Роль інформації як економічного ресурсу у сучасному господарському процесі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Індивідуальне науково-дослідне завдання

на тему: «Роль інформації як економічного ресурсу у сучасному

господарському процесі»

Львів 2013

Зміст

План

Вступ

1. Роль інформації у сучасній економіці

2. Формування інформаційного суспільства

3. Визначення інформаційних ресурсів як економічної категорії

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

В сучасному світі надзвичайно велику роль в суспільному житті відіграє інформація. Вона є основою при прийнятті рішень для здійснення будь-яких дій. Дослідження інформації є дуже актуальною темою вже протягом довгого часу. До винайдення комп'ютерів інформація досліджувалась лише як основа для діяльності в економіці та інших сферах. В нашу інформаційну епоху інформація є також товаром і засобом виробництва. Найважливішим наслідком впровадження інформаційних технологій є підвищення продуктивності праці при обробці даних. Внаслідок цього інформатизація може поглибити кризу суспільства в тому випадку, якщо погіршиться ситуація із зайнятістю населення, або, навпаки, сприяти виходу з кризи, якщо допоможе усунути торговий дефіцит, дасть економіці новий імпульс зростання, зменшить соціальну напруженість у суспільстві. Який саме результат буде мати інформатизація, які напрями будуть пріоритетними, залежить від політики держави.

Зараз значення інформації в економіці набуває надзвичайно великого значення, оскільки формується новий соціально-економічний уклад, основою якого є розвиток інформаційної економіки. Ринок інформаційних технологій має найшвидші темпи розвитку, порівняно з усіма іншими галузями економіки. Тому вивчення даної теми є дуже важливим для національної науки, а розробка нових шляхів вдосконалення та розширення масштабів впровадження інформаційних методів в діяльність підприємств збільшить їх ефективність, зменшить відставання у розвитку нашої країни з більш розвинутими. економіка інформаційний суспільство

Масштаби, переваги та вплив інформатизації на всі сфери діяльності людини надзвичайно великі. На цьому наголошується майже в кожній публікації з проблематики інформатизації та переходу до інформаційного суспільства. Однак досліджень і, відповідно, публікацій з економіки інформатизації на сьогодні недостатньо. А інтерес до цього є і з розвитком в Україні системи господарювання на ринкових засадах постійно зростає. Це обумовлено такими факторами.

По-перше, процес інформатизації суспільства спричинює формування та розвиток інформаційної інфраструктури держави, а отже, виникають економіко-організаційні проблеми, пов'язані з державним регулюванням цього процесу.

По-друге, на сьогодні в Україні досягнуто певного ступеня насичення економіки комп'ютерною та іншою інформаційною технікою. Період первинного накопичення технічних засобів добігає кінця. Нові інформаційні технології перейшли до розряду засобів, що обслуговують масових (надзвичайно різноманітних) споживачів.

По-третє, почався перехід на мережеві технології інформаційного обслуговування (як глобальні, так і локальні комп'ютерні мережі). Виникає зворотний зв'язок: створення і розвиток комп'ютерних мереж, якісне поліпшення технічних засобів сприяють швидкому збільшенню числа користувачів. Але справа не тільки в кількісному зростанню користувачів та інших інформаційних засобів, хоча вже одне це з кожним роком ускладнює економіко-організаційні проблеми використання інформаційного потенціалу країни. Нагальними стали радикальна перебудова інформаційно-комунікаційної основи суспільства, зміна організаційно - користувачів. Мова йде про ускладнення управління в умовах ринкової економіки. Застосування комп'ютерної та іншої інформаційної техніки породжує особливе господарство зі своїми структурами, що мають множинні зв'язки. Все це тісно ув'язується практично з усіма іншими галузями і сферами соціальної практики. Комп'ютерно-інформаційна «нервова система», що розростається, поступово пронизує суспільно економічний організм, вимагає для свого впорядкування складної організації, більш складної, ніж в традиційних галузях економіки.

