Активізація експортного потенціалу України на російському напрямку

Размещено на http://www.allbest.ru

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ уКРАЇНИ

Дніпропетровський національний університет

Спеціальність 08.02.03 - Організація управління, планування і регулювання економікою

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття

наукового ступеня кандидата економічних наук

Активізація експортного потенціалу України на російському напрямку

Кисельова Олена Михайлівна

Дніпропетровськ - 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Дніпропетровському національному університеті Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник

доктор технічних наук, професор

Бойцун Наталія Євгенівна, Дніпропетровський національний університет, завідувач кафедри Міжнародних фінансів.

Офіційні опоненти

Галушко Ольга Сергієвна, Національна гірнича академія України (м. Дніпропетровськ), завідувач кафедри економічного аналізу і фінансів

Кандидат економічних наук, доцент

Подсолонко Олена Адольфівна, доцент кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності Таврійського національного університету

ім. В.І. Вернадського (м. Сімферополь)

Провідна організація: Сумський державний університет Міністерства освіти і науки України, кафедра економіки

Захист відбудеться “15” січня 2002 р. о 14-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.051.03 у Дніпропетровському національному університеті Міністерства освіти України за адресою: 49050, м. Дніпропетровськ, вул. Наукова, 13, ауд. 516.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Дніпропетровського національного університету за адресою: 49050, м. Дніпропетровськ, вул. Козакова, 8.

Автореферат розісланий “6” грудня 2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради К 08.051.03 А.К. Василевський

15

Размещено на http://www.allbest.ru

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На ефективність здійснення ринкової трансформації економіки України на сучасному етапі та її інтеграцію у світове господарство істотно впливає розвиток зовнішньої торгівлі.

Стан зовнішньоторговельної діяльності України значною мірою характеризується обсягами торгівлі з Російською Федерацією, яка є одним з головних партнерів. З одного боку, інтереси національної безпеки України вимагають зниження частки Російської Федерації в загальному обсязі зовнішньої торгівлі. Але, з іншого боку, наявність тісних економічних і наукових взаємозв'язків, існування ресурсної і технологічної взаємозалежності окремих галузей і виробництв обох країн обумовлюють необхідність у збільшенні абсолютних обсягів товарообігу з Росією. Збільшення товарообміну між країнами повинно відбуватися переважно за рахунок активізації експортного потенціалу України, що неможливо без проведення обґрунтованої зовнішньоторговельної політики держави.

Орієнтація на нарощування експорту товарів до Російської Федерації передбачає використання певних засобів, механізмів та інструментарію державного регулювання зовнішньоторговельних зв'язків.

Проблеми регулювання зовнішньоекономічних зв'язків та особливості зовнішньоторговельних відносин України з Російською Федерацією в період ринкових перетворень знайшли висвітлення в роботах Бесєдіна В.Ф., Бойцун Н.Є., Василенка Ю.В., Галушко О.С., Геєця В.М., Губського Б.В., Пирожкова С.І., Пузанова І.І., Соскіна О., Сухорукова А.І., та ін.

Разом з тим проблеми, які пов'язані з розробкою ефективних інструментів макроекономічного планування та прогнозування торговельної діяльності України з Російською Федерацією недостатньо досліджені. Потреби держави у наукових засадах планування торговельної діяльності і прийняття відповідних рішень з питань регулювання зовнішньоекономічних відносин роблять актуальним подальший науковий пошук і розробку науково-методичних основ державного регулювання експортних зв'язків України з Російською Федерацією.

Спираючись на результати існуючих досліджень та враховуючи необхідність подальшої розробки теоретичних та науково-прикладних аспектів цієї проблеми, доцільно запропонувати комплекс теоретичних та методичних положень, спрямованих на практичне вирішення проблеми максимальної за сучасних умов реалізації українською державою свого експортного потенціалу на російському напрямку на засадах макроекономічного планування та прогнозування.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалася згідно з планом наукових досліджень кафедри міжнародних фінансів Дніпропетровського національного університету. Напрямок дисертаційної роботи є складовою частиною досліджень за держбюджетною темою (№ державної реєстрації 0100V000903) “Проблеми визначення і підвищення рівня міжнародної конкурентоспроможності України (роль Дніпропетровської області)”. Дисертантові належить оцінка динаміки та структури експорту товарів України до Російської Федерації (обсяги, структура, динаміка) та розробка заходів державного регулювання щодо підвищення обсягів та вдосконалення структури експорту.

Мета і задачі дослідження. Мета дослідження полягає у розробці наукових основ підвищення ефективності регулювання експортної діяльності України з Російською Федерацією.

Для досягнення мети були поставлені такі задачі:

- визначити роль зовнішньої торгівлі, зокрема експорту товарів України, для розвитку національної економіки в умовах ринкової трансформації,

- виявити основні тенденції у зовнішньоторговельній діяльності України з Російською Федерацією,

- провести аналіз законодавчої бази державного регулювання зовнішньої торгівлі України з Російською Федерацією та її впливу на вітчизняний експорт,

- визначити та обґрунтувати пріоритетні напрямки та галузі для українського експорту товарів до Російської Федерації,

- впровадити, як засіб макроекономічного планування в системі державного управління, модельний аналіз щодо оцінки впливу основних макроекономічних показників на обсяги українського експорту товарів до Росії, зовнішній торговля експортний економіка

- для вдосконалення управління процесом активізації експортного потенціалу України розробити методичний підхід щодо оцінки прогнозних обсягів експорту товарів до Росії в короткостроковій перспективі,

- запропонувати заходи здійснення державного регулювання щодо активізації експортного потенціалу України на російському напрямку.

