Калькуляція економічних показників

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського

Курсова робота

з дисципліни: Економіка підприємства

КАЛЬКУЛЯЦІЯ ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ

Виконала:

Романчук Ольга Володимирівна

Перевірив:

Лебедченко Віра Віталівна

Харків, 2014 рік



Зміст

Вступ

1. Визначення техніко-економічних параметрів основного обладнання

2. Розрахунок кількості працівників цеху за категоріями працюючих

3. Визначення середньомісячного заробітку за категоріями працюючих

4. Визначення первинної вартості основних засобів підприємства

5. Розрахунки нормативів непрямих витрат цеху

5.1 Розрахунок витрат на утримання і експлуатацію обладнання

5.2 Розрахунок загально-цехових витрат

6. Складання кошторису витрат цеху на річний обсяг робіт

7. Визначення повної собівартості виробів А і Б

7.1 Визначення цехової собівартості виробів А і Б

7.2 Визначення виробничої собівартості виробів А і Б

7.3 Визначення повних собівартостей виробів А і Б

7.4 Призначення цін на вироби А і Б

8. Розрахунки нормованої величини оборотних коштів і узагальнюючих економічних показників

9. Визначення критичної програми випуску виробів



Вступ

Підприємницька діяльність в машинобудуванні - це виготовлення продукції, виконання робіт і надання послуг промислового характеру, спрямованих на отримання прибутку.

Прагнення до більш ефективних умов ведення підприємницької діяльності викликає необхідність здійснення нових бізнес-проектів і заходів, наприклад:

- розробка і випуск певної продукції для задоволення ринкового попиту, в тому числі за рубежем;

- удосконалення виробництва продукції, що випускається, на базі застосування більш сучасних технологій і обладнання;

- економія виробничих ресурсів;

- організація коопераційних поставок між різними партнерами;

- поліпшення якості продукції, що випускається;

- підвищення екологічної безпеки та ін.

Підприємець виступає як самостійний товаровиробник, що діє у відповідному ринковому оточенні, тому економічна оцінка будь-якого проекту повинна обов'язково враховувати особливості функціонування ринку. Робота машинобудівних підприємств у ринкових умовах потребує безперервного вдосконалення виробництва, підвищення його ефективності за рахунок раціонального застосування всіх видів ресурсів, постійного поліпшення якості продукції і упровадження передової технології, що випускається. Успішне вирішення цих задач значною мірою забезпечує стабільність роботи підприємства і його конкурентоспроможність. Комерсанти, маркетологи, менеджери, фінансисти і економісти машинобудівного виробництва повинні не тільки добре володіти теоретичними знаннями в галузі економіки, але й уміти підкріплювати їх необхідними економічними розрахунками.



1. Визначення техніко-економічних параметрів основного обладнання

Економічні показники підприємства, як правило, розраховують для року виходу підприємства на повну виробничу потужність. Визначення економічних показників припускає виконання розрахунків по дев'яти розділах завдання. Річну програму запуску у виробництво виробів А і Б розраховують таким чином:

N_з = N_в Ч (1 + ВН ч 100)

Де:

NB - річна програма випуску виробів (А, Б);

ВН - технічно неминучі втрати.

Якщо річний випуск виробу А дорівнює 10500 шт., а технічно неминучі втрати - 5%, то 10500 Ч (1 + 5 ч 100) = 11025 шт.

Якщо річний випуск виробу Б дорівнює 4000 шт., а технічно неминучі втрати - 6%, то 4000 Ч (1 + 6 ч 100) = 4240 шт.

Річну трудомісткість виробів А і Б по і-му найменуванню обладнання визначають за формулою:

(ТР)_і = Т_і Ч N_з

Де:

Tі - трудомісткість виконання робіт на і-му обладнанні для виробів А і Б, люд. год.;

N3 - річна програма запуску у виробництво виробів А і Б, шт.

Наприклад, якщо трудомісткість слюсарних робіт з виробу А становить 12 люд. год.,з виробу Б - 2 люд. год., річні програми запуску дорівнюють 11025 і 4240 шт. відповідно, то трудомісткість по першій (слюсарній) операції буде мати такий вигляд:

12 Ч 11025 = 132300 люд. год.;

6 = 2 Ч 4240 = 8480 люд. год.

1 = (ТР)_1 а + (ТР)_1 6 = 132300 + 8480 = 140780

Річна трудомісткість виробів А і Б по всіх найменуваннях обладнання:

ТР = (ТР)_1 + (ТР)_2 + (ТР)_3 + (ТР)_4 + (ТР)_5 = 140780 + 127210 + 54275 + 69540 + 87350 = 479155

Розрахункова кількість обладнання по кожній операції знаходиться за формулою:

(OP)_і = (ТР)_і ч ((РДТО)_і Ч (КВН)_і Ч (КО)_і)

Де:

ТРі - річна трудомісткість і-ї операції по обох виробах, люд. год.;

РДТОі - річний дійсний час роботи обладнання на і-й операції, год.;

КВНі - коефіцієнт виконання норм виробітку на і-й операції (приймаємо рівним 1);

КОі - кількість одночасно працюючих на даному обладнанні (приймаємо КО = 1).

Наприклад, якщо річна трудомісткість на слюсарній операції дорівнює 140780 люд. год., річний дійсний час роботи обладнання - 4140 год., КВН = 1 або КО = 1, то 140780 ч (4140 Ч 1 Ч 1) = 34,005 шт.

Прийняту величину кількості обладнання одержуємо округленням її до цілого числа у бік збільшення, тобто ОП1 = 35 шт.

Коефіцієнт завантаження обладнання визначається розділенням розрахункової кількості обладнання на прийняту кількість обладнання:



(КЗ)_і = (ОР)_і ч (ОП)_і

Отримані результати розрахунків необхідно також подати у вигляді табл. 1.

Таблиця 1. - Кількість основного обладнання:

Для прийнятої кількості обладнання слід розрахувати загальну споживану електричну потужність МО, ремонтну складність PCO і вартість CO:

MO = М_1 Ч (ОП)_1 + М_2 Ч (ОП)_2 + М_3 Ч (ОП)_3 + М_4 Ч (ОП)_4 + М_5 Ч (ОП)_5

PCO = (РС)_1 Ч (ОП)_1 + (РС)_2 Ч (ОП)_2 + (РС)_3 Ч (ОП)_3 + (РС)_4 Ч (ОП)_4 + (РС)_5 Ч (ОП)_5

CO = С_1 Ч (ОП)_1 + С_2 Ч (ОП)_2 + С_3 Ч (ОП)_3 + С_4 Ч (ОП)_4 + С_5 Ч (ОП)_5

Де:

М1, КВ. М., КУБ. М., М4, М5 - споживана електрична потужність;

РС1, РС2, РС3, РС4, РС5 - ремонтна складність;

С1, С2, С3, С4, С5 - ціна обладнання;

ОП1, ОП2, ОП3, ОП4, ОП5 - прийнята кількість обладнання.

