Банківська діяльність та її ефективність в умовах ринкової трансформації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Добровольський Олександр Владиславович

УДК 336.71 (477)

Банківська діяльність та її ефективність в умовах

ринкової трансформації

Спеціальність 08.01.01. - Економічна теорія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ - 2002

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі економічної теорії

Таврійського національного університету імені В.І.Вернадського

Науковий керівник:

кандидат економічних наук, доцент

Потєєв Артур Тихонович

Таврійський національний університет ім. В.І.Вернадського, завідувач кафедри економічної теорії, м. Сімферополь

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор

Гриценко Андрій Андрійович,

Рада Національного банку України, заступник керівника апарату - керівник експертно-аналітичного центру з питань грошово-кредитної політики;

кандидат економічних наук, доцент

Кириленко Володимир Іванович,

Київський національний економічний університет,

доцент кафедри політичної економії.

Провідна установа: Інститут економіки НАН України, відділ фінансово-кредитного регулювання, м.Київ.

Захист відбудеться “ 17 ” травня 2002 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.13 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 03022, м.Київ, вул. Васильківська, 90-А, ауд. 704.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м.Київ, вул. Володимирська, 58, кім. 12.

Автореферат розісланий “ 15 ” квітня 2002 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Солодовникова І.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В останні роки в Україні проходить складний і неоднозначний процес ринкової трансформації економіки. Перетворення централізованої планової економіки в ефективну ринкову систему господарювання вимагає глибокого теоретичного дослідження існуючих проблем функціонування та розвитку банківських інститутів, посилення їх впливу на трансформаційні процеси. Банки, здійснюючи грошові розрахунки і кредитування суб'єктів господарської діяльності, виступають найбільш активними учасниками грошово-кредитних відносин, забезпечують грошовий обіг та перерозподіл капіталів. Ефективна діяльність банківських інститутів істотно підвищує конкурентоздатність підприємств і економіки в цілому, сприяє досягненню позитивних результатів у її реформуванні.

Дослідження проблем економічної ефективності діяльності банків проводились у процесі перетворення моноструктури банківської системи СРСР у дворівневу банківську систему. Удосконалення банківської діяльності набувають особливого значення в умовах здійснення системних змін у механізмах організації фінансових відносин, в активізації інвестиційних процесів, у структурних зрушеннях економіки. Їх вирішення вимагає концептуального осмислення ролі банків при переході до ринку, розробки наукового підґрунтя, визначення провідних чинників впливу банківської діяльності на встановлення фінансово-кредитних відносин якісно нового типу.

Питання підвищення ефективності банківської діяльності, удосконалення грошово-кредитних відносин знайшли чільне місце в роботах видатних економістів як минулого, так і сучасності. Вагомий внесок у дослідження банківської справи, грошового обігу і кредиту зробили Дж.Б'юкенен, Дж.Гелбрейт, Е.Долан, Дж.М.Кейнс, С.Кемнет, А.Лаффер, Д.Е.Ліндсей, К.Маркс, Дж.С.Мілль, Ф.Неймарк, Дж.Робінсон, Д.Рікардо, П.Самуельсон, А.Сміт, І.Фішер, М.Фрідман, А.Філіпс, Л.Харріс, Ф.Хайєк, Дж.Хікс та інші.

Серед представників української економічної думки, що займалися свого часу проблемами сутністних сторін фінансових і грошово-кредитних відносин, слід назвати В.Вернадського, М.Зібера, С.Подолинського, М.Тугай-Барановського та інших.

Особливості формування банківської системи в перехідний період досить активно вивчаються сучасними вітчизняними дослідниками. Окремі аспекти грошово-кредитних відносин, банківської діяльності досліджувалися в роботах О.Василика, В.Власенка, А.Гальчинського, В.Гетьмана, В.Гейця, А.Гриценка, А.Даниленка, Б.Кваснюка, Т.Ковальчука, В.Кравченка, В.Лагутіна, В.Лисицького, І.Лютого, А.Мороза, Є.Панченка, М.Савлука, В.Федосова, В.Ющенка та багатьох інших. Методологічні проблеми трансформаційних процесів, під час яких відбуваються зміни у банківській діяльності, висвітлюються в роботах З.Варналія, Б.Губського, І.Лукінова, В.Пахомова, П.Єщенка, В.Черняка, А.Чухна та інших. Для української економічної думки є цінним практичний досвід і його теоретичне узагальнення вчених інших країн, які здійснюють ринкову трансформацію, і насамперед, Російської Федерації, де плідно працюють над цими проблемами Л.Абалкін, Г.Бєлоглазова, Є.Балацький, Л.Відясов, Є.Жуков, Л.Красавіна, О.Лаврушин, В.Поляков, А.Ілларіонов, В.Шенаєв.

Проблема дисертаційного дослідження постійно збагачується новими науковими доробками, проте теоретична цілісність та практична результативність її розробки ще досить недостатня. Певним підтвердженням цього є різке погіршення ситуації у банківській сфері в результаті фінансової кризи 1998 року. Відносна легкість отримання прибутків від банківських операцій на ринку ОВДП зумовила недооцінку важливості питань ефективного функціонування банківських установ, управління різними напрямами їх діяльності. Цьому значною мірою сприяла та обставина, що в практичній діяльності банківський менеджмент намагався використовувати теоретичні підходи, притаманні країнам з розвинутою ринковою системою, де рівень ефективності банків, їх участь в фінансовому і реальному секторі економіки значно вищий. Розгортання трансформаційних процесів в економіці України об'єктивно зумовило зосередження уваги даного дослідження на складних проблемах підвищення ефективності функціонування банківських інститутів, збільшення їх впливу на процес макроекономічного зростання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи є складовою наукової теми: “Проблеми розвитку ринкових відносин у сучасній економічній системі України” кафедри економічної теорії Таврійського національного університету імені В.І.Вернадського (№ державної реєстрації - 0197U001956). Дослідження автора щодо удосконалення банківської діяльності та посилення її впливу на ринкову трансформацію економіки відображені у звіті НДР за 2001 рік.

