Размещено на http://allbest.ru

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ РЕГІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

УДК 330.15.611.2

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ЕКОНОМІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ РЕГІОНУ ТА РЕГУЛЮВАННЯ ЙОГО РОЗВИТКУ (В УМОВАХ РИНКОВИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ)

Спеціальність: 08.10.01 - Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка

ЛУКІН Сергій Олександрович

Львів - 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі економіки та підприємництва Луцького державного технічного університету

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

ПАВЛОВ Володимир Іванович,

Луцький державних технічний університет,

завідувач кафедри економіки та підприємництва

Офіційні опоненти: доктор економічних наук

ДАНИЛИШИН Богдан Михайлович,

Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України,

заступник голови

кандидат економічних наук, доцент

ШЕВЧУК Любов Теодорівна,

Львівський національний університет імені Івана Франка

Провідна установа:Науково-дослідний економічний інститут

Мінекономіки України,

відділ проблем регіональної економіки, м. Київ

Захист відбудеться 24 січня 2002 р. о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.154.01 по захисту дисертації на здобуття наукового ступеня доктора наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України.

Автореферат розісланий 21 грудня 2001 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наукВ.І.Жовтанецький

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В сучасних умовах господарювання важливо створити методи та механізми управління територіальним розвитком в умовах трасформації ринкової економіки.

Формування і раціональне використання економічного потенціалу регіону відбувається під впливом складної багатофакторної системи. І серед них один з найважливіших - це науково обгрунтована політика зростання конкурентоспроможної економіки на рівні регіону. Саме ідеології конкурентоспроможності відповідає підприємницький спосіб господарювання як базовий елемент ринкових перетворень.

Однак структура економіки регіонів та їх інфраструктурне забезпечення не відповідає завданням ринкової економіки.

В той же час територіальна концентрація виробництва, щільність населення країни та достатній рівень розвитку людського капіталу, вигідна транскордонна ситуація, якість та унікальність окремих видів ресурсів транскордонних регіонів повинні сприяти ефективному їх використанню.

У зв'язку з цим суттєвого значення набуває обгрунтування вибору моделі проведення ринкових перетворень або стратегії економічного реформування регіонів.

Впровадження інноваційного механізму формування конкурентоспроможної політики у регіоні, обумовлено головним завданням, що полягає в реально існуючій залежності між орієнтацією економіки на випуск конкурентоспроможної продукції та високим життєвим рівнем населення.

Оздоровлення реального сектору економіки вимагає розробки та реалізації організаційно-економічних механізмів регулювання регіонального розвитку, використовуючи сучасні методи і форми програмно-цільового управління.

В умовах ринкових перетворень процес формування та раціонального використання економічного потенціалу регіону потребує нової якості, яка сприятиме, по-перше, збільшенню ймовірності підвищення рівня соціально-економічного розвитку сучасних форм господарювання (регіональних інвестиційних комплексів, виробничо-соціальних комплексів, вільних (спеціальних) економічних зон), і, по-друге, вдосконаленню інфраструктурного забезпечення економічного потенціалу.

На сьогоднішній день назріла нагальна необхідність розробки науково-методичних положень вибору стратегії регіонального розвитку, яка базується на інноваційному механізмі формування регіональної політики із створенням конкурентоспроможної економіки, а також вдосконалення форм і методів програмного регулювання на підставі аналізу та оцінки економічного потенціалу регіону.

Висвітленню окреслених питань присвячені наукові дослідження у зарубіжній економічній літературі у галузі ринкової економіки, а також праці вітчизняних вчених, зокрема: Ансоффа І., Грейсона Дж., Оппелендера К., Портера М., Долішнього М., Бєлєнького П., Бойка Є., Гладія М., Данилишина Б., Дорогунцова С., Лукашика С., Луцишина П., Онікієнка В., Павлова В., Пили В., Пирожкова С., Прейгера Д., Романюка С. та інших.

Разом з тим методологія та науково-методичні основи формування економічного потенціалу регіону та практичне застосування сучасних форм і методів програмного регулювання регіонального розвитку з метою його раціонального використання все ще лишаються недостатньо розробленими. Вище сказане визначило вибір теми дисертаційної роботи, сформувало мету і структуру дослідження. Актуальність означеного за сучасних умов зростає ще й у зв'язку з вирішенням проблеми економічної безпеки України.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження здійснювалось у рамках планів науково-дослідних робіт Луцького державного технічного університету та Інституту регіональних досліджень НАН України. Матеріали дослідження використовувались при розробці науково-дослідних тем: “Теоретичні засади регіональної політики” (ДР № 0197 V 012834); “Механізми реалізації регіональної політики в умовах формування національної економіки” (ДР № 0100 V 005272); “Організаційно-економічний механізм розвитку ринкової інфраструктури і створення конкурентного середовища в регіоні” (ДР № 0100 V 002774); “Дослідження проблем регіонального господарства на основі комплексної економічної оцінки природно-ресурсного потенціалу Волинської області” (ДР № 01.9.00 018294).

Мета і основні завдання дослідження. Метою дослідження є розробка науково-методичних основ формування й раціонального використання економічного потенціалу регіону в умовах ринкових перетворень.

