Капітал споживчого товариства

Размещено на http://www.allbest.ru/

КУРСОВА РОБОТА

КАПІТАЛ СПОЖИВЧОГО ТОВАРИСТВА



Зміст

Вступ

1. Суть капіталу споживчого товариства, його склад і структура

2. Аналіз ефективності використання капіталу Баранівської РСС

3. Підвищення ефективності використання капіталу в споживчому товаристві

Висновок

Список використаної літератури

Додатки



Вступ

Капітал - це вартість, яка в процесі виробництва дає нову додану вартість, тобто самозростає. Самозростання капіталу відбувається у процесі його обігу.

Капітал розглядається як сукупність засобів виробництва і вважається вічною категорією. Він ототожнюється з речовою натуральною формою. Але на відміну від первинних чинників - затрат праці і землі - капітал, будучи частиною затрат є в той же час продуктом праці.

Мета курсової роботи полягає в опрацюванні оцінки діяльності Баранівської РСС, дослідженні сутності структури капіталу в споживчому товаристві та визначенні оптимальної раціональної структури капіталу для Баранівської РСС.

Основними завданнями курсової роботи є:

- розгляд теоретичних умов формування капіталу Баранівської РСС, а саме його структура та склад;

- проведення аналізу фінансових результатів діяльності і оцінки фінансово-економічного стану Баранівської РСС, дослідження структури капіталу в споживчому товаристві;

- шляхи підвищення ефективності використання капіталу в споживчому товаристві.

Об'єктом курсової роботи є аналіз капіталу Баранівської районної спілки.

Предметом дослідження є Баранівська РСС.

Якщо розглядати тлумачення капіталу з погляду різних економічних дисциплін, то можна помітити деяку неоднозначність. Для своїх цілей економісти відбивають поняття капіталу з двох сторін. З однієї сторони капітал споживчого товариства характеризує загальну вартість засобів у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, інвестованих у формування його активів. При цьому характеризується напрямок вкладення засобів. З іншого боку, якщо розглядати джерела фінансування, можна відзначити, що капітал - це можливість і сукупність форм мобілізації фінансових ресурсів для одержання прибутку.

При написанні курсової роботи використовувалося таке інформаційне забезпечення: форма №1 «Баланс», форма №2 «Звіт про фінансові результати», форма №3 «Звіт про рух грошових коштів», форма №4 «Звіт про рух власного капіталу». Аналіз Баранівської РСС був проведений за 3 звітних роки. капітал споживче товариство



1. Суть капіталу споживчого товариства, його склад і структура

Капітал - це економічна категорія, яка відома давно, але отримала новий зміст в умовах ринкових відносин. Відповідно до Економічної енциклопедії капітал - сукупність виробничих відносин капіталістичного способу виробництва, за яких засоби праці, певні матеріальні блага, гроші, об'єкти інтелектуальної власності та різні види цінних паперів тощо є знаряддям експлуатації привласнення частини чужої неоплаченої праці[18] .

З точки зору товариства або власника капітал характеризує загальну вартість засобів в грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, які інвестуються у формування активів товариства. Сутність капіталу визначається його характеристиками він є основним фактором виробництва, характеризує фінансові ресурси товариства, які забезпечують дохід, є головним джерелом формування добробуту власників та головним вимірювачем ринкової вартості товариства, а динаміка капіталу є важливим барометром рівня ефективності його господарської діяльності.

Управління капіталом здійснюється за допомогою оцінки його вартості. Вона виражає ціну, що товариство сплачує за залучення капіталу з різних джерел. Концепція подібної оцінки виходить з того, що капітал як один з чинників виробництва має певну вартість, що істотно впливає на рівень поточних та інвестиційних витрат товариства.

У ринковій економіці капітал розглядають як товар, що має свою вартість. Вартість капіталу товариства залежить від багатьох чинників, у тому числі від структури капіталу. Тому для ефективного функціонування капіталу необхідна постійна оцінка його вартості та оптимізація структури.

Вартість капіталу являє собою ціну сукупних елементів капіталу, що створюють його структуру, з позиції доцільності їх формування за рахунок внутрішніх і зовнішніх джерел для продуктивного використання в господарській діяльності товариства.

Розглядаючи значення капіталу в сучасних умовах, відмітимо наступні головні аспекти впливу на діяльність товариства:

1. Вартість капіталу слугує економічною базою для прийняття рішення про доцільність створення нового товариства, розвитку і розширення діяльності суб'єктів господарювання;

2. Вартість капіталу використовується як вимірник дохідності поточної ліквідності;

3. Показник вартості капіталу використовується як критерій у процесі здійснення реального інвестування. Рівень вартості (ціни) капіталу використовується як дисконтна ставка, за якою сума майбутнього грошового потоку призводить до дійсної вартості;

4. Вартість капіталу товариства є базовим критерієм для вимірювання фінансових інвестицій. При оцінці доходності окремих фінансових інвестицій базою порівняння стає вартість капіталу;

5. Вартість капіталу в розрізі окремих його елементів використовується в процесі управління його структури, слугує одним з можливих критеріїв оцінки економічної ефективності формування і використання сукупного капіталу та окремих його елементів у господарській діяльності товариства;

6. Вартість капіталу є вимірником ринкової ціни товариства. Зниження ціни капіталу призводить до зростання ринкової вартості капіталу товариства і навпаки.

Відповідно до національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», яке затверджено Міністерством фінансів України 07.02.2013 р. в статті пасиву було включено 4 розділи:

1) Власний капітал;

2) Довгострокові зобов'язання і забезпечення;

3) Поточні зобов'язання і забезпечення;

4) Зобов'язання, пов'язані з необоротними активами, утримуваними для продажу та групами вибуття.

