Взаємозалежність між споживачами та виробниками

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний вищий навчальний заклад

“Українська академія банківської справи

Національного банку України ”

Кафедра теоретичної і прикладної економіки

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни “Мікроекономіка”

Студента Богданова Олександра Миколайовича

Група МЕ-22

Суми - 2013

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. АНАЛІЗ ВЗАЄМОДІЇ ПОПИТУ ТА ПРОПОЗИЦІЇ В УМОВАХ ІСНУВАННЯ НА РИНКУ ДЕКІЛЬКОХ ПРОДАВЦІВ І ПОКУПЦІВ

1.1 Теоретичний аналіз взаємодії попиту та пропозиції

1.2 Розрахунково-аналітичний аналіз

1.3 Проблемно-питальна частина

РОЗДІЛ 2. ПОБУДОВА МОДЕЛІ ПОВЕДІНКИ СПОЖИВАЧА, ЩО ФОРМУЄ ПОПИТ ЗА ПЕВНИХ ПЕРЕВАГ І НАЯВНОГО БЮДЖЕТУ

2.1 Теоретичний аналіз поведінки споживача

2.2 Розрахунково-аналітичний аналіз

2.3 Проблемно-питальна частина

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Мікроекономіка, як наука, вивчає поведінку окремих економічних одиниць, які можуть бути представлені споживачами, інвесторами, компаніями, працівниками та інше.

Вивчаючи поведінку та взаємодію окремих фірм і споживачів, мікроекономіка з'ясовує та досліджує те, як функціонують та розвиваються окремі галузі промисловості і ринки, визначає їх відмінності та особливості, досліджує як впливають на суб'єкти економіки держава та уряди окремих країн та загальні економічні умови.

Предмет дослідження мікроекономіки - це поведінка економічних суб'єктів, які включають в себе споживачів та виробників, і механізм узгодження їхніх господарських цілей.

На ринках безпосередньо під впливом попиту та пропозиції формується ціна. На ціну значним чином впливає значна кількість різноманітних факторів. Проте, незважаючи на це,більшість із факторів впливають на величину ціну безпосередньо через попит або пропозицію. Тому саме попит та пропозиція є тими визначальними факторами, які визначають розмір ринкової ціни.

Метою даної курсової роботи є закріплення та поглиблення знань, отримання навичок роботи з економічною літературою, виконання аналізу різноманітних економічних явищ, проведення дослідження поведінки споживачів та виробників на ринку. Задля досягнення поставленої мети, необхідно виконання наступних завдань:

- обґрунтування механізму ухвалення господарських рішень окремими економічними суб'єктами;

- аналіз взаємодії та взаємозалежності, що виникає між споживачами та виробниками;

- набуття навичок та вмінь задля прийняття рішень щодо конкретних проблемних питань.

РОЗДІЛ 1. АНАЛІЗ ВЗАЄМОДІЇ ПОПИТУ ТА ПРОПОЗИЦІЇ В УМОВАХ ІСНУВАННЯ НА РИНКУ ДЕКІЛЬКОХ ПРОДАВЦІВ І ПОКУПЦІВ

1.1 Теоретичний аналіз взаємодії попиту та пропозиції

Мікроекономіка вивчає поведінку людей та механізм прийняття рішень окремими мікросистемами, які намагаються досягнути своєї мети, використовуючи обмежені ресурси, котрі можливо використовувати альтернативно.

Ринок -- це механізм, який зводить разом споживачів і продавців з метою визначення ціни й обсягу продажу товарів. Основні суб'єкти ринку -- домогосподарства і підприємства (фірми) [1].

Ринковий механізм обіймає дві сторони: одна -- це попит, який формується теорією поведінки споживача; друга -- це пропозиція, яка формується затратами виробника.

Проблеми економічної теорії зводяться до взаємодії попиту й пропозиції на будь-яких ринках (ресурсів, продуктів, фінансів тощо).

Попит (Д) -- бажання та спроможність людей купувати товари.

Обсяг попиту (Q_д) -- кількість товару, яку бажає і спроможен купувати споживач за одиницю часу за певної ціни.

