Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА МЕТАЛУРГІЙНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ

УДК 330.341.1

МЕХАНІЗМИ ОРГАНІЗАЦІЇ, СТІЙКОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ І РОЗВИТКУ ВЕЛИКОМАСШТАБНИХ ЕКОНОМІКО-ВИРОБНИЧИХ СИСТЕМ

Спеціальність 08.06.02 - Підприємництво, менеджмент та маркетинг

Автореферат

дисертації на здобуття наукового

ступеня доктора економічних наук

Кизим Микола Олександрович

Дніпропетровськ - 2001



Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Харківському національному університеті ім. В. Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України.

Науковий консультант доктор економічних наук, професор Забродський В'ячеслав Адамович, Харківський національний університет, завідувач кафедри економічної кібернетики.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Аптекар Савелій Семенович, Акціонерне товариство “Данко” (м. Донецьк), радник з економічних питань;

доктор економічних наук, професор Ткаченко Володимир Андрійович, Дніпропетровська академія управління, бізнесу і права, проректор з наукової роботи;

доктор економічних наук, професор Тимофєєв Володимир Миколайович, Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут ”, завідувач кафедри економічного аналізу та обліку.

Провідна установа: Інститут економіки промисловості НАН України (м. Донецьк), відділ проблем підвищення ефективності потенціалу.

Захист дисертації відбудеться 24.02.2001 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.084.04 у Національній металургійній академії України за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ, пр. Гагаріна, 4.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національної металургійної академії України за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ, пр. Гагаріна, 4.

Автореферат розісланий 19.01.2001 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Ігнашкіна Т.Б.



АНОТАЦІЯ

Кизим М. О. Механізми організації, стійкого функціонування і розвитку великомасштабних економіко-виробничих систем. - Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.06.02 - Підприємництво, менеджмент та маркетинг. - Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, Харків, 2000.

Дисертація присвячена проблемі ефективної організації, стійкого функціонування і розвитку ВЕВС виду ФПГ і СА. Розроблено теоретичні основи і механізм організації ВЕВС двох видів інтегрованих структур, таких як ФПГ і СА, які одержали найбільш широке поширення в економіках розвинутих країн світу. Розроблено методологію і механізм адаптивного управління стійким функціонуванням ВЕВС, що містять: вимір фінансового стану функціонування, оцінку типу фінансового стану і стійкості їх функціонування, експрес- і фундаментальну діагностику причин змін фінансового стану ВЕВС, механізм параметричного адаптивного управління стійкостю функціонування ВЕВС за результатами з елементами раннього попередження. Розроблено методологічні основи щодо визначення, прогнозування адаптивного управління градієнтом розвитку ВЕВС.

Ключові слова: концентрація і інтеграція капіталу, великомасштабні економіко-виробничі системи, організація, функціонування, розвиток, адаптація, діагностика, системно-логічний підхід, механізм, управління, регулювання, стійкість. адаптивний управління економічний виробничий



АННОТАЦИЯ

Кизим Н. А. Механизмы организации, устойчивого функционирования и развития крупномасштабных экономико-производственных систем. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора экономических наук по специальности 08.06.02 - Предпринимательство, менеджмент и маркетинг. - Харьковский национальный университет им. В.Н. Каразина, Харьков, 2000.

Диссертация посвящена проблеме эффективной организации, устойчивого функционирования и развития КРЭПС вида ФПГ и СА. Эти два вида интегрированных структур различных форм капитала, получили наиболее широкое распространение в экономиках развитых стран мира. Мировая тенденция концентрации и создания интегрированных структур различных форм капитала находит свое воплощение и в экономике Украине. Однако темпы реализации этой тенденции в Украине не соответствуют ее потребностям, что является одной из основных причин недостаточной конкурентоспособности отечественных товаропроизводителей на национальном и мировом рынках товаров и услуг. Причины сложившегося положения дел кроются как в состоянии экономики и законодательной базе в стране, так и в недостаточной проработке целого ряда теоретических положений и механизмов в области организации, устойчивого функционирования и развития ФПГ и СА.

В диссертации поставлен и решен комплекс перечисленных выше проблем.

На теоретическом и инструментальном уровне в работе получены следующие результаты:

- развит системно-логический подход к исследованию экономико-производственных систем различного класса, включая КРЭПС;

- разработаны теоретические основы и механизм организации КРЭПС двух видов интегрированных структур различных форм капитала таких как ФПГ и СА;

- разработана методология и инструментарий количественной и качественной оценок статических и динамических характеристик кругооборота капитала в КРЭПС.

- разработана методология и механизм управления устойчивым функционированием КРЭПС, включающие в себя финансовую диагностику и параметрическое адаптивное регулирование по результатам с элементами раннего предупреждения;

- разработаны методологические основы и механизм адаптивного управления, определения и прогнозирования градиента развития КРЭПС.

На прикладном уровне в работе получены следующие результаты:

- исследованы два типовых представителя интегрированных структур различных форм капитала - ФПГ “ЭРА” и ХРВК “Акцепт”, которые подтвердили теоретическую обоснованность и практическую целесообразность выделения в КРЭПС двух основных видов ФПГ и СА;

- разработаны и внедрены в практику два вида организационных структур: с жесткими (холдинговая в ФПГ “ЭРА”) и мягкими (договорная в ХРВК “Акцепт”) связями взаимодействия входящих в них элементов, что подтвердило теоретическую обоснованность и инструментальную реализуемость разработанного в диссертационной работе механизма организации КРЭПС вида ФПГ и СА;

- проведено измерение, оценка и определение типа финансового состояния и устойчивости функционирования ФПГ “ЭРА” и ХРВК “Акцепт”, что подтвердило теоретическую обоснованность и инструментальную работоспособность и достоверность предложенного в диссертационной работе подхода к оценке финансового состояния и устойчивости функционирования КРЭПС;

- осуществлен диагностический анализ финансового состояния и устойчивости функционирования ФПГ “ЭРА” и ХРВК “Акцепт”, что подтвердило теоретическую обоснованность и практическую результативность использования разработанного в работе диагностического метода определения финансовой болезни КРЭПС и причин ее породивших для управления процессом устойчивого функционирования;

- исследованы теоретические и практические основы определения и прогнозирования градиента изменения КРЭПС, что подтвердило теоретическую обоснованность и практическую необходимость использования в деятельности отечественных ФПГ и СА разработанного в работе адаптивного подхода к управлению градиентом их изменения в сторону развития.

