Соціально-політичні наслідки сучасної світової фінансово-економічної кризи для світу і України

Размещено на http://www.allbest.ru

зміст

Вступ

1. Причини і наслідки світової фінансової кризи

2. Особливості сучасної світової кризи

3. Вплив та наслідки світової кризи на економіку України

Висновки

Використана література

ВСТУП

Однією з головних характеристик сучасної світової економіки є тісний взаємозв'язок економік окремих держав. Міжнародний поділ праці, міжнародна торгівля, туризм, обмін новітніми технологіями, глобалізація фінансових відносин сприяють економічному розвитку як окремої держави, так і всього світового суспільства загалом. Проте інтеграція світової економіки має і певні негативні риси. Однією з них є вплив деструктивних явищ економіки однієї держави на економічну ситуацію в інший.

Фінансова криза, яка, як вважають більшість експертів, розпочалася з кризи іпотечного ринку США у 2007 року, поступово поширилась на всю світову економіку. фінансовий світовий криза економіка

Сьогодні її вплив відчувається у функціонуванні більшості галузей економіки нашої держави. В цих умовах першочерговим завданням, що стоїть перед суспільством, є недопущення поширення кризи на всю економіку України та забезпечення розвитку галузей, які інтегровані в міжнародні фінансово-економічні процеси

1. ПРИЧИНИ І НАСЛІДКИ СВІТОВОЇ ФІНАНСОВОЇ КРИЗИ

Що таке криза, звідки він узявся, якими будуть його наслідки і хто в ньому винен? Питання не з легких. У майбутніх підручниках історії, в залежності від того, де вони будуть написані, буде використана одна з двох підходів до того, хто винен у поточному світовому фінансово-економічну кризу. Один з підходів буде полягати в обвинувачення слабкого регулювання, кредитно-житлової політики та недостатнього обсягу заощаджень у Сполучених Штатах.

Інший підхід, вже розвиваємо колишніми і поточними офіційними особами США, такими як Алан Грінспен і Бен Бернанке, буде полягати в обвинувачення величезного резерву ліквідності, створеного країнами Східної Азії та Близького Сходу з високим рівнем заощаджень.

Вся ця ліквідність, як буде написано в підручниках даних, повинна де-небудь застосовуватися. Її логічною метою була країна з найбільш глибокими фінансовими ринками, США, де ціни на активи були завищені до нереальних висот.

Глобальний дисбаланс заощаджень - низький обсяг заощаджень у США та високий обсяг заощаджень у Китаї та в інших країнах, що розвиваються, - зіграв ключову роль в цьому кризі, дозволивши американцям жити не по кишені.

Він спонукав фінансистів, відчайдушно бажали отримати прибуток за допомогою величезних коштів, вкладати їх у більш спекулятивні операції. Якщо тут є взаєморозуміння, то це неможливість зрозуміти виникнення глобальної «мильної бульбашки» і її «лопані» не врахувавши ролі глобального дисбалансу. Щоб запобігти майбутні кризи, подібні до цього, необхідно вирішити проблему глобального дисбалансу. Перші знаки запевняє. Американські домовласники знову почали накопичувати заощадження.

Згідно з найбільш свіжими даними, торговельний дефіцит США знизився з $ 60 млрд на місяць до всього лише $ 26 млрд. Проста арифметика говорить про те, що в іншому світі спостерігається відповідно менший надлишок. Адміністрація Обами і Федеральна резервна система США роблять все, що можуть для збільшення витрат США. Єдина причина, по якій торговий дефіцит США знижується, це те, що в країні, як і раніше, спостерігається сильний економічний спад, що призводить до паралельному падіння обсягів імпорту та експорту США.

Після відновлення обидва даних показника можуть відновитися до колишнього рівня, і зовнішній 6% дефіцит США повернеться. Не відбулося жодних значних змін відносних цін або знецінення американського долара, які б передрікали остаточне зміну торговельних або видаткових моделей.

Відбудеться чи остаточне зниження глобального дисбалансу, буде залежати в основному від рішень, які приймаються за межами США, особливо в таких країнах, як Китай.

Прогнози даних рішень грунтуються, в свою чергу, на питанні, чому в інших країн обсяг заощаджень виявився таким величезним. Одна з точок зору полягає в тому, що їх надлишкові заощадження були наслідком політики економічного зростання на основі експорту, яка так довго і так добре працювала.

Китайські лідери, зрозуміло, не хочуть відмовлятися від моделі, які показали свою надійність на практиці. Вони не можуть миттєво реструктурувати свою економіку. Вони не можуть за день перевести робітників з фарбування дитячих іграшок в провінції Гуандун на будівництво шкіл у Західному Китаї.

