Якість життя населення в перехідній економіці України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський національний університет імені Івана Франка

УДК 330. 59 (477)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Якість життя населення в перехідній економіці України

Спеціальність: 08. 01. 01 - економічна теорія

НОЗДРІНА Лариса Василівна

Львів - 2001

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

якість життя населення

Актуальність теми. Дослідження глобальних змін у світовій економіці привели до усвідомлення необхідності відходу від вузько економічного підходу до реформ, який недостатньо враховував соціальні процеси, що відбуваються в країні. Світова практика переконливо свідчить, що в розвинених країнах розвиток дедалі частіше визначається якістю життя, свободою участі особистості у господарському процесі, а не тільки темпами зростання виробництва. В Україні макроекономічні диспропорції, що виникли в умовах трансформації економіки, призвели до зниження якості життя населення, що є характерним для всіх країн із перехідною економікою. Істотно змінилася структура суспільства, поглибилось соціальне та майнове розшарування населення: фактично можна говорити про кризу довіри до реформ та їх підтримки зі сторони значної частини населення.

При аналізі можливостей переходу до соціально орієнтованої ринкової економіки в Україні, яка б забезпечила належну якість життя населення, постає питання про підтримку реформ насамперед знизу, разом із тим необхідна і підтримка згори, тобто усвідомлення представниками органів управління необхідності розширення соціальної бази реформ і формування політики, здатної задовільняти інтереси більшості населення. Поєднання двох названих напрямів соціальної підтримки реформ є визначальною передумовою подальших економічних перетворень, на чому і наголошувалося у Посланні Президента України до Верховної Ради “Україна: поступ у XXI століття. Стратегія економічного та соціального розвитку на 2000-2004 роки”. Зазначені проблеми актуалізують необхідність поглибленого наукового аналізу взаємодії економічної та соціальної сфер суспільства з урахуванням екологічних наслідків такої взаємодії, що знаходить своє відображення в категорії «якість життя», а також потребу в розробці сучасного наукового інструментарію для оцінки, аналізу та прогнозування якості життя населення. В цьому контексті важливою проблемою є вимірювання якості життя населення шляхом створення системи моніторингу, оскільки якість життя є найважливішим фактором формування людського капіталу як джерела економічного зростання. Такий моніторинг буде сприяти реалізації стратегії сталого розвитку, визначенню сукупності узагальнених індикаторів, що дозволяють дати надійну кількісну оцінку динаміки та основних тенденцій змін, що є необхідним для реалізації стратегічних програм ринкового реформування економіки.

Ретроспективний аналіз поглядів на якість життя населення показує, що дослідження цієї проблеми з економічних позицій у плані аналізу походження багатства, причин бідності започаткували такі класики, як У. Петті, Ф. Кене, А. Сміт, Дж. М. Кейнс і А. Маршал. Серед українських учених слід згадати М. Туган-Барановського, В. Навроцького, Є. Слуцького, С. Подолинського. Особливого значення проблемі якості життя населення надавалося в межах інституціоналізму, який у післявоєнний період був представлений такими відомими економістами, як Дж. К. Гелбрайт, Ф. Перру, Г. Мюрдель. В 70-ті роки дослідження якості життя американськими вченими Н. С. Делкі, Н. Е. Терлецьким, К. Хорнбеком, Б. -Ч. Лу, а особливо, Дж. К. Гелбрайтом, який був автором ідеї індикативного планування, лягли в основу програми «покращення якості життя» населення, яка мала значний вплив на ідеологічні концепції Демокра-тичної партії США і деяких соціал-демократичних партій Західної Європи. Активно працюють над проблемами якості життя населення і провідні українські вчені: Е. Лібанова, В. Мандибура, С. Пирожков, Д. Богиня, А. Філіпенко. Проте у вітчизняній економічній літературі ця проблема висвітлена, на наш погляд, ще недостатньо, оскільки дослідження концентрувалися на аспектах рівня, а не якості життя населення. Основна увага у вивченні рівня життя приділялась сфері споживання матеріальних благ та послуг без урахування умов життя, праці і зайнятості, побуту і дозвілля, здоров'я, освіти, стану довкілля, що знаходить своє повніше відображення в категорії «якість життя».

Є потреба у вивченні та узагальненні досвіду оцінки якості життя населення в зарубіжних країнах. Водночас залишається ще недостатньо з'ясованими окре-мі теоретичні аспекти цієї проблеми. Усе це зумовило вибір теми дисер-таційного дослідження, обгрунтування її мети, цілей, завдань, а також логіку викладення матеріалу.

Метою дослідження є розробка теоретичних засад та методів вимірювання якості життя населення і обгрунтування шляхів її покращення в умовах ринкової трансформації економіки України.

Для досягнення поставленої мети передбачено розв'язання таких завдань теоретичного, методичного і прикладного характеру: проаналізувати економічну категорію «якість життя» та інструментарій її дослідження; з'ясувати проблеми та показники вимірювання якості життя населення в умовах командно-адміністративної економіки; вивчити досвід країн із розвинутою економікою в дослідженні якості життя населення, проаналізувати динаміку показників якості життя населення в перехідній економіці України, розробити концептуальні засади та теоретично-методичні основи побудови системи моніторингу якості життя населення; окреслити шляхи покращення якості життя населення України як умову сталого розвитку вітчизняної економіки.

Об'єктом дослідження є якість життя населення та сукупність явищ і процесів, які впливають на неї. Предметом дослідження є фактори (соціальний, економічний, навколишнього середовища) й чинники якості життя населення в перехідній економіці нашої країни, які досліджуються за допомогою моніторингу.

