Зовнішньоекономічна діяльність

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА

КАФЕДРА ФІНАНСІВ, ОБЛІКУ І АУДИТУ

КУРСОВА РОБОТА

ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ



Вступ

Без здійснення зовнішньоекономічних операцій побудова ринкової системи господарювання не можлива. Просування вітчизняних товарів за кордон дає можливість розширити ринки збуту для українського товаровиробника. Як відомо, основним джерелом інформації про експортну діяльність суб'єкта підприємницької діяльності є дані бухгалтерського обліку. Дослідження розвитку експортних операцій суб'єктів госпо-дарювання свідчить про наявність ряду питань організаційно-мето-дичного забезпечення їх обліку, які є проблемними та призводить до серйозних пору-шень валютного, податкового та митного законодавства. Отже, значимість й недостатній рівень теоретичної розробки питань методології та організації об-ліку експортних операцій у системі зовнішньоторговельною діяль-ністю та потреби практики обумовлюють актуальність обраної теми.

Дослідження проблем обліку експортних операцій представлені в працях таких відомих вітчизняних науковців, як Бабій Л.І., Бутинець Ф.Ф., Герасимович А.М., Голов С.Ф., Кобилянська О.І., Кужельний М.В., Кузьмінський Ю.А., Лукашова І.О., Михайлов В.С., Серобаба Л.А. та інші.

Основним нормативним документом, що регулює порядок здійснення зовнішньоекономічної діяльності, є Закон України „Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16.04.1991 р. № 959-XII із змінами і доповненнями.

Експорт товарів (робіт, послуг) є одним із основних видів зовнішньоекономічної діяльності. Відповідно до Закону України  ”Про зовнішньоекономічну діяльність” експорт товарів - це продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності (у тому числі з оплатою не в грошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів

Перш за все звернемо увагу на те, що важливим для діяльності підприємства є визначення фінансових результатів. Для здійснення аналізу доцільності експортних операцій необхідно оцінити, яка частка продукції (товарів, робіт, послуг) йде на експорт, яка рентабельність даних операцій. Необхідно зіставити результат від продажу продукції (товарів, робіт, послуг) за межі митної території України з урахуванням появи додаткових витрат (митне оформлення, експортне мито та ін.) з результатом від продажу вітчизняним покупцям та замовникам.

Бухгалтерський і податковий облік операцій по експорту (перша подія - відвантаження товарів покупцеві)

1. Загальні поняття обліку експортних операцій;

2. Документальне забезпечення митного оформлення товарів, що експортуються;

3. Строки проведення розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

4. Оцінка товарів при експорті;

5. Облік податків і обов'язкових платежів;

6. Облік операцій з експорту товарів.

1. Згідно з законом України «О зовнішньоекономічній діяльності» Експорт (експорт товарів) - продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою у не грошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів. При цьому реекспорт товарів - це продаж іноземним суб'єктам господарської діяльності або вивіз за межі України товарів, які були раніше імпортовані на територію України

Основним документом, що регламентує діяльність підприємств при переміщені вантажів через митний кордон України, є Митний кодекс України.

Відповідно до митного кодексу України експорт - це митний режим, відповідно до якого товари вивозяться за межі митної території України для вільного обігу без зобов'язання про їх повернення на цю територію та без встановлення умов їх використання за межами митної території України.

Експортна операція - комерційна діяльність, пов'язана з продажем та вивезенням за кордон товарів, робіт, послуг для передачі їх у власність іноземному контрагенту.

В умовах зовнішньоекономічної діяльності існують наступні види експортних операцій:

експорт товару за наявні грошові кошти;

експорт товару в межах державного або комерційного кредиту, або за рахунок відстрочки платежу;

експорт товару на умовах бартерної угоди;

експорт товару в рахунок надання допомоги.

Крім товарів можливий ще експорт робіт (наприклад, будівництво об'єктів за кордоном) та експорт послуг (технічні послуги, навчання фахівців і т.п.).

Будь-яка юридична особа може здійснювати експорт товарів (робіт, послуг) у разі виконання певних вимог:

здійснення експортних операцій повинно бути передбачене її статутними документами;

контракт на експорт товарів (робіт, послуг) має бути укладений у письмовій формі та відповідати всім вимогам, встановленим Положенням про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів);

при визначенні предмету експортного контракту повинні бути враховані такі обмеження, як квотування та ліцензування експорту, визначені законодавством України.