Особлива актуальність проблем ефективності банківської діяльності в умовах ринкової трансформації та недостатня теоретична розробка ряду проблем розвитку грошово-кредитних відносин зумовили постановку мети і задач дослідження.

Мета і задачі дослідження. Головною метою роботи є розробка концепції зростання соціально-економічної ефективності банківської діяльності, визначення впливу комерційних банків на ринкову трансформацію економіки, формування рекомендацій щодо підвищення результативності функціонування банківських інститутів. Відповідно до поставленої мети визначені такі задачі дослідження:

1. вивчення та узагальнення наукових підходів щодо визначення сутністних ознак ролі банків в економічному розвитку, виявлення можливостей використання найбільш раціональних теоретичних концепцій у практичній банківській діяльності;

2. виявити проблеми ефективності банківської діяльності у відповідності з функціональним призначенням банків в умовах ринкової трансформації економіки ;

3. розробити методологію оцінки соціально-економічної ефективності банківської діяльності та дослідити її вплив на ринкову трансформацію;

4. виявити можливості посилення участі комерційних банків у формуванні фінансового капіталу;

5. визначити шляхи активізації інвестиційної діяльності банків у реструктуризації економіки;

6. розробити модель банківського менеджменту, яка найбільшою мірою сприяла б зростанню ефективності діяльності комерційних банків, посилювала б їх вплив на досягнення значущих результатів ринкової трансформації економіки.

Об'єкт і предмет дисертаційного дослідження. Об'єктом дослідження виступає система комерційних банків України, окремі банківські установи та структурні підрозділи, механізм їхнього функціонування та розвитку.

Предметом дослідження є система економічних відносин, що забезпечує ефективність банківської діяльності в умовах ринкової трансформації.

Методологія та методика дослідження базується на загальнонаукових та спеціальних методах пізнання, дедуктивному підході до вивчення умов і можливостей розвитку банківських інститутів. Застосування методу розкриття внутрішніх суперечностей предмету дослідження дозволило виділити протиріччя банківської діяльності. Використання методу порівняльного аналізу дозволило визначити функціональне призначення банків в умовах розвинутої економіки і в умовах ринкової трансформації економіки. Метод наукової абстракції використано при визначенні метології оцінки соціально-економічної ефективності банківської діяльності. Аналітична оцінка діяльності комерційних банків в процессі ринкової трансформації економіки досліджується методом системного аналізу. Широко використовуються основні теоретичні дослідження вітчизняної та зарубіжної економічної думки з питань становлення і розвитку банківської системи, трансформаційних процесів, ролі і функцій банків у сучасній економіці. Такий підхід дав можливість на базі логічної аргументації, порівняння, моделювання і узагальнення зробити комплексний аналіз складових ефективності банківської діяльності.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативно-правові акти з питань розвитку грошово-кредитних відносин, банківської системи, зведені матеріали Національного банку України, Міністерства економіки, Міністерства фінансів, Асоціації українських банків, комерційних банків “Аваль”, “Промінвестбанк”, “Укрсоцбанк”, “Україна”, “Об'єднаний комерційний банк”, “Міжнародний комерційний банк”.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертації здійснене комплексне дослідження умов забезпечення ефективності банківської діяльності, зростання ролі банківських установ у досягненні значимих результатів ринкової трансформації економіки. Наукова новизна та особистий внесок автора сформульовані в конкретних положеннях, що виносяться на захист:

· запропоновано авторську методику оцінки ефективності банківської діяльності, що визначає сутність, рівень вимірювання ефекту, взаємозв'язок між ендогенною (притаманною банківській установі та її структурним підрозділам) і екзогенною (притаманною економіці в цілому) результативністю, показники, рейтингові коефіцієнти;

· розкрито вплив макроекономічної стабілізації на потенційні можливості зростання ефективності банківської діяльності, формування передумов реструктуризації та збільшення спектру банківських послуг;

· визначено суперечності банківської діяльності: домінування лінійної функціональної структури із значною централізацією функцій: низький рівень взаємодії структурних підрозділів; непослідовність і невиваженість маркетингової стратегії; відсутність чіткого розподілу праці між банківськими службовцями; недостатній рівень використання інформаційних технологій та відсутність стратегії освоєння ринку фінансових послуг;

· розроблено механізм залучення зовнішніх джерел фінансування для реструктуризації кредитного портфеля на основі перебудови організації банківського менеджменту;

· розроблено методику оцінки ефективності діяльності внутрішніх банківських підрозділів на основі використання критеріїв результативності для банку окремих клієнтів, основних видів банківських операцій, визначення структури доходів і витрат, прибутку і рентабельності кожного виду банківських послуг і відповідно розрахунку зведеного рейтингу ефективності діяльності окремих підрозділів;

· визначено шляхи підвищення ефективності діяльності комерційних банків, які найбільшою мірою відповідають цілям ринкової трансформації економіки, а саме: диверсифікація організаційно-технологічної діяльності; рейтингова оцінка ефективності роботи структурних підрозділів; удосконалення менеджменту банківського персоналу на основі використання сучасної системи мотивації; активізація розширення спектру банківських послуг за допомогою новітніх інформаційних технологій; удосконалення механізму управління доходами і витратами комерційного банку.