Загальна споживана електрична потужність:

МО = 0,5 Ч 31 + 4 Ч 14 + 8 Ч 18 + 5 Ч 22 = 325,5 кВт.

Ремонтна складність обладнання:

РСО = 0,5 Ч 35 + 1 Ч 31 + 7 Ч 14 + 5 Ч 18 + 2 Ч 22 = 280,5 рем. од.

Вартість обладнання:

СО = 1200 Ч 35 + 1400 Ч 31 + 13000 Ч 14 + 4500 Ч 18 + 3500 Ч 22 = 425400 грн.



2. Розрахунок кількості працівників цеху за категоріями працюючих

До промислово-виробничого персоналу підприємства відносяться такі працівники: виробничі (основні) й допоміжні робітники, фахівці (інженерно-технічні працівники), службовці, молодший обслуговуючий персонал(МОП).

Кількість виробничих (основних) робітників розраховують за видами робочих місць з урахуванням річної трудомісткості робіт на ці місця:

(КВР)_рі = (ТР)_і ч ((РДТР)_і Ч (КВН)_і)

Де:

ТРі - річна трудомісткість і-ї операції;

РДТРі - річний дійсний час роботи робітників (1800 год.);

КВНі - коефіцієнт виконання норм виробітку (КВН = 1).

Наприклад, якщо річна трудомісткість дорівнює 140780 люд. год., то розрахункова кількість виробничих робітників, зайнятих на цій операції, КВР = 140780 ч 1800 = 78,21.

Прийняту кількість робітників вважаємо рівною цілій частині, тобто 78 чол. Проводимо розрахунки по всіх операціях, а результати заносимо до табл. 2.

Таблиця 2. - Кількість виробничих (основних) робітників:



Кількість допоміжних робітників розраховується: за нормами обслуговування щодо кількості основних робітників, загальної ремонтної складності обладнання, загальної споживаної електричної потужності, залежно від професії (нормативи і розмірності див. у табл. 3).

Таблиця 3. - Кількість допоміжних робітників:

Використовуючи нормативи, визначається кількість допоміжних робітників по кожній професії. Наприклад, у даному цеху 267 основних робітників, загальна споживана потужність - 325,5 кВт і загальна ремонтна складність - 280,5 од. Тоді кількість контролерів становить 267 ч 20 = 13 чол., слюсарів з ремонту обладнання - 280 ч 250 = 1 чол. Після того, як будуть отримані всі дані, їх заносимо до табл. 3. Кількість службовців і молодшого обслуговуючого персоналу визначається за нормами кількості, керованості й обслуговування, емпіричною залежністю або укрупнено у відсотках - від кількості робітників.

У курсовій роботі кількість службовців і МОП в цеху розрахована за посадами. В табл. 4 наведено наближені дані про кількість названих вище працівників для механоскладальних цехів машинобудівних підприємств.

Таблиця 4. - Кількість фахівців, службовців і МОП:

Розрахункова кількість фахівців, службовців, МОП і допоміжних робітників відкоригована відповідно до дійсної кількості основних робітників, особливостей технологічного процесу, виробничою структури, схеми управління цехом.

Дані про кількість фахівців, службовців і МОП занесені до табл. 7. і розрахована заробітна плата для цієї категорії працівників.



3. Визначення середньомісячного заробітку за категоріями працюючих

При розрахунках заробітної плати за основу приймається її загальноприйнята структура:

- основна зарплата з погодинними доплатами;

- додаткова зарплата, що складається з денних і місячних доплат.

Погодинні доплати до основної зарплати є доплатами, сформованими за рахунок фонду зарплати, і можуть бути таких видів: премії з фонду зарплати, премії з фонду майстра, доплати за роботу в нічний час, за керівництво бригадою, за навчання учнів.

Дані фонду формують за узгодженням з трудовим колективом підприємства.

Додаткова зарплата складається з денних доплат підліткам і матерям, що годують, а також з місячних доплат у вигляді оплати відпусток і оплати за виконання державних обов'язків.

Укрупнено основну заробітну плату виробничих робітників можна визначити виходячи з сумарної річної трудомісткості робіт і середньої годинної ставки:

ОЗВР = ТР Ч СГС

Де:

ТР - сумарна трудомісткість річного обсягу робіт цеху, люд. год.;

СГС - середня годинна ставка основних робітників, грн. люд. год.

Середня годинна ставка відповідає середньому розряду робіт, що виконуються в цеху.

Середні величини розряду з годинної ставки можна отримати на основі даних табл. 5.



Таблиця 5. - Дані для розрахунків середнього розряду і середньої годинної ставки:

Для заповнення табл. 5 необхідну кількість основних робітників за розрядами розраховуємо згідно з табл. 2, а годинні ставки беремо по конкретному підприємству.

Після заповнення табл. 5 обчислюємо:

- середній розряд робіт, що виконуються в цеху;

- середню годинну ставку за такими формулами:

СР = ?(Р Ч КВР) ч ?КВР

СГС = ?(КВР Ч ГС) ч ?КВР

Де чисельник і знаменник узяті з табл. 5.

Середній розряд робіт:

СР = 1009 ч 267 = 3,78.

Середня годинна ставка:

СГС = 2924,61 ч 267 = 10,95 грн.

Середню годинну ставку і середній розряд до цілого числа не округляємо, для розрахунку беремо число з двома знаками після коми.

Статистичні дані по підприємствах машинобудування показують, що додаткова заробітна плата для всіх категорій працюючих становить від 0,25 до 0,35 основних зарплат.

Якщо в цеху умови й інтенсивність праці відрізняються від нормальних, то робітникам необхідно доплачувати за ці відхилення.

Отже, можна розрахувати основну, додаткову і загальну заробітні плати основних робітників цеху таким чином:

ОЗВР = (1 + (НУП + НІП) ч 100) Ч ТР Ч СГС

ДЗВР = 0,3 Ч ОЗВР

ЗОВР = ОЗВР + ДЗВР

Де:

НУП - норматив доплат за умови праці, %;

НІП - норматив доплат за інтенсивність праці, %.

ОЗВР - основна зарплата виробничих робітників цеху;

ДЗВР - додаткова зарплата виробничих робітників цеху;

ЗОВР - загальна зарплата (фундація оплати праці) виробничих робітників цеху.

Основна зарплата основних робітників:

ОЗВР = (1 + (5 + 10) ч 100) Ч 479155 Ч 10,95 = 6035740,56 грн.

Додаткова зарплата основних робітників:

ДЗВР = 0,3 Ч 6035740,56 = 1810722,17 грн.

Загальна зарплата основних робітників:

ЗОВР = 6035740,56 + 1810722,17 = 7846462,73 грн.

Заробітну плату допоміжних робітників визначається залежно від їх розрядів, виду оплати праці та відпрацьованого часу.

Якщо в цеху умови й інтенсивність праці відрізняються від нормальних, то допоміжні робітники одержують доплату за ці відхилення.

Якщо допоміжні робітники мають розряд, то ставка оплати береться за годину відповідно до розряду, а річний час роботи становить 1800 год.

