Основні фонди підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Основні фонди підприємства

Поняття, склад і структура основних фондів

Основні фонди в залежності від участі у виробничому процесі поділяються на основні виробничі фонди і основні невиробничі фонди.

Основні виробничі фонди - це засоби праці, які використовуються в процесі виробництва тривалий час, зберігаючи при цьому свою натурально-речову форму, а їхня вартість переноситься на виготовлену продукцію поступово, частинами, в міру спрацювання.

Основні виробничі фонди забезпечують і обслуговують виробничу діяльність підприємства, створюють умови для її здійснення.

Основні невиробничі фонди не беруть участі у процесі виробництва, задовольняють соціальні (житлові, культурні, медичні тощо) потреби працівників підприємства. До складу основних невиробничих фондів належать житловий фонд, будинки відпочинку, медичні заклади, заклади громадського харчування, спортивні установи тощо.

За своїм речовим складом, функціональною роллю у процесі виробництва основні виробничі фонди є неоднорідними.

Залежно від функцій, що виконують засоби праці у виробничому процесі, вони класифікуються за виробничим призначенням і поділяються на види, які надано у таблиці 9.3.

основний фонд підприємство

Таблиця 9.3 Склад основних виробничих фондів

Види основних виробничих фондів за цільовим призначенням	Стисла характеристика
1	2
1. Будівлі	Будинки і будівлі, у яких відбувається процес виробництва, адміністративні будівлі, офісні приміщення, господарські споруди (гаражі, склади) тощо.
2. Споруди	Інженерно-будівельні об'єкти: нафтові та газові свердловини, стволи шахт, штольні, тунелі, мости, очисні споруди, насосні станції, водонапірні вежі тощо.
3. Передавані пристрої	Засоби, за допомогою яких передаються усі види енергії (електричної, теплової, механічної) від машин-двигунів до робочих машин: лінії електропередач, пристрої для передачі пара тощо.
4. Машини і обладнання	· Силові машини та обладнання (котли, дизелі, двигуни, генератори, трансформатори); · Робочі машини і обладнання (верстати, преси, агрегати); · Вимірювальні та регулюючі прилади та пристрої, лабораторне обладнання; · Обчислювальна техніка, комп'ютери.
5. Транспортні засоби	Засоби внутрішньо цехового, міжцехового, міжзаводського транспорту, призначені для переміщення людей та вантажів: тепловози, вагони, автомобілі, тягачі, електрокари, автовантажів, а також магістральні трубопроводи, призначенням яких є транспортування рідких і газоподібних речовин від постачальника до місця їх споживання.
6. Інструменти	Ріжучі, ударні, давлючі та ущільнюючі знаряддя праці, включаючи ручні механізовані знаряддя, які працюють за допомогою електроенергії, стисненого повітря тощо.
7. Виробничий інвентар	Інвентарна тара, контейнери, стелажі, робочі столи тощо.
8. Господарський інвентар	Предмети канцелярського та господарського призначення - канцтовари, розмножувальні апарати, предмети протипожежного призначення, засоби забезпечення санітарного стану тощо.
9. Інші основні фонди	Бібліотечні фонди, багаторічні насадження, капітальні вкладення і орендовані основні фонди тощо.

У практиці господарювання з метою спрощення обліку основних фондів до оборотних фондів відносять інструменти та інвентар зі строком експлуатації до одного року і вартістю до 100 одиниць національних грошей, а також спеціальний одяг і взуття незалежно від строку використання й вартості.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 9.3 Класифікація основних фондів за групами

Відповідно до Податкового кодексу України основні фонди класифікують за функціональним призначенням на шістнадцять груп, які наведені у теблиці 1.2 [1, c. 305].

