Проектування типового приміщення обчислювального центру

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Теоретична частина

1.1 Проектування приміщення ІОЦ

1.2 Планування приміщення ІОЦ

1.3 Розміщення обладнання в приміщенні ІОЦ

2. Практична частина

2.1 Розрахунок кошторису витрат

2.2 Етапи розробки програмного забезпечення

Література

Вступ

автоматизований управління іоц приміщення

Обчислювальний центр (ОЦ) -- організація, підрозділ, або, в більш вузькому сенсі, комплекс приміщень, призначених для розміщення комп'ютерних систем і допоміжного обладнання.

У більш широкому сенсі поняття «комп'ютерний центр» включає в себе також техніків, інженерів, програмістів та інший обслуговуючий персонал, що забезпечує функціонування розміщеної техніки та взаємодію з користувачами.

Раніше приміщення обчислювального центру, де розміщувалися комп'ютери, часто називали машинним залом. Попередниками обчислювальних центрів були машинно-лічильні станції.

Використовувалась також назва -- інформаційно-обчислювальний центр (ІОЦ)

У 1960-і -- 1980-і роки, коли потреби в обчислювальній техніці перевищували доступні ресурси, в СРСР існувала така форма організації, як обчислювальний центр колективного користування -- обчислювальний центр, що надавав доступ до комп'ютерних ресурсів стороннім організаціям.

Основна діяльність інформаційно-обчислювального центру є складовою частиною загальної діяльності залізниці, яка направлена на виконання перевізного процесу і забезпечує функціонування залізничного транспорту.

Інформаційно-обчислювальний центр забезпечує експлуатаційну роботу Південної залізниці шляхом збору і обробки інформації в автоматизованих системах керування (АСК), обробки статистичної, економічної і фінансово-бухгалтерської інформації, нарахування і обліку платежів за перевезення і послуги залізниці.

Задачі:

виконання заходів науково - технічних програм Укрзалізниці та Південної залізниці;

автоматизація виробничо-технологічних процесів на залізничному транспорті;

забезпечення виконання основних фінансово - економічних показників, планів виробничої діяльності, капітальних інвестицій, ремонту основних фондів;

нарахування платежів за перевезення залізницею і забезпечення автоматизованих розрахунків з урахуванням умов попередньої оплати за вантажні перевезення і послуги, надані Залізницею підприємствам і організаціям;

забезпечення своєчасного введення в експлуатацію основних засобів, поточного утримання, обслуговування та всіх видів ремонту обчислювальної техніки;

забезпечення додаткових прибуткових надходжень за рахунок надання послуг населенню, підприємствам і організаціям, згідно чинного законодавства України.

Функції:

проведення єдиної технічної та технологічної політики на залізниці, стосовно програмного забезпечення, обчислювальної техніки і мереж передачі даних;

підтримка у робочому стані програмно - технічних засобів, баз даних, нормативно - довідкової інформації;

організація навчання працівників залізничного транспорту практичному використанню обчислювальної техніки, особливостям та навикам роботи в автоматизованих системах та АРМ, які впроваджуються;

забезпечення ефективної взаємодії зі службами і структурними підрозділами залізниці щодо питань обробки інформації;

розробка і впровадження спільно з іншими службами і структурними підрозділами автоматизованих систем управління на базі сучасних інформаційних технологій, новітніх засобів зв'язку і обчислювальної техніки;

впровадження передових досягнень науки і техніки, високопродуктивного сучасного обладнання, передових технологій і розповсюдження передового досвіду;

забезпечення захисту АСК від не санкціонованого втручання в їх роботу;

забезпечення режиму секретності, конфіденційності інформації і збереження комерційної таємниці;

надання інформаційних і інших послуг підприємствам, організаціям незалежно від відомчої приналежності, форм власності на підставі підписаних з ними договорів.

Основні автоматизовані системи управління та їх функціональні призначення:

АСК ВП УЗ-Є - автоматизована система управління вантажними перевезеннями дає можливість вести поїзну, контейнерну, локомотивну моделі залізниці. Вона дає можливість здійснювати оперативний контроль навантаження і вивантаження вагонів і контейнерів, контролювати дислокацію локомотивів і локомотивних бригад, контроль прослідування пасажирських поїздів, облік і видачу попереджень в поїзній роботі;

АСК ПП УЗ - автоматизована система управління пасажирськими перевезеннями, яка виконує функції бронювання і централізованого продажу проїзних документів, управління багажними операціями, сервісного обслуговування;

АСБО «ФОБОС» - автоматизована система бухгалтерського обліку призначена для автоматизації бухгалтерського обліку на підприємствах залізниці;

АС ОППЗТ - автоматизована система обслуговування пасажирів приміського залізничного транспорту, в неї входить турнікетний комплекс контролю доступу до поїздів приміського сполучення;

АСК «Кадри» - автоматизована система управління персоналом, дозволяє автоматизувати кадрове діловодство і вести архів кадрових документів підприємств Залізниці;

АСК «ЛОКБРИГ» - автоматизована система управління локомотивним парком і локомотивними бригадами, призначена для оперативного контролю за дислокацією, станом і використанням локомотивного парку Залізниці;

автоматизовані робочі місця масових професій, такі як АРМ товарного касира, АРМ прийомоздавальника, призначені для автоматизації технологічного процесу роботи товарної контори, а саме: АРМ товарного касира забезпечує введення інформації для підготовки у електронному вигляді перевізного документа, накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами (контейнерами), пам'ятки про користування вагонами; АРМ прийомоздавальника забезпечує оформлення прийомоздавальником станції технологічної документації при виконанні операцій подачі вагонів на під'їзні колії підприємств та їх забирання, формування довідкової та звітної інформації про перебування вагонів на під'їзних коліях підприємств. Ці АРМ також покращують умови праці працівників;

АСПО резерву провідників - автоматизована система планування і обліку робіт бригад потягів резерву провідників експлуатується у всіх вагонних ділянках Залізниці, призначена для підвищення продуктивності праці і покращання якісних показників роботи вагонних ділянок;

комплекс програмно - технічних засобів графічного відображення наявності вільних місць на потяги дальнього сполучення на інформаційних табло в касових залах крупних вокзалів;

АС РВМ - автоматизована система резервування вільних місць через Інтернет, дозволяє замовляти квитки на пасажирські потяги дальнього сполучення з домашнього або офісного комп'ютера;

СІДОП - система інформаційно-довідкового обслуговування пасажирів на вокзалах з наданням довідки про наявність вільних місць в поїздах на базі сенсорного кіоску. В систему входить комплекс програмно - технічних засобів, за допомогою якого пасажир має можливість отримати інформацію про наявність вільних місць в пасажирських поїздах дальнього сполучення за 45 діб. На всіх крупних вокзалах Південної залізниці працює ця інформаційна система.

