Організаційно–економічний механізм формування життєзабезпечення населення в регіоні

Размещено на http://www.allbest.ru

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ

МІНІСТЕРСТВА ЕКОНОМІКИ ТА З ПИТАНЬ

ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ

Спеціальність 08.10.01 - Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Організаційно-економічний механізм формування життєзабезпечення населення в регіоні

Чудновець Ірина Бориславівна

Київ - 2002

Дисертацією є рукопис

Дисертаційна робота виконана в Чернігівському державному інституті економіки і управління

Науковий керівник:кандидат економічних наук, доцент

Савченко Володимир Федорович

Чернігівський державний інститут економіки і управління

Офіційні опоненти:доктор економічних наук, професор

Стеченко Дмитро Миколайович

Інститут туризму, економіки і права,

завідувач кафедри менеджменту туризму

і готельного господарства кандидат економічних наук,

старший науковий співробітник Євдокимова Ірина Михайлівна,

Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, завідувач сектором національних рахунків і розробки програм розвитку економіки

Провідна організація:Рада по вивченню продуктивних сил України

НАН України, відділ дослідження проблем

комплексного розвитку і розміщення продуктивних сил, м. Київ

Захист відбудеться “21” березня 2002 року о “1630” годині на засіданні спеціалізованої Вченої ради Д 26.801.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук Науково-дослідного економічного інституту Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України за адресою: м. Київ, бул. Дружби народів, 28, 5 поверх, малий зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Науково-дослідного економічного інституту Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України за адресою: м. Київ, бул. Дружби народів, 28.

Автореферат розісланий “19” лютого 2002 року

Вчений секретар

спеціалізованої Вченої радиА.В. Базилюк

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Характерною рисою сучасних соціально-економічних відносин в Україні є динамічний розвиток ринкових засад господарювання. Трансформація економічної системи позначається на всіх сферах суспільного виробництва і вимагає нових поглядів і підходів до проблеми розвитку самої людини. Це робить об'єктивно необхідним формування відповідної концепції життєзабезпечення, спрямованої на покращення умов відтворення населення.

В Україні проблема побудови механізму життєзабезпечення населення, що відповідає загальновизнаним орієнтирам, знаходиться в стадії становлення і функціонує в екстремальних умовах -- економічна нестабільність, відсутність науково обґрунтованої стратегії та чітких орієнтирів, невизначеність і протиріччя в діючому законодавстві, що актуалізує тематику нашого дослідження і ставить питання необхідності формування дієздатної регіональної політики. Її метою повинна бути реалізація загальнодержавних соціально-економічних інтересів на регіональному рівні та внутрішніх інтересів самих регіонів. Регіональний аспект життєзабезпечення торкається підсистеми економічних відносин, яка формується на макро-, мезо- та мікрорівнях.

Суттєвий науковий і практичний інтерес являє собою ситуація, що склалася в регіонах, які належать до депресивних, та в процесі геоперетворень у 90-х роках набули статусу прикордонних. Розрив господарських зв'язків викликав різке загострення соціально-економічної ситуації і поставив питання пошуку власних джерел економічного розвитку. Такий підхід зумовлює необхідність теоретичного аналізу сфер життєзабезпечення населення в регіоні.

Вагомий внесок у розробку проблеми життєзабезпечення населення зробили вітчизняні науковці: Гнибіденко І., Лібанова Е., Лукінов І., Мандибура В., Палкін Ю. та ін. Проблеми, що стосуються окремих сфер життєзабезпечення, викладено в публікаціях Бондар І., Бесєдіна В., Геєця В., Євдокимової І., Краснова Ю., Панасюка Б., Рудченко О. та інших вчених.

Однак, переважна частина розробок цього напрямку зорієнтована на загальнонаціональний рівень застосування і регіональні проблеми життєзабезпечення висвітлюються недостатньо.

Теоретичні основи розвитку регіонів, концептуальні основи регіональної економічної політики розроблені такими українськими вченими як Лукінов І., Макогон Ю., Мокій А., Пила В., Савченко В., Стеченко Д., Чмир О. та ін.

Між тим, у сучасній вітчизняній науковій літературі недостатньо досліджуються методологічні аспекти та сутність організаційно-економічного механізму життєзабезпечення населення на мезорівні. Значний пласт пріоритетних питань, зокрема аналіз внутрішніх можливостей депресивних регіонів у забезпеченні нормальних умов життєдіяльності людей, залишається поза увагою.

Відсутність в Україні на етапі трансформації економічної системи цілісного науково-обґрунтованого організаційно-економічного механізму життєзабезпечення населення на рівні регіонів зумовлює необхідність комплексного дослідження цієї проблеми та посилює її актуальність.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з тематикою науково-дослідних робіт Академії муніципального управління “Дослідження економічних, соціальних та правових проблем становлення соціально-орієнтованої системи в Україні” (№ держ. рег. 0101U005489).

Мета і задачі дослідження. Метою даної роботи є визначення інструментів та важелів, що забезпечують дослідження механізму життєзабезпечення населення регіону на науковій основі та розробка основних напрямів методичних і практичних рекомендацій щодо поліпшення умов життєзабезпечення на мезорівні.

