Формування системи господарювання малого підприємництва в перехідній економіці

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

УДК 334.012. 64

ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ГОСПОДАРЮВАННЯ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА В ПЕРЕХІДНІЙ ЕКОНОМІЦІ

08.01.01. -- економічна теорія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Колесник Надія Федорівна

Київ 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі економічної теорії Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник:

кандидат економічних наук, доцент СИЗОНЕНКО Віктор Онисимович Київський національний університет імені Тараса Шевченка, кафедра економічної теорії.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України КОВАЛЬЧУК Трохим Тихонович Рада національної безпеки і оборони України, заступник секретаря;

кандидат економічних наук, доцент ХМЕЛЕВСЬКИЙ Микола Олексійович Міністерство освіти і науки України, заступник начальника департаменту вищої освіти, начальник управління.

Провідна установа:

Інститут економіки НАН України, відділ теоретичних проблем регулювання економіки

Захист відбудеться “23” жовтня 2001 р. о 10 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.001.13 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 03022, м. Київ-22, вул. Васильківська, 90-а, економічний факультет, аудиторія 704.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58.

Автореферат розісланий “21” вересня 2001 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради СОЛОДОВНИКОВА І.І.

малий господарювання перехідний

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Перехід до ринкової економіки тісно пов'язаний з виникненням і розвитком підприємницького сектора, з формуванням нових форм господарської діяльності. Важливою складовою трансформаційних перетворень в Україні виступають виникнення і розвиток малого підприємництва. Суб'єкти малого підприємництва -- малі підприємства, громадяни-підприємці, відображаючи формування цілісного дрібнотоварного укладу, дозволяють поєднувати різноманітні форми власності і господарювання, забезпечувати взаємодію з великими і середніми підприємствами, заповнюючи ринкові прогалини. Діяльність суб'єктів малого підприємництва не потребує значного стартового капіталу, спрямована на прискорений оборот інвестованих коштів, має низькі витрати на виробничу інфраструктуру, управління, збут.

Економічна незалежність і свобода дій суб'єктів малого підприємництва, специфічна форма засобів виробництва, підвищена роль людського чинника, використання характерних тільки для цього сектора технологій, прискорена адаптація до регіональних умов, конкретних ринків об'єктивно зумовлює формування адекватної праці малого підприємництва особливої системи господарювання. На її становлення і подальший розвиток суттєво впливають організаційно-економічні та інституціональні перетворення, розвиток ринкового середовища. Водночас значний вплив на формування системи господарювання справляють обмеження фінансових ресурсів, значний податковий тиск, непідготовленість ринкової інфраструктури, брак навичок самостійного господарювання в більшості населення тощо. Такі умови становлення суб'єктів малого підприємництва обмежують реалізацію переваг, властивих цьому виду діяльності.

Дослідження проблем функціонування системи господарювання малого підприємництва започатковується в Україні лише з початком ринкових перетворень та формування законодавчої бази здійснення підприємницької діяльності. Це зумовлено усвідомленням того факту, що недостатнє розуміння системи господарювання нових підприємницьких утворень веде до зниження ефективності реформування української економіки, гальмування темпів економічного зростання, не сприяє розв'язанню складних соціальних проблем перехідного періоду.

Однак безперечний пріоритет економічної думки з проблем підприємництва в цілому, і малого підприємництва зокрема, належить західним економістам, що пояснюється матеріальними і суспільними умовами розвитку цього виду діяльності, властивого ринковій економіці, системі відносин, яка за своїм змістом є підприємницькою. Проблематика підприємництва представлена в працях як сучасних дос-лідників, так і відомих вчених минулого: І. Ансоффа, Р. Кантільона, С.Л. Брю, М. Вебера, Дж. К. Гелбрейта, Р. Дамарі, П.Ф. Друкера, Дж. М. Кейнса, Я. Корнаї, К.Р. Макконелла, М.Х. Мескона, М.Е. Портера, П. Самуєльсона, А. Сміта, М. Фрідмана, Ф. Хайєка, А. Хоскінга, Й. Шумпетера. Ці та інші зарубіжні автори розкривають сутність підприємництва, умови його здійснення, організаційні форми, характер та способи реалізації підприємницьких здібностей. Найчастіше підприємництво пов'язується з питаннями впровадження інновацій, управлінням, фінансовим менеджментом, маркетингом. Чимало зарубіжних публікацій присвячено оцінці і тенденціям розвитку малого підприємництва, визначенню його ролі та місця у розв'язанні соціальних проблем і, насамперед, проблемі зайнятості населення.

У країнах СНД значний внесок у розробку науково-теоретичного обґрунтування закономірного характеру виникнення та розвитку підприємництва, особливостей функціонування суб'єктів малого підприємництва зробили такі вчені, як А. Агеєв, А. Арсененко, М. Астреїна, А. Блінов, А. Богомолов, Л. Гришин, Л. Дашков, В. Качалін, М. Лапуста, П. М'ягков, Л. Мясникова, В. Радаєв, Ф. Шахмалова, В. Фальцман, М. Федотов, Б. Фролов та інші.

Економічна думка вчених України з проблем підприємництва в цілому, і малого підприємництва зокрема, активізувалася в останні роки. Цьому сприяло становлення сектора малого підприємництва, зростання його ролі в розв'язанні складних соціально-економічних проблем трансформаційного характеру: створення нових робочих місць, заповнення ринкових прогалин, формування ринкового середовища на підґрунті розгортання реальної конкуренції, здатної забезпечити високу ефективність виробничих відносин. Науково-дослідницька робота з вивчення можливостей малого підприємництва стає все більш вагомою. Появилися змістовні праці Ю. Бажала, О. Барановського, О. Бондаря, Л. Безчасного, З. Варналія, Л. Воротіної, В. Гейця, Б. Губського, Н. Герасимчука, В. Герасимчука, Л. Гладкова, М. Єрмошенка, П. Єщенко, Ю. Єханурова, Я. Жаліло, Б. Кваснюка, А. Кисельова, В. Колота, Ю. Клочка, Т. Ковальчука, І. Комарницького, Ю. Николенка, Є. Панченка, С. Покропивного, А. Покритана, В. Савчука, В. Сизоненка, Д. Черваньова, В. Черняка, А. Чухна, О. Хорохольського, М. Хмелевського, А. Шегди та інших авторів.

