Особливості соціально-економічного потенціалу Одеської області

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

1. Сільське господарство

Обсяги продукції сільського господарства за оперативними даними за січень-вересень 2013 р. (в постійних цінах 2010 р.) проти січня-вересня 2012 р. збільшились на 31,6 %, у тому числі у сільськогосподарських підприємствах - на 62,8 %, у господарствах населення - на 8,5 %.

Рослинництво. За січень - вересень 2013 р. обсяг виробництва продукції рослинництва порівняно з відповідним періодом 2012 р. збільшився на 42,2 %, у тому числі у сільськогосподарських підприємствах - на 67,7 %, у господарствах населення - на 12,9 %.

Станом на 1 жовтня 2013 р. господарствами всіх категорій зернові та зернобобові культури (включаючи кукурудзу) скошено та обмолочено на площі 1027,7 тис. га, що складає 84,6 % до площ, посіяних під урожай поточного року (без урахування кукурудзи - 94,0 % площ).

Із зібраної площі одержано 3083,2 тис. т. зерна (у початково оприбуткованій вазі), що на 78,4 % більше, ніж на 1 жовтня 2012 р., у тому числі сільськогосподарськими підприємствами намолочено 2316,3 тис. т. (на 81,2 % більше), господарствами населення - 766,9 тис. т. (на 70,4 % більше).

Збільшення виробництва зерна зумовлено зростанням середньої врожайності зернових культур (на 12,3 ц), яка загалом складає 30,0 ц з 1 га обмолоченої площі, у т.ч. в аграрних підприємствах - 30,7 ц з 1 га (на 13,2 ц більше), господарствах населення - 28,2 ц з 1 га (на 9,8 ц більше).

Обсяги виробництва зернових і зернобобових культур (включаючи кукурудзу) порівняно з початком жовтня 2012р. перевищено в усіх районах. Найбільші намолоти зерна одержано сільськогосподарськими підприємствами (крім малих) Саратського (196,3 тис. т.), Білгород-Дністровського (158,7 тис. т.), Тарутинського (153,4 тис. т.) та Арцизького (131,8 тис. т.) районів. Найвища урожайність зернових та зернобобових культур спостерігалась у сільськогосподарських підприємствах (крім малих) Кодимського (45,0 ц з 1 га), Любашівського (38,2 ц з 1 га), Саратського (38,1 ц з 1 га), Арцизького (37,7 ц з 1 га) та Балтського (37,3 ц з 1 га) районів.

Виробництво озимих зернових культур становить 2552,2 тис. т. (82,8 % загального обсягу зібраного зерна), що у 2,1 раза більше, ніж на початок жовтня 2012 р. Пшениці озимої зібрано 1685,1 тис. т., що в 1,9 раза більше минулорічного як за рахунок розширення площ збирання (на 15,0 %), так і за рахунок зростання врожайності (на 13,4 ц з 1 га). Ячменю озимого зібрано 863,2 тис. т. у 2,8 раза більше, ніж торік, а його врожайність становила 29,8 ц з 1 га (збільшилася на 13,5 ц).

На початок жовтня п.р. зібрано 531,0 тис. т. ярих зернових культур (на 1,5 % менше рівня минулого року), у загальному виробництві яких 33,3 % склала кукурудза на зерно. Її валовий збір становив 177,0 тис. т., що на 60,6 % більше минулорічних обсягів за рахунок підвищення середньої врожайності у 2,6 раза (становила 38,9 ц з 1 га).

Господарствами всіх категорій отримано 464,9 тис. т. насіння соняшнику (у початково оприбуткованій вазі), що на 13,9 % більше порівняно з 1 жовтня 2012р. Збільшення загального виробництва цієї культури зумовило суттєве зростання врожайності в 1,7 раза (становила 20,7 ц з 1 га).

Ріпак зібрано на площі 95,3 тис. га. (98,4 % до площі посіву). Його валовий збір склав 196,0 тис. т (у 5,5 раза більше, ніж на початок жовтня 2012 р.), середня врожайність - 20,6 ц з 1 га (збільшилась на 7,1 ц з 1 га).

Господарствами всіх категорії накопано 509,7 тис. т. картоплі (при середній урожайності 134 ц з 1 га), що на 1,6 % більше ніж на початок жовтня 2012 р., за рахунок збільшення зібраних площ (на 1,8 %). Виробництво овочів відкритого ґрунту становило 329,4 тис. т., що на 11,2 % менше минулорічного (за рахунок зменшення площ збирання на 8,8 % та зниження врожайності зі 137 до 134 ц з 1 га).

Виробництво плодоягідної продукції (72,1 тис. т.) зросло порівняно з початком жовтня 2012 р. на 5,3 % за рахунок підвищення врожайності з 1 га площі насаджень у плодоносному віці на 3,2 ц.

Виробництво винограду (168,8 тис. т.) зросло на 20, 3%, за рахунок зростання врожайності (95,1 ц з 1 га проти 77,2 ц торік).

Господарствами населення одержано 99,5 % загального збору картоплі, 93,5 % плодів та ягід та 89,5 % овочів відкритого ґрунту.