Практичне значення одержаних результатів. У дослідженні представлена цілісна концепція підвищення економічної ефективності діяльності комерційних банків для забезпечення ринкової трансформації в Україні. Реалізація визначених у результаті проведеного дослідження практичних пропозицій дозволить прискорити процес ринкової трансформації, сприятиме зростанню ефективності банківської діяльності, удосконаленню фінансово-кредитного механізму в цілому. Рекомендації дисертаційного дослідження використані НБУ при розробці методики контролю за ефективністю діяльності банківських установ, при впроваджені як пілотного проекту “Диверсифікація організаційно-технологічної моделі діяльності регіональної філії комерційного банку” у Кримській дирекції АК АПБ “Україна”, за результатами якого була здійснена диверсифікація організаційно-технологічної моделі діяльності в усіх філіях банку в Україні. Рекомендації щодо фінансового оздоровлення структурних підрозділів комерційних банків реалізовані при санації Феодосійського ТВБВ АК АПБ “Україна”, а щодо використання технологічних можливостей комерційного банку для розвитку товарних ринків - Кримською аграрною біржею. Пропозиції щодо структуризації системи найму банківських службовців впроваджені в АКБ “Об'єднаний комерційний банк” (м. Сімферополь).

Матеріали дисертації використані при викладенні спецкурсу “Грошовий ринок та монетарна політика” за темами “Банківська система та грошова пропозиція”, “Грошово-кредитне регулювання економіки” на кафедрі економічної теорії у Таврійському національному університеті ім. В.І.Вернадського. Відповідні довідки додаються.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження пройшли апробацію: на науково-практичній конференції в Сімферопольському державному університеті (1998 р., м. Сімферополь); на Першій національній міжвузівській науково-практичній конференції в Київському національному університеті ім.Т.Шевченка “Міжнародна економіка: сучасні проблеми і перспективи розвитку” (1999 р., м.Київ); на Міжнародній науково-практичній конференції в Кримській академії природоохоронного та курортного будівництва (2000 р., м.Сімферополь); на Міжнародній науково-практичній конференції “Трансформація механізмів управління в механізми господарювання” в Кримському державному аграрному університеті (2000 р., м.Сімферополь); Науково-практичній конференції “Формування механізмів господарювання в аграрній сфері” в Кримському державному аграрному університеті (2001 р., м.Сімферополь).

Структура та обсяг роботи. Дисертація містить вступ, трі розділи, які включають 8 параграфів, висновки, список використаних джерел, додатки. Обсяг дисертації становить 161 сторінку машинописного тексту, має 223 найменувань використаних джерел, 20 додатків, 21 таблицю, 24 рисунки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

банківська ринок капітал інвестиційна

У вступі обґрунтовано актуальність теми, проаналізовано стан розробки наукової проблеми, її значення для ринкової трансформації економіки України, визначено основну мету і завдання дослідження, сформульовано нові наукові положення, запропоновані автором особисто, вказується практичне значення та ступінь апробації результатів дослідження.

У першому розділі “Методологічні аспекти дослідження банківської діяльності” розкривається сутність і функціональне призначення банків в умовах ринкової трансформації, обґрунтовується методологія оцінки соціально-економічної ефективності банківської діяльності.

Проведений у роботі аналіз історико-економічної еволюції основних поглядів на проблему розвитку банківської діяльності дав змогу прослідкувати логічний розвиток предмета дисертаційного дослідження - системи економічних відносин з приводу забезпечення ефективності банківської діяльності в умовах ринкової трансформації. Досліджуючи теоретичні погляди на сутність банків як важливих економічних інститутів, комерційних організацій, що займаються підприємництвом у фінансово-кредитній сфері, здійснюють розрахунково-касове обслуговування суб'єктів господарювання і населення, емісію кредитних засобів обігу, випуск різноманітних цінних паперів, у роботі виділяється основний напрямок банківської діяльності. Таким, на нашу думку, є сприяння розвитку продуктивних сил, науково-технічного прогресу, підвищенню ефективності виробництва через забезпечення передачі грошового капіталу із сфер, де він нагромаджується, у сфери ефективного використання. Спроможність банківської системи акумулювати вільні грошові ресурси та здійснювати їх ефективний розподіл та перерозподіл суттєво впливає на соціальні процеси, що дозволяє обґрунтувати положення про соціально-економічну ефективність банків як атрибутивну ознаку їхнього функціонального призначення.

Визначається залежність стану банківської системи, тенденцій її розвитку від економічної моделі суспільства, політики держави, механізмів її впливу на обсяги і структуру банківських ресурсів, способи їх використання. З розвитком ринкових відносин у банківській системі відбувається реструктуризація власності банківського капіталу, зростає питома вага приватного капіталу. Зміна структури банківського капіталу зумовила зрушення в організації грошово-кредитних відносин, результативності діяльності комерційних банків, активізувала процеси ринкової трансформації економіки.

Активізація банківської діяльності виявляється у підвищенні ефективності впливу на економіку через збільшення обсягів традиційних банківських операцій, диверсифікацію банківської діяльності в інші економічні, фінансові та соціально-політичні сфери життєдіяльності суспільства, концентрацію банківського капіталу, збільшення частки капіталу, сформованого у регіонах. Насиченість центру фінансовими ресурсами закономірно веде до зниження норми відсотку, внаслідок чого відбувається перелив фінансів до регіонів. Наявний деспаритет у розподілі виробленої валової доданої вартості (ВДВ) і кредитної заборгованості між центром і іншими регіонами ще зберігається, але у 1999 році частка кредитної заборгованості регіонів зросла до 52,8% (табл. 1), а у 2000 році вона склала вже 55,2%.