Досягнення поставленої мети обумовило постановку і вирішення таких завдань:

-дослідження економічної категорії “економічний потенціал”, визначення його суті, характеристика основних складових та місця у процесі реформування економіки на підприємницькій основі;

-комплексне дослідження особливостей процесу регулювання використання економічного потенціалу в умовах ринкових перетворень;

-аналіз та систематизація організаційно-економічних передумов формування економічного потенціалу регіону в сучасних умовах;

-здійснення аналізу соціально-економічного розвитку та визначення рівня економічного потенціалу Волинської області як прикордонної території;

-вивчення, систематизація та обгрунтування вибору методичних підходів до оцінки економічного потенціалу регіону та окремих його підсистем;

-дослідження інвестиційної привабливості та визначення особливостей інвестиційного клімату регіону з використанням інституційного підходу;

-дослідження інфраструктурних ланок, як активного елементу управління економікою, що забезпечують розвиток економічного потенціалу регіону;

-розробка методичних рекомендацій з впровадження системи заходів із санації депресивних територій з урахуванням пріоритетних напрямів розвитку економіки регіону, спеціалізації та можливостей територіальної кооперації виробництв базових галузей;

-розробка та обгрунтування методичного підходу до вибору стратегії регіонального розвиту депресивних територій у ринкових умовах;

-розробка прикладних заходів вдосконалення організаційної структури процесу регіонального розвитку з урахуванням накопиченого вітчизняного й зарубіжного досвіду щодо форм і методів програмного регулювання регіонального розвитку.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні, методичні і прикладні аспекти формування й раціонального використання економічного потенціалу регіону в умовах ринкових перетворень.

Об'єктом дослідження - економічний потенціал Волинської області та особливості соціально-економічного розвитку.

Методологія і методи дослідження. Теоретичними і методичними засадами дослідження стали сучасні теорії ринкової економіки, комплексний підхід, системний підхід, що передбачають інформаційно-аналітичне забезпечення вирішення поставлених завдань.

В процесі роботи над дисертацією були використані методи аналізу: інтенсивності та тенденцій розвитку, порівняння та узагальнення, аналітико-статистичні, графоаналітичні, індексний, експертних та вартісних оцінок, які знайшли відображення в наукових працях вітчизняних та зарубіжних вчених, результатах власних дослідженнях автора.

В дисертаційній роботі використані нормативні акти та закони України з питань міжрегіонального та транскордонного співробітництва, формування спеціальних (вільних) економічних зон, вдосконалення організаційно-економічної структури управління регіональним розвитком і науково-технічною діяльністю, матеріали Національної Академії Наук України, статистичні дані діяльності народногосподарського комплексу України і, зокрема, Волинської області.

Наукова новизна одержаних результатів. У процесі проведеного дослідження отримано наступні результати, які становлять його наукову новизну:

-уточнено поняття економічної категорії “економічний потенціал”, що являє собою інтегральну характеристику досягнутого рівня соціально-економічного розвитку і розглядається як система, яка складається з різних підсистем, наведених потенціалами різного рівня: інвестиційного, інноваційного, трудового, природно-ресурсного, експортного; суть цієї економічної категорії полягає у формуванні такої системи економічних відносин в процесі суспільного виробництва, яка давала б можливість створювати відповідні умови для життєдіяльності людини і задоволення потреб суспільства;

-вперше застосовано комплексний підхід до розробки науково-методичних положень реформування регіональної політики створення конкурентоспроможної економіки з використанням системоформуючих принципів: по-перше, реформування економіки на підприємницькій основі; по-друге, досягнення конкурентоспроможності регіональної економіки, що, в свою чергу, обумовлено взаємодією багатьох факторів, головними з яких є: стратегія, ресурси, інфраструктурне забезпечення;

-виявлені організаційно-економічні передумови формування економічного потенціалу регіону, які базуються на державній доктрині його регулювання, побудованій на основі інституційного підходу, і визначається наступними рівнями цілей: національна безпека, соціально-екологічне скерування, локальна економічна ефективність на рівні сучасних форм програмного регулювання раціонального використання виробничо-ресурсного потенціалу;

-обгрунтовано методичний підхід до вибору стратегії регіонального розвитку, який базується на інноваційному механізмі формування регіональної економіки, керуючись інноваційно-інвестиційною політикою, а також вдосконаленні форм і методів програмного регулювання регіонального розвитку на підставі аналізу та оцінки економічного потенціалу регіону;

-запропонована модель процесу розширеного відтворення економічного потенціалу регіону, що передбачає кількісне та якісне оновлення усіх видів ресурсів основних його підсистем, ефективне функціонування якого забезпечується певним рівнем інфраструктурних ланок, як активного елементу управління регіональною економікою.

Теоретична цінність результатів дослідження полягає у поглибленні наукових засад проблеми формування та раціонального використання економічного потенціалу регіону у ринкових умовах, обгрунтуванні організаційно-економічних механізмів регулювання регіонального розвитку.

Практичне значення одержаних результатів. Результати теоретико-методологічних досліджень проблем забезпечення регіонального розвитку знайшли впровадження у вирішенні питань формування та реалізації політики економічного розвитку Волині. Вони враховані при розробці державних та регіональних програм, направлених на покращення умов життєдіяльності населення, проведення ринкових перетворень, підвищення ефективності функціонування підприємницьких структур Полісся.

Практична значимість розробки і впровадження механізмів регіональної політики економічного розвитку підтверджується довідками органів регіонального управління та підприємницьких структур різних напрямків діяльності: з головного управління економіки і власності, головного управління праці та соціального захисту населення, управління зовнішніх зносин та зовнішньоекономічної діяльності Волинської обласної державної адміністрації, Волинського обласного управління статистики, Волинського регіонального відділення Української державної інноваційної компанії.

