Размещено на http://www.allbest.ru/

Оглавление

• Вступ
• Розділ 1. Групування статистичних даних та обчислення статистичних показників
• 1.1 Практичне застосування методики проведення статистичних групувань
• 1.2 Вивчення залежності на основі статистичних групувань
• 1.3 Визначення для перших десяти магазинів фірми
• Розділ 2. Аналіз рядів динаміки
• Розділ 3. Індексний аналіз
• Розділ 4. Кореляційно-регресійний аналіз
• Розділ 5. Визначення тенденції розвитку та прогнозування
• Висновок
• Список використаних джерел

Вступ

Необхідною умовою об активної, кількісної характеристики суспільних явищ і процесів є розуміння їх суті, специфіки та законів розвитку. Статистика дає можливість різнобічно охарактеризувати розвиток економіки, відзначити успіхи і недоліки, намітити шляхи і заходи щодо усунення небажаних тенденцій.

Статистичні органи організують планомірний і систематичний облік масових суспільно-економічних явищ. Він є основою даних, що публікуються у статистичних збірниках, довідниках та періодичній пресі. Опрацювання статистичних даних здійснюють за допомогою їх зведення і групування, розрахунку відносних і середніх величин, показників динаміки і варіації, дисперсійного та індексного аналізу, а також статистичних рівнянь залежностей.

Статистична інформація повинна відображати проблеми інтенсифікації, пропорційності та збалансованості системи господарювання.

Органи державної статистики повинні використовувати статистичну інформацію, методи її аналізу та комп'ютерну техніку для:

- Своєчасної оцінки, контролю, економетричних розрахунків та прогнозування зміни рівнів мікро- та макроекономічних чинників господарсько-фінансової діяльності;

- Створення надійної інформаційної бази для розробки національних технічних та економічних програм, покращення умов функціонування структур ринкової економіки, виробничої та підприємницької діяльності;

- Передбачення стану ділової активності в економіці при формуванні цін, оплати праці, дивідендів, податкової, кредитної та соціальної політики;

- планування інвестиційної діяльності, підрахунку рівня її ризику та моделювання результатів альтернативних проектів і ділових рішень.

Об'єктом дослідження курсової роботи є економічні явища. Метою курсової роботи є з'ясування сутності та основних видів Економічно-статистичних методів в аналізі економічних явищ і процесів.,закріплення навичок використання конкретних напрямків статистичного дослідження.

Розділ 1. Групування статистичних даних та обчислення статистичних показників

Групування взагалі, як основний елемент статистичного зведення, є розподіл сукупності масових явищ і процесів суспільного життя на типи і групи за найбільш характерними ознаками. Якщо ознаками виступають кількісні показники, то такий вид робіт (на відміну від класифікацій) називають у вузькому розумінні безпосередньо статистичним групуванням.

Результати статистичного зведення та групування як правило, оформлюють у вигляді статистичних таблиць.

Статистична таблиця - це фора раціонального та наочного представлення числових даних, які характеризують досліджувальні явища та процеси. В статистичній практиці використовують таблиці різної складності в залежності від мети дослідження, особливостей об'єкта дослідження, обсягу наявної інформації.

Таблиця за своїм логічним змістом розглядається як "статистичне речення", що має свій підмет і присудок. Підмет таблиці характеризує об'єкт дослідження. Присудок - це система показників, що відображує підмет як об'єкт.

Залежно від структури підмета статистичні таблиці поділяють на прості, групові та комбінаційні [10].

Найбільш поширеними в статистичних розрахунках є відносні величини динаміки, одержані шляхом порівняння абсолютних або середніх величин порівнюваного періоду(поточного або звітного) з аналогічними показниками базисного

В_1/0= (1.1.)

де - попередні,наступні явища.

Для контролю виконання планів підприємства, організації,кооперативу чи фірми обчислюють величини виконання шляхом зіставлення фактичного і планового рівня показника. Їх виражають у процентах.

Якщо план заданий в абсолютній або середній величині, то застосовують звичайний спосіб розрахунку відносної величини виконання плану. У випадку коли план заданий у вигляді відносної величини, для розрахунку процента виконання його необхідно знайти абсолютний рівень показника, а потім проводити розрахунок звичайним способом:

В_ф/п=, (1.2.)

де - фактичний і плановий абсолютні явища.

Середньою величиною в статистиці називаються кількісний показник характерного, типового рівня масових однорідних явищ, який складається під впливом загальних причин і умов розвитку. У зв'язку з цим середні величини відносяться до узагальнюючих статистичних показників, які дають зведену, підсумкову характеристику масових суспільних явищ. В середній величині гасяться (розчиняються) всі відмінності та особливості індивідуальних значень ознак і вона є "рівнодіючою" значень цих ознак.

Головними умовами застосування середніх величин є:

1) наявність якісної однорідності сукупності;

2) масовий характер даних сукупності, де діє закон великих чисел.

Залежно від характеру ознаки, що усереднюється, і наявності вихідної статистичної інформації в статистиці використовують декілька видів середніх, серед яких найбільш поширеними є такі: середня арифметична; середня гармонічна; середня квадратична; середня геометрична

Використання того чи іншого виду середніх залежить від двох обставин:

1) від характеру індивідуальних значень ознаки (прямі, обернені, квадратичні, відносні);

2) від характеру алгебраїчного зв'язку між індивідуальними значеннями ознаки та її загального обсягу (сума, добуток, степінь, квадратний корінь).

Кожна із зазначених видів середніх може виступати у двох формах: простої та зваженої. Проста середня застосовується при обчисленні середньої за первинними (не згрупованими) даними, зважена - за згрупованими даними.

При використанні середніх величин введемо такі позначення:

- середнє значення досліджувальної ознаки;

х - кожне індивідуальне значення усереднюваної ознаки (варіанта) в варіаційному ряду;

f - частота повторень (вага) індивідуальної ознаки в варіаційному ряду;

w - обсяг значень ознаки;

n - кількість одиниць досліджувальної ознаки.

