Розвиток системи відтворення кадрового потенціалу регіону

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

РАДА ПО ВИВЧЕННЮ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ

УДК 331.108

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Розвиток системи відтворення кадрового потенціалу регіону

Спеціальність 08.09.01 - Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика

НОРД ГАННА ЛЕОНІДІВНА

Київ - 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Раді по вивченню продуктивних сил України Національної Академії Наук України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор, Бандур Семен Іванович, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, завідувач відділом регіональних проблем зайнятості та ринку праці.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Куценко Віра Іванівна, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, завідуюча відділом дослідження проблем розвитку і розміщення галузей соціальної сфери;

кандидат економічних наук Петрова Тетяна Павлівна, Міністерство праці та соціальної політики України, начальник управління політики зайнятості.

Провідна установа: Одеський державний економічний університет Міністерства освіти і науки України, кафедра економіки та соціології праці, м. Одеса.

Захист відбудеться "18" червня 2001 р. о 1430 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.160.01 Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за адресою: 01032, м.Київ-32, бульвар Тараса Шевченка, 60.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за адресою: 01032, м.Київ-32, бульвар Тараса Шевченка, 60.

Автореферат розісланий "17" травня 2001р.

В.о. вченого секретаря

спеціалізованої вченої ради

доктор економічних наук, професор Л.Г. Чернюк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

кадровий потенціал фахівець вимога

Актуальність теми. Економічні перетворення, що здійснюються в Україні, потребують якісно нового кадрового потенціалу, здатного вивести економіку з кризи і надати їй динамічного розвитку. Це зумовлює необхідність глибокої аргументованої оцінки сучасного стану підготовки кадрів в Україні, прогнозування кадрового забезпечення, розробки теоретико-методологічних засад, методів та шляхів підвищення ефективності розвитку системи відтворення кадрового потенціалу на загальнодержавному й регіональному рівнях управління.

Слід зауважити, що методологічні, методичні та прикладні питання щодо розв'язання проблеми відтворення кадрового потенціалу в умовах ринкових реформ та економічної кризи були й залишаються предметом наукових досліджень. Актуальність цієї проблеми привертає все більше уваги українських та закордонних вчених і практиків. Якщо раніше досліджувалися переважно окремі аспекти нижчих рівнів підготовки та відтворення кадрів, то на сучасному етапі соціально-економічного розвитку держави вчені заглибилися у найскладніші проблеми їх взаємодії та взаємовпливу. Вагомий внесок у розробку визначених питань зробили такі вчені-економісти минулого як Вернадський В.І. , Драгоманов С.І., Терещенко В.А., Туган-Барановський А.М., сучасні українські вчені - Бандур С.І., Білоус О.І., Богиня Д.П., Долішній М.І., Дорогунцов С.І., Заяць Т.А., Злупко С.М., Корсак К.В., Кім М.М., Колот А.М., Куценко В.І., Лібанова Е.М., Лукінов І.І., Онікієнко В.В., Петрова Т.П., Пирожков С.І., Прибиткова І.М., Тітова Н.А., а також зарубіжні вчені Абалкін Л.І., Ален Б., Беккер Г.С., Добринін А.І., Кендрік Дж., Маршалл А., Мінсер Дж., Самуельсон П., Струмілін С.Г., Шульц Т. та інші. Наукова спадщина дає можливість досліджувати механізми відтворення кадрового потенціалу в регіоні і враховувати специфіку напрямів підвищення ефективності підготовки кадрів. Однак за умов здійснення радикальних соціально-економічних перетворень існує необхідність подальшого поглибленого вивчення визначених проблем з урахуванням специфіки перехідного стану формування ринкової економіки, структурної її перебудови та інтенсифікації процесу переходу до інформаційного суспільства.

Важливість та недостатня вивченість сучасних проблем системи відтворення кадрового потенціалу за умов трансформації економіки визначили актуальність дисертаційної роботи, зумовили вибір її теми, мету та задачі дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації тісно пов'язана з науково-дослідними роботами, які проводились в Українському державному морському технічному університеті за держбюджетною науково-дослідною темою “Створення теоретичних основ та методичного підґрунтя ефективної моделі управління університетом” (номер державної реєстрації - 0197V008081/1281), де у розроблених стандартах підприємства особисто дисертантом визначені і обґрунтовані принципи утворення структурних підрозділів та посад університету та здійснено обґрунтування ціноутворення освітніх послуг. Дослідження проводились згідно з державними обласними та міськими програмами з реформування вищої та середньої освіти на прикладі Миколаївської області в межах Постанови Кабінету Міністрів України “Про створення Миколаївської філії Національного університету “Києво-Могилянська Академія” №712 від 3 липня 1996 р., в якій Миколаївську філію Національного Університету “Києво-Могилянська Академія” визнано головним розробником державно-регіональної програми “Миколаївський навчальний національно-культурний комплекс”. Особисто дисертанткою, яка входила до складу робочої групи по підготовці та реалізації названої Постанови, розроблено техніко-економічне обґрунтування створення та діяльності вищого навчального закладу нового типу у м. Миколаєві, обґрунтовано стратегічні пріоритети розвитку вищих навчальних закладів та доцільність утворення навчального національно-культурного комплексу. Дослідження входить до плану науково-дослідної роботи Миколаївської філії Національного університету "Києво-Могилянська Академія" (МФ НаУКМА) та спільної з Миколаївським Центром системних досліджень та розвитку РВПС України НАН України на 1997-2003 рр., за темою "Науково-обгрунтовані пропозиції щодо формування державної політики у сфері соціального захисту населення", виконання якої здійснено на замовлення Міністерства праці та соціальної політики України (договори №12 від 27.12.1997 р. та №03/02/00 від 1.04.2000 р.). Особисто дисертанткою обґрунтовано напрямки вдосконалення такої політики, які спрямовані на підготовку конкурентоспроможної робочої сили.

