Размещено на http://www.allbest.ru/

ДВНЗ "Український державний хіміко-технологічний університет"

Кафедра економіки промисловості та організації виробництва

Курсова робота

Визначення ефективності діяльності підприємства

Дніпропетровськ



План

Вступ

1. Теоретичний розділ

2. Ресурси підприємства

2.1 Основні фонди підприємства

2.2 Оборотні кошти підприємства

2.3 Кадри та оплата праці

3. Витрати виробництва

4. Фінансові показники

Висновки

Список літератури



Вступ

Економіка підприємства - це сукупність економічних процесів , які здійснюються на підприємстві при використанні ресурсів для задоволення матеріальних потреб у відповідності до матеріальних можливостей учасників господарської діяльності.

Об'єкт даної курсової роботи - підприємство.

Хімічна промисловість -- одна з провідних галузей промисловості нашої країни, їй належить значна роль у формуванні галузевої і територіальної структури господарського комплексу України. Вона добре комбінується з іншими галузями, особливо металургією, і використовує їхні відходи як сировину.

Значною є роль хімічної промисловості і в зовнішніх економічних зв'язках України. Експортний потенціал цієї галузі промисловості нині поступається лише чорній металургії. Не зменшиться роль хімічної промисловості і в найближчий час.

Розвиток хімічної промисловості в тому чи іншому районі зумовлюється природними, економічними і соціальними причинами. Спеціалізація хімічної промисловості та розміщення її підприємств в Україні залежать переважно від наявності сировини та необхідності найповнішої переробки відходів інших галузей господарства. Важливий чинник розміщення хімічних підприємств -- споживач.

Елементи ринкового господарства, вільна гра цін призводять до постійних змін у галузевій структурі хімічної промисловості. Впливають на це і геополітичні аспекти взаємодії з деякими сусідніми державами.

В сучасних економічних умовах необхідно забезпечити підтримку хімічної промисловості, стимулювати розробку і реалізацію комплексного механізму структурної перебудови галузі, покращення інвестиційного клімату з метою впровадження високих і ресурсозберігаючих технологій і виробництва конкурентоспроможних промислових товарів, поглиблення степені переробки сировини. Необхідно реалізувати ряд заходів по оновленню хімічної промисловості як важливого сектору економіки України, підвищення ефективності виробництва, оздоровлення економічного стану країни.

Стан хімічної промисловості в Україні характеризують наступні тенденції: - надмірність натурообмінних операцій в товарообігу хімічної продукції, які ускладнюють фінансовий стан товаровиробників і знижують обсяги бюджетних відрахувань (давальницькі схеми, бартер, взаємозаліки);

- зниження рівня завантаженості виробничих потужностей, що у більшості секторів коливається від 30% до 70%. Це призводить до понаднормового підвищення затрат енергоносіїв і матеріалів, нераціонального використання трудових ресурсів, зростання накладних затрат; - відсутність суттєвих структурних змін в галузевому виробництві, що були б результатом введення в дію нових потужностей або їх перепрофілювання. В галузі скорочуються обсяги запровадження нових технологічних процесів. - погіршення стану виробничо-технічного потенціалу галузі, знос основних виробничих фондів досяг 49%, машин і обладнання - 70%. Проте фактичний моральний знос набагато вищий. Коефіцієнт оновлення основних виробничих фондів галузі знизився в 1999 р. до 2,3%.

Умовою збалансованого і ефективного розвитку промисловості є забезпечення відтворюваного характеру капітальних вкладень в обсягах, достатніх для здійснення як прямого, так і розширеного відтворення основних виробничих фондів. Через наростаючий дефіцит інвестиційних ресурсів процес відтворення набув переважно негативних змін.

Враховуючи, що головні проблеми підприємств хімічної промисловості пов'язані з необхідністю поповнення грошових оборотних засобів, накопиченням фінансових ресурсів для реконструкції і модернізації виробництв, що забезпечили зниження собівартості і підвищення якості продукції. Доцільним є прийняття Закону України "Про стимулювання розвитку вітчизняної хімічної промисловості". В Законі повинні бути передбачені законодавчі норми, які б стимулювали акумуляцію інвестиційних ресурсів в галузі і сприяли відтворенню оборотних засобів в обсягах необхідних для нормального фінансово-економічного функціонування підприємств.

Незадовільний фінансовий стан підприємств є сьогодні основним фактором, що заважає стабілізації роботи галузі. Галузь сьогодні неспроможна самостійно вийти з кризового стану і потребує залучення для певної частини її суб'єктів стимулюючих правових норм і сприятливого податкового режиму. З цією метою слід ініціювати заходи по формуванню такої політики в податковій, бюджетній, фінансово-кредитній, антимонопольній, амортизаційній сферах, яка б забезпечила прискорений розвиток хімічної промисловості, особливо її пріоритетних напрямків.

Хімічна промисловість України має великі перспективи для розвитку, які ґрунтуються на наявності природної сировинної бази, великих інших галузей господарства, чия продукція може бути використана як вторинна сировина, практично необмежених потребах у цій продукції, особливо в агропромисловому комплексі. Як показує світовий досвід розвитку господарства, вирішити ці проблеми можна лише в системі ринкової економіки.



1. Теоретичний розділ

В економічній літературі існують різні підходи до визначення сутності оборотних коштів. Дехто з економістів спрощено трактує їх як "предмети праці", "матеріальні активи", "гроші, що обертаються". Найчастіше можна натрапити на два визначення оборотних коштів.

Оборотні кошти -- це грошові ресурси, які вкладено в оборотні виробничі фонди і фонди обігу для забезпечення безперервного виробництва та реалізації виготовленої продукції.

Оборотні кошти -- це активи, які протягом одного виробничого циклу або одного календарного року можуть бути перетворені на гроші. Деякі автори таке саме визначення дають терміну "оборотний капітал". Це свідчить про ідентичність, на їхню думку, понять -- оборотні кошти та оборотний капітал.

Узагалі поняття "капітал" виступає в трьох формах: грошовій, продуктивній і товарній. Найбільш широке, загальне поняття капіталу відповідає його грошовій формі. В економічній теорії "грошовий капітал" розглядається як вартісна форма всього капіталу, а не лише як певна сума грошей, що спрямовується в процесі господарсько-підприємницької діяльності на придбання засобів виробництва і предметів праці. Оборотний капітал проходить три стадії кругообігу: грошову, виробничу й товарну. На першій стадії під час авансування коштів здійснюється придбання й нагромадження необхідних виробничих запасів. У виробничому процесі авансується вартість для створення продукції: у розмірі вартості використаних виробничих запасів, перенесеної вартості основних фондів, витрат на саму працю (заробітна плата та пов'язані з нею витрати). Виробнича стадія кругообігу оборотного капіталу завершується випуском готової продукції, після чого настає стадія реалізації.

На третій стадії авансування коштів триває доти, доки товарна форма вартості не перетвориться на грошову. Отримання виручки від реалізації свідчить про корисність створеної суспільством вартості і про відтворення авансованих у ній коштів. Грошова форма, якої набирає оборотний капітал на третій стадії кругообігу, одночасно є і початковою стадією наступного обороту капіталу. Кругообіг оборотного капіталу і створення нової вартості відбувається за схемою:

Г--Т...В...Т'--Г',

де Г -- кошти, що авансуються; Т -- предмети праці (товар); В -- виробництво; Т' -- готова продукція (товар); Г' -- кошти, отримані від реалізації створеної продукції.

Мету функціонування капіталу буде досягнуто тоді, коли

Г' = Г + ДГ,

тобто коли відбудеться приріст грошей порівняно з авансованою сумою. Отже, самозростання капіталу відбувається в процесі кругообігу оборотного капіталу, який проходить різні стадії і набирає різних форм. Що менше часу оборотний капітал перебуває в тій чи іншій формі (грошовій, виробничій, товарній), то вища ефективність його використання, і навпаки. Оборотний капітал бере участь у створенні нової вартості не прямо, а через оборотні фонди. Склад і розміщення оборотного капіталу залежать від того, в якій сфері він функціонує: виробнича, торгово-посередницька, сфера послуг (у тім числі фінансових).

До виробничих фондів належать: сировина, основні й допоміжні матеріали, напівфабрикати, паливо, тара, запасні частини для ремонтів, малоцінні і швидкозношувані предмети, незавершене виробництво, напівфабрикати власного виготовлення, витрати майбутніх періодів.

Склад оборотних коштів -- це сукупність окремих елементів оборотних виробничих фондів і фондів обігу. Склад оборотних коштів у різних галузях господарства може мати певні особливості. Так, у виробничій сфері основні статті оборотних коштів -- це сировина, основні матеріали, незавершене виробництво, готова продукція. В окремих галузях промисловості є статті оборотних коштів, що характерні лише для них. Наприклад, у металургійній промисловості в оборотних коштах враховується змінне обладнання, а у добувних галузях до витрат майбутніх періодів включають витрати на гірничопідготовчі роботи. Структура оборотних коштів -- це питома вага вартості окремих статей оборотних виробничих фондів і фондів обігу в загальній сумі оборотних коштів. Структура оборотних коштів має значні коливання в окремих галузях господарства. Вона залежить від складу і структури витрат на виробництво, умов поставок матеріальних цінностей, умов реалізації продукції (виконаних робіт, наданих послуг), проведення розрахунків.

Оборотні кошти підприємств класифікуються за трьома ознаками:

1) залежно від участі їх у кругообігу коштів;

2) за методами планування, принципами організації та регулювання;

3) за джерелами формування.

За джерелами формування оборотні кошти поділяються на:

1) власні та прирівняні до власних;

2) залучені;

3) інші.

Класифікація оборотних коштів має важливе значення, оскільки дає можливість підприємству визначити оптимальний склад і структуру, потребу та джерела формування оборотних коштів. Від цього значною мірою залежить фінансовий стан підприємства.

Система організації оборотних коштів побудована на певних принципах. По-перше, надання підприємствам самостійності щодо розпорядження, управління оборотними коштами. Це означає оперативну самостійність у використанні оборотних коштів. По-друге, визначення планової потреби та розміщення оборотних коштів за окремими елементами й підрозділами. Мається на увазі розрахунок оптимальної потреби в оборотних коштах, яка б забезпечила безперервність процесу виробництва, виконання планових завдань за ритмічної роботи (розробка норм тривалої дії та щорічних нормативів). По-третє, коригування розрахованих і чинних нормативів з урахуванням вимог господарювання, що змінюються: обсягів виробництва, цін на сировину та матеріали; постачальників і споживачів; форм застосовуваних розрахунків. По-четверте, раціональна система фінансування оборотних коштів. Це означає формування оборотних коштів за рахунок власних ресурсів і залучених коштів у розмірах, що забезпечують нормальний фінансовий стан підприємства. По-п'яте, контроль за раціональним розміщенням і використанням оборотних коштів. Мається на увазі проведення аналізу ефективності кругообороту коштів, що використовуються, з метою прискорення їхнього обертання.

Брак власних оборотних коштів означає перевищення нормативу оборотних коштів над фактичною наявністю їх. Він може виникнути з вини самого підприємства, інших підприємств, у результаті зміни умов господарювання, не взятих до уваги своєчасно (як, наприклад, несвоєчасне фінансування приросту нормативу власних оборотних коштів). Основними причинами браку власних оборотних коштів можуть бути: погана робота маркетингової служби; невиконання планів прибутку; слабка відповідальність підприємств за формування і збереження власних оборотних коштів та їх нецільове використання; несвоєчасне фінансування приросту нормативу оборотних коштів; наявність дебіторської заборгованості .

Надлишок власних оборотних коштів створюється в підприємств у разі перевищення розмірів оборотних коштів понад визначені їх нормативи, необхідні для задоволення постійних мінімальних потреб виробництва в ресурсах. Він може виникнути внаслідок перевиконання плану прибутку; неповного внеску платежів до бюджету; безоплатного надходження (отримання) товарно-матеріальних цінностей від інших організацій; неповного використання прибутку на цілі, передбачені фінансовим планом, та ін. Перевищення нормативу оборотних коштів може бути виправданим у разі перевиконання плану випуску продукції, але темпи зростання нормативних запасів не повинні випереджати темпів зростання обсягу виробництва.

Показники ефективності використання Для характеристики ефективності використання оборотних коштів на підприємствах використовуються різноманітні показники, найважливішим з яких є швидкість обертання. Вона обчислюється в днях і характеризується періодом, за який оборотні кошти підприємства здійснюють один оборот, тобто проходять всі стадії кругообороту на підприємстві:

де О -- термін обертання оборотних коштів, днів; С -- середні залишки нормованих оборотних коштів, грн.; Т -- тривалість періоду, за який обчислюється обертання, днів; Р -- обсяг реалізованої продукції, грн.

Середню вартість оборотних коштів можна розрахувати як середню арифметичну або середню хронологічну. Дані для розрахунку використовуються залежно від періоду (рік, півріччя, квартал тощо), за який визначається оборотність. Якщо за рік, то необхідно для розрахунку брати наявність оборотних коштів на початок кожного місяця.

Середню вартість оборотних коштів можна розрахувати як середню арифметичну або середню хронологічну. Дані для розрахунку використовуються залежно від періоду (рік, півріччя, квартал тощо), за який визначається оборотність. Якщо за рік, то необхідно для розрахунку брати наявність оборотних коштів на початок кожного місяця.

Отже, формула, за якою визначається середня арифметична, виглядатиме так:



де С1, С2,...С12 -- сума (вартість) оборотних коштів на початок кожного місяця року (з січня по грудень); С13 -- сума оборотних коштів на початок наступного року.

Середня сума оборотних коштів за середньою хронологічною визначається за формулою:

Тривалість обертання коштів -- це синтетичний показник, здатний відображати одночасно результати процесу матеріального відтворення -- обсяг реалізації створених товарів і наданих послуг за даний період -- і ефективність використання в цьому процесі матеріальних засобів і коштів.

Для характеристики ефективності використання оборотних коштів використовується коефіцієнт обертання, що визначається за формулою:

К0 = Р/С

де К0 -- коефіцієнт обертання оборотних коштів.

Цей показник характеризує кількість оборотів оборотних коштів за період, що аналізується. Що більше оборотів здійснюють оборотні кошти, то ліпше вони використовуються. Коефіцієнт завантаження оборотних коштів є оберненим до коефіцієнта обертання показником і визначається за формулою:

К з = С/Р



де Кз -- коефіцієнт завантаження оборотних коштів, коп. Він характеризує участь оборотних коштів у кожній гривні реалізованої продукції. Що менше оборотних коштів припадає на 1 грн. обороту, то ліпше вони використовуються.

Для характеристики ефективності використання оборотних коштів можуть використовуватись коефіцієнт ефективності (прибутковість оборотних коштів) і рентабельність. Вони обчислюються за формулою

де Ке -- коефіцієнт ефективності оборотних коштів, коп.; П -- прибуток від реалізації продукції, грн.; Р -- рентабельність оборотних коштів, %.

Якщо Ке є абсолютним показником і характеризує, скільки прибутку припадає на 1 грн. оборотних коштів, то Р -- відносний показник, що визначає ступінь використання оборотних коштів. Що більшим є значення першого і другого показників, то ефективніше використовуються оборотні кошти.

Поліпшення використання оборотних коштів підприємств і підвищення ефективності виробництва можна досягти через:

1) скорочення виробничих запасів товарно-матеріальних цінностей у зв'язку з переходом на оптову торгівлю та прямі економічні зв'язки з постачальниками;

2) прискорення обертання оборотних коштів за рахунок реалізації непотрібних, залежалих товарно-матеріальних цінностей.

Поліпшення використання оборотних коштів вивільняє їх. Це вивільнення може бути абсолютним і відносним. Абсолютне вивільнення оборотних коштів -- це пряме скорочення потреби в оборотних коштах проти попереднього періоду за одночасного збільшення обсягу виробництва (реалізації). Відносне вивільнення оборотних коштів виникає тоді, коли внаслідок поліпшення їх використання підприємство з тією самою сумою оборотних коштів або з незначним їх зростанням у плановому році збільшує обсяг виробництва. За нинішніх умов господарювання через інфляційні процеси найбільш реальним є відносне вивільнення оборотних коштів. Ураховуючи це, слід більше уваги приділяти реалізації заходів, які сприяють відносному вивільненню оборотних коштів.

2. Ресурси підприємства

Загальнімічні показники роботи підприємства

№ варіанта	Обсяг виробництва продукції за рік, тис. т	Ціна одиниці продукції, грн./т	Середньорічна вартість основних фондів, тис. грн.	Середньорічна вартість обігових коштів, тис. грн.
14	290	1155	163440	16720

Вихідні дані для розрахунку показників використання основних виробничих фондів підприємства

№ варіанта	Середньорічна вартість основних фондів, тис. грн., в тому числі:	1. Будинки, спорудження і передавальні пристрої	2. Автотранспорт, прилади, інструменти.	3.Силове та робоче обладнання	4. ЕОМ та інші машини автоматичної обробки інформації	Час роботи обладнання, годин/рік	Середня годинна продуктивність одиниці обладнання, т/год
						ефективний	фактичний	Планова	фактична
14	163440	73548	9806,4	65376	14709,6	18000	14220	25	21,6

Вихідні дані для розрахунку чисельності основних та допоміжних робітників, керівників, фахівців та службовців

№ варіанта	неявки за хворобою	чергові та додаткові відпустки	виконання державних обов'язків	Необхідна чисельність у зміну, чол.
				Основні робітники виробництва	Робітники по утриманню та обслуговуванню обладнання (чергова група)	Робітники з ремонту обладнання (ремонтна група)	Допоміжні робітники (загальноцехові)	Фахівці	Службовці
14	7	24	2	131	24	24	25	4	5

2.1 Основні фонди підприємства

Основні фонди -- це сукупність матеріально-речових цінностей, які використовуються як засоби праці у виробничій (господарчій) діяльності на протязі періоду, який перевищує 365 днів з моменту введення, та вартість яких поступово зменшується у зв'язку з фізичним і моральним зносом. До них належать: будівлі, споруди, передатні пристрої, робочі та силові машини, обладнання, вимірювальні та регулюючи прилади та пристрої, транспортні засоби, інструменти, виробничий та господарчий інвентар, продуктивна худоба та ін.

Коефіцієнт екстенсивного використання обладнання:

, (1)

де - фактичний час роботи обладнання, годин;

- ефективний час роботи обладнання, годин;

Коефіцієнт інтенсивної роботи обладнання:

, (2)

де Пф - фактична продуктивність обладнання;

Ппасп - паспортна продуктивність обладнання;



Коефіцієнт інтегральної роботи обладнання:

(3)

Кінтегр=0,79•0,86=0,68

Резерв потужності:

(4)

РП=1-0,68=0,32

Фондовіддача:

(5)

де ТП - вартість основної продукції, тис. грн.;

F - вартість основних фондів, тис. грн.;

Фондоємність:

(6)



Фондоозброєність:

(7)

де F - вартість основних фондів, тис. грн.;

- чисельність промислово-виробничого персоналу, чол.;

Сума амортизації основних виробничих фондів:

(8)

де - норма амортизації відповідно до діючого законодавства, %;

По 1 групі ОВФ норма амортизації становить 7%, по 2 групі ОВФ - 20%, по 3 групі ОВФ - 20%, по 4 групі ОВФ - 25%);

Річна сума амортизації дорівнює сумі амортизації всіх груп основних виробничих фондів.



Таблиця 1 - Показники ефективності використання основних фондів підприємства

Показники	Од. вим.	Абс. знач.
1. Коефіцієнт екстенсивної роботи обладнання	-	0,79
2. Коефіцієнт інтенсивної роботи обладнання	-	0,86
3. Коефіцієнт інтегральної роботи обладнання	-	0,68
4. Резерв потужності (Rп)	-	0,32
5. Фондовіддача (Фв)	грн./грн..	2,05
6. Фондоємність (Фє)	грн./грн.	0,49
7. Фондоозброєність (Фозб)	грн./чол.	166,77
9. Річна сума амортизації, в тому числі:	тис. грн.	23862,24
- група 1	тис. грн.	5148,36
- група 2	тис. грн.	13075,2
- група 3	тис. грн.	1961,28
- група 4	тис. грн.	3677,4

2.2 Оборотні кошти підприємства

Оборотні кошти -- це сукупність коштів підприємства, що авансуються на створення оборотних фондів та фондів обігу і забезпечення їх безперервного кругообігу. Якщо оборотні фонди виступають у вигляді предметів праці, то фонди обігу -- це кошти, вкладені в запаси готової продукції, товари відвантажені та в дорозі, а також кошти на рахунках та в касі підприємства. З огляду на це розрізняють оборотні кошти у сфері виробництва та у сфері обігу, які в сукупності своїй забезпечують безперервність виробництва та реалізації продукції. Оборотні фонди вступають у виробництво у своїй натуральній формі, та в процесі виготовлення продукції повністю споживаються. Після закінчення виробничого циклу, виготовлення продукції та її реалізації авансовані оборотні кошти відшкодовуються в складі виручки від реалізації продукції (робіт, послуг). Це створює можливість систематичного поновлення процесу виробництва, який здійснюється завдяки постійному кругообігу коштів підприємства. У своєму кругообігу оборотні кошти проходять послідовно три стадії: грошову, виробничу і товарну.

Коефіцієнт оборотності:

(9)

де РП - обсяг реалізованої продукції, тис. грн.;

ВП - випуск продукції в натуральному вимірі, т/рік;

ЦОД - ціна одиниці продукції;

НО - норматив оборотних коштів, тис. грн.;

Тривалість одного обороту:

(10)

де t - кількість днів за аналізований період. Приймаємо 360 днів (умовно за рік тільки для тільки для оборотних коштів).

Коефіцієнт завантаження оборотних коштів:



(11)

Таблиця 2 - Показники ефективності використання обігових коштів підприємства

Показники	Од. вим.	Абс. знач.
Коефіцієнт оборотності	разів/рік	20,03
Тривалість одного обороту	Днів	17,97
Коефіцієнт завантаження оборотних коштів	-	0,05

2.3 Кадри та оплата праці

Кадри або трудові ресурси підприємства - це сукупність робітників різних професійних кваліфікаційних груп, зайнятих на підприємстві, які складають його обліковий склад. Робочі, або виробничий персонал, здійснюють трудову діяльність у матеріальному виробництві з переважною долею фізичної праці. Вони забезпечують випуск продукції, її обмін, збут і сервісне обслуговування.

Виробничий персонал можна розділити на дві складаючи частини:

- основний персонал -- робочі, переважно зайняті випуском продукції;

- допоміжний персонал -- робочі, переважно зайняті в заготівельних і обслуговуючих цехах підприємства.

Службовці, або керівний персонал, здійснюють свою трудову діяльність у процесі керування виробництвом із переважною долею розумової праці. Вони зайняті переробкою інформації з використанням технічних засобів керування.

Основним результатом їх трудової діяльності є вивчення проблем керування, створення нової інформації, зміна її складу та форми, підготовка управлінських рішень, а після вибору керівником найбільш ефективного варіанта -- реалізація та контроль виконання рішень. Керівний персонал поділяється на дві основні групи: керівники та спеціалісти.

Таблиця 3 - Баланс робочого часу

Показник	Безперервне виробництво, 4 бригади, зміна 8 годин
	дні	Години
1.Календарний фонд часу,	365	2920
- відпочинкові	91	728
- святкові	0	0
2.Номінальний фонд часу	274	2192
Невиходи, разом	33	266
- неявки за хворобою	7	56
- чергові та додаткові відпустки	24	192
- виконання державних обов'язків	2	18
3.Ефективний фонд часу	241	1926

На підставі даних балансу робочого часу визначають коефіцієнт облікового складу, тобто переходу від штатної чисельності до облікової. Він передбачає необхідний резерв на підміну робітників під час їх відсутності на робочому місці з поважних причин.

(12)

Наявна чисельність робітників у добу (люд.) визначається виходячи з наявної чисельності у зміну і числа робочих змін протягом доби:

(13)

де n - чисельність змін протягом доби;



ЧДН=131•3=393

ЧДН=24•3=72

ЧДН=24•3=72

ЧДН=25•3=75

Штатна чисельність складається з наявної чисельності робітників на добу та чисельності робітників підмінної бригади:

(14)

Чшт=393+131=524

Чшт=72+24=96

Чшт=72+24=96

Чшт=75+25=100

Облікова чисельність (люд.) розраховується за формулою:

(15)

де КО - коефіцієнт облікового складу.

Чобл=524•1,14=598

Чобл=96•1,14=110

Чобл=96•1,14=110

Чобл=100•1,14=114

Таблиця 4- Розрахунок чисельності робочих цеху

№ п/п	Назва груп і професій робітників	Наявна кількість людей	Чисельність робітників підмінної бригади, чол.	Штатна чисельність робітників, чол.	Коефіцієнт облікового складу	Облікова чисельність, чол.
		у зміну	на добу
1.	Основні робітники виробництва	131	393	131	524	1,14	598
2.	Робітники по утриманню та обслуговуванню обладнання (чергова група)	24	72	24	96	1,14	110
3.	Робітники з ремонту обладнання (ремонтна група)	24	72	24	96	1,14	110
4.	Допоміжні робітники (загальноцехові)	25	75	25	100	1,14	114
	Разом робітників:	204	612	204	408	1,14	932

Таблиця 5 - Штатний розклад керівників, фахівців і службовців.

№ п/п	Категорія персоналу і найменування професій (посад)	Необхідна чисельність у зміну, чол.	Режим роботи (змін на добу)	Підмінна бригада, чол.	Облікова чисельність, чол.
1.	Керівники	8	1	---	8
2.	Фахівці	4	3	4	18
3.	Службовці	5	3	5	22
	Всього:	17	7	9	48

Чисельність промислово-виробничого персоналу() складається з чисельності робітників (), керівників, фахівців і службовців():

(16)

ЧПВП=932+48=980

Фонд заробітної плати для окремої професійно-кваліфікаційної групи працівників визначають за формулою:

, (17)

де ЗПСРМІС - середньомісячна заробітна плата конкретної професійно-кваліфікаційної групи працівників, грн./місяць;

ЧОБ - облікова чисельність працівників даної професійно-кваліфікаційної групи, чол.;

Т - тривалість періоду, за який працівникам даної професійно-кваліфікаційної групи нараховується заробітна плата, місяці.

ФЗПОСН=2500•598•12=17940000

ФЗПОСН=2100•110•12=2772000

ФЗПОСН=2100•110•12=2772000

ФЗПОСН=2100•114•12=2872800

ФЗПОСН=3000•8•12=288000

ФЗПОСН=2600•18•12=561600

ФЗПОСН=1750•22•12=462000

Таблиця 6 - Розрахунок річного фонду заробітної платні робочих.

Групи персоналу і професії	Середньомісячна зарплата, грн./міс	Облікова чисельність, чол.	Місяців за рік	Річний фонд зарплати, грн./рік
Основні робітники виробництва	2500	598	12	17940000
Робітники по утриманню та обслуговуванню обладнання (чергова група)	2100	110	12	2772000
Робітники з ремонту обладнання (ремонтна група)	2100	110	12	2772000
Допоміжні робітники (загальноцехові)	2100	114	12	2872800
Всього:	8800	932	12	98419200

Таблиця 7 - Розрахунок річного фонду заробітної платні керівників, фахівців та службовців

Групи персоналу і професії	Середньомісячна зарплата, грн./міс	Облікова чисельність, чол.	Місяців за рік	Річний фонд зарплати, грн./рік
Керівники:	3000	8	12	288000
Фахівці:	2600	18	12	561600
Службовці:	1750	22	12	462000
Всього:	7350	48	12	4233600

Фонд оплати праці на підприємстві складається з фонду заробітної плати робітників(), керівників, фахівців і службовців():

. (18)

ФЗПпвп=98419200+4233600=102652800

Після розрахунку фонду оплати праці підприємства визначають середню заробітну плату за місяць по формулі:

.(19)

Основним показником продуктивності праці на рівні підприємства є показники виробітку, які розраховуються за формулами:

Продуктивність праці в натуральному виразі:

, (20)

де ВП - кількість продукції в натуральному вимірі, т;

- середньооблікова чисельність промислово-виробничого персоналу, чол.

Продуктивність праці у вартісному виразі:



, (21)

де ЦОД - ціна одиниці продукції, грн./т;

Таблиця 8. Основні показники ефективності праці

Показники	Од. вим.	Абсолютні значення
1. Чисельність ПВП	чол.	980
2. Фонд оплати праці ПВП	грн./рік	102652800
3. Середня заробітна плата за місяць	грн./місяць	8728,97
4. Продуктивність праці:
- в натуральному виразі	т/чол.	295,91
- у вартісному виразі	грн./чол.	341785,7



3. Витрати виробництва

Вимтрати виробнимцтва -- витрати різних видів економічних ресурсів (сировини, праці, основних засобів, послуг, грошей), безпосередньо пов'язані з виробництвом економічних благ.

хімічний промисловість сировинний витрати

Таблиця 9 - Калькуляція собівартості продукції.

Найменування продукції - А

Річний випуск продукції - 290000 тон/рік

Калькуляційна одиниця - 1 тонна

№ п/п	Найменування статей затрат	Од. вим.	Ціна за одиницю ресурсів, грн	Витрати
				На одиницю продукції	На річний вип. Уск
				В натуральному вираженні	Сума, грн.	В натуральному вираженні	Сума, грн.
1	Сировина та матеріали	тонн	570	0,856	487,92	248240	141496800
2	Допоміжні матеріали	тонн	260	0,144	37,44	41760	10857600
3	Напівфабрикати	тонн	150	0,165	24,75	47850	7177500
4	Електроенергія	кВт•год	0,7	56	39,2	16240000	11368000
5	Паливо	тонн	630	0,043	27,09	12470	7856100
6	Вода	тис. м3	0,65	15	9,75	4350000	2827500
7	Пара	Гкал	53,6	0,252	13,51	73080	3917900
8	Заробітна платня основних виробничих робітників	**	**	**	61,86	**	17940000
9	Відрахування від заробітної плати	**	**	**	24,04	**	6971484
10	Витрати на утримання та експлуатацію обладнання:
	- амортизація (2, 3, та 4 груп ОВФ)	**	**	**	0,064	**	18713,88
	- поточний ремонт	**	**	**	0,003	**	935,69
	- утримання устаткування	**	**	**	3,71	**	1077199,2
11	Загальновиробничі витрати
	- на утримання персоналу і охорону праці	**	**	**	62,61	**	18159377,0
	- амортизація споруд	**	**	**	0,017	**	5148,36
	-інші загальновиробничі витрати	**	**	**	0,61	**	179400
	Виробнича собівартість	**	**	**	792,5	**	229853658,1
	Адміністративні витрати	**	**	**	61,86	**	17940000
	Витрати на збут	**	**	**	12,37	**	3588000
	Інші операційні витрати	**	**	**	15,47	**	4485000
	Повна собівартість	**	**	**	882,2	**	255866658,1

Визначення критичного обсягу виробництва виконати за формулою:

, (22)

де Упост - умовно-постійні витрати у собівартості продукції, грн/рік;

Узм - змінні витрати у собівартості одиниці продукції, грн/т;

ЦОД - оптова ціна підприємства, грн/шт.

Таблиця 10 - Дані для побудови графіку беззбитковості

Найменування показників	Од. вим.	Значення
Умовно-постійні витрати у собівартості річного випуску продукції	тис. грн.	44375,6
Собівартість річного випуску продукції	тис. грн.	255866,6
Дохід від реалізації ()	тис. грн.	334950



4. Фінансові показники

Показники фінансового стану підприємства -- система показників, що використовується для аналізу фінансового стану підприємства. Дані показники це розрахунки, засновані на звітах компанії та іншій інформації, що використовуються для характеристики фінансової структури компанії. Фінансові коефіцієнти можна розділити на чотири групи:

· показники, що характеризують ступінь використання позичкового капіталу;

· показники ліквідності

· показники рентабельності (прибутковості)

· показники ринкової вартості компанії.

Таблиця 11 - Зведені економічні показники

Показники	Од. вим.	Абсолютне значення
1. Випуск продукції
- у натуральному вимірі	тис. т	290
- у вартісному вимірі	тис. грн.	334950
2. Вартість ОВФ	тис. грн.	163440
3. Норматив обігових коштів	тис. грн.	16720
4. Чисельність ПВП	чол.	980
5. Продуктивність праці	т/чол.	295,91
6. Фондовіддача	грн./грн.	2,05
7. Фондоозброєність	грн./чол.	166,77
8. Коефіцієнт оборотності	Разів/рік	20,03
9. Фонд заробітної плати	тис. грн.	102652,8
10. Середня заробітна плата (за місяць)	грн./чол.	8728,97
11. Собівартість одиниці продукції	грн.	882,2
12. Балансовий прибуток	тис. грн.	79112
13.Рентабельність	%
- основних фондів	%	48,4
- продукції	%	30,9
- виробництва	%	43,9



Прибуток балансовий:

, (23)

де Ц - ціна за одиницю товарної продукції, грн.;

С - собівартість одиниці товарної продукції, грн.;

ВП - річний випуск продукції, т.

ПБ=(1155-882,2)•290000=79112000

Рентабельність продукції:

(24)

Рентабельність основних виробничих фондів:

, (25)

Рентабельність виробництва:

(26)



Висновок

За метою курсової роботи було проведено розрахунок основних показників ефективності підприємства.

Випуск продукції даного підприємства складає 290 тис. тонн. у натуральному вимірі і 334950 тис. грн. у вартісному. Вартість ОВФ складає 163440 тис. грн. Фондовіддача 2,05 грн./грн.,коефіцієнт оборотності - 20,03 разів/рік. Фонд заробітної плати 102652,8 тис. грн., середня заробітна плата (на місяць) 8728,9тис.грн. Рентабельність основних виробничих фондів, продукції та виробництва складає 48,4; 30,9; 43,9% відповідно.

Наведені вище показники показують , що діяльність підприємства є ефективною.



Список літератури

1. Господарський кодекс України №436-ІУ від 16.01.2003. - К.: Атіка, 2003. - 208 с.

2. Кодекс законів про працю від 10.12.1971 р. №322-VIII. зі змінами і доповненнями.

3. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку - К.: Атіка. 2002. - 124с.

4. Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом; Закон України, зі змінами і доповненнями // Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 1992. - №31.

5. Про інвестиційну діяльність: Закон України, зі змінами і доповненнями // Відомості Верховної Ради України (ВВР) -1991. - №47.

6. Про оплату праці / Закон України від 24.03.1995 р. №108/ 95-ВР: в редакції Закону України від0б.02.І997 №50/97-ВР, зі змінами і доповненнями.

Размещено на Allbest.ru

...