На обсяг попиту (Q_дх) впливають фактори

Q_дх = f (Р_х, Р_y ... P_z, J, T ...),

де Р_х -- ціна товару х;

Р_y ... P_z -- ціни товарів-замінників і доповнювачів;

J -- грошовий дохід споживача;

Т -- смаки й уподобання (пріоритети) споживачів;

... -- інші можливі фактори (наприклад, очікування зміни цін у майбутньому) [2].

Вважаючи всі фактори, крім ціни товару Х, незмінними, дістанемо залежність попиту від ціни:

Q_Дх = f (Р_х),

яка виражає закон попиту [2].

Закон попиту -- чим нижче ціна товару (за умови незмінності інших факторів), тим більшу його кількість споживачі хочуть і можуть придбати.

Ринковий попит -- це сукупність індивідуальних попитів за різних цін.

Еластичність попиту за ціною -- це відсоткова зміна кількості товару у відповідь на відсоткову зміну його ціни.

Коефіцієнт еластичності попиту за ціною:

[1]

Коефіцієнт дугової еластичності:

[1]

Ступені еластичності попиту за ціною: еластичний попит E_Др > 1, нееластичний попит E_Др < 1, досконало еластичний попит E_Др = , досконало нееластичний попит E_Др = 0 [3].

Цінова еластичність впливає на обсяг загальної виручки від реалізації товару:

-- зниження ціни при еластичному попиті зумовлює зростання виручки;

-- зниження ціни при нееластичному попиті зумовлює зменшення виручки.

Еластичність попиту за доходом споживача -- це відсоткова зміна кількості товарів на один відсоток зміни доходу споживача:

[2]

Для нормальних товарів ;

для товарів низької якості ;

для товарів першої необхідності ;

для товарів другої необхідності ;

для предметів розкошів [4].

Перехресна еластичність -- це відсоткова зміна кількості одного товару на кожний відсоток зміни ціни іншого товару:

[2]

Для взаємозамінних товарів ;

для взаємодоповнюючих товарів ;

для незалежних товарів .

Пропозиція -- це бажання і спроможність продавців продавати товар.

Обсяг пропозиції -- це кількість товару, яку продавець бажає та може запропонувати за одиницю часу за певної ціни.

Залежність обсягу пропозиції від факторів виражена функцією:

,

де Р_у -- ціни альтернативних товарів, які можуть вироблятися з тих самих ресурсів;

P_r -- ціни на ресурси;

К -- технологія виробництва товару;

С -- податки й дотації;

... -- інші можливі фактори (наприклад, очікування в майбутньому зміни ціни) [1].

Вважаючи вплив нецінових факторів (окрім ціни Р_х) незмінним, дістанемо залежність

,

яка виражає закон пропозиції [1].

Закон пропозиції -- цим вища ціна товару, тим більше його пропонується на ринку.

Ринкова пропозиція -- це сукупність індивідуальних пропозицій.

Еластичність пропозиції за ціною -- це процентна зміна кількості товару, який пропонується, при зміні ціни на один відсоток:

[1]

Ступені еластичності пропозиції:

-- досконало нееластична пропозиція ;

-- нееластична пропозиція ;

-- одинична еластичність пропозиції ;

-- еластична пропозиція ;

-- досконало еластична пропозиція .

Ринкова рівновага -- ситуація, коли за певної ціни товару (Р_е) обсяг пропозиції (Q_S) дорівнює обсягу попиту (Q_Д).

Р_е -- рівноважна ціна.

Q_e -- рівноважна кількість товару.

Вихід ринку зі стану рівноваги відбувається під впливом факторів, що зумовлюють як зміну попиту чи пропозиції, так одночасну одно- чи різноспрямовану їх зміну. При цьому змінюється як рівноважна ціна, так і рівноважний обсяг товару.

1.2 Розрахунково-аналітичний аналіз

На товарному ринку є три продавці і три покупці. Відомі функції пропозиції за ціною продавців:

і функції попиту за ціною покупців:

Визначимо ціну рівноваги і обсяг угоди кожного учасника торгівлі:

Наведемо галузево функцію пропозиції:

Наведемо галузеву функцію попиту:

Рівновагу на товарному ринку зображено графічно на рисунку 1.1.

Рисунок 1.1 - Рівновага на товарному ринку

Ціна є рівноважною.

Пропозиція:

Попит:

Розрахуємо коефіцієнти цінової еластичності на кожній ділянці кривої попиту та кривої пропозиції.