Додаткова зарплата становить в середньому 0,3 від основної. Отже по кожній професії допоміжних робітників (табл. 3) необхідно визначити три показники заробітку за такими формулами:



ОЗДР = КДР Ч (1 + (НУП + НІП) ч 100) Ч КЧР Ч СОЧ

ДЗДР = 0,3 Ч ОЗДР

РОПДР = ОЗДР + ДЗДР

Де:

КЧР - кількість часу, відпрацьованого робітниками за рік;

СОЧ - ставка оплати за одиницю часу (в гривнях за годину або місяць);

КДР - кількість допоміжних робітників даної професії.

За відсутності розряду ставка нараховується за місяць у вигляді окладу, а річний час роботи становить 11 місяців.

Наприклад, в цеху працює 13 контролерів п'ятого розряду і два комірники з окладом по 1600 грн.

Нормативи доплат дорівнюють відповідно: НУП = 5%, НІП = 10%. Визначимо для них всі види заробітної за рік: 13 Ч (1 + (5 + 10) ч 100) Ч 11,91 Ч 1800 = 320498,10 грн.

(ДЗ)_кон = 0,3 Ч (ОЗ)_кон = 0,3 Ч 320498,10 = 96149,43

(РОП)_кон = (ОЗ)_кон + (ДЗ)_кон = 320498,10 + 96149,43 = 416647,53

(ОЗ)_км = 2 Ч (1 + (5 + 10) ч 100) Ч 1800 Ч 11 = 40480,00

(ДЗ)_км = 0,3 Ч (ДЗ)_км = 0,3 Ч 40480,00 = 12144,00

(РОП)_км = (ОЗ)_км + (ДЗ)_км = 40480,00 + 12144,00 = 52624,00

У даному прикладі годинна ставка становить 11,91 грн. год.

Розраховані величини заробітної плати допоміжних робітників слід занести до табл. 6.

Праця фахівців, службовців і МОП оплачується за посадовими окладами.

Посадові оклади було наведено в табл. 4.



Таблиця 6. - Заробітна плата допоміжних робітників:

Розрахунки основної, додаткової та загальної заробітних плат за рік для даних категорій працівників визначаються за такими формулами:

ОЗ = КП Ч 11 Ч СОЧ

ДЗ = ОЗ Ч 0,3

РОП = О3 + Д3

Де:

КП - кількість працівників (службовців або МОП);

СОЧ - ставка (місячний оклад);

ОЗ, ДЗ, РОП - основна, додаткова і загальна зарплати за рік відповідних працівників.

Розрахунки кількості фахівців, службовців і МОП, а також їх заробітної плати занесені до табл. 7, 8, 9. Середньомісячна заробітна плата визначається за всіма категоріями працюючих (основні робочі, допоміжні робітники, фахівці, службовці, МОП):

ЗПСМ = РОП ч (12 Ч КП)



Де:

РОП - зарплата за рік працівників відповідної категорії;

КП - кількість працівників відповідної категорії.

Тож розрахуємо:

ЗПСМосн = 7846462,73 ч (12 Ч 267) = 2448,96 грн.;

ЗПСМдоп = 1475732,00 ч (12 Ч 48) = 2562,04 грн.;

ЗПСМфах = 975260,00 ч (12 Ч 26) = 3125,83 грн.;

ЗПСМсл = 155870,00 ч (12 Ч 6) = 2164,86 грн.;

(ЗПСМ)_МОП = 17417,40 ч (12 Ч 1) = 1451,45 грн.

Таблиця 7. - Кількість і фонд оплати праці фахівців:

Таблиця 8. - Кількість і фонд оплати праці службовців:



Таблиця 9. - Кількість і фонд оплати праці службовців:



4. Визначення первинної вартості основних засобів підприємства

При виконанні курсової роботи основні засоби, виробництва підрозділяють на п'ять груп: будівлі та споруди, робочі машини і обладнання, вимірювальні та регулюючі прилади, універсальні дорогі інструменти і пристрої, дорогий виробничий і господарський інвентар.

Вартість будівлі визначається за об'ємом приміщень відповідного призначення і питомої вартості одиниці об'єму:

ВЗ = ОК Ч ВК + ОП Ч ВП

Де:

ОК - об'єм виробничого корпусу, в якому розташовано виробничі, допоміжні та складські приміщення, куб. м.;

ОП - об'єм багатоповерхової прибудови, в якій знаходяться конторські, побутові, інші приміщення, відділи і служби, куб. м.;

ВК - вартість 1 куб. м. виробничого корпусу;

ВП - вартість 1 куб. м. прибудови.

Таким чином, уся площа цеху за своїм призначенням поділяється на виробничу, допоміжну, складську, конторсько-побутову та іншу.

Виробнича площа - це площа ділянок, на яких виготовляють і складають вироби основного виробництва, на цій площі знаходяться також контрольні ділянки, завантажувальні майданчики, проїзди і проходи, призначені для пересування робітників і цехового транспорту. При компонуванні цеху виробнича площа заздалегідь визначається за нормативами питомих площ на одиницю обладнання або на одне робоче місце. В курсовій роботі прийнятий норматив виробничої площі на одиницю основного обладнання 12,5 кв. м.

При виконанні планування цеху виробничу площу уточнюють шляхом розміщення обладнання з урахуванням усіх необхідних відстаней на проходи, зони безпеки, проїзди і місця зберігання виробів. Допоміжна площа - це площа ділянок, призначених для ремонту обладнання, ремонту і виготовлення інструменту (майстерня ПРІН, майстерня механіка цеху).

Складська площа - це площа всіх цехових комор і виробничих складів, призначених для зберігання і видачі матеріалів, напівфабрикатів, інструменту, пристроїв.

Конторсько-побутова площа - це площа контор цеху, вбиралень, умивальних, душових, туалетів.

Інша площа - це площа тамбурів, сходових кліток, вентиляційних камер. При виконанні курсової роботи планування цеху і ділянок не виконується, тому допоміжну, складську, конторсько-побутову та інші площі розраховується укрупнено у відсотках від виробничої площі через коефіцієнт площі Кпл. Допоміжна площа становить 13,5%, складська - 13,5%, конторсько-побутова - 30% та інша - 13,5%.

Результати розрахунків площ цеху і вартості будівлі цеху подано у вигляді табл. 10.

Таблиця 10. - Розрахунки площі та вартості будівлі цеху:

Витрати на придбання основного обладнання цеху визначені раніше. До цієї вартості необхідно додати 10% на транспортування і монтаж обладнання.

Окрім основного технологічного обладнання в цеху є інше обладнання. В курсовій роботі вартість цього обладнання прийнята у відсотках від вартості основного обладнання в таких межах: вимірювальні прилади - 5%, транспортні засоби - 10%, інструменти і пристрої - 10%, виробничий і господарський інвентар - 2%.

Надалі при розрахунках кошторису витрат на виробництво необхідно буде знати величину амортизаційних відрахувань від вартості основних засобів цеху. Дані про вартість основних засобів і амортизаційні відрахування від цієї вартості занесені до табл. 11.