Таблиця 1.2 Класифікація груп основних фондів Укнаїни

Номер групи	Основні фонди
1	2
Група 1	Земельні ділянки.
Група 2	Капітальні витрати на поліпшення земель, не пов'язані з будівництвом.
Група 3	Будівлі,споруди,передавальні пристрої .
Група 4	Електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичної обробки інформації, їхнє програмне забезпечення, пов'язані з ними засоби зчитування або друкування інформації, інші інформаційні системи, телефони, мікрофони й рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).
Група 5	Транспортні засоби.
Група 6	Інструменти, прилади, інвентар (меблі)
Група 7	Тварини.
Група 8	Багаторічні насадження.
Група 9	Інші основні засоби.
Група 10	Бібліотечні фонди.
Група 11	Малоцінні необоротні матеріальні активи.
Група 12	Тимчасові (нетитульні) споруди.
Група 13	Природні ресурси.
Група 14	Інвентарна тара.
Група 15	Предмети прокату.
Група 16	Довгострокові біологічні активи .

Основні фонди неоднорідні і різняться між собою натурально-речовим складом, термінами служби, призначенням і роллю у виробництві. Елементи основних виробничих фондів відіграють неоднакову роль у процесі виробництва. Виходячи з цього основні виробничі фонди розрізняють на активну та пасивну частини.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 9.4 Класифікація основних виробничих фондів залежно від їх впливу на виробничий процес

Прогресивність змін у структурі основних виробничих фондів підприємства виражається у збільшенні частки їхньої активної частини. Чим вона більша, тим більші можливості підприємства нарощувати обсяги виробництва

Структура основних фондів - співвідношення окремих елементів (груп) основних фондів, виражене у відсотках, до їх загальної вартості.

Співвідношення різних видів основних фондів на підприємстві у їх загальній вартості характеризує виробничу структуру основних фондів. Видова структура основних фондів підприємства залежить від галузі господарства, в кожній галузі вона різна.

Видова структура основних фондів підприємства суттєво відрізняється у різних галузях господарства. Так, в електроенергетиці більшу частку основних фондів становлять передавальні пристрої 32 та силові машини й обладнання 33 %; у паливній промисловості більше половини вартості основних фондів припадає на споруди 58 %; у галузях машинобудування більше 45 % займають машини та обладнання; у легкій промисловості на будівлі припадає 42 % вартості фондів, у тому числі у швейній 60 %

Прогресивною є така структура основних фондів, де частка активної частини зростає.

Вартісна оцінка основних фондів

Облік основних фондів здійснюється у натуральних та вартісних показниках.

Кожний елемент основних фондів обчислюється у натуральних одиницях. Натуральні показники основних фондів використовуються для розрахунку виробничих потужностей, складання балансів обладнання тощо.

Вартісні показники основних фондів необхідні для визначення їх загального обсягу, динаміки і структури основних фондів, суми зносу, нарахування амортизації, рентабельності підприємства тощо.

Оцінка основних фондів - це грошовий вираз їхньої вартості.

У зв'язку з тривалим функціонуванням та поступовим спрацюванням засобів праці, постійною зміною умов їхнього відтворення існує кілька видів оцінки основних фондів.

Види вартості основних фондів і їх характеристика наведені у таблиці 9.4.