Експорт робіт, послуг класифікується як експорт капіталу, тобто як вивезення за межі України капіталу в будь-якій формі з метою отримання прибутку від виробничої та інших форм господарської діяльності.

Але при укладенні експортних угод слід пам'ятати, що деякі види експорту в Україні заборонені, зокрема:

експорт з території України предметів, які представля-ють національне, історичне або культурне надбання українсь-кого народу, що визначається відповідно до законів України;

експорт товарів, який здійснюється з порушенням прав промислової та інтелектуальної власності.

Детальний перелік товарів, експорт яких заборонений, затверджується Верховною Радою за поданням Кабінету Міністрів України.

Для здійснення експортної діяльності використовуються генеральні, разові та відкриті (індивідуальні) ліцензії.

З кожного виду товару встановлюється лише один вид ліцензії.

2. Товари та інші предмети, що переміщуються через митний кордон України, підлягають митному оформленню.

Мета цієї процедури - забезпечення митного контролю, застосування засобів державного регулювання ввезення на митну територію України, вивезення за її межі та транзиту через територію України товарів та інших предметів.

Операції митного оформлення, порядок їх здійснення, а також форми митних декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів і транспортних засобів, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Залежно від предмета експорту митним органам надаються такі документи:

- вантажна митна декларація, що підтверджує факт перетину митної території і надалі підтверджує право на засто-сування нульової ставки за податком на додану вартість;

- провізна відомість або САRNET TIR (складається на май-но, товари вартістю до 100 дол., на які не складається вантажна митна декларація);

- товарно-супровідні документи - транспортні накладні;

- рахунки-фактури, інвойси;

- довідка про декларування валютних цінностей, доходів і майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, або довідка про відсутність за межами Україну валютних цінностей;

- ліцензія Мінекономіки України на товари, що підлягають ліцензуванню;

- дозвіл комісії з експортного контролю;

- фітосанітарний сертифікат;

- ветеринарний сертифікат;

- дозвіл служби екологічного контролю на вивіз товарів;

- свідоцтво про допущення до перевезення транспортного засобу або контейнера для перевезення вантажів під митни-ми печатками і пломбами (для українських перевізників);

- інформаційний лист Державної митної служби з переліком висновків;

- експертний висновок територіального органу Держстандарту України;

- дозвіл Міністерства культури (у разі вивезення культурних цінностей);

облікова картка суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності;

разова (індивідуальна) ліцензія на право здійснення певних видів зовнішньоекономічної діяльності;

платіжні документи на переказ сум митних платежів та інших податків;

інші документи.

3. При здійсненні розрахунків із зовнішньоекономічних операцій треба враховувати вимоги, встановлені Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

При здійсненні експортних операцій виручка резидентів підлягає зарахуванню на їхні валютні рахунки в уповноважених банках в терміни виплати заборгованостей, зазначені в контракті, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки ввізної вантажної митної декларації) або з моменту підписання акту чи будь-якого іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інте-лектуальної власності.

Початком відліку законодавчо встановленого терміну розрахунків в іноземній валюті при здійсненні резидентами України експортних операцій вважаються:

у разі експорту товарів - наступний календарний день після дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується;

у разі виконання робіт (послуг) - наступний календарний день після дати підписання акту або іншого документа, що засвідчує виконання робіт (надання послуг), експорт прав інтелектуальної власності.

Порушення цих термінів спричиняє стягнення пені за кожен день прострочення у розмірі 0,3% від суми неодержаної виручки.

Перевищення зазначених термінів здійснення розрахунків при експортних операціях допускається у разі віднесення здійснюваних операцій до операцій кооперації, консигнації, комплексного будівництва, оперативного і фінансового лізингу, постачання складних технічних виробів і товарів спеціального призначення при отриманні індивідуальної ліцензії НБУ.