Інформація в сучасних умовах є важливим фактором суспільного виробництва, який людина використовує в економічній та інших сферах своєї життєдіяльності. Виступаючи опосередкованою ланкою між наукою та виробництвом, інформація справляє суттєвий вплив на розвиток економічних процесів. Завдяки розвитку інформації відбувається переоцінка ролі та місця матеріально-речових факторів виробництва. Те суспільство, яке не стало на шлях інформатизації, приречене на економічне відставання.

1. Роль інформації у сучасній економіці

Для визначення значення інформації в економіці необхідно чітко зрозуміти, що таке інформація, з чого вона складається, які має особливості, адже без розуміння сутності явища неможливо його застосовувати для своїх цілей. Інформація - це абстрактне поняття, що має різні значення залежно від контексту. «Інформація» є загальнонауковим поняттям, але до цих пір у науковій сфері воно залишається вкрай дискусійним. Загальноприйнятого визначення не існує, і воно використовується головним чином на інтуїтивному рівні. В Законі України «Про інформацію» дано такі визначення інформації, інформаційних товарів і послуг. Інформація - задокументовані або публічно розголошені відомості про події та явища, що відбуваються в суспільстві, державі та оточуючому природному середовищі. Інформаційна продукція - це матеріалізований результат інформаційної діяльності, призначений для задоволення інформаційних потреб громадян, державних органів, підприємств, установ та організацій. Інформаційна послуга - це здійснення у визначеній законом формі інформаційної діяльності по доведенню інформаційної продукції до споживача в цілях задоволення його інформаційних потреб. За іншим визначенням - це послуги по перетворенню інформації та забезпеченню доступу споживачів до неї, що поряд з речовою формою вартостей може мати й не речову форму - виступати корисним ефектом праці, невідокремлюваним від самої діяльності по обслуговуванню споживача. Так як на практиці ціни мають не лише товари, що мають вартість, але й корисний ефект праці, то необхідно розрізняти товар та товарну форму. Важливим підрозділом інформації є економічна інформація. Економічна інформація - інформація про суспільні процеси виробництва, розподілу, обміну та використання матеріальних благ, корисні дані сфери економіки, що відображають через систему натуральних, трудових і вартісних показників планову й фактичну виробничо-господарську діяльність та причинний взаємозв'язок між керуючим і керованим об'єктами. Економічна інформація використовується на всіх рівнях управління народним господарством країни, зокрема в усіх галузях агропромислового комплексу. Для розвитку людського суспільства необхідні матеріальні, інструментальні, енергетичні та інші ресурси, в тому числі і інформаційні. Наш час характеризується нечуваним ростом об'єму інформаційних потоків. Це відноситься практично до будь-якої сфери діяльності людини. Найбільше зростання об'єму інформації спостерігається у промисловості, торгівлі, фінансово-банківській й освітянській сферах. Нині інформація у широкому сенсі є найважливішим стратегічним ресурсом,особливо у економічній галузі. Інформаційну інфраструктуру економіки утворюють організації, експлуатуючі центри обробки й аналізу інформації, канали інформаційного обміну, комунікації і лінії зв'язку, і навіть засоби інформаційної взаємодії. Особливе місце у ряду застосовуваних технологій займають найсучасніші нові інформаційні технології. Існуючі інформаційні технології формально можна розділити на два великих взаємозалежних класи: програмно-математичні інструментальні кошти інформатизації, призначені для проектування сучасних інформаційних технологій, і прикладні інформаційні технології, щоб забезпечити ухвалення й підтримку рішень. Якщо розглядати інформаційну економіку як економічну систему суспільства, то можна виділити наступні характеристики її особливостей:

1. Своїм становленням інформаційна економіка зобов'язана появі нових виробничих сил, що кардинально поміняли матеріально-технічну базу виробництва (внесли в неї автоматизацію, інформаційний ресурс та комп'ютерну техніку з глобальною мережею Інтернет). Це сприяло також появі загальних виробничих сил, створюваних та використовуваних лише колективно. На перше місце серед категорій виробничих сил виходять знання, які мають досконале і матеріальне втілення: в освіті, в технологіях, виробничій кваліфікації спеціалістів, а також у новій техніці, організаційних системах, продуктах та послугах. Оскільки головним ресурсом стає інтелектуальний капітал, то засоби виробництва ніби переходять у голови новаторів, тих, хто створює нові цінності. Якщо в індустріальній економіці пріоритет був у машин, та при цьому виникла проблема відчуження людини від результатів її праці, то у інформаційній економіці високоінтелектуальна розумова праця повернула людину на передові позиції по відношенню до засобів праці та зняла таким чином проблему відчуження. Це сталося тому, що знання, вкладені виробником у продукт праці, залишилися при ньому та можуть бути використані багаторазово.

2. Інформаційна економіка характеризується введенням інформаційних технологій у виробництво, торгівлю та послуги, а також розвиток комп'ютерної мережі Інтернет, що є базою для створення мережних підприємств й мережного інтелекту. Інформаційні та мережні технології визначають технологічний спосіб виробництва, який формується техніко-економічними відносинами разом з виробничими силами.

3. В інформаційній економіці змінюється також характер праці, у зв'язку з цим виникають нові форми організаційно-економічних відносин. З появою комп'ютерів виник новий вид діяльності - інформаційний, а зі зростанням обсягів у виробництві знань та потреб у нових знаннях у якості економічної сталі розглядали і інтелектуальну діяльність. Зміні характеру праці сприяє також децентралізація та деурбанізація виробництва. В інформаційній економіці з'явилися нові форми праці, їх загальною характерною рисою стала дистанційна праця (телепраця). Телепраця знижує виробничі втрати, покращує стан оточуючого середовища, сприяє становленню мережної економіки (як однієї з форм інформаційної економіки), збільшенню зайнятості та часткової зайнятості, а також зміцненню позицій індивідуальних підприємств, дуже маленьких фірм та мікропідприємств.

4. У системі виробничих відносин інформаційної економіки масова інтелектуальна праця потребувала пріоритету особистості робітника, оскільки такий робітник вільно володіє інформацією і знаннями, не залежить від власності на засоби виробництва та йому властива висока мобільність. В силу цього в умовах інформаційної економіки сама праця перестає бути економічним примушенням, а суспільна організація виробництва піддається значним змінам.

В інформаційній економіці відбуваються структурні зміни на макро- та макрорівнях системи господарювання, а також глобалізація бізнесу. На макрорівні така зміна означає появу підприємства нового типу, яке функціонує у комп'ютерній мережі Інтернет, використовує окремо функціонуючих та територіально відокремлених робітників, а також майже не має матеріальних активів. Крім того, для інформаційної економіки характерна поява віртуальних корпорацій. Щоб перемогти у конкурентній боротьбі, підприємствам необхідно вступати у багато постійно мінливих союзів. В умовах використання системи Інтернет прибираються посередники, торговці напряму взаємодіють з виробниками, зменшуються склади, при цьому вартісні ланцюжки виробничих операцій перетворюються у вартісні мережі. На макрорівні з'являється нова галузь економіки - інформаційна індустрія, виникаюча в результаті злиття галузей обчислювальної техніки (виробництво комп'ютерів, розробка програм, здійснення послуг по їх обслуговуванню), зв'язку (Інтернет, телефон, кабельне телебачення, супутниковий зв'язок, радіо) та інформаційного наповнення (бібліотечна, архівна та видавнича справа, інформаційні послуги, індустрія розваг).

Таким чином, інформаційна економіка - це новий тип економічної системи, до якої відбувається активний перехід. У ній пріоритетними є знання як виробничий ресурс та продукція для споживання. Її розвиток відбувається дуже стрімко разом з розвитком науково-технічного прогресу. Проникнення інформатизації у всі сфери суспільного життя є причиною того, що вивчення інформаційної економіки потребує комплексного вивчення. Плавно переходимо до інформаційних систем. Інформаційна система - це взаємозв'язана сукупність засобів, методів і персоналу, використовувана для зберігання, оброблення та видачі інформації з метою вирішення конкретного завдання. У роботі інформаційної системи можна виділити такі етапи:

1. Зародження даних - формування первинних повідомлень, що фіксують результати певних операцій, властивості об'єктів і суб'єктів управління, параметри процесів, зміст нормативних та юридичних актів тощо.

