Формування ринково адаптованих підприємств промисловості

У процесі формування і розвитку ПФГ суттєво підвищується роль банків. Функціонально у рамках таких ПФГ здійснюється повний цикл розширеного відтворення, включаючи НДДКР, інвестиційну діяльність, власне виробництво, реалізацію продукції, в тому числі і на зовнішньому ринку. Наявність такого циклу дозволяє орієнтувати всі підприємства на досягнення кінцевої мети - отримання максимального прибутку за умови оптимізації сукупних витрат.

У дисертації викладено результати проведеного з безпосередньою участю автора узагальнення реалізації переваг ПФГ відносно підприємств паливно-енергетичного комплексу. З урахуванням досвіду зарубіжних країн і вітчизняного можна констатувати, що більш доцільними виглядають ПФГ регіонального рівня, які об'єднують виробників енергії, палива, представників будівельної індустрії, металургії та інших галузей, підприємства яких розташовані на даній території, в об'єднанні з фінансовими структурами і торгово-збутовими організаціями. У Донбасі, де розміщена більша частина підприємств вугільної, енергетичної і металургійної промисловості, такі гіганти могли б найбільш ефективно об'єднати промисловий, експортний і фінансовий капітали для вирішення різнопланових проблем в інтересах економічного комплексу, регіону і країни.

У дисертації розроблено пропозиції щодо реструктуризації паливно-енергетичного комплексу України. Доведено, що стає очевидним необхідність взаємодіючого виживання з орієнтацією на суміжників - ланцюг “вугілля-руда-кокс-метал” або “вугілля-енергетика”. Тут співпадають інтереси виробників і держави, оскільки збільшення обсягів експорту металу, енергії зменшує рівень негативного сальдо балансу України. Концепція синергізму, яка широко застосовується у діяльності корпорацій, забезпечує зв'язки між незалежними елементами економічної системи у досягненні більшого ефекту, ніж сума ефектів тих же елементів, але діючих незалежно. Рушійною силою є доповнення, при яких методи управління одним підрозділом доповнюють управління іншим підрозділом у загальних інтересах всієї системи.

У роботі велика увага приділяється розгляду ефекту синергізму інтересів вугільників та енергетиків. Це відкриває принципово нові напрямки використання відходів: метану, вугільного пилу, шахтної води, золо-шламових відходів. Крім того, енергоспоживання на процесах вуглевидобутку оцінюється за собівартістю, а паливо на ПЕС - теж за собівартістю шахти. Таким чином, орієнтація на кінцевий результат як у вугільників, так і енергетиків при єдиному керівництві створює передумови впровадження прогресивних технологій і технічних засобів на всіх ланках виробництва.

Результати дослідження дозволяють зробити такі висновки: щоб вугільна промисловість економічно адаптувалася у ринкові відносини, необхідно вирішити проблеми - визначити конкретні цілі реструктуризації; створити законодавчу базу щодо повного використання виробничого потенціалу; встановити нові кондиції по всіх марках вугілля і оцінити реальні їх запаси по кожному підприємству і галузі в цілому; визначити необхідну потребу народного господарства у вугіллі різних марок з урахуванням ресурсо- і енергозберігаючих заходів; розробити систему управління, структуровану з урахуванням балансу інтересів держави, регіонів, галузі і підприємств. У дисертації викладено шляхи, які забезпечують вирішення кожної окремої проблеми. Стверджується, що реорганізація управління вугільною промисловістю на принципах ринкової економіки не може бути проведена за єдиною схемою і в короткі терміни. Необхідно мати науково-методологічний підхід на основі урахування економічних і технічних показників господарювання підприємств, можливостей трудового потенціалу і професійних здібностей їх керівників.

