Соціальне ринкове господарство: умови і можливості формування в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

СОЦІАЛЬНЕ РИНКОВЕ ГОСПОДАРСТВО:

УМОВИ І МОЖЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ В УКРАЇНІ

Спеціальність - Економічна теорія

Міуська Вікторія Валеріївна

Донецьк - 2001

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано у Донецькому державному технічному університеті Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк).

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор

Тарасенко Галина Дем'янівна, Донецький державний технічний університет Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри економічної теорії

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Сорока Ігор Вікторович, Донецький державний університет економіки і торгівлі ім. Михайла Туган-Барановського Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк), ректор

кандидат економічних наук, доцент Дмитриченко Лілія Іванівна, Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк), доцент кафедри економічної теорії

Провідна установа - Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України (м. Харків), кафедра економічної теорії і економічних методів управління.

Захист відбудеться 27 червня 2001 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 11.051.01 в Донецькому національному університеті Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 198а, ауд. 101.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України (83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24).

Автореферат розісланий 24 травня 2001 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Овечко Г.С.

Анотація

соціальний ринковий економічний господарство

Міуська В.В. Соціальне ринкове господарство: умови і можливості формування в Україні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01 - Економічна теорія. Донецьк. 2001.

Дисертація присвячена дослідженню принципів та критеріїв організації соціального ринкового господарства з метою визначення можливостей його формування в Україні протягом перехідного періоду до ринкових відносин. Визначено теоретичні і методологічні основи аналізу економічної структури СРГ, проаналізовано діючі моделі ринку і СРГ з метою обгрунтування спільних і особливих їх характеристик. В роботі проаналізовано матеріально-технічний, економічний та соціальний потенціал України у аспекті можливостей переходу до СРГ.

Особливу увагу приділено аналізу специфіки українського розвитку на сучасному етапі, що викликало необхідність дослідження процесів формування змішаної економіки адекватної економічній структурі СРГ, соціально-економічної політики та ролі держави у створенні основ такого господарства, проблем соціального захисту населення принаймні на перехідний період.

У результаті дослідження вдалося сформулювати висновки теоретичного і практичного характеру: теоретичною платформою досліджень з проблем СРГ може бути сьогодні інституціоналізм, який найбільш об'єктивно досліджує економічну структуру сучасного суспільства і зокрема СРГ; практичний висновок міститься у формуванні своєрідної моделі СРГ. Здобуті у дисертаційному дослідженні висновки представлені рисунками. Дисертація містить також математичні обгрунтування проблем теми, зокрема, проблеми структурної перебудови економіки за пріоритетами.

Ключові слова: моделі ринку, соціальне ринкове господарство, економічна структура, змішана економіка, соціальна політика, соціальний захист населення.

Аннотация

Миусская В.В. Социальное рыночное хозяйство: условия и возможности формирования в Украине. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.01.01 - Экономическая теория. Донецк. 2001.

Диссертация посвящена исследованию принципов и критериев организации социального рыночного хозяйства с целью изыскания возможностей его формирования в Украине на протяжении переходного периода к рыночным отношениям. Определены теоретические и методологические основы рынка и СРХ с целью обоснования общих и особенных их характеристик. В работе проанализирован материально-технический, экономический и социальный потенциал Украины в аспекте возможностей перехода к СРХ.

Результаты предпринятого анализа в этом направлении неутешительны. Однако рассмотрение в историческом аспекте эволюции технологического способа производства позволило установить, что материально-технический потенциал страны достаточно высок, хотя кризис наложил на него существенный отпечаток, как и на экономический потенциал. В связи с этим в работе рассматриваются причины кризиса, которые условно сгруппированы в объективные, условно-объективные и субъективные.

Особое внимание уделено анализу специфики украинского развития на современном этапе. Это вызвало необходимость исследования:

- процессов формирования смешанной экономики адекватной экономической структуре СРХ, которая характеризуется следующими процессами: осуществление различных форм собственности и типов хозяйств; преимущественно рыночные принципы хозяйствования; наличие иных, отличных от господствующих, экономических отношений (плана и рынка, монополий и малого бизнеса, частного предпринимательства и государственной сферы деятельности и т. п.);

- социально-экономической политики и роли государства в создании основ СРХ. Центральное место в анализе принадлежит кейнсианскому положению о стимулировании эффективного совокупного спроса через рост доходов населения, а основная рекомендация сводится к необходимости осуществления рывка в росте доходов от труда и предпринимательства;