Матеріали досліджень використані в навчальних курсах “Державне регулювання економіки”, “Розміщення продуктивних сил”, “Економіка і організація інноваційної діяльності” в системі підготовки бакалаврів і спеціалістів за напрямом “Економіка та підприємництво” в Луцькому державному технічному університеті.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною завершеною роботою автора, в якій викладено науково-методичні положення щодо визначення форм і методів вдосконалення організаційно-економічних механізмів, скерованих на підвищення ефективності регіональної політики. Результати розробок, здійснених в рамках дисертаційного дослідження, отримані здобувачем особисто.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень та основні положення дисертаційної роботи були апробовані на науково-практичних конференціях: “Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Рекреаційна індустрія: досвід, проблеми і перспективи розвитку” (Львів, 2000), “Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Інвестиції і реструктуризація економіки регіону” (Львів, 2000), “Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Економічні проблеми розвитку виробництва та інноваційної діяльності” (Львів, 2000), “Україна в XXI столітті: концепції та моделі економічного розвитку” (Львів, 2000); науково-практичних конференціях та семінарах професорсько-викладацького складу Луцького державного технічного університету 1999, 2000, 2001 років.

Публікації. За результатами досліджень особисто автором опубліковано 8 наукових праць загальним обсягом 3,5 д.а.

Обсяг та структура наукової роботи. Структура наукової роботи містить вступ, три розділи, проміжні висновки до розділів, загальні висновки, список використаних джерел. Дисертація викладена на 197 сторінках комп'ютерного тексту, містить 23 таблиці та 5 рисунків. Список використаних джерел включає 150 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступній частині обгрунтовані актуальність теми, мета та завдання дослідження, сформульовані наукова новизна та висновки щодо практичного значення одержаних результатів, описані форми їх апробації та використання.

Перший розділ “Науково-методичні основи формування економічного потенціалу регіону” присвячений розгляду основних положень (теоретичних та методологічних) дисертаційного дослідження.

Регіональна специфіка проведення економічної реформи в сучасних умовах обумовлюється складною системою діючих факторів. Суттєве місце в цій системі займає економічний потенціал.

У відповідності до ієрархії територіального поділу праці існує економічний потенціал країни, окремих економічних регіонів і територіально-виробничих комплексів. Використовуючи такий підхід, при необхідності, можна продовжити цю класифікацію і виділити економічний потенціал міжгалузевих комплексів, а саме: агропромислового, паливно-енергетичного, транспортного, а також галузей промисловості, сільського господарства тощо. При цьому, зазначимо, що економічний потенціал окремих територій та галузей насамперед визначається рівнем розвитку міжгалузевих і міжтериторіальних зв'язків. В свою чергу ці потенціали є складовими економічного потенціалу країни і певним чином впливають на її конкурентоспроможність. Процес розширеного відтворення або постійного оновлення відбувається згідно об'єктивних законів господарювання і вимагає певного періоду адаптації до ринкових умов, чим, зокрема, визначається наявність перехідного періоду у процесі формування економіки.

У зв'язку з цим автор вважає, що найбільш прийнятним для аналізу економічного потенціалу є відтворювальний підхід, який дозволяє окреслити основні структурні елементи за фазами процесу розширеного відтворення: потенціал виробника, потенціал перерозподілу, потенціал обміну і потенціал споживання.

Як економічна категорія “економічний потенціал” означає відтворення економічних відносин у процесі суспільного виробництва, а також максимального використання його потенцій і ресурсів (виробничих, трудових, мінерально-сировинних, інформаційних, інтелектуальних тощо), що зумовлює підвищення задоволення потреб суспільства.

З іншого боку, економічний потенціал забезпечує економічну безпеку держави, тобто визначає її економічну могутність та конкурентоспроможність, і є суттєвим чинником, який характеризує кількісне значення нагромаджених і відтворювальних ресурсів.

У зв'язку, з цим слід підкреслити необхідність та доцільність проведення системного аналізу сутності і компонентної структури економічного потенціалу на теоретико-методологічних засадах. Останнє враховує сучасні тенденції відтворення і всебічного вивчення механізмів формування економічного потенціалу для забезпечення ефективного його використання як в цілому по країні, так і з виділенням територіального аспекту. управління регіон інвестиційний

В сучасних умовах саме такий методологічний підхід до дослідження даної проблеми дозволяє виявити органічний зв'язок та певні суперечності у процесі використання економічного потенціалу, розробити сукупність заходів організаційно-економічного, соціального та адміністративного характеру по забезпеченню органічної єдності основних його складових з метою підвищення ефективності господарювання. При визначенні економічного потенціалу слід врахувати всю сукупність матеріальних і соціально-економічних умов і можливостей, а також досягнуті результати розвитку економіки. З цією метою, на думку автора, необхідно використовувати показники, що характеризують абсолютні розміри і структурне співвідношення всіх елементів продуктивних сил, їх якісний стан і параметри, досягнутий рівень і масштаби розвитку науки і техніки, наявність природно-сировинних ресурсів, ступінь їхнього освоєння і використання, територіально-галузеве розміщення продуктивних сил, рівень і динаміку зростання продуктивності праці, структуру суспільного продукту.

Размещено на http://allbest.ru

Враховуючи вище наведене, його компонентну структуру доцільно розглядати в декількох аспектах, що не виключає інших підходів до аналізу структуроутворюючих елементів. Ознака, яка закладена в запропоновану класифікацію, - це основний очікуваний результат реалізації потенціалу (або, відповідно, кожної його підсистеми), що визначені як: інвестиційний, інноваційний, трудовий, природно-ресурсний, експортний (рис.1).

В даному розділі дисертації детально описана кожна складова економічного потенціалу і на базі основних положень теорії ринку обгрунтована необхідність побудови підприємницької модифікації реформування економіки, яка створюється на основі системоформуючих принципів: реформування економіки на підприємницькій основі, досягнення конкурентоспроможності регіональної економіки.

Побудову теоретичної “платформи” конкурентоспроможності регіонів необхідно проводити з урахуванням грунтовних факторів впливу, головними з яких є: стратегія, ресурси, інфраструктурне забезпечення.