Для реалізації означених завдань були поставлені і вирішені наступні задачі:

визначено теоретико-методологічні засади формування категорії “життєзабезпечення”, розкрито її складові та утворюючі чинники;

проаналізовано параметри і нормативи життєзабезпечення населення;

розроблено концептуальні підходи до формування системи соціально-економічних індикаторів життєзабезпечення населення в регіоні;

теоретично обґрунтовано специфіку регіональних соціально-економічних відносин в період ринкової трансформації економіки;

з'ясовано особливості стану життєзабезпечення населення регіону в умовах побудови ринкової системи господарювання;

обґрунтовано необхідність реформування нормативно-правового та фінансово-економічного забезпечення державної регіональної політики;

побудовано на основі проведеного аналізу модель системних зв'язків між показниками життєзабезпечення населення в регіоні та визначено пріоритетні напрями роботи регіонального народногосподарського комплексу;

диференційовано структурні підрозділи Чернігівської області за рівнем життєзабезпечення.

Об'єктом дослідження виступає соціально-економічний потенціал регіону як складова частина національної економіки, а також регіональні суб'єкти господарювання з притаманними їм формами впливу на життєзабезпечення населення (на прикладі Чернігівського регіону).

Предметом дослідження є економічні, соціальні, організаційні і правові відносини, що формують структурні чинники життєзабезпечення населення в регіоні та механізм їх реалізації в умовах трансформації економіки.

Методологічною основною проведеного дисертаційного дослідження стали наукові положення сучасної економічної теорії, теорії розміщення продуктивних сил, праці вітчизняних та зарубіжних вчених з питань життєзабезпечення населення, регіонального розвитку, нормативно-правові акти, що регулюють життєзабезпечення на рівні держави.

Для визначення соціально-економічних індикаторів життєзабезпечення населення використовувались методи статистичного та порівняльного економічного аналізу. При побудові схеми розвитку поняття життєзабезпечення використано методи наукової абстракції, історичного та логічного підходів. Дослідження регіональних особливостей життєзабезпечення населення проводилось шляхом збору, узагальнення та аналізу статистичних даних із застосуванням методу моделювання економічних процесів.

При написанні дисертаційної роботи були вивчені, проаналізовані та систематизовані концепції і положення монографічних досліджень українських та зарубіжних вчених, збірники наукових праць, матеріали наукових конференцій, статті періодичних видань, дані Облстатуправління Чернігівської області стосовно її соціально-економічного становища.

Наукова новизна одержаних результатів. За підсумками проведеного дослідження отримані такі наукові та практичні результати:

дістала подальший розвиток категорія “життєзабезпечення населення” на основі розробки відповідної концепції життєзабезпечення, яка на відміну від існуючої враховує регіональні особливості і базується на таких компонентах: економічні можливості, здоров'я і медична допомога, споживання, житлові умови, соціальне забезпечення, охорона навколишнього середовища, тривалість життя; обґрунтовано доцільність використання названої категорії в якості узагальнюючої характеристики рівня життя і добробуту населення;

запропоновано систему соціально-економічних індикаторів життєзабезпечення населення, в якій доходи, зайнятість та соціальний захист названі основними; з'ясовано стан життєзабезпечення в Чернігівській області і пов'язані з ним економічні та демографічні наслідки розвитку регіону з використанням системи індикаторів;

визначено недоліки діючої нормативно-правової бази України з питань регулювання доходів, зокрема, встановлено неврегульованість орієнтира для визначення рівня мінімальних доходів, недопустимість використання показника “межа малозабезпеченості”, обґрунтовано необхідність застосування нормативу “прожитковий мінімум”;

вперше диференційовано райони Чернігівської області за розробленим індексом життєзабезпечення; встановлені регіональні особливості соціально-економічних відносин на Чернігівщині в умовах формування нового господарського механізму, які пропонується враховувати при розробці мінімальних стандартів доходів і соціального захисту;

обґрунтовані основні напрями оптимізації життєзабезпечення населення в регіоні; сформульовано рекомендації щодо покращення умов життєдіяльності, як основи для досягнення більш високого рівня життєзабезпечення населення на мезорівні, запропоновано модель системних зв'язків між показниками життєзабезпечення регіону з виділенням базових та надбудовних складових.

Важливість одержаних наукових результатів полягає у комплексному вирішенні завдань щодо формування організаційно-економічного механізму життєзабезпечення населення на рівні регіонів в умовах ринкової трансформації суспільства. життєзабезпечення населення регіон економічний

Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність дисертації полягає в тому, що отримані результати реально відображують рівень розвитку українських регіонів та умов, в яких вони існують. Вони реалізовані шляхом врахування наданих рекомендацій при опрацюванні програм соціально-економічного розвитку регіону Головним управлінням економіки Чернігівської обласної державної адміністрації, а також при розробці регіональної програми соціального захисту і соціального забезпечення населення Головним управлінням праці та соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації, використовувалися в роботі обласного Центру зайнятості населення в сфері розробки програми зайнятості населення на довгострокову перспективу. Результати дослідження використовуються у навчальному процесі Чернігівського інституту економіки і управління, зокрема, у методичному забезпеченні курсів “Розміщення продуктивних сил”, “Регіональна економіка”.

