Ресурсний потенціал підприємства та методи аналізу його ефективності

Показники оцінки ефективності використання ресурсного потенціалу підприємства. Аналіз ефективності використання ресурсного потенціалу "Хмельницького хлібокомбінату". Шляхи підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу підприємства.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 30.05.2014
Размер файла 227,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Київський національний торговельно-економічний університет

Кафедра економіки та фінансів підприємства

КУРСОВА РОБОТА

з економіки підприємства

на тему « Ресурсний потенціал підприємства та методи аналізу його ефективності»

студентки ІІІ курсу 10 групи ФЕМП

денної форми навчання

Онопрієнко Оксани Михайлівни

Науковий керівник: стар.викл. Губар С.І.

Київ 2012

План

ресурсний потенціал ефективність підприємство

Вступ

1. Поняття та склад ресурсного потенціалу підприємства

2. Методичні засади оцінки ресурсного потенціалу підприємства

3. Показники оцінки ефективності використання ресурсного потенціалу підприємства

4. Оцінка ресурсного потенціалу «Хмельницького хлібокомбінату»

5. Аналіз ефективності використання ресурсного потенціалу «Хмельницького хлібокомбінату»

6. Шляхи підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу «Хмельницького хлібокомбінату»

Висновки і пропозиції

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

В економічній літературі існують два напрямки дослідження ресурсного потенціалу як об'єкта: «ресурсне» і «результативне». Ресурсний напрямок розглядає ресурсний потенціал як сукупність ресурсів господарської ланки, оцінка ресурсного потенціалу зводиться до визначення вартості доступних ресурсів, а рівень використання ресурсного потенціалу визначається відношенням отриманого результату до обсягу застосованих ресурсів. У рамках «результативного» напрямку ресурсний потенціал розглядається, як здатність господарської системи освоювати, переробляти ресурси для задоволення суспільних потреб, оцінка величини ресурсного потенціалу зводиться до оцінки максимального обороту, який господарська ланка здатна зробити при даній кількості, якості і будівлі ресурсів.

Актуальність досліджень курсової роботи полягає в:

- введенні в методологію оцінки конкурентоспроможності підприємства поняття економічної категорії “ресурсний потенціал підприємства”;

- розгляді його структурних теоретичних та методологічних аспектів;

- наповненні поняття “ресурсний потенціал підприємства” конкретним функціональним змістом для практичного застосування на ВАТ «Хмельницький хлібокомбінат».

Курсова робота містить 43 сторінки, 9 таблиць, 2 рисунків, список літератури з 36 найменувань, 3 додатки.

Об'єкт дослідження - теоретичні та практичні аспекти ресурсного потенціалу ВАТ «Хмельницький хлібокомбінат», як складової потенціалу підприємства.

Предметом дослідження є комплекс теоретичних та практичних аспектів ресурсного потенціалу підприємства.

Мета курсової роботи - на основі дослідження теоретико-методичних та аналітичних аспектів ресурсного потенціалу провести аналіз показників використання ресурсного потенціалу для ВАТ «Хмельницький хлібокомбінат», сформулювати та обгрунтувати комплекс заходів спрямованих на підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу підприємства.

Завданнями курсової роботи були:

- дослідити сутнісну характеристику ресурсного потенціалу підприємства та методичні підходи до оцінки стану й результативності його використання;

- дати аналітичну оцінку стану та рівня використання ресурсного потенціалу підприємства ВАТ “Хмельницький хлібокомбінат” та його складових;

- виявити проблемні питання щодо використання потенційних можливостей ресурсного потенціалу досліджуваного підприємства щодо підвищення ефективності його діяльності;

- обґрунтувати основні заходи щодо розвитку підприємства і більш ефективного використання його потенційних можливостей;

За результатами дослідження сформульовані висновки та внесені пропозиції, які мають наукову новизну як для досліджуваного підприємства, так і для розвитку теоретичних підходів до планування в напрямку подальшого розвитку підприємств:

- поняття економічної категорії “ресурсний потенціал підприємства”;

- теоретичних та методологічних аспектів методик розрахунку ресурсного потенціалу підприємства;

- напрямків та чисельних оцінок рівня підвищення ресурсного потенціалу підприємства.

Аналіз даних має практичне значення одержаних результатів в можливості їх використання для подальшого планування розвитку підприємства ВАТ «Хмельницький хлібокомбінат».

1. Поняття та склад ресурсного потенціалу підприємства

Потенціал підприємства - це інтегральне відображення (оцінка) поточних і майбутніх можливостей економічної системи трансформувати вхідні ресурси за допомогою притаманних її персоналу підприємницьких здібностей в економічні блага, максимально задовольняючи в такий спосіб корпоративні та суспільні інтереси [14, ст. 117].

Ресурсний потенціал підприємства -- це сукупність матеріальних, нематеріальних, трудових, фінансових ресурсів, включаючи здатність робітників підприємства ефективно використовувати названі ресурси для виконання місії, досягнення поточних та стратегічних цілей підприємства.

Необхідно звернути увагу на те, що економічні можливості підприємства не можуть визначатися тільки наявністю перелічених ресурсів. Ресурсний потенціал підприємства можна охарактеризувати чотирма основними критеріями:

- реальними можливостями підприємства в тій чи іншій сфері діяльності (включаючи і нереалізовані можливості);

- обсягом ресурсів як залучених, так і тільки підготовлених до використання у виробництві;

- здатністю кадрів (менеджерів) використовувати ресурси, вміння розпоряджатися ресурсами підприємства;

- формою підприємництва та відповідною організаційною структурою підприємництва [23, с. 84-87].

Склад ресурсного потенціалу: (рис. 1.1.)

Рис. 1.1 Складові елементи ресурсного потенціалу підприємства

1. Кадровий потенціал - сукупні можливості працівників підприємства досягати поставлених перед ними цілей (комерційні, операційні, фінансові). Трудові ресурси підприємства -- кількість робітників, зайнятих на підприємстві, та тих, хто входить до його складу за основною та допоміжною діяльністю. Трудові ресурси (трудовий чи кадровий потенціал) підприємства - сукупність зайнятих на підприємстві за основною та допоміжною діяльністю.

Саме трудовий потенціал приводить в дію всі інші складники ресурсного потенціалу підприємства. Він може бути описаний з різних позицій залежно від кількісних і якісних характеристик. Це дає змогу здійснювати оцінку кадрового потенціалу у вартісних категоріях, яка особливо актуальна для власника підприємства. Така оцінка допомагає отримати реальне уявлення про те, наскільки здібності працівників перевищують витрати на їх залучення, навчання та розвиток [13, с. 68].