Об'єктом дослідження виступають зовнішньоторговельні зв'язки України з Російською Федерацією.

Предметом дослідження є механізм планування та управління процесами активізації експортного потенціалу економіки України на російському напрямку.

Методи дослідження. Методологічною основою для проведення дисертаційного дослідження є застосування методології системного аналізу для прийняття науково обґрунтованих рішень в сфері державного управління на етапі макроекономічного планування першочергових заходів щодо активізації експортного потенціалу України до Російської Федерації.

Теоретичною основою є комплексний аналіз основ регулювання та управління зовнішньоторговельною діяльністю, наукові розробки зарубіжних і вітчизняних вчених-економістів, що дали змогу проаналізувати фактичну і статистичну інформацію, узагальнити існуючий досвід, а також законодавчі акти і нормативні документи з питань регулювання зовнішньоекономічних відносин. В дисертаційній роботі застосовано логічний, статистичний та хронологічно-аналітичний методи, методи аналізу і синтезу, нейронечітку технологію для моделювання процесів розвитку експорту товарів України до Російської Федерації і їх прогнозування.

В роботі використовувались статистичні дані Держкомстатів України та Росії, Національного банку України, Держмитслужби України та РФ.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що одержано рішення наукової задачі використання системного підходу та нейронечітких технологій для розробки науково-обґрунтованих пропозицій відносно першочергових заходів щодо підвищення ефективності використання експортного потенціалу України на російському напрямку. Наукова новизна дисертаційної роботи полягає в наступному:

доведено необхідність і визначено напрямки вдосконалення нормативно-правової системи регулювання зовнішньоторговельних зв'язків України з Російською Федерацією,

науково обґрунтовано вибір перспективних галузей й окремих товарних груп для нарощування українського експорту товарів до Російської Федерації, а саме машинобудівного (обладнання для харчової та переробної промисловості, верстатобудування, сільськогосподарське машинобудування) та агропромислового (м'ясний підкомплекс) комплексів,

побудовані нові нейронечіткі моделі аналізу впливу основних макроекономічних показників на обсяги експорту товарів України до Росії та короткострокового прогнозування динаміки експорту товарів. На відміну від відомих, запропоновані моделі дозволяють відтворювати складні нелінійні залежності експорту від макроекономічних факторів в умовах нечіткої як кількісної, так і якісної інформації при відносно малих експериментальних вибірках,

вперше досліджено, з застосуванням запропонованих моделей, стан та динаміку експорту товарів України на російському напрямку, виконано прогнозування тенденцій зміни обсягів експорту для різних сценаріїв зміни основних макроекономічних показників,

розроблено метод оцінки чутливості обсягів експорту до варіації макроекономічних факторів, який дозволяє виробити обґрунтовані пропозиції щодо управління процесом активізації експортного потенціалу України,

розроблено комплекс заходів щодо активізації експорту товарів України до Російської Федерації.

Практичне значення одержаних результатів. Впровадження висновків і пропозицій з проблем державного регулювання зовнішньоторговельної діяльності України з Російською Федерацією, одержаних на основі науково-обґрунтованих теоретичних результатів дисертаційної роботи, допоможе підвищити ефективність використання експортного потенціалу України на російському напрямку.

Одержані наукові результати можуть бути використані для подальшого опрацювання законодавчої бази України з питань оподаткування, розробки програм галузевого розвитку та регулювання зовнішньоторговельних зв'язків України з Російською Федерацією.

Запропонований підхід на основі нейронечітких технологій до розв'язання проблеми моделювання та управління динамікою експорту товарів дає змогу приймати науково обґрунтовані рішення щодо активізації українського експорту до Російської Федерації в умовах нечіткої статистичної інформації. Запропоновані моделі можуть знайти застосування при формуванні управлінських рішень у відповідних аналітичних відділах органів державного регулювання.

Окремі теоретичні результати та запропонований підхід для моделювання процесів активізації експортного потенціалу України до Росії були впроваджені в учбовий процес факультету міжнародної економіки Дніпропетровського національного університету при викладанні спеціальних курсів та виконанні дипломних і курсових робіт.

Деякі матеріали дисертаційного дослідження, зокрема нейронечітка модель впливу макроекономічних показників на обсяги експорту товарів України до Російської Федерації, знайшли практичне використання для оцінки сукупного впливу макроекономічних показників на обсяги експорту товарів України до Росії та для розрахунку прогнозних обсягів експорту при різних сценаріях змін макроекономічних факторів у діяльності управління контролю за зовнішньоекономічною діяльністю Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України (лист № 50-26/1788 від 26.10.2001 року).

Особистий внесок здобувача. Всі результати, які становлять суть дисертаційної роботи, отримані автором особисто. Серед робіт, опублікованих у співавторстві, дисертантові належить узагальнення існуючих проблем у зовнішньоекономічних стосунках України, аналіз регіональної структури зовнішньої торгівлі України [1], використання нейронечітких технологій для модельного аналізу впливу основних макроекономічних показників на динаміку українського експорту товарів до Російської Федерації [3].

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати були викладені на четвертій та п'ятій науково-практичних конференціях “Фінанси України” (Дніпропетровськ, 2000, 23 травня, 2001), міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми та перспективи розвитку економіки України в умовах ринкової трансформації” (Дніпропетровськ, 31 травня - 4 червня, 2001), другій міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці та бізнесі” ( Ірпінь, травень, 2001), та The second international workshop “Recent advances in non-differentiable optimization” (Kyiv, Ukraine, October, 2001).

