Організація закупівельної діяльності в торгівлі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Закупівельна робота є основою комерційної діяльності в торгівлі. З неї, по суті, починається комерційна робота. За своєю економічною природою закупівлі являють собою оптовий товарообіг, здійснюваний суб'єктами торгової діяльності з метою подальшого перепродажу закуплених товарів. Правильно організовані оптові закупівлі дають можливість сформувати необхідний торговий асортимент товарів для постачання населення або роздрібній торговельній мережі, здійснювати вплив на виробників товарів відповідно до вимог купівельного попиту, забезпечують ефективну роботу торгового підприємства.

Актуальність обраної теми обумовлена сучасним станом організації закупівельної діяльності в торгівлі, яка зазнала корінні зміни в умовах ринкової економіки. Дані зміни полягають у тому, що на зміну фондового розподілу товарів при плановій централізованій системі управління економікою, системі централізованого прикріплення покупців до постачальників, твердих державних цін, нерівності господарюючих суб'єктів, жорсткої регламентації поставок товарів, відсутності самостійності, ініціативи, підприємливості комерційних працівників прийшла епоха вільних ринкових відносин, які характеризуються:

· свободою вибору партнера, контрагента по закупівлі товарів;

· множинністю джерел закупівлі (постачальників);

· рівноправністю партнерів;

· саморегулюванням процесів постачання товарів;

· свободою ціноутворення;

· конкуренцією постачальників і покупців;

· економічною відповідальністю сторін;

· ініціативою, самостійністю і заповзятливістю комерсанта по закупівлі товарів.

Комерційна робота з оптової закупівлі товарів на даному підприємстві складається з наступних етапів:

· вивчення та прогнозування купівельного попиту;

· виявлення і вивчення джерел надходження і постачальників товарів;

· організація раціональних господарських зв'язків з постачальниками товарів, включаючи розробку і укладання договорів постачання, надання замовлень і заявок постачальникам;

· організація і технологія закупівель безпосередньо у виробників товарів, посередників, на товарних біржах, аукціонах, у імпортерів і інших постачальників;

· організація обліку і контролю за оптовими закупівлями.

Метою даної роботи є вивчення закупівельної діяльності на прикладі торгового підприємства «Схід», що займається закупівлею, зберіганням та реалізацією продовольчих товарів. Основними завданнями даної роботи є вивчення теоретичного матеріалу з організації закупівель товарів, а саме, розкриття змісту закупівельної роботи, ознайомлення з оперативним планування оптових закупівель та ознайомлення з закупівельною діяльністю торгового підприємства «Схід».

Успіх на ринку в продажу того чи іншого товару залежить не стільки від виробничих і фінансових можливостей фірм, скільки від планування збутової діяльності оптового підприємства.

Планування збутової діяльності підприємства полягає в тому, щоб доводити товари до споживача в тому місці, в тій кількості і такої якості, які потрібні.

При плануванні збутової діяльності досягнення цілей виробництва відбувається через оцінку та задоволення вимог споживача.

Проблеми збуту вітчизняної продукції в теперішній час є досить структурованими з переважанням їх кількісних елементів, оскільки якісні зважаючи на відсутність повноцінного платоспроможного попиту споживачів представлені вкрай слабко.

Формування збутової діяльності здійснюється за такими критеріями, як ціна, споживчі властивості, якість, умови розподілу, обмеження в міжнародній торгівлі, час обслуговування споживачів.

Найважливішим інструментом поліпшення роботи підприємства стає логістика. Завдання логістики включають в себе такі сфери діяльності, як вивчення попиту на продукцію та послуги підприємства; формування портфеля замовлень споживачів, участь в асортиментній завантаження виробництва замовленнями споживачів, перспективне, поточне і оперативне планування збуту, здійснення заходів щодо стимулювання збуту, здійснення принципу системності, тобто управління розподілом у взаємозв'язку всіх елементів збутової діяльності.

На основі аналізу структури збуту підприємства можна визначити, які види продукції і які господарські підрозділи забезпечують велику прибутковість. Це стає особливо важливим у сучасних, ринкових умовах, де фінансова стійкість підприємства залежить від спеціалізації концентрації виробництва.

У зв'язку з чим, метою написання даної курсової роботи є вивчення планування збутової діяльності на підприємствах і в організаціях знаходження шляхів вдосконалення збутової політики фірми.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступне коло завдань:

- визначити фактори ефективності збутової діяльності оптового підприємства;

- розглянути функції та організацію служби збуту;

- організацію оптового продажу товарів і надання послуг покупцю.

