Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Звіт

Економічні показники ПП «Україночка»

1. Створення підприємства

1.1 Реєстрація підприємства

економічний плановий кадровий фонд

Приватне підприємство (ПП) згадується тільки в Господарському кодексі. Так, приватним є підприємство, що діє:

- на основі приватної власності одного або декількох громадян та його (їх) праці або з використанням найманої праці;

- на основі приватної власності суб'єкта господарювання - юридичної особи.

Отже, засновниками приватного підприємства можуть бути або тільки фізичні особи, або тільки одна юридична особа. Коли приватне підприємство буде створюватись декількома фізичними особами, то воно вважатиметься корпоративним підприємством. Це значить, що статутний капітал буде розділений на частки (частка кожного засновника визначається у статуті). Проте від цього приватне підприємство не стає господарським товариством.

Одна з переваг приватного підприємства - засновник має можливість визначити розмір статутного капіталу на власний розсуд.

Статутний капітал має бути сформований за рахунок внесків засновників як грошовими коштами, так і цінними паперами, речами, об'єктами інтелектуальної власності.

Рішення про формування статутного капіталу приймається одночасно з рішенням про створення ПП (якщо засновників декілька, оформляється протокол зборів засновників).

У рішенні (протоколі) вказуються:

- розмір статутного капіталу;

- у яких частках статутний капітал розподіляється між засновниками, якщо їх декілька;

- склад цінностей, якими наповнюється статутний капітал (грошові кошти, майно тощо);

- порядок і результати оцінки майна (складається акт оцінки, який підписується всіма засновниками);

- строки і порядок сплати внесків, передачі майна до статутного капіталу. Якщо внесок грошовими коштами-то треба відкрити поточний рахунок в банку, підтвердженням буде довідка банку. Передачу майна можна оформити актом приймання-передачі.

- рішення про затвердження статуту.

Реєстрація приватного підприємства

Ми прийняли рішення про створення, формування статутного капіталу і затвердили статут. Далі треба зареєструвати ПП.

Етап 1. Підготовка і подання документів державному реєстратору.

Засновницькими документами для ПП є рішення про створення і статут.

Статут повинен містити такі відомості:

- найменування ПП;

- мету та предмет діяльності;

- розмір і порядок створення статутного капіталу;

- порядок розподілу прибутків і збитків;

- органи управління, їх компетенцію;

- умови реорганізації та ліквідації;

- інші відомості, що не суперечать законодавству.

Відомості про місцезнаходження вказувати не обов'язково, вони вносяться до Єдиного державного реєстру (ЄДР) при реєстрації і фіксуються в свідоцтві про ДР.

Коли документи готові, засновник або уповноважена особа подає держреєстратору особисто або рекомендованим листом з описом укладення:

- заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації;

- примірник оригіналу або нотаріально засвідчену копію рішення засновників (зборів) про створення ПП;

- два примірники статуту;

- документ про сплату реєстраційного збору. Документи мають бути складені державною мовою, реєстраційна картка заповнена друкованими літерами. Підписи засновників на статуті повинні бути посвідчені у нотаріуса.

Етап 2. Перевірка документів і внесення відомостей про приватне підприємство до ЄДР.

Якщо відсутні підстави для відмови в державному реєстрі, то держреєстратор вносить до реєстраційної картки ідентифікаційний код, а до ЄДР - запис про проведення державної реєстрації приватного підприємства. Реєстрація проводиться у 3-х денний термін. Дата внесення запису до ЄДР і є датою державної реєстрації приватного підприємства.

Етап 3. Видача свідоцтва про держреєстрацію.

Не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації держреєстратор повинен оформити і видати на руки засновнику або уповноваженій особі (або надіслати рекомендованим листом) свідоцтво про державну реєстрацію ПП. Одночасно повинні видати й один примірник оригіналу статуту з відміткою про реєстрацію.

Далі інформацію про реєстрацію ПП органи статистики, податкової, фондів отримають від держреєстратора. На підстав цієї інформації ПП буде поставлено на облік у цих органах. За бажанням, до податкової і до Фонду із тимчасової втрати працездатності можна звернутися особисто.

Крім того, потрібно буде отримати в місцевому органі МВС дозвіл на виготовлення печаток і штампів і відкрити рахунок у банку.

Після цього можна розпочинати свою діяльність.

Рішення про створення приватного підприємства.

м. Вінниця 24 грудня 2012 р.

Засновники Муляр Олена Сергіївна, Клибанська Віта Володимирівна прийняли рішення:

- створити приватне підприємство» Україночка»;

- сформувати статутний капітал у розмірі 200000,00 (двісті тисяч) гривень, наповнили його грошовими коштами;

- затвердити статут приватного підприємства.

Засновники Муляр О.С.

Клибанська В.В.

(підпис)

Опис підприємства

Повне найменування: Приватне підприємство «Україночка».

Скорочене найменування: ПП «Україночка».

Розташовуватися створене підприємство буде на території орендованого приміщення загальною площею 1080 м².

Адреса: 23010, м. Вінниця, вул. 40-річчя, 4.

Підприємство утворено 24 грудня 2012 р.

Розмір статутного капіталу 200000,00 грн.

Основний вид діяльності підприємства - продаж та ремонт побутової техніки.

Організаційно-правова форма - приватне підприємство.

Форма власності - приватна.

1.2 Документація підприємства

Статут ПП «Україночка»

ЗАТВЕРДЖЕНО

Власниками

ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА

«Україночка»

Рішення №1 від «24» грудня 2012 р.

С Т А Т У Т

ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА

«Україночка»

м. Вінниця 2012 р.

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Цей Статут визначає порядок створення, діяльності, реорганізації та ліквідації ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «Україночка» (далі за текстом - «Підприємство»), місцезнаходженням якого є: м. Вінниця, заснованого згідно з Рішення №1 від «24» грудня 2012 р. та діє згідно з Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законами України «Про власність», «Про зовнішньоекономічну діяльність» та іншими нормативними актами законодавства України.