- проблем социальной защиты населения, особенно в переходный период. Основными методологическими посылками исследования данной проблемы в диссертации выступают:

необходимость социальной защиты прежде всего трудоспособных членов общества, создающих или способных создавать общественный продукт, поскольку такая задача является естественной для любой социально-экономической системы: создание человеку нормальных условий жизнедеятельности,

в основу социальной защиты должен быть положен принцип социальной справедливости: как предоставление системой равных возможностей для проявления своих способностей каждому члену общества и как равное вознаграждение за равный труд,

поскольку законы рынка действуют жестко, и не всякий член общества может к ним адаптироваться, то в социальной защите нуждаются те, кто остался за рамками рыночных отношений,

необходимость социальной защиты обусловлена и тем, что в рыночной среде любого уровня, а в переходный к ней период особенно, всегда присутствуют беднейшие слои населения, о которых государство (общество) обязано позаботиться.

В результате исследования удалось достигнуть выводов теоретического и практического характера: теоретической платформой исследований проблем СРХ может быть сегодня институционализм, который наиболее объективно исследует экономическую структуру современного общества и в частности СРХ; практический вывод состоит в конкретных предложениях относительно использования потенциала Украины в формировании своеобразной модели СРХ. Полученные в диссертационном исследовании выводы представлены блок-схемами. Диссертация содержит также математические обоснования проблем темы, в часности, проблемы структурной перестройки экономики по приоритетам.

Ключевые слова: модели рынка, социальное рыночное хозяйство, экономическая структура, смешанная экономика, социальная политика, социальная защита населения.

Summary

Miusskaya V.V. Social market economy: conditions and opportunities of its forming in Ukraine. - Manuscript.

Thesis on competition of a science degree of the candidate of economic sciences on speciality 08.01.01 - economic theory. Donetsk, 2001.

The dissertation investigates principles and criteria of social market economy (CME) organization for seeking the opportunities to its forming in Ukraine during transition to market relations. Theoretical and methodological fundamentals of market and CME are defined for general and particular their characteristics substantiation. Material and technical, economic and social potentials of Ukraine are analysed in perspective of transition to CME.

Special attention is devoted to analysis of contemporary Ukrainian development specific characters. This caused the necessity of research the forming processes of mixed economy that adequate to CME economic structure, social and economic policy and the role of government in creating the bases of such economy, problems of population social protection especially during transition period.

As a result of research it was obtained following conclusions of theoretical and practical nature: theoretical base for CME problems research for today could be only institutionalism that mostly objective investigates economic structure of present-day society and particularly CME; practical conclusion lies in specific propositions concerning using of potential of Ukraine in forming the peculiar CME model, which brought together in block schemes. The dissertation contains also mathematical theme problems' substantiation and problem of structure economy reorganization over priorities in particular.

Key words: market models, social market economy, economic structure, mixed economy, social policy, population social protection.

Загальна характеристика роботи

Розділ перший - Соціальне ринкове господарство як об'єкт наукового аналізу - присвячено теоретичним і методологічним основам аналізу економічної структури СРГ. З метою їх обгрунтування в роботі здійснено своєрідний огляд того, що було досягнуто різними напрямками економічної думки з приводу соціального аспекту економіки. Такий огляд показує, що починаючи з "Артхашастри" (Індія), Т.Кампанели (Італія), утопічного соціалізму (Франція) і закінчуючи сучасним інституціоналізмом, майже всі економічні концепції мали вихід на соціальні проблеми, або починалися саме з них. Але більш послідовно і науково такий зв'язок показав К.Маркс. Він довів, що, по-перше, економічні закони соціально детерміновані, оскільки умови їх дії формуються за певних суспільних відносин; по-друге, економічні закони соціально орієнтовані, оскільки спрямовані на досягнення визначених соціальних цілей; по-третє, економічні закони повинні втілюватися у реальні процеси, явища, взаємозалежності дійсності через конкретний механізм, який формується і функціонує завдяки діяльності людей. Можна не поділяти думку цього вченого відносно революційної зміни соціально-економічних систем, але сама ідея об'єктивної еволюції суспільних відносин від нижчих ступенів до вищих є вірною - вона проходить через більшість сучасних теорій немарксистського спрямування: теорія стадій зростання У.Ростоу, суспільства масового споживання Г.Катона, людських відносин, суспільної мети Дж.Гелбрейта та інших.