1.3 Проблемно-питальна частина

Функція галузевого пропозиції (короткостроковий період) в умовах досконалої конкуренції утворюється в результаті підсумовування індивідуальних функцій пропозиції всіх фірм, що працюють в даній галузі.

Щоб отримати галузеву (регіональну) функцію попиту, необхідно додати функції попиту всіх споживачів, які бажають придбати даний товар. Графік галузевого (регіонального) попиту утворюється в результаті горизонтального додавання графіків попиту окремих споживачів.

Галузева (регіональна) пропозиція блага утворюється аналогічно галузевому (регіональному) попиту.

Ціна товару визначається загалом у результаті взаємодії попиту та пропозиції. Дана ситуація називається ринковою рівновагою. Ринкова рівновага -- ситуація, коли за певної ціни товару (Р_е) обсяг пропозиції (Q_S) дорівнює обсягу попиту (Q_Д).

Вихід ринку зі стану рівноваги відбувається під впливом факторів, що зумовлюють як зміну попиту чи пропозиції, так одночасну одно- чи різноспрямовану їх зміну. При цьому змінюється як рівноважна ціна, так і рівноважний обсяг товару.

Рівновага споживача відповідає комбінації товарів, яка максимізує корисність при даному бюджетному обмеженні.

Графічно вибір споживача можна відобразити кривою байдужості. Крива байдужості - це крива, кожна точка якої характеризує споживацький вибір у вигляді певного набору товарів чи послуг [5].

Криві байдужості дозволяють виявити переваги споживача, але не враховують такі фактори впливу на процес споживання, як ціни та доход споживачів. Для того щоб визначити, який саме набір товарів чи послуг обере для споживання та придбає споживач, потрібна додаткова інформація, яка пов'язана з бюджетним обмеженням. Бюджетне обмеження - це лінія, що показує, яку кількість товарів та послуг може придбати споживач за певну суму грошей у межах свого доходу.

Точка дотику найвищої кривої байдужості з бюджетною лінією відповідає стану рівноваги споживача.

Еластичність попиту по ціні - це показник відсоткової зміни обсягу попиту при зміні на 1% ціни на товар вздовж даної кривої попиту на нього. Вона показує чутливість обсягу (величини) попиту до змін ціни товару при умові, що всі інші фактори, що впливають на попит, залишаються незмінними:

[5]

Еластичність тісно пов'язана з показниками нахилу кривої попиту. Але якщо остання дає співвідношення між зменшенням чи збільшенням обсягу закуплених товарів у натуральних показниках в залежності від зміни цін на 1 долар, гривню чи марку, то еластичність демонструє більш універсальну залежність - відсоткову зміну.

Еластичність попиту по ціні залежить від цілого ряду факторів, зокрема:

- наявність товарів-субститутів. Чим більше існує товарів, здатних досить ефективно замінити один одного, тим активніше реагує попит на зміну цін на них. Прикладом можуть служити автомобілі одного класу чи різні види прохолодних напоїв. Навпаки, якщо на ринку немає товару, що міг би послужити добрим замінником існуючого, то зміна цін на нього майже не викликає відповідних коливань обсягів продаж. Це, скажімо, може бути інсулін для хворих на цукровий діабет;

- час пристосування до зміни цін. У короткотерміновому періоді попит менш еластичний, ніж в довгостроковому, адже для пошуку товарів-субститутів та зміни структури споживання потрібен час;

- доля споживацького бюджету, що витрачається на продукт. Тут залежність зворотна: чим більша доля, тим менша еластичність, і навпаки [5].

Загальний підхід до вимірювання еластичності попиту зберігається і тоді, коли мова йде про вплив на нього інших, нецінових факторів. Серед них особливе місце займають доходи та ціни на інші товари.

Еластичність попиту по доходах можна визначити як співвідношення між відносною зміною попиту та відносною зміною доходу споживача (І).

Еластичність попиту по доходах може набувати найрізноманітніших значень:

Еі >0 - для нормальних товарів;

Еі >1 - для предметів розкоші;

Еі <0 - для неякісних товарів [4].

Якщо еластичність попиту по доходах дорівнює нулю, то це означає, що споживання даного товару взагалі не залежить від рівня доходу споживача.