Їм потрібен час для створення мережі соціального захисту, здатної спонукати китайських домовласників знизити обсяг своїх заощаджень. Якщо ця точка зору вірна, можна очікувати повернення глобального дисбалансу після закінчення економічного спаду і лише менше швидкого його посилення згодом.

Інша точка зору полягає в тому, що Китай сприяв появі глобального дисбалансу не через свій торговий експорт, а через експорт капіталу. Китаю не вистачало не попит на предмети споживання, а пропозиції високоякісних фінансових активів. Він знайшов їх у США, в основному у формі цінних паперів Міністерства фінансів та інших урядових цінних паперів, у свою чергу спонукаючи інших інвесторів робити більш спекулятивні інвестиції.

Останні події не посилили роль США як постачальника високоякісних активів. А Китай, зі свого боку, буде продовжувати розвивати свої фінансові ринки і свою здатність генерувати високоякісні фінансові активи всередині країни. Але на це піде час.

Тим часом, США, як і раніше, має найбільш ліквідними фінансовими ринками в світі. Знову ж, подібна інтерпретація також передбачає відновлення глобального дисбалансу після закінчення економічного спаду і подальше його поступове посилення.

Одним з подій, які можуть змінити даний прогноз, може стати відмова Китаю від розгляду інвестицій в фінансові активи США як вигідного пропозиції. Дефіцит бюджету США, наскільки можна зрозуміти, може створити боязнь збитків за облігаціями Міністерства фінансів США. Фактична політика скорочення боргу з допомогою інфляції може посилити дані побоювання. І в цей момент Китай видернет шнур живлення, долар обрушится і Федеральному резерву доведеться підвищити процентні ставки, завантаживши США назад в економічний спад.

Є два способи уникнути жахливого спаду. Перший - покластися на добру волю Китаю стабілізувати економіку США і всього світу. Другий - адміністрація Обами і Федеральний резерв повинні надати детальні відомості про те, як вони збираються усунути дефіцит бюджету та уникнути інфляції після закінчення економічного спаду. Другий спосіб явно більш кращий.

В кінці кінців, краще самому керувати своєю долею. Гайтнер та США обрали обидва способи ...

1. Гайтнер:

США виступають за більш активну участь Китаю в міжнародних фінансових структурах. Посилення впливу Китаю необхідно для ефективного функціонування міжнародних фінансових інститутів та глобальної економіки в цілому.

2. Гайтнер:

Новий орієнтир дефіциту бюджету США становить 3%, хоча його прогнозне значення - 12,9%. Глобальна авантюра здатна зробити висновок, що приїзд Гайтнера аварійний і пов'язаний з позапланових для клубу ПП перебігом кризи - СШП не очікували, що світ так швидко відмовиться від трежеріс і оцінить на ділі товарні ринки, які завдяки Китаю та іншим країнам БРІК почали оживати, а нафта взагалі влаштувала приголомшливу ралі.

Націоналізація автовиробників США - поганий знак для Китаю, який висловить Гайтнеру все, що він думає про державу позичальника, які застосовують подвійні стандарти до своїм робочим з соцпакет, за рахунок бідного Китаю.

Женьмінь Жибао не дарма на своєму сайті в якості передовиці розмістила статтю: "Незмінно дотримуватися системи базових цінностей соціалізму", в якій стверджує, що основа китайської соціалістичної ідеології залишиться непохитною, тому звиняйте - грошей на трежеріс немає.

2. ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНОЇ СВІТОВОЇ КРИЗИ

Сучасна світова криза, що зародилась у США як криза ринку нерухомості та похідних фінансових інструментів, доволі швидко зачепила Велику Британію, невдовзі вщент зруйнувала успішну економіку Ісландії - «країни найвищого добробуту». Серйозно постраждали практично всі країни Європи, згодом криза дійшла й до найвіддаленіших куточків, захопивши навіть Австралію. Враховуючи характер зародження кризи та її специфіку, насамперед найбільше (в абсолютних масштабах) постраждали провідні країни світу з добре розвиненим фондовим ринком (США, Велика Британія, Японія, Німеччина), пізніше країна вдарила по тих країнах, де не витримала тиску національна валюта (Угорщина, Україна). Відчутних втрат зазнали також країни з начебто чудово розвиненою фінансово-банківською системою, проте без серйозної основи в реальному секторі економіки (країни Балтії), а також опинилася на межі економічного колапсу країни, що розвиваються (Пакистан).