Теоретично-методологічною основою дисертаційної роботи є система економічних законів та наукових принципів, розроблених економічною теорією, методи сучасного економічного аналізу, інституціонально-еволюційної теорії, економічної психології, загальної теорії систем, соціальної та прикладної статистики, методи кластерного, факторного аналізу, а також публікації ООН, Світового банку, праці вітчизняних і зарубіжних вчених з проблем соціально-економічних вимірювань, законодовчі та нормативні акти Верховної Ради, Президента України та Кабінету Міністрів України.

Інформаційну базу дослідження становить офіційна статистична звітність Державного комітету статистики України, Львівського обласного управління статистики та аналітичні матеріали органів державного управління.

До основних наукових результатів, які становлять особистий здобуток дисертанта і виносяться на захист, належать такі:

уточнено й поглиблено поняття «якість життя» населення як стану задоволення економічних, соціальних, екологічних і психологічних потреб населення з метою сталого розвитку;

окреслено сукупність факторів та чинників якості життя населення в умовах перехідної економіки, зокрема, агрегованих в межах соціального фактору у групи умов та потенціалу життєдіяльності, вільного часу і свободи волевиявлення;

запропоновано методику проведення моніторингу якості життя населення: зокрема, сукупність показників, спосіб їх збору, підтримку інформаційної бази, методи обробки та інтерпретації результатів;

проведено класифікацію районів Львівської області за якістю життя населення, виявлено репрезентантів груп районів як основу для моніторингу, прогнозування і програмно-цільового управління;

запропоновано шляхи покращення якості життя населення в період ринкової трансформації вітчизняної економіки з акцентом на самоорганізації соціально-економічної активності та зміні економічної мотивації громадян.

Теоретичне значення роботи полягає в обгрунтуванні теоретико-методологічних основ дослідження якості життя населення в умовах перехідної економіки нашої країни. Деякі положення дисертації можуть були використані при вдосконадленні структури дисциплін «Мікроекономічна теорія» і «Макроекономічна теорія».

Практичне значення результатів дослідження: розроблений і реалізований на базі сучасних технологій обробки інформації моніторинг якості життя населення як інструмент проведення ефективної соціально-орієнтованої економічної політики органами державного управління різних рівнів, який емпірично апробований на прикладі Львівської області. Проведення моніторингу якості життя населення буде сприяти створенню відповідного інформаційного середовища щодо визначення якості життя населення для відділів із соціально-економічних питань органів державного управління.

Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні положення і результати висвітлені у наукових публікаціях дисертанта, які доповідались на республіканській науково-практичної конференції Центральної спілки споживчих товариств України (Львів, 1995), міжнародній конференції «Єврорегіон Буг: Проблеми Транскордонного співробітництва» (Київ, 1995), ІІІ-ій всеукраїнській науково-практичній конференції «Ринкові реформи в Україні (аспект статистики і аналізу господарсько-фінансової діяльності) « (Чернівці, 1996), міжнародній науково-практичній конференції «Соціально-економічні та екологічні проблеми розвитку адміністративних районів» (Тернопіль, 1997), науково-практичній конференції «Інтеграція економічних інтересів споживчої кооперації в національно-державні інтереси України» (Львів, 1997), першій всеукраїнській економетричній конференції «Економетричні методи і моделі в економіці: теорія і практика» (Львів, 1998), всеукраїнській конференції з еконо-мічної кібернетики (м. Жовті Води, 1999), міжнародній науковій конференції «Духовне відродження - основа стратегії сталого розвитку України» (Львів, 1999), міжнародному конгресі українських економістів (Львів, 2000), на конференціях професорсько-викладацького складу і аспірантів Львівської комерційної академії за підсумками науково-дослідної роботи (1996, 1997, 1998). Результати дисертаційного дослідження були використані науково-дослідною лабораторією економічної оцінки Львівської комерційної академії при виконанні теми «Системи економічного виміру». Деякі теоретично-методичні підходи до оцінки якості життя населення, запропоновані в дисертаційному дослідженні, знайшли застосування при виконанні науково-дослідної теми «Перспективи розвитку споживчої кооперації України в ринковому середовищі» №256/97 державна реєстрація №017310, а також при підготовці «Регіональної програми сприяння розвитку малого та середнього підприємництва» на 1997-98 рр. та програми соціально-економічного розвитку Львівщини на 1999 рік.

Публікації. За результатами дослідження опубліковані 15 наукових робіт загальним обсягом 3, 1 друкованих аркушів, з яких 10 належить автору, а 5 написані у співавторстві, у тому числі 6 статей у фахових наукових виданнях.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел на 130 назв та 5 додатків. Основний зміст дисертаційної роботи викладено на 187 сторінках машинописного тексту. Робота містить 10 таблиць і 31 рисунок.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обгрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовані його мета, завдання, наукова новизна та практичне значення.

У першому розділі «ТЕОРЕТИЧНО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЯКОСТІ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ « розглядаються сутність категорії «якість життя» населення, наукові принципи, та інструментарій її дослідження, наводиться ретроспективний аналіз поглядів на якість життя, узагальнюється досвід оцінки якості життя в умовах командно-адміністративної та ринкової економіки.