У системі “вугілля-кокс-метал” за принципом синергічного ефекту припустимо включення як мінімум збагачувальної фабрики, коксохімічного і металургійного заводів, можливо включення шахти. На початку 90-х років відбулася спроба створення міжгалузевої структури: підприємство державної компанії ВО Донецьквугілля, Авдіївський КХЗ і Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча. Але наявність галузевої вертикалі підпорядкування зупинила реалізацію проекту. Ринкові відносини, впровадження довгострокової стратегії розвитку потребують прямих дійових прав на управління всім комплексом. Орієнтація всіх його учасників на досягнення максимальної ефективності за кінцевим результатом і є економічною сутністю синергії. Вона повно розкрита у дисертаційній роботі на прикладі стратегії інвестування. Інвестор ефективно розміщує активи (через закупівлю акцій) у системі “вугілля-кокс-метал”, формуючи портфель у складі трьох акціонерних підприємств: збагачувальна фабрика (ЗФ), КХЗ і металургійний завод (МЗ). У випадку нормальних ринкових відносин можна припустити наявність негативних кореляційних зв'язків між дохідністю кожного з суб'єктів господарювання. Так, підвищення ціни на вугілля обумовить зростання доходу ЗФ від постачання на КХЗ шихти, що приведе до зниження дохідності коксохімічного виробництва. В свою чергу, висока вартість коксу спровокує зростання витрат на металургійному заводі і відповідно зниження його дохідності. Логіка підказує диверсифікацію інвестицій між фабрикою і заводами, оскільки тут має місце ефект хеджування. Останнє обумовлює собою стратегію зниження ризику, при якій інвестор, щоб забезпечити собі безпеку від ризику, котрий пов'язаний з вкладенням інвестицій в деякий актив, одночасно інвестує і другий актив, дохідність якого негативно скорельована з доходом першого.

ЗАТ “Радон” є багатопрофільною компанією, яка додержується концепції синергічного зростання. Вона заснована у 1989 р. як універсальна промислово-торговельна фірма. До 1994 р. “Радон” як недержавна структура успішно конкурувала з державними підприємствами у сфері експорту вугілля. У 1996 р. розпочала програму з переробки відходів збагачення і у формі оренди приєднала ЦЗФ “Калінінська”. В теперішній час на глибокому збагаченні шламів працюють чотири заводи продуктивністю 250 тис. тонн за рік вугільного концентрату. В 1998 р. ЗАТ “Радон” спільно з іноземним партнером реєструє ЗАТ “Радон-кокс” і, послідовно проводячи політику синергічного розвитку, бере в оренду частину основних фондів ВАТ “Макіївський коксохімічний завод”. Тобто група “Радон” добудувала технологічну конструкцію “вугілля-кокс-метал”. Встановлено господарські зв'язки з гірничорудними, металургійними і машинобудівними підприємствами України та інших країн. Кінцевою ланкою технологічного ланцюга групи “Радон” стало ВАТ “Костянтинівський металургійний завод” - виробник чавуну в Україні. Але синергічна концентрація подальшого розвитку не є прерогативою тільки ЗАТ “Радон”. Ці принципи використовують декілька концернів і крупних фірм Донбасу і за його межами. Разом з тим, як показують дослідження, розвиток виробничої діяльності групи корегується “постійно діючим механізмом адаптації”, який узгоджує внутрішнє середовище функціонуючої системи з зовнішньою.

У роботі викладено пропозиції аналітичної групи з безпосередньою участю автора стосовно нової схеми взаємодії підприємств ланцюга “вугілля-кокс-метал”, адекватної законодавству, відносно сплати податків на додану вартість, яка забезпечує максимальну економічну ефективність. Новий елемент у новій схемі - це фірма, умовно визначена як транзитна (ТФ). Взаємодію учасників виробничо-господарського процесу показано за допомогою матриць (рис. 1).

Рис. 1 - Схема товарно_грошових потоків: а) “непряма”, б) “пряма”: У - вугілля; Д - гроші; Ч - чавун; К - кокс; НДС - сума податку на додану вартість

Основну увагу було приділено аналізу результатів господарювання головних компаній, які входять до ЗАТ “Радон” і вже завершену виробничо-фінансову групу, оскільки до її складу включено банк “Донеччина”. Він забезпечує єдину фінансову політику, оптимізацію інвестиційної діяльності, оперативне планування, прискорення проходження платежів.