Світова фінансова криза, як криза ринку нерухомості і похідних фінансових інструментів, згідно з логікою глобалізації, поширилася по всьому світу, вдаривши і по українському фінансовому ринку. Основними її причинами експерти називають надмірно експансивну грошову політику Федеральної резервної системи (ФРС) США, наявність величезного дисбалансу у світовій економіці, зокрема, великий профіцит у зовнішній торгівлі Китаю, значний торговельний дефіцит у США, недоліки системи управління ризиками в інвестиційних банках, недосконалість регулювання фінансових ринків на національному і міжнародному рівнях. Сучасна фінансова криза вимагає від світової спільноти адекватних дій, але які з них у цьому випадку можна визнати такими? Для відповіді на це запитання необхідно проаналізувати, по-перше, справжні причини, що породили кризу, і, по-друге, те, наскільки глибокою і тривалою вона буде. Для розгляду факторів, що спричинили виникнення такої ситуації, слід дослідити глибинні причини подій і знайти правильні рецепти розв'язання існуючих проблем, створити механізми, що допомагатимуть згладити майбутні потрясіння в економіці.

Еволюція світових криз представлена в табл. 1.

Таблиця 1. Еволюція світових криз

У сучасному науково-термінологічному обігу найбільш усталеним є розуміння фінансової кризи як порушення рівноваги у функціонуванні системи фінансових відносин, яке проявляється в нестабільності інститутів фінансів та кредитно-фінансових установ і виражається в різкому падінні ВВП, що дестабілізує процес формування та розподілу централізованих фондів держави. Зокрема, на думку О.Василика, фінансова криза - це явище, а показник її наявності - дефіцит [2]. Проте, як справедливо зазначають В. Попов та М. Монтес , фінансова криза може розгорнутись і без бюджетних дефіцитів як наслідок погіршення умов торгівлі та балансу у поточних операціях, які разом призводять до підриву валютного курсу, що, в свою чергу, через взаємопов'язаність валютного і фінансового ринків, може негативно вплинути на стан фінансового сектору країни [3]. Фінансова криза складається з:

* бюджетної кризи,

* кризи грошового обігу,

* банківської,

* біржової,

* валютної криз.

Серед основних причин світової кризи експерти виділяють наступні:

* надмірно експансивну грошову політику Федеральної резервної системи (ФРС) США;

* наявність величезного дисбалансу у світовій економіці, зокрема, великий профіцит у зовнішній торгівлі Китаю, значний торговельний дефіцит у США;

* недоліки системи управління ризиками в інвестиційних банках,

* недосконалість регулювання фінансових ринків на національному і міжнародному рівнях.

Етапи розвитку сучасної світової кризи представлені в табл. 2.

Таблиця 2. Сучасна світова фінансова криза

3. ВПЛИВ ТА НАСЛІДКИ СВІТОВОЇ КРИЗИ НА ЕКОНОМІКУ УКРАЇНИ

Світова фінансова криза лише оголосила вже існуючі диспропорції української економіки. Загалом, можна виділити наступні причини впливу світової кризи на українську економіку:

- високий рівень інтеграції у світову економіку (близько 60% ВВП України залежить від експорту та імпорту, що обумовлює високу чутливість національної господарської системи до глобальних процесів);

- різкий відтік короткострокового спекулятивного капіталу з українського фондового ринку (найбільше в Європі падіння фондового ринку - понад 70%);

- штучна ревальвація гривні у травні 2008 р. з рівня 5,05 до 4,85 грн./дол. США, яка автоматично послабила позиції українських експортерів і сприяла зростанню зовнішньоторговельного дефіциту;

- посилення панічних настроїв серед вкладників внаслідок « рейдерської атаки» на один із найбільших українських банків «Промінвестбанк»;

- подорожчання американського долару в результаті відтоку грошових коштів нерезидентів і падіння довіри до українських банків.

Світова фінансова криза за всіма ознаками переросла в глобальну економічну кризу, її руйнівні дії з фінансового сегмента економіки сьогодні дедалі більше перекидаються на реальний сектор. Нинішня криза - це криза не лише геоекономічного, а й геополітичного устрою світу, який сформувався в останні десятиріччя, а отже слід вести мову не лише про кризу світової економіки, а й про геополітичну кризу. Світова фінансова криза у багатьох своїх визначеннях відбиває, насамперед, суперечності нинішньої системи геополітичних відносин.

Однак, економічна рецесія в Україні має свої характерні особливості, специфічні риси, які посилюють проблему:

- дефіцитний платіжний баланс, велика залежність від експорту металів і зерна (ринки підвищеної конкуренції) та «імпорту» капіталу, високих технологій, нафти, газу (ринку зниженої конкуренції);

- висока концентрація виробництва і капіталу в країні, різні можливості децентралізації ризиків;

- соціальна поляризація, відсутність достатнього досвіду застосування інструментів адресної соціальної політики;

- низький рівень міжнародних резервів НБУ (міжнародні резерви у вересні 2009 р. скоротились на 2,6 % або на 744,3 млн. дол.);

- крихкість політичної системи, неспроможність виробити і реалізувати швидкі та ефективні рішення в економічній політиці (уряду не вдалось зупинити процес глибокої рецесії, більш того, негативні тенденції підсилюються нереалізацією антикризової програми);

- порівняно низька частка малих та середніх підприємств у ВВП;

- високий рівень приватного споживання у ВВП (на початку 2009 р. він становив близько 60% і наблизився до рівня розвинутих країн, тоді як аналогічний показник у Китаї дорівнює 30-34%, у Росії - 48-52%) [5].