1.2. Найменування Підприємства:

українською мовою:

повне - ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО «Україночка»

скорочене - ПП «Україночка»

російською мовою:

повне - ЧАСТНОЕ ПРЕДПРИЯТИЕ «Украиночка»

скорочене - ЧП «Украиночка»

Засновниками і Власниками Підприємства є Громадяни України, Муляр Олена Сергіївна, паспорт: серія АВ 759062, виданий МВМ УМВС в м. Вінниця, «08» травня 1992 року, що зареєстрована за адресою: м. Вінниця. Ідентифікаційний номер. 5862471035

Клибанська Віта Володимирівна, паспорт: серія АВ 759032, виданий МВМ УМВС в м. Вінниця «02» листопада 1991 року, що зареєстрована за адресою: м. Вінниця. Ідентифікаційний номер 8925601488.

Підприємство створюється на невизначений термін.

2. ЮРИДИЧНИЙ СТАТУС ПІДПРИЄМСТВА

2.1. Підприємство в своїй діяльності керується чинним законодавством України, що регулює діяльність підприємств, Цивільним кодексом України, іншим законодавством України та цим Статутом.

2.2. Підприємство є юридичною особою за законодавством України, має фірмове найменування, самостійний баланс, розрахункові (у тому числі валютний) та інші рахунки в банківських установах, круглу печатку зі своїм найменуванням та символікою, штампи, знак для товарів і послуг, інші реквізити та фірмовий бланк.

2.3. Підприємство набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації, яка здійснюється відповідно до законодавства України.

2.4. Підприємство є власником майна, що йому належить. Підприємство здійснює відповідно до чинного законодавства володіння, користування i розпорядження майном, що є в його власності згідно з метою своєї статутної діяльності.

2.5. Підприємство не відповідає за зобов'язаннями держави, так само як і держава не відповідає за зобов'язаннями Підприємства. Підприємство не відповідає за зобов'язаннями Власника Підприємства. Власник відповідає за зобов'язаннями Підприємства в межах його вкладу до Статутного капіталу.

2.6. Майно та активи Підприємства, а також майно, надане Підприємству в користування, не підлягають нацiоналiзацiї, конфіскації чи іншому вилученню за винятком випадків, передбачених законодавством України.

2.7. Підприємство має право від свого iменi укладати угоди купiвлi-продажу, міни, дарування, оренди, будь-якого відчуження рухомого та нерухомого майна, безоплатного користування майном, інші угоди, що не суперечать законодавству України, списувати з балансу належні Підприємству будинки, споруди, устаткування, транспортні засоби, інвентар інші матеріальні цінності, користуватися банківським кредитом на договірних засадах, набувати майнових i особистих немайнових прав i нести обов'язки, бути позивачем i відповідачем в судах, господарських судах та третейських судах.

2.8. Підприємство має право реалізовувати свою продукцію, майно, а також надавати свої послуги за цінами, що самостійно встановлюються Підприємством на договірній основі, а у випадках, передбачених законодавством України, за державними цінами і тарифами;

2.9. Підприємство у встановленому порядку бере участь у зовнiшньоекономiчнiй діяльності i здійснює експортно-імпортні операції, включаючи товарообмін, бартерні, посередницькі та iншi операції.

2.10. Підприємство може створювати самостійно i разом з іншими українськими та іноземними юридичними i фізичними особами на території України i за кордоном дочірні підприємства, філії, представництва й iншi відокремлені підрозділи, а також iншi Підприємства та Товариства юридичної особи та без прав юридичної особи, розміщувати кошти в цінні папери, що знаходяться в обігу; брати участь в господарських об'єднаннях; здійснювати операції на товарних та фондових біржах.

2.11. Філії, представництва й iншi відокремлені підрозділи діють на підставі положень про них. Положення про філії, представництва та iншi відокремлені підрозділи затверджуються Власником Підприємства. Керівник філії, представництва чи іншого відособленого підрозділу діє на підставі довіреності, що видається Підприємством. Філії, представництва й iншi вiдокремленi пiдроздiли. Підприємства не є юридичними особами і діють вiд iменi Підприємства.

2.12. Підприємство має право залучати для роботи українських та iноземних спецiалiстiв, самостiйно визначати форми, системи, розмiри та види оплати працi й іншіх видів доходів осіб, що працюють по найму згiдно з чинним законодавством України. Трудовий колектив Підприємства складають усі громадяни, що мають з ним трудові відносини. Виробничі і трудові відносини, у тому числі питання наймання і звільнення, режиму праці і відпочинку, оплати праці працівників Підприємства, гарантій і компенсацій, регулюються чинним законодавством України, цим Статутом, а також контрактом (у випадку його укладення). Права трудового колективу Підприємства й обов'язки Підприємства щодо трудового колективу регулюються чинним законодавством України. Підприємство має право відряджати по території України і за її межі працівників Підприємства й інших організацій; організовувати тимчасові підрядні колективи з числа працівників Підприємства й інших громадян для виконання конкретних робіт на умовах договору підряду.

2.13. Підприємство має право вчиняти інші дії, не заборонені чинним законодавством України.

3. ПРЕДМЕТ ТА ЦІЛІ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

3.1. Основною метою діяльності Підприємства є надання послуг юридичним та фізичним особам, а також здійснення виробничої, науково-дослідницької та комерційної діяльності, спрямованої на одержання прибутку (доходу) і реалізація на її основі інтересів Власника і трудового колективу Підприємства.