4. Експортна ціна товарів складається з чотирьох основних елементів:

1. Витрати виробника товару:

собівартість продукції (вартість матеріалів, амортизація основного капіталу, оплата робочої сили, накладні витрати, витрати на управління інші витрати в розрахунку на одиницю товару);

витрати на пакування та маркірування товару;

прибуток

2. Витрати в країні експортера:

навантаження товару на складі продавця;

перевезення товару зі складу продавця до основного транспорту перевезення (залізничної станції, порту);

розвантаження товару (на залізничній станції, в порту);

складування товарів в пункті перевалки вантажів (на залізничній станції, в порту);

навантаження товарів на основний транспорт (судно, у вагон, автомашину на пункті перетину кордону);

перевезення товару до кордону експортера;

страхування товару до кордону експортера (приймається сторонами самостійно, крім СІF, СІР);

інші витрати в країні експортера (комісійна винагорода посереднику, реклама, просування товару);

експортні формальності (митне оформлення, експортне мито, сертифікат походження товару, сертифікат якості, ліцензія);

перевезення товару до кордону імпортера

3. Витрати на основне перевезення:

транспортування товару від пункту перевалки в країні експортера до пункту перевалки в країні імпортера (фрахт);

страхування товару від пункту перевалки в країні експортера до пункту перевалки в країні імпортера (приймається сторонами самостійно, крім СІF, СІР).

4. Витрати в країні імпортера:

розвантаження товару з основного транспортного засобу в перевалки вантажів (на залізничній станції, в порту);

складування товару в пункті перевалки (на залізничній станції, в порту);

навантаження товару в пункті перевалки;

перевезення товару від основного транспортного засобу до складу покупця;

страхування товару в країні імпортера (приймається сторонами самостійно, крім СІF,СІР);

розвантаження товару на складі покупця;

доставка товару до пункту перевалки (порт)

5. При здійсненні операцій по вивезенню товарів з митної території України підприємства, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, зобов'язані нараховувати і сплачувати такі обов'язкові платежі:

вивізне мито;

митні збори.

Операції з продажу товарів, що були вивезені (експортовані) підприємством-експортером за межі митної території України, оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою.

Документальним підтвердженням права підприємства-експортера на застосування нульової ставки ПДВ до операцій з експорту товарів є належним чином оформлена вантажна митна декларація.

Обов'язковою умовою застосування нульової ставки ПДВ є вивезення товарів за межі митної території України.

З метою підтвердження фактичного перетину товарами митного кордону на оригіналі п'ятого аркуша ("примірник для декларанта") вантажної митної декларації митним орга-ном, що здійснював митне оформлення експорту товарів, робиться напис "Задекларовані в цій ВМД товари вивезено за межі митної території в повному обсязі" та зазначається дата фактичного вивозу. Напис засвідчується гербовою печаткою митного органу. Запис здійснюється лише після одержання від митного органу, розташованого на митному кордоні України, через який здійснювалося вивезення това-рів, офіційного повідомлення про фактичне вивезення цієї продукції за межі митної території України у повному обсязі.

Застосування нульової ставки ПДВ до операцій підприємства-експортера з продажу товарів, що були вивезені (екс-портовані) за межі митної території України, надає такому підприємству право на відшкодування з державного бюджету сум ПДВ, сплаченого постачальникам при придбанні експор-тованих товарів (експортне відшкодування).

Для визначення суми експортного відшкодування до скла-ду податкового кредиту з ПДВ включаються суми податку, фак-тично сплачені підприємством-експортером коштами у складі ціни придбання товарів (робіт, послуг) іншим підприємствам.

Право на бюджетне відшкодування може виникнути у платника податків тільки в тому випадку, якщо в звітному періоді загальна сума податкового кредиту перевищує суму податкових зобов'язань.

Підприємство-експортер набуває права на отримання експортного відшкодування протягом 30 календарних днів з дня подання розрахунку експортного відшкодування органу податкової служби.

Зазначений розрахунок подається разом із такими доку-ментами:

оригіналом п'ятого аркуша вантажної митної деклара-ції, що підтверджує факт вивезення (експортування) товарів за межі митної території України;

копіями платіжних доручень, завірених банком, про перерахування платником податків коштів на користь іншого платника податків в оплату придбаних товарів, з урахуванням податків, нарахованих на ціну такого придбання. експортна операція витрати вексель

Якщо платник податку не подає розрахунок експортного відшкодування у встановлені строки, експортне відшкодування не надається, а суми такого відшкодування враховуються у розрахунку зобов'язань такого платника податку з податку майбутніх податкових періодів.