2. Фінансовий потенціал - можливості підприємства, які виникають у сфері поєднання фінансових ресурсів і компетенцій у їх залученні та реалізації для досягнення певних цілей. Фінансові ресурси -- сукупність грошових прибутків та надходжень, які знаходяться в розпорядженні підприємства для виконання фінансових обов'язків, здійснення витрат на відтворення підприємства та для стимулювання робітників.

Фінансові ресурси дуже важливі як вихідний вид ресурсів для створення та діяльності підприємства, забезпечують процес виробництва, є неодмінною умовою безупинності процесу виробництва. Звертаю увагу на те, що в теперішній час, маючи достатню наявність на підприємстві основних фондів та кадрів, підприємства іноді не здатні працювати, тому що не мають необхідної суми готівкових грошових коштів(фінансових ресурсів)[13, с. 69].

3. Просторовий потенціал - можливості розвитку, зумовлені характером і розміром території підприємства, виробничих і невиробничих об'єктів нерухомості, комунікацій, рівнем розвитку інфраструктури.

4. Матеріальний потенціал - можливості забезпечення операційних процесів прогресивними машинами та обладнаннями, приладами, інвентарем, виробничими та товарними запасами.

Матеріальні ресурси - це ресурси в натурально-речовій формі, які використовуються у виробничій (господарській) діяльності підприємства. До їхнього складу входять основні фонди та частка обігових фондів. Основні фонди - це матеріально-речові цінності підприємства, які використовуються як засоби праці. Частина обігових фондів входить до складу матеріальних ресурсів: малоцінні та швидкозношувані предмети, пакувальні матеріали, паливо, електроенергія та ін.

Нематеріальні ресурси - об'єкти промислової та інтелектуальної власності, здатні приносити користь тривалий час: гудвіл, ноу-хау, бази знань, бази даних, патент, винаходи тощо.

5. Технологічний потенціал - можливості, пов'язані з наявністю та використанням технологій в операційному процесі.

Більшість дослідників виокремлює в складі ресурсного потенціалу підприємства виробничий потенціал. На думку О.В. Коренкова, останній охоплює такі складові: технічний потенціал, технологічний потенціал, фінансовий потенціал, трудовий потенціал. Вважаємо, що технічний та технологічний потенціали є складовими потенціалу нижчого рівня, ніж трудовий або фінансовий. Тобто технічний та технологічний потенціали цілком входять до складу виробничого потенціалу і тільки через нього "накладаються" на інші види потенціалів. Водночас, трудовий потенціал є окремим видом потенціалу, хоча й має вагомий вплив на виробничий потенціал [23, с. 187].

6. Інформаційний потенціал - можливості системи інформаційних ресурсів підприємства забезпечити умови для своєчасного прийняття господарських рішень.

7. Репутаційний потенціал - можливості системи репутаційних ресурсів підприємства забезпечити умови для утримання і зростання лояльності його партнерів й інших зацікавлених осіб.

8. В умовах інноваційного розвитку економіки країни особливу увагу приділяють дослідженню ролі та змісту інноваційного потенціалу підприємства. Український центр економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова інноваційний потенціал досліджує за такими аспектами: кадрове забезпечення підприємства; рівень освіти персоналу підприємства; фінансування наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності; кількість і структура наукових і науково-технічних робіт; патентування винаходів; рівень інноваційної активності підприємства; динаміка виробництва інноваційної продукції; частка інноваційної продукції у загальних обсягах виробництва [23,с. 185].

В. Гончаров та Є. Іванова визначають інноваційний потенціал підприємства як органічне поєднання ресурсів, спроможностей та можливостей підприємства в інноваційній діяльності [28, с. 105].

2. Методичні засади оцінки ресурсного потенціалу підприємства

В умовах ринку, що характеризується нестабільністю макро- і мікроекономічних факторів, одним з першочергових завдань керівництва стає формування та оцінка поточних та перспективних можливостей підприємства, тобто його потенціалу; збалансування можливостей підприємства з потенціалом зовнішнього середовища для досягнення запланованих задач та з метою виживання в умовах конкуренції сьогодні та в перспективі. В умовах обмеженості ресурсів в країні саме внутрішній потенціал підприємства необхідно вважати головним ресурсом його розвитку. Науковий підхід до дослідження ресурсного потенціалу передбачає необхідність обґрунтування його теоретичної моделі, що має не тільки найбільш повно відображати даний об'єкт, а й бути інструментом його поглибленого вивчення [24, ст. 21].

Розрізняються дві ресурсні позиції щодо концепції потенціалу. Перша - ресурсний потенціал являє собою сукупність ресурсів без врахування їх взаємозв'язків і участі в процесі виробництва. Так, Л.І. Абалкін вважає, що потенціал є узагальнена характеристика ресурсів. Як “кількість і якість ресурсів, які є в наявності в тій чи іншій господарській системі” - розуміє ресурсний потенціал (РП) І. І. Лукінов. На думку Д. А. Черникова, ресурсний потенціал характеризується “сукупністю ресурсів без врахування реальних взаємозв'язків, які складаються в процесі виробництва”.

Особливістю другої ресурсної позиції є трактування РП як сукупності, ресурсів, які здатні виробляти певну кількість матеріальних благ. Поряд з ресурсним підходом до визначення суті ресурсного потенціалу в літературі трапляються і інші дефініції. Так Ю.Ю. Донець, до ресурсного потенціалу включає виробничі фонди і кваліфіковані кадри спеціалістів. Деякі автори вважають щодо складу даного потенціалу повинні входити виробничий апарат, існуюча технологія, природні ресурси, матеріальносировинні запаси, система комунікацій, техніка, організація і система отримання, переробки і переміщення інформації. Заслуговує на увагу точка зору тих авторів, які вважають складовими даного потенціалу основні й обігові виробничі фонди, тобто основний й обіговий капітал, а також трудовий потенціал.[31, ст.202].

Аналіз вище викладених точок зору дає змогу визначити ресурсний потенціал як сукупність взаємозв'язаних складових: ресурсно-сировинного і виробничого потенціалу,що спрямовані на досягнення ефективного функціонування виробничо-господарської структури. Кількісні і якісні параметри цих потенціалів, а також їх інтеграція визначають виробничу здатність господарської одиниці.