В першому підрозділі підкреслюється, що економіка, як частина соціальної системи, не може бути самоціллю. Її основне завдання - задовольняти людські потреби в довгостроковому періоді розвитку економіки і суспільства. Всі здійснювані економічні перетворення мають соціальну спрямованість, оскільки в їх центрі перебуває людина, як найвища цінність, як спонукач будь-якої діяльності. Остаточним критерієм оцінки економічних процесів можна вважати не ріст валового внутрішнього продукту, а зростання якості життя населення. Згідно з Програмою діяльності Кабінету Міністрів України «Реформи заради добробуту» першочерговим завданням в умовах соціально орієнтованої ринкової економіки є сприяння підвищенню якості життя населення, а однією з cтратегічних цілей урядової політики - розвиток людського потенціалу.

У дисертації проаналізовано понятійно-категоріальний апарат дослідження на основі системного підходу, згідно з яким сучасну економічну систему треба розглядати лише як еколого-економічну систему, яка має у своїй структурі дві великі підсистеми: екологічну й економічну. Одним із можливих поглядів на структуру еколого-економічної системи є розгляд соціальної та економічної компонент у взаємозв'язку як єдиної соціально-економічної системи, яка функціонує в навколишньому природному середовищі (рис. 1). Для наукового дослідження функціонування та розвитку соціоекосистем, на думку дисертанта, визначальною є категорія «якість життя», яка об'єднує низку соціально-економічних параметрів, що охоплюють всю соціоекосистему і характеризує стан задоволення матеріальних, соціальних та інших потреб теперішнього та прийдешнього поколінь в умовах збереження довкілля залежно від існуючих економічних тенденцій та розвитку. «Якість життя» трансформується разом із розвитком самих потреб у різноманітних життєвих благах та залежить від психологічних аспектів її сприйняття. Проте в дослідженнях якості життя часто нехтували її психологічною компонентою На думку автора, було б невірним повністю відмовитися від врахування психологічних факторів, незважаючи на складність їх формалізації та кількісного вимірювання, оскільки якість життя населення певного регіону залежить від об'єктивних умов та суб'єктивних відносин, які існують у його межах у певний відтинок часу.

Рис. 1. Схема взаємозв'язків між екологічною, соціальною та економічною системами

Важливість дослідження якості життя населення випливає з того, що показники рівня та якості життя, поряд із показниками темпів інфляції та норми безробіття виступають основними індикаторами економічної безпеки, які характеризують макроекономічну ситуацію в країні. Крім того, покращення якості життя є необхідним чинником економічного зростання, під яким розуміють підвищення ступеня задоволення основних потреб усіх членів суспільства. На наше переконання, категорія «якість життя» не може бути відображеною якимось одним показником. Для цього необхідна цілісна система показників, спроможна дати повну й всебічну характеристику складної внутрішньої структури категорії, що досліджується.

Ретроспективний аналіз поглядів на якість життя населення (у контексті причин бідності, походження багатства, рівня життя) свідчить про зацікавленість економістів-класиків цією проблемою. Серед українських учених можна згадати В. Навроцького, який написав низку статистико-економічних праць, присвячених висвітленню причин бідності в Галичині. Вчений вважав, що найблагородніші наміри і найблискучіші теоретичні міркування не можуть бути плодоносними без глибокого знання конкретного соціально-економічного становища регіону. Дж. М. Кейнс дуже тісно пов'язував умови зростання рівня життя із динамікою заощаджень населення і стверджував, що зростання споживання населення в цілому неминуче сприяє розвитку виробництва і подальшому збільшенню національного доходу. Аналізуючи можливість підвищення надійності забезпечення гарантій соціально-справедливого розподілу національного багатства, А. Маршал вважав, що постійне зростання питомої ваги державної власності в національному багатстві країн, є важливою майновою базою, спроможною надійно гарантувати подальшу перспективу зростання життєвого рівня всього населення країни. Теоретична інтерпретація проблем рівня та якості життя населення лівими економістами помітно відрізняється від її трактувань неокласиками. Так, Р. Едвардс критикує традиційні теорії суспільного добробуту як негуманні, оскільки вони, орієнтуючи на необмежене споживання, руйнують моральні цінності, ігнорують гармонійний розвиток особистості. Особливого значення проблемі якості життя населення надавалося у межах теорії інституціоналізму американськими економістами, серед яких слід відзначити Дж. К. Гелбрайта.

Дослідження рівня життя радянськими вченими базувалося на засадах марксистської теорії. Зазначимо, що в публікаціях радянських учених мало використовувався термін «якість життя», частіше зустрічався термін «добробут», «рівень життя». Найсуттєвіший вплив на еволюцію наукових поглядів у планово-директивній економіці мала теоретична дискусія, розгорнута навколо з'ясування питання стосовно змісту і характеру відносин категорії «рівень життя», а також загальної структури показників, якими має визначатися сутність цієї категорії і які включаються до її складу. Радянських економістів насамперед цікавили ті потреби, формування та задоволення яких залежало від виробництва. Тому розповсюдженим було уявлення про рівень життя, як про кількість споживаних матеріальних, культурних і соціальних благ та ступінь задоволення потреби в них на досягнутій стадії розвитку продуктивних сил.

