Енергетична безпека України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Економічна безпека - це такий стан національної економіки, який дозволяє зберігати стійкість до внутрішніх і зовнішніх загроз і здатний задовольнити потреби особи, сім'ї і держави в цілому. Одним із найбільш пріоритетних завдань для України є створення надійної системи економічної безпеки з метою ефективного захисту національних інтересів. З числа загроз економічній безпеці нашої держави особливо виділяються загрози в енергетичній сфері, оскільки недостатня забезпеченість власними енергоресурсами є найбільш вразливим місцем економіки країни. Висока енергомісткість вітчизняної економіки та залежність від імпорту паливно-енергетичних ресурсів зменшує конкурентоспроможність продукції вітчизняного товаровиробника. Це призводить до збільшення навантаження на державний бюджет, що зрештою негативно впливає на розвиток соціальної сфери держави. Загрози енергетичній безпеці України можна усунути або зменшити, шляхом зниження енергомісткості економіки і створення належних умов для забезпечення енергетичної незалежності країни. Метою даної доповіді є визначення сучасного рівня забезпечення енергетичної безпеки України та шляхів його підвищення.

Головною проблемою є те, що більша частина усього імпорту енергоносіїв надходить в Україну з Росії. За таких умов залежність енергетики і економіки країни від зовнішніх поставок є критичною. Тривалий час на користь України грав той фактор, що абсолютна більшість експорту російського газу та нафти до європейських країн йшла через її територію. Отже, обидві держави мали певні важелі впливу одна на одну. Однак, останніми роками Росія здійснює курс на реалізацію проектів будівництва нових експортних трубопроводів в обхід України. В зв'язку з цим загрози в сфері енергетичної безпеки посилюються.

В Україні створена достатня нормативно-правова база, яка регулює питання забезпечення енергетичної безпеки України. Таким чином урядом у 2006 році була створена і оновлена в 2011 році Енергетична стратегія України на період до 2030 року.

Міністерством економіки України розроблено методику розрахування рівня енергетичної безпеки, яка базується на комплексному аналізі індикаторів з виявленням потенційних загроз. Відповідно до методики розрахунку рівня економічної безпеки нами були визначені фактичні значення індикаторів та проведене їх порівняння з пороговими значеннями стану енергетичної безпеки в Україні. Таблиця індикаторів, їх порогових і фактичних значень на 2012 рік зображена на слайді.

Першим індикатором є енергоємність ВВП. Українська економіка є однією з найбільш енергоємних у світі: на виробництво одиниці ВВП витрачається у 2_3 разів більше енергії, ніж у країнах Європи. Енергоємність ВВП в Україні становить близько 0,55 т. умовного палива/1000 дол., що є критичною межею порогового значення. Причиною є надмірне споживання у галузях економіки енергетичних ресурсів на виробництво одиниці продукції і в результаті це призводить до постійного збільшення імпорту вуглеводнів в Україну. Відповідно до Енергетичної стратегії України планується зменшення енергоємності ВВП до 2030 року на 50%, що потребує значних інвестицій. Проте кошти окупляться у майбутньому за рахунок підвищення конкурентоспроможності продукції вітчизняного товаровиробника та зменшення імпорту енергоносіїв.

Наступним індикатором енергетичної безпеки є частка власних джерел у балансі паливних ресурсів держави, яка становить близько 51%, що вказує на проблему енергодефіцитності.

Аналіз паливно-енергетичного балансу України за 2012 рік показує що у його витратній частині на природний газ припадає 38,5%, що на 8,5% більше від порогового значення.

Крім того важливим індикатором стану енергетичної безпеки є частка імпорту палива з однієї країни в загальному його обсязі. Україна є залежною від імпорту палива з Росії, який становить близько 80 % від загального імпорту паливних ресурсів. Проте жодна країна світу не будує свою енергетичну стратегію на імпортованому паливі, ігноруючи власні енергоносії. Натомість за даними Міненерговугілля у 2012 році Україна знизила імпорт газу з Росії з 44 до 32,9 млрд. м³ і в 2013 році планує купити лише 24 млрд. м³, що в порівнянні з 2011 роком практично в 2 рази менше.

Видобуток вугілля в Україні з кожним роком зростає і за 2012 рік становив 85,9 млн. т., що більше за 2011 рік на 4 млн. т., а в порівнянні з 2010 видобуток зріс більше ніж на 10 млн. тон.

Вагомою перешкодою у забезпеченні енергетичної безпеки України є високий ступінь зношеності обладнання, який становить від 60 до 70%, що на 15% вище порогового значення. Відсутність необхідної реконструкції підприємств ПЕК призводить до погіршення конкурентоспроможності.

Висока зношеність основних фондів не дозволяє максимально використовувати транзитну функцію транспортних систем. Завантаженість транзитних частин нафтових систем у 2012 році знизилась в порівнянні з попередніми роками і становила 14,6 млн. т, газових - 84,3млрд. куб. м., що нижче оптимального рівня в 2 рази.

