Соціальний захист населення в умовах ринкової трансформації економіки

Визначено, що важливим напрямом розв'язання проблеми зайнятості населення, у тому числі жінок, слід вважати підтримку розвитку підприємництва, і перш за все в сфері малого і середнього бізнесу. З метою запровадження заходів соціального захисту жінок двох різних категорій - безробітних і підприємців - були розглянуті відповідні дані соціологічних досліджень, здійснених у ряді міст Донецького регіону. Отримані результаті свідчать, що жінки-підприємці не так високо оцінюють рівень власних доходів. Більше половини опитаних (56%) вказують, що їм вдається тільки зводити кінці з кінцями. Це навіть більше, ніж серед безробітних жінок. Можливо, ця обставина пов'язана з різним розумінням поняття “зведення кінців з кінцями”, яке склалося у підприємців і безробітних. До тих, кому грошей абсолютно не вистачає, себе віднесли тільки 5% жінок-підприємців, у той час як серед безробітних на це вказали більше однієї третини респондентів. До більш або менш забезпечених людей віднесли себе приблизно 40% жінок-підприємців, що майже удвічі більше аналогічного показника у жінок-безробітних. Лише незначна частка останніх віднесла себе до сповна забезпечених людей, яким повністю вистачає коштів на життя та ще й вдається регулярно відкладати. Оцінка жінками імовірності реально зайнятися власним бізнесом свідчить, що лише 5% респондентів вважають, що для цього вони мають непогані шанси. Проте більшість опитаних впевнена, що в них немає ніяких шансів або практично ніяких перспектив навіть увійти у бізнес.

У вирішенні складних проблем жіночого підприємництва велику роль можуть відіграти так звані спеціальні програми їх підтримки та розвитку. Ряд заходів соціального захисту може знайти відповідне втілення у рамках спеціальної “Програми захисту жінки”. Серед них слід відзначити: заборону праці жінок, особливо дітородного віку, вночі та у сферах, що завдають шкоди здоров'ю; оплату праці жінок за виховання в сім'ї трьох і більше дітей 16-и річного віку (не нижче середньої у виробництві); оплату (не нижче тієї, що витрачається на утримання дитини у дитячому садку) за виховання дитини в сім'ї дошкільного віку із збереженням місця роботи матері; проведення фізичної та психологічної реабілітації жінок.

У четвертому розділі “Соціальний захист населення як напрям забезпечення національної безпеки держави” досліджуються шляхи створення та розвитку національної системи соціального захисту населення.

Встановлено, що привертання уваги до соціального захисту як важливого напрямку державної політики національної безпеки України виникає як свідчення появи потреби суспільства і його громадян у безпечному стані функціонування та їх розвитку, який включає або зводить до мінімуму соціальні загрози та соціальні ризики.

Соціальні ризики являють собою небезпеку, що обумовлює соціальні деформації та диспропорції в функціонуванні та розвитку людини і суспільства. При такому підході соціальні ризики можна розглядати як регулятор системи соціального захисту, а її оптимізаційна функція полягає у зменшенні соціальних ризиків, які вимірюються на основі механізму соціальної експертизи стосовно відповідності запроваджуваних заходів державним соціальним стандартам (нормативам) і відповідають вимогам забезпечення зростаючого рівня життя кожного громадянина суспільства. З економічним зростанням соціальний захист має поступово просуватися від забезпечення виживання людей до забезпечення їх нормального відтворення.

Для ефективного запровадження заходів із соціального захисту розроблена концептуальна модель взаємозв'язку соціальних ризиків та соціального захисту населення, згідно з якою аналіз ступеня соціального ризику передбачає наступні етапи: виявлення можливих джерел та факторів ризику, їх систематизацію; вибір і реалізацію методу оцінки ступеня ризику; віднесення встановленого рівня ризику до певних класифікаційних категорій; розробку заходів щодо регулювання міри ризиків:

- структурні зв'язки

- функціональні зв'язки

- зворотний зв'язок соціальних ризиків та соціального захисту населення

При наданні соціального захисту окремим категоріям населення необхідно враховувати не тільки вид певних ризиків, але й їх співвідношення. Запропоновано визначення величини певного виду ризику та шкали оцінки вірогідності дії факторів ризику. При цьому чим більшими є значення питомої ваги та вірогідності дії факторів ризику, тим більшою є потреба у заходах соціального захисту населення. Встановлено залежність стану добробуту населення від рівня соціальних ризиків у залежності від того, в якій зоні ризику перебуває в даний період певна соціальна група населення, визначається структура та зміст заходів щодо соціального захисту.