Під покращенням рівня життя в радянській економіці розумілося зростання забезпеченості населення послугами, які значною мірою брала на себе держава за рахунок суспільних фондів споживання. Відкидаючи суб'єктивну граничну корисність, класики марксизму-ленінізму надавали великого значення категорії суспільної корисності, роль якої буде по-справжньому виявлятися лише в соціалістичному суспільстві і зростати в міру його розвитку. У зв'язку з цим багато радянських економістів вважали, що критерієм оптимальності розвитку соціалістичної економіки повинно стати отримання максимуму суспільної корисності. Характерною особливістю, яка була притаманна розвитку наукових досліджень категорії «рівень життя», було існування ідеологічно заданої висхідної установки, яка полягала у тому, що під впливом дії «основного економічного закону соціалізму» рівень життя та умови забезпечення життєдіяльності радянських людей ні за яких обставин не могли визнаватися як бідність у масштабах, які носять масовий характер, а могли трактуватись лише як нетипове і локальне явище.

На думку автора, на сучасному етапі перехідної економіки погіршення умов, рівня і відповідно якості життя населення є об'єктивно обумовленим. Трансформаційні процеси в економіці не можуть не вплинути на еволюцію поглядів українських дослідників на категорію «якість життя», яка набуває свого дійсного значення лише у тому разі, якщо до її змісту буде включена вся сукупність соціально-економічних умов, що визначають життя людини у найширшому розумінні цього поняття. Для вимірювання якості життя населення в умовах перехідної економіки доцільно звернутися до досвіду розвинених країн. Відомо, що для досліджень складних соціально-економічних категорій, якою і є якість життя, широко використовується побудова інтегрального показника якості життя і такий популярний метод спостереження, як моніторинг. Одними з перших спроб проведення моніторингу якості життя населення були дослідження, проведені Н. Терлецьким і Н. Делкі. Перші дослідження показників якості життя населення проводилися в міських районах США, а методика, запропонована К. Хорнбеком, дозволяє поєднати її суб'єктивні та об'єктивні фактори.

Враховуючи багатогранність поняття «якість життя», його комплексне дослідження можливе тільки з допомогою системи статистичних показників. Міжнародна статистика рівня та якості життя започаткована в 1960 р. Дуже популярний показник сьогодні - індекс людського розвитку (ІЛР), який розраховується за методологією ООН. На сучасний момент в розвинених країнах існують різні методичні підходи до конструювання інтегрального показника якості життя на основі окремих показників: 1) узагальнюючий показник розраховується у вигляді середньої зваженої величини з окремих показників якості життя; 2) побудова інтегрального показника передбачає використання рангів країн з усіх показників стимуляторів і дестимуляторів; 3) узагальнюючий показник рівня життя сконструйований як синтетичний індекс, побудований на основі стандартизованих значень вхідних показників; 4) інтегральний показник знаходиться шляхом визначення еталонного об'єкта; 5) узагальнюючий показник якості життя населення будується з використанням методу головних компонент факторного аналізу. Автор, узагальнюючи різні методики утворення інтегрального показника якості життя населення, пропонує останній варіант, як найбільш відповідний для територіально-економічних досліджень.

У другому розділі дисертації «ПРОБЛЕМИ ВИМІРЮВАННЯ ТА НАПРЯМИ ПОКРАЩЕННЯ ЯКОСТІ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ В ПЕРЕХІДНІЙ ЕКОНОМІЦІ УКРАЇНИ» наведений аналіз динаміки показників якості життя населення в сучасних умовах, концептуальні основи її вимірювання, моніторинг якості життя населення регіону та методика його проведення, шляхи покращення якості життя населення як умову сталого розвитку вітчизняної економіки. У першому підрозділі другого розділу проаналізовано причини погіршення якості життя населення в сучасних умовах унаслідок масштабних макроекономічних диспропорцій, гіперінфляційних потрясінь в умовах кризової стагнації економіки України. Ключовий макроекономічний показник - валовий внутрішній продукт (ВВП), який має надзвичайно важливий вплив на якість життя населення, у 1997 р. становив лише 58, 3% рівня 1991 р., (на 3 процентних пункти менший, ніж у 1996 р). На кінець 1998 року зміна до попереднього періоду становла 1, 7% у бік зменшення і лише в 1999 році він був найменшим за всю історію незалежності України і його річна відсоткова зміна становила -0, 4. Проте вже в 2000 році ситуація знчно покращилась: за прогнозом очікується 5 відсотків росту. Суттєвим фактором погіршення якості життя населення України є зростаюче безробіття. Динаміка показника «Кількість безробітних» має тенденцію до погіршення в тих областях (серед них є і Львівська область), де ще в 1995 році була зареєстрована велика кількість безробітних. Якщо офіційне безробіття в 1995 році складало 0, 5 відсотків, то у 1999 році - вже 4, 3, а у 2000 році - 5, 5 відсотків.

Значне погіршення якості життя в умовах перехідної економіки України пояснюється негативним впливом інфляції, який полягає не тільки у постійному підвищенні цін. Економічну основу інфляції становить нееквівалентний перерозподіл життєвих благ від одних суб'єктів економічних відносин до інших. Саме це є однією з причин зростання рівня злочинності, який перевищує порогове значення в 1, 2 раза. Крім того, платіжна криза сьогодні набуває вкрай загрозливих масштабів для життєдіяльності людини і переводить якість життя більшості населення до розряду незадовільної та навіть маргінальної. Лише в останні роки ситуація покращилась: у 2000 році інфляція становить 27, 6 відсотків, а у 2001 (за прогнозом) знизиться до 17. 5 відсотків. Заробітна платня вже в третьому кварталі 2000 року зросла на 9, 3 відсотки у порівнянні з попереднім кварталом, що пояснюється прискореним зростанням промислового виробництва, уповільненням темпів інфляції та підвищенням рівня мінімальної заробітної плати з 90 до 188 гривень у липні 1999 року.