Ключевые слова: концентрация и интеграция капитала, крупномасштабные экономико-производственные системы, организация, функционирование, развитие, адаптация, диагностика, системно-логический подход, механизм, управление, регулирование, устойчивость.



ANNOTATION

N. A. Kyzym. The mechanism of organization, stable functioning and development of large-scale economy and production systems. - Manuscript.

Thesis for doctor's degree, speciality 08.06.02 - Production, management and marketing. - Kharkiv National V. N. Karazin University, Kharkiv, 2000.

The thesis is devoted to the problems of organization, stable functioning and development of large-scale economy and production systems (LEPS) of financial-production groups and strategic alliance types (FPY and SA). There have been developed theoretical bases and a mechanism of organizing LEPS of integrated structures of two types such as FPY and SA which have become used in the economy of highly-developed countries world-wide. There have been developed methodology and a control mechanism of LEPS stable functioning which comprises: estimation of financial condition assessment of financial condition type and stability of their functioning, express- and fundamental diagnostics of causes of LEPS financial condition changes, a mechanism of parametric adaptive regulation of LEPS functioning stability according to the results with elements of due time notice. Methodological bases of adaptive regulation, determination and prediction of LEPS development gradient have been developed.

Key words: concentration and integration of capital, large-scale economy and production systems, organization, functioning, development, adaptation, diagnostics, systemic and logical approach, mechanism, control, regulation, stability.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Останнє десятиліття стало переломним у розвитку економіки України. Країна повернулася до ринкових основ господарювання. У державі, де панувала практично одна тільки суспільна власність на засоби виробництва, набули поширення такі її форми, як приватна, колективна і корпоративна. У 1999 році 10243 промислових підприємства України за формами власності розподілилися таким чином: приватні - 122, колективні - 8518 і державні - 1565. Обсяг промислової продукцій, яку випускали ці підприємства різних форм власності, становив відповідно 0,2%, 70,1% і 29,3%. Від централізованого і планового управління суб'єкти господарювання в Україні перейшли до конкурентних і договірних відносин між собою. У країні була здійснена лібералізація зовнішньоекономічної діяльності. Вітчизняним підприємствам і організаціям на національному і світовому ринках довелось вступити в жорстоку конкурентну боротьбу з іноземними компаніями, що представляють собою висококонцентровані й інтегровані структури різноманітних форм капіталу, такі як фінансово-промислові групи (ФПГ) і стратегічні альянси (СА), що відносяться до класу великомасштабних економіко-виробничих систем (ВЕВС). Результати цієї боротьби, як правило, виявилися не на користь вітчизняних підприємств і організацій. Так, у 1999 році, в порівнянні з 1990 роком, обсяги промислового виробництва в Україні зменшилися на 49,4%, а експорт продукції із країни за останні три роки - на 19,4%, з 14,4 млрд. дол у 1996 році до 11,6 млрд. дол. у 1999 році.

У зв'язку з цим виникла необхідність докорінно змінити ситуацію на товарних і фінансових ринках на користь вітчизняних підприємств, а для цього варто створювати в країні інтегровані структури різноманітних форм капіталу, такі як ФПГ і СА, спроможні успішно конкурувати з аналогічними структурами з інших країн світу.

Проте практичного досвіду у наших підприємств, щодо ефективної організації і забезпечення стійкого функціонування і розвитку ФПГ і СА, фактично немає, отже і теорія організації, стійкого функціонування і розвитку цих двох видів інтегрованих структур різноманітних форм капіталу в Україні практично відсутня. До того ж, за кордоном у науковій літературі дане питання висвітлюється так само недостатньо, через складність одержання статистичної інформації про виробничо-господарську діяльність ФПГ і СА і в зв'язку з наявністю елемента комерційної таємниці.

Вище викладене підтверджує актуальність теми даної роботи, що спрямована на розв'язання наукової проблеми, яка полягає в необхідності розробки концептуальних основ і теоретико-методологічного обгрунтування організаційно-економічних механізмів ефективної організації, стійкого функціонування і розвитку ВЕВС виду ФПГ та СА в нестабільному і невизначеному зовнішньому середовищі.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Дисертаційне дослідження здійснювалося в рамках планів виконання таких науково-дослідних робіт:

Держбюджетної теми в Північно-східному науковому центрі НАН України за планом наукових досліджень Міністерства науки та технологій:

- з 1997 по 1998 рр участь у виконанні науково-дослідної теми: “Розробка механізмів регулювання відносин власності і оцінювання економічної безпеки держави і регіонів”, № ДР 0197U003496.

2. Держбюджетних тем за планом наукових досліджень Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна:

– з 1994 по 1998 р. участь у виконанні науково-дослідної теми: “Розробка теоретичних основ створення гнучких (адаптивних і таких, що самоорганізуються) систем управління”, № ДР 0197U003496;

– з 1997 по 1998 р. керівництво науково-дослідною темою: “Принципи і правила регулювання відносин власності й оцінювання економічної безпеки”, № ДР 0194U021394.

Крім цього, потрібно зазначити, що дослідження у дисертаційній роботі пов'язані з пріоритетними напрямками розвитку науки і техніки, які визначені у розпорядженні Президента України від 24 січня 1997 року № 52/97-РП “Про наукові дослідження з питань економічної та соціальної політики на замовлення Президента України”.

Мета і задачі дослідження. Мета роботи полягає у розробці комплексного методологічного підходу до ефективної організації ВЕВС двох видів інтегрованих структур різноманітних форм капіталу, таких як ФПГ і СА, методологічних основ і механізмів адаптивного управління їх стійким функціонуванням і градієнтом розвитку.

Для реалізації сформульованої мети дослідження в дисертації поставлені наступні задачі:

- удосконалити методологію комплексного дослідження економіко-виробничих систем різного класу;

- розробити теоретичні основи і механізм ефективної організації ВЕВС двох видів ФПГ і СА;

- розробити механізм адаптивного управління стійкістю функціонування ВЕВС;

- сформувати методологію кількісної і якісної оцінок, а також діагностичного аналізу фінансового стану і стійкості функціонування ВЕВС;

- розробити методологію визначення і прогнозування градієнта зміни ВЕВС;

- сформувати механізм адаптивного управління градієнтом розвитку ВЕВС.