Станом на 1 жовтня п.р. сільськогосподарськими підприємствами (крім малих) під посіви озимих культур підготовлено 658,1 тис. га. (на 2,2 % більше, ніж на початок жовтня 2012 р.), оранку на зяб проведено на площі 85,6 тис. га. (на 9,5 % менше). Озимі культури на зерно та зелений корм, включаючи ріпак, під урожай 2014 р. посіяно на площі 266,2 тис. га. (на 1,0 % менше), у тому числі зернові на зерно - на 159,1 тис. га. (на 10,1 % менше), ріпак озимий на зерно - на 105,6 тис. га. (на 16,7 % більше). Під посіви цих культур внесено 80,2 тис. ц. мінеральних добрив (у поживних речовинах) та 24,9 тис. т. органічних добрив. У розрахунку на 1 га посіву озимини було внесено по 30,1 кг мінеральних добрив та 0,1 т органічних добрив (торік відповідно було 22,3 кг та 0,1 т).

Тваринництво. За січень-вересень 2013 р. обсяг виробництва тваринницької продукції проти січня-вересня 2012 р. збільшився на 3,0 %, у тому числі у сільськогосподарських підприємствах - на 9,0 %, у господарствах населення - на 2,1 %.

Порівняно з січнем-вереснем 2012 р. загальні обсяги виробництва м'яса (реалізації худоби та птиці на забій у живій вазі) збільшились на 1,6 %, виробництво молока - на 0,4 %, виробництво яєць _ на 1,1 %, зменшилось виробництво вовни на 1,4 %.

У сільськогосподарських підприємствах обсяги реалізації худоби та птиці зменшились на 2,1 %, виробництво молока - на 9,8 %, вовни - на 24,9 %, виробництво яєць збільшилось на 0,7 %. У січні-вересні 2013 р. порівняно з січнем-вереснем 2012 р. загальні обсяги виробництва м'яса (реалізації худоби та птиці на забій у живій вазі) збільшились у 12 районах, з них найбільше у Великомихайлівському, Любашівському, Комінтернівському районах. Зростання загального виробництва молока (коров'ячого) порівняно з минулорічним періодом відбулося в 6 районах, з них найбільше - у Білгород-Дністровському, Комінтернівському, Болградському. Виробництво яєць збільшили підприємства 5 районів, з них найістотніше - Болградського, Любашівського, Великомихайлівського.

Господарства населення у січні-вересні 2013 р. порівняно з січнем-вереснем 2012 р. збільшили виробництво м'яса на 2,6 %, молока - на 1,6 %, яєць - на 1,1 %, вовни - на 1,2 %.

У структурі загальних обсягів реалізації худоби та птиці на забій сільськогосподарськими підприємствами більше половини складає обсяг реалізованих на забій свиней - 69,8 % (торік 65,6 %), великої рогатої худоби - 24,2 % (25,7 %), овець та кіз - 3,9 % (8,1 %), птиці всіх видів - 0,9% (0,5 %).

У січні-вересні 2013 р. порівняно з січнем-вереснем 2012 р. у сільськогосподарських підприємствах обсяг вирощування худоби та птиці збільшився на 19,4 % (на 2217 т), у тому числі вирощування свиней збільшилось на 31,9 %, а великої рогатої худоби та птиці _ зменшилося на 9,3 і 22,9 % відповідно. Середньодобові прирости великої рогатої худоби на вирощуванні, відгодівлі та нагулі становили 379 г (проти 374 г), свиней - 359 г (286 г).

Відношення загального обсягу вирощування худоби та птиці до реалізації тварин на забій у сільськогосподарських підприємствах становило 152,0 % (у січні-вересні 2012 р. - 124,0 %).

У сільськогосподарських підприємствах у порівнянні з січнем-вереснем 2012 р. надій молока від однієї корови (по середньому поголів'ю корів молочного стада) збільшився на 87 кг і склав 2455 кг. Тенденція збільшення надоїв молока спостерігалась в 16 районах області. Найвищі надої молока спостерігались у сільськогосподарських підприємствах Овідіопольського (3309 кг), Березівського (2946 кг), Іванівського (2761 кг) районів. Несучість курей-несучок збільшилась на 6 яєць і склала 123 штуки.

На 1 жовтня 2013 р. порівняно з 1 жовтня 2012 р. в усіх категоріях господарств чисельність поголів'я великої рогатої худоби збільшилась на 5,1 %, свиней - на 2,8 %, овець та кіз - на 0,7 %, птиці _ на 3,1 %, зменшилось поголів'я корів на 0,4 %.

У сільськогосподарських підприємствах відмічалося зменшення чисельності поголів'я великої рогатої худоби на 8,9 %, у тому числі корів _ на 11,6 %, овець і кіз _ на 6,7 %, поголів'я птиці _ на 34,4 %, збільшилось поголів'я свиней на 1,5 %. На 1 жовтня 2013 р. найістотніше спостерігалось збільшення поголів'я великої рогатої худоби в підприємствах 4 районів, у тому числі корів - 5 районів, свиней - 10 районів, овець та кіз - 11 районів, птиці - 3 районів (з 14 районів, які мають поголів'я птиці всіх видів). Найсуттєвіше збільшення поголів'я великої рогатої худоби спостерігалося в Ананьївському, Болградському, Овідіопольському районах; свиней _ в Саратському, Тарутинському, Березівському районах; овець і кіз _ в Іванівському, Біляївському, Саратському районах; птиці всіх видів - у Тарутинському, Ширяївському, Красноокнянському районах.