Таблиця 11. - Вартість основних засобів і річна амортизація:



5. Розрахунки нормативів непрямих витрат цеху

При складанні кошторису витрат на виробництво заздалегідь розраховують кошториси непрямих витрат цеху, що включають кошторис витрат на утримання і експлуатацію обладнання і кошторис витрат на управління цехом (так звані загально-цехові витрати). Після розрахунку непрямих витрат цеху визначають їх нормативи за формулами:

НВУЕО = ВУЕО Ч 100 ч ОЗВР

НЗЦВ = ЗЦВ Ч 100 ч ОЗВР

Де:

ВУЕО - річні витрати цеху на утримання і експлуатацію обладнання, грн.;

ЗЦВ - річні витрати цеху, пов'язані з його управлінням (загально цехові витрати), грн.;

ОЗВР - основна заробітна плата виробничих робітників цеху за рік, грн.;

НВУЕО, НЗЦВ - відповідні нормативи, %.

Тож:

НВУЕО = 994808,86 Ч 100 ч 6035740,56 = 16,48%;

НЗЦВ = 3990714,17 Ч 100 ч 6035740,56 = 66,12%.

5.1 Розрахунок витрат на утримання і експлуатацію обладнання

Дані витрати містять шість статей витрат, кожна з яких складається або з одного елемента витрат, або з декількох.

У статті першій враховуються річні амортизаційні відрахування від вартості трьох груп основних засобів: вимірювальних приладів, транспортних засобів, інструментів і пристроїв.

У статті другій враховуються витрати на експлуатацію обладнання за п'ятьма елементами витрат:

- витрати на допоміжні матеріали (змащувальні, обтиральні, охолоджуючі) визначаються у розмірах 50 грн. за рік на одне робоче місце (на одиницю обладнання);

- витрати на силову електроенергію (приймається у розмірі 350 грн. за рік на 1 кВт установленої потужності при двозмінній роботі);

- річна оплата праці слюсарів за обслуговування обладнання і електромонтерів (див. табл. 6, професії 2 і 3);

- нарахування на заробітну плату слюсарів з обслуговування обладнання і електромонтерів (34,7% від РОП для цих категорій робочих);

- інші витрати, що відносять на експлуатацію обладнання (приймаються у розмірі 2% від суми витрат за попередніми чотирма елементами витрат).

У статті третій враховуються витрати цеху на поточний ремонт обладнання, транспорту й інструменту за чотирма елементами витрат:

- матеріали, напівфабрикати, запасні частини, що витрачаються цехом на поточний ремонт (3% від вартості обладнання цеху);

- річна оплата праці слюсарів і верстатників з ремонту обладнання (див. табл. 6, професії 4 і 5);

- нарахування на заробітну плату слюсарів і верстатників з ремонту обладнання (34,7% від РОП для цих категорій робочих);

- інші витрати у вигляді оплати послуг інших цехів з поточного ремонту обладнання (3% від вартості обладнання цеху).

У статті четвертій враховуються витрати цеху на внутрізаводське переміщення вантажів (доставка матеріалів, напівфабрикатів, деталей із заводських складів до робочих місць, вивіз із цеху готової продукції і відходів) за трьома елементами витрат:

- річна оплата праці транспортних робітників цеху (див. табл. 6, професія 12);

- нарахування на заробітну плату транспортних робітників (34,7% від РОП даних робочих);

3) інші витрати у вигляді оплати послуг транспортному цеху заводу за користування транспортними засобами (60% від РОП транспортних робітників).

У статті п'ятій враховуються витрати на відновлення малоцінних і швидкозношуваних інструментів і пристроїв універсального призначення (МШП) за чотирма елементами витрат:

- матеріали, що витрачаються цехом на ремонт і відновлення МШП (90 грн. на кожні 1000 люд. год. роботи цеху (трудомісткість див. у табл. 1));

- річна оплата праці слюсарів і верстатників з ремонту пристроїв та інструменту (див. табл. 6, професії 6 і 7);

- нарахування на заробітну плату слюсарів і верстатників з ремонту пристроїв та інструменту (34,7% від РОП даних робочих);

- інші витрати у вигляді оплати послуг інших цехів із заточування, ремонту і відновленню МШП (90 грн. на кожну 1000 люд. год. роботи цеху (трудомісткість див. у табл. 1).

У статті шостій враховуються інші витрати цеху на утримання і експлуатацію обладнання, не перераховані в попередніх статтях (5% від суми витрат за попередніми п'ятьма статтями).

Далі підсумовуються витрати за елементами витрат і показуються у вигляді шести складових:

ВУЕО = ВДМ + ЕТ + РОПП + НЗП + АВ + ІНШ

Де:

ВДМ - витрати на допоміжні матеріали, грн.;

ЕТ - витрати на паливо і енергію для технологічної мети, грн.;

РОПП - річна оплата праці працівників, грн.;

НЗП - нарахування на заробітну плату, грн.;

АВ - амортизаційні відрахування, грн.;

ІНШ - інші витрати, грн.

Витрати на утримання і експлуатацію обладнання подані у вигляді табл. 12.

Таблиця 12. - Витрати на утримання і експлуатацію обладнання:

НВУЕО = 63162,15 + 113925,00 + 436279,87 + 151389,12 + 26906,55 + 203146,17 = 994808,86 грн.

5.2 Розрахунок загально-цехових витрат

Дані витрати містять дев'ять статей витрат, кожна з яких складається або з одного елемента витрат, або з декількох. У статті першій враховуються витрати на утримання апарату управління цехом за двома елементами витрат:

- річна оплата праці фахівців, службовців і МОП (див. табл. 7, 8 і 9);

- нарахування на заробітну плату фахівців, службовців і МОП (34,7% від РОП цих категорій працівників).

У статті другій враховуються витрати на утримання іншого цехового персоналу - контролерів, комірників, роздавачів креслень, комплектувальників складів, підготовників - і складається з двох елементів витрат:

1) річна оплата праці контролерів, комірників, роздавачів креслень, комплектувальників і підготовників (див. табл. 6, професії 1, 8, 9, 10, 11);

2) нарахування на заробітну плату комірників, роздавачів креслень, комплектувальників і підготовників (34,7% від РОП цих категорій працівників).

У статті третій враховуються річні амортизаційні відрахування від вартості будівель, виробничого і господарського інвентарю (див. табл. 11).

У статті четвертій враховуються витрати на утримання будівлі й інвентарю цеху за чотирма елементами витрат:

- витрати на допоміжні матеріали для утримання будівлі в чистоті (визначаються у розмірі 1% від вартості будівлі);

- річна оплата праці прибиральників цеху (див. табл. 6, професія 13);

- нарахування на заробітну плату прибиральників цеху (34,7% від РОП прибиральників);

- витрати на енергію (опалювання, вентиляцію, освітлення, водопостачання, каналізацію);

- витрати визначаються у розмірі 10% від вартості будівлі цеху.

У статті п'ятій враховуються витрати на поточний ремонт будівлі цеху (3% від вартості будівлі цеху).