1. Сутність і значення оптової закупівельної роботи

1.1 Сутність оптової закупівельної роботи

Сфера діяльності щодо забезпечення готової продукції традиційно називається управління закупівлями. Найчастіше ця ж область діяльності називається матеріально-технічним постачанням (забезпеченням), на підприємствах оптової торгівлі - товаропостачання. Однак в останні роки цю область стали визначати як закупівельну логістику.

Метою закупівельної роботи є задоволення потреб організації торгівлі в товарах з максимально можливою економічною ефективністю. Ця мета може бути досягнута при дотриманні наступних умов:

- витримування обгрунтованих термінів закупівлі товарів;

- забезпечення точного відповідності між кількістю поставок і потребами в них; закупівельний збут торгівля економічний

- дотримання вимог правил торгівлі щодо якості товарів.

Комерційна робота по оптовим закупівлям товарів в ринкових умовах повинна грунтуватися на принципах сучасного маркетингу. За допомогою методів маркетингу комерційні працівники, керівники, менеджери торгових підприємств отримують необхідну інформацію про те, які вироби і чому хочуть купувати споживачі, про ціни, які споживачі готові заплатити, про те, в яких регіонах попит на дані вироби найбільш високий, де збут або закупівля продукції може принести найбільший прибуток.

Вивчення і прогнозування купівельного попиту є необхідною маркетинговим умовою для проведення успішної комерційної роботи з закупівель товарів. Маркетингова наука виробила цілий арсенал засобів і способів вивчення і прогнозування купівельного попиту, які необхідно використовувати при організації оптових закупівель товарів. Тому закупівлю товарів слід починати з вивчення попиту, потреб покупців на товари, купівельних намірів і інших факторів, що формують попит.

Торговельні підприємства, обслуговуючи певний територіально-економічний район, вивчають в основному обсяг купівельного попиту на ті чи інші види товарів і в окремих випадках асортиментну структуру попиту. Для цього використовуються різні методи вивчення і прогнозування попиту. До цих методів слід віднести оперативний облік продажу товарів і руху товарних запасів за минулий період, вивчення і узагальнення заявок і замовлень роздрібних торгових підприємств на потребу і постачання товарів, облік і аналіз незадоволеного попиту оптових покупців, проведення асортиментних і кон'юнктурних нарад з покупцями товарів і ін.

Для проведення роботи по вивченню і прогнозуванню попиту на великих і середніх торгових підприємствах створюються маркетингові служби (відділи), однією з основних функцій яких є вивчення як загального обсягу попиту (місткості ринку), так і внутрішньогрупової структури попиту на закуповувані товари.

Для успішного виконання комерційних операцій по закупівлі товарів підприємства торгівлі повинні систематично займатися виявленням і вивченням джерел закупівлі і постачальників товарів. Комерційні працівники повинні добре знати свій економічний район і його природні багатства, виробників, сільське господарство і асортимент вироблюваних виробів на промислових підприємствах.

Важлива роль у комерційній роботі приділятися вишукуванню додаткових ресурсів з місцевої сировини, продукції кооперативної промисловості, підсобних, фермерських господарств, продукції індивідуальної трудової діяльності.

Комерційні працівники повинні відвідувати підприємства-виробники з метою ознайомлення з виробничими можливостями підприємства, обсягом і якістю своєї продукції, а також брати участь у нарадах з працівниками промисловості, виставках-переглядах нових товарів, оптових ярмарках.

Комерційним працівникам необхідно постійно стежити за рекламними оголошеннями в ЗМІ, проспектами, каталогами. Формування товарних ресурсів є предметом постійної роботи торгового апарату оптових баз. У ринкових умовах форми і методи цієї роботи перетерпіли істотні зміни. Головні зміни полягають у тому, що на зміну методам централізованого розподілу товарних ресурсів прийшла ринкова практика вільної купівлі-продажу товарів за цінами попиту та пропозиції. Тому комерційна ініціатива торгових працівників по залученню в товарообіг максимальних товарних ресурсів з метою отримання необхідного прибутку повинна сполучатися з турботою про кінцевих покупців, обліком їхньої платоспроможності, з недопущенням невиправданого росту цін, наданням населенню можливості придбати товари за доступними цінами.

До джерел надходження товарів відносять галузі народного господарства, що виробляють різні товари народного споживання. До постачальників товарів відносять конкретні підприємства різних джерел надходження, тобто тих чи інших галузей народного господарства, різних сфер виробничо-економічної діяльності, що виробляють товари та послуги.

Враховуючи велике різноманіття постачальників товарів їх можна класифікувати на різні групи за різними ознаками.