Ціни на інші товари (Рy) також чинять вплив на попит, і міру цього впливу демонструє відповідний коефіцієнт еластичності, який отримав назву перехресної еластичності попиту. Перехресна еластичність попиту показує відсоткову зміну в кількості придбаних товарів Х у відповідь на одновідсоткову зміну ціни якого-небудь товару У:

Ес = (Qx/Qx) : (Py/Py) [1]

Якщо еластичність має позитивне значення, то це свідчить, що з ростом ціни на товар У підвищується попит на товар Х. Такий зв'язок характерний для товарів-субститутів. Чим краще субститут здатний замінити даний товар, тим тіснішим буде зв'язок між цінами на нього та попитом на досліджуваний товар, а значить більшим значення еластичності.

Надлишок споживача - додаткова економія, яку отримують ті споживачі, які могли б купувати товар дорожче, але купують за ринковою ціною [3].

Надлишок виробника - додатковий дохід, який отримують ті виробники, що готові були продавати товар дешевше, але продають його за ринковою ціною [3].

Рисунок 1.2 - Надлишок споживача та надлишок виробника [3]

Аналізуючи рисунок 1.2, надлишок споживача зображено у трикутнику А, Ре, Е; в той час як надлишок виробника знаходиться у межах трикутнику Ре, Е, В. попит продавець споживач бюджет

Велику роль в розробці цих понять зіграв англійський економіст початку XX ст. А. Маршалл. Він розрізняє три типи рівноваги в залежності від наявності часу у виробників:

1. Миттєва рівновага, коли пропозиція незмінна. У фірми немає часу змінити пропозицію, зображено на рисунку 1.3.

Рисунок 1.3 - Миттєва рівновага за А.Маршалом [6]

2. Короткострокова рівновага, коли фірми можуть більше виробляти продукції на існуючих підприємствах, пристосувавши працю і змінні фактори до умов, що змінилися (рисунок 1.4).

Рисунок 1.4 - Короткострокова рівновага [6]

3. Тривала рівновага, коли фірми можуть відмовитися від старих підприємств або збудувати нові, пристосувавши всі фактори та витрати до ціни, що змінилася. Тоді в даній галузі з'являються нові фірми, ряд інших фірм виходять з галузі (рисунок 1.5).

Рисунок 1.5 - Тривала рівновага [6]

Павутиноподібна модель була розроблена голландським економістом Я.Тінбергеном на підставі аналізу економічного циклу у свинарстві. Вважається одним із перших економетричних досліджень економічного циклу.

Павутиноподібна модель ціноутворення - це одна із класичних економіко-математичних моделей, що дозволяє досліджувати стійкість цін та обсягів товарів на ринку, який описується традиційними кривими попиту та пропозиції при наявності запізнення в часі (лага) одного з процесів. Етапи встановлення рівноважної ціни на ній набувають форму спіралі, яка разом з лініями попиту і пропозиції нагадує павутину. Павутиноподібна модель покликана показати як саме виробник встановлює рівноважну ціну [7].

Втручання держави в процес ціноутворення здійснюється в таких трьох основних формах: обмеження рівня ціни, введення податкових платежів з метою вилучення частки доходів у виробників і споживачів, державна підтримка цін через дотації. Втручання в перелічених формах здійснюється за допомогою різноманітних методів державного регулювання цін, які можна об'єднати в дві групи: прямі та непрямі (опосередковані).

Державне регулювання цін спрямоване на досягнення певних цілей економічної політики країни. Серед них можна виділити найтиповіші, кожній з яких притаманні відповідні методи державного впливу на процеси ціноутворення. Перша - запобігти руйнівному впливові цін на економіку та стримати інфляцію. Така мета, як правило, ставиться за умов переходу країни від командно-адміністративної до ринкової економіки або в період відтворення ринкових відносин, зруйнованих війною чи соціально-економічною дестабілізацією. За таких умов держава вдається переважно до політики прямого регулювання цін шляхом установлення фіксованих цін на основні види товарів та послуг з одночасним дотуванням їх виробників.

РОЗДІЛ 2. ПОБУДОВА МОДЕЛІ ПОВЕДІНКИ СПОЖИВАЧА, ЩО ФОРМУЄ ПОПИТ ЗА ПЕВНИХ ПЕРЕВАГ І НАЯВНОГО БЮДЖЕТУ

2.1 Теоретичний аналіз поведінки споживача

Потреби - всякий стан незадоволення людини, з якого вона намагається вийти [1].

