Реконструкція дизельного цеху ДТРЗ

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

1. РЕКОНСТРУКЦІЯ ДИЗЕЛЬНОГО ЦЕХУ ДТРЗ

1.1 Розрахунок параметрів дизельного цеху

1.1.1 Режим роботи і розрахунок річного фонду часу цеху, ремонтно-складальних позицій, устаткування і робітників

1.1.2 Річна виробнича програма і її коректування з урахуванням зручної ритмічності основного виробництва

1.1.3 Визначення трудомісткості річної програми ремонту

1.1.4 Розрахунок потрібної кількості позицій і виробничих місць

1.1.5 Розрахунок чисельності оборотного фонду агрегатів і вузлів

1.1.6 Вибір типа і визначення потрібної кількості устаткування

1.1.7 Розрахунок чисельності працівників цеху

1.1.8 Розрахунок необхідної виробничої площі цеху

1.1.9 Визначення основних розмірів цеху і вибір підйомно-транспортних засобів

1.2 Розробка пропозицій по реконструкції дизельного цеху

1. РЕКОНСТРУКЦІЯ ДИЗЕЛЬНОГО ЦЕХУ ДТРЗ

Вихідні дані до розрахунків:

Простій в ремонті, діб. 10

Серія локомотива ЧМЭ3, ТЭ10 ,ТЭ116

Річна програма ремонтів, секцій

230

15

10

Лінійна річна програма ремонтів, %10

дизельний цех транспортний працівник

1.1 Розрахунок параметрів дизельного цеху

1.1.1 Режим роботи і розрахунок річного фонду часу цеху, ремонтно-складальних позицій, устаткування і робітників

Режим роботи цеху визначаємо видом робочого тижня, кількістю робочих змін в добі і тривалістю робочої зміни з урахуванням умов технологічної безперервності і інших особливостей виробництва. На підставі прийнятого режиму роботи розглядаємо річні номінальний і дійсний фонди часу цеху, робочого місця, устаткування і робітників.

На Дніпропетровському тепловозоремонтному заводі встановлений п'яти денний переривчастий робочий тиждень загальною тривалістю 40 годин з двома вихідними днями, що відповідає тривалості однієї робочої зміни 8 годин.

Кількість робочих днів визначається за формулою:



, (2.1)

де - число днів в році, приймаємо = 365 днів;

- кількість неділь, приймаємо = 52 дня;

- кількість субот, приймаємо = 52 дня;

- число святкових днів в році, приймаємо = 10 днів.

= 365 - 52 - 52 - 10 = 251 день.

Усі величини, що входять до формули (2.1), приймаються за календарем конкретного календарного року, у якому виконується розрахунок. Величина уточнюється відповідно до чинного законодавства.

Величина називається базовим річним номінальним фондом часу і є вихідною для розрахунку за багатозмінної добової роботи річних дійсних фондів часу всіх видів.

На відміну від номінального, річний дійсний фонд часу враховує регламентовані втрати робочого часу. Справа в тому, що верстати, стенди та інше обладнання робочих місць і виробничих позицій проходять планово - запобіжні огляди й ремонти за певною системою. Робітники щорічно отримують чергову оплачувану відпустку різної тривалості (залежно від категорії умов роботи) і встановлені надбавки до неї, частину робочого часу втрачають за тимчасовою непрацездатністю. Усі ці втрати робочого часу є регламентованими і зменшують річний номінальний фонд робочого часу до розмірів фонду.

Річні фонди часу розраховуємо таким чином:

(2.2)



де - річний номінальний фонд часу, год;

- тривалість робочої зміни, приймаємо = 8 год;

- число передсвяткових днів в році, приймаємо = 6;

- число робочих субот, приймаємо = 0;

- час на який скорочується тривалість робочої зміни в передвихідні і передсвяткові дні, приймаємо = 1год;

- число робочих змін в доба, приймаємо = 1.

год.

Дійсний фонд часу цеху збігається номінальним, тому що при використанні цеху за часом регламентовані втрати робочого часу не передбачені.

Номінальний дорівнює річному фонду часу цеху год.

Дійсний фонд часу розраховується за формулою

(2.3)

де - коефіцієнт, що враховує регламентовані втрати робочого часу на планово-профілактичні обслуговування в залежності від типу робочого місця і змінності роботи, [1].

години.

Номінальний фонд часу устаткування дорівнює річному фонду часу цеху, години.

