Бізнес-проект створення свиноферми на 100 голів відгодівельного молодняку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

1. Резюме

2. Аналіз ринку

3. Характеристика підприємницької діяльності

4. Управління і власність

5. Планування діяльності

6. Фінансове планування

7. Оцінка можливих ризиків

1. Резюме

Споживання свинини на душу населення у світі за рік у середньому становить 12 кг, а у таких європейських країнах з розвиненим свинарством, як Німеччина, Данія, Франція, Великобританія, - відповідно 61, 58, 36, 24. У м'ясному балансі України частка свинини в 1913 році дорівнювала 58%, у 80-ті роки - 34-37%, тепер - менше 30%.

Львівська область традиційно належала до регіону з розвиненим свинарством. В господарствах Львівської області основною плановою породою свиней є і надалі буде велика біла порода, питома вага тварин якої складає біля 98% від всього наявного поголів'я, а 2% припадає на полтавську м'ясну породу, червонопоясну спеціалізовану лінію і породу ландрас.

Досвід показує, що використання свинопоголів'я великої білої породи у господарствах області при чистопородному розведенні та в якості материнської форми для міжпородного схрещування і породно-лінійної гібридизації на комплексах та товарних стадах дає високий економічний ефект, що задовільняє поставлені господарські вимоги.

На ефективність виробництва свинини впливає багато факторів, основними з них є нормована годівля, технологія утримання, порода, система і метод розведення, кваліфікація персоналу, форма організації і оплата праці, закупівельні ціни на свинину, зернофураж та енергоносії. Коли всі ці чинники гармоніюють тоді господарство буде рентабельним в іншому випадку - збитковим.

2. Аналіз ринку

свинарство ризик бізнес собівартість

Свинарство - прибуткова галузь господарства. Підвищення ефективності цієї галузі необхідне для корінного покращення забезпечення населення області високоякісними продуктами харчування. При повноцінній годівлі і оптимальних умовах утримання заводських свиней, яких розводять у нашій області, від свиноматки в рік можна одержати понад 20 поросят. Свині на відгодівлі за 180-200 днів досягають живої маси 120-130 кг забійним виходом 78%. Отже від свиноматки в рік можна отримати понад 20 центнерів свинини.

Київським інститутом гігієни харчування встановлено річну норму споживання м'яса і м'ясопродуктів на одну особу. Вона становить 85 кг, за яких на свинину припадає 42-45%, тобто 36-38 кг.

З переходом до ринкової економіки однією з основних ланок у процесі виробничо-комерційної діяльності є збут продукції.

Виходячи з цього, головне завдання виробників продукції свинарства - забезпечити споживачів внутрішнього ринку вітчизняною конкурентоспроможною продукцією. Покращення прямих зв'язків між виробниками і споживачами, організація фірмової торгівлі.

3. Характеристика підприємницької діяльності

М'ясо свиней - повноцінний продукт харчування. Воно містить менше води (60-62%), ніж яловичина і баранина (72-75%), майже вдвічі поживніше за яловичину. М'ясо ніжне, соковите й смачне, добре консервується, а також придатне для виготовлення ковбас та різноманітних копченостей. Приготовлені зі свинини продукти характеризуються високими смаковими якостями, які не втрачаються під час тривалого їх зберігання. Свинина багата повноцінним білком, який містить комплекс незамінних амінокислот, майже усіма мінеральними речовинами, вітамінами групи В. За цими показниками вона значно перевищує інші види м'яса. У 100 г сала міститься 60 мг холестерину, тоді як у пісній яловичині і телятині 67-80, м'ясі птиці - 113, маргарині - 186, у вершковому маслі - 244, в яйці - 1560.

В організмі людини свинина засвоюється на 90-95%, а жир - на 93%.

Свині охоче поїдають усі корми, які використовують для годівлі сільськогосподарських тварин, а також харчові відходи кухонь, їдалень і харчової промисловості (маслоробної, рибоконсервної тощо).

На відгодівлі свині досягають живої ваги 100 кг за 5-6 місяців. У віці 9-9,5 місяця свинка може бути спарована, а в 13-13,5 місяця - вже опороситись. В умовах доброї годівлі і утримання свині звичайно витрачають на 1 кг приросту 4-5, а велика рогата худоба - 8-12 кормових одиниць. На приріст живої маси в організмі свиней використовується до 32% енергії корму, тоді як у великої рогатої худоби - 25, овець - 20.

Забійний вихід - це відношення ваги туші, голови, ніг і внутрішнього жиру до ваги тварини перед забоєм у процентах. Залежно від ваги тварин забійний вихід у свиней коливається від 70 до 85%, тобто: у свиней вагою 80-100 кг він становить 70-75%, 150-180 кг - 80-82% і в добре відгодованих - 83-85%. Забійний вихід великої рогатої худоби коливається в межах 50-60%, а овець - 44-52 %.

4. Управління і власність

Свиноферма на 100 голів відгодівельного поголів'я створюється у формі приватного підприємства - фермерського господарства. Перевагою вибору даної юридичної форми господарювання є спрощена система оподаткування, незначні витрати на управління тощо. Позитивним є те, що підприємство буде сплачувати єдиний податок. На фермі буде працювати 3 працівники.

