Політика регіонального розвитку в умовах ринкової трансформації (теоретико-методологічні аспекти та механізми реалізації)

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ РЕГІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

УДК 330.15.611.2

ПОЛІТИКА РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ В УМОВАХ РИНКОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ (ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ТА МЕХАНІЗМИ РЕАЛІЗАЦІЇ)

Спеціальність: 08.10.01 - Розміщення продуктивних

сил і регіональна економіка

АВТОРЕФЕРАТ

на здобуття наукового ступеня

доктора економічних наук

Павлов Володимир Іванович

Львів - 2001

Дисертацією є монографія.

Робота виконана в Інституті регіональних досліджень НАН України

Науковий консультант: доктор економічних наук, професор, академік НАН України Долішній Мар'ян Іванович Інститут регіональних досліджень НАН України, директор

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор, академік НАН України Чумаченко Микола Григорович, НАН України, радник Президії

доктор економічних наук, професор, Прейгер Давид Каспарович, Національний інститут українсько-російських відносин при Раді національної безпеки і оборони, завідувач відділу

доктор економічних наук, професор, Мальський Маркіян Зиновійович,Львівський національний університет ім.І.Франка, завідувач кафедри

Провідна установа: Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, відділ соціально-економічного прогнозування розвитку приморських регіонів, м. Одеса

Захист відбудеться27.04.2001 р. о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.154.01 по захисту дисертації на здобуття наукового ступеня доктора наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою: 290026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України.

Автореферат розісланий 26.03.2001 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук В.І.Жовтанецький

Павлов В.І. Політика регіонального розвитку в умовах ринкової трансформації (теоретико-методологічні аспекти та механізми реалізації). - Монографія. регіональний ринок економічний соціальний

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.10.01 - Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. - Інститут регіональних досліджень НАН України, Львів, 2001.

Дисертацію присвячено проблемам формування політики соціально-економічного розвитку регіону в умовах ринкової трансформації. Розкрито її теоретичні основи, обгрунтовано цілі та критерії, запропоновано механізми інституційно-економічних перетворень та адаптації територіально-виробничого комплексу до ринкового середовища, визначені програмні методи реалізації.

Удосконалено методологічну базу структуризації політики регіонального розвитку, виявлено чинники формування політики ринкової трансформації та її вплив на політику соціально-економічного розвитку регіону. Сформульовано принцип становлення ряду регіональних ринків (цінних паперів, споживчого, рекреаційних послуг) та обгрунтовано доцільність застосування нових моделей міжгалузевих промислово-фінансових груп. На основі картографічного методу здійснено інтегральну оцінку соціально-економічного розвитку адміністративних областей України. Розглянуті методи формування регіональної соціально-економічної політики: запропоновано схему комплексної програми розвитку регіону конкретної спеціалізації.

Ключові слова: політика регіонального розвитку, територіальна соціально-економічна система, зайнятість, підприємництво, ринкова трансформація, адаптація, інституційно-економічні перетворення, реформування, інфраструктура, інвестиції, програмне забезпечення.

Pavlov V.I. The Policy of Regional Development under Conditions of Market Transformation (theoretical and methodological aspects, mechanisms of realization). - The monograph.

Thesis for a Doctor's degree on speciality 08.10.01 - Distribution of Productive Forces and Regional Economics. - Institute of regional research of National Academy of Sciences of Ukraine, Lviv, 2001.

The thesis deals with the problems of the formation of social and economic development policy of the region under the conditions of market transformation. Theoretical are revealed, goals and criteria are grounded, mechanisms of institutional and economic transformation and adaptation of the areal industrial complex to the market environment are offered, methods of realization are determined.

Methodological base of the policy of regional development formation has been improved, factors of market transformation policy have been exposed. Principles of some regional markets formation (securities, consumption, recreation services) are formulated, expediency of application of the new models interbranch industrial and financial groups is grounded. The integral evaluation of the social and economic development of administrative region of Ukraine has been performed with the application of cartographic method. Methods of regional social and economic policy formation have been examined the outline of the complex development program for the region of concrete specialization is offered.

Key words: regional development policy, employment, entrepreneurship, adaptation, areal social and economic system, market transformation, institutional and economic transformations, reformation, infrastructure, investments, software.

Павлов В.И. Политика регионального развития в условиях рыночной трансформации (теоретико-методологические аспекты и механизмы реализации). - Монография.

Диссертация на соискание ученой степени доктора экономических наук по специальности 08.10.01 - Размещение производительных сил и региональная экономика. - Институт региональных исследований НАН Украины, Львов, 2001.

Диссертация посвящена проблемам формирования политики регионального развития в условиях рыночных преобразований национальной экономики.

В данный момент регионы Украины отличаются значительной отраслевой, территориальной и функциональной дифференциацией. В связи с этим возникает необходимость разработки политики социально-экономического развития для каждого отдельно взятого региона, которая учитывала бы специфические для него природно-ресурсные, геополитические и демографические особенности. Кроме того, решающее значение приобретает выбор организационных, экономических и институциональных рычагов влияния с целью структуризации базовых приоритетов и главных направлений хозяйственной деятельности локальных территорий.

Исходя из постановленных задач, в диссертации сформулированы теоретико-методологические аспекты формирования политики социально-экономического развития региона, которая базируется на институционно-правовых и организационно-экономических основах государственной региональной политики. Обоснована взаимосвязь политики рыночной трансформации и региональной политики, которая заключается в детерминирующем влиянии рыночных институтов на выбор соответствующих методов, способов, рычагов влияния на развитие регионов.