3.2. Предметом діяльності Підприємства є:

- теле- і радіомовлення, телекомунікаційна діяльність, організація та функціонування телеканалу, телестудії, радіо, багатоканальних, цифрових, кабельних, супутникових каналів та їх обслуговування, продюсерська діяльність;

- співпраця із вітчизняними та зарубіжними, теле - радіо каналами, супутниковими, кабельними каналами, багатоканальними мережами, виробничими студіями, кіностудіями, фірмами відео та звукозапису, операторами та провайдерами телекомунікаційних мереж;

- надання послуг провайдера та оператора телекомунікаційних мереж;

- надання послуг по передаванню інформації у вигляді даних з використанням телекомунікаційних мереж;

- організація та проведення теле- і радіо фестивалів, конкурсів, ігор та лотерей;

- консалтингові послуги, аудиторські послуги, розробка інвестиційних та бізнес-проектів і планів, ТЕО, робочих програм, послуги з набору кадрів, тренінгові послуги;

- організація та проведення тендерів;

- надання послуг у проведенні технічних, економічних, юридичних консультацій;

- рекламно-інформаційна діяльність, розробка та проведення рекламних компаній та представницьких заходів;

- розробка, виробництво та реалізація всіх видів рекламної, рекламно-інформаційної та рекламно-сувенірної продукції;

- виконання посередницьких, комерційних, дилерських та дистриб'юторських послуг виробничого та невиробничого характеру, здійснення угод з експорту-імпорту;

- взаємодія зі світовими комп'ютерними мережами Internet та корпоративними мережами на комерційних та некомерційних засадах, надання доступу та широкого спектру інформаційного сервісу до світових інформаційних фондів;

- розробка і реалізація технологій (ноу-хау), моделей, науково-дослідна та проектно-конструкторська робота;

- впровадження нових технологій, включаючи впровадження винаходів, «НОУ-ХАУ» у масове виробництво;

- патентування впровадження винаходів, раціоналізаторських пропозицій;

- виробництво та реалізація продукції з давальницької сировини;

- надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів річковим, морським транспортом;

- створення центрів суспільної інформації, в тому числі з міжнародними організаціями;

3.3. Діяльність Підприємства, яка потребує спеціального державного дозволу або ліцензії може здійснюватись тільки після одержання такого дозволу або ліцензії. Підприємство не може займатись діяльністю, хоч би й передбаченою цим Статутом, якщо щодо такої діяльності є спеціальна заборона, передбачена законодавством України, або у Підприємства на момент здійснення такої діяльності відсутній, передбачений законодавством України спеціальний дозвіл або ліцензія на таку діяльність.

3.4. У порядку визначеному законодавством України Підприємство може реалізовувати послуги за валюту.

4. СТАТУТНИЙ КАПІТАЛ ПІДПРИЄМСТВА, РОЗМІР ТА ПОРЯДОК УТВОРЕННЯ

4.1. Статутний капітал Підприємства утворюється за рахунок внесків Власників Муляр О.С. - 100000,00 (сто тисяч) гривень та Клибанська В.В. - 100000,00 (сто тисяч) гривень і становить: 200000,00 (двісті тисяч) гривень.

4.2. Розмір Статутного капіталу Підприємства може бути змінений в порядку, передбаченому чинним законодавством та цим Статутом. Збільшення Статутного капіталу може бути здійснено тільки після повного внесення Власниками свого вкладу в Статутний капітал.

4.3. Вкладом Власників можуть бути всі види майнових та інтелектуальних цінностей згідно з Законом України «Про власність», а також інші види майнових цінностей згідно з законодавством України про інвестиційну діяльність.

4.4. Вартість не грошового внеску Власників визначається Власниками. Не грошовий вклад Власників має бути оцінений в гривнях. У разі виникнення суперечки щодо оцінки не грошового внеску, суперечка вирішується згідно з цим Статутом та діючим законодавством.

5. РЕЗЕРВНИЙ ТА ІНШІ ФОНДИ ПІДПРИЄМСТВА

5.1. Підприємство утворює Резервний фонд у розмірі 25 відсотків Статутного фонду. Резервний фонд формується за рахунок щорічних п'ятивідсоткових відрахувань від суми чистого прибутку, до досягнення Резервним фондом вказаного розміру.

5.2. Інші фонди можуть утворюватись рішенням Власників або Директора. Порядок утворювання та використання цих фондів, нормативи відрахувань в фонди визначаються діючим законодавством, а також Власниками та Директором.

6. ПОРЯДОК РОЗПОДІЛУ ДОХОДІВ ТА ЗБИТКІВ

6.1. Прибуток Підприємства утворюється згідно з порядком, встановленим чинним законодавством, щорічно розподіляється по фондам Підприємства, а решта за рішенням Власників, виплачується Власникам у вигляді належної їм частини прибутку.

6.2. Збитки Підприємства по результатах роботи за рік відшкодовуються за рахунок Резервного фонду, а у випадках коли коштів Резервного фонду не вистачає, за рахунок інших коштів, які має Підприємство, а у разі нестачі цих коштів - Власники відповідають всім належним їм майном, а також, за рахунок реалізації майна Підприємства, або за рахунок додаткових внесків Власників.

7. ОРГАНИ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВА, ЇХ СКЛАД, КОМПЕТЕНЦІЯ ТА ПОРЯДОК ПРИЙНЯТТЯ НИМИ РІШЕНЬ

7.1. Органами управління Підприємства є:

7.1.1. Власники;

7.1.2. Директор;

7.1.3. Ревізійна комісія.

7.2. Вищим органом управління Підприємства є Власники Підприємства, які здійснюють свої повноваження відповідно до Цивільного та Господарського кодексу України. У питаннях, які не урегульовані законодавством, Власники керуються цим Статутом.

7.3. До кола питань, які вирішуються винятково Власники Підприємства входять:

- визначення головних напрямків діяльності Підприємства, затвердження планів та звітів про їх виконання;

- затвердження Статуту Підприємства та внесення в нього змін та доповнень;

- прийняття (затвердження) положень про Директора та Ревізійну комісію Підприємства;

- визначення структури Підприємства;

- призначення, а також звільнення Директора Підприємства та членів Ревізійної комісії;

- розгляд та затвердження пропозицій про створення, здійснення, реорганізації і ліквідації підприємств, установ та організацій Підприємства, а також філій та представництв, затвердження положень (Статутів) про них;

- прийняття рішень про вступ Підприємства в асоціації, корпорації, концерни, господарські товариства та інші організації;

- прийняття рішення щодо припинення діяльності Підприємства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу.

7.4. Власники Підприємства приймають рішення щодо управління Підприємства одностайно.