Таблиця 1 - Розподіл ВДВ та кредитної заборгованості в Україні (у фактичних цінах)

Регіони	1997	1998	1999
	ВДВ	Кредитна Заборгованість на кінець року	ВДВ	Кредитна Заборгованість на кінець року	ВДВ	Кредитна заборгованість на кінець року
	млн. грн.	%	млн. грн.	%	млн. грн.	%	млн. грн.	%	млн. грн.	%	млн. грн.	%
Київ і обл.	10819	13,9	1675	32,2	11795	14,2	4881	55,1	15347	14,8	5563	47,2
Інші	66831	86,1	3520	67,8	71039	85,8	3974	44,9	88500	85,2	6224	52,8
Всього	77650	100	5195	100	82834	100	8855	100	103847	100	11787	100

Починаючи з 1998 р. посилення впливу діяльності комерційних банків знаходить свій вияв у регулюванні зростаючої грошової маси шляхом збільшення обсягів кредитування реального сектора економіки, стабілізації курсу національної валюти, зменшенні бартерних операцій. Водночас виявлені суперечності становлення і розвитку грошово-кредитних відносин: обмеженість видів і форм кредитування; невизначеність законодавства щодо регулювання кредитних відносин і низький рівень менеджменту вітчизняних підприємств; несприятливе зовнішнє середовище, помилки і непослідовність у здійсненні ринкової трансформації економіки (адміністративне втручання з боку уряду, відсутність гарантій комерційної таємниці); посилення розриву між банківськими установами, що працюють виключно на внутрішньому фінансовому ринку (за рівнем доходності, фінансовими інструментами, інформаційними технологіями), та банками, орієнтованими на міжнародний ринок. Розв'язання цих та інших суперечностей дозволило змоделювати на перспективу банківську систему України.

Запропонована методологія оцінки ефективності банківської діяльності включає такі рівні: оцінку ефекту банківської системи в цілому; конкретного комерційного банку; структурного підрозділу; вимір результативності від виконання найважливіших функцій з виділенням ендогенного і екзогенного ефекту; відповідність законодавчим і нормативним актам щодо оцінки діяльності комерційного банку (достатність капіталу, доходність, ліквідність); аналіз розміщення залучених коштів, здатність активів приносити доходність і підтримувати ліквідність; урахування залежності між прибутковістю і ризикованістю.

Зроблено висновок, що ефективність банківської діяльності є співвідношення міри реалізації найважливіших соціальних і економічних функцій банків, співставлених з витратами ресурсів капіталу і праці. Сформульовані пропозиції щодо реалізації соціальної спрямованості політики, яка проводиться комерційними банками (ставки кредиту, депозиту, банківське обслуговування) - диференціація банківських послуг за ціною для малозахищених верств населення, умов для надання споживчих кредитів, адресні спонсорські допомоги та вирішення проблеми зайнятості шляхом інвестування та кредитування, участь банків у розрахунках при здійсненні угод купівлі-продажу цінного майна. З метою універсалізації пропонується встановлення тарифів за допомогою математичних методів розрахунку лінійної залежності обсягів доходів від операцій, за якими застосовуються різні форми тарифної політики. Це дозволить сформувати різновекторну клієнтську базу з пропозицією послуг, оптимальних за ціною для кожної групи клієнтів.

Поєднання визначення абсолютних значень доходів і витрат комерційних банків у розрізі ділових полів, а також з розрахунками ряду коефіцієнтів (дієздатності банку - Кд, доходності витрат - Кдв, фондовіддачі - Кф і продуктивності праці - Кпп) та показників (чистого СПРЕД, чистої процентної маржі, рівня простроченої заборгованості, покриття непроцентних витрат непроцентними доходами, чистого прибутку, прибутку на одного працівника, ефективності управління, рентабельності капіталу та рентабельності активів) з рейтинговими оцінками дає змогу з високою достовірністю визначити ефективність банківської діяльності на трьох рівнях - банківської системи в цілому, окремого комерційного банку, його структурних підрозділів.

Другий розділ “Аналітична оцінка діяльності комерційних банків у процесі ринкової трансформації економіки” присвячений порівняльному аналізу ефективності діяльності комерційних банків України, оцінці результативності окремого банку на основі управлінського підходу та методам оцінки ефективності внутрішньобанківських підрозділів.

При обґрунтуванні необхідності проведення порівняльного аналізу економічної ефективності банківської системи України зазначено, що цей аналіз не виключає, а навпаки, передбачає використання методик визначення фінансової стійкості банківської установи у відповідності з системою правових та нормативних актів. Нагляд НБУ спрямований на забезпечення стабільності банківської системи, на захист інтересів вкладників шляхом зменшення зовнішніх ризиків (ліквідності, валютної облікової ставки та по цінних паперах), на забезпечення контролю за внутрішніми ризиками, пов'язаними з людським чинником (кваліфікація персоналу і ділові якості працівників, виконавча дисципліна, якість аудиторської служби) та за операційно-технічними ризиками, що відображають ступінь працездатності систем безпеки, бухобліку, матеріально-технічних засобів. Це необхідна, але недостатня умова аналізу ефективності банківської діяльності: для забезпечення фінансової стійкості банку важливим є не тільки визначення загальної концепції його розвитку, але й розробка найбільш ефективних способів формування пасивів і розподіл його ресурсів за основними категоріями активів.

Аналітична оцінка ефективності банківської діяльності орієнтована на визначення динаміки доходів та структури доходів, співставлення одержаних даних з відповідною динамікою та структурою витрат. За період з 1998 р. по 2000р. відбулося загальне збільшення прибутків комерційних банків України на 21,3%. Воно зумовлено зростанням непроцентних доходів на 1094,7 млн.грн (54,7%), що було викликане збільшенням на 1003,9 млн. грн. або на 53,6% доходів від комісійних операцій і фінансового результату від торгових угод. Істотні зміни співвідношення між процентними і непроцентними доходами на користь останніх та низька активність комерційних банків щодо кредитування фізичних осіб (44,9 млн. грн., або 2,2% у структурі за 1998р. і 64,8 млн.грн., або 2,0% у структурі за 2000 р.) свідчать про значні невикористані резерви банків у сфері кредитних відносин.

Водночас за період 1998-2000 рр. зросли витрати по системі комерційних банків на 21,9%. При цьому характерним є зменшення питомої ваги оплати праці. Це зумовлено тим, що при погіршенні економічних показників діяльності комерційні банки компенсують збільшення витрат за іншими статтями за рахунок оплати праці. Разом із зміною чисельності змінюється організаційно-функціональна модель діяльності банків - до роботи з клієнтами залучається якомога більша кількість працівників.