Проблеми оцінки ресурсного потенціалу слабо опрацьовані на галузевому рівні, особливо на рівні окремого підприємства. В деяких публікаціях тільки констатується, що питання оцінки ресурсного потенціалу окремих підприємств залишилися в стороні від уваги дослідників. Для побудови прогнозів, складання планів, прийняття ефективних рішень необхідно мати об'єктивну інформацію про можливості підприємства досягти відповідних цілей в різноманітних напрямках діяльності. Найбільш важливим є отримання сукупної інтегральної оцінки, яка б враховувала всі можливості і всі обмеження [36].

Оцінка ресурсного потенціалу дає змогу:

- оцінити ступінь залучення ресурсів в господарський оборот;

- оцінити ступінь використання активної частини потенціалу;

- оцінити ефективність вкладених ресурсів, вкладених в формування і розвиток ресурсного потенціалу.

Під оцінкою ресурсного потенціалу розуміється визначення величини економічних ресурсів, якою володіє і розпоряджається, і економічного результату їх ефективного використання. Оцінка ресурсного потенціалу підприємства може проводитися в натуральному і вартісному вираженнях.

Існують наступні проблеми оцінки ресурсного потенціалу підприємства, які необхідно вирішити в ході подальших досліджень:

- необхідність розроблення інтегрального показника оцінки ресурсного потенціалу підприємства;

- вирішення проблеми співставлення вартісних і натуральних оцінок;

- елементів потенціалу підприємства;

- розробка системи збору достовірної вихідної інформації;

- вилучення подвійного рахунку при оцінці;

- розробка нових математичних моделей оцінки ресурсного потенціалу;

- розробка і використання коригуючи коефіцієнтів, наприклад таких, що враховують інфляційні процеси;

- розробка методів приведення у спів ставний вид абсолютних і відносних показників [21, ст. 26].

Отже, необхідно відзначити, що трансформація відношень власності в Україні висунула перед економічною наукою цілий ряд нових проблем і задач, які раніше не виникали, ще більше загострила проблеми відомі, але до кінця не вирішені. Проблема полягає не тільки в пошуку відповідей, за допомогою яких показників оцінити ресурсний потенціал, а й у виборі позиції оцінки.

3. Показники оцінки ефективності використання ресурсного потенціалу підприємства

Ефективність ресурсного потенціалу відображає економічні відносини, пов'язані з оптимальним використанням виробничих ресурсів, зниженням сукупних витрат живої праці з метою досягнення максимальних результатів, регламентуючи діяльність об'єктивно діючим законом економії робочого часу. Це означає, що мета господарської діяльності повинна досягатися найменшими витратами суспільної праці та оптимальним використанням виробничих ресурсів.

Використання ресурсів характеризується їх витратами у процесі виробництва. Витрати ресурсів являють собою безперервний процес їх споживання, що відповідає безперервному процесу виробництва та споживання. На відміну від ресурсів, ресурсного потенціалу, які можуть бути визначені кількісно на певний момент часу, витрати ресурсів можна визначити тільки за досліджуваний період часу.

Витрати ресурсів характеризують кількісні та якісні аспекти безперервного використання ресурсів у виробництві і споживанні у вигляді прямих витрат і витрат протягом певного періоду.[17, ст. 127]

Критерієм економічної ефективності діяльності підприємства, з точки зору використання ресурсного потенціалу, є досягнення максимального результату при мінімальних затратах і раціональному використанні ресурсів (коефіцієнт ефективності (Ке)):

Оцінка ефективності ресурсного потенціалу підприємства повинна здійснюватись за такими принципами:

- зіставлення результатів виробництва із витратами чи використаними ресурсами;

- за єдиним народногосподарським критерієм;

- засобом системи показників, що відображають різноманітні економічні процеси використання ресурсного потенціалу підприємства;

- взаємопов'язаність системи показників всіх рівнів управління економікою;

- єдність форм і показників статистичного обліку і планування економіки в цілому та її окремих ланок.

Принципи розробки системи показників економічної ефективності використання ресурсного потенціалу підприємства:

- повне відображення досягнутих результатів діяльності підприємства;

- кількісна оцінка показників;

- можливість розрахунку показників за даними системи обліку і звітності;

- чіткість методичного підходу до розрахунку показників [26, ст. 365].

Розрахунок показників ефективності використання ресурсного потенціалу підприємства базується на таких основних групах показників: ресурсоємності; ресурсовіддачі; економії ресурсів.

Ресурсоємність розраховують за формулою:

= , (3.2)

де - загальна вартість ресурсів (чи їх витрат);

- об'ємний показник кінцевого результату діяльності.

За цією формулою можуть бути розраховані не тільки комплексна ресурсоємність, але і ряд інших показників, що характеризують ефективність використання трудових ресурсів (трудомісткість), засобів праці (фондоємність) і предметів праці (матеріалоємність).

Ресурсовіддачу розраховують за формулою:

Ефективність використання трудових ресурсів характеризується показникам продуктивності праці, засобів праці - фондовіддачі, предметів праці - матеріаловіддачі.

Показник ресурсовіддачі розраховується як відношення чистої виручки від реалізації () до середньої суми використаних ресурсів () за такою формулою:

,

де Середньорічна вартість необоротних активів - НОА;

середньорічна сума необоротних активів - ОА;

засоби на оплату праці - ФОП.

- середня сума вартості майна, що знаходиться на балансі підприємства:

Для більш точного розрахунку середніх ресурсів за визначений період потрібно використовувати середню хронологічну, яка обчислюється за формулою:

Ресурсовіддача майна підприємства обчислюється за формулою:

Якщо результат виражається прибутком, то ефективність характеризується рентабельністю ресурсів, як відношення суми прибутку до суми ресурсів.

Рентабельність сукупних ресурсів (економічна) обчислюється за формулою:

(3.8)

Рентабельність ресурсів (майна) обчислюється за формулою:

. (3.9)

Для порівняння економічної ефективності використання ресурсів двох підприємств за декілька періодів застосовується інтегральний показник:

,(3.10)

- індекс ресурсовіддачі сукупних ресурсів, який розраховується за формулою:

, (3.11)

де , - ресурсовіддача сукупних ресурсів відповідно у звітному і плановому періодах;

- індекс рентабельності сукупних ресурсів, який розраховується за формулою:

, (3.12)

де , - рентабельність сукупних ресурсів відповідно у базовому і звітному періодах.