У кожному розділі передбачено мінімальний перелік статей, які повинно показувати товариство. Якщо критично оцінити інформаційну місткість балансу, можна звернути увагу на такі момент:

· Капітал у дооцінках : нова стаття балансу, її поява є доречною і дозволить забезпечити взаємозв'язок з розділом 2 «Сукупний дохід» Звіту про фінансові результати. Її поява є цілком доречною, капітал у дооцінках є частиною додаткового капіталу і обліковується на рахунку 42 «Додатковий капітал». В той же час сума цієї статті не попаде до статті №1410 «Додатковий капітал» балансу.

· Цільове фінансування: Цільове фінансування у повному обсязі включено у розділ «Довгострокові зобов'язання і забезпечення» Цільове фінансування може мати як довгостроковий (пайове фінансування житлового будівництва), так і поточний характер (платежі з бюджету на користь чорнобильців, платежі від батьків за утримання дітей у підвідомчих дитячих садках). Логічним було б наведення цільового фінансування довгострокового характеру у другому розділі пасиву, а поточного - у третьому.

· Доходи майбутніх періодів : Доходи майбутніх періодів у повному обсязі включено у розділ «Поточні зобов'язання і забезпечення». По аналогії з доходами майбутніх періодів можуть мати як довгостроковий так і поточний характер. Доцільно розподілити статтю «Доходи майбутніх періодів» на «Довгострокові доходи майбутніх періодів» і «Поточні доходи майбутніх періодів».

· Зобов'язання, пов'язані з необоротними активами, утримуваними для продажу та групами вибуття : Поява розділу є логічною, в зв'язку з тим, що в активі є такий розділ, як «Необоротні активи, утримувані для продажу та групи вибуття». Разом з тим, облік дебіторської заборгованості покупців за такі об'єкти обліковується на рахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами», і в балансі окремого розділу для такої заборгованості не передбачено. Передбачити у статті «Зобов'язання, пов'язані з необоротними активами, утримуваними для продажу та групами вибуття» авансів, отриманих від покупців таких об'єктів, а в третьому розділі активу додати статтю «Дебіторська заборгованість, пов'язана з необоротними активами, утримуваними для продажу та групами вибуття»

За національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», яке затверджено Міністерством фінансів України 07.02.2013 р. № 73, власний капітал - це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань.

Власний капітал показує частину майна підприємства, яка фінансується за рахунок коштів власників і власних засобів підприємства. По своїй суті він є не тільки основою для створення підприємства, а й стабільністю і продовженням його господарської діяльності. Враховуючи функції власного капіталу можна зазначити, що його розмір визначає ступінь незалежності та впливу його власників на підприємство, а для кредиторів є показником відповідальності і стабільності підприємства. Чим більший власний капітал і менша кредиторська заборгованість, тим кращі стосунки у підприємства з різними юридичними і фізичними особами. Наявність власного капіталу швидко визначається за балансом, наприклад можна розрахувати коефіцієнт маневреності власного капіталу, коефіцієнт оборотності власного капіталу, коефіцієнт рентабельності власного капіталу тощо. Але якщо необхідна більш детальна інформація щодо змін, які у власному капіталі та їх причини, тоді беруться до уваги показники звіту про власний капітал.

З 1 січня 2013 року відбулися зміни щодо основних форм фінансової звітності. Так, власний капітал у балансі відображається у першому розділі пасиву «Власний капітал» і до 2013 року включав у себе такі статті: статутний капітал, пайовий капітал, додатковий вкладений капітал, інший додатковий капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток (непокритий збиток), неоплачений капітал, вилучений капітал. Зміни, які відбулися відображено в табл. 1.

Зареєстрований капітал - це юридично оформлена, офіційно об'явлена і належним чином зареєстрована частина внесків власників до капіталу підприємства. Зареєстрований капітал включатиме статутний капітал господарських товариств, державних і комунальних господарств, який призначений для заснування та введення підприємства в дію, виконує захисну функцію та функції управління і контролю, що дасть можливість власникам контрольного пакета акцій підприємства проводити стратегічну політику, формувати дивідендну політику та контролювати кадрові питання.

Таблиця 1. Зміни в Балансі за розділом І «Власний капітал» - відповідно наказу Міністерства фінансів Про затвердження національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»

До 31.12.2012 р	З 01.01.2013 р
Код рахунка	Назва статті	Код рядка	Код рахунка	Назва статті	Код рядка
40	Статутний капітал	300	40	Зареєстрований капітал	1400
41	Пайовий капітал	310	41	Капітал у дооцінках	1405
42	Додотковий вкладений капітал	320	42	Додатковий капітал	1410
425	Інший додатковий капітал	330
43	Резервний капітал	340	43	Резервний капітал	1415
44	Нерозподілений прибуток	350	44	Нерозподілений прибуток	1420
46	Неоплачений капітал	360	46	Неоплачений капітал	1425
45	Вилучений капітал	370	45	Вилучений капітал	1430

Статутний капітал передбачає забезпечення фінансування і забезпечення ліквідності та є базою для нарахування дивідендів. Отже, він повинен бути направлений на реалізацію інвестиційних проектів, поліпшення ліквідності та платоспроможності, модернізації чи розширення виробництва, оптимізації дивідендної політики тощо. Розмір статутного капіталу не може бути меншим за встановлену законодавством суму. Рішення про його збільшення або зменшення мають бути зареєстровані у Державному реєстрі господарських одиниць і відповідати за вартістю даним фінансової звітності і балансу. Тобто фіксується у балансі та сума капіталу в межах якої засновники несуть матеріальну відповідальність перед кредиторами.