В узагальненому вигляді всіх постачальників товарів можна підрозділити на дві категорії: постачальників-виробників і постачальників-посередників, які закуповують продукцію у її виробників і реалізують її оптовим покупцям.

Постачальниками-посередниками можуть бути оптові підприємства загальнонаціонального, регіонального рівня різного товарного асортименту (спеціалізації), що складають основу системи оптової структури на споживчому ринку, оптові посередники (дистриб'ютори, підприємства-брокери, підприємства-агенти, дилери), а також організатори оптового обороту (оптові ярмарки, аукціони, товарні біржа, оптові і дрібнооптові ринки, магазини-склади і т.п.).

Оптові посередники в умовах ринкової економіки набувають самостійного значення в сфері закупівельної діяльності. Важливим посередницьким елементом у закупівельній діяльності є організатори оптового товарообігу - товарні біржі, оптові ярмарки, аукціони, оптові ринки й інші підприємства. Основним завданням цих структур є створення умов для організації закупівельної і реалізаційної діяльності клієнтів. Однак вони не є самостійними суб'єктами оптової торгової діяльності.

Оптові підприємства частіше закуповують товари у великих федеральних постачальників, місцеві постачальники часто поставляють товари безпосередньо роздрібним торговельним підприємствам, минаючи оптові бази.

Постачальники також розрізняються по їх приналежності до тієї чи іншої господарської системи. Постачальники, що відносяться до тієї ж системи, у яку входять оптові покупці, називаються внутрішньосистемного, решта - позасистемні.

За формою власності постачальники можуть бути приватними, державними, муніципальними, кооперативними та інших форм власності.

Вивчаючи джерела закупівель товарів, комерційні працівники складають на кожного постачальника спеціальні картки, причому їх доцільно групувати по місцевих, міжобласним та міжреспубліканськими постачальникам. У картках вказують дані про виробничої потужності підприємства, про кількість і асортимент продукції, що випускається, про можливість виробництва інших товарів, умови поставки товарів і інші відомості, що цікавлять оптові бази.

З постачальниками товарів повинні бути налагоджені раціональні господарські зв'язки, переважно прямі і довгострокові договірні взаємини, що дозволяють закуповувати товари безпосередньо у постачальників-виготовлювачів на стабільній довгостроковій основі.

1.2 Оперативне планування оптових закупів

Планування являє собою процес формування планів розвитку торговельного підприємства на основі аналізу результатів його діяльності за попередні періоди і стратегії роботи на майбутній період.

У сучасному виробництві широко поширені різні системи оперативного планування, що визначаються як внутрішньофірмовими факторами, так і зовнішніми ринковими умовами. Під системою оперативного планування виробництва в економічній літературі прийнято розуміти сукупність різних методик технологій планової роботи, що характеризуються ступенем централізації, об'єктом регулювання, складом календарно-планових показників, порядком обліку та руху продукції та оформлення облікової документації. Обов'язковою умовою ефективного функціонування системи оперативного планування виробництвом є наявність обгрунтованої нормативної бази, куди входять, зокрема: календарно-планові нормативи, норми матеріалоємності, норми використання виробничих потужностей, норми матеріального забезпечення виробництва. Вибір тієї чи іншої системи оперативного планування в умовах ринку визначається головним чином обсягом попиту на продукцію і послуги, витратами і результатами планування, масштабом і типом виробництва.

Заходи з планування закупівель:

1) прогнозування попиту на кінцеву продукцію;

2) коригування попиту за останніми надійшли замовленнями;

3) календарне планування транспортних перевезень;

4) планування потоків і руху продукції;

5) оперативне планування виробництва;

6) календарне планування закупівель;

7) складання плану закупівель.

Управлінські заходи, пов'язані з плануванням закупівель:

1) управлінська обробка замовлень клієнтів (сортування, складання списку);

2) контроль за якістю надаваних послуг;

3) контроль за рейсами з відвантаженими товаром;

4) облік і проведення інвентаризації запасів готової продукції, сировини і матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих;

5) оформлення замовлень регіональних складів центральним складам;

6) обробка та аналіз замовлень виробничих підрозділів;

7) управлінський контроль за якістю надаваних послуг;

8) управлінська обробка замовлень постачальникам.

Для того, щоб планувати закупівлі треба визначитися не тільки в продажах і закупівлях і асортименті в групах. Основним відліком повинно бути стан складу, тобто його зміст. Існує оптимальна кількість товару на складі коли витрати з утримання складу та витрати на доставку товару рівні між собою (в теорії), що забезпечить мінімальні витрати.

У завдання оперативного планування входить і визначення оптимального способу закупівлі товарів. Можна виділити наступні способи:

1.3 Організація оптових закупок.

