Підвищення економічної ефективності функціонування харчової промисловості регіону (на прикладі Херсонської області)

Размещено на http://allbest.ru

МИКОЛАЇВСЬКА ДЕРЖАВНА АГРАРНА АКАДЕМІЯ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Спеціальність 08.07.02 - Економіка сільського господарства і АПК

Підвищення економічної ефективності функціонування харчової промисловості регіону (на прикладі Херсонської області)

Виконала Ушкаренко Ю.В.

Миколаїв - 2001

АНОТАЦІЯ

Ушкаренко Ю.В. Підвищення економічної ефективності функціонування харчової промисловості регіону (на прикладі Херсонської області). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК. - Миколаївська державна аграрна академія. Миколаїв, 2001.

В дисертації обґрунтовуються теоретичні основи ефективного розвитку переробної промисловості АПК адміністративної області. Поглиблено методичні підходи визначення ефективності функціонування галузі в економічному, соціальному та економічному аспектах. Визначені основні умови та ресурси функціонування переробної промисловості АПК Херсонської області. Здійснена оцінка особливостей, стану, тенденцій та перспектив розвитку основних її галузей. Охарактеризовані рівень споживання продуктів харчування населенням, ступінь забезпечення потреб обласного продовольчого ринку на основі власних ресурсів та участь області у формуванні продовольчих ресурсів країни. Обґрунтовані шляхи та резерви підвищення ефективності функціонування харчової промисловості адміністративної області в сучасних умовах.

Ключові слова: харчова промисловість, сільське господарство, ефективність, галузева структура, спеціалізація, споживання, екологізація, соціальні пріоритети, реформування.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Ефективний розвиток і розміщення харчової та переробної промисловості належать до основних пріоритетів агропромислової політики України. Серед інших країн світу, особливо у Євроазіатському регіоні, Україна має найбільш значний та сприятливий природний, людський, геополітичний і ресурсний потенціал, раціональне використання якого забезпечило б їй провідне місце на світовому та європейському продовольчих ринках. У загальному обсязі промислового виробництва країни харчова промисловість забезпечує 15% і займає третє місце. Значною мірою саме продовольчі товари формують експортний потенціал нашої держави. В роки, коли харчова промисловість України досягла найвищого рівня розвитку, величина показників середньодушового виробництва більшості продовольчих ресурсів у 2,5 - 15 разів перевищувала світові показники. Проте протягом 90-х років досягненні пріоритети поступово втрачалися; кризові явища, які охопили економіку країни, розповсюдилися і на переробні галузі. Основними проявами кризи стали: зменшення ресурсів сільськогосподарської сировини для виробництва харчових продуктів; низький техніко-технологічний рівень виробництва; недосконала цінова, кредитна і податкова політика; відсутність оборотних коштів для придбання матеріалів; послаблення державного регулювання та впливу на розвиток харчової промисловості та ін.

Повною мірою названі прояви стосуються харчової промисловості Херсонської області. Володіючи значним агроресурсним потенціалом та матеріально-технічною базою функціонування переробних галузей АПК, у 1990 р. область забезпечувала 2,2% загальнодержавного виробництва продуктів харчування. У 1999 р. ці показники скоротилися до 1%. Тому обґрунтування всіх резервів та шляхів подолання спаду показників функціонування переробної промисловості і забезпечення її ефективного розвитку як в Україні, так і в Херсонській області відносяться до першочергових практично значущих завдань, які постають перед економічною наукою та господарською практикою.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження, проведені автором, безпосередньо пов'язані з тематикою наукової роботи Херсонського державного аграрного університету, зокрема з науковою темою «Підвищення ефективності функціонування регіональних АПК: резерви та перспективи», яка виконується на економічному факультеті.

Наукові результати та висновки, отримані в роботі, знайшли відображення у комплексній темі Ради з вивчення продуктивних сил України НАН України «Прогноз розвитку і розміщення продуктивних сил України на тривалу перспективу» (державний реєстраційний номер 0100U000089).

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи - на основі поглиблення теоретико-методичних засад підвищення ефективності функціонування харчової промисловості, комплексного дослідження її сучасного стану в Херсонській області виявити резерви та обґрунтувати основні шляхи і засоби забезпечення її ефективного розвитку в умовах реструктуризації підприємств, реформування АПК в цілому та необхідності створення сталого збалансованого споживчого ринку продуктів харчування.

Реалізація поставленої мети вимагала послідовного вирішення комплексу наступних завдань:

- систематизувати та поглибити теоретико-методичні підходи забезпечення ефективного функціонування харчової промисловості в умовах реструктуризації агропромислових підприємств;

- проаналізувати складники ефективного функціонування сталого й збалансованого ринку продукції харчової промисловості та її споживання;

- визначити основні закономірності і тенденції ефективності функціонування й розвитку харчової промисловості в АПК Херсонської області;

- виявити резерви, розробити критерії і показники підвищення ефективності розвитку переробних галузей;

- обґрунтувати основні шляхи та засоби підвищення ефективності розвитку харчової промисловості і формування сталого збалансованого споживчого ринку продовольчих товарів;

- розробити організаційно-економічний механізм забезпечення ефективного функціонування та розвитку харчової промисловості АПК адміністративної області.