Показники економії ресурсів (Ер) (чи їх витрат) можуть бути абсолютними та відносними. Показники абсолютної економії ресурсів(чи їх витрат) визначаються як різниця між сумою застосованих ресурсів у звітному та базовому періодах. Відносна економія ресурсів розраховується за формулою:

, (3.13)

де Ер - відносна економія ресурсів ( чи їх витрат);

Срб, Сро - загальна вартість ресурсів у базовому та звітному періодах;

Тр - темп росту об'ємного показника кінцевого результату діяльності в звітному періоді стосовно базисного періоду, % [19, ст. 112].

Таким чином, розгляд всіх форм економічної оцінки використання ресурсного потенціалу підприємства дозволяє безпосередньо підійти до поняття оптимізації їх використання, яка полягає в раціональному використанні ресурсів у встановленому суспільно необхідному обсязі і пропорційності окремих видів ресурсів на різних рівнях, що сприятиме на кожному етапі економічного розвитку підприємства найбільш повному їх використанню та досягненню оптимальних кінцевих результатів з позицій ефективності всього виробництва [ 18, с. 197-201].

4. Оцінка ресурсного потенціалу підприємства ВАТ « Хмельницький хлібокомбінат»

Проаналізую ресурсний потенціал підприємства на основі даних ВАТ «Хмельницький хлібокомбінат”.

Пiдприємство було засновано вiдповiдно до рiшення Регiонального вiддiлення Фонду державного майна України по Хмельницькій областi (наказ № 1114-АТ вiд 25 листопада 1996 року) шляхом перетворення Хмельницького хлiбокомбiнату у вiдкрите акцiонерне товариство.

Основними видами продукцiї пiдприємства є хлiбо-булочнi та кондитерськi вироби. Середньомiсячний випуск продукцiї складає 1300-1500 т. Асортимент кондитерських виробiв налiчує близько 20 видiв. Основним ринком збуту є мiсто Хмельницький [34].

Проаналізую наявність та структуру основних засобів підприємства (табл. 4.1) (Додаток А).

Аналізуючи табл. 4.1, можна зробити висновок, що до основних засобів ВАТ «Хмельницький хлiбокомбiнат» відносяться: будинки, споруди та передавальні пристрої; машини та обладнання; транспортні засоби; інструменти, прилади, інвентар (меблі); інші основні засоби.

На кінець 2011 року порівняно з початком вартість основних засобів зросла на 588,3 тис. грн. або 6,6%. Причиною цього стало зростання вартості будинків та споруд на 120,1тис. грн. або 2,0%, машин та обладнання на 627,9 тис. грн. або 48,2%; інструментів, приладів, інвентаря (меблі) на 12,7 тис. грн. або 2,9%. Також на зміну величини основних засобів на кінець року вплинуло зменшення вартості транспортних засобів на 172,3 тис. грн. або 16,7%.

Аналізуючи структуру основних засобів, помітно, що найбільшу їх питому вагу займають будинки та споруди, а найменшу - інші основні засоби. Відмітимо, що на кінець року питома вага машин та обладнання зросла, а всіх інших основних засобів зменшилась.

Таблиця 4.2

Рух основних засобів ВАТ «Хмельницький хлiбокомбiнат» у 2010-2011рр

Показник

2010 рік, тис. грн.

2011 рік, тис. грн.

Відхилення (+/-), тис. грн.

Темп приросту, %

Балансова вартість основних засобів (середньорічна)

8505,7

9231,5

725,8

8,5

Залишкова вартість основних засобів (середньорічна)

6120,3

6431,8

311,5

5,1

Надійшло основних засобів за рік

897,4

787,9

-109,5

-12,2

Вибуло основних засобів за рік

34,1

199,6

165,6

485,3

Аналізуючи рух основних засобів підприємства за 2010-2011 рр., можу зробити певні висновки. Середньорічна балансова та залишкова вартість основних засобів підприємства у 2011р. збільшилась, відповідно, на 725,8 тис. грн. (8,5%) та 311,5 тис. грн. (5,1%). У 2011 році надійшло основних засобів на 109,5 тис. грн. або 12,2% менше ніж у попередньому році. Вибуло основних засобів на 165,6 тис. грн. або майже у 5 разів більше ніж у минулому році [2].

Проаналізуємо динаміку основних фондів на початок та кінець 2010, 2011рр. (рис. 4.1, Додаток Б).

На рис. 4.1 показано динаміку основних засобів ВАТ «Хмельницький хлiбокомбiнат» станом на 01.01.10р., 01.01.11р. та 01.01.12р. Діаграма показує, що на підприємстві існує тенденція до збільшення вартості основних засобів.

Таким чином, можна зробити висновок, що підприємство веде політику щодо нарощування вартості основних засобів, хоча негативним фактором в цьому є те, що виручка від реалізації продукції при цьому зменшується [1].

Проведемо аналіз стану оборотних активів ВАТ «Хмельницький хлiбокомбiнат» (табл. 4.3).

Таблиця 4.3

Загальна оцінка стану майна ВАТ «Хмельницький хлiбокомбiнат» у 2010-2011рр

Показники

На кінець 2010 року

На кінець 2011 року

Відхилення

Абсолютне

%

Усе майно підприємства, тис.грн.

10371,6

10323,0

- 48,6

- 0,46

У тому числі:

Оборотні активи, тис. грн.

3201,8

2563,0

- 638,8

- 19,95

Частка до всього майна, %

30,89

24,8

-

- 6,09

Із них:

Матеріальні оборотні активи, тис. грн.

1065,4

1239,3

173,9

16,3

Частка до всього майна, %

33,3

48,4

-

15,1

Грошові оборотні кошти і короткострокові цінні папери, тис. грн.

1174,1

475,9

- 698,2

-59,5

Частка до всього майна, %

36,7

18,6

-

- 18,1

Дані таблиці 4.3 дозволяють зробити висновок, що майно ВАТ «Хмельницький хлiбокомбiнат» у 2011р. зменшилось на 48,6 тис. грн., у тому числі оборотні активи зменшились на 638,8 тис. грн., а їх частка у складі майна зменшилась на 6,09 %. Матеріальні оборотні активи збільшились на 173,9 тис. грн. або 16,3%, грошові оборотні кошти зменшились на 698,2 тис. грн. або 59,5%. Зменшення величини оборотних активів веде до нестійкого фінансового стану [2].

Проведемо аналіз оборотних активів ВАТ «Хмельницький хлiбокомбiнат» в розрізі їх видів станом на 01.01.2011р. та 01.01.2012р.

Для аналізу стану оборотних активів використовую аналітичну табл. 4.4.