Якщо фактичний вивіз товарів на межі митної території України не підтверджується, операції з продажу товарів розглядаються як операції з продажу товарів на митній території України і підлягають оподаткуванню ПДВ на загальних підставах за ставкою 20 %.

Якщо експортуються товари, які звільнені від ПДВ, то застосування нульової ставки не дозволяється, тому суми податкового кредиту не буде, і ПДВ, сплачені постачальни-кам сировини, використаного для виробництва пільгової про-дукції, включається до складу валових витрат, відповідно до пп.5.3.3. статті 5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємства».

На товари, що відвантажені на експорт, а також послу-ги, зроблені нерезидентом, оформляється податкова накладна, обидва екземпляри якої зберігаються платником податків.

Акцизний податок

При реалізації підакцизних товарів на експорт за іноземну валюту акцизний податок не справляється.

Документальним підтвердженням права підприємства-експортера на звільнення операцій з реалізації підакцизних товарів на експорт від справляння акцизного податку є:

довідка банку про надходження коштів у іноземній валюті на поточний рахунок підприємства-експортера;

оригінал п'ятого аркуша ("примірник для декларанта") вантажної митної декларації з написом митного органу про фактичне вивезення експортованих підакцизних товарів за межі митної території України.

6. У разі коли перша подія експортної операції - відвантаження товару, дебіторська заборгованість, що виникла в обліку підприємства погашатиметься коштами, тобто є монетарною. В обліку дохід визнається в сумі вартості товару в валюті, перерахованої за курсом НБУ на дату реалізації товару. Цей самий курс використовується для відображення в обліку дебіторської заборгованості, що виникла. Після надходження виручки за експортовану продукцію заборгованість покупці-нерезидента перераховується за курсом НБУ на день отримання цієї оплати і відображується у складі інших операційних доходів (витрат). У випадку коли погашення заборгованості здійснюється частинами у різних звітних періодах, неоплачена частина заборгованості перераховується на кожну дату балансу до її повного погашення.

Якщо першою подією при експорті товару є сам експорт, тобто відвантаження покупцеві товару, який не був попередньо оплачений у попередніх звітних податкових періодах, то дохід від реалізації визначається «за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, що діяв на дату визнання таких доходів». Тобто, бухгалтер відображає дохід від реалізації експортованого товару датою оформлення ВМД на експорт і з урахуванням курсу Нацбанку на дату оформлення ВМД, яка зазначається на овальній печатці митниці. Так операція відображається як у бухгалтерському, так і в податковому обліку. До витрат підприємство відносить собівартість реалізованого товару за датою визнання доходів від реалізації відповідно до п. 138.4 ПКУ.

Основним завданням обліку експортних операцій є:

формування достовірності інформації про реалізацію експортних товарів;

своєчасне виявлення та правильне визначення фінансового результату від експорту;

- формування достовірності інформації про стан розрахунків з іноземними покупцями та посередниками;

- формування достовірності інформації про курсові різниці.

Після переходу права власності від продавця до покупця в бухгалтерському обліку дохід від реалізації відображається за дебетом рахунку 362 «Розрахунки з іноземними покупцями» і кредиту рахунку 70 «Доходи від реалізації» з використанням відповідних субрахунків.

Після цієї операції можливе відображення витрат з експортних операцій, а саме списання реалізованих на експорт товарів за дебетом рахунку 90 « Собівартість реалізації»і кредиту рахунків 28 «Товари» або 26 «Готова продукція» за обліковою вартістю.

В процесі реалізації експортної продукції у підприємства виникають комерційні витрати, зокрема такі, як витрати на підготовку товарів до відвантаження, їх перевезення всередині країни та за кордоном, вантажно-розвантажувальні роботи, страхування та зберігання вантажів в дорозі, оплату зборів за митне оформлення вантажів тощо. Такі витрати накопичуються на рахунку 93 «Витрати на збут» з подальшим перенесенням до складу фінансових результатів.

Підставою для обліку експортних товарів та їх руху є оформлені відповідним чином товаросупровідні, транспортні, експедиторські, страхові, складські, розрахункові, митні, претензійно-арбітражні, а також банківські документи.