Мета і задачі дослідження. Мета дисертації полягає в теоретико-методологічному обґрунтуванні шляхів розвитку системи відтворення кадрового потенціалу з урахуванням сучасних економічних перетворень та стратегічних напрямів реформування вищої освіти. Відповідно до зазначеної мети дослідження в дисертації визначено і вирішуються такі основні задачі:

* на основі застосування системного підходу обґрунтувати наукову категорію "кадровий потенціал" регіону, а також її місце серед інших дефініцій економіки праці;

* розробити методичні підходи до дослідження процесів відтворення кадрового потенціалу, обґрунтувати основні показники, які характеризують процеси відтворення кадрового потенціалу регіону та побудувати на їх основі методику оцінки стану та рівня його розвитку;

* окреслити і узагальнити проблеми формування кадрового потенціалу регіону та визначити основні групи факторів, що впливають на його розвиток і використання, здійснити аналіз стану та динаміки процесів відтворення кадрового потенціалу у поєднанні з розвитком регіонального ринку праці;

* здійснити оцінку процесів підготовки фахівців у регіоні та обґрунтувати шляхи удосконалення сучасної системи підготовки кадрів у відповідності до ринкових вимог та визначених напрямів розвитку кадрового потенціалу;

* визначити характерні ознаки фаз життєвого циклу фахівця в залежності від його конкурентоздатності на регіональному ринку праці;

* визначити стратегічні пріоритети розвитку вищих закладів освіти з обґрунтуванням методологічних та методичних засад створення та функціонування навчального закладу нового типу;

Об'єктом дослідження обрано процес відтворення кадрового потенціалу та механізм формування ринку освітніх послуг у регіоні.

Предметом дослідження є методологічні та прикладні засади забезпечення раціонального розвитку системи відтворення кадрового потенціалу в сучасних умовах перехідної економіки України.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи є сучасна економічна теорія, дослідження вітчизняних та зарубіжних вчених, нормативні акти з питань зайнятості населення, освітньої і соціальної політики, ринку праці та освітніх послуг, регіонального розвитку, реформування власності.

Дослідження здійснювалося на основі системного підходу з використанням балансового, графічного та монографічного методів та методу сценарного моделювання. Сукупність перелічених методів та їх прийомів складає методику дисертаційного дослідження. Зокрема, вивчення та узагальнення літературних джерел, існуючих методичних підходів до дослідження процесів відтворення за категоріями економіки праці та застосування їх до дослідження і оцінки кадрового потенціалу здійснено за допомогою монографічного, графічного методів та методів абстракції та аналогії. Визначення місця категорії “кадровий потенціал” серед інших дефініцій економіки праці здійснено за допомогою вказаних вище методів, а також методу синтезу, індукції, дедукції, моделювання та формалізації. Виділення й обґрунтування основних груп факторів, які впливають на формування кадрового потенціалу, здійснено на основі загальних та специфічних методів, зокрема: групувань, узагальнень, порівнянь, аксіоматичного та ін. Аналіз стану та динаміки процесів відтворення кадрового потенціалу регіону здійснено з використанням статистико-економічних методів (групувань, графічного, варіаційного аналізу, кореляційно-регресивного), розрахунково-конструктивного методу, а також специфічних методів (балансового, індексного, лінійного програмування). Характерні ознаки фаз життєвого циклу фахівця в залежності від його конкурентоздатності на регіональному ринку праці виконано із застосуванням прийомів абстрагування та графічного моделювання.

У роботі використано статистичні матеріали органів державної статистики, Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України, Всесвітнього банку, Програми Розвитку Організації Об'єднаних Націй (ПРООН), Миколаївського обласного управління освіти, праці, державної служби зайнятості. Соціально-економічний аналіз спирається на статистичні дані 1990-2000 років.

Наукова новизна одержаних результатів. Найсуттєвіші наукові результати, які характеризуються новизною, полягають у наступному:

* поглиблено і обґрунтовано наукову категорію "кадровий потенціал", у визначенні якої, на відміну від існуючих, наголошується на обов'язковій приналежності осіб з вищою освітою до економічно активного населення та їх іманентній соціальній відповідальності та етиці, що дозволило довести центральне та системоутворююче місце кадрового потенціалу серед інших дефініцій економіки праці;

* на основі аналізу сучасних процесів формування кадрового потенціалу визначено і обґрунтовано основні групи факторів, які здійснюють найбільш суттєвий вплив на його розвиток;

* розроблено і апробовано на рівні конкретного регіону (Миколаївська область) методичні підходи до дослідження й оцінки напрямів розвитку системи відтворення кадрового потенціалу з урахуванням економічних перетворень та регіональних особливостей підготовки кадрів, які на відміну від існуючих побудовані на системному підході та адаптовані до сучасної фази розвитку економіки, що, при відносній простоті застосування і високій достовірності результатів оцінки, дозволяє формулювати ефективні і обґрунтовані пропозиції щодо удосконалення регіональної соціально-економічної політики;

* виходячи з результатів авторської оцінки стану та напрямів розвитку процесів відтворення кадрового потенціалу, вперше побудовано систему відповідних прогнозів і рекомендацій щодо удосконалення сучасної системи підготовки кадрів та розширеного відтворення кадрового потенціалу Миколаївської області;