5. Планування діяльності

При формуванні стада слід визначити породу і метод розведення свиней. Бажано відбирати молодняк міцний і добре розвинутий, з кращих ліній і родин. Свинок відбирають тільки від високопродуктивних маток. Кнурів доцільно завозити із племінних господарств від батьків, перевірених за відгодівельними якостями нащадків.

Системою ведення свинарства передбачається замкнутий цикл відтворення стада з розрахунку на 100 голів відгодівельного молодняку.

Інтенсивність виробництва і собівартість свинини на 60% залежить від рівня годівлі тварин. Відомо, що корм, використаний для годівлі, умовно поділяють на підтримуючий і продуктивний. При підвищенні продуктивності тварин скорочується термін відгодівлі, а затрати підтримуючого корму знижуються.

Для організації повноцінної годівлі та підвищення ефективності використання кормів, необхідно раціонально поєднувати в раціонах для всіх виробничих груп свиней зернові і зернобобові культури з зеленими кормами, відходами переробної, м'ясної, молочної і рибної промисловості, використовувати вітаміни і мінеральні добавки.

Зернові корми потрібно згодовувати тільки у вигляді комбікормів, або кормових сумішок, які необхідно збагачувати вітамінно-мінеральними преміксами, виготовленими на комбікормових заводах за спеціальними рецептами із врахуванням статево-вікових груп тварин.

Годівля повноцінними комбікормами сприяє підвищенню продуктивності свиней на 15-18% і зниженню витрат кормів на одиницю продукції на 10-15%.

Повноцінність комбікорму визначається в першу чергу кількістю і якістю протеїну, який містять його складники. Щодо кількості, то потреба його в окремих кормах задовільняється тільки на 70-80%. Для нормального росту і розвитку свиней, залежно від віку, статі і фізіологічного стану, в раціоні повинно бути не менше 14-20% протеїну, головним джерелом якого в комбікормах для свиней є зерно бобових культур, макуха, шроти, корми тваринного походження.

На сучасному етапі проблема білкового живлення полягає в тому, щоб забезпечити тварин не тільки потрібною кількістю протеїну, але і належним вмістом в ньому амінокислот. В результаті незбалансованості раціону за амінокислотним складом біля 30% кормового протеїну не використовується організмом тварин.

Найбільш відчутно реагують тварини зниженням продуктивності при незбалансованості раціону за лізином. У білку ячменю його не вистачає 20%, вівса - 30, кукурудзи - 40, соняшниковому шроті - 30%. Найкращим постачальником цієї незамінимої амінокислоти в раціонах свиней є корми тваринного походження та синтетичний лізин.

Основним джерелом енергетичного живлення в кормах раціонів свиней є вуглеводи і жири. Легкорозчинні вуглеводи (цукри) і крохмаль становлять 60-70% раціонів свиней, які є тваринами з однокамерним шлунком. Ці вуглеводи легко розщеплюються під впливом ферментів і шлунковокишкових соків. Однак, не всі вуглеводи мають високу енергетичну цінність і одним з них є клітковина. Вона належить до важкорозчинних вуглеводів навіть у кислотах і лугах. Добре її гідролізують мікроорганізми рубця жуйних тварин, які відсутні у шлунку свиней і там вона майже не розчиняється, а гідролізується тільки у невеликій кількості мікробами сліпої кишки.

Клітковина необхідна свиням для розвитку мікрофлори шлунково-кишкового тракту, а також як фізіологічний подразник травних залоз. Від її кількості в раціоні залежить перетравність кормів і засвоєння поживних речовин, проте високий вміст клітковини веде до різкого зниження перетравності кормів і засвоєння поживних речовин. Так, збільшення в раціонах свиней на відгодівлі клітковини в середньому з 7 до 12% від сухої речовини, знижує середньодобові прирости на 15-22%, підвищує затрати корму на 1 кг приросту живої маси на 7,5-14% а собівартість 1 ц приросту на 11-21%. Тому клітковини в раціонах молодняка свиней повинно бути 4-6%, а в дорослих - 6-10% від сухої речовини.

Для забезпечення нормальних умов утримання в приміщеннях необхідно дотримуватись таких параметрів:

Основні параметри утримання свиней

6. Фінансове планування

Для розвитку бізнес-проекту створення свиноферми на 100 голів відгодівельного молодняку необхідний стартовий капітал в сумі 190,460 тис. грн

Економічна ефективність закупівлі та відгодівлі 100 голів свиней

7. Оцінка можливих ризиків

Можливими ризиками можуть бути:

- комерційні ризики, які пов'язані з реалізацією та непостійністю попиту продукції свинарства;

- ріст податку;

- втрата капіталовкладень (інфляція);

- поява конкурентів;

– ріст ціни на корми та медикаменти;

– недобросовісне виконання обов'язків персоналом;

- втрата майна через форс мажорні обставини (крадіжка, підпал);

- недотримання технології вирощування свиней;

- незадовільне забезпечення кормовою базою;

- недотримання ветеринарно-санітарних заходів.

Можливостями для бізнесу можуть бути:

- використання спеціалізованих порід свиней, які добре пристосовані до місцевих умов утримання;

- збільшення виробництва свинини;

- вигідне розташування свиноферми до місця переробки та збуту

продукції;

– сприятлива цінова політика.

Размещено на Allbest.ru