Оцінка фінансової спроможності ТОВ "Медична компанія "Медікус"

Таблиця 1.6.1 Показники оцінки ділової активності підприємства

Показник	2010	2011	?abc
Коефіцієнт загальної оборотності активу	1,1	1,3	0,2
Тривалість одного обороту у днях	211	131	-80
Коефіцієнт закріплення оборотних активів	0,8	0,5	-0,3
Коефіцієнт оборотності власного капіталу	284	9,4	-274,6
Коефіцієнт оборотності власного оборотного капіталу	-7,2	-51,1	-43,9
Середня тривалість обороту власного капіталу	1,3	38,3	37
Середня тривалість обороту власного оборотного капіталу	-50	-7	-43
Фондовіддача	4,7	4,6	-0,1
Коефіцієнт оборотності запасів	1,7	2,5	0,8
Період одного обороту запасів	212	144	-68
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості	4,4	3,8	-0,6
Період погашення дебіторської заборгованості	82	95	13
Період погашення кредиторської заборгованості	320	268	-52

Коефіцієнт загальної оборотності активу у 2011 р. збільшився на 0,2, що свідчить про покращення ефективності використання підприємством усіх наявних ресурсів, які не залежать від джерел їхнього залучення.

Тривалість одного обороту активів зменшилась на 80 днів, що свідчить про пришвидшення темпів виробництва і обслуговування на підприємстві. Тривалість одного обороту показує, що у 2011 р. підприємству потрібно менше днів, ніж у 2010, щоб оборотні кошти зробили повний кругооборот.

Коефіцієнт закріплення (завантаження) оборотних коштів на кінець 2011року знизився на 0,3, що є позитивним, оскільки чим менше оборотних коштів припадає на 1 гривню реалізованої продукції чи послуги, тим краще вони використовуються.

Коефіцієнт оборотності власного капіталу на кінець 2011 року порівняно з 2010 зазнав значного зменшення на 0,01, що свідчить про тенденцію до бездії частини власних коштів. Відповідно, середня тривалість обороту власного капіталу збільшилась, що є негативною зміною.

Підприємство має від'ємне значення власного оборотного капіталу, і тому коефіцієнт оборотності власного оборотного капіталу від'ємний.

Значення показника фондовіддачі є досить високим, що означає максимально ефективне використання основних фондів підприємства. Середня тривалість обороту власного оборотного капіталу манше одного дня.

Коефіцієнт оборотності запасів за звітний період збільшення, тобто це свідчить, що запаси підприємства поповнювались протягом звітного періоду, і як наслідок відбувається збільшення рівня оборотності запасів, що позитивно впливає на забезпечення обсягу реалізації послуг підприємства. Період одного обороту запасів становить 212 днів у 2010 році та 144 днів у 2011 році, що говорить про доволі низьку швидкість їх оновлення, але у 2011 відбулися позитивні зрушення.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості у 2011 році порівняно з 2010 зменшився на 0,6, це свідчить про збільшення оборотів і тому підприємство менше часу буде отримувати кошти від своїх боржників. Але внаслідок збільшення середньорічної дебіторської заборгованості, період її погашення зріс на 13 днів, що загалом можна розцінювати як збільшення клієнтської бази медичної компанії.

Позитивним є також зменшення періоду погашення кредиторської заборгованості на 52 дні.



2. Діагностика ризику банкрутства підприємства

Відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності чи боржника визнанні його банкрутом» від 14.05.92 р. № 2343-ХІІ (далі - Закон про банкрутство) під банкрутством розуміють визнану судом нездатність боржника відновити свою платоспроможність і задовольнити визнані судом вимоги кредиторів тільки за допомогою застосування ліквідаційної процедури.

Діагностика банкрутства являє собою систему цільового фінансового аналізу, спрямованого на виявлення параметрів кризового розвитку підприємства, що генерують погрозу його банкрутства в майбутньому періоді.

Існує безліч методик проведення діагностики банкрутства, що відрізняються об'єктами спостереження, етапами проведення аналізу, масштабами дослідження, а також набором показників, за допомогою яких виробляється аналіз.