Принциповим напрямком формування економічної політики регіону повинні бути відбудова та зміцнення базового сектору економіки, так як, по-перше, він забезпечує поступлення первинного доходу до регіону, і, по-друге, здійснює експорт товарів за межі регіону.

Організаційно-економічні передумови формування економічного потенціалу регіону базується на державній доктрині його регулювання, побудованій на основі інституційного підходу, що включає три рівні цілей за пріоритетами, а саме: національна безпека; соціально-економічне спрямування; локальна економічна ефективність на рівні територіально-виробничих комплексів та окремих підприємств.

В результаті досліджень було встановлено, що, по-перше, суттєвою передумовою формування і раціонального використання економічного потенціалу регіону могла б стати стратегія реформування сучасної системи господарювання, стрижневим моментом якої є ставка на інноваційний комплекс. При цьому держава, організувавши холдинги у ключових ланках економіки, своїми структурами повинна увійти в інтеграційні утворення з підприємствами різної форми власності.

По-друге, створення та результативне функціонування банківської системи на базі інформатизації усіх сфер суспільного життя. По-третє, інституційні перетворення за активної участі держави, які базуються на вивченні інвестиційного клімату держави та окремих регіонів. Разом з тим, результати аналізу свідчать про різке скорочення капіталовкладень, а з другого боку, - регіони неоднаково підготовлені до сприйняття іноземних інвестицій, тобто відрізняються інвестиційною активністю та рівнем інвестиційної привабливості регіонів.

На думку автора, особливості регулювання розвитку економічного потенціалу регіону в умовах ринкових перетворень полягають у формуванні регіональної політики держави на основі визначення концептуальних засад та пріоритетів регіонального розвитку депресивних регіонів з врахуванням тактичної і стратегічної перспективи; реформування сучасної системи господарювання регіонів, керуючись інноваційно-інвестиційною політикою з метою досягнення певного рівня конкурентоспроможності регіональної економіки; розробці ринкового механізму функціонування регіону, базуючись на аналізі та оцінці його економічного потенціалу.

У другому розділі “Аналіз і визначення соціально-економічного розвитку регіону” досліджувалася економічна ситуація прикордонної Волинської області на сучасному етапі реформування економіки країни, враховуючи її господарську специфіку.

Результати досліджень свідчать, що ситуація досить складна в багатьох галузях економіки регіону. Слід особливо звернути увагу на стан у сільському господарстві, промисловості. Фінансові результати діяльності сільськогосподарських підприємств характеризуються високим рівнем збитковості. Наприклад за 2000 рік вона складала 64,5 тис.грн. (таблиця 1).

Таблиця 1

Фінансові результати підприємств і організацій господарського комплексу Волинської області за 1999-2000 роки

Галузі економіки	Балансовий прибуток (+) збиток (-), млн.грн.
	1999 р.	2000 р.
ВСЬОГО	-121,8	-64,5
Промисловість	-39,3	-80,2
Сільське господарство	-98,0	34,8
Транспорт і зв'язок	5,3	-3,9
Будівництво	-17,6	7,4
Заготівлі	2,3	-4,0
Матеріально-технічне постачання та збут	-1,1	-2,0
Торгівля та громадське харчування	17,4	-32,9
Побутове обслуговування населення	-0,8	0,7
Житлово-комунальне господарство	42,1	14,4
Наука і наукове обслуговування	0,1	-0,1
Інші	2,6	1,3

За період 1996-2000 рр. відбулося скорочення кількості підприємств в галузях машинобудування і металообробки, деревообробки і целюлозно-паперової промисловості, легкої та харчової промисловості. Разом з тим, поступального розвитку набули галузі, що зорієнтовані лише на внутрішній ринок, їх питома вага у загальному обсязі промислового виробництва становить майже 90%.

Зростанню обсягів виробництва промислової продукції у деяких галузях (паливна - випуск вугілля, торф'яних брикетів; водолічильників, пиломатеріалів) як у вартісному, так і у натуральному виразі, сприяла активна інноваційна діяльність підприємств, якими у 2000 році у виробництво впроваджено 52 прогресивних технологічних процеси, що в 1,44 рази більше, ніж у минулому році. З іншого боку, автором відмічено деяке сповільнення процесу освоєння нових видів продукції: у порівнянні з 1997 роком кількість виробництв зменшилась з 483 до 331. Цей процес тісно пов'язаний з фінансуванням науково-технічних нововведень. Для сучасного етапу соціально-економічного розвитку економіки області характерним є те, що основним джерелом фінансування стали власні кошти підприємств, Держіннофонду України та іноземні інвестиції. Щодо інвестиційної діяльності по окремих галузях економіки області слід зазначити, що деяке покращення ситуації простежується лише у капітальному будівництві.

В останні роки спостерігаються позитивні зрушення щодо розбудови ринкової інфраструктури. Як результат, можна констатувати збільшення кредитних вкладень в економіку області. Наприклад, їх обсяг в 1999 році проти 1998 року зріс на 13,4%. Станом на 01.01.2000 р. установами комерційних банків надано кредитів на суму 91,6 млн.грн., у тому числі суб'єктам господарської діяльності - 83,8 млн.грн. Цей показник суттєво зріс і на 01.01.2001 р. становив 202,2 млн.грн. Однак, найбільше кредитів направлено у сферу торгівлі і громадського харчування (45% їх загальної суми); на третину менше - у промисловість (30%); 22% загальної суми позичок використані для проведення експортно-імпортних операцій. У зв'язку з цим відзначимо характерну, на погляд автора, особливість: з 1998 року набула стійкості тенденція до зниження середньої процентної ставки за кредитами установ комерційних банків у національній та іноземній валюті, а саме: станом на 01.01.2000р. вони складали відповідно 55,5% і 18,4% проти 75,5% і 30,7% на 01.01.1999р.