7.5. Рішення Власників Підприємства є обов'язковим для виконання виконавчим органом та всіма посадовими особами підприємства, якщо вони не суперечать Статуту та чинному законодавству України.

7.6. Виконавчий орган Підприємства:

7.7. Виконавчим органом Підприємства є Директор, яку очолює Виконавчий директор. Директор вирішує усі питання діяльності Підприємства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції Власників. Власники Підприємства може винести рішення про передачу частини повноважень, що належать йому, до компетенції виконавчого органу Підприємства.

7.8. Директор підзвітний Власникам і організовує виконання його рішень.

7.9. Директор Підприємства вирішує всі поточні питання роботи Підприємства, крім тих, які входять у виключну компетенцію Власників.

7.10. Директор підзвітний Власнику і організовує виконання його рішень.

7.11. Директор діє та укладає угоди без довіреності від імені Підприємства, та вирішує всі питання оперативно-господарської діяльності Підприємства, у тому числі:

7.11.1. забезпечує виконання планів робіт Підприємства;

7.11.2. затверджує ціни на послуги та продукцію, що реалізуються Підприємством;

7.11.3. розпоряджається майном Підприємства;

7.12. Для реалізації своїх функцій, забезпечення координованої роботи Підприємства Директор підприємства може створити органи колегіального управління, забезпечуючи процес спільного прийняття ефективних рішень.

7.13. Контрольний орган підприємства:

7.13.1. Контрольним органом підприємства є ревізійна комісія, яка призначається Власником та підзвітна тільки йому. Ревізійна комісія повинна налічувати не менше 3 осіб. Порядок діяльності і компетенція Ревізійної комісії визначається в положенні, яке затверджується Власником.

7.13.2. Підприємство проводить ревізії своєї господарської діяльності не менше одного разу на рік. Здійснення позачергових ревізій проводиться Ревізійною комісією на вимогу Власників або з власної ініціативи.

7.14. Перевірка фінансово-господарської діяльності Підприємства здійснюється за законодавством України та відповідно до цього Статуту.

7.15. Право підпису.

7.15.1. Право підпису документів Підприємства надається Власнику та посадовим особам згідно до їх компетенції, яка встановлюється Власниками Підприємства відповідно до цього Статуту.

8. ТРУДОВИЙ КОЛЕКТИВ ПІДПРИЄМСТВА

8.1. Трудовий колектив розглядає і вирішує згідно діючого законодавства та цього Статуту питання самоврядування трудового колективу; приймає участь у матеріальному і моральному стимулюванні продуктивності праці, заохочує винахідницьку та раціоналізаторську діяльність.

8.2. Для представництва своїх інтересів Трудовий колектив Підприємства може утворювати свій виборний орган - Раду трудового колективу. Працівники підприємства для захисту своїх інтересів мають право утворювати професійні спілки та бути членами професійних спілок.

9. ПРИПИНЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

9.1. Діяльність Підприємства припиняється:

9.1.1. рішенням суду або Господарського суду, у випадках передбачених Законами України;

9.1.2. рішенням Власників;

9.2. Припинення діяльності Підприємства здійснюється в порядку, передбаченому законодавством України.

9.3. Ліквідація Підприємства здійснюється ліквідаційною комісією, а у випадках припинення діяльності Підприємства за рішенням суду чи господарського суду - ліквідаційною комісією, призначеною цими органами.

9.4. З дня призначення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження по управлінню справами Підприємства.

9.5. Ліквідаційна комісія оцінює наявне майно, виявляє дебіторів і кредиторів Підприємства, розраховується з ними, вживає заходів по оплаті боргів Підприємства третім особам, а також його Учасникам, складає ліквідаційний баланс і представляє його зборам Учасників або органу, що призначив ліквідаційну комісію.

9.6. Наявні у Підприємства кошти, включаючи кошти, отримані від розпродажу його майна при ліквідації, після розрахунків по договірних зобов'язаннях, із працівниками Підприємства, виконання зобов'язань перед бюджетом, банками й іншими кредиторами, повертаються Власникам Підприємства.

9.7. Майно, передане Власниками Підприємства в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

9.8. Підприємство вважається ліквідованим з моменту внесення відповідного запису до державного реєстру суб'єктів підприємницької діяльності.

10. НАБУТТЯ ЧИННОСТІ, ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДОПОВНЕНЬ ДО СТАТУТУ

10.1 Цей Статут набуває чинності з дня державної реєстрації Підприємства у встановленому порядку.

10.2 Зміни та доповнення до цього Статуту вносяться рішенням Власника, і набувають чинності з моменту їх затвердження Власником, якщо законодавством України або Власником не встановлений інший термін набуття ними чинності.

ПІДПИСИ ВЛАСНИКІВ:

Клибанська В.В.

Муляр О.С.

2. Аналіз мікро- та макросередовища підприємства

2.1 Аналіз макросередовища підприємства

Метою вивчення зовнішнього середовища підприємства є виявлення загроз (факторів несприятливого впливу) і можливостей (факторів сприятливого впливу) для підприємства.

Аналіз макросередовища підприємства передбачає вивчення й оцінку таких факторів: економічних, політичних, правових, демографічних, науково-технічних, природних і соціально-культурних.

Основою аналізу служить інформація, що міститься в періодичній пресі: газетах і журналах, а також в різноманітних інформаційних виданнях, статистичних збірниках України.

Аналізуючи економічні фактори макросередовища, слід вивчити і дати оцінку: тенденції розвитку економіки України в цілому, розвитку виробництва товарів номенклатури підприємства, стану державного бюджету, темпів інфляції, рівня безробіття, рівня податкових ставок, рівня прибутків населення.

Дослідження політичних факторів макросередовища передбачає аналіз і оцінку: політичної стабільності в суспільстві, сили лобістських груп, напрямів розвитку політичної системи, характеру політичної боротьби, ступеня суспільної підтримки урядової програми розвитку.