1. Теоретична частина

1.1 Проектування типового приміщення обчислювального центру інформаційно-обчислювальної мережі

Актуальність: У великих, та в принципі в будь-яких, компаніях без кімнати під назвою серверна не обійтися. В даний час все більше компаній використовують у своїй роботі високотехнологічне обладнання, а отже, їх діяльність безпосередньо залежить від безперервності функціонування та продуктивності ІТ-систем. У свою чергу, ІТ-системи залежать від захищеності і надійності всього комплексу обладнання, серцем якого є сервери.

Завдання ОЦ:

Створення переліку нормативних документів (пунктів нормативних документів, технічних умов, рад з проектування серверної кімнати), від яких можна буде відштовхнутися при створенні проекту серверної кімнати.

Аналіз нормативних документів з розробки серверної кімнати.

Створення проекту серверної кімнати.

Для кого представляє інтерес: Для системних адміністраторів безпосередньо працюють з серверним обладнанням.

Особисті цілі:

Вивчення норм і способів створення серверних кімнат.

Вивчення серверного устаткування.

Придбання навичок у написанні технічного завдання.

Комп'ютерна мережа (обчислювальна мережа, мережа передачі даних) - система зв... язку комп'ютерів та/або комп'ютерного обладнання (сервери, маршрутизатори та інше обладнання). Для передачі інформації можуть бути використані різні фізичні явища, як правило - різні види електричних сигналів, світлових сигналів або електромагнітного випромінювання. Локальна обчислювальна мережа (ЛОМ, LAN - Local Area Network) - це сукупність апаратного н програмного забезпечення, що дозволяє об'єднати комп'ютери в єдину розподілену систему обробки і зберігання інформації. До апаратного забезпечення можна віднести комп'ютери, з встановленими на них мережними адаптерами, повторювачі, концентратори, комутатори, мости, маршрутизатори та ін, з'єднані між собою мережевими кабелями. До програмного забезпечення можна віднести мережеві операційні системи та протоколи передачі інформації. Відстань між комп'ютерами поєднуваними в ЛВС зазвичай не перевищує декількох кілометрів, що пов'язано з загасанням електричного сигналу в кабелях. Сервер - в інформаційних мережах - комп'ютер або програмна система, що мають віддалений доступ до своїх служб або ресурсів з метою обміну інформацією.

Види серверів: Файловий сервер; Сервер баз даних; Сервер додатків; Web-сервер; Поштовий сервер; Проксі-сервер; DHCP-сервер; Сервер віддаленого доступу; Принт-сервер.

Серверна кімната - (серверне приміщення або просто серверна) - виділене технологічне приміщення зі спеціально створеними і підтримуваними умовами для розміщення та функціонування серверного і телекомунікаційного устаткування.

Рисунок 1 Серверна кімната в приміщенні ІОЦ

Телекомунікаційний шафа - поверхова пристрій, призначений для розміщення телекомунікаційного устаткування, кросів і точок терминирования передавальних середовищ. Шафа є точкою переходу між магістральної і горизонтальній трасами місце в стійках виділяється виходячи з висоти обладнання, вираженої в умовних одиницях - юнитах (unit).

Серверна - це кімната, зайнята великим телекомунікаційним або серверним обладнанням.

Перш, ніж приступити до проектування, потрібно вирішити, навіщо потрібно серверне приміщення. Можна виділити три основні цілі створення серверної. Перша-це ефективне розміщення обладнання в одному місці. У результаті крім зручності отримуєш ще й підвищення продуктивності, не потрібно в пошуках конкретного сервера бігати з поверху на поверх у пошуках конкретного сервера. Друга мета - захист «стратегічних об'єктів» від несанкціонованого доступу. Іноді звичайна прибиральниця може виявитися найбільш злісним хакером. І взагалі, краще, якщо сервери будуть менше кидатися в очі звичайним користувачам, тому, якщо сервер не один, бажано виділити для них окреме захищене приміщення. Для початку розглянемо процес проектування серверного приміщення, загальні рекомендації, правила і вимоги побудови серверної.

1.2 Планування приміщення ІОЦ

Нормативні документи:

СН 512-78 Технічні вимоги до будівель та приміщень для установки засобів обчислювальної техніки./TIA/EIA - 569-A Стандарт телекомунікаційних трас і приміщень комерційних будівель.

На підставі стандарту ANSI/TIA/EIA - 569-A до серверних кімнатах висуваються такі вимоги:

1 У серверній кімнаті потрібна наявність не менше однієї подвійний електричної розетки із заземленням на кожні 3 погонних метри будь-якої стіни, або 2 планки розеток підключених на різні фідери для кожної комутаційної стійки;

2 Серверну слід розташовувати осторонь від джерел електромагнітного випромінювання, в місцях, де можливе згодом розширення простору і є можливість розміщення великогабаритної апаратури;

3 Рекомендується використовувати для освітлення серверної кімнати лампи розжарювання або галогенні лампи, для зниження кількості електромагнітних перешкод;

4 Рекомендується мати підйомний (настелений) підлогу або систему кабельнесущіх лотків.

5 система кондиціонування повинна забезпечувати підтримку температури в діапазоні від 18 до 24 градусів за Цельсієм. Відносна вологість повинна підтримуватися в діапазоні від 30 до 50 відсотків;

6 Розміри серверної кімнати повинні відповідати вимогам до розташовуються в ньому обладнання або, за відсутності даних, складати 0,07 м 2 на кожні 10 м 2 площі обслуговуваних робочих місць;

7 Мінімальний допустимий розмір серверної кімнати - 12 м 2 ;

8 Серверна кімната повинна бути з'єднана з головним електродом системи заземлення будівлі кондуїтом розміром 1,5;

9 Необхідна мінімальна висота стелі серверної кімнати повинна складати 2,44 м.

Основні вимоги стандарту для телекомунікаційних шаф

На підставі стандарту ANSI/TIA/EIA - 569-A висуваються наступні вимоги до серверних кімнатах:

1 Шафи повинні бути призначені тільки для телекомунікаційних додатків і зв'язаних з ними засобів підтримки;

2 На кожному поверсі потрібна наявність, принаймні, однієї шафи;

3 Рівень освітленості в телекомунікаційному шафі повинен становити не менше 540 лк на висоті 1 м над рівнем підлоги;

4 Наявність фальш-стель в телекомунікаційному шафі не допускається;

5 Мінімальний розмір дверей: ширина 910 мм, висота 2000 мм. Двері повинні відкриватися назовні або розсуватися, не повинна мати порожка і центрального упору;

6 Повинен бути передбачений доступ до головного електроду системи заземлення будівлі.

Основні рекомендації з проектування телекомунікаційних шаф

1 Не рекомендовано розташування в приміщенні шафи розподільних пристроїв електроживлення, за винятком тих, які потрібні для роботи телекомунікаційних пристроїв;

2 Телекомунікаційний шафа рекомендується розташовувати ближче до центру обслуговується їм зони;

3 Принаймні, дві стіни рекомендується покрити панелями (фанера або ДСП) для настінного монтажу обладнання;

4 Необхідно забезпечити наявність додаткових шаф на поверсі, якщо площа поверху перевищує 1000 м 2 або відстані в горизонталі перевищують 90 м;

5 Розмір шафи (площа підлоги) розраховується на підставі 10 м 2 , що відводяться на одне робоче місце.

1.3 Розміщення обладнання в приміщенні ІОЦ

Оптимальне місце для серверної - у центрі офісу або будівлі, яке нею обслуговується. По-перше, це дозволить скоротити довжину кабелів, які прокладаються, по-друге, спростить і сам процес монтажу. Варто подбати про те, щоб траси водопостачання, опалення та каналізації проходили якомога далі від обраного приміщення: дороге серверне обладнання навряд чи стійко перенесе потоп, а протікання не так вже й рідкісні. З тієї ж причини необхідно переконатися, що поверхом вище або в суміжних приміщеннях не володіємо санвузол або басейн. Розміри приміщення визначаються вимогам до обладнання, яке в ньому встановлено. Якщо виробник не вказав цю інформацію, площу можна підрахувати на основі рекомендацій, які даються в загальноприйнятих стандартах. У стандарті TIA/EIA-569 для серверних приміщень, що обслуговують телекомунікаційні системи в комерційних будівлях, зазначені наступні значення: 0,07 м 2 на кожні 10 м 2 площі обслуговуваних робочих місць, мінімальна площа приміщення - 12 м 2 , висота стель не менш 2,44 м. При цьому приміщення потрібно вибирати з таким розрахунком, щоб згодом, коли зростаючий бізнес вимагатиме збільшення обчислювальних потужностей, серверну можна було легко розширити.

Добре, коли в серверному приміщенні немає вікон, а стіни не є зовнішніми стінами будівлі: це позитивно позначається на безпеці і дозволяє підтримати потрібний мікроклімат. Якщо ж кімнату без вікон виділити неможливо, то краще, щоб вікна виходили на північ, а не на південь - так ви зможете знизити витрати на охолодження.

Система кондиціонування

Працююче обладнання безперервно виділяє тепло у великих обсягах, і за відсутності кондиціонера перегрів практично неминучий. Наслідки його вкрай неприємні - від апаратних збоїв до скорочення терміну служби (вважається, що перевищення робочої температури на 10 градусів вкорочує життя обладнання в два рази). Тому для нормальної роботи в серверному приміщенні потрібно постійно підтримувати температуру в діапазоні від 18 до 24 В° С.

Рисунок 2 система кондиціонування офісної будівлі

В даному випадку застосований чиллер з повітряним охолоджуванням конденсатора. Охолоджування здійснюється через крівлю будівлі за допомогою повітроводу. У міжсезоння чиллер перемикається в режим «тепловий насос». У теплообмінники фанкойлов і повітроохолоджувача центрального кондиціонера подається тепла вода. Центральний кондиціонер в цьому випадку подає в приміщення підігріте припливне повітря, фанкойли здійснюють догрівання повітря до комфортної температури

Фанкойли працюють на рециркуляції повітря в приміщенні і здійснюють індивідуальне регулювання теплового режиму в кожному приміщенні, залежно від вимоги користувача.

Забір повітря для центрального кондиціонера здійснюється через зовнішні грати, встановлені на фасаді технічного поверху. Після обробки в центральному кондиціонері повітря в приміщення подається по мережі повітроводів через повітророзподільні грати.

Для збільшення відносної вологості в холодний період в центральному кондиціонері передбачена секція зволоження повітря.

У теплий період року вологість повітря, що подається, знижується за рахунок випадання конденсату на теплообмінній поверхні фанкойлов.

Видалення відпрацьованого повітря здійснюється з кожного поверху по мережі повітроводів через грати в стінах і потім витяжним відцентровим вентилятором викидається в атмосферу.

Крім температури, необхідно контролювати рівень відносної вологості. Підвищена вологість загрожує утворенням конденсату, а він, у свою чергу, корозією. Сухе повітря приносить нітрохи не менше проблем: при низькій відносній вологості предмети легко накопичують статичну електрику, яка може вивести з ладу електроніку. Крім того, пересушене повітря гірше відводить тепло. У тому ж TIA/EIA-569 оптимальний рівень відносної вологості в серверній визначений як 30-50%. Найкраще з підтриманням необхідного мікроклімату справляються прецизійні кондиціонери: вони дозволяють задавати температуру з точністю до 1 В° С, регулювати вологість і чистоту повітря. Системи кондиціонування для серверної повинні включати як мінімум одне резервне пристрій: якщо трапиться так, що один кондиціонер відмовить, запасний не дозволить температурі піднятися. Якщо таке рішення не вписується в бюджет, можна придбати напівпромисловий кондиціонер. Такі кондиціонери мають приблизно вдвічі менший термін служби, зате і ціна на них більш гуманна. Ще дешевше обійдуться побутові кондиціонери. Однак і підходять для серверної вони набагато гірше, оскільки не призначені для того, щоб підтримувати чітко задану температуру в приміщенні. Крім того, побутовий кондиціонер не розрахований на роботу в режимі В«24 години на добу, 7 днів на тижденьВ», так що замінити його доведеться набагато раніше. Так чи інакше, кондиціонер не варто встановлювати над серверним обладнанням, щоб при збоях у роботі дренажної системи конденсат не почала стікати прямо на обладнання.

Система електроживлення

Окремо варто виділити забезпечення електроживлення в серверній. Чи не подбати про резервне джерело - все одно, що віддати долю корпоративних даних у руки муніципальних енергетиків. У кращому випадку при кожному серйозному перепаді напруги в мережі на системних адміністраторів буде обрушуватися шквал дзвінків від співробітників, які не можуть отримати доступ до бази (а звіти їм, як водиться, життєво необхідно здати через годину). У гіршому варіанті після чергового відключення ті ж користувачі виявлять, що всі їхні напрацювання зникли без сліду. Щоб підвищити стабільність електропостачання, харчування розеток, до яких підключається устаткування, рекомендується організувати від двох незалежних живильних кабелів. Це дозволить спокійно продовжувати роботу, якщо навіть станеться обрив одного з кабелів. На жаль, від віялових відключень електрики така схема не захистить; для цього передбачається система автономного живлення. До джерел безперебійного живлення підключається все обладнання в серверній, в тому числі і кондиціонери. Хороший ДБЖ охоронить не тільки від відключень, але і від перепадів напруги.

Рисунок 3 Система електроживлення ІОЦ

Система пожежобезпеки

На підставі стандарту СН 512-78 висуваються такі вимоги і рекомендації до серверних кімнатах

У СН 512-78 зазначено, що серверну слід відокремлювати від інших приміщень вогнетривкими стінами або перегородками з межею вогнестійкості не менше 0,75 год, а двері повинні мати межу вогнестійкості не менше 0,6 год Конструкція стін і дверей повинна забезпечувати герметичність - це корисно не тільки у випадку пожежі, але і для підтримки мікроклімату.

Якщо площа серверного приміщення перевищує 24 м ВІ , воно повинне бути забезпечене автоматичним встановленням газового пожежогасіння, в якій використовується газ , що має російський сертифікат. Системи порошкового пожежогасіння для серверних протипоказані, оскільки можуть серйозно пошкодити обладнання.

З особливою відповідальністю варто підійти до зберігання резервної копії (особливо якщо вартість даних, що зберігаються на серверах, вище сумарної вартості обладнання). Найнадійніший варіант - зовнішній носій у вогнетривкій сейфі, встановленому поза серверного приміщення.

Від вторгнень серверну охоронить система контролю доступу. Бажано налаштувати систему так, щоб потрапити в серверну кімнату могли тільки ті, в чиї службові обов'язки це входить. Крім доступу в серверну, варто обмежити доступ до устаткування - наприклад, розмістивши ІТ - надбання компанії не у відкритій стійці, а в телекомунікаційному шафі під замком. Це може стати в нагоді як у випадку несанкціонованого проникнення, так і тоді, коли виникає необхідність допустити сторонньої людини. Корисно також встановити в серверній кімнаті відео спостереження: часто буває, що перегляд відеозаписів допомагає фахівцям встановити причину неполадок. Крім того, за відсутності системи контролю доступу камери можуть стати єдиним засобом убезпечити компанію від нечистих на руку співробітників. Під час установки камер необхідно упевнитися, що проглядається все приміщення.

Рисунок 4 Система пожежобезпеки ІОЦ

2. Практична частина

2.1 Розрахунок кошторису витрат

Для здійснення виробничої діяльності підприємство повинно нести певні витрати, які направлені на формування і використовування всіх видів ресурсів. Загальні витрати підприємства на випуск продукції і її реалізацію утворює виробничу собівартість продукції (послуги).

Витрати, що входять у виробничу собівартість класифікуються по декількох ознаках:

- по економічних елементах;

- по зв'язку з об'ємом виробництва;

- за способом включення витрат на окремі види продукції;

- по статтях калькуляції.

Відповідно до національного стандарту бухгалтерського обліку України (положення бухгалтерського обліку 3) елементи витрат на виробництві включають:

А) Матеріальні витрати;

Б) Витрати на оплату праці;

В) Відрахування на соціальні потреби;

Г) Амортизація основних фондів;

Д) Інші витрати.

У елементі “Матеріальні витрати” відображається вартість:

- сировини і матеріалів, що придбані з боку, які входять в склад продукції, що виробляється, утворюючи її основу, або є необхідним компонентом при виготовленні продукції (проведенні робіт, наданні послуг);

- вартість матеріальних ресурсів, формується виходячи з цін на їх придбання.

У елементі “Витрати на оплату праці” відображаються:

- витрати на оплату праці основного виробничого персоналу підприємства;

- премії робітником і службовцем за виробничі результати;

- стимулюючі і компенсуючи виплати, зокрема компенсації по оплати праці у зв'язку з підвищенням цін і індексацією доходів в межах норм, передбачених законодавством;

- компенсації, які виплачують у встановлених законодавством розмірах жінкам, що знаходяться в частково оплачуваній відпустці по догляду за дитиною до досягнення визначеного законодавством віку;

- витрати на оплату праці працівників, які не входять в штат підприємства, але зайняті основною діяльністю.

До складу витрат на оплату праці включаються виплати заробітної платні за фактично виконану роботу, обчислені виходячи з відрядних розцінок, тарифних ставок і посадових окладів відповідно до прийнятого на підприємстві формами і системами оплати праці, а також інші виплати в установленому порядку.