Власний капітал, як джерело внутрішніх фінансових ресурсів, має вирішальне значення для управління підприємством.

Головна ідея реформування відносин власності у споживчій кооперації полягає в досягненні справедливого розподілу кооперативного капіталу, обґрунтованого виділення подільної і неподільної частини, закріплення подільної частини за пайовиками, активізації на цій основі процесу демократизації внутрішньо-кооперативних відносин і багатоаспектної діяльності системи. Неподільний громадський капітал виступає гарантом існування споживчої кооперації, слугує в інтересах добробуту як нинішніх, так і майбутніх пайовиків. За кожним пайовиком закріплюються дві майнові частки: частка в подільному капіталі споживчого товариства, членом якого він є, і частка в подільному капіталі, переданому споживчому товариству Укоопспілкою, обласними (республіканським) і районними споживчими спілками.

Пайовий капітал споживчого товариства формують:

· обов'язковий пайовий внесок - це грошовий чи майновий поворотний внесок члена споживчого товариства у створення та розвиток споживчого товариства, який здійснюється сплатою грошей, передачею споживчому товариству майна, у тому числі майнових прав, земельних ділянок;

· додатковий пайовий внесок - добровільний грошовий чи інший майновий поворотний внесок члена споживчого товариства понад обов'язковий пайовий внесок у пайовому фонді споживчого товариства;

· цільовий внесок - грошовий, інший майновий чи немайновий внесок члена кооперативної організації, що вноситься понад обов'язковий пайовий внесок, для забезпечення її статутної діяльності.

Споживче товариство може приймати додаткові внески лише за рішенням загальних зборів членів споживчого товариства або уповноваженого ними органу.

Пайовий капітал по своїй суті є скупністю коштів фізичних і юридичних осіб, добровільно розміщених у товаристві для здійснення його господарської діяльності. Це внески членів споживчого товариства, колективного сільськогосподарського підприємства, житлово-будівельного кооперативу, кредитної спілки та інших підприємств, що передбачені установчими документами. Також для збільшення власного капіталу пайовики можуть здійснювати на добровільних засадах додаткові внески.

На балансі підприємства до 2013 року виділявся окремо рахунок «Інший додатковий капітал» на якому відображалась дооцінка основних засобів, їх індексація, дооцінка нематеріальних активів, одержання у безкоштовному порядку різних активів від сторонніх організацій та фізичних осіб тощо. З 2013 р. введена в дію така стаття балансу, як «Капітал у дооцінках», на якому відображатиметься інформація про дооцінку (уцінку) необоротних активів і фінансових інструментів, які відповідно за НП(С)БО 1 відображаються у складі власного капіталу, але розкриватимуться не у звіті про власний капітал, як раніше, а у звіті про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) (форма 2)). На рахунку «Капітал у дооцінках» узагальнюватиметься інформація про дооцінки об'єктів основних засобів і нематеріальних активів, уцінки таких об'єктів в межах сум раніше проведених дооцінок. Такі суми дооцінки основних засобів і нематеріальних активів відноситемуться до нерозподіленого прибутку.

Дооцінка (уцінка) фінансових інструментів - це інформація про зміну балансової вартості об'єкта хеджування при значенні коефіцієнта ефективності хеджування грошових коштів у межах, визначених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. Такі суми будуть віднесені до первісної вартості фінансових інвестицій чи фінансових зобов'язань або до складу інших доходів (витрат). Інформація про дооцінки (уцінки) основних засобів, нематеріальних активів буде відображатися у звіті про фінансові результати у другому розділі «Сукупний дохід».

У статті «Додатковий капітал» відображається емісійний дохід, вартість безкоштовно отриманих необоротних активів, сума капіталу, який вкладено засновниками понад статутний капітал, накопичені курсові різниці, які відповідно за національними положеннями (стандартами) відображаються у складі власного капіталу.

Як видно, тут знайшли місце «Накопичені курсові різниці», які за НП(С)БО будуть відображатися також у звіті про сукупний дохід. Підприємство за необхідністю може створювати резервний капітал, який буде використовуватися на покриття збитків від господарської діяльності, на збільшення статутного капіталу, на покриття різниці між номінальною і продажною вартістю акцій та ін.

Резервний капітал створюється за рахунок чистого нерозподіленого прибутку, який отримано внаслідок ефективної діяльності підприємства, що не була розподілена між акціонерами, а реінвестована у підприємство. Останнім часом значна увага приділяється питанню мобілізації ресурсів на основі залучення інвестицій в обмін на корпоративні права, емітовані юридичною особою. Тобто, корпоративне право - це право власності на статутний капітал юридичної особи або його частку (пай), включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також активів, у разі їх ліквідації відповідно до чинного законодавства.

Отже, головною ознакою зареєстрованого капіталу та додаткового капіталу є наявність реальних активів, які передані підприємству в обмін на корпоративні права, на можливість брати участь в управлінні, розподілі прибутків та майна підприємства. Тобто, це дасть можливість зберегти власний капітал від фіктивного збільшення активів, штучного збільшення дебіторської заборгованості тощо. При збільшенні статутного капіталу на такій основі не потрібна ні застава майна, ні гарантії третіх осіб, а ресурси будуть приносити користь на протязі багатьох років. Особливо важливим є врахування мети таких вкладень, строків вкладання і використання таких ресурсів, визначення і формування резервів підприємства тощо. В системі бухгалтерського обліку та фінансової звітності використовують і коригуючі показники, які дають можливість вирішити певні протиріччя. Ці показники відображають рух власного капіталу в процесі його формування та управління ним.