Такий визнаний представник ліберального неокласицизму, як Л.Мізес, поділяючи сучасний світ на чисто ринкове господарство, "зіпсований ринок" і неринковий устрій економічного життя, звертає увагу на соціальну функцію держави (мета і результати перерозподілу багатства у "зіпсованому ринку"). Вплив цієї концепції на неокласицизм з точки зору надання йому соціального наголосу безперечний. Навіть представник ортодоксального лібералізму В.Ойкен, визнав, що сам по собі інститут приватної власності не є гарантією демократичності суспільства, що сприяло обгрунтуванню ідеї доцільності соціального ринкового господарства.

У руслі обгрунтування методології аналізу СРГ розглядається концепція американського економіста Р.Солоу і англійського вченого Дж.Міда, яких турбує проблема темпів економічного зростання. Математичні методи аналізу і математичної статистики дозволили вченим розробити формули виробничої функції, яку удосконалив Дж.Кларк через врахування технічного прогресу як чинника виробництва. Нова формула вже мала вихід на національний доход.

Сучасним варіантом неокласичної теорії економічного зростання є монетаристська теорія М.Фрідмена - модель циклу і національного доходу, що зводиться до висновку: вільне підприємництво і приватна власність є найважливішими гарантіями прав людини, тобто і тут маємо своєрідний соціальний аспект економічної теорії.

Проте, ближче до методології аналізу СРГ знаходиться, на думку дисертанта, кейнсіанство та неокейнсіанство з їх провідною ідеєю об'єктивності втручання держави у якості додаткового регулятора ринкової економіки. В роботі розглядаються головні положення "Загальної теорії зайнятості, проценту і грошей" і втілення їх у "новий курс" Ф.Рузвельта. Особливе місце займає у контексті теми дисертації концепція "ефективного попиту", зокрема платоспроможного попиту населення, що сприяло подальшому аналізу цієї проблеми для умов українського перехідного періоду та відповідних висновків.

У цій частині роботи розглядається і економічна платформа інституціоналізму. Як відомо, американський економіст Т.Веблен додержується позиції конструктивної критики капіталізму і його соціальних інститутів. Цю платформу узяв за базову у своїх дослідженнях і Дж.Гелбрейт, який навіть видав роботу "Економіка і суспільні цілі". Аналізуються й погляди У.Ростоу, Е.Денісона, Б.Селігмена, П.Самуельсона. Одним з перших наприкінці 60-х рр. ХХ ст. Е.Денісон, аналізуючи вплив різних факторів на національний доход і темпи економічного зростання, особливе значення надавав таким, як витрати праці, тривалість робочого часу, рівень освіти робочої сили, житлові умови праці-вників, розподіл доходів. Безперечно, що подальший розвиток цих ідей привів до більшої соціалізації думок, обгрунтування неминучості соціального спрямування ринкових систем

Такий цілеспрямований аналіз надав можливість для висновків відносно методології аналізу СРГ: перший - не можна не брати до уваги будь-який напрямок економічної тео-рії, бо у кожному з них присутній соціальний аспект ринкового господарства; другий - не тільки теорія, а й практика свідчать, що немає однозначного підходу до проблеми створен-ня умов формування СРГ в Україні, оскільки його моделі вже апробовано на основі конк-ретних теоретичних обгрунтувань; третій-більш доречною методологічною основою ана-лізу СРГ можна вважати кейнсіанство та інституціоналізм, бо саме вони відо-бражають реальну складність світогосподарського розвитку і його тенденції; четвертий -з певною умовністю можна вважати неолібералізм теоретико-методологічним обгрунтува-нням німецької моделі СРГ, а неокейнсіанство та інституціоналізм - шведської його моделі.

В цьому розділі визначаються принципи та критерії організації СРГ через аналіз діючих моделей ринкового господарства (шведської, німецької, японської, французської, південнокорейської, турецької) з метою вияву можливостей його створення в Україні. Необхідність такого аналізу обумовлена декількома обставинами: структурна перебудова української економіки повинна відбуватися у визначеному напрямку, тобто, яка мета з точки зору майбутнього переслідується цією перебудовою; вже існуючі моделі СРГ потребують наукового аналізу для визначення спільних і особливих рис, бо Україна має свої особливості; необхідно також реабілітувати нашу країну як розвинуту у техніко-технологічному і економічному відношенні; народ країни як головна виробнича сила повинен знати, які позитиви може принести такий суспільний устрій, як СРГ. У зв'язку з тим, що в Конституції України записано: "Україна є демократичною, правовою, соціальною державою", пропонується змінити це визначення більш конкретним: "Україна є демократичною державою з змішаною перехідною економікою, яка спрямована на побудову соціального ринкового господарства". Дослідження у цьому напрямку виявили проблеми: на основі якої економічної структури існуватиме СРГ; що можна зберегти з попередньої системи; які апробовані соціально-економічні інститути можна внести в нове суспільство зовні; ендогенними чи екзогенними можливостями слід скористуватися; як найбільш об'єктивно оцінити поняття соціальної справедливості тощо.