У сучасних умовах домінуючими, за винятком працездатного населення, для якого переважають соціальні ризики, є економічні види ризиків.

Узагальнюючи оціночно-прогностичні показники факторів соціального ризику в Україні на основі досліджень сучасних соціальних проблем, можна прийти до висновку, що у майбутньому загрози для національної безпеки будуть мати: скорочення тривалості життя (прогностичний коефіцієнт - 47,7), погіршення екологічної безпеки (60,2), нерівність у доходах (10,7) та у розподілі громадської власності (8,6), невирішеність житлової проблеми (9,7). Значення сумарних прогностичних коефіцієнтів, за допомогою яких визначається ступінь максимального та мінімальних рівнів ризиків, свідчать, що їх співвідношення становить 136,9:63,3, тобто у майбутньому майже у 2,2 рази будуть переважати фактори несприятливого соціального ризику.

Серйозною соціально-економічною загрозою, від усунення якої залежить стан соціального захисту населення, є безробіття, тенденції якого у 90-х роках характеризувалися постійним збільшенням. На початку 2000 р. намітилось падіння рівня безробіття. На цьому фоні продовжує збільшуватися чисельність населення, яке протягом тривалого часу не мало роботи. Подовження термінів безробіття є дуже небезпечним соціально-економічним процесом, який свідчить про його перехід у застійну форму. Наслідком цього є збільшення частини населення, рівень життя якого оцінюється як бідність.

Не менш гострою залишається така важлива економічна і соціальна проблема, як приховане безробіття. Практично не знижується кількість працівників, які перебувають у вимушених відпустках з ініціативи адміністрації, а також працівників, зайнятих неповний робочий час.

Серед головних шляхів, форм та методів зменшення соціальної напруги на ринку праці слід виділити: запровадження експертизи інвестиційних проектів щодо їх відповідності потребам збільшення попиту на робочу силу, перш за все з позицій інтересів регіонів та окремих галузей економіки; введення дійового механізму стимулювання роботодавців щодо створення нових робочих місць через пільгове оподаткування, кредитування, використання можливостей для працевлаштування у вільних економічних зонах та в регіонах з високим рівнем безробіття; розширення громадських, сезонних робіт при активній ролі місцевих органів влади, широке залучення на організацію цих робіт бюджетних та позабюджетних коштів; підвищення функціональної ролі та ефективності роботи державної служби зайнятості.

Аналіз досвіду економічно розвинутих країн Європи та Америки свідчить, що основу політики зайнятості складає система соціальних амортизаторів (захисних пристроїв), які держава використовує для забезпечення соціально-економічної безпеки трудящих (захист громадян від безробіття та забезпечення їх прав на працю). Першим елементом такої системи є регулювання зайнятості, другим - спеціалізовані установи-посередники між підприємцями та найманими робітниками - біржі праці, третім - фонд страхування з безробіття.

При переході до ринкових відносин здійснюється розподіл суспільства на тих, хто сам зможе самостійно забезпечити собі та сім'ї належне існування шляхом занять бізнесом або виконання праці за наймом, а також на осіб, які мають потребу в сприянні держави у підборі необхідного їм місця роботи, для цих категорій населення може здійснюватися квотування робочих місць і забезпечуватися зацікавленість роботодавців на основі зниження тягаря оподаткування.

У п'ятому розділі “Перспективи вдосконалення соціального захисту населення” підкреслюється, що Україна завершила перший, найбільш складний етап економічних трансформацій, коли загострювалась криза, відбувалось падіння виробництва ВВП, а потреби у соціальному захисті зростали. Зараз Україна перейшла на новий, наступний етап, коли відбувається економічне зростання. За цих нових умов відкриваються ширші можливості удосконалення системи соціального захисту та її поступового переростання у розвинуту систему соціального забезпечення населення.

Щорічний приріст ВВП, зменшення безробіття, майже повна відсутність інфляції, збалансований платіжний баланс, зменшення податкового тягаря та більше наповнення бюджету відкривають можливості розглянути сучасні проблеми соціального захисту населення і обґрунтувати основні напрями його підвищення і удосконалення.

Підкреслюється, що для забезпечення безперервного зростання життєвого рівня та добробуту населення України найбільш перспективною є інноваційна стратегія економічного зростання. Якщо темп зростання ВВП буде становити 3-5% на рік, то вже у найближчі два-три роки очікується припинення негативних тенденцій у демографічній ситуації та поступове збільшення чисельності населення.