Особистий внесок здобувача. У статтях, опублікованих спільно з Савченко В.Ф. та Кирилюком Ю.В., здобувачеві належить обґрунтування впливу соціально-економічного розвитку регіону на рівень життя населення та пріоритетних завдань регіональної соціально-економічної політики.

В дисертації викладено лише ідеї, розробки і теоретико-методологічні напрацювання, які належать особисто автору. Особистий внесок здобувача у спільно опублікованих роботах відзначено окремо у переліку наукових праць.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження доповідались на міжнародних та вітчизняних конференціях і семінарах: “Взаємодія держави і регіону - умова формування системи життєзабезпечення населення” (м. Донецьк, 2000); “Проблеми реформування аграрного сектора економіки в контексті рівня життя населення” (м. Харків, 2000); “Специфіка регіонального дослідження життєзабезпечення населення в ринкових умовах” (м. Дніпропетровськ, 2001).

Крім того, результати дослідження доповідались на науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу економічного факультету та наукових семінарах кафедри економічної теорії, маркетингу, менеджменту Чернігівського державного інституту економіки і управління.

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження з проблем життєзабезпечення населення опубліковані у п'яти статтях загальним обсягом 1,2 друк. арк., у тому числі особисто автору належать три статті у фахових журналах та збірниках наукових праць обсягом 1,1 друк. арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, дев'яти підрозділів, висновків до розділів, загальних висновків по роботі, списку використаних джерел та семи додатків. Повний обсяг дисертації становить 198 стор. тексту, який включає 21 таблицю і 29 рисунків, що займають 32 стор., 7 додатків на 17 стор. Список використаних літературних джерел нараховує 163 найменування.

Основний зміст дисертаційної роботи

Перший розділ “Наукові основи формування життєзабезпечення населення” присвячено вивченню соціально-економічної сутності категорії “життєзабезпечення населення”, її складових елементів, розглянуто етапи становлення даної категорії в економічній науці, методичні підходи до визначення життєзабезпечення населення.

Серед показників, що використовуються для визначення добробуту нації, найбільш комплексною характеристикою пропонується вважати “життєзабезпечення населення”. Встановлено, що життєзабезпечення являє собою створення нормальних умов життя населення та можливості відтворення людини як активного члена суспільства. Категорія “життєзабезпечення населення” характеризується синтезом якісних і кількісних параметрів відповідних продуктивних сил, суспільної праці, соціально-економічних та демографічних відносин в умовах функціонування і розвитку ринкової економіки.

Концепція життєзабезпечення, що запропонована в роботі, являє собою провідну ідею покращення умов життєзабезпечення населення і базується на наступних компонентах: економічні можливості, здоров'я і використання медичної допомоги, зайнятість та тривалість безробіття, споживання, житлові умови, соціальне забезпечення, охорона навколишнього середовища, тривалість життя.

Стратегія життєзабезпечення залежить від розробки і практичної реалізації теорії, методології, програми соціально-економічного розвитку суспільства на тривалий період часу і включає сукупність факторів, процесів і результатів відтворення, що безпосередньо орієнтовані на задоволення різноманітних потреб людей.

Життєзабезпечення визначається структурою показників, кожен з яких відображує певний напрямок життєдіяльності людини. Велика кількість показників та відсутність однозначності у трактуванні критеріїв життєзабезпечення спонукало нас акцентувати увагу на розробці узагальнюючого показника життєзабезпечення, яким пропонується вважати розроблений в роботі індекс життєзабезпечення населення.

Визначаючи “регіоналізм” як одну з особливостей сучасного трансформаційного етапу розвитку суспільства, слід враховувати діалектичну взаємозалежність результатів і наслідків соціально-економічних процесів як в країні в цілому, так і регіонах.

В якості критерію виділення регіону як повноправного суб'єкту, що безпосередньо реалізує концепцію життєзабезпечення населення на місцях, нами досліджено поняття регіону як складової частини національної економіки, визначено його завдання, особливості, функції та принципи роботи в трансформаційно-ринковому середовищі, конкретизовано його пріоритети у забезпеченні гідних умов існування людей .

Основою ефективного функціонування механізму життєзабезпечення населення на мезорівні є реалізація соціально-економічних інтересів регіону, підвищення його конкурентоспроможності на основі правильного використання сприятливих географічних, геополітичних і природних ресурсів.

На основі методичних підходів до стратегічного розвитку окремих територій обґрунтовані основні засади економічної політики у формі регіональної економічної програми, а саме: визначено мету, призначення, стратегічні цілі і завдання такої програми, базові принципи її побудови та організаційно-економічні заходи її реалізації в господарському комплексі регіону.