Поголів'я великої рогатої худоби, що утримується в господарствах населення, збільшилось на 8,0 %, у тому числі корів - на 1,3 %, свиней - на 3,4 %, овець та кіз _ на 2,2%, птиці - на 4,2 %.

У сільськогосподарських підприємствах за січень-вересень 2013 р. порівняно з січнем-вереснем 2012 р. зменшилось загальне надходження приплоду телят на 1,2 тис. голів (на 10,0 %), ягнят та козенят - на 4,7 тис. голів (на 15,7 %), поросят збільшилось на 13,1 тис. голів (на 12,4 %). У розрахунку на 100 маток, які були на початок 2013 р., вихід телят від корів становив 63 голови (проти січня-вересня 2012 р. - 62 голови), поросят - 1124 голови (847 голів), ягнят та козенят - 74 голови (67 голів).

У сільськогосподарських підприємствах відсоток падежу до обороту стада великої рогатої худоби збільшився на 0,1в.п., свиней і овець та кіз зменшився на 0,3в.п. і 0,4в.п. і склав відповідно 0,5 %, 2,9 %, 1,0 %.

Обсяги продажу сільськогосподарськими підприємствами населенню молодняку великої рогатої худоби зменшились на 0,4 тис. голів (на 8,5 %), птиці - на 72,5 тис. голів (13,0 %), свиней збільшились на 14,9 тис. голів (45,0 %).

Для утримання худоби в сільськогосподарських підприємствах станом на 1 жовтня 2013 р. було в наявності кормів усіх видів 103,6 тис. т. к.од (на 23,0 % менше, ніж на 1 жовтня 2012 р.), у тому числі концентрованих кормів - 52,4 тис. т. к.од (на 24,5 % більше). У розрахунку на одну умовну голову кормів усіх видів припадає по 14,5 ц к.од (проти 11,2 ц к.од на 1 жовтня 2012 р.), у тому числі концентрованих - по 7,3 ц к.од (5,6 ц к.од).

Сільськогосподарськими підприємствами (крім малих) за січень-вересень 2013 р. отримано компенсації для підтримки тваринництва за рахунок коштів податку на додану вартість на суму 3600,6 тис. грн., у т.ч. за худобу на суму 700,2 тис. грн., за молоко - 2900,4 тис. грн.

Реалізація сільськогосподарської продукції. Загальний обсяг реалізованої аграрними підприємствами власно виробленої продукції за січень-вересень 2013 р. порівняно з січнем-вереснем 2012 р. зріс на 13,8 %, у т.ч. продукції рослинництва - на 13,8 %, тваринництва - на 13,6 %. Частка продукції рослинництва у загальній вартості реалізованої продукції склала 92,8 %, тваринництва - 7,2 % (у січні-вересні 2012 р. відповідно 92,8 % та 7,2 %).

Проти січня-вересня 2012 р. збільшили обсяги реалізації худоби та птиці аграрні підприємства 13 районів; найбільше - Ізмаїльського, Великомихайлівського, Савранського.

Середня жива вага однієї голови великої рогатої худоби, проданої аграрними господарствами переробним підприємствам, за січень-вересень 2013 р. становила 400 кг (за січень-вересень 2012 р. - 377 кг), свиней - 112 кг (торік - 111 кг).

Продаж молока та молочних продуктів збільшено підприємствами 5 районів; найістотніше - Татарбунарського, Балтського, Болградського.

Обсяг реалізації яєць значно збільшили аграрні підприємства Болградського та Великомихайлівського районів.

Надходження продукції тваринництва на переробні підприємства. За січень-вересень 2013 р. на переробні підприємства загалом надійшло 12,5 тис. т. живої ваги худоби та птиці (на 7,0 % більше, ніж за відповідний період 2012 р.) та 15,9 тис. т. молока і молочних продуктів (на 27,6 % менше).

Із загального обсягу надходжень переробними підприємствами від усіх категорій сільськогосподарських товаровиробників закуплено 12,4 тис. т. живої ваги худоби та птиці (на 10,8 % більше, ніж за січень-вересень 2012 р.) та 14,6 тис. т. молока та молочних продуктів (на 32,1 % менше). Частка господарств населення в обсязі купівлі переробними підприємствами худоби та птиці за січень-вересень 2013 р. порівняно з відповідним періодом 2012 р. зросла з 0,6 % до 1,7 %, молока - зменшилась з 39,1 % до 25,0 %.

Переробними підприємствами використано для переробки 59 т власно вирощеної худоби та птиці (на 22,9 % більше, ніж за січень-вересень 2012 р.) та 751 т молока (у 3,2 раза більше).