Дійсний фонд часу устаткування визначається по формулі

(2.4)



де - коефіцієнт використання номінального фонду часу, що враховує час перебування устаткування в планово-попереджувальному ремонті, [1].

години.

Річний номінальний фонд часу робітника називається явочним і дорівнює річному номінальному фонду часу цеху, = 2002 години.

Річний дійсний фонд часу робітника називається списковим, позначається і визначається за формулою

(2.5)

де -тривалість відпустки робітника в робочих днях; 18 5.

- коефіцієнт, що враховує невиходи на роботу з поважних причин, 1.

годин.

1.1.2 Річна виробнича програма і її коректування з урахуванням зручної ритмічності основного виробництва

Визначаємозагальнувиробничупрограму:

, (2.6)

де - основна виробнича програма;

- лінійна виробнича програма.



; (2.7)

секц.

приймаємо 2 секц.

секц.

Приймаємо 26 секцій.

Визначаємо загальну виробничу програму цеху:

секц.

Основний такт виробництва визначається по формулі:

, (2.8)

де ? розрахункове число робочих днів в році;

- кількість робочих змін за добу (=1).

змін/секція.

Для тепловозів і їх крупних агрегатів і вузлів зручним з погляду організації виробництва і оперативного планування вважається основний такт, кратний цілій зміні, її половині або четвертині, або хоча б цілому числу годин. Тому одержану величину основного такту відповідно округляємо. Таким чином, одержуємо розрахункову величину основного такту змін/секція.

Розрахункова загальна річна виробнича програма, скоректована із урахуванням зручної ритмічності виробництва:

, (2.9)



секц.

Резерв виробничої потужності внаслідок деякого скорочення основного такту виробництва визначаємо по формулі :

, (2.10)

секц.

Цей резерв виявляється корисним при подальшому розвитку цеху і збільшенні об'єму випуску продукції, а також при можливому переході на ремонт більш потужних локомотивів.

Після коригування величини виконується коригування програми ремонту для кожного з видів ремонту КР1 () та КР2 () за формулами :

, (2.11)

, (2.12)

секц.

секц.

секц.

секц.

секц.

секц.

1.1.3 Визначення трудомісткості річної програми ремонту

Об'єм виробництва цеху характеризується величиною трудових витрат, необхідних для виконання заданої програми. Величина трудовитрат обчислюється по кожному виду продукції на підставі норм трудомісткості одиниці продукції.

Під трудомісткістю одиниці продукції розуміються добуток кількості виконавців на тривалість ремонту. Для робітників одиницею вимірювання трудомісткості є людино-година, для верстатів - станко-година, для технологічного устаткування - агрегато-година.

Трудовитрати на загальну річну програму цеху визначаються по формулі:

люд.-год (2.11)

де, - повна заводська трудомісткість ремонту однієї секції тепловоза відповідно для всіх (для капітальних ремонтів І і ІІ об'ємів) ремонтованих тепловозів, приймаємо :

= 4362 люд.- год , =5071 люд.- год;

=4563 люд.- год , =5245 люд.- год;

=6104 люд.- год , =6937 люд.- год; [1].

, -процентне відношення трудомісткості ремонту секції тепловоза в цеху для (І і ІІ об'ємів ремонту) всіх ремонтованих тепловозів до її повної заводської трудомісткості, приймаємо :

= 19,8 % ,=17,9 %;

= 22,7 % ,=19,8 %;

= 26,0 % ,=23,3 %; [1].

- розрахункова основна річна виробнича програма, од.;

- поправочний коефіцієнт на категорію серійності виробництва, приймаємо = 1,2 [1];

люд-год.

люд-год.

люд-год.

люд.год.

Трудовитрати на річну програму лінійної продукції:

, (2.12)

- річна програма лінійноїпродукції цеху в одиницях, тобто комплектах агрегатів і вузлів, що відповідають одній секції тепловоза; зазвичай величина задається у вихідних даниху вигляді процентного відношення до основної програми і перераховується на одиниці продукції за формулою:

. (2.13)



люд.год;

люд.год ;

люд.год ;.

люд.год

люд.год.

1.1.4 Розрахунок потрібної кількості позицій і виробничих місць

Спеціалізованою виробничою позицією називається ділянка виробничої площі, розташована в послідовності виробничого процесу, призначена для виконання закріпленого за нею строго певного набору операцій і оснащена відповідно до вимог технологічного процесу необхідним устаткуванням, стандартним і не стандартним технологічним оснащенням.