Об'єктом досліджень є галузі харчової промисловості Херсонської області.

Предмет дослідження - економічна ефективність функціонування переробних галузей та обґрунтування основних напрямів і резервів її підвищення.

Теоретико-методологічні основи та інформаційна база дослідження. Теоретико-методологічну основу дисертаційної роботи склали сучасні положення економічної теорії, економіки сільського господарства і АПК, розвитку та розміщення продуктивних сил в агропромисловій сфері економіки, в т.ч. переробних галузях. На формування наукових поглядів автора найбільший вплив справили праці І.І. Лукінова, С.І. Дорогунцова, П.П. Борщевського, О.М. Онищенко, П.Т. Саблука, М.В. Гладія, П.І. Гайдуцького, О.Д. Гудзинського, М.Ю. Куліша, Л.Г. Чернюк, Л.В. Дейнеко; дослідження АПК Південного регіону України, у т.ч. харчової промисловості, - Л.О. Мармуль, І.І. Червена, В.Ф. Семенова, В.Г. В'юна; зарубіжних дослідників ринкової економіки та ринку спожи-вання продуктів харчування Л. Перрота, Д. Бейкера, Лутца Гоффманна, С. Фішера, Р. Шмалензі та ін.

Дисертаційне дослідження виконане з урахуванням законодавчих та нормативних актів Української держави з проблем реформування АПК та його галузей, а також соціально-економічного розвитку регіонів країни. Важливим джерелом інформації були опубліковані матеріали досліджень науковців і наукових установ України та зарубіжних країн; статистичні матеріали Держкомстату України, Херсонських обласних управлінь - статистики і сільського господарства і продовольства; річні звіти підприємств, які характеризують функціонування переробних галузей і АПК Херсонщини в цілому.

У роботі використані сучасні методи економічних досліджень - системно-структурний аналіз, факторний аналіз, монографічний, статистичний, економічного районування, нормативний, балансовий, бізнес-планування, а також закони і категорії ринкової економіки.

Наукова новизна одержаних результатів:

- поглиблено теоретико-методичні засади підвищення ефективного функціонування та розвитку харчової промисловості АПК адміністративної області в умовах структурної перебудови економіки;

- визначені особливості агропромислової інтеграції в умовах реструктуризації та розвитку нових форм власності й організації виробництва у переробних галузях регіонального АПК;

- здійснена оцінка закономірностей і тенденцій розвитку харчової промисловості АПК Херсонської області;

- виявлені резерви та обґрунтовані шляхи підвищення ефективності функціонування переробних галузей області, збільшення їх внеску в загальний продовольчоресурсний потенціал країни;

- визначені основні напрями формування стабільного споживчого ринку продуктів харчування на Херсонщині і на цій основі - підвищення життєвого рівня населення;

- здійснене обґрунтування організаційно-економічного механізму задіяння резервів та шляхів підвищення ефективності функціонування і перспективного розвитку харчової промисловості Херсонської області.

Практичне значення одержаних результатів. Теоретико-методичні підходи, використані в дисертації, отримані висновки і рекомендації можуть бути застосовані при дослідженні переробних галузей агропромислових комплексів інших адміністративних областей України, в особливості її Південного регіону.

Результати дослідження використовуються також у процесі вивчення лекційних курсів «Економіка сільського господарства і АПК», «Розміщення продуктивних сил і економіка регіонів» у Херсонському державному аграрному університеті, Херсонському державному технічному університеті; в організації науково-дослідної роботи студентів та аспірантів економічного факультету ХДАУ.

Основні положення, висновки і пропозиції дисертації передані для впровадження у практичну діяльність управління сільського господарства і продовольства Херсонської обласної державної адміністрації, відділ економіки та економічного аналізу Херсонського міського виконкому. Вони враховані при розробці коротко- і довгострокових прогнозів, програм, планів розвитку АПК Херсонської області: Програма «Зерно Херсонщини 2001 р.», Програма «Молоко на 2001-2005 рр. «Програма «Відродження і розвиток рибного господарства Херсонської області на період до 2005 р.».

Декларація особистого внеску здобувача. Дисертантом поглиблені теоретико-методичні засади підвищення ефективності функціонування переробних галузей АПК адміністративної області в умовах структурної перебудови економіки. Основні наукові положення, які виносяться на захист, розроблені автором дисертації самостійно. Наукові результати дослідження отримані особисто автором і є його внеском у розвиток економіки харчової промисловості регіону та його агропромислового комплексу в цілому. У спільних публікаціях автору належить 70-80% їх обсягу.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційного дослідження доповідалися і обговорювалися на міжнародних, національних та регіональних наукових і науково-практичних конференціях, семінарах і нарадах: міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми економіки агропромислового комплексу та формування його кадрового потенціалу» (Харків, 2000 р.), національній науковій конференції «Могилянські читання» (Київ-Миколаїв, 2000 р.), щорічних наукових конференціях науково-викладацького складу Херсонського державного аграрного університету (Херсон, 1998-2000 рр.), міжнародній науково-практичній конференції «Регіональні проблеми розвитку агропромислового комплексу України: стан і перспективи вирішення» (Київ, 2000 р.).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковані у 12 статтях фахових видань загальним обсягом 4,8 друк. арк., з яких одноосібно 1,4 друк. арк.

