Форми агропромислової інтеграції в садівництві і підвищення економічної ефективності їх функціонування

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 631. 151.6 (447.9) : 634

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Форми агропромислової інтеграції в садівництві і підвищення економічної ефективності їх функціонування

(на матеріалах садівницьких і переробних підприємств АР Крим)

Спеціальність 08.06.01 - економіка підприємств й організація виробництва

Яцух Олена Олексіївна

Київ - 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в лабораторії економіки і маркетингових досліджень Інституту садівництва УААН.

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор, заслужений економіст України Шестопаль Олександр Миколайович - Інститут садівництва УААН, головний науковий співробітник.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Мосіюк Пилип Омелянович - Національний аграрний університет, завідувач кафедри економіки підприємств аграрного сервісу;

кандидат економічних наук Коновалов Іван Васильович - Інститут аграрної економіки УААН, провідний науковий співробітник

Провідна установа - Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, відділ регіональних проблем розвитку і розміщення харчової та переробної промисловості, м. Київ

Захист дисертації відбудеться “26” квітня 2001 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.004.01 в Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус 3, ауд. 65.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці НАУ за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 11, навчальний корпус 10.

Автореферат розісланий “ 23 ” березня 2001 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Жебка В. В.

Загальна характеристика дисертаційної роботи

Актуальність теми дослідження. Економічна криза в агропромисловому комплексі України особливо відчутною є в садівництві - традиційно провідної галуззю сільського господарства АР Крим. Грунтово-кліматичні та економічні умови Криму є винятково сприятливими для розвитку промислового садівництва, зокрема виробництва плодів і продуктів їх промислової переробки в обсягах, які б забезпечували не лише внутрішні потреби, а й значне розширення експорту. Проте сучасний рівень виробництва і споживання плодів, ягід та продуктів їх промислової переробки в Криму, як в Україні загалом, є надто низьким. За цим показником ми значно відстаємо від розвинутих країн світу. Через недостатнє виробництво плодово-ягідної сировини вкрай незадовільно використовуються потужності переробних підприємств Криму. В пяти великих консервних заводів в 1999 році вони використовувалися всього на 6,7 %, а виробництво фруктових консервів загалом скоротилося у 8,7 рази порівняно до 1991 р.

Внаслідок спаду платоспроможного попиту населення на продукцію садівництва, втрати зовнішніх ринків її, зокрема в Росії, збільшення імпорту плодів, нерозвиненість відповідної ринкової інфраструктури виникли значні проблеми з реалізацією плодів і продуктів їх промислової переробки.

Приватизація консервних заводів, їх адаптація до ринкових умов здійснена здебільшого без урахування інтересів виробників садівницької продукції. Практично не функціонують раніше створені сировинні зони консервних заводів, асортимент, якість і терміни надходження сировини на переробку не відповідають вимогам переробних підприємств. Минула система управління не відповідає новому статусу плодопереробних підприємств, а нова ще не сформована. Відсутні належні взаємозв'язки виробників садівницької продукції з торгівельними організаціями. Це зумовлює необхідність комплексного дослідження теоретичних та практичних аспектів формування кращих форм агропромислової інтеграції і на цій основі підвищення ефективності садівництва. Все це свідчить про актуальність і доцільність вибору теми досліджень.

Стан вивчення проблеми. В даний час в Україні ще не сформована єдина загальноприйнята науково-обґрунтована концепція розвитку форм агропромислової інтеграції в АПК. Основні аспекти розвитку інтеграційних процесів в АПК висвітлені в наукових працях В.Г. Андрійчука, П.П. Борщевського, П.І. Гайдуцького, М.Я. Дем'яненка, Й.С. Завадського, І.І. Лукінова, М.Й. Маліка, В.Я. Месель-Веселяка, П.О. Мосіюка, О.М. Онищенка, П.Т. Саблука, В.В. Юрчишина та ін. Наукові підходи, які висвітлюються в роботах зазначених вчених, широко використовуються для обґрунтування і практичної реалізації оптимальних структур агропромислової інтеграції для різних форм господарювання, зокрема і в садівництві.

Стосовно проблеми організації і ефективності садівництва та агропромислової інтеграції у цій галузі значний внесок зроблено такими провідними українськими та зарубіжними науковцями як П.Ф. Дуброва, І.М. Каганович, М.Ю. Коденська, А.С Косякін, І.В. Коновалов, В.В. Лазня, В.Н. Дем'яненко, О.Ю. Єрмаков, Д.Ф. Чухно, В.І. Бойко, О.М. Шестопаль, А.І. Шумейко та ін. Водночас слід підкреслити, що в умовах реформування аграрної і плодопереробної сфер, коли внаслідок приватизації створюються принципово нові господарські структури, ще надто мало виконано досліджень з проблем агропромислової інтеграції в садівництві. Тому є чималий ряд теоретичних і практичних питань, вирішення яких вимагає спеціальних досліджень.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження здійснювалися згідно з тематичними планами науково-дослідних робіт лабораторії економіки Інституту садівництва УААН на 1997 - 2000 роки з виконання комплексної теми: “Розробити інтенсивні ресурсозберігаючі екологічно безпечні технології виробництва, зберігання та переробки плодів і ягід (номер державної реєстрації 0196U118182).

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є теоретичне узагальнення основ і сутності інтеграції сфер виробництва, промислової переробки, зберігання і реалізації садівницької продукції в нових умовах господарювання; дослідження організаційно-економічних аспектів розвитку галузі садівництва і плодопереробної промисловості на основі агропромислової інтеграції; виявлення резервів та розробка науково-обґрунтованих рекомендацій спрямованих на підвищення ефективності функціонування галузей садівництва в умовах формування ринкових відносин, зокрема обґрунтування оптимальних структур (моделей) агропромислової інтеграції та основних аспектів економічного механізму взаємовідносин між сферами агропромислової інтеграції в садівництві.