Зроблено висновок, що темп збільшення витрат у цілому по банківській системі випереджав на 0,4 процентних пункти темпи зростання доходів. Основними причинами такої динаміки, на наш погляд, є істотне зниження економічної вигоди від кредитної діяльності (чистий СПРЕД знизився з 1,27% річних до 1,08% річних; середня вартість залучених коштів знизилася з 15,1 % до 12% річних).

У результаті поступового зменшення кредитного ризику почали набирати темпи міжбанківське кредитування і розміщення депозитів (ріст в 1,29 рази), що свідчить про інтенсифікацію розміщення вільних фінансових ресурсів комерційними банками і створення необхідних умов для розширеного залучення додаткових фінансових коштів у банківську систему.

З 1995 року спостерігається стійка тенденція зростання залишків коштів на рахунках підприємств, організацій і населення, що свідчить про позитивні зрушення у формуванні фінансових ресурсів і про збільшення довіри населення до комерційних банків. Так, загальна сума пасивів комерційних банків на 01.01.2000р. досягла 19928,6 млн. грн., що на 4755,8 млн. грн., або на 31,3% більше ніж на 01.01.1999р. Водночас за цей період зросла загальна сума вкладень банків в основні фонди і нематеріальні активи. Динаміка рентабельності активів свідчить про зміну тенденції падіння (01.1998 - 07.1999рр.) на тенденцію незначного зростання (10.1999 - 05.2000рр.).

На основі аналізу основних фінансових показників, що характеризують діяльність банків США і України, зроблено висновок про те, що намагання банків України працювати стабільно викликає зворотню реакцію з точки зору впливу високого рівня ліквідності на прибутковість банківської системи. Тому подальша трансформація фінансово-кредитної системи повинна бути спрямована на комплексний розвиток фінансового та фондового ринків, що надасть банкам можливість залучати необхідну величину ліквідних засобів, підтримуючи мінімальний рівень ліквідних активів.

З метою оцінки кредитного ризику запропоновано використання прийомів зниження ризику неплатежу за позикою, вирішення дилеми “ризик-доходність” шляхом застосування шестифакторної моделі Гессера, п'ятифакторної моделі Альтмана, моделі кредитного скорингу Д.Дюрана, що дозволить оптимізувати управління кредитними ризиками та сприятиме зростанню ефективності банківської діяльності.

Аналіз рентабельності капіталу у системі комерційних банків засвідчив значну диференціацію цього показника для різних груп банків. Зроблено висновок, що рентабельність капіталу найбільших банків є небезпечно низькою. Основними причинами такого положення є наявність у найбільших банках великої кількості акціонерів, які володіють незначними пакетами акцій і формували свій акціонерний капітал не для участі в управлінні, а як механізм одержання процентів (дивідентів), що дуже нагадує за своєю суттю вкладні операції. Типовим представником таких банків є банк “Україна”. Іншою причиною низької рентабельності цієї групи банків є їхня залежність від одного або кількох великих вкладників. Зокрема, Державний Ощадбанк, який, маючи найбільшу мережу установ, надзвичайно слабко забезпечений технологічним обладнанням та має недостатній рівень менеджменту в територіальних підрозділах.

Доведено, що головними чинниками багаторічної тенденції до зниження рентабельності банківської системи є: зростаюча вартість організації і ведення самого банківського бізнесу (відкриття невеликого територіального відділення потребує інвестицій у розмірі 150-200 тис. грн.); втрата можливості одержання наддоходів через посилення конкуренції, підвищення вимог з боку НБУ щодо формування обов'язкових резервів та виконання економічних нормативів; запровадження додаткового податкового навантаження на деякі види банківських операцій; зменшення доходності кредитного портфеля; зростання витрат банків на формування резервів; зниження матеріальних стимулів.

У дисертації доведено, що застосування управлінського підходу до аналізу діяльності комерційного банку дозволяє використовувати як сатисфакційний, так і адаптивний підходи. Їх конкретна імплементація до об`єкта дослідження - АК АПБ "Україна", дозволила виявити проблеми і протиріччя, характерні для розвитку діяльності комерційних банків в перехідний період.

Проведення управлінського аналізу здійснювалося в роботі у послідовно-паралельному порядку на основі: групування банківських послуг та операцій за принципом сфери надання та здійснення, функціонального поділу, місця виконання та загальної клієнтської бази, рентабельності окремих послуг та операцій; на базі групування комплексів послуг та операцій, що локалізуються в організаційній структурі банку шляхом формування центрів відповідальності; розрахунків основних показників діяльності центрів відповідальності (кінцевого прибутку, обсягів залучених та розміщених коштів, окупності інвестиційних проектів центру).

Зазначено, що недоліком, який дезорганізує управління комерційним банком, є її лінійна функціональна структура з вираженою централізацією значної кількості функцій, пов`язаних з організацією обслуговування клієнтів банку (єдиний коррахунок в НБУ, встановлення процентних ставок за кредитами і прийняття рішення про їх видачу, пролонгацію та ін.). Це призводить до затримок у прийнятті рішень і втрати вигідних клієнтів, суперечить оптимальній стратегії комерційної діяльності. Рівень взаємодії підрозділів є низьким, а маркетингова стратегія не є послідовною і виваженою.

Суттєвий вплив на рівень банківського менеджменту справляє активізація людського чинника, корпоративна культура, матеріальна мотивація. Відсутність творчої атмосфери, наявність “конфлікту інтересів” між керівниками і спеціалістами різних організаційних рівнів стримують підвищення ефективності діяльності банків.

Проведений аналіз ефективності діяльності АК АПБ “Україна” свідчить про те, що основною причиною, що спричинила різке її зниження після 1998 року, була втрата спроможності керівників і спеціалістів банку правильно і адекватно реагувати на сигнали, що надходили з ринку. Зроблено висновок, що для виходу з гострої фінансової кризи необхідні, по-перше, перебудова організації внутрішніх процесів, і по-друге, зовнішня допомога при проведенні реструктуризації кредитного портфелю.

