Амортизація на українських підприємствах згідно податкового кодексу

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

ІНСТИТУТ ХІМІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ (м. Рубіжне)

ФАКУЛЬТЕТ ХІМІЧНИХ ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ

КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ ПІДПРИЄМСТВА ТА ПРИКЛАДНОЇ СТАТИСТИКИ

Доповідь

«Амортизація на українських підприємствах згідно податкового кодексу»

Виконав студент групи ЕД-79 Головко В.Ю.

Науковий керівник: доц., к.е.н. Касьянова В.О.

2013

Для підприємств амортизаційні відрахування є головним джерелом інвестицій і часткового поповнення обігових коштів. Причому йдеться не про просте відтворення наявних основних засобів, а про регулярну зміну їхньої активної частини - базового технологічного обладнання, яке визначає в кінцевому підсумку витрати виробництва і конкурентоспроможність продукції.

Амортизація - це систематичний розподіл вартості необоротних активів, що амортизується (первісна мінус ліквідаційна вартість )упродовж строку їх корисного використання( експлуатації).

Амортизаційні відрахування - це специфічний вид фінансових ресурсів. З одного боку, амортизаційні відрахування - це витрати підприємства, тому що їхню суму, нараховану на виробничі необоротні активи, включають у собівартість продукції, робіт, послуг. Водночас, у складі виторгу ( доходу)від реалізації продукції суму амортизаційних відрахувань розглядають як цільовий фонд, складову фінансових ресурсів, призначених для відтворення зношених у процесі виробництва необоротних матеріальних і матеріальних активів.

Амортизації підлягають: витрати на придбання основних засобів (ОЗ), нематеріальних активів та довгострокових біологічних активів; витрати на самостійне виготовлення основних засобів; витрати на проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів, що перевищують 10% сукупної балансової вартості всіх груп ОЗ; витрати на капітальне поліпшення землі, не пов'язане з будівництвом; капітальні інвестиції, отримані платником податку з бюджету; сума переоцінки вартості

ОЗ; вартість безоплатно отриманих об'єктів.

Не підлягають амортизації: витрати на утримання ОЗ, що знаходяться на консервації; витрати на ліквідацію ОЗ; витрати на придбання (виготовлення) сценічно-постановочних предметів вартістю до 5 тис. грн.; витрати на виробництво національного фільму; витрати бюджетів на будівництво та утримання споруд благоустрою та житлових будинків; витрати бюджетів на будівництво та утримання автомобільних доріг.

Класифікація ОЗ та інших необоротних активів за групами, а також мінімально допустимі строки їх амортизації відповідно до п. 145.1 Податкового Кодексу України наведена в таблиці 1 [1].

Таблиця 1

Класифікація груп основних засобів та інших необоротних активів

На 1 та 13 групи амортизація не нараховується, а на 10 та 11 групи амортизація може нараховуватися по рішенню платника податку в такій послідовності: 50% вартості - в першому місяці використання та 50% вартості в місяці списання з балансу, чи 100% вартості в першому місяці використання.

Амортизаційні відрахування, як фінансові ресурси підприємства, окремо не формуються, а надходять на поточний рахунок у складі виручки від реалізації. Їх виділення здійснюється на підставі обліку на окремому бухгалтерському рахунку. Сума нарахованої амортизації відноситься на собівартість продукції, яка випускається, виконання робіт або надання послуг щомісячно; у сезонних виробництвах річна сума амортизаційних відрахувань входить у витримки виробництва за час роботи підприємства за рік.

Сума амортизаційних відрахувань на підприємстві накопичується на рахунках з обліку зносу («Знос основних засобів», «Знос нематеріальних активів», «Знос малоцінних та швидкозношуванних предметів») та числиться до вибуття майна, яке амортизується, з підприємства.

В кожному звітному році ця сума списується з рахунків зносу на рахунки з обліку витрат на виробництво та витримки обігу. Разом з виручкою за реалізовану продукцію та послуги амортизація надходить на розрахунковий рахунок підприємства, на якому накопичується.

Під час вибуття об'єкту з підприємства його первісна вартість зіставляється з сумою накопичених амортизаційних відрахувань та результат (прибуток або збиток) відносять на фінансові результати підприємства.

Амортизаційні відрахування спрямовуються на фінансування капітальних вкладень -- нове будівництво, розширення і модернізацію діючих потужностей, технічне переозброєння, придбання нової техніки, упровадження новітніх технологій тощо. Їх використовують разом з іншими джерелами фінансування капітальних вкладень (прибутком, середньо- і довгостроковим кредитом, бюджетними асигнуваннями, надходженнями з централізованих фондів, іншими мобілізованими і залученими коштами.

Тепер відповідно до ПКУ в податковому обліку методи нарахування амортизації повністю відповідають бухгалтерським методам, що перелічені в п. 26 П(С)БО 7 "Основні засоби". П. 145.1.5 ПКУ визначає такі методи нарахування амортизації ОЗ, зазначені у таблиці 2 3.

Таблиця 2

Методи нарахування амортизації ОЗ

ОЗ та інші необоротні активи групи 9, 12, 14, 15, що наведені в таблиці 4, амортизуються прямолінійним та виробничим методами. На ОЗ груп 1 та 13 амортизація не нараховується.

У світовій практиці на амортизацію припадає 60-70% інвестицій в основний капітал. В Україні роль амортизації нині різко ослаблена. В економічній літературі виділяють три головні причини ослаблення ролі амортизації в Україні: неадекватність індексації основних засобів; високі нормативні терміни служби основних засобів; недостатнє застосування прискореної амортизації [2].

Амортизація нараховується помісячно, починаючи з місяця, що настає за місяцем введення об'єкта ОЗ в експлуатацію, протягом строку корисного використання об'єкта, що встановлюється наказом по підприємству в момент визнання цього об'єкта активом (при зарахуванні його на баланс). А цей строк не повинен бути меншим, ніж визначено в п. 145.1 ПКУ.

При визначенні строку корисного використання засобу слід враховувати наступні моменти:

- очікуване використання об'єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності;

- фізичний та моральний знос, що передбачається;

- правові або інші обмеження щодо строків використання об'єкта та інші фактори.

Нарахування амортизації призупиняється на періоди виводу об'єкта з експлуатації - це може бути реконструкція, модернізація, добудова, дообладнання, консервація або інші причини. При цьому необхідні підтвердні документи, що засвідчують факт виведення цих об'єктів з експлуатації.

Так як і раніше рішення щодо виведення ОЗ з експлуатації приймає керівник підприємства, потім нараховується амортизація, виходячи з нового строку, починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни строку корисного використання (це правило не діє при застосуванні виробничого методу нарахування амортизації).

Закінчується нараховуватися амортизація лише тоді, коли залишкова вартість засобу дорівнює його ліквідаційній вартості (умовно ліквідаційна вартість = 0).

амортизація інвестиція актив обіговий

Список використаних джерел

1. Методи нарахування амортизації основних засобів // «Податки та бухгалтерський облік».

2. Парниш Г.О. Бухгалтерський облік: основи теорії і практики / Г.О. Парниш. К. : Знання, 2000. 245 с.

3. Податковий кодекс України http://kodeksy.com.ua/podatkovij_kodeks_ukraini/statja-144.htm.

Размещено на Allbest.ru