Таблиця 4.4

Стан оборотних активів ВАТ «Хмельницький хлiбокомбiнат» в динаміці кінець 2010-2011рр

Показник

На

кінець 2010 року,

тис. грн.

На

кінець 2011 року,

тис. грн.

Відхилення

В сумі, тис. грн.

У відсотках

Виробничі запаси

773,0

670,5

-102,5

-13,3

Готова продукція

107,8

103,1

-4,7

-4,4

Товари

358,5

244,3

-114,2

-31,9

Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:

347,7

669,8

322,1

92,6

Дебіторська заборгованість за розрахунками:

З бюджетом

172,0

23,4

-148,6

-86,4

За виданими авансами

40,3

40,3

0,0

Інша поточна дебіторська заборгованість

328,1

275,9

-52,2

-15,9

Грошові кошти

475,9

471,4

-4,5

-0,9

Усього

3201,8

2563,0

- 638,8

- 20,0

Динаміку наведених вище показників показано на рис. 4.2.(Додаток В)

Отже, аналізуючи дані табл. 4.4, можемо зробити висновки. Загальна вартість оборотних активів підприємства у 2010 році зменшилась на 638,8 тис. грн. або 20,0%. На таку зміну вплинуло зменшення вартості виробничих запасів, готової продукції, товарів, дебіторської заборгованості за розрахунками з бюджетом, за виданими авансами, а також грошових коштів та іншої дебіторської заборгованості. Зростання відбулося тільки по статті дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги на 322,1тис. грн. або 92,6%.

Для аналізу структури оборотних активів використаю аналітичну табл. 4.5.

Таблиця 4.5

Структура оборотних активів ВАТ «Хмельницький хлiбокомбiнат» в динаміці на кінець 2010-2011рр

Показник

На

кінець 2010 року

На

кінець 2011

року

В питомій вазі

Темп приро-сту струк-турних змін

Виробничі запаси

24,1

26,2

2,0

8,4

Готова продукція

3,4

4,0

0,7

19,5

Товари

11,2

9,5

-1,7

-14,9

Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги

10,9

26,1

15,3

140,7

Дебіторська заборгованість за розрахунками:

З бюджетом

5,4

0,9

-4,5

-83,0

За виданими авансами

0,0

1,6

1,6

0,0

Інша поточна дебіторська заборгованість

10,2

10,8

0,5

5,0

Грошові кошти

14,9

18,4

3,5

23,7

Усього

100

100

-

-

Аналізуючи дані табл. 4.5, помітно, що на кінець 2011 року зменшилась питома вага таких оборотних активів як товари (на 1,7%), дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом (на 4,5%).

Збільшення питомої ваги відбулось за такими статтями:

- виробничі запаси - 2,0%;

- готова продукція - 0,7%;

- дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги - 15,3%

- дебіторська заборгованість за виданими авансами - 1,6%

- інша поточна дебіторська заборгованість - 0,5%

- грошові кошти - 3,5%

На кінець 2010 року в структурі оборотних активів підприємства найбільшу частку займають виробничі запаси. Найменшу питому вагу займає дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом, за виданими авансами. Структуру оборотних активів підприємства на кінець 2011 року показано на рис. 4.3.

Рис. 4.3 Структура оборотних активів ВАТ «Хмельницький хлiбокомбiнат» на кінець 2011р

Отже, з рис. 4.3, можна зробити висновок, що найбільшу питому вагу в структурі оборотних активів підприємства на кінець 2011р. займає дебіторська заборгованість за товари, роботи та послуги, виробничі запаси, грошові кошти. Найменшу питому вагу займає дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом та за виданими авансами [34].

Для розрахунку забезпеченості власними оборотними засобами підприємства використовується коефіцієнт забезпечення власними оборотними засобами (Квоз), який розраховується відношенням власних оборотних засобів до вартості оборотних засобів підприємства і становить на кінець 2010 року:

Квоз04 = 1990,4 / 2563 = 0,78,

а на кінець 2011 року: Квоз05 = 1816,4 / 6498,7 = 0,73

Тобто в 2011 році забезпеченість власними оборотними засобами підприємства зменшилась проти 2010 року на 5% і становить 73%. Цей показник є досить високим, адже оптимальний рівень цього коефіцієнту - 0,5.[10, ст.212].

Отже, можна зробити висновок, що на аналізованому підприємстві існує тенденція до зменшення оборотних активів.

5. Аналіз ефективності використання ресурсного потенціалу ВАТ «Хмельницький хлібокомбінат»

Важливим показником ефективності використання основних засобів підприємства є показник фондовіддачі. Проаналізуємо фондовіддачу підприємства за 2010-2011 роки (табл. 5.1).

Таблиця 5.1

Фондовіддача основних засобів ВАТ «Хмельницький хлiбокомбiнат» у 2010-2011рр.тис. грн

Показник

2010 рік, тис. грн.

2011 рік, тис. грн.

Відхилення (+/-), тис. грн.

Темп приросту, %

Балансова вартість основних засобів (середньорічна)

8505,7

9231,5

725,8

8,5

Вартість реалізованої продукції, товарів

13255,3

10848,8

-2406,5

-18,2

Показник фондовіддачі

1,56

1,17

-0,39

-25,0

Визначивши показник фондовіддачі, можна відмітити, що його рівень у 2011 році знизився на 0,39 грн. або 25,0%, тобто 1 грн. вкладена в основні засоби підприємства приносила у 2011 році чистого доходу на 0,39 грн. менше ніж у попередньому році. На показник фондовіддачі вплинуло збільшення вартості основних засобів на 725,8 тис. грн. та зменшення вартості реалізованої продукції на 2406,5 тис. грн. [20].

Проаналізуємо ефективність використання оборотних активів ВАТ «Хмельницький хлiбокомбiнат». Ефективність оборотних активів характеризується показниками оборотності, які розраховуються відношенням виручки від реалізації продукції до вартості оборотного активу. Отже, по аналізованому підприємству:

Коефіцієнт оборотності оборотних активів становить:

На 01.01.2011р.= 13255,3 / 2563,0 = 5,2

На 01.01.2012р.=10848,8 / 2498,7 = 4,3

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості:

На 01.01.2011р.= 13255,3 / 347,7 = 38,1

На 01.01.2012р.=10848,8 / 669,8 = 16,2

Строк погашення дебіторської заборгованості:

На 01.01.2011р.= 355 / 38,1 =9д.