Стаття шоста містить витрати на випробування, досліди, дослідження, винахідництво (50 грн. за рік на одного працівника цеху). У статті сьомій враховуються витрати на спецодяг, спецхарчування, пристрій огорожі та інші витрати на охорону праці некапітального характеру (500 грн. за рік на одного працівника цеху). Стаття восьма містить витрати на відшкодування зносу малоцінного і швидкозношуваного інвентарю (МШІ) (25 грн. за рік на одного працівника цеху). Загально-цехові витрати подані у вигляді табл. 13.

Таблиця 13. - Витрати на управління цехом:

Стаття дев'ята містить інші витрати на управління цехом, не включені до попередніх статей (5% від суми витрат за попередніми вісьма статтями).

Далі підсумовуються витрати за елементами і показуються у вигляді шести складових, тобто:

ЗЦВ = ВДМ + ЕП + РОПП + НЗП + АВ + ІНШ

Де:

ВДМ - витрати на допоміжні матеріали, грн.;

ЕП - витрати на паливо і енергію, грн.;

РОПП - річна оплата праці працівників, грн.;

НЗП - нарахування на заробітну плату, грн.;

АВ - амортизаційні відрахування, грн.;

ІНШ - інші витрати, грн.

ЗЦВ = 42505,50 + 415055,00 + 2187999,97 + 759235,99 + 214867,20 + 361050,51 = 3990714,17 грн.



6. Складання кошторису витрат цеху на річний обсяг робіт

Річний кошторис витрат на виробництво розраховується як за калькуляційними статтями, так і за економічними елементами.

В даному проекті кошторис витрат обчислюється за калькуляційними статтями:

КВВ = ВМ - ПВ + ОЗВР + ДЗВР + НЗВР + ВУЕО + ЗЦВ + ЗСП + BOB + 33В + CM + МС + IBB + ПВВ

Де:

ВМ - витрати на сировину, матеріали, комплектуючі вироби, грн.;

ПВ - поворотні відходи, грн.;

ОЗВР - основна зарплата виробничих робітників, грн.;

ДЗВР - додаткова зарплата виробничих робітників, грн.;

НЗВР - нарахування на зарплату виробничих робітників, грн.;

ВУЕО - витрати на утримання і експлуатацію обладнання, грн.;

ЗЦВ - загально-цехові витрати, грн.;

ЗСП - величина зносу спеціальних пристроїв, грн.;

BOB - витрати на освоєння виробництва, грн.;

ЗЗВ - загальнозаводські витрати, грн.;

CM - обов'язкове страхування майна, грн.;

МС - обов'язкове медичне страхування персоналу, грн.;

ІВВ - інші виробничі витрати, що не увійшли до попередніх статей, грн.;

ПВВ - за виробничі витрати, грн.

Витрати на сировину і матеріали визначаються таким чином:

ВМ = (МЗ)_А Ч (СВМ)_А Ч N_ЗА + (МЗ)_Б Ч (СВМ)_Б Ч N_ЗБ



Де:

МЗА і МЗБ - маса заготівок для виробів А і Б;

СВМА і СВМБ - середня вартість матеріалів;

N3A і N3Б - річна програма запуску виробів А і Б.

ВМ = 100 Ч 15 Ч 11025 + 150 Ч 20 Ч 4240 = 29257500,00 грн.

Поворотні відходи розраховують так:

ПВ = ((МЗ)_А-(МГ)_А) Ч (СВМ)_А Ч N_ЗА Ч 0,1 + ((МЗ)_Б-(МГ)_Б) Ч (СВМ)_Б Ч N_ЗБ Ч 0,1

Де:

МГА, МГБ - маса готових виробів А і Б;

СВМА х 0,1 і СВМБ х 0,1 - ціни кілограма відходів виробництва.

ПВ = (100-80) Ч 15 Ч 11025 Ч 0,1 + (150-100) Ч 20 Ч 4240 Ч 0,1 = 754750,00 грн.

Річна величина основної заробітної плати виробничих робочих ОЗВР визначається за формулою:

ОЗВР = (1 + (НУП + НІП) ч 100) Ч ТР Ч СГС = 6035740,56

Річна величина додаткової заробітної плати виробничих робочих ДЗВР визначається за формулою:

ДЗВР = 0,3 Ч ОЗВР = 1810722,17

Річна величина нарахувань на заробітну плату виробничих робочих НЗВР розраховується у відсотках від сум ОЗВР і ДЗВР.

Величина відсотка затверджується Законом України і на 2014 рік становить 34,7%.

НЗВР = (6035740,56 + 1810722,17) Ч 34,7 ч 100 = 2722722,57 грн.

Витрати на утримання і експлуатацію обладнання ВУЕО визначаються за формулою:

ВУЕО = ВДМ + ЕТ + РОПП + НЗП + АВ + ІНШ

Загально-цехові витрати ЗЦВ - за формулою:

ЗЦВ = ВДМ + ЕП + РОПП + НЗП + АВ + ІНШ

ВУЕО = 63162,15 + 113925,00 + 436279,87 + 151389,12 + 26906,55 + 203146,17 = 994808,86 грн.

ЗЦВ = 42505,50 + 425055,00 + 2187999,97 + 759235,99 + 214867,20 + 361050,51 = 3990714,17 грн.

Відшкодування зносу пристроїв та інструменту спеціального призначення ЗСП розраховуються за величиною витрат на спеціальне оснащення. У більшості випадків дане оснащення списують за один або два роки залежно від обсягів виробництва. В проекті величина зносу спец. пристроїв знаходиться з урахуванням списання за один рік за формулою:

ЗСП = ОЗВР Ч НСО ч 100

Де:

ОЗВР - річна величина основної зарплати виробничих робітників, грн.;

НСО - норматив витрат на спеціальне оснащення.

ЗСП = 6035740,56 Ч 15 ч 100 = 905361,08 грн.

Витрати на освоєння виробництва виробів BOB знаходяться за нормативами HOB у відсотках від матеріальних витрат і основної зарплати виробничих робітників:



BOB = (ВМ + ОЗВР) Ч HOB ч 100

Де:

ВМ - витрати на сировину і матеріали;

ОЗВР - основна зарплата виробничих робітників;

HOB - норматив витрат на освоєння виробництва.

ВОВ = (29257500,00 + 6035740,56) Ч 4 ч 100 = 1411729,62 грн.

Загальнозаводські витрати ЗЗВ визначаються за нормативами НЗВВ у відсотках від основної заробітної плати виробничих робітників:

33В = ОЗВР Ч НЗЗВ ч 100

Де:

НЗЗВ - норматив загальнозаводських витрат.

ЗЗВ = 6035740,56 Ч 80 ч 100 = 4828592,45 грн.

Витрати на обов'язкове страхування майна CM обчислюються прямим рахунком або при укрупнених розрахунках - за нормативами НВС. У курсовій роботі витрати на обов'язкове страхування майна визначаються за нормативом у відсотках від основної заробітної плати робітників:

CM = ОЗВР Ч НВС ч 100

Де:

НВС - норматив витрат на страхування майна.