Публікації. Основні результати дисертації викладено у 7 наукових працях, з них 3 статті у наукових фахових виданнях (у тому числі 1 без співавторів), 4 тези доповідей на міжнародних конференціях.

Структура і обсяги роботи.

Дисертація має вступ, чотири розділи, висновки та список використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 191 сторінки друкованого тексту, містить 39 таблиць, 35 рисунків, список літератури з 190 найменувань.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі - “Огляд та аналіз організаційно-регулятивних аспектів розвитку зовнішньоторговельних зв'язків України на етапі трансформації економіки до ринку” - обґрунтовується важливе значення зовнішньої торгівлі, зокрема експорту товарів України, для розвитку національної економіки в умовах ринкової трансформації, проводиться аналіз організаційно-законодавчої системи регулювання зовнішньої торгівлі України з Російською Федерацією та її впливу на вітчизняний експорт, а також визначаються основні напрями авторського аналізу.

Проведений у розділі аналіз дає підстави стверджувати, що народне господарство країни має істотну залежність від імпорту товарів, а зовнішньоторговельний обмін України до 1999 року мав імпортну спрямованість. Переорієнтація останнього на експортну почалась у 2000 році.

У той же час Україна має значний експортний потенціал, який не був використаний у належний спосіб протягом 90-х років. Україна посідає п'яте місце у світі за показником виробничих потужностей металургійного комплексу, має розвинену базу сировини, конкурентноспроможні технології у машинобудівному комплексі, аерокосмічній галузі, суднобудуванні, виробництві нових матеріалів, біотехнології, регулюванні хімічних, біохімічних та біофізичних процесів, великий експортний потенціал у агропромисловому комплексі.

З досліджень, проведених у першому розділі, випливає, що зменшення обсягів експорту товарів України протягом 90-х років було викликане, насамперед, зниженням товарообігу з країнами колишнього Радянського Союзу, а передусім, Росією, частка якої у загальному товарообігу з країнами колишнього СРСР змінювалась від 63,1% у 1996 році до 58,6% у 1999 році. У 2000 році цей показник дорівнював 73,2%. Незбалансованість торгівлі України з Російською Федерацією негативно впливала на сальдо зовнішньої торгівлі. Вперше позитивне сальдо у торгівлі України товарами (244 млн. дол. США) було досягнуте у 1999 році, але за рахунок випереджаючих темпів зменшення обсягів імпорту.

Як свідчить аналіз, хоча питома вага експортних постачань, що припадають на Російську Федерацію, зменшилась з 38,7% у 1996 році до 24,1% у 2000 р. у загальному обсязі експорту, Росія залишається одним з головних партнерів України, що споживають значну частку українських товарів. Україна є одним з головних постачальників продовольчих товарів на російський ринок, значна її частка в російському імпорті чорних металів і технологічного устаткування. Крім того, Україна в значних обсягах імпортує з Росії стратегічно важливі для функціонування економіки товари (устаткування для АЕС, ядерне паливо, нафту, газ), що спричиняє виникнення від'ємного сальдо. Усе вище наведене обумовлює на сучасному етапі економічного розвитку актуальність проблеми підвищення ефективності використання експортного потенціалу економіки України на російському напрямку.

Також існують інші передумови для збереження, розвитку і поглиблення взаємних зв'язків між Україною та Російською Федерацією. Насамперед, це єдиний в недалекому минулому економічний простір, який характеризувався спільною інфраструктурою транспорту, зв'язку, трубопровідною системою, системою ліній електропередачі та інших комунікаційних складових. Крім того, існує багато спільного у законодавчій базі, банківській системі, взаємозалежність у науково-технічній кооперації, високий рівень виробничих, коопераційних, технологічних зв'язків, що обумовлює взаємні економічні інтереси обох держав.

Відновлення і подальший розвиток зовнішньоторговельних стосунків між Україною та Російською Федерацією на взаємовигідній рівноправній основі потребує координування політики між партнерами на державному рівні. Тому у розділі були розглянуті особливості регулювання зовнішньоторговельної діяльності у двосторонніх відносинах та їх вплив на зміну товарообігу.

У 90-х роках була створена договірно-правова база, що регулює торговельно-економічні відносини між Україною й Росією та передбачає рівноправний і взаємовигідний розвиток співробітництва, створення режиму вільної торгівлі й збільшення взаємного товарообміну. Це - Угода про вільну торгівлю від 24 червня 1993 року, Договір про дружбу, співробітництво і партнерство від 31 травня 1997 року, Договір і програма економічного співробітництва на 1998-2007 роки. Однак, дослідження, проведені у першому розділі, довели, що згадані документи не зовсім відповідають сучасним потребам та мають ряд недоліків, серед яких відсутність чітких критеріїв виконання, невідповідність контролю за їх виконанням та ін.

Крім того, обидві держави протягом останніх років проводили протекціоністські політики, що мало негативний вплив на обсяги взаємного товарообміну. Так, наприклад, Російська Федерація використовувала ліцензування та квотування постачань українського цукру, вводила мита на карамельну продукцію, розпочинала антидемпінгові розслідування у відношенні постачань солі з України, примусила до обмеження постачань труб українського виробництва. Наступними негативними факторами, що перешкоджали розвитку торговельних відносин між Україною та Росією, були неурегульованість питань стягування ПДВ, збільшення переліку товарів, які були виключені з дії Угоди про вільну торгівлю, невиконання в повному обсязі та зволікання з реалізацією двосторонніх угод.