На 01.01.2012р.= 355 / 16,2 = 22д.

Термін оборотності оборотних активів:

На 01.01.2011р.= 355 / 5,2 = 68д.

На 01.01.2012р.= 355 / 4,3 = 83д.

Дані заношу до табл. 5.2.

Таблиця 5.2.

Показники оборотності оборотних активів ВАТ «Хмельницький хлiбокомбiнат» у 2010-2011рр

Показники

На

кінець 2010р.

На кінець

2011р.

Темп росту, +/-

1

2

3

4

Коефіцієнт оборотності оборотних активів

5,2

4,3

-0,9

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості

38,1

16,2

-21,9

Строк погашення дебіторської заборгованості

9

22

+13

Термін оборотності оборотних активів

68

83

+15

Аналізуючи дані табл. 5.2, можна зробити висновки, що показники використання оборотних активів аналізованого підприємства на кінець 2011р порівняно з початком погіршились.

Швидкість обороту оборотних активів зменшилась на 0,9, а дебіторської заборгованості на 21,9. Строк погашення дебіторської заборгованості збільшився на 13 днів, що свідчить про погіршення платіжної дисципліни на підприємстві. Також збільшився термін обертання оборотних коштів на 15 днів, що свідчить про зниження ефективності їх використання. Унаслідок уповільнення обертання оборотних коштів в оборот залучається додаткова частина коштів, що обраховується множенням фактичного одноденного обсягу реалізації продукції на дні прискорення обертання оборотних коштів.

Отже, додаткове залучення оборотних коштів у 2011 році по ВАТ «Хмельницький хлiбокомбiнат» становить:

10848,8 / 360 * 15 = 452,0 тис. грн.

Таке становище свідчить про погіршення розрахункової дисципліни підприємства. Тому підприємству необхідно приділяти увагу дебіторській заборгованості, яка не буде повернута. З цією метою визначається відсоток повернення заборгованості. Важливим є визначення якості і ліквідності дебіторської заборгованості. Якість дебіторської заборгованості це ймовірність її отримання у повній сумі. Для цього підприємству необхідно проаналізувати термін дебіторської заборгованості. Практика показує, що чим більший термін дебіторської заборгованості тим менша ймовірність її отримання [33].

Проаналізую ефективність використання матеріальних ресурсів ВАТ «Хмельницький хлiбокомбiнат» (табл. 5.3).

Таблиця 5.3

Аналіз ефективності використання матеріальних ресурсів ВАТ «Хмельницький хлiбокомбiнат» за 2010-2011рр

№ з\п

Показник

2010 р.

2011 р.

Відхилення

Сума

%

1

Обсяг продукції в порівняних цінах, тис. грн.

5226,9

4570,4

-656,5

-12,6

2

Матеріальні витрати, тис.грн.

1970,1

1755,6

- 214,5

- 10,9

3

Матеріаловіддача (вихід продукції на 1 грн. матеріальних витрат), грн. (р.1 : р2)

2,65

2,6

- 0,05

- 1,9

4

Матеріаломісткість продукції, грн.(р2:р1)

0,376

0,384

0,008

2,1

Обсяг продукції у 2011 році порівняно з 2010р. знизився на 650,5 тис. грн., а матеріальні витрати на 214,5 тис. грн. Матеріаломісткість збільшилась на 0,008грн, матеріаловіддача знизилась на 0,05 грн.

Розрахую вплив факторів на зміну матеріаломісткості

Мм03 = Мв03 / О03 = 1970,1 / 5226,9 = 0,376 ((грн.))

Мм(мв) = Мв04 / О03= 1755,6 / 5226,9 = 0,336 (грн.)

Мм0 = Мв04 / О04 = 1755,6 / 4570,4 = 0,384 (грн.)

Отже, зміна матеріаломісткості відбулася за рахунок:

- зміни матеріальних витрат 0,336 - 0,376 = - 0,04 (грн.)

- зміни обсягу продукції 0,384 - 0,336 = 0,048 (грн.)

Сукупний вплив на зміну матеріаломісткості становить:

- 0,04 + 0,048 = 0,008 (грн.)

Отже, за рахунок матеріальних витрат матеріаломісткість знизилась на 0,04 грн., а обсягу продукції - збільшилась на 0,048 грн., що в цілому привело до збільшення матеріаломісткості на 0,008 грн.

Розраховую вплив факторів на матеріаловіддачу:

МВ03 = О03 / Мв03 = 5226,9/ 1970,1 = 2,65 (грн.)

МВ0 = О04 / Мв03 = 4570,4 / 1970,1 = 2,32 (грн.)

МВ(мв) = О04 / Мв04 = 4570,4 / 1755,6 = 2,6 (грн.)

За рахунок зменшення обсягу продукції матеріаловіддача зменшилась на 0,33 грн. (2,32 - 2,65). За рахунок зменшення матеріальних витрат матеріаловіддача збільшилась на 0,28 грн. (2,6-2,32). В загальному матеріаловіддача знизилась на 0,05 грн (- 0,33 + 0,28).

Отже, можна зробити висновок, що ефективність використання матеріальних ресурсів на підприємстві в 2011 році погіршилась в порівнянні з попереднім роком, про що свідчить зростання матеріаломісткості продукції та зниження рівня матеріаловіддачі [15, ст. 322].

6. Шляхи підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу підприємства ВАТ «Хмельницький хлібокомбінат»

Розглянемо основні напрямки стратегії управління ресурсним потенціалом на ВАТ «Хмельницький хлiбокомбiнат».

В процесі управління основними засобами підприємства важливого значення набуває оптимізація загального їх обсягу. Така оптимізація здійснюється з врахуванням виявлених в процесі аналізу резервів підвищення виробничого використання основних засобів в наступному періоді.

До таких резервів можна віднести:

1. Підвищення виробничого використання основних засобів в часі (за рахунок приросту коефіцієнтів приросту змінності та неперервності роботи).

2. Підвищення виробничого використання основних засобів (за рахунок росту продуктивності окремих їх видів в межах передбаченої технічної потужності) [12, ст. 124].