Наявність зерна та насіння соняшнику. Станом на 1 жовтня 2013 р. на підприємствах, що здійснюють зберігання, переробку зернових культур та в сільгосппідприємствах (крім малих) було в наявності 1893,5 тис. т. зерна (на 30,3 % більше проти 1 жовтня 2012 р.), у т.ч. 1200,8 тис. т. пшениці (на 46,3 % більше), 505,4 тис. т. ячменю (на 65,4 % більше), 107,5 тис. т. кукурудзи (на 58,6 % менше) та 2,5 тис. т. жита (на 59,1 % більше). Безпосередньо в аграрних підприємствах (крім малих) було в наявності 973,0 тис. т. зерна (на 55,4 % більше), у т.ч 540,7 тис. т. пшениці, 309,8 тис. т. ячменю, 47,6 тис. т. кукурудзи та 1,6 тис. т. жита. Зернозберігаючі та зернопереробні підприємства мали в наявності 920,5 тис. т. зерна, у т.ч. зернозберігаючі - 894,9 тис. т.

Запаси насіння соняшнику становили 305,1 тис. т. (на 18,7 % більше проти 1 жовтня 2012 р.), з них безпосередньо в аграрних підприємствах (крім малих) зберігалось 172,7 тис. т. (на 52,0 % більше), а в підприємствах, що здійснюють його зберігання та переробку - 132,4 тис. т. (на 7,7 % менше).

2. Промисловість

Основними промисловими галузями Одеської області є машинобудування та металообробка, паливна промисловість, хімічна та нафтохімічна промисловість, медична промисловість, легка промисловість, харчова промисловість. На території області розміщені унікальні промислові підприємства, що мають загальнодержавне значення: Одеський припортовий завод, який виробляє мінеральні добрива, ВАТ «Одеський завод радіально-свердлильних верстатів» -- єдине у країні підприємство, що випускає алмазно-розточні, координатно-розточні, радіально-свердлильні і хонінгувальні верстати -- єдине на півдні України підприємство -- виробник литва чорних і кольорових металів для машинобудування, Одеський завод «Центроліт», ВАТ ОЗПВ «Мікрон» -- провідне підприємство верстатобудівної галузі, яке виробляє металорізальні верстати з числовим програмним управлінням, багатоцільові свердлильно-фрезерно-розточні. Південний державний науково-виробничий центр «Прогрес» -- підприємство з переробки брухту та відходів, які містять дорогоцінні метали.

Рис. 1

У січні-вересні 2013 р. проти січня-вересня 2012 р. обсяг промислового виробництва в регіоні зменшився на 1,6 % (у січні-вересні 2012 р. проти січня-вересня 2011 р. спад становив 6,3 %). У вересні 2013 р. проти серпня 2013р. відбулося збільшення виробництва на 2,9 %, а проти вересня 2012 р. _ на 36,8 %.

У виробництві харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів у січні-вересні 2013 р. проти січня-вересня 2012 р. обсяг випуску продукції зменшився на 12,6 % (у вересні 2013 р. проти серпня 2013 р. збільшився на 28,4 %, а проти вересня 2012 р. зменшився на 10,4 %). Скоротилось виробництво свіжого чи охолодженого м'яса свиней на 44,0 %, обробленого рідкого молока - на 31,0 %, жирних сирів - на 24,6 %, ферментованого чи сквашеного йогурту та іншого молока та вершків - на 10,5 %. Водночас, зросло виробництво готових та консервованих продуктів з м'яса чи субпродуктів в 1,7 раза, свіжого чи охолодженого м'яса великої рогатої худоби - на 26,8 %.

У жировій промисловості на 35,7 % відбулось зменшення випуску нерафінованої соняшникової олії.

На підприємствах із перероблення овочів та фруктів зменшилось виробництво фруктових та овочевих сумішей соків на 34,2 %, натуральних консервованих овочів - на 8,8 %. У той же час в 1,7 раза збільшилось виробництво фруктових та овочевих соків.

У борошномельно-круп'яній промисловості зафіксовано збільшення обсягів виробництва макаронних виробів, локшини та подібних борошняних виробів на 43,2 %, круп - на 9,1 %, борошна - на 8,8 %, здобних виробів - на 6,8 %. Водночас, зменшилось виробництво тортів на 10,1 %, пряників та аналогічних виробів - на 7,7 %.

У виробництві напоїв збільшилось виробництво натуральних мінеральних негазованих вод у 4,0 раза, безалкогольних напоїв - в 1,9 раза, натуральних мінеральних газованих вод - на 27,5 %, виноградного вина - на 4,9 %.

У текстильному виробництві, виробництві одягу, шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів спостерігався приріст у порівнянні з відповідним періодом минулого року на 4,0 %, за рахунок виробництва взуття та інших текстильних виробів.

У січні-вересні 2013 р. проти відповідного періоду 2012 р. спостерігалося збільшення обсягів у виробництві хімічних речовин і хімічної продукції на 28,2 %, виробництві гумових і пластмасових виробів; іншої неметалевої мінеральної продукції - на 16,3 %. Однак, зменшились обсяги у металургійному виробництві, виробництві готових металевих виробів, крім машин і устаткування на 11,5 %, машинобудуванні - на 6,8 %, виготовленні виробів з деревини, виробництві паперу та поліграфічної діяльності - на 5,8 %.