В сучасних умовах реформування економіки важливим напрямом роботи, спрямованої на розвиток міжнародного торгово-економічного співробітництва, залишаються питання залучення іноземних інвестицій в розвиток народногосподарского комплексу адміністративної області та її територіальної системи. У 2000 році десять господарських суб'єктів Волині отримали з Швеції, Німеччини, Швейцарії, США, Польщі та Росії валютно-матеріальні цінності на загальну суму 6,04 млн. дол.США. Разом з тим, слід зауважити, що цей процес має тенденцію до зменшення величини вкладів іноземних інвесторів.

На основі аналізу встановлено, що за останні роки, завдяки прикордонному розташуванню Волинської області активізувалась зовнішньоекономічна діяльність, яка відзначається високим динамізмом і нарощуванням обсягів торгових операцій. Якщо у 1993 році в області обсяг торгових операцій складав 29 млн. дол.США, то у 1998 році він досяг 196,1 млн. дол.США; за 1999 рік цей показник становив 146,6 млн. дол.США; у 2000 році - майже 460 млн. дол.США. Вперше, починаючи з 1996 року, досягнуто позитивне сальдо зовнішньої торгівлі у 23,5 млн. дол.США.

Не дивлячись на позитивні моменти, на сьогодні, суттєво загострилася проблема ефективності зайнятості трудових ресурсів. Останнє пов'язане, по-перше, з погіршенням демографічної ситуації: починаючи з 1996 року в області відбувається невпинний процес спаду природного приросту населення і зменшення його загальної чисельності, і, по-друге, спостерігається істотне погіршення реальних умов життя абсолютної більшості населення, що є характерним для України в цілому.

Як свідчать результати аналізу, з року в рік в області загострюється ситуація на офіційному ринку праці. Так, якщо у 1997 році у пошуках роботи до державної служби зайнятості звернулося 25 тис. волинян, то у 1998 році - майже 35 тис., а в 1999 році - 39 тис. У 2000 році чисельність офіційно зареєстрованих безробітних становила 34,28 тис.чол.

Теоретико-методичне значення вирішення цих питань посилюється у зв'язку з процесом входження і адаптації України, як рівноцінного партнера, в систему Європейського співробітництва, що великою мірою зумовлене національною конкурентоспроможністю, позиціями українського експорту. Серед загальної кількості (62) країн, з якими

Волинська область підтримує зовнішньоекономічні відносини, 12 - це країни СНД. Найбільшою продуктивністю відзначаються економічні відносини з Російською Федерацією, на яку припадає понад чверть (26,1%) всіх торгових операцій, які здійснюються суб'єктами господарювання області. До речі, експортні поставки майже у три рази переважають над імпортними надходженнями з РФ. Щодо загальної картини, то результати аналізу свідчать про зменшення загальних обсягів експорту та імпорту, хоча слід відмітити про деякі пожвавлення зовнішньоекономічної діяльності, починаючи з 2000 року, за рахунок збільшення видобутку природних ресурсів (ділова деревина та вироби з неї, дешеве паливо - торф) (таблиця 2).

Таблиця 2

Обсяги експортних поставок природних ресурсів

(тис.дол.США)

Найменування показників	Період
	1996	1997	1998	1999	2000
Обсяги ПРП, що експортуються	1942,4	3067,0	4906,8	6994,2	8487,1
Товарна структура експорту (вивозу) ПРП по видах
- мінеральна сировина (паливо мінеральне, нафта та продукти її переробки)	-	-	69,2	98,7	277,7
- продукти лісу (деревина та вироби з неї)	1942,4	3067,0	4837,6	6895,5	8209,4
- корисні копалини	-	-	-	-	-
- інші види	-	-	-	-	-

Разом з тим, як відмічається в роботі, оперативне визначення змін, які відбуваються на всіх етапах створення конкурентоспроможної продукції, обумовлює необхідність систематизації методичних рекомендацій, підходів, практичних розробок щодо оцінки економічного потенціалу регіону. Факторний підхід до визначення й оцінки економічного потенціалу є найбільш розповсюджений: підставою для цього слугує наявність відповідної інформації та статистичної бази в кожному регіоні.

Базуючись на науково-методичних засадах теоретичної частини цієї роботи зазначимо, що у загальному вигляді визначення економічного потенціалу регіону описується моделлю:

ЕП=ІТkT+INkN+Tpkp+Ппkп+Ekkk,

деЕП - економічний потенціал;

ІТ - інвестиційний потенціал;

IN - інноваційний потенціал;

Tp - трудовий потенціал;

Пп - природно-ресурсний потенціал;

Ek - експортний потенціал;

kT, kN, kp, kп, kk - відповідні коефіцієнти використання (або вагомості) потенціалів.

Основні підсистеми економічного потенціалу є багатомірними категоріями, вони взаємодіють і в кінцевому - економічний потенціал є функцією різних потенціалів: ресурсних і управлінських чинників.

Третій розділ “Організаційно-економічні механізми регулювання регіонального розвитку” подає методичні розробки автора стосовно обгрунтування шляхів, форм і методів формування та раціонального використання економічного потенціалу регіону.

Підтримка депресивних регіонів, до яких слід зарахувати Волинську область, здійснюється на основі концентрації зусиль по створенню в них передбачених нормативно-законодавчими актами організаційно-економічних механізмів розвитку підприємництва, диверсифікації сфери прикладання праці, залучення приватних (у тому числі іноземних) інвестицій і реструктуризації підприємств, перепідготовки кадрів тощо.

