Ринок праці та його особливості

Размещено на http://allbest.ru

Зміст

Вступ

1. Характеристика та особливості ринку праці

2. Попит і пропозиція робочої сили

3. Тенденції на ринку праці України

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Сучасний етап розвитку зв'язаний з новим поглядом на робочу силу як на один із ключових ресурсів економіки. Тому свідчення - ріст ролі людського фактора в умовах технологічного етапу НТР, коли в наявності пряма залежність результатів виробництва від якості, мотивації і характеру використання робочої сили в цілому й окремого працівника зокрема. Зростання ролі людського фактора в сучасному виробництві підтверджено результатами економічних досліджень ведучих учених світу.

Матеріальні вкладення в людські ресурси і кадрову роботу стають довгостроковим фактором конкурентноздатності і виживання фірми в умовах ринкової економіки. В міру розширення і поглиблення, особливо в останні два десятиліття, науково - технологічної революції, освоєння високоскладних технологій і масовою комп'ютеризацією національна економіка вже не може обходитися без масового грамотного працівника.

До робочої сили починають пред'являтися зовсім нові, у порівнянні з минулим, вимоги: участь у розвитку виробництва практично на кожному робочому місці; забезпечення високої якості швидко мінливої по своїх характеристиках і технологічно усе більш складної продукції; утримання низької собівартості виробів шляхом постійного удосконалювання методів виробництва; індивідуалізація усіх видів і форм виробничого і невиробничого обслуговування.

У нових, більш ефективних організаційних умовах відбувається з'єднання робочої сили і робочих місць, включення в інноваційно - виробничий процес творчого потенціалу трудящих, підготовка і перепідготовка кадрів, рішення проблем соціального захисту трудящих і т.п.

Ринок праці стає найважливішою ланкою національної і світової ринкової цивілізації, на ньому формуються трудові ресурси творчого типу, що здійснюють еволюцію суспільства. Мова йде про ту чи іншу форму ініціативи, виробничої самостійності, прагнення до удосконалювання технології і методів обслуговування населення.

Найбільш масштабним завданням соціально орієнтованої економіки держави в ринковому господарстві, що формується, є діяльність по соціальному захисті всіх шарів суспільства і по виробленню стратегії ефективної соціальної політики. Формою її реалізації виступає фактичний образ дій держави, втілений в соціальну політику, що охоплює всі сфери економічних відносин у країні. Одним з найважливіших напрямків його діяльності є регулювання зайнятості і стимулювання висококваліфікованої і продуктивної праці і, як наслідок, збільшення національного доходу.

Існують деякі проблеми, зв'язані з регулюванням зайнятості і забезпечення соціального захисту населення, такі, як нестабільність на ринку праці і неможливість охопити соціальним захистом усі шари населення, обумовлені відсутністю нормативно-законодавчої бази й інших труднощів, що існують на сформованій політико-соціальній атмосфері нашого суспільства.

1. Характеристика та особливості ринку праці

Ринок праці - ринок одного з факторів виробництва, де домогосподарства в ролі найманих робітників пропонують свою працю, а фірми - виробники товарів та послуг (працедавці) - потребують її. На ринку праці встановлюється ціна праці - ставка заробітної плати - та обсяг використання праці.

Праця (або послуги праці) - один з основних факторів виробництва, власниками якого є домогосподарства; це фізичні і розумові здібності людей, що можуть бути використані у виробництві благ.

Унікальність праці як виробничого фактора полягає в тому, що послуги праці неможливо відокремити від робітника. Але через те, що об'єктом купівлі-продажу є лише послуги праці робітника, а не сам робітник, поряд із ціною праці не менше важать умови праці, які визначаються трудовими угодами і чинним законодавством.

Обсяг використання праці вимірюються у годинах роботи протягом певного періоду (отже, праця - це потокова величина). Запаси праці в економіці вимірюються показником робоча сила: це працездатне населення, тобто кількість людей, які досягли певного віку (в Україні 16 років) і працюють або хоча й не мають роботи, то шукають її чи очікують, що їм запропонують роботу.

Працедавець - це фірма, яка, виходячи із попиту на свою продукцію, утворює вторинний попит на працю та надає можливість найманим робітникам працювати та отримувати заробітну плату.

Здебільшого ринок праці визначається як інститут або механізм, у якому покупці та продавці здійснюють процеси купiвлi-продажу товару «робоча сила», вступаючи у відносини товарного обміну. Очевидно, що при визначенні поняття «ринок праці» багато уваги приділяється обміну через те, що ця сфера вiдiграє значну роль у системі суспільного виробництва i саме в ній відбуваються процеси купiвлi-продажу товару. Крім того, на міркування вітчизняних дослідників суттєво впливає марксистська теорія. Адже, досліджуючи механізм функціонування ринкової економіки при капiталiзмi, К. Маркс виходив з того, що робоча сила як «сукупнiсть фiзичних і духовних здiбностей, якими володiє органiзм, жива особа людини» є товаром, а виробничi вiдносини базуються на вiльнiй купiвлi-продажу робочої сили, де її оцiнка коливається навколо вартостi, приведеною формою якої є заробiтна плата. «Споживання робочої сили, як i всякого iншого товару, - писав вiн, - здiйснюється за межами ринку або сфери обiгу» (Маркс К., Энгельс Ф. Соч. - Т. 23). Отже, він вiдносив поняття «ринок робочої сили» до сфери обмiну. Це пояснювалось тим, що в перiод домонополiстичного капiталiзму задоволення попиту на робочу силу з боку пiдприємцiв і попиту на умови працi з боку працiвникiв - «купiвля-продаж робочої сили» - вiдбувались стихiйно через одномоментнi умови обмiну, основою якого була матерiальна винагорода працiвникові за працю певної кiлькостi та якостi.