У січні-серпні 2013 р. промисловими підприємствами області реалізовано продукції на 16347,5 млн. грн. У структурному складі по видах промислового виробництва, традиційно більша частина обсягів припала на підприємства переробної промисловості (73,0 %), постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря (25,5 %).

У структурі реалізації промислової продукції найбільша частка припала на виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів (28,1 %), хімічних речовин і хімічної продукції (22,3 %), машинобудування (7,8 %) і металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів (4,3 %).

В обсязі реалізованої продукції добувної і переробної промисловості на товари проміжного споживання припадало 35,4 %, споживчі товари короткострокового використання - 30,3 %, енергію - 26,9 %, інвестиційні товари - 6,0 %, споживчі товари тривалого використання - 1,4 %.

3. Транспорт

Одеська область -- приморський прикордонний район, розташований на південному заході України. У стратегічному плані територія області розташована дуже вигідно -- на перетині найважливіших міжнародних водяних шляхів: дунайського, дністровського, дніпровського. Загальна довжина залізничної мережі області майже 1100 км, її обслуговує 100 залізничних станцій. Одещину перетинає також 7 автомагістралей. Усе це в сполученні з приморським розташуванням області, її транспортно-географічною своєрідністю робить Одещину могутнім експортно-імпортним потенціалом, що не може не враховуватися в проектах створення міжнародних транспортних коридорів Європейської комунікаційної інфраструктури єдиної транспортної системи країн-членів Чорноморського економічного співробітництва. Одеська область вирізняється серед інших областей провідним міжгалузевим море господарським комплексом, ступінь розвитку якого відображає рівень соціально-економічного розвитку регіону.

Морегосподарський комплекс області включає в себе 7 морських портів (обсяг вантажопереробки портів області становить 74,1 % від усіх портів України), 5 судноремонтних заводів (64,8 %), найкрупніші державні судноплавні компанії (ДСК «ЧМП», ВАТ «Українське Дунайське пароплавство», СК «Укрферрі», ДСК «Укртанкер», ДСК «Укрріфер», ДСК «УМП») та понад 20 приватних судноплавних компаній, майже 80 приватних крюїнгових та понад 90 експедиторських і агентських компаній.

Систему морських торговельних портів утворюють 7 виробничих одиниць розташованих по всьому морському узбережжю області, і в гирлі ріки Дунай. За географічним розташуванням і роллю в транспортному обслуговуванні економіки регіону і її зовнішньоекономічних зв'язків, а також за місцем розташування портів у системі міжнародних транспортних шляхів морські порти області можна розділити на дві основні групи. Дунайські порти: Рені, Ізмаїл, Усть-Дунайськ; регіон Чорного моря: Білгород-Дністровський, Іллічівськ, Одеса, Южне.

Одеська область розташована на перетині найважливіших міжнародних водних шляхів:

Дунайський водний шлях після завершення будівництва в 1992 році каналу Дунай-Майн-Рейн є найкоротшим виходом із країн Європи в Чорне море, далі -- у Закавказзя, Середню Азію, на Близький Схід; ріка Дністер зв'язує регіон з Молдовою, а Дніпро -- з Центральною Україною і Білоруссю, а після завершення реконструкції Дніпровсько-Бузького іДніпровсько-Неманського каналів -- з Польщею і країнами Балтії. Волго-Донська система зв'язує Азово-Чорноморський басейн із Росією (аж до Санкт-Петербурга і Мурманська),Казахстаном, Туркменістаном, Азербайджаном, Іраном, забезпечуючи виходи до Каспійського, Балтійського і Білого морів.

4. Соціальна інфраструктура

аграрний зовнішньоекономічний промисловий

Освіта та наука.

Одеса -- місто академічної та галузевої науки. Найвизначнішими академічними інститутами Одеси є Фізико-хімічний інститут імені О.В. Богатського НАН України (директор -- академік НАНУ С.А. Андронаті) та Інститут проблем ринку та економіко-екологічних проблем НАН України (директор академік НАНУ Б.В. Буркинський). В місті працюють:

· Одеський філіал Інституту біології південних морів НАН України -- керівник філіалу доктор біологічних наук Б.Г. Александров,

· Відділ археології Північно-Західного Причорномор'я Інституту археології НАН України (Київ) -- директор кандидат історичних наук Т.Л. Самойлова,

· археологічний музей НАНУ -- директор І.В. Бруяко,

· відділення гідроакустики Морського Гідрофізичного інституту НАНУ(Севастополь)та його виробничо-науковий центр «Орбіта» (директор -- кандидат технічних наук М.І. Скипа),

· радіоастрономічна обсерваторія «Уран-4» Радіоастрономічного інституту НАНУ,

· Одеська філія Центру гуманітарної освіти НАН України -- завідувач доктор філософських наук, професор О.С. Кирилюк.