Визначним принципом облікової політики підприємства, що формує момент реалізації, виступає дата пред'явлення зазначених вище документів покупцеві або пред'явлення їх до уповноваженого банку, отримання грошових коштів, надання покупцем векселя, комерційного кредиту або іншого документу, який гарантує оплату.

Підтвердженням завершення експортної операції є відбитки печатки митниці країни-одержувача на товаросупровідних документах і довідки банку про надходження грошових коштів на рахунок підприємства.

Реалізація експортної продукції і експортних товарів відображається за контрактною вартістю відповідно до базисних умов поставки. При визначенні контрактної вартості враховуються облікова вартість і базисні умови поставки. ПДВ і акцизний збір по експортних товарах в контрактні ціни не включаються. Додатковими елементами контрактної вартості експортної продукції і експортних товарів є мито, митні збори і транспортні витрати залежно від базисних умов поставки.

Одночасно з реалізацією в бухгалтерському обліку відображається списання первісної вартості реалізованих експортних товарів (собівартості експортної продукції) і накладних витрат, пов'язаних з цією операцією (мито, митний збір, транспортні витрати тощо).

Аналітичний облік експортних операцій необхідно організовувати за трьома основними напрямками:

за кожним покупцем;

за кожним платежем;

за валютою платежу.



Табл. 1.1 Типова схема обліку експортних операцій.

№ п/п	Зміст господарських операцій	Кореспонденція рахунків
		дебет	кредит
1	Відвантажено товари на експорт.	362	702
2	Нараховано ПДВ (за нульовою ставкою).	702	641
3	Списано собівартість вартість реалізованих товарів.	902	281
4	Акцептовано рахунок транспортної організації за перевезення товару, що експортується.	93	631
5	Відображено суму ПДВ у вартості транспортних послуг.	641	631
6	Нараховано та сплачено мито	93 642	642 311
7	Нарахавано та сплачено митні збори	93 377	377 311
7	Сума доходу списана на фінансовий результат.	702	791
8	Собівартість списана на фінансовий результат.	791	902
9	Витрати на збут списані на фінансовий результат.	791	93
10	На транзитний валютний рахунок надійшла виручка від нерезидента.	314	362

Розглянемо 2 види експорту товарів:

1. експорт з наступної оплатою:

2. експорт на умовах попередньою оплатою

Експорті з наступною оплатою.

У разі якщо згідно з положеннями зовнішньоекономічно-го договору продаж товарів покупцю-нерезиденту здійсню-ється на умовах попередньої поставки, після відвантаження експортованих товарів у бухгалтерському обліку виникає дебіторська заборгованість (дебетовий залишок за рахунком 362 "Розрахунки з іноземними покупцями").

Первісна балансова вартість дебіторської заборгованості в іноземній валюті покупця-нерезидента визначається за офі-ційним курсом НБУ на дату відвантаження товарів.

Наявність дебетового залишку за рахунком 362 "Розра-хунки з іноземними покупцями" означає, що покупець-нерезидент має грошову заборгованість перед підприємством-експортером з оплати вартості експортованих на його користь товарів.

Грошова заборгованість покупця-нерезидента в іноземній валюті відноситься до монетарних статей балансу, вартість яких підлягає переоцінці у зв'язку зі зміною офіційного курсу НБУ.

Тому станом на останній день кожного звітного кварталу розмір дебіторської заборгованості в іноземній валюті покупця-нерезидента перед підприємством-експортером, відображеної у бухгалтерському обліку підприємства, повинен перераховуватися за поточним офіційним курсом НБУ.

Перерахунок балансової вартості дебіторської заборгованості в іноземній валюті здійснюється шляхом визначення її вартості за офіційним курсом НБУ, встановленим на дату складання балансу (останній день звітного кварталу).

Наприклад

Підприємством відповідно до зовнішньоекономічного договору був відвантажений товар на суму $1000. Оплата за товар надійшла в наступному звітному періоді.

Офіційні курси долара, установлені НБУ, становили:

на дату оформлення експортної ВМД - 8,4 грн. за $1;

на кінець звітного періоду - 8,5 грн. за $1;

на дату одержання оплати -- 8,3 грн. за $1.

Собівартість товару -- 8000 грн.