Вітчизняні вчені роблять вдалі спроби комплексного розгляду ролі та місця малого підприємництва в ринковій економіці, розкриття труднощів становлення цього структуроутворюючого сектора господарської системи, що базується на функціонуванні підприємств різних форм власності. Щоправда, накопичений матеріал засвідчує деяку невідповідність теоретичних уявлень про підприємництво і практику його становлення в реальних умовах України, певні розбіжності і суперечливість поглядів у методологічному обґрунтуванні системи господарювання суб'єктів малого підприємництва. З огляду на це потребує комплексного аналізу проблема визначення ендогенних чинників саморозвитку ефективної системи господарювання та впливу екзогенних чинників на розвиток економічних відносин суб'єктів малого підприємництва. Нагромаджений матеріал закладає також емпіричні основи для поглибленого дослідження впливу діючої системи внутрішньогосподарського управління суб'єктів малого підприємництва на трансформаційні процеси, на характеристику системи економічних відносин при переході до ринку. З цих міркувань і обґрунтовано актуальність та наукову значимість проблеми, здійснено вибір теми дисертаційної роботи, визначено предмет і об'єкт, мету і конкретні завдання дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою наукової теми “Трансформація економічних систем і становлення ринкової економіки в Україні” (реєстраційний номер 97 148), розроблюваної колективом кафедри економічної теорії Київського національного університету імені Тараса Шевченка, де виконувалася робота. Результати, висновки та рекомендації відображено у звіті про виконання теми.

Мета і завдання дослідження. Головна мета роботи полягає в розробці концепції формування системи господарювання підприємницького типу, здатної відтворювати ефективні виробничі відносини, у виявленні внутрішніх чинників саморозвитку малих підприємств, визначенні впливу зовнішніх чинників на розвиток економічних відносин суб'єктів малого підприємництва.

Відповідно до поставленої мети визначено такі завдання дослідження:

розкрити теоретичні основи становлення та розвитку малого підприємництва, визначити його роль і місце в трансформації економічних відносин в умовах переходу до ринку;

-- визначити сутність і властивості системи господарювання підприємницького типу;

-- здійснити аналіз формування соціально-економічного середовища підприємницької діяльності при переході до ринку, виявити особливості цього процесу в Україні;

-- виявити внутрішні чинники саморозвитку ефективної системи господарювання;

-- проаналізувати світовий досвід державного регулювання економічних відносин малого підприємництва;

-- обґрунтувати роль самоорганізації суб'єктів малого підприємництва у формуванні системи соціального партнерства;

-- визначити прогресивні тенденції розвитку коопераційних зв'язків малих, середніх та великих підприємств;

-- розробити конкретні пропозиції використання ринкового інструментарію у внутрішньогосподарському управлінні малим підприємством.

Предмет і об'єкт дисертаційного дослідження. Предметом дисертаційного дослідження виступають система господарювання суб'єктів малого підприємництва, проблеми її взаємодії з зовнішнім середовищем та механізм адаптації цієї системи до змін ринкового середовища.

Об'єктом дослідження є підприємницька діяльність малих підприємств України та проблеми вдосконалення системи економічних відносин, що виникають і розвиваються у зв'язку з цією діяльністю при переході до ринку.

Методи дослідження. Дисертаційна робота відображає результати застосування загальнонаукових та спеціальних методів економічної теорії. Основним загальнонауковим методом, який використовувався в дослідженні, є структурно-функціональний метод. За цим методом було визначено зміст системи господарювання малого підприємництва, проаналізовано її властивості, визначені системні ознаки умов формування середовища підприємницької діяльності. Методом порівняльних характеристик та експертних оцінок проаналізовано ендогенні чинники розвитку суб'єктів малого підприємництва.

Складність і багатовимірність впливу екзогенних чинників на розвиток економічних відносин суб'єктів малого підприємництва досліджуються методом системного аналізу. Формування системи господарювання підприємницького типу досліджується через її внутрішні суперечності та взаємозв'язки з конкретно-історичним станом економіки.

Застосування спеціальних методів, і насамперед методу наукової абстракції, дозволило систематизувати теоретичні уявлення про економічну природу і місце малого підприємництва в перехідній економіці, визначити найсуттєвіші риси державного регулювання економічних відносин малого підприємництва. Абстрагування від стану економічної системи дало можливість виявити тенденції самоорганізації суб'єктів малого підприємництва, розвитку коопераційних зв'язків малих і великих підприємств.

Методологічною основою дослідження слугують критична оцінка та систематизація уявлень, основних досягнень вітчизняної і зарубіжної економічної думки з проблем формування та розвитку системи господарювання суб'єктів малого підприємництва.

Інформаційною базою дослідження виступають статистичні та аналітичні дані Державного комітету статистики України, Фонду державного майна України, Міністерства праці та соціальної політики, Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Державної податкової адміністрації України. Використано інформацію, зібрану автором під час особистого вивчення практики становлення і функціонування суб'єктів малого підприємництва в Україні. Знайшли також відображення дані монографічних видань, періодичної преси, матеріали ряду науково-практичних конференцій.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертації цілісно обґрунтовано сутність, властивості і шляхи формування системи господарювання малого підприємництва в перехідній економіці.