З співставлення німецької і шведської моделей СРГ в роботі зроблено висновки. Перший - кожна з моделей має спільні характеристики і особливі риси. Другий - жодну з них недоречно копіювати Україні у чистому вигляді.

Результати дослідження у цій частині дисертації дозволили визначити найбільш характерні принципи організації СРГ: пом'якшення наслідків нестабільності, що притаманна ринковим системам, сильною соціальною політикою будь-якого типу, яка є головною рисою СРГ. Принципи його організації можна звести до таких: а) наявність економічної свободи суб'єктів господарської діяльності; б) ринкові основи організації економіки, що забезпечують її високу ефективність; в) наявність державного апарату, який спроможний проводити сильну соціальну політику на основі результатів ефективної економіки; г) послідовне проведення політики соціальної справедливості у будь-якому розумінні цього поняття.

Щодо вибору моделі для України, то можна зазначити таке: з одного боку, українська модель не повинна бути чиєюсь копією, бо не можна екстраполювати принципи організації однієї економіки на іншу; з другого боку, Україні не слід вигадувати настільки "власну" модель, щоб вона кінець кінцем не спрацювала б. Тим не менш, в Україні вже зараз існують чинники, які можна використати у гіпотетичному СРГ. До них слід віднести, по-перше, досвід державного регулювання економіки з урахуванням перехідного періоду, по-друге, досвід планування - поточного і перспективного, по-третє, пріоритети виробництва над сферою обігу, по-четверте, досвід та залишки основ соціальної сфери. До несприятливих умов сучасного стану з огляду на формування СРГ можна віднести, по-перше, кризовий стан економіки і розлад соціальної сфери, по-друге, швидкоплинний процес різкої диференціації суспільства за доходами соціальних груп населення (сімей) та зростання їх збіднілості, по-третє, наявність економічного криміналу. Аналіз кожної умови проведено з використанням статистичного і фактичного матеріалу.

З метою вирішення задач дисертації досліджено матеріально-технічний, економічний та соціальний потенціал України. Аналіз матеріально-технічних можливостей країни у аспекті формування СРГ виявив суперечливі тенденції (на відміну від поширеного тлумачення тільки негативних процесів). А саме. Очевидним фактом сучасного періоду є те, що відбуваються як руйнуючі процеси щодо успадкованої технічної бази, так і структурно-перебудовні і, навіть, створюючі. На основі існуючих позицій щодо технологічного способу виробництва (ТСВ), розгляду неоднозначних підходів до засобів виробництва, робочої сили, розподілу та кооперації праці, сукупного робітника тощо, розглянуто стан та перспективи матеріально-технічної основи виробництва. Такий аспект дозволив дістати висновку про наявність процесів формування такої бази, яка адекватна потребам формування СРГ в країні.

Економічний потенціал досліджено на основі поширеного статистичного матеріалу та авторського підходу до його тлумачення. Розглядаються причини кризи з неординарної позиції - об'єктивні, умовно-об'єктивні, суб'єктивні. До об'єктивних віднесено самі умови перехідного періоду від планово-командної до ринкової системи господарювання, що обов'язково передбачають боротьбу старих форм та відносин з новими, боротьбу, яка розрахована на перемогу нових, у даному разі ринкових форм та відносин. Об'єктивними слід вважати і розпад СРСР та болісні процеси відриву економіки України від єдиного народногосподарського комплексу і необхідність структурної перебудови національної економіки. До умовно-об'єктивних віднесено традиційне відставання аграрного сектору економіки від промислового, курс на перехід до ринку без попередньої підготовки ані економічної бази, ані наукових програм, ані психології працівників. Суб'єктивні причини містяться, на погляд дисертанта, у частій зміні урядів, що не мали часу для розробки реальної програми переходу з урахуванням відсутності в Україні достатніх паливно-енергетичних ресурсів; впровадження політики "шокової терапії" без урахування специфіки країни і часу; по суті руйнування (особливо у перші роки незалежності) ВПК під гаслом конверсії; намагання перейти до ринкових відносин за допомогою тільки політики монетаризму; не було враховано і політичну нестабільність в країні.

