Оцінка ефективності використання позикових коштів підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ПОЗИКОВИХ КОШТІВ ПІДПРИЄМСТВА

Піскун Олена Іванівна

Харків - 2001

Анотація

Піскун О.І. Оцінка ефективності використання позикових коштів підприємства - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 - економіка підприємства і організація виробництва. - Харківський державний економічний університет, Харків, 2001.

Дисертація присвячена проблемі ефективності використання позикових коштів на підприємствах. Розроблено механізм оцінки і прогнозування використання позикових коштів на підприємствах, використання якого необхідне для підвищення якості рішень, що приймаються; запропоновано методику комплексної оцінки рівня використання позикових коштів, використання якої необхідне для підвищення достовірності результатів оцінки ефективності використання позикових коштів за рахунок формалізації їх якісних характеристик; розроблено економетричну модель комплексного показника використання позикових коштів, що визначає причинно-наслідкові зв'язки цього показника з впливаючими на нього чинниками; побудовано мультиплікативні моделі декомпозиції часових рядів факторних ознак, які необхідні для отримання значення цих показників на перспективу з урахуванням їх сезонності і циклічності; запропоновано процедуру формування стратегії використання позикових коштів, що заснована на методах упереджуючого управління і методах кількісно-якісної оцінки, яка необхідна для організації успішної фінансової діяльності підприємств. Практичне значення отриманих висновків і пропозицій складається в тому, що вони дозволяють оцінити ефективність використання позикових коштів та виявити найбільш раціональні напрямки в стратегії їх використання.

Ключові слова: оцінка, аналіз, позикові кошти, залучення, ефективність використання, прогнозування.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. В умовах ринкової економіки ефективність діяльності підприємств у довгостроковому періоді, високі темпи їхнього розвитку, підвищення конкурентоздатності в значній мірі визначаються рівнем використання фінансових ресурсів. В даний час їм досить складно розраховувати на якісну виробничу і торгову діяльність без залучення позикових коштів. Маючи у своєму розпорядженні кошти кредиторів, підприємство повинне забезпечити не тільки додаткове одержання прибутку, збереження і зворотність грошей, але й ліквідність його активів в цілому. Тому одним з найважливіших напрямків фінансової політики підприємства на сучасному етапі є формування стратегії підвищення ефективності використання позикових коштів, що повинна бути спрямована на забезпечення високих темпів зростання прибутку, мінімізацію комерційних ризиків, забезпечення необхідної ліквідності підприємства.

Використання позикових коштів на підприємствах до 90-х років найчастіше розглядалося з позиції забезпечення умов для виконання ними державних планових завдань. Такої точки зору дотримувалася більшість провідних економістів того часу, у тому числі Н.Д. Барковський, В.А. Зайденварг, П.І. Новосьолов, А.М. Чебланов, І.І. Шрайбер, і багато інших. Пізніше, тобто з початком трансформації економіки, думки економістів з даної проблеми змінилися і позикові кошти стали розглядатися з позиції підприємства як об'єкта економіки, що бажає одержати максимальний економічний ефект від своєї діяльності. Такі вчені, як М.І. Баканов, В.В. Петров, О.С. Стоянова, і багато інших, при аналізі й оцінці ефективності використання позикових коштів в основному використовують систему розрахунку різних коефіцієнтів. Такий підхід має недоліки і повною мірою не може бути застосований для економіки трансформаційного періоду України, тому що нормальні значення більшості коефіцієнтів у світовій практиці, для підприємств України є завищеними чи заниженими. І як наслідок, або обмеження значень коефіцієнтів повинні бути змінені, або в коефіцієнти повинні вноситися корективи. Дуже важлива для всіх підприємств проблема доцільності залучення використання позикових коштів у дослідженнях сучасних економістів часто опускається.

Особливий інтерес представляють роботи ряда вчених: І.А. Бланка, В.А. Забродського, В.Я. Заруби, М.О. Кизима, Т.С. Клебанової, В.В. Ковальова, В.І. Скурихіна, які у рішенні окремих задач фінансової сфери використовують кількісні методи.