На підприємстві виникають ситуації, коли викуповуються у власників акції власної емісії або їх частки з метою їх подальшого перепродажу або анулювання. Така інформація міститься у статті «Вилучений капітал» і за цією позицією відображається фактична собівартість відповідних корпоративних прав. Неоплачений капітал показує заборгованість власників (учасників) за внесками до статутного капіталу. При визначенні підсумку балансу по розділу «Власний капітал» вираховується збиток, неоплачений капітал і вилучений капітал. Вчасно не внесені активи або вилучені з товариства зменшують розмір статутного капіталу, тому неоплачений і вилучений капітал вираховується при визначенні підсумку власного капіталу. Розширена інформація щодо наведених видів капіталу наведена у звіті про власний капітал.

Загалом, на думку науковців, капітал можна трактувати в трьох аспектах:

1. економічний аспект - вартість, що продукує додаткову вартість;

2. юридичний аспект - атрибут відносин власності;

3. обліковий аспект - джерело формування активів суб'єкта господарювання.

У зв'язку із виникненням комп'ютерів, нових технологій, розвитком науки, проникненням їх у процес виробництва створено таке поняття як інтелектуальний капітал.

Інтелектуальний капітал підприємства - це сукупність інтелектуальних ресурсів (матеріальних і нематеріальних) і здатностей до їх реалізації, що визначають спроможність підприємства розвиватися на основі інформації та знань. На інтелектуальний капітал впливають такі чинники, як: робоча сила, нематеріальні активи, фінансово-інвестиційний капітал, високі технології та інше.

Отже, інтелектуальний капітал може бути частиною власного капіталу, який є на підприємстві, так як нематеріальний актив, знання відіграють не менш важливу роль, ніж активи, які працюють на нього. Нажаль знання ніяк не оцінюються на підприємстві, крім як у вигляді заробітної плати або іншій оцінці. Як вважають російські фахівці, інтелектуальний капітал - це ресурс, який характеризує знання, інтелектуальний потенціал організації та є одним з нових критеріїв конкурентоздатності організації. Тому внески до статутного капіталу можуть бути не тільки у вигляді грошових коштів, матеріальних ресурсів, а у вигляді знань, навичок, програмних забезпечень тощо.

На думку деяких науковців, інтелектуальний капітал є сумою трьох складових:

- людський капітал;

- структурний капітал;

- споживчий капітал.

Отже, людські ресурси дають найбільшу якість для діяльності підприємства. Якщо вони підібрані правильно, то і результати діяльності підприємства будуть відповідати високим його вимогам.

Різні програмні засоби ЕОМ, програмне забезпечення та різні організаційні механізми забезпечують продуктивність працюючих та функціонування фірми. Це є структурний капітал.

Спроможність задовольнити запити споживачів, забезпечити їх постійність - це надасть споживчий капітал. Якщо особа пише наукові праці, які мають практичне значення, створює програми, «ноу-хау», надає пропозиції, які впливають на кінцевий результат, то такий інтелектуальний капітал може бути на балансі підприємства у вигляді капітальних інвестицій, нематеріальних активів тощо.

Можна зробити висновок, що підприємства повинні на перше місце ставити особистість, інтелект, тобто те, від чого залежить його розвиток та безперервність діяльності на високому рівні. Також, підприємства повинні чітко визначати цілі, порядок та умови збільшення (зменшення) власного капіталу, порядок формування резервного капіталу, порядок формування та використання додаткового капіталу, методику здійснення реінвестицій у корпоративні права, чітко визначати порядок оподаткування операцій, які пов'язані із збільшенням (зменшенням) статутного капіталу тощо.

2. Аналіз ефективності використання капіталу Баранівської РСС

Для повного аналізу капіталу розглянемо склад пасивів Баранівської РСС (таб.2.1).

Таблиця 2.1 Склад і структура пасивів Баранівської РСС за 2011-2013 рр. (станом на 01 січня)

Показники	2011 р	2012 р	2013 р	відхилення у тис. грн 2013р до.
Статті пасиву	тис. грн	%	тис. грн	%	тис. грн	%	2011 р	2012 р
І. Власний капітал
Зареєстрований (пайовий) капітал	3185	67,91	3313	72,65	2962	83,23	-223	-351
Нерозподілений прибуток	627	13,37	671	14,71	250	7,02	-377	-421
Додатковий капітал			2	0,04	2	0,06	2	0
Неоплачений капітал	-278	-5,93	-287	-6,29	-109	-3,06	169	178
Усього за розділом І	3534	75,35	3699	81,12	3105	87,24	-429	-594
ІІІ. Поточні зобов'язання і забезпечення
Короткострокові кредити банків	300	6,40					-300
Поточна кредиторська заборгованість за:
товари, роботи, послуги	318	6,78	345	7,57	248	6,97	-70	-97
розрахунки з бюджетом	76	1,62	87	1,91	13	0,37	-63	-74
розрахунки із страхування	76	1,62	93	2,04	12	0,34	-64	-81
розрахунки з оплати праці	221	4,71	204	4,47	61	1,71	-160	-143
внутрішніми розрахунками	144	3,07	132	2,89	120	3,37	-24	-12
Інші поточні зобов'язання	21	0,45					-21
Усього за розділом ІІІ	1156	24,65	861	18,88	454	12,76	-702	-407
Баланс	4690	100,00	4560	100,00	3559	100,00	-1131	-1001