Незважаючи на позитивні зрушення, які спостерігаються в економіці України за останній рік, слід зазначити, що порівнянно з 1990 р. істотно погіршилося відтворення населення, загострилися проблеми зайнятості, знизився рівень медичного обслуговування, культурного розвитку, зросла злочинність, за вартісними оцінками рівень життя більшості населення досяг межі бідності. Економічні та соціальні проблеми загострює екологічна ситуація. Пов'язано це не лише з Чорнобильською катастрофою, проблемами атомної енергетики та паливно-енергетичного комплексу загалом, але й із значним погіршенням показників екологічної безпеки виробництва.

Концептуальні засади побудови моніторингу якості життя населення викладені в підрозділі 2. 2 дисертації, в якому зазначається, що для переломних епох характерна особливість виявлення прикладних властивостей економічної теорії, які вказують на шляхи розв'язання практичних завдань, в нашому випадку - покращення якості життя населення. Існуюча невизначеність цільових орієнтирів в Україні доповнюється нерівноважним станом всієї соціально-економічної системи та пов'язаних із нею сфер. Згідно із загальною теорією систем для стійкого і динамічного розвитку будь-якої соціально-економічної системи необхідна тісна й неперервна взаємодія її самоорганізації та організації. Для зменшення ентропійних процесів у функціонуванні систем, які є керованими, з перебігом часу виникає потреба або в покращенні їх роботи, або навіть у розробці таких нових систем, що відповідають вимогам часу, якою є, з нашого погляду, моніторинг якості життя населення.

На першому етапі проектування моніторингу якості життя населення пропонується обрати багатовимірну модель прийняття рішень, із допомогою якої будуть одержані оцінки і проведені розрахунки для здійснення вибору між складними варіантами. Для другого етапу доцільно застосувати діагностичну модель, яка передбачає такі етапи: таксономію, класифікацію, діагностування, виявлення відхилень і оцінювання, виправлення, прогнозування. Розробка системи моніторингу якості життя населення передбачає збір даних про показники роботи системи, які б дозволяли не лише обчислити, а й оцінити і виміряти ступінь досягнення встановлених цілей. Саме такому процесу слугує моніторинг якості життя, який одночасно із створенням надійної системи інформації і збору даних забезпечує підтримку ефективної роботи державної системи розподілу і забезпечує зворотний зв'язок між суспільством та державними органами влади.

У третьому підрозділі другого розділу вказується, що вивчення такого складного явища, як якість життя населення потребує уточнення її факторів і чинників, структурно-ієрархічні зв'язки між якими зображені у вигляді «дерева» (рис. 2). Економічний фактор (Ф1) дезагрегується на такі підфактори: Ф1. 1. Виробництво; Ф1. 2. Дохід; Ф1. 3. Безробіття. До соціального фактору (Ф2), на важливості якого акцентується увага у дисертації, відносяться підфактори: Ф2. 1. Умов життєдіяльності; Ф2. 1. 1. Демографічна ситуація; Ф2. 1. 2. Житло; Ф2. 1. 3. Здоров'я; Ф2. 1. 4. Безпека; Ф2. 2. Потенціалу життєдіяльності; Ф2. 2. 1. Освіта; Ф2. 2. 2. Наука; Ф2. 2. 3. Культура; Ф2. 3. Вільного часу і свободи волевиявлення; Ф. 2. 3. 1. Легалізовані об'єднання; Ф. 2. 3. 2. Релігійні громади. Фактор навколишнього середовища (Ф3) на підфактори не розбивається. Перераховані фактори і підфактори визначаються 27-ма істотними показниками, які розраховуються на одну дату або проміжок часу.

Для апробації розроблених концептуальних засад моніторингу якості життя населення була створена база даних якості життя населення Львівської області. У фрагменті бази даних «Якість життя населення» представлені такі показники як «Індекс обсягу виробництва промислової продукції» (Ф1. 1. 1), «Індекс обсягу виробництва товарів народного споживання» (Ф1. 1. 2), «Середньомісячна зарплата робітників і службовців (грн.) « (Ф1. 2. 1), «Рівень безробіття» (Ф1. 3), «Демографічне навантаження (кількість дітей і пенсіонерів на 1000 чол.) « (Ф2. 1. 1. 1), «Забезпеченість житлом (кв. м площі на 1 чол.) « (Ф2. 1. 2), «Викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря (тис. т) « (Ф3. 1) (табл. 1).

З наведеного фрагменту, який складає лише 1, 9 відсотків від загальної величини побудованої бази даних, бачимо високий рівень внутрішньорегіональної диференціації значень показників якості життя населення. Крім того, одниниці виміру показників істотно відрізняються. Тому в дослідженні для приведення показників до співставної величини була проведена процедури стандартизації бази даних.

Джерелом інформації для створення інформаційної бази моніторингу якості життя населення є державна статистична звітність. Слід зазначити, що в процесі збору даних про якості життя населення виникають проблеми відбору показників, інформаційного забезпечення цих показників, тобто наявності джерел інформації (особливо в районному розрізі) та семантичного навантаження відібраних показників.

Територіальну основу збору даних для систем регіонального моніторингу якості життя складає існуючий адміністративно-територіальний поділ держави на області та адміністративні райони. Практична реалізація теоретично-методичних засад побудови моніторингу якості життя населення регіону здійснювалася на основі відповідного математично-програмного забезпечення з використанням методів багатовимірного статистичного аналізу. Запропоновані концептуальні теоретично-методичні засади апробовані на прикладі Львівської області можуть бути застосовані для проведення моніторингу якості життя населення на державному рівні для інших областей.