Таким чином, нормативно-правова база в галузі регулювання зовнішньоекономічної діяльності потребує подальшого вдосконалення для усунення перешкод у торгівлі між Україною та Російською Федерацією. Крім того, для розвитку взаємовигідних торговельно-економічних відносин між Україною та Росією потрібне визначення і обґрунтування напрямків та заходів щодо активізації українського експорту товарів до Російської Федерації з урахуванням галузевих пріоритетів. Це, в свою чергу, обумовлює актуальність розробки ефективних засобів макроекономічного планування та прогнозування й проведення аналізу окремих сегментів товарного ринку для визначення перспективних галузей щодо просування Української продукції.

В другому розділі - “Вибір галузевих пріоритетів державного регулювання на базі визначення перспективних напрямків українського експорту товарів до Російської Федерації” - проводиться поглиблений аналіз динаміки зовнішньоторговельних зв'язків України з Росією з концентрацією уваги на українському експорті, а також кон'юнктурний аналіз українського та російського ринків з метою визначення галузевих пріоритетів державного регулювання щодо нарощування українського експорту товарів до Російської Федерації.

Проведений у розділі аналіз свідчить, що сучасний стан експортних зв'язків з Російською Федерацією не відповідає довгостроковим інтересам України. Протягом 90-х років спостерігалось зменшення взаємних обсягів торгівлі, що відбувалось за рахунок випереджаючих темпів зменшення обсягів експортних постачань товарів до Росії. У свою чергу, у 1995-1998 роках це викликало збільшення від'ємного сальдо за даними Держкомстату з 2,6 млн. дол. США у 1995 році до 4,2 млн. дол. США у 1998 році. Зменшення від'ємного сальдо торгівлі товарами з Російською Федерацією у 1999 році було досягнуто завдяки більш швидким темпам скорочення імпорту відносно експорту (експорт зменшився на 18%, імпорт - 21%).

Хоча структура українського експорту товарів до Росії залишалась більш досконалою в порівнянні зі структурою російського експорту до України, мало місце скорочення обсягів продаж машинотехнічної продукції на російському ринку. Російська Федерація поступово відмовлялась від української промислової продукції з високим ступенем обробки. Протягом 1997-1999 років були втрачені набуті господарські зв'язки, російські ринки були зайняті товаровиробниками з третіх країн.

Втрата традиційних російських ринків з повільними темпами завойовування нових ніш на світовому ринку зумовлювала посилення сировинного перекосу загального експорту України. Тому на даному історичному етапі, з огляду на існуючи проблеми та виникнення з початку 2000 року тенденцій до пожвавлення українського експорту товарів на російському напрямку, для закріплення позитивних зрушень потрібно визначити найбільш перспективні напрямки просування українських товарів на ринку Російської Федерації. Це обумовлює необхідність постійного відстеження і перспективної оцінки кон'юнктури окремих сегментів товарного ринку Російської Федерації, а також оцінки потенційних можливостей України в сфері експортної діяльності.

Зважаючи, що в структурі українського експорту товарів до Росії у 2000 році частка продукції машинобудування займала друге місце (23% від загального обсягу) (рис. 1), а також враховуючи особливості російського імпорту та потреби господарства Російської Федерації, як перспективний сегмент російського ринку для активізації експортного потенціалу економіки України був виділений машинобудівний комплекс, а саме, обладнання для харчової та переробної промисловості, верстатобудування, сільськогосподарське машинобудування.

Рис. 1. Структура українського експорту товарів до Росії в 2000 році

Виходячи з проведеного аналізу та обраних Росією напрямків раціоналізації імпорту товарів, у найближчій і середньостроковій перспективі основний напрямок розвитку російського імпорту передбачається в збільшенні ввозу машин, устаткування й інших інвестиційних товарів, що дозволить додати його структурі більш продуктивний характер. Найближчим часом у Російській Федерації буде здійснюватися масштабна заміна амортизованого устаткування, унаслідок чого ця держава може стати одним з найбільших світових ринків для збуту продукції машинобудування, на якому Україна могла б зайняти свою визначену нішу.

При сучасному рівні виробництва російський машинобудівний комплекс здатний забезпечити до 10% від попиту на сільськогосподарську техніку та близько третини - на устаткування для харчової і переробної промисловості. В Україні реалізовуються новітні розробки та налагоджено виробництво нової продукції машинобудування, що разом з ростом виробництва та потребами російського ринку робить цю галузь дуже привабливою для збільшення експортного постачання України до Росії. Хоча темпи просування продукції машинобудівного комплексу України на російському ринку залежать від ефективності проведення державної промислової політики.

Узагальнюючи проведений у розділі аналіз м'ясних підкомплексів України та Російської Федерації, можна зробити висновки, що в даний момент найбільш вигідним для російської м'ясної промисловості, яка потребує значного обсягу імпортної продукції, стало б зближення з українськими виробниками. Тут можливий не тільки звичайний порядок постачань, але і паритетний обмін продовольства, у тому числі його транспортування і часткова переробка українськими підприємствами, а також інші форми поділу функцій. Російські переробні виробництва зацікавлені в постачаннях українського м'яса, тому що цінують його екологічну чистоту і якість. Однак обсяги постачань будуть залежати від того, як українська експортна ціна буде співвідноситися з внутрішніми російськими цінами.

Незважаючи на існуючу зацікавленість у співробітництві, на цей час є декілька факторів, що мають різноспрямований вплив на обсяги експорту товарів України до Росії. До їх числа можна віднести соціально-економічний стан, кон'юнктуру попиту російського ринку, платоспроможність імпортерів, співвідношення цін та рівень виробництва в обох країнах, коливання світових цін на традиційні товари українського експорту, протекціоністські заходи з боку обох держав та ін. Визначенню сукупного впливу основних з цих факторів на динаміку експорту та виявленню науково обґрунтованих пропозицій відносно першочергових заходів щодо розвитку експортного потенціалу у значній мірі може сприяти застосування системного підходу, який ґрунтується на побудові моделі аналізу стану та прогнозування тенденцій експорту товарів України на російському векторі.