Таблиця 9.4 - Види вартості основних фондів

Види вартості основних фондів	Характеристика видів вартості основних фондів
1	2
Первісна вартість (Вп.)	Фактична вартість основних фондів на момент уведення їх у дію чи придбання. Складається з таких витрат: 1) суми, що сплачують постачальникам засобів праці (це фактично ціна придбання основних фондів) та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт згідно з кошторисом (Впр); 2) витрати на транспортування (Вт), монтаж, налагодження основних фондів(Вм); 3) витрати зі страхування ризиків доставки основних фондів (Вс); 4) інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних фондів до стану, в якому вони придатні для використання із запланованою метою (Він); Вп = Впр + Вм + Вс + Він Основні фонди враховуються за первісною вартістю протягом усього терміну служби. Переоцінка основних фондів може бути проведена за рішенням уряду. Первісна вартість основних фондів служить базою для нарахування амортизації.
Відновлена вартість (переоцінена вартість)	Зі зміною умов виробництва й цін на ті ж самі основні фонди виникають розбіжності у їх оцінюванні за первісною вартістю, що приводить до ускладнення обліку та розрахунку певних економічних показників діяльності підприємства. Тому для забезпечення порівнянності вартісної оцінки основних фондів періодично проводиться їхня переоцінка за відновленою вартістю. Відновлена вартість - це вартість відтворення основних фондів у сучасних умовах виробництва. Відновлена вартість основних фондів враховує ті самі витрати, що і первісна вартість, але за сучасними цінами і включає результати переоцінки основних фондів (індикацію первісної вартості), що проводиться за рішенням уряду.
Справедлива вартість	Це первісна вартість основних фондів, одержаних в обміні. Вона дорівнює сумі, за якою цей вид основних фондів може бути обміняний у разі здійснення угоди між компетентними, зацікавленими і незалежними сторонами. Справедливою вартістю у більшості випадків вважається ринкова вартість основних фондів, яка визначається професійними оцінювачами - експертами.
Залишкова вартість (Вз)	Характеризує реальну вартість основних фондів, ту що не перенесена на вартість виготовленої продукції. Залишкова вартість характеризує вартість, яка до даного моменту збереглася в основних фондах після певного періоду їх функціонування. Вона є розрахунковою величиною і визначається як різниця між первісною вартістю (Вп) та сумою зносу основних фондів (З). Вз = Вп - З
Ліквідаційна вартість (підприємство визначає самостійно в момент уведення об'єкта в експлуатацію	Це сума коштів, яку підприємство має отримати від реалізації (ліквідації) основних фондів після закінчення періоду їх експлуатації за вирахуванням витрат,пов'язаних з вибуттям. Показники ліквідної вартості є розрахунковими і визначаються на підставі приблизних розрахунків. Використання показників ліквідної вартості дає змогу більш обґрунтовано визначити ту частину вартості об'єкта, яка має бути віднесена на витрати протягом періоду його використання підприємством (за умови достатньо точного визначення ліквідаційної вартості).
Вартість, що амортизується (амортизована вартість) (Ва)	Ця вартість визначається як різниця між первісною (переоціненою) (Вп) та ліквідаційною вартістю (Вл) основних фондів і використовується для обчислення суми амортизаційних відрахувань. Ва = Вп - Вл

На сьогоднішній день стан основних фондів підприємств України знаходиться на дуже низькому рівні. Більше 60 % основних виробничих фондів на більшості підприємств є застарілими і зношеними як морально, так і фізично. Таким чином, у даний час першочерговою задачею стає оновлення основних засобів, удосконалення їх структури та підвищення ефективності використання основних засобів, формування механізму регулювання інвестицій і відтворення основних фондів. Виконання цих задач приведе до зростання ефективної діяльності підприємств, і до розвитку національної економіки в цілому.

Основні фонди на підприємствах України

Основні фонди є національни багатством країни. Раціональне використання основних фондів забезпечує зростання ефективності підприємств і економіки України. Розглянемо динаміку розвитку основних фондів за останні роки в Україні.

Динаміка розвику основних засобів в економіці України та Харківській області подано у таблиці 1.3.

Таблиця 1.3 Основні засоби в економіці України та Харківській області

Показники	Од. виміру	Роки
		2008	2009	2010
1	2	3	4	5
Основні засоби в Україні (у фактичних цінах на кінець року)	млрд. грн.	3149627	3903714	6648861
Динаміка розвитку основних засобів України	відсотки		23,9	70,3
Харківська область (у фактичних цінах на кунець року)	млн. грн.	379942	399665	735772
Динаміка розвитку основних засобів в Харківській області	відсотки		5,2	84

По Україні і Харківській області має місце позитивна динаміка основних зособів. Значне зростання спостерігається у 2010 році. Питома вага основних засобів Харківської області в загальній кількості основних засобів становить понад 10 % [15, c. 309].

Слід ще проаналізувати, який обсяг основних засобів функціонує в економічній діяльності країни та її ведучої галузі промисловості, використаємо данні,які подано у теблиці 1.4.

Таблиця 1.4 Основні засоби за видами економічної діяльності в Україні

Види економічної діяльності	Роки
	2008	2009	2010
1	2	3	4
Народне господарство України, млн.грн.	3149627	3903714	6648861
Промисловість, млн.грн.	760194	970942	1101199
У тому числі: добувна, млн.грн.	109677	127723	141164
переробна, млн.грн.	438872	614731	705712

З наведеної таблиці можна зробити висновок, що значна частина основних засобів країни зосереджено в промисловості, що становить понад 21,9 %, на цю галузь припалає четверта частина основних фондів України, їй потрібно ефективно їх використовувати. [ 15, c. 310-311].