Збори за митне оформлення товарів - 100 грн.

Складаємо журнал господарських операцій

Табл. 1.2 Журнал господарських операцій.

№ п/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків	Сума
		Дебет	Кредит
1	Відвантажено товар покупцю - нерезиденту	362	702	1000$ 8400
2	Відображено ПДВ	702	641	0
3	Списано собівартість вартість реалізованих товарів.	902	281	8000
4	Нараховані збори за митне оформлення товарів	93	377	100
5	Сплачено збори за митне оформлення товарів	377	311	100
6	Сума доходу списана на фінансовий результат.	702	79	8400
7	Собівартість списана на фінансовий результат.	79	902	8000
8	Списано суму митних зборів на фінансовий результат	79	93	100
9	Відображено курсову різницю по заборгованості покупців на останній день місяця позитивна (8.5-8.4)х 1000$	362	714	100
10	Списана на фінансовий результат позитивна курсова різниця	714	79	100
11	На транзитний рахунок надішли гроші від покупців - нерезидентів	314	362	1000$ 8300
12	Відображена курсова різниця по заборгованості покупців на дату оплати (8.3-8.5)х 1000$	945	362	200
13	Списана негативна курсова різниця на фінансовий результат	79	945	200

Експорт на умовах попередньою оплатою

Якщо згідно з положеннями зовнішньоекономічного до-говору продаж товарів покупцю-нерезиденту здійснюється на умовах попередньої оплати, після надходження коштів в оп-лату експортованих товарів у бухгалтерському обліку виникає кредиторська заборгованість (кредитовий залишок за рахун-ком 681 "Розрахунки по авансах одержаних").

Наявність кредитового залишку за рахунком 681 "Розрахунки по авансах одержаних" означає, що підприємство-експортер має товарну заборгованість перед покупцем-нерезидентом з поставки товарів, що експортуються.

Така заборгованість підприємства не відноситься до монетарних статей балансу, вартість яких підлягає переоцінці у зв'язку зі зміною офіційного курсу НБУ.

Тому кредиторська заборгованість перед покупцем-нерезидентом, що обліковується в балансі підприємства-експортера, не підлягає переоцінці у зв'язку зі зміною курсу іноземної валюти, у якій покупець-нерезидент здійснив розрахунки з підприємством-експортером.

Розглянемо облік таких операцій на прикладі.

Приклад

Від нерезидента отримана попередня оплата в розмірі $1000. У наступному звітному періоді товар відвантажений покупцеві.

Офіційні курси долара, установлені НБУ, склали:

на дату одержання передоплати - 8,05 грн. за $1;

на кінець звітного періоду -- 8,04 грн. за $1;

На дату відвантаження товару - 8.03 грн. за 1 $.

Собівартість товару дорівнює 7000 грн.

Митні збори - 100 грн.

Припустимо, що яких-небудь надходжень, крім попередньої оплати в розмірі $1000,00, в іноземній валюті на валютний рахунок підприємства протягом розглянутих звітних періодів не було.

Табл. 1.3 Журнал господарських операцій.

№ п/п	Зміст операції	Бухгалтерський облік
		по дебету рахунків	по кредиту рахунків	сума, грн.
1	На транзитний рахунок отримана попередня оплата від нерезидента (курс НБУ-- 8,05 грн. за $1)	312	681	$1000,00
				8050,00
2	По валюті, що значиться на балансі, на кінець звітного періоду відображена негативна курсова різниця: (8,04 - 8, 05) х 500	945	312	5,00
3	Нараховані та сплачені збори за митне оформлення товарів	93 377	377 311	100 100
4	Списана собівартість реалізованого товару	902	281	5000
5	Відвантажено товар покупцеві (за курсом НБУ, що діяв на дату одержання передоплати -- 8,05 грн. за $1)	362	702	$1000,00 8050,00
6	Списано на фінансовий результат собівартість	79	902	7000
7	Списано на фінансовий результат сума митних зборів	79	93	100
8	Списано дохід від реалізації товарів на фінансовий результат	702	79	8050
9	Відображено взаємозалік	681	362	1000$ 8050