Объектом политики регионального развития должно выступать не суммарное множество элементов хозяйственного комплекса, социальной инфраструктуры и природно-ресурсного потенциала, а интегрированная совокупность в форме региональной социально-экономической системы, которая охватывает все сферы жизнедеятельности человека в их диалектическом единстве. При этом важное значение имеет анализ актуальных проблем комплексообразования на локальных территориях. Особое внимание автор уделяет определению принципов и приоритетов регионального развития, в частности, установлено, что в условиях трансформации базовой детерминантой формирования территориально-производственных комплексов выступает рынок, а не установки центра, как это было в условиях командно-административной системы.

Обобщена система критериев и целей, исходя из которых осуществляется социально-экономическое развитие региона. Главным критерием эффективности региональной политики является уровень занятости населения, где центральное место занимает демографическая ситуация, которая отображает интегральный показатель отношения государства к удовлетворению потребностей своих граждан.

Определены наиболее значимые механизмы совершенствования структуры рыночных отношений, формирования эффективно функционирующих рынков продуктов и ресурсов, их инфраструктуры. Более того, впервые сформулированы предпосылки становления рынка рекреационных услуг. В диссертации также перечислены механизмы адаптации территориально-производственного комплекса в условиях рыночной трансформации. Внимание сконцентрировано на природно-ресурсных факторах системных преобразований, которые через усиление процессов децентрализации хозяйственных отношений, особенно в непромышленных регионах, выступают единственным средством для активизации процессов воспроизводства. Обоснованы пути структурной перестройки промышленного комплекса, раскрыта сущность механизмов реформирования аграрной сферы. Детально проанализированы рычаги стимулирования внешнеэкономических связей и инвестиционного обеспечения в контексте углубления тенденций глобализации.

Предложены способы совершенствования системы управленческих решений регионального развития. Внимание сосредоточено на основных моментах конкретных мероприятий и рычагов концентрации финансовых и материальных ресурсов, направленных на выполнение приоритетных задач. Методологической базой их решения выступает разработка региональных программ, которые являются инструментом прямого влияния на формирование рыночных институтов, интеграцию государственных и региональных интересов. Для обеспечения эффективной координации управления развитием региона автор предложил разработать три группы комплексных программ: развития территории, развития инфраструктуры, решения хозяйственных проблем.

Значительным научным прорывом стало использование картографического метода для интегральной оценки социально-экономического развития административных областей, степени обеспечения населения жильём, уровня развития предпринимательской и инвестиционной деятельности.

Ключевые слова: политика регионального развития, территориальная социально-экономическая система, занятость, предпринимательство, рыночная трансформация, адаптация, институционно-экономические преобразования, реформирование, инфраструктура, инвестиции, программное обеспечение.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Формування методології та вибір механізмів реалізації політики регіонального розвитку завжди виступали важливими факторами економічного поступу як регіонів, так і держави. У радянські часи, коли її базові засади часто-густо суперечили об'єктивним економічним законам, виникали значні диспропорції в територіальній структурі національної економіки, відбувалися нівелювання переваг територіального поділу праці, спрощене використання місцевого природно-ресурсного та науково-виробничого потенціалу, надмірне забруднення довкілля у ряді регіонів. В умовах перехідного періоду ця політика в достатній мірі ще не отримала належного методичного, організаційного та інституційно-правового забезпечення, що вилилось у тотальний інвестиційний голод, спричинило повільне здійснення структурних перетворень. Цьому сприяла й відсутність досконалої бюджетної та грошово-кредитної системи на регіональному рівні.

У зв'язку з цим, формування та реалізація політики регіонального розвитку потребує нової якості, яка дала б можливість прискорити економічне зростання локальних господарських комплексів, сприяла б розбудові сучасної ринкової інфраструктури, привела б у дію механізм зайнятості населення. Назріла необхідність розробки таких управлінських та організаційно-економічних підойм, які забезпечували б раціональне використання природно-ресурсного та соціально-економічного потенціалу регіону, дали б змогу в повній мірі залучати до процесу відтворення наявні резерви. В цьому напрямку вже напрацьовано чимало розробок, які виступали дієвими засобами реалізації регіональної політики в різні періоди функціонування національної економіки. Дана проблематика знайшла своє відображення в наукових дослідженнях М.І.Долішнього, М.Г.Чумаченка, І.І.Лукінова, В.К.Мамутова, О.М.Алимова, М.М.Паламарчука, В.М.Геєця, С.І.Дорогунцова, Б.В.Буркинського, О.І.Амоши, С.І.Пирожкова, В.П.Мікловди, Ф.Д.Заставного, П.П.Борщевського, Б.М.Данилишина, Д.К.Прейгера, О.І.Шаблія, П.Ю.Бєлєнького, В.І.Пили, М.А.Козоріз, С.Й.Вовканича, М.З.Мальського, І.Р.Михасюка, Є.І.Бойка, В.К.Симоненка, С.М.Писаренко, Я.О.Побурка, С.М.Злупка, А.Ф.Мельник, В.А.Поповкіна, Є.М.Лібанової, Д.М.Стеченка, Б.М.Андрушківа, В.К.Євдокименка, П.В.Луцишина, В.С.Кравціва та інших.