Аналіз правових факторів передбачає вивчення: чинних законодавчих актів України, що регулюють діяльність підприємства, та їх оцінку з погляду впливу на суб'єкт господарювання. Оцінка правових факторів повинна стосуватися виявлення допустимих меж дії підприємства у взаємовідносинах з іншими суб'єктами ринку, правомочності в здійсненні різноманітних видів діяльності, а також в області прав і відповідальності підприємства.

Аналізуючи демографічні фактори, необхідно дати оцінку тенденції динаміки чисельності населення України, у тому числі регіону діяльності підприємства; статево-вікового складу населення України, у тому числі регіону діяльності; тенденції рівня народжуваності в Україні.

Аналіз науково-технічних факторів передбачає розгляд і оцінку нововведень в галузі товару, технології та управління, що з'явилися на підприємствах України та оцінку можливості використання виявлених нововведень у досліджуваному підприємстві.

Дослідження природних факторів припускає аналіз і оцінку: екологічного фактора, стану природних ресурсів, природних умов. Оцінка екологічного фактора ґрунтується на аналізі рівня забрудненості навколишнього середовища в регіоні діяльності підприємства і впливу діяльності досліджуваного підприємства на її стан. Оцінка стану природних ресурсів ґрунтується на аналізі їх наявності з погляду можливості збільшення або, навпаки, загрози зниження виробництва і, відповідно, реалізації товарів номенклатури підприємства. Природні умови вивчаються в тому випадку, якщо підприємство намічає змінити в майбутньому ринок діяльності.

Аналізуючи групу соціально-культурних факторів, необхідно вивчити і дати оцінку: рівня освіти в Україні; соціальним умовам життя.

Аналіз факторів макросередовища слід здійснювати в послідовності:

складання переліку факторів макросередовища, що досліджуються;

збір, узагальнення й аналіз інформації;

систематизація результатів аналізу та їх оцінка.

Для узагальнення та аналізу зібраної інформації про фактори макросередовища доцільно скласти допоміжну таблицю «Вихідні дані аналізу та оцінки факторів макросередовища».

Таблиця 2.1. Оцінка факторів макросередовища

Група факторів	Фактор	Прояв впливу фактора (зміна фактора, стан)	Характер впливу* фактору на підприємство (+,-)	Оцінка** ступеня впливу факторів на підприємство, у балах
Економічні	Розвиток економіки України (регіону діяльності підприємства)	+	+1	3
	Розвиток послуг номенклатури підприємства	+	+1	2
	Стан державного (обласного, міського) бюджету	+	+1	2
	Темп інфляції	+	-1	3
	Рівень податкових ставок	+	+1	3
	Рівень доходів населення України (регіону)	+	+1	3
Політичні	Рівень політичної стабільності в суспільстві	+	+1	2
	Характер політичної боротьби	+	+1	2
	Ступінь суспільної підтримки урядової програми	+	+1	2
Правові	Законодавчі акти, які регулюють діяльність підприємства	+	+1	3
Демографічні	Чисельність населення України (регіону)	+	+1	2
	Статево - віковий склад населення	+	+1	2
	Рівень народжуваності	+	+1	2
Науково - технічні	Нововведення в області послуг	+	+1	3
	Нововведення в області технологій	+	+1	3
	Нововведення в області менеджменту	+	+1	1
Природні	Стан природних ресурсів України (регіону)	+	+1	3
	Екологічний фактор (рівень забруднення навколишнього середовища в Україні (регіоні))	+	+1	2
Соціально - культурні	Рівень освіти в Україні	+	+1	1
	Соціальні умови життя.	+	+1	3

*Оцінка характеру (спрямованості) впливу на підприємство здійснюється за такою оцінною шкалою:

+1 бал - позитивний вплив - 1 бал - негативний вплив

** Оцінка ступеню впливу фактора на підприємство здійснюється експертним шляхом за такою оцінною шкалою:

З бали - сильний вплив 1 бал - слабкі впливи 2 бали - помірні впливи 0 - відсутність впливу

2.2 Аналіз мікросередовища підприємства

Близьке оточення підприємства створює мікросередовище, в якому працює підприємство і його конкуренти. Розглянемо основні фактори, які необхідно аналізувати при діагностиці мікросередовища функціонування підприємства (табл. 2.2).

Таблиця 2.2. Фактори мікросередовища

Конкурентне середовище	Постачальники	Покупці	Контактні аудиторії
Структура конкуренції. Наявність замінників, аналогів товарів. Стратегії конкурентів.	Наявність вибору постачальників. Можливість швидко перебудовуватися. «Сила постачальника».	Образ покупця. Купівельна спроможність. Особливості поведінки. Мотиви покупок.	Партнери по бізнесу. Банки. Незалежні ЗМІ. Держустанови. Місцеві влади. Суспільні організації.

Діагностика мікросередовища передбачає аналіз конкурентного середовища, аналіз впливу постачальників, аналіз впливу покупців, аналіз контактних аудиторій.

Аналіз конкурентного середовища.

Конкурентне середовище підприємства - це суб'єкти конкурентної боротьби і їх дії із забезпечення власних інтересів, у результаті чого формуються певні умови діяльності підприємства. У кожній галузі формується власне конкурентне середовище. Аналіз галузі і конкурентного середовища в ній необхідно проводити в певній послідовності. Етапи аналізу галузі:

1. Відбір і розрахунок основних економічних показників (параметрів), які найбільш повно характеризують галузь

2. Визначення конкурентних сил, що діють у галузі, і їх впливу на ситуацію, проведення конкурентного аналізу.

3. Виявлення чинників, рушійних сил, які викликають зміни в структурі конкурентних сил у галузі.

4. Визначення підприємств, які мають найсильніші і найслабкіші конкурентні позиції у галузі.

5. Прогнозування найбільш імовірних кроків стратегічних конкурентів.

6. Визначення ключових факторів успіху підприємства (КФУ) у конкурентній боротьбі.

7. Прийняття остаточного рішення щодо прибутковості і привабливості галузі (заключний етап).

Аналіз впливу постачальників

Вплив постачальників на підприємство досить суттєвий. Ціна, якість їх продукції, умови постачання, дисципліна поставок, експлуатаційні витрати безпосередньо позначаються на собівартості, а отже, і на прибутках підприємства, на його конкурентоспроможності.