Актуальність залучення позикових коштів в оборот підприємств, висока залежність кінцевих результатів діяльності від їхнього використання, недостатня розробленість теоретичних і методичних положень з аналізу, оцінки і прогнозування ефективності використання позикових коштів на підприємствах обумовила вибір теми дисертації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Обраний напрямок досліджень пов'язаний з планами наукових досліджень Харківського державного економічного університету, що проводилися на кафедрі економічної кібернетики в 2000-2001 роках з теми “Удосконалення якості управління і функціонування систем управління різних рівнів ієрархії”.

Об'єктом дослідження є процеси залучення і використання позикових коштів на підприємствах України різних форм власності.

Предметом дисертаційного дослідження є комплексна оцінка ефективності використання позикових коштів на підприємствах.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретичних основ, методичних і практичних рекомендацій із залучення й ефективного використання позикових коштів на підприємствах в умовах структурної трансформації економіки України на основі сучасних засобів їхнього аналізу і прогнозування.

Для досягнення поставленої в дисертації мети вирішені такі задачі:

здійснено аналіз фінансово-економічного стану різних галузей економіки в трансформаційний період її розвитку;

визначено особливості залучення і використання позикових коштів на підприємствах України;

розроблено концептуальні положення механізму оцінки і прогнозування використання позикових коштів на підприємствах;

розроблено алгоритм комплексної оцінки рівня використання позикових коштів;

визначено причинно-наслідкові зв'язки комплексного показника ефективності використання позикових коштів з факторами, які впливають на нього;

розроблено моделі прогнозування факторних ознак комплексного показника;

запропоновано процедуру формування стратегії використання позикових коштів.

Загальна методика дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження є основи економічної теорії, дослідження вітчизняних і закордонних вчених. Як джерело формування інформаційної бази дослідження були використані матеріали Держкомстату України, Харківського обласного статистичного управління, дані підприємств України різних форм власності.

У роботі використовувалися методи логічного аналізу, порівняння, середніх і відносних величин, ситуаційного підходу для збору, обробки й аналізу апріорної інформації; методи кластерного аналізу для угрупування підприємств по ефективності використання позикових коштів; методи прогнозування для побудови моделей різних показників; методи упереджуючого управління і кількісно-якісної оцінки для розробки стратегій залучення і використання позикових коштів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в такому:

розроблено механізм оцінки, аналізу та прогнозування позикових коштів на підприємствах, що дозволяє оцінити ефективність їх залучення та використання;

запропоновано методику комплексної оцінки позикових коштів, яка дає можливість визначити рівень ефективності їх використання як в статиці, так і в динаміці;

побудовано економетричну модель комплексного показника ефективності використання позикових коштів, що визначає причинно-наслідкові зв'язки цього показника з факторами, що впливають на нього;

розроблено методику побудови мультиплікативних моделей декомпозиції часових рядів факторних ознак, які необхідні для одержання значення цих показників на перспективу з урахуванням їх сезонності і циклічності;

запропоновано процедуру формування стратегії використання позикових коштів, що заснована на методах упереджуючого управління і методах кількісно-якісної оцінки, яка необхідна для організації успішної фінансової діяльності підприємств.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що впровадження викладених у дисертації положень і рекомендацій буде сприяти удосконаленню аналізу ефективності використання позикових коштів на підприємствах різних форм власності.

Практичне використання розробленого механізму в Бердянському ВАТ “Продсервіс” і Харківському ВАТ “ФФ “Здоров'я” дозволило провести комплексний аналіз і прогнозування позикових коштів як на короткострокову, так і на довгострокову перспективу. Це дало можливість оптимізувати стратегію використання позикових коштів підприємств, підвищити їх прибутковість.