Запропонований підхід, базуючись на принципі “пріоритетності”, включає наступні заходи: зосередження коштів фонду підтримки малого бізнесу (підприємництва) переважно у депресивних регіонах; забезпечення першочергового використання коштів, які виділяються з Державного бюджету на проведення структурної реструктуризації і санації виробництва; введення преференційного порядку розгляду заяв на отримання інвестицій, інвестиційних субсидій, державних кредитів (у тому числі конверсійних), а також гарантій по банківських кредитах підприємствам депресивних регіонів; надання підприємствам депресивних регіонів пільгового кредиту; забезпечення пріоритету депресивних регіонів при розподілі інвестицій у рамках державних програм; надання вивільненим робітникам промислових підприємств депресивних регіонів цільових кредитів на житлове будівництво, отримання освіти, професійну перепідготовку; надання допомоги населенню депресивних регіонів у переселенні в інші регіони тощо.

Досвід останніх років свідчить про те, що підсилення міжрегіональної диференціації підвищує соціальну напругу на окремих територіях. Вирішення регіональних проблем можливе через механізм бюджетного вирівнювання як форми програмного регулювання. Це основний інструмент реалізації регіональної соціальної політики, використання якого повинно здійснюватися у рамках загального механізму міжбюджетних відносин.

Проведені автором дослідження показали, що чим ліберальніша економічна політика в регіоні, тим сприятливіший інвестиційний клімат, тим охочіше в економіку регіону вливаються вітчизняні та закордонні капітали. Навпаки, антиреформістська економічна політика виявляється в жорсткій регламентації підприємницької діяльності, особливих схемах приватизації, які фактично її гальмують.

У зв'язку з цим, автором запропоновані методичні рекомендації “Система заходів з санації депресивних територій (об'єктів)”. Головна їх частина (блок) складається з методичних основ із створення бізнес-плану по проведенню санації конкретних депресивних територій (об'єктів).

Особливий характер санації депресивних територій потребує цільового формування та використання необхідних ресурсів. Це можливо реалізувати в достатньо традиційних формах програмного фінансування, бюджетних програм, спеціального розділу у фонді фінансової підтримки регіонів.

У дисертації доведено, що раціональному використанню економічного потенціалу регіону також сприяє залучення ринкових механізмів через нові форми інтеграції виробництва - територіальні формування у вигляді регіональних інвестиційних комплексів, виробничо-соціальних комплексів, вільних (спеціальних) економічних зон, серед яких особливого значення набувають Єврорегіони. Так, третина іноземних інвестицій у Волинську область поступила з Польщі та Бєларусі; 44% спільних підприємств області створені за участю бізнесменів цих країн.

На погляд дисертанта, вихід з економічної кризи та існуючої на сьогодні ситуації може бути знайдений в тому випадку, якщо економічний потенціал стимулюватиме соціально-економічний розвиток регіону заради забезпечення конкурентоспроможності продукції його підприємств, що приведе до нарощування експортного потенціалу. Дисертант наводить класифікацію основних типів стратегій економічного розвитку з метою вдосконалення форм інтеграції інноваційної сфери та створення інноваційного механізму формування конкурентоспроможної політики у регіоні.

Світовий досвід стверджує, що неодмінною умовою ефективності функціонування економіки ринкового типу є розвинута інфраструктура. В роботі запропонована модель процесу розширеного відтворення економічного потенціалу, що передбачає кількісне та якісне оновлення всіх видів ресурсів основних його підсистем, ефективне функціонування яких передбачає збалансований розвиток виробничої, соціальної та ринкової інфраструктури. Іншими словами, саме інфраструктурне забезпечення економічного потенціалу зумовлює темпи, масштаби і терміни проведення економічної реформи.

У розділі описана класифікація інституцій інфраструктурних ланок (інститути загального призначення і спеціальні інститути), специфіка їх функціонування у ринкових умовах; характер та особливості ринкової інфраструктури, практичні рекомендації з їх вдосконалення, зокрема інфраструктури фінансового ринку, інвестиційного ринку, фондових бірж.

Можна констатувати, що в Україні проблема полягає не в тому, що інфраструктура знаходиться не на належному рівні, а в тому, що вона, у більшості випадків, пристосована для централізованої економіки, що в значній мірі не враховує інституціональних змін ринкового середовища.

Ефективність реалізації нововведень, розробка, випуск та експорт наукоємної продукції обумовлюються впровадженням інноваційної стратегії реформування економіки, що базується на використанні інноваційного механізму формування конкурентоспроможної політики у регіоні шляхом більш ефективного використання можливостей, що криються в створенні технопарків, бізнес-інкубаторів, консалтингових фірм і в цілому можливостей науки.

Проведені дослідження свідчать, що позитивні зміни в соціально-економічному розвитку регіону визначаються новими підходами, притаманними ринковій економіці - структурною перебудовою промисловості, оновленням виробничого потенціалу. Автор констатує, що ринкові фактори, з якими пов'язується перспектива підвищення ефективності виробництва, поступово набувають силу і займають відповідне місце у процесі реформування економіки.

ВИСНОВКИ

1. В ринкових умовах реформування сучасної системи господарювання на підприємницькій основі якість регіонального управління зумовлюється багатофакторною системою, де суттєвого значення набуває економічний потенціал регіонів. Як економічна категорія, він означає відтворення економічних відносин у процесі розширеного суспільного виробництва, що забезпечує національну безпеку країни, її конкурентоспроможність, ефективність входження у світові ринки.

Основними підсистемами (складовими) економічного потенціалу, виступають: інвестиційний, інноваційний, трудовий, природно-ресурсний, експортний потенціали.

2. Запропонована державна доктрина регулювання економічного потенціалу окремих територій (регіонів), побудована на основі інституційного підходу до реформування економіки, яка включає три рівні цілей за пріоритетами: національна безпека; соціально-екологічне спрямування; локальна економічна ефективність на рівні територіально-виробничих об'єктів (комплексів, підприємств), регіональних інвестиційних комплексів, виробничо-соціальних комплексів, спеціальних (вільних) економічних зон.