Регіональний аспект дослідження життєзабезпечення населення є об'єктивно необхідним для нашої держави, в якій здійснюється перехід до нових територіальних відносин, заснованих на принципах самоуправління регіонів, підвищення ролі та значення соціально-економічних інтересів регіону, головними серед яких є створення можливостей для розвитку продуктивних сил регіону, забезпечення розширеного відтворення всіх сфер суспільного виробництва, реалізація концепції життєзабезпечення населення.

У другому розділі “Аналіз механізму формування життєзабезпечення населення в Україні” досліджується організаційно-економічний механізм формування життєзабезпечення населення в Україні й відповідна регіональна політика, розглядаються методичні підходи до визначення головних соціально-економічних індикаторів життєзабезпечення і нормативно-правові та фінансово-бюджетні фактори, що його формують.

Побудова ефективно діючого механізму життєзабезпечення населення має базуватись на досягненні високих стійких темпів економічного зростання, стратегічними складовими якого є: обов'язкова економічна стабільність, інвестиції в людські ресурси та підтримка найбідніших верств населення.

В Україні у 2000 році порівняно з 1999 роком реальний валовий внутрішній продукт становив 106,0 %. В цілому 2000 рік характеризувався стійким зростанням ВВП. Позитивна тенденція помісячного зростання ВВП, що почалася у вересні 1999 року, зберігалась протягом всього 2000 року. Пожвавлення виробництва у промисловості, сільському господарстві, торгівлі та громадському харчуванні сприяло приросту валової доданої вартості у провідних галузях економіки. На фоні позитивних тенденцій спостерігаються елементи деіндустріалізації -- декваліфікація працівників та інженерів, відродження архаїчних форм самозабезпечення товарами, натуралізація обміну між економічними суб'єктами.

В дисертації обґрунтовано, що економічне зростання повинно здійснюватись без підриву соціальних цінностей і сприяти зростанню суспільного добробуту, забезпечувати всебічний розвиток людини, соціальну справедливість в суспільстві, створювати нормальні умови для відтворення населення.

Дисертантом запропоновано механізм формування життєзабезпечення населення, який виходить з об'єктивної потреби в оновленні і збагаченні всієї сукупності умов життя, а засобом реалізації передбачає стійке економічне зростання, досягнення якісно нового рівня розвитку продуктивних сил суспільства, формування такого господарського механізму, що відповідає завданням трансформаційного періоду (рис. 1).

Суттєвого значення для проведення комплексного аналізу стану життєзабезпечення населення має система соціально-економічних індикаторів, головними серед яких виділяються доходи, зайнятість, соціальний захист. Демографічна ситуація в роботі розглядається як наслідок життєзабезпечення. Досліджується реальний стан кожного параметра в українському суспільстві та його індикативний вплив на життєзабезпечення населення.

У 2000 році в Україні спостерігалось продовження падіння реальної заробітної плати, яке становило 1,4 % (для порівняння  - у 1999 році цей показник становив 10 %). Сума заборгованості з виплати заробітної плати порівняно з минулим роком знизилась на 1,2 млрд. грн. і становила 5,3 млрд. грн. Загальний обсяг боргу із заробітної плати в означений період дорівнював фонду оплати праці, нарахованому усім працівникам, що зайняті в економіці, за півтора місяці.

Впродовж 2000 року до державної служби зайнятості у пошуках роботи звернулося 1,5 млн. громадян, що 102,9 тис. осіб більше, ніж у 1999 році. Більшу частину становили жінки (53,3 %), кожен третій (36,8 %) був у віці до 28 років. Щомісячно на обліку в державній службі зайнятості перебувало в середньому 1215,1 тис. незайнятих громадян. Статус безробітних мали 97,2 % зареєстрованих громадян. Проведений аналіз свідчить, що в 2000 році заборгованість із виплати соціальної допомоги, передбаченої Законом України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”, становила 61,5 млн. грн., що більше суми заборгованості на кінець 1999 року в 1,4 рази, або на 17,7 млн. грн. На кінець 2000 року фактично було профінансовано 30,4 млн. грн. заборгованості, тобто 33,1 % від потреби.

Вплив негативних тенденцій в економіці позначився на різкому погіршенні економічних умов відтворення населення. За даними Державного комітету статистики України, на 1-е січня 2001 року чисельність наявного населення становила 49,3 млн. чоловік. За рахунок природного скорочення та міграційного відтоку населення за 2000 рік зменшилось майже на 0,4 млн. осіб. Зважаючи на результати дослідження індикаторів, в роботі робиться висновок про незадовільний стан життєзабезпечення в Україні.

Державне регулювання життєзабезпечення населення здійснює активний вплив на функціонування кожного з розглянутих соціально-економічних індикаторів, диференціюється в залежності від сфери впливу і представлено системою законодавчих та нормативних актів з питань реформування доходів, зайнятості, оподаткування, соціального захисту і соціального забезпечення населення України. Враховуючи зміни, що відбулися в українському суспільстві, об'єктивно необхідним є перегляд нормативів, що використовуються в якості орієнтира для визначення рівня мінімальних доходів, формування нової бази соціального стандарту життєзабезпечення, внесення змін до чинного законодавства та нормативно-правової бази.