Відповідно до мети в дисертації поставлені такі основні задачі:

визначити соціально-економічні передумови та теоретичну сутність організаційно-економічних аспектів агропромислової інтеграції в сфері виробництва, переробки і реалізації плодів у нових умовах господарювання; агропромислова інтеграція садівництво

узагальнити методичні аспекти визначення економічної ефективності агропромислової інтеграції в садівництві в сучасних умовах;

здійснити аналіз тенденцій розвитку і дати оцінку сучасного стану виробництва, промислової переробки і використання садівницької продукції в регіоні;

узагальнити набутий досвід агропромислової інтеграції в садівництві, виявити найефективніші її форми та обґрунтувати комплекс організаційно-економічних заходів з удосконалення організаційних структур в галузі;

обґрунтувати основні напрямки перспектив розвитку садівництва і форм агропромислової інтеграції в галузі;

обґрунтувати пропозиції щодо розробки оптимальних структур (моделей) агропромислової інтеграції в садівництві та удосконалити економічний механізм взаємовідносин між сферами агропромислової інтеграції.

Предмет і об'єкт дослідження. Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних, організаційно-економічних проблем розвитку і підвищення ефективності садівництва на основі агропромислової інтеграції та обґрунтування економічного механізму взаємовідносин між учасниками інтеграційних формувань в садівництві.

Об'єкти дослідження: садівницькі господарства, агропромислові формування, плодопереробні підприємства АР Крим. Поглиблені дослідження здійснені на матеріалах конкретних переробних підприємств, які реформувалися і набули певного досвіду інтеграційної діяльності з виробниками сировини.

Методологія та методика дослідження. В основу дослідження покладено діалектичний метод пізнання. Теоретичною та методологічною основою досліджень є роботи вітчизняних і зарубіжних вчених, в яких розкриваються закономірності та особливості реформування відносин власності, агропромислової інтеграції, в тому числі і в галузі садівництва, законодавчі та нормативні акти з питань реформування та розвитку різних форм господарювання. Для вирішення поставлених завдань у дисертаційній роботі застосовувались як загальноприйняті, так і спеціальні методи досліджень, а саме: діалектичний метод пізнання та системний підхід до вивчення економічних явищ та процесів, абстрактно-логічний, монографічний, економіко-статистичний, системного та порівняльного аналізу, розрахунково-конструктивний та кореляційний, статистичні групування тощо.

Наукова новизна одержаних результатів. До конкретних результатів, що відображають новизну досліджень належать такі:

теоретичне узагальнення тенденцій і особливостей розвитку агропромислової інтеграції в садівництві в умовах формування ринкових відносин;

обґрунтування основних напрямів та параметрів розвитку промислового садівництва в регіоні на перспективу;

обґрунтування нових форм інтеграції сфер виробництва, промислової переробки, зберігання, транспортування та реалізації садівницької продукції;

пропозиції зі створення асоціації садівницьких господарств і плодопереробного підприємства на рівні району;

рекомендації з удосконалення породно-сортової структури плодових насаджень залежно від спеціалізації садівницьких господарств за напрямками використання продукції;

обґрунтування пропозицій з удосконалення економічного механізму взаємовідносин між сферами агропромислової інтеграції.

Практичне значення одержаних результатів. Висновки та пропозиції, зроблені в дисертаційній роботі спрямовані на підвищення економічної ефективності садівництва і плодопереробної промисловості в АР Крим на основі ефективних форм агропромислової інтеграції. Реалізація результатів дослідження сприятиме стабілізації, розвитку і підвищенню ефективності промислового садівництва і плодопереробної промисловості.

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, викладені в дисертаційній роботі, одержані автором особисто. Автор самостійно зібрав необхідний для досліджень інформаційний матеріал, особисто статистично опрацьовані дані річних звітів і матеріали первинного бухгалтерського обліку ряду садівницьких і плодопереробних підприємств. Обґрунтовано основні напрями і параметри перспектив розвитку садівництва, плодопереробної промисловості, практичні рекомендації щодо застосування одержаних результатів у виробництві та промисловій переробці плодів у регіоні.

Апробація результатів дослідження. Результати дисертаційних досліджень доповідалися на вчених радах і засіданнях методичних комісій Інституту садівництва УААН в 1998 - 2000 рр., на міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні проблеми розвитку економіки агропромислового комплексу: соціально-економічні та правові аспекти” (м. Запоріжжя, 2000 р.), на науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Таврійської державної агротехнічної академії в 1998 - 2000 рр., на семінарах спеціалістів та використовувалися в навчальному процесі ТДАТА.

Публікації результатів дослідження. За темою дисертаційної роботи опубліковано 6 наукових праць, підготовлених самостійно, загальним обсягом 1,56 друк. арк.

Обсяг та структура роботи. Дисертація викладена на 185 сторінках друкованого тексту, складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел із 163 найменувань, містить 35 таблиць, 7 рисунків та схем і 12 додатків.

Вступ

Перший розділ - “Теоретичні основи агропромислової інтеграції в садівництві і визначення її економічної ефективності”. 1.1. Теоретичні основи і сутність інтеграції сфер виробництва, промислової переробки, зберігання і реалізації садівницької продукції. 1.2. Методика визначення економічної ефективності агропромислової інтеграції в садівництві. 1.3. Методичні підходи до виконання досліджень ефективності форм агропромислової інтеграції в садівництві.

Другий розділ - “Аналіз і оцінка ефективності сучасних форм агропромислової інтеграції в садівництві”. 2.1. Аналіз тенденцій виробництва, промислової переробки і використання садівницької продукції. 2.2. Економічна ефективність садівництва залежно від напрямків використання продукції. 2.3. Форми агропромислової інтеграції в садівництві і основні тенденції їх розвитку. 2.4. Аналіз ефективності форм інтеграції виробництва, промислової переробки, зберігання і реалізації плодів та ягід.