економічний харчовий реструктуризація агропромисловий

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі «Теоретичні засади ефективного розвитку харчової промисловості регіону в умовах ринкового реформування» розкривається соціально-економічна сутність ефективного розвитку харчової промисловості регіону. Його поняття є втіленням синтезу двох категорій - власне розвитку та ефективності виробництва. Це дозволяє тлумачити ефективний розвиток харчової промисловості регіону (адміністративної області) як відтворювальний процес, який забезпечує стабільну або зростаючу соціально-економічну ефективність її функціонування в певних територіальних межах та адміністративно-організаційній цілісності.

Економічний розвиток взагалі та ефективний розвиток зокрема - це багатофакторний, суперечливий, важко вимірюваний складний процес. Тому ідентифікація його складників та етапів повинна включати наступні найбільш характерні аспекти його дослідження: просторовий, часовий, функціональний, комплексоформуючий, інституційний, інноваційний, екологічний, соціальний, економічний, організаційно-управлінський. При цьому ефективний розвиток харчової промисловості означає не тільки стабілізацію й досягнення різноманітних ефектів, але й збалансованої та пропорційної структури галузі у функціональному, територіальному, галузевому, організаційно-управлінському структурних зрізах.

Для теорії та практики дослідження ефективного розвитку харчової промисловості важливе значення має зміст концепції сталого та комплексного розвитку. Сталий розвиток розуміється як такий, що породжує і сприяє економічному зростанню, справедливо розподіляє його результати, відновлює довкілля, забезпечує реалізацію можливостей людини. Невід'ємною частиною ефективного розвитку є комплексність або комплексний розвиток. Його метою є досягнення економічно-, соціально- та екологічно ефективних масштабів і структури виробництва, які б найбільшою мірою відповідали наявним у регіоні природним і соціально-економічним умовам і ресурсам. Таким чином, сталий, ефективний та комплексний розвиток розглядаються нами у тісному взаємозв'язку як елементи складного, багатогранного процесу розвитку.

До основних факторів, які впливають на ефективний розвиток харчової промисловості адміністративної області на сучасному етапі, належать: формування багатоукладної економіки, реалізація різноманітних форм власності та організації виробництва; активізація підприємницької діяльності; зміна регіональних і міжрегіональних зв'язків; рівень розвитку матеріально-технічної бази галузі; ринкове інфраструктурне забезпечення; рівень розвитку науково-технічного прогресу та інновації; людський фактор і посилення соціальних пріоритетів життєдіяльності населення; механізми ціноутворення, фінансування, оподаткування, політичне і правове забезпечення ринкових відносин; екологічна ситуація в регіоні; організаційно-управлінський механізм функціонування. У різних проявах названі чинники можуть справляти як стимулюючий, так і обмежуючий вплив.

В свою чергу, комплекс названих передумов і чинників визначає найсуттєвіші особливості харчової промисловості - повсюдне розміщення; значна залежність від сировинної бази; соціальна значущість продукції; подвійне призначення продукції як предмета споживання та сировини; комплексоформуюча роль в АПК. Врахування цих особливостей дозволяє здійснити типізацію галузей харчової промисловості, визначити основні принципи та закономірності ефективного розвитку. До найбільш значущих закономірностей віднесені: територіального поділу праці; економічної цілісності регіону; агропромислової інтеграції; комплексності; концентрації виробництва. Розуміння закономірностей та принципів ефективного розвитку переробних галузей є важливим підґрунтям вирішення його проблем.

У дисертаційній роботі здійснено поглиблення методичних засад оцінки ефективного розвитку харчової промисловості регіону. Його основним критерієм є забезпечення сталого та збалансованого споживання продуктів харчування за доступними цінами при умові раціонального використання наявних ресурсів та постійного прогресу і вдосконалення виробничо-економічних і соціально-екологічних відносин. Показники оцінки ефективності розвитку систематизовані та згруповані у три блоки за її видами: економічної, соціальної, екологічної. Їх застосування поряд з використанням традиційних та новітніх методів дослідження дає змогу всебічно проаналізувати основні аспекти, фактори та тенденції ефективного розвитку.

У другому розділі «Сучасний стан та ефективність розвитку харчової промисловості Херсонської області» проаналізовані основні фактори, галузева структура, організація, проблеми та тенденції розвитку галузі в умовах конкретного регіону; здійснена оцінка її економічної, соціальної та екологічної ефективності.

Харчова промисловість займає провідне місце у структурі господарського комплексу Херсонської області. В останній час на неї приходиться 35,2% промислового виробництва. Визначальним чинником, який сприяє ефективному та випереджаючому розвитку галузі, є сільськогосподарська спеціалізація області у загальнодержавному поділі праці. Рівень землезабезпеченості в розрахунку на одного жителя області становить 1,6 га сільгоспугідь та 1,4 га ріллі, що у 2,0-2,2 рази перевищує середньодержавні показники. Основні виробничі фонди сільського господарства досягають 44,8% у їх загальній господарській вартості.