У роботі обґрунтовується, що ефективність підрозділів банку повинна оцінюватися за напрямками, які випливають з цілей і завдань їх діяльності, а саме: ефективності підрозділів банку по окремих клієнтах; ефективності окремих банківських послуг та ефективності підрозділів комерційного банку в цілому. Проведена оцінка ефективності за даними напрямками 19-ти відділень і ОПЕРУ Кримської дирекції АК АПБ “Україна” дозволила встановити вплив кожної категорії клієнтів на результативність діяльності підрозділів банку, виявити найбільш поширені для кожної групи банківські послуги і операції, які забезпечують високий рівень і стабільність доходів. Різниця в ефекті від обслуговування банком клієнтів вимагає індивідуалізації підбору для кожного клієнта пакетів послуг і засобів їх надання, регулюючи тим самим ефективність обслуговування банком кожного з клієнтів тарифною політикою.

На основі визначення лінійної залежності обсягу прибутків від обсягу платежів і кількості операцій встановлено, що найбільш вигідною формою тарифної ставки на разрахункове обслуговування є визначення частки відсотка від суми платежів клієнтів. Збільшення обсягу доходів від зростання кількості операцій вимагає встановлення тарифів, прив'язаних до суми операції, що пов'язано з проведенням калькуляції вартості кожного виду послуг. На конкретному матеріалі розрахунків доведено, що повна ідентифікація послуг, доходів і витрат дозволяє визначити прибуток і рентабельність кожного напрямку банківської діяльності.

У третьому розділі “Напрями зростання ефективності комерційних банківських установ” вказуються напрями економічного розвитку банків, реалізація яких дає можливість здійснити позитивний вплив на фінансові результати їхньої діяльності - розширення сфери банківських послуг і диверсифікація банківської діяльності, ефективне управління доходами і витратами банку, формування системи менеджменту банківського персоналу.

У роботі показано, що під впливом самостійної обробки інформації в операційних системах банку та запровадженні нової технології електронних розрахунків відбуваються суттєві зрушення в суті банківських технологій. Вони знаходять свій прояв у диверсифікації організаційно-технологічної діяльності комерційних банків, спрощенні процедур технологічної організації процесів, збільшенні швидкості і якості обслуговування клієнтів. Забезпечення необхідною інформацією управлінських ланок і менеджерів банків закладає підґрунтя для створення нових видів і форм надання послуг, скорочення витрат на ведення банківської справи, що сприяє створенню нової технологічної основи для розвитку всього фінансового ринку.

Можливості, які надаються сучасними інформаційними технологіями, дозволяють без втрати контролю децентралізувати значну кількість процесів, пов`язаних із вирішенням конкретних проблем клієнтів, і без втрати оперативності проводити централізацію процесів, не пов`язаних з обслуговуванням клієнтів. З метою підвищення продуктивності праці банківських службовців доцільно провести інвентаризацію технологічних процесів та здійснити електронну паспортизацію робочих місць, застосувати технологічні карти, провести комплекс робіт, пов`язаних з реорганізацією балансових підрозділів у безбалансові.

Запропонована в дисертації диверсифікація організаційно-технологічної структури комерційного банку включає пропозиції щодо відтворення в банках єдиних і розподіленнях по Україні центрів управління банківськими технологіями. Підраховано, що реалізація даних пропозицій в цілому по системі комерційних банків України дозволить отримати додатково близько 137,2 млн. грн. прибутку, що підвищить рентабельність банків на 2,3 процентних пункти.

Обґрунтовані пропозиції щодо організації технологічного співробітництва комерційних банків з суб`єктами інших сфер діяльності і, насамперед, з товарним ринком. Комерційні банки, використовуючи свої можливості на відкритому фінансовому ринку (володіння кредитними ресурсами, розрахунковими технологіями, гарантійними можливостями), можуть стимулювати як продавців, так і покупців товарної продукції до участі у відкритих біржових торгах, отримувати біржові бюлетені і забезпечити з високим рівнем безпеки проведення електронних торгів у реальному режимі часу і з віддаленим доступом. Завдяки цьому банки отримують додаткові ресурси, зростає ефективність діяльності бірж, їх послуги стають доступнішими.

У дисертаційній роботі загальний процес діяльності комерційного банку розглядається як сукупність матеріально-організаційної і вартісної сфер діяльності, а управління доходами і витратами полягає у формуванні оптимальних комбінацій між матеріально-організаційною і вартісною сферами. Сформульовані пропозиції, які сприяють зростанню ефективності банківського менеджменту: необхідність створення єдиного інформаційного простору; організація і застосування особливих методів обліку; врахування загальних результатів аналізу банківської діяльності в нестабільних умовах; вибір комбінацій факторів виробництва з метою отримання бажаного ефекту.

Зроблено висновок, що ефективне управління доходами і витратами комерційних банків полягає у встановленні прозорих і ефективних механізмів менеджменту, маркетингової політики і бізнес-планування, спрямованих на проникнення комерційних банків у зовнішнє середовище з урахуванням дилеми надійність, ліквідність-прибутковість. Розроблені складові та процедура формування системи менеджменту персоналу комерційних банків: становлення творчої атмосфери; вдосконалення принципів і засобів проведення кадрової політики на основі вдосконалення системи найму, професійно-психологічної підготовки, оптимізації праці співробітників у конкретних сферах банківського обслуговування. У роботі представлений, зокрема, коефіцієнт узгодження корпоративних і індивідуальних інтересів, який дозволяє оптимізувати співвідношення інтересів власників банків і найманих службовців (К₃):

де ЧП_С - середньомісячний чистий прибуток у розрахунку на одного службовця; ОП_С - середньомісячна оплата праці в розрахунку на одного службовця.

Реалізація запропонованих пропозицій у Кримській дирекції АК АПБ “Україна” в 1998-1999 рр. свідчить про її суттєвий вплив на зростання економічної ефективності банківських установ в умовах ринкової трансформації. Ефект склав у 2000 році 561,4 тис.грн.