В процесі оптимізації загального обсягу основних засобів з їх складу виключаються ті види, які не беруть участь у виробничому циклі з різних причин. Принципова формула для визначення необхідного обсягу операційних основних засобів підприємства в наступному періоді має наступний вигляд:

ЗПооз = (ООЗк - ООЗнб) х (1 + КВч) х (1 + КВп) х (1 + ОРп), (6.1)

де ЗПооз - загальна потреба підприємства в операційних основних засобах в наступному періоді;

ООЗк - вартість основних засобів, що використовуються підприємством на кінець звітного періоду;

ООЗнб - вартість основних засобів, що не беруть безпосередню участь в процесі виробництва, на кінець звітного періоду;

КВч - плановий приріст коефіцієнта використання основних засобів в часі;

КВп - плановий приріст коефіцієнта використання основних засобів за потужністю;

ОРп - плановий темп приросту обсягу реалізації продукції, товарів, робіт та послуг (десятковий дріб).

Отже, можна розрахувати вартість основних засобів ВАТ «Хмельницький хлiбокомбiнат» на 2012р. з урахуванням оптимізації.

Вартість операційних основних засобів на кінець 2011р. склала 9231,5 тис. грн. Із загальної вартості основних засобів підприємства окремі види на суму 28,3 тис. грн. не приймали участі безпосередньо у виробництві. В плановому періоді за рахунок збільшення змінності роботи підприємства коефіцієнт використання операційних основних засобів в часі зросте з 0,001 до 0,002.

За рахунок запланованого більш ефективного використання основних засобів загальний коефіцієнт використання основних засобів зросте на 0,003. Запланований темп приросту обсягу реалізації у 2012р. складає 5%. Тепер можна підставити вказані дані в формулу 6.1 і розрахувати загальну потребу в основних засобах по ВАТ «Хмельницький хлiбокомбiнат» на 2012р.

ЗПооз = (9231,5 - 28,3) х (1 + 0,001) х (1 + 0,003) х (1 + 0,05) = 9702,0 тис. грн.

Отже, загальна потреба підприємства в основних засобах на 2012р. складає, згідно розрахунку 9702,0 тис. грн. Слід зазначити, що за вказаною формулою (6.1) може бути розрахована загальна потреба в основних засобах в розрізі окремих видів, що дозволяє оптимізувати їх вартісний склад в рамках загальної потреби. Оптимізація обсягів оборотних активів повинна ґрунтуватись відповідно до вибраного типу політики їх формування, забезпечуючи заданий рівень відношення ефективності їх використання та ризику.[7, ст.211] Процес оптимізації обсягу оборотних активів на цій стадії формування політики управління ними складається з трьох етапів.

На першому етапі з врахуванням результатів аналізу оборотних а в попередньому періоді визначається система заходів з реалізації резервів, направлених на скорочення продовжуваності операційного, а в його рамках - виробничого та фінансового циклу підприємства. При цьому скорочення продовжуваності окремих циклів не повинно приводити до зниження обсягу виробництва та реалізації продукції.

На другому етапі на основі вибраного типу політики формування оборотних активів, планового обсягу виробництва і реалізації окремих видів продукції і виявлених резервів скорочення продовжуваності операційного циклу оптимізується обсяг і рівень окремих видів оборотних коштів. Засобом такої оптимізації виступає нормування періоду їх обороту та суми.

На третьому етапі визначається загальний обсяг оборотних активів підприємства на наступний період. При цьому використовується формула 6.2.

Оап = Зсип + ЗГп + ДЗп + Дап + Іп, (6.2)

де Оап - загальний обсяг оборотних активів підприємства на кінець планового періоду;

Зсип - сума запасів, сировини та матеріалів на кінець планового періоду;

ЗГп - сума запасів готової продукції на кінець планового періоду (з включенням в неї суми розрахованої вартості незавершеного виробництва);

ДЗп - сума дебіторської заборгованості на кінець наступного періоду;

Дап - сума грошових активів на кінець планового періоду;

Іп - Сума інших видів оборотних активів на кінець планового періоду [25].

Важливого значення має оптимізація співвідношення постійної та перемінної частини оборотних активів. Потреба в окремих видах оборотних активів і їх сума в цілому суттєво варіює в залежності від сезонних особливостей здійснення операційної діяльності. Так, на підприємствах ряду галузей агропромислового комплексу закупка сировини здійснюється тільки протягом певного сезону, що визначає підвищену потребу в оборотних активах в той період в формі запасів цієї сировини. На підприємствах окремих галузей є можливість переробки сировини тільки протягом “сезону переробки” з наступною рівномірною реалізацією продукції, що визначає в такі періоди підвищену потребу в оборотних активах в формі запасів готової продукції. Варіювання в розмірах потреби в окремих видах оборотних активів можуть викликатися і сезонними особливостями попиту на продукції підприємства. Тому в процесі управління оборотними активами необхідно визначати їх сезонну складову, яка представляє собою різницю між максимальною та мінімальною потребою в них на протязі року. Процес оптимізації співвідношення постійної і змінної частини оборотних активів здійснюється за такими етапами.

На першому етапі за результатами аналізу помісячної динаміки рівня оборотних активів в днях обороту чи в сумі за ряд попередніх років будується графік їх середньої “сезонної хвилі”.

На другому етапі за результатами графіка “сезонної хвилі” розраховуються коефіцієнти нерівномірності (мінімального та максимального рівнів) оборотних активів по відношенню до середнього їх рівня.

На третьому етапі визначається сума постійної частини оборотних активів за формулою:

Оапост = ОАСп - Кмін, (6.3)

де Оапост - сума постійної частини оборотних активів в наступному періоді;

ОАСп - середня сума оборотних активів підприємства в наступному періоді;

Кмін - коефіцієнт мінімального рівня оборотних активів.

На четвертому етапі визначається максимальна та середня сума перемінної частини оборотних активів в наступному періоді. Ці розрахунки здійснюються за такими формулами:

ОАпмакс = ОАСп х (Макс - Кмін), (6.4)

де ОАпмакс - максимальна сума перемінної частини оборотних активів в наступному періоді;

ОАСп - середня сума перемінної частини оборотних активів в наступному періоді;

Кмакс - коефіцієнт максимального рівня оборотних активів;

Кмін - коефіцієнт мінімального рівня оборотних активів.

Співвідношення постійної та перемінної частини оборотних активів являється основою управління їх оборотністю і вибору конкретних джерел фінансування. Слід відмітити, що важливого значення в процесі управління оборотними активами на ВАТ «Хмельницький хлiбокомбiнат» є забезпечення необхідної ліквідності оборотних активів. Хоча всі види оборотних активів в тій чи іншій мірі вважаються ліквідними (крім витрат майбутніх періодів і безнадійної дебіторської заборгованості) загальний рівень їх строкової ліквідності повинен забезпечувати необхідний рівень платоспроможності підприємства за поточними (особливо невідкладними) зобов'язаннями [29, ст. 413].

