Характеристика показників використання, технічного стану і руху основних фондів, і розробка засобів по підвищенню їх ефективності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Вінницький національний технічний університет

Інститут машинобудування та транспорту

Кафедра ЕПОВ

Пояснювальна записка до курсової роботи на тему:

Характеристика показників використання, технічного стану і руху основних фондів, і розробка засобів по підвищенню їх ефективності

з дисципліни «Економіка підприємства»

за спеціальністю: «Інженерна механіка»

Розробив: Яковишин В.О.

Перевірила: Руда Л.П.

Вінниця, ВНТУ 2014

Вступ

Діяльність підприємства нерозривно пов'язана з наявністю та використанням основних фондів, які повинні характеризуватися відповідним складом та структурою для здійснення процесу виробництва. Для забезпечення конкурентоспроможності підприємства та отримання необхідної величини прибутку необхідно здійснювати постійний аналіз ефективності використання основних засобів та визначити шляхи збільшення основних фондів підприємства.

1. Актуальність. Питання збільшення основних фондів є досить актуальним, адже від нього залежить життєдіяльність підприємства, тому метою даної курсової роботи буде висвітлення характеристик показників використання основних фондів підприємства та визначення засобів підвищення ефективності використання основних фондів підприємства.

Підвищення ефективності використання основних фондів на підприємствах є важливою проблемою в нашій державі в сучасних умовах розвитку економіки. В Україні розвиток ринкових відносин підвищує рівень відповідальності суб'єктів господарювання за результатами своєї діяльності. Тому актуальною проблемою є визначення ефективності використання основних засобів виробництва з урахуванням оцінки їх технічного стану, використання та виявлення резервів їх підвищення, а також виявлення найбільш важливих чинників, які впливають на зміну рівня використання основних фондів суб'єктами господарювання.

Ефективність діяльності будь-якого підприємства залежить від певних чинників. Останніми роками збільшилось значення речових факторів виробництва - основних фондів. Проблемою є їхнє збереження, переоснащен-ня для подальшої роботи на підприємстві. Збільшення обсягу виробництва відбувається завдяки ефективному використанню основних фондів. Отже, проблема ефективності стає на перший план у процесі вивчення і дослідження роботи підприємств. Від вирішення цієї проблеми залежить фінансовий стан підприємства, конкурентоспроможність його продукції на ринку.

Методологічним фундаментом здійснення дослідження даної тематики стали праці науковців різних напрямів. Проблему щодо пошуку шляхів підвищення ефективності використання основних фондів підприємства досліджували і описали у своїх роботах такі економісти, як В.І. Мацибора, В.К. Збарський, Л. О. Пашнюк, С. Ф. Покропивний, А. М. Турило, І.В. Ковальчук, Бондар Н.М., Кругляк Б. С., Бондар Т. П., Зайцева О. Б., Ковальов А. І., Скиба Г. В. ,Подольська В.О., Яріш О.В. та інші..

1. Характеристика використання основних фондів

Основні фонди - це засоби праці, які беруть участь у виробничому процесі більше 1 року (від дати введення в експлуатацію), зберігаючи при цьому свою натурально-речовинну форму, а їх вартість переноситься на вартість виготовленої продукції поступово, шляхом амортизаційних відрахувань.

Показники використання основних виробничих фондів переважно поділяються на дві великі групи:

• натуральні;

• вартісні.

Іноді додатково виокремлюють ще одну групу показників - умовно-натуральні.

До натуральних показників належить продуктивність на одиницю часу роботи устаткування, машини чи механізму. Така продуктивність називається технологічною і вимірюється в натуральних одиницях (км/год; т/год). Вона заноситься в технічний паспорт основного фонду. Натуральні показники використання основних виробничих фондів є найбільш вірогідними, але вони не дають змоги реально оцінити ступінь використання основних фондів різних видів. Так, неможливо порівняти продуктивність доменної печі та метало-різального верстата. З метою усунення таких незручностей на деяких під-приємствах застосовують умовно натуральні показники, їх сутність полягає в тому, що продуктивність устаткування, яке має на підприємстві найбільшу питому вагу, беруть за базову. На її основі спочатку розраховують індекси зведення, а потім, з урахуванням цих індексів -- продуктивність іншого устаткування. У результаті отримують продуктивність в умовно-натуральних одиницях.

Натуральні та умовно-натуральні показники використання основних виробни-чих фондів застосовують для активної їх частини. Проте визначити в натуральних одиницях продуктивність будинків, споруд тощо майже неможливо. З огляду на це для визначення ефективності використання всіх основних фондів застосовують вартісні показники.