Наукова новизна й особистий внесок автора визначаються такими результатами:

-- обґрунтовано сутність малого підприємництва як певної цілісності, сектора економіки (національного, регіонального, місцевого рівнів), що є особливим типом діяльності, формою організації виробництва дрібнотоварного укладу, базовими властивостями якої є економічна свобода, володіння ресурсами, інноваційність, єдність власності і контролю в особі суб'єкта малого підприємництва;

-- доведено, що формування соціально-економічного середовища підприємницької діяльності є довготривалим, суперечливим процесом, домінуючу роль в якому відіграють приватна власність і мале підприємництво як ефективна форма реалізації права приватної власності. Становлення критичної маси ефективних власників, здатних створювати реальні конкурентні відносини, слабко детерміновані процесами роздержавлення та приватизації. Головний вплив на розвиток ринкового середовища справляють інституціональні перетворення, правові та організаційно-економічні заходи держави;

-- запропоноване авторське трактування системи господарювання підприємницького типу як сукупності економічних відносин, форм та методів реалізації власності, інтересів підприємця, потенційних можливостей саморозвитку підприємницької діяльності з метою отримання прибутку або досягнення інших вагомих результатів шляхом розробки і використання форм і методів внутрішньогосподарського управління в інноваційний спосіб, який робить суб'єкта малого підприємництва більш порівнюваним з ринковим середовищем;

-- систематизовано внутрішні чинники саморозвитку ефективної системи господарювання, пов'язані з мотивацією суб'єктів малого підприємництва та адаптацією їх до змін ринкового середовища. Запропоновано заходи, які сприяють встановленню ефективних зв'язків при виході на ринок, перетворюють суб'єкти малого підприємництва із замкнутої техніко-економічної господарчої одиниці на відкриту соціальну ланку господарювання, що системно враховує силу і характер взаємного впливу з ринковим середовищем, сприяє реалізації переваг малого підприємництва;

-- розроблено механізм маркетингового регулювання системи господарювання на мікрорівні, який передбачає визначення політики цін, планування доходів і витрат, організацію сучасної системи фінансового менеджменту, прогнозування грошових потоків, що дозволяє забезпечувати стабільний ефективний розвиток суб'єктів малого підприємництва, сприяти функціонуванню їх як цілісної інституціональної частки ринкової економіки.

-- обґрунтовано, що стимули розвитку малого підприємництва, які застосовуються в економічній політиці розвинених країн, є дійовими тільки за наявності функціонування критичної маси суб'єктів малого підприємництва, ринкового середовища. Тому використання світового досвіду для перехідних суспільств, яким є українське, досить обмежене, що зумовлює необхідність власної вітчизняної державної політики підтримки суб'єктів малого підприємництва, різних напрямів та форм впливу на визначальні характеристики системи їхнього господарювання залежно від стадії і стану розвитку підприємств;

-- доведено, що розвиток форм самоорганізації суб'єктів малого підприємництва забезпечує їхню життєдіяльність, має мультиплікаційний ефект і розповсюджується на широкі кола підприємців, набуваючи особливого значення в умовах обмеженості фінансових і майнових ресурсів. Забезпечення реальних інтересів підприємців потребує розробки програм і схем утворення різних форм самоорганізації суб'єктів підприємницької діяльності на загальнодержавному і регіональному рівнях, здійснення комплексу заходів для створення правових та організаційних умов формування й розвитку видів відповідних коопераційних зв'язків великих і малих підприємств -- субпідряду, франчайзингу, лізингу, венчурного фінансування та бізнес-інкубаторів.

Практичне значення і використання результатів дослідження. Одержані на основі проведеного аналізу теоретичні результати і висновки можуть бути базою для подальших економічних досліджень у сфері малого підприємництва, що дасть змогу підвищити ефективність ринкового реформування економіки і сприятиме становленню повноцінної системи господарювання суб'єктів малого підприємництва.

Наукові результати й окремі пропозиції дисертаційного дослідження практично використано в діяльності Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, зокрема при підготовці проектів законів України “Про державну підтримку малого підприємництва” (ухвалено Верховною Радою України 19 жовтня 2000 р.) та “Про Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва на 2000--2001 роки” (довідка №3--3/5424 від 27.12.2000 р.); у практичній роботі Спілки підприємців малих, середніх та приватизованих підприємств України. Зокрема, пропозиції використано при проведенні круглих столів, семінарів для підприємців, при підготовці аналітичних доповідей, та при підготовці проектів законів України “Про Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва на 2000--2001 роки”, “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” та при підготовці інших нормативно-правових актів про державну підтримку малого підприємництва і державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності (довідка № 29 від 8.02.2001 р.).

Апробація результатів дослідження. Про основні теоретичні і методологічні положення та результати дисертаційного дослідження автор доповідав у 1998--2001 роках на конференціях, семінарах, круглих столах. Серед них: круглий стіл на тему “Проблеми систематизації законодавства України про підприємництво” (18 червня 1998 р., Інститут приватного права і підприємництва АПрН України, м. Київ); круглий стіл на тему “Проблеми державної політики підтримки малого підприємництва в Україні” (8 квітня 1999 р., Інститут приватного права і підприємництва АПрН України, м. Київ); круглий стіл на тему “Причини, проблеми та наслідки банкрутства підприємств сфери малого та середнього бізнесу в країнах з перехідною економікою” (Центр міжнародного приватного підприємництва “Молодіжна альтернатива”, 21 жовтня 1999 р., м. Київ); ІІ Міжвузівська науково-практична конференція “Міжнародна економіка і Україна: тенденції розвитку та пріоритети господарської взаємодії” (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 29 листопада 2000 р.); Всеукраїнська науково-практична конференція “Підприємництво в умовах трансформації економіки України” (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут конкурентного суспільства, 10--11 листопада 2000р.). Основні висновки роботи обговорювалися на науково-методичному семінарі (5 грудня 2000 року) та на засіданні кафедри економічної теорії Київського національного університету імені Тараса Шевченка (31 травня 2001 року).