В сучасній економічній літературі зустрічаються два розуміння ринку праці: вузьке та широке. У вузькому розумінні - це «механізм узгодження попиту та пропозиції робочої сили...». В широкому розумінні ринок праці - це «специфічна форма економічної життєдіяльності суспільства, що реалізується на інших в порівнянні з командно-адміністративною системою принципах, головними із яких є громадянська та економічна свобода особистості, недоторканість приватної власності, ліквідація та запобігання монополізму форм і видів діяльності»

2. Попит і пропозиція робочої сили

Попит і пропозиція є основними структурними елементами ринку праці. Згідно з більш розширеним підходом, до основних елементів ринку праці крім попиту і пропозиції, ціни робочої сили та конкуренції відносять також кон'юнктуру, вартість робочої сили та її резерв.

Попит на ринку праці - платоспроможна потреба суспільства в робочій силі. За своїм економічним змістом попит характеризує обсяг і структуру загальної потреби на робочу силу, яка забезпечена реальними робочими місцями, фондом оплати праці й життєвих благ. Він активно впливає на відтворювальні зв'язки економічно системи, формуючи властиву для не організацію зайнятості на ринку праці. Попит на ринку праці визначається обсягом і структурою виробництва, рівнем продуктивності праці, ціною робочої сили, кон'юнктурою ринків капіталів, товарів, послуг та правовими нормами, визначається кількістю та якістю робочих місць, які існують в економіці та функціонують або потребують заповнення. При цьому розрізняють ефективний попит який визначається кількістю економічно доцільних робочих місць, і сукупний попит що включає також зайняті працівниками, але неефективні місця.

Пропозиція на ринку праці - це контингент працездатного населення, яке пропонує свою робочу силу в обмін на життєві цінності. На пропозицію на ринку праці впливає демографічна ситуація, характер і зміст праці, інтенсивність вивільнення робоча сили, ефективність функціонування системи підготовки і перепідготовки працівників, система оплати праці.

Кон'юнктура ринку праці - це співвідношення попиту та пропозиції всіх складових структури ринку праці, що залежить від: стану економіки (піднесення чи спад); галузевої структури господарства; рівня розвитку технічної бази, добробуту (рівень доходів населення, в тому числі подушний); розвитку ринку товарів, послуг, житла, цінних паперів; стану соціальної і виробничої інфраструктури; ступеня розвитку багатоукладності економіки; розвитку інтеграційних зв'язків (галузевих і територіальних); демографічних, етнічних, соціальних, політичних, екологічних та інших факторів.

У пізнанні механізму ринкової рівноваги важливу роль відіграє коефіцієнт еластичності. Він визначається як відношення зміни обсягу попиту чи пропозиції (зростання чи зменшення у відсотках) до зміни цін (у відсотках). Для різних товарів коефіцієнт різний. Це зумовлено неоднаковими витратами виробництва, наявністю або відсутністю товарів-субститутів (тобто замінників), зміною доходів, модою та іншими факторами.

Залежно від величини коефіцієнта еластичності розрізняють такі основні види еластичності попиту і пропозиції:

· попит і пропозиція абсолютно еластичні;

· попит і пропозиція відносно еластичні;

· попит і пропозиція одинично еластичні;

· попит і пропозиція відносно нееластичні;

· попит і пропозиція абсолютно нееластичні.

Відносно еластичний, або просто еластичний, - такий попит, коли незначні зміни в ціні призводять до значних (більших) змін у кількості реалізованої продукції (наприклад, зниження ціни на 2% зумовлює зростання попиту на 4%). Коефіцієнт еластичності в цьому разі повинен бути більшим за одиницю, а в нашому випадку він дорівнює двом. Таким, зокрема, є попит на предмети розкоші. Нееластичний попит - попит, коли незначна зміна в ціні зумовлює ще меншу зміну в кількості реалізованої продукції. Так, із зниженням ціни на 3% попит зростає лише на 1%. Коефіцієнт еластичності v цьому разі становить 1/3, тобто для нееластичного попиту характерний коефіцієнт, менший за одиницю. Таким, наприклад, є попит на хліб. Між названими видами еластичності попиту (еластичним та нееластичним) виникає проміжна ситуація, відсоткова зміна ціни дорівнюватиме відсотковій зміні попиту (наприклад, зниження ціни на 1% зумовлює зростання продажу на 1%). Такий вид попиту називають одиничним.