Таким чином, проведений аналіз фактичних показників та їх порівняння з пороговими значеннями енергетичної безпеки України підтверджує існування серйозних проблем у цій галузі.

Перші кроки по їх вирішенню були зроблені ще у 2011 році - 1 лютого Україна стала повноправним членом Європейського енергетичного співтовариства. Для вступу до даного об'єднання Україна повинна була виконати дві умови: економічний енергетичний безпека правовий

ь перша умова підвищення ядерної безпеки атомних електростанцій була виконана 19 лютого 2010 року, Європейська комісія підтвердила належний стан енергоблоків, які відповідають міжнародним стандартам;

ь друга умова була виконана з підписанням Президентом 16 липня 2010 року закону «Про основи функціонування ринку природного газу», яким передбачено розділення функцій транспортування, розподілу і постачання газу, а також забезпечення рівних прав доступу до єдиної газотранспортної системи України і підземним сховищам газу всім суб'єктам ринку. Відзначимо, що Українська газотранспортна мережа та потенціал її підземних сховищ здатні зберігати 31 млрд кубометрів газу; всі газосховища Євросоюзу мають загальну місткість у 95 млрд. м³.

Головними напрямками подолання проблем енергетичної безпеки на сьогодні можуть бути:

1. Вдосконалення структури паливно-енергетичного балансу шляхом збільшення видобутку та споживання власних ресурсів і зменшення імпортованих, що дозволить знизити енергетичну залежність країни. На сьогоднішній день ми бачимо поступове вирішення даної проблеми на прикладі значного збільшення видобутку вугілля за останні роки і зменшення імпорту газу з Росії.

2. Впровадження активних заходів державної політики щодо енергозбереження та зменшення енергоємності господарського комплексу за рахунок його корінної реконструкції та реалізації інвестиційних проектів, головними з яких є: модернізація неефективного і застарілого обладнання та виробничих об'єктів; встановлення високоефективного енергозберігаючого промислового устаткування і впровадження технологій із високим ступенем енергозбереження; зниження втрат енергії на підприємствах муніципального сектору та в житлових будинках.

3. Модернізація паливно-енергетичного комплексу. Створення нових та реконструкції вже існуючих потребують підприємства газової, вугільної промисловості, нафтопереробні заводи (у напрямку поглиблення нафтопереробки), всі типи електростанцій, нафтотранспортна та газотранспортна системи, які вже частково відпрацювали свій термін експлуатації. Що стосується модернізації ПЕК на сьогоднішній день, то в стані будівництва перебуває проект створення СПГ-терміналу - це спеціальні портові споруди, призначені для скраплення і відправки скрапленого природного газу, а також для його отримання і регазифікації. Національний проект ініційовано рішенням Президента України від 25 серпня 2010 року. ТЕО (технологічно-економічне обґрунтування) нацпроекту розробляла іспанська компанія Socoin. Вартість будівництва оцінюється в 969 млн євро. Отримати перший газ через LNG-термінал Україна планує вже восени 2013 року. Орієнтовна потужність термінала становить 10 млрд мі на рік.

4. Використання нових та нетрадиційних джерел енергії, що заміщують органічне паливо. Важливим напрямком виходу з енергетичної кризи є створення умов для залучення іноземних інвестицій, які будуть спрямовані на диверсифікацію джерел енергозбереження України та впровадження проектів у сфері відновлюваної енергетики. Це сприятиме посиленню рівня енергетичної та економічної безпеки.

Завдяки реформам енергетичної галузі до України вже прийшли кілька іноземних енергетичних інвесторів -- не лише в сферу розвідки та видобутку газу, а й у проекти газопоставок і розвитку відновлюваних джерел енергії. Підписання 24 січня 2013 р. угоди щодо видобутку сланцевого газу і розподілу продукції з компанією Shell є позитивним прикладом. Окрім цього в разі отримання позитивного схвалення обласними радами Львівської та Івано-Франківської областей буде підписана до 1 червня 2013 р. угода про видобуток сланцевого газу з однією із найкрупніших енергетичних компаній Сhevron (США).

5. Диверсифікація постачання нафти і газу до України, яка дозволить зменшити залежність від Російської Федерації. Головним шляхом у диверсифікації на сучасному етапі є поставка нафти з Азербайджану через Грузію (в обхід Росії) та з Казахстану (через Кавказ і Чорне море). Від листопада 2012 р. Україна отримує газ із Німеччини та Польщі (через реверсні потоки) за набагато нижчими цінами, ніж ті, за якими вона купує у Росії.

Усі вище перелічені напрямки забезпечення енергетичної безпеки потребують детального вивчення і впровадження у практику господарської діяльності, що сприятиме підвищенню захищеності споживачів країни в отриманні енергоносіїв відповідної якості незалежно від впливу світових енергетичних ринків. Вирішення зазначених завдань у комплексі дозволить забезпечити енергетичну безпеку держави, а, отже, і економічну безпеку в цілому.

Размещено на Allbest.ru