Разом з тим, значна кількість проблем, пов'язаних із соціально-економічним піднесенням регіонів, потребує грунтовного аналізу з метою вироблення дієвого методологічного апарату формування політики регіонального розвитку та обгрунтування механізмів її реалізації. Все це й зумовило вибір теми.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження здійснювались у рамках планів науково-дослідних робіт Луцького державного технічного університету та Інституту регіональних досліджень НАН України. Матеріали дослідження використовувались при розробці науково-дослідних тем: “Теоретичні засади регіональної політики” (ДР № 0197 V 012834); “Механізми реалізації регіональної політики в умовах формування національної економіки” (ДР № 0100 V 005272); “Організаційно-економічний механізм розвитку ринкової інфраструктури і створення конкурентного середовища в регіоні” (ДР № 0100 V 002774); “Дослідження проблем регіонального господарства на основі комплексної економічної оцінки природно-ресурсного потенціалу Волинської області” (ДР № 01 9 00 018294); “Забезпечення комплексного розвитку соціальної інфраструктури регіону” (ДР № 01 9 00 044398); “Дослідження регіональних проблем програмно-цільового управління підвищенням ефективності виробництва” (ДР № 01 9 00 044398); “Розробка нормативно-методичних матеріалів територіальної системи управління підвищенням ефективності вироб-ництва Волинської області” (ДР № 01 83 000063); “Соціально-економічні проблеми підвищення ефективності використання трудових ресурсів Волинської області” (ДР № 01 83 000684); “Розробка проектів основних напрямків економічного розвитку м.Луцька на 1981-1999 рр. и на 1981-1985 рр.” (ДР № 80024025); “Розробка пропозицій щодо вдосконалення структур управління на заводі “Ковельсільмаш” (ДР № 01 82 4029811); “Розробка проекту системи управління на основі стандарту 24525.080 заводу “Ковельсільмаш” (ДР № 01 83 077857).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є поглиблення теоретичних основ, розробка методологічного апарату формування та механізмів реалізації політики соціально-економічного розвитку регіонів.

Для досягнення цієї мети вирішувались наступні завдання:

узагальнення теоретичних надбань у розробці регіональної політики і оцінка можливостей їх застосування в умовах перехідної економіки;

обгрунтування положень щодо доцільності прийняття рішень у сфері регіонального управління;

підбір методів визначення цілей соціально-економічного розвитку регіону на етапі ринкової трансформації;

розробка методологічного апарату обгрунтування засобів і важелів досягнення цілей розвитку регіону;

визначення методів оптимізації використання системоутворюючих чинників в управлінні розвитком продуктивних сил регіону;

розробка механізмів адаптації господарського комплексу регіону до ринкових умов господарювання;

обгрунтування необхідності комплексного програмування регіонального розвитку та доцільності використання методів проектного аналізу для вирішення проблем інвестиційного забезпечення;

формування інструментарію організаційно-економічного стимулювання учасників програм соціально-економічного розвитку регіону.

Об'єктом дослідження є регіони України та особливості їх соціально-економічного розвитку.

Предмет дослідження охоплює теоретичні та методологічні положення щодо прийняття рішень стосовно пріоритетів соціально-економічного розвитку регіонів.

Теоретичною основою дослідження виступають фундаментальні положення управління регіональним розвитком, теоретичні розробки реформування економіки. Основою методологічного апарату є комплексний та системний підходи до розв'язання проблем регіональної соціально-економічної політики (РСЕП) у організаційній та інституційній єдності з державною регіональною політикою (ДРП). В роботі використовуються картографічний та індексний методи, елементи порівняльного аналізу, що дозволяє адекватно оцінювати існуючі суперечності регіонального розвитку, виявляти деструктивні тенденції та причинно-наслідкові зв'язки, визначати ступінь залежності соціально-економічних явищ від найбільш детермінуючих факторів.

Емпіричною і фактологічною основою дослідження послужили праці вітчизняних і зарубіжних авторів з проблем наукового управління розвитком територій, економічного та проектного аналізу, матеріали спеціальних періодичних статистичних видань, результати власних досліджень автора.

Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає в тому, що в ньому:

вперше на основі системного підходу розглянуто регіон не як сумарну множину галузевих елементів, соціальної інфраструктури та наявних трудових і природних ресурсів, а як інтегровану сукупність в їх діалектичній єдності щодо забезпечення умов життєдіяльності людини;

сформульовано новий напрям наукового дослідження в галузі регіональної економіки, який включає дослідження закономірностей, принципів та механізмів формування інфраструктури ринкових відносин в регіоні (ринку ціннних паперів, споживчого ринку, ринку нерухомості, ринку рекреаційних послуг тощо);

сформульовано новий методологічний підхід до побудови механізму розробки політики регіонального розвитку, який передбачає застосування методів системотехнічного вибору кращих варіантів реалізації засад комплексності і збалансованості розвитку регіонів, вирівнювання умов життєдіяльності населення, мінімізації техногенного впливу на довкілля тощо;

вперше введено поняття “регіональний ринок рекреаційних послуг” та запропоновано напрямки розвитку регіональної системи рекреаційного забезпечення населення Волині шляхом формування адаптаціної моделі створення вузькоспеціалізованих та комбінованих організаційних форм здійснення рекреаційної діяльності в зонах радіаційного забруднення, формування радіоекологічного моніторингу та інше;

запропоновано методологію та здійснено обгрунтування сукупності цілей регіональної соціально-економічної політики, з виділенням засадничих (в т.ч. системо-утворюючих, доповнюючих, похідних) та локальних цілей з врахуванням особливостей державної регіональної політики, результатів розвитку ринкових відносин, стану природно-ресурсного і виробничого потенціалів;

розроблена методологія і здійснено обгрунтування політики структурної перебудови промисловості та реформування аграрної сфери для Волинської області, зокрема, обгрунтовано доцільність застосування нових моделей промислово-фінансових груп, створення холдингових компаній та господарських корпорацій, використання оперативного та фінансового лізингу в сільськогосподарському виробництві;

запропоновано класифікацію механізмів реалізації регіональної соціально-економічної політики за ознаками: засоби забезпечення, прийняття рішень, територія поширення;

запропоновано класифікацію чинників, що зумовлюють вибір заходів і важелів механізмів реалізації регіональної соціально-економічної політики за ознаками: стабільність ресурсів, досконалість ринкового середовища, ефективність внутрірегіонального управління, економічний потенціал ресурсів тощо;

запропоновано механізм реалізації політики регіонального розвитку через розробку сукупності комплексних програм розвитку регіону і низки цільових програм вирішення окремих проблем та розвитку окремих регіональних комплексів, обгрунтовано доцільність використання при цьому елементів проектного аналізу з метою виявлення проектів, які є найбільш інвестиційно привабливими і ймовірність реалізації яких є найвищою.