Формули, які будуть використовуватись при розрахунках підкреслимо. Вартісні показники поділяються на три основні групи.

І. Показники, що характеризують технічний стан основних виробничих фондів.

1. Коефіцієнт зносу. Показує, яка частка вартості основних фондів підприємства вже перенесена на вартість готової продукції, інакше кажучи, характеризує ступінь зносу основних фондів і визначається відношенням вартості зносу до первісної вартості основних фондів на кінець року:

K_зн = C_зн / С_{перв.к.р}. (1.1)

2. Коефіцієнт придатності. Характеризує ступінь придатності основних фондів до експлуатації і визначається відношенням недоамортизованої вартості основних фондів С_зал до їх первісної вартості на кінець року С_{перв.к.р}.

К_приб = C_зал / С_{перв .к.р} =(С_{перв.п.р} - C_зн) / С_{перв. к. р} (1.2)

II. Показники, що характеризують рух основних фондів.

1. Коефіцієнт оновлення. Характеризує інтенсивність уведення в дію нових виробничих потужностей і визначається відношенням вартості введених основних фондів до первісної вартості всіх основних фондів на кінець року:

К_онов= C_введ / С_{перв .к.р} (1.3)

2. Коефіцієнт вибуття. Характеризує інтенсивність вибуття основних фондів упродовж розрахункового періоду і визначається відношенням вартості основних фондів, що вибули до первісної вартості основних фондів на початок року:

К_виб= C_виб / С_{перв .п .р} (1.4)

III. Показники, що характеризують технічне оснащення підприємства.

1. Фондооснащеність. Показує, яка частина загальної вартості основних фондів припадає на одиницю основного устаткування і визначається за формулою:

Ф_осн= C_ср / А_обл (1.5)

де C_ср - середньорічна вартість основних виробничих фондів підприємства;

А_обл - облікова кількість устаткування на підприємстві, що має найбільшу питому вагу.

2. Фондоозброєність. Характеризує ступінь озброєності фондами одного

працівника і показує, яка частка загальної вартості основних фондів підприємства припадає на одного середньооблікового працівника:

Ф_озб= C_ср / Ч_п (1.6)

де Ч_п - середньооблікова чисельність працівників,

3. Енергоозброєність. Показує, яка частка виробничих енергетичних потужностей припадає на одного робітника і визначається за формулою:

Е_озб= W_ел / Ч_с.р (1.7)

основний фонд економічний

де W_ел - сумарна потужність усіх електродвигунів устаткування на підприємстві;

Ч_с.р - середньооблікова чисельність робітників, які працюють на цьому устаткуванні.

4. Машиноозброєність. Показує, яка частка машин і обладнання припадає на одного робітника і визначається за формулою:

М_озб= C_{маш обл} / С_СЧ (1.8)

де C_{маш.обл} - загальна вартість машин і обладнання

VI. Показники, що характеризують ефективність використання основних виробничих фондів підприємства.

Загальні показники

1. Фондовіддача. Показує, яка частка валового доходу припадає на 1 грн.

вартості основних виробничих фондів:

Ф_В=В_Д/ C_ср (1.9)

де В_Д -- валовий дохід протягом розрахункового періоду,

На рівень фондовіддачі впливають різні фактори, пов'язані як з зміною об'єму продукції, так і з ефективністю використання ОВФ, особливо активної її частини.

Рівень фондовіддачі залежить перш за все від зміни структури фондів (питомої ваги), від об'єму продукції з гривні, вартості активної частини (рис.2).

Рис. 2. Схема факторної системи фондовіддачі

Підвищення долі активної частини фондів у загальній її вартості є стимулюючим фактором росту фондовіддачі.

Головна причина зниження фондовіддачі - неефективне використання основних фондів (простої обладнання, недовикористання виробничих потуж-ностей, низький коефіцієнт змінності, наявність невстановленого обладнання і тощо).

2. Фондомісткість. Характеризує, яка частка вартості основних виробничих фондів припадає на 1 грн. валового доходу підприємства. Цей показник обернений до фондовіддачі і визначається за формулою:

Ф_М=C_ср/В_Д (1.10)

На збільшення фондовіддачі та зменшення фондомісткості можуть істотно впливати інфляційні процеси або підвищення рівня цін тобто фактори, від яких не залежить ступінь використання фондів. Щоб уникнути необгрунтованого збільшення або зменшення цих показників, їх визначають в умовно-натуральних одиницях за формулою:

Ф_М=ЧП/ C_ср (1.11)

де ЧП -- чиста продукція підприємства.