В третьому розділі - “Модельний аналіз стану та прогнозування тенденцій українського експорту товарів до Російської Федерації з застосуванням нейронечітких технологій” - побудовані нейронечіткі моделі для прогнозу обсягів і аналізу впливу основних макроекономічних факторів на динаміку експорту товарів України до Російської Федерації .

Обґрунтована необхідність застосування методології системного аналізу для прийняття рішень в сфері державного управління на етапі макроекономічного планування першочергових заходів щодо активізації експортного потенціалу України на російському напрямку.

З позицій системного аналізу запропоновано і обґрунтовано підхід до побудови моделей аналізу та прогнозу тенденцій українського експорту товарів до Росії з застосуванням нейронечітких технологій, який має певні переваги перед класичним економетричним підходом.

Для побудови моделі впливу основних макроекономічних показників на обсяги експорту товарів України до Російської Федерації враховувалась теорія міжнародної торгівлі, особливості зовнішньої торгівлі України з Росією, дослідження автора, проведені в попередніх розділах, а також існуючий досвід розробки моделей зовнішньої торгівлі. Виходячи з цього, основними макроекономічними факторами (вхідними змінними), що найбільш впливають на експорт товарів (вихідну змінну ) обрано вісім наступних показників: індекс реальної промислової продукції України, валова продукція сільського господарства України в поточних цінах, обмінний курс російського рубля, відносний індекс цін виробника України до Росії, відносний рівень доходів населення, рівень промислового виробництва Росії, рівень виробництва сільгосппродукції Росії, реальний валовий внутрішній доход України.

Далі, відома статистична інформація про обрані макроекономічні фактори формалізується у вигляді нечіткої продукційної бази знань, в якій відображена експертно-лінгвістична інформація про закономірності і зв'язки в існуючих даних. Для цього діапазони, в яких змінюються вхідні змінні, розбиваються на п'ять частин (що відповідають лінгвістичним оцінкам: низький (Н), нижчий за середнє (НС), середній (С), вищий за середнє (ВС), високий (В)), і вихідна - на сім ().

Нечітка база знань являє собою сукупність нечітких правил (лінгвістичних висловлювань) типу ЯКЩО-ТО. Наприклад, ЯКЩО <індекс реальної промислової продукції України - низький> ТА <рівень промислового виробництва Росії - середній> ТА <реальний ВВП України - низький> ТО <експорт - низький>.

Лінгвістичні оцінки, отримані на основі відомої реальної статистичної інформації, за допомогою функцій належності перетворюються в кількісну форму. Функції належності задаються в наступному вигляді:

,

де - число у діапазоні [0,1], яке характеризує суб'єктивну міру відповідності значення нечіткому терму (“низький”, “нижчий за середнє” та ін.), та параметри, які спочатку вибираються експертом, а потім настроюються на експериментальні дані: - координата максимуму функції , причому , - коефіцієнт концентрації - розтягнення функції .

Таким чином, нейронечітка модель для аналізу впливу основних макроекономічних показників на експорт товарів України до РФ має наступний вигляд:

, (1)

де - значення змінної у проміжку , - середина проміжку , функції залежать від функцій належності макроекономічних показників. Вид цієї залежності визначається побудованою базою знань.

Аналогічно будується нейронечітка модель прогнозу українського експорту товарів до Російської Федерації, яка має наступний вигляд:

, (2)

де - це прогнозне значення змінної на -й період (місяць, квартал, рік), яке залежить від тенденцій, що склалися в попередніх періодах.

В тих випадках, коли необхідно одержати моделі (1, 2), достатньо близькі до експериментальних даних, проводять настройку, яка являє собою підбір таких параметрів і , що забезпечують мінімум відстані між модельними й експериментальними даними.

Головні достоїнства побудованих моделей такі:

можливість використання при моделюванні не тільки кількісної, чіткої експериментальної інформації про закономірності, як в економетричних моделях, а й нечіткої, якісної, яка подається експертами (спеціалістами) на природній мові,

можливість моделювання при відносно малих (в порівнянні з економетричними підходами) експериментальних вибірках,

можливість відтворювання складних нелінійних (непередбачених наперед) залежностей змінної від великої кількості вхідних параметрів,

здібність моделей до навчання,

достатньо загальний вигляд, такий, при якому в ролі вхідних змінних можуть виступати й інші фактори, що впливають на експорт товарів.

Побудовані моделі аналізу і прогнозу можуть бути використані для:

розрахунку прогнозного значення обсягу експорту товарів для будь-якої сукупності вхідних змінних,

визначення оптимальних значень макроекономічних показників,

аналізу тенденцій впливу зміни макроекономічних показників на обсяги експорту товарів з урахуванням виявлених в попередніх розділах даного дослідження тенденцій, що склалися в зовнішній торгівлі товарами України з РФ на протязі 1997-2000 рр., а також сучасних тенденцій розвитку економік України та Росії,

прогнозування тенденцій росту обсягів експорту товарів для різних сценаріїв зміни основних макроекономічних показників,

визначення діапазонів зміни кожного з макроекономічних показників, при яких обсяг експорту товарів залишається високим,

короткострокового (з великим ступенем вірогідності) прогнозування обсягів експорту товарів України до Росії.