Спеціалізація сільського господарства визначає структуру та розміщення переробних галузей. Рослинництво спеціалізується на виробництві зернових, соняшнику, овочівництві, садівництві, виноградарстві. При цьому в останні роки для нього характерні значні структурні зрушення. Так, у 1999 р. порівняно з 1996 р. посівні площі під зерновими і зернобобовими культурами скоротилися майже у 4,0 рази і зросли під кукурудзою, гречкою, рисом, а також соняшником (у 1,6 разів), соєю (у 5,0 разів), овочами (в 1,3 рази). Це сприяє задоволенню попиту на споживчому ринку, а також переробних галузей на круп'яні культури, сою, соняшник, овочі. Мають тенденцію до скорочення посівні площі під кормовими культурами (у 1,8 разів).

Значною сировинною базою володіє плодоовочепереробна галузь. Площі під садами та виноградниками на Херсонщині є одними з найзначніших в Україні (3,6% республіканських насаджень). При цьому урожайність садів у 2,1 рази перевищує середню по країні, а виноградників - у 1,3 рази. Значно менші можливості сировинного забезпечення мають переробні галузі тваринницького циклу. У порівнянні з 1996 р. у 2000 р. поголів'я великої рогатої худоби скоротилося у 2,3, корів - у 1,9, свиней - у 2,1, овець і кіз - у 4,7 разів. Таким чином, спеціалізація сільського господарства визначальним чином вплинула на спеціалізацію та галузеву структуру переробної промисловості, яку формують, насамперед, плодоовочеконсервна (24,2% загального обсягу продукції); хлібопекарна (16,9%); м'ясо- і молокопереробна (по 15,9%); виноробна (15,5%) галузі.

У структурі харчової промисловості Херсонської області виділяється 12 основних галузей. За рівнем ефективності розвитку їх можна об'єднати у 3 групи:

1. Група провідних галузей спеціалізації державного та міжобласного масштабу. Складають плодоовочеконсервна; хлібопекарна; м'ясна та маслосироробна і молочна; виноробна; кондитерська. На вказані 6 галузей у 1999 р. приходилося 94,6% загального обсягу виробництва продукції харчування; 87,9% промислово-виробничого персоналу; 75,8% загальної кількості підприємств.

2. Основні галузі (спеціалізація обласного та міжобласного значення) - макаронна, олійна, рибна. Зосереджують 4,7% загального обсягу виробництва продукції; 10,0% промислово-виробничого персоналу; 22,7% кількості переробних підприємств.

3. Допоміжні галузі (місцевого значення) - крохмале-патокова, соляна, спиртова, виробництво безалкогольних напоїв, пивоварна. Вони зосереджують виробництво тільки 0,7% промислової продукції; 2,1% кількості зайнятих; 1,5% кількості підприємств. Здійснене групування дозволяє проводити диференційовану політику забезпечення ефективного розвитку переробних галузей з урахуванням їх значення, ресурсного забезпечення, тенденцій розвитку наявних резервів, попиту на відповідну продукцію; ступеня освоєння внутрішньообласного, загальнодержавного та міждержавного ринків.

Відзначимо, що в останнє десятиріччя для структури харчової промисло-вості характерні позитивні зрушення у напрямку підвищення ролі провідних галузей (табл. 1). Це свідчить про ефективне використання наявного ресурсно-сировинного потенціалу.

Так, Херсонська область забезпечує 12,6% виробництва плодоовочеконсервної продукції України та 40,1% - Південного економічного регіону; сирів жирних (відповідно 5,5 і 37,7%); тваринного масла (2,7 і 25,7%); м'ясних та ковбасних виробів (2,9 і 31,3%). У Південному регіоні область виділяється також виробництвом кондитерських виробів (19,1%), олії (18,7%), продукції з незбираного молока (10,6%). Разом з тим найбільший спад в обсягах виробництва допустили галузі по переробці тваринницької продукції (у 2,5-2,9 разів).

На рівні попередніх значень залишилося виробництво сирів жирних, борошна, хліба, макаронів. У 1,5-2,5 разів збільшилося виробництво безалкогольних напоїв, мінеральних вод, консервів, олії (на 10,0%); кондитерських виробів (на 30,0%).

Таблиця 1. Виробництво найважливіших видів продукції харчової промисловості у Херсонській області (тис. т)

Важливим показником ефективного розвитку харчової промисловості є середньодушове виробництво продукції. За цим показником на Херсонщині виробляється на 20,2% менше м'яса; у 2,7 разів - ковбасних виробів, м'ясних напівфабрикатів - у 6,0 разів; продукції з незбираного молока - у 1,8 разів; кондитерських виробів - в 1,6 разів. Натомість перевищують середньодушові республіканські показники виробництва сирів жирних - у 2,2; консервів - у 5,1, у т.ч. плодоовочевих - у 6,8; борошна - у 1,8; хлібобулочних виробів - в 1,3; круп - у 2,5 разів; масла тваринного - на 10,0%; олії - на 7,8%. Саме ця продукція може формувати зовнішньообласні продовольчі потоки; поповнювати загальнодержавні продовольчі фонди. Незважаючи на такі досить високі показники розвитку, його не можна вважати ефективним. Виробничі потужності харчової промисловості використовуються на 1/3; на 1 грн. вартості основних виробничих фондів виробляється тільки 0,66 грн. продукції.