Незадовільна структура балансу -- це такий стан майна і зобов'язань боржника, коли за рахунок свого майна він неспроможний забезпечити своєчасне виконання зобов'язань перед кредиторами у зв'язку з недостатнім рівнем ліквідності такого майна. Щоб так не сталося, загальна вартість майна повинна як мінімум дорівнювати загальній сумі зобов'язань боржника або перевищувати її.

Одним із перших сигналів банкрутства є неплатоспроможність підприємства. Неплатоспроможність підприємства, з фінансового погляду, означає, що підприємство:

поглинає ресурси або засоби кредиторів (постачальників, банків, власних працівників, акціонерів), їх товари, гроші та послуги;

формує недоплати з податків та інших обов'язкових платежів.

Передумовою банкрутства є тривалий нестабільний стан фінансів підприємства, неефективне їх використання.

У фінансовій практиці виділяють 4 види банкрутства:

Реальне банкрутство характеризує повну нездатність підприємства відновити у майбутньому періоді свою фінансову стійкість і платоспроможність.

Технічне банкрутство, яке спричинене істотним скороченням дебіторської заборгованості, при цьому дебіторська заборгованість перевищує розмір кредиторської заборгованості, а сума активів значно перевищує суму поточних зобов'язань.

Навмисне банкрутство характеризує навмисне створення керівником або власником підприємства його неплатоспроможність, нанесення керівником економічного збитку підприємству в особистих інтересах або на користь третіх осіб.

Фіктивне банкрутство характеризує свідомо помилкове оголошення підприємства неплатоспроможним з метою введення в оману кредиторів для отримання від них відстрочення платежів або знижки з суми кредитної заборгованості.

Причини виникнення банкрутства поділяються на внутрішні та зовнішні.

Внутрішні:

дефіцит власного оборотного капіталу як наслідок неефективної виробничо-комерційної діяльності чи неефективної інвестиційної політики;

низький рівень організації виробництва, техніки, технології;

зниження ефективності використання виробничих ресурсів підприємства;

створення наднормативних залишків незавершеного виробництва, виробничих запасів і готової продукції;

погана клієнтура, що платить із запізненням, що призводить до зростання дебіторської заборгованості і боргів;

відсутність збуту через низький рівень організації маркетингової діяльності;

залучення позикових засобів в оборот на невигідних умовах, що веде до збільшення фінансових витрат;

швидке і неконтрольоване розширення господарської діяльності у результаті чого запаси, витрати і дебіторська заборгованість зростають швидше, ніж обсяги продажів.

Зовнішні:

економічні - кризовий стан економіки країни, загальний спад виробництва, інфляція, нестабільність фінансової системи, зростання цін на ресурси, зміна кон'юнктури ринку, неплатоспроможність і банкрутство партнерів. Однією з причин неспроможності суб'єктів господарювання може бути неправильна фіскальна політика держави. Високий рівень оподаткування може виявитися непосильним для підприємства.

політичні - політична нестабільність суспільства, зовнішньоекономічна політика держави, розрив економічних зв'язків, втрата ринків збуту, зміна умов експорту та імпорту, недосконалість законодавства в галузі господарського права, антимонопольної політики, підприємницької діяльності та інших проявів регулюючої функції держави.

посилення міжнародної конкуренції у зв'язку з розвитком науково-технічного прогресу;

демографічні - чисельність, склад народонаселення, рівень добробуту народу, культурний устрій суспільства, що визначають розмір і структуру потреб і платоспроможний попит населення на ті чи інші види товарів і послуг.

Фінансовий аналіз має широкий арсенал засобів для прогнозування можливого банкрутства підприємства і дає можливість заздалегідь обґрунтувати та реалізувати заходи щодо забезпечення виходу підприємства з кризової ситуації.

Для діагностики банкрутства застосовують такі показники:

коефіцієнт поточної ліквідності (коефіцієнт покриття);

коефіцієнт забезпечення власними оборотними коштами;

коефіцієнт поновлення або втрати платоспроможності.

Структура балансу підприємства визнається незадовільною, а підприємство неплатоспроможним за наявності одного з таких показників:

Коефіцієнт покриття на кінець звітного періоду є меншим за 1.

Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами < 0,1.

Якщо одна з умов не виконується, то розраховується коефіцієнт відновлення платоспроможності.

Квідн.(втрати)=

де - коефіцієнт покриття на початок та на кінець періоду відповідно;

- нормативне значення коефіцієнту покриття (=2);

6(3)- період відновлення (втрати) платоспроможності в місяцях;

Т- звітний період у місяцях.

Якщо коефіцієнт поточної ліквідності і частка власного оборотного капіталу у формуванні оборотних активів менша від нормативу, але намітилася тенденція зростання цих показників, то визначається коефіцієнт поновлення платоспроможності за період, що дорівнює шість місяців.

Якщо ж фактичний рівень Кпл дорівнює нормативному значенню або вищий від нього на кінець періоду, але намітилася тенденція до його зниження, розраховують коефіцієнт втрати платоспроможності за період, що дорівнює трьом місяцям.

Квідн.(втрати)=

Таблиця 2.1 Показники діагностики банкрутства підприємства

№	Показник	Нормативне значення	2010 рік	2011 рік
1.	Коефіцієнт покриття	?1	1,1	1
2.	Коефіцієнт забезпеченості ВОК	?0,1	-0,3	-0,1
3.	Коефіцієнт втрати платоспроможності	?1	0,5

Величина коефіцієнта втрати платоспроможності нижча від нормативного рівня, це свідчить про критичну ситуацію, яка може призвести до реальної загрози ліквідації підприємства протягом 3 місяців шляхом процедури банкрутства.

Найбільш поширеним методом оцінки діагностики банкрутства підприємства є запропонована американським економістом Едвардом Альтманом Z-модель на основі п'яти факторів

Z = 1,2Х1+1,4Х2+3,3Х3+0,6Х4+0,999Х5

де Х1 - це частка власних оборотних коштів в активах підприємства;

Х2 - нерозподілений прибуток у загальному обсязі активів;

Х3 - частка прибутку до оподаткування в загальному обсязі активів;

Х4 - вартість власного капіталу в загальному обсязі боргових зобов'язань;

Х5 - виручка від реалізації у загальному обсязі активів.

Таблиця 2.2 Z-модель на основі п'яти факторів

Фактор	Розрахункова формула
Х1	ВОК/А
Х2	Нерозподілений прибуток/А
Х3	Прибуток до оподаткування/А
Х4	ВК/ПК
Х5	Виручка/А



Проведемо розрахунок вищезазначених факторів:

Частка власних оборотних коштів в активах підприємства

Х1 = ВОК/А

2010: Х1 =-7837/53190=-0,1

2011: Х1 =-1092,1/34775,1=-0,03

Нерозподілений прибуток у загальному обсязі активів

Х2 = Нерозподілений прибуток/А

2010: Х2 =--8278/53190=-0,16

2011: Х2 =-526,1/34775,1=-0,02

Частка прибутку до оподаткування в загальному обсязі активів

Х3 = Прибуток до оподаткування/А

2010: Х3 =-215/53190=-0,004

2011: Х3 =80/34775,1=0,002

Вартість власного капіталу в загальному обсязі боргових зобов'язань

Х4 = ВК/ПК

2010: Х4 =200/42615=0,01

2011: Х4 =5973,9/27463,1=0,2

Виручка від реалізації у загальному обсязі активів

Х5 = Виручка/А



2010: Х5 =56801/53190=1,1

2011: Х5 =55909/34775,1=1,6

Таблиця 2.3 Значення факторів - складових Z-моделі

Фактор	2010 рік	2011 рік
Х1	-0,1	-0,03
Х2	-0,16	-0,02
Х3	-0,004	0,02
Х4	0,01	0,2
Х5	1,1	1,6

Розрахувавши 5 факторів, можна приступити до розрахунку Z-моделі.