Таблиця 1

Фрагмент бази даних «Якість життя населення» 1

Адаптовані нами методи кластерного аналізу передбачають врахування таких важливих методичних аспектів: по-перше, застосування до задач декількох алгоритмів класифікації з наступним порівнянням результатів, зокрема пропонується використання двох алгоритмів класифікації: ієрархічного та заданої кількості класів. Для другого алгоритму передбачається класифікація на класи (з високою, задовільною, незадовільною й маргінальною якістю життя) (табл. 2).

По-друге, для аналізу даних застосовується декілька метрик і декілька варіантів параметрів з наступним порівнянням результатів, при цьому вибирається варіант класифікації найстійкіший до варіації параметрів (дисертант використовує при застосуванні ієрархічної класифікації дві такі метрики: метрику звичайної евклідової відстані та метрику незважених центрів важкості).

Не менше важливим запропонованим у дисертації методичним засобом класифікації даних, який дозволяє зменшити розмірність ознакового простору, є візуалізація даних (відображення на площині головних компонент і нелінійних проекцій). Спочатку в дослідженні проводився факторний аналіз показників якості життя населення за методом головних компонент в двовимірному просторі (рис3).

Оскільки для встановлення відповідності між показником і фактором беруться до уваги факторні навантаження показників, значення яких перевищує 0, 5, найвагоміший вплив на перший складник якості життя мають демографічна ситуація, здоров'я, злочинність, доходи і політичні свободи громадян. У зв'язку з цим перший фактор ми інтерпретували як фактор умов життєдіяльності, доходів і політичних свобод. За аналогією, другий фактор якості життя населення інтерпретується як фактор рівня культури і релігійних свобод. При проведенні факторного аналізу показників якості життя населення в тривимірному просторі навантаження першого і другого факторів підтвердили їх інтерпретацію в двовимірному просторі. Третій фактор можна тлумачити як фактор розвитку і екології, бо саме економічні і екологічні показники, доповнені таким характерним показником, як «Дитяча смертність» є в цьому випадку найістотнішими.

Таблиця 2

Склад кластерів за якістю життя населення Львівської області

Для уточнення результатів та їх зіставлення в дисертації пропонується двоетапна класифікація районів області за якістю життя: спочатку за всією сукупністю показників, які характеризують якість життя, а потім за узагальнюючим показником, який отримується за допомогою факторного аналізу. Дослідження виявило тотожний результат кластерів із доброю (м. Львів) і задовільною якістю життя (міста Львівської області), але з деякими розходженнями у двох останніх класах.

У підсумку після одержання результатів класифікації пропонується скористуватися засобами аналізу складу об'єктів, які потрапили в одну групу - визначення репрезентантів, за мінімальною відстанню в матриці відстаней для даного кластеру. Для кластеру із задовільною якістю життя таким репрезентантом є м. Дрогобич (табл. 3). Репрезентанти груп є базою для подальшого аналізу динамічно-часових рядів даних з метою встановлення тенденцій та змін, які відбувалися в цих районах на протязі певного періоду і для отримання прогнозних результатів на наступні періоди.

На цьому етапі нашого дослідження моніторинг якості життя населення не передбачає відображення впливу суб'єктивних факторів на сприйняття якості життя. Для подальшого проведення дослідження пропонується застосовувати експертно-статистичний метод побудови єдиного зведеного показника ефективності функціонування (якості) об'єкта (скалярна редукція багатокритеріальної схеми), в нашому випадку якості життя населення.

Рис. 3. Факторні навантаження показників якості життя населення

Як бачимо із результатів моніторингу якості життя населення на сучасний момент Україна перебуває перед необхідністю серйозного, глибокого коригування курсу соціально-економічної політики, яка б відповідала стратегії стійкого розвитку. Відповідь на питання: яким буде українське суспільство внаслідок еволюції, яким шляхом піде сам розвиток, може дати інституційно-еволюційна теорія. Еволюційний підхід можна застосувати і до розуміння нового суспільства. Після перехідної економіки повинно з'явитись нове ринкове суспільство. Часто ринкова економіка асоціюється із суспільством споживання, але в перспективі таке суспільство приречене: воно приводить до соціальної або екологічної катастрофи. Гіпотетично, що на зміну суспільству споживання внаслідок розвитку прийде суспільство якості життя.