Практичне значення одержаних результатів. Результати теоретико-методологічних досліджень проблем забезпечення регіонального розвитку знайшли впровадження у вирішенні питань формування та реалізації політики соціально-економічного розвитку регіонів. Зокрема, вони враховані при розробці державних та регіональних програм (Державна програма соціально-економічного розвитку Полісся, територіальна програма зайнятості населення Волинської області та інші), спрямованих на поліпшення умов життєдіяльності населення, здійснення ринкових перетворень, підвищення ефективності функціонування підприємницьких структур.

Практична значимість розробки і впровадження механізмів регіональної політики соціально-економічного розвитку підтверджується довідками органів регіонального управління та підприємницьких структур різних напрямків діяльності: Міністерства економіки України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Фонду державного майна України, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, ВАТ “Луцький підшипниковий завод”, ВАТ “Луцький автомобільний завод”, ВАТ “Ковельсільмаш”, ВАТ “Електротермометрія” та ін.

Матеріали досліджень використовуються у підготовці фахівців за напрямком “Економіка та підприємництво”. Впровадження розроблених автором посібників у навчальний процес підтверджується довідками Луцького державного технічного університету, Волинського державного університету імені Лесі Українки, Волинського інституту економіки та менеджменту.

Результати дослідження були використані при підготовці і проведенні IV і V Пленумів Спілки економістів України з питань: “Роль регіонів у становленні національної економіки України” (Луцьк, 1999 р.), “Економічні та політичні аспекти глобалізації і регіоналізації” (Київ, 2000 р.). Вони знайшли відображення в їх рішеннях.

Розробка з вдосконалення територіальних систем управління, матеріали яких були впроваджені у Волинській області, відзначена Дипломом III ступеня ВДНГ (04.01.1989 р., № 24), Указом Президента України (23.03.1998 р., № 284).

Апробація результатів досліджень. Про основні результати досліджень доповідалось на 25 наукових конференціях, у т.ч., міжнародних і всеукраїнських, зокрема: “Україна в XXI столітті: концепції та моделі економічного розвитку” (Львів, 2000), “Теорія управління: стан та практика” (Київ, 2000), “Проблеми і перспективи транскордонного співробітництва в аспекті процесів Європейської інтеграції” (Луцьк, 2000), “Місто, регіон, держава: проблеми розподілення повноважень” (Донецьк, 2000), “Стратегія економічного розвитку в умовах глобалізації” (Чернівці, 2000), “Україна на порозі XXI століття: економіка, державність” (Вінниця, 2000), “Маркетинг: теорія і практика” (Ялта, 2000), “Підприємництво в Україні: проблеми і шляхи розвитку” (Львів, 2000), “Проблеми економічної кібернетики” (Харків, 2000), “Теорія і практика перебудови економіки” (Черкаси, 2000), “Проблеми інформатизації рекреаційної та туристської діяльності в Україні: перспективи культурного та економічного розвитку” (Львів-Трускавець, 2000), “Проблеми та перспективи розвитку підприємництва в Україні” (Донецьк, 2000), “Актуальні проблеми підготовки фахівців в умовах реструктуризації органів регіонального управління” (Рівне, 2000), “Економічні та гуманітарні проблеми розвитку суспільства у третьому тисячолітті” (Рівне, 2000), “Особливості економічної політики постсоціалістичних країн в умовах глобалізації світової економіки” (Київ, 1999), “Соціально-економічні та екологічні проблеми розвитку адміністративних районів” (Тернопіль, 1997), “Проблеми раціонального використання соціально-економічного та природно-ресурсного потенціалу регіону” (Луцьк, 1993), “Социально-экономические проблемы перехода к рыночной экономике” (Сумы, 1992), “Организация территориального самоуправления: опыт и проблемы” (Донецк, 1990), “Социальные проблемы труда” (Хмельницкий, 1989), “Совершенствование деятельности местных органов управления по обеспечению комплексного развития регионов на основе сочетания территориального и отраслевого планирования” (Киев, 1985), “Комплексные системы управления качеством и эффективностью использования ресурсов” (Москва, 1985), “Современные проблемы повышения производительности труда” (Донецк, 1985), “Разработка и внедрение комплексной системы управления качеством продукции и эффективностью использования ресурсов в отраслях промышленности УССР” (Днепропетровск, 1981), “Вопросы повышения эффективности использования трудовых ресурсов в целевых комплексных программах” (Киев-Хмельницкий, 1980) та інші.

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 100 наукових праць, загальним обсягом 441,55 д.а., з них 241,64 виконано особисто автором.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступній частині обгрунтовані актуальність теми, мета та завдання дослідження, сформульовані наукова новизна та висновки щодо практичного значення одержаних результатів, описані форми їх апробації та використання.

Перший розділ “Теоретичні основи формування і реалізації політики регіонального розвитку в умовах ринкової трансформації” присвячений розгляду основних положень щодо: її суті як основи забезпечення поступального та збалансованого розвитку регіону; системної ув'язки та структуризації державної регіональної політики та регіональної соціально-економічної політики; групування цілей, важелів, засобів та чинників політики регіонального розвитку; особливостей, принципів та закономірностей формування регіональних соціально-економічних систем як об'єкту даної політики; принципів комплексоутворюючих процесів як в командно-адміністративній системі, так і в період формування ринкових відносин; дослідження ступеня задоволення потреб та інтересів населення в регіоні; визначення впливу політики ринкової трансформації на РСЕП.

Враховуючи багатогранність предмету дослідження, автор розглядає політику регіонального розвитку як систему цілей щодо розвитку регіону та заходів, які здійснюються органами державної влади та місцевого самоврядування з метою забезпечення дієздатного управління політичним, економічним і соціальним розвитком.