Кожна із зазначених видів середніх може виступати у двох формах: простої та зваженої. Проста середня застосовується при обчисленні середньої за первинними (не згрупованими) даними, зважена - за згрупованими даними.

Середня арифметична - це найпоширеніший вид середньої між інших. Вона застосовується тоді, коли відомі індивідуальні значення усереднюваної ознаки та їх кількість у сукупності. Тоді проста середня арифметична обчислюється діленням загального обсягу значень ознаки на обсяг сукупності:

= (1.3.)

Зважена середня арифметична використовується у тих випадках, коли значення ознаки подано у вигляді варіаційного ряду, в якому чисельність одиниць у варіантах неоднакова. Формула середньої арифметичної зваженої має вигляд:

=, (1.4.)

З формули видно, що середня зважена принципово не відрізняється від середньої простої арифметичної. Тут додавання разів варіанти х змінюється множенням її на кількість повторень. [9, 10]

1.1 Практичне застосування методики проведення статистичних групувань

На підставі приведених даних по одній із фірм (Варіант № 2) побудуйте групову таблицю за ознакою рівня виконання плану роздрібного товарообігу, утворивши при цьому наступні групи:

а)магазини, які не виконали план;

б) магазини, які виконали план на 100-100,99%;

в) магазини, які виконали план на 101 і вище.

Кожну групу охарактеризуйте числом магазинів, обсягом роздрібного товарообігу по плану і фактично. Розрахунки оформити у таблиці.

По даним статистичного зведення та групування визначте загальний середній відсоток виконання плану та суму понадпланового товарообігу по фірмі та в цілому.

Таблиця 1.1.-Роздрібний товарообіг та витрати обігу

№	роздрібний товарообіг, тис грн.	витрати обігу тис грн.	факт/план	факт-план
	план	факт
1	2	3	4	5	6
2	538	562	37	104,46	24
24	852	854	33	100,23	2
46	327	420	22	128,44	93
68	298	318	16	106,71	20
90	440	470	41	106,82	30
112	702	730	63	103,99	28
134	918	938	68	102,18	20
156	790	784	57	99,24	-6
178	754	754	50	100,00	0
200	209	209	17	100,00	0
222	515	536	25	104,08	21
244	405	415	42	102,47	10
266	250	262	16	104,80	12
288	265	280	18	105,66	15
1	2	3	4	5	6
310	536	570	38	106,34	34
332	702	710	44	101,14	8
354	818	860	42	105,13	42
376	938	950	48	101,28	12
398	470	512	31	108,94	42
420	278	278	19	100,00	0
442	950	992	61	104,42	42
464	440	470	29	106,82	30
486	816	796	30	97,55	-20
508	760	724	17	95,26	-36
530	522	520	29	99,62	-2
552	404	404	29	100,00	0
574	302	306	21	101,32	4
596	196	200	16	102,04	4
середнє	549,82	565,14	34,25	103,53	15,32
усього	15395	15824	959	-	-

Таблиця 1.2.-Групова таблиця за ознакою рівня виконання плану роздрібного товарообігу

Не виконали план	Виконали план на 100-100,99%	Виконали на 101 і вище
№	Обсяг роздрібного товарообороту	№	Обсяг роздрібного товарообороту	№	Обсяг роздрібного товарообороту
	план	факт		план	факт		План	факт
1	2	3	4	5	6	7	8	9
156	790	784	24	852	854	2	538	562
486	816	796	178	754	754	46	327	420
508	760	724	200	209	209	68	298	318
530	522	520	420	278	278	90	440	470
			552	404	404	112	702	730
						134	918	938
						7	8	9
						222	515	536
						244	405	415
						266	250	262
						288	265	280
						332	702	710
						354	818	860
						376	938	950
						398	470	512
						442	950	992
						464	440	470
						574	302	306
						596	196	200
усього	2888	2824	усього	2497	2499	усього	9474	9931
середнє	722	706	середнє	499,4	499,8	середнє	526,33	551,72

1.2 Вивчення залежності на основі статистичних групувань

Для вивчення залежності між розміром товарообігу зробіть групування крамниць з рівними інтервалами, утворити п'ять груп. По кожній групі і в цілому підрахуйте

а) кількість магазинів;

б) розмір товарообігу всього та в середньому на один;

в) витрати обігу разом та у середньому на одну крамницю;

г) відносний рівень витрат обігу у відсотках товарообігу. Розрахунки оформити у таблиці.

Значення інтервалу в разі групування визначають за формулою:

I=,

де - максимальне значення;

- мінімальне значення;

n- кількість груп.

Вданій задачі :=992,=200, n=5.

Звідси отримаємо:

I==158,4

200-358,4: № 68,200,266,288,420,574,596

358,4-516,8 №:46,90,244,398,464,552

516,8-675,2 №:2,222,310,530

675,2-833,6 №:112,156,178,332,486,508

833,6-992 №:24,134,354,376,442

Таблиця 1.3.- Групування таблиць за рівними інтервалами обсягу товарообігу за фактом

Класифікація	Кількість	Товарообіг	Витрати обігу	Відносний рівень витрат
		Факт усього	На 1 в сер.	Факт усього	На 1 в середньому
200-358,4	7	1853	264,7	165	23,6	8,9
358,4-516,8	6	2691	448,5	194	32,3	7,2
516,8-675,2	4	2188	547	129	32,25	5,8
675,2-833,6	6	4498	749,6	261	43,5	5,8
833,6-992	5	4594	918,8	252	50,4	5,4
Разом	28	15824	-	1001	-	33,1

Загальний товарообіг

200-358,4 :318+209+262+280+278+306+200=1853

358,4-516,8 :420+470+415+512+470+404=2691

516,8-675,2 :562+536+570+520=2188

675,2-833,6 :730+784+754+710+796+724=4498

833,6-992 :854+938+860+950+992=4594

Середній товарообіг на одну крамницю:

200-358,4 : (318+209+262+280+278+306+200):7=264,7

358,4-516,8 : (420+470+415+512+470+404):6=448,5

516,8-675,2 : (562+536+570+520):4=547

675,2-833,6 : (730+784+754+710+796+724):6=749,6

833,6-992 : (854+938+860+950+992):5=918,8

Витрати обігу:

200-358,4: 16+17+16+18+61+21+16=165

358,4-516,8 :22+41+42+31+29+29=194

516,8-675,2 :37+25+38+29=129

675,2-833,6 :63+57+50+44+30+17=261

833,6-992 : 33+68+42+48+61=252

Середні витрати обігу на одну крамницю:

200-358,4: (16+17+16+18+61+21+16):7=23,6

358,4-516,8 : (22+41+42+31+29+29):6=32,3

516,8-675,2 : (37+25+38+29):4=32,25

675,2-833,6 : (63+57+50+44+30+17):6=43,5

833,6-992 : (33+68+42+48+61):5=50,4

відносний рівень витрат обігу (%) =

200-358,4: ·100%=8,9%

358,4-516,8 : ·100%=7,2%

516,8-675,2 : ·100%=5,8%

675,2-833,6 :·100%=5,8

833,6-992 : ·100%=5,4

1.3 Визначення для перших десяти магазинів фірми

а) відсоток виконання плану товарообігу,

б) середній відсоток виконання плану товарообігу, використовуючи дані про фактичний товарообіг та відсоток виконання плану по кожному магазину. Вкажіть, які види середніх ви використовували. Розрахунки оформити у таблиці.

Таблиця 1.4.- Показники виконання плану по кожному магазину

№	роздрібний товарообіг тис грн.	витрати обігу тис грн.	факт/план	факт-план
	план	факт
2	538	562	37	104,46	24
24	852	854	33	100,23	2
46	327	420	22	128,44	93
68	298	318	16	106,71	20
90	440	470	41	106,82	30
112	702	730	63	103,99	28
134	918	938	68	102,18	20
156	790	784	57	99,24	-6
178	754	754	50	100,00	0
200	209	209	17	100,00	0
Усього	5828	6038	404	-	-

Визначимо середній відсоток виконання плану товарообігу за фактом, користуючись формулою середньої гармонійної зваженої (1.4.)

х=

==

==103,06%

Розділ 2. Аналіз рядів динаміки

Ряди динаміки це розставлені у часі значення явища. У ряді динаміки є два елементи - моменти/дати/ та періоди часу/місяці,квартали, роки. Зміна явищ і процесів у часі відбувається під впливом різних соціальних, економічних, технічних та інших чинників. Вивчення рядів динаміки дозволяє виявити і оцінити особливості розвитку явищ під впливом часу.

Розрізняють такі основні характеристики рядів динаміки:

- Розрахунок показників інтенсивності ряду динаміки;

- Виявлення і оцінка закономірностей ряду динаміки;

- Визначення та оцінка чинників, які формують зміну ряду динаміки;

- Розрахунок тренду і прогнозування.

Для правильного застосування способів і методів аналізу рядів динаміки необхідно знати їх суть, види та способи вираження. Стан явища на конкретну дату характеризує момент ний, а за конкретний період - інтервальний ряд динаміки.

За повнотою часу відображено у ряді динаміки їх поділяють на повні та неповні (це дані з нерівними відрізками часу між періодами). У повних рядах відрізки часу однакові.

Для характеристики розвитку явищ у часі використовують такі показники, як абсолютний приріст, темпи росту і приросту, абсолютне значення 1% приросту.

Показники ряду динаміки розраховують як з постійною так і змінною базою порівняння. У першому випадку кожен рівень ряду динаміки порівнюють з одним базисним рівнянням (звичайно початковим), прийнятим за основу порівняння, а в другому випадку кожен рівень ряду порівнюють з попереднім.

Абсолютний приріст (+) чи зменшення (-) визначають як різницю між двома рівнями ряду. Він показує, наскільки порівнювальний рівень ряду перевищує рівень, прийнятий за основу порівняння:

_t=Р_і-Р_баз, (2.1.)

де Р_і, Р_баз - рівні порівнювального і базисного періодів.

Змінний абсолютний приріст чи зменшення розраховують за формулою

_і= Р_і -Р_і-1, (2.2.)

де Р_і-1- рівень, який передує періоду, що порівнюється.

Відношення двох порівнювальних рівнів ряду називають коефіцієнтом росту. Він показує, у скільки разів порівнювальний рівень більший чи менший, ніж рівень періоду, прийнятого за основу порівняння. Коефіцієнт росту обчислюють як постійно так і зі змінною основою порівняння. Для цього використовуються формули:

Кп=Р_і/Р_баз (2.3)

К_зм=Р_і/ Р_і-1 (2.4)

Т_р=К_п·100 (2.5)

Т_р=К_зм·100 (2.6)

Для обчислення темпу росту ділять на 2 рівні і їх частку множать на 100.

Між базисними і змінними темпами росту існую такий зв язок: добуток змінних темпів дорівнює базисному, частка від ділення базисних темпів дорівнює проміжному змінному.

Темп приросту показує, на скільки процентів порівнюваний рівень більший/ менший, ніж рівень, прийнятий за основу порівняння. Залежно від основи порівняння розрахунок проводять за формулами:

Т_t =100 (2.7)

Т_t =100 (2.8)

Темпи приросту можна обчисляти більш простим способом:

Т_п=Т_р-100 (2.9)

Де Т_р- темп росту.