Розрізняють постачальників: сировини, матеріалів, основних засобів, енергетичних, фінансових, трудових, інформаційних та інших ресурсів і послуг.

Найбільш загальні критерії оцінки впливу постачальників такі:

1. Техніко-технологічний рівень продукції.

2. Сприятливе поєднання параметрів ціна-якість.

3. Зручність і дешевизна поставок (географія).

4. Висока конкурентостійкість постачальника.

5. Низька ймовірність тиску, погіршення умов, обсягів і якості поставок.

6. Характеристика особливостей продукції, що поставляється (ліквідність, універсальність, дефіцитність, замінність).

7. Можливість удосконалення продукції, що поставляється, відповідно до стратегічних змін на підприємстві.

8. Оцінка рівня конкуренції за ресурсами (кількість підприємств, що використовуватимуть аналогічні види ресурсів).

9. Відсутність значної залежності від постачальника (розміщення замовлень у кількох постачальників, оцінка мобільності переходу на інші ресурси).

10. Можливості використання ресурсів-замінників і наявність підприємств, що зможуть їх виробляти.

11. Оцінка вартості витрат на можливу зміну постачальника.

12. Оцінка можливості інтеграції з постачальниками за окремими видами продукції.

Аналіз впливу на підприємство покупців

Умовою існування підприємства є відшкодування затрат і отримання прибутку. А це можливе лише у випадку, коли споживач, задовольняючи свої потреби, пред'являє попит на продукцію підприємства. Тому центральним завданням оцінки впливу покупців є визначення попиту на продукцію підприємства в даний час і на перспективу.

Аналіз потреб споживачів, а отже, і попиту здійснюють у такій логічній послідовності:

1. проводять сегментацію ринку і визначають найбільш цікаві для підприємства сегменти;

2. вивчають мотивацію поведінки покупців на даних сегментах ринку;

3. ведуть пошук потреб споживачів, які ще не задовольнили.

Сегментація означає поділ ринку на певні групи покупців зі схожими параметрами (доходи, вік, звички, географічне положення, переваги тощо), які потребують специфічних товарів і для яких необхідні такі самі специфічні маркетингові програми. Кожну з таких груп, як цільовий ринок, може вибрати підприємство.

Критерії сегментації ринків промислових товарів:

а) розміщення (дислокація);

б) їх розміри;

в) інтенсивність і регулярність споживання;

г) технологічний рівень тощо.

Провівши сегментацію ринку, підприємство вибирає цільові сегменти, зважаючи на три альтернативи:

Диференційований маркетинг - виробництво кількох різновидів продукту, кожний з яких спрямований на конкретний ринковий сегмент.

Недиференційований маркетинг - масове виробництво одного продукту (сегментація ігнорується).

Концентрований маркетинг - спеціалізація на виробництві високоякісних дорогих продуктів для одного ринкового сегмента.

Якщо рішення щодо вибору цільового сегмента ринку нарешті прийняте, розпочинають розроблення стратегії проникнення на цей сегмент і визначення основних параметрів своєї маркетингової програми. Для цього аналізують те, які позиції на ринку займають товари-конкуренти, що вже перебувають на даному сегменті ринку, які це товари за ціною і якістю, і приймають відповідну стратегію проникнення.

Мотивація поведінки покупців. Вивчення мотивації прийняття рішень споживачами проводять після сегментації за кожним сегментом. Знання мотивації поведінки покупців дає змогу оцінити наявні можливості для їх задоволення в тому чи іншому сегменті. Наявність кращих, ніж у інших покупців можливостей для реалізації мотивів споживання, може забезпечити стійку конкурентну перевагу.

Аналіз впливу контактних аудиторій

Зовнішні партнери (стейкхолдери) - це фізичні та юридичні особи, які зацікавлені у розвитку даного підприємства і здатні впливати на цей розвиток.

До зовнішніх партнерів (контактних аудиторій, стейкхолдерів) зараховують: компаньйонів, власників і співвласників підприємства, акціонерів, а також засоби масової інформації, органи місцевої влади, профспілкові органи тощо, які зацікавлені в успішному розвитку підприємства. Сюди відносять і постачальників.

Для отримання суттєвої підтримки підприємство повинно намагатися максимально задовольняти інтереси партнерів, незважаючи на те, що дані інтереси не завжди збігаються, мотивація стейкхолдерів може бути різною.

3. Маркетингова та цінова політика підприємства

Дослідження маркетингової діяльності підприємства

Маркетингова діяльність на підприємстві направлена на те, щоб, спираючись на запити ринку, встановити конкретні, поточні і головним чином довго часові (стратегічні) цілі, шляхи їх досягнення і реальні джерела ресурсів господарської діяльності, визначати асортимент і якість продукції, оптимальну структуру виробництва і бажаний прибуток.

Для досягнення поставленої мети маркетингова діяльність підприємства забезпечує рішення наступних основних задач:

Забезпечити надійну і достовірну інформацію про ринковий попит і області реалізації, оскільки це важливо для визначення перспективних марок продукції і оптимальних термінів і об'ємів її випуску.

Забезпечити необхідну взаємодію між постачальником і споживачем продукції. Добитися максимального можливого контролю сфери реалізації.

Забезпечити чітке інформування керівництва підприємства про вимоги і побажання споживачів відносно постачання продукції.

Спільно із співробітниками інших підрозділів підприємства забезпечити створення товарної продукції з рівнем якості, що задовольняє вимоги споживача.

Оцінка маркетингової активності підприємства

Елементи маркетингової діяльності	Бали
	Низький	Середній	Високий
Здійснення сегментації ринку		23
Вивчення потреб і переваг клієнтів	20
Рівень контролю за якістю послуг			35
Використання торгової марки	13
Застосування системи знижок в ціні		22
Використання прогресивних методів надання послуг		25
Рівень сервісу			31
Оцінка ефективності рекламних заходів	18

Оцінку ступеня використання елементів маркетингової діяльності підприємства слід здійснювати експертним шляхом. Ступінь маркетингової активності підприємства визначається з використанням шкали, що рекомендується: 13 - 21 - низька, 22 - 30 - середня, 31 - 39 - висока.