Теоретичні положення дисертаційного дослідження пройшли апробацію в навчальному процесі при викладанні спецкурсів на економічному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка (довідка від 29. 05. 2001 р. №113/240). Розроблено і впроваджено в навчальний процес навчально-методичні матеріали з дисципліни “Стратегія розвитку малого підприємництва” для підвищення кваліфікації слухачів Інституту післядипломної освіти Київського національного університету імені Тараса Шевченка (рекомендовано на засіданні навчально-методичної комісії Інституту післядипломної освіти, протокол від 1 березня 2000 р., довідка від 5 лютого 2001 р. №263-01-434).

Публікації. За результатами дослідження з теми дисертаційної роботи опубліковано 6 наукових робіт загальним обсягом 5,25 др. арк. (особисто автора -- 3,6 др. арк.), із них 5 статей у фахових виданнях (4 індивідуальні, 1 -- у співавторстві), брошура “Власність. Інтереси. Підприємництво: Питання теорії та методології. -- К.: Знання, 2000 р., 52 с.” (у співавторстві).

Обсяг і структура роботи. дисертація містить вступ, три розділи, які включають 8 параграфів, висновки, список використаних джерел, додатки. Робота викладена на 205 сторінках друкованого тексту, має 149 найменувань використаних джерел, містить 33 таблиці, схеми, графіки, рисунки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Проаналізовано стан розробки теорії підприємництва, її значення для подальшого розвитку реформ в Україні, визначено мету і завдання дослідження, розкриті наукова новизна, практичне значення та засвідчена апробація результатів дослідження.

У першому розділі роботи "Методологічні основи аналізу становлення малого підприємництва в Україні", визначено теоретичні основи розвитку малого підприємництва, особливості формування соціально-економічного середовища підприємницької діяльності, розкрито сутність і властивості системи господарювання підприємницького типу.

Узагальнення наукових підходів до з'ясування сутності підприємництва та становлення малого підприємництва в Україні дозволяють зробити висновок про те, що теорія підприємництва розвивалася за кількома напрямами, що засвідчує труднощі і поліваріантність діяльності підприємця. Є чотири підходи, представники яких пов'язують підприємництво з ризиком; з відносинами власності, які визначають дії підприємця в економічному житті, його мотивації, поведінку; з функцією реформування виробництва, універсальною загальноекономічною функцією, що поєднується з виконанням інших видів діяльності та з функцією динамічної ефективності; з особливою формою організації виробництва, спрямованого на інновації, пошук та використання нових можливостей.

Становлення системи господарювання суб'єктів малого підприємництва є закономірним результатом і складовою частиною ринкової трансформації економіки України. Формування багатосуб'єктного конкурентного середовища об'єктивно зумовлено необхідністю приведення в дію ринкових механізмів узгодження попиту й пропозиції, використання підприємницького потенціалу суспільства, знаходження оптимальних варіантів співвідношень та взаємодії малого, середнього та великого підприємництва.

Перехід до системи ринкових відносин підприємницького типу докорінно відрізняється від системи відносин мобілізаційної ринкової економіки поведінкою суб'єктів господарювання. Серед них особливе місце посідають суб'єкти малого підприємництва, які показують здатність до самоорганізації та самооновлення, формування цілісного дрібнотоварного укладу, що поєднує різні форми власності.

В роботі доведено, що економічна природа малого підприємництва визначається його об'єктивним існуванням і розвитком як певної цілісності, сектора ринкової економіки, суб'єкти якого може бути виділено за кількісними) та якісними критеріями, базовими та похідними властивостями. За кількісними ознаками суб'єкти малого підприємництва можна визначити відповідно до масштабів діяльності, числа працюючих, розмірів капіталу, грошового обігу, прибутку; за якісними ознаками за правовою незалежністю, за єдністю права власності, безпосереднього управління і контролю за власною справою, за повною відповідальністю за результати господарювання, за персоніфікованим характером відносин з найманими працівниками. До базових властивостей діяльності суб'єктів малого підприємництва автор відносить економічну свободу, володіння ресурсами, інноваційність, самостійність прийняття рішень. У сукупності і взаємодії вони утворюють організаційно-правову форму реалізації власності у сфері малого підприємництва.

З'ясовано, що становлення малого підприємництва як інституціонального сектора економіки не одноразовий акт, а поступовий, послідовний процес проходження фаз зародження, зростання, насичення та саморегуляції з відповідними структурними перетвореннями. За такими показниками як кількість суб'єктів малого підприємництва, зайнятих на цих підприємствах, питомої ваги у створенні ВВП Україна все ще перебуває у першій фазі на стадії зародження. так, станом на 01. 01. 2000 р. діяло 197,1 тис. малих підприємств та кооперативів. Середньооблікова кількість працівників малих підприємств та кооперативів становила 1677,5 тис. чоловік. Крім того, налічується 950 тис. громадян-підприємців. Всього у малому підприємництві кількість працівників становила понад 2,7 млн. чоловік - це 14% зайнятого населення України. Внесок малих підприємств у створення ВВП досяг 9-10%, але цей показник ще не є оптимальним.