Третій розділ - “Основні напрямки підвищення ефективності агропромислової інтеграції в садівництві”. 3.1. Основні напрямки перспектив розвитку садівництва і форм агропромислової інтеграції в галузі. 3.2. Обґрунтування оптимальних структур /моделей/ агропромислової інтеграції в садівництві для різних форм господарювання. 3.3. Обґрунтування варіантів породно-сортової структури насаджень залежно від напрямків використання садівницької продукції. 3.4. Удосконалення економічного механізму взаємовідносин між сферами агропромислової інтеграції у садівництві.

Висновки.

Список використаних джерел.

Додатки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність теми, сформульовані мета та задачі, визначені предмет і об'єкт дослідження, відображені наукова новизна, практичне значення, апробація та публікації одержаних результатів, особистий внесок здобувача.

У першому розділі - “Теоретичні основи агропромислової інтеграції в садівництві і визначення її економічної ефективності” - розглядаються з позиції системного підходу теоретичні та організаційні аспекти розвитку агропромислової інтеграції та її особливості в садівництві. З врахуванням основних особливостей промислового садівництва та аспектів його адаптації до ринку обґрунтовується доцільність комплексної оцінки виробничої діяльності інтегрованих садівницьких і плодопереробних підприємств.

Поряд із загальними, властивими усім галузям сільського господарства тенденціями розвитку інтеграційних процесів, садівництву притаманні характерні особливості, всебічне врахування яких є неодмінною умовою ефективного ведення галузі. Серед таких особливостей передусім варто відзначити те, що садівництво цілковито базується на створенні і продуктивному використанні багаторічних насаджень. До того ж, ця галузь належить до потенційно найефективніших галузей сільського господарства, про що переконливо свідчить багаторічний досвід високої ефективності виробництва плодів у Криму в минулі, дореформені роки.

В економічній ситуації, що склалася внаслідок раптового переходу від адміністративно-планової до ринкової системи та пов'язаною з цим лібералізацією цін і великого диспаритету їх на продукцію промисловості і сільського господарства потенційні можливості ефективного ведення садівництва використовуються вкрай незадовільно. Недостатньо враховуються основні особливості промислового садівництва з огляду на посилення адаптації його до ринку.

У всіх сферах матеріального виробництва, окрім сільського господарства, визначення економічної ефективності зводиться до співставлення одержаного ефекту (результату) до витрат коштів і праці на його одержання чи до обсягу засобів виробництва, що використовувалися. Для сільського господарства такий підхід до визначення економічної ефективності виробництва є неповним, бо при цьому не враховується такий важливий чинник як використання землі.

При визначенні економічної ефективності виробництва у сільськогосподарському підприємстві не можна обмежуватися лише показником, що характеризує окупність (рентабельність) витрат. Поряд з показниками, що характеризують окупність витрат на виробництво сільськогосподарської продукції, виробників не може не цікавити вихід валового і чистого доходу (прибутку) з одиниці земельної площі. Тим більше, що сільськогосподарські культури здебільшого надто різняться за цим показником. Це яскраво підтверджується таким прикладом: в 1998 році рівень рентабельності виробництва зерна в ВАТ “Побєда” Нижньогірського району становив 76,2%, відповідно плодові - 20,3% (в 3,7 разів менше), тоді як було з 1 га зернових культур отримано прибутку 139,8 грн., а з 1 га саду - 642,6 грн. (в 4,6 разів більше).

У другому розділі - “Аналіз і оцінка ефективності сучасних форм агропромислової інтеграції в садівництві” - аналізуються сучасні форми агропромислової інтеграції, стан економічних взаємозв'язків у садівництві і плодоконсервному комплексі, а також питання інтеграції в різних формах спільної діяльності виробників сировини та плодопереробної продукції.

Важливою особливістю АР Крим є те, що стійкість її економіки значною мірою залежить від розвитку курортів і експорту-імпорту продукції. Аналіз балансу експортно-імпортних потоків садівницької продукції і продуктів їх промислової переробки свідчить про негативну тенденцію цього балансу. В 1998 році в Криму значно знизились обсяги реалізації плодів на експорт і становили лише 1205 т. Виручка від експорту плодової продукції скоротилась в 1994-1998 рр. з 1,2 до 0,6 млн. дол. США, імпорт же цієї продукції за той же період зріс майже в 17 разів і становив 1 млн. дол. США. Це сталося не стільки через зниження обсягів виробництва, скільки через недосконалий механізм експортно-імпортних операцій стосовно продукції садівництва.

Встановлено, що використання виробничого потенціалу в галузі садівництва в даний час майже не стимулюється фінансовими чи іншими важелями з боку держави. Існуючі механізми кредиту, цінової та амортизаційної політики не сприяють цьому. Фінансова підтримка у вигляді дотацій, субсидій з бюджету, в тому числі на капіталовкладення, бюджетні позички, якщо і здійснюється, то в незначних розмірах. Виробники сировини, так як і консервної продукції, здебільшого недостатньо фінансово забезпечені. Визначені фактори, які призвели до занепаду садівництва та зниження обсягів промислової переробки плодів та здійснено поділ їх на об'єктивні і суб'єктивні. Внаслідок цих чинників сталося значне зниження обсягів виробництва плодів (табл. 1).

Таблиця 1.

Динаміка площі плодових і ягідних насаджень, їх врожайності та валового збору садівницької продукції в АР Крим (всі категорії господарств)

Роки	Площа плодових і ягідних насаджень, тис. га	В т. ч. в плодоносному віці	Валовий збір, тис. т	Урожайність насаджень, ц/га
1986-1990	76,7	53,6	399,5	74,8
1991-1995	76,7	54,5	193,9	35,5
1996	66,4	50,3	207,6	41,3
1997	62,1	49,8	249,3	50,1
1998	50,5	44,1	153,7	36,2
1999	47,8	42,2	22,7	5,4
2000	44,4	40,4	133,5	33,0

Спад обсягів виробництва плодів і ягід у господарствах суспільного сектору країни стався головним чином через різке зниженням ефективності садівництва. Садівництво в більшості господарств суспільного сектору АР Крим раптово перетворилося з високоефективної галузі в низькорентабельну і збиткову. Так, наприклад, у 1998 р. виробництво плодів і ягід було збитковим у 178 колективних і державних господарствах, і лише в 20 з них - прибутковим. Така ситуація стала надто незвичною для садівницьких підприємств, які раніше здебільшого були високорентабельними. Варто принагідно підкреслити, що садівницькі господарства повільно адаптуються до нових умов господарювання. В 1999 році в суспільних господарствах Криму було закладено лише 158 га плодових насаджень, в той час як із господарського обігу виведено 3323 га, тобто на 1 га закладки вибуло 21 га (ця негативна тенденція відзначена протягом п'яти останніх років).