* визначено характерні ознаки фаз життєвого циклу фахівця в залежності від вікового рівня, кваліфікації, освіти та його конкурентоздатності на регіональному ринку праці в сучасних економічних умовах. При цьому, на відміну від класичної теорії життєвого циклу, вказані вище ознаки застосовані для особи з вищою освітою, що дозволяє планувати інвестиції в людський потенціал і аналізувати їх ефективність як для окремої особи, так і для сукупності таких осіб, тобто для кадрового потенціалу регіону. Доведено на прикладі графічної моделі ефективність і необхідність безперервної освіти, як основи для підтримання конкурентоздатності фахівця з вищою освітою в умовах переходу до інформаційного суспільства;

* на основі узагальнення регіональних особливостей системи відтворення кадрового потенціалу визначено стратегічні пріоритети створення, діяльності та розвитку вищого навчального закладу освіти нового типу, обґрунтовано модель побудови Миколаївського навчального національно-культурного комплексу та запропоновано різні сценарії його управління і діяльності в залежності від цільових орієнтирів його членів. Життєздатність моделі підтверджено практичним її впровадженням.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення результатів дослідження полягає у тому, що основні наукові положення дисертації знайшли застосування при створенні Миколаївської філії Національного університету "Києво-Могилянська Академія" (МФ НаУКМА), Миколаївського навчального національно-культурного комплексу. Аналітичний авторський матеріал використано при підготовці Постанови Кабінету Міністрів України №712 від 3 липня 1996 року, а також у Акредитаційних справах МФ НаУКМА для 5 спеціальностей. Ряд положень дисертаційної роботи використані при створенні структури управління МФ НаУКМА, плану маркетингу Миколаївського навчального національно-культурного комплексу щодо надання освітніх послуг для випускників навчальних закладів регіону, а також у звітах до державних керівних органів (довідка №02/377 від 07.05.2001 р.).

Теоретико-методологічні положення щодо оцінки напрямів розвитку системи відтворення кадрового потенціалу використані Центром системних досліджень і розвитку РВПС України НАН України при розробці наукових рекомендацій по організації оптимальної системи управління соціальним обслуговуванням різних верств населення та ефективного складання соціального бюджету регіону (довідка № 187 від 07.12.2000 р.).

Економічний аналіз та прогноз розвитку кадрового потенціалу і системи вищої освіти Миколаївської області використані Управлінням освіти і науки Миколаївської обласної державної адміністрації при розробці регіональної програми підготовки та перекваліфікації фахівців (довідка №721-12/04 від 03.05.2001 р.).

Викладені у дисертації принципи розвитку вищого навчального закладу використані Українським державним морським технічним університетом при виконанні держбюджетної теми “Створення теоретичних основ та методичного підґрунтя ефективної моделі управління університетом” № держреєстрації 0197V008081/1281 (довідка № 3 від 16.10.1998 р.).

Матеріали та результати дослідження використовуються у навчальних курсах “Економіка праці” та “Міжнародна економіка” кафедри економіки і економетрії Миколаївської філії Національного університету “Києво-Могилянська Академія” (довідка № 2/523 від 6.05.2001 р.).

Особистий внесок здобувача полягає в тому, що автором було здійснено обґрунтування наукової категорії "кадровий потенціал", що дозволяє конкретизувати і розмежувати дослідження у сфері економіки праці. Крім того, запропоновано методологічні та методичні підходи до дослідження та оцінки системи відтворення кадрового потенціалу і його підсистем (економічної, соціальної, демографічної та екологічної), а також визначено пріоритетні напрямки розвитку системи відтворення кадрового потенціалу регіону. Дисертантом виділено етапи використання кваліфікації фахівця в залежності від його конкурентоздатності на регіональному ринку праці. Розроблено методологічні та методичні засади створення та функціонування навчального національно-культурного комплексу та вищого навчального закладу освіти нового типу, які знайшли практичне застосування.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення дисертації доповідались на: V, VI, VІІ наукових конференціях Національного Університету "Києво-Могилянська Академія" (Київ, НаУКМА, 1999, 2000, 2001 рр.), IV Міжнародному Конгресі Україністів (Одеса, 1999 р.), Всеукраїнському теоретичному семінарі "Українська національна ідея: реалії і перспективи розвитку" (Львів, 1999 р.), V Міжнародній науково-практичній конференції "Сучасні інформаційні та енергозберігаючі технології життєзабезпечення людини" (Миколаїв, 1999 р.), щорічних Могилянських читаннях (Миколаїв, МФ НаУКМА, 1997, 1998, 1999 рр.), Науково-практичній конференції "Сучасні проблеми вищої освіти" (Миколаїв, МФ НаУКМА, 1998 р.), Республіканській науково-практичній конференції "Соціокультурні чинники розвитку інтелектуального потенціалу і молодь", на конференції “Соціальна робота в Україні: перші кроки” (Київ, 1999 р.), на Міжнародній науково-практичній конференції “Соціальні пріоритети ринку праці в умовах структурної модернізації економіки” (Київ, 2000 р.) та Науково-теоретичних та практичних семінарах кафедри економіки і фінансів МФ НаУКМА.