2. Накопичення і систематизація даних - організація такого їх розміщення, яке б забезпечувало б швидкий пошук і відбір потрібних відомостей, методичне оновлення даних, захист їх від спотворень, втрати, деформування цілісності та ін.

3. Обробка даних - процеси, внаслідок яких на підставі раніше накопичених даних формуються нові види даних: узагалюючі, аналітичні, рекомендаційні, прогнозні. Похідні дані також можуть зазнавати подальшого оброблення, даючи відомості глибшої узагальненості і т.д.

4. Відображення даних - подання їх у формі, придатній для сприйняття людиною. Передусім - це виведення на друк, тобто виготовлення документів на так званих твердих (паперових) носіях. Широко використовують побудову графічних ілюстративних матеріалів (графіків, діаграм) і формування звукових сигналів.

Переважна більшість інформаційних систем працює в режимі діалогу з користувачем. Для мережевих інформаційних систем важливим елементом є комунікаційний сервіс, який забезпечує взаємодію вузлів мережі при спільному вирішенні задачі. Значна частина функціональних можливостей інформаційних систем закладається в системному програмному забезпеченні: операційних системах, системних бібліотеках та конструкціях інструментальних засобів розробки. Крім програмної складової інформаційних систем важливу роль відіграє інформаційна складова, яка задає структуру, атрибутику та типи даних, а також тісно пов'язана з логікою управління даними. Економічні інформаційні системи - це людино-машинні системи, які збирають, нагромаджують, зберігають, оброблюють і видають за запитом чи замовленням інформацію у вигляді даних і знань, необхідних для керування економічним об'єктом. Сучасні економічні інформаційні системи створюються для обробки великих обсягів інформації при жорстких обмеженнях на час видачі результатів. Вони мають складну формалізацію процедур прийняття рішень для більшості задач, високий ступінь інтеграції елементів, які входять до складу системи, велику кількість зв'язків між елементами, характеризуються гнучкістю і можливістю модифікації. В економіці роль нервової системи відіграють інформаційні потоки. Порушення в потоках інформації призводять до перебоїв як в роботі конкретного підприємства, так і всього господарства, а без достовірної, повної та своєчасної інформації неможливо керувати будь-яким виробництвом.

2. Формування інформаційного суспільства

Не можна розглядати економіку без врахування суспільства, в якому вона існує. Відповідно до інформаційної економіки сучасне суспільство носить назву інформаційного, або, по іншому визначенню, тому, що більшість робочої сили зайнята інформаційною діяльністю, при цьому багатство накопичується завдяки інформаційним товарам та послугам.

Процес становлення інформаційного суспільства почався з прискорення матеріального виробництва та проходження матеріальних потоків ще на перетині ХІХ та ХХ сторіч. У той час проводився перший перепис населення США, та для обробки даних уперше використовувалась техніка - спеціально сконструйований табулятор. Тоді ж був створений перший носій даних - картонна перфокарта, а також програма обробки.

Основним критерієм інформаційного суспільства є якість та кількість інформації у кругообігу, її ефективна передача та обробка. Додатковим критерієм слугує доступність інформації для кожного. Це значить, що величезна маса населення переключається з сфери виробництва промислової продукції та сільського господарства у сферу виробництва та розповсюдження інформації. Інформаційне суспільство демонструє такий рівень розвитку економіки, коли її інформаційний сектор виходить на першу сходинку по чисельності у ньому зайнятих.

