Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія наук України Інститут регіональних досліджень

УДК 001.8:332.1:630 (477.83)

Науково-методичні засади збалансованого розвитку лісогосподарського комплексу регіону (на прикладі Львівської області)

Спеціальність 08.10.01 -Розміщення продуктивних сил

і регіональна економіка

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Дейнека Анатолій Михайлович

Львів-2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті регіональних досліджень НАН України.

Науковий керівник: академік НАН України, доктор економічних наук, професор Долішній Мар'ян Іванович,

Інститут регіональних досліджень НАН України, директор

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Коваль Ярослав Васильович,

Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, завідувач відділу

кандидат економічних наук, доцент Михайловський Василь Іванович,

Український державний лісотехнічний університет, доцент кафедри

Провідна установа: Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції Украйни, відділ проблем регіональної економіки, м. Київ

Захист дисертації відбудеться 28 січня 2003 р. о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 35.154.01 в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026 м. Львів, вул. Козельницька, 4.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026 м. Львів, вул. Козельницька, 4.

Автореферат розісланий " " _______ 2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат економічних наукЖовтанецький B.I.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Ліс, як поліфункціональна природна екосистема, відіграє важливу роль у соціально-економічному житті. Він є джерелом матеріальних благ і послуг, виконує життєво необхідні соціальні та екологічні функції. Тому цілком зрозумілою є тривога світової спільноти щодо майбутнього лісів, необхідності їх раціонального використання, відновлення та охорони.

Україна належить до лісодефіцитних регіонів, її лісистість становить 15,6 °/о. Ліси на її території розміщені нерівномірно, найбільш лісозабезпеченими є Карпати та Полісся. Така просторова специфіка розташування лісових ресурсів, відсутність чіткої стратегії розвитку лісового господарства на регіональному рівні актуалізували проблему вироблення науково обґрунтованої регіональної лісової політики. Необхідність активізації дій у цій галузі обумовлюється не тільки національними інтересами, а й вимогами міжнародних актів, до яких приєдналась Україна. Серед них - "Програма дій. Порядок денний на XXI століття", ухвалена конференцією ООН з навколишнього середовища і розвитку в 1992 році в Ріо-де-Жанейро. Цей документ рекомендує всім країнам вжити рішучі заходи щодо збереження і раціонального використання лісових ресурсів, здійснювати активну лісову політику, яка базувалась би на принципах сталого розвитку. лісовий ресурс економічний лісокористування

В основу формування та реалізації політики сталого лісокористування в Україні мають бути закладені результати глибоких і всесторонніх наукових досліджень різнобічних аспектів лісової проблематики, врахування регіональної специфіки розвитку лісового господарства. Ці питання набувають особливої ваги в контексті становлення державної регіональної політики, невід'ємною складовою якої є лісова політика.

Різні аспекти цієї багатогранної проблеми відображені в працях відомих українських вчених Бойка М.М., Бондаренка В.Д., Генсірука С.А., Голуба О.А., Голубця М.А., Данилишина Б.М., Долішнього M.I., Дяченка Я.Я., Калуцького І.Ф., Коваля Я.В., Колісниченка М.В., Михайловського B.I., Парпана B.I., Пили B.I, Самоплавського B.I., Синякевича І.М., Стойка С.М., Туниці Ю.Ю., Фурдичка 0.1. та інших.

Проте, як показує аналіз наукової літератури, цілісної концепції регіональної політики сталого лісокористування і принципів її формування поки що не вироблено.

Така постановка питання сьогодні вже не відповідає традиційним науковим підходам до проблем лісової галузі. Політика її перспективного розвитку вимагає нових теоретичних підходів та узагальнень відповідно до сучасних реалій. Відсутність наукових розробок такого характеру й обумовили вибір теми дисертаційного дослідження та її актуальність.

Зв'язок дисертаційної роботи з державними науковими програмами, планами, темами

Дисертаційна робота підготовлена в рамках науково-дослідної тематики, виконуваної Інститутом регіональних досліджень НАН України, зокрема, в процесі розробки держбюджетної теми "Механізми реалізації регіональної політики в умовах формування національної економіки" (номер держреестрації 0100V002572), а також госпдоговірних тем "Розробка Програми охорони навколишнього природного середовища Львівської області", "Еколого-економічна оцінка потенціалу лісового господарства Львівської області", "Розробка Програми розвитку рекреаційного комплексу Львівської області".

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обгрунтування науково-методичних підходів та принципів формування регіональної політики збалансованого лісокористування, розробка рекомендацій щодо її практичної реалізації.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання:

* визначити місце та роль лісових ресурсів у системі факторів забезпечення збалансованого розвитку регіону;

* обгрунтувати методичні підходи до економічної оцінки лісових ресурсів як вихідної бази формування політики їх раціонального використання;

* дослідити регіональну специфіку розвитку лісового господарства України;

* провести комплексний аналіз сучасного стану лісокористування у Львівській області та його впливу на екологічну ситуацію;

* здійснити оцінку соціально-економічної ефективності розвитку лісового господарства Львівщини;

* сформулювати принципи та обгрунтувати концептуальні підходи до формування регіональної політики збалансованого лісокористування, визначити її місце в системі державної регіональної політики;

* обтрушувати науково-методичні положення * щодо розробки регіональних програм збалансованого розвитку лісового господарства.

Об'єкт дослідження - лісогосподарський комплекс Львівської області, який включає в себе використання, відновлення та охорону лісових ресурсів.

Предметом дослідження є процеси використання лісових ресурсів, науково-методичні підходи та принципи формування регіональної політики збалансованого лісокористування.