Основні засобі в економіці держави повиння зростати з метою кращого забезпечення виробництва, що сприяю його покращенню. Щоб прослідкувати тенденцію введення в дію нових основних засобів в Україні та регіонах, використаймо наступні данні, які наведені у таблиці 1.5.

Таблиця 1.5 Введення в дію нових основних засобів за регіонами

Регіони України	Роки
	2008	2009	2010
1	3	4	5
Україна, млн.грн.	149635	111345	122572
Дніпропетровська область, млн.грн.	12900	10312	11917
Донецька область, млн.грн.	18253	14013	11690
Харківська область, млн.грн.	8453	6839	6261
Київська область, млн.грн.	27345	16705	18304

Аналізуючи ці данні треба зробити висновок, що найбільше оновлення основних засобів відбувається в таких областях як Київська, Дніпропетровська та Донецька. Питома вага введених основних засобів за останній рік по певним областям становить:

1) Дніпропетровька область: 9,7 %

2) Донецька область: 9,5 %

3) Харківська область: 5,1 %

4) Київська область: 14,9 %

За цим розрахунком можна зробити висновок, що більшу увагу оновленню основних засобів приділяють в Київській області, там зосереджено новітнє, модернізоване обладнанн, другу сходинку по оновленню основних засобів займає Дніпропетровська і Донецька області, в Харківськїй області рівень оновлення становить 5,1 % при високому рівні їх зносу (рівень зносу основних засобів в Харківській області 80 %, тобто в області не достатній рівень оновлення основних засобів [15, c. 312].

Слід звернути увагу в якому стані перебувають основні засоби та як відбувається їх оновлення в галузях промисловості в Україні, данні для аналізу наведені у таблиці 1.6.

Таблиця 1.6 Введення в дію нових основних засобів за видами економічної діяльності

Показники	Роки
	2008	2009	2010
1	3	4	5
Народне господарство України, млн.грн.	149635	111345	122572
Промисловість, млн.грн.	49231	38338	42053
У тому числі: добувна, млн.грн.	9834	10229	11281
переробна, млн.грн.	33778	22948	23353

З таблиці треба зробити висновок, що динаміка оновлення основних засобів зменшується, як в цілому в економіці України так і в промисловості в середньому. тобто економіка оснащенна застарілим обладнанням. Оновлення основних засобів в промисловості із загальної кількості за останні роки становить 33,9 % [15, c. 313].

Відомо, що кожні основні засоби з роками зношуються, для аналізу стану зносу основних засобів використаємо данні по Україні і Харківській області, які наведено у таблиці 1.7.

Таблиця 1.7 Ступінь зносу основних засобів по Україні та Харківській області

Показники	Роки
	2008	2009	2010
1	3	4	5
Україна, відсоки	61,2	60,0	74,9
Харківська область, відсотки	81,8	80,6	88,7

Основні засоби на підприємствах України і Харківської області поступово зношуються і з кожним роком цей відсоток більший. Низький рівень придатності основних засобів відображається на рівень їх використання, що не дає бажаних результатів у виробництві в наслідок чого знижується рівень фондовіддачі та прибутковості [15, c. 314].

На сьогоднішній день стан основних фондів підприємств України знаходиться на дуже низькому рівні. Більше 60 % основних виробничих фондів на більшості підприємств є застарілими і зношеними як морально, так і фізично. Таким чином, у даний час першочерговою задачею стає оновлення основних засобів, удосконалення їх структури та підвищення ефективності використання основних засобів, формування механізму регулювання інвестицій і відтворення основних фондів. Виконання цих задач приведе до зростання ефективної діяльності підприємств, і до розвитку національної економіки в цілому.

Ефективність діяльності будь-якого підприємства залежить від певних чинників. Останніми роками збільшилось значення речових факторів виробництва, зокрема основних фондів. Основними проблемами є їхнє збереження, переоснащення для подальшої роботи на підприємстві. Завдяки ефективному використанню основних фондів відбувається збільшення обсягу виробництва.