В західному світі для означення інформаційного суспільства все частіше застосовують поняття «К-суспільства», тобто суспільства заснованого на знаннях та інноваційних технологіях. Невід'ємними компонентами такого суспільства стали постійно оновлюванні міждисциплінарні знання, які здатні генерувати найсучасніші технології, інформаційно-інноваційні здобутки, ефективний захист довкілля, забезпечувати екологічно-техногенну безпеку, відтворення високоякісного людського капіталу (трудового потенціалу з елементами творчості, підприємництва та підприємливості) тощо. Лише на цій основі і на таких засадах стає можливим інтегральний вектор глобального розвитку, що органічно вписуватиметься в цивілізаційні виміри інформаційно-інноваційного суспільства.

Найвищим індекс розвитку К-суспільства мають Швеція, Данія, Норвегія, Швейцарія, Фінляндія, Японія, Німеччина, Австрія. Більшість цих країн мають обмежені природні ресурси та відносно невеликі власні ринки. Тобто такі важливі показники конкурентоспроможності індустріальної економіки, як володіння значними природними ресурсами і великими власними ринками, за умови, що суспільство будує свій подальший розвиток на знаннях і новітніх технологіях, втрачають свою пріоритетність. Важливо зауважити, що в рейтингу ООН за станом формування К-суспільства Україна посідає 40 місце серед 195 країн світу. Потрібно визначити, що це залишковий потенціал з радянських часів. За роки незалежності Україна стабільно втрачає наукові здобутки. Тому наша країна далека від побудови К-суспільства.

Нова інформаційна епоха зумовлює нові виклики і нову суспільну відповідальність. Перетворення, що відбуваються в галузі комунікацій, впливають на всі сторони суспільного буття. В інформаційному суспільстві домінують не традиційні галузі промисловості, а знання та інформаційні послуги. Новітні комунікації -- це потужна індустрія, яка охоплює усі сфери життя суспільства. Аналітики свідчать, що інформаційний сектор економіки росте набагато швидше, аніж економіка взагалі. Нині новітні технології кардинально розширюють права громадян на доступ до різноманітної інформації, дозволяють брати участь у прийнятті політичних рішень, активно продукувати інформацію, а не тільки її споживати. Аналіз зарубіжного досвіду свідчить, що головними напрямками вже нині є: створення глобальної інфраструктури, забезпечення права і технічного доступу до інформації всього населення, дотримання свободи слова, захист національної культурної спадщини та інтересів національних меншин, охорона приватної та інтелектуальної власності, боротьба з високотехнологічними злочинами та монополізмом.

3. Визначення інформаційних ресурсів як економічної категорії

В ринкових умовах господарювання основою ефективного функціонування підприємства є злагоджений процес забезпечення його ресурсної потреби.

У процесі управлінської діяльності інформація стала більш важливим ресурсом, ніж матеріальні, енергетичні, трудові та фінансові ресурси. У технології обробки інформації первинні відомості про виробничі і комерційні операції, випуск продукції, факти придбання та продажу товарів, знання й навички людей, їхні робочі обов'язки виконують роль предметів праці, а отримана внаслідок цього інформація - продукту праці; вона використовується для аналізу і прийняття управлінських рішень.

Зауважимо, що вперше інформація як економічна категорія була застосована А. Хартом при визначенні причин успіху діяльності фірм в сфері фінансів. Серед вітчизняних економістів, що досліджували роль інформації в економіці в рамках мікропідходів, відзначимо Д. Плахотного, А. Московського, А. Аузана, Р. Заблюк, Р. Малахінову та інших, які найбільш повно розкрили природу інформаційних ресурсів та інформаційного продукту.

Аналiз складу i властивостей iнформацiйних ресурсiв обумовлює необхiднiсть використання двох пiдходiв до сутностi даної категорії, якi мiстять технiчну й економiчну складовi. Як технiчна категорiя iнформацiйнi ресурси представляють сукупнiсть iнформацiйних об'єктiв, вiдображених у знаковiй формi на матерiальних носiях, що мiстять iнформацiю про події та процеси реального свiту. Iнформацiйнi ресурси можуть бути представленi документами i масивами документiв як у паперових, так i в автоматизованих iнформацiйних системах, базами i банками даних, файлами, директорiями та iншими iнформацiйними об'єктами. Як економiчна категорiя iнформацiйнi ресурси являють собою вiдокремленi знання людини про процеси або явища, представленi у формалiзованому виглядi та вiдображенi на твердому носiї, застосування яких сприяє утворенню вартостi продуктiв та послуг.