Організація оптових закупівель -- це комплекс взаємозв'язаних управлінських і комерційних рішень та торгових операцій, виконанням яких забезпечується виявлення і вивчення попиту споживачів відповідно до потреб суспільства, надання й узгодження з постачальниками замовлень на виробництво і постачання товарів, укладання договорів постачання з метою визначення порядку і механізму виконання замовлень та контроль за надходженням товарів і додержанням сторонами умов договору.

В організації оптових закупівель виокремлюють шість етапів (рис. 1).

Вихідним етапом оптових закупівель є вивчення попиту споживачів. Придбання товарів без урахування попиту споживачів призводить до сповільнення товарообігу, збільшення витрат обігу на їх доведення до кінцевих споживачів, а в результаті -- до погіршання фінансового стану підприємств. Тому на даному етапі підприємства здійснюють діагностику ринку з метою уточнення своєї маркетингової стратегії та інформаційного забезпечення закупівельної діяльності. Вивчення ринку товарів передбачає систематичний збір, обробку, аналіз і оцінку інформації про розвиток потреб, попиту і товарної пропозиції, можливості конкурентів тощо.

На другому етапі розробляється оперативний план оптових закупівель з урахуванням виявленої потреби в асортименті, кількості і якості товарів. При цьому виходять з того, що обсяг і асортимент товарів, що підлягають закупівлі, мають відповідати обсягу, асортиментові і динаміці споживання з урахуванням необхідності нормалізації товарних запасів і бути орієнтованими на постійне оновлення асортименту з урахуванням найновіших досягнень науки і виробництва та розвитку людських потреб.

В умовах наявності на ринку значної кількості постачальників важливе значення має третій етап -- обґрунтування вибору конкретного, найбільш придатного постачальника. Раціонально закупити товари -- значить придбати їх у необхідній кількості, потрібної якості, у необхідний час, у надійного постачальника і за прийнятною ціною.

При обґрунтуванні вибору конкретних постачальників велике значення має інформація про стан портфеля замовлень постачальника. Портфель замовлень, наявний в окремої фірми, визначається вартістю всіх замовлень на визначений час. Інформація про зниження портфеля замовлень у постачальника може бути використана покупцем для одержання пільгових умов постачання, розрахунків і одержання додаткових знижок.

Прийняття рішення щодо закупівлі і постачання товарів приймається на четвертому етапі. Даний етап включає розробку проектів текстів договорів з постачальниками, укладення договорів і контрактів з ними, розробку специфікацій до договорів, підготовку та подання постачальникам рознарядок на відвантаження товарів. При розробці проектів текстів договорів і їх укладанні виходять з того, що оптові закупівлі товарів мають забезпечувати нормальні умови для регулювання товаропостачання роздрібної торговельної мережі в оптимальному для неї режиму.

Рис. 1. Модель організації оптових закупівель товарів

Важливе значення в організації оптових закупівель відіграє п'ятий етап -- налагодження оперативного контролю за виконанням укладених договорів, який передбачає одержання товарів, їх приймання та оплату, організацію складської переробки товарів. Особливу увагу при цьому звертають на виконання постачальниками своїх зобов'язань за договорами в повному обсязі, застосування заходів впливу до недбайливих постачальників.

Економічна ефективність оптових закупівель установлюється на шостому етапі і служить підставою для вдосконалення організації закупівель товарів у майбутньому. Вона визначається зіставленням доходів від реалізації товарів і витрат обігу. Детальний аналіз витрат обігу дозволяє підвищити рівень прибутковості торговельної діяльності.

2. Порядок укладання договору поставок

2.1 Укладення договору поставки

Договір поставки є видом договору купівлі-продажу. Основні відмінності його від договору купівлі-продажу укладаються в наступному:

в той час, як договір купівлі-продажу може здійснюватися, як громадянами, так і організаціями, договір поставки полягає лише між організаціями;

за договором купівлі-продажу момент передачі речі визначається угодою сторін і, зокрема, може збігатися з моментом укладення договору, в той час, як договір поставки покладає на постачальника обов'язок передати предмет в строк, як правило, не збігається з моментом укладення договору.

Договір на поставку продукції і товарів може бути укладений сторонами на свій розсуд. У тому випадку постачальниками і покупцями можуть виступати державні, громадські організації, підприємства, об'єднання, банки, акціонерні товариства та інші організації, наділені правами юридичних осіб.

Договори поставки укладаються шляхом складання одного документа, що підписується сторонами, або шляхом прийняття постачальником замовлення покупця до виконання. Договірні відносини можуть встановлюватися також шляхом обміну листами, телеграмами, телетайпотелеграмами, телефонограмами, факсами та ін

Договори поставки укладаються на будь-який період: на рік, на 5 років або інший термін, тоді як договір купівлі-продажу має, як правило, короткий термін дії.