Особистий внесок здобувача в роботах, що виконані в співавторстві за списком опублікованих робіт, який подано в авторефераті:

розроблено концептуальні положення механізму оцінки і прогнозування використання позикових коштів на різних підприємствах і проведені розрахунки на прикладі підприємств торгівлі - 0,34 друк. арк. у роботі 3;

розроблено методичний підхід до аналізу джерел формування позикових коштів підприємств - 0,07 друк. арк. у роботі 6;

побудовано моделі декомпозиції часових рядів факторних ознак з урахуванням їх сезонності і циклічності - 0,17 друк. арк. у роботі 9.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні і методичні положення, практичні результати дослідження доповідалися автором на наукових конференціях Харківської державної академії технології та організації харчування в 19981999 роках, а також на VI Всеукраїнській науковометодичній конференції з проблем економічної кібернетики в Харківському державному політехнічному університеті (2000 рік).

Матеріали дисертації доповідалися на постійно діючому семінарі “Математичні методи і моделі в соціальноекономічних системах” при Харківській секції наукової Ради Національної академії наук України, а також на семінарах кафедри економічної кібернетики Харківського державного економічного університету.

Публікації. За темою дисертації було опубліковано 9 робіт у фахових виданнях загальним обсягом 2,74 друк. арк., з них особисто автору належить 2,17.

Структура й обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів і висновків. Робота викладена на 183 сторінках друкованого тексту, містить 31 таблицю - 13 сторінок, 23 рисунка - 10 сторінок, бібліографічний список (187 найменувань) - 15 сторінок, 4 додатки - 11 сторінок. Обсяг основного тексту дисертації становить 153 сторінки.

2. Основний зміст роботи

кошти економіка позиковий фінансовий

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано мету, задачі, предмет і об'єкт дослідження, відображено наукову новизну, практичну значимість отриманих результатів і запропонованих рекомендацій.

У першому розділі - “Організаційно-економічні аспекти використання позикових коштів на підприємствах” проведено структурний аналіз різних галузей економіки України, визначено необхідність залучення позикових коштів; розкрито сутність грошово-кредитних відносин в Україні в умовах трансформаційного періоду; узагальнено і систематизовано джерела формування фінансових ресурсів підприємства, а також форми і види позикових коштів; вивчено основні підходи і проблеми оцінки використання позикових коштів.

За останнє десятиліття докорінно змінилися принципи управління і регулювання народного господарства, що привели до значних змін в економіці країни. Кардинальні макроекономічні зміни породили зміни в промисловості, грошово-кредитній системі, торгівлі, їх галузевих, організаційно-правових і економічних особливостях і формах. Так, за період 1992-2000 роки 11% підприємств, що змінили форму власності припадає на промисловість, на побутове обслуговування - 18%, торгівлю - 45%.

Інфляція викликала до життя могутні перерозподільні процеси, переміщення оборотних коштів від одного підприємства до іншого, з однієї галузі в іншу. Таким чином, власні оборотні кошти підприємств стали швидко танути, що викликало необхідність усе частіше й більше залучати позикові кошти. І сьогодні практично у всіх галузях економіки на одну гривню дебіторської заборгованості приходиться більш однієї гривни кредиторської заборгованості, а в сільському господарстві ця цифра наближається до п'яти, що свідчить про важкий стан у фінансовій сфері країни.

В існуючих умовах господарювання виникає необхідність подальшого розвитку створення великомасштабних систем. Усередині системи підприємства зможуть підтримувати один одного, вирішувати безліч питань і проблем, що найчастіше самостійно перебороти не можуть, де однією з найважливіших є залучення і використання позикових коштів.

Недостатня кількість власних оборотних коштів і відносне зниження відсотків по кредитах викликали ріст частки позикового капіталу в загальній його структурі. Так, у промисловості на одну гривню власного капіталу в 1996 році приходилося 1,41 грн. позикового капіталу, у 1999 - 1,65, а в торгівлі частка позикового капіталу, що бере участь у підприємстві ще вище - в 1996 році - 1,61 грн., у 1999 - 2,28 грн. позикового капіталу. Сьогодні кредитна система, що включає в себе Національний банк України, широку мережу комерційних банків і небанківських інститутів пропонує велику розмаїтість видів кредитів, що виступають як джерела формування фінансових ресурсів підприємств. На жаль, нові форми і види фінансування, такі як факторинг, форфейтинг, овердрафт, лізинг мало використовуються на практиці. Це обумовлено, насамперед, недосконалістю законодавства, інфляцією, низькою платоспроможністю підприємств, тому у всіх галузях економіки домінує комерційний кредит, а серед банківських переважають короткострокові кредити і складають 91,5% у загальному обсязі.