Вагомим складником ефективного розвитку харчових галузей є їх раціональне розміщення або територіальна організація. У Херсонській області вона має ряд специфічних рис. По-перше, насамперед, виділяються райони в яких виробництво товарів народного споживання представлено виключно харчовими галузями - 12 районів з 19.

У м. Херсоні, Генічеському, Цюрупинському, Каховському, Голопристанському, Бериславському районах цей показник становить 56,9 - 88,3%. І тільки у Білозерському районі обсяг продовольчої продукції трохи перевищує 22,0% у загальній структурі виробництва товарів народного споживання. Така глибока спеціалізація області на виробництві продуктів харчування свідчить не тільки про важливе значення галузі в економіці, але й у вирішенні соціальних та економічних проблем. Відзначимо, що 59,6% обласного виробництва продовольства зосереджують м. Херсон та Каховський район. Високою є концентрація виробництва в Скадовському та Генічеському районах (15,9%). Ще 17,2%, його обласного виробництва зосереджують Бериславський, Великолепетиський, Каланчацький, Новотроїцький, Чаплинський. На решту 10 районів припадає лише 7,3% загального виробництва продовольства.

Не менш значні територіальні диспропорції спостерігаються у середньодушовому виробництві продовольства. За цим показником було визначено 4 групи районів: найбільшого середньодушового рівня виробництва (250-400 грн./чол.); середнього (100-200 грн./чол.); недостатнього (3-60 грн./чол.); мінімального або абсолютно недостатнього (3,0-7,8 грн./чол.) - Білозерський і Нововоронцовський райони.

Виробництво харчової продукції в розрахунку на одиницю території також відрізняється значною диференціацією. Від 1300 до 200000 грн./км² виробляється у Скадовському, Каховському районах та м. Херсоні; 3500-8000 грн./км² - у Бериславському, Великолепетиському, Генічеському, Каланчацькому, Чаплинському, Новотроїцькому; 1000-2500 грн./км² - у Верхньорогачицькому, Високопільському, Іванівському, Нижньосірогозькому, Цюрупинському; до 10000 грн./км² - у Білозерському, Великоолександрівському, Голоприс-танському, Горностаївському, Нововоронцовському районах. Таким чином, встановлені диспропорції свідчать про значні резерви ефективного розвитку переробної промисловості, оскільки агроресурсний потенціал, розміри території, сировинна база є абсолютно порівняльними.

Соціальну ефективність функціонування харчової промисловості характеризує рівень продовольчої забезпеченості та рівень задоволення потреб населення у продуктах харчування по відношенню до науково обґрунтованих норм. Відзначимо, що в обсязі продовольчих товарів, які пропонуються на обласному споживчому ринку, продукція обласного виробництва досягає 75,0%. У структурі роздрібного товарообігу продовольчі товари займають 52,0%. За рахунок власного виробництва Херсонщина в змозі забезпечити потреби у м'ясі з перевищенням 10,9 тис. т; картоплі - 48,2 тис. т; овочах - 278,2 тис. т; фруктах і ягодах - 22,4 тис. т; олії - 7 тис. т; хлібопродуктах - 32,5 тис. т. Натомість незабезпеченим є споживання молока - на 67,7 тис. т, яєць - 158,9 млн. шт. З інших регіонів повністю забезпечуються потреби в цукрі - 27,6 тис. т.

Для населення Херсонщини характерні дещо вищі показники споживання продуктів харчування на фоні середніх в Україні, особливо овочів і баштанних (на 62,2 кг), фруктів і ягід (на 13,7 кг), хліба і хлібопродуктів (на 19,9 кг). Це пояснюється, насамперед, спеціалізацією області на цій продукції; жарким літнім кліматом, коли в харчових раціонах об'єктивно переважає вживання плодоовочевої продукції. Разом з тим у порівнянні з 1990 р. у 1999 р. скоротилося споживання м'яса - на 42,1%; молока і молокопродуктів - на 34,6%; яєць - на 33,1%; риби - на 74,5%; олії - на 37,2%; цукру - на 38,1%. Натомість виросло споживання фруктів і ягід - на 44,8%; хліба і хлібопродуктів - на 5,9%, картоплі - на 8,2%. Проте найбільші відхилення від оптимальної фізіологічної норми (табл. 2) маємо у споживанні молока і молокопродуктів (-40,3%); риби і рибопродуктів (-63,8%); фруктів і ягід (-32,0%); картоплі (+50,2%); хлібопродуктів (+55,5%); овочів і баштанних (+46,4%). При цьому м'ясо, молоко та риба покривають тільки 23,7% енергії у раціонах харчування. Таким чином, соціальна пристосованість населення, традиції у харчуванні створили додаткові можливості в особистому споживанні, насамперед, продукції рослинного походження.