Експерти зазначають, що Україна жодним чином не причетна до виникнення світової фінансової кризи ані в фінансовому, ані в економічному плані. Проте, вплив кризи на економіку України є значним. Аналіз динаміки соціально-економічної ситуації в країні дозволив охарактеризувати наслідки глобальної фінансової кризи для економіки України наступними аспектами:

- погіршення макроекономічних показників;

- зниження темпів зростання ВВП;

- дефіцитний платіжний баланс, велика залежність від імпорту капіталу, високих технологій, нафти і газу;

- великий розмір зовнішнього боргу країни, що веде його до ризику невиплати;

- скорочення депозитної маси;

- зниження ліквідності, погіршення портфеля й активів банківської системи;

- зниження обсягів кредитування економіки;

- девальвація гривні;

- скорочення надходжень і видатків бюджету;

- ослаблення довіри до фінансових установ;

- серйозні труднощі українських банків пов'язані з поверненням зовнішніх запозичень, залучення нових інвестицій;

- нестабільність на валютному ринку його спекулятивний характер;

- зменшення резервів НБУ, який змушений продавати валюту для задоволення ажіотажного попиту;

- погіршення добробуту домашніх господарств, скорочення реальних доходів, затримка виплати заробітної плати, особливо у промислових регіонах;

- зниження загального рівня життя населення, погіршення забезпеченості громадян товарами першої необхідності (продукти харчування, одяг) та послугами соціально-побутової сфери (транспорт, медицина, освіта, культура).

Зазначені наслідки свідчать про те, що теперішня криза є глибокою. Вона охопила фінансову та економічну сферу. Сьогодні для України важливо не тільки мінімізувати негативний вплив світових фінансових потрясінь і глобальної рецесії, а й кардинально переглянути механізм функціонування фінансового сектора економіки, укріпити позиції держави як на законодавчому, так і на виконавчому рівні. На думку авторів, комплекс заходів, спрямованих на подолання економічного спаду та нейтралізацію наслідків фінансової кризи, має ґрунтуватися на застосуванні наступних механізмів:

- узгодження дій усіх органів державної влади та суб'єктів господарювання;

- взаємодія фінансового і не фінансового секторів економіки, реструктуризації банківської системи;

- посилення участі держави в розвитку науки, освіти, підтримці народжуваності, покращенні морального і культурного клімату в суспільстві;

- ліквідація системи інсайдерського контролю з підвищенням відповідальності як держави, так і бізнесу;

- запровадження механізмів відповідальності влади за результати управлінських рішень;

- розширення горизонту стратегічного планування траєкторії державного розвитку до 50-100 років.

Висновки

Сучасна світова економічна система є надзвичайно вразливою і саме тому проблема розвитку економічної системи, зважаючи на всеохоплюючий характер світової економічної кризи і взаємозалежності країн , є надзвичайно актуальною. І лише реалізація послідовної макроекономічної політики всіма гілками влади допоможе пом'якшити наслідки світової економічної кризи та забезпечити поступовий вихід з неї.

Отже, фінансова криза виникла в силу багатьох факторів, найголовнішим з яких, на нашу думку, все ж є диспропорція між фінансовим та промисловим капіталом. Світова економіка отримала залежність від складних фінансових інструментів, недосконалість яких призвела до світової фінансової кризи, вплив якої відчули економіки більшості держав світу.

Використана література

1.  Гладун Т.М. Причини та футурологія сучасної світової валютно-фінансової кризи / Т.М. Гладун, Г.С.Домарадзька , Н.С. Русина // Вісник Національного університету «Львівська політехника». - 2009. - №460. - С. 468-474, 469.

2.  Василик О.Д. Державні фінанси України: Підручник / О.Д.Василик, К.В.Павлюк . - К.: НІОС, 2002. - С. 594.

3.  Монтес М.Ф. «Азиатский вирус» или «Голландская болезнь»? Теория и история валютных кризисов в России и других странах / М.Ф.Монтес , В.В.Попов; Пер. с англ. - М.: Дело, 1999. - С. 20.

4.  Гладун Т.М. Причини та футурологія сучасної світової валютно-фінансової кризи / Т.М. Гладун, Г.С.Домарадзька , Н.С. Русина // Вісник Національного університету «Львівська політехника ». - 2009. - №460. - С. 468-474, С. 470.

5.  Прядко В.В. Наслідки світової економічної кризи для економіки України / В.В. Прядко // Науковий вісник БДФА: Технодрук . - 2009. - Вип.2. - C. 8-11.

Размещено на Allbest.ru