Аналізуються і соціальні можливості формування СРГ в Україні через доходи, споживчі бюджети, диференціацію сімей за доходами, пенсії та пільги, життєвий рівень найбільш вразливих верств населення. Такий аналіз надав можливість дійти до висновку - потреба негайної зміни соціальної політики держави очевидна, це визнають і Президент, і Верховна Рада. Певні зрушення у цьому напрямку вже почали відбуватися.

Разом з висновками обгрунтовуються деякі пропозиції щодо поліпшення умов формування СРГ в Україні. Перша стосується необхідності зміни монетаристських методів впливу на економічне життя нашої перехідної економіки на кейнсіанські, які більш ефективні у несталій економіці, що доведено практикою. Друга містить думку про зміну напрямку та й самого процесу роздержавлення і приватизації держмайна, бо існуючі не дають бажаного економічного ефекту. Третя спрямована на необхідність зміни процесу конверсії ВПК у напрямку більш ефективного використання його технологій і висококваліфікованих кадрів у галузях цивільного виробництва. Четверта стосується необхідності зміни соціальної політики держави. П'ята містить потребу більш позитивного впливу на економіку кредитно-фінансової системи, грошового обігу, регулювання деяких цін і контролю за ними - у тій мірі, в якій не порушує законів ринку.

Розділ другий - Специфіка українського розвитку і можливості створення основ своєрідної моделі соціального ринкового господарства - містить перш за все дослідження проблем формування економіки змішаного типу як адекватної економічної структури СРГ. Ця думка доводиться у полеміці з іншими авторами і через введення нових аргументів та розширення сфери дослідження. Методологічно виділено аспекти: історичний, структурний і специфічний. З точки зору історії, змішану економіку слід розглядати у рамках еволюції економічних відносин з переходом від однієї соціально-економічної системи до іншої, наступної, акцентуючи на економічному змісті відносин власності та юридичних формах їх вираження. Саме економічна підсистема відносин власності є основою форм організації господарського життя суспільства - натуральної, товарної, змішаної. Але історичний тип змішаного господарства не співпадає з сучасними уявленнями про змішану економіку, хоча факт відповідності такої для перехідних періодів у розвитку суспільства очевидний. Разом з тим, не можна стверджувати, що будь-який тип змішаної економіки відповідає лише перехідному стану, бо існують два типи змішаної економіки: історичний, як результат перехідного періоду, і генетичний, як результат господарського укладу, що вже склався. Структурний аспект аналізу передбачає відносне угрупування різних національних економік за їх структурою, які містять як спільні характеристики, так і особливі.

До спільних слід віднести співіснування різних форм власності, переважно товарний тип виробництва, наявність окрім пануючих інших економічних відносин (наприклад, співіснування плану і ринку). Цей аспект розглянуто в роботі на конкретних моделях сучасної ринкової економіки - французької, польської, американської, південно-корейської, що підтвердило думку про спільні і особливі риси змішаної економіки. Цей самий аспект розглянуто і з позиції еволюційної теорії, доцільність і популярність якої обумовлена декількома обставинами: чимало країн знаходяться у постсоціалістичному просторі і трансформують у ринкову економіку чи стоять перед вибором - капіталізм або СРГ. Такий стан і потребує наукового політекономічного аналізу і обгрунтування. Еволюційна теорія з цих позицій як найбільш відповідає цій задачі, бо виявляє і аргументує інституціональні основи нової економічної структури; виділяє ті з них, які за даних умов найбільш ефективні, а також ті, що зможуть спрацювати на перспективу; визначає ті механізми, які зможуть діяти у напрямі стабілізації економіки, виходу її з кризи; визначає саме інститути змішаної економіки - права і форми власності, форми економічного зв'язку, сферу і особливості використання законів ринку, ступінь і характер втручання держави в процес еволюції тощо. Очевидно, що такі головні напрямки економічної теорії, як класицизм, марксизм, кейнсіанство неспроможні сьогодні виступати безперечними авторитетами і вирішувати задачі, які ставить сама соціально-економічна еволюція, хоча ця обставина не відкидає можливостей використання окремих перевірених життям постулатів цих напрямків.