В умовах лібералізації цін, скасування держзамовлення, більшість товаровиробників сільськогосподарської продукції вдалося до стихійної торгівлі, в якій переважали бартерні угоди. Не виключенням у цьому плані були й експортні операції.

Внаслідок зменшення валових зборів плодів і ягід погіршилося забезпечення плодопереробних підприємств сировиною. Потужності плодопереробних підприємств використовуються лише на 9-10 %. Плодопереробна промисловість Криму перебуває в стадії глибокої кризи. Виробництво плодових консервів в Криму знизилось з 272,0 муб у 1991 р. до 14,8 муб у 1999 р., або у 18 разів. У загальному виробництві плодоовочевих консервів фруктові у 1998 р. склали 47,2 % (табл. 2). Рівень збитковості у 1999 році дорівнював - 5,2 %. Занепад власної сировинної бази призвів до кризового стану і виноробних підприємств.

Таблиця 2.

Динаміка виробництва плодових консервів в АР Крим, 1991-1999 рр., муб

Продукція	Роки
	1991	1992	1996	1997	1998	1999
Фруктові, всього	272,0	244,7	52,7	39,5	31,3	14,8
в т.ч.: компоти	115,3	102,9	17,2	4,7	1,5	2,6
повидло	10,3	6,8	3,1	2,5	1,7	1,5
варення	3,0	2,0	0,6	0,1	0,2	0,1
джем	0,2	0,1	3,8	0,8	0,1	0,02
соки та напої	124,2	104,7	25,6	30,4	25,6	12,0
Інші фруктові консерви	18,9	28,1	23,21	1,0	2,2	1,4

Різноманітність природних і економічних умов для влаштування промислового садівництва, специфічні особливості садівницької продукції зумовлюють розвиток і функціонування різних форм інтеграції і кооперування в цій галузі. Нині основними організаційними формами агропромислової інтеграції в Україні є регіональні та господарські агропромислові формування. Останні з них репрезентовані агропромисловими підприємствами, агрофірмами. Серед них найпоширенішою є агропромислова інтеграція в галузі садівництва на рівні підприємств. В таких агропромислових підприємствах досягається єдність і безперервність технологічного циклу від вирощування сировини до випуску продуктів кінцевого споживання.

В даний час організація промислової переробки і зберігання плодів і ягід безпосередньо в місцях виробництва є однією з форм розвитку агропромислової інтеграції. В господарствах, сформованих за типом агропромислового підприємства, значна частка вирощених плодів і ягід направляється в сферу промислової переробки. Це забезпечує раціональніше використання вирощеної продукції, виробництво різних видів її промислової переробки, ефективнішого використання трудових і виробничих ресурсів садівницьких підприємств. Так, у ВАТ “Побєда” Нижньогірського району, яке розвивається за типом агропромислового підприємства, незважаючи на складну економічну ситуацію, садівництво щорічно відзначається високою ефективністю. Рівень рентабельності виробництва плодів протягом 1995-1997 рр. коливався в межах 90-181 %, лише в 1998 р. він знизився до 20 % через надто низькі ціни реалізації плодів на ринку. З кожного гектару плодоносного саду господарство одержує прибутку в середньому біля 1,5 тис. грн.

Дослідженнями встановлено, що у садівницьких господарствах, які мають плодопереробну базу і сферу зберігання, ефективність садівництва є значно вищою порівняно з тими підприємствами, в яких відсутня ця сфера (табл.3). З даних табл. 3 видно, що в господарствах, в яких є сфера промислової переробки і зберігання, виробництво плодів є прибутковим, а урожайність їх в 1,7 разів вищою, собівартість 1 ц плодів в 2,5 рази нижчою, значно вищою є ціна реалізації продукції порівняно з господарствами, які не мають цих сфер.

Таблиця 3.

Ефективність садівництва залежно від наявності сфери промислової переробки плодів і ягід у садівницьких підприємствах АР Крим, 1996-1997 рр.

Показник	Господарства, в яких є плодопереробні підрозділи	Господарства, в яких немає плодопереробних підрозділів
Кількість господарств у групі	15	14
Урожайність, ц/га	71,9	46,1
Виробничі витрати на 1 га, грн.	1216,0	812,1
Собівартість 1 ц плодів і ягід, грн.	24,7	33,6
Ціна реалізації 1 ц плодів, грн.	27,0	19,9
Прибуток, збиток (-) від садівництва, всього, тис. грн.	123,9	-52,9
Прибуток, збиток (-) на 1 га саду, грн.	282,1	-84,6
Рівень рентабельності, збитковості (-), %	37,5	-5,5

Основною ж проблемою розвитку плодопереробних підрозділів у садівницьких підприємствах є створення відповідної матеріально-технічної бази. Як свідчить досвід багатьох зарубіжних країн сучасний рівень виробництва техніки дозволяє створювати невеликі за розмірами, але високопродуктивні та порівняно недорогі структури з переробки різних видів сільськогосподарської продукції, у тому числі плодів і ягід (табл. 4).

Таблиця 4.

Економічна ефективність виробництва фруктових консервів в АР Крим, 1998 р.