Абсолютне значення 1% приросту дорівнює початковому/базисному рівню, поділеному на 100:

Аі= (2.10)

Цей показник розраховують також відношенням абсолютного приросту до темпу приросту[2,9,10]:

Аі= (2.11)

Таблиця 2.1 - Реалізація товару у системі споживчій кооперації

Рік	Варіант №2	Абсолютний приріст гр. одиниць	Темп зростання	Темп приросту	Абс. Значення 1% приросту
		ланц	баз	ланц	баз.	ланц	баз
2000	85	-	-	-	100	-	-	-
2001	87	2	2	1,02	1,02	0,02	0,02	0,87
2002	90	3	5	1,03	1,05	0,03	0,05	0,9
2003	93	3	8	1,03	1,09	0,03	0,09	0,93
2004	96	3	11	1,03	1,12	0,03	0,12	0,96
2005	99	3	14	1,03	1,16	0,03	0,16	0,99
сума	550	14	Х	5,14	Х	Х	Х	Х

Таким чином, сума послідовних ланцюгових абсолютних приростів дорівнює базисному за весь період кінцевому базисному приросту.

Добуток кількох послідовних ланцюгових коефіцієнтів зростання дорівнює базисному коефіцієнту зростання.

Відношення наступного базисного коефіцієнта до попереднього дорівнює відповідному ланцюговому коефіцієнту зростання.

а) Середній рівень ряду.

Рівні динамічних рядів змінюються, варюють, Узагальнюючою їх характеристикою є середній рівень, який в інтервальному ряді розраховується за формулою середньої арифметичної простої (1.3) :

де х_і - дані;

n- кількість даних

у= (грошових одиниць)

б) Абсолютний приріст(зменьшення)- це різниця рівнів динамічного ряду розрахуємо за формулою (2.2)

Ланцюгові абсолютні прирости

_t=Р_і-Р_і-1

₂₀₀₁ =y₂₀₀₁-y₂₀₀₀=87-85=2

₂₀₀₂= y₂₀₀₂-y₂₀₀₁=90-87=3

₂₀₀₃= y₂₀₀₃-y₂₀₀₂=93-90=3

₂₀₀₄= y₂₀₀₄-y₂₀₀₃=96-90=3

₂₀₀₅= y₂₀₀₅-y₂₀₀₄=99-96=3

в) базисний за формулою(2.1):

_t=Р_і-Р_баз,

₂₀₀₁ =y₂₀₀₁-y₂₀₀₀=87-85=2

₂₀₀₂= y₂₀₀₂-y₂₀₀₀=90-85=5

₂₀₀₃= y₂₀₀₃-y₂₀₀₀=93-85=8

₂₀₀₄= y₂₀₀₄-y₂₀₀₀=96-85=11

₂₀₀₅= y₂₀₀₅-y₂₀₀₀=99-85=14

г) темп зростання k розраховується як відношення рівнів ряду, виражається коефіцієнтом або процентом

Ланцюгові розраховуються за формулою (2.4):

k_2001===1,02

k_2002===1,03

k_2003===1,03

k_2004===1,03

k_2005===1,03

Базисні за формулою (2.3) :

k_2001===1,02

k_2002===1,05

k_2003===1,09

k_2004===1,12

k_2005===1,16

д) Темп приросту Т_t показує на скільки процентів рівень У_t більше (менше) рівня взятого за базу порівняння. Його можна визначити як відношення абсолютного приросту до бази порівняння або безпосередньо на основі темпу зростання, так для базисних характеристик. Розраховується для базисних показників, використовуючи формулу (2.9.):

Т₂₀₀₁=1,02-1=0,02

Т₂₀₀₂=1,05-1=0,05

Т₂₀₀₃=1,09-1=0,09

Т₂₀₀₄=1,12-1=0,12

Т₂₀₀₅=1,16-1=0,16

І відповідно для ланцюгових характеристик:

Т₂₀₀₁=1,02-1=0,02

Т₂₀₀₂=1,03-1=0,03

Т₂₀₀₃=1,03-1=0,03

Т₂₀₀₄=1,03-1=0,03

Т₂₀₀₅=101,03-1=0,03

е) Середній абсолютний приріст розраховується як середня арифметична проста з ланцюгових абсолютних приростів. Тобто, використовуючи формулу (1.3) розрахуємо:

=·

=·(2+3+3+3+3)=14:5=2,8

ж) абсолютне значення одного відсотку приросту показує чого вартий один процент; розраховується як співвідношення абсолютного приросту до темпу приросту за формулою (2.10):

А_%2001==0,87

А_%2002==0,9

А_%2003==0,93

А_%2004==0,96

А_%2005==0,99

Користуючись даними таблиці 2.1. проаналізуємо дані щодо реалізації товару у системі споживчій кооперації та накреслимо графік.

Рисунок 2.1- Динаміка роздрібного товарообігу

Таким чином, малюнок 2.1. показує, що обсяг роздрібного товарообігу поступово зростає, набуваючи свого мінімуму у 2000 році, та максимуму у 2005 році.

Розділ 3. Індексний аналіз

статистичний групування прогнозування товарообіг

У системі методів економічного аналізу індексний метод займає чільне місце. Проте поряд із вирішеними питаннями в теорії індексів є питання дискусійні, зокрема про індексний метод, а також можливості в оцінці чинників, які впливають на зміну складних за територіями явищ. Тому необхідно враховуючи потреби практики, вибрати з нагромадженого багатства індексної методології теоретично обґрунтовані, практично найбільш прийнятні рішення і викласти їх у доступній формі.

Індекси - це відносні показники, що характеризують результат зміни у соціально-економічному явищі, а також порівняння двох сукупностей, що складаються з елементів, які не піддаються безпосередньому підсумовуванню у часі, у порівнянні у плані чи у просторі.

Отже, в індексі присутні два періоди, два моменти часу, або ж дві території.