Варіант 3

Табл. 1.4 Книга господарських операцій по імпорту та купівлі валюти

№	Зміст операції	Д-т	К-т	Сума
1	Перераховано кошти для придбання валюти 15 000 х 7,42	333	311	15 000 євро.
				111 300 грн.
2	Перераховано комісійну винагороду 15 000 х 7,42 х 2 %	333	311	2 226 грн.
3	Перераховано кошти для оплати збору у Пенсійний фонд 15 000 х 7,42 х 0,2 %	333	311	222,6 грн.
4	Зарахована на валютний рахунок при-дбана інвалюта за курсом НБУ 15 000 х 7,41%	312	333	15 000 євро.
				111 150 грн.
5	Відображені витрати з оплати комісійної винагороди банку	377 92	333 377	2 226 грн.
6	Нараховано й віднесено на витрати збір у Пенсійний фонд	651 92	333 651	222,6 грн.
7	Відображено різницю між фактичною купівлею іноземної валюти та курсом НБУ 15 000 х (7,42-7,41)	949	333	150 грн.
8	Списано на фінансовий результат витрати від операційної курсової різниці	791	949	150 грн.
9	Списано на фінансовий результат витрати пов'язані із виплатою комісійних банку	791	92	2 226 грн.
10	Списано на фінансовий результат витрати пов'язані із збором у Пенсійний фонд	791	92	222,6 грн.
11	Здійснено передоплату нерезиденту за товари 15 000 х 7,42	371	312	15 000 євро.
				111 300 грн.
12	Нараховано та сплачено мито 15 000 х 7,43 х 10 %	642	311	11 145 грн.
	Нарахованота сплачено митний збір 15 000 х 7,43 х 0,2%	377	311	222,9 грн.
13	Віднесено до податкового кредиту суму ПДВ (15 000 х 7,43 + 11 145) * 20%	641	377	24 519 грн.
13	Оприбутковано товари за курсом на дату перерахування авансу	281	632	15 000 євро.
				111 300 грн.
14	Віднесена сума сплаченого мита на собівартість товарів	281	642	11 145 грн.
15	Віднесена сума сплаченого митного збору на собівартість товарів	281	377	222,9 грн.
13	Відображено відпускну вартість відвантажених покупцям товарів із ПДВ	361	702	175 000 грн.
14	Списання вартості відвантажених товарів	902	281	122 667,9 грн.
15	Нараховання суми податкового зобов'язання по ПДВ	702	641	35 000 грн.
16	Надходження коштів від покупців за реалізовані товари	311	361	210 000 грн.
17	Сплачений ПДВ по імпортному товару	377	311	24 519 грн.
18	Відображено взаємозалік заборгованостей	632	371	15 000 євро. 111 300 грн.
19	Списання суми чистого доходу від реалізації товарів (за вирахуванням ПДВ) фінансові результати	702	791	140 000 грн.
20	Списання собівартості реалізованих товарів на фінансові результати	791	902	122 667,9 грн.

Книга господарських операцій по експорту та продажу валюти

№	Зміст операції	Д-т	К-т	Сума
1	Оприбутковано цукор-пісок	281	631	17 500 грн.
2	Відображено суму податкового кредиту з ПДВ	641	631	3 500 грн.
3	Оплачено вартість цукор-пісок	631	311	21 000 грн.
4	Здійснено передоплату резиденту за товари 20 500 х 50% х 5,05	313	681	10 250 дол.сша
				51 762,5 грн.
5	Відвантажено товари на експорт 20 500 х 5,06	362	702	20 500 дол.сша
				103 730 грн.
6	Нараховано ПДВ (за нульовою ставкою)	702	641	0 грн.
7	Списана собівартість реалізованих товарів	902	281	17 500 грн.
8	Нарахавано та сплачено митні збори 20 500 х 0,2% х 5,06	93 377	377 311	207,46 грн.
9	Перераховано іноземну валюту для продажу 10 250 х 40% х 5,05	334	312	4 100 дол.сша
				20 705 грн.
10	Списано собівартість реалізованої валюти	942	334	20 705 грн.
11	Зараховано на поточний рахунокк кошти від продажу іноземної валюти 4 100 х 5,07	311	711	20 787 грн.
12	Нарахована та сплачена винагороду банку 20 787 х 2%	942 685	685 311	415,74 грн.
13	Відображення негативної курсової різниці (5,06 - 5,05) * 4 100	925	334	41 грн.
14	Списано на фінансовий результат дохід вiд продажу іноземної валюти	711	791	20 787
15	Списано на фінансовий результат витрати повязанані з продажем іноземної валюти	791	942	21 120,74
16	Списано на фінансовий результат негативну курсову різницю.	791	925	41 грн.
17	Надійшли кошти від не резидента	312	362	10 250 дол.сша
				52 172,5 грн.
18	Відображення позитивної курсової різниці (5,09 - 5,06) * 10 250	362	714	307,5 грн.
19	Списання суми чистого доходу від реалізації товарів (за вирахуванням ПДВ) фінансові результати	702	791	103 730 грн.
20	Списано на фінансовий результат собівартість реалізованих товарів	791	902	17 500 грн.
21	Списано на фінансовий результат витрати пов'язані із виплатою митних зборів	791	93	207,46 грн.