Вирішення проблеми підвищення ефективності використання основних фондів - це одне з основних завдань діяльності підприємств, від результату якого залежить фінансовий стан та конкурентоспроможність підприємства. Підвищення ефективності використання основних фондів є одним із головних чинників майбутнього ефективного функціонування підприємства в цілому.

Забезпечення певних темпів розвитку і підвищення ефективності виробництва можливе за умови інтенсифікації відтворення та ліпшого використання діючих основних фондів підприємств. Ці процеси, з одного боку, сприяють постійному підтримуванню належного технічного рівня кожного підприємства, а з іншого - дають змогу збільшувати обсяг виробництва продукції без додаткових інвестиційних ресурсів, знижувати собівартість виробів за рахунок скорочення питомої амортизації й витрат на обслуговування виробництва та його управління, підвищувати фондовіддачу і прибутковість.

Підвищення рівня використання основних засобів дозволяє збільшити виробництво матеріальних благ без додаткових капітальних вкладень і в більш короткі терміни.

Щоб підвищити виробництво за рахунок ефективного використання основних фондів слід пам'ятати про їх модернізацію, тобто потрібно використовувати обладнання на повну силу, як і прописано в паспорті агрегата, бо не вигідно купувати нове устаткування, тому що в свою чергу підвищаться амортизаційні відрахування, що вплине на зростання собівартості продукції.

Показники стану, руху і використання основних виробничих фондів

Показники використання основних виробничих фондів:

Для розрахунку показників використання основних виробничих фондів застосовується їх середньорічна вартість.

Середньорічна вартість основних виробничих фондів розраховується за формулою:

де ОВФ_п.р. - вартість основних виробничих фондів на початок року;

ОВФ_вв - вартість введених протягом року основних виробничих фондів;

ОВФ_виб - вартість основних виробничих фондів, які вибули протягом року;

п - кількість повних місяців до кінця року, протягом яких введені основні виробничі фонди будуть функціонувати;

п₁ - кількість повних місяців до кінця року, протягом яких основні виробничі фонди не функціонують.

Поліпшення використання основних виробничих фондів сприяє збільшенню обсягу виробництва продукції без додаткових інвестиційних ресурсів, забезпечує підвищення ефективності виробництва. Ефективність використання основних виробничих фондів характеризується показниками, які поділяються на узагальнюючі і часткові.

Узагальнюючі показники використання основних виробничих фондів наведено у таблиці 9.6.

Таблиця 9.6 Узагальнюючі показники використання основних виробничих фондів

Показники	Розрахунок	Сутність показника
1. Фондовіддача (Ф-ча), грн		Відображає суму виробленої продукції на одну гривню основних виробничих фондів. Цей показник повинен зростати.
2. Фондомісткість (Ф-ть), грн (зворотній фондовіддачі)		Відображає вартість основних виробничих фондів, затрачену на виготовлення продукції на 1 грн. Цей показник повинен зменшуватися.
3. Фондоозброєність, тис. грн/чол. (Ф-озб)		Відображає величину основних виробничих фондів, яка припадає на одного працівника. Цей показник повинен зростати.
4. Рентабельність основних виробничих фондів, % (Р)		Характеризує рівень прибутковості основних виробничих фондів. Цей показник повинен зростати.

Ступінь використання активної частини основних виробничих фондів характеризують такі коефіцієнти:

· екстенсивного використання устаткування (K_екс.)

· інтенсивного використання устаткування (K_інт.)

· інтегральний (K_і.)

· змінності роботи устаткування (K_зм.)

Коефіцієнт екстенсивного використання устаткування розраховується за формулою:

де Т_ф - фактичний ефективний час роботи устаткування за період, годин;

Т_н - номінальний час роботи устаткування за період, годин.

Номінальний час роботи устаткування розраховується за формулою:

Т_н = Д_р. Ч t_зм. Ч С

де Д_р. - кількість робочих днів у поточному періоді, днів;

t_зм. - тривалість зміни;

С - кількість змін роботи підприємства.

Коефіцієнт екстенсивного використання устаткування характеризує рівень його завантаження за часом і повинен прагнути до 1.