У період після 2010 р. прогнозується, що інноваційно-структурна економіка, її оновлення та удосконалення забезпечать подальше економічне зростання, збільшення національного доходу, що відкриє нові можливості для переходу від соціального захисту населення як вимушеного заходу, зумовленого умовами тяжкої і довготривалої кризи, до нормального соціального забезпечення населення, яке створює підґрунтя для набагато більш повного задоволення соціальних потреб, широкого розвитку розумових і фізичних здібностей людей.

Оцінюючи характер можливих змін у соціальному захисті на протязі двох найближчих років, тільки 6% опитуваного нами населення вважало, що ці зміни будуть позитивними. Біля чверті опитуваних (28%) були впевнені в тому, що за цей час у соціальному захисті населення не може відбутися ніяких істотних змін. Основна ж частка опитуваних (майже половина їх складу) висловлюють свою думку за те, що у найближчі два роки стан соціального захисту населення у тій чи іншій мірі погіршиться. Відносно більш віддалена перспектива розвитку системи соціального захисту (найближчі 3-5 років) надає населенню більшого оптимізму. Так, кожний п'ятий респондент висловлює надію, що за цей час у даній сфері повинні виникнути більш або менш істотні зміни до найкращого.

Експертні прогнози стосовно строків, необхідних для розв'язання проблем соціального захисту населення у країні, регіоні, місті, та з урахуванням соціальних гарантій країн з різним рівнем розвитку свідчать, що середній термін їх вирішення на рівні мінімальних соціальних гарантій з боку держави становить 11,7 роки для України загалом і 11,3 роки - для Донецького регіону. Узагальнюючи отримані прогнозні оцінки, можна було б реально очікувати вирішення найбільш простих завдань соціального захисту населення протягом приблизно найближчих 12 років. Довгостроковим завданням у цьому плані буде вихід України на рівень соціального забезпечення розвинених країн Західної Європи (36,2 роки). Трохи більш оптимістичними є аналогічні прогнози по Донецькому регіону (35,7 роки). Тому виконання однієї з важливих умов входження України у світовий ринок і європейський простір потребує збільшення темпів економічного зростання з метою наближення вітчизняних соціальних норм і стандартів до міжнародних

Як показали результати кореляційного аналізу, існує певна залежність між очікуваними термінами розв'язання проблем соціального захисту населення і оцінками його нинішнього стану. Регресійний аналіз отриманої залежності дозволив виразити останні через кількість років, на яку можуть скоротитися прогнозні терміни при зростанні експертної оцінки поточного стану соціального захисту на 1 бал (за п'ятибальною шкалою). Так, якби середня експертна оцінка стану соціального захисту населення в Україні становила не 1,889 бали, як зараз, а 2,889 бали (тобто наближалася б до середнього можливого значення), то прогнозні терміни досягнення рівня мінімальних соціальних гарантій у середньому скоротилися б на 6,6 роки, рівня соціального захисту західноєвропейських країн - на 12,2 роки.

Доведено, що особливу роль у розробці та реалізації заходів з соціального захисту населення відіграє не тільки держава, але й окремі регіони. Оскільки показники економічного, соціального та правового розвитку регіонів є за своєю сутністю різноякісними та визначають значення один одного, бажані їх значення в умовах України не можуть бути досягненні одночасно. У зв'язку з цим може бути використана модель забезпечення соціального розвитку регіону, яка враховує фактичні дані про вплив різних за своєю природою факторів на основні показники, що характеризують стадії його соціально-економічного розвитку. Не менш важливими у вирішенні проблем соціального захисту населення мають стати соціальні інститути та громадські організації, діяльність яких у сучасних умовах розгалужена. Тому для координації діяльності соціальних інститутів усіх рівнів управління, активізації місцевого самоврядування в реалізації задач соціального захисту необхідно розробити і запровадити Концепцію людського розвитку.

ВИСНОВКИ

Проведене системне дослідження найбільш гострих проблем соціального захисту населення в умовах ринкової трансформації економіки дозволяє зробити наступні висновки та пропозиції.

1. На основі детального вивчення багатьох вітчизняних та зарубіжних джерел наукової інформації у роботі здійснений аналіз існуючих понять „соціальний захист” і дано його визначення як системи соціальних та економічних прав і гарантій, що законодавчо закріплюються державою і реалізуються її соціальною політикою.

Вона забезпечує розв'язання широкого спектра проблем - від забезпечення виживання окремих верств населення до розширеного відтворення особистості. Соціальний захист змінюється разом із зрушеннями у стані економіки. В умовах поглиблення економічної кризи і падіння виробництва обмежуються можливості держави, що позначається на рівні задоволення потреб.