Найбільшу частку пасивів підприємства займає власний капітал 87,24%, сума якого в 2013р. порівняно з 2011Р. зменшилась на 429 тис. грн., а у порівнянні з 2012р. на 594 тис. грн. і досягла суми 3015 тис. грн. у 2013р. У структурі власного капіталу зареєстрований (пайовий капітал) капітал складає 83,23% (2962 тис.грн.) у 2013 році. В порівнянні з 2011р. ми бачимо, що зареєстрований капітал зменшився на 223 тис.грн, а в порівнянні з 2012р. на 351 тис.грн, що є негативним. Сума нерозподіленого прибутку зменшилась на 421 тис.грн. У 2013р. неоплачений капітал становить -109 тис.грн, у стуктурі пасиву видно, що в порівнянні з 2011р. збільшився на 169 тис.грн, а з 2012р.на 178 тис.грн.

Розглядаючи співвідношення власного капіталу і зобов'язань в підсумку балансу, можна бачити, що питома вага власного капіталу перевищує питому вагу залученого, тобто у 2011р. частка власного капіталу становила 75,35%, а залученого - 24,65%; у 2012р. власний капітал становив 81,12%, а залучений - 18,88%, та за 2013р. частка власного капіталу досягає більше 87%, а залученого - майже 13%. Це говорить про незалежність даного підприємства від зовнішніх джерел фінансування. Оцінка зміни структури пасиву показує покращення фінансової стійкості підприємства (питома вага власного капіталу збільшилась на 16 % у 2013р., порівняно з 2011р.).

Що стосується іншого розділу пасиву підприємства, а саме поточних зобов'язань і забезпечень, то ми бачимо чітку динаміку до зменшення, так в 2013р. порівняно з 2011р. зобов'язання зменшились на 702 тис.грн, а з 2012р. на 407 тис. грн. Ці дані показують, що підприємство рухається в правильному напрямку зменшуючи свої зобов'язання.

З даних балансу видно, що у 2011р. підприємство взяло короткостроковий кредит в банку в сумі 300 тис.грн для покращення своєї діяльності.

Поточна кредиторська заборгованість за розрахунками з оплати праці у 2013р. значно зменшилась. У порівнянні з 2011р. зменшення склало 160 тис.грн, а з 2012р. 143 тис. грн. це свідчить про скорочення робочих місць на підприємстві.

Заборгованість за внутрішніми розрахунками також має тенденцію до зниження. У 2013р. заборгованість становила 454 тис. грн.. Якщо порівняти ці дані з 2011р., то видно шо вони зменшились на 24 тис.грн, а впорівнянні з 2012р. зменшилось на 12 тис.грн.

Власний капітал - це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування зобов'язань і знаходиться в І розділі пасиву балансу. Він є основою діяльності підприємства тому, що за рахунок власного капіталу:

1) фінансується поточна господарська діяльність підприємства, а саме здійснюються реальні фінансові інвестиції в матеріально-технічну базу, формуються оборотні виробничі фонди і фонди обігу;

2) здійснюється функціонування капітальних інвестицій;

3) здійснюється функціонування соціальних програм - це підготовка і перепідготовка кадрів, функціонування соціальних потреб та ін.

Ефективність використання власного капіталу залежить від багатьох факторів, які можна розділити на зовнішні, що роблять вплив поза залежністю від інтересів споживчого товариства, і внутрішні, на які воно може і повинно активно впливати. До зовнішніх факторів можна віднести такі, як загальноекономічна ситуація, податкове законодавство, умови одержання кредитів і процентні ставки по них, можливість цільового фінансування, участь у програмах, що фінансуються з бюджету. Ці й інші фактори визначають рамки, у яких спілка може маніпулювати внутрішніми факторами раціонального руху власного капіталу. На сучасному етапі, зважаючи на останні події в економіці, до основних зовнішніх факторів, що впливають на стан і використання власних фінансових ресурсів, можна віднести такі, як криза неплатежів, високий рівень податків, високі ставки банківського кредиту та ін.

Аналіз формування власного капіталу підприємства й ефективності його використання є одним з найголовніших етапів аналізу діяльності підприємства. Адже саме за допомогою нього можна зрозуміти чи ефективно використовується власний капітал та його складові.

Проведемо аналіз формування власного капіталу Баранівської РСС за допомогою загальної оцінки структури власного капіталу (табл. 2.2).

Таблиця 2.2 Структура і динаміка власного капіталу Баранівської РСС за 2011 - 2013рр. (станом на 01 січня наступного року)

Показники	2011 р	2012 р	2013 р	відхилення (+, -) 2013р до.
Статті пасиву	тис. грн	%	тис. грн.	%	тис. грн	%	2011р.	2012р.
І. Власний капітал
Зареєстрований (пайовий) капітал	3185	90,12	3313	89,56	2962	95,39	-223	-351
Нерозподілений прибуток	627	17,74	671	18,14	250	8,05	-377	-421
Додатковий капітал		-	2	0,05	2	0,06	2	0
Неоплачений капітал	-278	-7,87	-287	-7,76	-109	-3,51	169	178
Усього за розділом І	3534	100,00	3699	100,00	3105	100,00	-429	-594

Дані табл. 2.1. свідчать, що сума власного капіталу Баранівської РСС у 2013р. становила 2962 тис. грн., що на 223 тис. грн. менше ніж у 2011р. та на 351 тис. грн. - у 2012р. У структурі власного капіталу найбільше місце займає зареєстрований (пайовий) капітал 2962 тис.грн, це 83,23% всього власного капіталу. Нерозподілений прибуток складає 250 тис.грн у 2013р., та 627 тис.грн і 671 тис.грн у 2011р. та 2012р. відповідно. У 2012р. та 2013р. був внесений додатковий капітал у сумі 2 тис.грн. Неоплачений капітал зріс у 2013р. порівняно з 2011р. на 169 тис.грн, а порівняно з 2012р. на 178 тис.грн.