У елементі “Відрахування на соціальні потреби” відображаються обов'язкові відрахування по встановлених законодавством нормах органам державного соціального страхування, пенсійного фонду, державного фонду зайнятості і медичного страхування від витрат на оплату праці працівників, що включаються в собівартість продукції (робіт, послуг) по елементу “Витрати на оплату праці” (окрім тих видів оплати, на які страхові внески не нараховуються).

У елементі “Амортизація основних фондів” відображається сума амортизаційних відрахувань на повне відновлення основних виробничих фондів, обчислена виходячи з балансової вартості і затверджених встановленому порядку норм, включаючи прискорену амортизацію їх активної частини.

До елементу “Інші витрати” в складі собівартості продукції (робіт, послуг) відносяться: податки, збори, платежі (включаючи по обов'язкових видах страхування), відрахування до страхових фондів (резерви) і інші обов'язкові відрахування, відповідно до встановленого законодавства порядком, платежі за викиди (збори) забруднюючих речовин, винагороди за винаходи і раціоналізаторські пропозиції, витрати на оплату праці відсотків одержаним кредитам, оплата робіт по сертифікації продукції, витрати на відрядження, підйомні, платня стороннім організаціям за пожежну охорону і варту, за підготовку і перепідготовку кадрів і ін.

Для визначення витрат по економічних елементах складається плановий документ - кошторис витрат на виробництво. Мета її складання - визначення всіх витрат на виробництво. Кошторис витрат на виробництво дозволяє визначити структуру витрат підприємства, зробити аналіз формування і визначити шляхи зниження собівартості. Даний плановий документ дозволяє визначити собівартість всієї товарної, валової і реалізованої продукції, але по ній не можна визначити собівартість однієї одиниці продукції.

Завдання 1 розрахунку кошторису витрат на виробництво

Підприємство по ремонту обчислювальної техніки має наступні витрати в місяць:

а) оренда приміщення 1000 грн;

б) комунальні платежі 600 грн;

в) послуги зв'язку - 35 грн;

г) вартість устаткування - 5000 грн. Річний розмір амортизаційних відрахувань 40%;

д) реклама 70 грн;

е) витрата електроенергії на технологічні потреби 55 грн.

ж) на підприємстві працюють 6 робітників; з них 3 майстра - ремонтника, місячний оклад кожного 1400 грн; бухгалтер і директор, місячний оклад кожного відповідно складає 7500 грн.;

з) відрахування до соціальних фондів:

- пенсійний фонд 36,3%;

і) інші витрати - 600 грн. в місяць.

Виконуючи відповідні розрахунки складемо кошторис витрат на виробництво за місяць (Таблиця 1).

Таблиця 1 - Кошторис витрат на виробництво

№ пп	Елемент витрат	Сума, грн.
1	Матеріали*	-
2	Витрати на оплату праці всіх працюючих (1400*3)+7500	11700
3	Додаткова заробітна платня виробничих робітників	420
4	Відрахування до соціальних фондів: - до пенсійного фонду (11700+420)*0,363	4399,56
5	Амортизація устаткування 5000*0,4/12	166,6
6	Оренда приміщення	1000
7	Комунальні платежі	600
8	Послуги зв'язку	35
9	Реклама	70
10	Електроенергія для технологічних цілей	55
11	Інші витрати	600
	Всього витрат по кошторису	19046,16

Враховуючи специфіку роботи по сервісному обслуговуванню і ремонту обчислювальної техніки витрати на матеріали і комплектуючі вироби кошторис витрат не включаються, а оплачуються замовником додатково при проведенні ремонту.

Залежно від об'єму виробництва, всі витрати підрозділяються на умовно постійні і умовно змінні.

Умовно постійні витрати не залежать від об'ємів виробництва. До них відносяться заробітна платня працівників з відрахуваннями до соціальних фондів (окрім основних робітників, майстрів ремонтників), орендна платня, комунальні послуги і ін.

До умовно змінних витрат відносяться витрати, які змінюються із зміною виробничої програми. До них відносяться заробітна платня основних робочих майстрів, електроенергія для виробничих цілей, податки, виплата кредиту і ін.

Завдання 2 Використовуючи дані таблиці 1 визначимо умовно постійні і умовно змінні витрати.

Змінні витрати:

1. Заробітна платня робочих майстрів 1400*3= 4200грн.

Додаткова заробітна плата виробничих робітників 4200*0,1=420грн.

2. Відрахування соціальних фондів:

- до пенсійного фонду (4200+420)*36,3%/100= 1677,06грн.

3. Електроенергія для технологічних цілей 55 грн.

4. Інші витрати 600 грн.

Разом змінних витрат 6952,06грн.

Постійні витрати:

1 Заробітна платня (бухгалтери, директори) 7500 грн.

2 Відрахування до соціальних фондів:

- до пенсійного фонду 7500*36,3% / 100= 2722,5 грн.

3 Амортизація устаткування 5000*40% / 100*12=166,6 грн.

4 Оренда приміщення - 1000 грн.

5 Комунальні платежі - 600 грн.

6 Послуги зв'язку 35 грн.

7 Реклама 70 грн.

Всього постійних витрать 12094,1 грн.

За способом включення витрат на окремі види продукції витрати підрозділяються на прямі і непрямі. До прямих витрат відносять ті витрати, які можна підрахувати прямим рахунком залежно від норм витрати. До прямих витрат на підприємстві сервісного обслуговування відносяться: вартість комплектуючих виробів, витрати на заробітну платню працівників майстрів ремонтників, доплати і відрахування до соціальних фондів. Всю решту витрат, що виникають у зв'язку з ремонтом і обслуговуванням обчислювальної техніки, відносять до непрямих витрат.

Для визначення непрямих витрат складається плановий документ - кошторис загально виробничих витрат, в який включають: заробітну платню з нарахуваннями працюючих (окрім основних виробничих робітників), амортизацію устаткування, витрати на оренду і комунальні витрати, рекламу, електроенергію (враховуючи незначні витрати електроенергії для технологічних цілей в умовах сервісного обслуговування) вони включаються в непрямі витрати. На собівартість одиниці послуги загально виробничі витрати розподіляються непрямим чином - пропорційно основній зарплатні виробничих робітників, при цьому користуються формулою:

Н% = h / ФОП*100%, (1)

де H%- відсоток загально виробничих витрат;

h- сума витрат по кошторису загально виробничих витрат, грн.;

ФОП - фонд оплати праці виробничих робітників, гривень.