У третьому розділі “Концептуальні положення формування організаційно-економічного механізму життєзабезпечення населення в Чернігівському регіоні” проведено комплексний аналіз продуктивних сил регіону, виявлено особливості відтворювального циклу із застосуванням соціально-економічних індикаторів, розроблено модель системних зв'язків між показниками життєзабезпечення населення та диференційовано структурні підрозділи Чернігівського регіону за запропонованим індексом життєзабезпечення.

Питання побудови механізму життєзабезпечення населення, що відповідає сучасному етапу трансформації суспільства, для Чернігівщини має особливе значення, яке обумовлюється виділенням Чернігівського регіону в якості депресивного та тими проблемами, що мають бути вирішені в даному контексті. Аналіз господарської кон'юнктури регіону розкриває додаткові шляхи з'ясування питань, які з певних причин не можуть бути реалізовані на державному рівні.

Соціально-економічна діяльність області здійснюється під впливом загальної ситуації, що склалася в економіці краю, проте структурні диспропорції та монопольна залежність від імпорту енергоносіїв та сировинних ресурсів неспроможні забезпечити нормальне функціонування власного виробництва, характер якого є ресурсоємним і переважно витратним. Дефіцитом залишається потреба в інвестуванні (табл. 1).

Таблиця 1

Випуск продукції в Чернігівській області за 2000 рік

Галузі	Вироблено продукції у діючих цінах, протягом 2000 року, млрд. грн.	Приріст (+), зниження (-) у порівняльних цінах 2000 року до 1999 року
	Україна	регіон	у % відношенні до загального обсягу виробництва	Україна	регіон
			Україна	регіон
Промисловість	144	2,5	100	100	12,9	19,1
Електроенергетика	17,6	0,1125	12,2	4,5	- 2,9	- 1,6
Паливна	14,6	0,5017	10,1	20,3	- 4,1	0,4
Хімічна та нафтохімічна	8,4	0,1311	5,8	5,2	5,0	25,4
Машинобудування і металообробка	19,1	0,2480	13,2	9,9	16,8	21,5
Деревообробна і целюлозно-паперова	3,3	0,2455	2,3	9,8	37,7	3,5
Будівельна	3,8	0,0067	2,6	0,27	- 0,4	- 40,6

Певні позитивні зрушення в роботі господарського комплексу регіону у 2000 році свідчать про правильність обраного напрямку розвитку і сприяють підвищенню зацікавленості іноземних інвесторів. Пріоритетними сферами для залучення іноземного капіталу є харчова промисловість, зв'язок, внутрішня торгівля, але на структурній перебудові економіки регіону ці капіталовкладення відбиваються недостатньо. Провідними галузями в господарському комплексі Чернігівщини залишаються паливна, машинобудівна, метало- та деревообробна, целюлозно-паперова, хімічна та нафтохімічна, що свідчить про відсутність системного характеру позитивних змін економіки останнього часу.

Середньомісячні сукупні ресурси одного домогосподарства Чернігівської області у 2000 році становили 354,6 грн. (міського -- 339,8 грн.; сільського -- 374,4 грн.). У розрахунку на одного члена домогосподарства сукупні ресурси становили 132,8 грн. (126,8 грн. у містах та 141,3 - у сільській місцевості).

Грошові доходи становили 48 % сукупних ресурсів домогосподарства. Основним джерелом надходження ресурсів у домогосподарство була не оплата праці, частка якої становила лише 19,7 % сукупних ресурсів, а вартість спожитої продукції, отриманої з особистого підсобного господарства, яка склала 39,3 %. Дослідження структури сукупних витрат відображає низький рівень життєзабезпечення населення. Зроблено висновок про нездатність значної частини населення підтримувати мінімальні стандарти життя.

У структурі грошових доходів родини більшу частину займає оплата праці. Індекс реальної заробітної плати, скорегований на темп зростання цін до грудня 2000 року, становив 88,4 %. Заборгованість із виплати заробітної плати на початок 2001 року становила 91,9 млн. грн., або 1,4 середньомісячного фонду оплати праці. Середній розмір боргу одному працівнику становив 600,24 грн., або 3,1 середньої зарплати за січень 2001 року.

Життєзабезпечення населення впливає на демографічну ситуацію в регіоні. На 1 лютого 2001 року чисельність населення Чернігівської області становила 1265,8 тис. чол. З початку року вона скоротилась на 1,8 тис. чол. Основною причиною зменшення чисельності населення залишається його природне скорочення. Депопуляція стала характерною особливістю сільського населення. На Чернігівщині зареєстровано найвищий серед областей України показник смертності в сільській місцевості.

Застосування запропонованих соціально-економічних індикаторів дає підстави стверджувати, що життєзабезпечення в Чернігівському регіоні є незадовільним і вимагає негайного реформування. В роботі пропонується модель системних зв'язків між показниками життєзабезпечення населення.

Пріоритетним для регіону є створення матеріальних засад підтримки життєдіяльності людей, про що свідчить аналіз соціально-економічних індикаторів. В запропонованій моделі системних зв'язків даний ступінь аналізу є відправним.