Z = 1,2Х1+1,4Х2+3,3Х3+0,6Х4+0,999Х5

2010: Z = 1,2*(-0,1)+1,4*(-0,16)+3,3*(-0,004)+0,6*0,01+0,999*1,1=0,75

2011: Z = 1,2*(-0,03)+1,4*(-0,02)+3,3*0,002+0,6*0,2+0,999*1,6=1,7

Таблиця 2.4 Матриця інтерпретації результатів розрахунку Z-показника до п'ятифакторної моделі Альтмана

Значення Z-показника	< 1,8	Від 1,8 до 2,7	Від 2,8 до 2,9	? 3
Імовірність банкрутства	Дуже висока	Висока	Можлива	Дуже низька

Отже, провівши розрахунок Z-показника п'ятифакторної моделі Альтмана, можна зробити висновок, що протягом аналізованого періоду існує дуже висока можливість банкрутства підприємства. Варто відмітити, що на 2011 рік цей показник збільшується, що є позитивною тенденцією, адже ймовірність банкрутства трохи зменшується, але підприємство все одно має дуже високу імовірність банкрутства, що означає нестабільну фінансову стійкість компанії та її неплатоспроможність у майбутньому.



3. Комплексна рейтингова оцінка підприємства

Фінансовий стан є найважливішою характеристикою фінансової діяльності підприємства. Він визначає конкурентоспроможність підприємства та його потенціал у діловому співробітництві, виступає гарантом ефективної реалізації економічних інтересів усіх учасників фінансових відносин як самого підприємства, так і його партнерів.

Теорія аналізу фінансів, підприємництва та економіки підприємства розглядає поняття «стійкий фінансовий стан» не лише як якісну характеристику його фінансів, але як і явище, що може бути кількісно виміряне. Цей принциповий висновок дозволяє сформулювати загальні принципи побудови науково обґрунтованої методики оцінки фінансового стану, рентабельності та ділової активності підприємства, незалежно від форми власності та виду діяльності.

Таку оцінку можна отримати різними методами та з використанням різних критеріїв.

В даній роботі пропонується методика комплексної порівняльної рейтингової оцінки фінансового стану, рентабельності та ділової активності підприємства, заснована на теорії та методиці фінансового аналізу підприємства в умовах ринкових відносин.

Складовими етапами методики комплексної порівняльної рейтингової оцінки фінансового стану підприємства є:

збір та аналітична обробка вихідної інформації за період часу, який оцінюються;

обґрунтування системи показників, що використовуються для рейтингової оцінки фінансового стану рентабельності та ділової активності підприємства, їх класифікація, розрахунок підсумкового показника рейтингової оцінки;

класифікація (ранжування) підприємств за рейтингом.

Підсумкова рейтингова оцінка враховує усі найважливіші параметри (показники) фінансово-господарської та виробничої діяльності підприємства, тобто господарської активності в цілому. При її побудові враховуються дані про виробничий потенціал підприємства, рентабельність його продукції, ефективність використання виробничих та фінансових ресурсів, стан та розміщення коштів, їх джерела та інші показники. Тому вибір та обґрунтування вихідних показників фінансово-господарської діяльності повинні здійснюватись згідно досягненням теорії фінансів підприємства, виходити з цілей оцінки, потреб суб'єктів управління в аналітичній оцінці.

В таблиці 3.1. наводиться набір вихідних показників для загальної порівняльної оцінки.

Запропонована система показників базується на даних фінансової звітності підприємства. Ця вимога робить оцінку масовою, дозволяє контролювати зміни у фінансовому стані підприємства усіма учасниками економічного процесу. Вона також дозволяє оцінити результативність та об'єктивність самої методики комплексної оцінки.

Таблиця 3.1 Система вихідних показників для рейтингової оцінки за даними публічної звітності