У договорі, укладеному будь-якими із зазначених способів, повинні обов'язково визначатися номенклатура (асортимент), кількість і якість продукції (товарів), строки поставки і ціна, інші умови.

У договір повинні бути включені умови, що конкретизують зобов'язання сторін: визначено порядок виконання договору, розрахунків, умови про тару, маркування, супровідної документації і т.д., а також майнової відповідальності сторін за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором.

Приклад такого договору представлений у Додатку 1. У системі господарських взаємин з постачальниками можуть також використовуються заявки і замовлення покупців,

При епізодичних постачаннях товарів чи разових закупівлях одноразових партій товарів закупівлі можуть здійснюватися шляхом висунення оферти, її акцепту і оформлення товарно-транспортних документів без складання єдиного письмового договору поставки.

Необхідність прискорення адаптації торгівлі до умов ринкової економіки вимагає організації чіткого функціонування господарських зв'язків торгових підприємств із постачальниками товарів. У цьому відношенні особливу актуальність набувають прямі договірні зв'язки торговельних підприємств з виробниками товарів.

Під прямими договірними зв'язками маються на увазі безпосередні договірні взаємовідносини між виробниками та покупцями товарів без участі інших комерційних посередників.

При цьому сучасне законодавство визначає, що виробник - підприємство, організація, установа або громадянин-підприємець, що виробляє товари для реалізації, а покупець - торгове підприємство, організація, установа або громадянин-підприємець, який реалізує товари оптом чи вроздріб.

Договір поставки повинен відповідати встановленим вимогам:

А) Предмет договору, показники щодо його кількості та асортименту (ст 266 ГК). Предметом поставки можуть бути:

а) визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках;

б) продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Б) Строки і порядок поставки (ст. 267 ГК). Строк договору поставки (зазвичай - один рік, більше одного року - довгостроковий договір або на інший строк) визначається угодою сторін. Якщо в договорі строк його дії не визначений, він вважається укладеним на один рік. Крім загального строку (строку дії договору) в договорі, що передбачає поставку товарів окремими партіями, визначаються проміжні строки виконання (або порядок їх погодження - за довгостроковими договорами) з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством. У такому разі мають враховуватися вимоги до ч. 4 ст. 267, відповідно до якої строком (періодом) поставки продукції виробничо-технічного призначення є, як правило, квартал, а виробів народного споживання, як правило, - місяць. Сторони можуть погодити в договорі також графік поставки (місяць, декада, доба тощо). Крім того, у договорі поставки за згодою сторін може бути передбачений порядок та умови відвантаження товарів, зокрема: визначення виду транспорту; вибірки товарів покупцем; відвантаження товарів вантажовідправником (виготовлювачем), що не є постачальником; одержання товарів вантажоодержувачем, що не є покупцем; оплата товарів платником, що не є покупцем.

В) Якість товарів, що поставляються (ст. 268 ГК), повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів. При цьому номери та індекси стандартів, технічних умов або іншої документації про якість товарів зазначаються в договорі (постачальник на вимогу покупця повинен надавати копії вказаної документації, якщо її не було опубліковано у загальнодоступних виданнях). У разі відсутності в договорі умов щодо якості товарів остання визначається відповідно до мети договору або до звичайного рівня якості для предмета договору чи загальних критеріїв якості. Якість товарів засвідчується постачальником в товаро-супровідному документі, що надсилається разом з товаром.

Забезпечення виконання постачальником своїх зобов'язань щодо якості товарів, продукції, що поставляються, підкріплюється гарантійними строками (строками експлуатації), що встановлюються сторонами з врахуванням вимог закону (зокрема, за погодженням сторін можуть встановлюватися більш тривалі, ніж в актах законодавства, гарантійні строки).

Г) Вимоги щодо комплектності товарів, що поставляються (ст. 270 ГК), визначаються відповідно до вимог стандартів, технічних умов або прейскурантів, проте договором може бути передбачено поставку з додатковими до комплекту виробами (частинами) або без окремих, не потрібних покупцеві виробів (частин), що входять до комплекту. Якщо комплектність не визначено стандартами, технічними умовами або прейскурантами, вона в необхідних випадках може визначатися договором.