Велике значення для забезпечення нормальних умов життєдіяльності населення має розв'язання проблем, пов'язаних з потребами відновлення сил і постійною підтримкою необхідного рівня здоров'я. Особлива важливість цього ступеню аналізу в Чернігівському регіоні диктується необхідністю ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

В умовах гострої фінансової кризи та дефіциту державних коштів надзвичайно гостро постає потреба в підвищенні рівня задоволення соціальних, культурних і духовних потреб особистостей, вимог творчого характеру та самоствердження.

В межах запропонованої в розділі 1 концепції життєзабезпечення дисертантом розроблено узагальнюючий показник - індекс життєзабезпечення та відповідно до нього диференційовано структурні підрозділи Чернігівського регіону (рис. 2). Оцінка в бальній системі складових життєзабезпечення проводилась таким чином (1):

(-)/10;(1)

де:  - інтервальне значення показника життєзабезпечення

 - порядковий номер складової життєзабезпечення;

 - величина статистичного показника по структурних підрозділах області;

 - номер структурного підрозділу області

Індекс життєзабезпечення кожного структурного підрозділу області визначається як (2):

;(2)

де: - бальне значення показника життєзабезпечення;

 - кількість складових життєзабезпечення

Розрахунок індексу області має такий вигляд (3):

;(3)

де: - індекс життєзабезпечення структурного підрозділу;

m - кількість структурних підрозділів області.

В дисертаційній роботі сформульовано стратегічні орієнтири підвищення рівня життєзабезпечення населення в регіоні. Умовою реалізації представлених рекомендацій є створення в регіоні конкурентноздатного виробництва, підвищення ефективності роботи народногосподарського комплексу регіону з використанням його пріоритетів. Необхідно забезпечити односпрямованість зусиль держави і регіону, що базується на таких чинниках як сталі стійкі темпи економічного зростання, демократична, ринкова трансформація суспільства, розгляд регіональних проблем та інтересів як засобу для вирішення загальнодержавних.

Рис. 2. Порівняння районів Чернігівської області за індексом життєзабезпечення

Висновки

В дисертаційній роботі теоретично узагальнено поняття “життєзабезпечення населення”, досліджено індикативний вплив доходів, зайнятості, соціального захисту на життєзабезпечення населення, розроблено організаційно-економічний механізм формування життєзабезпечення на мезорівні. Це знайшло відображення в розширенні і поглибленні понятійного апарату, методичних підходів до аналізу життєзабезпечення населення на регіональному рівні, що має певне значення для подальшого розвитку основ регіональної економіки.

За результатами проведеного дослідження сформульовані такі висновки.

1. Кінцевою метою функціонування будь-якої економічної системи є досягнення стійких темпів економічного зростання і створення умов для забезпечення життєдіяльності людей. Регіональна економіка як складова частина економічної науки має на меті досягнення високого рівня життєзабезпечення населення відповідного регіону. Для забезпечення гідних умов існування людини, покращення її добробуту, необхідною умовою в дисертації розглядається створення науково обґрунтованої програми соціально-економічного розвитку регіону. Пріоритетність регіонального підходу в аналізі соціально-економічних відносин відбивається у формуванні в межах даної програми концепції життєзабезпечення населення.

2. В дисертації обґрунтовані методологічні підходи до визначення категорії “життєзабезпечення населення”, досліджені її системні і комплексні характеристики. Вона відображує єдність і розвиток всіх аспектів, сфер і фаз суспільного відтворення з урахуванням єдності продуктивних сил і соціально-економічних відносин, які проявляються в процесі життєдіяльності людини. Основні складові даної категорії визначаються за економічною, соціальною, духовною, демографічною сферами суспільного виробництва. При розробці методологічних підходів до визначення “життєзабезпечення населення” було запропоновано узагальнюючий показник -- індекс життєзабезпечення.

3. Регіональний підхід до аналізу життєзабезпечення визначає необхідність більш детального дослідження поняття “регіон”. Дослідженням доведена певна еволюція розуміння змісту даної категорії від міждержавного рівня (регіональні об'єднання та організації різних країн) до державного, де регіон виступає як складова частина національної економіки. В роботі визначені його завдання, особливості, функції та принципи роботи в трансформаційному до ринкового середовищі.

4. В дисертації пропонується механізм формування життєзабезпечення населення на мезорівні. Побудова такого механізму базується на оцінці з системних позицій базових перетворень економіки, визначені домінуючих факторів із застосуванням порівнянь та можливостей економічного розвитку. Суть механізму, що розглядається, може бути визначена як сукупність принципів, методів, форм та інструментів, за допомогою яких забезпечується життєдіяльність населення.

5. Для аналізу механізму життєзабезпечення населення в роботі пропонується система соціально-економічних індикаторів, яка забезпечує комплексний характер дослідження. В якості основних застосовуються такі індикатори як доходи, зайнятість та соціальний захист. Логіка такого дослідження викликана необхідністю вивчення тих аспектів соціально-економічного життя суспільства, що пов'язані з проблемою відтворення населення. З'ясування основних компонентів, що забезпечують проведення системного аналізу, складається з порівнянь досліджених індикаторів життєзабезпечення населення з минулими роками та періодами, зіставлення з науковими нормами та з аналогами в інших державах. Необхідною умовою реалізації механізму життєзабезпечення населення на рівні регіону розглядається удосконалення нормативно-правової бази.