В рузультаті виконання операції імпорту та купівлі валюти отримано прибуток в розмірі 14 733,5 грн, а експорту та продажу валюти - 85 647,8.



Список літературних джерел

1. Багрова І. В. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: Підручник для студ. вищих навч. закладів / І. В. Багрова. -- К.: Центр навчальної літератури, 2004. -- 580 с. -- ISB№ 966-8253-95-7.Коммерческий портфель (книга коммерческого менеджера, книга аналитика, книга коммерсанта). -- М.: 1995. -- С. 752.

2. Бутинець Ф.Ф. Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності: навч. посіб-ник / Ф. Ф. Бутинець, І. В. Жиглей, В. М. Пархоменко. -- Житомир: ПП Рута, 2002р. -- 462 с. Менеджмент внешнезкономической деятельности. / Под ред. д.е.н., проф. Кириченко Н. Н. -- К.: Надра, 1998. -- 464 с.

3. Дідківський М. І. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства: навч. посібник / М. І. Дідківський. -- К.: Знання, 2006. -- 462 с. -- (Вища освіта XXI століття). -- ISB№ 966-346-076-8.

4. Дахна І. І Зовнішньоекономічна діяльність: навч. посібник для студ. вищих навчальних закладів / За ред. І. І. Дахна. -- К.: Центр навчальної літератури, 2006. -- 360 с. -- ISB№ 966-364-277-7.

5. Козак Ю. Г. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: навч. посібник для студ. вищих навч. закладів/ Одеський держ. екон. ун-т; за ред. Ю. Г. Козака, Н. С. Логвінової, І. Ю. Сіваченка [2-е вид.] -- К.: Центр навчальної літератури, 2006. -- 792 с. -- ISB№ 966-364-221-1.

6. Мазаракі А. А. Регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні: навч.посібник / [А.А. Мазаракі, В. В. Юхименко, Л. П. Сєрова, О. П. Гребельник]; за ред. А. А. Мазаракі. -- К.: КНТЕУ, 2003. -- 272 с.

7. Мазаракі ААРегуляторна політика у сфері зовнішньої торгівлі: Монографія /Міністерство освіти і науки України. -- К.: КНТЕУ, 2010. -- 470с.-978-966-629- 441-1.

8. Мних Є. В. Економічний аналіз діяльності підприємств / Є. В. Мних. -- К.: КНТЕУ, 2008. -- 514 с.

9. Науменко В. П. Митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні: Монографія / В. П. Науменко, П. В. Пашко, В. А. Руссков. -- К: Знання, 2006. -- 394 с. -- ISB№ 966-346-132-2.

10. Небильцова В. М. Облік зовнішньоекономічної діяльності: навч. посібник / В. М. Небильцова, О. В. Небильцова, О. В. Овдій. -- К: Хай -- Тек Прес, 2007. -- 256 с. Недужий И. И. Международньїе торги. -- М.:, 1995. -- 144 с.

11. Нідзельська О. В. Порядок оплати податків і зборів при імпорті транспортного засобу на митну територію України / О. В. Нідзельська // Вісник податкової служби України, 2000. -- № 9. -- 16--19 с.

12. Никитина М. Г. Структурньїе особенности мирового хозяйства / М. Г. Ники- тина. -- С: Таврія Плюс, 2000. -- 152 с.

Размещено на Allbest.ru

...