І група	ІІ група	ІІІ група	ІV група
Показники оцінки прибутковості господарської діяльності	Показники оцінки ефективності управління	Показники оцінки ділової активності	Показники оцінки ліквідності та ринкової стійкості
1. Загальна рентабельність підприємства - балансовий прибуток на 1 грн. активів.	1. Чистий прибуток на 1 грн. обсягу всієї реалізації.	1. Віддача всіх активів - виручка від реалізації продукції на 1 грн. активів.	1. Коефіцієнт покриття - оборотні засоби на 1 грн. термінових зобов'язань
2. Чиста рентабельність підприємства - чистий прибуток на 1 грн. активів.	2. Прибуток від реалізації продукції на 1 грн. обсягу реалізації продукції.	2. Віддача основних фондів - виручка від реалізації продукції на 1 грн. основних фондів.	2. Коефіцієнт ліквідності - грошові кошти, розрахунки та інші активи на 1 грн. термінових зобов'язань
3.Рентабельність власного капіталу - чистий прибуток на 1 грн. власного капіталу.	3. Прибуток від всієї реалізації на 1 грн. обсягу всієї реалізації.	3. Оборотність оборотних фондів - виручка від реалізації продукції на 1 грн. оборотних засобів.	3. Індекс постійного активу - основні фонди та інші позаоборотні активи до власних коштів.
4. Загальна рентабельність виробничих фондів - балансовий прибуток до середньої величини ОВФ та оборотних засобів у товарно-матеріальних цінностях.	4. Балансовий прибуток на 1 грн. обсягу всієї реалізації.	4. Оборотність запасів - виручка від реалізації продукції на 1 грн. запасів та затрат.	4. Коефіцієнт автономії - власні кошти на 1 грн. підсумку баланс.
		5. Оборотність дебіторської заборгованості - виручка від реалізації продукції на 1 грн. дебіторської заборгованості.	5. Забезпеченість запасів власними оборотними засобами - власні оборотні засоби на 1 грн. запасів та затрат.
		6. Оборотність найбільш ліквідних активів - виручка від реалізації на 1 грн. найбільш ліквідних активів.

Вихідні показники для рейтингової оцінки об'єднані у 4 групи (збиткові підприємства в даній системі не розглядаються).

До першої групи належать найбільш узагальнені та важливі показники оцінки прибутковості (рентабельності) господарської діяльності підприємства. У загальному випадку показники рентабельності підприємства являють собою відношення прибутку до тих чи інших коштів (майна) підприємства, що беруть участь в отриманні прибутку.

До другої групи включені показники оцінки ефективності управління підприємством. Розглядаються найбільш загальні 4 показники. Ефективність визначається відношенням прибутку до всього обороту (до всієї реалізації) підприємства або тільки до виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) без податку на додану вартість. При цьому використовуються показники прибутку від всієї реалізації, прибуток від реалізації продукції, чистий прибуток, балансовий прибуток.

До третьої групи віднесені показники оцінки ділової активності підприємства. Віддача усіх активів (всього капіталу) підприємства визначається відношенням виручки від реалізації продукції до середнього за період підсумку балансу. Віддача основних фондів визначається відношенням виручки від реалізації продукції до середньої за період вартості основних засобів і нематеріальних активів. Оборотність оборотних фондів (кількість оборотів) визначається відношенням виручки від реалізації продукції до середньої за період вартості оборотних засобів. Оборотність запасів та затрат визначається відношенням виручки від реалізації продукції до середньої за період вартості запасів та затрат. Оборотність дебіторської заборгованості визначається відношенням від реалізації продукції до середньої за період суми дебіторської заборгованості. Оборотність найбільш ліквідних активів визначається відношенням виручки від реалізації продукції до середньої за період суми найбільш ліквідних активів, тобто грошових коштів та короткострокових фінансових вкладень.

До четвертої групи віднесені показники оцінки ліквідності та ринкової стійкості підприємства. Коефіцієнт покриття визначається відношенням суми оборотних засобів до суми строкових зобов'язань. Коефіцієнт ліквідності визначається відношенням суми грошових коштів, короткострокових вкладень та дебіторської заборгованості до суми строкових зобов'язань.

Індекс постійного активу визначається відношенням вартості основних засобів та інших позаоборотних активів до джерел власних коштів.

Коефіцієнт автономії (фінансової незалежності) підприємства визначається відношенням суми власних коштів до підсумку балансу.

Забезпеченість запасів і затрат власними оборотними коштами визначається відношенням суми власних оборотних коштів до вартості запасів і затрат. Під час характеристики ринкової стійкості акціонерних компаній корисно використовувати відносні показники: чистий прибуток на 1 акцію, дивіденди на 1 акцію, дивіденди на 1 акцію до ринкового курсу акції та ін.