Класифікація потреб:

а) за ступенем важливості для життєдіяльності людини

-- первинні потреби;

-- вторинні потреби.

б) за ступенем рівня детермінованості

-- еластичні;

-- нееластичні (жорсткі) [1].

Потреби задовольняються економічними благами (це ті блага, які є в обмеженій кількості).

Класифікація економічних благ:

а) за кратністю їх використання:

-- довготривалого використання;

-- разові;

б) за ступенем замінності:

-- взаємозамінні;

-- взаємодоповнюючі;

-- незалежні;

в) за часом використання:

-- сучасні;

-- майбутні;

г) за характером задоволення:

-- прямі;

-- непрямі [8].

Корисність -- це спроможність блага задовольняти потреби споживача[1]. Сукупна корисність (TU) -- це повне задоволення споживача від споживання всіх одиниць (частин) певного блага.

TU = f (Q) [1]

Гранична корисність (МU) -- це додаткове задоволення, яке отримає споживач від споживання ще однієї, додаткової одиниці (частини) даного блага.

[1]

Кардиналістський підхід. Вихідні умови для аналізу поведінки споживача:

а) раціональна поведінка й прагнення до максимізації сукупної корисності;

б) наявність системи переваг і точне уявлення про граничну корисність благ;

в) бюджетне обмеження;

г) наявність встановлення без участі споживача цін на товари й послуги [4].

Рівновага споживача -- це досягнення максимальної сукупної корисності [1]. Вона досягається за умови дотримання принципу рівної корисності. Максимальна корисність досягається тоді, коли остання грошова одиниця, яка використана на придбання товару Х, і остання грошова одиниця, яка використана на придбання товару У, забезпечують однакову граничну корисність, тобто

.

Залежність сукупної корисності від кількості двох товарів

ТU = f (Q_x, Q_y)

ТU -- крива споживчої байдужості (однакової сукупної корисності).

Нахил кривої байдужості показує граничну норму зміщення (MRS) -- товару У на товар Х так, щоб отримати те саме задоволення (ТU)

або .

Бюджетна лінія (лінія можливостей споживача) -- обіймає можливі комбінації товарів, які споживач може придбати при даному доході (J) і цінах (Р_х, Р_у):

Р_х Q_у + Р_y Q_у = J [9]

Нахил бюджетної лінії

.

Крива Енгеля:

-- для нормального товару ;

-- для товару низької якості [9].

Зміни у стані рівноваги споживача, зумовлені зміною цін товарів: лінія «ціна--споживання» при зміні ціни Р_х (Р₁ > Р₂).

Криву «ціна--споживання» можна перебудувати в криву попиту на товар Х (залежність кількості товару, яку придбають, за кожною ціною).

Ефекти заміщення й доходу для товарів нормальної якості (х). При підвищенні ціни Р_х споживач зміщуватиме його більшою кількістю товару Q_y (перехід від С до Д).

Ефект заміщення: .

Зниження купівельної спроможності зменшує споживання товару х (перехід від Д до Е). Ефект доходу: .

Ефект заміщення й доходу для товарів (х) низької якості. При підвищенні ціни Р_х споживач заміщує його більшою кількістю товару У (перехід від С до Д). Ефект заміщення: .

Зниження реального доходу спонукатиме покупця купувати більше дешевих товарів, у тому числі й товару Х (перехід від Д до Е). Ефект доходу: .

Товар Гиффена -- товар низької якості, який має велику питому вагу в бюджеті споживача.

2.2 Розрахунково-аналітичний аналіз

Передбачається, що ринкова корзина споживача складається тільки з двох товарів - (Х) і (Y).

Бюджетне обмеження споживача має вигляд:

Функція корисності має вигляд:

Рівновага споживача відповідає комбінації товарів, яка максимізує корисність при даному бюджетному обмеженні.

Графічно вибір споживача можна відобразити кривою байдужості. Крива байдужості - це крива, кожна точка якої характеризує споживацький вибір у вигляді певного набору товарів чи послуг.