Тому доцільним виявляється дослідження специфічного аспекту аналізу змішаної економіки, в якому можна розглядати як усі постсоціалістичні країни, так і Україну зокрема, бо тут теж є спільні і особливі риси. Спільною тенденцією для усіх країн з перехідною економікою є тенденція переходу від державної форми власності до різноманітних її форм як основи вільних економічних відносин, свободи вибору діяльності; від відносно прямої і регламентованої форми економічного зв'язку до нерегламентованої діяльності суб'єктів ринку; від планової системи розподілу факторів виробництва і суспільного продукту до такої, що враховує не тільки вкладання праці, а й капіталу, об'єктів власності, підприємницьких зусиль тощо; від централізованого управління до менеджменту як економічно доцільної системи. Крім того, ринкова трансформація передбачає демократичні засади інших сфер суспільства.

Звідси дослідження специфіки української змішаної економіки та гіпотетичної моделі СРГ в українському варіанті виявилося край необхідним. Ця специфіка потребує аналізу щонайменше двох положень: які конкретно перетворення необхідно здійснити і чи існують реальні, нехай потенційні, можливості активізації цього процесу.

Дослідження у такому напрямку довели, що: по-перше, курс на роздержавлення держмайна в цілому правильний, бо саме він створює різноманітні форми власності і різні типи господарювання, що й відповідає ринковим умовам, хоча сам хід цього процесу потребує негайного виправлення хиб і помилок; по-друге, курс на структурну перебудову економіки теж правильний, але відбувається дуже повільно, важко і не зовсім у тому напрямку, який повинен бути. Тому пропонується чітко встановити пріоритети перетворень - першого, другого та третього рівнів, як показано на рис. 1. Згідно рисунку структурної політики за пріоритетами побудовано квазіієрархічну модель, в якій: на першому етапі розглядаються рівні, незалежні один від одного, встановлюється ефективність кожної ланки на відповідному рівні в залежності від ресурсів, що вкладено; визначаються коефіцієнти значимості ланок і ставиться задача оптимізації для кожного рівня; вводиться до розгляду ієрархія рівнів пріоритетів і формулюється функція управління ресурсами, коефіцієнти якої і будуть враховувати пріоритети.

У загальному вигляді функція ефективності в залежності від вкладених ресурсів набула вигляду:

,

,

,

,

Вирішення цієї задачі можливо з використанням ЕОМ на основі сімплекс-методу.

Забезпечення зазначених пріоритетів потребує паралельного проведення таких дій: зміни інвестиційної політики з метою розширення виробництва товарів і послуг споживчого призначення; забезпечення оптимального рівня зайнятості, що потребує виконання спеціальної програми створення додаткових робочих місць; стимулювання інноваційної діяльності усіх господарюючих ланок та суб'єктів ринку з метою створення можливостей переходу до інформаційного суспільства у перспективі; зміни податкової політики держави та кредитної політики банків у напрямку сприяння вітчизняному підприємництву у всіх сферах діяльності; зміни політики конверсії ВПК; зміни соціальної політики принаймні у двох напрямках - збільшення доходів найманих працівників у всіх типах господарств і реального соціального захисту непрацездатних членів суспільства.

В дисертації зазначено, між тим, що існують певні межі втручання держави у ринкове господарство. Розглянуто досвід Великобританії, Франції, США (тетчеризм, рейгономіка тощо), Німеччини та Швеції. Про необхідність посилення ролі держави в сучасний період перетворень є вже чимало публікацій. Віддаючи належне складності задачі українського уряду (за умов помітного дефіциту ресурсів забезпечити нормальне функціонування макроекономічних пропорцій), вирішення її бачиться на шляху різкого підвищення доходів населення. Тільки такий крок спроможний розірвати "зачароване коло": неможливість зрушити економіку у напрямку виходу її з кризи за умов низьких доходів більшості населення - неможливість підвищити доходи і життєвий рівень населення не зрушивши економіку. Отже, проблему можна вирішити лише ривком у зростанні доходів. Така думка обгрунтовується на підставі кейнсіанського "ефективного попиту" та інституціоналістської теорії щодо підвищення життєвого рівня людей і соціального спрямування ринку.

Система доказів грунтується на тому, що доки в Україні ринок лише декларується, а його закони виявляють у більшості лише свою стихійно-руйнуючу силу, це призводить до прискорення тенденції падіння доходів населення країни, про що свідчить офіційна статистика. Оскільки споживчий і сукупний попит формуються більшістю населення, а доходи принаймні половини його утримуються на рівні мінімального споживчого бюджету або навіть нижче нього, то формування ефективного попиту проблематично.

З метою посилення достовірності такого висновку розглянуто позицію П.Самуельсона в його аналізі результатів втручання держави в економічне життя з 1880 до 1976 рр., яке він оцінює як 100 років прогресу шляхом перерозподілу податків; однак такі позитивні зрушення ще далекі від того, щоб обидві половини населення одержували б однакову частку всього суспільного продукту. Відомий і практичний досвід Японії, яка по суті з останнього місця серед розвинутих країн за рівнем заробітної плати працівників промисловості на межі 60-70-х рр. набула прискорення у цьому напрямку, і вже на початку 90-х рр. вийшла на перше місце у світі за показником ВВП на душу населення, що є суттєвим фактором економічного зростання. Сталі високі доходи більшості населення спостерігаються і в країнах СРГ. Тому зміна політики доходів повинна стати ключовим напрямком соціальної політики українського уряду. Шляхи виходу країни з кризи і одночасного створення основ СРГ через макроекономічне державне регулювання економіки подано на рисунку 2.

Зрозуміло, що хода за такою схемою дуже складна, але її треба було б здійснити, бо іншого шляху немає. Висновок принаймні такий: політика стабілізації економіки, закладини фундаменту економічного зростання і соціальна політика повинні йти не друга за першою і навіть не паралельно, а друга повинна йти попереду. Звідси задача № 1 - мобілізація усіх ресурсів і коштів на здійснення швидкого ривка у напрямі зростання доходів від праці і підприємництва. Якщо буде обрано такий шлях, то це може і повинно привести до поступового формування сприятливих умов для СРГ в Україні.

Щодо соціального захисту населення у період формування СРГ, то тут треба виходити з тих методологічних основ, що, по-перше, у будь-якій соціально-економічній системі природними повинні бути умови нормальної життєдіяльності людини; по-друге, забезпечення принципів соціальної справедливості; по-третє, соціальний захист треба спрямувати перш за все на працеспроможне населення, бо воно повинно мати сприятливі умови нормального існування через свою працю; по-четверте, держава повинна піклуватися про непрацездатних членів суспільства; по-п'яте, ті люди, які неспроможні пристосуватися до жорстких законів ринку, потребують соціального захисту. Ці методологічні засновки є основою аналізу по кожній позиції для умов України з використанням статистичних даних. Проблему ускладнено тим, що разом із збільшенням кількості людей, які потребують соціального захисту, відбуваються і структурні зміни: зменшуються доходи від праці і зростає питома вага пенсій та соціальних виплат (частка доходів від праці за період 1990-1997 рр. знизилася з 71 відсотка їх загального обсягу до 51,1 відсотка, а частка пенсій зросла з 15,8 до 25 відсотків); змінилася поведінка людей на ринку праці - оплата праці орієнтується на вдоволення мінімальних потреб, що знижує мотивацію і продуктивність праці зайнятих; зростають недекларовані доходи населення; реальна заробітна плата становить трохи більше 20-ти відсотків від рівня 1990 р.; падіння доходів від праці супроводжується зростанням доходів у сфері тіньової економіки (рис. 2).

Висновки

Дослідження соціального ринкового господарства та можливостей його створення в Україні показало доцільність такого аналізу як у теоретичному, так і у практичному розумінні. Результати дослідження можна звести до головних положень.

1. Критичний аналіз різних напрямків сучасної економічної думки дозволив виявити методологію дослідження соціального ринкового господарства - кейнсіанство і інституціоналізм. Теорію Кейнса апробовано практикою для несталого стану економіки, а інституціоналізм критично і найбільш об'єктивно досліджує економічну структуру сучасного суспільства, виявляє особливості та зміни соціального життя людей, науково визначає перспективи розвитку національної і світової економіки. Методологічною основою дослідження СРГ є також еволюційна теорія.

2. На платформі означених методологічних основ в дисертації проаналізовано існуючі моделі ринку і соціального ринкового господарства - насамперед німецька і шведська, виявлено спільні і особливі характеристики та визначено принципи організації і критерії СРГ, а також доцільність формування СРГ в Україні, незважаючи на суперечливість її сучасних умов.

3. Додаткові дослідження щодо матеріально-технічного, економічного і соціального потенціалу України виявили у цілому несприятливі умови і мінімум можливостей для створення СРГ. Але, враховуючи, що, по-перше, ще чітко не визначений подальший шлях руху, по-друге, ще не завершено перехід до індустріального суспільства і вже є ознаки інформаційного, по-третє, перехідний період співпав з кризою, можна розраховувати на те, що умови створення СРГ поступово будуть створюватися. До того ж, у ході аналізу виявилися конкретні пропозиції щодо формування в країні СРГ майже одночасно з заходами по виходу з кризи і сприяння стабілізації економіки.

4. Одним з головних напрямків подальшого руху українського суспільства визнано формування економіки змішаного типу: співіснування різних форм власності та типів господарств, переважно ринкові принципи господарювання, наявність інших, крім основних, економічних відносин (плану і ринку, монополій і малого бізнесу тощо). Методологічно новим слід визнати дослідження у роботі історичного, структурного і специфічного аспектів проблем змішаної економіки як основи СРГ та необхідності для України структурної перебудови її за пріоритетами, які зведено у рисунок, і за допомогою математичної моделі визначають задачу лінійного програмування.

5. Аналіз проблеми втручання держави в економічні процеси та її роль у формуванні СРГ привів до висновку про необхідність здійснення різкого ривка у підвищенні доходів населення, оскільки тільки таким шляхом можна відносно швидко зрушити виробництво, надати йому прискорення і остаточно вийти з кризи, створивши умови подальшого економічного зростання. Такий висновок обгрунтовано на основі кейнсіанської теорії ефективного сукупного попиту. Через використання поширеного статистичного матеріалу та його аналіз доведена можливість такого ривка доходів - від найманої праці (що становить майже 80 відсотків їх загального обсягу) і від підприємництва, тобто створити умови підвищення споживчого і інвестиційного сукупного попиту. Така політика доходів створить неабиякий стимул виробництва та ділової активності вже в найближчі часи.

6. Формування в Україні СРГ передбачає проведення державою активної соціальної політики і соціального захисту населення - насамперед його працеспроможної частини за принципом соціальної справедливості та піклування про тих, хто незахищений від жорстких законів ринку.

Таким чином, дисертаційне дослідження показало наявність суперечливих процесів щодо формування СРГ в Україні: з одного боку, об'єктивні умови перехідного періоду та кризовий стан економіки не дають підстав для позитивного висновку, з іншого боку, потенційні можливості країни, безперспективність руху до капіталізму чи до соціалізму надають оптимізму щодо можливостей формування соціального ринкового господарства. Такий висновок здається очевидним і єдино виправданим.

Список опублікованих робіт за темою дисертації

Опубліковані у провідних наукових фахових виданнях:

1. Миусская В.В., Тарасенко Г.Д. Социально-экономическая политика и роль государства в создании основ социального рыночного хозяйства в Украине. // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна: Зб. наук. пр.- Харків - 2000 - С.126-134 (0,7 д.а.). Особистий внесок здобувача: розробка шляхів виходу України з кризи та одночасного створення основ СРГ на основі макроекономічного державного регулювання економіки.

2. Миусская В.В., Тарасенко Г.Д. Социальная защита населения в период становления социального рыночного хозяйства в Украине. // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. - Дніпропетровськ “Наука і освіта”. - 2000. - с.48-54 (0,6 д.а). Особистий внесок здобувача: проведено аналіз соціального становища населення в Україні у перехідний період.

3. Миусская В.В. Теоретические и методологические основы анализа экономической структуры социального рыночного хозяйства. // науч. журнал “Менеджер”: вестник Донецкой государственной академии управления. - Донецк. - 2000 г. - с.130-134 (0,6 д.а.).

Опубліковано в збірниках наукових праць:

4. Миусская В.В. Определение принципов организации социального рыночного хозяйства на основе анализа моделей рынка. // Сб. науч. тр. ДонГТУ. Выпуск 5.-Донецк, 1999.-С. 117-126 (0,6 д.а.).

Опубліковано за матеріалами конференції:

5. Пещерова В.В., Тарасенко Г.Д. Некоторые аспекты реформирования материально-технических, экономических и социальных условий деятельности предприятий в переходной экономике Украины. // Менеджмент в экономике переходного периода. Сб. матер. международной научной конференции молодых ученых-экономистов. Донецк, - 1997 - С. 70-73 (0,2 д.а.). Особистий внесок здобувача: зроблено аналіз матеріально-технічних, економічних і соціальних умов діяльності підприємств у перехідний період економіки та запропоновано шляхи перспективного розвитку національної економіки.

Размещено на Allbest.ru