3. Ефективність раціонального використання економічного потенціалу регіону визначається передумовами організаційно-економічного характеру і серед них, по-перше, нова стратегія реформування сучасної системи господарювання, стрижневим напрямом якої повинен стати інноваційний комплекс; по-друге, результативне функціонування банківської системи на базі інформатизації усіх сфер суспільного життя; по-третє, інституційні перетворення за активної участі держави, які базуються на дослідженні інвестиційного клімату з визначенням інвестиційної привабливості окремих територій, об'єктів.

Головна конкурентна перевага, яка характеризує вибір інноваційної стратегії, полягає у здатності підприємств, окремих галузей, міжгалузевих і територіально-виробничих комплексів впроваджувати продукцію та послуги світового рівня на основі вдосконалення сучасної виробничо-технічної бази.

4. Принциповим напрямом при формуванні економічної політики депресивних регіонів (зокрема, прикордонних областей) повинні стати відбудова та зміцнення базового сектора економіки, тобто таких галузей, які здійснюють (або спроможні здійснити) експорт товарів та послуг за межі регіону за критеріями певного економічного потенціалу, відповідного конкурентного середовища і ступеня ризику, а не обслуговувати лише потреби місцевого рівня.

5. На основі системного підходу, виявлені органічний зв'язок та певні суперечності у процесі формування й раціонального використання економічного потенціалу, що дозволило з метою підвищення ефективності господарювання розробити сукупність заходів організаційно-економічного характеру по забезпеченню органічної єдності основних його складових. Основні напрями вдосконалення процесу регулювання розвитку економічного потенціалу регіону в умовах ринкових перетворень полягають в наступному:

-формування регіональної політики держави на основі визначення концептуальних засад розвитку прикордонних регіонів;

-визначення пріоритетів регіонального розвитку депресивних регіонів на тактичну і стратегічну перспективу. При цьому проблемним регіонам повинен бути наданий особливий статус, з чим пов'язане право на отримання додаткової допомоги з боку держави;

-реформування сучасної системи господарювання регіонів, керуючись інноваційно-інвестиційною політикою;

-подальший розвиток інфраструктурного забезпечення економічного потенціалу - активного елементу управління економікою - без втручання в сферу економічних відносин між суб'єктами господарської діяльності, не ламаючи економічних механізмів і не порушуючи законів існування ринкового середовища.

6. Деформація територіальних пропорцій є наслідком, по-перше, загальної економічної кризи різних галузевих господарських структур; по-друге, недосконалості державної політики, затримок застосування механізмів регулювання територіального розвитку. Тому й не дивно, що у багатьох регіонах країни (зокрема, у Волинській області) припинили дію стимули саморозвитку, що призвело до депресивного стану.

7. Вирішення регіональних проблем можливе через механізм бюджетного вирівнювання як прогресивної форми програмного регулювання, важливого інструменту реалізації регіональної політики, використання якого повинно здійснюватися у рамках загального механізму міжбюджетних відносин, а також розробку та впровадження бізнес-програми розвитку сучасних організаційно-функціональних структур регіонального розвитку (регіональних інвестиційних комплексів, виробничо-соціальних комплексів, вільних (спеціальних) економічних зон).

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ дисертації

1.Лукін С.О. Економічний потенціал регіону: суть, складові і місце у процесі реформування економіки // Проблеми раціонального використання соціально-економічного та природно-ресурсного потенціалу регіону: політика регіонального розвитку. Вип.V. - № 1. Збірник наукових праць Луцького державного технічного університету. - Луцьк: Надстир'я, 1999.- С.40-51.

2.Лукін С. Дослідження інвестиційного клімату регіону та шляхи його покращення // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Інвестиції і реструктуризація економіки регіону. Вип.XI / НАН України. ІРД. - Львів, 2000. - С.54-60.

3.Лукін С.О. Інвестиційна підтримка науково-технічного розвитку в період реформування економіки // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Економічні проблеми розвитку виробництва та інноваційної діяльності: Щорічн.наук.пр. Вип.XIX / НАН України. ІРД. - Львів, 2000. - С.138-143.

4.Лукін С.О. Інфраструктурне забезпечення економічного потенціалу - фактор активізації економічної реформи // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Рекреаційна індустрія: досвід, проблеми і перспективи розвитку: Щорічн.наук.пр. Вип.XXI / НАН України. ІРД. - Львів, 2000. - С.83-85.

5.Лукін С.О. Інноваційна стратегія процесу регіонального реформування економіки // Україна в XXI столітті: концепції та моделі економічного розвитку: Матеріали доповідей V Міжнародного конгресу українських економістів. Частина II/ НАН України. ІРД. - Львів, 22-26 травня 2000р. -С.173-175.

6.Лукін С.О. Економічний потенціал Волинської області: сучасний етап та перспективи розвитку // Проблеми раціонального використання соціально-економічного та природно-ресурсного потенціалу регіону: фінансова політика та інвестиції. Серія “Розвиток соціальної інфраструктури”. Вип.VI.-№3. Збірник наукових праць Луцького державного технічного університету.- Луцьк: Надстир'я, 2000. - С.19-23.

7.Лукін С.О. Методичні основи вибору стратегії регіонального розвитку //Проблеми раціонального використання соціально-еконномічного та природно-ресурсного потенціалу регіону: фінансова політика та інвестиції. Серія “Ринкова трансформація економіки”. Вип. VII. - №1. Збірник наукових праць Луцького державного технічного університету. - Луцьк: Надстир'я, 2001. - С.12-22.