Також є і широкий спектр допоміжних підприємств.

Створення міжгалузевих комплексів у металургії і енергетиці сприяє успішній реалізації регіональної політики, спрямованій на відродження промисловості і зниження соціальної напруги.

ВИСНОВКИ

Дисертаційне дослідження присвячено вирішенню наукових проблем, а саме: розробці методологічних підходів до формування економічного механізму управління підвищенням ефективності діяльності промислового підприємства, реалізація якого дозволить адаптуватися йому у ринкове середовище; використанню синергічного ефекту, що виникає при здійсненні підприємствами економічної політики, яка забезпечує баланс власних інтересів з інтересами підприємств-суміжників, регіону та держави; визначенню загальної концепції державно-ринкового регулювання реструктуризації управління вугільною промисловістю адекватного курсу побудови соціально орієнтованої економіки.

Основні висновки теоретичного і науково-прикладного характеру зводяться до такого:

Концептуальні основи господарювання економічних суб'єктів в умовах переходу до ринкових відносин базуються на поєднанні стійкості їх функціонування і прийнятних зовнішніх. умов, які забезпечують їх діяльність.

Доказано пріоритет двох принципів, реалізація яких забезпечує зацікавленість у розвитку господарської організації. Принцип перший - формування її трудового потенціалу (кадрового ядра) на основі довічної зайнятості співробітників. Принцип другий - укріплення корпоративності організації на основі ідеології єдності усередині підприємства методів соціалізації (відносно персоналу) і економічного лібералізму участі на ринку збуту продукції, які забезпечують баланс економічних інтересів при використанні права прийняття рішень і відповідальності за їх реалізацію.

Обґрунтовано необхідність макромаркетингу щодо реалізації політики структурних перетворень і виявлення варіантів стимулювання вітчизняних виробників у галузях промисловості. Тільки маркетинг, який є одночасно прерогативою і держави, і виробника, здатний забезпечити баланс інтересів сторін, збалансувати обидві сфери економіки - ту, що виробляє товари, і ту, що споживає їх, реалізувати можливість здійснення ефективного використання переваг стратегічного планування і цілеспрямованого оперативного управління процесом ефективного господарювання економічних суб'єктів.

Виявлено вплив результатів економічних реформ командно-адміністративної системи на зміну соціально-економічної ситуації в Україні. Встановлено, що певна їх частина була передумовою ринкових перетворень і сприяла введенню принципу системності при проведенні господарської і адміністративної реформ. Цей факт важливий вже тим, що відмова від принципів системності ринкового реформування заздалегідь приводить до негативних наслідків, які погрожують економічній безпеці держави.

Визначено, що формування принципів і ознак системи економічних реформ на засадах синергії гарантує єдність інтересів суспільства, підприємств, окремих робітників і забезпечує зацікавленість кожного працюючого у підвищенні дохідності підприємств, а їх, як економічних суб'єктів, у підвищенні економіки в цілому на основі стимулювання зростання обсягів виробництва, величини прибутку і рівня освоєння діючих виробничих потужностей.

Доказано необхідність удосконалення системи взаємовідносин центральних і регіональних владних структур, регіонів і галузей, підприємств будь-якої форми власності і всіх рівнів управління на принципах господарської взаємодії і узгодження економічних інтересів його учасників. Результати реалізації цих принципів у практиці господарювання підтверджуються системним аналізом процесу реформування управління вугільною промисловістю країни.

Показано, що ствердження факту переборювання протиріч перехідного періоду породжує першочергову необхідність реструктуризації організаційних форм суб'єктів економічних відносин, котра дозволила б зменшити витрати кризи, і перш за все його фінансової складової. Встановлено, що особливості вуглевидобутку потребують поєднання державного регулювання і господарської самостійності вугільних підприємств, зорієнтованих на ринкові відносини і можливе об'єднання з підприємствами суміжних галузей (металургії, коксохімії, енергетики).