6. Виділені потенційні резерви Чернігівського регіону, важливе місце серед яких належить геополітичним та географічним, адже регіон перетворився на прикордонний в процесі утворення державної незалежності. Значну роль, також, відіграють аграрні та рекреаційні пріоритети, що пояснюється переважно сільськогосподарським характером господарчого комплексу регіону.

7. В дисертації досліджені соціально-економічні індикатори життєзабезпечення населення на регіональному рівні. Використовуючи доходи населення в якості одного з головних індикаторів, визначено, що середньомісячні сукупні ресурси у розрахунку на одного члена домогосподарства у 2000-му році становили в середньому 132, 8 грн., що не узгоджується з потребою нормального відтворення населення.

8. В дисертації запропонована модель системних зв'язків між показниками життєзабезпечення населення. Вона охоплює три ступені аналізу, з виділенням базових та надбудовних, які безпосередньо впливають на життєзабезпечення населення в регіоні та була врахована місцевими органами влади при підготовці середньострокової Програми соціально-економічного розвитку регіону.

9. В межах запропонованої концепції життєзабезпечення дисертантом диференційовано структурні підрозділи Чернігівського регіону за індексом життєзабезпечення. На цій підставі зроблено висновок про незадовільний стан життєзабезпечення на Чернігівщині і сформульовано стратегічні орієнтири вдосконалення організаційно-економічного механізму його реалізації.

Список опублікованих праць здобувача

 Чудновець І.Б. Дослідження деяких аспектів впливу зайнятості населення на рівень його життя // Сіверянський літопис. - 1999. - №6. - с. 258-262.

 Савченко В.Ф., Чудновець І.Б. Деякі регіональні аспекти рівня життя населення на Чернігівщині//Сіверянський літопис. - 2000. - №4. - с. 203-208, (внесок автора - обґрунтовано вплив соціально-економічного розвитку регіону на рівень життя населення).

 Чудновець І.Б. Актуальні проблеми реформування доходів населення// Сіверянський літопис. - 2001. - №1. - с. 126-127.

 Чудновець І.Б. Молодіжні аспекти реформування системи життєдіяльності населення у ринкових умовах // Сіверянський літопис. - 2001. - №2. - с. 184-186.

 Кирилюк Ю.В., Савченко В.Ф., Чудновець І.Б. Регіональний аспект регулювання життєзабезпечення населення // Теорії мікро-макроекономіки: Київ-2001. - с. 113-117 (внесок автора - обґрунтовані пріоритетні завдання регіональної соціально-економічної політики).

 Чудновець І.Б., Савченко В.Ф. Взаємодія держави і регіону -- умова формування системи життєзабезпечення населення // Труди Всеукраїнської наукової конференції студентів та молодих учених “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання”. Частина 1.- Донецьк: ДНУ. - 2000. - с. 285-287 (внесок автора -- обґрунтовано регіональний підхід до вивчення соціально-економічних процесів).

 Савченко В.Ф., Чудновець І.Б. Проблеми реформування аграрного сектора економіки в контексті рівня життя населення//Матеріали Всеукраїнської конференції молодих учених-аграрників “ Економіка, менеджмент, освіта в системі реформування агропромислового комплексу”. - Харків: ДАУ. - 2000. - с. 155-157 (внесок автора -- визначені регіональні особливості формування рівня життя населення).

 Чудновець І.Б., Савченко В.Ф. Специфіка регіонального дослідження життєзабезпечення населення в ринкових умовах//Матеріали четвертої міжнародної конференції “Наука і освіта '2001”. - Дніпропетровськ-Дніпродзержинськ-Харків-Черкаси -Житомир. - Т.5. - с. 55-56. (внесок автора -- сформульовані пропозиції щодо підвищення ефективності життєзабезпечення населення в регіоні).

Анотації

Чудновець І.Б. Організаційно-економічний механізм формування життєзабезпечення населення в регіоні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата економічних наук за спеціальністю 08.10.01 - Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. - Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, Київ, 2002.

Дисертація присвячена вирішенню наукових і практичних проблем формування організаційно-економічного механізму життєзабезпечення населення на мезорівні, розробці стратегічних орієнтирів підвищення рівня життєзабезпечення населення в регіоні.

Актуальність роботи обумовлена необхідністю реформування механізму життєзабезпечення населення регіону в умовах трансформації економічної системи.

В роботі узагальнено, вдосконалено та систематизовано методологічні аспекти категорії “життєзабезпечення населення”, розроблено організаційно-економічний механізм життєзабезпечення в регіоні та визначені його головні соціально-економічні індикатори; здійснена комплексна оцінка продуктивних сил Чернігівщини, його потенційних можливостей і перспектив розвитку; запропоновано узагальнюючий показник, на основі якого диференційовано структурні підрозділи Чернігівської області.