Слід відмітити, що серед вихідних показників оцінки є підсумкові, результатні показники, що характеризують обсяг реалізації продукції, прибуток і таке інше за звітний період.

Після набору певної статистики для фінансового аналізу (бухгалтерських звітностей за декілька років) доцільно організувати та підтримувати автоматизовану базу даних вихідних показників для рейтингової оцінки, які розраховувались би за даними балансу на кінець кожного звітного періоду по усередненим даним за кожний період.

В основі розрахунку підсумкового показника рейтингової оцінки лежить порівняння підприємств по кожному показнику фінансового стану, рентабельності та ділової активності з умовним еталонним підприємством, яке має найкращі результати по всіх показниках, що порівнюються. Таким чином, базою відліку для отримання рейтингової оцінки стану справ підприємства є не суб'єктивні припущення експертів, а найбільш високі результати із усієї сукупності порівнювальних об'єктів, що склались у реальній ринковій конкуренції.

Такій підхід відповідає практиці ринкової конкуренції, де кожний самостійний товаровиробник прагне до того, щоб по всіх показниках діяльності виглядати краще за свого конкурента.

Якщо суб'єктів ринкових відносин цікавлять лише певні об'єкти господарської діяльності, то еталонне підприємство формується з сукупності однотипових об'єктів. Проте в більшості випадків еталонне підприємство може формуватись з показників роботи об'єктів, що належать різним галузям діяльності.

У загальному вигляді алгоритм порівняльної рейтингової оцінки фінансового стану, рентабельності та ділової активності підприємства може бути представлений у вигляді послідовності наступних дій:

1. Вихідні дані представляються у вигляді матриці (aij), тобто таблиці, де по рядках записані номери показників (i = 1, 2, 3,…, n), а по стовпцях - номери підприємств (періоди) (j = 1, 2, 3,…, m).

2. По кожному показнику знаходять максимальне значення та заноситься у стовпець умовного еталонного підприємства (періоду) (m + 1).

3. Вихідні показники матриці aij стандартизуються відносно відповідного показника еталонного підприємства за формулою:

де xij - стандартизовані показники стану j-го підприємства.

4. Для кожного підприємства, що аналізується, значення його рейтингової оцінки визначається за формулою:

де Rj - рейтингова оцінка для j-го підприємства;

x1j, x2j, …, xnj - стандартизовані показники j-го підприємства, що аналізується.

5. Підприємства упорядковуються (ранжуються) у порядку спадання рейтингової оцінки.

Найвищий рейтинг має підприємство з мінімальним значенням R. Для використання даного алгоритму на практиці ніяких обмежень кількості порівнювальних показників та підприємств не передбачено.



Таблиця 3.2 Система показників для рейтингової оцінки ТОВ "МК" Медікус"

Показник	Розрахункова формула	2010 р.	2011 р.	Еталонне значення
1. Чиста рентабельність підприємства	Чистий прибуток/ВБ	-215/53190=-0,004	-16/34775,1=-0,0005	-0,0005
2. Чистий прибуток на 1 грн. обсягу всієї реалізації	Чистий прибуток/ Дохід від реалізації товару	-215/63512=-0,003	-16/69243=-0,0002	-0,0002
3. Оборотність дебіторської заборгованості	Чистий дохід від реалізації товару/ ДЗ	56801/12854=4,4	55909/16878,4=3,3	4,4
4. Коефіцієнт автономії	Кавт = (ВК+ЗНВП+ДМП)/К	200/53190=0,004	5973,9/34775,1=0,2	0,2

R2010 = = 7,1

R2011 = =14

Провівши рейтингову оцінку ТОВ "МК" Медікус"за 2 роки, можна прийти до висновку, що у підприємства немає чистого прибутку, тому у нього дуже низький рейтинг. Підприємство має удосконалювати свою діяльність та працювати у напрямках збільшення прибутковості своєї діяльності.



Висновки

На основі проведених розрахунків можна зробити висновки, що за звітний період відбулося звуження діяльності підприємства, про що свідчить зменшення валюти балансу, а отже і майна.