Встановлено, що розширення функцій суб'єктів управління в системі ринкових відносин обумовлює принципово новий науково-методичний підхід щодо організації - функціонально-ринковий. У його межах відповідальність за результати власної діяльності концентруються у самій господарській структурі. Економічно це означає, що функції підприємства (фірми) і сфери управління розширюються і диверсифікуються. На зміну підприємству з галузевим підпорядкуванням приходить фірма - об'єднання підприємств різних профілів на базі економічних інтересів.

Доказано, що розвиток методичних підходів і принципів оптимізації задач, які обумовлюють прийняття найбільш ефективних управлінських рішень, оцінку бізнесу підприємства (фірми), сприяє отриманню максимуму прибутку. Стратегія оптимізаційної задачі і полягає в тому, що будь-яке нове управлінське рішення повинне забезпечувати зростання величини прибутку в співставленні з одержаною раніше.

Визначено напрямки удосконалення на прикладі підприємств паливно-енергетичного комплексу методології вибору нових форм господарювання, зорієнтованих на кінцевий ринковий продукт. Вибір форми організації міжгалузевих об'єднань визначається особливостями їх технологічних зв'язків, економічних умов господарювання.

СПИСОК ОСНОВНИХ ПУБЛІКАЦІЙ АВТОРА ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Скубенко В.П. Условия и формы адаптации предприятия к рыночным отношениям.- Донецк: ИЭП НАН Украины, 1999.- 224 с.

2. Скубенко В.П. Экономика Украины: условия продолжения рыночных реформ.- Донецк: ИЭП НАН Украины, 1996.- 23 с.

3. Скубенко В.П. Роль ретроспективного опыта в рыночных реформах Украины.- Донецк: ДонГАУ Мин-ва образования Украины, 1996.- 23 с.

4. Скубенко В.П. Партнёрство как фактор управления взаимными интересами государства и предприятий.- Донецк: ИЭП НАН Украины, 1997.- 20 с.

5. Скубенко В.П. Экспортная политика: государство и предприятие.- Донецк: ИЭП НАН Украины, 1997.- 19 с.

6. Статті

7. Скубенко В.П. Проблемы согласования экономического поведения угольных и энергетических предприятий// Инвестиции: ресурсы, механизмы стимулирования.- Донецк: ИЭП НАН Украины.- 1997.- С. 152-157.

8. Скубенко В.П. Механізм залучення інвестицій до соціально-економічного розвитку вугільних підприємств// Соціально-трудові відносини: оцінка і напрямок удосконалення.- Донецьк: ІЕП НАН України.- 1997.- С. 156-162.

9. Скубенко В.П., Череватский Д.Ю Кластерный анализ потребления электроэнергии на шахтах Украины// Экономика промышленности.- Донецк: ИЭП НАН Украины.- 1997.- С. 219-238. Особистий внесок - постановка задачі, вибір методу та встановлення виду моделі енергоспоживання, аналіз розрахунків та виділення п'яти кластерів.

10. Скубенко В.П., Зубовский Е.И. Реструктуризация и банк: необходимость партнёрства// Проблема повышения эффективности функционирования предприятий различных форм собственности.- Донецк: ИЭП НАН Украины.- 1997.- С. 33-42. Особистий внесок - аналіз та перспективи розвитку вугільних шахт м. Донецька. Оцінка ролі комерційного банку у сприянні економічному зростанню вуглевидобувних підприємств.

11. Скубенко В.П. Статистическое моделирование энергопотребления в украинской промышленности// Управление экономикой переходного периода.- Донецк: ИЭП НАН Украины.- 1997.- С. 183-191.

12. Скубенко В.П. Влияние форм организации управления предприятиями угольной промышленности на результаты их деятельности// Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины.- Донецк: ИЭП НАН Украины.- 1997.- С. 39-47.

13. Скубенко В.П. Необходимость регионализации экономической политики: опыт Украины// Управление экономикой переходного периода.- Донецк: ИЭП НАН Украины.- 1998.- С. 226-233.

14. Скубенко В.П., Чиликин А.И. Партнёрство - действенный фактор формирования рыночной организации управления// Проблемы развития промышленного региона.- Донецк: ИЭП НАН Украины.- 1998.- С. 47-69. Особистий внесок - висунуто та обґрунтовано ідею організації нових ринкових структур управління на основі партнерства та узгодження взаємних інтересів держави, регіонів та партнерів-сумісників, розкрито підходи до ціноутворення.

15. Скубенко В.П. Проблеми продуктивних сил в світлі структурних перетворень у вугільній промисловості// Соціально-економічні дослідження в перехідний період.- Львів: Інститут регіональних досліджень НАН України.- 1998.- Вип. ІV.- С. 115-121.

16. Скубенко В.П. Об учёте косвенного расхода электроэнергии на процессах добычи угля// Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины.- Донецк: ИЭП НАН Украины.- 1998.- С. 309-317.

17. Амоша А.И., Лойко В.В., Скубенко В.П. Организационно-экономические аспекты реструктуризации угольной промышленности// Социально-экономические аспекты промышленной политики.- Донецк: ИЭП НАН Украины.- 1998.- С. 306-319. Особистий внесок - аналіз роботи вугільної промисловості, сформульовано принципи адаптації підприємств вугільної промисловості до умов ринку та основну мету реструктуризації галузі.

18. Скубенко В.П., Череватский Д.Ю. Эффективность использования угольного топлива и кризис угольной промышленности// Проблемы повышения эффективности функционирования предприятий различных форм собственности.- Донецк: ИЭП НАН Украины.- 1998.- С. 135-143. Особистий внесок - встановлення виду моделі енергоспоживання.

19. Висящев В.А., Пилюшенко В.Л., Скубенко В.П. Организационно-экономические проблемы предпринимательства в специальных (свободных) экономических зонах (СЭЗ) и на территориях приоритетного развития (ТПР) Донецкого региона// Менеджер.- 1998.- № 1.- С. 22-26. Особистий внесок - встановлення організаційно-економічних переваг підприємництва у спеціальних (вільних) економічних зонах розвитку та на територіях пріоритетного розвитку (ТПР) Донецького регіону.

20. Скубенко В.П. Предприятие как хозяйственная организация: внутренние характеристики и связи с внешней средой// Экономика промышленности.- Донецк: ИЭП НАН Украины.- 1999.- С. 338-354.

21. Скубенко В.П. Новые черты украинского угольного машиностроения// Социально-экономические аспекты промышленной политики.- Донецк: ИЭП НАН Украины.- 1999.- С. 468-478.

22. Скубенко В.П. Шляхи покращання економічного стану працівників вугільної промисловості// Економіка промисловості.- 1999.- № 1 (3).- С. 54-58.

23. Скубенко В.П. Фирмы-посредники в украинской угольной промышленности// Економіка промисловості.- 1999.- № 2 (4).- С. 35-40.

24. Скубенко В.П. Проявление нелинейности экономических и энергетических характеристик предприятия при сокращении выпуска продукции// Економіка промисловості.- Донецьк: ІЕП НАН України.- 2000.- С. 197-206.

25. Сичов Г.М., Скубенко В.П. До питання про формування продуктового портфеля Костянтинівського металургійного заводу// Соціально-економічні дослідження в перехідний період.- 2000.- Вип. ХІХ.- С. 345-351. Особистий внесок - обґрунтовано доцільність випуску конкретних видів продукції Костянтинівським металургійним заводом з використанням методів математичної статистики.

26. Скубенко В.П., Сайко В.И. К вопросу ликвидации угольных шахт Донбасса в процессе реструктуризации отрасли// Менеджер.- 2000.- № 4(11).- С. 41-44. Особистий внесок - аналіз особливостей закриття шахт.

27. Скубенко В.П. Пути повышения эффективности организации топливно-энергетического комплекса Украины как фактора надёжности электроэнергетики// Вісник Українського Будинку економічних та науково-технічних знань.- 1998.- № 3.- С. 36-39.

28. Скубенко В.П. Проблемы инвестиционной политики развития крупных промышленных предприятий// Инвестиционное проектирование устойчивого регионального развития.- Донецк: ИЭП НАН Украины, Краматорский экономико-гуманитарный институт.- 1998.- С. 79-83.

29. Скубенко В.П., Чилікін О.І. Вдосконалення методів підготовки техніко-економічних обґрунтувань при прийнятті управлінських рішень// Матеріали четвертої міжнар. наук. конф. “Проблеми економічної інтеграції України в Європейський союз: інвестиційні аспекти”.- Спец. випуск № 10.- Тернопіль: Тернопільська академія народного господарства.- 1999.- С. 254-257. Особистий внесок - розкрито об'єктивні та суб'єктивні причини низького рівня техніко-економічного обґрунтування управлінських рішень.

30. Скубенко В.П. О создании межотраслевых региональных комплексов// Матеріали Всеукраїнської наук.-практ. конф. “Регіоналізація економіки і здійснення адміністративної реформи в Україні”.- Дніпродзержинськ: Дніпродзержинський державний технічний університет; виконавчий комітет Дніпродзержинської міської ради; ІЕП НАН України; Інститут трансформації суспільства.- 2000.- С. 46-48.

31. Скубенко В.П., Чиликин А.И. Новые формы объединений предприятий и особенности их функционирования в рыночных условиях// Матеріали п'ятої міжнар. наук. конф. “Проблеми економічної інтеграції України в Європейський союз: європейські студії”.- Ч.5.- Спец. випуск № 15.- Тернопіль: Тернопільська академія народного господарства.- 2000.- С.298-303. Особистий внесок - встановлення особливостей функціонування нових форм об'єднань підприємств в умовах ринкових відносин.

АНОТАЦІЯ

Скубенко В.П. Формування ринково адаптованих підприємств промисловості.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.07.01 - Економіка промисловості.- Інститут економіки промисловості НАН України, Донецьк, 2001.

Дисертацію присвячено питанням формування промислових підприємств (об'єднань), які могли б ефективно діяти в умовах переходу до ринкових відносин, та їх подальшого розвитку. В роботі досліджено сутність підприємства як економічного суб'єкта господарювання, визначено системні властивості, які забезпечують стійкість і ефективність цих підприємств у ринкових умовах, встановлено зв'язок сучасних реформ з економічними експериментами минулих років, показано, що непослідовність економічної політики держави дуже негативно відслідковується на діяльності окремих підприємств і галузей промисловості, перш за все - вугільної промисловості. Розглянуто низку об'єктивних умов - чинників формування та укрупнення до оптимальних розмірів об'єднань, які спроможні функціонувати в ринкових відносинах. Визначено, що економічну поведінку будь-якого підприємства слід розглядати як безперервний процес прийняття різних за складністю рішень, які загалом обумовлюють результати виробничої діяльності. Наведено методологічні підходи щодо формування економічної політики підприємств промисловості, в основі яких діє принцип синергічного ефекту. Викладено результати узагальнення переваг промислово-фінансових груп відносно підприємств паливно-енергетичного комплексу.

Ключові слова: формування, ринок, економічні відносини, підприємства промисловості, адаптація, синергічний ефект, моделювання.

АННОТАЦИЯ

Скубенко В.П. Формирование рыночно адаптированных предприятий промышленности.- Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора экономических наук по специальности 08.07.01 - Экономика промышленности.- Институт экономики промышленности НАН Украины, Донецк, 2001.

Диссертация посвящена решению проблем, связанных с формированием промышленных предприятий и объединений, способных эффективно работать в условиях перехода к рыночным отношениям и собственно рыночной экономики. В работе исследована сущность предприятия как субъекта хозяйствования, выявлены системные особенности, которые обеспечивают устойчивость и рентабельность деятельности этих предприятий на рынке, установлена необходимость учёта влияния окружающей среды при разработке программ развития, показана связующая роль маркетинга внутренних особенностей предприятия и факторов внешней среды, доказано, что рыночные институты, даже когда они построены по известным международным стандартам, не могут эффективно функционировать, если они включают в экономические отношения неполноценные первичные звенья экономики.

Выявлено влияние экономических реформ, которые проводились в Украине, когда она входила в состав бывшего Советского Союза. Показано, что при осуществлении трансформационных процессов в экономике страны необходимо использовать те достижения теоретического и методического плана, которые были получены в прошлые годы.

Раскрыта сущность экономической основы функционирования предприятий угольной промышленности в период реструктуризации. Установлено, что государственные дотации должны, в первую очередь, направляться на лучшие предприятия отрасли, где может быть достигнута максимальная отдача в виде повышения объёмов добычи угля.

Показано, что поскольку понятие “хозяйственная система” включает организацию, экономику и управление деятельностью хозяйствующих субъектов, её развитие зависит от их взаимодействия.

Подчёркивается, что до настоящего времени ни одна из новых форм управления предприятиями угольной промышленности не смогла полностью отойти от методов командно-административной системы. Во многом это определяется тем, что руководители хозяйствующих субъектов отрасли не владеют навыками успешного функционирования в условиях рыночных взаимоотношений с экономическими партнёрами, а также отсутствием чёткой стратегии реформирования угольной промышленности.

Рассмотрена цепочка факторов, определяющих целесообразность объединения отдельных промышленных предприятий. Установлено, что критерием объединения является способность производить товары и продавать их на рынке более эффективно, чем это делают его составные части (предприятия). Выделены три типа организации объединений: жёсткое вхождение отдельных предприятий в единую фирму с единым руководством; слияние, основанное на долгосрочном контракте юридически самостоятельных предприятий; слияние, основанное на неполном договоре. Проведена оценка преимуществ и недостатков, характерных для перечисленных форм создания объединений.

Исследованы методологические подходы к моделированию экономического поведения предприятия, разработана методика оценки рыночной стоимости (бизнеса) конкретных субъектов хозяйствования, приведены примеры решения задач экономической деятельности на основе прогнозных моделей, которые выступают в качестве важного инструмента разработки экономической политики. Показано, что в этом плане полезно применять статистическое моделирование с условием периодической актуализации полученных зависимостей.

Приведены примеры решения отдельных задач управления, связанных с оптимизацией поведения хозяйствующих субъектов в прогнозируемом периоде.

Непоследовательность реформирования национальной экономики способствовала тому, что многие промышленные предприятия оказались в ситуации повышенной неопределённости. Выходом из создавшегося кризисного положения является создание промышленно-финансовых групп типа “уголь-энергетика”, “уголь-кокс-металл” и др., ориентированных на выпуск конечного продукта, пользующегося наибольшим спросом на внутреннем и внешнем рынках.

Ключевые слова: формирование, рынок, экономические отношения, предприятия промышленности, адаптация, синергический эффект, моделирование.

SUMMARY

Skubenko V.P. Formation of production enterprises of market adaptation.- Manuscript.

The thesis for the Degree of Doctor of Economic Sciences by speciality 08.07.01 - Industrial Economy . - Institute of Industrial Economy of National Academy of Sciences of Ukraine, Donetsk, 2001.

The work deals with the problems of production enterprises or unions formation which could operate efficiently in transition to market relations and their further development. The work studies the nature of an enterprises as the subject of economy, determines the system properties that provide stability and efficiency of these enterprises in market conditions, observes the link of modern reformations with earlier economic experiments and shows that inconsistency of the state's economic policy has the negative influence upon the operation of some enterprises and branches of economy, especially in coal industry. Some objective conditions are considered as factors of unions formation and their extension up to optimal size to be able to operate in market condition. It is stated that economic behavior of an enterprise must be recognized as continuous process of various complicated decisions making stipulating the results of production activity. The methodologic approaches are presented related to formation of production enterprises economic policy based on the principle of synergic effect. The results are shown of generalization for production financial groups advantages complex.

Key words: formation, market, economic relations, production enterprises, adaptation, synergic effect, modeling.

Размещено на Allbest.ru