В Одесі функціонують галузеві науково-дослідні інститути, проектно-конструкторські та інші організації. Серед них:

· ВАТ «Одескабель», директор кандидат технічних наук Д.В. Іоргачов;

· Державне підприємство «Одеський регіональний центр стандартизації метрології та сертифікації» -- директор В.М. Царюк;

· Державне підприємство «Одеський центр південного науково-дослідного інституту морського рибного господарства і океанографії» -- директор кандидат біологічних наук С.Г. Бушуєв;

· Державний науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Консервпромкомплекс» -- директор доктор економічних наук Ю.Д. Пилипенко;

· Інноваційно-інвестиційний центр (ІНВАЦ) -- директор кандидат економічних наук В.М. Небрат;

· Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України -- директор доктор медичних наук, професор Н.В. Пасєчнікова;

· Інститут стоматології АМН України -- директор член-кореспондент АМН України, доктор медичних наук, професор К.Д. Косенко;

· Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут морського флоту України з дослідним виробництвом Міністерства транспорту та зв'язку України -- директор кандидат технічних наук О.С. Лесник;

· ННЦ «Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова» УААН -- директор кандидат сільськогосподарських наук В.В. Власов;

· Селекційно-генетичний інститут -- Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення Української академії аграрних наук -- директор кандидат сільськогосподарських наук В.М. Соколов;

· Український науковий центр екології моря Міністерства охорони навколишнього природного середовища України -- директор доктор географічних наук, професор І.Д. Лоєва;

· Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології МОЗ України -- директор доктор медичних наук, професор К.Д. Бабов.

Університети:

· Одеський національний університет імені І.І. Мечникова.

· Одеський національний політехнічний університет.

· Національний університет «Одеська юридична академія».

· Одеський національний економічний університет.

· Одеський національний морський університет.

· Південноукраїнський національний педагогічний університет імені Костянтина Ушинського.

· Одеський єврейський університет.

· Одеський державний аграрний університет.

· Одеський державний екологічний університет.

· Одеський державний університет внутрішніх справ.

Академії:

· Одеська національна академія зв'язку імені Олександра Попова.

· Одеська національна академія харчових технологій.

· Одеська національна морська академія.

· Військова академія.

· Одеська національна музична академія імені Антоніни Нежданової.

Театри та музика.

Одеса -- одне з найбільш розвинених міст в Україні у плані культури. У цьому припортовому місті існує безліч театрів та музеїв, які мають багаторічну історію. В Одесі також народилося та виросло багацько діячів культури -- музиканти, актори, письменники, художники тощо.

Помітне місце в культурному житті міста займає театральне мистецтво. Найвизначнішим та найвідомішим театром Одеси є Національний академічний театр опери та балету. Його сучасна будівля була зведена у 1887 році, є однією з найкрасивіших у Європі архітектурних споруд та одним із символів міста. Урочисте відкриття сучасного оперного театру відбулося 1 (13) жовтня 1887 року. У ньому бували видатні письменники та композитори, на його сцені виступали відомі співаки: Федір Шаляпін, Енріко Карузо, Леонід Собінов, танцювала Ісадора Дункан тощо.

Український музично-драматичний театр імені В. Василька серед інших одеських театральних сцен вирізняється сміливістю, широтою, творчими пошуками. Цей театр було засновано у 1920-х роках і відкрито 7 листопада 1925 року виставою «Полум'ярі» за п'єсою Анатолія Луначарського. Сьогодні в одеському українському театрі ставляться вистави за п'єсами кращих українських та світових драматургів -- Пантелеймона Куліша, Григорія Квітка-Основ'яненка, Івана Котляревського, Мольєра, Бертольта Брехта, тощо. На противагу українському театру в Одесі також існує російський драматичний театр імені А. Іванова, що є найстарішим на півдні України театром, адже побудовано його було 1874 року місцевим купцем, Великановим. Спочатку він так і називався -- «Театр Великанова», але згодом, після продажу театру іншому купцю, Рафаловичу, його було перейменовано на «Російський театр». Ще до початку радянсько-української війни російський театр був популярним серед багатьох європейських театральних зірок. Тут виступали такі видатні особистості, як Сара Бернар, Елеонора Дузе, Бенуа Коклен, а також українські майстри -- Панас Саксаганський, Марія Заньковецька, Марко Кропивницький тощо.

Окрім українського та російського у місті існують інші театри: Театр юного глядача імені М. Островського та Обласний театр ляльок. Одеський театр юного глядача було засновано, як пересувний театр і довгий час він так і працював. Лише через десять років після заснування ця театральна установа отримала приміщення і, наразі знаходиться у сусідній будівлі російського драмтеатру. Однак, спектаклі ставляться не тільки для дітей, а й для молоді та дорослих. У 1932 році при театрі юного глядача було засновано театр ляльок який очолив Юзеф Гімельфарб. З 1944 року театр набув самостійного статусу і працює до сьогодні.