Показники	Мінсільгосп- прод АР Крим	СП "РАЛЬФ-ГЕССА"	ЗАТ "Майбел"	ВАТ “Побєда”
Обсяг виробленої продукції, туб	3565,0	1944,5	7950,1	2006,0
Оптова ціна одиниці продукції (без ПДВ і АЗ), грн.	514,7	429,1	1102,8	298,9
Собівартість одиниці продукції, грн.	489,5	450,5	781,02	181,2
Вартість товарної продукції в оптових цінах, тис. грн.	1835,0	834,4	8767,5	599,5
Собівартість продукції, тис. грн.	1745,1	875,9	6209,2	363,5
Прибуток, збиток (-), всього, тис. грн.	89,9	-41,5	2558,3	235,9
Прибуток, збиток (-) на одиницю продукції, грн.	25,2	-21,3	321,8	117,6
Рівень рентабельності, збитковості (-), %	5,2	-4,7	41,2	64,9

У нас же цей напрямок стримується через відсутність відповідного технологічного устаткування та фінансового забезпечення формувань сфери промислової переробки плодів та їх тривалого зберігання.

Неефективною виявилася інтеграція на рівні виробничо-аграрних садівницьких об'єднань, як заново створених так і реформованих з колишніх трестів садівницьких радгоспів. Діяльність існуючого об'єднання “Кримсадвинпром”, який створено на базі колишнього тресту радгоспів, обмежується лише управлінськими та контролюючими функціями. Агропромислова інтеграція виробництва садівницької продукції і її промислової переробки в масштабах об'єднання не забезпечувалася достатньою мірою внаслідок слабких міжгосподарських і міжгалузевих зв'язків та нерозвиненості економічних відносин.

Одним із напрямків розвитку і підвищення ефективності плодопереробної промисловості в сучасних умовах варто визначити створення спільних підприємств з іноземними інвесторами. Сприятливий біокліматичний потенціал Криму для виробництва високоякісних продуктів садівництва усе більше зацікавлює західних інвесторів. Варто відзначити, що саме в плодопереробну галузь вони наміряні вкладати кошти. Приміром, на базі трьох консервних заводів, після їх реструктуризації, створені нові підприємства, це зокрема спільне українсько-американське підприємство “РАЛЬФ - ГЕССА”, ЗАТ “МАЙБЕЛ” і ТОВ “Тританія”. При проведені рекламних компаній ці підприємства роблять основний наголос на 100 % натуральність продукції з екологічно чистих плодів і ягід Криму, що ще раз чітко підкреслює виняткову унікальність кримського садівництва.

У третьому розділі - “Основні напрямки підвищення ефективності агропромислової інтеграції в садівництві” - обґрунтовуються основні напрями розвитку садівництва, виробництва консервної продукції, оптимальні структури (моделі) агропромислової інтеграції в садівництві для різних форм господарювання, моделювання організаційно-економічних відносин та створення ринкової інфраструктури і фірмової торгівлі.

Відповідно до програми розвитку садівництва в АР Крим до 2010 р., в опрацюванні якої дисертант брав участь, обсяг виробництва плодів і ягід в усіх категоріях господарств передбачається збільшити до 400-450 тис. т, в тому числі направлятиметься для задоволення внутрішніх потреб 300-330 тис. т, з них для споживання у свіжому вигляді 180 тис. т, на промислову переробку 120-150 тис. т, на експорт 100-120 тис. т.

Згідно з Державною програмою розвитку садівництва (затвердженою Кабінетом Міністрів України в 1994 р.) пересічні обсяги закладання садів та ягідників у АР Крим в 2001 - 2005 рр. мають становити 2130 га, в т. ч. плодові насадження 1790: із них зерняткові культури - 1140 га, кісточкові - 530, горіхоплідні - 120, ягідники - 340 га. Значну увагу передбачено приділяти планомірному відтворенню плодових і ягідних насаджень, збільшенню в них частки кісточкових, горіхоплідних культур та ягідників. Збільшення виробництва плодів і ягід буде досягнуто, передусім, за рахунок підвищення продуктивності насаджень. У 2005 році врожайність садів прогнозується на рівні 68 ц/га.

Найважливішим напрямом реалізації Державної програми розвитку садівництва є створення насаджень нового типу, зокрема садів короткого циклу, які вступають у плодоношення на 2 - 3-ий рік після садіння та забезпечують врожай на рівні 25 - 40 т/га. Значна роль у цьому плані відводиться дотриманню оптимального періоду продуктивного використання плодових та ягідних насаджень, оптимізації породно-сортової та вікової структури насаджень. Саме цим забезпечується зниження трудомісткості продукції, рівномірніше використання протягом року праці і основних засобів виробництва, а також прискорене оновлення сортименту.

Однією із глобальних світових тенденцій розвитку промислового садівництва є скорочення загальної ротації плодових і ягідних насаджень, тобто скорочення як тривалості їх створення, так і продуктивного використання. Це зумовлено необхідністю прискорення окупності капітальних вкладень, підвищення якості продукції, зниження трудомісткості продукції через зниження затрат праці на збиранні плодів і обрізуванні дерев. Все це характеризує один із основних напрямків інтенсифікації садівництва.

До визначних чинників інтенсифікації належить також широке впровадження у виробництво нових високоврожайних сортів плодових і ягідних культур (імуностійких, проти найбільш поширених хвороб, що сприяє зведенню до мінімуму застосування хімічних засобів і одержання екологічно чистої продукції тощо), оскільки для конкретного господарства це практично не пов'язано з додатковими капіталовкладеннями.

Особлива увага має надаватися удосконаленню породно-сортової структури насаджень у напрямку повної відповідності її з огляду на цільове призначення продукції. Для забезпечення переробних підприємств сировиною на виробництво дієтичного харчування, в районах що відзначаються винятково сприятливими грунтово-кліматичними умовами для успішного вирощування плодових культур та розвинутою консервною промисловістю (Бахчисарайський, Кіровський, Нижньогірський, Сімферопольський, Червоногвардійський, Джанкойський райони) необхідно закладати сировинні сади на площі 200 - 300 га, в яких забезпечуватимуться повна механізація виробничих процесів та з мінімальним застосуванням хімічних засобів проти хвороб з метою одержання екологічно чистої продукції для дитячого харчування, з підвищеним вмістом вітамінів та амінокислот.