2. Розкрито співвідношення між поняттями „соціальний захист населення” та „соціальне забезпечення” і тенденції їх розвитку. Соціальний захист є особливою формою соціального забезпечення в умовах ринкової трансформації, економічної кризи і спаду виробництва.

Він забезпечує максимально можливе задоволення потреб населення при обмежених ресурсах держави. З подоланням економічної кризи і переходом на етап економічного зростання відбувається підвищення рівня соціального захисту і переростання його в розвинуту систему соціального забезпечення населення.

3. Загальними причинами соціальної незахищеності різних верств населення є: обмеженість законодавчого та нормативно-правового закріплення відповідного рівня соціальних та економічних прав і гарантій людини або соціальної групи; недосконалість ринкових відносин і недостатня розвиненість потреб особи в захисті своїх прав, гарантій і свобод; відсутність комплексу умов і неефективність соціально-економічного механізму по забезпеченню реалізації прав, гарантій і свобод.

Розроблена шкала оцінок індикаторів рівня життя населення дозволяє переходити до використання якісних показників у балах і порівнювати різні рівні соціально-економічної захищеності особи, сім'ї, населення у відносних одиницях. Значення сумарних прогностичних коефіцієнтів, за допомогою яких визначається ступінь максимального та мінімальних рівнів ризиків, свідчать про те, що у майбутньому у структурі факторів майже у 2,2 рази будуть переважати над іншими несприятливі фактори соціального ризику.

4. Розроблено концептуальну модель взаємозв'язку соціальних ризиків і соціального захисту населення. Важливою її складовою є соціальна експертиза, яка передбачає здійснення моніторингу ризиків та оцінки соціального потенціалу. Вона необхідна для співставлення і додержання вимог державних соціальних стандартів і нормативів.

Сутність розробленої концептуальної моделі доповнює блок-схема аналізу, якісної оцінки, контролю, виміру, попередження та усунення соціальних ризиків, в яких виділені послідовні етапи та регулятори, що спрямовані на зменшення інших видів ризиків.

Встановлено, що найбільш високі рівні соціальних ризиків характерні для працездатного населення, жінок, молоді та безробітних. У свою чергу економічні ризики характерні для ветеранів та учасників війни, багатодітних сімей, безробітних, непрацездатного населення та молоді. Причому в окремих соціальних верств населення вони значно (у декілька разів) перевищують соціальні ризики.

5. Визначено структуру і зміст концептуальної моделі системи соціального захисту населення, яка складається з трьох взаємодіючих основних блоків: соціального страхування, державного забезпечення та надання соціальних пільг і послуг окремим категоріям населення, соціальної допомоги та соціальної підтримки непрацездатних громадян.

В українській моделі системи соціального захисту бажано передбачити, насамперед, необхідність забезпечення соціально гарантованого мінімуму задоволення потреб, зменшення міри соціальних ризиків, їх постійного моніторингу та оцінки соціального потенціалу суспільства для практичного втілення системи соціальних, економічних, законодавчих прав і гарантій, що забезпечуються та контролюються державою, її відповідними інститутами та громадськими організаціями.

6. На основі аналітико-теоретичного аналізу розроблено класифікацію та визначено зміст провідних методологічних принципів соціального захисту населення. Класифікаційними ознаками для розподілу таких принципів є предметна однорідність та цільова їх спрямованість. Зміст і класифікаційна схема провідних методологічних принципів спрямовані на підвищення ефективності всієї системи соціального захисту в цілому та окремих її елементів.

7. Встановлено залежність окремих напрямів економічної і соціальної захищеності населення регіонів України від індикаторів рівня його життя. Факторно-аналітична оцінка цих різнопланових індикаторів дозволила виділити три найбільш значущих фактори: економічний добробут, ринково-демографічний та трудовий потенціал, які пояснюють 62,2% дисперсії інтегрального показника соціального захисту населення.

8. Обґрунтовано, що у зменшенні частини населення, яка потребує соціальної допомоги в умовах ринкової трансформації економіки України велике значення має потенціал людського капіталу.

Інвестиції в людський капітал слід розглядати як вкладення нарівні з інвестиціями у фізичний капітал. Серед конкретних галузей, спрямованих на подальший ефективний розвиток людського капіталу, слід відзначити науку, освіту, охорону здоров'я, культуру.

9. Визначено конкретне місце регіонів у системі соціального захисту населення на основі їх рангового розподілу. Аналіз отриманих даних свідчить про необхідність розробки концепції та положень про соціальний захист населення різних регіонів на основі поступового переходу від соціальної підтримки до соціального страхування населення і вирівнювання їх соціального розвитку.