Для визначення структури розміщення власного капіталу підприємства розглядаємо табл. 2.3.

Таблиця 2.3 Структура розміщення власного капіталу ПР Баранівської РСС за 2011-2013 рр.(станом на 01 січня наступного року)

Показники	2011р.	2012р.	2013р.	Відхилення (+,-) 2013 р. до:	Темп приросту 2013 р. у % до
Статті пасиву	сума, тис. грн..	У %	сума, тис. грн..	у%	сума, тис. грн..	у %	2011 р	2012р	2011р.	2 012р.
Власний капітал	3534		3699		3105		-429	594	12,14	16,06
Разом	4690		4560		3556		-1134	1004	24,18	22,02
В необоротних активах	3799	107,5	3756	101,54	2794	89.98	-1005	962	26,45	25,61
В оборотних активах	891	25,2	804	21,74	765	24,64	-126	39	14,14	-4,85

Характеризуючи структуру розміщення власного капіталу (таблиця 2.3), можна сказати, що із зменшенням величини власного капіталу структура розміщення його в активах погіршилась - зменшилась величина власних коштів в обороті, знизилась їх мобільність. Це свідчить про те, що підприємство не належно мобілізує внутрішні джерела збільшення власних фінансових ресурсів і не направляє їх на формування оборотних активів.

Для більш повного аналізу власного капіталу розглянемо аналіз структури і динаміки запозичених коштів, які наведені у таблиці 2.4.

У 2011р. підприємство залучило додаткові кошти у вигляді короткострокового банківського кредиту в сумі 300 тис.грн. В загальній сумі залученого капіталу його частка складала майже 26%.

Поточна кредиторська заборгованість за товари займає найбільшу частку в структурі залучених коштів. У 2011р. вона займала 27,51%, у 2012р. - 40,07%, та у 2013р. - 6,97%. Порівнюючи дані 2013р. заборгованість за товари становила 248 тис. грн., що на 70 тис.грн менше ніж у 2011р., та на 97 тис.грн. у порівнянні з 2012р.

Розрахунки з бюджетом також зменшились. У 2011р. підприємство сплатило 76 тис.грн, у 2012р. - 87 тис. грн., та у 2013р. сума становила 13 тис.грн. Різке зменшення відбулося за рахунок того, що підприємство стало платником єдиного податку.

Поточні зобов'язання з оплати праці у 2011р. становили 221 тис.грн, у 2012р. - 204 тис.грн, та у 2013р. - 61 тис.грн. Зменшення сталося за рахунок скорочення працівників на підприємстві.

Зобов'язання за внутрішніми розрахунками також зазнали зменшення. У 2013р. порівняно з 2011р. вони зменшились на 24 тис.грн, а з 2012р. на 12 тис.грн. У структурі частка зобов'язань за внутрішніми розрахунками у 2011р. становила 12,46%, у 2012р. - 15,33%, та у 2013р. - 3,37%.

В цілому за досліджуваний період загальна величина залученого капіталу зменшилась у 2013р. порівняно з 2011р. на 1131 тис.грн, а у 2013р. порівняно з 2012р. на 1001 тис.грн. Таке зменшення відбулося за рахунок зменшення поточних зобов'язань та забезпечень.

Коефіцієнт співвідношення позичених і власних коштів свідчить, що у підприємства більше залучених коштів, ніж власних. Таким чином, залежність підприємства від залучених коштів збільшується.

Таблиця 2.4 Аналіз структури запозиченого капіталу Баранівської РСС за 2011-2013 рр. (станом на 01січня наступного року)

Показники	2011р.	2012р.	2013р.	відхилення (+,-) 2013 р. до:
	сума, тис. грн..	у %	сума, тис. грн..	у %	сума, тис. грн..	у %	2011 р	2 012р.
Поточні зобов'язання та забезпечення			1156		454		-706	-702
Короткострокові кредити банків	300	25,95					-300
Поточна кредиторська заборгованість за:
товари, роботи, послуги	318	27,51	345	40,07	248	6,97	-70	-97
Розрахунки з бюджетом	76	6,57	87	10,10	13	0,37	-63	-74
Розрахунки із страхування	76	6,57	93	10,80	12	0,34	-64	-81
Розрахунки з оплати праці	221	19,12	204	23,69	61	1,71	-160	-143
внутрішніми розрахунками	144	12,46	132	15,33	120	3,37	-24	-12
Інші поточні зобов'язання	21	1,82					-21
Разом	1156	100,00	4560	100,00	3559	12,76	-1131	-1001
Коефіцієнт співвідношення позичених і власних коштів	32,7		123,3		114,6		81,9	-8,7

Для визначення ефективності розміщення та використання власного капіталу розрахуємо наступні показники, що подані в таблиці 2.5.