Криві байдужості дозволяють виявити переваги споживача, але не враховують такі фактори впливу на процес споживання, як ціни та доход споживачів. Для того щоб визначити, який саме набір товарів чи послуг обере для споживання та придбає споживач, потрібна додаткова інформація, яка пов'язана з бюджетним обмеженням. Бюджетне обмеження - це лінія, що показує, яку кількість товарів та послуг може придбати споживач за певну суму грошей у межах свого доходу.

Точка дотику найвищої кривої байдужості з бюджетною лінією відповідає стану рівноваги споживача.

Запишемо рівняння кривої байдужості, на якій знаходиться споживач в момент рівноваги:

;

; ; ;

Далі визначимо перехресну еластичності попиту на товар У при зміні ціни на товар Х.

Таким чином, товари Х та Y являються взаємозаміними.

Визначимо вплив збільшення ціни товару Х на 45 на початкову рівновагу споживача.

Нове бюджетне обмеження споживача буде мати вигляд:

; ;

;;

; ;

0

Рисунок 2.1 - Рівновага споживача

Оскільки при збільшенні ціна на товар Х рівновага споживача досягається при наборах товарів (Х,Y), що знаходяться в області допустимих значень (Х<0), то споживча рівновага за даного бюджетного обмеження не досягається, наступне розв'язання не можливе.

2.3 Проблемно-питальна частина

Крива байдужості для певного споживача - це всі ті комбінації товарів, які забезпечують однаковий рівень задоволення.

Залежність сукупної корисності від кількості двох товарів

ТU = f (Q_x, Q_y)

ТU -- крива споживчої байдужості (однакової сукупної корисності) [7].

Нахил кривої байдужості показує граничну норму зміщення (MRS) -- товару У на товар Х так, щоб отримати те саме задоволення (ТU)

Або

.

Криві байдужості дозволяють виявити переваги споживача, але не враховують такі фактори впливу на процес споживання, як ціни та доход споживачів. Для того щоб визначити, який саме набір товарів чи послуг обере для споживання та придбає споживач, потрібна додаткова інформація, яка пов'язана з бюджетним обмеженням. Бюджетне обмеження - це лінія, що показує, яку кількість товарів та послуг може придбати споживач за певну суму грошей у межах свого доходу.

Точка дотику найвищої кривої байдужості з бюджетною лінією відповідає стану рівноваги споживача.

Рисунок 2.2 - Крива байдужості [10]

ВИСНОВКИ

На ринках безпосередньо під впливом попиту та пропозиції формується ціна. На ціну значним чином впливає значна кількість різноманітних факторів. Проте, незважаючи на це,більшість із факторів впливають на величину ціну безпосередньо через попит або пропозицію. Тому саме попит та пропозиція є тими визначальними факторами, які визначають розмір ринкової ціни.

Окремі економічні одиниці згідно з їх функціями поділяють на дві великі групи - покупці і продавці. Покупці і продавці взаємодіють, в результаті цього утворюють ринки. Ринок, в свою чергу, являє собою сукупність покупців і продавців, що взаємодіють, в результаті чого з'являється можливість обміну.

Ринковий попит на певний товар визначається під впливом індивідуальних попитів кожного окремого споживача.

Ринкова пропозиція залежить від індивідуальних пропозицій всіх товаровиробників подібної продукції на ринку, що свідчить про те що споживачі при незначному зниженні ціни будуть споживати більше продукції, з метою отримання більшого задоволення.

Ціни є головним засобом передачі інформації у ринковій економіці. Вони повинні вільно пристосовуватись до ринкових умов, відіграючи роль координуючого механізму.

Безперечним є той факт, що функціонування ринкового механізму на практиці є досить складним та багатоплановим, і не завжди можливо передбачити його подальший розвиток, оскільки на ринки впливає безліч різноманітних факторів, що не завжди є однозначними.

В даній курсовій роботі було проаналізовано взаємодію попиту та пропозиції в умах існування на товарному ринку декількох продавців та покупців економічних благ; було побудовано моделі поведінки споживачів, які в свою чергу формують попит за певних переваг та наявного бюджету; було обрано оптимальну комбінацію виробничих ресурсів при заданих цінах на товари та технології; було досліджено структуру ринку як фактора, що утворює ціну, і також взаємодію та взаємозалежність економічних благ та наявних ресурсів.