Аналіз літературних джерел показав, що існуючі методи аналізу мають багато спільного. Так, при аналізі й оцінці ефективності використання позикових коштів в основному використовується система розрахунку різних коефіцієнтів. Такий підхід має недоліки і повною мірою не може бути застосований для економіки трансформаційного періоду, тому що нормативні значення більшості коефіцієнтів не відображають специфічних особливостей підприємств України і є або завищеними, або заниженими. Дуже важлива для всіх підприємств проблема доцільності залучення позикових коштів взагалі опускається. Крім того, існуючі методики дозволяють інтерпретувати й оцінювати події, що вже здійснилися і практично не здатні відповісти на питання, зв'язані з прогнозуванням майбутніх результатів у залежності від прийнятих у даний момент рішень.

Таким чином, досліджувана проблема ефективності використання позикових коштів на підприємствах на сьогоднішній день недостатньо розроблена. Отже, для поліпшення діяльності підприємств необхідно розробити такий механізм оцінки і прогнозування позикових коштів, який би носив комплексний характер, був універсальний і дозволяв поліпшити значення основних фінансових показників, що характеризують діяльність підприємств.

У другому розділі - “Формування механізму ефективності використання позикових коштів” - розроблено механізм оцінки і прогнозування ефективності використання позикових коштів на підприємствах; проведено апріорний аналіз системи показників використання позикових коштів на підприємствах, серед яких виділені найбільш істотні й інформативні; розроблено методику комплексної оцінки використання позикових коштів, на підставі якої проведено аналіз і угрупування сукупності підприємств з позиції використання позикових коштів.

Аналіз існуючих методів показав, що в більшості випадків при оцінці ефективності використання позикових коштів на підприємствах відсутній комплексний підхід, не застосовуються в достатньому обсязі кількісні методи. У зв'язку з цим для оцінки і прогнозування ефективності використання позикових коштів на підприємствах запропоновано механізм, що частково усуває ці недоліки. У першому блоці механізму здійснюється аналіз факторів, що впливають на рівень використання позикових коштів підприємства.

До їхнього числа відносяться: форми і види наданих ресурсів; умови надання позичок; умови виплат основної суми боргу і відсотків по ній; умови оплати послуг кредитора щодо оформлення кредитного договору і (чи) його корегування; встановлені штрафні санкції у випадках порушень договорів між позичальником і позикодавцем; вартість позикових коштів; конкурентоздатність і прибутковість продукції; стабільність зв'язків між постачальниками і споживачами; правильність вибору ринків збуту; рентабельність активів; ефект фінансового важеля; рівномірність реалізації товарів; співвідношення позикового і власного капіталу; коефіцієнт обіговості активів. Проведений апріорний аналіз дозволив встановити, що до найбільш істотних і інформативних показників, що впливають на доцільність залучення, ефективність розміщення і використання позикових коштів відносяться: процентні ставки по позикових коштах, обіговість активів, рівень рентабельності активів, співвідношення позикового і власного капіталу, коефіцієнт обіговості, рівень рентабельності позикових коштів і коефіцієнт покриття.

Запропонована методика комплексної оцінки ефективності використання позикових коштів на підприємствах включає три основні етапи:

Угрупування підприємств по ступеню ефективності використання позикових коштів.

Розрахунок комплексного показника ефективності використання позикових коштів.

Визначення підприємства-еталона групи.