8.Лукін С.О. Інноваційні механізми формування конкурентоспроможної політики регіону //Проблеми раціонального використання соціально-еконномічного та природно-ресурсного потенціалу регіону: фінансова політика та інвестиції. Серія “Підприємництво та зайнятість”. Вип. VII. - №2. Збірник наукових праць Луцького державного технічного університету. - Луцьк: Надстир'я, 2001.- С.4-16.

АНОТАЦІЯ

Лукін С.О. Економічний потенціал регіону та регулювання його розвитку (в умовах ринкових перетворень). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.10.01 - Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. - Інститут регіональних досліджень НАН України, Львів, 2001.

В дисертаційній роботі досліджені теоретичні, методичні та організаційно-прикладні аспекти регулювання розвитку економічного потенціалу регіону, особливості його формування та раціонального використання в ринкових умовах.

На основі аналітичного огляду вітчизняних та зарубіжних публікацій, присвячених дослідженню даної проблеми, визначені суть, складові економічного потенціалу, його місце у процесі реформування економіки, проаналізовані та визначені організаційно-економічні передумови формування економічного потенціалу регіону, особливості його розвитку та раціонального використання в умовах ринкових перетворень. Дослідження цієї проблеми проведені на прикладі господарського комплексу Волинської області, що надало можливість проаналізувати сучасний стан та перспективи соціально-економічного розвитку прикордонної області, обгрунтувати методичні положення оцінки економічного потенціалу.

На підставі проведеного дослідження запропоновані організаційно-економічні механізми регулювання регіонального розвитку, які включають методичні положення по вдосконаленню сучасних форм і методів програмного регулювання, обгрунтуванню методичного підходу до вибору стратегії регіонального розвитку, що базується на інноваційному механізмі формування конкурентоспроможної політики.

Ключові слова: економічний потенціал, регіональний розвиток, ринкові перетворення, інноваційна стратегія, інфраструктурне забезпечення.

ANNOTATION

Lukin S.A. Economic potential of a region and regulation of its development (under conditions of market transformations). - Manuscript.

The dissertation for the Candidate of economic degree on speciality 08.10.01 -distribution of productive forces and regional economy. - Institute of Regional Researches of National Academy of Sciences of Ukraine, Lviv, 2001.

The theses deals with theoretical, methodical and organizational aspects of the regulation of regional economic potential development, the peculiarities of its formation and rational use have been investigated.

The essence of economic potential, its components and place in process of economic reformation are defined, the organizational and economic preliminery conditions of economic potential formation have been determined.

The research have been carried out on the basis of an economic complex of Volyn region which has anabled the analysis of recent condition and envisaging further development of a frontier region and to ground the methodical rules of economic potential estimation.

On the basis of the carried out research the organizational and economic mechanisms of regulation of regional development which include methodical rules on improvement of the modern forms and methods of program regulation, substantiation of the methodical approach to a choice of strategy of regional development, based on innovation of the mechanism of formation of competitive policy are offered.

Key words: economic potential, regional development, market transformations, innovation strategy, infrastructural maintenance.

АННОТАЦИЯ

Лукин С.А. Экономический потенциал региона и регулирование его развития (в условиях рыночных преобразований). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.10.01 - Размещение производительных сил и региональная экономика. _ Институт региональных исследований НАН Украины, Львов, 2001.

Диссертация посвящена вопросам совершенствования методических и организационно-прикладных аспектов регулирования использования экономического потенциала региона. В работе детально исследованы его сущность и основные составляющие.

В первом разделе “Научно-методические основы формирования экономического потенциала региона” рассматриваются теоретические и методологические аспекты диссертационного исследования. Экономический потенциал определяется как накопленый труд общества, как воспроизводство экономических отношений, как максимальное использования экономических возможностей и ресурсов (трудовых, минерально-сырьевых, информационных, интелектуальных). Организационно-экономическими предпосылками формирования экономического потенциала региона выступает государственная доктрина его регулирования, которая базируется на основании институционального подхода, включающего три уровня целей по приоритетам: национальная безопасность; социально-экологическая направленость; локальная экономическая эффективность на уровне территориально-производственных комплексов и отдельных предприятий. В ходе исследований было установлено, что существенным фактором формирования и рационального использования экономического потенциала региона есть, во-первых, новая стратегия реформирования существуючей системмы хозяйствования, стержневым направлением которой должна стать ставка на инновационный комплекс; во-вторых, информатизация всех сфер жизнедеятельности; в-третьих, институциональные преобразования при активном участии государства, которые базируются на изучении инвестиционного климата регионов.

Во втором разделе “Анализ иопределение социально-экономического развития Волынской области” проанализированы основные тенденции развития хозяйственного комплекса Волынской области. Особое внимание уделено проблеммам использования производственного потенциала, привлечения инвестиционных ресурсов, создания новых рабочих мест, развитие социальной ирыночной инфраструктуры. В ходе исследований были рассмотрены как в территориальном, так и в отраслевом аспектах финансовые результаты функционирования предприятий региона и обоснованы пути повышения экономической эффективности их деятельности. Не мало внимания было уделено проблемам активизации внешнеэкономических связей как основе экономического могущества приграничного региона. Кроме того, были проанализированы составляющие экономического потенциала Волынской области и раскрыты резервы более результативного его использования.

В третьем разделе “Организационно-экономические механизмы регулирования регионального развития” на основании проведенных исследований предложены организационно-экономические механизмы регулирования регионального развития, центральное место в которых занимает инновационная модель социально-экономического развития. Инфраструктурное обеспечение рассматривается как необходимое условие активизации предпринимательской деятельности.

Ключевые слова: экономический потенциал, региональное развитие, рыночные преобразования, инновационная стратегия, инфраструктурное обеспечение.

Размещено на Allbest.ru

...