Наймолодшим з одеських театрів є Академічний театр музичної комедії імені М. Водяного, який було засновано у перші післявоєнні роки у Львові. Однак, у 1953 році театр переїхав до Одеси. Першим успіхом музкомедії стала оперета «Біла акація», написана Ісааком Дунаєвським. Серед інших лідером театру став Михайло Водяной, а після його смерті 1987 року театр отримав його ім'я. Нині у репертуарі одеської музкомедії є спектаклі усіх напрямів: оперети, мюзикли, рок-опери тощо.

Особливе місце у культурному житті міста займає філармонія. Будівля, де розташована філармонія, раніше слугувала, як біржа. Однак з приходом радянської влади, задля подолання«буржуазного націоналізму» будівля стала основним місцем проведення концертів міського оркестру. За час існування на сцені філармонії виступали видатні музичні особистості:Дмитро Шостакович, Микола Малько, Давид Ойстрах, Олександр Гольденвейзер, Леонід Утьосов тощо.

Музеї В Одесі працюють близько 30-ти музеїв. Серед найвідоміших: Одеський археологічний музей, найстаріший в Україні археологічний музей, що також працює, як науково-дослідний інститут при НАН України; художній музей, один з найбільш розвинених художніх музеїв в Україні та має у своїх фондах майже усі види художнього мистецтва: живопис, графіку, скульптуру, декоративно-прикладне мистецтво і містить витвори російських і українських майстрів іконопису від XVI століття до сучасності, нараховуючи більше 10 тисяч оригінальних робіт; західного та східного мистецтва, один з найкращих музеїв такого виду в Україні, Музей «Філікі Етерія», музей національно-визвольного руху Греції, що почався в Одесі із заснування однойменної таємної організації. У місті також працює низка історичних музеїв різного ґатунку: військово-історичний, «Стара Одеса», музей оборони Одеси, Музей історії євреїв Одеси «Мігдаль-Шорашим», історико-краєзнавчий та інші музеї. Також у місті є декілька музеїв на морську тематику: музей морського флоту України, музей Одеського морського порту імені Ф. Де-Волана та музей якорів. Також діють декілька будинків-музеїв: Пушкіна, Паустовського та Реріха. А також декілька галузевих музеїв, як, кіно,футболу та анатомії людини.

За останні роки до старих музеїв додалися також більш сучасні та цікаві музеї, що також мають попит у жителів міста та туристів: музей нумізматики, музей футбольного клубу «Чорноморець», Музей сучасного мистецтва Одеси, Музей воскових фігур «У Баби Уті» тощо.

5. Туризм

Особливість економіко-географічного розташування області, сприятливі природнокліматичні умови, різноманітні природні лікувальні ресурси, наявність піщаних пляжів, розвинута мережа водних, залізничних та автомобільних магістралей обумовлюють розвиток в області сфери туризму і рекреації.

Серед природних багатств, які активно використовуються у курортно-рекреаційному господарстві області, важливе місце посідають лікувальні грязі та ропа Куяльницького, Хаджибейського, Шаболатського лиманів, сірчано-водневі, гідрокарбонатні, йодо-бромні та натрієві мінеральні води, які дають можливість ефективно лікувати захворювання органів кровообігу, нервової системи, органів дихання не туберкульозного характеру, органів травлення, порушення обміну речовин тощо.

Своєрідність туристично-екскурсійного потенціалу області також визначена численними пам'ятками різних часів з відомими історико-культурними заповідниками, пам'ятниками та музеями. Це відомі у світі Одеський державний академічний театр опери та балету, знамениті Потьомкінські сходи, українська Венеція -- місто Вилкове, фортеця XII--XV сторіччя в місті Білгород-Дністровському, розкопки античних містТіри і Ніконії, пам'ятники культової архітектури в містах Одесі, Ізмаїлі, Рені, Кілії та багато чого іншого.

Понад 5000 об'єктів культурної спадщини та 120 об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного та місцевого значення створили Одещині імідж одного з найбільш відомих і популярних, насамперед через свою самобутність, місць для відвідування туристами і відпочиваючими.

На території області є 92 природно-заповідні зони, у тому числі державного значення -- Дунайський біосферний заповідник, Дунайські і Дністровські плавні, Тилігульський регіональний ландшафтний парк, ботанічний сад Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова, 19 парків-пам'ятників садово-паркового мистецтва тощо.

6. Економічні відносини

Зовнішньоекономічна діяльність.

Зовнішня торгівля товарами. У січні-серпні 2013 р. обсяги експорту та імпорту товарів становили 970,2 млн. дол. США та 2538,4 млн. дол. США відповідно і зменшилися у порівнянні з січнем-серпнем 2012 р. як в експорті на 0,8 %, так і в імпорті - на 12,9 %. Частка підприємств регіону в загальному обсязі експорту товарів країни складає 2,4 %, імпорту - 4,5 %. Від'ємне сальдо зовнішньої торгівлі товарами становило 1568,2 млн. дол. США.