Еволюційно-інституційні зміни в економіці, залежать не тільки від правил зміни з конкретного економічного становища, але й від правил входу в якісно нові форми господарювання за нових зовнішніх обставин, що є логічним продовженням еволюційного процесу. Україна після виходу із тоталітарної системи еволюціонує в напрямку інтеграції з Європейським співтовариством, що є об'єктивною закономірністю і виразом сучасних процесів глобалізації. З практичного погляду проблема полягає у посиленні економічних зв'язків та вирівнюванні якості життя. У формальному відношенні інтеграція має завершитися входженням України до Європейського Союзу, внаслідок досягнення європейського рівня соціально-економічного розвитку, у тому числі, якості життя. В дисертації зазначається, що для забезпечення сталого розвитку необхідно спиратись на досвід країн, які зазнали фундаментальних економічних перетворень. Цей досвід свідчить про те, що успіх можливий за однієї обов'язкової умови - якщо результати реформ відповідають інтересам широких верств населення й отримують їх підтримку. Оцінки, що грунтуються на висновках експертів Світового банку, свідчать про пріоритетність внутрішньої політики над міжнародними умовами. Згідно з ідеями концепції «Рамки всеохоплюючого розвитку», присвяченій перехідним економікам, яка була висунута на конференції Світового банку в 1999 році в Вашингтоні, необхідно створити передумови для залучення людей у процес перетворень. У виборі між стихійною силою залучення в реформи з недоліками «знизу догори» і насадженням «згори вниз» того, що реформатори вважають модельними інститутами, автори концепції виступають на користь удосконалення підходу до трансформації «знизу догори» на основі набутих знань і досвіду. Саме такий підхід у межах стратегії сталого розвитку, на думку дисертанта, визначає нішу для використання такого ефективного науково-інформаційного інструменту як моніторинг якості життя населення регіону, який буде забезпечувати інформацією середню ланку управління між наданими «згори» можливостями і доведеними «знизу» потребами при проведенні бюджетної політики, здійсненні державної підтримки розвитку депресивних районів тощо.

Таблиця 3

Матриця відстаней для кластеру із задовільною якістю життя

Як підсумок проведення моніторингу на основі отриманої інформації пропонуються такі рекомендації щодо підвищення якості життя населення регіону: 1) в економічному аспекті: розробити заходи щодо розвитку і підтримки підприємництва, особливо в депресивних районах; проводити стратегію приватизації на користь зацікавлених осіб, яка може розглядатися як спосіб розповсюдження принципів бізнесу, керованого власником, чи сімейної фірми; передбачити заходи по зміні мотивації економічних агентів; залучати молодь та жінок до ведення бізнесу; 2) в соціальному аспекті: з перспективою економічного зростання прийняти програму поетапного відтворення і підвищення рівня соціальних гарантій з метою вирішення таких завдань, як: мінімально необхідна охорона здоров'я тих громадян, яким сьогодні не вдається адаптуватися до запитів ринку праці; стимулювати самозабезпечення громадян, які не мають достатніх доходів; забезпечення максимально можливої ефективної гнучкої зайнятості; забезпечення фінансування громадських робіт для тієї частини “надлишково” зайнятих на непрацюючих підприємствах, які не мають альтернативних джерел доходів; розробка термінових заходів щодо припинення безадресних витрат соціальних фондів, перехід до заявного принципу надання соціальних пільг і соціальної допомоги економічно активному населенню, яке має стабільні джерела доходів, створення можливості участі в добровільних системах нагромаджувального соціального страхування (пенсійній, медичній, на випадок безробіття) ; сприяння реалізації інноваційного потенціалу населення, здатного забезпечити пережиття кризи та післякризовий розвиток, створення умов для відтворення соціально-культурної сфери на базі всіх доступних джерел фінансування; зміщення акценту стосовно соціальних зобов'язань з державного на регіональний і місцевий рівень, створення максимально сприятливих умов для розв'язку соціально-економічних проблем на рівні органів державного та місцевого самоврядування тобто передавання значної частини повноважень власності від центру до регіонів з виходом на макроекономічні цілі; 3) в екологічному аспекті: встановити контроль за екологічними наслідками використовуваних та запроваджуваних нових технологій, які не повинні перевищувати граничних допустимих значень; сприяти запровадженню технологій щодо переробки та утилізації відходів усіх видів виробництв; розробити заходи щодо формування екологічної свідомості населення.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми дослідження якості життя населення в перехідній економіці України:

1. Забезпечення належної якості життя населення є наслідком та визначальною передумовою економічного зростання і успішної реалізації стратегії сталого розвитку. Умовою забезпечення високої якості життя є досягнення стану добробуту в тому сенсі, який повинен підтримувати і збагачувати життя людини, забезпечувати гармонійне співіснування людини і природи, задовольняти соціальні, економічні та інші потреби сучасних та майбутніх поколінь. Тобто, розвиток слід розглядати не просто як підвищення темпів економічного росту, а як інвестиції у людський капітал, ліквідацію бідності, вирішення екологічних проблем, надання громадянам рівних можливостей, політичних та громадянських прав, що і визначає якість життя.

2. Дослідження досвіду трансформації постсоціалістичних країн приводить до висновку, що жодна країна з перехідною економікою не змогла уникнути зниження якості життя населення в короткотривалому періоді. Проте для нашої країни це зниження відбувається надто тривалий період, який не можна пояснити лише труднощами трансформаційної кризи. Причому підсилюється зворотний вплив якості життя на дієвість та ефективність економічних реформ.

3. Досягнення зазначених у посланні Президента України до Верховної Ради «Україна: поступ у ХХІ століття. Стратегія економічного та соціального розвитку на 2000-2004 роки» та Програми діяльності Кабінету Міністрів України «Реформи заради добробуту» стратегічних цілей потребує уточнення понятійно-категоріального аппарату наукових досліджень економічної системи з акцентом на її соціальній складовій. Одним із можливих поглядів на структуру еколого-економічної системи є розгляд її соціальної та економічної компонент у взаємозв'язку як єдиної соціально-економічної системи, яка функціонує в навколишньому природному середовищі. Для наукового дослідження функціонування та розвитку соціоекосистем визначальною є категорія «якість життя», яка об'єднує низку соціально-економічних параметрів, що охоплюють всю соціоекосистему і характеризує стан задоволення матеріальних, соціальних та інших потреб теперішнього та прийдешнього поколінь в умовах збереження довкілля залежно від існуючих економічних тенденцій та процесів.