Об'єкт дослідження в дисертації - життєві цикли великомасштабних економіко-виробничих систем виду ФПГ і СА, що починають діяти в сучасній перехідній економіці Україні, як нові суб'єкти господарювання.

Предметом дослідження в роботі є процеси управління та організаційно-економічні механізми забезпечення ефективної організації, стійкого функціонування і розвитку великомасштабних економіко-виробничих систем в умовах невизначеного зовнішнього середовища.

Методи дослідження. У дисертаційній роботі використовувалися наступні методи емпіричного і теоретичного дослідження: системний підхід та логічний аналіз і синтез, формалізація, вимірювання, порівняння, абстрагування, моделювання та інші.

Запропонована в роботі концепція ефективної організації, стійкого функціонування і розвитку ВЕВС базується на працях закордонних та вітчизняних вчених. Зокрема, це наукові праці Ансофа І., Вейе Г., Зайделя Х., Касті Дж., Котца Д., Месаровича С., Шерера Ф., Ешбі У., Берталанфі Л., Забродського В.А., Скуріхіна В.І., Аптекаря С.С., Клебанової Т.С., Бусленка М.П., Ткаченко В.А., Короткова Е.М., Забеліна П.В., Тимофєєва В.М. та інших.

Інформаційно-фактологічну базу дисертаційного дослідження склали зібрані, опрацьовані й узагальнені первинні та кінцеві статистичні дані, які характеризують виробничо-фінансову діяльність понад 300 вітчизняних і зарубіжних суб'єктів господарювання, як окремих компаній, так і промислових та фінансово-промислових груп, стратегічних альянсів, у тому числі: ФПГ “ЕРА”, ХРВК “Акцепт”, ПГ “Північсталь”, ПГ “Евразметал” та інших.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційній роботі отримані наступні наукові результати:

- одержав подальший розвиток системний підхід у дослідженні економіко-виробничих систем різного класу, в частині всебічного комплексного розгляду закономірностей їх організації, функціонування і розвитку, що дозволяє на практиці підвищити конкурентноздатність і ефективність вітчизняних підприємств та їх інтегрованих структур;

- вперше в окремий вид великомасштабних економіко-виробничих систем виділені ФПГ і СА, які є інтегрованими структурами різноманітних форм капіталу, що дозволяє дослідити їх особливості і відмінності і забезпечує можливість теоретичного обгрунтування механізмів їх ефективної організації, стійкості функціонування і розвитку;

- розроблено новий підхід до організації ВЕВС, який ураховує принципи та закономірності ефективної побудови ФПГ і СА, що забезпечує можливість їх стійкого функціонування і розвитку;

- запропоновано нову концепцію управління функціонуванням ВЕВС за результатами з елементами раннього попередження, яка включає до себе механізм параметричного адаптивного управління і основана на принципі підтримки ефективних пропорцій у циклі кругообігу капіталу, що забезпечує його фінансову стійкість;

- запропоновано новий методологічний підхід до побудови системної оцінки функціонування ВЕВС, який базується на принципі підтримки ефективних пропорцій в циклі кругообігу капіталу і включає до себе комплексне та взаємозв'язане застосування кількісних і якісних характеристик, що дозволяє визначити тип фінансового стану і стійкості кругообігу капіталу, діагностувати причини їх зміни;

- одержав подальший розвиток діагностичний метод аналізу, в основі якого лежить системна оцінка фінансового стану і стійкості функціонування ВЕВС, за допомогою якої з'являється можливість на ранній стадії виявляти і усувати вплив дестабілізуючих чинників зовнішнього середовища;

- вперше розвиток ВЕВС розглядається з позиції самоорганізуючих систем на основі механізму адаптивного управління, що надає змогу оцінювати, прогнозувати і управляти градієнтом розвитку.

Значна частина наукових положень, запропонованих, сформульованих і обгрунтованих у роботі, відрізняється від відомих раніше.

Обгрунтованість наукових положень і методичних рекомендацій, запропонованих в дисертації, забезпечується використанням у процесі дослідження праць вітчизняних та зарубіжних вчених, які займаються проблемою, що вирішується в роботі, а також великим обсягом статистичного матеріалу, на базі якого велися дослідження. Достовірність наукових положень і висновків, розроблених у дисертаційній роботі, підтверджується перевіркою їх на практичних прикладах господарсько-фінансової діяльності ВЕВС України.

Наукове значення роботи полягає у тому, що нові наукові положення і рекомендації, отримані в дисертації, розвивають знання, які дозволяють вирішити наукову проблему розробки методологічних основ і методичних положень ефективної організації ВЕВС, забезпечення їх стійкого функціонування і розвитку.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що теоретичні положення дисертації доведені здобувачем до рівня конкретних методик і пропозицій щодо вдосконалення концептуальних основ ефективної організації, забезпечення стійкого функціонування і розвитку ВЕВС.

Методологічні положення та інструментальні результати дисертації впроваджені при розробці методичних положень і вказівок з оцінки і діагностики фінансового стану і стійкості функціонування ВЕВС, а також їх ефективної організації, на таких підприємствах і ВЕВС як: науково-виробничому об'єднанні “Електроважмаш” (акт впровадження від 27 квітня 2000 р.), промисловій групі спільного українсько-угорського підприємства “Харківський завод підйомно-транспортного обладнання” (акт впровадження від 5 квітня 2000 р.), ВАТ “Харківський завод “Оргтехніка” (акт впровадження від 17 травня 2000 р.), Харківському акціонерному комерційному Земельному банку (акт впровадження від 24 червня 2000 р.) і інших.