Таблиця 2. Ступінь задоволення фізіологічних потреб населення в продуктах харчування в розрахунку на одну людину по Херсонській області за 1999 р.

Поряд з цим харчові раціони сімей з різним середньодушовим сукупним доходом значно відрізняються між собою. У найбідніших та бідних сім'ях і навіть середнього рівня достатку переважає вуглеводнева модель харчування. Тільки у сім'ях з середньодушовим прибутком 180,0 грн. і більше харчування відповідає науково обґрунтованим рекомендаціям. Відзначимо, що важливе значення має якість харчової продукції та її екологічні характеристики. У середньому 20,0-25,0% із перевірених зразків продуктів не відповідають вимогам їх стандартів. Негативно впливає на якість та екологію продовольчих

товарів використання пластикової тари, вакуумних упаковок; харчових барвників і консервантів. Тому важливого значення набувають заходи, спрямовані на екологізацію харчових галузей, в т.ч. постійний контроль за якістю готової продукції.

У третьому розділі «Основні резерви та шляхи забезпечення ефективності розвитку харчової промисловості Херсонської області» здійснена оцінка основних резервів ефективного розвитку галузі. У найбільш загальному вигляді вони сформульовані наступним чином: вдосконалення інституційної структури та організаційних форм виробництва; відновлення функціонування спеціалізованих продуктових підкомплексів з усіма стадіями агропромислового відтворення на основі раціонального використання існуючих виробничих та інфраструктурних об'єктів; раціональне використання сировинної бази та виробничих потужностей підприємств; розширення асортименту та підвищення якості продукції; підвищення територіальної мобільності продовольчих товарів на основі раціоналізації зв'язків по ввозу-вивозу продукції і сировини.

Велике значення у забезпеченні ефективності функціонування переробних галузей регіону має розвиток малого та середнього бізнесу. Зараз в області налічується 124 малих та середніх підприємств, які забезпечують виробництво 8,4% продовольчої продукції. Проте їх функціонування утруднюється рядом негативних чинників як загального, так і регіонального характеру (бюрократичні перепони при реєстрації малих підприємств; недостатність фінансування та кредитування діяльності; значний початковий тиск; недостатній кваліфікаційний рівень бізнесових кадрів та незнання ними законів ринкової економіки тощо). В зв'язку з цим, першочергове значення для їх ефективного розвитку має усунення визначених вузьких місць. При цьому найбільш реальними джерелами фінансування обґрунтовуються: кредитні спілки та інші небанківські установи з метою мікрокредитування суб'єктів малого підприємництва; заохочення венчурного бізнесу та фінансового лізингу; сприяння розвитку франчайзингових відносин; впровадження спеціалізованих проектів страхування малих підприємств. У роботі обґрунтована програма розвитку малого бізнесу у переробних галузях Херсонщини з використанням інвестиційних надходжень Державного інвестиційного фонду.

Разом з тим, ми вважаємо, що в перспективі є доцільним відновлення функціонування великих сучасних підприємств харчової індустрії у м'ясній та молочній, а також рибопереробній галузях. Тільки їх виробничі потужності в змозі забезпечити попит, і таким чином стимулювати розвиток тваринництва у великих масштабах.

Відзначимо, що у сировинному забезпеченні харчової промисловості намітилися прогресивні тенденції, які необхідно закріпити у перспективі. Насамперед, це 7-20%-ні збільшення обсягів виробництва овочів, баштанних, плодів, винограду на основі зрошення. Виробництво картоплі пропонується зосередити в 11-ти спеціалізованих господарствах на базі застосування гребеневої технології та поливу, що забезпечить 40%-не збільшення валового збору. У сировинному забезпеченні зернопереробних галузей першочергове значення має збільшення обсягів виробництва зерна твердих сортів, збереження спеціалізації на виробництві круп'яних та рису. Важливе значення має створення сировинних зон переробних підприємств. Ліквідація диспропорцій між сировинними та переробними потужностями дозволить збільшити обсяги переробки на 30-40%.

Важливим методичним та практичним аспектом забезпечення ефективного розвитку харчової промисловості на перспективу є бізнес-планування функціонування окремих переробних підприємств. Нами було розроблено бізнес-план агрофірми «Білозерський» Білозерського району Херсонської області по виробництву фруктових напівфабрикатів для дитячого харчування з використанням нової технології. Мета проекту - забезпечення ринку України високоякісними продуктами дитячого харчування вітчизняних виробників, а також сировиною підприємств (консервних заводів, кондитерських фабрик, заводів по виробництву соків), збільшення обсягів торгівлі з іншими країнами.