Економічною передумовою становлення малого підприємництва, динаміки зміни числа діючих суб'єктів цього сектора в роботі визначено реформування власності, яке в дослідженні визначається як процес зміни якісних характеристик системи економічних відносин, що дозволяють закладати основи самовідтворення суб'єктів малого підприємництва, інституціональних підвалин їхнього розвитку. З початку приватизації форму власності змінило більш як 51 тис. малих підприємств, що становить лише третю частину до їх загальної кількості. Зроблено висновок, що роздержавлення й приватизація в Україні не забезпечили становлення прошарку власників -- підприємців у класичному вигляді, зумовивши появу специфічних рольових функцій, котрі виконуються працівниками власниками відповідно до їхнього статусу. Комерціалізація й мала приватизація державних підприємств, поряд із самоініціативою та самоорганізацією суб'єктів малого підприємництва в межах нового законодавства, становить лише передумову розвитку підприємництва. На темпи і характер формування умов для розгортання підприємницької діяльності процеси роздержавлення і приватизації відчутного впливу не справляють. Аргументовано, що пріоритетне значення для становлення ринкового середовища має створення нових підприємств. Складовими змісту реального реформування власності мають стати: створення інституту недоторканності прав власності і гарантій їхньої реалізації; дія механізмів підтримки конкурентного середовища і блокування монопольних тенденцій; розгортання регулятивних дій держави щодо суб'єктів приватної власності.

Малі підприємства здійснюють післяприватизаційну реструктуризацію значно швидше, ніж великі. Це пояснюється особливостями малого підприємництва, перевагами пов'язаними з характером використовуваної технології, з формою засобів виробництва, з ресурсозберігаючим типом виробництва, із швидкістю оборотів авансованого капіталу. Значна частина малих підприємств диверсифікує свою діяльність, і, по суті, вони стають багатопрофільними підприємствами. Це істотно підвищує їх становище на ринку за рахунок внутрішнього перерозподілу ресурсів і діяльності в різних сегментах ринку. Однак, насторожує той факт, що не відбувається зростання кількості малих підприємств, які спеціалізуються на виробничій діяльності. Зокрема, на початок 2000 року більше половини -- 51% від загальної кількості діючих малих підприємств функціонувало у сфері торгівлі, громадського харчування, матеріально-технічного постачання, збуту і заготівлі. У промисловості діяло лише 14% від загальної кількості діючих малих підприємств, будівництві -- 10%, побутовому обслуговуванні населення -- 5%, в інших сферах -- 20%.

Складовими формування системи господарювання підприємницького типу в перехідний період виступають систематична реструктуризація бізнесу, гнучка інноваційна політика, узгоджена з наявними фінансовими ресурсами і змінами в організації менеджменту та стилю управління тощо. Малі підприємства формують власний механізм господарювання відповідно до особливостей системи економічних відносин при переході до ринку. На макрорівні ці особливості проявляються:

-- ознаками змішаної економіки, в якій рівноправними суб'єктами господарювання виступають підприємства різних форм власності;

-- поступовим посиленням регулюючого впливу держави на становлення і характер функціонування підприємницького сектора, його інфраструктурним і законодавчим забезпеченням. Водночас лишаються невирішеними питання стимулювання ділової активності в реальному секторі економіки; регулювання соціальних взаємовідносин між підприємцями і найманими працівниками. Звідси -- необхідність послідовного переходу від прямих до опосередкованих методів регулювання економіки та соціальних процесів у підприємницькому секторі:

-- стримуючими тенденціями в темпах самоорганізації підприємництва як результатом непослідовних заходів у процесі приватизації, тим, що бракує виваженої, поміркованої системи взаємодії структур управління і підприємств. які базуються на державній формі власності, з новоутвореними малими підприємствами.

Становленню ефективної системи господарювання суб'єктів малого підприємництва на мікрорівні заважають:

-- недостатня інституціональна самодостатність сектора малого підприємництва в цілому при повній самостійності суб'єктів малого підприємництва як форми прояву входження первинних ланок господарювання в ринкове середовище;

-- незавершеність процесів приватизації, реформування власності як системи відносин, котрі спонукають до ініціативної, самостійної діяльності з метою збереження та примноження власності, забезпечення її безперервного відтворення на розширеній основі у довгостроковій перспективі;

-- недостатня підтримка особистої ініціативи населення у Створенні нових малих форм господарювання при одночасній недостатній підготовленості до підприємницької діяльності, здатності нести відповідальність, генерувати інноваційні ідеї.

В дисертації доведено, що систему господарювання підприємницького типу слід розглядати як сукупність економічних відносин, що складаються з приводу реалізації інтересів підприємця шляхом розробки і використання форм і методів внутрішньогосподарського управління в інноваційний спосіб, який робить суб'єкта малого підприємництва більш порівнюваним з ринковим середовищем. Система господарювання підприємницького типу -- це складова частина загального ринкового механізму господарювання. Необхідність формування повноцінного сектора малого підприємництва висуває потребу наукового визначення принципових внутрішніх та зовнішніх чинників становлення системи господарювання суб'єктів малого підприємництва для досягнення стійкості, життєздатності новоутворених підприємств, ефективності діяльності їх на інноваційній основі.

У розділі II "Внутрішні чинники саморозвитку ефективної системи господарювання" дано розгорнуту характеристику мотивації суб'єктів малого підприємництва та виявлена їх адаптація до змін ринкового середовища.

Пізнання, формування і реалізація мотивації підприємницької активності дозволили розкрити в роботі її взаємозв'язок з підприємницькою поведінкою, яка є похідною від ступеня економічної свободи особи, вимог ринку, форм державного регулювання підприємницької діяльності, етичних звичаїв, конкретно-історичної ситуації. Основним провідним елементом, який зосереджує всю сукупність ринкових перетворень і довкола якого відбувається рух економічних відносин, активним їхнім учасником є безпосередній господарюючий суб'єкт підприємець. Саме він мотивований у такій спосіб, який задіює первинні механізми самозапуску і розвитку власної діяльності та дій інших учасників ринкових відносин.

Підприємницька поведінка є відображенням об'єктивної необхідності,

заданості умов функціонування ринкових відносин, знаходячи свій вияв у досить стислих межах конкретної соціально-економічної ситуації і водночас будучи досить вільною, визначеною свободою вибору. Тому мале підприємство в ринковій системі економічних відносин може функціонувати тільки при умові соціальної та моральної згоди членів суспільства.