На першому етапі здійснюється угрупування підприємств в однорідні групи з погляду ефективності використання ними позикових коштів. У цьому випадку підприємство розглядається як багатомірний об'єкт, що описується різними показниками, які були виділені в результаті апріорного аналізу.

Для угрупування використовувався один з методів кластерного аналізу - метод “куль”.

На другому етапі для кожного підприємства, що входить до складу групи, визначаються значення комплексного (синтетичного) показника ефективності використання позикових коштів (далі - комплексний показник) на основі методів таксономії. Отримані значення дозволяють упорядкувати підприємства однієї групи за рівнем ефективності використання позикових коштів. Діапазон змін значень комплексного показника від 0 до 1. Чим ближче значення комплексного показника до одиниці, тим ефективніше використовуються позикові кошти.

На третьому етапі у виділених групах на основі методу “центра ваги” обирається підприємство, що є еталоном (репрезентантом) групи. Значення показників ефективності використання позикових коштів даного підприємства розглядаються як прогнозні для всіх підприємств цієї групи.

Наведену вище методику реалізовано на підприємствах різних галузей. Результати розрахунку значень комплексного показника одного з досліджуваних підприємств, представлені в табл. 1. Аналогічні розрахунки проведені для всіх досліджуваних підприємств.

Таблиця 1. Значення комплексного показника підприємства за період з 1994 по 1999 рік

Дані таблиці свідчать про те, що щорічно спостерігається тенденція збільшення значень комплексного показника в другому і третьому кварталах, тобто в цей період підприємство більш ефективно використовує позикові кошти. Насамперед це зв'язано зі специфікою його діяльності, тому що воно відноситься до групи підприємств харчової промисловості (пивобезалкогольні напої). У період із квітня по вересень підвищується попит на продукцію, збільшується ритмічність реалізації товарів, зростає обіговість оборотних коштів. Аналіз динаміки значень комплексного показника дає можливість визначати періоди, що відповідають високій обіговості оборотних коштів. Це, у свою чергу, дозволяє прийняти своєчасне рішення про залучення позикових коштів, що знижує комерційний ризик, і як наслідок підвищує прибуток, зокрема, ризик неповернення позикових коштів. Таким чином, розроблена методика комплексної оцінки дозволяє удосконалювати аналіз діяльності підприємства і приймати більш обґрунтовані управлінські рішення.

У третьому розділі - “Прогнозування рівня використання позикових коштів на підприємствах” - розроблено економетричну модель комплексного показника, мультиплікативні моделі декомпозиції часових рядів факторних ознак, процедура формування стратегії використання позикових коштів.

У другому блоці механізму ефективності використання позикових коштів (рис. 2.) здійснюється розрахунок прогнозних значень рівня використання позикових коштів. З цією метою побудовані багатофакторні регресійні моделі. Параметри вищевказаних моделей отримані на основі ретроспективної інформації, що міститься в часових рядах комплексного показника і факторних ознак, виділених у результаті апріорного аналізу, до яких відносяться: коефіцієнт обіговості і рівень рентабельності активів, процентні ставки по позикових коштах, співвідношення позикових і власних коштів.

Економетрична модель комплексного показника ефективності використання позикових коштів для одного з аналізуємих підприємств має вигляд:

у=0,182330,04197х₁+0,01467х₂+0,20307х₃0,00014х₄

де у - комплексний показник;

х₁ - співвідношення позикових і власних коштів;

х₂ - рівень рентабельності активів;

х₃ - коефіцієнт обіговості;

х₄ - відсотки по позиковим коштам.

Аналогічні багатофакторні моделі побудовані для ряду підприємств різних галузей.

Моделі перевірялися на адекватність за допомогою t-критерія Стьюдента, коефіцієнта множинної кореляції і коефіцієнта детермінації, аналізу залишків на наявність автокореляції (критерій Дарбіна-Уатсона). Результати аналізу характеристик моделі, представлені в табл. 2, показали, що модель адекватна і може бути використана для прогнозування.