В четвертому розділі - “Обґрунтування напрямків та заходів щодо активізації експортного потенціалу України до Російської Федерації” - для визначення найперспективніших, дієвих шляхів оперативного втручання держави у процес розвитку експорту товарів, прийняття науково обґрунтованих рішень щодо розробки відповідних заходів проводиться ретельний аналіз його стану та прогнозу з застосуванням побудованих у третьому розділі моделей.

На основі запропонованих моделей були виконані варіантні прогнозно-аналітичні розрахунки для різних сценаріїв зміни макроекономічних факторів, досліджені закономірності впливу одночасної зміни різних пар макроекономічних показників на обсяги експорту товарів України до Російської Федерації з метою отримання рекомендацій щодо державного регулювання його активізації.

Наприклад, при різноспрямованих змінах рівня промислового виробництва та ВВП України обсяги експорту товарів мають тенденції до зниження. В той же час нарощування обсягів виробництва української продукції сприятиме збільшенню експорту лише за умови одночасного зростання попиту на російському ринку. Хоча збільшення промислового виробництва Росії лише до певного рівня сприятиме нарощуванню експорту українських товарів, а далі викликатиме його зменшення. Слід відзначити, що зміна рівня промислового виробництва Росії сильніше впливає на зміни обсягів українського товарного експорту, ніж аналогічний український показник (рис. 2). Це обумовлює необхідність проведення державної політики в створенні конкурентних переваг для підвищення ефективності використання експортного потенціалу країни на російському напрямку, що потребує запровадження як експортних стимулів, так й заходів, спрямованих на поліпшення загальної ситуації в країні, які призведуть до удосконалення фінансових механізмів регулювання діяльності експортерів, зниження податкового тиску.

Встановлено, що при регулюванні рівня обмінного курсу, існують можливості збільшення обсягів експорту товарів України (рис. 3). Хоча при значенні відносного індексу цін виробників України та Російської Федерації, менше за 22,4, експорт не зазнає суттєвого впливу від зміни як промислового виробництва України, так і рівня обмінного курсу (рис. 4).

Розроблене прогнозування динаміки експорту товарів України до Російської Федерації на наступні п'ять кварталів: з 2-го кварталу 2001 року по 2-ий квартал 2002 року. Після проведення настройки моделі з точністю були отримані розраховані за моделлю теоретичні значення експорту товарів за період з 1-го кварталу 1997 року по 1-ий квартал 2001 року, які майже не відрізняються від фактичних значень за аналогічний період (рис. 5), що свідчить про адекватність моделі прогнозу.

Проведені дослідження виявили незадовільні тенденції у динаміці експорту в короткостроковій перспективі, які складаються з суттєвого зменшення темпів росту, а потім й значного спаду експорту товарів України до Російської Федерації.

Враховуючи тенденції росту промислових виробництв та ВВП обох країн, які спостерігаються на сучасному етапі, та результати проведеного модельного аналізу, встановлено, що для нарощування експорту товарів України до Росії необхідна організація державних заходів по впливу на такі показники, як обмінний курс, відносний рівень ІЦВ, відносний рівень доходів населення. Причому найвпливовішим з цих факторів є відносний рівень цін на промислову продукцію України та Російської Федерації.

Для подолання негативного впливу зазначеного показника, виходячи з дискримінаційної політики з боку РФ, актуальним стає забезпечення державного контролю за ціноутворенням щодо співвідношення внутрішніх і російських цін та їх регулювання через економічні важелі.

Як захід валютного регулювання пропонується впровадження ефективної системи валютного контролю, що передбачає збільшення терміну відстрочки платежу та звільнення у визначених випадках від обов'язкового продажу валютного виторгу експортерів.

Заходами кредитно-грошового регулювання пропонується введення пільгового кредитування експортоорієнтованих виробництв або проведення політики “дешевих грошей”, створення спеціальних кредитних інститутів для надання цільових технічних кредитів російським підприємствам під закупівлю устаткування у вітчизняних виробників.

Також пропонується низка заходів фінансово-бюджетного регулювання для зменшення податкового тиску, що сприятиме підвищенню цінової конкурентноздатності української продукції.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що полягає в розробці нових інструментів прогнозування та макроекономічного планування для вдосконалення системи управління процесом активізації експортного потенціалу України на російському напрямку. Основні результати виконаної роботи полягають в наступному.

1. Визначено роль зовнішньої торгівлі, зокрема експорту товарів України, для розвитку національної економіки в умовах ринкової трансформації. Встановлено, що частка експорту товарів у структурі ВВП складає більше третини, саме така частина робочих місць забезпечується завдяки виробництву експортних товарів. Крім того, розвиток зорієнтованих на експорт галузей сприяє збереженню стабільності національного валютного ринку, що стимулює оновлення виробничих фондів, впровадження нових технологій, а отже, - сприяє економічному зростанню.

2. Доведено, що зовнішня торгівля України до останнього часу характеризувалася істотною залежністю від імпорту товарів, імпортною спрямованістю, хоча країна має значний експортний потенціал у багатьох галузях, який не був використаний у належний спосіб. Структура зовнішньої торгівлі товарами характеризувалася високою питомою вагою ресурсоємних товарів низького ступеня обробки поряд із зменшенням частки продукції машинобудування та інших видів високотехнологічних товарів.