10. Доведено, що на сучасному етапі трансформації суспільства важливого значення набуває диверсифікація соціального захисту вразливих верств населення і пенсійного забезпечення на основі розмежування джерел фінансування, перегляд та вдосконалення діючого законодавства для впорядкування системи надання пільг окремим категоріям громадян щодо їх пенсійного забезпечення.

Доцільно, щоб реальні пенсії у максимальній мірі відбивали науково обґрунтовані соціальні стандарти та нормативи. Здійснення заходів соціального захисту пенсіонерів та інвалідів повинно засновуватися на цілеспрямованих орієнтирах, страховому механізмі пенсійного забезпечення, створенні відповідних умов для цих верств населення по формуванню системи гарантованих соціальних прав пенсіонерів.

11. Обґрунтована необхідність реалізації послідовної та активної соціальної політики стосовно молоді, що включає комплекс заходів, спрямованих на ефективне законодавчо-правове забезпечення їх соціальних гарантій, забезпечення необхідного рівня освіти, професійну орієнтацію і адаптацію до трудового життя в умовах ринкової орієнтації.

Першочерговими заходами стосовно працевлаштування молоді є: розробка на державному та регіональному рівнях прогнозу потреби галузей економіки в кадрах, закладах освіти, стимулювання зайнятості підлітків шляхом зменшення податкових виплат та виплат у фонди служби зайнятості, запровадження у всіх закладах освіти курсу з навчання молоді прийомам пошуку роботи, проведення широкого інформування випускників вищих навчальних закладів про можливості навчання додатковим професіям і створення економічних умов для діяльності молодіжних центрів праці та молодіжних громадських організацій, забезпечення працевлаштування молоді. На рівні держави проблеми молоді мають інтегруватись у відповідні напрями соціальної політики.

12. Одним із важливих завдань соціальної політики держави є поліпшення становища жінок. У результаті починає посилюватися жіноча домінанта в економіці, але більша частина жіночого населення продовжує залишатися безробітною.

Можливість працевлаштування жінок, у тому числі після навчання, обмежується недосконалістю ринкового механізму гнучких форм організації праці і тривалості робочого часу, слабкою інфраструктурою невиробничої сфери, зокрема сектора послуг, невідповідністю підготовки фахівців-жінок для тих галузей економіки, де перевага в силу діючої конкуренції віддається чоловікам. Вирішення проблеми зайнятості жінок потребує розвитку підприємництва, і перш за все в сфері малого і середнього бізнесу.

13. Для попередження дії негативних факторів у сфері зайнятості та безробіття в Україні, які детермінують відповідній стан економічної і соціальної захищеності працездатного населення та його окремих категорій, необхідна реалізація наступних заходів: розробка ефективного механізму стимулювання створення нових робочих місць, у тому числі для окремих категорій громадян, які не здатні на рівних умовах конкурувати на сучасному ринку праці; обґрунтування та розробка спеціальних програм стабілізації економіки для регіонів з високим рівнем безробіття; розробка оптимальної системи квотування та працевлаштування окремих соціально незахищених верств населення (інвалідів, молоді, жінок) на заброньовані робочі місця.

14. На основі експертних прогнозів встановлено середні терміни, необхідні для розв'язання проблем соціального захисту населення.

Ці показники становлять: на рівні мінімальних соціальних стандартів для України - 11,7 роки, Донецького регіону - 11,3 роки. Вихід України на рівень соціального захисту розвинених країн Західної Європи потребує 36,2 роки та 35,7 роки - для Донецького регіону.

Тому виконання однієї з важливих умов входження України у світовий ринок і європейський простір потребує збільшення темпів економічного зростання з метою наближення вітчизняних соціальних норм і стандартів до міжнародних.

15. Доведено, що складність і різноманітність соціально-економічних проблем, необхідність урахування багатофакторних зв'язків і забезпечення мобільності та адекватності системи соціального захисту населення ресурсним можливостям держави потребує розробки і запровадження Концепції людського розвитку.

Одночасно необхідно підвищити роль соціальних інститутів і активізувати діяльність неурядових громадських організацій у реалізації завдань системи соціального захисту.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Основний зміст дисертаційного дослідження Борецької Н.П. викладено в наступних публікаціях:

2. Борецька Н.П. Соціальний захист населення на сучасному етапі: стан і проблеми. - Донецьк: Янтра, 2001. - 352 с.

3. У фахових виданнях:

4. Борецька Н.П. Концептуальні основи соціального захисту населення //Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины. - Донецк: ИЭП НАН Украины. - С. 18-32.