В результаті написання курсової роботи, було зроблено висновки про те, що споживачі, коли приймають рішення щодо споживання тих чи інших благ, здебільшого керуються корисністю, яку може принести споживання конкретних товарів, а також здійснює власний вибір залежно від наявного бюджету, що частіше за все обмежує бажання споживачів.

При зміні ціни на конкретний товар змінюється й кількість товару, яку споживач має змогу придбати при сталому доході. У тому випадку, якщо ціна на товар підвищується, кількість придбаного товару зменшується, відповідно до цього зменшується й корисність, що отримує споживач при споживанні даного конкретного товару.

На обсяг корисності також значним чином вплинуть й зміни в доході споживача. У тому випадку, якщо дохід конкретного споживача зростає, то відповідно збільшується й корисність, відповідно й навпаки.

В свою чергу виробник намагається досягти ефективності свого виробництва, та такого стану використання ресурсів, при якому відбувається мінімізація витрат. У стані рівноваги виробник знаходиться у тому випадку, якщо досягається оптимальна комбінація факторів виробництва, за яких забезпечується максимізація випуску.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Москалюк В.Є. Опорний конспект лекцій з курсу «Мікроекономіка» для студентів - заочників усіх спеціальностей / В.Є. Москалюк. - К.: КНЕУ, 1998. - С. 12 - 15.

2. Сидорович А.В. Курс економічної теорії / А.В. Сидорович. : навч.посібник. - М. : Справа та сервіс, 2001. - 113 с.

3. Базілінська О.Я. Мікроекономіка / О.Я. Базілінська, В.І. Шевчук, О.В. Катрушенко. : методичні вказівки до написання курсової роботи. - Чернігів: ЧДТУ, 2001. - 15 с.

4. Вихрущ В.П. Мікроекономіка : навч. посібник. - Бугач, 1994, - 243 с.

5. Наливайко А.П. Мікроекономіка / А.П. Наливайко, Н.М. Євдокимов, Н.В. Задорожна. : навч.-метод. посібник для самостійного вивчення дисципліни. - К. : КНЕУ, 1999. - 120 с.

6. Ястремський О. І. Основи теорії економічного ризику: навч. посібник для студ. екон. спец. вищ. навч. закладів. -- К.: АРТЕК, 1997. - С. 47 - 49

7. Новожилова М. В. Моделювання економічної думки / . В. Новожилова, І. А. Чуб. - Харків, 2005. - 170 с.

8. Піндайк Р., Рубінфелд Д. Л. Мікроекономіка / Пер. з англ. А. Олійника, Р. Скільського. -- К.: Основи, 1996. - 366 с.

9. Фишер С., Дорнбуш Р., Шмалензи Р. Экономика / Пер. с англ. 2-го изд. -- М.: Дело ЛТД, 1995. - 134 с.

10. Гребенников П. И., Леусский А. И., Тарасевич Л. С. Микроэкономика: Учеб. / Под общ. ред. Л. С. Тарасевича. - СПб.: Изд-во СПб УЭФ, 1996. - С.23 - 24

11. Задоя А.О. Мікроекономіка: Курс лекцій: навч. посібник - К.: Т-во “Знання”, КОО, 2000. - С. 156 - 157

12. Горобчук Т.Т. Мікроекономіка : навч-метод. посібник. - К. : ЦУЛ, 2002. - 191 с.

13. Долан Э. Дж. Макроэкономика / Э. Дж. Долан, Д. Е. Линдсей ; пер. с англ. - СПб. : Литера плюс, 1997. - 248 с.

14. Иохин В. Я. Экономическая теория: введение в рынок и микроэкономический анализ : учебник / В. Я. Иохин. - М. : ИНФРА, 2004. - 79 с.

15. Вініченко І. І. Мікроекономіка : навчальний посібник / І. І. Вініченко, Н. В. Дацій, С. О. Корецька. - К. : Центр навчальної літератури, 2005. - 106 с.

16. Джуха В. М. Микроэкономика : учебное пособие для студентов и вузов / В. М. Джуха, Е. А. Панфилова. - Москва : Ростов н/Д : Издательский центр “Март”, 2004. - 90 с.

17. Хайман Д. Н. Современная микроэкономика: анализ и приложение : в 2 т. / Д. Н. Хайман ; пер. с англ. - М. : Финансы и статистика, 1992. - 82 с.

Размещено на Allbest.ru

...