Д) Порядок виконання. Поставка продукції здійснюється постачальником шляхом відвантаження (передачі) товару покупцеві за договором або іншій особі, що визначена в договорі як одержувач. При цьому можуть використовуватися різні види транспорту -залізничний, автомобільний, морський, внутрішній водний, повітряний (включаючи й відомчий транспорт зазначених видів). У договорі може бути передбачена вибірка продукції покупцем (одержувачем) зі складу постачальника. Момент виконання зобов'язання по поставці продукції постачальником залежить від моделі договору, яка застосовується сторонами відповідно до правил ІНКОТЕРМС.

Крім того, виконуючи договірні зобов'язання, постачальник повинен дотримуватися правил пакування та маркування продукції; точно визначати кількість продукції (вагу, кількість місць: ящиків, мішків, зв'язок, пачок тощо); при відвантаженні продукції - вкладати в кожне тарне місце документи, що передбачені договором, стандартами, технічними умовами, іншими обов'язковими правилами, які б свідчили про найменування та кількість продукції, що знаходиться в цьому тарному місці; чітко оформлювати відвантажувальні та розрахункові документи, складати їх таким чином, щоб була відповідність зазначених в цих документах відомостей про кількість продукції фактичній кількості, що відвантажується, своєчасно відсилати ці документи одержувачеві продукції; дотримуватися чинних на транспорті правил здачі вантажів до перевезення, їх навантаження та кріплення; контролювати осіб, які визначають кількість продукції, що відвантажується, та оформлюють на неї документи, тощо.

Е) Порядок приймання поставленої продукції детально врегульовано Інструкціями про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю № П-6 та Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю № П-7.

Покупець (одержувач) продукції зобов'язаний здійснювати належним чином приймання продукції від органу транспорту, перевіряти збереження вантажу при перевезенні, зокрема: наявність пломб на транспортному засобі (вагоні, цистерні, автофургоні, трюмі судна), їх неушкодженість, відбитки на пломбах, стан вагону або контейнеру, наявність захисного маркування вантажу, цілісність тари; перевірити відповідність найменування вантажу та маркування на ньому тим відомостям, що були зазначені в транспортному документі. Завжди, коли при прийманні вантажу встановлюється факт пошкодження або псування продукції, невідповідність найменування та ваги вантажу або кількості місць тим даним, що зазначені в транспортному документі, а також у всіх випадках, коли це передбачено правилами, що діють на транспорті, повинен складатися комерційний акт. Приймання продукції здійснюється особами, які на це уповноважені керівником або заступником керівника підприємства-одержувача. Ці особи несуть відповідальність за дотримання правил приймання продукції.

Приймання продукції за кількістю здійснюється за транспортними та супроводжувальними документами (за рахунком - фактурою, специфікацією, описом, пакувальними ярликами тощо) постачальником. Якщо при прийманні виявляється недостача, одержувач повинен призупинити приймання, вжити заходів щодо зберігання продукції та скласти акт, який підписується особами, що здійснювали приймання. Після цього викликати представника постачальника для спільного продовження приймання та складання двостороннього акта. Складений двосторонній акт затверджується керівником підприємства-одержувача. Претензія у зв'язку із недостачею продукції повинна бути направлена постачальникові не пізніше 10 днів після складення акта.

3. Характеристика Торгівельного підприємства

3.1 Характеристика організаційно-господарської діяльності магазину «Схід»

Торгове підприємство ТОВ «Схід» здійснює свою торговельну діяльність на споживчому ринку м. Київ і за своєю організаційно - правовій формі є товариством з обмеженою відповідальністю. Дата створення - червень 1998 року.

ТОВ «Схід» як юридична особа з моменту його державної реєстрації має майном на праві власності, має самостійний баланс, розрахункові рахунки в декількох банках і печатку. Суспільство будує свою діяльність на підставі Статуту та діючого законодавства УК. Суспільство, як юридична особа, має право від свого імені укладати договори, контракти, здійснювати угоди за всіма видами торговельної, закупівельної, виробничої діяльності, брати участь у торгах, набувати майнові права та позивачем і відповідачем в арбітражному суді. Форма власності ТОВ «Схід» колективно-часткова. Установчим документом є Установчий договір. Статутного або складеного капіталу розділений на частки учасників і становить 10 000 тисяч грн... У ТОВ «Схід» два засновники, їх долі в статутному капіталі по 50%. Керівництво поточною діяльністю здійснюється директором. У його компетенцію входять усі питання керівництва поточною діяльністю підприємства.

Директору безпосередньо підпорядковуються: головний бухгалтер, бухгалтер і керуючі відділами. Головний бухгалтер організовує бухгалтерський облік на підприємстві на основі централізації облікових робіт, застосування обчислювальної техніки, надає звіти до податкових органів. Працівники бухгалтерії регулярно відвідують курси підвищення кваліфікації та ознайомлення з новими програмними продуктами. Керуючі відділами здійснюють загальне керівництво підприємством, забезпечуючи високу культуру обслуговування покупців, складають графік виходу на роботу торгово-оперативного персоналу, враховуючи положення Трудового кодексу УК, і стежать за його виконанням, здійснюють контроль над загальним порядком на підприємстві.