На основі узагальнення наукових публікацій і конструктивних розрахунків запропоновано створення асоціації садівницьких і плодопереробних підприємств у межах Нижньогірського району та її організаційна структура, інтегратором якої виступає ВАТ “Нижньогірський консервний завод” (рис.1). Ця схема обґрунтовується, передусім тим, що в умовах формування ринкової економіки і пов'язаного з цим збільшення суб'єктів ринку садівницької продукції, об'єктивно виникає необхідність посилення горизонтальної і вертикальної агропромислової інтеграції в галузі та створення її відповідних організаційних форм. Модель (структура) агропромислової інтеграції з виробництва продукції садівництва та її промислової переробки на рівні району ґрунтується на оптимальному співвідношенні сфер виробництва і переробки садівницької продукції в межах асоціації.

Асоціація з виробництва, переробки і реалізації плодово-ягідної продукції створюється відповідно до діючого законодавства України рішенням установчої конференції повноважних представників аграрних формувань, ВАТ Нижньогірського консервного заводу та торговельних установ. Партнери асоціації на добровільних засадах об'єднують свою виробничу, комерційну, зовнішньоторговельну та інші види діяльності.

Метою створення асоціації у складі ВАТ “Нижньогірський консервний завод” і садівницьких підприємств району є збільшення виробництва плодово-ягідної продукції та продуктів її промислової переробки, розширення асортименту і поліпшення якості кінцевого продукту споживання шляхом об'єднання усіх видів діяльності, поєднання інтересів виробників, переробної промисловості і торгівельної мережі, сприяння здійсненню експортно-імпортних операцій, одержання на цій основі синергічного ефекту. В асоціацію можуть вступати сільськогосподарські підприємства, фермерські господарства та окремі особи, підприємства, організації, зацікавлені у спільній діяльності, незалежно від форм власності і відомчої належності. Учасники добровільно входять в Асоціацію на основі договірних стосунків

В основу розподілу кінцевих результатів інтегрованого плодопереробного виробництва покладається принцип рівновигідності поточних витрат на виробництво сировини, її переробку та реалізацію. Базою для визначення пропорцій розподілу кінцевих результатів між сторонами є нормативні витрати на виробництво та переробку. Ціна виробництва повинна забезпечувати однакові річні прибутки на одиницю витрат. Це забезпечує однакові стартові умови кожному товаровиробникові, що особливо важливо у перехідний до ринкової економіки період.

На основі досліджень визначені такі перспективні форми агропромислової інтеграції в садівництві:

Найефективнішою формою агропромислової інтеграції є і залишається на перспективу агропромислове підприємство, в якому поєднується виробництво, переробка і реалізація продукції як єдиний технологічний цикл. Удосконалення структури такого підприємства передусім полягає в формуванні ринкової інфраструктури, зокрема власної торгівельної мережі.

Агропромислове формування у складі садівницьких аграрних формувань і консервного підприємства як інтегратора асоціації. Члени цієї асоціації об'єднуються на добровільних засадах для вирішення спільної мети - одержання максимального прибутку від виробництва і реалізації кінцевого продукту. Взаємовідносини між членами асоціації зумовлюються відповідними угодами, в яких передбачається принцип рівновигідності розподілу прибутків. В такому разі ліквідується монополізм як переробника, так і виробника. Монополізм переробного підприємства звичайно проявляється в установленні низьких цін на сировину, а монополізм товаровиробника - в завищенні виробничих витрат. В запропонованій асоціації всі зусилля партнерів направлятимуться на виробництво конкурентноспроможної продукції і одержання максимального прибутку, який розподіляється відповідно до частки фактичної участі у створенні цього продукту.

Створення невеликих переробних цехів, підрозділів у садівницьких господарствах.

Створення переробних підприємств, заводів, холодильників на кооперативних засадах.

Створення сировинної бази, плодоконсервних заводів на основі оренди землі і багаторічних насаджень.

Створення нових форм реалізації кінцевого продукту: торгова марка, торгові дома, посередники з виробниками на основі кооперативів.

В умовах формування ринкової економіки зовсім занепала система оптової торгівлі садівницької продукції. До 90-х років державні заготівлі охоплювали до 80 % валового збору продукції садівництва, а в 1998 р. лише 16 %. Тому завдання інтеграції сільського господарства і плодопереробних підприємств лежить не тільки в об'єднанні зусиль стосовно виробництва кінцевого продукту, а й в тому, щоб спільними зусиллями вирішувати проблеми реалізації цього продукту, в т. ч. й на експорт.

Створення спільних підприємств з іноземними інвесторами, як засвідчує практичний досвід, належить до економічно доцільних форм кооперування вітчизняних та зарубіжних фірм і компаній, в справі організації високопродуктивного виробництва садівницької продукції і її промислової переробки.

ВИСНОВКИ

1. АР Крим відзначається великим природно - економічним потенціалом для розвиту промислового садівництва. Грунтово-кліматичні умови більшості районів Криму є винятково сприятливими для виробництва продукції теплолюбних плодових культур та їх сортів, що мають надто обмежений ареал вирощування в інших регіонах України та в сусідніх державах. Сприяє розвиткові товарного садівництва наявність потужної плодопереробної бази і значний внутрішній попит на плоди, ягоди і продукти їх промислової переробки зумовлений великою кількістю тут відпочиваючих та курортників у літні місяці. Все це є реальною передумовою організації в регіоні великомасштабного виробництва садівницької продукції як для забезпечення потреб внутрішнього ринку, так і на експорт.

