Статистика цін і тарифів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Метою даної курсової роботи є детальне ознайомлення з матеріалами на тему «Статистика цін і тарифів», оволодіння теоретичними основами, вдосконалення своїх знання в цій області, і безпосередньої застосування цих знань на практиці. В основі розрахунків лежать оригінальні дані, що дозволить безпосередньо, на прикладі, ознайомиться з предметом статистики цін і тарифів.

І це особливо важливо при переході України до ринкової економіки багато підприємств зіткнулися з серйозними проблемами, так як раніше не замислювалися про витрати на виробництво, не думали про ринки збуту і не займалися ціноутворенням. Внаслідок цього багато вітчизняних товари виявилися неконкурентоспроможними і програли свої позиції іноземним аналогічним товарам, які були дешевше і якісніше, що відповідало споживчим вимогам. Ось чому сьогодні статистика є найважливішою ланкою у всій економіці, пред'являючи додаткові вимоги до управлінського персоналу. Оволодіння статистичної методології - одна з неодмінних умов пізнання кон'юнктури ринку, вивчення тенденцій і прогнозування попиту та пропозиції, прийняття оптимальних рішень на всіх рівнях комерційної діяльності на ринку товарів і послуг, у зв'язку з цим важливу роль набуває такий розділ статистики, як статистика цін.

Предметом статистики цін є всебічне вивчення цін та ціноутворення. Статистика цін вивчає рівні і структуру цін, співвідношення цін і динаміку цін, варіації цін і еластичність цін у різних аспектах, а також аналізує вплив цін на найважливіші вартісні соціально-економічні показники.

Багатоаспектний комплекс проблем, іменований статистикою цін, існує як самостійний блок показників і є складовою частиною соціально-економічної статистики та статистики фінансів.

Статистика цін завжди використовувалася для вирішення всіх державних програм економічного і соціального розвитку країни, для прийняття та аналізу виконання перспективних планів. Значення всебічного вивчення цін у даний час важко переоцінити. Воно зростає в зв'язку з аналізом здійснюваної в країні економічної реформи.

У сучасних умовах ціни є складною економічною категорією, основою ринкового механізму, а ціноутворення - інструментом маркетингу. Взаємозв'язок цін з системою народногосподарських, галузевих і регіональних економічних показників у більшості випадків характеризується тим, що ціна виступає як один з факторів, що впливають на закономірності соціально-економічних процесів і явищ. Ціни впливають на всі результативні вартісні показники: валовий випуск товарів і послуг, ВВП країни, кінцеве споживання і накопичення товарів і послуг і т.п. Від рівня цін залежать: проміжне споживання, витрати виробництва та обігу, величина валового прибутку економіки і прибутку окремих галузей і підприємств, показники рентабельності та ефективності виробництва. Ціна є регулятором співвідношення попиту і пропозиції; обсягу і структури розміщення виробництва по регіонах країни. Ціна суттєво впливає на швидкість обігу товарів, грошову емісію і формування бюджетів - федерального, регіонального і д.р. Ціни виступають як економічний чинник, що визначає купівельну спроможність грошових доходів населення, величину прожиткового мінімуму окремих груп населення. Динаміка цін робить прямий вплив на рівень і структуру споживання населення, на співвідношення у споживанні матеріальних та духовних благ, рівень і якість життя народу в цілому і його різних соціальних груп.

Всебічне вивчення цін передбачає використання всього арсеналу статистичних методів: вибіркові обстеження, абсолютні та відносні величини, групування, середні величини, індекси, ряди динаміки, показники варіації, кореляційний аналіз, графічний метод і буд. Практично державна статистика більш широко застосовує вибіркові обстеження, метод середніх величин, індексний і графічний методи. У наукових дослідженнях у галузі статистики цін використовуються також інші методи.

Державною статистикою передбачається перспективне вдосконалення статистики цін як найважливішого блоку соціально-економічної статистики та статистики фінансів. Першорядне вдосконалення російської статистики цін передбачає реалізацію двох генеральних напрямків її розвитку. По - перше, побудова системи показників, об'єктивно відображають специфіку і тенденції зміни цін в сучасних умовах. По - друге, розробку принципово нової системи збору статистичної інформації про ціни, прийнятої у світовій практиці.

У курсовій роботі велика увага приділяється саме розгляду методів розрахунку і аналізу індексів цін, на прикладі будівельної компанії «ЗАЕРС», яка успішно функціонує на московському ринку протягом 10 років.

1. Теоретична частина

1.1 Завдання статистики цін

В основу сучасної класифікації концептуальних завдань статистики цін, окрім аналізу динаміки цін, вивчення структури цін, регіональних відмінностей цін, їх коливання і сезонності, співвідношення цін на різні товари можуть бути так само покладено такі критерії: цілі, що досягаються рішенням завдання, і суб'єкти, зацікавлені у вирішенні задачі.

Перша класифікація включає три концептуальні завдання.

1. Характеристика стану (кон'юнктури) ринку. Вирішуючи цю загальну задачу в умовах ринку, статистика розглядає поведінку цін як опосередковану реакцію на зміну економічної ситуації (грошова емісія, збалансованість попиту і пропозиції, зростання і диференціація доходів населення, зміна цін на взаємозв'язані товари, зміна рівня якості товарів і вимог до нього і т. д.).

2. Характеристика ціни як інструменту управління ринком. З цієї позиції статистика вивчає можливості і ступінь впливу цін на виробництво (в тому числі і з допомогою податків, закладених в структуру ціни), звернення (від ціни залежать швидкість обороту і витрати обігу), попит. Загальновизнана зворотна залежність між ціною і попитом не завжди підтверджується на практиці, наприклад у випадку «престижної» ціни або ціни «показника якості». Статистика цінмає можливість обгрунтувати економічні важелі для маркетингового регулювання ринку.

3. Аналіз цін з позиції маркетингового управління ціноутворенням і державного регулювання цін. Вирішення цієї задачі передбачає статистично виявити закономірності ціноутворення, поведінки цін і поведінки покупця, встановити вплив їх на рівень життя, змоделювати і здійснити прогноз зміни цін.

Друга класифікація - з позиції користувачів і замовників статистичної цінової інформації - виділяються такі загальні завдання статистики цін.

1. З позиції держави: вивчення ціни як знаряддя соціальної та економічної ефективності ринку, як чинника рівня життя, як головної складової інфляційних процесів; вивчення впливу цін на ринок праці, прогнозування наслідків зміни ціни; вивчення ціни в ролі дефлятора для перерахунку вартісних показників: як найважливішого чинника формування бюджету; статистичне вивчення цін, моделювання їх закономірностей для прийняття рішень щодо ціноутворення, для контролю над грошовим обігом у країні; аналіз цін з метою регулювання рівня цін на стратегічні і життєво важливі товари, для виявлення галузей, в які невигідно вкладати капітал, де неефективний приватний сектор, і т. д.

2. З позиції виробника, продавця: вивчення цін як інструменту маркетингу, аналіз внутрішньовидових, регіональних рівнів цін і їх диференціації, моделювання взаємозв'язку цін і якісних характеристик товару, структури цін у галузі, вивчення цін альтернативних товарів та інших субринков і т. д.

3. З позиції покупця: вивчення цін як фактора індексації доходів, формування споживчого кошика і прожиткового мінімуму; визначення цінового впливу нарівень життя різних соціальних груп населення; аналіз відповідності цін якості товарів і рівнем доходів, перевагам споживачів; виявлення асортиментної диференціації цін як фактора вибору (вимушеності) покупки і т. д.

Перераховані вище концептуальні завдання статистики цін вирішуються за допомогою конкретних функціональних завдань, які включають:

- Реєстрацію цін, нагляд за їх зміною;

- Аналіз рівня цін, його диференціації;

- Характеристику структури цін;

- Вивчення співвідношень цін різних товарів, субринков і перехресної еластичності цін;

- Оцінку, аналіз та моделювання колеблемости, циклічності і сезонності цін;

- Регіональний аналіз цін;

- Аналіз та моделювання динаміки цін;

- Виявлення і моделювання факторів, що впливають на рівень, варіацію та динаміку цін;

- Прогнозування цін.

1.2 Система показників статистики цін

Ціни - складна система, складовий елемент ринкового механізму. Отже, статистичне вивчення цін вимагає розгорнутої системи показників, яка відповідає вимогам ринкової економіки. Система показників повинна відобразити різні види диференціації ринкових цін: асортиментний, територіальний, в часі, за соціально-дохідним групам, різним субринках.

Таблиця 1 Система показників статистики цін

Ринок робить ціни гнучкими, чутливо реагують на зміну різних чинників. Тому показники еластичності цін, їх співвідношень повинні знайти відображення в системі показників статистики цін. Можливість для населення вибору товарів з певним поєднанням якості і цін, що відповідають певному рівню доходу і споживчим вимогам, визначає необхідність використання в системі показників статистичних оцінок відповідності та відображення в ціні якості товару, споживчих переваг.

Найважливішими залишаються показники динаміки (особливо індекси) і прогнозні оцінки (з урахуванням прогнозу умов та факторів, що впливають на ціни). Особливого значення набувають показники динаміки цін, що враховують якісні зміни товарів. Система показників статистики цін відображає діалектичну єдність аналізу цін у статиці і динаміці, поєднання синтетичного і аналітичного підходу до вивчення зазначених проблем, включає показники державної статистики цін та статистики цін ринкових структур.

1.3 Принципи та методи реєстрації цін

Існують дві концепції реєстрації цін. В основі першої, що отримала назву прейскурантної методики, лежить строго документований і суцільний облік цін, який певною мірою був виправданий в умовах політики стабільних цін, порівняно вузького і мало змінюючогось асортименту товарів. Практично реєструвалися не самі ціни, а тільки зміни цін.

У міру розширення обсягу та асортименту товарів стали накопичуватися серйозні помилки: відбувалося невраховане (приховане) підвищення цін, обумовлене появою нібито «нових» видів товарів, і приховане наростання інфляційних процесів, тому що не вважалися зміною і не враховувалися в індексі нові ціни на раніше не випускалися різновиди товару, тимчасові ціни на товари поліпшеної якості, уцінка залежаних товарів і т. п.

Ця концепція вважалася основною в умовах централізованої планової економіки; в ринкових умовах вона застосовується на комерційних підприємствах з добре поставленим обліком.

Накопичений досвід спостереження за ринковими цінами дозволив у 1988-1989 рр.. державну статистику оперативно перейти на вибіркову систему реєстрації цін, засновану на наступних принципах:

- Відмова від масового документованого обліку, практично не можливого в умовах різних форм власності, і перехід до обмеженої використання документів;

- Відмова від суцільного обліку цін і перехід до використання вибіркового методу в часі, просторі і товарній масі;

- Формування споживчого кошика, тобто набору товарів-представників;

- Введення системи поправок на зміну якості товарів;

- Повне охоплення всіх форм і видів торгівлі (субринков). Ряд проблем, пов'язаних з реєстрацією цін залишився спірним і продовжує обговорюватися.

Формування вибіркової сукупності здійснюється за схемою.

1. Вибірка в часі. Оптимальною вважається щомісячна реєстрація цін. При необхідності на мінімум товарів може бути організовано щотижневе або щоденне спостереження за цінами. Так, наприклад, у 1992 р. Держкомстат РФ організував щотижневу реєстрацію цін на 22 непродовольчих товару в 132 містах Росії.

2. Відбір товарів-представників. ( Товар-представник - конкретна марка, артикул або мала товарна група, основа якої - спільність споживчого призначення.). Здійснюється вибір репрезентують всю сукупність товарів, що характеризують загальні закономірності, тенденції, рівні цін.

Відбір товарів-представників з генеральної сукупності, згрупованої за характером використання товарів, може здійснюватися за критеріями: частка даного товару в обсязі реалізації товарної групи, можливість регулярного одержання даних, варіація індивідуальних індексів в групі, ступінь кореляції у динаміці цін товарів групи. Як правило, перевага віддається першим двом критеріям як менш дорогим.

У нашій країні з 1989 р. статистичними органами велося спостереження за цінами на 700 товарів-представників (650 непродовольчих), а з 1 кварталу 1990 р. - вже на 1030. У 1992 р. за домовленістю між Держкомстатом РФ і Департаментом статистики Міжнародного валютного фонду (МВФ) це число скоротилося до 407 товарів. Для порівняння: споживчий кошик для розрахунку ІСЦ в США складається з 300 продуктів і послуг-представників, у Франції - 250, Англії - 350, Німеччині - 475.

3. Вибір конкретного різновиду товару-представника і виду реєстрованої ціни. Для реєстрації ціни товару-представника застосовується детальна специфікація товару - перелік його узагальнених споживчих ознак. Визначення специфікацій вимагає експертних знань. При цьому необхідні сталість зазначених параметрів товару, можливість стежити за їхньою зміною, значна частка товару в обсязі товарообігу, досягнута і прогнозована стійкість продажів.

Принципова відмінність набору товарів-представників, розробленого у співавторстві з експертами МВФ, від діяв у 1989-1992 рр.. - Відсутність єдиних і твердих специфікацій. У сучасних умовах конкретні параметри специфікації самостійно визначаються реєстратором і містять характеристики - назва торгової фірми, розмір, якісні ознаки і ін Передбачається надалі регулярно підвищувати професійну кваліфікацію реєстраторів, впроваджувати методи ймовірнісної вибірки, проводити відбір специфікацій за принципом: кожен товар (у тому числі з невеликим обсягом продажів) має право бути представленим у вибірці.

Можливі чотири варіанти реєстрованої ціни товару-представника:

- Модальна,

- Проста середня арифметична,

- Зважена,

- Випадково відібрана.

За чинною нині методикою реєструється модальна ціна, тобто ціна товару з найбільшим обсягом реалізації в товарній групі. Якщо таких товарів декілька, обчислюється проста середня арифметична ціна цих товарів. Для оцінки рівня цін товару такий підхід є спрощеним - не враховується розподіл товарів за розмірами і ростам (так як береться найбільш розповсюджений товар), а також розподіл продажу за цінами різних видів товарів.

4. Вибірка по території (відбір населених пунктів, підприємств торгівлі). Можливі такі варіанти:

- Вибірка, в якій пропорційно представлені великі, малі міста і села (географічні, адміністративні регіони);

- Широко застосовується в міжнародній практиці вибірка пропорційно розмірам (ВВР) - у вибірку включаються всі міста з чисельністю населення більше заданої, а що залишилися відбираються з імовірністю, пропорційній їх розмірах;

- Вибірка з урахуванням дисперсії, сприяє зменшенню розкиду (дисперсія ціни чи доходу в регіоні не повинна перевищувати загальної величини дисперсії);

- Вибірка на основі інтервальної угруповання населених пунктів (одиниця з меншим обсягом ознаки, наприклад, чисельності населення має рівну ймовірність вибору з усіма одиницями групи);

- Гніздова вибірка (за допомогою кластерного аналізу виділення територій, однорідних за сукупністю цін на основні товари).

В умовах ринку кожне підприємство саме забезпечує себе необхідною для маркетингу статистичною інформацією: поряд з власною звітністю підрозділи або спеціалізовані маркетингові фірми формують панелі споживачів, займаються опитуванням та анкетуванням покупців, вивчають поведінку конкурентів і регіональні можливості збуту. Але приватним фірмам потрібна і цінова інформація на ринку в цілому.

Організувати отримання такої інформації може тільки державна статистика, яка виступає продавцем інформації, що має наукову школу, досвід, обґрунтовану за допомогою дорогих обстежень та наукових розробок методологію. Необхідні постійне спостереження за цінами (моніторинг), використання експертних оцінок, методів малої вибірки в найбільш представницьких точках, вивчення взаємозв'язку цін і попиту (на базі представницької панелі).

Крім того, система спостереження за цінами включає вибіркове обстеження контрактів-договорів, використання матеріалів фінансових і інших перевірок, даних податкових органів. Цінною стає будь-яка інформація: маркетингова, торгових кореспондентів, публікації великих компаній, економічних інститутів і т. д. Особливу важливість набуває розробка перспективних способів спостережень; покупець також може бути інформатором, у нього можна отримати додаткові відомості на вибірковій основі, близькі до реальних (наприклад , про ціну покупки, відповідність ціни товару його споживчими властивостями). Поєднання опитування покупців з експертними оцінками дозволить уникнути впливу суб'єктивності купівельних думок на аналіз.

1.4 Методи розрахунку і аналізу індексів цін

Провідна роль в статистичному вивченні динаміки цін належить індексному методу. Порівняння цін одного товару здійснюється за допомогою індивідуального (однотоварного) індексу цін:

 (1)

де pi0, pi1 - ціни на товар в базисному і поточному періоді.

Індекс середніх цін застосовується при вивченні зміни цін товарних груп, цін одного товару по різних територіях і субринках:

 (2)

де pi1, qi1 - ціна і кількість проданого i - го виду товару (товару на i - й території або i - м субринках) у звітному році, i = l,..., n;

pi1, qi1 - ціна і кількість проданого i - го виду товару (товару на i - й території або i - м субринках) у базисному році, i = l,..., n.

Товари повинні бути досить однорідними, щоб їх кількість піддавалася підсумовування.

Основною формою індексу цін для сукупності різнорідних товарів є агрегатний індекс. Ціни різних товарів (наприклад, кондитерських виробів і комп'ютерів) складати безглуздо. Несумміруемость елементів сукупності долається шляхом зважування кожної ціни по кількості проданих товарів. Сума добутків цін товарів на їх кількість складає товарооборот сукупності товарів. Щоб виявити безпосередньо зміну цін, необхідно зафіксувати показники кількості на одному з рівнів:

- Базисного періоду часу (формула Ласпейреса);

 (3)

- Поточного періоду часу (формула Пааше)

. (4)

Чіткість інтерпретації, економічний зміст і зручність практичного розрахунку формули Ласпейреса зробили її самою популярною в світі для розрахунку індексу споживчих цін, який показує, у скільки разів змінилися б споживчі витрати в поточному періоді в порівнянні з базисним, якби при зміні цін рівень споживання залишався колишнім. Такий розрахунок коректний при відсутності значних кількісних і якісних змін в структурі споживання (у часі і по території, якщо індекс розраховується для декількох регіонів).

Вивчення динаміки роздрібних цін (наприклад, для отримання дефлятора, що дозволяє розрахувати вартісні показники звітного періоду в порівнянних цінах) повинне бути максимально наближене до сукупності товарів, вироблених в звітному періоді. Результат розрахунку по формулі Пааше показує, у скільки разів сума фактичних витрат населення на купівлю товарів більше (менше) суми грошей, яку населення повинне було б заплатити за ці ж товари, якби ціни залишалися на рівні базисного періоду.

Статистичним аналізом доведено, що в довготривалому аспекті формула Пааше занижує реальну зміну цін внаслідок суспільної негативної кореляції (відносна вага товару падає, якщо ціна його зростає).

Доведено, що найкращий лінійний індекс лежить між індексами, обчисленими за формулами Ласпейреса і Пааше. Зарубіжні статистики намагалися знайти компромісну формулу.

Формула Еджворта - Маршалла:

 (5)

Формула (5) вловлює зсуви в структурі покупок, але прив'язана до умовної структурі товарообігу, не характерної ні для одного реального періоду, не має прямого економічного сенсу. Її розрахунок зустрічає перешкоди в зборі матеріалів.

Найбільш вдалим компромісом багато які економісти вважають «ідеальний» індекс Фішера:

 (6)

який оцінює не тільки набір товарів базисного періоду по цінах поточного, але і набір товарів поточного періоду по цінах базисного. Застосовується у разі труднощів з вибором ваг або значної зміни структури ваг.

Різновидом роздрібних цін є ціни на продукти масового (суспільного) харчування. Вони утворюються на базі роздрібних або оптових цін на продукти, що купуються підприємствами масового живлення з доданням націнки, що відшкодовує витрати на переробку продуктів і що дає прибуток. Безпосередня реєстрація цін продукції масового живлення практично неможлива через велику різноманітність її складу і відсутність стабільної одиниці вимірювання. Тому для розрахунку індексу цін на продукцію масового живлення обчислюють індекс цін на витрачені продукти і товари, продані на підприємствах масового харчування, і індекс цінових чинників націнки (Inp). Останній, у свою чергу, складається з двох індексів: індексу норм націнок (тобто відсотка націнки до ціни продукту) і індексу зміни самих цін:

 (7)

де n1, p1, q1 - норма націнки, ціна і кількість товарів у звітному році, n0, p0, q0 - норма націнки, ціна і кількість товарів у базисному році; k - число ix різновидів товарів;

Оскільки витрата продуктів у виробництві продукції масового харчування враховується у вартісних одиницях, то для розрахунку використовується формула середнього гармонічного індексу:

 (8)

де i np = i n * i p = n 1 p 1 / n 0 p 0

Формула індексу цін масового харчування має вигляд:

 (9)

Індекси при систематичному розрахунку з року в рік утворюють індексні ряди. Розрізняють базисні ряди (ціни кожного року порівнюються з цінами року, прийнятого за базу) і ланцюгові (що характеризують зміну цін в порівнянні з попереднім роком). Ваги індексів ряду можуть бути постійними (на рівні одного року), і тоді твір ланцюгових індексів дасть базисний індекс.

Застосування системи змінних ваг (по кількості товарів звітного року) в індексному ряду цін породжує помилку при переході від ланцюгових індексів до базисних і назад, так як позитивна кореляція між поточною зміною цін і минулою зміною кількості проданих товарів. Ця помилка мала, якщо кореляційний зв'язок між зміною цін і кількості проданого товару незначна. На практиці система ланцюгових індексів (достоїнство - скорочує період порівняння, обмежує коло непорівнянних товарів) використовується для коротких періодів, потім здійснюється поправка по формулі базисного періоду, оскільки за тривалий період помилка накопичується.

Чисельні значення індексів, розрахованих по різних формулах на основі одних і тих же даних, відрізняються і часом значно, особливо в роки різких змін рівня цін і пов'язаного з цим зміни структури попиту. Віддати перевагу одній формулі важко: різні цілі диктують застосування індексних форм, що мають різний економічний сенс. Відмова від концепції єдиного індексу цін на користь концепції системи індексів дозволить дати узагальнюючу характеристику і оцінку основних причин зміни роздрібних цін. Але оскільки все ж індексний метод не універсальний, а відображає лише тенденцію руху цін, то не можна вимагати більшої визначеності від розрахованих індексів. Крім того, на чистоту результатів величезний вплив надає достовірність початкових матеріалів, особливо помилка вибірки, ступінь показності товарів, включених в розрахунок.

1.5 Динаміка цін і тарифів виробників товарів та послуг

ціна статистика тариф індекс

Динаміка цін і тарифів в основному вивчається індексним методом. Згідно з методологією системи національних рахунків загальним показником зміни цін і тарифів є індекс споживчих цін на товари та тарифів на послуги, за якими домашні господарства-споживачі купують товари та оплачують послуги (індекс інфляції). У разі окремого вивчення цін виробників розраховуються зведені індекси цін промислової продукції; цін реалізації сільськогосподарської продукції заготівельним організаціям; індекс цін для капітальних вкладень, у тому числі будівельно-монтажних робіт, індекси тарифів вантажних перевезень за видами транспорту та в цілому.

Залежно від вибору базових або поточних рівнів кількісних показників для зважування під час індексного дослідження цін, як зазначалося раніше (розд. 2), використовують формулу Ласпейреса або Пааше.

Індекс Ласпейреса, як правило, дещо більший, ніж індекс Пааше. Така системна залежність відома як ефект Гершенкрона, що за умов суттєвих структурних зрушень у кількості вироблених товарів та змін їх асортименту посилюється появою принципово нових видів товарів. З макроекономічного погляду використовувати формулу Ласпейреса доцільніше, оскільки на рівні народного господарства в цілому пропорції між випуском та цінами основних видів продукції змінюються з року в рік не дуже значно.

Раніше за умов централізованого управління реалізацією продукції та планового ціноутворення статистика СРСР, зокрема й України, використовувала лише індекс Пааше. За теперішніх умов з огляду на багатоваріантність рівнів цін на конкретні обсяги однойменних товарів та послуг, різке зростання кількості товарообмінних операцій, обмеження кола прямого державного контролю та регулювання рівня цін і переходу на вибіркове спостереження за їх рівнем, часто немає сенсу та й технічно неможливо виконувати прямий розрахунок агрегату p0q1. Через це сфера використання індексу Пааше звузилася. Нині його розраховують, досліджуючи ціни в капітальному будівництві та закупівельні ціни на продукцію сільського господарства, вивчаючи динаміку тарифів на перевезення вантажів і пасажирів, та в деяких інших випадках.

Для підприємств, що здійснюють кілька видів діяльності, можлива побудова складніших загальних індексів цін, які враховують цю специфіку. Наприклад, підприємства громадського харчування поєднують суто торговельну діяльність з реалізації готової продукції харчової промисловості з реалізацією продукції власного виробництва.

Розрахунок індексів цін за встановленим колом товарів-представників провадиться щомісячно по галузях народного господарства, для економіки в цілому та окремих регіонів, а також за формами власності згідно з ланцюговою схемою. Добуток ланцюгових індексів є індексом за період з початку року. Така модель розрахунку зведеного індексу цін на підставі помісячних індексів має назву рекурсивної. Помісячні індекси розраховуються за структурою реалізації товарів та послуг попереднього місяця, тому отриманий зведений індекс цін за рік за економічним змістом відповідає ідеології побудови індексу Ласпейреса, що розраховується за базовою структурою виробництва товарів та послуг.

Наявність помісячної інформації про динаміку цін на окремі види продукції та послуг додатково дає змогу прогнозувати їх рівень на найближчу перспективу методами, викладеними в розділі "Ряди динаміки", вивчати сезонність та інші властивості цін як об'єкта статистичного спостереження та дослідження. Це підвищує практичну цінність отримуваної оперативної інформації, яка за сучасних умов інтенсивного розвитку ринкових відносин та комп'ютеризації економічних розрахунків має реальну споживчу вартість для виробників і споживачів конкретних видів продукції та послуг.

Згідно з чинною методологією статистики країн СНД, адаптованою до принципів дослідження динаміки цін ООН, упромисловості щомісячно розраховуються галузеві й зведені ланцюгові індекси цін на відвантажену продукцію та послуги виробничого характеру. У результаті за рік отримують послідовність ланцюгових галузевих індексів цін. Кожен з індексів при цьому також відбиває динаміку цін у структурі випуску попереднього місяця.

Динаміка середніх цін на окремі види товарів та послуг досліджується за допомогою традиційних індексів середніх величин.

Крім зведеного індексу цін виробників промислової продукції державна статистика обчислює індекси оптових цін за галузями промисловості та окремо за галузями і підгалузями промисловості, що виробляють товари народного споживання, а також індекси оптових цін на окремі найважливіші товари народного споживання (26 позицій).

Індекси цін реалізації сільськогосподарської продукції заготівельним організаціям розраховуються за групами підприємств-виробників різних форм власності та характеризують динаміку цін виробництва окремо у рослинництві, тваринництві та в цілому по господарствах. Беручи до уваги сезонність отримання та формування запасів за основною номенклатурою продукції сільського господарства, для розрахунків індексів цін виробників за рослинництвом, тваринництвом та в цілому по галузі використовують формулу Пааше. Крім динаміки й рівня цін у цілому та окремо за рослинництвом і тваринництвом державна статистика досліджує зміни закупівельних цін на основні продукти рослинництва (9 позицій) та тваринництва (4 позиції).

Для визначення індексу цін, скажімо, на будівельно-монтажні роботи, ціни реєструються за їх видами на деякій вибірці об'єктів-представників. Індекс цін на машини та обладнання обчислюють на підставі інформації про зміни цін вітчизняних та зарубіжних виробників, транспортних і постачальницьких витрат. Розрахунок індексу цін на інші капітальні витрати та роботи передбачає врахування індексів вартості проектно-пошукових робіт, динаміки розцінок на бурові роботи (за буровими свердловинами-представниками). На інші роботи, що входять до цієї змішаної позиції, індекси розцінок умовно прирівнюють до одиниці.

Крім зведених індексів цін на капітальні вкладення та будівельно-монтажні роботи державна статистика розраховує індекси динаміки цін на будівельно-монтажні роботи в окремих галузях економіки (15 позицій) без податку на додану вартість, що враховують специфіку структури будівельно-монтажних робіт за галузями промисловості, транспорту, сільського господарства, житлового будівництва та іншими галузями невиробничого призначення.

Індекси тарифів на вантажні перевезення розраховують за кожним видом транспорту та в цілому, виходячи з індивідуальних індексів тарифів та загальної суми доходів від перевезення вантажів за кожним видом транспорту. Послугами-представниками (крім автомобільного транспорту та морського транспорту для закордонних перевезень) обирають перевезення 1 т вантажу найбільш масових товарів на 1 км або рівень годинної оплати роботи транспортних засобів. Щодо закордонного плавання морського та річкового транспорту окремо вивчається середньомісячна ставка за перевезення 1 т вантажів.

Похідною інформацією для таких розрахунків є індивідуальні індекси тарифів та доходів від перевезень за кожним видом перевезень. Ці індекси розраховують за видами транспорту, виходячи зі співвідношення тарифу послуги-представника на критичний момент спостереження (22 число кожного місяця) за звітний та базовий періоди.

Окремим об'єктом статистичного вивчення є також середні імпортні та експортні ціни. Такі ціни, як правило, за обсягами реалізації (поставок) товарів можуть бути віднесені до категорії оптових. Державна статистика досліджує їх динаміку з використанням зведених індексів Пааше, оскільки структура експорту та імпорту щорічно суттєво змінюється внаслідок зміни загальної кон'юнктури світового ринку.

Висновок

Поставлені цілі і завдання можна вважати досягнутими. У курсовій роботі був висвітлений теоретичний матеріал, відображені всі аспекти статистики цін і тарифів. Всі отримані знання та методика використання індексного методу були успішно застосовані на практиці, що дозволило на прикладі оригінальних даних зрозуміти всю важливість і значимість даної тематики в сучасній економіці. Безпосередньо з курсової роботі можна визначити головні аспекти даної теми, а саме те що: статистика цін утворює самостійний блок в статистикою ринку. Її показники допомагають дослідити дію ринкового механізм... у і разом з тим органічно входять в систему показників рівня життя, фінансової діяльності, служать як дефляторов будь-яких вартісних показників. Аналіз цін - важлива умова статистичного забезпечення ціноутворення в маркетингу.

Основне завдання статистики цін - відобразити і проаналізувати стан і поведінку цін, т. е. їх рівень, динаміку. Цій меті відповідає і система показників статистики цін.

Сучасна методологія реєстрації цін відповідає міжнародній статистичній практиці і базується на використанні вибіркового методу. Реєструються ціни товарів-представників, що входять до стандартизований набір - Споживчий кошик. Ціни реєструються у відібраних поселеннях, а в їх межах - за вибірковою мережі підприємств. Розкривається методологія вивчення рівня і структури цін. Поряд з розрахунком середніх цін вводиться показник відношення ціни до середнього доходу споживача як найбільш узагальнюючий і об'єктивний показник рівня цін, що дозволяє до того ж диференціювати поняття по соціальних групам населення.

Центральним моментом в аналізі цін, а також у цій роботі, залишається використання індексного методу. Проводиться вивчення різних концепцій індексів цін, розкривається сучасна методологія побудови індексів цін, відповідна міжнародній практиці, пояснюються індекси Пааше і Ласпейреса, відображаються потенційні можливості інших індексних систем.

Размещено на Allbest.ru