За допомогою індексів вирішують такі основні задачі:

1) характеристика загальної зміни складного економічного явища у динаміці, територіальному порівнянні, зіставленні з нормативами, планами, прогнозами (наприклад, зміни вартості виробленої продукції, зміни витрат на виробництво, зміни собівартості, продуктивності праці; порівняння споживання продуктів харчування на душу населення в Україні та інших країнах тощо);

2) виявлення у показника складного явища впливу окремих факторів на результативний показник (наприклад, вплив зміни рівня цін і зміни кількості проданих товарів на обсяг товарообороту; виявлення впливу на зростання випуску продукції збільшення чисельності робітників з одного боку і збільшення продуктивності праці - з другого боку);

3) вивчення динаміки середніх величин та оцінка впливу структурних зрушень на зміну середньої величини (наприклад, оцінка середньої собівартості за групою підприємств з різним рівнем собівартості при випуску однорідної продукції).

Методологія побудови та використання індексів в статистико-економічному аналізі називається індексним методом

Важливою особливістю індексів с те, що їм притаманні синтетичні та аналітичні властивості. Синтетичні властивості індексів полягають в тому, що з їх допомогою здійснюється з'єднання (агрегування) в ціле різнорідних одиниць статистичної сукупності. Аналітичні властивості індексів проявляються в тому, що за допомогою індексного методу виявляється вплив факторів на зміну досліджуваного показника.

У статистичному аналізі використовують різні форми і види індексів, що зумовлює потребу у відповідній їх класифікації. Індекси можуть бути класифіковані за такими ознаками:

а) за мірою охоплення елементів сукупності;

б) за базою порівняння;

в) за видом об'єкту порівняння;

г) за видом ваги (сумірника);

д) за формою побудови;

ж) в залежності від змісту та характеру індексу самої величини;

з) за об'єктом дослідження;

к) за складом явища;

л) за періодом розрахунку.

За мірою охоплення елементів сукупності розрізняють індивідуальні та загальні (зведені) індекси.

Індивідуальні індекси - це відносні показники, які характеризують зміну в динаміці або відображають співвідношення в просторі якогось одного виду одиниць явища. Індивідуальні індекси позначаються буквою і та відображають зміну тільки одного елемента сукупності (наприклад, видобуток вугілля на шахті, ціна на картоплю з сільгосппідприємства). Гак, і_q - індивідуальний індекс обсягу продукції, і_р - індивідуальний індекс цін тощо.

Загальні (зведені) індекси позначають буквою I та характеризують динаміку складного явища, елементи якого не піддаються безпосередньому підсумуванню в часі, просторі чи порівняно з планом (наприклад, видобуток вугілля кількома шахтами, зміна цін на картоплю сільгосппідприємствами району). Так, I_q- загальний індекс фізичного обсягу продукції, I_p- загальний індекс цін тощо. У статистичному аналізі використовуються також групові, або субіндекcи, які охоплюють частини цілого (наприклад, індекси продукції за окремими галузями).

За базою порівняння розрізняють базисні та ланцюгові індекси. В базисних індексах усі періоди порівнюють з одним, взятим за базу, а в ланцюгових - кожен наступний період порівнюють з попереднім.

За видом об'єкту порівняння розрізняють динамічні, територіальні індекси та індекси порівняно з планом (нормою, стандартом). Динамічні індекси характеризують зміну явища за часом (ціни, собівартості, продуктивності праці тощо). Територіальні індекси відповідають зіставленню показників за відповідними географічними територіями (країнами, регіонами, областями і т.д.). Індекси порівняно з планом характеризують стан діяльності підприємств (організацій, установ) на даний поточний період у зрівнянні з встановленим планом (стандартом, нормою).

Для загальних (зведених) індексів за видом ваги (сумірника) розрізняють індекси з постійними вагами та індекси зі змінними вагами.

За формою побудови, в залежності від методології розрахунку, загальні індекси поділяють на агрегатні та середні індекси. Агрегатні індекси за рахунок введення сумірника (ваги) в чисельник і знаменник індексу дозволяють здійснити поєднання різнорідних елементів для характеристики складних явищ.

Середні індекси використовуються у формі середньозважених індексів, коли індексована величина виражається через індивідуальні індекси, а також у формі середніх індексів середніх величин в разі вивчення динаміки середніх величин.

В залежності від змісту та характеру індексуємої величини розрізняють індекси кількісних (об'ємних) показників (наприклад, фізичного обсягу продукції) та індекси якісних показників (наприклад, цін, собівартості та ін.)

За об'єктом дослідження індекси кількісних показників поділяють н а індекси фізичного обсягу продукції, територіальні індекси, індекси розміру та структури посівних площ тощо.

За складом явища розрізняють індекси постійного та змінного складу, структурних зрушень. Індекси, в яких змінюється одна величина, називають індексами постійного складу (індекси цін, собівартості та ін.), а дві і більше величини індексами змінного складу (індекси вартості, обсягу продукції, загальних витрат, валового збору тощо). Відношення індексу змін нот складу до індексу постійного складу дає індекс структурних зрушень.

Нарешті, за періодом розрахунку бувають річні, квартальні, місячні та тижневі індекси [10].

Таблиця 3.1.- Кількість реалізованої продукції заміських ринках області за два періоди(у тонах)

Товар	період
	базисний	звітний
	ціна	кількість	ціна	кількість
М ясо	3,5	48	4	52
Молоко	1,0	32	1,2	32
овочі	1,5	51	1,8	55

а) індивідуальні індекси цін та фізичного обсягу реалізованої продукції

Індивідуальні індекси цін

i_р1 =3,5:4=0,875 або 87,5%

i_р2 =1,0 :1,2=0,83 або 83%

i_р3 =1,5 :1,8=0,83 або 83%

Індивідуальні індекси фізичного обсягу реалізованої продукції

i_g1 =48:52=0,82 або 82%

i_g2 =32 :32=1 або 100%

i_g3 =51 :55=0,92 або 92%

б)Загальні індекси цін, фізичного обсягу і товарообігу

Загальний індекс характеризує відношення рівнів явища, яке складається з декількох видів одиниць однорідних або неоднорідних

Звідси індекс обсягу закупленої продукції у вартісному вираженні

Індекс товарообігу:

І_pq= (3.1)

де - ціна у звітному та базовому періодах,

- обсяг продукції за звітний та базисний період. Тоді,використовуючи формулу (3.1.):

І_pq ====1,24 або 124%

Загальний індекс цін розраховується за формулою:

І_p= (3.2)

Використовуючи формулу (3.2.) розрахуємо загальний рівень цін:

І_p===1,16 або 116 %

Індекс фізичного обсягу розраховується за формулою:

І_q= (3.3)

Тобто, у нашому випадку із формули (3.3) індекс фізичного обсягу дорівнює:

І_q===1,07 або 107%

в) Покажіть взаємозв язок індексів.