Публікації. Основні результати досліджень за темою дисертації опубліковані у 8-ми наукових працях, з них у фахових виданнях - 5, загальним обсягом 7 д.а., серед них авторських - 6,75 д.а.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів та висновків. Повний обсяг дисертації складає 203 сторінок. Робота містить 33 таблиці та 20 рисунків, що займають 33 сторінки. Список використаних джерел налічує 180 найменувань і викладений на 15 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі “Теоретико-методологічні основи відтворення кадрового потенціалу регіону” доведено необхідність введення в економічну термінологію категорії “кадровий потенціал”, визначено її зміст та відмінність від інших близьких за змістом дефініцій.

За визначенням дисертанта, кадровий потенціал регіону є сукупністю економічно активного населення з вищою освітою, яке потенційно здатне і має бажання до активної висококваліфікованої трудової діяльності, а також спрямоване на вдосконалення рівня та ступеня кваліфікації у відповідності до зростаючих вимог ринку праці та іманентно містить соціальну відповідальність і етику. Співвідношення категорії “кадровий потенціал” та інших дефініцій представлено графічною схемою (рис. 1).

За структурою формування кадровий потенціал складається з трьох частин: працюючі особи; ті, що підвищують кваліфікацію; ті, що влаштовуються на роботу. Доведено, що кожній складовій характерний свій рівень реалізації особистісного потенціалу, і програма розвитку регіону має базуватися на оцінці реалізації потенціалу кожного конкретного індивіда. Такий підхід до проблеми дає можливість розробити соціально-орієнтовану довгострокову програму розвитку регіону, основною умовою реалізації якої є розвиток системи освіти, який враховує майбутні потреби та виходить з наявних потужностей регіону. За таких умов, ознаками головної рушійної сили регіону (кадрового потенціалу) є його сучасний рівень підготовки, адаптованість до нових економічних умов, висока ступінь мобільності та конкурентоспроможності.

Доведено, що як економічна категорія кадровий потенціал характеризується якісними і кількісними параметрами. Його можна розрахувати як обліково-статистичну величину. У цьому розумінні межею або максимальним його значенням є економічно активне населення з вищою освітою. Збільшення кадрового потенціалу може бути досягнуто шляхом тимчасового залучення пенсіонерів до економічної діяльності як висококваліфікованих працівників з вищою освітою та багатим досвідом роботи, а також через створення економічних і соціальних стимулів для заохочення індивідів щодо підвищення свого професійного рівня, збільшення мобільності та підвищення ефективності реалізації своєї здатності до висококваліфікованої праці.

Дисертантом виділені такі основні групи факторів, які впливають на формування і реалізацію кількісно-якісних характеристик кадрового потенціалу: демографічні; природні та біологічні; соціокультурні; мотиваційні і психологічні; освітньо-кваліфікаційні та науково-технічні; економічні та інші.

Результати нашого дослідження та досвід країн із стабільною економікою свідчать, що функціонування кадрового потенціалу можна вважати ефективним, якщо сумарні прибутки регіону чи країни дорівнюють або перевищують сумарні витрати. Критерієм у цьому випадку може виступати приріст ВВП.

Визначено, що на регіональному ринку праці ще не відпрацьований механізм економічних зв'язків між процесами попиту та пропозиції робочої сили. Незрілість ринку праці у виконанні ним своїх основних функцій спричиняє низький рівень використання існуючого кадрового потенціалу. Складний стан економіки та нерозвиненість ринку праці ускладнюється ще й тим, що немає відповідної грошової оцінки висококваліфікованої праці, а це суттєво знижує мотивацію і стимули до продуктивної діяльності.

Методичні підходи до дослідження кадрового потенціалу базуються на системному підході. У такому розумінні кадровий потенціал як система має складові підсистеми: демографічну, економічну, соціальну та екологічну. У межах кожної з них виділено основні групи показників та обґрунтовано методичні підходи щодо їх застосування при дослідженні та оцінці рівня розвитку підсистем та загальної системи відтворення кадрового потенціалу регіону.

У другому розділі “Соціально-економічна оцінка та прогноз відтворення кадрового потенціалу регіону” розкрито сутність домінантних тенденцій сучасного стану відтворення населення, які намітились за умов трансформації економіки. На основі авторських методичних підходів дисертантом побудовано прогноз механічного та природного руху і чисельності населення за відповідними віковими групами, визначено основу формування майбутнього кадрового потенціалу до 2015 року, які побудовані на основі аналізу процесів відтворення населення та існуючих темпах і потенційних можливостях регіону щодо підготовки фахівців з вищою освітою у регіоні, ємності регіонального ринку праці та використовують прогнозні розрахунки РВПС України НАН України щодо структури і динаміки руху населення і його вікових груп. Здійснено обґрунтування достовірності отриманих прогнозів, високий рівень вірогідності яких (P = 0,99) у порівнянні з фактичними даними за 1996-2000 роки складає основу для їх застосування.

Результати проведеного аналізу дають підстави для висновку, що збільшення темпів скорочення працездатного населення на фоні загальної демографічної кризи має своїм наслідком старіння населення і призведе до скорочення кадрового потенціалу на даній території (у порівнянні з його потенційно можливим рівнем). Значну роль у зменшенні кадрового потенціалу, крім природного скорочення, грає механічний відтік населення. Занепад основних галузей виробництва у поєднанні з відтоком кваліфікованих кадрів визначає незворотність цього процесу.

За таких умов об'єктивною реальністю є залучення до трудової діяльності людей пенсійного віку, особливо демобілізованих кадрових військовослужбовців. При існуванні тенденції різкого зменшення молоді ще одним шляхом збільшення кадрового потенціалу є підвищення рівня освіченості молоді.

Дисертантом проаналізовано освітній аспект формування кадрового потенціалу, структуру зайнятості та безробіття і виділено основні причини безробіття та можливі напрямки його скорочення. На їх основі розроблено два варіанти прогнозу чисельності зайнятих та безробітних з вищою освітою по Миколаївській області до 2015 року (І - песимістичний і ІІ - оптимістичний). Проаналізовано структуру регіонального ринку освітніх послуг та запропоновано окремі напрямки його адаптації до потреб території для більш ефективної підготовки кадрового потенціалу у майбутньому. На основі удосконалених методичних підходів, які, на відміну від існуючих, побудовані на комплексному аналізі демографічної, економічної, соціальної та екологічної підсистем, здійснено оцінку наявного кадрового потенціалу та рівня його реалізації.

Розрахована за нашими методичними підходами кількісна складова реалізованого кадрового потенціалу є сукупністю зайнятих за фахом осіб з повною вищою освітою, які мають заробітну плату не менше 1 мінімального споживчого бюджету (МСБ) (для простого відтворення) або 2 МСБ (для розширеного відтворення) за виключенням втрат робочого часу. Результати аналізу групування працюючих за кількістю нарахованої заробітної плати засвідчили, що матеріальна основа для простого відтворення є у 69,1% працюючих, для розширеного відтворення - 30,5%. Реалізований кадровий потенціал для Миколаївської області у 1998 році склав на рівні простого відтворення 45553 осіб, а на рівні розширеного відтворення - 20107 осіб.

Результати наших розрахунків засвідчили критичний стан економіки області, який значною мірою пов'язаний з незадовільною реалізацію основної її рушійної сили, - кадрового потенціалу. Реалізований кадровий потенціал на рівні простого відтворення складає лише 42% від усього кадрового потенціалу і 60,1% від працюючих з вищою освітою. Це достатньо низькі показники, якщо враховувати вартість підготовки однієї особи з вищою освітою і відносно низький рівень її доходів. Крім того, такий стан реалізації вказує на знищення тієї долі кадрового потенціалу, які не ввійшла до реалізованого, а це становить 58%. Реалізований кадровий потенціал на рівні розширеного відтворення склав 18,5% від усього кадрового потенціалу регіону і 26,5% від працюючих з вищою освітою.

Незважаючи на отримані песимістичні результати, аналіз показав, що Миколаївська область нараховує значний кадровий потенціал, основна частина якого здатна до простого і приблизно третина - до розширеного відтворення за умов існуючої в регіоні політики. Більш повне використання даного потенціалу можливе при зміні пріоритетів на основі розроблених методичних підходів до оцінки напрямів розвитку системи відтворення кадрового потенціалу і окремих її складових.

У третьому розділі “Основні напрямки і шляхи розвитку системи відтворення кадрового потенціалу регіону” доведено необхідність вкладень у розвиток людського потенціалу та освіту, незважаючи на перехідний характер економіки.

Критерієм визначення потреби суспільства у дипломованих фахівцях та формування на цій підставі ефективного державного замовлення навчальним закладам може стати суспільна та індивідуальна норма доходності інвестицій в освіту за певними спеціальностями за методикою, яка запропонована автором. Це допоможе спрямовувати кошти не тільки окремих громадян, а й регіону в цілому на необхідні освітні програми.

Для вирішення проблеми сталого розвитку кадрового потенціалу регіону слід об'єктивно враховувати економічні, соціальні, науково-технічні, демографічні, гуманітарні та національні процеси. Крім того, сам регіон необхідно сприймати як цілісний соціально-економічний комплекс. Як відносно самокерована система, такий комплекс має на меті відтворення кадрового потенціалу за рахунок мобілізації внутрішніх (регіональних) резервів.

Аналіз показав, що рівень розвитку системи відтворення кадрового потенціалу Миколаївської області катастрофічно падає. У 1999 році оцінка рівня зменшилася майже на 25 балів (max - 100 балів) порівняно з 1990 роком. За песимістичним прогнозом стан відтворення кадрового потенціалу у 2015 році буде відповідати лише досягнутому у 1998 році. Оптимістичний варіант прогнозу також недостатньо обнадійливий. У 2015 році область не досягне рівня 1990 року. Оцінка стану системи відтворення кадрового потенціалу Миколаївської області з 1990 по 1995 роки падала в інтервалі від 90 до 76 балів, що свідчить про зниження соціально-економічного рівня розвитку регіону. Динаміка падіння оцінки в балах дозволяє говорити про активні процеси розпаду системи підготовки кадрів, яка існувала в регіоні, і неефективне їх використання, що поєднується з різким падінням рівня життя даної категорії населення.

Така динаміка відображає процес регресу всіх суспільно важливих галузей матеріальної та нематеріальної сфер. Але, як показав аналіз, найбільшу кореляцію загальна оцінка має з оцінкою по соціальній підсистемі.

Це підтверджує наше припущення щодо першочергової ролі даної підсистеми і основної її складової - системи підготовки і перепідготовки кадрів. Спираючись на отримані результати дослідження, можна стверджувати, що економічний і соціальний розвиток регіону у значній мірі залежить від рівня та перспективності системи освіти, особливо вищої. Одним із шляхів виходу з кризи може стати впровадження нової концепції освітньої діяльності через створення вищих закладів освіти (ВЗО) нового типу.

Як довели наші дослідження, мобільність освіти та робочої сили в Україні надзвичайно мала, навіть у межах регіонів, тому виходом для реформування системи освіти у державі в цілому може бути поступове реформування регіональних систем освіти. У межах кожного регіону об'єктивно існує необхідність створення самодостатньої системи підготовки кадрів, яка орієнтується на потреби людини та її потенційні можливості. Безумовно, регіональні системи освіти мають бути стандартизованими в межах всієї держави, що не виключає їх особливості і зберігання традицій.

Для вирішення поставленої задачі нами було виділено основні характерні риси моделі ВЗО нового типу. На нашу думку, вони повинні ґрунтуватися на постійній ситуаційній адекватності системи освіти сучасному ринковому середовищу, що робить конкурентоздатним кінцевий продукт підготовки - фахівця, частку кадрового потенціалу. ВЗО нового типу органічно повинно задовольняти відповідному сегменту регіональної потреби у кадрах, займати свою нішу у структурі вищих закладів освіти регіону в плані задоволення потреб ринку праці за окремими спеціальностями і рівнями підготовки, впроваджувати національну стратегію виховання і навчання. Запропонована дисертантом модель ВЗО нового типу дозволяє частково вирішити проблему недостатнього фінансування галузі освіти, наявності матеріальної та інформаційної бази для навчання завдяки новій системі діяльності і управління. Модель навчального закладу нового типу окреслюється шляхом викладення концептуальних положень з основних напрямків, як то концепції: навчання і викладання; управління; взаємозв'язку навчання, науки і виробництва; фінансування; регіональної діяльності; соціокультурної адаптованості та ринкової адекватності підготовлених кадрів тощо.

На основних концептуальних положеннях, які викладені в дисертації для навчального закладу нового типу і для Комплексу, вже працює Національний університет “Києво-Могилянська Академія” і його філії, зокрема Миколаївська, яка була створена за наказом Кабінету Міністрів України №712 від 3 липня 1996 р. Автор безпосередньо входила до ініціативної групи по створенню МФ НаУКМА, а тому частина викладених у даній роботі рекомендацій вже схвалено Вченою радою і впроваджено у життя. При створенні та функціонуванні Миколаївського навчального національно-культурного комплексу, який став осередком культури, науки і освіти та згуртовує навколо себе інші освітні заклади різних рівнів акредитації, а також бібліотеки, театри, галереї мистецтв, гуртки, було використано авторські методичні підходи, які поєднують сучасні освітянські технології (Liberal Art, вивчення кількох іноземних мов, застосування сучасного комп`ютерно-інформаційного простору) з національними традиціями. У такому аспекті комплекс сприяє розбудові національної освіти, науки, духовності й утвердженню національної ідеї; створює умови і дає базу для підготовки кадрів нової генерації.

ВИСНОВКИ

1. Здійснено теоретичні та прикладні узагальнення і запропоновано нове розв'язання наукової задачі, що виявляється у теоретико-методологічному обґрунтуванні шляхів та напрямів розширеного відтворення кадрового потенціалу з урахуванням сучасних економічних перетворень та стратегічних напрямів реформування вищої освіти.

2. Визначено місце категорії “кадровий потенціал”, сутність якої можна визначити як сукупність економічно активного населення з вищою освітою, яке потенційно здатне і має бажання до активної висококваліфікованої трудової діяльності, а також спрямоване на вдосконалення рівня та ступеня кваліфікації у відповідності із зростаючими вимогами ринку праці та іманентно містить соціальну відповідальність і етику.

3. Структурно піраміда формування кадрового потенціалу за критерієм умовної реалізації має три рівні: нереалізації, часткової реалізації та реалізації з наступними складовими: кадри, які влаштовуються на роботу, підвищують кваліфікацію та працюючі за фахом. Виділені фактори формування кадрового потенціалу, які мають найбільший вплив на його розвиток. Основними є: демографічні, природні та біологічні, економічні, соціокультурні, мотиваційні і психологічні, освітньо-кваліфікаційні та ін.

4. Окреслено основні методологічні та методичні підходи до дослідження та оцінки розвитку системи відтворення кадрового потенціалу та визначення ефективності вкладень у розвиток людського потенціалу. Встановлено, що на сучасному етапі розвиток системи відтворення кадрового потенціалу, її ефективне та ритмічне функціонування залежить від рівня взаємовідповідності складових елементів цієї системи, всіх її підсистем (демографічної, соціальної, економічної та екологічної). Автор вважає за необхідне виділити соціальну підсистему як основну, системоутворюючу та таку, що відповідає за еволюційний розвиток регіону, серцевиною якої виступає рівень освіти населення, частка та рівень реалізації кадрового потенціалу.

5. Встановлено, що на регіональному ринку праці ще не відпрацьований механізм економічних зв'язків між процесами попиту, використання та пропозиції робочої сили. При незмінності існуючого становища, відсутності тенденцій та невизначеності шляхів виходу з кризи цілком реальним може бути подальше падіння рівня зайнятості, скорочення виробництва, а отже і подовження стагнації економіки регіону.

6. Особливо незатребуваною на ринку праці залишається молодь, що характеризується низьким попитом на неї. Такий стан пояснюється спадом виробництва, який зумовлює скорочення робочих місць, і невідповідністю кваліфікації молоді вимогам ринку. Покращення може бути досягнуто за рахунок, по-перше, за рахунок розвитку народного господарства, який призведе до збільшення ємності ринку, по-друге - реформування системи освіти і адаптованості її до вимог ринку.

7. Ефективне використання кожної конкретної одиниці кадрового потенціалу, а звідси і всього кадрового потенціалу регіону, можливе за умов матеріального його забезпечення на рівні розширеного відтворення, яке забезпечується двома МСБ (мінімальними споживчими бюджетами) та системною освітою у відповідності до фаз розвитку фахівця (модель життєвого циклу використання кваліфікації фахівця в залежності від вікового рівня).

8. Кількість, якість та професійна структура кадрового потенціалу, що формується (навчання, перенавчання, підвищення кваліфікації і таке інше) має випереджено відповідати потребам регіонального ринку праці, орієнтуючись на майбутню рівновагу попиту та пропозиції.

9. В освітньому аспекті формування, розподіл та використання кадрового потенціалу в межах регіону слід розглядати протягом усього життєвого циклу фахівця, проводячи моніторинг відповідності знань потребам ринку та прогнозуючи можливі шляхи ліквідації їх нестачі.

10. Оцінка рівня відтворення кадрового потенціалу (за авторськими методичними підходами) показала, що в регіоні продовжується активний процес розпаду системи підготовки кадрів і неефективне їх використання, що поєднується з різким падінням рівня життя високоосвіченої категорії населення. Інтегральна оцінка кадрового потенціалу у балах у 1999 році зменшилась у 1,4 раза порівняно з 1990 роком. За песимістичним прогнозом у 2015 році вона складатиме 70% від рівня 1990 року, а за оптимістичним варіантом - досягне рівня 1991 (95% від рівня 1990 р.). Виявлена тенденція свідчить про регрес усіх суспільно важливих галузей економіки. При цьому найбільшу кореляцію загальна оцінка має з оцінкою по соціальній підсистемі. Спираючись на отримані результати дослідження можна з впевненістю стверджувати, що економічне і соціальне піднесення регіону залежить від рівня та перспектив розвитку системи освіти, особливо вищої. Одним із шляхів виходу з кризи може стати впровадження нової концепції освітньої діяльності через створення навчальних закладів нового типу.

11. Визначено основні принципи моделювання навчального закладу нового типу, які полягають у комплексності основних концепцій діяльності ВЗО та їх соціокультурній адаптованості та ринковій адекватності підготовки кадрів.

12. Практичне впровадження в Миколаївській області ідеї створення навчального закладу нового типу (Миколаївського навчального національно-культурного комплексу на основі Миколаївській філії Національного Університету “Києво-Могилянської Академії”) із відродженням національних традицій освітянської виховної діяльності і використанням найкращих світових досягнень буде сприяти формуванню високого духовно-інтелектуального потенціалу, розвитку системи відтворення кадрового потенціалу регіону, підготовці висококонкурентних національних кадрів України.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Норд Г.Л. Соціально-економічна оцінка та прогноз відтворення кадрового потенціалу Миколаївської області (вища освіта): Монографія. - Миколаїв: МФ НаУКМА, 2001. - 80 с.

2. Норд Г.Л. Забезпеченість окупності і доходності інвестицій в людський капітал // Зайнятість та ринок праці: Міжвід. наук. зб. - К.: РВПС України НАН України. - 1999. - Вип. 9. - С.189-198.

3. Норд Г.Л. Окремі засади відтворення кадрового потенціалу в умовах економічних перетворень // Наукові записки НаУКМА. - К.: Видавничий дім “КМ Academia”. - 1999. - Т.9. - Спец. вип. - У 2-х ч. - Ч.1. - С.115-117.

4. Норд Г.Л. Величина та стан відтворення кадрового потенціалу Миколаївської області // Наукові праці.: Зб. наук. пр. до щорічної наук.-метод. конференції “Могилянські читання-99”. - Миколаїв: МФ НаУКМА. - 1999. - Т.4. - С.42-47.

5. Норд Г.Л. Концепція формування кадрового потенціалу в умовах економічних перетворень // Науковий вісник аграрної науки Причорномор'я Миколаївської державної аграрної академії. - Миколаїв: МДАА. - 1999.

6. Норд Г.Л., В'юн Н.І. Пропозиції щодо методики оцінки рівня відтворення кадрового потенціалу регіону // Наукові записки НаУКМА.- К.: Видавничий дім “КМ Academia”. - 1999. - Т.18. - Спец. вип. -У 2-х ч. - Ч. 2. - С. 264-268. (Особистий внесок дисертанта полягає у розробці теоретико-методичних підходів до оцінки рівня відтворення кадрового потенціалу).

7. Норд Г.Л. Проблеми становлення регіонального ринку освітніх послуг (на прикладі Миколаївської області) // Сучасні інформаційні та енергозберігаючі технології життєзабезпечення людини: Зб. наук. пр. - К.: ФАДА, ЛТД. - 1999. - Вип. 5.- С. 369-373.

8. Норд Г.Л. Традиційні форми фінансування та системи вищої освіти // Сучасні проблеми вищої освіти: Зб. доповідей до наук.-практ. конф.

АНОТАЦІЯ

Норд Г.Л. Розвиток системи відтворення кадрового потенціалу регіону. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.09.01 - демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика. - Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, Київ, 2001.

Дисертацію присвячено методологічним і прикладним питанням забезпечення розвитку системи відтворення кадрового потенціалу регіону та розробці рекомендацій щодо можливих умов його розширеного відтворення. Конкретизовано визначення категорії “кадровий потенціал”, наведено відмінність і визначено її місце серед інших дефініцій економіки праці. Виділені і обґрунтовані фактори впливу на формування кадрового потенціалу регіону. Розроблені і апробовані методологічні і методичні підходи щодо його дослідження та оцінки рівня і ступеня розвитку. Обґрунтовано критерії та здійснено прогноз розвитку системи відтворення кадрового потенціалу. Окреслені характерні риси моделі вищого навчального закладу нового типу як основи для формування конкурентоспроможної робочої сили регіону. Основні результати дисертаційної роботи впроваджено в практику.

Ключові слова: кадровий потенціал, система відтворення кадрового потенціалу, модель навчального закладу нового типу.

АННОТАЦИЯ

Норд А.Л. Развитие системы воспроизводства кадрового потенциала региона. Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.09.01 - демография, экономика труда, социальная экономика и политика. - Совет по изучению производительных сил Украины НАН Украины, Киев, 2001.

Диссертация посвящена методологическим и прикладным вопросам обеспечения развития системы воспроизводства кадрового потенциала региона и разработке рекомендаций по его расширенному воспроизводству. В работе конкретизировано определение категории "кадровый потенциал", коротая рассматривается как совокупность экономически активного населения с высшим образованием, которое способно и имеет желание к выполнению высококвалифицированной работы, а также направлено на усовершенствование уровня и степени квалификации в соответствии с возрастающими потребностями рынка труда и имманентно содержит социальную ответственность и этику. В работе обосновано качественное и количественное отличие кадрового потенциала от других дефиниций экономики труда, на основе чего доказано центральное место кадрового потенциала для социально-экономического развития региона.

Обоснованы уровни формирования кадрового потенциала и выделены составляющие его структуры, которые соответствуют каждому из уровней. Структурно пирамида формирования кадрового потенциала по критерию условной реализации имеет три уровня: нереализации, частичной реализации и реализации со следующими составляющими: кадры, которые устраиваются на работу, повышают квалификацию и работающие по специальности. Выделены группы факторов, которые влияют на формирование кадрового потенциала, основными из которых являются демографические, природные и биологические, экономические, социокультурные, мотивационные, психологические и образовательно-квалификационные.

На основе описанных методологических и методических подходов произведен анализ и прогноз развития системы воспроизводства кадрового потенциала региона и её подсистем. Установлено, что на современном этапе развитие системы воспроизводства кадрового потенциала, её эффективное и ритмичное функционирование зависит от уровня взаимосоответствия составляющих элементов этой системы и её подсистем (демографической, социальной, экономической и экологической). Результаты исследования позволяют выделить социальную подсистему как основную и системообразующую и такую, что отвечает за эволюционное развитие региона, сердцевиной которой выступает уровень образования населения, часть и уровень реализации кадрового потенциала.

Анализ показал, что на региональном рынке труда Николаевской области еще не отработан механизм экономических связей между процессами спроса и предложения рабочей силы. Доказано, что при неизменности такого положения будет продолжаться падение уровня занятости, сокращение производства, а, соответственно, и продолжение стагнации экономики региона.

Эффективное использование каждой конкретной единицы кадрового потенциала возможно при условии материального её обеспечения на уровне расширенного воспроизводства (автором обоснована величина - 2 минимальных потребительских бюджета) и системного, непрерывного образования в соответствии с фазами жизненного цикла использования квалификации специалиста. Отсюда количество, качество и профессиональная структура кадрового потенциала региона должны опережающе реагировать на потребности рынка труда, ориентируясь на будущее равновесие спроса и предложения.

Произведенная за авторскими методическими подходами оценка уровня воспроизводства кадрового потенциала Николаевской области показала, что в регионе продолжается активный процесс распада системы подготовки кадров и неэффективное их использование, что сочетается с резким падением уровня жизни высокообразованной части населения. Интегральная оценка системы воспроизводства кадрового потенциала в балах в 1999 году уменьшилась в 1,4 раза по сравнению с 1990 годом. В соответствии с пессимистическим вариантом прогноза в 2015 году она составит 70% от уровня 1990 года, а в соответствии с оптимистическим - достигнет лишь уровня 1991 года, что составит 95% от уровня 1990 года. Выявленная тенденция свидетельствует о регрессе всех общественно важных отраслей экономики. При этом наибольшую корреляцию с общей оценкой имеет оценка по социальной подсистеме. Это дает основания для вывода, что выход из существующей кризисной ситуации зависит от уровня и перспектив развития системы образования, в особенности высшего, через внедрение новой концепции образования и создание учебных заведений нового типа.

Опираясь на проведенный анализ, оценку и прогноз, обоснованы основные принципы моделирования высшего учебного заведения нового типа, которые состоят в комплексности основных концепций деятельности, их взаимосоответствия, социокультурной адаптированности и рыночной адекватности подготовки кадров.

Основные результаты диссертационной работы внедрены в практику.

Ключевые слова: кадровый потенциал, система воспроизводства кадрового потенциала региона, модель учебного заведения нового типа.

ANNOTATION

Nord G.L. Development of Staff Potential Reproduction System in the Region. Manuscript.

Thesis for a Candidate degree (specialty Demografy, Economics of Labour, Social Economy and Policy). Council of Productive Forces Study of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2001.

The dissertation is devoted to the methodological and applied problems of the development of the staff potential reproduction system in the region and conditions of its extensive reproduction. The category of the “staff potential” has been determined, its distinction and importance among other definitions in labour economics have been given. The factors influencing the formation of the staff potential have been grounded. The methods of research and evaluation of the level and stages of its development have been worked out. The characteristic featurers of the higher educational establishment pattern of the new type aimed at the formation of the competitive labour force in the region have been determined. The main results of the dessertation have been put into practice.

Key words: staff potential, staff potential reproduction system, educational establishment of new type.

Размещено на Allbest.ru