5. Борецька Н.П. Соціально-економічні аспекти регіональної політики // Схід. - 1999. - № 6. - С. 29-31.

6. Борецька Н.П. Соціально-економічні аспекти сталого розвитку регіону //Торгівля і ринок України. - Донецьк: ДонДУЕТ. -1999.- Вип. 9. - Т.1 - С. 233-238.

7. Борецька Н.П. Соціальний захист як провідна категорія соціальної політики держави // Менеджер. - 1999. - № 5 (7). - С. 121-124.

8. Борецька Н.П. Актуальні проблеми діяльності профспілок та соціального захисту населення України //Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. - 2000. - № 3. - С. 40-42.

9. Борецька Н.П. Зарубіжний досвід удосконалення ринку праці та соціального захисту населення //Економіка України. - 2000. - № 10. - С. 79-81.

10. Борецька Н.П. Концептуальні основи формування екологічної і соціально-орієнтованої стратегії розвитку промислових регіонів //Управление экономикой переходного периода. - Донецк: ИЭП НАН Украины. - 2000. - С. 68-77.

11. Борецька Н.П. Макроекономічне регулювання забезпечення соціального захисту населення України // Экономика промышленности. - Донецк: ИЭП НАН Украины. - 2000. - С. 57- 62.

12. Борецька Н.П. Порівняльна оцінка стану соціального захисту населення України, Донецького регіону та міста Донецька //Регион, город, предприятие в условиях переходной экономики. - Донецк: ИЭПИ НАН Украины. - 2000. - С. 38-43.

13. Борецька Н.П. Працевлаштування як метод соціального захисту населення // Вісник ДІТБ. - 2000. - № 4. - С. 124-127.

14. Борецька Н.П. Регіональні аспекти соціального захисту населення України // Регіональна економіка. - 2000. - № 3. - С. 83-87.

15. Борецька Н.П. Соціально-економічні передумови соціального захисту на-селення України // Экономика промышленности. - 2000. - № 3. - С. 173-176.

16. Борецька Н.П. Сучасні проблеми соціального захисту населення в умовах трансформації економіки суспільства //Схід. - 2000. - № 5. - С. 3-10.

17. Борецька Н.П. Шляхи, форми та методи удосконалення ринку праці і соціального захисту населення //Вісник ДонДУЕТ. - 2000.- № 8. - С. 27-31. - (Сер.: Економічні науки).

18. Борецька Н.П. Актуальні проблеми соціального захисту жінок в умовах трансформації економіки України //Вісник ТАНГ. - 2001. - Вип.12. - С. 53-55.

19. Борецька Н.П. Державні пріоритети розвитку підприємництва в Україні // Вісник національного університету “Львівська політехніка”. - Львів. - 2001. - № 436. - С. 136-141.

20. Борецька Н.П. Економічні передумови соціального захисту в агропромисловому комплексі //Вісник Львівського державного аграрного університету. - Львів. - 2001. - С. 145-150.

21. Борецька Н.П. Розвиток галузей людського капіталу як передумова соціального захисту населення //Вісник Київського національного універ-ситету імені Тараса Шевченка. - Київ: Видавн.-поліграф. центр “Київський університет”. - 2001. - Вип. 47. - С. 11-14. - (Сер.: Економіка).

22. Борецька Н.П. Розвиток підприємництва як передумова соціального захисту населення України //Вісник національного університету “Львівська політехніка”. - Львів. - 2001. - № 417. - С. 24-27.

23. Борецька Н.П. Середній клас як основа соціально-економічних перетворень суспільства //Регіональна економіка. - 2001. - № 2. - С. 17-21.

24. Борецька Н.П. Соціальні ризики як регулятор системи соціального захисту населення // Социально-экономические аспекты промышленной политики. Социально-трудовые отношения в современных экономических условиях. - Донецк: ИЭП НАН Украины. - 2001. - Т.1. - С. 95-102.

25. Борецька Н.П. Стан соціально-економічного розвитку та соціального захисту населення Донецького регіону //Схід. - 2001. - № 4. - С. 3-7.

26. Борецька Н.П. Сучасні проблеми соціального захисту населення м. Донецька: стан та шляхи вирішення // Труды Одесского политех. ун-та. - 2001. - № 1 (13). - С. 234-236.

27. Борецька Н.П. Сучасні проблеми соціального захисту молоді: стан та перспективи// Вісник ДонДУЕТ. - 2001. - № 2 (10). - С. 9-13.