Таблиця 2. Характеристики побудованої моделі

У зв'язку з тим, що модель містить, в основному, синхронно діючі фактори, виникає необхідність побудови прогнозних моделей для факторів, що входять до її складу. Аналіз динаміки часових рядів досліджуваних показників показав, що необхідне визначення сезонної і циклічної складових цих рядів, тобто моделей декомпозиції часового ряду.

Алгоритм побудови мультиплікативної моделі включає наступні кроки: згладжування вихідних даних, дослідження сезонної складової, виділення трендово-циклічної складової, визначення випадкової складової. У результаті реалізації даного алгоритму отримані моделі для прогнозування значень факторних ознак досліджуваного підприємства (табл. 3).

Таблиця 3. Моделі прогнозування факторних ознак

У даних моделях прийняті наступні позначення: (…tⁿ)-тренд, Ct - циклічна, St - сезонна, R_t - випадкова складова.

На підставі побудованих моделей були отримані прогнозні значення факторних ознак і комплексного показника досліджуваного підприємства (табл. 4).

Таблиця 4. Прогнозні значення факторних ознак і комплексного показника

Отримані прогнозні значення показників ефективності використання позикових коштів використовуються для формування фінансової стратегії підприємства.

Запропонована процедура формування стратегії використання позикових коштів включає: розрахунок значень комплексного показника використання позикових коштів на основі ретроспективних даних; визначення прогнозних значень комплексного показника; визначення зон використання позикових коштів; розробка алгоритму підтримки прийняття рішень; розробка рекомендацій і заходів для реалізації алгоритму прийняття рішень.

На підставі фактичних і прогнозних значень комплексного показника були визначені чотири зони використання позикових коштів на підприємствах:

Ефективна зона характеризується тим, що значення комплексного показника знаходяться в межах від 0,5 до 1, а значення рівня рентабельності використання позикових коштів і коефіцієнта обіговості, а також показників ліквідності вище середньогалузевих.

Допустима - значення комплексного показника коливаються від 0,5 до 0,18, підприємства платоспроможні, рентабельність позитивна.

Критична - низькі значення комплексного показника, падають показники платоспроможності, значення рентабельності використання позикових коштів негативні.

4. Кризова зона - підприємство, за розрахованими показниками ліквідності, стає неплатоспроможним і, як наслідок, у найближчому майбутньому це підприємство може стати банкрутом.

Основу алгоритму підтримки прийняття рішень складають методи упереджуючого управління. Алгоритм включає вісім взаємозв'язаних табличних структур, які містять повторювані ключі, що зручно при описі пошуку варіанта управлінського рішення. Реалізація всього алгоритму на персональному комп'ютері дозволить значно спростити процес управління позиковими коштами.

Як вказувалося вище, для реалізації схеми прийняття рішень необхідно провести розрахунок прогнозних значень комплексного показника, що будуть зведені в таблицю Т1. Далі, відповідно до схеми, визначається в яку з зон попадає прогноз, який характеризує ту чи іншу зону використання позикових коштів - ефективна, допустима, критична, кризова, що відображаються в таблиці Т2.

При влученні значення комплексного показника в ефективну зону виникає необхідність визначення стратегії, що дозволяє утримувати існуючі позиції. У даному випадку необхідно здійснення наступних кроків: побудова двокритеріальної площини на основі значень комплексного показника доцільності залучення та комплексного показника використання позикових коштів і визначення двокритеріальних типів оцінки залучення і використання позикових коштів; визначення зон оцінки залучення та ефективності використання позикових коштів.

При влученні значення комплексного показника в допустиму, критичну і кризову зони, здійснюється перехід до таблиць Т3, Т4, Т5, у яких відбиті значення комплексного показника - еталонне, прогнозне, найближче і відповідні значення факторних ознак - обіговості, рівня рентабельності, співвідношення позикових і власних коштів, відсотків по позикових коштах. Далі здійснюється перехід Т3-Т6, Т4-Т7, Т5-Т8 і формування заходів, що дозволять досягти обраного значення комплексного показника.