ВИСНОВКИ

Проведене в дисертаційній роботі дослідження банківської діяльності та економічної ефективності комерційних банків в умовах ринкової трансформації економіки України має не тільки теоретичне значення, а й дозволяє використати отримані результати для обґрунтування практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності діяльності комерційних банків, а саме:

Визначена сутність банку як фінансового інституту, що функціонує на принципах комерційного розрахунку, займається підприємництвом у грошово-кредитній сфері, акумулюючи вільні грошові кошти учасників грошово-кредитного ринку та здійснюючи їх ефективний розподіл та перерозподіл, що суттєво впливає на перебіг економічних і соціальних процесів. Зрушення, що відбуваються в період ринкової трансформації економіки, зумовлюють необхідність і створюють нові можливості для підвищення ефективності банківської діяльності.

Методологія оцінки економічної ефективності комерційних банків повинна мати комплексний характер, бути узгодженою на всіх рівнях: банківської системи в цілому, окремого банку, його структурних підрозділів. Вона будується на урахуванні співвідношення витрат і результатів при виконанні окремих функцій, дотримання обов'язкових резервів, принципів визначення узагальнюючої оцінки фінансового стану комерційного банку, доповнення їх аналізом розміщення залучених коштів, здатності активів забезпечувати доходність і підтримувати ліквідність, оцінці рентабельності банківського капіталу на основі відношення чистого прибутку банку до власного капіталу.

Аналіз розвитку діяльності комерційних банків дозволяє стверджувати, що на ефективність їхнього функціонування негативний вплив у другій половині 90-х років справляла дія макроекономічних чинників, які зумовили необхідність формування більшістю банків значних резервів під кредити, цінні папери, кредиторську заборгованість, що викликало зниження фінансових показників діяльності ряду комерційних банків та зумовило їх поляризацію за рівнем ефективності.

Визначено, що при одночасному зростанні доходів і витрат комерційних банків протягом останніх 3-4 років відбуваються суттєві зрушення в структурі кожної із складових, зменшується кредитний ризик в цілому по банківській системі, що сприяє прискоренню темпів міжбанківського кредитування і розміщення депозитів, створенню умов для додаткового залучення коштів у банківську систему. Виникає необхідність здійснення системою комерційних банків заходів щодо надання принципово нового комплексу послуг масовому споживачу, розробки і прийняття державної програми розвитку банківської діяльності на підґрунті реструктуризації системи комерційних банків.

Обґрунтована узагальнююча причина низької ефективності окремих комерційних банків: криза системи внутрішньобанківського управління, проявами якої є невідповідність організаційних структур управління функціональному призначенню банку; надмiрна централiзацiя упралiння; невизначенiсть розмежування повноважень i функцiй рiзних рiвнiв упралiння; вiдсутнiсть стратегiй впровадження iнформацiйних технологiй; вiдхiд вiд стимулювання працiвникiв за досягнення кінцевих результатiв дiяльностi.

6. Доведено, що потреби розвитку дiяльностi та зростання економiчної ефективностi комерцiйних банкiв можуть бути вирiшенi шляхом розширення банкiвських послуг i диверсифiкацiї органiзацiйно-технологiчної дiяльностi на основi використання новiтнiх iнформацiйних технологiй, що розширюють межi мiсця i часу обслуговування клiєнтiв, сприяють зростанню корпоративної культури обслуговування i забезпечують скорочення витрат на ведення банкiвської дiяльностi. Базовим елементом органiзацiї технологiї є паспортизацiя робочих мiсць, яка супроводжується впровадженням стандартiв, реорганiзацiєю балансових пiдроздiлiв у безбалансовi, органiзацiєю в комерцiйних банках єдиних i розподiлених на територiї України центрiв управлiння банкiвськими технологiями.

7. Основою управління процесами ефективності діяльності банківських установ визначено знаходження оптимального співвідношення структури доходів і витрат, прибутку і рентабельності кожного виду банківських послуг, організацію особливих методів обліку, доповненні показниками, які характеризують виконання нормативів регулюючих органів внутрішніми показниками і нормами, пов'язаними із структурою активів і зобов'язань, плановим прибутком банку в цілому і його окремих підрозділів та за операціями. Концепція оптимізації матеріально-організаційної та вартісної сфер діяльності дозволяє суттєво підвищувати ефективність комерційних банків.

8. Зміна умов розвитку діяльності і їх оновлення в подальшому потребують від кожного банку розробки і реалізації комплексної програми з підвищення якості кадрового складу і розвитку корпоративної культури, яка відповідає ринковим вимогам системи економічних внутрішньобанківських відносин. Узгодження корпоративних і індивідуальних інтересів можливе за умов вигоди для обох сторін. Доцільно закріпити пріоритети виробленої програми колективним договором, укладеним між адміністрацією і трудовими колективами, що посилить юридичний статус економічних відносин власників банків і найманого персоналу.

Реалізація пропозицій з удосконалення діяльності комерційних банків шляхом застосування сучасних інформаціїних технологій, реорганізації менеджменту персоналу сприятиме підвищенню їхньої ефективності, посилить позитивний вплив на процес ринкової трансформації економіки України.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

1. Добровольский А.В. Активизация деятельности бирж и банков в развитии инфраструктуры аграрного рынка // Экономика и управление.-2001.-№1.-С.16-17 .

2. Добровольский А.В. Анализ эффективности финансово-банковской системы Украины // Культура народов Причерноморья.-1999.-№6. -С.38-44.

3. Добровольский А.В. Банки и общество: хорошие и плохие принципы // Ученые записки Симферопольского государственного университета.-1999.-№10.- С.172-177.

4. Добровольский А.В. Бизнес-планирование в механизме финансовой деятельности коммерческих банков // Экономика и управление.-2000.-№5.-С.20-21.

5. Добровольский А.В. Закономерности развития банковской системы в формирующейся рыночной экономике // Культура народов Причерноморья.-2001.-№21.-С.38-41.