Особистий внесок здобувача. Особистим внеском здобувача є сформульовані і обгрунтовані наукові положення, висновки і рекомендації щодо вирішення проблеми розробки теоретико-методологічних основ організаційно-економічних механізмів забезпечення ефективної організації, стійкого функціонування і розвитку великомасштабних економіко-виробничих систем в нестабільному і невизначеному зовнішньому середовищі. Дисертаційне дослідження є особистою науковою роботою. Усі результати одержані безпосередньо здобувачем і знайшли відображення в опублікованих роботах. У дисертації здобувач використав особисті ідеї, у тому числі викладені у спільних опублікованих працях.

Апробація результатів досліджень. Основні положення дисертації доповідались і обговорювалися:

- на науково-практичній конференції “Актуальні проблеми регіонального науково-технічного розвитку” (м. Харків, 1997 р.);

- на міжнародній конференції “Суспільство і технології” (Хорватія, 1997 р.);

- на VI всеукраїнській науково-методичній конференції з проблем економічної кібернетики (м. Харків, 2000 р.);

- на семінарах “Застосування математичних методів в економічних дослідженнях, адаптація, надійність, якість і АСУ”, що діють у рамках Ради з проблем кібернетики Національної академії наук України.

Публікації. Основний зміст дисертації відображено у 30 друкованих працях, у тому числі: 13 монографіях і наукових виданнях (3 з яких належать особисто здобувачу), 14 статтях у фахових наукових журналах та збірниках (6 з яких належать особисто здобувачу). Загальний обсяг публікацій із теми дисертації складає 89,15 друк. арк., з них особисто здобувачу належить 59,66 друк. арк.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, шести розділів, висновків, списку використаних джерел із 255 найменувань, 4 додатків. Загальний обсяг дисертації становить 368 сторінок, у тому числі: 69 таблиць, які займають 56 сторінок, 122 рисунків - 60 сторінок, список використаних джерел - 18 сторінок, додатки - 18 сторінок.



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Розділ 1. Організаційно-економічні проблеми концентрації та інтеграції різноманітних форм капіталу. У світовій економіці спостерігається стійка тенденція концентрації в різноманітних формах капіталу: фінансовій, промисловій і торгівельній. Так, у США 1,8% від загальної кількості банків володіють 55,5% активів усієї банківської системи країни. Перші 100 банків, які входять в 500 найбільших банківських інститутів Європи, контролюють 79,1% усіх їх активів. У США та Німеччині на перші 10 промислових підприємств припадає відповідно 40,0% і 44,5% від загального обсягу продажів 100 найбільших компаній країни.

В той же час дослідження закордонних учених показали, що домінуючи позиції у світовій економіці належать не окремим компаніям і організаціям, а трохи більше ніж тисячі інтегрованих структур різноманітних форм капіталу із 22 країн світу, які володіють сумарними активами в 28295,4 млрд. дол., і на які припадає 8476,6 млрд. дол. продажів продукції та послуг.

Як показали дослідження, проведені в роботі, в економіках країн СНД, включаючи Україну, спостерігається високий відносний рівень концентрації в різноманітних формах капіталу. Так, в Україні та Росії на 10 перших банківських установ припадає відповідно 61,6% і 58,7% від загальних активів 100 найбільших банків країни. У промисловому секторі цих же країн на 10 перших промислових підприємств припадає відповідно 36,7% і 65,3% від обсягу продажів 100 найбільших промислових компаній країни. Проте абсолютний розмір сконцентрованого капіталу в економіках країн СНД, включаючи Україну, невисокий. Середній розмір активів, які припадають на 10 перших банківських установ в Україні, складає 0,3 млрд. дол., в той же час у середньому по 31 країні Європи цей показник перевищує 298 млрд. дол. У промисловому секторі України, США та Франції середній розмір 10 перших компаній (за чисельністю працюючих) складає відповідно 21,7 тис. чол., 310 тис. чол. та 116 тис. чол.

Аналіз робіт закордонних і вітчизняних учених, а також практики господарювання в Україні і закордоном, дозволяє виділити наступні основні два види інтегрованих структур різноманітних форм капіталу: на основі договірних відносин - стратегічні альянси та на основі права власності - фінансово-промислові групи, а також комбінації перерахованих вище інтегрованих структур. У табл. 1 подані відмінні риси двох основних видів інтегрованих структур різноманітних форм капіталу.

Таблиця 1 - Відмінні риси двох основних видів інтегрованих структур різноманітних форм капіталу

На основі договірних відносин (СА)	На основі права власності (ФПГ)
1. Правова самостійність
Незалежні юридичні особи	Залежні (або пов'язані) юридичні особи
2. Господарча самостійність
Повна або частково обмежена в рамках угод або договірних відносин	Частково обмежена через законодавчі і виконавчі органи управління і (або) у рамках договірних відносин
3. Фінансова самостійність
Повна або частково обмежена в рамках угод або договірних відносин	Частково обмежена через законодавчі і виконавчі органи управління і (або) у рамках договірних відносин
4. Вид управління
Координація в рамках угод і договірних відносин	Регулювання або координація в залежності від повного або часткового фінансового і (або) адміністративного контролю
5. Форма контролю
Моніторинг у рамках угод і договірних відносин	Повний або частковий фінансовий і (або) адміністративний контроль залежно від розміру володіння пакетом акцій

Разом з тим, аналіз практики господарювання інтегрованих структур різноманітних форм капіталу показав, що одні із них функціонують та розвиваються успішно, а інші швидко розпадаються, ліквідуються або реорганізуються. Причини цього полягають як у неефективному управлінні цими процесами з боку управляючих систем інтегрованих структур, так і у відсутності комплексної обгрунтованої теорії та інструментарію ефективної організації, стійкого функціонування і розвитку ВЕВС.

Розділ 2. Теоретичні основи і механізм організації великомасштабних економіко-виробничих систем. Головним методом дослідження інтегрованих структур різноманітних форм капіталу повинен бути системно-логічний підхід, який дозволяє досліджувати їх властивості, що важко спостерігаються, принципи і закономірності організації, функціонування та розвитку.

Загальну модель системного опису економіко-виробничих систем (ЕВС) різноманітного класу ( ) можна уявити таким чином:

де -організація ЕВС; -функціонування ЕВС; -розвиток ЕВС.

В роботі, на основі системно-логічного підходів і в залежності від двох ознак - складності і розміру (території охоплення), виділено групи економіко-виробничих систем.