В процесі управління оборотними активами на ВАТ «Хмельницький хлiбокомбiнат» також слід розробляти заходи щодо підвищення їх рентабельності. Як і будь-який вид активів підприємства оборотні активи повинні генерувати певний прибуток при їх використанні в виробничо-збутовій діяльності підприємства. Разом з тим, окремі види оборотних активів здатні приносити підприємству прямий дохід в процесі фінансової діяльності в формі процентів та дивідендів. Тому складовою частиною розроблюваної політики являється забезпечення своєчасного використання тимчасового вільного залишку грошових активів для формування ефективного портфелю короткострокових фінансових вкладень.

Важливого значення на ВАТ «Хмельницький хлiбокомбiнат» має забезпечення мінімізації втрат оборотних активів в процесі їх використання. Всі види оборотних активів в тій чи іншій мірі підлягають ризику втрат. Так грошові активи в значній мірі підлягають ризику інфляційних втрат, короткострокові фінансові вкладення - ризику втрат частини доходу у зв'язку з несприятливою кон'юнктурою фінансового ринку та ризику інфляційних втрат, дебіторська заборгованість - ризику неповернення чи несвоєчасного повернення, а також інфляційному ризику. Тому політика управління оборотними активами повинна бути направлена на мінімізацію ризику та втрат, особливо в умовах дії інфляційних факторів [32, ст. 89].

Формування принципів фінансування окремих видів оборотних активів також впливає на їх ефективність. Виходячи з загальних принципів фінансування активів, що визначають формування структури та вартості капіталу, повинні бути конкретизовані принципи фінансування окремих видів та складових частин оборотних активів. В залежності від фінансового менталітету менеджерів, сформовані принципи можуть визначати широкий діапазон підходів до фінансування оборотних активів - від крайньо консервативного до крайньо агресивного.

Також на ВАТ «Хмельницький хлiбокомбiнат» слід звернути на формування оптимальних джерел фінансування оборотних активів. В відповідності з раніше визначеними принципами фінансування в процесі розробки політики управління оборотними активами формуються підходи до вибору конкретної структури джерел фінансування їх приросту з врахуванням тривалості окремих стадій фінансового циклу і оцінки вартості залучення окремих видів капіталу.

Політика управління оборотними активами відображається в системі розроблених на підприємстві фінансових нормативів. Основними з таких нормативів являються:

1. Норматив власних оборотних коштів підприємства.

2. Система нормативів оборотності основних видів оборотних коштів і тривалості операційного циклу в цілому.

3. Система коефіцієнтів ліквідності оборотних активів.

4. Нормативне співвідношення окремих джерел фінансування оборотних активів та ін.

Цілі та характер використання окремих видів оборотних активів мають свої особливості. Тому на підприємствах з великим обсягом використовуваних оборотних активів розробляється самостійна політика управління окремими їх видами:

1. Запасами товарно-матеріальних цінностей.

2. Дебіторською заборгованістю.

3. Грошовими активами.

В розрізі цих груп конкретизується політика управління ними, яка підпорядкована загальній політиці управління оборотними активами підприємства [17, ст. 173].

Висновки та пропозиції

Отже, провівши аналіз використання ресурсного потенціалу підприємства можемо зробити наступні висновки.

Ресурсний потенціал відіграє важливу роль у розв'язанні науково-технічних, організаційних і економічних завдань господарювання. Рівень забезпеченості підприємства необхідними елементами виробничого потенціалу та ефективності їх використання характеризують рівень організації виробництва, технологічного і ресурсного забезпечення, ступінь використання техніки, предметів праці, створюють передумови розширення діяльності, покращення фінансової стійкості, конкурентоспроможності і, як наслідок, залучення нових інвестицій.

Складовими ресурсного потенціалу досліджуваного підприємства є:

- основні засоби;

- матеріальні ресурси;

- трудові ресурси.

Аналіз основних засобів підприємства дає інформацію про стан, структуру та динаміку основних засобів, а також ефективність їх використання. Аналіз використання матеріальних ресурсів на підприємстві повинен визначити дійсне становище щодо витрат матеріальних ресурсів на підприємстві; розкрити причини і умови, внаслідок яких був досягнутий рівень у витрачанні цих ресурсів; намітити шляхи подальшої роботи щодо виправлення недоліків і економного використання матеріалів, сировини, палива, енергії. Аналіз трудових ресурсів підприємства дає інформацію про стан, динаміку, структуру, забезпеченість підприємства трудовими ресурсами, а також про ефективність їх використання.

Об'єктом дослідження в роботі було обрано ВАТ „Хмельницький хлібокомбінат”. Провівши аналіз ресурсного потенціалу даного підприємства можна зробити наступні висновки:

Вартість основних засобів підприємства має тенденцію до зростання. Це свідчить про те, що підприємство оновлює свої основні засоби. Негативним фактором стало зниження рівня фондовіддачі підприємства, що пов'язано зі зменшення виручки від реалізації продукції в 2011 році порівняно з 2010 роком.

Ефективність використання матеріальних ресурсів на підприємстві в 2011 році погіршилась в порівнянні з попереднім роком, про що свідчить зростання матеріаломісткості продукції та зниження рівня матеріаловіддачі.

Аналіз оборотних засобів свідчить, що підприємство ними забезпечене, але існує тенденція до їх зменшення та погіршення ефективності використання.

Отже, можна зробити висновок, що в цілому в 2011 році відбулось погіршення використання виробничого потенціалу підприємства. Тому підприємству необхідно розробити напрямки щодо виправлення ситуації в майбутньому. До таких напрямків можна віднести:

1. Підвищення виробничого використання основних засобів в часі (за рахунок приросту коефіцієнтів приросту змінності та неперервності роботи).

2. Підвищення виробничого використання основних засобів (за рахунок росту продуктивності окремих їх видів в межах передбаченої технічної потужності).

3. Оптимізація структури основних засобів.

4. Пришвидшення оборотності оборотних активів шляхом збільшення співвідношення виручки від реалізації до вартості оборотних активів.

5. Оптимізація структури оборотних активів.

6. Зниження матеріаломісткості продукції: впровадження нових, більш економних видів конструкцій; застосування ресурсозберігаючої техніки та технології, маловідходних технологій, використання більш ефективних видів матеріалів, усунення втрат при переробці, зберіганні і транспортуванні матеріалів, посилення контролю за зберіганням м...


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.