Використовуючи дані таблиці 1, складемо кошторис загально виробничих витрат.

Визначаємо основний фонд оплати праці виробничих рабочих:1400*3=4200грн.

Визначаємо відсоток загально виробничих витрат.

Н%= 9200/11700*100%=182%

Для визначення собівартості одиниці продукції складається планова калькуляція. Цей документ складається по статях:

Ст.1 Матеріали

Зм = Цм *qм (2)

де Зм - витрать на матеріали, грн.;

Цм - ціна матеріалу за 1 одиницю вимірювання (напр. за 1 кг),грн.;

qм - норма витрати матеріалу, кг.

Ст.2 Комплектуючі вироби

Зк = Цк*nк (3)

де Зк - витрати на комплектуючі вироби, грн.;

Цк- ціна за одиниці комплектуючих виробів ( Визначається по кожному типорозміру комплектуючих виробів),грн.;

nк - кількість комплектуючих виробів по кожному типорозміру, шт.

Враховуючи особливості технологічного процесу при проведенні ремонту, витрати на матеріали і комплектуючі вироби у виробничу собівартість не включаються, а оплачуються замовником додатково при заміні окремих комплектуючих виробів.

Ст.3 Основна заробітна платня

Зосн = Lп*tшт (4)

де Зосн - Основна заробітна платня, грн.;

Lп - годинна тарифна ставка відповідного розряду, грн.;

tшт - штучний час на виконання ремонту, година.

Ст.4 Додаткова заробітна платня

Здоп = Зосн*10%/100 (5)

де Здоп - додаткова заробітна платня (вказати які витрати включаються в додаткову заробітну платню ),грн.;

Ст.5 Відрахування до соціальних фондів

Зсоц = (Зосн + Здоп) * С% / 100 (6)



де Зсоц - відрахування до соціальних фондів, грн.;

С% - відсоток відрахувань до соціальних фондів, %.

Ст.6 Загально виробничі витрати

Зобщ = Зосн*Н%/100 (7)

де Зобщ - загально виробничі витрати, грн.;

Н% - відсоток загально виробничих витрат, %.

Ст.7 Виробнича собівартість

Snn = Зосн+Здоп+Зсоц+Зобщ (8)

Ст.8 Прибуток підприємства

Пр = Snn * Пр% / 100 (9)

де Пр - прибуток підприємства, грн.;

Пр% - відсоток прибутку підприємства, 20%.

Ст.9 Ціна підприємства

Цпр = Snn + Пр (10)

де Цпр - ціна підприємства, грн.

Ст.10 Податок на додану вартість

ПДВ = Цпр*НДС%/100 (11)

де ПДВ - податок на додану вартість, грн.;

Цпр - ціна підприємства, грн.;

НДС% - процент податку на додану вартість, 15%.

Ст.11 Ціна для замовника

Цзак = Цпр + ПДВ. (12)

Визначити виробничу собівартість, ціну підприємства і ціну для замовника ремонту ПК при наступних даних:

Трудомісткість ремонту 1год., місячна ставка майстра - ремонтника 1400 грн. Доплата 10%. У місяці 170 робочих годин.

Решта даних узята з попередніх розрахунків.

Визначаємо годинну тарифну ставку майстра - ремонтника

Lчас= Lмес/Tмес;

де Lчас - годинна тарифна ставка, грн

Lмес - місячна ставка майстра, грн

Tмес - кількість робочого годинника за місяць.

Lчас=1400/170=8,2грн

Ст.1 Матеріали

Ст.2 Комплектуючі вироби - як вказувалось вище, при складанні планової калькуляції витрати на матеріали і комплектуючі вироби не враховуються, оскільки не можна наперед передбачити які деталі підлягатимуть заміні при ремонті. Тому їх вартість буде сплачена замовником додатково, безпосередньо при ремонті.

Ст.3 Основна заробітна платня виробничих робітників.

Зосн = 8,2*0.8=6.56 грн.

Ст.4 Додаткова заробітна платня

Здоп =6.56*0,1 =0.656 грн

Ст.5 Відрахування до соціальних фондів

- до пенсійного фонду

(6.56+0,656)*0,363=2.619 грн.

Ст.6 Загально виробничі витрати

Зобщ=6.56*182/100=11,939 грн.

Ст.7 Виробнича собівартість

Sпр=6.56+0,656+2,619+11,939=21,774 грн

Ст.8 Прибуток підприємства

21,774 *0,15=3,266 грн.

Ст.9 Ціна підприємства

21,774 +3,266=25,04грн.

Ст.10 Податок на додану вартість

25,04*0,15=3,756грн.

Ст.11 Ціна для замовника виконання ремонту

25,04+3,756=28,79грн.

2.2 Етапи розробки програмного забезпечення

Розробка програмного забезпечення це складний процес, що включає в себе безліч етапів. І сьогодні стаємо на процесі написання програми на замовлення. Для цього розглянемо етапи, які необхідно пройти, для створення якісного не тиражного ПО.

Зазвичай, розробка програмного забезпечення ділиться на чотири великі етапи:

1. Етап проектування програмного комплексу. На цьому етапі зусиллями замовника і компанії виконавця створюється технічне завдання, яке служить основою для розробки програм. Без цього етапу неможлива розробка програм, тому він вимагає часу. Зазвичай, на нього йде від 1 до 3 тижнів, в залежності від складності проекту і кваліфікації співробітників. Крім того, на цьому етапі складається кошторис і графік робіт по створенню програми.

2. Етап розробки програмного комплексу. Власне і є процесом розробки програмного забезпечення. На цьому етапі, здійснюється створення ПО згідно із затвердженим раніше технічним завданням та кошторисом. По закінченню цього етапу, замовник отримує диск з вже готовою програмою, а так само всю документацію необхідну для роботи з програмою. Тривалість цього етапу, а так само вартість написання програми розраховуються індивідуально, і залежать від складності проекту і від особливостей зазначених у технічному завданні.