Аналіз вітчизняної і закордонної практики господарювання ВЕВС, а також наведений вище їх розподіл по ознаках дозволили сформулювати таке визначення: великомасштабна економіко-виробнича система - це велика інтегрована сукупність суб'єктів господарювання, що представляють собою неоднорідні форми капіталу, які пов'язані між собою різноманітними фінансово-економічними і (або) виробничо-технологічними зв'язками для спільної підприємницької діяльності з метою підвищення ефективності функціонування і подальшого стійкого розвитку бізнесу в умовах невизначеного зовнішнього середовища.

В роботі під процесом організації ВЕВС розуміється дія або діяльність щодо створення нових, якісного удосконалення функціонуючих систем, включаючи їх склад, структурну побудову, упорядкування взаємодії елементів.

Загальна модель організації ВЕВС виглядає наступним чином:

М_орг.=(Ц_Г,П_З,М_П,М_С)

де Ц_Г - головні цілі організації; П_З - оцінка загального потенціалу участників; М_П - модель портфеля стратегій; М_С - модель структурної побудови.

Таблиця 2 - Розподіл економіко-виробничих систем залежно від ознак

Ознаки	Представники економіко-виробничих систем
Складність	Розмір (територія охоплення)
Проста - містить однорідні за складом елементи, одноманітна за зв'язками між ними, поведінка якої відносно легко передбачається	Мала - складається з недостатніх за розмірами елементів, які розташовані на маленькій за охопленням території	Малі підприємства, кооперативи
Складна - містить прості і неоднорідні за складом системи, різноманітна за зв'язками між ними, поведінку якої важко передбачити	Значна - складається з недостатніх за розмірами простих систем, які розташовані на відносно невеликій за охопленням території	Середні підприємства, які розташовані на одній території (площі, місті, районі, області)
	Велика - складається з де-кількох різноманітних за розмірами простих систем, які розташовані на відносно великій за охопленням території	Великі підприємства, об'єднання великих підприємств, які розташовані в межах однієї відносно великої території (регіону або декількох регіонів країни)
Надскладна - містить складні і неоднорідні за складом системи, різноманітна за зв'язками між ними, траєкторія поведінки якої носить імовірний характер	Великомасштабна - складається з великої кількості різноманітних за розмірами складних систем (включаючи великі), які розташовані на значних за охопленням територіях	Фінансово-промислові групи і стратегічні альянси, які містять у своєму складі різноманітні форми капіталу і розташовані на значних за охопленням територіях (у межах країн, різних державах і континентів)

Постановка й узгодження головних цілей організації ВЕВС між учасниками - важливий етап механізму їх формування. У роботі розглядаються питання організації ВЕВС, ініціаторами-учасниками яких виступають суб'єкти господарювання, основними цілями котрих є: 1) зростання масштабу бізнесу; 2) підвищення стійкості бізнесу; 3) підвищення конкурентноздатності бізнесу; 4) зміна сфери діяльності. Проведене в роботі дослідження показало, що в практиці господарювання, як правило, перераховані вище цілі організації ВЕВС взаємозалежні і доповнюють одна одну.

Другий важливий етап механізму організації ВЕВС - характеристика її учасників, що здійснюється відповідно до структурно-логічної схеми, поданої на рис. 1.

Заключним результатом характеристики учасника, є оцінка його загального потенціалу, що дозволяє визначити місце і роль учасника у ВЕВС, що організується. З цією метою співставляються його активи (А) - внутрішні сильні сторони (С_Н) і зовнішні можливості (В_М) із пасивами (П) - внутрішніми слабкими сторонами (C_Л) і зовнішніми погрозами (В_П).

Якщо А>>П и С_Н >>C_Л, то підприємство учасника, варто розглядати як головне або одне з основних у ВЕВС, що організується, на базі якого можливе формування її стратегії.

При А>П и С_Н >C_Л - може виявитися, що у підприємства-учасника не є достатньо загального потенціалу, щоб виступити в якості головного або одного з основних у ВЕВС, що організується, і, можливо, необхідно в нього створити базу, на якій з'являться передумови для формування стратегії майбутньої ВЕВС.

В усіх інших випадках малоймовірно розглядати підприємство учасника як можливе головне або одне з основних у ВЕВС, що організується, на базі якого необхідно формувати її стратегію, тому що його загальний потенціал явно недостатній для виконання цієї функції.

Наступним етапом механізму організації ВЕВС є розробка можливої стратегії її розвитку. Модель портфеля стратегій ВЕВС, що організується, буде мати наступний вигляд:

Де - множина i-их наборів корпоративних стратегій розвитку;

- множина j-их наборів ділових стратегій розвитку;

- множина n-их наборів функціональних стратегій розвитку.

В свою чергу загальну модель структурної побудови ВЕВС можна подати таким чином:

Де - безліч наборів i-их структурних описів управляючої підсистеми ВЕВС, як то: взаємозв'язки правомочий власності між елементами; фінансово-виробничих відносин між елементами, виходячи із виду їх інтеграції; розподіл функцій управління між елементами; взаємозв'язки елементів у залежності від масштабу діяльності;

- безліч наборів j-их структурних описів управляємої підсистеми ВЕВС, як то: взаємозв'язки СЗГ, в котрих здійснюють свою виробничо-господарську діяльність елементи; взаємозв'язки товарно-номенклатурного асортименту випускаємої елементами продукції та послуг, що робляться; відношення виробничо-технологічних зв'язків між елементами; просторово-територіальні розміщення СЗГ та елементів;

- безліч наборів z-их структурних описів інформаційних потоків, які характеризують: вихідні параметри елементів; вхідні параметри елементів; дію чинників зовнішнього середовища; дію чинників внутрішнього середовища. - безліч наборів k-их синергетичних ефектів від інтеграції елементів у ВЕВС.

Кількість етапів організації, зміст і послідовність їх здійснення для кожної ВЕВС, що конкретно утворюється, визначається індивідуально.

Розділ 3. Концепція стійкого функціонування великомасштабних економіко-виробничих систем. Для будь-якої великомасштабної економіко-виробничої системи притаманний процес функціонування, під яким розуміється її поточна виробничо-господарська діяльність у рамках досягнутої якості, спрямована на реалізацію усіх виробничих функцій для задоволення суспільних потреб у благах і послугах.