28. Публікації в інших наукових виданнях:

29. Борецька Н.П. Актуальные проблемы деятельности профсоюзов в контексте социальной политики //Социальный щит. - Донецк: ООО “Агентство мультипресс”. - 2000. - С. 268-271.

30. Борецкая Н.П. Бизнес-образование в ХХІ веке: Материалы междунар. науч.-практ. конф. “Приоритеты и проблемы современного бизнес-образования” 23-24 декабря 2000 г. - Донецк: ДИРСП, Бизнес-альянс Донбаса. - 2000. - С. 4-7.

31. Борецкая Н.П. Влияние особенностей рынка труда Украины на занятость молодежи // Предпринимательство: Проблемы решения. - Донецк: Кассиопея. - 1998. - Вып. 2. - С. 79-81.

32. Борецька Н.П. Інноваційні аспекти діяльності у недержавному вищому навчальному закладі //Экономико-правовые аспекты деятельности приватных вузов и концептуальные основы их дальнейшего развития: Материалы ІІ междунар. семинара лидеров приватного образования 3-5 июля 2000 г. - Харьков: Народная украинская академия. - 2000. - С. 49-52.

33. Борецька Н.П. Економічні проблеми сталого соціального розвитку регіону //Сучасні проблеми сталого соціального розвитку регіону: пріоритети та шляхи вирішення. - Донецьк: Донецький ін-т ринку та соціальної політи-ки. - 2001. - Вип.1. - С. 4-12.

34. Борецкая Н.П. Макроэкономическое регулирование в контексте социальной защиты населения //Проблемы и перспективы развития предприниматель-ства в Украине: Материалы всеукр. науч.-практ. конф. 28-29 октября 2000 г. - Донецк: ДИРСП. - 2000. - С. 13-15.

35. Борецька Н.П. Методологічні засади дослідження проблем соціального захисту //Методологія сучасних досліджень соціальних, економічних та психологічних проблем. - Донецьк: Донецький ін-т ринку та соціальної політики. - 2001. - Вип. І. - С .4-13.

36. Борецкая Н.П. Молодежь на рынке труда в Артёмовском районе Донецкой области //Проблеми праці, економіки та моделювання. - Хмельницький: НВП Евріка ТОВ. - 1998. - Ч. І. - С. 21-22.

37. Борецька Н.П. Проблеми розвитку бізнес-освіти в Україні крізь призму міжнародного досвіду //Проблеми та перспективи розвитку економіки України в умовах ринкової трансформації: Матеріали ІІ міжнар. наук.-практ. конф. /Зб. “Економічний вісник національної гірничої академії України”. - Дніпропетровськ: РИК НГА України. - 2001. - Т. 2. - № 2.- С. 114-116.

38. Борецька Н.П. Соціальна політика як стратегічна основа соціально-економічного розвитку регіону //Стратегія управління соціально-економічним розвитком регіону до 2010 року: Матеріали наук.-практ. конф. 28-30 вересня 1999 року. - Донецк: ИЭПИ НАН Украины, Юго-Восток. - 1999. - С.126-132.

39. Борецька Н.П. Сучасні проблеми молодіжного ринку праці в умовах перехідної економіки // Молодежный рынок труда в странах переходной экономики: Материалы междунар. симпозиума. - Днепропетровск. - 2001. - С.15-18.

40. Борецька Н.П. Сучасні проблеми ефективної підготовки майбутніх фахівців //Актуальні проблеми та перспективи вдосконалення підготовки конкурентоздатних фахівців: Матеріали міжнар. наук.-метод. конф. 3-4 грудня 2001 р. - К.: КНТЕУ. - 2001. - С. 54-67.

41. Борецька Н.П. Сучасні проблеми соціального захисту молоді: стан та перспективи //Проблеми освіти. - 2000. - № 21. - С. 42-47.

42. Борецька Н.П. Сучасні регіональні проблеми розвитку малого та середнього бізнесу //Малий та середній бізнес в Україні: стан і перспективи розвитку: Матеріали Другої загальноукр. наук.-практ. конф. - Донецьк: Донецький ін-т ринку та соціальної політики, Бізнес-альянс Донбасу. - 2001. - С. 6-8.

АНОТАЦІЯ

Борецька Н.П. Соціальний захист населення в умовах ринкової трансформації економіки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.01.01 - економічна теорія. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2002.

Дисертаційну роботу присвячено комплексному дослідженню проблем соціального захисту населення в умовах трансформації економіки України. Обґрунтовано сутність і особливості соціального захисту населення, з'ясовано його концептуальні основи. Розкрито методологічні принципи, розроблено концептуальну модель системи соціального захисту населення, визначено соціально-економічні індикатори рівня життя, соціальні та економічні ризики, на основі яких держава регулює соціальний захист населення.