3. Рентабельність основних виробничих фондів. Визначається відношен-ням балансового прибутку П_б до середньорічної вартості фондів С_ср:

М_о.в.ф.= П_б/С_ср (1.12)

Часткові показники

1. Коефіцієнт екстенсивного використання (часткове завантаження основних фондів)

К_с= Т_ф/Т_п

або

К_с= Т_ф/Т_к (1.13)

Т_п - планово відпрацьований час;

Т_ф - фактично відпрацьований час;

Т_к - календарний час;

2. Коефіцієнт інтенсивного використання обладнання

К_і=П_ф/П_пасп= КУ_ф/КУ_мах (1.14)

П_пасп - паспортна потужність;

П_ф - фактична потужність;

КУ_мах - максимально можливий об'єм випуску продукції на даному обладнанні;

КУ_ф - фактично можливий об'єм випуску продукції на даному обладнанні.

Показує використання потужності обладнання.

3. Інтегральний коефіцієнт використання обладнання.

К_інт=К_е•К_і (1.15)

Показує використання обладнання як в часі так і по потужності.

2. Засоби по підвищенню ефективності використання основних фондів підприємства

Основні фонди - одна з найважливіших частин і засобів виробництва. Сучасна наука виробила велику кількість підходів до оцінювання ефективності використання основних фондів.

Головною ознакою підвищення рівня ефективного використання основних засобів підприємства є зростання обсягу виробництва продукції. Всю сукупність технічних, організаційних та економічних заходів щодо кращого використання основних засобів підприємства можна умовно поділити на дві групи:

• збільшення екстенсивного завантаження;

• підвищення інтенсивного навантаження.

Однак треба наголосити на двох важливих обставинах. По-перше, якщо екстенсивне завантаження машин та устаткування обмежується тільки календарним фондом часу, то можливості підвищення інтенсивного навантаження устаткування, його продуктивності практично не є такими обмеженими. По-друге, здійснення заходів екстенсивного напрямку, зазвичай, не потребує капітальних витрат, а підвищення рівня інтенсивного використання виробничого апарату зв'язане зі значними інвестиціями; проте останні порівняно швидко окуповуються за рахунок одержаного внаслідок інтенсифікації додаткового економічного ефекту.

Поряд з технічними і організаційними факторами важливу роль в підвищенні ефективності використання основних засобів повинні відігравати фактори матеріального стимулювання працівників підприємств.

Також поліпшити використання основних фондів та виробни-чих потужностей на підприємствах можна завдяки: підвищенню використан-ня виробничих потужностей і основних фондів у інтенсивності; підвищенню їх навантаження у екстенсивності; дотриманню пропорційності і змінності у роботі основних фондів (обладнання); активно виконаному процесу контролювання.

Ефективність діяльності будь-якого підприємства залежить від певних чинників. Значення речових факторів виробництва основних фондів останніми роками збільшилось. Головними проблемами є їхнє збереження, переоснащення для подальшої роботи на підприємстві. Збільшення обсягу виробництва відбувається завдяки ефективному використанню основних фондів. Таким чином, проблема ефективності стає на перший план у процесі вивчення і дослідження роботи підприємств. Важливий резерв кращого екстенсивного та інтенсивного використання основних фондів та виробничих потужностей - швидке освоєння проектних потужностей, введення в дію нових технологічних ліній, агрегатів, устаткування. Практика свідчить, що середній фактичний період освоєння виробничих потужностей становить п'ять-шість і більше років. Разом з тим технічно й економічно обгрунтовані розрахунки підтверджують реальну можливість досягнення проектних показників за один-два роки, залежно від галузі та виду підприємства.

Висновки

Отже, на сьогоднішній день спостерігається безліч проблем використання основних засобів підприємств. Підвищення ефективності використання основних засобів в даний час має величезне значення. Підприємства, що мають в своєму розпорядженні основні засоби, повинні не тільки прагнути їх модернізувати, збільшувати час роботи обладнання, поліпшувати склад, структуру і склад основних засобів, але і максимально підвищувати ефективність використання того, що є із застосуванням переважно інтенсивних методів. Тому, щоб використання основних фондів було справді економічно вигідним та ефективним, необхідно стежити за його технічним станом; залучати фахівців при проведенні складних ремонтів; вивчати ринки виробництва; залучати спеціалістів маркетингового відділу; підвищувати рівень спеціалізації виробництва; усувати простої; модернізувати устаткування; поліпшувати склад, структуру й стан основних фондів підприємства; удосконалювати планування, управління й організацію праці та виробництва; знижувати фондомісткість; підвищувати фондовіддачу та продуктивність праці на підприємстві.

Размещено на Allbest.ru