Однак в останні роки в садівництві Криму переважають явно негативні тенденції: знижуються валові збори плодів і ягід, зменшуються площі насаджень, до критичного рівня знизились темпи їх відтворення (в 1998 р. в колективних та державних сільськогосподарських підприємствах співвідношення закладання садів і вибуття їх із господарського обігу становило 1 : 22,1 га).

Внаслідок лібералізації цін, великого диспаритету їх на продукцію промисловості і сільського господарства садівництво в більшості господарств раптово перетворилися із високоприбуткової у збиткову галузь. Це також зумовлено зниженням платоспроможного попиту населення на плоди, втрати зовнішніх ринків цієї продукції, зокрема в Росії, встановлення плодопереробними підприємствами і торгами низьких монопольних цін на плоди і ягоди, відсутність відповідної ринкової інфраструктури та сфери реалізації продукції в сільськогосподарських підприємствах.

2. Водночас досвід ряду садівницьких господарств свідчить, що і в сучасних умовах при застосуванні прогресивних технологій і вирощуванні кращих сортів плодових культур садівництво є стабільно прибутковою галуззю. Так, приміром, у ВАТ “Побєда” Нижньогірського району від реалізації плодів з площі біля 900 га в 1997 р. отримали 1630 тис. грн. прибутку і в 1998 р. - 410 тис. грн. Прибуток з 1 га плодоносних плодових насаджень становив відповідно 2264 і 643 грн.

3. Одним з напрямів реформування галузі садівництва і плодоконсервної промисловості є розвиток інтеграції сфер виробництва, промислової переробки, зберігання та реалізації продукції. Ця інтеграція здійснюється в таких формах: міжгалузеві об'єднання за участю підприємств з виробництва сировини та її переробки і реалізації; поєднання виробництва і переробки плодово-ягідної продукції безпосередньо в одному господарстві; переробка на давальницьких умовах.

Основною формою організації виробництва продукції садівництва залишатимуться спеціалізовані господарства, реформовані в агропромислові, агроторгівельні підприємства, господарські товариства, які в свою чергу об'єднуватимуться в асоціації, корпорації та інші форми для вирішення питань виробництва, промислової переробки і реалізації садівницької продукції, матеріально-технічного забезпечення, маркетингових досліджень, стратегії і тактики виробництва.

4. Плодопереробна промисловість Криму перебуває в стадії глибокої кризи. Виробництво плодових консервів знизилось з 272,0 муб у 1991 році до 31,3 муб у 1998 році, або ж у 9 разів. Потужність консервних заводів Криму за 1991-1998 рр. знизилось з 251,8 муб до 158 муб. В 1998 р. ця потужність використовувалася на 6,8%. Припинилось виробництво сухофруктів і не здійснюється замороження плодів і ягід. Обладнання в більшості плодопереробних підприємств технічно застаріле, мало ефективне і не дозволяє виробляти конкурентноспроможну продукцію, не досягається глибока переробка сировини.

За умов низької ефективності виробництва плодово-ягідної сировини садівницькі підприємства не виявляють бажання нарощувати обсяги її виробництва. Водночас вкладаються значні кошти в сільськогосподарських підприємствах на будівництво невеликих переробних цехів, у яких не забезпечується глибока переробка сировини і внаслідок цього не досягається належна ефективність. Тому основні зусилля мають бути спрямовані на використання наявних потужностей великих плодоконсервних заводів.

5. Як свідчить виробничий досвід, одним із напрямів розвитку і підвищення ефективності плодопереробної промисловості в сучасних умовах є створення спільних підприємств з іноземними інвесторами. Прикладом цього в Криму є ЗАТ “Майбел”, яке спеціалізується на виробництві фруктових соків. В 1998 р. тут отримано 2558,3 тис. грн. прибутку, а рівень рентабельності виробництва становив 41 %. Це досягається завдяки прогресивним технологіям та способам упаковки продукції, розвиненій маркетинговій та рекламній діяльності. Як недолік їх діяльності слід визначити, що вони ще мало виділяють із своїх прибутків інвестицій на розвиток і підвищення ефективності виробництва сировини.

6. В сучасних умовах на базі великих консервних заводів доцільно створювати такі нові форми організації агропромислового виробництва як асоціації, корпорації, акціонерні товариства, які об'єднувалися би під єдиною торгівельною маркою, мали можливість створювати спеціалізовану торгівельну мережу; розвивати рекламну діяльність. Такі форми повинні створюватися за рівноправною участю виробників сировини і максимально враховувати інтереси всіх сторін інтеграційного об'єднання. На підставі узагальнення практичного досвіду і конструктивних розрахунків запропоновано створення асоціації на базі ВАТ “Нижньогірський консервний завод” і садівницьких підприємств Нижньогірського району. Врахування цих положень, дозволить мобілізувати кошти на розвиток і впровадження сучасних технологій виробництва, переробки і зберігання садівницької продукції, здійснювати конкурентноспроможне розширене виробництво, залучення державних та іноземних інвестицій.

7. Вихідним принципом розподілу кінцевих результатів інтегрованого виробництва і промислової переробки плодів між партнерами інтеграції є рівновигідність сукупності поточних витрат на виробництво сировини, її переробку, зберігання та реалізацію з врахуванням ціни виробника.

8. На перспективу обґрунтована породно-сортова структура плодових насаджень залежно від напрямів використання продукції. Вдосконалення структури насаджень повинно йти за рахунок зміни породно-сортового складу насаджень. Для АР Крим рекомендується така структура багаторічних насаджень: зерняткові породи - 52,9 %, кісточкові - 35,8 %, ягідники - 5,9 %; для господарств сировинної зони: зерняткові - 57,3 %, кісточкові - 39,7 %, ягідники - 3 %; для господарств приміської зони: зерняткові - 59 %, кісточкові - 35,7 %, ягідники - 5,3 %.