Форма власності ТОВ «Схід» колективно-часткова. Установчим документом є Установчий договір. Статутного або складеного капіталу розділений на частки учасників і становить 10 000 тисяч гривень. У ТОВ «Схід» два засновники, їх долі в статутному капіталі по 50%. Керівництво поточною діяльністю здійснюється директором. У його компетенцію входять усі питання керівництва поточною діяльністю підприємства.

Директору безпосередньо підпорядковуються: головний бухгалтер, бухгалтер і керуючі відділами. Головний бухгалтер організовує бухгалтерський облік на підприємстві на основі централізації облікових робіт, застосування обчислювальної техніки, надає звіти до податкових органів. Працівники бухгалтерії регулярно відвідують курси підвищення кваліфікації та ознайомлення з новими програмними продуктами.

Керуючі відділами здійснюють загальне керівництво підприємством, забезпечуючи високу культуру обслуговування покупців, складають графік виходу на роботу торгово-оперативного персоналу, враховуючи положення Трудового кодексу УК, і стежать за його виконанням, здійснюють контроль над загальним порядком на підприємстві.

Аналіз комерційної роботи з оптових закупівель товарів у магазині «Схід» Закупівля товарів - складова частина комерційної діяльності торгового підприємства, що включає в себе: вивчення та прогнозування купівельного попиту; виявлення і вивчення джерел надходження і постачальників товарів; організацію господарських зв'язків з постачальниками товарів, включаючи розробку і укладання договорів постачання; організацію обліку та контролю за ходом виконання договірних зобов'язань.

Процес закупівлі являє собою ланцюжок взаємопов'язаний дій. Починається він з складання заявок, а закінчується практичним надходженням необхідних товарів у потрібній кількості з дотриманням якості в задані терміни, а найголовніше, що може виявитися лімітуючим фактором, - на прийнятних умовах.

Ефективність закупівель в чому залежить від правильного вибору джерел надходження і постачальників, тому комерційним службам підприємства слід приділити цьому питанню багато уваги. Головна проблема при виборі постачальника - відсутність одиничного критерію оцінки постачальника. Здійснюючи комерційну діяльність при пошуку постачальників ТОВ «Схід» керується такими принципами:

- Репутація та імідж;

- Надійність;

- Якість продукції, відповідність його прогресивним стандартам;

- Можливий обсяг поставки;

- Дотримання термінів, графіків поставки;

- Рівень ціни на продукцію або послуги (порівняльний аналіз ціни / якість, ціна / кількість); -

- Умови поставки та форми розрахунків (поставки за планом, на вимогу, упакування, транспортні та страхові послуги, валюта розрахунків);

- Взаємовідношення з замовниками (довірчі, тісні, довготривалі, комфортні або епізодичні, формальні, диктаторські);

- Додаткові послуги.

- ТОВ «Схід» встановлює зв'язки в основному з постачальниками в межах Київської області і сусідніх областей. Постачальниками імпортних товарів виступають перекупники товарів - або посередники, або приватні фірми. За таких зв'язках знижуються витрати підприємств роздрібної торгівлі, так як товар ввозиться постачальником в магазин, і підприємство не несе транспортних витрат, а оплата проводиться в міру реалізації товару.

Робота, як з наявними постачальниками, так і з пошуку нових постачальників входить в обов'язки заступника директора з основної діяльності. Він відвідує виставки, презентації, ярмарки, де можна ознайомитися з новими виробниками тих чи інших товарів. Також в його роботу входить вивчення та аналіз пропозицій, які великі постачальники та виробники товарів розміщують у ЗМІ, в індивідуальних пропозиціях і т.д. Вирішальним фактором при виборі нового постачальника завжди є якість пропонованого ним товару. Для організації закупівель товарів у

ТОВ «Схід» налагоджена наступна схема:

1) Товарознавці складають щоденні звіти про рух товарів на складі і передають їх завідувачем відділами «Опт» і «Роздріб»;

2) Завідувачі відділами додають в ці звіти заявки від покупців на конкретний товар (якщо такі є) і передають їх заступнику директора з основної діяльності;

3) Заступник директора становить заявки для кожного постачальника на певні товари, домовляється про терміни і способи їх доставки, передає для розрахунків папери в бухгалтерію.

Висновок

За результатами виконаної роботи можна зробити наступні висновки та пропозиції.