В роботі обгрунтовано, що саме ця політика повинна бути спрямована на зменшення просторових диспропорцій, які виникли в період існування адміністративно-командної системи і поглиблюються в теперішній час. Вона покликана посилити трансформаційні процеси на рівні регіону, враховуючи специфічні для нього геополітичні, природно-ресурсні та економічні особливості з метою усунення системних, циклічних та структурних колізій вже в загальнодержавному масштабі. Для того, щоб надати методологічним суперечностям внутрішньої впорядкованості та взаємоузгодженості в дисертації запропоновано схему структуризації політики регіонального розвитку, згідно якої вона включає державну регіональну політику та регіональну соціально-економічну політику. Остання розробляється на основі першої, виходячи з її концепції, принципів та базових засад. Державна регіональна політика спрямовується на забезпечення соціально-економічного розвитку регіонів та збереження територіальної цілісності України як унітарної держави. Щодо регіональної соціально-економічної політики, то вона, на думку автора, повинна базуватись на таких основних принципах: пріоритетність соціальних цілей; забезпечення сприятливих умов життєдіяльності населення; необхідність координації діяльності економічно незалежних підприємницьких структур, враховуючи їх вплив на навколишнє середовище; визнання відносин самостійності регіонів у вирішенні економічних, соціальних, екологічних завдань при одночасній допомозі з боку держави.

В результаті проведених теоретичних досліджень було встановлено, що визначальний вплив на формування регіональної соціально-економічної політики мають чотири групи чинників, зокрема: державна регіональна політика; чинники економічних відносин; соціально-економічні і управлінські чинники; природно-ресурсні та виробничі чинники. Чинники першої з названих груп відіграють роль бази для досягнення економічних цілей, визначають основні пріоритети і встановлюють правові та інституційні обмеження. Друга група чинників може мати подвійне призначення, з одного боку, вони є базою для досягнення економічних цілей, з другого, - на певному етапі, цілями соціально-економічного розвитку регіону. До соціально-економічних чинників належать чинники, що зумовлюються досконалістю ринкових відносин, міжнародним і міжрегіональним поділом праці, обгрунтованістю регіональних ініціатив. Вони забезпечують організаційно-економічні передумови для вирішення актуальних проблем розвитку регіону. Чинники четвертої групи (стан демографічної ситуації, природні запаси, географічне розміщення, виробничий та рекреаційний потенціали) впливають на функціональну та галузеву спрямованість регіональної соціально-економічної політики.

Враховуючи субстанційну відмінність та ступінь освоєнності кожного з чотирьох чинників та необхідність заходів, що активізовують їх дію, автор запропонував систему механізмів, а саме: реалізації державної регіональної політики; обгрунтування цілей; вдосконалення структури економічних відносин; раціональнішого використання природно-ресурсних та виробничих чинників розвитку; вдосконалення управлінських рішень.

Дисертація закладає нові підвалини у теоретичні надбання вітчизняної регіоналістики шляхом формування системи РСЕП із чітким виділенням суб'єктів та об'єктів її формування та реалізації. Об'єктами РСЕП виступають соціально-економічні процеси, що відбуваються в регіонах. Суб'єктами РСЕП є вищі державні органи, регіональні та місцеві органи виконавчої влади та органи самоврядування, які в межах своєї компетенції забезпечують соціально-економічний розвиток регіону. Крім того, автором виділено основні напрямки цієї політики, які охоплюють всі сфери життєдіяльності людини в тому чи іншому регіоні. Тому й РСЕП розглядається як складна система, ефективність якої залежить від рівня і напрямків функціонування і розвитку її підсистем.

Метою РСЕП є створення умов для активізації внутрішніх джерел соціального та економічного зростання, максимального використання конкурентних переваг соціально-економічного розвитку на основі становлення ринкових відносин в регіонах і в державі загалом. Формування РСЕП безпосередньо пов'язане з визначенням мети й організаційно-економічних засад соціально-економічного розвитку країни.

З метою ефективного підбору засобів і важелів РСЕП, автор запропонував новий підхід субординації цілей, згідно якого вони поділяються на засадничі і регіональні. Перші з них бувають трьох видів: системоутворюючі, доповнюючі, похідні. Системоутворюючі цілі державного управління економічним розвитком регіону передбачають підвищення життєвого рівня населення, забезпечення високої ефективності виробництва, ефективне виконання функцій регіону у міжрегіональному поділі праці в Україні; засадничі доповнюючі цілі - забезпечення високого рівня зайнятості населення, формування раціональної системи розселення, поліпшення демографічної ситуації, покращення використання трудового потенціалу, підвищення ефективності територіального поділу праці; засадничі похідні цілі - забезпечення комплексності господарської діяльності регіону, вдосконалення ринкових механізмів цінового регулювання, кредитно-фінансової системи та податкової політики, формування споживчого ринку, розвиток соціальної інфраструктури, ощадливе використання природних ресурсів, стимулювання міжнародної торгівлі та транскордонного співробітництва, залучення іноземного капіталу до науково-технічної та виробничої кооперації.

Для того, щоб показати наскільки сьогодні реалізовуються вищеперераховані цілі, автором, на основі картографічного порівняння, була дана інтегральна оцінка соціально-економічного розвитку адміністративних областей України, в основі якої лежить визначення стану життєдіяльності населення. Розрахунки здійснювались на базі середньогеометричного зважування значень первинних показників, розрахованих на душу населення, а саме: середньомісячна заробітна плата; грошові доходи; грошові витрати; оборот роздрібної торгівлі; платні послуги; виробництво товарів народного споживання; зайнятість населення (рис.2). Результати досліджень свідчать, що серед регіонів України інтегральний індекс економічного стану життєдіяльності населення найвищий - у м.Києві (1,799), Дніпропетровській (1,263), Донецькій (1,240), Харківській (1,221), Київській (1,174) областях, найнижчий - у Івано-Франківській (0,696), Рівненській (0,702), Чернівецькій (0,725) та Тернопільській (0,726).