Між ланцюговими і базисними індивідуальними індексами існує такий взаємозв'язок: добуток ланцюгових індексів дорівнює базисному індексу крайніх періодів.

Частка від ділення наступного базисного індексу на попередній дорівнює відповідному ланцюговому індексу. Тому при наявності ланцюгових індексів можна перейти до базисних, а при наявності базисних - до ланцюгових без прямого розрахунку.

г) Абсолютний приріст товарообігу за факторами

Таблиця 3.2.- Абсолютний приріст товарообігу за факторами

Чинник	Значення
Загальне збільшення (зменшення товарообігу -	354,4-276,5=77,9 (+)
У тому числі в результаті: 1. Зміни кількості проданого товару в окремих формах торгівлі -	296,5-276,5=20(+)
з них за рахунок зміни: а)загальної кількості проданого товару Іq-	1,07·276,5-276,5=295,855-276,5=19,355 (+)
б)структури проданого товару - Іq	296,5-1,07·276,5=296,5-295,885=0,615 (+)
2. Зміни цін -	354,4-296,5=57,9(+)

Таким чином, таблиця 3.2. детально показує нам зміну товарообігу(а саме його збільшення у звітному періоді), порівнюючи показники за базисний та звітний період, під впливом таких факторів як зміна кількості проданого товару в окремих формах торгівлі, зміна загальної кількості проданого товару, структура проданого товару, зміна цін.

Розділ 4. Кореляційно-регресійний аналіз

Основне завдання кореляційного і регресійного методів полягає в аналізі статистичних даних для виявлення математичної залежності між досліджуваними ознаками і встановлення за допомогою коефіцієнта кореляції порівняльної оцінки кількості взаємозв'язку. Після того як через економічний аналіз встановлено, що зв'язок муж явищами є, і визначено загальний характер цього зв'язку, статистика за допомогою кореляційного і регресійного методів надає взаємозв'язкам числового виразу.

Рівняння регресії характеризує зміну середнього рівня результативної ознаку У залежно від факторної зміни ознаки Х.Воно визначає математичне сподівання групових середніх результативної ознаки під впливом різних значень факторної ознаки.

Для економічної інтерпретації лінійних і нелінійних зв'язків між двома досліджуваними явищами часто використовують розраховані за рівнянням регресії коефіцієнти еластичності.

Коефіцієнт еластичності показує,на скільки процентів зміниться в середньому результативна ознака У, при зменшенні факторної ознаки Х на 1%

Параметри рівняння зв'язку визначають за способом найменших квадратів складеної і розв'язної системи двох рівнянь з двома невідомими:

(4.1)

де - число членів у кожному з двох порівнюваних рядів;

- сума значень факторної ознаки;

- сума квадратів значень факторної ознаки;

- сума значень результативної ознаки;

- сума добутків значень факторної та результативної ознак

Розв'язавши дану систему рівнянь достанемо такі параметри:

, (4.2)

a₁= (4.3)

Для економічної інтерпретації лінійних і нелінійних зв'язків між двома досліджуваними явищами часто використовують розраховані за рівнянням регресії коефіцієнти еластичності.

Коефіцієнт еластичності показує,на скільки процентів зміниться в середньому результативна ознака У, при зменшенні факторної ознаки Х на 1%.

Відповідно до лінійної залежності коефіцієнт еластичності визначається за формулою:

е=a₁· (4.4)

де е - коефіцієнт еластичності.

Для визначення щільності зв'язку потрібно обчислити дисперсію, яка зумовлена впливом усіх факторів, крім Х.

Дисперсію теоретичних значень називають факторною і обчислюють за формулою:

р_у ²= (4.5)

Вона характеризує варіацію результативної ознаки, пов'язану з варіацією факторної ознаки. Замість середньої з групових дисперсій обчислюють залишкову випадкову дисперсію:

р_з ²=(4.6)

Тоді загальна дисперсія розраховується за формулою:

р_у ²= р_У ²+ р_з ² (4.7)

- теоретичне значення результативної ознаки.

Вона характеризує варіацію результативної ознаки, не пов'язану з варіацією факторної ознаки.

Мірою тісноти зв'язку в кореляційно-регресійному аналізі є коефіцієнт детермінації.

Коефіцієнт детермінації показує, якою мірою варіація результативної ознаки У визначається варіацією факторної ознаки х. Він використовується як при лінійному, так і при нелінійному зв'язку між ознаками і у випадку парної регресії розраховується за формулою:

R²= (4.8)

Коефіцієнт детермінації приймає значення від 0 до 1. Чим ближче R² до одиниці, тим тісніше зв'язок між ознаками; при R²=0 відсутній лінійний зв'язок між ознаками, при R²⁼1 не існує кореляційного зв'язку між ознаками.

Коефіцієнт кореляції (кореляційне відношення) показує, наскільки значним є вплив ознаки х на У. Коефіцієнт кореляції розраховується за формулою:

r_xy= (4.9)

Він знаходиться в діапазоні 0<R<1; чим ближче R до одиниці, тим тісніше кореляційний зв'язок між ознаками. [2,10]

Варіант 2

За даними таблиці оцінити тісноту зв'язку між фондоозброєністю т (в тис грн./чол.) та середньомісячною продуктивністю праці (в тис. грн./чол.)