3. Етап впровадження програмного забезпечення. Власне, на цьому етапі розробка програмного забезпечення вже закінчена, і починається процес підтримки користувача. Зазвичай, у цей етап включають в себе установку нового ПЗ на комп'ютери в організації, а так само навчання співробітників організації використання нового програмного забезпечення.

4. І нарешті, останній етап - інформаційна підтримка. В цей етап звичайно включається гарантійне обслуговування ПЗ, виявлення і усунення дрібних помилок, а так же внесення змін, не тягнуть за собою зміну програмної структури.

Як бачите, процес розробки програмного забезпечення досить складний, і включає в себе кілька складних етапів. Саме тому, перед укладанням договору на розробку програм, потрібно уточнити у компанії виконавця, чи включені в договір такі етапи як інформаційна підтримка та впровадження ПЗ. Інакше, велика ймовірність того, що ці послуги доведеться замовляти за додаткову плату.

Загальна інформація про розрахунок розробки ПЗ

Нормальна вартість складається з годинної ставки фахівця помноженої на час витрачений ним на створення продукту (сюди включається все: написання, налагодження, тестування, повний цикл).

Загальний порядок робіт з написання програм:

1) Загальний порядок роботи. У загальному випадку робота складається з наступних етапів:

1. Оформлення замовлення клієнтом;

2. Складання кошторису нашими фахівцями;

3. Ознайомлення клієнта з кошторисом;

4. Вчинення передоплати;

5. Написання програми;

6. Перевірка програми нашими фахівцями;

7. Складання документації;

8. Перевірка програми замовником;

9. Оплата решти вартості робіт клієнтом;

10. Технічний супровід програми;

2) Терміни виконання і дотримання технічного завдання. Терміни написання кожної програми обумовлюються індивідуально. Замовникам когут бути запропоновані два варіанти виконання за термінами: прискорений, але більш дорогий і стандартний, зі звичайною ціною. Оскільки особливо швидке написання рідко буває потрібно, основна частина замовлень виконується в звичайному режимі. Вартість розробки в «прискореному режимі» обмовляється окремо. При обов'язково потрібно писати програму строго згідно з наданим технічним завданням (далі - ТЗ) в зазначений термін. У разі виявлення розбіжностей у закладених алгоритмів в програмі і ТЗ відбувається повернення 1/4 (одну четверту) від суми замовлення клієнту (у випадку, якщо повна оплата була здійснена) і безкоштовне виправлення програми в окремо обмовляється термін. У випадку, якщо оплата не була здійснена відбувається перерахунок кінцевої вартості робіт.

3) Відповідності програми і надій. Ми не можемо гарантувати того, що кінцева програма буде виправдовувати покладені на неї надії, буде приносити прибуток або давати будь-які інші плоди своєї діяльності, не випливають явно з ТЗ. Претензії на даний рахунок не приймаються.

4) Не здача в строк і порядок зміни термінів виконання. У разі не здачі програми в зазначений термін кінцева вартість замовлення зменшується на 2% за кожний день прострочення, але не більше 90% від кінцевої вартості. У разі невірного або неповного (неточного) ТЗ терміни здачі програми когут бути змінені фахівцями в односторонньому порядку (з відповідним попередженням). Подібні зміни термінів виконання не призводять до змін вартості кінцевих робіт, за винятком випадків, коли уточнене ТЗ тягне за собою ускладнення або спрощення виконання робіт (в такому випадку проводиться складання нового кошторису, з урахуванням даних факторів).

5) Порядок виконання доробок, не обумовлених в ТЗ. Всі зміни або доопрацювання програм (крім випадків неспівпадання ТЗ і програми) є додатковими роботами і виконуються тільки після здачі і повної оплати замовлення. В процесі роботи, «на ходу» зміни не виробляються (у крайніх випадках таке можливе, проте з великою націнкою). При цьому вартість таких робіт і строки їх виконання оцінюються окремо. Дрібні доопрацювання, як правило, виконуються оперативно і безкоштовно.

6) Порядок оплати. Передплата. Порядок повернення передоплати. Оплата проводиться таким чином. При першому замовленні кожен клієнт здійснює 30% передоплати до моменту початку робіт, що залишилися 70% - після погнили перевірки готової програми. Для другого замовлення передбачена передоплата в розмірі 10% від кінцевої вартості робіт. Для третьої і наступних замовлень - передоплата не передбачена.

Величина передоплати може змінюватись в залежності від ряду обставин. Однак, такі ситуації виникають вкрай рідко. Оплата можлива за допомогою ЕПС WebMoney або Яндекс. Гроші; допомогою внутрішнього перекладу в банку; готівкою; іншими способами, в разі досягнення необхідних домовленостей. Конкретні реквізити надсилаються на вимогу.

Сума передоплати може бути повернута лише в разі відсутності будь-яких результатів роботи на момент терміну здачі + десять днів. Невірна робота програми в зв'язку з неточним ТЗ, помилкою програмістів чи інших подібних причин даним випадком не є. Співпраця триває згідно принципам, викладеним раніше по тексту.

7) Система знижок. Починаючи з другого замовлення клієнти отримують знижки. Для другого замовлення знижка складає 5% від вартості кінцевих робіт. Для третього-п'ятого замовлень знижка становить 10% від вартості кінцевих робіт. Для шостого-дев'ятого замовлень знижка становить 20% від вартості кінцевих робіт. Для десятого і наступних - 20% + 1% за кожен новий замовлення, але не більше 50%.

8) Індивідуальні умови співпрацю з кожним окремим замовником можливі індивідуальні умови співпраці. Як правило, подібні умови вводяться на основі попереднього досвіду співпраці і служать забезпеченню максимально комфортної роботи для обох сторін. Зі свого боку команда завжди намагається йти на контакт, готова до обговорення тих чи інших аспектів роботи зі своїми клієнтами.

Розрахунок капітальних затрат на розробку й впровадження програмного забезпечення

К=К1+К2 (1)

К1 - затрати на розробку програмного забезпечення (ПЗ), грн.

К2 - затрати на відлагодження і дослідну експлуатацію програмного рішення задачі ЕОМ, грн.