В теоретичному аспекті політика регіонального розвитку являє собою процес, що здійснюється в просторі і часі та відбувається в межах різних за формою і змістом ланок суспільного життя. І тому об'єктом дослідження повинна виступати інтегрована сукупність всіх сфер життєдіяльності людини, в їх діалектичній єдності. Формою прояву такої сукупності є локальна соціально-економічна система (ЛСЕС).

Важливе значення при формуванні РСЕП відіграє грунтовне дослідження комплексоутворюючих процесів, які в значній мірі визначають структуру РСЕС. Якщо в період командно-адміністративної системи централізованого управління народним господарством основним елементом виступали галузево-виробничі комплекси, то в нинішніх умовах детермінуючим фактором структуризації регіональних соціально-економічних систем виступає ринок. Тому, в останній час, спостерігається посилення ролі територіально-побутового та територіально-рекреаційного комплексів. Тобто, якщо існує значний попит на рекреаційні та побутові послуги і для цього є наявні ресурси та резерви, то розбудова рекреаційної індустрії і побутової сфери стає основним пріоритетом РСЕП, а інші складові РСЕС розглядаються як допоміжні ланки, що забезпечують реалізацію цих пріоритетів. Тому, автор виділяє новий тип систем - системи конкретної спеціалізації.

Для забезпечення ефективного функціонування РСЕС важливе значення має підвищення життєвого рівня населення шляхом задоволення його потреб та інтересів. На основі досліджень, автором запропонована схема механізму реалізації потреб та інтересів для кожної сфери суспільних відносин. Згідно цієї схеми, потреби перетворюються у свідомості людини в мотивацію до діяльності і результати якої є основою для стимулювання, засобом та джерелом споживання. Оцінка об'єктивних змін, які відбуваються в процесі функціонування людського фактора є необхідною умовою всебічного і гармонійного розвитку особистості, комплексного соціально-економічного розвитку регіону та держави в цілому.

Дослідження показали, що однією з головних проблем теорії регіоналістики є визначення впливу політики ринкової трансформації на РСЕП. Перша з них визначає основні напрямки ринкових перетворень і є основою формування другої. Тобто структурна перебудова, забезпечення гомогенності економічного простору, формування системи регіональних ринків, створення конкурентного середовища, забезпечення інвестиційної привабливості регіонів, визначення просторової стратегії ринкоутворення спрямовані для більш ефективного використання трудового, природно-ресурсного, інвестиційного та геополітичного потенціалів з метою підвищення життєвого рівня населення. Крім того, політика ринкової трансформації в значній мірі структуризує політику соціально-економічного розвитку і щодо встановлення цілей, і щодо вибору та застосування засобів, методів та важелів їх досягнення, а також розпорядчих рішень регулювання ринкових перетворень у регіоні.

Автором було встановлено, що на ринкову трансформацію економіки регіону суттєвий вплив здійснюють й об'єктивні фактори розвитку регіонів, які мають значні відмінності. Ці відмінності зумовлені як природними факторами (наявністю сировинних ресурсів, кліматом, родючістю грунтів), так і економічними характеристиками (ефективністю, місцем у національній економіці, рівнем транспортних витрат, вартістю праці та капіталу, оснащеністю об'єктів інфраструктури). Значний вплив на регіональну політику ринкової трансформації створюють такі макроекономічні детермінанти: форми державної підтримки досягнення цілей розвитку регіонів; державна політика підтримки підприємництва; міжрегіональний та міжнародний поділ праці.

Позитивним моментом управління регіональним розвитком на даному етапі став перехід від галузевого до функціонального принципу, де на перше місце виходять конкретні проблемні завдання, що визначаються як найбільш пріоритетні напрямки РСЕП. Потреби населення, з одного боку, і природно-ресурсні та інфраструктурні можливості регіону, з другого, є визначальними для формування цілей та критеріїв розвитку регіональних соціально-економічних систем. І саме ці методологічні принципи повинні стати основою нової моделі РСЕП в умовах ринкової трансформації.

У другому розділі “Цілі та критерії соціально-економічного розвитку регіону в умовах ринкової трансформації” здійснено обгрунтування системи критеріїв і цілей, за якими спрямовується соціально-економічний розвиток регіону в період ринкової трансформації. Критерії соціально-економічного розвитку - це узагальнююча оцінка ступеня досягнення основної мети політики регіонального розвитку (підвищення життєвого рівня населення). До них відносяться: рівень зайнятості населення; рівень підприємницької діяльності; рівень відтворення трудового потенціалу; рівень соціальної інфраструктури; рівень екологічної безпеки. Водночас вони виступають і як цілі регіонального розвитку, виходячи з існуючих проблем регіону.

Основним критерієм ефективності реалізації регіональної соціально-економічної політики є рівень зайнятості населення, де особливе місце посідає демографічна ситуація, яка відображає інтегральний показник ставлення держави до забезпечення потреб своїх громадян. Для структурно-порівняльного аналізу демографічної ситуації використані групування населення за місцем проживання - у міській і сільській місцевостях і за віком.

На основі теоретичних досліджень автором запропоновано методику інтегральної статистичної оцінки демографічної ситуації в регіонах України за допомогою відносних показників вікової структури, а саме, частки населення працездатного віку, в тому числі в містах і сільській місцевості в загальній чисельності населення регіону. Зокрема, статистична оцінка регіональних ринків праці здійснюється за допомогою показників: середньорічної чисельності зайнятих; загальної чисельності безробітних; офіційного рівня безробіття; середньомісячної заробітної плати.