СМ = 6035740,56 Ч 5 ч 100 = 301787,03 грн.

Витрати на обов'язкове медичне страхування персоналу МС розраховуються прямим рахунком або при укрупнених розрахунках - за нормативом у відсотках від основної заробітної плати виробничих робітників:



МС = ОЗВР Ч НМС ч 100

Де:

НМС - норматив обов'язкового медичного страхування персоналу.

МС = 6035740,56 Ч 2 ч 100 = 120714,81 грн.

Інші виробничі витрати ІВВ є витратами на гарантійне обслуговування і ремонт продукції, забезпечення її якості, оренду землі, утримання доріг, інші державні збори, які визначаються за нормативом HIB у відсотках:

ІВВ = ОЗВР Ч НІВ ч 100

Де:

HIB - норматив інших витрат.

ІВВ = 6035740,56 Ч 10 ч 100 = 603574,06 грн.

За виробничі витрати ПВВ визначаються за нормативом НПВВ у відсотках від виробничих витрат:

ПВВ = ВВ Ч НПВВ ч 100

Де:

НПВВ - норматив невиробничих витрат;

ВВ - виробничі витрати.

ПВВ = (29257500,00-754750,00 + 6035740,56 + 1810722,17 + 2722722,57 + 994808,86 + 3990714,17 + 905361,08 + 1411729,62 + 4828592,45 + 301787,03 + 120714,81 + 603574,06) Ч 3 ч 100 = 1566876,52 грн.

Річний кошторис витрат на виробництво: 29257500,00-754750,00 + 6035740,56 + 1810722,17 + 2722722,57 + 994808,86 + 3990714,17 + 905361,08 + 1411729,62 + 4828592,45 + 301787,03 + 120714,81 + 603574,06 + 1566876,52 = 53796093,90 грн.



7. Визначення повної собівартості виробів А і Б

При розрахунку собівартості продукції розрізняють цехову, заводську (виробничу) і повну собівартості одиниці виробу. При розрахунку цехової собівартості виробу враховуються тільки ті витрати, які проводяться в даному цеху, без урахування витрат інших цехів даного заводу з виготовлення цього виробу. Повна калькуляція готового виробу здійснюється в економічному відділі заводу шляхом підсумовування витрат всіх цехів, які виготовляють цей виріб. У курсовій роботі прийнято, що вироби А і Б виготовляють в одному цеху.

7.1 Визначення цехової собівартості виробів А і Б

Розрахунок цехової собівартості виробів А і Б полягає у визначенні таких статей витрат:

СЦ = ВМ - ПВ + ОЗВР + ДЗВР + НЗВР + ВУЕО + ЗЦВ + ЗСП + BOB

Доданки у формулі розраховуються не на річний обсяг робіт, а на один виріб (А або Б). Витрати на сировину і матеріали ВМ для виробів А і Б обчислюються таким чином:

(ВМ)_А = (МЗ)_А Ч (СВМ)_А

(ВМ)_Б = (МЗ)_Б Ч (СВМ)_Б

Тобто:

(ВМ)_А = 100 Ч 15 = 1500,00 грн.;

(ВМ)_Б = 150 Ч 20 = 3000,00 грн.

Поворотні відходи знаходяться за формулами:



(ПВ)_А = ((МЗ)_А-(МГ)_А) Ч (СВМ)_А Ч 0,1

(ПВ)_Б = ((МЗ)_Б-(МГ)_Б) Ч (СВМ)_Б Ч 0,1

Тобто:

(ПВ)_А = (100-80) Ч 15 Ч 0,1 = 30,00 грн.;

(ПВ)_Б = (150-100) Ч 20 Ч 0,1 = 100,00 грн.

Основна заробітна плата виробничих робочих ОЗВР для виробів А і Б обчислюється за такими формулами:

(ОЗВР)_А = (1 + (НУП + НІП) ч 100) Ч Т_А Ч СГС

(ОЗВР)_Б = (1 + (НУП + НІП) ч 100) Ч Т_Б Ч СГС

Де:

НУП, НІП - нормативи доплат за умови й інтенсивність праці;

ТА, ТБ - трудомісткості виготовлення виробів А і Б;

СГС - середня погодинна ставка.

(ОЗВР)_А = (1 + (10 + 15) ч 100) Ч (12 + 10 + 3 + 4 + 6) Ч 10,95 = 479,22 грн.;

(ОЗВР)_Б = (1 + (10 + 15) ч 100) Ч (2 + 4 + 5 + 6 + 5) Ч 10,95 = 301,22 грн.

Для знаходження ТА і ТБ необхідно підсумувати відповідні цифри з колонки трудомісткості робіт.

Додаткова заробітна плата виробничих робітників обчислюється таким чином:

(ДЗВР)_А = 0,3 Ч (ОЗВР)_А

(ДЗВР)_Б = 0,3 Ч (ОЗВР)_Б

Де коефіцієнт 0.3 визначає середню величину додаткової заробітної плати (як норматив) щодо основної.

Тобто:

(ДЗВР)_А = 0,3 Ч 479,22 = 143,77 грн.;

(ДЗВР)_Б = 0,3 Ч 301,22 = 90,37 грн.

Нарахування на заробітну плату виробничих робітників, що включаються до собівартості виробів А і Б, розраховуються у відсотках від ОЗВР і ДЗВР за такими формулами:

(НЗВР)_А = ((ОЗВР)_А + (ДЗВР)_А) Ч ННЗП ч 100

(НЗВР)_Б = ((ОЗВР)_Б + (ДЗВР)_Б) Ч ННЗП ч 100

Де:

ННЗП - норматив нарахувань (у 2014 році дорівнює 34,7%).

(НЗВР)_А = (479,22 + 143,77) Ч 34,7 ч 100 = 216,18 грн.;

(НЗВР)_Б = (301,22 + 90,37) Ч 34,7 ч 100 = 135,88 грн.

Витрати на утримання і експлуатацію обладнання ВУЕО для виробів А і Б визначаються так:

(ВУЕО)_А = (ОЗВР)_А Ч НВУЕО ч 100

(ВУЕО)_Б = (ОЗВР)_Б Ч НВУЕО ч 100

Де норматив НВУЕО розраховано раніше.

Тобто:

(ВУЕО)_А = 479,22 Ч 16,48 ч 100 = 78,98 грн.;

(ВУЕО)_Б = 301,22 Ч 16,48 ч 100 = 49,65 грн.

Загально-цехові витрату ЗЦВ, що відносяться до виробів А і Б, обчислюються таким чином:

(ЗЦВ)_А = (ОЗВР)_А Ч НЗЦВ ч 100

(ЗЦВ)_Б = (ОЗВР)_Б Ч НЗЦВ ч 100



Де:

НЗЦВ розраховано раніше.

(ЗЦВ)_А = 479,22 Ч 66,12 ч 100 = 316,85 грн.;

(ЗЦВ)_Б = 301,22 Ч 66,12 ч 100 = 199,16 грн.