Завдяки обґрунтованим у бізнес-плані пропозиціям та рекомендаціям, підприємство не допустило спаду, а щорічно нарощує обсяги виробництва і темпи переробки сільськогосподарської продукції. Аналіз його динаміки (табл. 3) дозволяє прогнозувати збільшення обсягу валової продукції сільського господарства в 2001 р. до 11037 тис. грн. що більше ніж у 2000 р. на 40,6 % . Це дозволить забезпечити підвищення показників платоспроможності підприємства, його ліквідності (нормативна величина коефіцієнта ліквідності 0,8 проти прогнозуємо 2,34), зниження заборгованості по кредитах. Прибуток господарства зросте від 1206 тис. грн. у 1999 р. до 5436 тис. грн. у 2001 р., або в 4,5 рази. Питома вага винограду в вартості валової продукції збільшиться від 8,3 % до 38 %. Його частка в прибутку становитиме 65%. В структурі товарної продукції 23 % складе продукція садівництва, а продукція переробки забезпечить прибуток в 246 тис. грн.

Таблиця 3. Основні фінансово-економічні показники діяльності агрофірми «Білозерський» та їх ріст в результаті впровадження бізнес-плану

Таким чином, освоєння ринку плодоовочеконсервної продукції, зокрема дитячого харчування є важливим напрямом розвитку харчової промисловості області і прогнозується, що попит на ці види продукції буде знаходиться на високому рівні і в перспективі не зменшуватиметься.

ВИСНОВКИ

1. Ефективний розвиток харчової промисловості адміністративної області визначається як процес кількісних і якісних змін у виробництві, реалізації і споживанні продуктів харчування, який є регіонально локалізованим та направленим на збільшення обсягів і якості виробництва і споживання на основі раціонального ресурсокористування. Він ґрунтується на комплексному та пропорційному розвитку галузі і є складником більш широкого у сутнісно-змістовному розумінні процесу - сталого розвитку.

2. У відповідності до найважливіших одержуваних ефектів ефективний розвиток переробної промисловості регіону необхідно розуміти та досліджвати з позицій економічної, соціальної, екологічної ефективності. При цьому повинні враховуватися і обґрунтовуватися ринкові перетворення та пріоритети, в т.ч. регіональні, інституційні, інноваційні, організаційно-управлінські, функціональні.

3. Основою методики забезпечення ефективного розвитку є оцінка передумов, чинників, принципів та закономірностей, які його визначають, а також кількісних критеріїв та показників власне економічної, соціальної та екологічної ефективності.

4. Харчова промисловість займає провідне місце у структурі господарського комплексу Херсонської області. Вона забезпечує 35,2% обсягу промислового виробництва. Серед 12 основних галузей за рівнем ефективності розвитку виділяються 3 групи:

1) провідні галузі - хлібопекарна, м'ясна, маслосироробна і молочна, виноробна, кондитерська (75,8% кількості переробних підприємств, 87,9% зайнятих, 94,6% обсягу виробництва продуктів харчування);

2) основні галузі - макаронна, олійна, рибна (відповідні показники - 22,7%, 10,0%, 4,7%);

3) допоміжні галузі - крохмале-патокова, соляна, спиртова, виробництво безалкогольних напоїв, пивоварна (1,5%, 2,1%, 0,7%).

5. В останні роки для розвитку харчової промисловості характерні позитивні структурні зрушення у напрямку підвищення ролі провідних галузей. Херсонщина забезпечує 12,6% плодоовочеконсервної продукції України та 40,1% - Південного економічного регіону; сирів жирних - відповідно 5,5 і 37,7%; тваринного масла - 2,7 і 25,7%; м'ясних та ковбасних виробів - 2,9 і 31,3%. Разом з тим галузі переробки тваринницької продукції допустили значний спад в обсягах виробництва (у 2,5 - 2,9 разів).

6. Вагомим складником ефективного розвитку харчових галузей є їх раціональна територіальна організація. 59,6% обласного виробництва продовольства зосереджують м. Херсон та Каховський р-н. Високою є концентрація виробництва в Скадовському та Генічеському районах (15,9%). 17,2% виробництва продовольства зосереджують Бериславський, Великолепетиський, Каланчацький, Новотроїцький, Чаплинський райони. На решту 10 районів припадає лише 7,3% загального виробництва продовольства. Це свідчить про значні внутрішньообласні резерви у виробництві продуктів харчування.

7. За рахунок власного виробництва Херсонщина взмозі забезпечити себе практично всіма видами продуктів харчування, за винятком молока, яєць та цукру.

Рівень споживання продуктів харчування населенням Херсонської області перевищує середньореспубліканські показники по овочах і баштанних, плодах та ягодах, хлібу і хлібобулочних виробах. Найбільші відхилення від фізіологічної норми реєструються у споживанні молока і молокопродуктів, риби і рибопродуктів, картоплі, хлібопродуктів. М'ясо-, молоко- та рибопродукти покривають тільки 23,7% енергії у раціонах харчування. Це свідчить про соціальну пристосованість населення у споживанні за рахунок продукції рослинного походження.