Формально функціонування ВЕВС можна подати як зміну її станів у часу:

Де - множина деяких часових послідовностей станів ВЕВС, обумовлених параметрами положення точки у фазовому просторі на певний момент часу .

Варто зауважити, що точка у фазовому просторі станів ВЕВС визначається за допомогою низки змінних параметрів:



Де -змінні параметри, що характеризують положення точки у фазовому просторі станів ВЕВС на певний момент часу .

У свою чергу, траєкторія станів ВЕВС є функцією управління:

Де - множина k-их значень управляємих параметрів, що визначають той або інший характер функціонування ВЕВС за певний проміжок часу .

Практика і теорія господарювання показують, що найкращим типом управління виробничо-господарською діяльностю ВЕВС у теперішньому нестабільному і невизначеному зовнішньому середовищі є параметричне адаптивне управління за результатами з елементами раннього попередження.

Суть даного типу управління виробничо-господарською діяльностю ВЕВС полягає в тому, що її управляюча підсистема на ранній стадії методом експрес-діагностики виявляє початок впливу на неї зовнішніх дестабілізуючих чинників і намагається шляхом керуючого впливу компенсувати їх або цілком усунути. По закінченні планового періоду по отриманих фактичних результатах здійснюється фундаментальна діагностика, що дозволяє з'ясувати, компенсовано або цілком усунуто вплив зовнішніх дестабілізуючих чинників. Якщо ні, то визначається їх сила й уточнюються причинно-наслідкові зв'язки. Після цього здійснюється коригування планових значень показників у залежності від фактично досягнутого результату і з урахуванням додатково розроблених заходів щодо компенсації або повного усунення впливу зовнішніх дестабілізуючих чинників.

На рис. 2 подана схема механізму параметричного адаптивного управління функціонування ВЕВС за результатами з елементами раннього попередження.

В загальному вигляді параметричне адаптивне управління за результатами з елементами раннього попередження можна представити наступним чином:

Де - параметричне адаптивне управління за результатами з елементами раннього попередження; - параметричне управління за попередженням; - параметричне управління за результатами.

Параметричне управління за попередженням можна зобразити таким чином:

Де Сп(U)={сп_i} - множина i-их параметрів оцінки стану ВЕВС, за допомогою яких реалізується функція управління за попередженням щодо усунення дестабілізуючої дії j-их чинників зовнішнього середовища; - множина j-их дестабілізуючих чинників зовнішнього середовища, які впливають на ВЕВС.

Параметричне управління за результатами має такий вигляд:

Де Ср(U)={ Сn} - множина n-их параметрів оцінки фактичного стану ВЕВС, за допомогою яких здійснюється функція управління за результатами;

- множина m-их результатів оцінки фактичного стану ВЕВС, які відрізняються від прийнятих у плані.

Варто відзначити, що управління функціонуванням ВЕВС містить у собі низку взаємозалежних підсистем: маркетинг, виробництво, фінанси та інші. Ефективне управління підсистемою фінанси є однією з найважливіших складових у забезпеченні стійкого функціонування ВЕВС. Щоб управляти циклом кругообігу капіталу в ВЕВС необхідно його кількісно і якісно вимірювати й оцінювати. Методологія оцінки кругообігу капіталу в ВЕВС повинна грунтуватися на наступних засадах:

1. Вимір і оцінка провадяться як у статиці на певний момент часу (стан), так і в динаміці за певний проміжок часу (рух).

2. Основа статичної оцінки - вимір фінансового стану функціонування ВЕВС на певний момент часу і нормативні (розрахункові) значення відповідних показників, що характеризують стан.

3. Основа динамічної оцінки - послідовність дискретних статичних оцінок станів, що змінюються, за певний проміжок часу, а також якісна характеристика самого руху капіталу з використанням понять “стійкість” і “рівновага”.

4. Оцінка як у статиці, так і в динаміці здійснюється на основі кількісно-якісного (змішаного) підходу.

Вимір фінансового стану функціонування ВЕВС сам по собі ще не дозволяє встановити, добре чи погано вона управляє процесом кругообігу капіталу. Для цього необхідно провести саму оцінку фінансового стану функціонування ВЕВС. Тільки порівнявши, співставивши показники, за допомогою яких вимірюється фінансовий стан функціонування, у просторово-часовому аспекті зі значеннями, прийнятими за базу порівняння, можна зробити висновок: погіршується чи поліпшується кругообіг капіталу в ВЕВС. У роботі за базу порівняння прийняті нормативні (розрахункові) значення відповідних показників фінансового стану функціонування ВЕВС, що визначаються за допомогою розробленого алгоритму.

Якісна оцінка фінансового стану функціонування ВЕВС на певний момент часу провадиться за допомогою наступної матриці.

Модель динаміки траєкторії фінансового стану функціонування ВЕВС за певний проміжок часу ( ) можна подати в такому вигляді:

Де - чотирьохкритеріальна якісна оцінка фінансового стану функціонування ВЕВС на певний моменти часу .

Якісна оцінка динаміки зміни фінансової стійкості функціонування ВЕВС грунтується на таких положеннях: 1) визначеннях сутності понять “стійкість” і “рівновага”, як динамічних характеристиках процесу кругообігу капіталу; 2) спадкоємності кількісних і якісних, статичних і динамічних оцінок циклу кругообігу капіталу. У табл. 4 наведена схема реалізації цих положень.

Таблиця 3 - Сполучення і спадкоємність статичних і динамічних якісних характеристик оцінок циклу кругообігу капіталу в ВЕВС

Зона	Статика	Динаміка
	Фінансовий стан	Якісні характеристики	Типи руху капіталу
		Рівновага	Стійкість
I	добрий	рівноважний	стійкий	рівноважний стійкий
II	задовільний	нерівноважний		нерівноважний стійкий
III	незадовільний		нестійкий	нерівноважний нестійкий
IV	кризовий			кризовий нерівноважний нестійкий
V	катастрофічний			катастрофічний нерівноважний нестійкий



Поряд із системою показників фінансового стану функціонування ВЕВС для кількісної однозначної оцінки в роботі використовується інтегральний показник (), що визначається за наступною формулою:

Де - відповідно фактичне і нормативне (розрахункове) значення z-го показника фінансового стану функціонування ВЕВС на певний момент часу ;

m - кількість часткових показників фінансового стану функціонування ВЕВС, за допомогою яких здійснюється оцінка.