6. Добровольский А.В. Методология оценки и управления социально-экономической эффективностью коммерческих банков // Экономика и управление.-2001.-№3.-С.3-4.

7. Добровольский А.В. Механизмы становления эффективной деятельности вновь созданных агропромышленных формирований Крыма // Экономика и управление.-2000.-№2-3.-С.63-64.

8. Добровольский А.В. Повышение эффективности банковского учреждения через изменение организационно-технологической модели // Культура народов Причерноморья.-1999.-№11.-С.173-176.

9. Добровольський О.В. Сутність і функціональне призначення банків в умовах ринкової трансформації // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України.-2002.-№1.-С.105-110.

10. Добровольський О.В. Характерні особливості процесів кадрової політики в іноземних банківских установах // Вісник економіки.-К.:Видавничий центр “Київський Університет”.-Вип.43.-С.46-48.

11. В інших виданнях:

12. 11.Добровольский А.В. Направления совершенствования условий и механизма деятельности коммерческого банка // Современные тенденции и приоритеты развития переходной экономики: Материалы всеукраинской межвузовской научно-практической конференции (20 мая 2000г., г.Симферополь).-Симферополь: Научно-издательский центр КАПКС,2000.-С.102-105.

13. 12.Добровольський О.В. Окремі фактори ризику в фінансово-банківський системі України з огляду принципів, сповідуваних у країнах світу// Міжнародна економіка: сучасні проблеми та перспективи розвитку: Матеріали першої національної межвузівської науково-практичної конференції (29 листопада 1999р., м.Київ).-Сімферополь:Тавріда,2000.-С.223-225.

14. 13.Добровольский А.В. Поддержка малого бизнеса в Украине // Экономика и управление.-2000.-№1.-С.19-20.

АНОТАЦІЯ

Добровольський О.В. Банківська діяльність та її ефективність в умовах ринкової трансформації. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01. - економічна теорія. Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Київ, 2002.

Дисертація присвячена дослідженню проблем банківської діяльності та ефективності комерційних банків в умовах ринкової трансформації економіки України. Аналізується сутність, функціональне призначення банків у ринковій системі господарювання, особливості розвитку банківської діяльності в перехідній економіці. На основі аналітичної оцінки ефективності комерційних банків визначаються перспективні напрями розвитку діяльності, вивчаються процеси їх впливу на ринкову трансформацію економіки.

Обґрунтовано необхідність та шляхи розширення сфери банківських послуг і диверсифікації банківської діяльності на основі інформаційних технологій. Визначені перспективні напрями імплементації банківських технологій в інші сфери діяльності, зокрема, на товарний ринок. Встановлені методи ефективного управління доходами і витратами комерційного банку, визначені складові системи менеджменту персоналу банківських установ.

Ключові слова: грошово-кредитні відносини, фінансовий ринок, банківська система, комерційний банк, ефективність, ринкова трансформація.

АННОТАЦИЯ

Добровольский А.В. Банковская деятельность и ее эффективность в условиях рыночной трансформации. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.01.01 - экономическая теория. Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. Киев, 2002.

Диссертация посвящена исследованию проблем роста эффективности банковской деятельности, повышения влияния денежно-кредитных отношений на рыночную трансформацию экономики.

Анализируется сущность и функциональное назначение банков в рыночной экономике. В качестве особенностей формирования эффективной банковской деятельности определены реструктуризация собственности банковского капитала; диверсификация банковской деятельности; активизация активных и пассивных операций и усиление международной финансовой интеграции, что интенсифицирует взаимодействие внутреннего и международных финансовых рынков.

Методология оценки эффективности банковской деятельности построена на учете соотношения затрат и результатов при выполнении отдельных функций, соблюдения обязательных резервов, принципов определения обобщающей оценки финансового состояния коммерческого банка, дополнения его анализом размещения привлеченных средств, способности активов обеспечивать доходность и поддерживать ликвидность. Аргументируется, что трансформационные процессы в экономике Украины обуславливают необходимость принципиально новых подходов к определению эффективности коммерческих банков.

На основе проведенного анализа банковской деятельности в Украине выявлены внешние и внутренние факторы, которые оказали негативное воздействие на эффективность банковской системы в целом, отдельного коммерческого банка и его структурных подразделений. Усложнение условий развития банковской деятельности проявилось в необходимости формирования большинством коммерческих банков значительных резервов под кредиты, ценные бумаги, дебиторскую задолженность, что обусловило снижение финансовых показателей и поляризацию банков по уровню эффективности их функционирования. При одновременном росте доходов и затрат происходят существенные сдвиги в структуре каждой составляющей: в структуре доходов изменяется соотношение между процентными и непроцентными доходами в пользу последних; в структуре затрат наблюдается значительное снижение затрат на содержание персонала и рост по другим статьям.

Снижение кредитного риска в целом по банковской системе содействует ускорению темпов межбанковского кредитования и размещения депозитов, созданию условий для дополнительного привлечения новых финансовых средств в банковскую систему. Это объективно вызывает необходимость подготовки системой коммерческих банков мероприятий по предоставлению принципиально нового комплекса услуг массовому потребителю. Необходима разработка и принятие государственной программы развития банковской деятельности на основе реструктуризации системы коммерческих банков.

Анализ деятельности отдельного коммерческого банка позволил систематизировать причины, блокирующие достижение высокой результативности деятельности: несоответствие организационных структур управления функциональному назначению банка; чрезмерная централизация управления; неопределенность разграничения полномочий и функций различных уровней управления; отсутствие стратегий внедрения информационных технологий; низкая корпоративная культура; отход от стимулирования работников за достижение конечных результатов деятельности.

Определены основные направления повышения эффективности коммерческих банков в условиях рыночной трансформации: расширение сферы банковских услуг и диверсификация банковской деятельности; формирование эффективной системы управления доходами и затратами; создание системы менеджмента персонала, отвечающей требованиям рыночной экономики.

...