На формування негативного сальдо вплинули окремі товарні групи: мінеральні палива; нафта та продукти її перегонки (-463,6 млн. дол.), їстівні плоди та горіхи (-270,6 млн. дол.), взуття (-252,7 млн. дол.), текстильні матеріали та текстильні вироби (-243,2 млн. дол.), машини, обладнання та механізми; електротехнічне обладнання (-176,1 млн. дол.), засоби наземного транспорту, крім залізничного (-113,7 млн. дол.), полімерні матеріали, пластмаси та вироби з них (-106,7 млн. дол.), недорогоцінні метали та вироби з них (-69,2 млн. дол.), риба і ракоподібні (-66,7 млн. дол.), іграшки (-58,4 млн. дол. США).

Зовнішньоторговельні операції товарами підприємства області здійснювали з партнерами із 147 країн світу.

До країн СНД було експортовано 22,3 % усіх товарів, до країн ЄС3 - 21,2 % (у січні-серпні 2012 р. - відповідно 21,8 % та 18,4 %).

Найбільші обсяги експортних поставок здійснювалися до Російської Федерації - 10,8 % від загального обсягу експорту, США - 8,3 %, Туреччини - 7,3 %, Франції - 4,9 %, Білорусі - 4,5 %, Саудівської Аравії - 3,8 %, Німеччини - 3,3 %, Польщі - 3,0 %, Молдови - 2,9 %. У порівнянні з відповідним періодом 2012 р. суттєво збільшились експортні поставки до Індонезії, Лівії, США, Франції, Малайзії, Китаю, Сенегалу, Філіппін, Тунісу, Нідерландів, Німеччини. Зменшення експорту товарів спостерігалось до Греції, Румунії, Іраку, Пакистану, Туреччини, Індії, Лівану, Мальти, Кіпру, Шрі-Ланки.

Основу товарної структури експорту області складали продукти неорганічної хімії - 255,0 млн. дол., добрива - 163,7 млн. дол., зернові культури - 118,7 млн. дол., машини, обладнання та механізми; електротехнічне обладнання - 61,2 млн. дол., насіння і плоди олійних рослин - 61,0 млн. дол., жири і олії тваринного або рослинного походження - 56,0 млн. дол., залишки і відходи харчової промисловості - 48,8 млн. дол., чорні метали та вироби з них - 47,5 млн. дол., алкогольні і безалкогольні напої та оцет - 40,9 млн. дол. США.

У січні-серпні 2013 р. з країн СНД імпортовано 19,6 % усіх товарів, з країн ЄС - 16,4 % (у січні-серпні 2012 р.- відповідно 15,5 % та 17,1 %).

У загальному обсязі імпорту найбільші надходження здійснювалися з Китаю - 31,8 % від загального обсягу імпорту, Російської Федерації - 17,0 %, Туреччини - 10,1 %, Індонезії - 4,5 %, Румунії - 2,8 %, Еквадору та Німеччини - по 2,4 %, США - 2,2 %, Єгипту - 2,1 %.

У порівнянні з січнем-серпнем 2012 р. спостерігалось значне збільшення імпортних поставок з Азейбарджану, Ірландії, Норвегії, Мексики, Коста-Ріки, Йорданії, Канади, а зменшення - з Чехії, Угорщини, Білорусі, Панами, Мальти, Бразилії, Малайзії, Кореї.

У товарній структурі імпортних надходжень значними були обсяги мінерального палива; нафти і продуктів її перегонки, яких отримано на 469,0 млн. дол., їстівних плодів та горіхів - на 274,2 млн. дол., взуття - на 256,4 млн. дол., текстильних матеріалів та текстильних виробів - на 249,1 млн. дол., машин, обладнання та механізмів; електротехнічного обладнання - на 237,3 млн. дол., недорогоцінних металів та виробів з них - на 129,7 млн. дол., засобів наземного транспорту, крім залізничного - на 115,2 млн. дол., полімерних матеріалів, пластмаси та виробів з них - на 114,7 млн. дол., жирів та олії тваринного та рослинного походження - на 114,5 млн. дол., риби і ракоподібних - на 67,1 млн. дол., іграшок - на 60,8 млн. дол., алкогольних і безалкогольних напоїв - на 41,5 млн. дол., керамічних виробів - на 30,4 млн. дол., меблів - на 24,1 млн. дол. США.

Внутрішня торгівля.

Оборот роздрібної торгівлі за січень-вересень 2013 р. становив 39204,5 млн. грн., що на 10,8 % більше, ніж за січень-вересень 2012 р. У структурі обороту роздрібної торгівлі на організовані та неформальні ринки припадало 38,1 %.

Оборот ресторанного господарства (з урахуванням обороту фізичних осіб-підприємців) за січень-вересень 2013 р. зменшився проти січня-вересня 2012 р. на 0,6 % і становив 917,0 млн. грн.

Обсяг роздрібного товарообороту підприємств, які здійснюють діяльність з роздрібної торгівлі та ресторанного господарства, у січні-вересні 2013 р. становив 20799,8 млн. грн. і збільшився проти відповідного періоду минулого року на 9,0 %.

У вересні 2013 р. роздрібний товарооборот підприємств становив 2250,0 млн. грн. і зменшився проти серпня 2013 р. на 8,6 %, проти вересня 2012 р. - збільшився на 4,2 %.

Размещено на Allbest.ru