Водночас, особливе місце в механізмі мотивації підприємницької активності посідають особисті інтереси підприємця, які відображають полімотивованість його діяльності. Але ці інтереси має бути стимульовано дією зовнішніх форм впливу. У зв'язку з цим, на підставі узагальнення даних соціологічних опитувань доведемо, що серед внутрішніх причин найбільш негативний вплив на мотивацію підприємницької активності в Україні справляють дефіцит професійних знань, психологічна неготовність підприємців працювати в режимі нововведенського конвеєра, низький рівень економічної самодіяльності населення. Зокрема, 26% власників опитаних малих підприємств не мали досвіду організаційно-управлінської роботи, на 37% підприємств серед керівного персоналу не має жодного спеціаліста із бізнес або менеджерською підготовкою, а 20% фірм не мають серед менеджерів ні одного спеціаліста із попереднім досвідом управління, а ще 60% підприємств мають у своєму складі тільки одного або двох досвідчених менеджерів. Доведено, що для розв'язання цих проблем потрібні додаткові стимули, які впливають па поведінку учасників підприємницької діяльності, перетворюючи потребу в знаннях з епізодичної, тимчасової на постійну, самовідтворювальну.

Виділені чинники підприємницької активності дозволяють розкрити сутність мотивації підприємницької активності через власницьку, управлінську та новаторську функції. Аналіз мотивації при переході до ринку виявив суперечності, непослідовність економічної поведінки суб'єктів підприємницької діяльності. Основною причиною цього є брак реального ринкового механізму оцінки праці учасників підприємницької діяльності, нерозвинутість соціального партнерства.

Запропоновано заходи для реалізації положень теорій мотивації, людського чинника. Стимули, які створює держава, є необхідною, але недостатньою умовою для прискореного формування дієздатної системи мотивації підприємницької активності. Потрібні зміна підприємницької парадигми, врахування тієї обставини, що для більшості суб'єктів малого підприємництва людський капітал -- головна (а в окремих випадках і єдина) конкурентна перевага системи господарювання.

Другий чинник саморозвитку ефективної системи господарювання -- це адаптивність діяльності суб'єктів малого підприємництва до змін ринкового середовища. В дослідженні проаналізовані причини низької адаптивності малих підприємств, пов'язані з незадовільним станом управління підприємницькою діяльністю, недостатнім використанням ринкового інструментарію. Зокрема, проведене автором обстеження малих підприємств м. Києва показало, що навіть маркетинг використовується у внутрішньогосподарському управлінні не в повному обсязі. Так, з 18 опитуваних керівників підприємств використовують маркетинг лише 13, що становить 72% загальної кількості, ще 11% використовують маркетинг як систему не в повному обсязі. доведено, що внутрішня організація фінансової й економічної діяльності суб'єктів малого підприємництва має вимагати проведення маркетингових обстежень ринкового середовища, визначення політики цін, планування доходів і витрат, організацію сучасної системи фінансового менеджменту. У взаємодії з ринком ці напрями системи господарювання при їхній правильній побудові здатні забезпечити адаптацію суб'єктів малого підприємництва до змін ринкового середовища.

Розкрито особливості маркетингового регулювання підприємницької діяльності. В системі господарювання малих підприємств воно відбувається шляхом комплексного дослідження ринку та економічної кон'юнктури, аналітичної оцінки виробничо-побутових можливостей підприємства, проведення товарної та цінової політики, постійного інноваційного пошуку нових шляхів підвищення конкурентоспроможності підприємництва.

Узагальнено теоретичні основи визначення ціни, розкрито причини суб'єктивного (недостатня підготовленість менеджерів, підприємців) та об'єктивного характеру (пепередбачуваність ринкової ситуації, брак інформації тощо), які обмежують застосування новітніх методів ціноутворення.

Доведено, що при переході до ринку зміни виду діяльності та реструктуризація малих підприємств набирає форми диверсифікації. Намагання зберегли грошові надходження зумовлюють зміну сфери діяльності з виробничої на торговельно-посередницьку. Воднораз підприємства, які мають відносно стабільне фінансове становище, намагаються закріпити конкурентні переваги, освоюючи і поглиблюючи виробництво якісно як матеріальну основу подальшого розвитку.

Використання ринкових методів ціноутворення залежить від рівня конкуренції, попиту та пропозиції. Виконання ціною своєї функції в системі господарювання суб'єктів малого підприємництва потребують посилення планово-договірної. адресної роботи -- згуртування підприємців в асоціації виробників і споживачів, використання інструментів інтегративної взаємодії учасників ринкових відносин.

Зроблено висновок про те, що адаптація суб'єктів малого підприємництва до змін ринкового середовища може відбуватися не лише при умові зростання числа малих підприємств, покращення результативності їхньої діяльності, а й при створенні умов, що забезпечують стабільний розвиток суб'єктів малого підприємництва, функціонування їх як цілісності, інституціональної частини економіки.

У третьому розділі "Вплив зовнішніх чинників на розвиток економічних відносин суб'єктів малого підприємництва'' дано аналіз світового досвіду державного впливу на розвиток економічних відносин суб'єктів малого підприємництва, доведено, що самоорганізація суб'єктів малого підприємництва є системоутворюючим чинником соціального партнерства, виявлено механізм коопераційних зв'язків малих та середніх підприємств.

Аналітична оцінка впливу зовнішніх факторів на розвиток економічних відносин суб'єктів малого підприємництва дає підстави зробити висновок про об'єктивну необхідність використання різних напрямів та форм державної підтримки малого підприємництва. Це стосується різних форм фінансово-кредитної підтримки, яка має носити диференційований характер залежно від стадії і стану розвитку підприємств.