Позитивним у фінансовій діяльності підприємства є значне збільшення частки власного капіталу, що свідчить про зростання рівня фінансової незалежності підприємства і підвищення його резервного позикового потенціалу.

Можемо зробити висновок, що компанія має низький рівень фінансової стійкості. Коефіцієнт автономії має низьке значення, але він збільшився за 2011рік, за рахунок збільшення власного капіталу.

Структура балансу та його ліквідність покращилась за звітний період, що є позитивним, але підприємство не має достатньо грошей для погашення своїх зобов'язань.

При розрахунку типу фінансової стійкості можна зрозуміти, що підприємство відноситься до 3 типу фінансової стійкості, який говорить про нестійкий фінансовий стан даного підприємства і для забезпечення власних запасів, йому потрібно залучати крім власних обігових коштів, короткострокові і довгострокові кредити і позики. У 2010 і 2011році власні обігові кошти були в від'ємному значені, що є негативним показником в фінансовій стійкості підприємства. В цьому випадку платоспроможність підприємства порушена, але є можливість її відновити.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності, який характеризує частину поточних зобов'язань, які можуть бути погашені негайно, в 2010 році був вищим, ніж в 2011, але все одно не значним.

У підприємства немає резервного капіталу, тому їх бізнес не застрахований. У нього немає можливості покриття непередбачених витрат та збитків за рахунок резервного капіталу. Отже, воно є нестійким.

Величина коефіцієнта втрати платоспроможності нижча від нормативного рівня, це свідчить про критичну ситуацію, яка може призвести до реальної загрози ліквідації підприємства протягом 3 місяців шляхом процедури банкрутства. Протягом аналізованого періоду існує дуже висока можливість банкрутства підприємства.

ТОВ «МК «Медікус»» є збитковим підприємством, причому збитки у 2011 році зросли порівняно з 2010, що спричинене зниженням чистого доходу, збільшенням витрат на оплату праці та інших операційних витрат, а також збільшенням залишків незавершеного виробництва і готової продукції.

Провівши рейтингову оцінку ТОВ "МК" Медікус"за 2 роки, можна прийти до висновку, що у підприємства немає чистого прибутку, тому у нього дуже низький рейтинг. Підприємство має удосконалювати свою діяльність та працювати у напрямках збільшення прибутковості своєї діяльності.

Таким чином, можемо сказати, що у 2010-2011рр. діяльність підприємства є нерентабельною. На погіршення фінансового стану підприємства значно вплинула фінансова криза та загальні негативні тенденції у промисловій сфері України.

Шляхами покращення фінансового стану підприємства, є зменшення вагомих статей витрат, таких як адміністративні витрати так і витрат на збут, а також збільшення торгівельної націнки, що призведе до збільшення виручки від реалізації продукції.



Список літератури

1. Білик М. Д., Павловська О. В., Притуляк Н. М., Невмержицька Н. Ю. Фінансовий аналіз: Навч. посіб. -- К.: КНЕУ, 2005. -- 592 с.

2. Давиденко Н.М. Ліквідність та платоспроможність як показники ефективності фінансового менеджменту підприємства // Актуальні проблеми економіки. - 2005. - №2. - С. 36-40.

3. Давиденко Н.М. Ліквідність та платоспроможність як показники ефективності фінансового менеджменту підприємства // Актуальні проблеми економіки. - 2005. - №2. - С. 36-40.

4. Котляр М.Л. Аналіз фінансового стану підприємства//Фінанси України.-2004.-N5 .-С.99-105.

5. Лахтіонова Л.А. Фінансовий аналіз суб'єктів господарювання: Монографія. - К.:КНЕУ, 2001. - 387 с.

6. Макарчук І. Основні показники оцінки платоспроможності та ліквідності підприємств та методика їх визначення // Формування ринкових відносин в Україні. - 2008. - №7. - С. 36-41.

7. Сахарцева І.І. Основи складання бухгалтерської звітності за вимогами Національних стандартів України: Навчальний посібник для студентів ВНЗ.- Київ: Кондор, 2003.- 614 с.

8. Шеремет О.О. Фінансовий аналіз: Навч. посіб.. - К.: Кондор, 2005. - 196 с.

Размещено на Allbest.ru

...