Аналіз цінової політики підприємства

Обґрунтування визначення цін на товари (продукцію, роботи, послуги) підприємства належать до визначальних рішень, від яких залежить успіх усієї комерційної діяльності підприємства, ефективності його функціонування.

Практична реалізація самостійності підприємств з питань встановлення цін на товари (продукцію, роботи, послуги), які реалізуються, передбачає розробку його цінової політики, яка являє собою систему рішень підприємства, пов'язаних з визначенням рівня цін.

Розробка цінової політики підприємства покликана забезпечити умови досягнення його стратегічних цілей і завдань та окреслити принципи ціноутворення, методи визначення базового рівня цін, умови і розміри їх диференціації та коригування.

Зміст цінової політики підприємства

Підприємство, враховуючи специфіку свого положення на ринку, може реалізовувати різні цінові стратегії. Виходячи з принципів, покладених в основу ціноутворення, розрізняють стратегії, які ґрунтуються на:

- збуті, вони полягають у орієнтації на збільшення обсягів реалізації та максимізації своєї частки ринку у боротьбі з конкурентами;

- прибутку, вони полягають в орієнтації на отримання підприємством цільової норми та маси прибутку з кожної одиниці товарів, що реалізуються;

- ринковій ситуації, яка склалася. Вони полягають у визначенні рівня ціни, виходячи з кон'юнктури ринку, що склалася.

З точки зору активності та ініціативи підприємства з питань ціноутворення прийнято розрізняти активну та пасивну стратегії ціноутворення. Активну стратегію цін здійснюють підприємства, які більш або менш автономно встановлюють ціни на свою продукцію (товари), орієнтуючись на ринкові умови реалізації. Пасивна стратегія цін характеризується пасивністю підприємства при встановленні цін, їх орієнтацією, перш за все, на дії конкурентів.

Застосовуючи активну стратегію ціноутворення, підприємство може реалізувати різні тенденції щодо рівня цін та їх руху у часі.

Висока ціна на види товарів (продукції), які просуваються на ринок (стратегія високих цін), обирається, коли попит нееластичний (кількість продукції, що реалізується, не залежить від ціни) і відсутня конкуренція.

Вона використовується, перш за все, для нових видів продукції, в умовах дефіцитного ринку, для споживчого ринку на іміджеві та модні товари.

Визначення стратегії ціноутворення - це складне завдання, позаяк необхідно враховувати:

- стадію та динаміку життєвого циклу товару (продукції);

- можливості збільшення попиту (орієнтація на попит);

- наявність і активність конкурентів (орієнтація на стан ринку);

- повні та змінні витрати на виробництво та реалізацію продукції (орієнтація на витрати), які визначають мінімальний рівень ціни, що забезпечує беззбитковість діяльності підприємства.

Визначення стратегії ціноутворення зумовлює і вибір методу ціноутворення.

Для розрахунку мінімального рівня ціни продукції (робіт, послуг) використовуються об'єктивні методи ціноутворення, в основі яких лежить калькуляція ціни.

Оптимальне ціноутворення не може орієнтуватися тільки на ринок або тільки на витрати. Найчастіше необхідно брати до уваги обидва аспекти і використовувати не один, а декілька методів ціноутворення.

Отримана ціна, яка покриває витрати, повинна бути перевірена на її ринкову життєздатність, тобто можливість збуту продукції (товарів) за такою ціною з урахуванням ринкової кон'юнктури. Якщо ця вимога не виконується, необхідно вишукувати резерви зниження собівартості (витрат обігу) або зменшувати норму запланованого прибутку.

4. Аналіз кадрового потенціалу підприємства

Кадровий потенціал - це трудові можливості підприємства, здатність персоналу до генерування ідей, створення нової продукції, його освітній, кваліфікаційний рівень, психофізіологічні характеристики і мотиваційний потенціал.

Основними складовими кадрового потенціалу є:

- освіта;

- рівень кваліфікації;

- професійні здібності;

- професійні навички;

- психометричні характеристики кадрів підприємства.

Оцінка кадрового потенціалу передбачає:

- діагностику основної орієнтації управлінського персоналу - орієнтація на завдання чи відносини;

- розподіл управлінських ролей;

- вміння проектувати;

- наднормативну активність;

- інноваційний потенціал;

- здібність до навчання;

- ролевий репертуар у груповій роботі;

- задоволеність статусом, орієнтація на посадове зростання, наявність резерву на висунення, оцінка кадрового резерву.

Методи оцінки персоналу

№ п/п	Назва методу	Короткий опис методу
1	Джерелознавчий (біографічний)	Аналіз кадрових даних, аркуш по обліку кадрів, особисті заяви, документи про освіту, характеристика
2	Інтерв'юрування (співбесіда)	Бесіда з працівником в режимі «питання-відповідь» по заздалегідь складеній чи вільній схемі для отримання додаткових даних про людину
3	Анкетування (самооцінка)	Опитування працівника за допомогою спеціальної анкети для самооцінки якостей особистості та їх наступного аналізу
4	Соціологічне опитування	Анкетне опитування працівників різних категорій, добре знаючих людину, що оцінюється (керівники, колеги, підлеглі), та побудова діаграми якостей особистості
5	Спостереження	Спостереження за працівником, що оцінюється, в неформальній та робочій обстановці методами моментних спостережень та фотографії робочого дня
6	Тестування	Визначення професіональних знань та умінь, здібностей, мотивів, психології особистості за допомогою спеціальних тестів з наступним їх розшифрування за допомогою «ключів»
7	Експертні оцінки	Формування групи експертів, визначення сукупності якостей і отримання експертних оцінок потенціалу працівника
8	Критичний інцидент	Створення критичної ситуації і спостереження за поведінкою працівника в процесі її вирішення
9	Ділова гра	Проведення організаційної гри, аналіз знань та вмінь, ранжування граків по їх ролям («генератор ідей», «організатор», «критик», «ексерт», «спостерігач» та ін.) і оцінка можливості роботи в малій групі
10	Аналіз конкретних ситуацій	Передача працівнику конкретної виробничої ситуації або проблеми із завданням проведення аналізу і підготовки пропозицій по її розв'язанню
11	Ранжування	Порівняння працівників, що оцінюються, між собою іншими методами і розташування по обраному критерію в порядку зростання або зменшення рангу
12	Програмований контроль	Оцінка професійних знань і вмінь, рівня інтелекту, досвіду і працездатності за допомогою контрольних питань
13	Екзамен (залік)	Контроль професійних знань і вмінь, передбачаючий попередню підготовку того, хто оцінюється, по певному напрямку, дисципліні або ряду проблем та виступ перед екзаменаційною комісією
14	Комплексна оцінка праці	Визначення сукупності оціночних показників якості, складності та результативності праці і порівняння їх з попереднім періодом або нормативом за допомогою вагових коефіцієнтів
15	Атестація персоналу	Комплексний метод оцінки персоналу, що використовує інші методи, для визначення атестаційною комісією відповідність кандидата вакантній посаді або посаді, що займає, і наступного аналізу відповідей для визначення потенціалу працівника