Розвиток форм самоорганізації суб'єктів малого підприємництва є одним з найважливіших напрямів забезпечення життєдіяльності суб'єктів підприємництва, оскільки має мультиплікаційний ефект і поширюється на широкі кола підприємців, що особливо важливо в умовах обмеженості фінансових і майнових ресурсів. Діяльність суб'єктів ринкової інфраструктури треба спрямовувати на реальні інтереси малого підприємництва, керуючись потребами державної політики розвитку і підтримки цього сектора економіки. На державному і на регіональному рівнях необхідна розробка програм та схем оптимального забезпечення різних форм самоорганізації суб'єктів малого підприємництва. При ньому потребують визначення роль і ступінь залучення органів державної виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємницьких структур, громадських організацій та ін.

Основними формами інтеграції великих та малих підприємств, а отже, і формами, які сприяють підвищенню життєздатності суб'єктів малого підприємництва є: субпідряд, франчайзинг, лізинг, венчурне фінансування та бізнес інкубатори. Ці форми в Україні лише започатковуються, тому вкрай необхідно здійснити комплекс заходів для створення правових та економічних умов формування їх і розвитку. В першу чергу, на нашу думку, доцільно розробити та прийняти Закон України про франчайзинг або Постанову Кабінету Міністрів України про розвиток франчайзингу в Україні. З метою реалізації основних положень закону України "Про лізинг" потрібно розробити певні підзаконні акти і прийняти організаційні рішення, впровадити типові методичні документи щодо лізингових операцій, розробити програму розвитку лізингу для малого підприємництва тощо. Використовуючи методи прямого і непрямого державного впливу, слід сприяти формуванню інноваційного клімату, який підвищує творчу атмосферу на мікрорівні, і в наслідок цього відчуваються стабілізація й піднесення національної економіки в цілому.

Розвинута інфраструктура підтримки суб'єктів підприємництва має бути однаково доступною для всіх підприємців, надаючи якісний набір послуг за доступними цінами. Інфраструктура підтримки малого підприємництва потребує постійного вдосконалення своїх структурно-функціональних процедур та організаційних форм з метою постійного зростання якості своїх послу. Для надання ефективної допомоги і підтримки малому підприємництву необхідно розробити і запровадити заохочення суб'єктів ринкової інфраструктури. У системи об'єктів інфраструктури має бути "пропускна здатність", адекватна потребам малого підприємництва. Для цього як на державному, так і на регіональному рівнях при розробці програм та схем інфраструктурного забезпечення треба орієнтуватися на певні кількісні параметри, які характеризують оптимальні тенденції розвитку малих підприємств.

ВИСНОВКИ

У дисертації вирішена задача визначення наукових підходів до формування системи господарювання малого підприємництва при переході до ринкових відносин в Україні. Основні результати дослідження полягають у наступному:

Аналітична оцінка концептуальних підходів до формування системи господарювання малого підприємництва, адекватної вимогам, ринкової економіки, дозволяють стверджувати про необхідність їх виваженого творчого використання з метою ринкової трансформації економіки України. Розробка власної концепції формування системи господарювання підприємницького типу буде сприяти становленню інноваційної, соціально орієнтованої економіки.

Незважаючи на важливе значення малого підприємництва у розв'язанні економічних та соціальних проблем перехідного періоду, його розвиток гальмується цілою низкою причин, неадекватністю соціально-економічних перетворень вимогам ринкових відносин. Вони пов'язуються: з труднощами в отриманні кредитів, з високими податками, з нестачею початкового капіталу і капіталу для реструктуризації бізнесу, з надмірною регулятивною діяльністю державних органів. Разом з тим, доведено, що значною проблемою є оволодіння й використання ринкового інструментарію управління малим підприємством -- цінової політики, фінансового менеджменту, політики доходів та витрат, планування, маркетингу тощо, що дає змогу аргументовано пояснити причини економічного успіху окремих суб'єктів підприємницької діяльності і банкрутство та неконкурентоздатність інших.

Об'єктивними умовами теоретичного розв'язання проблеми формування системи господарювання малого підприємництва, використання сучасних форм і методів управління малим підприємством виступають:

З'ясування сутності малого підприємництва як особливої форми економічної активності і певного стилю господарської поведінки дозволяє стверджувати, що успіху малого підприємства може бути досягнуто лише при умові постановки особливої мети і реалізації кінцевої мети діяльності. Нею стає отримання підприємницького прибутку, який виникає як результат вдало розрахованих, оригінальних інноваційних ідей, формування нових потреб на ринку.

Досягнення ефективності функціонування системи господарювання визначає побудову форм і методів управління підприємницькою діяльністю на ризиковій інноваційній основі, на повній економічній відповідальності. Звідси -- формування власної поведінки, унікальність, непередбачуваність її в конкретній обстановці, властивість змінювати набір ринкових інструментів на власний розсуд, що суттєво підвищує роль людського чинника.

Залучення особи до підприємницької діяльності відбувається на основі розгортання змісту відносин власності, формування і реалізації мотивації його дій, поведінки. Підприємницька поведінка є похідною від ступеня економічної свободи особистості, вимог ринку, впливу державної регуляторної політики, національних та етичних звичаїв, конкретно-історичної ситуації. На підприємництво справляє сильний мотиваційний вплив відносини власності та конкуренція. Ці фактори визначають вектор дії мотиваційного механізму, обумовлюють тяжіння підприємця до тієї чи іншої економічної поведінки.