Самореалізація населення може відбуватись лише шляхом активної та ініціативної трудової або підприємницької діяльності. Вирішального значення в цьому процесі набуває підприємництво, яке здійснюється за принципами, що забезпечують відповідні передумови для створення додаткових вартостей. Виходячи з проведеного аналізу можна стверджувати, що в умовах перехідного періоду саме підприємництво сприяє розвитку та постійному оновленню регіональної соціально-економічної системи, створенню інноваційного середовища, прискорює прогресивні структурні зміни в більшості галузей господарського комплексу. Особливе значення має виробниче підприємництво. Саме підприємницька діяльність вирішує проблему зайнятості, забезпечуючи вибір її оптимальної моделі, здійснює перерозподіл капіталу, формує динамічний ринковий сектор. Регіональні органи управління, створюючи передумови для становлення та розвитку підприємництва, в значній мірі забезпечують поповнення місцевого бюджету. В той же час існуючий інвестиційний дефіцит потребує визначення пріоритетних напрямків підтримки підприємництва на основі дослідження тенденцій розвитку підприємницького сектора шляхом інтегральної оцінки на базі часткових (первинних) показників. Вимагають належного обгрунтування шляхи та засоби усунення перешкод (адміністративних, фінансових, ресурсних, галузевих, інвестиційних та соціально-економічних), що гальмують розвиток підприємницьких структур.

У процесі досліджень було встановлено, що в системі забезпечення регіонального розвитку вирішальне місце займає процес відтворення трудового потенціалу, який перебуває в прямій залежності від ступеня відшкодування затраченої праці, його стимулюючого впливу на результати діяльності. Низький рівень заробітної плати, затримки із її виплатою не забезпечують відповідних мотиваційних важелів. Негайного вирішення потребує проблема економічного забезпечення системи охорони праці, що сприятиме зниженню рівня виробничого травматизму та професійних захворювань, зменшенню їх шкідливого впливу. Відтворення людського потенціалу потребує реформування системи соціального захисту: перехід від безадресного державного патронажу до цільової адресної соціальної допомоги, здійснення персоніфікації пенсійного забезпечення з розподілу відрахувань до відповідних фондів між суб'єктами господарювання і громадянами. До моделі соціального захисту необхідно включити три основні елементи: дотацію малозабезпеченим, підтримку самотніх непрацездатних громадян, соціальне страхування на основі відповідної законодавчої бази.

Важливою умовою відтворення трудового потенціалу в загальній системі заходів регіональної політики соціально-економічного розвитку виступає соціальна інфраструктура, а саме: житлово-комунальне господарство, транспорт, зв'язок, побутове обслуговування, торгівля, громадське харчування, освіта, культура, охорона здоров'я, фізична культура і спорт, рекреаційна мережа. Кожна з цих складових потребує відповідного інструментарію фінансового забезпечення, модернізації та оновлення, виходячи з можливостей кожного регіону країни. Особливої уваги вимагає діяльність щодо поліпшення умов життя населення. У роботі здійснено інтегральну оцінку цих умов на основі інтегрального індексу комфортності проживання населення. Його було розраховано кумулятивним методом на базі групових індексів розвитку окремих галузей житлово-комунальної сфери, а саме: забезпеченості житлом, благоустрою житлового фонду, споживання комунальних послуг, благоустрою населеного пункту. На основі аналізу отриманих результатів встановлено, що регіони України відрізняються значною диференціацією за всіма вищевказаними позиціями і кожен з них має специфічні проблеми, а отже, потребує окремого підходу до вдосконалення умов проживання населення.

Чільне місце в системі регіональної соціально-економічної політики займає проблема мінімізації наслідків аварії на ЧАЕС в регіонах, які знаходяться в зоні радіаційного забруднення. Тому, завданням регіональних органів державного управління є вироблення механізму адаптації локальних соціально-економічних систем до таких умов. У зв'язку з цим автор обгрунтував оптимальну модель адаптації регіональної соціально-економічної системи, яка дасть змогу здійснити заходи мінімізації наслідків радіоактивного забруднення.

У третьому розділі “Механізми інституційно-економічних перетворень регіональної соціально-економічної системи” визначено найбільш дієві механізми вдосконалення структури ринкових відносин, формування ефективно діючих ринків продуктів і ресурсів, їх інфраструктури. На погляд автора, найважливішими інститутами в цьому напрямку виступають: ринок власності; ринок цінних паперів; ринок підприємницької діяльності; ринок споживчих товарів; ринок рекреаційних послуг.

Автор вважає, що саме формування та розбудова регіональних ринків та їх інфраструктури і є базовим організаційно-економічним механізмом інституційно-економічних перетворень, адже вони здійснюють перелив капіталу з однієї сфери в іншу, виявляють найбільш ефективного власника, забезпечують можливість участі в розподілі прибутків, концентрують ділову підприємницьку активність, задовольняють потреби громадян в різного роду товарах і послугах. Отже, регіональні ринки та створене ними конкурентне середовище дозволяють перевести РСЕС із стану аморфності та інертності в стан збалансованості.

Важливою підоймою входження господарського комплексу регіону в ринкове середовище є інституційні перетворення. Головна роль у цьому процесі належить реформуванню відносин власності через роздержавлення та приватизацію. Але досвід свідчить, що внаслідок здійснення цих процесів у багатьох регіонах України так і не намітилася позитивна тенденція до підвищення функціонування суб'єктів господарювання приватної форми власності, хоча деякі підприємства змогли подолати період стагнації, здійснили модернізацію основних виробничих фондів, оптимізували структуру матеріальних витрат. На нинішньому етапі особливо гостро стоїть проблема реформування відносин власності в аграрному секторі через його низьку ліквідність та слабку мобільність. Головною її складовою є приватизація землі, адже саме вона потребує підтримки абсолютної більшості населення, оскільки соціальний фактор тут вагоміший навіть за економічну ефективність.