Динамічна характеристика кількісної зміни фінансового стану функціонування ВЕВС за певний проміжок часу за допомогою інтегрального показника () має наступний вид:

де - значення інтегрального показника фінансового стану функціонування ВЕВС на певний момент часу .

Оцінка фінансового стану і стійкості функціонування ВЕВС - основа діагностичного аналізу причин їх зміни.

Розділ 4. Методологія і механізм діагностики функціонування великомасштабних економіко-виробничих систем. Діагностика фінансового стану і стійкості функціонування ВЕВС дозволяє на ранній стадії виявляти порушення пропорцій у фазах циклу кругообігу капіталу в ВЕВС і встановлювати причини, що їх викликали.

Для діагностики фінансового стану і стійкості функціонування ВЕВС характерна наявність наступних основних принципів: 1) від загального до часткового; 2) від попередньої до остаточної оцінки; 3) охоплення повного циклу кругообігу капіталу; 4) сполучення статичних і динамічних оцінок; 5) сполучення кількісних і якісних оцінок; 6) формалізації оцінок.

Діагностика фінансового стану і стійкості функціонування ВЕВС містить у собі два основних етапи: 1) експрес-діагностику; 2) фундаментальну діагностику.

Експрес-діагностика фінансового стану і стійкості функціонування ВЕВС - забезпечує на ранній стадії виявлення порушень пропорцій у фазах циклу кругообігу капіталу.

Схема механізму експрес-діагностики фінансового стану і стійкості функціонування ВЕВС подана на рис. 3.

Фундаментальна діагностика фінансового стану і стійкості функціонування ВЕВС - другий етап діагностичного циклу, що дозволяє встановити причини порушення пропорцій у фазах циклу кругообігу капіталу.

Схема механізму фундаментальної діагностики фінансового стану й стійкості функціонування ВЕВС подана на рис. 4.

Граф-модель фінансового стану функціонування ВЕВС можна представити таким чином:

Де - граф-моделі відповідних показників, що характеризують фінансовий стан функціонування ВЕВС на певний момент часу .

Кожну з наведених вище граф-моделей відповідних показників фінансового стану функціонування ВЕВС на певний момент часу можна записати в такому вигляді:

Де - множина вершин графа відповідного n-го показника фінансового стану функціонування ВЕВС на певний момент часу ; - множина ребер графа відповідного n-го показника фінансового стану функціонування ВЕВС на певний момент часу .

Для динамічної оцінки причин змін фінансового стану ВЕВС необхідно використовувати граф-модель, розроблену на основі наступного правила фінансової стійкості функціонування ВЕВС:

Де - темпи зміни відповідних показників фінансового стану ВЕВС: балансового прибутку, власного капіталу, оборотних активів, обсягу реалізації, загальних активів, загального позикового капіталу і позикового короткострокового капіталу.

На фінансовий стан і стійкість функціонування ВЕВС впливає велика кількість зовнішніх дестабілізуючих чинників і існує різноманітний вибір заходів щодо їх усунення. Це обумовлює доцільність планування заходів, спрямованих на компенсацію або усунення впливу дестабілізуючих чинників зовнішнього середовища, з використанням економіко-математичних методів.

Задачу регулювання фінансового стану і стійкості функціонування ВЕВС можна сформулювати таким чином. Потрібно визначити набір заходів, спрямованих на зміну к-го фінансового стану, що характеризується оціночними показниками, таким чином, щоб сумарні фінансові збитки від впливу зовнішніх дестабілізуючих чинників були мінімальними. При цьому заходи можуть здійснюватися в межах фінансових ресурсів, що є у ВЕВС і відхилення від нормативних значень показників, що оцінюють напрямок фінансового стану функціонування, не повинні перевищувати граничних значень.

Для вирішення наведеної вище задачі доцільно використовувати методи спрямованого пошуку на основі пріоритетності заходів і оцінки ступеню ризику.

Розділ 5. Розвиток великомасштабних економіко-виробничих систем. Процес стійкого функціонування великомасштабних економіко-виробничих систем у довгостроковому періоді неможливий без їх поступової зміни в напрямку розвитку, під яким розуміється процес переходу ВЕВС у новий, більш якісний стан за рахунок накопичення кількісного потенціалу, якісної зміни і ускладнення структури, внаслідок чого підвищується її опірність впливу зовнішніх дестабілізуючих чинників і росте ефективність функціонування.

Практика господарювання закордонних і вітчизняних великих промислових корпорацій і ВЕВС свідчить про те, що немає закономірно встановленого послідовного напрямку їх зміни.

Слід зазначити, що будь-яка ВЕВС функціонує і змінюється у певному зовнішньому середовищі. Водночас кожна ВЕВС має своє внутрішнє середовище, що містить у собі: склад елементів (С₁) , зв'язку між елементами (С₂), структуру (С₃), а також стратегію зміни (Z).

Значення ВЕВС міститься не в самому факті її існування як матеріального об'єкта, а в її взаємодії з навколишнім середовищем. На ВЕВС діють як позитивні (+), так і негативні (-) чинники зовнішнього (y) і внутрішнього (x) середовища. Залежно від співвідношення позитивних і негативних внутрішніх і зовнішніх чинників, що впливають на ВЕВС, визначається градієнт () її зміни. Теоретична модель траєкторії градієнту зміни ВЕВС має наступний вигляд (рис. 5).

Як видно з рис.5, градієнт зміни ВЕВС () визначається: її кількісним потенціалом () ; якісним станом (), а також обраною стратегією розвитку ().

На рис. 5 - точка фазового простору, що характеризує кількісний потенціал, якісний стан i обрану стратегію розвитку ВЕВС на певний момент часу :

Де - відповідні характеристики: кількісного потенціалу, якісного стану і обраної стратегії розвитку ВЕВС на певний момент часу .