Відшкодування зносу пристроїв та інструменту цільового призначення ЗСП розраховуються у відсотках від ОЗВР за формулами:

(ЗСП)_А = (ОЗВР)_А Ч НСО ч 100

(ЗСП)_Б = (ОЗВР)_Б Ч НСО ч 100

Де:

НСО - норматив витрат на спеціальне оснащення.

(ЗСП)_А = 479,22 Ч 15 ч 100 = 71,88 грн.;

(ЗСП)_Б = 301,22 Ч 15 ч 100 = 45,18 грн.

Витрати на освоєння виробництва виробів BOB визначаються за нормативом від матеріальних витрат і основної зарплати виробничих робітників для виробів А і Б:

(ВОВ)_А = ((ВМ)_А + (ОЗВР)_А) Ч НОВ ч 100

(ВОВ)_Б = ((ВМ)_Б + (ОЗВР)_Б) Ч НОВ ч 100

Де:

HOB - норматив витрат на освоєння виробництва, а решта даних розрахована вище.

(ВОВ)_А = (1500,00 + 479,22) Ч 4 ч 100 = 79,17 грн.;

(ВОВ)_Б = (3000,00 + 301,22) Ч 4 ч 100 = 132,05 грн.

Далі використовується формула, за якою обчислюються цехові собівартості виробів А і Б, тобто величини СЦА і СЦБ.

(СЦ)_А = 1500,00 - 30,00 + 479,22 + 143,77 + 216,18 + 78,98 + 316,85 + 71,88 + 79,17 = 2856,05 грн.;

(СЦ)_Б = 3000,00 - 100,00 + 301,22 + 90,37 + 135,88 + 49,65 + 199,16 + 45,18 + 132,05 = 3853,52 грн.

7.2 Визначення виробничої собівартості виробів А і Б

Виробничу, або заводську, собівартість розраховують за формулою:

СЗ = СЦ + 33В + CM + МС + ІВВ

Де:

СЦ - цехова собівартість, всі інші доданки розраховуються не на річний обсяг робіт, а на один виріб (А або Б). Цехові собівартості СЦА і СЦБ знайдені раніше. Загальнозаводські витрати ЗЗВ для виробів А і Б визначаються за нормативом НЗЗВ від основної заробітної плати виробничих робітників по кожному виробу:

(ЗЗВ)_А = (ОЗВР)_А Ч НЗЗВ ч 100

(ЗЗВ)_Б = (ОЗВР)_Б Ч НЗЗВ ч 100

Де:

НЗЗВ - норматив загальнозаводських витрат, а заробітні плати ОЗВРА і ОЗВРБ розраховано вище.

(ЗЗВ)_А = 479,22 Ч 80 ч 100 = 383,38 грн.;

(ЗЗВ)_Б = 301,22 Ч 80 ч 100 = 240,98 грн.

Витрати на обов'язкове страхування майна CM знаходяться за нормативом НВС таким чином:

(СМ)_А = (ОЗВР)_А Ч НВС ч 100

(СМ)_Б = (ОЗВР)_Б Ч НВС ч 100



Де:

НВС - норматив витрат на страхування майна.

(СМ)_А = 479,22 Ч 5 ч 100 = 23,96 грн.;

(СМ)_Б = 301,22 Ч 5 ч 100 = 15,06 грн.

Витрати на обов'язкове медичне страхування персоналу MC обчислюються за нормативом НМС, тобто:

(МС)_А = (ОЗВР)_А Ч НМС ч 100

(МС)_Б = (ОЗВР)_Б Ч НМС ч 100

Де:

НМС - норматив обов'язкового медичного страхування персоналу.

(МС)_А = 479,22 Ч 2 ч 100 = 9,58 грн.;

(МС)_Б = 301,22 Ч 2 ч 100 = 6,02 грн.

Інші виробничі витрати ІВВ розраховуються за нормативом HIB від основної зарплати виробничих робітників по кожному виробу:

(ІВВ)_А = (ОЗВР)_А Ч НІВ ч 100

(ІВВ)_Б = (ОЗВР)_Б Ч НІВ ч 100

Де:

HIB - норматив інших витрат.

(ІВВ)_А = 479,22 Ч 10 ч 100 = 47,92 грн.;

(ІВВ)_Б = 301,22 Ч 10 ч 100 = 30,12 грн.

Далі використовується формула, за якою визначаються виробничі (заводські) собівартості виробів А і Б, тобто величини СЗА і СЗБ.

(СЗ)_А = 2856,05 + 383,38 + 23,96 + 9,58 + 47,92 = 3320,89 грн.;

(СЗ)_Б = 3853,52 + 240,98 + 15,06 + 6,02 + 30,12 = 4145,70 грн.



7.3 Визначення повних собівартостей виробів А і Б

Повна собівартість виробу визначається так:

СП = СЗ + ПВВ

Де:

ПВВ - за виробничі витрати, що припадають на один виріб;

СЗ - заводська собівартість.

За виробничі витрати розраховуються за нормативами НПВВ від заводської (виробничої) собівартості виробів А і Б:

(ПВВ)_А = (СЗ)_А Ч НПВВ ч 100

(ПВВ)_Б = (СЗ)_Б Ч НПВВ ч 100

Де:

НПВВ - норматив за виробничих витрат, а СЗА і СЗБ визначені вище.

(ПВВ)_А = 3320,89 Ч 3 ч 100 = 99,63 грн.;

(ПВВ)_Б = 4145,70 Ч 3 ч 100 = 124,37 грн.

(СП)_А = 3320,89 + 99,63 = 3420,52 грн.;

(СП)_Б = 4145,70 + 124,37 = 4270,07 грн.

7.4 Призначення цін на вироби А і Б

Після розрахунку повних собівартостей СПА і СПБ призначаються планові оптові ціни на вироби А і Б без податку на додану вартість. Для цього повні собівартості множаться на коефіцієнт 1.5 і результат округлюється до найближчого цілого числа, у бік зменшення:

(СП)_А = 3420,52 грн.;

(СП)_Б = 4270,07 грн.;

(РЦ)_А = 3420,52 Ч 1,5 = 5130,78 грн.;

(РЦ)_Б = 4270,07 Ч 1,5 = 6405,11 грн.

Округляючи результат до найближчих цілих чисел, кратних десяти, у бік зменшення, одержуємо, що ціни на вироби А і Б будуть дорівнювати ЦА = 5130,00 грн., ЦБ = 6400,00 грн.

Розрахунки собівартостей і призначення цін необхідно також подати у вигляді табл. 14.

Таблиця 14. - Собівартості та ціни виробів А і Б:



8. Розрахунки нормованої величини оборотних коштів і узагальнюючих економічних показників

У курсовому проектуванні нормована частина оборотних коштів розраховується за вісьма елементами в такій послідовності: спочатку визначається річна потреба елемента оборотних коштів, далі річна потреба ділиться на 360 днів й одержується добова потреба, умножаючи добову потребу на норму запасу оборотних коштів у днях, одержується вартість нормованої величини елемента оборотних коштів. Сума вартості нормованих величин елементів оборотних коштів становить нормовану величину оборотних коштів. Зведені дані розрахунків потреби в оборотних коштах за елементами податні у вигляді табл. 15.