Конкретними напрямками формування власності, здатними забезпечити підприємницьку мотивацію є:

-- формування вагомого самодостатнього підприємницького сектору і сучасного підприємця як особливого соціально-психологічного типу господарника, якому притаманні творчі, новаторські риси поведінки, схильність до виваженого ризику, спрямованість на досягнення успіху;

-- створення критичної маси підприємницького прошарку, здатного забезпечити формування реального конкурентного середовища як інституційної форми підприємницької мотивації;

-- розвиток пріоритетних для економічного зростання різновидів підприємництва -- малого бізнесу та інноваційно-впроваджувальних форм, венчурних підприємств, в яких в максимальній мірі реалізується власницька та новаторська мотивація, інтелектуальний потенціал.

Переваги системи господарювання малого підприємництва реалізуються шляхом особливого характеру використання основних факторів виробництва і відповідних функцій управління. Обмеженість капіталу передбачає високу віддачу від інвестицій, що стимулює заощадження і розширене відтворення капіталу. На цій основі зміцнюється здатність до протидії тенденціям, які можуть зруйнувати систему підприємництва у довгостроковій перспективі.

Адаптація до змін в навколишньому середовищі повинна відбуватися на основі встановлення ефективних зв'язків. Вихід на ринок з новим товаром або послугою доцільно здійснювати з використанням максимально вигідних умов для посередників та встановлення зворотного зв'язку із споживачами. Це перетворює суб'єктів малого підприємництва із відособленої техніко-економічної господарчої структури на відкриту, соціально-економічну систему, що ефективно взаємодіє з ринковим середовищем;

Зміни та реструктуризація підприємницької діяльності в перехідний період мають набирати форми диверсифікації як засобу запобігання банкрутству найчастіше вдаються малі підприємства виробничого профілю. Спроби забезпечити грошові надходження зумовлюють появу торговельних, посередницьких та інших операцій. Водночас малі підприємства, які мають відносно стабільні фінансові результати, намагаються розширити зону своєї діяльності за рахунок поглиблення якісних характеристик виробництва й продукту. Підприємства-диверсифіканти приділяють значно більше уваги питанням виробничого й фінансового менеджменту, пошуку шляхів зниження витрат, використанню маркетингу та реклами.

При цьому використання ринкових інструментів має враховувати силу й характер взаємного впливу, набуваючи тим самим системного характеру, що буде сприяти реалізації переваг малого підприємництва.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Колесник Н. Ф. Фінансові коопераційні зв'язки суб'єктів малого та великого підприємництва // Фінанси України. -- 2000. №10. -- С.37--45.

2. Колесник Н. Ф. Мале підприємництво: світовий досвід і реалії України // Економіст. -- 2000. -- № 10. -- С.29-31

3. Колесник Н. Ф. Ринковий інструментарій в управлінні малим підприємництвом // Зб. наук. праць "Теорії мікро- макроекономіки". Випуск 6. К.: Київській національний університет імені Тараса Шевченка, 2000. С.208-211.

4. Сизоненко В.О., Колесник Н. Ф. Методологічні аспекти фінансової діяльності суб'єктів малого підприємництва // Фінанси України. -- 2000. -- №12. -- С.103--108.

5. Колесник Н. Ф. Механізм господарювання суб'єктів малого підприємництва // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. -- Випуск 47. К.: ВЦ "Київський університет", 2001.-- С.36--39

6. Сизоненко В.О., Колесник Н. Ф. Власність. Інтереси. Підприємництво: Питання теорії та методології. -- К.: Знання, 2000 р., 52 с.

7. Колесник Н. Ф. Стратегія розвитку малого підприємництва. К.: ІПО Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 2000. -- 12 с.

АНОТАЦІЇ

Колесник Н.Ф. Формування системи господарювання малого підприємництва в перехідній економіці. -- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01. -- економічна теорія. -- Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2001.

В дисертаційній роботі розкрита концепція формування системи господарювання підприємницького тину, здатної відтворювати ефективні виробничі відносини в перехідній економіці. Автором визначаються сутність малого підприємництва як певної цілісності, сектора економіки, умови формування соціально-економічного середовища підприємницької діяльності, роль інституціональних перетворень, правових та організаційно-економічних заходів держави в становленні критичної маси ефективних власників, здатних створювати реальні конкурентні відносини. Виявлені внутрішні чинники саморозвитку ефективної системи господарювання, пов'язані з мотивацією суб'єктів малого підприємництва та їх адаптацією до змін ринкового середовища. Розроблено механізм маркетингового регулювання системи господарювання суб'єктів малого підприємництва на основі визначення політики цін, планування доходів і витрат, прогнозування грошових потоків. Виявлено вплив зовнішніх чинників на розвиток економічних відносин суб'єктів малого підприємництва, обґрунтовані шляхи вдосконалення взаємодії держави та сектору малого підприємництва в контексті виходу України з кризового стану. Основні результати дослідження знайшли застосування в діяльності органів державної влади, в навчальному процесі.

Ключові слова: мале підприємництво, система господарювання. мотивація, ринкове середовище, чинники саморозвитку малого підприємництва, чинники зовнішнього впливу на ефективність малого підприємництва.

Колесник Н.Ф. Формирование системы хозяйствования малого предпринимательства в переходной экономике. -- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.01.01. -- Экономическая теория. Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. -- Киев, 2001.

Диссертационная работа посвящена исследованию сущности, особенностей и путей формирования системы хозяйствования субъектов малого предпринимательства в переходной экономике. Раскрывается содержание малого предпринимательства как целостного сектора рыночной экономики, деятельность которого основана на экономической свободе, владением ресурсами, инновационности, единстве собственности и контроля в лице субъекта малого предпринимательства. Формирование социально-экономической сферы предпринимательской деятельности трактуется как долговременный, противоречивый процесс, доминирующую роль в котором нанимают частная собственность и малое предпринимательство. Аргументируется положение о том, что становление критической массы эффективных собственников, способных воспроизводить реальные конкурентные отношения, слабо детерминированы процессами разгосударствления и приватизации. Главное воздействие на развитие рыночной среды оказывают институциональные изменения, правовые и организационно-экономические мероприятия государства.