Номенклатура позицій і виробничих місць, тобто перелік їх найменувань по призначенню, визначається вимогами технологічного процесу і графіком його організації в межах всього виробничого циклу ремонту тепловоза або його агрегатів і вузлів.

Потрібна кількість позицій і виробничих місць, розташованих на площі цеху, залежить від зайнятості кожної позиції (виробничого місця) ,тривалості виробничого циклу , здійснюваного в межах цеху, обсягу розрахункової річної виробничої програми та річного фонду часу цеха (відділення) .

Розрахунок потрібної кількості позицій і виробничих місць здійснюється з урахуванням вживаних форм організації виробничого процесу при потоковій формі ремонту по формулі:



(2.14)

де - тривалість робочого циклу (простій в ремонті);

- розрахунковий такт виробництва, год/од.

= 11 позицій.

Без розрахунку додатково приймаємо зрівняльну позицію, призначену для виконання робіт підвищеного об'єму ремонту (в наслідок ненормального зносу або аварійного стану тепловоза, його агрегата або вузла) і для утворення резерву виробничої потужності цеху. Таким чином

позиції.

1.1.5 Розрахунок чисельності оборотного фонду агрегатів і вузлів

При агрегатних методах ремонту тепловозів на заводі для ритмічної роботи проектованого цеху передбачається створення оборотного фонду справних агрегатів і вузлів, який складається з технологічного і страхового запасів.

Технологічний запас створюється для скорочення виробничого циклу ремонту базового об'єкту в тих випадках, коли тривалість ремонту знятого агрегата або вузла перевищує дійсний час, що відведений по графіку організації виробничого процесу від моменту зняття агрегата або вузла до моменту його зворотної постановки на той же самий базовий об'єкт.

Величина технологічного запасу визначається за формулою:

, (2.15)



де - тривалість ремонту знятого агрегату або вузла, роб.-діб;

- час, відведений графіком виробничого процесу від зняття агрегати з тепловоза до його зворотної установки на той самий локомотив, роб.-діб;

-кількість однотипних змінних агрегатів або вузлів на секції тепловоза.

Розраховуємо величину технологічного запасу А_т для основних агрегатів і вузлів. Приймаємо Т₁ = 8,5 діб, Т₂ = 3,75 діб[1].

од.

Приймаємо 6 од.

Страховий запас А_с потрібен для постановки запасного вузла замість ненормального зношеного або аварійного. Приймається рівним 8-15% технологічного запасу (за даними тепловозоремонтних заводів).

од.

Приймаємо страховий запас 1 од.

Величина оборотного фонду виходить підсумовуванням технологічного і страхового запасів:

, (2.16)

од.

1.1.6 Вибір типа і визначення потрібної кількості устаткування

Вибір типу верстатів і технологічного устаткування здійснюється по технологічному процесу, залежно від характеру технологічних операцій, розмірів і маси оброблюваних виробів. В основних цехах тепловозоремонтного заводу устаткування, встановлюване на виробничій площі, в основному підрозділяється на оброблювальне, стандартне і нестандартне технологічне і підйомно-транспортне. Основою для вибору типу устаткування є норми технологічного проектування, каталоги і проспекти з технологічними характеристиками.

Загальну кількість верстатів визначаємо збільшено.

, (2.17)

- процентне відношення верстатної трудомісткості до загальних трудовитрат цеху, [1];

-дійсний річний фонд часу роботи обладнання (залежно від змінності його роботи), год;

-середній розрахунковий коефіцієнт завантаження верстатного устаткування, можна вважати рівним ;

-прогресивний коефіцієнт виконання норм, приймаємо

од.

од.

од.

од.

Одержана загальна кількість верстатів розподіляється по типах.

,од., (2.18)

де - потрібна кількість верстатів даного типу;

- процентне відношення зайнятості верстатів даного типу до загальної трудомісткості верстатних робіт цеху [1].

Кількість токарно-гвинторізних верстатів:

од.

Приймаємо

Кількість технологічного устаткування визначаємо укрупнено по формулі:

, од., (2.19)

де - норма витрат агрегат-годин на одиницю ремонту (одну секцію тепловоза), приймаємо, [1].

од.

Приймаємо од.

Для решти верстатів результати розрахунків зводимо в таблицю 2.1.

