Формування ринку екологічних послуг в економіці України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Удк: [138,46 +502,3] (477)

Спеціальність 08.01.01. - економічна теорія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Формування ринку екологічних послуг в економіці України

Селезньова Людмила Василівна

Київ - 2001

Дисертацією є рукопис.

Дисертаційна робота виконана на кафедрі теоретичної та прикладної економіки Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор, Євтушевський Володимир Андрійович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри теоретичної та прикладної економіки.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор, академік УААН Борщевський Петро Прокопович, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України. (м. Київ)

кандидат економічних наук, доцент, Чумаченко Ольга Григорівна, Академія муніципального управління (м. Київ).

Провідна установа: Київський національний економічний університет, Кафедра політичної економії факультетів управління і маркетингу

Захист відбудеться 30 листопада 2001 року о 16.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.13. Київського національного університу імені Тараса Шевченка за адресою: 03022, м. Київ, вул. Васильківська 90-а, економічний факультет, ауд. 704.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська 58, кімн. 10.

Автореферат розісланий 29 жовтня 2001 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Солодовникова І.І.

Анотації

Селезньова Л.В. Формування ринку екологічних послуг в економіці України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01 - економічна теорія. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2001 р.

Дисертація присвячена питанням формування та становлення ринку екологічних послуг в трансформаційній економіці України.

Розкрито суть ринку екологічних послуг, визначено його основні складові, їх особливості, сфери застосування, дієвість в умовах переходу до ринкових відносин. Виконано обгрунтування основних складових організаційно-економічного механізму ринку екологічних послуг. Проаналізовано рівень участі держави в процесах формування ринку екологічних послуг. Дано рекомендації щодо удосконалення економічного стимулювання природокористування, обгрунтовано методологічні підходи щодо впровадження економічних стимулів в сфері екологічних послуг. Дано оцінку принципів екологічного менеджменту, розкриті фактори, що визначають розвиток екологічного менеджменту. Запропоновано напрями удосконалення організаційних, фінансово-кредитних механізмів підтримки підприємництва в екологічнй сфері, які сприяють розвитку самостійних суб'єктів екологічного бізнесу. Виявлено роль малого підприємництва на ринку екологічних послуг.

Ключові слова: ринок екологічних послуг, сфера екологічних послуг, екологічні послури, екологічний менеджмент, охорона навколишнього природного середовища, природокористування.

Селезнева Л.В. Формирование рынка экологических услуг в экономике Украины. - Рукопись.

Диссертация посвящена вопросам формирования и становления рынка экологических услуг в трансформационной экономике Украины.

Раскрыта сущность рынка экологических услуг, охарактеризованы его основные составляющие, их особенности, сферы применения, действенность в условиях перехода к рыночным отношениям, рассматривается экономическая природа и предпосылки формирования рынка экологических услуг, указывается на необходимость создания спроса на разнообразные товары и услуги экологического характера.

В работе обоснованы основные составляющие организационно-экономического механизма рынка экологических услуг, таких как: государственное регулирование региональных и локальных рынков экологических услуг; саморазвитие и саморегулирование предпринимательских структур; институциональное регулирование со стороны субъектов рыночной инфраструктуры; регулирование со стороны общественных организаций. Выделены и проанализированы экономические методы, организационные формы, технические средства, формы привлечения людей к труду, систем информации, правовые нормы всех подсистем организационно-экономического механизма. Показано, что для формирования рыночных отношений в сфере экологических услуг необходимо внедрение достаточно сложной модели этого процесса, перестройки организационных структур управления, деконцентрацию, демонополизацию производства, создание конкурентной среды, разгосударствление собственности, создание рыночной инфраструктуры, условий функционирования субъектов рынка экологических услуг.

Проанализирован уровень участия государства в процессах формирования рынка экологических услуг. В связи с несовершенством механизма рыночного регулирования экономики определена необходимость регулирующего влияния государства на процессы становления рыночных отношений в сфере природопользования и охраны окружающей среды.

Дано оценку принципов экологического менеджмента, раскрыто факторы, которые определяют его развитие, определены функции экологического менеджмента, внедрение которых позволит эффективнее использовать природные ресурсы, оказывать услуги в сфере природопользования.

В работе особое внимание уделено усовершенствованию экономических методов регулирования природопользования. Обоснованы методологические подходы по внедрению системы экономических стимулов в сфере экологических услуг: льготного кредитования; ценового стимулирования производства экологически чистой продукции; льготных сроков амортизационного списания природоохранных фондов; беспроцентных ссуд для приобретения очистных систем, экологически безопасных технологий; освобождение от налогов части прибыли, которая направляется на строительство природоохранных объектов и внедрение экологически безопасных технологий; внедрение экологического страхования.

Практическая направленность диссертационного исследования заключается в выработке предложений по реализации экономических методов регулирования рынка экологических услуг, которые включают: стимулирование спроса на инвестиции за счет расширения накоплений предприятий сферы услуг через повышение норм амортизационных отчислений, льготное налогообложение прибыли, которая направлена на инвестиции; стимулирование потребительского спроса на товары и услуги через замену их экологических показателей; поддержка отдельных видов экологических услуг как социально значимых и приоритетных.

Результаты исследования свидетельствуют, что значительным для развития рынка экологических услуг следует считать: применение экономических рычагов, которые стимулируют природоохранную деятельность; выработка и реализация политики разумной конкуренции, повышение роли малого бизнеса в создании конкурентной среды; переход к новой системе образования, поиск новых эффективных путей усовершенствования экологического образования, формирование экологической культуры.