4. Категорія «якість життя» не може бути відображеною якимось одним показником. Для цього необхідна цілісна система показників, спроможна дати повну й всебічну характеристику складної внутрішньої структури категорії, що на концептуальному рівні агрегуються на найвищому рівні у фактори (економічний, соціальний та навколишнього середовища).

5. Ретроспективний аналіз поглядів на якість життя населення показує, що дослідження цієї проблеми з економічних позицій у плані аналізу походження багатства, причин бідності проводилось як зарубіжними класиками-економістами, так і вітчизняними вченими. Однак у вітчизняній економічній науці більше популярними були дослідження рівня, а не якості життя населення, причому основна увага дослідників приділялась сфері матеріальних благ та послуг без урахування умов життя, праці і зайнятості, побуту і дозвілля, його здоров'я, освіти, навколишнього середовища, тобто в нашому розумінні «якості життя».

6. Еволюційні процеси в економіці не могли не вплинути на еволюцію поглядів українських вчених на категорію «якість життя», яка набуває свого дійсного значення лише у тому разі, якщо до її змісту буде включена вся сукупність соціально-економічних умов, які визначають життя людини у широкому сенсі цього поняття. У зв'язку з посиленням неадекватності реальних процесів реформування визначеним стратегічним орієнтирам соціально-економічного розвитку, зокрема, досягненню європейської якості життя населення, виникає нагальна потреба у систематизованому аналізі тенденцій та соціальних наслідків реформ, оскільки інформаційні проблеми в ринковій взаємодії створюють передумови для опортуністичної поведінки та волюнтаризму під час проведення економічної політики.

7. Поряд з цим зростає важливість розробки системи моніторингу - сучасного наукового інструментарію для оцінки, аналізу та прогнозування якості життя населення як для країни загалом, так і для її регіонів, суть якого полягає у систематичному простежуванні соціально-економічних процесів з виходом на узагальнюючий показник якості життя шляхом фіксації різноманітних соціально-економічної ситуацій у системі об'єктивних, а на перспективу і суб'єктивних показників. Підкреслимо, що моніторинг якості життя населення повинен сприяти ефективній економічній політиці, а, отже, слугувати проведення контролю за ефективністю державних заходів регулювання розвитку країни, насамперед бюджетної політики. Моніторинг якості життя населення на інтегрованому рівні проведений для Львівської області виявив істотну диференціацію між районами області, зокрема, добра якість життя населення спостерігається лише в обласному центрі (Львів), задовільна - в містах області (Борислав, Дрогобич, Самбір, Стрий, Трускавець), а решта районів області одержали статус незадовільних (8 районів), або й маргінальних за якістю життя (12 районів), що дає підстави говорити про переважаючу незадовільну якість життя в регіоні загалом.

8. Проведення факторного аналізу для побудови інтегрального показника якості життя населення дозволило виявити найсуттєвіші для неї показники. Отримані результати дають підстави стверджувати, що найбільший вплив на якість життя населення має її соціальна компонента. Крім того, підтверджується гіпотеза як американських вчених, які досліджували якість життя населення, так і вітчизняних дослідників індексу людського розвитку (ІЛР) : в межах певної території якість життя населення є вищою в районах із більшою густиною населення.

9. Покращення якості життя населення стане можливим в процесі становлення громадянського суспільства. Підтримка цього процесу, створення сприятливих правових і економічних умов для самоорганізації громадян, відмова від дій, які б могли спричинити обмеження громадянських свобод, - обов'язкові умови того, що протистояння кризовим явищам не зведеться до забезпечення простого виживання, а закладе передумови довготривалого сталого розвитку економіки. Такому розвитку буде сприяти реалізація пропонованих заходів регулювання економічного, соціального та екологічного складників якості життя населення, спрямованих насамперед на самоорганізацію, зміну мотивації і відповідальності як населення, так і органів управління державою за результати економічних перетворень.

ОСНОВНІ ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Ноздріна Л. В. Моніторинг якості життя населення регіону в контексті стратегії сталого розвитку // Україна в ХХІ столітті: концепції та моделі економічного розвитку: Збірник матеріалів доповідей V міжнародного конгресу українських економістів / В 2-х частинах/. - Частина 2. - Львів: Інститут регіональних досліджень НАН України, 2000. - С. 352-355.

2. Ноздріна Л. В. Прикладні аспекти інституціонально-еволюційної теорії // Торгівля, комерція, підприємництво: Збірник наукових праць Львівської комерційної академії. - Львів: Коопосвіта, 1998. - С. 9-10.

3. Ноздріна Л. В. Ефективність державних інститутів як передумова економічного розвитку // Вісник Львівської комерційної академії, Т. 2, частина 1. Проблеми перехідної економіки. - Львів: Коопосвіта, 1998. - C. 152-159.

4. Ноздріна Л. В. Теоретичні основи моніторингу якості життя в прикордонних регіонах України // Вісник Львівської комерційної академії. - Серія економічна, випуск 4. - Львів: Коопосвіта, 1998. - C. 218-225.

5. Ноздріна Л. В. Методика проведення моніторингу якості життя населення регіону // Торгівля, комерція, підприємництво: Збірник наукових праць Львівської комерційної академії. - Львів: Коопосвіта, 1999. - С. 177-182.

6. Ноздріна Л. В. Програмно-математичне забезпечення моніторингу якості життя регіону // Статистичні методи в дослідженні соціально-економічного розвитку (регіональний аспект) : Збі...