Методи дослідження. В процесі проведеного дослідження використовувались наступні методи: статистичний, аналітичний, економіко-математичний, програмно-цільовий, картографічний, літературний та інші.

Методологічною основою дослідження виступають сучасні теорії ринкової економіки, наукові розробки з питань сталого соціально-економічного розвитку, праці українських та зарубіжних вчених з проблем раціонального використання, відтворення та охорони лісових ресурсів.

Вихідною базою дослідження слугували Звернення Президента України до Верховної Ради України "Україна: поступ у XXI століття. Стратегія економічного та соціального розвитку на 2000-2004 роки", "Програма дій. Порядок денний на XXI століття", ухвалена конференцією ООН з навколишнього середовища і розвитку в 1992 році в Ріо-де-Жанейро, Лісовий кодекс України та інші законодавчі і нормативні акти з питань лісокористування та охорони довкілля.

При підготовці дисертації використовувались дані Державного комітету статистики України, Державного комітету лісового господарства України, Міністерства екології та природних ресурсів України, Львівського обласного управління статистики. Державного лісогосподарського об'єднання "Львівліс".

Наукова новизна одержаних результатів

Наукова новизна результатів дослідження полягає в тому, що з позиції теорії сталого розвитку розроблено науково-методичні засади формування регіональної політики розвитку лісогосподарського комплексу як системи цілей і дій, спрямованих на забезпечення раціонального використання, відтворення, збереження та охорони лісових ресурсів.

Найсуттєвішими результатами дослідження, які містять наукову новизну, є:

* класифікація лісових ресурсів, в основу якої закладені критерії способів їх використання в залежності від впливу окремих видів цих ресурсів на забезпечення збалансованого розвитку регіональних соціально-економічних систем;

* удосконалена методика економічної оцінки лісових ресурсів, яка базується на поєднанні окремих оцінок усіх видів ресурсів лісу з комплексною оцінкою лісових масивів;

* аргументація необхідності регіональне диференційованого підходу до формування лісової політики, яка випливає з комплексного аналізу територіальних особливостей розвитку лісового господарства й оцінки його соціально-економічної та екологічної ефективності;

* принципи формування регіональної політики сталого лісокористування, які базуються на критеріях соціальної, економічної та екологічної збалансованості розвитку лісової галузі й враховують національні, регіональні і місцеві інтереси;

* обгрунтування місця регіональної лісової політики в системі державної регіональної політики як її складової, об'єктом якої виступає лісове господарство, що поєднує в собі використання, відтворення та охорону лісових ресурсів

. науково-методичні підходи до розробки регіональних програм розвитку лісового господарства, які розглядаються як важливий інструмент практичної реалізації політики сталого лісокористування.

Практичне значення одержаних результатів

Прикладне значення результатів дослідження визначається можливістю застосування в практиці управління розроблених автором методичних положень щодо економічної оцінки лісових ресурсів, запропонованих підходів і принципів формування регіональної політики сталого лісокористування, розробки регіональних програм збалансованого розвитку лісового господарства. Авторські пропозиції та рекомендації використані Державним комітетом лісового господарства України при розробці державної програми "Ліси України", яка затверджена Кабінетом Міністрів України (лист від 22.05.2002р. № 06-11/2065), Львівською обласною державною адміністрацією при розробці Програми економічного і соціального розвитку Львівської області на 2002 р. та Програми розвитку лісового господарства Львівської області на 2001-2005 pp. і на період до 2015 p. (лист від 20.05.2002 № 5/6-17-56/3-10), Інститутом регіональних досліджень НАН України при розробці Концепції розвитку санаторно-курортної сфери, туризму і відпочинку у Львівській області.

Особистий внесок здобувача. В дисертації викладені результати досліджень, отримані автором особисто. В роботі використані також ті ідеї і положення спільних публікацій, які належать особисто автору.

Апробація результатів дослідження

Основні теоретичні положення та практичні результати проведеного дослідження апробовані і отримали схвальну оцінку на Міжнародній науково-практичній конференції "Розточанський збір - 2000" (Старичі, 17-18 листопада 2000 p.), Міжнародній науково-технічній конференції "Ліс - 2001" (Брянськ, 1-30 листопада 2001 p.). Міжнародній науковій конференції "Еколого-економічне вчення: витоки, проблеми, перспективи" (Львів, 20-22 вересня 2001 p.) Міжнародній конференції "Гори і люди (у контексті сталого розвитку)" (Рахів, 14-18 жовтня 2002 p.).

Публікації. Результати проведеного дослідження опубліковані у 8 наукових працях (в тому числі 4 у фахових виданнях), з яких 3 належать особисто автору.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку літератури і викладена на 147 стор. машинописного тексту. Робота містить 34 таблиці, 6 рисунків. Список використаних джерел включає 144 найменування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтована актуальність теми, сформульована мета і завдання дослідження, визначена наукова новизна одержаних результатів та їх практичне значення.

В першому розділі - "Наукові основи збалансованого розвитку лісового господарства в сучасних умовах" -- розкрита роль лісових ресурсів в системі факторів забезпечення сталого розвитку регіональних соціально-економічних систем, висвітлені методологічні і методичні аспекти економічної оцінки лісових ресурсів з точки зору її використання в якості об'єктивної основи формування політики сталого лісокористування, значна увага приділена дослідженню регіональних особливостей реалізації державної політики розвитку лісового господарства.

Господарська діяльність людини протягом багатьох століть призвела до істотних змін у структурі рослинного покриву, зниження продуктивності материкових і морських екосистем, обезліснення територій, ерозії ґрунтів, опустелювання земель, хімічного забруднення атмосфери і водних ресурсів та інших негативних наслідків. Швидке збільшення чисельності населення планети зумовило різке зростання потреби у продуктах харчування, промисловій сировині, деревині і т.п. В результаті виникла загроза вичерпності відновних і невідновних природних ресурсів.