8. Основні напрями забезпечення ефективного розвитку харчової промисловості Херсонщини включають: розвиток підприємств малого та середнього бізнесу, в т.ч. і за фінансової підтримки Державного інвестиційного фонду; відновлення функціонування великих підприємств харчової індустрії у м'ясній, молочній, рибопереробній галузях. Тільки задіяння їх виробничих потужностей взмозі стимулювати розвиток тваринництва у великих масштабах. У сировинному забезпеченні обґрунтовується збільшення на 7-20% виробництва овочів, баштанних та винограду; на 40% картоплі. Це дозволить на 30-48% збільшити обсяги її переробки. На 10-20% збільшення переробки м'яса та молока забезпечить збільшення поголів'я ВРХ на 240 тис. гол., свиней - на 130-150 тис. гол., птиці - на 6,0-8,0 млн.гол. за рахунок щорічної реалізації їх населенню на відгодівлю.

9. Важливими резервами підвищення ефективності харчової промисловості є ліквідація територіальних диспропорцій в обсягах виробництва продукції; завантаження існуючих виробничих потужностей; модернізація та застосування новітніх технологій; інфраструктурне забезпечення зберігання та реалізації продукції; підвищення контролю за її якістю. Організаційно-економічний механізм забезпечення ефективного функціонування галузі, насамперед, включає: фінансово-кредитну підтримку підприємств; економічно-обґрунтовану податкову, митну і страхову політику; підвищення платоспроможного попиту населення як споживача; бізнес-планування діяльності.

10. В розробленому нами бізнес-плані розвитку агрофірми «Білозерський» Білозерського району Херсонської області, були оптимізовані витрати виробництва на основі застосування нової технологічної лінії та обладнання. Вже в першому році впровадження проекту в практику господарювання його рентабельність зросте з 11,9% у 1999 р. до 37,5% у 2001 р., а прибуток з 1206 тис. грн. у 1999 р. до 5436 тис. грн. у 2001 р., або в 4,5 рази.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Мармуль Л.О., Ушкаренко Ю.В. Структурна перебудова переробних галузей регіональних АПК / Проблеми економіки агропромислового комплексу і формування його кадрового потенціалу. Монографія у двох томах. Т.1. /За ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Т.Є. Мазнєва - К.: ІАЕ, 2000. - 732 с., у т.ч. С. 159-165 авт. (Автором запропоновані напрями структурної перебудови переробних галузей).

2. Ушкаренко Ю.В. Південний економічний район / Продуктивні сили економічних районів України. Під ред. Б.М. Данилишина, Л.Г.Ч ернюк - К.: Нічлава, 2000. - 520 с., у т.ч. С. 192-259 авт.

3. Ушкаренко В.О., Кушнеренко М.М., Мармуль Л.О., Ушкаренко Ю.В. Основні напрями підвищення еколого-економічної ефективності використання водних ресурсів в АПК півдня України // Таврійський науковий вісник. - 1997. - № 5. - С. 4-6. (Автором здійснена оцінка показників ефективності використання водних ресурсів у переробних галузях).

4. Ушкаренко Ю.В. Сучасний стан і основні напрями структурної перебудови харчової і переробної промисловості Херсонської області // Вісник аграрної науки Причорномор'я. - 1999. - № 2. - С. 26-28.

5. Ушкаренко Ю.В. Хліб у харчуванні людини, шляхи, засоби поліпшення його харчової цінності і якості // Таврійський науковий вісник. - 2000. - № 14. - С. 137-143.

6. Ушкаренко Ю.В. Удосконалення галузевої структури харчової промисловості Херсонської області / Продуктивні сили і регіональна економіка. Зб. наук.праць./ - К.: РВПС України НАНУ, 2000.- С. 159-165.

7. Ушкаренко Ю.В. Основні аспекти соціально-економічної та екологічної оцінки якості продуктів харчування як важливого критерію ефективного розвитку переробних галузей регіональних АПК // Таврійський науковий вісник. - 2000. - № 13. - С. 161-168.

8. Ушкаренко Ю.В. Організаційно-економічний механізм забезпечення ефективного розвитку харчової промисловості Херсонської області// Таврійський науковий вісник. - 2000. - № 16. - С. 160-165.

9. Мармуль Л.О., Ушкаренко Ю.В. Підвищення ефективності функціонування переробних галузей на основі раціональної організації сировинних зон / Регіональні проблеми розвитку агропромислового комплексу України: стан і перспективи вирішення. Наук. зб. - К., Знання, 2000. - С.24-26. (Автором запропоновані оптимальні розміри сировинних зон).

10. Мармуль Л.О., Танклевська Н.С., Ушкаренко Ю.В. Особенности маркетинга в плодоовощеконсервной промышленности // Экономические нау-ки. - 2000. - № 63. - С. 24-27. (Автором визначені особливості ринку плодо-овочеконсервної продукції).

11. Ушкаренко Ю.В., Соловйов А.І. Агропромисловий комплекс Херсонсь-кої області: сучасний стан та перспективи розвитку // Вісник Львівського державного аграрного університету. Економіка АПК. - 2000. - № 7(1).- С.74-77. (Автором оцінена роль харчової промисловості в забезпеченні перспективи розвитку АПК).

12. Ушкаренко Ю.В. Молокопереробний комплекс Херсонської області: особливості розвитку і напрями подолання кризових явищ // Таврійський науковий вісник. - 2001. - № 17. - С. 108-115.

Размещено на Allbest.ru