Таблиця 2.1 - Потрібна кількість верстатів

Найменування верстата	Розрахунко- вий норматив	Потрібна кількість верстатів
		по розрахунку	прийнята
Токарно-гвинторізний Карусельний Горизонтально-розточ. Фрезерний Свердлильний Шліфувальний Шліфувальний для колінчатих валів Доводочний	31 6 10 9 10 16 11 7	10,85 2,1 3,5 3,15 3,5 5,6 3,85 2,45	11 2 4 3 4 6 4 2



1.1.7 Розрахунок чисельності працівників цеху

Розрахуємо кількість таких категорій працівників:

- виробничі робітники -;

- допоміжні робітники -;

- кадрові робітники -;

- адміністративно-технічні працівники -;

- рахунково-конторський персонал -;

- молодший обслуговуючий персонал -.

Загальна кількість виробничих робітників визначається за формулою:

(2.20)

де - прогресивний коефіцієнт виконання норм робітниками; за досвідом локомотиворемонтних заводів може братися в межах 1,00-1,35;

чол.

Отримана загальна кількість виробничих робітників розподіляється за професіями так:

чол., (2.21)

де - кількість виробничих робітників цієї професії, люд.;

- індекс професій виробничих робітників;

- відсоток участі даної професії в загальних трудовитратах цеху [1].

Слюсарі складають 84,6 % від загальної кількості виробничих робітників.

чол.

Результати розрахунків зводимо в таблицю 2.2.

Кількість допоміжних робітників визначається у відсотках від кількості виробничих робітників.

, (2.22)

де - відсоток допоміжних робітників по відношенню до основних виробничих, приймаємо = 15 % [1].

чол.

Сума виробничих і допоміжних робітників складає категорію кадрових робітників

, (2.23)

чол.

Чисельність інших категорій ( ІТР, РКП і МОП ) визначається у відсотках від кількості кадрових робітників за такими формулами:

, (2.24)

, (2.25)

, (2.26)



де,, - відсоток відповідно ІТР, РКП і МОП стосовно кількості кадрових робітників [1].

Таблиця 2.2 - Результати розрахунку чисельності працівників цеху

Професія працівника	Відсоток участі	Кількість чоловік
Слюсар Верстатник Електрозварювальник Газозварювальник Мийник	84,6 12,7 1,0 0,7 1,0	241 30 3 2 2
Допоміжні робітники	15	36
Кадрові робітники		277
Адміністративно-технічні працівники	8,0	19
Рахунково-конторський персонал	0,8	2
Молодший обслуговуючий персонал	1,0	2

1.1.8 Розрахунок необхідної виробничої площі цеху

Визначимо площу цеху по методу питомих площ, згідно якому загальна виробнича площа цеху дорівнює:

(2.27)

де - індекс вимірника (виробничої ділянки, верстата, одного робітника,ремонтної позиції тощо);

-норма площі на вимірник, м²/вим.; [1];

-розрахункова кількість вимірників даного вигляду.

Результати розрахунків потрібної виробничої площі зводимо в таблицю 2.3.



Таблиця 2.3 - Розрахунок потрібної виробничої площі цеху

Найменування відділення	Вимірник	Норма площі на вимірник,м2 / вим.	Прийнятак-ть вимірниківвв	Площа, м2
1	2	3	4	5
Ділянка розбирання і миття	Позиція	275	6	1650
Дільниця дефектування	Дільниця	120	1	120
Відділення ремонту блоків і рам: - дільниця зварювання - дільниця оптичної перевірки - механічна дільниця	о.ф.р. Дільниця -//- Верстат	20 200 50 25	27 1 1 42	540 200 50 1050
Відділення ремонту колекторів, кришок, коробок	о.ф.р.	10	14	140
Відділення ремонту турбокомпресорів	о.ф.р.	15	14	210
Відділення ремонту вертикальної передачі	-//-	10	14	140
Відділення ремонту компресорів	-//-	10	14	140
Відділення регуляторів та приводів	-//-	10	14	140
Відділення ремонту водяних та масляних насосів	-//-	8	14	112
Відділення паливопідкачуючих агрегатів, фільтрів, механізму управління	-//-	10	27	270
Продовження таблиці 2.3
1	2	3	4	5
Відділення складання шатунів	Лінія	230	1	230
Відділення ремонту колінчастих і кулачкових валів з металорізальним устаткуванням	Дільниця	350	1	350
Відділення для ремонту паливної паратури	Дільниця	300	1	300
Відділення складання та опресування блоків	-//-	150	6	900
Відділення загального складання дизеля	Позиція	100	3	300
Випробувальна станція	Стенд	180	1	180
Дільниця перебирання дизелів	Дільниця	150	1	150
Відділення фарбування та сушіння	Дільниця	240	1	240
Дільниця механіка цеху	-//-	60	1	60
Інструментально-роздавальна комора	с.т.п.р.	0,15	502	75
Комплектувальна комора	с.т.п.р.	0,35	502	176
Комора матеріалів	-//-	0,15	502	75
Комора масляного і паливного господарства	-//-	0,15	502	75
Дільниця випробування турбокомпресорів та компрессора	Дільниця	160	2	320
Усього				8033
Примітки: о.ф.р. - Одиниця фронту ремонту с.т.п.р. - Секція тепловоза річної програми