Складові структури затрат ( на розробку ПЗ:

К1 = Зз + Вф + Осп + Н + Ві (2)

Зз - загальна зарплата розробників, грн.

Вф - відрахування у фонди соціального захисту, грн

Осп - вартість спец обладнання, грн.

Н - накладні витрати, грн.

Ві - інші витрати, грн.

Приймаємо:

Зз = (Зкер + Зрозр*n)*Трозр (3)

Зз = (7500 + 1400*3)*1 = 11700 грн.

Зкер - зарплата керівника проекту за місяць, грн.

Зрозр - зарплата розробника ПЗ за місяць, грн.

n - кількість розробників ПЗ, осіб

Трозр - термін виконання розробок, міс.

Розмір відрахувань у фонди соціального захисту:

Вф=Впенс=(36,3%)*Зз (4)

Вф = (36,3% )*11700 = 4247,1 грн.

Впенс - відрахування на пенсійне забезпечення

Затрати на спец. обладнання для проведення експериментальних робіт враховуються при необхідності придбання додаткових технічних засобів. Вважаємо, що Осп = 0.

Накладні витрати фірм-розробників містять витрати на управління, загальногосподарські та невиробничі витрати. Накладні витрати становлять 30% Зз.

Інші види включають витрати, що не враховані в попередніх статтях витрат і становлять певний відсоток від затрат на оплату праці (Зз).

Отже,

К1 = 11700 + 4247,1 +0 +3510 +1170 = 20627,1 грн.

Затрати на відлагодження і дослідну експлуатацію ПЗ

К2 = Sм-г*Фд (5)

Sм-г - вартість (1 машино-години) роботи і відлагодження на ЕОМ конкретного типу (вказується в розрахунках), грн/год.

Фд - машинний час, витрачений на відлагодження і дослідну експлуатацію програмного рішення, год.

Вартість 1 машино-години роботи ЕОМ розраховується за складовими витрат на таку роботу:

Sм-г = (А + Ен +Ввідл)/Фд (6)

А - амортизація використаної обчислювальної техніки, грн

Ен - вартість електроенергії, яку споживає обчислювальна техніка, грн

Ввідл - вартість відлагодження програми, що становить половину витрат на розробку програми.

Розрахунок складових вартості 1 машино-години роботи ЕОМ:

1) Амортизація ЕОМ:

А = Кт * На/100 (7)

Кт - вартість використання ЕОМ, грн

Кт = Кс * Тексп/12 (8)

Кс - вартість устаткування, грн

Тексп - період експлуатації системи, міс. (Тексп = Трозр)

На - норма амортизації, %

Кт = 5000 * 1/12 = 416,6 грн.

А = 416,6 * 40/100 = 166,64 грн.

2) Вартість використаної електроенергії розраховується:

Ен = Р * Фд * Квик * Цел (9)

Р - потужність обчислювальної техніки, Вт

Квик - коефіцієнт використання (0,8)

Цел - ціна електроенергії, (0,5 грн/кВт)

Фд - дійсний час відлагодження програми за час, год

Фд = пр. дн * tсер (10)

пр. дн - к-сть робочих днів роботи ЕОМ протягом терміну виконання розробки Трозр, дні(22)

tсер - середній щоденний час роботи на ЕОМ, год

Фд = 22 * 4 = 88 год

Ен = 200 * 88 * 0,8 * 0,5 = 7040 грн.

Sм-г = (166,64+ 7040 + 0.5*20627,1)/88 = 199,09 грн/год

К2 = 199,09 * 88 = 17519,92 грн.

Отже, капітальні затрати на розробку і впровадження ПЗ становлять:

К = 20627,1 + 17519,92= 38147,02 грн.

Таблиця 5 - Результати розрахунків капітальних затрат на розробку і впровадження ПЗ за складовими кошторису

№ з/п	Складові елементи затрат	Умовне позначення	Сума, грн
1	Витрати на оплату праці	Зз	11700
2	Відрахування у фонди соціального захисту	Вф	4247,1
3	Накладні витрати (30% Зз)	Н	3510
4	Інші витрати (10% Зз)	Ві	1170
5	Затрати на розробку ПЗ	К1	20627,1
6	Затрати на відлагодження і дослідну експлуатацію ПЗ	К2	10699,3
7	Разом капітальні затрати на розробку і впровадження ПЗ (К1+К2)	К	17751,3

Література

1 Бойчик У.М. Економіка підприємства// Бойчик У.М. - Київ :“Атика”, 2004.

2 Пріймак Т.О. Економіка підприємства// Пріймак Т.О. - Київ: “Вікар”, 2003.

3 Покропівній С.Ф. Економіка підприємства// Покропівній С.Ф. - Київ: 2001.

4 Тарасюк Г.М., Шваб Л.І. «Планування діяльності підприємства»// Тарасюк Г.М., Шваб Л.І. - Київ: «Каравела», 2003.

5 https://www.google.ru/search?q=1&source=lnms&tbm=isch&sa=X&ei= AUoAg&biw=1920&bih=913

6 https://www.google.ru/search?newwindow=1&biw=991&bih=655&t bm=issa=1&q=%D0.0....0...1c.1.36.img..1.0.0.hsFJcnn9L6c

7 http://ventportal.com/ua/node/600

8 http://www.witer.in.ua/klasif-kats-ya-sistem-kondits-onuvannya/

9 http://ukrbukva.net/print:page,1,8580-Organizaciya-deyatel-nosti-informacionnogo-vychislitel-nogo-centra-Oktyabr-skoiy-zheleznoiy-dorogi.html

10 http://zakony.com.ua/docs/37-jobdescrua/1491-Posadova-іnstruktsіya-Іngener-po-avtomatizovanih-sistemah-іnformatsіyno-obchislyuvalnogo-tsentra__-87.html

11 http://uk.wikipedia.org/wiki/Пожежна_безпека

12 http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0054-01

13 http://uk.wikipedia.org/wiki/Обчислювальний_центр

14 http://uadoc.zavantag.com/text/13103/index-1.html?page=11

15 http://elektrobezpeka.com.ua/ua/zahodi_pojejnoii_bezpeki_na_robochomu_

misci.html

Размещено на Allbest.ru

...