Ключові слова: життєзабезпечення населення, соціально-економічні індикатори, регіоналізм, організаційно-економічний механізм, індекс життєзабезпечення.

Чудновец И. Б. Организационно-экономический механизм формирования жизнеобеспечения населения в регионе. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата экономических наук по специальности 08.10.01 - Размещение производительных сил и региональная экономика - Совет по изучению производительных сил Украины НАН Украины, Киев, 2002.

Диссертацией рассматриваются научные и практические проблемы формирования организационно-экономического механизма жизнеобеспечения населения на мезоуровне, разработки стратегических ориентиров повышения уровня жизнеобеспечения населения в регионе.

Актуальность диссертационной работы обусловлена особенностями осуществления в стране социально-экономических преобразований, которые основываются на реалиях современных экономических отношений, таких как деформация структуры экономики и нарушение воспроизводственного цикла, экономический кризис, падение уровня жизни населения, изменение роли государства и расширение самостоятельности регионов, переход к рыночным методам управления экономикой.

В диссертации раскрыта социально-экономическая сущность категории “жизнеобеспечение населения” и дана комплексная характеристика её показателей. Изучены, систематизированы и дополнены теоретико-методологические основы функционирования жизнеобеспечения населения, предложена соответствующая концепция жизнеобеспечения и обобщающий показатель, разработан организационно-экономический механизм и определены основные социально-экономические индикаторы жизнеобеспечения; произведена комплексная оценка производительных сил Черниговского региона, его потенциальных возможностей и перспектив развития; представлена модель системных связей между показателями жизнеобеспечения населения.

В работе выделяется региональный аспект изучения жизнеобеспечения в качестве основного, и структура региона рассматривается с позиций системного подхода. Анализ жизнеобеспечения населения на мезоуровне базируется на выделении региональных особенностей территориального образования. Сущность и экономическое содержание системы социально-экономических отношений в стране рассматривается через призму региональных экономических интересов. В диссертационном исследовании главным социально-экономическим интересом региона в условиях рыночных отношений определяется достижение устойчивых темпов экономического роста для достижения достойного жизнеобеспечения населения.

В диссертационном исследовании охарактеризованы нормативно-правовые и финансово-бюджетные факторы жизнеобеспечения, обоснована целесообразность их переориентации с определением таких нормативов, которые признаны в большинстве стран основой для определения жизнеобеспечения.

Анализируя и систематизируя результаты исследования производительных сил Черниговского региона и соответствующих им производственных отношений, разработана модель системных связей между показателями жизнеобеспечения населения. Она предполагает три ступени анализа, с выделением базовых и надстроечных. Отправным моментом исследования жизнеобеспечения определено изучение материальных условий жизнедеятельности людей: питание, одежда, жилище, предметы обихода. Следующий уровень предлагаемой модели отображает потребности в восстановлении сил и постоянной поддержке необходимого уровня здоровья, что предусматривает развитие системы охраны здоровья, повышение качества отдыха и охрану окружающей среды. Чрезвычайная важность удовлетворения указанных потребностей объясняется необходимостью ликвидации последствий Чернобыльской катастрофы. Третья ступень включает в себя изучение уровня удовлетворения социальных, культурных и духовных потребностей, связанных с желанием самоутверждения.

Для реализации данной модели в работе предлагается комплекс мероприятий, который может быть реализован при однонаправленности социально-экономических интересов государства и региона.

На основе концепции жизнеобеспечения в диссертации осуществлена дифференциация структурных элементов Черниговской области с использование индекса жизнеобеспечения.

Изложенные в диссертационной работе методические предложения и разработки использованы при составлении среднесрочной Программы социально-экономического развития региона, при разработке региональной программы социальной защиты и социального обеспечения населения, при усовершенствовании региональной целевой программы занятости населения.

Ключевые слова: жизнеобеспечение населения, социально-экономические индикаторы, регионализм, организационно-экономический механизм, индекс жизнеобеспечения.

Chudnovets I.B. Organizational-Economic Mechanism of Formation of a Life-support of the Population in Region. -- Manuscript.

The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of economic sciences on a specialty 08.10.01 -- Accommodation of productive forces and regional economy - Advice on studying productive forces of Ukraine NAS of Ukraine, Kiev, 2002.

The dissertation considers scientific and practical problems of formation and improvement organizational-economic mechanism of a life-support of the population on mezolevel, development of strategic reference points of increase life-support of the population in region.

In dissertational work are investigated, systematized and added theoretical and methodological bases of functioning of a life-support of the population, it is developed organizational-economic mechanism of formation this system and the basic are determined social-economic indicators of life-support; the complex estimation of productive forces of the Chernigov region, potential opportunities and prospects of development is made; realization of a life-support of the population at a level of region is developed new model.

The methodical positions stated in dissertational work and development may be used at drawing up of programs social-economic development of region; by development of the regional program of social protection and social defender of the population.

Key words: life-support of the population, social-economic indicators, organizational-economic mechanism, index life-support of the population.

Размещено на Allbest.ru

...