Управління трудовими ресурсами, забезпечення їхнього ефективного використання потребує обов'язкового формування системи оцінки трудового потенціалу підприємства. Аналіз та розрахунки на підприємстві проводяться за категоріями працівників. Штат працівників ПАТ «Київська кондитерська фабрика «Рошен» складається з робочих, спеціалістів та керівників. Більш детально склад представлено у таблиці 4.2.

Штат працівників, чол.

Працівники	Кількість осіб за роками	Відхилення	Питома вага
	2009 р.	2010 р.	2011 р.	2010 р. від 2009 р.	2011 р. від 2010 р.	2009 р.	2010 р.	2011 р.
Робочі	968	980	1056	12	76	86,2	86,3	85,4
Спеціалісти	69	70	82	1	12	6,1	6,2	6,6
Керівники	86	86	98	-	12	7,7	7,5	8
Загальна чисельність	1123	1136	1236	13	100	100	100	100
в тому числі
- жінки	521	547	590	26	43	46,4	48,2	47,7
- чоловіки	602	589	646	-13	57	53,6	51,8	52,3

У 2010 році склад працівників змінився, збільшилась кількість робочих, спеціалістів стало більше лише на одну особу.

У 2011 році значне збільшення як робочих, так і спеціалістів та керівників. Структурно співвідношення категорій працівників не відбулося.

Аналіз складу жінок та чоловіків показав, що структура також майже не змінилася. Жінки складають майже половину від усієї кількості.

Проведемо аналіз кадрового потенціалу робітників за стажем роботи.

Аналіз якісного складу працівників ПП «Україночка»

Стаж роботи	Питома вага, %	Відхилення
	2009 р.	2010 р.	2011 р.	2010 р. від 2009 р.	2011 р. від 2010 р.
1. Стаж більше за 20 років	19,1	19	18,9	-0,1	-0,1
2. Стаж більше за 15 років	17,5	17,4	17,4	-0,1	-
3. Стаж більше за 10 років	5,8	5,8	5,7	-	-0,1
4. Стаж менше ніж 10 років	57,6	57,8	58	0,2	0,2
Всього	100	100	100	-	-

Аналіз структури працівників за стажем роботи показав, що у підприємства досить прогресивна структура кадрів, близько 58% складають молоді спеціалісти (стаж роботи менший за 10 років), однак разом з цим близько 20% складають досвідчені кваліфіковані працівники. Це налає можливість підприємству впроваджувати нові прогресивні технології у виробництво та керування, що свідчить про високий кадровий потенціал підприємства.

Плинність кадрів

Показник	2009 рік	Питома вага.%	2010 рік	Питома вага.%	2011 рік	Питома вага.%	Відхилення
							2010 р. від 2009 р.	2011 р. від 2010 р.
Прибуло робітників - всього	30	100	41	100	124	100	11	83
- з ПТУ;	10	33,3	6	14,6	13	10,5	-4	7
- з технікуму, ВНЗу;	8	26,7	15	36,6	27	21,7	7	12
- за вільним наймом	12	40	20	48,8	84	67,8	8	64
Звільнено робітників - всього	30	100	28	100	24	100	-2	-4
- на пенсію;	5	16,7	3	10,7	2	8,3	-2	-1
- за хворобою (інвалідністю);	2	6,7	-	-	1-	4,2	-2	-1
- за власним бажанням	4	13,3	8	28,6	9	37,5	4	1
- за згодою сторін;	10	33,3	10	35,7	7	29,2	-	-3
- за порушення правил техніки безпеки, санітарії, дисципліни	9	30	7	25	5	20,8	-2	-2
Всього чисельність працівників	1123	-	1136	-	1236	-	13	100

В 2010 році у підприємства збільшилась кількість працівників на 13 чоловіків - за рахунок прийняття на роботу випускників технікумів, вищих навчальних закладів та за вільним наймом. Одночасно кількість звільнених працівників зменшилась на 2 чол.

В 2011 році відбулося зростання кількості працівників на 100 чол. за рахунок прийняття на роботу молодих спеціалістів (випускників навчальних закладів) та робітників за вільним наймом.

Структурний аналіз прийняття на роботу до ПАТ «Київська кондитерська фабрика «Рошен» працівників показав збільшення питомої ваги робітників, які приймаються за вільним наймом (від 40% до 67%), ніж випускників навчальних закладів, тоді як за кількісними показниками відбулося також зростання приймання також і випускників (на 19 чол. у 2011 році). Це свідчить про зважену кадрову політику, бо підприємство приймає як кваліфікованих працівників, так і молодих спеціалістів.

Аналіз звільнень показав їх зменшення при збільшення середньооблікової чисельності персоналу. За період 2009-2011 років змінилась кількість виходів на пенсію на 30 чол., зменшилась кількість звільнень за порушення техніки безпеки, промисл...