В работе предлагается экономико-экологическая модель рынка экологических услуг, которая определяет прямые и обратные связи между элементами рынка экологических услуг, включает совокупность формальных и неформальных критерев, которые позволяют принять социально-экономическое и экологическое согласованное решение относительно целевых установок предоставления услуг, вмещает совокупность средств и методов, которые поддерживают охрану окружающей среды в желательном состоянии. Модель имеет динамический характер, что предполагает, прогнозирует развитие экологических услуг.

Учитывая цели предпринимательства и взаимодействие общественного производства с окружающей средой в работе предложены методические подходы и практические рекомендации по развитию экологически ориентированной предпринимательской деятельности, под которой понимают деятельность по производству и реализации товаров, выполнение работ и услуг по предупреждению отрицательного влияния на окружающую среду и здоровье населения. В работе предложена классификация предприятий, которые выполняют функции по созданию экологической инфраструктуры, конкретизирован перечень работ и услуг экологического характера. Особая роль в становлении рынка экологических услуг принадлежит развитию малого бизнеса. Главная цель новых структур малого бизнеса - участие в формировании рынка товаров и услуг экологического направления на основе мелкосерийного производства, широком использовании отходов производства, а также обеспечении занятости населения.

Ключевые слова: рынок экологических услуг, сфера экологических услуг, экологические услуги, экологический менеджмент, охрана окружающей среды, природопользование.

Seleznуova L.V. Formation of the market of ecological services in economy of Ukraine. - Manuscript.

The dissertation is devoted to questions of formation and comming-to-be of the market of ecological services in transformetive economy of Ukraine.

The essence of the market of ecological services, определны his(its) basic components, their feature, spheres of application, effectiveness in conditions of transition to the market relations is opened. The substantiation of the basic components of the organissation - economic mechanism of the market of ecological services is made. The level of participation of the state is analysed during formation of the market of ecological services. Is given to the recommendation for improvement of provision of economic incentives enviroment, the methodological approaches on introduction of economic stimulus in sphere of ecological services are reasonable. The principles, factors of ecological management are opened which define a new type of management at the enterprise. It is offered the basic directions of improvement of organizational, finance and credit mechanisms of support of business in ecological sphere, which promote development of the independent subjects of ecological business.

Key words: the market of ecological services, sphere of ecological services, ecological services, ecological management, protection of an environment.

Загальна характеристика роботи

Актуальність проблеми обумовлена необхідністю наукового обгрунтування концепції розвитку екологічних послуг, їх місця в сучасній економічній системі України та визначення шляхів реалізації безпосередньо причетних до неї пріоритетних напрямів сучасної державної політики України. економічний екологічний ринок

В умовах зміни регулювання економічних відносин на основі ринкових засобів пріоритетне значення надається формуванню розвиненоного економічного механізму природокористування та забезпечення природоохоронної діяльності. Здійснення економічних реформ в Україні, їх спрямування на побудову соціально орієнтованої ринкової економіки потребує посилення уваги до сфери екологічних послуг як невід`ємного елементу економічної структури суспільства.

Для багатьох країн світу захист навколишнього природного середовища та раціональне використання природних ресурсів стали пріоритетними в національній політиці держави. Ринок екологічно чистих продуктів, технологій та обладнання, переробки та ліквідації відходів, екологічних робіт та послуг розширюється. Підприємства, які не здатні задовільнити вимоги суспільства в екологічно чистих продуктах, технологіях, екологічних послугах, втрачають конкурентоздатніть на світовому ринку.

Досвід найбільш економічно розвинутих країн, довів велику роль сфери екологічних послуг в забезпеченні високих темпів економічного зростання, що вимагає перегляду поглядів на її місце в структурі національної економіки.

Сучасна екологічна ситуація викликає необхідність комплексного розгляду господарських проблем з точки зору вимог навколишнього середовища, і в той же час природного середовища з точки зору вимог економічного розвитку суспільства.

Аналіз розвитку України в перехідний період показав, що великі труднощі в реалізації реформ, в тому числі, й екологічної політики пов'язані з недооцінкою ролі і значення сфери екологічних послуг. Для досягнення паритету екологічних та економічних цінностей важливе значення має врахування стану і тенденцій розвитку ринку екологічних послуг.

Разом з тим слід зазначити, що в умовах здійснення економічних перетворень в Україні з`явились позитивні зміни в соціальному та економічному розвитку: зростання ролі сфери екологічних послуг як складової економіки виробництва; перегляд джерел заміщення витрат, пов`язаних з їх наданням; пожвавлення процесів формування грошово-кредитної, фінансово-валютної, банківської, цінової, митної систем; підвищення прав та відповідальності органів державного управління та місцевого самоврядування в реалізації механізмів економічної та соціальної політики в сфері природокористування та природоохорони, підтримка підприємництва в екологічній сфері, розвиток екологічного менеджменту.

Проте, до останнього часу комплексна оцінка ролі і місця екологічного фактору на ринку послуг України не проводилась. Разом з тим, як показує світовий досвід, в доповнення до заходів державного регулювання в сфері природокористування та охорони навколишнього природного середовища ефективним засобом оздоровлення навколишнього середовища під впливом виробничої і невиробничої сфери, є введення в практику системи економічних стимулів для виробників та споживачів через зміну екологічних якостей продуктів, технологій, послуг. Тим самим, економіка використовує можливості ринку, який позитивно реагує на екологічно орієнтованих споживачів.

Ступінь розробки проблеми. Вагомий внесок у наукові розробки економічних проблем природокористування зробили відомі вітчизняні науковці: Балацький О.Ф., Бачинський Г.О., Векліч О.О., Данилишин Б.М., Долішній М.І., Дорогунцов С.І., Злобін Ю.А., Крачило М.П., Коваль Я.В., Міщенко В.С.,Мельник Л.Г., Нєвєров А.В., Паламарчук В.О., Паламарчук М.М.,Потравний И.Н., Трегобчук В.М., Шевчук В.Я., та інші вчені. У роботах зазначених авторів аналізуються причини загострення еколого-економічних суперечностей, містяться рекомендації щодо удосконалення економічного механізму природокористування. Разом з тим невирішенними залишаються питання теорії дослідження впливу ринкових механізмів на становлення і розвиток сфери екологічних послуг.

Складні проблеми становлення економіки України виявили недостатність вітчизняних досліджень впливу ринкових механізмів на процеси природокористування та природоохорони. В зв`язку з цим українське наукове співтовариство все частіше звертається до робіт Л. Вальраса, Дж. К. Гелбрейта, Дж. М. Кейнса, А.Маршалла, А. Пігу, П. Самуельсона, М. Фрідмана Г. Хейлінга, Дж. Палмізано та інших зарубіжних вчених, які містять значний матеріал для аналізу основних принципів формування і функціонування зазначених механізмів.

Різним аспектам дослідження питань теорії сфери послуг присвячені роботи Е.М. Агабаб`яна, В.Т. Барінова, М.І. Долішного, В.Є. Козакова, В.Є. Комарова, Т.У. Корягіної, М.В. Мільнера, В.Н. Новікова,, С.П. Правдіна, М.В. Солодкова, Дж. Стігліца, В.М. Рутгайзера, В.Д. Улановської, В.В. Юхименко та інших.

Разом з тим, в науковій літературі відсутні дослідження сфери екологічних послуг, механізму їх функціонування в складі сучасного господарства, як об`єкту реального дослідження з характерними їй специфічними властивостями функціонування. В теоретичних розробках вчених недостатньо обгрунтований організаційно-економічний механізм функціонування сфери екологічних послуг за умов реформування власності і розвитку нових форм господарювання, поєднання важелів зовнішнього впливу на сферу екологічних послуг з елементами ринкового саморегулювання як на стадії формування так і на стадії розвинутих ринкових відносин.

Багато питань теорії і практики врахування та відображення екологічного фактору в формуванні ринку послуг в Україні не вирішені, що визначає практичну цінність даного дослідження. Актуальність і недостатня вивченість даної проблеми, необхідність наукового обгрунтування методології і практичного застосування економічних інструментів з метою оздоровлення навколишнього природного середовища та досягнення сталого розвитку обумовили вибір теми дисертаційної роботи, визначили мету, задачі, структуру та зміст дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дослідження, що проводилося згідно плану дисертаційної роботи, виконані у відповдності з тематикою наукової роботи та навчальних програм кафедри теоретичної та прикладної економіки Київського національного університету імені Тараса Шевченка де виконувалась робота. Результати дисертаційного дослідження щодо положень економічного обгрунтування поліпшення стану довкілля є складовою НДР на 1997-2000 рр. "Дослідження економічного механізму реалізації структурних зрушень в економіці України". Розділ 2. Галузеві пропорції. (№ держ. реєстрації: 0298U001875, довідка додається).

Мета роботи: розробити методичні положення та практичні рекомендації щодо розвитку і функціонування ринку екологічних послуг в умовах формування ринкових відносин; визначити особливості формування ринку екологічних послуг в Україні, показати його протиріччя і невирішені проблеми, узагальнити світовий досвід і сформулювати принципи формування економічного механізму ринку екологічних послуг в процесі ринкових перетворень в Україні.

Задачі дослідження:

- здійснення теоретико-методологічного аналізу щодо визначення сутності і місця сфери екологічних послуг в сучасних господарських системах, їх характеристика, дослідження умов її створення, основних факторів та тенденцій розвитку в умовах формування ринкових відносин;

- розробка понятійного апарату, критеріїв і показників, які враховують вплив екологічного фактору на ринку послуг, уточнення визначення "сфера екологічних послуг", "екологічно чиста продукція", "ринок екологічних послуг", "екологічний менеджмент";

- характеристика елементів ринку екологічних послуг як складових інституції ринку;

- формування положень розвитку ринку екологічних послуг в умовах перехідного періоду з урахуванням зарубіжного досвіду;

- визначення методологічних принципів формування організаційно-економічного механізму функціонування ринку екологічних послуг, концепції участі органів управління в комплексі екологічних послуг;

- систематизація форм, критеріїв та показників екологічної ефективності природокористування, які б відповдали сучасним соціально-економічним умовам національної економіки;

- аналіз специфіки регулювання ринку екологічних послуг та розробка рекомендацій щодо механізму регулювання в ринкових умовах;

- вироблення методологічних та методичних підходів до формування програм розвитку екологічних послуг та механізмів їх реалізації в сучасних умовах;

- визначення шляхів подальшого удосконалення економічного регулювання ринку екологічних послуг

Об'єктом дослідження є сукупність відносин, що формуються в сфері послуг з урахуванням екологічного фактору та забезпечують підтримання еколого-економічної системи у стані рівноваги.

Предметом дослідження є організаційний та економічний механізм управління процесом формування та розвитку ринку екологічних послуг в трансформаційній економіці України, економічні відносини які пов'язані з становленням в Україні ринкових засад в сфері природокористування та охорони довкілля.

Методологія і методика дослідження. Метологічною основою дисертації послужили фундаментальні теорії, що стосуються принципів еколого-економічного підходу до розвитку природогосподарської системи. Логіку дослідження обумовили такі методологічні підходи:

- сфера екологічних послуг являє собою підсистему економічних відносин, якісне функціонування якої визначається рівнем розвитку виробництва;

- становлення ринкової економіки в Україні породжує необхідність трасформаційних процесів в сфері природокористування;

- формування та становлення ринку екологічних послуг як цілісної системи має враховувати набутий світовий досвід ефективного функціонування ринку.

При написанні роботи для аналізу використовувались статистичні матеріали Мінекобезпеки та Мінфіну, Держкомстату, а також дані опубліковані в періодичній та монографічній літературі. При обробці фактичних даних використовувались методи: індукції та дедукції, аналізу та синтезу, поєднання логічного та історичного, порівняльного аналізу, системного аналізу, класифікації, економіко-математичні методи, науковий апарат вітчизняної і зарубіжної економічної думки, законодавчі, нормативні та інструктивні матеріали.

Наукова новизна результатів дисертації та особистий внесок автора полягає у розкритті суті та специфіки екологічних послуг, їх місця в структурі національної економіки; визначенні необхідності вирішення ряду важливих теоретичних і практичних завдань спрямованих на посилення екологічних факторів на ринку послуг України.

-конкретизовано сутність та зміст категорії "ринок екологічних послуг", як систему виробничих відносин між суб'єктами ринку в процесі виробництва, обміну і споживання матеріальних і нематеріальних послуг, що спрямовані на раціональне природокористування та поліпшення навколишнього середовища. Обгрунтовано авторське визначення екологічних послуг як спеціалізованих видів послуг, що надаються суб'єктам господарської діяльності і населенню, а саме: виконання замовлень по виробництву екологічно чистої продукції, природоохоронних споруд та обладнання, розробка екологічних технологій, здійснення робіт по екологічній модернізації виробництва, сміттєпереробка та утилізація відходів, очищення питної та стічних вод, здійснення рекультивації і відтворення природних об'єктів, ремонт і обслуговування природоохоронної техніки, а також інформаційні, дослідницькі, консультативні, фінансово-кредитні, рекламні, освітні та інші, які спрямовані на запобігання негативного впливу на навколишнє середовище і сприяють відтворенню природних ресурсів.

- розкрито специфіку формування екологічних послуг в умовах трансформаційної економіки України, з точки зору функціонального призначення цих послуг, способу їх споживання, характеру розміщення, типу виробника, умов функціонування суб`єктів ринку;

- виділені і розкриті особливості економічного та адміністративного регулювання ринку екологічних послуг. Методи економічного регулювання ринку екологічних послуг включають фінансово-кредитний механізм, механізм платного природокористування, економічне стимулювання природоохорон За своїми формами впливу на суб'єкти ринку методи адміністративного впливу включають: системи дозволів, обмежень, штрафів, ліцензій, методи прямого регулювання цін, створення нормативно-правової бази природоохорони та природокористування.

- обгрунтовано методичні підходи щодо впровадження системи економічних стимулів в сфері екологічних послуг: пільгового кредитування; цінового стимулювання виробництва екологічно чистої продукції; пільгових строків амортизаційного списання природоохоронних фондів; безпроцентних позик для придбання очисних систем; звільнення від податків частини прибутків, які спрямовуються на будівництво природоохоронних об'єктів та впровадження екологобезпечних технологій; запровадження екологічного страхування;

- запропоновано напрями удосконалення організаційних, фінансово-кредитних механізмів підтримки підприємництва в сфері екологічних послуг, які відповідають вимогам соціально орієнтованої ринкової економіки, та сприяють розвитку самостійних суб'єктів підприємництва.

Практичне значення одержаних результатів

Теоретична значимість результатів дослідження полягає у поглибленні та розширенні знань про ринок екологічних послуг як складового національної економіки. Результати виконання дослідження дозволяють більш повніше розкрити специфіку і нестардатність екологічних послуг, підвищити ефективність та обгрунтованість господарських рішень та екологічну культуру населення.

Практична цінність дисертації полягає в тому, що розроблені в ній теоретичні положення і методичні підходи до реалізації складових ринку екологічних послуг можуть бути використані при розробці регіональних екологічних програм, координації підприємницької діяльності в сфері природоохорони, виробленні економічних важелів для суб`єктів господарювання на ринку екологічних послуг, а також як матеріали для підготовки курсових та дипломних робіт для студентів економічних та інших спеціальностей. Одержані результати використовуються в навчальному процесі Київського національного університету імені Тараса Шевченка при читанні курсів "Економіка природокористування" та "Основи екології та економіка природокористування".

Результати дисертаційного дослідження щодо теоретичних положень економічного обгрунтування поліпшення стану довкілля і оцінки показників в регіональному розрізі були використані службою охорони праці і навколишнього середовища /СОПНС/ Кілійського суднобудівельно-судноремонтного заводу при розробці заходів "Перспективного плану покращення екологічного стану на КСБСРЗ" (№ 041/1747. 26.09.2000 р., довідка додається).

Апробація результатів дисертації.

Основні положення та висновки дисертаційної роботи доповідались та обговорювались на науково-практичних конференціях різного рівня, в числі яких особливо слід відзначити наступні: Всеукраїнська конференція "Науково-практичні проблеми інституційної та інноваційної політики держави" (1997 р.);науково-практичних конференціях "Підприємництво в умовах ринкової системи господарювання" (1999 р., м. Київ), та "Економіка України. Стратегія відродження та трансформаційні перетворення" (2000 р., м. Київ).

Публікації. За підсумками виконаних досліджень опубліковано 7 праць загальним обсягом 3,5 умовних друкованих аркушів.

Обсяг та структура роботи. Дисертація викладена на 200 сторінках, складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, двох додатків. Основна частина дисертації містить 2 малюнки, 2 графіки, 8 формул. Додатки складаються з 7 малюнків та 16 таблиць, викладених на 20 сторінках. Список літературних джерел включає 168 найменувань і займає 11 сторінок.

Основний зміст дисертаційної роботи

У вступі обгрунтовано актуальність проблеми, проаналізовано стан її наукової розробки, визначено основну мету і задачі дослідження, подано коротку анотацію нових наукових положень, запропонованих автором особисто, показано теоретичне та практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі "Сутність та структура ринку екологічних послуг" розкрито суть ринку екологічних послуг, дається характеристика основних його складових, висвітлюються їх особливості, розглядується економічна природа та передумови формування ринку екологічних послуг, вказується на необхідність створення попиту на різноманітні товари та послуги екологічного характеру. В дисертації критично проаналізовано літературні джерела з питань дослідження сфери послуг в системі національної економіки і відзначено, що на даний момент теоретичні розробки щодо екологічних послуг залишаються одними з актуальних проблем теорії мікро- та макроекономіки і недостатньо відпрацьовані вітчизняною наукою

Сучасне виробництво - це не тільки засіб задоволення потреб у певному виді товарів та послуг - це і основа функціонування економічних, екологічних, соціальних, політичних процесів суспільства. В силу таких обставин навіть вкрай необхідні процеси екологізації суспільного виробництва не можуть проходити шляхом простої відмови від екологічно шкідливих товарів або виробничих процесів. В господарському механізмі формується сфера екологічних послуг, метою якої є поліпшення стану навколишнього середовища і використання екологічного потенціалу в інтересах соціально-економічного розвитку.

Зважаючи на це в сфері екологічних послуг виникає необхідність створення підприємств і закладів в основу яких можуть бути покладені наступні принципи

- орієнтація на випуск екологічно безпечної продукції або надання екологічних послуг, які задовольняють потреби певних груп населення та держави;

- визначення об'ємів, структури та якісних параметрів товарів та послуг з урахуванням маркетингових досліджень ринку;

- оптимізація асортименту товарів та номенклатури послуг за рахунок їх максимальної диференціації у відповідності з вимогами та запитами споживачів, структури пропонування, яке склалося та обмеження їх на основі виділення та вибору цільових ринкових сегментів / груп споживачів, покупців /, для задоволення потреб яких призначені продукція та послуги підприємства, чи установи.

До діяльності підприємств та фірм, які можуть отримувати основну частку свого прибутку від виробництва продукції, надання послуг і ведення діяльності, що мають за мету збереження навколишнього середовища і відповідають принципу збалансованого еколого-економічного розвитку, слід віднести:

інженерію та дизайн;

контрольне обладнання та екологічно сприятливі технології;

освіту і тренінги;

лабораторні аналізи;

екологічний консалтинг;

менеджмент проектів;

оцінка забруднення та практична діяльність щодо їх усунення;

ведення екологічно спрямованої діяльності;

фінансування екологічно сприятливої діяльності.

При переході України на ринкові методи господарювання сформувалося підґрунтя для побудови моделі організаційно-економічного механізму функціонування ринків послуг, в тому числі і екологічних. Виникла необхідність здійснення свідомих дій управлінських структур та підприємницького сектору на реалізацію стратегії формування та розвитку ринку екологічних послуг, який би відповідав критеріям соціально-орієнтованої ринкової економіки. Враховуючи сучасний етап розвитку комплексу послуг, вважаємо, що реалізація цієї стратегії повинна здійснюватись в умовах поетапного формування в них ринкових відносин і, зокрема: через запровадження права власності і відповідальності за користування природними ресурсами; запровадження ринкових інструментів: оподаткування екологічно невідповідної продукції і субсидії для екологічно відповідної, ліцензування діяльності природоохоронного призначення, стимулювання ведення екологічно сприятливої діяльності через мобілізацію додаткових фінансових ресурсів, залучення фірм до виконання екологічних робіт та послуг, які б дозволили реалізувати модель зрівноваженого, соціально-орієнтованого ринку екологічних послуг.

Економічна система визначається характером виробничих відносин, ступенем розвитку їх складових, метою розвитку системи, розвитком відносин власності. В результаті детального аналізу визначено основні особливості формування організаційно-економічного механізму ринку екологічних послуг, тобто сукупність форм і методів, через які здійснюється організація суспільного виробництва в даному ринку, узгоджена економічна доцільність діяльності ринку як цілісної системи. Організації економічного механізму розвитку ринку екологічних послуг властиві тільки йому економічні методи, організаційні форми, технічні засоби, форми залучення людей до праці, системи інформації, політико-правові норми.

Ринок екологічних послуг в Україні знаходиться в стані свого становлення. Сучасний етап його розвитку характеризується невідрегульованістю, стихійним формуванням попиту і відсутністю певних умов, які можуть сприяти його розвитку та функціонуванню.

Результати аналізу доводять, що незважаючи на існуючі негативні моменти, пов'язані з формуванням ринку екологічних послуг, в Україні уже сформувалося певне підґрунтя, яке, в багатьох випадках відрізняється від такого, що існує в країнах з розвиненою ринковою економікою, наприклад, існує своя інфраструктура, високий ступінь концентрації виробництва, система державного забезпечення деяких видів послуг.

У процесі дослідження виявлено основні чинники, які безпосередньо впливають на рівень розвитку екологічних послуг, серед яких: переважно державна власність на природні ресурси, галузевий принцип управління, збереження адміністративних методів керівництва, монополізація виробництва, недосконалість законодавства. Зважаючи на це, для формування ринкових відносин в сфері екологічних послуг, необхідне запровадження досить складної моделі цього процесу, перебудови організаційних структур управління, деконцентрацію, демонополізацію виробництва, створення конкурентного середовища, роздержавлення власності, створення ринкової інфраструктури, умов функціонування суб'єктів ринку екологічних послуг.

У роботі проаналізовано елементи ринку екологічних послуг, їх види та функціональне призначення. В той же час слід відзначити, що в Україні в даний період відсутній єдиний ринок екологічних послуг, а існуючі його елементи не мають ринкового механізму узгодження економічних інтересів. В такій ситуації вважається доцільним запровадження досить складної моделі цього процесу, зміни співвідношень між всіма визначеними елементами його структури.

В основу критеріїв структуризації комплексу екологічних послуг можуть бути покладені види і функціональне призначення послуг, спосіб їх споживання, просторовий фактор і характер розміщення, тип виробника, характер заміщення затрат, тощо. Між структуроутворюючими видами екологічних послуг існує прямий і обернений зв`язок. Рівень розвитку одного виду визначає рівень його споживання, вплив на інші види послуг, а в цілому і на рівень розвитку ринку екологічних послуг.

До основних елементів ринку екологічних послуг слід віднести:

виготовлення, встановлення та експлуатація природоохоронних споруд за замовленням;

розробка екологізованих технологій та обладнання;

переробка, транспортування та захоронення відходів, ліквідація токсичних відходів;

виробництво екологічно чистих продуктів;

екологічний аудит та екологічна експертиза;

екологічне страхування та кредитування;

ліцензування природоохоронної діяльності.

екологічна освіта та пропаганда.

У другому розділі "Основні напрями регулювання ринку екологічних послуг" розглядаються регулюючі функції держави в ринковій економіці, методи державного впливу на формування ринкових засад в сфері природокористування та охорони довкілля, обгрунтовані методологічні підходи щодо впровадження економічних стимулів в сфері екологічних послуг.

В роботі проводиться аналіз дослідження теорії державного регулювання економіки. Особливої уваги заслуговує вплив державного регулювання на функціонування ринкової економіки. У процесі дослідження обгрунтовано необхідність регулюючого впливу держави на формування та становлення ринку екологічних послуг. Ця необхідність обумовлена недосконалістю механізму ринкового регулювання у зв'зку з такими причинами:

- високим ступенем невизначеності сучасного ринку капіталу і праці;

ускладненими формами конкуренції на сучасному ринку;

посиленням взаємозв'язків національних ринків з міжнародним;

неможливістю мати повну об'єктивну інформацію про економічну поведінку виробників і споживачів на ринку, внаслідок ірраціональної споживацької поведінки;

у зв'язку з необхідністю захисту з боку держави інтелектуальної власності як внутрі держави, так і на міжнародному рівні, а також необхідністю вирішення проблем охорони навколишнього середовища.

Формуванню нової екологічної стратегії держави повинно передувати внесення деяких корективів в систему всієї еколого-економічної політики. Врахування екологічного фактору при проведенні економічних реформ потребує відповідної орієнтації всіх економічних інструментів, в першу чергу тих, що впливаюь на напрями і темпи структурної перебудови економіки. Виходячи з цього, основними напрямами еколого-економічної політики держави в регулюванні ринку екологічних послуг слід вважати:

структурна перебудова економіки держави та врахування вимог екологічної безпеки;

сприяння формуванню якісної структури споживання, в основі якої лежать принципи раціональності та безвідходності;

перехід до загальної обов'язкової системи платного природокористування;

інституційні перетворення з метою формування нового правового і економічно механізму регулювання;

реструктуризація екологічного законодавства;

формування ефективної системи екологічної освіти та виховання;

розвиток економічних методів регулювання природокористування;

створення ефективної системи екологічної інформації;

державна підтримка підприємств, які виготовляють природоохоронне обладнання, а також здійснюють послуги екологічного напрямку;

державна підтримка екобізнесу та формування ринку екологічної техніки, продукції та послуг.

У процесі дослідження проблем державного регулювання рекомендується запровадити відпрацьовані в дисертації нові методологічні підходи та пропозиції, а саме:

- методику аналізу видів екологічних послуг, організація та надання яких вимагає адміністративних та економічних методів регулювання, принципів їх взаємодії з боку інститутів демократичного регулювання;

- обгрунтовані рекомендації щодо розширення бізнесу в екологічній сфері, проблем збалансованості споживчого ринку;

- обгрунтовані пропозиції щодо екологічно спрямованої реструктуризації національної економіки, посилення екологічної орієнтації кредитно-грошової та фінансової політики України, з`ясовані шляхи та джерела формування позабюджетних екологічних фондів, створення екологічних банків;

- аналіз системи показників ефективності функціонування видів екологічних послуг, що виражає новий підхід до оцінки місця сфери екологічних послуг в відтворювальному процесі;

- визначення оптимальної потреби в інфраструктурі об`єктів сфери екологічних послуг, яка дозволяє розв`язати одну із проблем просторового розвитку екологічних послуг - поєднання соціальних цілей та еколого-економічної ефективності для підприємців;

- розроблені рекомендації щодо розвитку екологічного менеджменту як пріоритетам і мотивам розвитку соціальних та природоохоронних процесів:

- моделі визначення прогнозних оцінок перспективного попиту на екологічні послуги.

Впровадження ринкових відносин в економіку держави викликало необхідність пізнання форм і методів виробничо-господарської та комерційної діяльності, які використовуються у світових економічних процесах. Особливе місце серед них належать принципам і методам менеджменту. Створення ринку екологічних послуг підвищує відповідальність органів управління даною сферою за стабільність забезпечення її підприємств та установ робочою силою відповідної кваліфікації та структури, технологічним обладнанням та матеріалами, передбачає необхідність створення гнучкої системи управління процесами раціонального використання і розвитку виробничого і кадрового потенціалу підприємств та організацій сфери екологічних послуг, які направлені на урахування вимог ринкової економіки, ігнорування якими може знизити ефективність та результативність функціонування сфери екологічних послуг в цілому. Такою системою може бути система екологічного менеджменту.

У процесі дослідження обгрунтовано необхідність широкого використання в галузях послуг методів менеджменту, які виправдовують себе на практиці в багатьох розвинутих країнах світу. Всю сукупність функцій екологічного менеджменту можна розділити на три групи. Перша група може включати функції, які пов`язані з управлінням запасами природних ресурсів, їх використанням, транспортуванням, а також розміщенням виробництва. До другої групи можна віднести функції управління процесами технологічних інновацій, управління утилізацією та використанням відходів, управління екологічною безпекою. До третьої групи можна віднести дуже важливі функції - це управління соціодинамікою культури, управління урбанізацією та управління екологічною обстановкою.

Перехід України до регульованої ринкової економіки вимагає зміни пріоритетів у здійсненні регулювання природокористування та екологічних функцій держави загалом. Поряд з посиленням адміністративного впливу в цій сфері, який раніше був єдиним шляхом забезпечення систематично оптимального природокористування, в умовах ринку першорядну роль починають відігравати економічні інструменти.

Враховуючи труднощі перехідного періоду, застосування економічних інструментів найефективніше відбувається через введення у практику системи економічних стимулів щодо раціонального використання природних ресурсів, зменшення відходів і антропогенного навантаження на ландшафти, збільшення частки екологічно чистої продукції, розвитку ринку екологічних послуг. Економічне стимулювання природоохорони може здійснюватись за допомогою наступних економічних стимулів:

- пільгове кредитування фірм і об`єднань, які вкладають кошти в природоохоронні заходи, у відповідні технології та технічні поліпшення;

- безпосередні субсидії на придбання та освоєння технічно досконалого, екологобезпечного обладнання;

- безпроцентні позики спеціальних випусків для придбання очисних систем, екологобезпечних технологій.

- пільгові строки амортизаційного списання природоохоронних фондів;

- звільнення від податків частини прибутків, які спрямовуються на будівництво природоохоронних об`єктів або впровадження екологобезпечних технологій;

цінове стимулювання виробництва екологічно чистої продукції, врахування екологічних затрат при вирішенні питання обгрунтованості підвищення цін на споживчі товари.

Виконана в роботі порівняльна оцінка діючих економічних інструментів охорони навколишнього середовища, методичних принципів їх формування і розвитку дозволили сформулювати методичні і практичні рекомендації щодо посилення стимулюючої ролі плати за природокористування в екологічно оновленому виробництві.

Слід відзначити, що ринкова система, яка передбачає певну свободу дій при проведенні господарської діяльності, формує, крім обов`язкових методів, методи рекомендаційного характеру. До цієї групи слід віднести програми розвитку регіонів, галузей, видів діяльності, схеми розміщення соціально-економічних об`єктів, прогнозні оцінки економіко-екологічного стану регіонів і т.д. Позитивним значенням таких розробок є те, що вони дозволяють суб`єктам економіки отримати попередні орієнтири при виробленні перспектив розвитку.

Перспектива удосконалення практики прогнозування для цілей формування регіональних програм пов`язана з застосуванням як моделей описового характеру (наприклад, моделі з рівнями першого порядку для вибору рішень щодо варіанту програми), так і моделі з векторами рішень, які при певних критеріях соціально-економічного розвитку дозволяють описати передпрограмний, програмний і післяпрограмний період.

Так, зокрема, для формування регіональних програм екологічних послуг можна використати загальну модель в умовах невизначеності, мета якої з урахуванням і наявності інформації про зміну середовища в минулому допоможе знайти рішення при переході з попереднього структурного стану в новий.

У третьому розділі "Розвиток ринкових форм екологізації суспільного виробництва" досліджуються проблеми, пов'язані з особливостями розвитку підприємництва в екологічній сфері та роль малого бізнесу в формуванні ринку екологічних послуг.

Основою функціонування ринкової системи є підприємництво - цілеспрямована діяльність по створенню добробуту, яка передбачає задоволення конкретних потреб всіх груп споживачів на базі самостійно організованого виробництва для отримання прибутку. Для того, щоб підприємницька діяльність досягла цілі і взаємодія суспільного виробництва з навколишнім природним середовищем отримала позитивні результати, суб`єкти ринкової економіки повинні мати чіткі орієнтири та гарантії, які розробляються державою на основі юридичних, економіко-технічних методів регулювання господарською діяльністю в умовах ринку.

В завершеному вигляді підприємництво в екологічній сфері повинно представляти собою розвинутий спеціалізований сектор національної економіки, який об`єднує підприємства та організації різних форм власності, цільовим призначенням яких є випуск всіх видів продукції та надання послуг природоохоронного призначення. Задача ця орієнтована на довгострокову перспективу, проте уже в даний час необхідно визначити основні підходи, реалізація яких забезпечить комплексну ефективність екологічного підприємництва. Центральне місце при цьому повинно належати питанням формування економічного механізму, який відповідає наступним основним вимогам:

- відповідність ринковим принципам функціонування економіки та організації підприємницької діяльності;

урахування специфіки екологічного підприємництва як об`єкту економічного регулювання;

узгодження економічних інтересів виробників і споживачів продукції природоохоронного призначення;

відповідність реальним економічним та фінансовим можливостям.