Результати досліджень засвідчили, що із зміною форм власності не послабилась дія ряду чинників (загальноінфляційних процесів, недосконалості фінансово-грошової, податкової і митної політики держави, розірваності постачальницько-збутових відносин з партнерами країн СНД, відсутності досвіду самостійної орієнтації в ринкових умовах), що справляють негативний вплив на результати господарювання. Для підвищення результативності здійснення приватизації доцільними та необхідними є такі заходи: посилення конкурсних умов при продажу стратегічних об'єктів, удосконалення економіко-правового обгрунтування нових форм приватизації, забезпечення ефективної державної політики післяприватизаційної підтримки підприємств, формування дієвого механізму управління корпоративною власністю.

Особливої уваги потребує становлення регіональних ринків цінних паперів, які нині перебувають майже в зародковому стані та їх ємність є надто малою, щоб впливати на економіку регіону. В роботі проаналізовані основні проблеми та запропоновані підойми розбудови цих ринків, зокрема: запровадження стандартів щодо обліку прав власності на цінні папери для професійних учасників фондового ринку на основі подальшого розвитку національного депозитарію; використання сучасних фінансових та інформаційних технологій; спрощення порядку створення акціонерних товариств шляхом об'єднання процедур їх державної реєстрації; сприяння створенню саморегулятивних організацій, що об'єднують професійних учасників ринку, які працюють з дрібними інвесторами.

З метою забезпечення високого рівня життя населення на регіональному рівні важливо створювати сприятливі організаційні та економічні передумови для розвитку споживчого ринку. Проведені дослідження свідчать, що сьогодні його ефективне функціонування обмежується рядом об'єктивних та суб'єктивних причин. Скорочується товарообіг на душу населення, спостерігається значне переважання товарів іноземного виробництва, підприємства торгівлі сконцентровані, як правило, в містах, залишається низькою купівельна спроможність громадян. Значний вплив також справляють наступні фактори: недостатність оборотних засобів обслуговуючих підприємств і погані умови існуючої кредитної політики; відсутність ділових партнерських зв'язків між промисловими підприємствами, торговельними і побутовими організаціями з питань виробництва та поставок; низька ефективність контролю за станом торговельного і побутового обслуговування з боку владних структур. Для формування сучасного регіонального споживчого ринку необхідними заходами є: реструктуризація всієї системи споживчої кооперації; впорядкування торгівлі тютюновими виробами та алкогольними напоями; здійснення масової інвентаризації суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форми власності; застосування кільцевого збирання замовлень спеціалістами-агентами в кожному населеному пункті; організація роботи спеціалізованих аграрних бірж; створення торгових домів.

Незаперечним є той факт, що в спектрі проблем соціально-економічного розвитку регіону чільне місце займає збереження та зміцнення здоров'я людини, а це досягається завдяки ефективному функціонуванню закладів рекреаційної галузі. Теперішня криза в цій сфері була зумовлена дією ряду чинників, зокрема тим, що галузь довгий час фінансувалась з державного бюджету, а плата за рекреаційні послуги лише частково покривала витрати. Тому сьогодні є і застарілою матеріально-технічна база, і недосконалим інфраструктурне облаштування, і низьким рівень санаторно-курортних та туристичних послуг. З метою підвищення результативності використання рекреаційного потенціалу пропонується забезпечити трансформацію територіальних рекреаційних систем в регіональний ринок рекреаційних послуг шляхом створення, розширення, реконструкції, перепрофілювання та приватизації діючих закладів; впровадження нових форм обслуговування; створення підприємницьких структур та організації вільних економічних зон рекреаційного профілю; розвитку інформаційно-рекламної та маркетингової діяльності.

До основних аспектів формування регіональних ринків слід віднести формування конкурентного середовища, тобто забезпечення однакових умов функціонування підприємницьких структур. Встановлено, що створення, реорганізація (злиття, приєднання), придбання активів у сфері підприємництва призводять зазвичай до суб'єктивного обмеження конкуренції в разі відсутності досконалої системи контролю за економічною концентрацією. В таких умовах необхідною складовою антимонопольної політики в процесі регулювання цін та тарифів є забезпечення дотримання суб'єктами господарювання антимонопольних вимог. Важливе значення має й боротьба з недобросовісною конкуренцією. У першу чергу це стосується неправомірного використання найменування конкурента, умисного поширення неправдивих або неточних відомостей, що можуть завдати шкоди діловій репутації підприємця.

У четвертому розділі “Механізми адаптації територіально-виробничого комплексу регіону до умов ринкової трансформації” обгрунтовані механізми найкращого використання природно-ресурсних та виробничих чинників та механізми щодо здійснення трансформаційних перетворень, серед яких: раціональне використання природно-ресурсного потенціалу; структурно-товарна перебудова промисловості; структурно-майнова перебудова агропромислового виробництва; розвиток зовнішньоекономічних зв'язків та транскордонне співробітництво; інвестиційне забезпечення.

В ході дослідження природно-ресурсних передумов ринкової трансформації запропоновано комплексний підхід для вирішення ряду проблем енергозбереження. Згідно з цим підходом система енергозбереження розглядається як 5 відповідних підсистем стосовно обладнання, інформаційно-статистичного забезпечення, методичного супроводу, організації економії, обліку та регулювання. Це дає змогу заощаджувати як матеріальні, так і інтелектуальні ресурси при розробці та впровадженні заходів з енергозбереження. Але, як вважає автор, центральною ланкою механізму енергозбереження є створення ринку енергоощадних технологій та обладнання, збільшення обсягів виробництва високотехнологічної, енергоощадливої продукції, в тому числі на спільних підприємствах з використанням найсучаснішої закордонної елементної бази, комплектуючих вузлів і виробів, що відповідають світовим стандартам, розширення мережі організацій-виконавців послуг з енергозбереження, формування потужної виробничої бази енергозбереження та налагодження виробництва енергоощадливого обладнання.