Таким чином, вищевикладені рекомендації дозволять підприємствам підвищити ефективність використання позикових коштів за рахунок чіткого, науково-обґрунтованого планування, підвищення якості прийнятих управлінських рішень.

Висновки

У дисертації розроблено механізм та комплекс моделей аналізу та прогнозування використання позикових коштів підприємств і були отримані наступні результати:

Проведено аналіз фінансово-економічного стану основних галузей економіки в трансформаційний період її розвитку, що показав необхідність комплексного підходу до питань використання позикових коштів.

Розроблено механізм оцінки і прогнозування ефективності використання позикових коштів на підприємствах, що дозволяє підвищити якість аналізу використання позикових коштів, а на його основі формувати гнучкі фінансові стратегії.

Розроблено методику комплексної оцінки ефективності використання позикових коштів, що дозволяє визначати рівень їхнього використання.

Розроблено економетричну модель залежності комплексного показника від внутрішніх (коефіцієнт обіговості і рівень рентабельності активів, співвідношення позикового і власного капіталу) і зовнішніх факторів (процентні ставки по позикових коштах), що дозволяє моделювати процес керування позиковими коштами.

Розроблено мультиплікативні моделі часових рядів факторних ознак, що дозволяють визначати їхні прогнозні значення з урахуванням впливу сезонної, циклічної і випадкової складової.

Запропоновано процедуру формування гнучкої стратегії підвищення ефективності використання позикових коштів. Для розробки такої стратегії запропоновано схему підтримки прийняття рішень, яка заснована на методах упереджуючого та адаптивного управління.

Розроблені теоретичні основи і рекомендації застосовані в рішенні практичних фінансових задач ВАТ “Продсервіс” м.Бердянськ, ВАТ ФФ “Здоров'я”, м.Харків.

Список опублікованих робіт за темою дисертації

Дубровина Н.А, Пискун Е.И. Построение моделей прогнозирования показателей эффективности использования заемных средств // Вісник ХНУ ім.Каразіна. Економічна серія. - № 508. - 2001. С. 265-267.

Клебанова Т.С., Пискун Е.И. Механизм оценки эффективности использования заемных средств // Регіональні перспективи. - 2000. - № 1 (8 ). - С.72 -74.

Пискун Е.И. Механизм организации факторинга на предприятиях торговли // Організаційно-фінансові проблеми розвитку підприємств торгівлі та харчування. Зб. наук. праць. - Харків: ХДАТОХ. - 1999. - С. 232-236.

Пискун Е.И. Некоторые аспекты применения коммерческого кредита на предприятиях торговли // Придніпровський науковий вісник. - 1998. - №75 (142). - С. 101-105.

Пискун Е.И. Некоторые аспекты применения факторинга на предприятиях торговли // Регіональні перспективи. - 1998. - №2 (3). - С. 52-53.

Пискун Е.И. О кредитовании предприятий торговли // Прогресивні ресурсозберігаючі технології та іх економічна обгрунтованість у підприємствах харчування. Економічні проблеми торгівлі. Зб. наук. праць. Част. 2. - Харків: ХДАТОХ. - 1998. - С. 268-271.

Пискун Е.И., Фурзиков А.В. О формировании источников финансирования предприятий торговли // Прогресивні ресурсозберігаючі технології та іх економічна обгрунтованність у підприємствах харчування. Економічні проблеми торгівлі. Зб. наук. праць. Част. 2. - Харків: ХДАТОХ. - 1998. - С. 200-201.

Пискун Е.И. Принятие решений по формированию стратегии использования заемных средств на торговых предприятиях // Технический прогресс и эффективность производства. Вестник ХГПУ. Сб. науч. трудов. Выпуск 92. - Харьков: ХГПУ. - 2000. - С.122-125.

Пискун Е.И. Эконометрическая модель зависимости эффективности использования от целесообразности привлечения заемных средств на предприятии // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. праць. Випуск 40. - Дніпропетровськ: “Наука і освіта”. - 2000. - С.77-81.

Размещено на Allbest.ru