Таблиця 2.5 Показники ефективності розміщення та використання власного капіталу Баранівської РСС за 2011 - 2013 рр. (станом на 01січня наступного року)

Показники	2011р	2012р.	2013р.	Темп приросту 2013 р. у % до
				2011р.	2012р.
Коефіцієнт фінансової стійкості	0,8	0,8	0,9	12,5	12,5
Коефіцієнт маневрування	1,1	1,0	0,9	-18,2	-10
Коефіцієнт інвестування	0,9	1,0	1,1	22,2	10
Коефіцієнт фін незалежності	0,8	0,8	0,9	12,5	12,5
Рентабельність ВК %	1,3	1,2	0,7	-46,2	-41,7

Аналізуючи показники табл. 2.5, треба відмітити, що коефіцієнт фінансової стійкості показує, яка частина активу фінансується за рахунок стійких джерел, тобто частку тих джерел фінансування, які організація може використовувати у своїй діяльності тривалий час. На протязі досліджуваного періоду значення коефіцієнта становить 0,8-0,9 , це означає, що підприємство має позитивну тенденцію, то фінансове положення організації є стійким.

Коефіцієнт маневрування за період 2011 - 2013рр. має тенденцію зменшуватись. На кінець звітного періоду склав 0,9 і порівняно з минулим періодом має тенденцію до зниження. Підприємству необхідно продовжити процес накопичення власних оборотних коштів.

Коефіцієнт інвестування з 2011 - 2013рр. зріс на 10%, це говорить про достатність власного капіталу для покриття необоротних активів і участь власного капіталу в формуванні оборотних активів.

Коефіцієнт фінансової незалежності у 2013р. складає 0,9 або 90%, це свідчить про достатність власного капіталу і фінансову незалежність підприємства.

Рентабельність власного капіталу у 2013р. становить 70%, це засвідчує ефективне використання власного капіталу та підвищення ділової активності на підприємстві.

Отже, проведений аналіз формування власного капіталу й ефективності його використання в Баранівській РСС дав змогу зробити висновок, що підприємство на достатньому рівні володіє власним капіталом. Основну частку в структурі власного капіталу займає зареєстрований капітал.

Недоліком управління власним капіталом на підприємстві є:

- зниження рівня прибутковості;

- неефективне управління власним капіталом через його низьку оборотність;

- зменшення показника рентабельності власного капіталу.

3. Підвищення ефективності використання власного капіталу в споживчому товаристві

Забезпечення ефективної діяльності та прибутковості підприємства є основними завданнями капіталу. Окрім цього, капітал підприємства забезпечує виконання основних його функцій та завдань. Для успішного здійснення своєї діяльності товариства мають бути достатньо забезпеченими фінансовими ресурсами. Оскільки стан і ефективність використання власного капіталу споживчого товариства характеризується окрім прямих показників фінансової звітності, рядом відносних коефіцієнтів, таких як оборотності активів, рентабельність, фондовіддача, фондомісткість, рентабельність, то методами підвищення ефективність використання власного капіталу на підприємства служать методи, що підвищують ці показники на підприємстві.

Ефективність функціонування будь-якого споживчого товариства залежить від раціональної стратегії управління фінансовими ресурсами, наявними в його розпорядженні. При цьому власний капітал виступає одним з основним джерел фінансування. На даний час виникає проблема формування та оптимізації структури власного капіталу товариств. В Україні більшість товариств не застосовують наукові підходи до цього питання, і це є значною помилкою. Адже від співвідношення між власним та позиковим капіталом залежать результати діяльності товариства, його стан у майбутньому. У зв'язку з цим проблема формування механізму оптимізації структури власного капіталу споживчого товариства є актуальною.

Структура власного капіталу споживчого товариства змінюється з кожним звітним періодом. Його збільшення є результатом ефективної господарської та фінансової діяльності і найбільше цікавить власників товариства, тому що свідчить про зростання майна, яке їм належить. Відповідно, в залежності від різних ознак у теорії виділяють різні види капіталу, основними з яких є вкладений, додатково накопичений, зареєстрований та незареєстрований, персоніфікований та неперсоніфікований тощо.

Особливості формування окремих складових власного капіталу товариства зумовлюються нормами законодавства щодо організаційно-правових форм товариства та форм їх власності, а також щодо порядку формування і руху власного капіталу. Основними ж складовими власного капіталу є зареєстрований капітал, додатковий і резервний, нерозподілений прибуток (непокритий збиток). Відомості про розміри статутного і резервного капіталу містяться у статуті підприємства.

Фінансова стабільність підприємств характеризується зростанням обсягів діяльності та ресурсо-збалансованого економічного потенціалу при одночасному забезпеченні впродовж тривалого часу:

- фінансової стійкості;

- рентабельності;

- платоспроможності;

- кредитоспроможності;

- ліквідності;

- ділової активності в цілому.

З метою оцінки фінансового стану підприємства, для розробки конкретних заходів щодо прийняття управлінських рішень визначаємо основні його показники. Для цього будемо використовувати дані з фінансової звітності підприємства. Оцінку фінансового стану підприємства можна проаналізувати за допомогою таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 Показники оцінки фінансового стану Барановської РСС за 2011-2013 рр.