Ефективне використання iнформацiйних ресурсiв набуває особливої актуальності i значущості на сучасному етапi розвитку економiки, що характеризується загостренням (ускладненням) економiчних проблем, повязаних з недолiками та обмеженiстю iнших видiв ресурсiв як для суспiльства в цiлому, так i для кожного пiдприємства. Ефективнiсть використання iнформацiйних ресурсiв i знань характеризує не тiльки виробничий процес, але й здатнiсть пiдприємства адаптуватися до ринкових умов, створювати конкурентоздатну продукцiю.

Видiлення iнформацiйних ресурсiв як самостiйної економiчної категорiї обумовлене необхiднiстю здiйснення процесiв управлiння, потребою в оцiнцi їхнього впливу на використання iнших факторiв виробництва. Класифiкацiя виробничих ресурсiв, що включає iнформацiйнi ресурси, розширює склад функцій управлiння пiдприємством i передбачає органiзацiю планування, контроль та аналiз iх використання на всіх рiвнях управлiння підприємством.

Інформаційний ресурс як сукупність даних, що мають смислове навантаження відображає всю виробничо-господарську діяльність підприємства і документально зафіксовані на різного виду носіях. Вони можуть бути використані в управлінні як чинник збільшення обсягу виробництва і підвищення його ефективності.

Якщо ж розглядати інформаційні ресурси на мікрорівні, то вони виступають безпосереднім продуктом інтелектуальної діяльності найбільш кваліфікованої й творчо активної частини персоналу підприємства. Інакше кажучи, інформаційні ресурси ототожнюються, по суті, зі всією корисною інформацією, що її виробляють кадри підприємства. Основу інформаційних ресурсів складають результати наукових досліджень і дослідно-конструкторських розробок (НДДКР), які дають змогу створювати наукомісткі вироби, використовувати технічні та наукові ідеї, зафіксовані в різних документах та виданнях. Як особливу частину виділяють активні інформаційні ресурси, тобто інформацію, доступну для автоматизованого пошуку, зберігання та обробки (програми, бази даних, бази знань, документи тощо) й для широкого користування. Ефективність використання інформаційних ресурсів визначається відношенням активної їх частини до загального обсягу інформаційних ресурсів.

Як видно з досліджень, до основних ознак інформаційних ресурсів слід віднести такі: інформаційні ресурси розташовані на певних матеріальних носіях (паперові, електронні); накопичення інформаційних ресурсів відбувається за певний проміжок часу; інформаційні ресурси є необхідними для вирішення наукових, виробничих, управлінських та інших завдань; від якості та змісту інформаційних ресурсів залежить ефективність виконання цих завдань.

Значення iнформацiйних ресурсiв у забезпеченнi ефективного функцiонування пiдприємств зростає бiльш швидкими темпами у порiвняннi з можливостями задоволення потреб у якiснiй і своєчаснiй iнформацiї. "В сучасних умовах iнформацiя стає одним з головних ресурсiв виробництва поряд iз сировиною, машинами i робочою силою. Як зазначає В. Н. Амiтан, рiвень органiзованостi суспiльного виробництва, його потенцiйнi можливостi обумовлюються вже не тiльки енерго- і фондоозброєнiстю, але й iнформацiйною озброєнiстю". На думку А. С. Алексєєва, успiшна цiлеспрямована дiяльнiсть пiдприємства в будь-якiй сферi допускає активне використання iнформацiйних ресурсiв.