3. Обґрунтовано, що Російська Федерація є одним з пріоритетних напрямків для активізації експортного потенціалу України. З досліджень випливає, що зменшення обсягів експорту товарів України протягом 90-х років було викликано, насамперед, зниженням товарообігу з країнами колишнього Радянського Союзу, а передусім, Росією. Незбалансованість торгівлі України з Російською Федерацією негативно впливала на сальдо зовнішньої торгівлі України з усіма країнами-партнерами, серед яких Росія залишається одним з головних. В умовах втрати російських ринків збуту з повільними темпами завоювання нових ніш на світовому ринку низька ефективність зовнішньоторговельної діяльності обумовлює необхідність активізації зусиль держави щодо регулювання взаємних економічних стосунків.

4. Проведено аналіз організаційно-законодавчої системи регулювання зовнішньої торгівлі України з Російською Федерацією та її впливу на вітчизняний експорт. Виявлено, що поряд з покращанням основних положень вітчизняного сучасного законодавства, яке регулює зовнішньоекономічні зв'язки держави, та розвитком законодавчої бази регулювання взаємних відносин у бік позитивних зрушень, існують чисельні організаційні перешкоди у торгівлі України з Російською Федерацією, які мають свій вираз у неузгодженості систем оподаткування, існуванні значних штучних додаткових бар'єрів (ліцензування, квотування, введення мит та збільшення митних зборів, антидемпінгові розслідування), що уповільнюють розвиток зовнішньоторговельних відносин. Перешкоджають взаємовигідним торгівельним відносинам і невиконання в повному обсязі Міжурядової угоди про вільну торгівлю та зволікання з реалізацією Програми економічного співробітництва на 1998-2007 роки.

5. Проаналізовано розвиток експортних зв'язків України з Російською Федерацією, що відбувався з негативними характеристиками у 1996-1999 роках, такими як зменшення загальних обсягів експорту на фоні зрушення його структури у бік нарощування частки матеріалоємної продукції низького ступеню обробки та зменшення питомої ваги високотехнологічної продукції. У взаємних зв'язках структура українського експорту, хоча й більш досконала, ніж російський імпорт товарів, характеризувалася переважно продукцією, яка в значній мірі була схильна до цінової конкуренції.

6. Визначені галузеві пріоритети державного регулювання шляхом детального аналізу окремих галузей російської та української економік з визначенням перспективних сегментів ринку Російської Федерації для просування продукції виробників України. Обґрунтовано привабливість машинобудівного комплексу, з акцентуванням уваги на устаткуванні для харчової і переробної промисловості, верстатобудуванні та сільськогосподарському машинобудуванні та м'ясного підкомплексу агропромислового комплексу.

7. Як засіб макроекономічного планування в системі державного управління запропоновані і впроваджені нові нейронечітки моделі аналізу впливу основних макроекономічних факторів на обсяги українського експорту товарів до Росії та короткострокового прогнозування динаміки експорту товарів. На відміну від відомих моделей, побудовані моделі дозволяють більш адекватно відтворити складні нелінійні залежності обсягів експорту від основних макроекономічних показників в умовах нечіткої як кількісної, так і якісної статистичної інформації при відносно малих експериментальних вибірках.

8. Досліджено, з застосуванням запропонованих моделей, стан та динаміку експорту товарів України до Російської Федерації, виконано прогнозування тенденцій зміни обсягів експорту для різних сценаріїв зміни основних макроекономічних показників з метою отримання рекомендації щодо державного регулювання експортних зв'язків. Виявлені незадовільні тенденції у динаміці експорту, що обумовлюють необхідність втручання держави стосовно проведення політики в створенні конкурентних переваг.

9. Запропоновані заходи державного регулювання щодо активізації експортного потенціалу України на російському напрямку, які передбачають застосування інструментів валютного, кредитно-грошового та фінансово-бюджетного регулювання, що призведуть до зниження податкового тиску, удосконалення фінансових механізмів регулювання діяльності експортерів, а отже, підвищення конкурентоспроможності української продукції на російському ринку.

10. Науково-практичне значення проведеного дослідження складається з можливостей використання запропонованих моделей, теоретичних розробок по вдосконаленню експортної структури, запропонованих заходів державного регулювання для прийняття науково-обґрунтованих управлінських рішень на державному рівні щодо активізації експортної діяльності України з Російською Федерацією, підвищення конкурентоспроможності української продукції й сприяння підвищенню ефективності зовнішньоекономічної сфери України.

ПЕРЕЛІК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Бойцун Н.Є., Кисельова О.М. Аналіз структури зовнішньоторговельної діяльності України // Механізм регулювання економіки, економіка природокористування, економіка підприємства та організація виробництва. - Суми: СумДУ, 2000.- № 4 . С. 201-207.

Кисельова О.М. Ретроспективний аналіз розвитку україно-російських торговельних відносин // Економіка: проблеми теорії та практики. - Дніпропетровськ: ДНУ,2001.- Вип. 89. - С. 92-102.

Бойцун Н.Є., Кисельова О.М. Нечітка модель впливу макроекономічних факторів на обсяг експорту товарів України до Росії // Економіка: проблеми теорії та практики. - Дніпропетровськ: ДНУ,2001.- Вип. 104. - С. 3-13.

Кисельова О.М. Про одну нечітку модель прогнозування тенденцій експортно-імпортних відносин України з Росією // Комп'ютерне моделювання /Тези доповідей міждержавної науково-методичної конференції , квітень 25-27,2001.- Дніпродзержинськ: ДДТУ, 2001.-С. 163-164.

Кисельова О.М. Нечітка модель прогнозування тенденцій експорту українських товарів до Росії // Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці та бізнесі / Тези доповідей 2-ої міжнародної науково-практичної конференції, травень, 2001.- Ірпінь: Академія ДПС України. - 2001.- С. 244-245.