Устаткування може бути не повністю завантаженим або працювати, але не випускати продукцію, або випускати неякісну продукцію. Тому виникає необхідність показники екстенсивного використання доповнювати показниками інтенсивного використання основних фондів. Особливо важливим серед них є коефіцієнт інтенсивного завантаження устаткування.

Коефіцієнт інтенсивного використання устаткування розраховується за формулою:

де V_ф - фактичний обсяг продукції, виробленої за допомогою устаткування, натуральні одиниці;

V_max - максимально можливий обсяг продукції, який можливо одержати, виходячи з його технічної (паспортної) продуктивності, натуральні показники.

Цей коефіцієнт характеризує рівень завантаженості устаткування за потужністю (продуктивністю). Він повинен прагнути до 1.

Коефіцієнт інтегрального завантаження устаткування розраховується за формулою:

К_і = К_екс. Ч К_інт.

Характеризує рівень використання устаткування за часом і потужністю, повинен прагнути до 1.

Коефіцієнт змінності роботи устаткування розраховується за формулою:

де п₁, п₂, п₃ - кількість одиниць устаткування, яке працювало відповідно в першу, другу, третю зміни (верстато-зміни роботи);

п_вст. - кількість встановленого устаткування.

Коефіцієнт змінності роботи устаткування характеризує скільки в середньому змін працювала кожна одиниця устаткування за добу і повинен прагнути до кількості змін роботи підприємства.

Відсоток завантаження устаткування за змінами розраховується як відношення коефіцієнта змінності роботи устаткування до режиму роботи підприємства (кількості змін) помножити на 100. Характеризує відсоток завантаження устаткування у всі зміни роботи підприємства, повинен прагнути до 100%.

Крім показників екстенсивного та інтенсивного використання устаткування, важливе значення мають показники використання виробничих площ і споруд. Раціональне використання виробничих площ дає можливість отримати приріст випуску продукції без капітального будівництва і в такий спосіб скоротити обсяг капіталовкладень.

Серед показників використання виробничих площ найважливішими є: коефіцієнт завантаження виробничих площ цеху, дільниці, коефіцієнт використання промислово-виробничих площ під устаткування і показник зняття продукції з 1 метр виробничої площі.

Размещено на http://www.allbest.ru/

1) механізація та автоматизація виробництва;

2) технічне переозброєння та модернізація підприємства;

3) удосконалення технологічних процесів;

4) скорочення тривалості операційного циклу виробництва;

5) застосування прогресивних форм організації та управління виробництвом;

6) підвищення освітньо-кваліфікаційного рівня промислово-виробничого персоналу.

В наш час поряд з технічними і організаційними факторами важливу роль в підвищенні ефективності використання основних засобів повинні відігравати фактори матеріального стимулювання працівників підприємств. Мова йде про те, що менеджмент підприємств має розробляти і постійно удосконалювати механізми матеріального стимулювання робітників, інженерів та інших працівників, діяльність яких сприяє виявленню та організації використання резервів підвищення ефективності основних засобів.

Значні резерви підвищення ефективності використання основних фондів містяться у збільшенні тривалості роботи машин та механізмів. У цілому сукупність резервів покращення використання основних фондів підприємства може бути поділена на три великих групи:

1) технічне вдосконалення засобів праці, яке передбачає:

а) технічне переозброєння на базі комплексної автоматизації та впровадження гнучких виробничих систем;

б) заміну застарілої техніки, модернізацію обладнання;

в) ліквідацію вузьких місць і диспропорцій у виробничих потужностях підприємства;

г) механізацію допоміжних та обслуговуючих виробництв;

д) розвиток винахідництва та раціоналізаторства.

2) збільшення тривалості роботи машин та обладнання за рахунок:

а) ліквідації незадіяного обладнання (здавання його в оренду, лізинг, реалізація тощо);

б) скорочення строків ремонту обладнання;

в) зниження простоїв: цілозмінних та всередині змін.

3) покращення організації та управління виробництвом, а саме:

а) прискорення досягнення проектної продуктивності введених в експлуатацію основних фондів;

б) впровадження наукової організації праці та виробництва;

в) покращення забезпечення матеріально-технічними ресурсами;

г) вдосконалення управління виробництвом на базі сучасної комп'ютерної техніки

Размещено на Allbest.ru

...