1.1.9 Визначення основних розмірів цеху і вибір підйомно-транспортних засобів

Основними розмірами цеху в метрах є: ширина ; довжина ; висота до рівня затягування ферм ; висота до головки підкранової рейки .

Ширина прольотів цеху визначається по нормах технологічного проектування, узгоджених з нормами уніфікації будівельних конструкцій[1]. Приймаємо = 24 м.

Довжина цеху при його розміщенні в блоці основних цехів повинна відповідати довжині головного прольоту дизельного цеху, яка визначається за формулою :

(2.28)

де - кількість ремонтно-складальних позицій, розміщених на одній лініїголовного прольоту дизельного цеху, = 12;

l₁-довжина ремонтно-складальної позиції (секції тепловоза), l₁ = 17,220 м; l₂-розрив між суміжними позиціями, l₂ = 1 м;

l₃ - відстань від торцевої стіни цеху до тепловозу який знаходиться на ближній позиції, l₃ = 3 м;

в- ширина транспортного проїзду, b = 4 м.

Приймаємо

Довжина проектованого цеху L, визначувана його розрахунковою загальною виробничоюплощею і вибраною шириною головного прольоту складе:

, (2.29)

.

Так як , (333,5 > 264 м) приймаємо цех однопролітним.

Одержану довжину цеху по міркуваннях уніфікації будівельних конструкцій округляємо, кратну 6 або 12.

Довжину проектного цеху приймаємо рівну 330 м.

Прийняту згідно [1] висоту цеху до рівня затягування ферм =12,6 м і до головки підкранової рейки = 9,65 м, перевіряємо по епюрі поперечного розрізу.

, (2.30)

де h₁-найбільша висота встановленого в цеху устаткування або виробу, що знаходиться на ремонті, приймаємо h₁ = 3,6 м [1];

h₂- відстань від верхньої точки встановленого устаткування до нижньої точки виробу, піднятого в крайнє верхнє положення, що транспортується краном, приймаємо h₂ = 1,15 м;

h₃- висота найкрупнішого виробу або устаткування, що транспортується, приймаємо h₃ = 2,3 м;

h₄-відстань від верхньої точки предмету, що транспортується, до центру крюка крана, не менше ніж 1 м., приймаємо h₄ = 2 м;

h₅ - відстань від центру крюка крана, в його граничному верхньому положенні до верхньої грані головки підкранової рейки, приймаємоh₅ = 0,6 м [1];

h₆- габаритна висота крана від верхньої грані головки підкранової рейки до верхньої точки контурів крана, приймаємоh₆ = 2,85 м [1];

h₇- відстань від верхньої точки контурів крана до рівня затягування ферм, приймаємо h₇ = 0,1 м [1].

Висота до верхньої грані головки підкранової рейки.

, (2.31)

Підйомно-транспортне устаткування цеху складається з мостових, підвісних, консольно-поворотних, підвісних кран-балок, монорейок з тельферами, електрифікованих рейкових візків, електрокар і інших технічних засобів.

Епюра висоти цеху зображена на рисунку 2.1.

Рисунок 2.1 - Епюра висоти дизельного цеху



1.2 Розробка пропозицій по реконструкції дизельного цеху

При розрахунку виробничої площі цеху було визначено, що необхідна площа, згідно заданої програми ремонту, складає 8033м², тоді як на ДТРЗ площа дизельного цеху складає 8077 м².Отже вільна площа становить 44 м². Вільну площу пропонуємо використати для ремонту турбокомпресорів, водяних і масляних насосів тепловозів що знаходяться на лінії та при можливих збільшеннях об'єму програми ремонту, здати в оренду або пропонуємо встановити обладнання, яке дозволить зменшити витрати часу на ручну працю, що застосовується при ремонті деталей дизеля.

Размещено на Allbest.ru

...