Кисельова О.М. Аналіз впливу основних макроекономічних показників на обсяги експорту з України в Росію // Проблеми та перспективи розвитку економіки України в умовах ринкової трансформації/ Матеріали 2-ої міжнародної науково-практичної конференції, 31 травня - 4 червня , 2001.- Дніпропетровськ : НГАУ.- 2001- С. 23.

Kyseleva A. The Adjustment of a Fuzzy Model Using Methods of Nondifferetiable Optimization // Recent advances in non-differentiable optimization/ Programm, abstracts of second international workshop, October, 1-4, 2001. - Kyiv, Ukraine. - P. 24.

АНОТАЦІЯ

Кисельова О.М. Активізація експортного потенціалу України на російському напрямку. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03 - організація управління, планування і регулювання економікою. - Дніпропетровський національний університет Міністерства освіти і науки України

Дослідження присвячено питанням активізації експортного потенціалу України в зовнішньоторговельних зв'язках з Російською Федерацією, а саме, просуванню українських товарів на російському ринку, з акцентуванням уваги на методах і економічних важелях державного регулювання взаємних відносин та їх ефективності.

Проаналізовані сучасний стан та передумови подальшого розвитку експортної діяльності України на російському напрямку. Визначені особливості й основні етапи формування зовнішньоторговельного режиму у взаємних відносинах. Обґрунтовано висновок про необхідність активізації зусиль держави щодо підвищення ефективності використання експортного потенціалу країни. Побудовані нові нейронечіткі моделі аналізу стану та прогнозування тенденцій експорту товарів України до Росії. Розроблено комплекс науково-методичних заходів щодо активізації експорту товарів України до Російської Федерації.

Ключові слова: зовнішня торгівля, експортний потенціал, ринкова трансформація, державне регулювання, зовнішньоторговельне законодавство, кон'юнктура ринку, системний аналіз, нейронечіткі технології.

АННОТАЦИЯ

Киселева А.М. Активизация экспортного потенциала Украины на российском направлении. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.02.03 - организация управления, планирования и регулирования экономики. - Днепропетровский национальный университет Министерства образования и науки Украины.

Исследование посвящено вопросам активизации экспортного потенциала Украины во внешнеэкономической деятельности с Российской Федерацией, а именно, продвижению украинских товаров на российском рынке, с акцентированием внимания на методах и экономических рычагах государственного регулирования взаимных отношений и их эффективности.

Проанализированы современное состояние и предпосылки дальнейшего развития экспортной деятельности Украины на российском направлении. Определены особенности и основные этапы формирования внешнеторгового режима во взаимных отношениях. Обоснован вывод о необходимости активизации усилий государства для повышения эффективности использования экспортного потенциала страны. Построены новые нейронечеткие модели анализа состояния и прогнозирования тенденций экспорта товаров Украины в Россию. Разработан комплекс научно-методических мероприятий по активизации экспорта товаров Украины в Российскую Федерацию.

Ключевые слова: внешняя торговля, экспортный потенциал, рыночная трансформация, государственное регулирование, внешнеторговое законодательство, конъюнктура рынка, системный анализ, нейронечеткие технологии.

SUMMARY

Kyselova O.M. Stirring up of Ukraine export potential on the Russian direction. - Manuscript.

The dissertation for candidate degree in economics by specialty 08.02.03 - organization of management, planning and regulation of economy. - Dniepropetrovsk national university of Ministry of Education of Ukraine.

The dissertation is devoted to problems of stirring up of Ukraine export potential in foreign trade activity with Russian Federation, in particular to promote Ukrainian goods on the Russian market, focusing attention on economic means of mutual relations regulation and their efficiency.

Current stage of the problem and prerequisites of further Ukraine export activity development on the Russian direction have been analyzed. Features and basic phases of foreign trade regime forming in mutual relations have been defined. The inference about necessity to stir up state's efforts for increasing efficiency of export potential utilization has been proved and the complex of measures for its realization has been suggested. The models for estimation influence of basic macroeconomics indexes on value of Ukrainian goods export to Russian Federation and for its value forecast have been elaborated.

In the first chapter there is grounded great importance of foreign trade, in particular Ukraine export relations, for developing national economy under conditions of market transformation, analyzed legislative system of regulation of Ukraine foreign trade with Russian Federation and its impact on native exports, as well as determined basic directions of researcher's analysis.

In the second chapter foreign trade of Ukraine and Russia is analyzed deeply, focusing on Ukrainian exports, as well as perspective directions and fields for Ukraine goods export to Russian Federation are determined. Some sub-units of machinery construction and agriculture are grounded as perspective directions.

In the third chapter as means of macroeconomic planning neural-fuzzy models of basic macroeconomic indexes impact analysis and short-term exports forecast are built. Unlike known models, the suggested ones allow to reconstruct more adequately complicated dependences under fuzzy data and short experimental samplings.

In the fourth chapter using the models, joint impact of the chosen macroeconomic indexes on the value of exports was estimated, in other words computation of the export value for any combination of macroeconomic variables included in the model was conducted. Forecasting export value of Ukraine was calculated, changing macroeconomic variables. Ranges of macroeconomic indexes changes, when export is stable and relatively high, were determined. The analysis was conducted to develop recommendations for export regulation. It testifies that current stage of export ties with Russian Federation does not meet long term interests of Ukraine. Measures of state regulation for restructuring Ukrainian export ties with Russian Federation are provided.

Key words: foreign trade, export potential, market transformation, state regulation, foreign trade legislation, state of the market, system analysis, neural-fuzzy technologies.

Размещено на Allbest.ru

...