Показники	2011р.	2012р.	2013р.	Відхилення, ±
				2012 р. від 2011 р.	2013р. від 2011 р.	2013р. від 2012 р.
Коефіцієнт фінансової незалежності	0,96	0,90	0,95	-0,06	-0,001	0,06
Коефіцієнт фінансової стійкості	0,36	0,26	0,15	-0,10	-0,210	-0,11
Коефіцієнт інвестування	0,84	0,88	1,06	0,04	0,222	0,18
Коефіцієнт ліквідності	0,77	0,93	0,60	0,16	-0,170	-0,33
Фондовіддача активів, грн.	0,75	0,72	0,41	-0,03	-0,33	-0,31
Рентабельність товарообороту, %	5	13,87	15,76	8,87	10,76	1,89
Рентабельність активів, %	5,82	5,64	10,14	-0,18	4,32	4,5
Рентабельність сукупного капіталу, %	7,87	6,95	11,63	-0,92	3,76	4,68
Рентабельність оборотних коштів, %	29,07	31,97	47,19	2,9	18,12	15,22

На основі проведеного аналізу (таблиця 3.1) показників фінансового стану Баранівської РСС за 2011-2013рр. можна сказати, що коефіцієнт фінансової незалежності становить: 0,96; 0,9; 0,95 відповідно, це свідчить про достатню частку власного капіталу підприємства в сукупному капіталі, оскільки мінімальна частка власного капіталу повинна складати не менше 50% сукупного капіталу, задіяного в господарській діяльності. А, отже, підприємство є фінансово незалежним від кредиторів.

Коефіцієнт фінансової стійкості характеризує пропорцію різних джерел фінансування господарської діяльності. На даному підприємстві він є низьким, що свідчить про низьку частку позикового капіталу, низький ступінь ризикованості діяльності і неможливість підприємства погасити борги власним капіталом.

Коефіцієнт інвестування характеризує достатність власного капіталу для покриття необоротних активів і участь у формуванні оборотних активів. На кінець 2013 року він становить 1,06, що у порівнянні з 2011 роком зріс на 22% - це свідчить про збільшення власного капіталу в обороті та зміцнення фінансового стану підприємства.

Величина власних оборотних коштів за аналізований період залишається сталою.

Збільшення коефіцієнта маневрування свідчить про збільшення можливості вільно маневрувати власними коштами, і забезпечувати підвищення платоспроможності підприємства. На підприємстві цей показник менший норми, але це погано, означає, що в підприємства зменшилась можливість скерування чистого прибутку на капітальні інвестиції та соціальні потреби власного капіталу.

Коефіцієнт поточної і загальної ліквідності характеризується незадовільно, оскільки підприємство неспроможне за рахунок наявних оборотних коштів виконувати свої грошові зобов'язання, а насамперед сплачувати борги.

Рентабельність сукупного і власного капіталу підприємства за три роки є негативним, а неефективне використання прибутку є передумовою економічного падіння підприємства.

Провівши комплексний аналіз фінансового стану Баранівської РСС за 2011 - 2013рр. можна зробити висновок, що фінансовий стан підприємства не суттєво покращився у 2013р., що свідчить про негативну динаміку його розвитку.

Таким чином, можна зробити висновок, що основні показники діяльності підприємства засвідчили незадовільну тенденцію в діяльності Баранівської РСС.

Для того, щоб ліквідувати виявлені проблеми, необхідно:

· прискорити оборотність капіталу,

· запровадити систему фінансового планування,

· оптимізувати структуру капіталу,

· покращити процеси управління майном,

· здійснити заходи щодо покращення контролю фінансової діяльності.

Основними напрямками прискорення оборотності капіталу є:

1. скорочення тривалості виробничого циклу за рахунок інтенсифікації виробництва (використання нових технологій, механізації та автоматизації виробничих процесів, підвищення рівня продуктивності праці, більш повне використання виробничих потужностей товариства, трудових і матеріальних ресурсів тощо);

2. поліпшення організації матеріально-технічного забезпечення з метою безперебійного забезпечення виробництва необхідними матеріальними ресурсами та скорочення часу знаходження капіталу в запасах;

3. скорочення часу знаходження коштів в дебіторській заборгованості;

4. підвищення рівня маркетингових досліджень, направлених на прискорення просування товарів від виробника до споживача (включаючи вивчення ринку, вдосконалення товару і форм його просування до споживача, формування правильної цінової політики, організацію ефективної реклами і т.п.).

Перелічені заходи дадуть змогу отримувати більше коштів від реалізації продукції за рахунок зменшення періоду оборотності капіталу.

Таким чином, основними шляхами по підвищенню ефективності використання капіталу Баранівської РСС можна вважати:

1. Збільшення об'єму зроблених послуг;

2. Зниження собівартості процесу надання послуг;

3. Зниження витрат товариства;

4. Систематичний контроль за розподілом засобів виробництва;

5. Підвищення продуктивності праці працівників;

6. Підвищення кваліфікації фахівців;

7. Впровадження новітніх технологій;

8. Створення маркетингових служб в товаристві;

9. Реконструкція і модернізація товариства.



Висновки

В сучасних умовах прийняття управлінських рішень на підприємстві багато в чому залежить від того, як організований аналіз власного капіталу. Саме від цього залежить ефективність його управління та подальший розвиток підприємства. Власний капітал є головним джерелом формування доходів товариства, виміром його ринкової вартості, показником фінансової стійкості Абсолютна та відносна величини власного капіталу підприємства залежать від фінансових можливостей підприємства та обраної ним політики щодо структури капіталу. Фінансування діяльності підприємства за рахунок власного капіталу є альтернативою до залучення позичкових коштів. Аналіз власного капіталу відіграє важливе значення при плануванні подальшої діяльності підприємства. Чим досконаліше буде сплановане та організоване його використання, тим ефективніше буде здійснюватися господарська діяльність підприємства. Управління власного капіталом підприємства повинно передбачати облік і аналіз структури капіталу підприємства у поточному періоді, а також її оптимізацію його структури за результатами аналізу. Аналізуючи структуру капіталу, насамперед, визначають зміни за період дослідження, дають їм обґрунтовану оцінку з позиції товариства, визначають основні фактори, які впливають на зміни складу і структури капіта...