Аналіз розвитку підприємництва в сфері екологічних послуг в країнах з розвиненою ринковою економікою показує, що воно виросло з малого бізнесу. І хоча в сучасному ринку послуг існують і взаємодіють великі, середні та малі підприємства, малий бізнес має своє позитивні особливості. Він складає основу дрібного виробництва, здійснює широку свободу ринкового вибору, визначає темпи, структуру і якісну сторону розвитку сфери послуг, забезпечує додатковими робочими місцями. До основних переваг малого підприємництва слід віднести: юридичну і економічну незалежність суб`єктів господарювання; значні можливості мобілізації фінансових, сировинних, трудових, природних ресурсів; високу гнучкість і пристосованість до вимог ринку; незначну капіталомісткість; малі терміни освоєння і швидку окупність капітальних вкладень; широкі можливості для прояву ініціативи і розумного ризику.

Діяльність комерційних структур в сфері екологічних послуг носить неприбутковий характер, тому вважається доцільним впровадження таких механізмів регулювання:

- механізм державного кредитування, орієнтований на можливості малого бізнесу. Комерційні банки із-за великого ризику, як правило, не хочуть мати справу з малим бізнесом, тому є доцільним створення спеціальних державних фінансових інститутів, які надають кредити на умовах нижчих процентних ставок, ніж в комерційних банках.

механізм державного гарантування позик і страхування кредиту, наданого малим підприємствам.

механізм залучення до фінансового забезпечення малих підприємств кредитів комерційних банків через звільнення оподаткування прибутків, одержаних комерційними банками у вкладання коштів в малі підприємства.

запровадження НБУ продажу кредитних ресурсів комерційним банкам при умові використання певної частини коштів для цільового довгострокового кредитування.

Запровадження механізмів регулювання діяльності комерційних структур на ринку екологічних послуг сприяють розвитку самостійних суб'єктів підприємництва, що мають за мету збереження навколишнього природного середовища і відповідають принципу збалансованого еколого-економічного розвитку.

Висновки

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у виробленні нової концепції розвитку сфери екологічних послуг, забезпеченні механізму її функціонування як єдиної цілісної системи в економіці України. Досягнення цієї мети передбачає створення сприятливого середовища - економічного, соціально-політичного, екологічного і духовного при узгодженні проблем стану середовища існування і соціально-економічного розвитку суспільства.

1. Еколого-економічна ситуація, що склалася в Україні на етапі переходу до ринкових відносин потребує перегляду структури послуг, їх функціонального призначення, способу споживання, вироблення нової концепції розвитку сфери екологічних послуг, забезпечення механізмів її реалізації. Відпрацьована в дисертації концепція розвитку сфери екологічних послуг в сучасних умовах передбачає її розвиток як єдиної цілісної системи

Аналіз розвитку сфери екологічних послуг свідчить, що основні організаційні форми цього процесу виявилися недостатньо послідовними, недостатньо економічно і соціально ефективними процесами. До економічних реформ організаційно-економічний механізм формувався в умовах командно-адміністративної економіки, характерним для якої була орієнтація на єдину державну власність в сфері послуг. В цей період існувала багаторівнева система органів управління в сфері природокористування та природоохорони. Централізовано формувалась діяльність в сфері природокористування та природоохорони з надання послуг. На сучасному етапі внаслідок недосконалості законодавства і управлінських дій, невирішеності ряду методологічних проблем, відсутності реальної підтримки підприємництва в екологічній сфері, ринок екологічних послуг в Україні знаходиться на стадії формування та становлення.

2. Основними напрямами державної політики в розвитку сфери екологічних послуг, які забезпечили б розв`язання цих завдань слід вважати:

2.1. Реалізацію трансформаційної моделі управління на принципах: поступової зміни прямого керівництва суб`єктами господарювання на регулювання їх діяльності на ринку екологічних послуг; залучення до нього різноманітних інституцій державного управління і місцевого самоврядування; інститутів громадського регулювання, інституцій ринкової інфраструктури.

2.2. Здійснення контролю за дотриманням вимог екологічного законодавства, забезпечення проведення ефективних і комплексних заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання ресурсів, досягнення узгодженості дій державних і громадських органів у галузі охорони довкілля.

2.3. Розвиток інституцій ринкової інфраструктури регулювання ринку екологічних послуг, зосередження їх діяльності на спільному виробленні еколого-економічної політики, нормативних параметрів функціонування ринку, контролю за якістю обслуговування, цінами, захисті інтересів виробників та споживачів послуг.

2.4. Об'єднання зусиль загальнодержавних і регіональних структур в забезпеченні, запропонованих в дисертації, форм організаційної, матеріальної та фінансово-кредитної стимулюючої підтримки підприємництва в екологічній сфері.

2.5. Забезпечення врівноваженого розвитку ринку екологічних послуг через застосування принципово нових механізмів - екологічного оподаткування, фінансово-кредитного механізму природоохоронної діяльності, цінової політики, екологічної сертифікації.

2.6. Удосконалення організаційних механізмів реформування власності, створення більш сприятливих організаційно-економічних умов для ефективної реалізації приватної власності.

3. Результати досліджень свідчать, що важливим для розвитку ринку екологічних послуг слід вважати:

3.1. Застосування економічних важелів, які стимулюють природоохоронну діяльність таких як:

а) пільгова податкова політика:

звільнення від плати за фонди природоохоронного призначення;

пільгове оподаткування з прибутку, отриманого від реалізації продукції з відходів;

пільгове оподаткування засобів, які направлені на природоохоронні заходи;

б) удосконалення ціноутворення:

усунення диспропорцій в цінах на продукцію обробних та видобуваючих галузей промисловості;

...