Абсолютно нееластичний попит - попит, коли зміна ціни не зумовлює жодної зміни кількості реалізованої продукції (таким, зокрема, є попит на сіль). Абсолютно еластичний попит характеризується тим, що найменше зниження ціни спонукає покупця збільшувати закупівлі від нуля до межі своїх можливостей.

Практика, на думку західних учених, свідчить про те, що коефіцієнт цінової еластичності на хліб становить 0,15%, на яловичину - 0,64, на яйця - 2,65, на електроенергію - 0,13, на одяг і взуття - 0,20, на квитки до кінотеатру - 0,87%.

На ринковий механізм ціноутворення впливають чисельність покупців та продавців на ринку товарів, їх конкуренція. Так, конкуренція між покупцями зумовлює зростання цін, а конкуренція між продавцями - їх зниження.

Взаємозв'язок між еластичністю попиту і пропозиції розкриває закон попиту і пропозиції.

Закон попиту і пропозиції - закон, згідно з яким пропозиція формує попит через асортимент виготовлених товарів і запропо­нованих послуг та їх ціни, а попит означає обсяг і структуру пропозиції, впливаючи при цьому на виробництво.

3. Тенденції на ринку праці України

За даною таблицею статистичного дослідження в Україні ми наочно бачимо невтішні тенденції до швидкого зростання кількості незайнятих громадян. Попит на робочу силу також зріс але не такими темпами як пропозиція, що є причиною збільшення безробіття по країні в цілому. Щоб узагальнити тенденції на ринку праці України потрібно розглянути графіки попиту і пропозиції робочої сили.

Таблиця1. Попит і пропозиція робочої сили за 2010-2011рр.

ринок праця попит еластичність

Як бачимо по графіку кількість незайнятих громадян в 2011 році зросла порівняно з 2010 роком. В період 9-10 місяця кількість незайнятих знизилась, що пояснюється різними сільськогосподарськими роботами наприкінці року. Аналізуючи графік з положень циклічності можна говорити про те, що в 11-12 місяці кількість незайнятих в 2011 році зросте.

Графік1. Пропозиція робочої сили

Графік2. Попит робочої сили

Як бачимо по графіку попиту робочої сили то попит в 2011 році зріс порівняно з 2010 роком. Максимальне значення приросту становить 14,8 тис. осіб в травні місяці. Відповідне значення приросте пропозиції складає 131,2 тис. осіб. Це вказує на невтішні тенденції ринку праці України де зростає безробіття. Так уже в Жовтні попит 2011 року зрівнявся з попитом 2010 року і в цьому ж місяці в порівнянні пропозиція в 2011 році стала меншою за 2010 рік що певним чином вказує на позитивну тенденцію в короткостроковому періоді. За графіком можна зробити наочне прогнозування попиту який в Листопаді та Грудні буде падати.

Висновки

Формування ринкового механізму господарювання неминуче веде і до необхідності формування ринково обґрунтованої системи розподілу робочої сили. В даний час український ринок праці не збалансований, про що свідчать серйозний дисбаланс у першу чергу з боку попиту. Криза в економіці, закриття великих промислових підприємств ведуть до безробіття й одночасно до необхідності широкомасштабної перекваліфікації значної частини робочої сили. Особливо важко йдуть ці процеси через слабку мобільність робочої сили - переїзд із міста в місто залишається великою проблемою. З іншого боку, спостерігається збільшення частки зайнятості в тих галузях, ділова активність у який виросла в зв'язку з ринковими перетвореннями. До таких відносяться, головним чином, сфера послуг - сфера торгівлі і суспільного харчування, матеріально-технічного постачання і торгового посередництва, а також кредитно-фінансова і страхова сфера.

В Україні йде формування конкретних механізмів державного регулювання ринку трудових ресурсів. Визначені кроки тут уже зроблені: створена державна служба зайнятості, розгортається система перепідготовки кадрів, офіційно встановлюються прожитковий мінімум і мінімальна заробітна плата. Утім, поки два останніх індикатори є в Україні (на відміну від високорозвинених країн з ринковою економікою) лише умовними показниками. Справа в тім, що мінімальна заробітна плата встановлена на настільки низькому рівні, що кожна - навіть відверто грабіжницька ставка - легко укладається в цей норматив.

Список використаної літератури

1. Н. Восколович. Формування ціни робочої сили на ринку праці перехідного періоду/Людина і праця, 1/2000.

2. Волкова О.В. Ринок праці. Навчальний посібник. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 624 с.

3. Гриньова B.M., Шульга Г.Ю. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навч. посіб. - К.: Знання, 2010. - 310 с.

4. Іляш О.І., Гринкевич С.С. 1-49 Економіка праці та соціально-трудові відносини : навч. посіб. / О.І. Іляш, С.С. Гринкевич. - К: Знання, 2010. - 476 с.

5. Г.П. Кривобороденко, Інноваційні моделі управління ринком праці як фактор подолання економічної кризи - 2011.

6. М.М. Руженський, «Соціально-захисна функція зайнятості в трансформаційній економіці», - Ринок праці та зайнятості, 2011 №1.

Размещено на Allbest.ru