Виходячи з вищевказаного визначимо, що в системі управління підприємством ефективне використання інформаційних ресурсів на засаді сучасних інформаційних технологій забезпечує посилення конкурентних переваг підприємств шляхом: швидкого реагування на зміни ринку, у споживчих перевагах, конкурентному середовищі тощо; поширення торгівлі на інтернет - бізнес-простір, що дає можливість як збільшити збут на внутрішньому ринку, так і вийти за його межі; переведення відносин з партнерами з бізнесу (постачальниками, контрагентами, споживачами тощо) на новий рівень відносин у режимі електронного доступу до інформаційних ресурсів; оптимізації системи маркетингового менеджменту; підвищення ефективності, оперативності й обґрунтованості рішень, що приймаються. Перспективними напрямами подальших досліджень є оцінка особливостей формування інформаційних ресурсів на підприємстві та розробка рекомендацій щодо їх оптимізації.

Висновок

Отже, інформація в економіці має надзвичайно великий вплив в усіх галузях її функціонування. Сучасна інформатизація якісно поліпшує досягнення цілей діяльності організацій та підприємств і є умовою розвитку країни. Інформаційна економіка - це новий тип економічної системи, до якої відбувається активний перехід. У ній пріоритетними є знання як виробничий ресурс та продукція для споживання. Її розвиток відбувається дуже стрімко разом з розвитком науково-технічного прогресу. Проникнення інформатизації у всі сфери суспільного життя є причиною того, що вивчення інформаційної економіки потребує комплексного вивчення. Сучасні інформаційні й телекомунікаційні технології стали настільки важливою частиною інфраструктури суспільства, що від них залежить не тільки технологічний, але й соціальний поступ, економічна конкурентоспроможність країни в цілому, її місце у світовій економіці, роль у міжнародному розподілі праці, здатність розвивати демократичні інститути, зростання нових робочих місць і т. п.

Інформація на сьогодні є важливим виробничим ресурсом і товаром. Інформаційне забезпечення є необхідною умовою ефективної організації діяльності держави та підприємств. Створення величезних масивів баз даних, їх достовірність та якісні висновки є основою для прийняття рішень, забезпечення своєчасного доступу до такої інформації - мета, що лежала при створенні комп'ютерних технологій.

З розвитком суспільства відбувається глобальний процес інформатизації, і ми переходимо в епоху інформаційного суспільства, в якому більшість людей буде зайнята у сфері розробки, розподілу та споживання знань. З новим поглядом на сучасний світ, були відкинуті старі парадигми економічної науки, проте нові ще не є систематизованими та доопрацьованими. Володіння інформацією, за ними, є чинником, що лежить в основі економічної рівноваги. Тому ринок інформації повинен регулюватися державою для зменшення інформаційної асиметрії.

Процеси, що активно розвиваються в українській економіці, змушують переглянути традиційні організаційно-господарські взаємозв'язки, обдумати серйозні зміни інформаційної інфраструктури. Для прискорення розвитку інформаційної сфери України необхідна грамотна державна політика, спрямована на підтримку науки та НДДКР, а також сфери інформаційно-комунікаційних технологій. Основними інструментами такої політики повинні бути: створення технологічних парків, що об'єднуються у науково дослідні, технологічні та виробничі підприємства і забезпечують якнайшвидше впровадження результатів науково-дослідних і пошукових робіт, винаходів у промисловість і бізнес; підтримка венчурного інвестування як необхідної умови активізації інноваційної діяльності; створення і розвиток технологічних парків у сфері інформаційних технологій і програмного забезпечення; побудова ефективної системи показників інформаційної сфери України, що є необхідною умовою оцінки реалізації державних програм розвитку.

Список використаної літератури

1. Політична економія. Курс лекцій [Текст] : навч. посібн. / Заг. ред. проф. Буряка П. Ю. та Гупала О. Г. - Львів: СПОЛОМ, 2013. - 292с.

2. http:/www.rusnauka.com/11_EISN_2011/Informatica/4_84937.doc.htm

3. Лазарєва С. Ф. Економіка та організація інформаційного бізнесу: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2002. - 667с.

4. http:/www.intkonf.org/rodionov-av-viznachennya-informatsiynih-resursiv-yak-ekonomichnoy-kategoriyi/

Размещено на Allbest.ru