Таблиця 15. - Розрахунок величини оборотах коштів:

Річну потребу в сировині та матеріалах було розраховано раніше як величину ВМ. Річна потреба в допоміжних матеріалах визначається за даними табл. 12 і 13 шляхом підсумовування величин ВМ.

Річна потреба в паливі розраховується за даними табл. 12 і 13 шляхом підсумовування величин ЕП.

Річна потреба в запасних частинах визначається або прямим рахунком, або як 5% від вартості обладнання цеху.

Річна потреба в малоцінних і швидкозношуваних предметах розраховується або прямим рахунком, або як 50% від суми вартості інструменту, пристроїв та інвентарю.

Річна потреба в спеціальному оснащенні була розрахована раніше як величину ЗСП, оскільки оснащення списується за один рік.

Нормована величина заділів незавершеного виробництва визначається множенням величини річного кошторису витрат без за виробничих витрат на коефіцієнт готовності:

НЗВ = (КВВ - ПВВ) Ч КГ

Де:

КВВ - річний кошторис витрат, грн.;

ПВВ - за виробничі витрати, грн.;

КГ - коефіцієнт готовності, який дорівнює 0.5.

НЗВ = (53796093,90-1566876,52) Ч 0,5 = 26114608,69 грн.

Річна величина готової продукції на складі дорівнює річному кошторису витрат на виробництво КВВ.

Норма запасу в днях для перших шести елементів оборотних коштів вибрана в межах від 5 до 15 днів.

Норма запасу в днях незавершеного виробництва визначається діленням тривалості виробничого циклу по годинам на тривалість роботи двох змін (тобто на 16 год.).

Норма запасу в днях для готової продукції залежить від частоти відвантаження продукції і в курсовому проекті рівна п'яти дням.

Узагальнюючі економічні показники підприємства занесені до табл. 16.



Таблиця 16. - Узагальнюючі економічні показники підприємства:

Річний дохід від реалізації РДР визначається за формулою:

РДР = Ц_А Ч N_ВА + Ц_Б Ч N_ВБ

Де:

ЦА, ЦБ - ціни виробів А і Б;

N_ВА, N_ВБ - річні програми випуску виробів А і Б.

РДР = 5130,00 Ч 10500 + 6400,00 Ч 4000 = 79465000,00 грн.

Кошторис витрат на виробництво КВВ раніше.

Балансовий прибуток обчислюється таким чином:

БПВ = РДР - КВВ

Де:

БПВ = 79465000,00-53796093,90 = 25668906,10 грн.

Вартість основних засобів ВОЗ подано в табл. 11, а величину оборотних коштів ВОК - в табл. 15. Кількість працюючих КР складається з основних робітників, допоміжних, фахівців, службовців і МОП (табл. 2, 3, 7, 8, 9). Річна оплата праці РОП розраховується підсумовуванням річних сум оплати праці всіх категорій працівників підприємства.

Площу будівель підприємства S подано в табл. 10. Продуктивність праці ПП розраховується шляхом ділення річного доходу від реалізації на кількість працюючих.

Капіталу віддача КВ визначається діленням річного доходу від реалізації на вартість основних засобів.

Рентабельність обороту РО обчислюється за формулою:

РО = БПВ Ч 100 ч РДР

РО = 25668906,10 Ч 100 ч 79465000,00 = 32,30%.

Прибутковість П визначають таким чином:

П = РДР Ч 100 ч КВВ

П = 78465000,00 Ч 100 ч 53796093,90 = 147,72%.

Рентабельність капіталу РК розраховується за формулою:

РК = БПВ Ч 100 ч (ВОЗ + ВОК)

Де:

ВОЗ, ВОК - вартості основних засобів і оборотних коштів.

РК = 25668906,10 Ч 100 ч (4844833,80 + 2123411,07) = 368,37%.

Оборотність капіталу ОК визначається так:

ОК = РДР ч (ВОЗ + ВОК)

ОК = 79465000,00 ч (4844833,80 + 2123411,07) = 11,40.



9. Визначення критичної програми випуску виробів

Розмір критичної програми випуску річного обсягу продукції - це мінімальний розмір програми випуску продукції, при якому дохід від продажів РДР дорівнює витратам виробництва РВВ, тобто прибуток дорівнює нулю. Розмір програми випуску визначається аналітично або графічно за умови повного освоєння проектної потужності підприємства.

Аналітично або графічно розмір критичної програми виробництва виконується для виробів А і Б окремо.

Графічно критична програма виробництва визначається як проекцію точки перетину двох прямих: річного доходу від реалізації РДР і річних витрат виробництва РВВ (рис. 1 і рис. 2).

Рис. 1. - Визначення критичної програми випуску виробу А:

Графік будується таким чином.

На горизонтальній осі відкладається величина річного обсягу випуску NВА або NВБ відповідно. Для цієї величини знаходиться РПІ і наноситься на графіку лінія, паралельна горизонтальній осі, оскільки це постійні річні витрати і вони не залежать від обсягу випуску. Далі будується лінія змінних витрат, що виходить з початку координат, за формулою ЗІ х N.

Якщо скласти графічно лінії постійних і змінних витрат, то одержимо лінію річних витрат виробництва РВВ, яка відстоїть від горизонтальної осі на величину постійних витрат. Лінія річного доходу від реалізації РДР також виходить з початку координат.

Рис. 2. - Визначення критичної програми випуску виробу Б:

Аналітично розмір критичної програми РКП розраховується діленням річних постійних витрат РПІ на різницю між ціною одного виробу Ц і змінними витратами ЗІ, що припадають на один виріб, тобто:

РКП = РПІ ч (Ц - ЗІ)

Річні постійні витрати РПІ визначаються відніманням з повної собівартості СП перших семи видів витрат без поворотних відходів (пп. 1-7 в табл. 14) і множенням цієї різниці на річний обсяг виробництва NB, заданий у вихідних даних для виробів А і Б:

економічний заробіток кошторис

РПІ = (СП - ВМ - ОЗВР - ДЗВР - НЗВР - ЗСП - BOB) Ч N_В = (3420,52-1500,00-479,22-143,77-216,18-71,88-79,17) Ч 10500 = 9768209,27

Змінні витрати ЗІ, що припадають на один виріб, складаються з суми витрат перших семи пунктів (табл. 14) окремо для кожного виробу А і Б, але за вирахуванням поворотних відходів:

ЗІ = ВМ - ПВ + ОЗВР + ДЗВР + НЗВР + ЗСП + BOB = 1500,00-30,00 + 479,22 + 143,77 + 216,18 + 71,88 + 79,17 = 2460,21

Ціни на вироби А і Б розраховано раніше:

(РКП)_А = 9768209,27 ч (5130,00 Ч 2460,21) = 3659 шт.;

(РКП)_Б = 2261477,05 ч (6400,00-3604,7) = 809 шт.

Размещено на Allbest.ru

...