Процес управління градієнтом зміни ВЕВС убік її розвитку передбачає використання адаптивного підходу, як найбільш ефективного за умов невизначеного і нестабільного зовнішнього середовища.

Проте варто зауважити, що для розвитку ВЕВС необхідно взаємозалежне застосування одночасно всіх трьох типів адаптації: а) параметричної; б) структурної; в) стратегічної.

Параметрична адаптація зв'язана з корекцією, підстроюванням параметрів ВЕВС, що характеризують її кількісний потенціал.

Структурна адаптація здійснюється шляхом кількісної і якісної зміни складу елементів і зв'язків у ВЕВС та структур, які їх об'єднують.

Стратегічна адаптація передбачає еволюцію стратегічних цілей і напрямків у товарно-асортиментній політиці, формах промислової інтеграції і ринках конкуренції.

У загальному вигляді адаптивну модель градієнта розвитку ВЕВС можна подати таким чином:

Де - множина i-их параметрів, що адаптуються, за допомогою яких забезпечується градієнт зміни ВЕВС убік її розвитку;

- множина j-их структурних чинників, за допомогою яких можна змінити структуру ВЕВС, що забезпечить її градієнт убік розвитку;

- множина k-их наборів стратегій, за допомогою яких забезпечується градієнт зміни ВЕВС убік її розвитку.

Розділ 6. Практичні застосування методології організації і стійкого функціонування великомасштабних економіко-виробничих систем. На прикладному рівні у роботі досліджено два типових представники інтегрованих структур різноманітних форм капіталу ФПГ “ЕРА” і ХРВК “Акцепт”. Результати прикладного дослідження основних їх властивостей підтвердили теоретичну обгрунтованість і практичну доцільність виділення в ВЕВС двох основних видів інтегрованих структур різноманітних форм капіталу.

Проаналізовано теоретичну обгрунтованість і інструментальну реалізуємість розробленого в роботі механізму ефективної організації ВЕВС виду ФПГ і СА.

Проведено вимір, оцінку і визначення типу фінансового стану і стійкості функціонування ВЕВС, які аналізуються. Результати прикладного дослідження підтвердили теоретичну обгрунтованість, інструментальну працездатність і достовірність запропонованого в роботі підходу до оцінки фінансового стану і стійкості функціонування ВЕВС виду ФПГ і СА

Здійснено діагностичний аналіз фінансового стану і стійкості функціонування ВЕВС, що досліджуються. Результати прикладного діагностичного експрес- і фундаментального аналізу фінансового стану і стійкості функціонування двох типових представників ВЕВС підтвердили теоретичну обгрунтованість і практичну результативність використання розробленого в роботі діагностичного методу визначення причин зміни фінансового стану і стійкості функціонування ВЕВС.

Приклади дослідження свідчать, що розроблені у роботі концептуальні основи і механізми організації, функціонування і розвитку ВЕВС є універсальними і можуть застосовуватися у виробничо-господарській діяльності економіко-виробничих систем різноманітного класу.



ВИСНОВКИ

Інтегральним результатом дисертаційної роботи є вирішення наукової проблеми, яка полягає в розробці методологічних основ і механізмів підвищення ефективності організації і забезпечення стійкого функціонування та розвитку інтегрованих структур різноманітних форм капіталу, таких як ФПГ і СА, в умовах невизначеного зовнішнього середовища.

З метою вирішення поставленої проблеми у роботі проведено комплекс досліджень на всіх трьох рівнях: теоретичному, інструментальному і прикладному.

На основі отриманих в роботі результатів можна зробити наступні висновки:

При дослідженні економіко-виробничих систем різноманітного класу, включаючи ВЕВС виду ФПГ і СА, необхідно їх описувати всебічно, аналізуючи як ефективність організації, так і принципи та закономірності стійкого функціонування і розвитку. А для цього потрібно використовувати комплексний системно-логічний підхід, який реалізує дану вимогу.

2. Оскільки інтегровані структури різноманітних форм капіталу, такі як ФПГ та СА, мають загальні особливості і специфічні відмінності, то їх потрібно виділити в окремий клас великомасштабних економіко-виробничих систем, дослідити теоретико-методологічні і інструментальні основи їх ефективної організації, стійкого функціонування і розвитку.

3. Ефективна організація ВЕВС забезпечує у майбутньому їх стійке функціонування і розвиток. Для створення таких ФПГ та СА потрібно ураховувати принципи та закономірності цього процесу, які базуються на чинниках, що забезпечують побудову самоорганізуючих ВЕВС.

4. Стійке функціонування ВЕВС слід розглядати, виходячи, в першу чергу, з принципу підтримки ефективних пропорцій у циклі кругообігу капіталу по всіх його фазах. В свою чергу механізм управління кругообігом капіталу в ВЕВС повинен грунтуватися на параметричному адаптивному методі управління за результатами з елементами раннього попередження.

5. Для управління кругообігом капіталу в ВЕВС необхідно всебічно оцінити її фінансовий стан і стійкість функціонування. Це можливо зробити на основі нового методологічного підходу до побудови системної оцінки фінансового стану і стійкості функціонування ВЕВС, який базується на принципі підтримки ефективних пропорцій в циклі кругообігу капіталу і включає в себе комплексне та взаємозв'язане застосування кількісних і якісних методів оцінки статичних та динамічних характеристик, що дозволяє визначити тип фінансового стану і стійкості кругообігу капіталу, діагностувати причини їх зміни.

6. Великомасштабна економіко-виробнича система у тому разі буде нести найменші збитки і затрати, при дії на неї дестабілізуючих чинників зовнішнього середовища, якщо за допомогою системної оцінки постійно буде здійснюватися діагностика її фінансового стану і стійкості функціонування. При цьому діагностика здійснюється як на ранній стадії по “слабких сигналах ” (експрес-), так і за фактичними результатами діяльності за певний період (фундаментальна).

7. Стійке функціонування ВЕВС залежить як від її ефективної організації, так і градієнта зміни. Якщо ВЕВС рухається у напрямку розвитку і зростають не тільки її кількісні, але і якісні характеристики, включаючи зміни в структурі і стратегії розвитку, то вона буде стійко функціонувати. При цьому розвиватися може тільки самоорганізуюча ВЕВС, яка має достатній потенціал.

...