Визначені трансформаційні зміни в соціальному захисті вразливих груп населення (пенсіонерів, молоді, жінок) і наукові основи розвитку та удосконалення системи соціального захисту населення в Україні.

Основні результати дисертаційного дослідження знайшли застосування у діяльності органів законодавчої влади, в практичній роботі структур з соціального захисту та підтримки населення, у навчальному процесі вищих учбових закладів.

Ключові слова: соціальний захист, соціально-економічні індикатори рівня життя населення, концептуальна модель, соціальні та економічні ризики.

АННОТАЦИЯ

Борецкая Н.П. Социальная защита населения в условиях рыночной трансформации экономики. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора экономических наук по специальности 08.01.01 - экономическая теория. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. - Киев, 2002.

Диссертационная работа посвящена комплексному исследованию проблем социальной защиты населения в условиях трансформации экономики.

Раскрыто соотношение категорий “социальная защита населения” и “социальное обеспечение”.

На основе анализа зарубежных моделей социальной защиты населения рассмотрены теоретические аспекты социальной защиты как составляющей системы социально ориентированной рыночной экономики Украины. Приведена концептуальная модель системы социальной защиты населения, соответствующая социальными стандартами уровня его жизни и основам социально ориентированной рыночной экономики.

Определены ведущие методологические принципы социальной защиты и дана их классификация, основными признаками группировки которых были предметная однородность и целевая направленность.

Рассмотрены социально-экономические индикаторы оценки уровня жизни населения структурные показатели социальной защиты и определено их прогнозное развитие в условиях трансформации экономики. Разработана дифференцированная шкала экономических индикаторов уровня жизни и сделан сравнительный анализ состояния защищенности социально-уязвимых слоев населения. Исследовано развитие и определены основные направления инвестиций в отрасли человеческого капитала: образование, науку, культуру, здравоохранение. Обоснованы основные приоритеты социальной защиты населения регионов на основе их рангового распределения по экономическим и демографическим показателям, занятостью населения, жилищным условиям и пенсионному обеспечению, показателям охраны здоровья, безопасности и социальной напряженности. Особое внимание уделено исследованию социальной защиты отдельных групп населения (пенсионеров, молодежи, женщин).

Раскрыта взаимосвязь социальных рисков и социальной защиты населения которая включает алгоритм анализа, качественной оценки, контроля, измерения, предупреждение и устранение социальных рисков. Определены соотношения социальных экономических и экологических рисков. Дана оценка вероятности социально-экономической защищённости отдельных групп населения на основе сравнения социальных и экономических видов риска.

На основе экспертно-аналитических прогнозов определены необходимые сроки решения проблем социальной защиты населения Украины как на уровне минимальных социальных гарантий со стороны государства, так и возможного достижения социальной защиты развитых стран Европы.

Раскрыты научные основы развития и совершенствования системы социальной защиты населения и улучшения его уровня жизни в период рыночных трансформационных изменений в Украине.

Основные результаты диссертационного исследования нашли применение в деятельности органов исполнительной и законодательной власти, практической работе структур социальной защиты, поддержки населения и в учебном процессе высших учебных заведений Украины.

Ключевые слова: социальная защита, социально-экономические индикаторы уровня жизни населения, социальные гарантии, человеческий капитал, концептуальная модель, социальные и экономические риски.

ANNOTATION

N.P. Boretskaya. Social Protection of the Population in the Conditions of Transforming the Economy. - Manuscript.

Doctoral Dissertation. Speciality 08.01.01. Theory of Economics. - Taras Shevchenko National University. - Kyiv, 2002.

The dissertation deals with the complex investigation of social protection of the population in the conditions of transforming the Ukrainian Economy. The essence and particularities of social protection of the population have been grounded and its conceptual basis has been determined. Methodological principles and models of social protection have been described; the conceptual model of improving the social protection of the population has been developed; social and economic indicators of the living standards have been determined as well as social and economic risks through which the country regulates the social protection of the population.

Transforming changes in the social protection of the vulnerable groups of the population (pensioners, youth, women) and scientific foundations of prognosing the development and improvement of the social protection of the Ukrainian population have been determined.

The basic results of the dissertation study have been used in executive and legislative bodies' activities, in practical work of social protection bodies, in population support and in educational process at higher schools in Ukraine.

Key words: social protection, social and economic indicators of the living standards of the population, conceptual model, social and economic risks.

Размещено на Allbest.ru