9. Основною умовою функціонування плодоконсервних заводів є забезпечення в повній мірі їх сировиною. Основні шляхи вирішення цього питання: виробники сировини мають стати учасниками плодопереробного виробництва; забезпечення сировиною здійснюватиметься на основі конкретних угод; організація плодопереробними підприємствами пунктів заготівлі сировини у населення.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Яцух Е.А. Интеграционные процессы в садоводстве Крыма // Экономика и управление. - 1999. - №3. - С.19-20.

2. Яцух Е.А. Тенденции в работе плодоперерабатывающих предприятий Крыма // Экономика и управление. - 1999. - №6. - С.21-22.

3. Яцух О.О. Сади “Перемоги”. Досвід функціонування агропромислового підприємства // Сад, виноград і вино України. - 2000. - №2-3. - С.16-17.

4. Яцух Е.А. Основные тенденции агропромышленной интеграции в садоводстве. // Экономика и управление. - 2000. - №5. - С.28-30.

5. Яцух О.О. Основні напрями підвищення ефективності агропромислової інтеграції в садівництві // Зб. наук. пр. Вип. 60 - Дніпропетровськ: ДНУ, 2000. - С. 76-81.

6. Яцух О.О. Досвід функціонування закритого акціонерного товариства “Майбел” // Агроінком, 2001, №1-3. - С.40-41.

АНОТАЦІЇ

Яцух О.О. Форми агропромислової інтеграції в садівництві і підвищення економічної ефективності їх функціонування (на матеріалах садівницьких і плодопереробних підприємств АР Крим). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 - економіка підприємства і організація виробництва. - Національний аграрний університет, Київ, 2001.

Викладено основні результати комплексного дослідження теоретично-методологічних та практичних проблем розвитку форм агропромислової інтеграції в садівництві. Розкрито соціально-економічну сутність категорії ефективності, обґрунтовані методичні підходи до економічної оцінки розвитку форм агропромислової інтеграції в садівництві. Визначені перспективні напрями і форми розвитку агропромислової інтеграції в ринкових умовах.

Запропонована асоціація садівницьких господарств і плодопереробного підприємства на рівні району. Опрацьовані напрями вдосконалення економічного механізму взаємовідносин між сферами агропромислової інтеграції у садівництві. Подані пропозиції щодо варіантів породно-сортової структури багаторічних насаджень залежно від напрямів використання садівницької продукції.

Ключові слова: агропромислова інтеграція, садівництво, багаторічні насадження, ефективність, реформування, асоціація, акціонерне товариство.

Яцух Е.А. Форма агропромышленной интеграции в садоводстве и повышение экономической эффективности их функционирования (на материалах садоводческих и перерабатывающих предприятиях АР Крым). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01. - экономика предприятия и организация производства. - Национальный аграрный университет, Киев, 2001.

Изложены основные результаты комплексного исследования теоретическо-методологических та практических проблем развития форм агропромышленной интеграции в садоводстве. Раскрыта социально-экономическая сущность категорий эффективности, обоснованы методические подходы проведения экономической оценки развития форм агропромышленной интеграции в садоводстве.

Исследованиями установлены основные причины снижения эффективности функционирования отрасли садоводства и плодоперерабатывающего комплекса. Современный уровень производства и потребления плодов, ягод и продуктов их промышленной переработки в Украине очень низкий. Учитывая современную экономическую ситуацию, обоснованы основные пути формирования высокоэффективного промышленного садоводства, на основе всесторонней интеграции его с сферами промышленной переработки, хранения и реализации продукции. Развитие садоводства на перспективу должно базироваться, прежде всего, на больших внутренних потребностях в товарной продукции отрасли, что обуславливается высокой плотностью населения, проживания его в больших городах, промышленных центрах и наличием значительной сети плодоперерабатывающих предприятий.

В условиях реформирования отношений собственности и создания новых организационных структур производства и промышленной переработки плодов и ягод дана, на примере АР Крым, комплексная оценка эффективности агропромышленных формирований в садоводстве. На этой основе обоснованы рекомендации по реформированию интеграционных структур, а так же отработаны модели агропромышленной интеграции сфер производства, промышленной переработки, хранения и реализации садоводческой продукции, что обеспечит повышение эффективности производства и промышленной переработки плодов и ягод.

Интегрированные хозяйственные структуры должны создаваться с участием сельскохозяйственных товаропроизводителей, перерабатывающих предприятий и других юридических или физических лиц, включая зарубежные на районном, межрайонном или общегосударственном уровне. На хозяйственном уровне агропромышленная интеграция должна развиваться путем организации собственной переработки в садоводческих предприятиях с использованием современных технологий переработки и хранения продукции.

Для практики особенное значение имеют разработанные автором схема и структура ассоциации садоводческих предприятий и консервного завода на уровне района, предложенные направления усовершенствования экономического механизма взаимоотношений между сферами агропромышленной интеграции в садоводстве. Существенное значение имеют также предложения по вариантам породно-сортовой структуры многолетних насаждений в зависимости от направлений использования садоводческой продукции.

Ключевые слова: агропромышленная интеграция, садоводство, многолетние насаждений, эффективность, реформирование, ассоциация, акционерное общество.

Yatsukh O.O. Forms of agroindustrial integration in horticulture and improvement of their functioning efficiency. - Manuscript.

Thesis for the candidate of economic sciences degree in speciality 08.06.01 - enterprise economics and production organization. - National Agricultural University, Kyiv, 2001.

Main results of complex research of theoretical, methodological and practical problems of agroindustrial integration forms in horticulture are provided. Socio-economic essence of the category of efficiency is elucidated, methodical approaches to economic estimation of agroindustrial integration forms development are substantiated. Promising directions and forms of agroindustrial integration in market conditions are determined.

Optimal structure (model) of agroindustrial integration for various business organization forms in horticulture is developed. Ways for improving the economic mechanism of relations between agroindustrial integration spheres in horticulture are offered. Proposals of alternative variety structures of perennial plantings depending upon the use of horticultural produce are provided.

Key words: agroindustrial integration, horticulture, perennial plantings, efficiency, reforming, association, joint-stock company.

Размещено на Allbest.ru

...