Таблиця 4.1.-Показники фондоозброєності та продуктивності праці

Фондоозброєність тис грн./чол	Продуктивність праці тис грн./чол
1	2
714	1456
936	1998
174	356
396	653
798	1590
1	2
132	278
978	1999
312	630
195	400
915	1830

Таблиця 4.2.- Оцінка тісноти зв язку між фондоозброєністю та продуктивністю праці

№	Х	У	ХІ	УІ	ХУ		е	І	І	І
1	714	1456	510510	2119936	1039584	1446,6	1,01	107321,8	113569	88,36
2	936	1998	877032	3992004	1870128	1904,2	1,01	616539	772641	8798,44
3	174	356	30450	126736	61944	333,7	1,07	616696,1	582169	497,29
4	396	653	157212	426409	258588	791,2	1,03	107452,8	217156	19099,24
5	798	1590	637602	2528100	1268820	1619,7	1,01	250700,5	221841	882,09
6	132	278	17556	77284	36696	247,1	1,1	760209,6	707281	954,81
7	978	1999	957462	3996001	1955022	1990,7	1,01	759860,9	774400	68,89
8	312	630	97656	396900	196560	619	1,03	250000	239121	121
9	195	400	38220	160000	78000	376,9	1,06	524755,4	516961	533,61
10	915	1830	838140	3348900	1674450	1860,9	1,01	550415,6	505521	954,81
сер	555	1119	416184	1717227	843979,2	1119	1,034	454395,2	465066	3199,854
сума	5550	11190	4161840	17172270	8439792	11190	-	4543952	4650660	31998,54

= a₁X (4.10)

===-24,94

a₁= = ==2,061

Використовуючи формулу (4.4) розрахуємо коефіцієнт еластичності:

е₁==1,01

е₂==1,01

е₃==1,07

е₄==1,03

е₅==1,01

е₆==1,10

е₇==1,01

е₈==1,03

е₉==1,06

е₁₀==1,01

Використовуючи формули (4.5), (4.6), (4.7), (4.8), (4.9) розрахуємо:

р_у ²= =465066

р_з ²=31998,54

р_узаг ²=465066+31998,54=497064,54

R²= =0,93

r_xy= ==0,98

Таким чином, значення коефіцієнта детермінації вказує на те, що зв'язок між ознаками тісний. Значення R² показує,що варіація фондоозброєності на 93% визначається варіацією продуктивності праці і лише на 7% впливом неврахованих факторів

Значення коефіцієнта кореляції r_xy=0,98, свідчить, що існує тісний взаємозв'язок між ознаками. (R наближається до одиниці)

Розділ 5. Визначення тенденції розвитку та прогнозування

Тенденція - це основний напрямок розвитку. У рядах з чітко визначеною тенденцією її описують аналітично за допомогою певної функції:

Y_t=f(t), (5.1)

де T = 0,1,2,n - зміна часу, Y_{t -} теоретичні рівні ряду. Зазначену функцію називають трендовим рівнянням. Вибір функціонального ряду тренду залежить від характеру динаміки.

Будь-який динамічний ряд у межах періоду з більш-менш стабільними умовами розвитку виявляє певну закономірність зміни рівнів - загальну тенденцію. Одним рядам притаманна тенденція до зростання, іншим - до зниження рівнів. Зростання чи зниження рівнів динамічного ряду, у свою чергу, відбувається по-різному: рівномірно, прискорено чи уповільнено. Нерідко ряди динаміки через коливання рівнів не виявляють чітко вираженої тенденції.

Щоб виявити й схарактеризувати основну тенденцію, застосовують різні способи згладжування та аналітичного вирівнювання динамічних рядів.

Розраховуються параметри трендових рівнянь методом найменших квадратів, при цьому нелінійні функції приводять до лінійного виду. Система нормальних рівнянь має вид[2,9] :

na+b = Y (5.2)

a + b = ,

якщо початок відліку часу (t=0) перенести в середину ряду, то =0, отже,

a= (5.3)

b= (5.4)

де = ·n(n²-1)

Спрогнозувати значення середньомісячної заробітної плати в 2003 та 2005 роках за даними таблиці 5.1.

Таблиця 5.1.- Аналіз середньомісячної заробітної плати, за галузями промисловості в Україні, 1995-2002 рр(грн.)

№ Варіанту	галузь	1995	1996	1997	1998	1999	2000	2001	2002	...

Подобные документы

• Економічно-статистичні методи в аналізі економічних явищ і процесів

  Групування статичних даних та обчислення статичних показників. Практичне застосування методики проведення статистичних групувань, вивчення залежності. Аналіз рядів динаміки, індексний і кореляційний аналіз. Визначення тенденції розвитку та прогнозування.
  
  курсовая работа [39,0 K], добавлен 17.10.2009
  

• Використання статистичних методів досліджень в аналізі економічних явищ і процесів

  Визначення тенденцій розвитку економіки України. Виділення та класифікація соціально-економічних типів явищ. Групування даних та обчислення статичних показників. Індексний і кореляційний аналіз рядів динаміки. Дослідження структури масової сукупності.
  
  курсовая работа [324,0 K], добавлен 07.06.2019
  

• Статистичне спостереження як перший етап статистичного дослідження суспільно-економічних явищ

  Предмет, метод та завдання статистики. Статистичне спостереження як етап статистичного дослідження. Зведення і групування. Інформаційне забезпечення статистичного спостереження. Аналізи та прогнози за статистичними даними. Описовий і кількісний аналіз.
  
  контрольная работа [109,6 K], добавлен 15.01.2011
  

• Групування статистичних даних

  Методи зведення і групування статистичних даних, розрахунок середньої кількості вантажних автомобілів для всієї сукупності. Аналіз показників варіації кількості вантажних автомобілів: розмах варіації, середнє квадратичне відхилення, загальна дисперсія.
  