Закупівельна робота є основою комерційної діяльності в торгівлі. З неї, власне кажучи, починається комерційна робота. Щоб продати товар покупцю й отримати прибуток необхідно володіти товаром. Основна мета збутової діяльності - організація збутової системи для ефективного продажу виготовленої продукції.

Вивчення й прогнозування купівельного попиту є необхідною умовою для здійснення успішної комерційної роботи із закупівель товарів. Комерційна діяльність виробила цілий арсенал засобів і способів вивчення й прогнозування купівельного попиту, які необхідно використати при організації оптових закупівель товарів. Тому оптові закупівлі варто починати з вивчення попиту, потреб покупців на товари, купівельних намірів і інших факторів, що формують попит. Оптові бази, будучи торговельними підприємствами й обслуговуючи певний територіально-економічний район, вивчають в основному обсяг купівельного попиту на ті або інші види товарів і в окремих випадках асортиментну структуру попиту. Для цього на оптових підприємствах використовуються різні методи вивчення й прогнозування попиту. До цих методів варто віднести оперативний облік продажу товарів і руху товарних запасів за минулий період, вивчення й узагальнення заявок і замовлень роздрібних торговельних підприємств на потребу й поставку товарів, облік і аналіз незадовільного попиту оптових покупців, проведення асортиментних і кон'юнктурних нарад з покупцями товарів і ін.

Для проведення роботи з вивчення й прогнозування попиту на великому й середньому торговому підприємствах створюються служби (відділи), однією з основних функцій яких є вивчення як загального обсягу попиту (місткості ринку), так і внутрігрупової структури попиту на закуповувані товари.

Правильно організовані оптові закупівлі дають можливість сформувати необхідний торговий асортимент товарів для роздрібного торгового підприємства, здійснювати вплив на виробників товарів відповідно до вимог купівельного попиту, забезпечують ефективну роботу торгового підприємства.

З огляду на велике різноманіття постачальників товарів їх можна класифікувати на різні групи по різних ознаках.

В узагальненому вигляді всіх постачальників товарів можна підрозділити на дві категорії: постачальників-виготовлювачів і постачальників-посередників, що закуповують продукцію у її виробників і реалізуючих її оптовим покупцям.

Постачальниками-посередниками можуть бути оптові підприємства загальнонаціонального, регіонального рівня різних товарних асортиментів (спеціалізації), що становлять основу системи оптової структури на споживчому ринку, оптові посередники (дистриб'ютори, підприємства-брокери, підприємства-агенти, дилери, яких ми вже розглянули у попередньому розділі курсової роботи), а також організатори оптового обороту (оптові ярмарки, аукціони, товарні біржі, оптові й дрібнооптові ринки, магазини-склади й т.п.).

Оптові посередники в умовах ринкової економіки здобувають самостійне значення в сфері закупівельної діяльності.

Успішному проведенню закупівельної роботи сприяє розробка комерційним апаратом оперативних планів закупівель, суми товарів, що підлягають закупівлі, строки укладання договорів, а також узгодження й уточнення специфікацій і відвантаження товарів, відповідальних осіб за здійсненням закупівель.

Список використаної літератури

1. Конституція Російської Федерації (з комм. Конституційного Суду РФ); з сост. на 20 листопада 2008 - ИНФРА-М »2008 - 200 с.

2. Цивільний кодекс Російської Федерації: У 4-х год,; Ч. 1, 2, 3 та 4: сер. Російське законодавство; з сост. на 20 листопада 2008. - Ексмо, 2008. - 672 с.

3. Податковий кодекс РФ, - У 2 Ч.; Ч. 1,2: сер. Кодекси Російської Федерації; з сост. на 15 листопада 2008 - Омега Л., 2008. - 720 с.

4. Трудовий кодекс Російської Федерації: сер. Російське законодавство; з сост. на 15 листопада 2008 р, - Ексмо, 2008 р. - 2

5. Алексєєв Н.С. Теоретичні основи товарознавства продовольчих товарів. - М, Прогрес, 2010.

6. Дашков Л.П., Памбухчиянц В.К. Комерція і технологія торгівлі. - Москва, 2008.

7. Леві М., Бартон А.. Основи роздрібної торгівлі. - Москва, 2007.

8. Панкратов Ф.Г., Серьогін Т.К. Комерційна діяльність. - Москва, 2009.

9. Економіка підприємства торгівлі і сфери послуг / За ред. В.В.Басконова М: ИНФРА - М, 2007.

10. Економіка торговельного підприємства. Під ред. проф. А.І. Гребньова, 2003.

Размещено на Allbest.ru

...