Істотним поштовхом до нового розуміння ситуації і вироблення стратегії адекватних дій стала Конференція ООН з питань навколишнього середовища і розвитку, яка відбулась в 1992 р. в Ріо-де-Жанейро. Цей світовий форум засвідчив, що для свого виживання людство має забезпечити стійкий баланс між екологією, соціальною та економічною сферами, які надалі неприпустимо розглядати ізольовано. Саме такий підхід є ядром Концепції сталого розвитку, схваленої Конференцією.

Вирішення проблем збалансованого розвитку потребує глибоких та всесторонніх досліджень. В цьому плані мають вивчатись не тільки глобальні аспекти взаємодії екологічної, соціальної та економічної сфер, а й проблеми забезпечення екологічно збалансованого функціонування регіональних соціально-економічних систем, і, зокрема, їх підсистем. Такою підсистемою є лісогосподарський комплекс, що поєднує в собі різні види діяльності, спрямовані на використання, відтворення та охорону лісових ресурсів.

Під збалансованим розвитком лісогосподарського комплексу автор розуміє таке управління використанням лісів та лісових земель, яке забезпечує їх біорізноманіття, високу продуктивність, відновну здатність та потенціал до виконання тепер і в майбутньому всіх важливих екологічних, економічних та соціальних функцій.

Комплексний підхід до вивчення лісових ресурсів дозволив здійснити їх класифікацію щодо можливості використання (табл. 1).

Аналізуючи лісові ресурси з такої точки зору, слід відмітити, що:

- соціальні ресурси лісу можна використовувати лише шляхом користування ними. При цьому, час такого користування визначається цільовим призначенням лісу;

- недеревинні рослинні ресурси лісу поділяються на такі, що можуть 1) використовуватися лише шляхом вилучення з природи (наприклад, живиця, березовий сік тощо); 2) як шляхом вилучення з природи, так і шляхом користування (їстівні ягоди, гриби тощо - як сировина і як об'єкт візуальної цікавості для туристів); 3) лише шляхом користування (отруйні ягоди, гриби тощо - як об'єкт візуальної цікавості для туристів). Щодо недеревинних ресурсів лісу, то час користування визначається порою року, коли таке користування є можливим із точки зору фізичної наявності надземної частини об'єкту;

- тваринні ресурси лісу можна використовувати як шляхом вилучення з природи (мисливство), так і шляхом користування (туризм). Час користування тваринними ресурсами лісу визначається тривалістю життя об'єктів;

- деревинні ресурси можна використовувати лише шляхом вилучення з природи.

Таблиця 1. Класифікація лісових ресурсів за критерієм способу їх використання

Лісові ресурси	Спосіб використання
	Лише користування	Лише вилучення	Як користування, так і вилучення
Соціальні	+	-	-
Недеревинні рослинні -тип 1 -тип 2 -тип 3	- - +	+ - -	- + -
Тваринні	-	-	+
Деревинні	-	+	-

Науково обґрунтоване лісокористування може стати важливим чинником сталого розвитку регіональних соціально-економічних систем. По-перше, соціальні ресурси лісу, позитивно впливаючи на розвиток сільського господарства, туризму та рекреації, одночасно сприяють покращенню якості навколишнього природного середовища, роблячи його більш привабливим для виробництв, які тяжіють у своєму розташуванні до місцевостей з високою якістю довкілля. Це стосується, передусім, фармацевтичної та харчової галузей. Позитивно впливає покращення якості довкілля й на здоров'я людини, стан екологічних систем і майна.

По-друге, недеревинні та деревинні ресурси можуть забезпечити збалансований розвиток у регіоні відповідних заготівельних і переробних галузей. Це супроводжуватиметься появою нових робочих місць, додаткових надходжень у місцеві та державний бюджети, загальним економічним пожвавленням. Регіональний характер і спрямованість виникнення економічного ефекту від розвитку галузей з переробки недеревинних та деревинних ресурсів лісу зумовлені, передусім, їх малою транспортабельністю. При цьому, мала транспортабельність деревини зумовлена її великими масою та розмірами, а недеревної сировини -загрозою втрати споживчих властивостей у дорозі.

Ліс, як природний ресурс, є складним об'єктом економічної оцінки внаслідок його багатофункціональності. При оцінці лісу слід враховувати увесь ефект, який приноситься ним суспільству в цілому. І це можливо, якщо розглядати ліс як сукупність ресурсів і властивостей, використання яких забезпечує отримання цього ефекту. Причому, економічна оцінка кожної складової потенціалу лісу повинна базуватися на визначенні замикаючих та індивідуальних витрат на відповідний вид продукції чи послуг, які (витрати) впливають на величину диференціальної ренти від використання ресурсу чи корисної функції. В дисертації наведена методика економічної оцінки лісових ресурсів.

Необхідно також відмітити, що деякі із складових при визначенні економічного ефекту функціонування лісового масиву, можуть бути відсутні внаслідок: недоцільності використання того чи іншого ресурсу через високі індивідуальні витрати на їх експлуатацію, відсутності деяких видів ресурсів або відсутності попиту на відповідних територіях на деякі з корисних властивостей лісу.

Автор вважає, що збільшення площі лісів не повинно стати самоціллю, а орієнтуватися на досягнення оптимальної лісистості, основними ознаками якої є:

- відповідність лісистості території зональним науково обгрунтованим нормативам;

- наявність просторової збалансованості між лісовими насадженнями, землями сільськогосподарського призначення, об'єктами промислового будівництва, системами розселення;

- забезпечення пропорційності між обсягами приросту лісових насаджень, розмірами лісоексплуатації та використання різноманітних природозахисних властивостей лісу;

- відповідність породного складу і вікової структури лісових насаджень природно-кліматичним умовам і соціально-економічним та екологічним вимогам, що забезпечує безперервне комплексне використання усіх ресурсів лісу.

Аналіз наведених ознак переконує, що показник оптимальної лісистості має бути територіальне (регіональне) диференційованим. Підвищення лісистості території України має відбуватися з максимальним врахуванням її регіональних особливостей як природного, так і господарського характеру.

Що стосується політики лісокористування в Українських Карпатах, де лісові ресурси є найбільшим багатством краю і одночасно надзвичайно важливим чинником екологічної безпеки у регіоні, то вона повинна бути націленою на оптимальне поєднання економічних і екологічних цілей. Вся лісогосподарська діяльність у Карпатах повинна спиратись на гідротехнічні та лісотехнічні заходи, які слід здійснювати паралельно.

Останнім часом очевидною стає необхідність співіснування здорового природного середовища і ефективної економіки. Охорона природних ресурсів не повинна означати їх консервації. Найкращий спосіб їх охорони - ефективне та раціональне використання. Очевидно, що це стосується і лісових ресурсів. Однак, це стане можливим, якщо державна політика розвитку лісового господарства буде реалізуватися з максимальним врахуванням регіональних особливостей, які визначаються як природними, так і господарськими чинниками.

В другому розділі - "Стан та проблеми розвитку лісового господарства Львівської області" - проведено аналіз динаміки і тенденцій розвитку лісового господарства області, його впливу на екологічну ситуацію, здійснено оцінку соціально-економічної ефективності лісокористування як складової регіональної економіки.

Як свідчать наукові дослідження (Генсірук С.А., Бондар B.C., 1973), за останні тисячоліття площа лісів на території Львівської області різко скоротилася. Так, на початку І тисячоліття н.е. фактично вся вона була зайнята лісами, а вже в XV столітті лісистість складала приблизно 46 %, в кінці XVI ст. - 43 %, в кінці XVIII ст. - 40 %, на початку XX ст. - 23 %. Великої шкоди лісовому господарству області було завдано двома світовими війнами: з 1945 по 1955 pp. її лісистість зменшилась з 24,9 % до 24,0 % і навіть у 1965 p. вона не сягнула довоєнного рівня. Зараз вона складає 28 %. Найбільш залісненими є Сколівський (69,9 %), Турківський (56,7 °о) та Старосамбірський (46,1 %) райони.

Лісовий фонд Львівщини знаходиться в підпорядкуванні багатьох міністерств і відомств, що значно ускладнює можливість вироблення та здійснення єдиної, збалансованої політики у сфері лісокористування. Основна частина лісового фонду перебуває у користуванні Державного комітету лісового господарства України (68,4 %), Міністерства аграрної політики України (21,8 %), Міністерства оборони України (7,8 %). Решту лісів розподілені серед інших 14 лісокористувачів.

Загальний запас лісів Львівської області станом на 1.012000 p. становив 132,3 млн. м³ і в порівнянні з 1990 роком зріс на 39,1 млн. м³ (29,6 %). Із загального запасу лісів на стиглі припадає 14,6 млн. м³ (або 11,0 %) і понад 53,0 млн. м³ (понад 40 %) припадає на експлуатаційні ліси другої групи. Загальний щорічний приріст деревини складає приблизно 2,5 млн. м" або 4,0 м³ / га. В гірських лісах середній приріст становить 5,2 мУга. Одним із суттєвих чинників, які впливають на екологічну ситуацію території, є обсяг лісозаготівель. В загальному, заготівля деревини на протязі із 1990 до 2000 року зменшилася на 34,6 %, рубки головного користування - на 34,8 %, а рубки, пов'язані із веденням лісового господарства на 32,3 %. За цей же період лісовідновлення збільшилось на 18,2 %.

Далеко не однозначною є ситуація в мисливському господарстві. Загальна площа мисливських угідь має тенденцію до скорочення при одночасному збільшенні користувачів. Якщо в 1997 р. надходження від ведення мисливського господарства складали 31,2 % від витрат, то в 2000 р. - 24,5 %.

В роботі ґрунтовно розкриті екологічні функції карпатських лісів та їх роль в забезпеченні екологічної рівноваги в регіоні. Під таким кутом зору автор аналізує вплив існуючої системи лісокористування на стан природного середовища.

Основними негативними наслідками нераціонального ведення лісового господарства є: зменшення водності річок, їх обміління; посилення ерозійних, селевих і руслових процесів; зміна вікової структури лісів; деградація флористичних та фауністичних комплексів.

Виконуючи важливі екологічні та рекреаційні функції, які, на думку автора, в перспективі мають стати домінуючими, ліси відіграють вагому роль в економічному житті регіону. Лісове господарство, як галузь матеріального виробництва, займає одне з провідних місць в структурі господарського комплексу Львівської області. Обсяг продукції цієї галузі у 2000 році склав 62,6 млн. грн. Причому, частка Львівщини в загальнодержавному обсязі продукції лісового господарства зросла з 7,8 % у 1999 р. до 8,4 % у 2000 р. Характерно, що лісогосподарський комплекс орієнтується на деревину, реалізація якої стала основним джерелом доходів галузі. Цьому в значній мірі сприяє попит на лісоматеріали як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. В 2000 р. експорт лісоматеріалів зріс порівняно з 1996 р. майже у 10 разів, пиломатеріалів - у 2,3 раза. При цьому експорт меблів скоротився з 4,8 млн. дол. у 1996 р. до 1,7млн. дол. у 2000 р.

Автор вважає, що перспективна політика розвитку лісового господарства має бути орієнтована на підвищення його економічної ефективності за рахунок нарощування обсягів реалізації продукції побічного користування. За останні десять років обсяги заготівель продуктів побічного лісокористування значно скоротилися: дикорослих плодів і ягід - з 973 т до ЗО т; грибів маринованих - з 110 т до 0,5 т; лікарської сировини - з 105,2 т до 34 т; меду - з 6999 кг до 4365 кг.

Серед інших проблем розвитку лісового господарства слід акцентувати увагу на необхідності збільшення обсягів випуску продукції деревообробної та целюлозно-паперової промисловості. Аналіз показує, якщо в деревині діловій, пиломатеріалах і папері газетному Львівська область покриває потребу за рахунок вітчизняних товарів, то папір друкарський і офсетний майже в повному обсязі змушена імпортувати. Одна з причин такого становища полягає в тому, що в регіоні відсутні технології по виготовленню вказаних видів продукції. Як наслідок, втрачаються потенційні можливості створення нових робочих місць на підприємствах деревообробної та целюлозно-паперової промисловості, залишаються нереалізованими соціальні гарантії частини незайнятого населення.

Таким чином, проведений аналіз соціально-економічної та екологічної результативності розвитку лісового господарства свідчить про потребу у виробленні єдиних, науково обгрунтованих підходів до використання, відтворення та охорони лісових ресурсів Львівської області. Тому в нових економічних умовах актуальним завданням є формування ефективної лісової політики на принципах сталого розвитку.

В третьому розділі - "Шляхи формування та реалізації політики збалансованого лісокористування в регіоні" -- розкрито суть регіональної політики сталого лісокористування, сформульовано принципи її формування та визначено місце в системі регіональної політики, обгрунтовано методичні підходи до розробки регіональних програм розвитку лісового господарства.

Регіональну політику збалансованого лісокористування ми розглядаємо як систему цілей і дій, спрямованих на забезпечення раціонального використання, відтворення та охорони лісових ресурсів, за допомогою методів, що враховують економічну, соціальну та природну специфіку територій. Таку політику реалізують як органи державної влади, так і органи місцевого самоврядування. Оскільки держава є основним власником лісів, то дуже важливо, щоб встановлювані нею економіко-правові норми взаємовідносин в лісовій галузі створювали сприятливі умови для управління лісовими ресурсами місцевими органами влади. Іншими словами, в основі регіональної лісової політики лежать інтереси.

На нашу думку, протиріччя інтересів в політиці лісокористування ще донедавна породжувались в основному різними поглядами на ліс як економічну, соціальну та екологічну цінність- 3 однієї сторони, ліс є важливим компонентом природного середовища, який відіграє суттєву роль в забезпеченні екологічної рівноваги та життєдіяльності людини. З іншої сторони, ліс є джерелом матеріальних ресурсів, використання яких приносить значну економічну вигоду. Вирішити ці протиріччя, збалансувати різні інтереси може регіональне диференційована лісова політика, побудована на принципах сталого розвитку.

Основний принцип сталого лісокористування - раціональне використання лісових ресурсів, їх відтворення та охорона - обумовлює досить широкий спектр цільових орієнтирів регіональної лісової політики. З економічної точки зору їх можна представити у вигляді двох груп (рис. 1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Досягнення цілей першої групи обумовлює необхідність залучення значних фінансових і матеріальних ресурсів для здійснення заходів щодо лісовідновлення, охорони та захисту лісів, відтворення їх екологічних і розширення рекреаційних функцій. У даному випадку держава (або інші власники) несе витрати.

Використання лісу як ресурсу в основному деревини при вмілому господарюванні гарантує доходи, які отримують лісокористувачі.

Наведена економічна інтерпретація цілей регіональної лісової політики свідчить про те, що в сучасних умовах позитивні результати переходу лісового господарства на принципи сталого розвитку залежатимуть від реалізації цілей, досягнення яких пов'язане з фінансовими та матеріальними витратами. Тому питання пошуку ефективних шляхів удосконалення існуючого механізму фінансування лісової галузі залишається в числі пріоритетних.

Автором сформульовано наступні принципи регіональної політики збалансованого лісокористування.

1. Пріоритет національних інтересів. Це означає, що регіональна політика збалансованого лісокористування має базуватися на ключових принципах національної лісової політики, забезпечувати реалізацію її пріоритетних завдань.

2. Пріоритет екологічних та соціальних функцій лісів. В практичному плані це означає, що на певному етапі здійснення регіональної лісової політики перевагу слід віддати цілям, пов'язаним з відтворенням, охороною та захистом лісів, тобто заходам щодо збільшення площ лісів, розширення їх природоохоронних та рекреаційних функцій.

3. Консолідації інтересів. Регіональна політика сталого лісокористування має здійснюватись на основі реалізації компромісних рішень, які базуються на врахуванні інтересів всіх учасників лісової політики, а при наявності суперечностей між ними -- максимально згладжують їх.

4. Врахування регіональних відмінностей. Це означає необхідність диференційованого підходу як до визначення пріоритетних напрямків ведення лісового господарства, так і методів здійснення регіональної лісової політики з врахуванням територіальних особливостей вирощування, експлуатації та охорони лісів.

5. Об'єктивності. Регіональна політика сталого лісокористування має бути адаптованою до реальних можливостей ресурсного забезпечення практичних заходів.

6. Відповідності міжнародним нормам. Це передбачає необхідність адаптації регіональних способів ведення лісового господарства до загальновизнаних вимог та принципів лісової політики, синхронізації практичних дій з програмами та проектами, що реалізуються в сусідніх країнах.

7. Регіональної інтеграції. Лісова політика не може бути ізольованою від інших сфер регіонального життя. Вона має бути органічно вписана в регіональну стратегію соціально-економічного розвитку, виступати її невід'ємною складовою частиною. Разом з тим, пріоритети регіональної лісової політики повинні бути узгоджені з завданнями інших регіональних програм -економічних, соціальних, екологічних.

8. Партнерства. Це передбачає необхідність налагодження взаємовигідної співпраці між Державним комітетом лісового господарства, його обласними структурами, іншими власниками лісів, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями в процесі здійснення лісової політики, обговорення та прийняття важливих рішень щодо розвитку лісового господарства.

Найбільший науковий та прикладний інтерес, на наш погляд, викликає практична реалізація принципу регіональної інтеграції лісової політики. Тобто, мова йде про імплементацію цієї політики, визначення її місця в структурі управління регіональними процесами. Вирішення цього завдання вимагає більш широкого підходу до об'єкту лісової політики, яким в даному випадку виступає лісове господарство як галузь економіки з сформованою системою управління і завершеним технологічним процесом, починаючи від вирощування лісу, експлуатації лісових ресурсів та завершуючи їх охороною та відновленням. Отже, якщо підходити з галузевих позицій, то лісова політика є одним з напрямків (розділів) регіональної політики, поряд з такими як соціальна, промислова, аграрна, екологічна, гуманітарна, науково-технічна.

Ефективність регіональної політики визначається не тільки обгрунтованістю підходів до її формування, а й досконалістю механізмів її реалізації. В цьому плані ключове місце займає питання власності на ліси, а точніше - співвідношення між її різними формами.

Ми вважаємо, що приватна власність на ліси має бути запроваджена і в Україні. Підтримуючи ідею приватизації лісів, ми розглядаємо її як важливий засіб забезпечення сталого лісокористування. Разом з тим, до практичної реалізації цієї ідеї, на нашу думку, треба підходити зважено і поетапно. На першому етапі приватизації доцільно здійснити роздержавлення окремих виробничих підрозділів лісової галузі із замкнутим технологічним циклом. На другому етапі варто приватизувати ті лісові угіддя, які були в користуванні колишніх колгоспів і радгоспів, а також інших неспеціалізованих відомств.

До числа пріоритетних завдань регіональної політики лісокористування слід також віднести питання, пов'язані з проведенням екологічної сертифікації лісів, стандартизацією технологічних процесів у лісовому господарстві, розробкою кадастрів лісових ресурсів, нормуванням їх використання.

Інструментом практичної реалізації лісової політики на регіональному рівні мають стати програми розвитку лісового господарства, побудовані на принципах сталого лісокористування.

Метою регіональних програм розвитку лісового господарства є розробка та реалізація комплексу заходів тактичного і стратегічного характеру, спрямованих на оптимізацію експлуатації лісових ресурсів на основі їх розширеного відтворення, охорони, захисту та раціонального використання.

Досягнення поставленої мети здійснюється шляхом реалізації наступних основних завдань:

- розробка та реалізація системи заходів щодо розширеного відтворення лісових ресурсів з орієнтацією на можливість багатоцільового використання лісів, а не лише як джерела сировини;

- забезпечення відтворення лісових ресурсів на основі збереження їх рекреаційної, кліматорегулюючої, водо- та землезахисної функцій, а також отримання недеревної продукції;

- реалізація комплексу заходів щодо охорони та захисту лісових ресурсів від браконьєрства та незаконного вирубування деревини;

- здійснення системи заходів щодо розвитку галузей, які займаються виробництвом готової продукції з лісової сировини (переробка деревини, грибів, ягід, лікарських рослин тощо);

- збереження та відтворення мисливських тварин, розвиток мисливського господарства;

- розширення природно-заповідного фонду для збереження унікальних видів рослинного і тваринного світу;

- застосування сучасних методів ведення лісового господарства шляхом запровадження передового світового досвіду та найбільш ефективних технологій, які використовуються у передових вітчизняних лісових господарствах.

Саме такі підходи закладені в основу Програми роз- тку лісового господарства Львівської області на 2001-2005 pp. і на період до 2015 p., розробленої за безпосередньою участю автора. Її практична реалізація принесе відчутні екологічні, соціальні та економічні результати.

ВИСНОВКИ

Об'єктивна оцінка перспектив розвитку людської цивілізації диктує необхідність переосмислення існуючих підходів до використання природних ресурсів, вибору такої моделі природокористування, яка б забезпечувала потреби як теперішніх, так і майбутніх поколінь в життєво важливих ресурсах та екологічних благах. Досягнення такої мети неможливе без врахування регіональної специфіки економічних, соціальних та екологічних процесів. Такий принцип у повній мірі поширюється й на систему лісокористування.

Проведене дослідження регіональних особливостей розвитку лісового господарства дозволило зробити такі висновки.

1. Вміле, науково обгрунтоване лісокористування може стати важливим чинником збалансованого розвитку регіональних соціально-економічних систем. По-перше, соціальні ресурси лісу, позитивно впливаючи на розвиток сільського господарства, туризму та рекреації, одночасно сприяють покращанню якості навколишнього природного середовища, роблячи його привабливішим для виробництв, які тяжіють у своєму розташуванні до місцевостей з високою якістю довкілля. По-друге, недеревинні та деревинні ресурси можуть забезпечити сталий розвиток у регіоні відповідних заготівельних і переробних галузей.

2. Об'єктивною основою поділу лісів на категорії і базою ефективної політики лісокористування в контексті перспектив сталого розвитку регіону має виступати їх економічна оцінка.

Ліс, як природний ресурс, є складним об'єктом економічної оцінки внаслідок його багатофункціональності. Економічна оцінка кожної складової потенціалу лісу повинна базуватися на визначенні замикаючих та індивідуальних витрат на відповідний вид продукції чи послуг, які впливають на величину диференціальної ренти від використання ресурсу.

3. Ретроспективний аналіз стану лісів Львівської області дозволив виявити ряд негативних тенденцій. Так, за два тисячоліття лісистість території зменшилась на 77 %, на 200-300 м знизилася верхня межа лісу в гірській частині, змінився породний склад лісів. Основною причиною такого становища була нещадна експлуатація лісових ресурсів в минулому для задоволення виробничих потреб у деревині. При цьому майже повністю ігнорувались екологічні та рекреаційні функції лісів.

Здійснена автором оцінка екологічних функцій лісів і наслідків впливу існуючої системи їх експлуатації на екологічну ситуацію підтверджують думку про необхідність запровадження нових, науково обгрунтованих підходів до ведення лісового господарства.

4. Аналіз соціально-економічної ефективності розвитку лісового господарства Львівської області показує, що низька конкурентоспроможність продукції деревообробних підприємств обумовлена в основному причинами економічного і технологічного характеру, і в першу чергу дефіцитом інвестицій в розвиток цієї галузі. Не менш важливою проблемою залишається подальше вдосконалення методів економічного регулювання та стимулювання лісового господарства на всіх стадіях лісогосподарського виробництва. Такий механізм, на думку автора, повинен бути спрямований на посилення екологічних та рекреаційних функцій лісів, забезпечувати збільшення обсягів використання і переробки деревини та продукції побічного користування.

5. Успішна реалізація принципів сталого розвитку в галузі лісокористування можлива на основі регіонального підходу до ведення лісового господарства. В зв'язку з цим виникає потреба у формуванні наукових основ регіональної політики сталого лісокористування як системи цілей та дій, спрямованих на забезпечення раціонального використання, відтворення та охорони лісових ресурсів за допомогою методів, що враховують економічну, соціальну та природну специфіку територій. Така політика має забезпечувати збалансування інтересів різних суб'єктів господарювання та владних структур щодо оптимального використання лісових ресурсів.

Автором запропоновані такі принципи формування регіональної політики сталого лісокористування: пріоритет національних інтересів;

пріоритет екологічних та соціальних функцій лісів; консолідації інтересів;

врахування регіональних відмінностей; об'єктивності; відповідності міжнародним нормам; регіональної інтеграції; партнерства.

6. Комплексний підхід до лісового господарства як галузі економіки з сформованою системою управління та завершеним технологічним процесом дає підстави розглядати лісову політику одним з напрямків регіональної політики в цілому. Іншими словами, регіональна лісова політика займає порівняно автономний статус серед таких видів регіональних політик як промислова, аграрна, соціальна, екологічна і т.д.

Важливим інструментом практичної реалізації лісової політики мають стати регіональні програми сталого лісокористування, які повинні включати комплекс науково обгрунтованих заходів, спрямованих на оптимізацію експлуатації лісових ресурсів на основі їх розширеного відтворення, охорони та раціонального використання.

Розроблені автором методичні підходи до формування таких програм закладені в основу Програми розвитку лісового господарства Львівської області на 2001-2005 pp. і на період до 2015 року.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

. 1. Управління розвитком гірських територій: зарубіжний досвід / Кравців B.C., Стадницький Ю.І., Демченко В.В., Дейнека A.M., Самольотов П.В. - Львів: ІРД НАН України. - 2001. - 69 с.

Особистий внесок автора: узагальнено досвід Швейцарії та Австрії в сфері управління лісовим господарством в гірських районах.

2. Дейнека A.M., Копач М.В. Проблеми і перспективи рекреаційного використання лісів Львівської області // Регіональна економіка.- 2001. -№ 2. -С. 171-175.

Особистий внесок автора: наведена характеристика рекреаційних функцій лісів, показано перспективні шляхи їх використання в рекреаційних цілях.

3. Дейнека A.M. Екологічний потенціал лісів Львівської області:

проблеми його збереження та відтворення // Регіональна економіка. - 2001. - № 4. - С. 222-226.

4. Бондаренко В.Д., Криницький Г.Т., Крамарець В.О., Дейнека A.M., Коханець M.I., Музика М.Я. До питання про зміст проекту організації території та охорони природних комплексів заповідників і національних природних парків // Науковий вісник Національного аграрного університету. - Вип. 39. -2001. - С. 36-50.

Особистий внесок автора: запропоновано методичні підходи до організації природозаповідних територій на землях державного лісового фонду.

5. Дейнека A.M. Менеджмент-програма сталого розвитку природозаповідного фонду на лісових територіях // Науковий вісник Українського державного лісотехнічного університету. - Вип. 12.1. - Львів, 2002.-C.I 16-119.

6. Дейнека А.М. К вопросу сохранения стабильности природозаповедного фонда ГЛХО "Львовлес" // Экология. Наука, образование, воспитание: Сб. науч. трудов. - Вып. 2. - Брянск, 2001. С. 25-28.

7. Дейнека А.М., Крамарець В.О., Коханець М.І. Рекреаційний потенціал НІШ "Сколівські Бескиди" // Розточанський збір - 2000 / Матеріали міжн. наук.-пракг. конференції. - Кн. 2. Львів: Меркатор. - 2001. - С. 24-27.

Особистий внесок автора: обгрунтовані перспективні напрямки активізації використання рекреаційних ресурсів території НПП "Сколівські Бескиди".

8. Крамарець В.О., Дейнека A.M., Коханець M.I. Організаційні основи туристичної діяльності НПП "Сколівські Бескиди" в контексті збалансованого розвитку регіону // Гори і люди (у контексті сталого розвитку) / Матеріали міжн. конференції. Рахів, 2002. - С. 100-104.

Особистий внесок автора: сформульовані концептуальні підходи до організації збалансованого використання лісів в рекреаційних цілях в умовах національного природного парку.

АНОТАЦІЯ

Дейнека A.M. Науково-методичні засади збалансованого розвитку лісогосподарського комплексу регіону (на прикладі Львівської області). -- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.10.01 - Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. -- Інститут регіональних досліджень НАН України, Львів, 2002.

В дисертації обгрунтовано науково-методичні підходи та принципи формування регіональної політики збалансованого лісокористування, розроблено рекомендації щодо її практичної реалізації. Визначено місце та роль лісових ресурсів в системі факторів забезпечення збалансованого розвитку регіону. Обгрунтовано методичні підходи до економічної оцінки лісових ресурсів як вихідної бази формування політики їх раціонального використання. Досліджено регіональну специфіку розвитку лісового господарства України, проведено комплексний аналіз сучасного стану лісокористування у Львівській області та показано наслідки його впливу на екологічну ситуацію. Здійснено оцінку соціально-економічної ефективності розвитку лісового господарства Львівщини. Сформульовано принципи та обгрунтовано концептуальні підходи до формування регіональної політики збалансованого лісокористування, визначено її місце в системі державної регіональної політики. Обгрунтовано науково-методичні положення щодо розробки регіональних програм збалансованого розвитку лісового господарства.

Ключові слова: лісокористування, лісогосподарський комплекс, регіон, лісові ресурси, збалансований розвиток, регіональна політика, регіональна програма, екологічна ситуація.

АННОТАЦИЯ

Дейнека A.M. Научно-методические основы сбалансированного развития лесохозяйственного комплекса региона (на примере Львовской области). Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.10.01 - Размещение производительных сил и региональная экономика. - Институт региональных исследований НАН Украины, Львов, 2002.

В диссертации обоснованы научно-методические подходы и принципы формирования региональной политики лесопользования, разработаны рекомендации по ее практической реализации. Автор исходит из необходимости глубоких исследований проблем обеспечения экологически сбалансированного функционирования региональных систем, одной из составляющих которых является лесохозяйственный комплекс, сочетающий в себе разные виды деятельности, направленные на использование, возобновление и охрану лесных ресурсов. В этой связи в работе определено место и роль лесных ресурсов в системе факторов обеспечения сбалансированного развития региона.

Обоснованы методические подходы к экономической оценке лесных ресурсов как исходной базы формирования политики их рационального использования. При этом, экономическая оценка каждой составляющей потенциала леса должна базироваться на определении замыкающих и индивидуальных затрат на соответствующие виды продукции или услуг, которые влияют на величину дифференциальной ренты от использования ресурса или полезной функции.

Исследовано региональную специфику развития лесного хозяйства Украины, произведен комплексный анализ современного состояния лесопользования во Львовской области и показаны последствия его влияния на экологическую ситуацию. Установлено, что основными негативными последствиями нерационального ведения лесного хозяйства являются: уменьшение водности рек, их обмеление; интенсификация паводков; усиление эрозионных, селевых и русловых процессов; изменение вековой структуры лесов; деградация флористических и фаунистических комплексов. Делается вывод о необходимости усиления экологических и рекреационных функций лесов, а повышение экономической эффективности лесного хозяйства следует обеспечивать за счет наращивания объемов производства и реализации продуктов побочного пользования, а также увеличения выпуска продукции деревообрабатывающей и целлюлозно-бумажной промышленности.

Сформулированы принципы и обоснованы концептуальные подходы к формированию региональной политики сбалансированного лесопользования, определено ее место в системе государственной региональной политики. Обоснованы научно-методические положения по разработке региональных программ сбалансированного развития лесного хозяйства. Изложены пути перспективного развития лесохозяйственного комплекса Львовской области и его экологические, социальные, экономические результаты.

Ключевые слова: лесопользование, лесохозяйственный комплекс, регион, лесные ресурсы, сбалансированное развитие, региональная политика, региональная программа, экологическая ситуация.

ANNOTATION

Deyneka A.M. Scientific-methodological basis of regional forestry sustainable development (on the example of Lviv oblast).

Thesis to defend the scientific degree of economical sciences candidat with the specialization 08.10.01 - Productive forces placement and regional economy. - Institute of regional research NAS Ukraine, Lviv, 2002.

In the thesis the scientific-methodological approaches and principles of formulating the regional sustainable development policy are approved and the recommendations concerning its practical implementation are designed. The place and the role of forest resources in the system of factors concerning the implementation of the regional sustainable development are positioned. Methodological approaches to economical assessment of the forestry resources as the preliminary basis to forming the policy of their sustainable use are approved. The regional specificity of development in forestry is researched, complex analysis of modem state of forest resources use in Lviv oblast is conducted and the results of its influence on the environmental situation arc shown. The evaluation of social-economical efficiency of forestry development in Lviv oblast is conducted. The principles are formulated and conceptual approaches arc approved concerning the regional policy of sustainable development and its place in the system of state regional policy is positioned. The scientific-methodological statements concerning me development of regional forestry sustainable development programs arc approved.

Key terms: forest resources use, forestry complex, region, forest resources, sustainable development, regional policy, regional program, environmental situation.

Размещено на Allbest.ru

...