  контрольная работа [457,5 K], добавлен 19.02.2010
  

• Предмет та методи вивчення статистики

  Статистика як наука, предмет її вивчення, різновиди та значення в економіці держави. Структура системи статистичних показників, методи зведення і групування статистичних даних. Абсолютні і відносні величини. Організація статистичної діяльності в Україні.
  
  лекция [46,2 K], добавлен 05.07.2009
  

• Теорія прикладної статистики

  Основні поняття та категорії прикладної статистики. Організаційні форми статистичного спостереження. Суть, організація і техніка статистичного зведення. Методологічні аспекти, види і завдання статистичних групувань. Правила побудови статистичних графіків.
  
  реферат [39,8 K], добавлен 24.11.2010
  

• Розрахунок основних показників адекватності моделі

  Групування як розділення сукупності статистичних показників на групи однорідні за якоюсь ознакою. Гістограма як графічне зображення залежності частоти попадання елементів вибірки від відповідного інтервалу угрупування. Використання критерію Фішера.
  
  контрольная работа [172,4 K], добавлен 12.01.2010
  

• Рівень рентабельності підприємств регіону

  Сутність групування та його завдання у статистичному дослідженні. Поняття статистичного зведення – упорядкування та наукової обробки статистичних даних. Визначення середнього рівня рентабельності підприємств регіону, дисперсії та коефіцієнту варіації.
  
  контрольная работа [192,3 K], добавлен 16.07.2010
  

• Нейтралізація кількісного чинника

  Порівняння фактичних показників з нормативними. Тенденції економічного розвитку. Закономірності економічних явищ і процесів. Причини, які впливають на фінансово-господарську діяльність підприємства. Сучасні економіко-статистичні методи аналізу.
  
  контрольная работа [40,9 K], добавлен 14.07.2016
  

• Статистична оцінка динамічного моделювання соціально-економічних явищ та процесів

  Моделювання і прогнозування, характеристика часових рядів, структура та підходи до статистичного вивчення. Метод сезонної декомпозиції як основа вивчення часових рядів. Статистичне дослідження сезонності реалізації м'ясо-молочної продукції та урожайності.
  
  дипломная работа [268,5 K], добавлен 28.11.2014
  

• Основні показники економічної статистики

  Зведення і групування статистичних даних. Групування підприємств за вартістю основних виробничих фондів. Поняття абсолютних, відносних і середніх величин. Динаміка заробітної плати. Прямий зв’язок між вартістю основних фондів та випуском продукції.
  
  контрольная работа [182,4 K], добавлен 20.11.2010
  

• Статистичні таблиці в аналізі сільськогосподарського виробництва

  Методологічні питання статистичних групувань та їх значення в економічному дослідженні. Принципи вибору групувальної ознаки, ряди розподілу. Коротка організаційно-економічна характеристика КФГ "Березовське", виробничі потужності та план підприємства.
  
  курсовая работа [68,1 K], добавлен 06.04.2013
  

• Поняття статистики та її зв'язок з іншими науковими дисциплінами

  Методика кількісного обліку масових соціально-економічних явищ і процесів, принципи роботи з масовими числовими даними. Категорії статистичної науки та спільні для будь-яких масових явищ методи й засоби аналізу; процеси, що відбуваються в економіці.
  
  шпаргалка [38,7 K], добавлен 20.01.2011
  

• Метод статистичних аналітичних групувань та його роль у дослідженнях соціально-економічних явищ і процесів

  Сутність методу та завдання статистичних аналітичних групувань. Первинна статистика демографії та ринку праці в регіонах України. Статистика заробітних плат, пенсій та сумарних доходів на душу населення в регіонах країни. Аналіз статистичних групувань.
  
  курсовая работа [893,2 K], добавлен 03.07.2015
  

• Методологія і практика територіальних порівнянь соціально-економічних явищ на прикладі чисельності населення Запорізької та Дніпропетровської областей за 2012-2018 рр.

  Теоретико-методологічні основи статистичного аналізу динаміки соціально-економічних процесів. Територіально-просторові порівняння чисельності населення Дніпропетровської і Запорізької областей. Виявлення основних тенденцій розвитку чисельності населення.
  
  курсовая работа [598,6 K], добавлен 06.10.2020
  

• Прогнозування соціально-економічних процесів

  Верифікація прогнозів, ex post як імітація процесу прогнозування. Схема ретроспективної перевірки точності прогнозу. Коефіцієнт нерівності Тейла. Алгоритм ex post прогнозування. Поняття тенденції, основні способи встановлення наявності тенденції.
  
  отчет по практике [64,5 K], добавлен 23.10.2017
  

• Статистичні коефіцієнти рентабельності роботи комерційних банків

  Зведення та групування статистичних даних за факторною ознакою, за результативною ознакою. Обчислення показників варіації, характеристик рядів динаміки. Статистичні методи вивчення взаємозв'язків між факторною та результативною ознаками.
  
  курсовая работа [605,8 K], добавлен 21.06.2002
  

• Методи оцінки діяльності підрозділів підприємств

  Характеристика методів прогнозування в діагностиці факторів виробництва. Формування змін в перспективі соціально-економічного розвитку фірми. Загальні переваги та недоліки експертних методів оцінювання. Метод мозкової атаки, або мозкового штурму.
  
  контрольная работа [71,1 K], добавлен 09.10.2012
  

• Дослідження стохастичних зв’язків

  Зв’язки суспільних явищ, види їх зв’язків. Загальні методи вивчення зв’язків. Метод аналітичних групувань, порівняння паралельних рядів. Кореляційний аналіз, коефіцієнт Фішера. Аналіз зв’язку між атрибутивними ознаками. Показник рангової кореляції.
  
  курсовая работа [410,4 K], добавлен 20.10.2012
  

• Метод групування у статистиці

  Групування підприємств за середньорічною вартістю основних фондів. Розрахунок значення моди, медіани, показників варіації підприємств за прибутком від реалізації, помилки вибірки та інтервал можливих значень середнього розміру результативної ознаки.
  
  задача [198,5 K], добавлен 25.11.2010
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам