Формування людського капіталу в системі освіти і професійної підготовки

У п`ятому розділі “Нагромадження людського капіталу як чинник стабілізації соціально-економічного становища в Україні” визначено вплив рівня освіти та професійної підготовки населення на такі соціально-економічні параметри як доход, зайнятість, гендерна рівність, а також зроблено прогноз відтворення людського капіталу до 2010 р. Матеріал дослідження переконливо доводить, що в сучасних умовах конкурентні переваги працівника, підприємства, економіки в цілому прямо визначаються накопиченим і задіяним людським капіталом.

Проведене дослідження впливу рівня освіти та професійної підготовки на зміни в показниках зайнятості та безробіття дало можливість виявити такі закономірності сучасної соціально-економічної ситуації в Україні: 1) рівень зайнятості суттєво і неухильно зростає із зростанням рівня освіти працівників; 2) рівень економічної активності також прямо пропорційно залежить від рівня освіти. Особливе значення в цьому аспекті відіграє саме професійна освіта; 3) залежність рівня безробіття від рівня освіти в Україні характеризується двома тенденціями: при переході від повної вищої до базової вищої і до професійно-технічної освіти рівень безробіття однозначно і суттєво зростає, а при переході до ще нижчих рівнів освіти помітно зменшується, досягаючи найменшого значення для осіб з початковою загальною освітою; 4) імовірність втрати роботи вища для працівників з нижчим рівнем освіти (за умови, що усунено вплив інших характеристик особи); 5) найгірші показники зайнятості й безробіття у нашій країні нині серед працівників з повною загальною середньою та професійно-технічною освітою; 6) особливої суспільної уваги потребує суттєве зростання зайнятості населення з найнижчим рівнем освіти, що інтенсивно відбувається останніми роками і сигналізує про регресивні тенденції в суспільстві й на ринку праці: погіршення структури зайнятості; “вимивання” робочих місць кваліфікованої праці внаслідок відкритості національної економіки та, відповідно, поширення явища декваліфікації праці; падіння рівня життя населення і, відповідно, поширення дитячої праці ще до здобуття навіть базової середньої освіти; нецивілізованість умов праці (низький рівень її оплати, важкість, шкідливість, соціальна незахищеність), які можуть влаштувати лише вкрай низькоосвічених та зубожілих людей; 7) люди з вищим рівнем освіти мають більші можливості продуктивної зайнятості порівняно з тими, хто не має відповідної освіти; 8) серед працівників з вищою (повною та базовою) освітою трудова мобільність вища, і здебільшого має добровільний характер, тоді як серед працівників з нижчими рівнями освіти мобільність має переважно вимушений характер і нерідко супроводжується втратою роботи; 9) залежить від рівня освіти і структура населення за статусами зайнятості: особи з нижчим рівнем освіти частіше самостійно забезпечують себе роботою, а частка роботодавців суттєво вища серед людей з вищою освітою; 10) особи з вищим рівнем освіти більш орієнтовані на інвестування в людський капітал (зокрема, в додаткову освіту).

Виявлені закономірності дають можливість зробити важливі висновки стосовно як політики щодо працевлаштування, так і політики у сфері освіти, вони можуть стати корисними у пошуках чинників підвищення ефективності навчальних програм для безробітних та при розробці програм по створенню нових робочих місць. Враховуючи їх, в дисертації розроблені пропозиції щодо макроекономічної політики зайнятості в Україні, спрямовані, з одного боку, на розширення доступності й підвищення якості професійної освіти, а, з іншого, - на захист зон висококваліфікованої праці в національній економіці. Результати нашого дослідження попереджають про небезпеку орієнтації системи освіти та професійної підготовки на потреби поточного попиту національного ринку праці, який зараз спотворений тривалою кризою і деформований гіпертрофованою відкритістю економіки.

Закономірності, виявлені в ході дослідження залежності рівня доходів від праці громадян України від рівня їх освіти в перехідній економіці, в цілому підтверджують положення теорії людського капіталу про зростання заробітків працівників мірою зростання рівня їх освіченості. Разом з тим, виявлені суттєві національні особливості прояву загальних закономірностей теорії людського капіталу в умовах транзитивної економіки. Диференціація заробітків працівників в Україні зумовлена в сучасних умовах не лише і навіть не стільки їхніми особистісними характеристиками (зокрема, рівнем освіти та кваліфікації), скільки дією двох основних чинників: особливостями підприємств (зокрема, належністю їх до певної галузі) та специфікою регіонального ринку праці. Така ситуація вимагає виваженого державного регулювання ринку праці та оплати праці в нашій країні.

Здійснений в роботі аналіз становища найманих працівників на українському ринку праці показує, що при загальному погіршенні ситуації позиції чоловіків залишаються в усіх аспектах значно сприятливішими порівняно з позиціями жінок. Найсуттєвіша дискримінація жінок відчувається у сфері працевлаштування, далі йдуть: можливості доступу до високооплачуваної роботи, службового зростання, підвищення кваліфікації, шанси зберегти роботу за скорочення, оплата праці. Проведене дослідження дозволяє стверджувати, що із зростанням рівня освіти міра гендерної нерівності відчутно зменшується.

Проведені автором прогнозні розрахунки показують, що за збереження дії негативних тенденцій деградація людського капіталу до 2010 року може набрати незворотного характеру, що виявиться у різкому погіршенні соціально-економічних показників розвитку України навіть порівняно з теперішнім станом (песимістичний варіант). У дисертації розроблені й обґрунтовані основні напрями цілеспрямованої політики держави щодо відтворення людського капіталу, реалізація яких зможе переломити негативні тенденції, сприятиме нарощенню людського капіталу, що стане могутнім чинником соціально-економічного відродження України (оптимістичний варіант).

Шостий розділ “Вдосконалення організаційно-економічного механізму системи формування людського капіталу” містить науково-практичні рекомендації щодо основних напрямів впливу держави на формування людського капіталу, вдосконалення системи первинної професійної освіти, створення системи освіти дорослих, розвитку соціального партнерства в питаннях забезпечення конкурентоспроможності працівників.

Вивчення механізму економічної політики держави в умовах перехідної економіки показує її недостатню соціальну орієнтованість, що призводить до негативних економічних наслідків: до деформації вже накопиченого людського капіталу і відсутності об'єктивних передумов якісного його формування. Принципове значення цілеспрямованого формування робочої сили творчого типу на різних структурних рівнях суспільства для кардинального реформування економіки робить необхідною широку участь держави в цьому процесі. На нашу думку, у державній політиці формування сукупного людського капіталу слід виділити дві складові частини: Перша складова передбачає сприяння держави адаптації економічно активного населення до нових умов трудової діяльності, перепідготовці і підвищенню кваліфікації працівників, що дасть можливість припинити подальшу деградацію людського капіталу України і сприятиме його накопиченню. Для цього потрібне суттєве вдосконалення системи професійної освіти та підготовки як на робочих місцях, так і в навчальних закладах. Друга частина державної політики формування сукупного людського капіталу передбачає мотивований та організаційно підготовлений попит на нову робочу силу, збереження і створення нових робочих місць висококваліфікованої інтелектуальної праці відповідно до стратегічних пріоритетів розвитку національної економіки, формування продуктивної зайнятості, суттєве збільшення трудових доходів населення та посилення їхньої залежності від якості людського капіталу і, на цій основі, зростання трудової та навчальної мотивації, що приведе до соціально-економічного відродження країни.

Подано схему організаційно-економічного механізму формування освітньо-професійної складової людського капіталу, що є результатом проведеного дисертаційного дослідження. Як видно з рисунка, досліджуваний механізм має стати результатом ефективного соціального партнерства в питаннях формування й розвитку людського капіталу при координуючій ролі держави.

На схемі подано основні функції кожної зі сторін соціального партнерства у цих питаннях. Підкреслимо, що основні функції держави полягають у стимулюванні економічного зростання, підвищенні попиту на висококваліфіковану працю (створенні нових та відродженні поки що недіючих робочих місць для працівників високої кваліфікації), створенні сприятливого середовища для суттєвих інвестицій у професійну підготовку з боку роботодавців та працівників і її забезпечення на засадах ефективності та справедливості.

В результаті створення й дії такого механізму відбуватиметься постійне нарощення і вдосконалення освітньо-професійної складової людського капіталу, що дасть не лише суттєву економічну віддачу інвесторам - державі, підприємствам і громадянам, але і безумовні моральні зиски та зовнішні соціальні результати - людський розвиток; зростання рівня життя населення; науково-технічний прогрес; прогресивні структурні зрушення; підвищення ефективності зайнятості; підвищення рівня культури громадян тощо, а це, в свою чергу, стає могутнім чинником подальшого вдосконалення якості людського капіталу. Таким чином, цілепрямована політика держави щодо формування людського капіталу викликає в суспільстві в цілому та на ринку праці зокрема самопосилюючі прогресивні процеси, що прискорюють і економічний, і соціальний розвиток країни.

В дисертації обґрунтовуються такі основні напрями вдосконалення вищої освіти: забезпечення доступності вищої освіти для різних соціальних верств і територіальних груп населення за рахунок поширення практики надання цільових освітніх кредитів й оптимізації мережі вищих закладів освіти за регіонами, розширення свободи вибору людиною способів здобуття освіти та її змісту; забезпечення високої якості освітніх послуг, безперервності процесу освіти та професійного вдосконалення, інформатизації освіти, модернізації її методів і технологій, переходу до відкритої освіти; актуалізація змісту вищої освіти шляхом забезпечення його більшої відповідності сучасним вимогам науково-технічного розвитку та ринку праці; модернізація структури вищої освіти; забезпечення і підтримка належної якості науково-педагогічних кадрів; поглиблення інтеграції вищої освіти з наукою і виробництвом.

Головні завдання розвитку професійно-технічної освіти (ПТО) на наступне десятиріччя бачаться в наступному: підвищення привабливості системи ПТО для потенційних інвесторів та соціальних партнерів; зміцнення фінансової самостійності закладів та вдосконалення фінансування системи ПТО; зміцнення зв'язків служби зайнятості із закладами ПТО в питаннях перепідготовки незайнятого населення за робітничими професіями і спрямування ресурсів, що виділяються з цією метою, на розвиток закладів ПТО; актуалізація змісту професійно-технічної освіти, підвищення випускних стандартів початкової професійної освіти, орієнтація їх на міжнародний рівень якості.

В сьогоднішньому світі знання, інформація стрімко поповнюються, способи виробництва і взагалі спосіб життя змінюються дуже швидко. Традиційна базова формальна освіта, що отримується на початку життя, тепер уже в принципі не може забезпечити людину на все життя знаннями, вміннями, навичками та якостями, що будуть необхідні їй для ефективного виконання своїх економічних і соціальних функцій. Ефективна система освіти дорослих має стати ключовим елементом механізму формування людського капіталу. В дисертації запропоновані такі основні напрями розвитку освіти дорослих в Україні: створення і розвиток законодавчо-нормативної бази освіти дорослих; формування організаційної структури сфери освіти дорослих; розвиток теоретичної і науково-методичної бази; підготовка кадрів; проведення державно-громадських заходів; міжнародне співробітництво.

Наше дослідження беззаперечно доводить взаємозв'язок між зростанням якості людського капіталу та соціальною захищеністю працівника. Швидке і постійне зростання заробітної плати фіксується на тих підприємствах, де здійснюються значні інвестиції у професійну підготовку працівників і де ці інвестиції супроводжуються ще швидшим зростанням продуктивності праці. При цьому плинність кадрів зменшується (а гарантії зайнятості зростають) з двох причин: по-перше, працівники не зацікавлені змінювати роботу, що дає високі заробітки та перспективи зростання кваліфікації, а, по-друге, підприємства зацікавлені у збереженні та підвищенні результатів використання людського капіталу, в який зроблено значні інвестиції, а тому розробляють і здійснюють програми підвищення якості трудового життя, що відкриває нові можливості для соціальної захищеності найманих працівників.

Спільний інтерес держави, підприємств та найманих працівників полягає в забезпеченні належної якості людського капіталу за рахунок, зокрема, відродження ефективної системи навчання та підтримання кваліфікації на підприємствах. Разом з тим, обмеженість ресурсів кожної із зацікавлених сторін стримує її від суттєвих інвестицій у цю сферу. В Україні є значні невикористані резерви в розвитку соціального партнерства в питаннях забезпечення конкурентоспроможності працівників, за допомогою якого можна цивілізовано розв'язувати питання розробки загальної політики розвитку людських ресурсів, забезпечення підготовки та підтримання кваліфікації кадрів на підприємствах і спільного фінансування потрібних для цього витрат. Не викликаючи, по своїй суті, значної полеміки, партнерство в питаннях формування людського капіталу може і покликане стати в Україні каталізатором для проведення конструктивного соціального діалогу та колективних переговорів також і з інших важливих соціальних, економічних та трудових питань.

Висновки

1. На захист виносяться результати комплексних досліджень з розвитку концепції формування й використання людських продуктивних сил у формі людського капіталу за напрямами, що випливають із мети та поставлених для її досягнення завдань. В дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове розв'язання наукової проблеми, що виявляється у теоретико-методологічному обґрунтуванні шляхів та напрямів вдосконалення формування людського капіталу в системі освіти та професійної підготовки в трансформаційний період в Україні.

2. Наявні в наш час в економіці України кризові явища, суперечливість здійснюваних реформ прямо зачіпають інтереси більшості людей, відбиваються на їх добробуті, рівні споживання, тривалості, якості і способі життя, мірі та напрямках трудової й соціальної активності. Негативні соціально-економічні тенденції в Україні, що домінують у перехідний період, значною мірою є наслідками недостатнього теоретичного і організаційно-методологічного обґрунтування процесів відтворення людських продуктивних сил, які виявляються в ринковій економіці у формі людського капіталу.

3. На економічній базі теорії людського капіталу історично і логічно викристалізувалася концепція людського розвитку. В Україні, на відміну від інших країн, усвідомлення значення концепції людського розвитку почало формуватися до і без поширення ідей теорії людського капіталу. Саме тому і донині важко знайти певні риси цієї концепції в практичних заходах, зокрема у документах стратегічної спрямованості, і найголовнішою причиною цього є неприйняття ідей теорії людського капіталу значною частиною вчених, політиків і керівників усіх рівнів. Без усвідомлення концепції людського капіталу, яка доводить пріоритетне значення розвитку людини для економічного зростання, ідеї людського розвитку втрачають своє економічне підґрунтя, залишаючись просто красивими деклараціями, час втілення яких відсувається на невизначене майбутнє. В дисертаційній роботі обґрунтовується пріоритетне значення людського капіталу в соціально-економічному відродженні країни, що створює науково-економічну основу для посилення в нашому суспільстві уваги до проблем високої кваліфікації, освіченості, професіоналізму, для поширення й реалізації ідей людського розвитку.

4. З огляду на цілковиту недослідженість проблем формування людського капіталу в Україні, доробком автора є подальший теоретико-методологічний розвиток теорії людського капіталу стосовно умов перехідної економіки, зокрема у трактуванні базових категорій, розробці системи показників оцінювання, методики визначення ефективності, дослідженні соціально-економічних наслідків та опрацюванні соціально-економічного механізму формування людського капіталу.

5. Багаторівневість категорії людський капітал обумовлює диференційований підхід до дослідження проблем його формування на макро-(мезо-), мікроекономічному та особистісному рівнях В роботі визначено та систематизовано чинники формування людського капіталу в перехідний період в Україні, виявлено їхню специфіку та тенденції розвитку, що дозволило суттєво конкретизувати завдання всіх рівнів прийняття рішень в галузі відтворення людських продуктивних здібностей.

6. Дослідження процесів формування людського капіталу в контексті концепції людського розвитку приводить до висновку, що вдосконалення якостей людей, яке досягається передусім освітою та професійною підготовкою, стає запорукою і змістом всього суспільного (в тому числі економічного) прогресу. В зв'язку з цим освіта та професійна підготовка повинні посісти провідне місце в системі суспільних пріоритетів. Саме ці сфери створюють умови накопичення і розвитку сукупного людського капіталу, який не просто є джерелом економічних можливостей, але й характеризує дієздатність економіки на всіх рівнях. Крім того, держава через систему освіти та професійної підготовки сприяє забезпеченню вищого рівня людського розвитку та соціальних гарантій особи, що знов-таки сприяє економічному зростанню.

7. Проведений автором аналіз проблем реформування освіти в перехідній економіці дозволив виявити прогресивні та негативні тенденції у розвитку вищої та професійно-технічної освіти в Україні, їхній вплив на формування людського капіталу, на можливості реалізації основних ідей концепції людського розвитку. В роботі містяться конкретні пропозиції щодо напрямів вдосконалення та підвищення ефективності функціонування цих сфер освіти.

8. Ринкові перетворення в Україні не будуть успішними, якщо докорінних змін не станеться у ключовій - виробничій ланці. Здійснення таких радикальних заходів, як зміна форм власності, демонополізація економіки, створення ринкової інфраструктури ще не означає автоматичного вирішення величезної маси проблем, пов'язаних з упорядкуванням виробничого життя підприємств. Потрібні рішучі дії, значні зусилля, копітка організаційна робота для приведення виробничих відносин на мікрорівні у відповідність з макроекономічними перетвореннями. Важливою складовою системи оптимізації соціально-трудових відносин на підприємстві має бути організаційно-економічний механізм розвитку персоналу, забезпечення його конкурентоспроможності.

9. Визначальною умовою активного інвестування в людський капітал на всіх рівнях є висока ефективність цих інвестицій. Наш аналіз ефективності освіти та професійної підготовки в Україні в цілому підтверджує положення теорії людського капіталу, хоча й виявляє певні національні особливості. Зокрема це виявляється у високій диференціації ефективності різних освітньо-професійних рівнів та меншій економічній вигідності інвестицій в людський капітал порівняно з альтернативними економічними проектами в сучасних умовах. Тобто, для реалізації концепції нарощення людського капіталу України необхідні також кардинальні зміни в системі оплати праці та механізмі фінансування освіти і професійної підготовки.

10. Нагромадження людського капіталу є могутнім чинником стабілізації соціально-економічного становища в Україні. Зокрема, проведене нами дослідження доводить позитивний вплив підвищення рівня освіти та професійної підготовки на зайнятість населення. Це дало можливість обґрунтувати важливі висновки стосовно політики працевлаштування і політики у сфері освіти. Виявлені закономірності й зроблені висновки доцільно використовувати при пошуках чинників підвищення ефективності навчальних програм та при розробці програм по створенню нових робочих місць. Враховуючи їх, державна політика зайнятості має орієнтуватися, з одного боку, на розширення доступності і підвищення якості професійної освіти, а, з іншого, - на захист і розширення зон висококваліфікованої праці в національній економіці.

Визначення залежності таких соціально-економічних параметрів як доход і гендерні відмінності конкурентоспроможності працівників на ринку праці від зростання рівня освіти та професійної підготовки громадян України, показали суттєві національні особливості прояву основних закономірностей теорії людського капіталу в перехідний період, зокрема щодо вікової динаміки заробітків, суттєвої залежності доходів громадян від характеристик підприємств та особливостей регіонального ринку праці, збільшення гендерної нерівності, які обумовлюють специфіку інвестування в людський капітал в Україні.

11. Проаналізовані в роботі тенденції і взаємозв'язки в суспільно-економічному й історичному процесах, що мають об'єктивний і фундаментальний характер та впливають на відтворення людського капіталу, дозволили спрогнозувати цей процес на найближче майбутнє і запропонувати основні напрями цілеспрямованої політики держави щодо відтворення людського капіталу, що зможе переломити негативні тенденції і стати могутнім поштовхом для соціально-економічного відродження України.

12. Завдання ефективного відтворення людських продуктивних сил вимагають суттєвого вдосконалення організаційно-економічного механізму формування людського капіталу. В дисертації теоретично обгрунтовано та розроблено основні напрями цього вдосконалення, які полягають у нових підходах до державного регулювання цих процесів, виявленні шляхів вдосконалення вищої та професійно-технічної освіти, створенні ефективної системи освіти дорослих та розвитку соціального партнерства в питаннях забезпечення конкурентоспроможності працівників.

Основні публікації автора за темою дисертації

Монографії, брошури

1. Грішнова О. А. Людський капітал: формування в системі освіти і професійної підготовки. - К.: Т-во “Знання”, КОО, 2001. - 254 с.- 18,0 др. арк. (Рецензії: Україна: аспекти праці. - 2002. - №1. - С.51; Теорії мікро-макроекономіки: Зб. наук. пр. - К.: АМУ. - 2002. - Вип. 10. - С.55-60; Зайнятість та ринок праці: Міжвід. наук. зб. - К.: РВПС України НАН України. - 2002. - Вип. 16. - С.117-119).

2. Соціально-економічний механізм регулювання ринку праці та заробітної плати / Д.П.Богиня, Г.Т.Куліков, В.М. Шамота, Л.С.Лисогор, Л.І.Долгова, В.О.Тимофеєв, В.І.Костриця, В.О.Мандибура, О.А.Грішнова, М.В.Семикіна, О.М.Левченко, Н.В.Дудіна. - К.: І-т економіки НАН України, 2001. - 300 с. Особистий внесок: проаналізовано зарубіжний досвід підтримання конкурентоспроможності робочої сили і визначено напрями його застосування в Україні (с.167-184).

3. Інтеграція молоді в сучасні економічні відносини: щорічна доповідь Президентові України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України про становище молоді в Україні (за підсумками 2000 року) / І.Л.Демченко, О.О.Яременко, О.М.Балакірєва, А.Л.Баланда, Т.В.Безулік, Л.Ф.Беленок, Є.І.Бородін, К.О.Ващенко, В.М.Гищак, В.А.Головенько, О.А.Грішнова, Л.С.Лісогор, О.В.Макарова, А.М.Павленко, О.В.Позняк, В.Т.Пухлій, Л.О.Ричік, М.В.Рябова, В.В.Синявський, Л.М.Черенько. - К.: Український ін-т соціальних досліджень, 2001. - 166 с. Особистий внесок: проаналізовано ринкову трансформацію системи професійної освіти, підготовку спеціалістів з вищою освітою, професійно-технічну підготовку молоді (с.56-74).

4. Шляхи вдосконалення професійної підготовки кадрів, перепідготовки вивільнених працівників, безробітних та інших категорій незайнятого населення / В.А.Савченко, Н.О. Павловська, В.О. Покрищук, А.В. Гергель, О.А. Грішнова. - К.: НЦ ЗРП, 1994. - 61 с. Особистий внесок: обгрунтовано основні напрями підвищення ефективності професійної підготовки робітничих кадрів в профтехучилищах і на підприємствах (с.26-31).

Статті у наукових фахових виданнях

5. Грішнова О. А. Розвиток персоналу на підприємствах: вітчизняні проблеми та шляхи їх розв'язання // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: економіка. - 2002. - Вип. 58. -С.30-38.

6. Грішнова О. А. Ефективність освіти як чинник мотивації інвестицій в людський капітал // Регіональні перспективи. - 2002. - №3-4 (22-23). - С.69-72.

7. Грішнова О. А. Система освіти та професійної підготовки в інфраструктурі ринку праці // Теорії мікро-макроекономіки: Зб. наук. пр. - К.: АМУ. - 2002. - Вип. 10. - С.21-29.

8. Грішнова О. Гендерні особливості конкурентоспроможності громадян на українському ринку праці // Україна: аспекти праці. - 2001. - № 4. - С. 3-8.

9. Грішнова О. А. Людський капітал України: сучасний стан та динаміка змін // Проблеми формування ринкової економіки: Міжвід. наук. зб. - К.: КНЕУ. - 2001. - Спец. вип. - С.71-80.

10. Грішнова О. Методологічні проблеми оцінки людського капіталу // Формування ринкової економіки в Україні: Наук. зб. - Львів.: Інтереко. - 2001. -Вип. 8. - С.81-90.

11. Грішнова О.А. Освіта дорослих: економічне і соціальне значення та пріоритетні напрями розвитку в Україні // Теорії мікро-макроекономіки: Зб. наук. пр. - К.: АМУ. - 2001. - Вип. 9. - С.81-86.

12. Грішнова О. А. Освіта і професійна підготовка як чинники економічного зростання // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки. - Луцьк: Вежа. - 2001. - Вип. 3. - С.80-86.

13. Грішнова О. А. Дослідження залежності доходів громадян України від рівня освіти з позицій теорії людського капіталу // Вісник Технологічного університету Поділля. Серія екон. наук. - 2001. - № 2. Ч. 3. - С. 142-147.

14. Грішнова О. Вплив рівня освіти на зайнятість: теоретичний та емпіричний аналіз // Україна: аспекти праці. - 2001. - №6. - С.3-11.

15. Грішнова О. А. Регіональні чинники формування людського капіталу // Социально-экономические аспекты промышленной политики. Социально-трудовые отношения в современных экономических условиях: Сб. науч. тр. - Донецк: ИЭП НАН Украины. - 2001. - Т.2. - С. 271-277.

16. Грішнова О. А. "Людський капітал" в системі економічних категорій // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: економіка. - 2001. - Вип. 49. - С.35-40.

17. Грішнова О.А. Роль держави у формуванні людського потенціалу // Вісник Тернопільської академії народного господарства. Тернопіль: Економічна думка. - 2001. - Вип. 16. - С. 120-122.

18. Грішнова О. А. Cоціальне партнерство в питаннях забезпечення конкурентоспроможності робочої сили: перспективи для України // Вісник Східноукраїнського національного ун-ту. Екон. науки. Луганськ. - 2001. - № 8 [42]. - С. 23-28.

19. Грішнова О. А. Якість робочої сили - запорука конкурентоспроможності підприємства // Механізм регулювання економіки, економіка природокористування, економіка підприємства та організація виробництва. - Суми: СДУ. - 2001. - № 1-2.- С.144-150.

20. Грішнова О. А. Людський потенціал як чинник економічної безпеки людини, підприємства, суспільства // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб. наук. праць. - К.: ВПЦ "Київський університет". - 2001. - Вип. 26. - С.405-409.

21. Грішнова О. А. Формування якості робочої сили та конкурентоспроможності працівника в процесі інвестування в людський капітал // Конкурентоспроможність у сфері праці: Зб. наук. пр. - К.: І-т економіки НАН України. - 2001. - С.117-126.

22. Грішнова О. А. Економічні аспекти формування людського капіталу в сім'ї // Механізм регулювання економіки, економіка природокористування, економіка підприємства та організація виробництва. - Суми: СДУ. - 2001. - № 3-4. - С.230-237.

23. Грішнова О. А. Зарубіжний досвід фінансування освіти та перспективи його застосування в Україні // Наукові праці НДФІ. - К.: НДФІ. - 2000. - Вип. 10-11. - С. 214-222.

24. Грішнова О. Інтелектуалізація праці: українські проблеми на тлі світових тенденцій // Україна: аспекти праці. - 2000. - № 7. - С. 24-27.

25. Грішнова О.А. Людський капітал підприємства: проблеми дослідження, розвитку, використання // Теорії мікро-макроекономіки: Зб. наук. пр. - К.: АМУ. - 2000. - Вип. 6. - С.90-98.

26. Грішнова О. А. Інвестиції в людський капітал як чинник економічного і соціального прогресу // Зб. наук. пр. Черкаського інженерно-технологічного ін-ту. Серія: економ. науки. - Черкаси: ЧІТІ. - 2000. - С.15-20.

27. Грішнова О.А. Професійна освіта та ринок праці: тенденції взаємовпливу // Зайнятість та ринок праці: Міжвід. наук. зб. К.: РВПС України НАН України. - 2000. - Вип. 12. - С.123-132.

28. Грішнова О. А. Роль держави у збереженні і реалізації професійного потенціалу Української економіки // Регулювання зайнятості та оплати праці в перехідній економіці: Зб. наук. пр. - К.: І-т економіки НАН України. - 1999. - С.31-35.

29. Грішнова О., Смоловик П. Освіта й професійна мобільність як чинники конкурентоздатності робочої сили // Україна: аспекти праці. - 1999. - № 1. - С. 3-8. Особистий внесок: висвітлено питання вливу освіти на конкурентоздатність працівників, інфраструктури ринку праці (с.3-5).

30. Грішнова О. А. Особливості пропозиції праці на ринку України // Зайнятість населення та оплата праці в перехідній економіці: Зб. наук. пр. - К.: І-т економіки НАН України. - 1998. - С.29-35.

31. Грішнова О. Проблеми ринкової трансформації освіти та професійної підготовки // Україна: аспекти праці. - 1998. - № 1. - С. 26-28.

32. Грішнова О. А. Вдосконалення системи професійної освіти в умовах формування національного ринку праці // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Серія: екон. науки. - 1997. - Вип. 37. - С.179-188.

33. Грішнова О. А. Соціально-економічні перетворення в Україні і зміни у механізмі трудової мотивації // Мотиваційні основи ефективної праці в умовах ринкової трансформації економіки: Зб. наук. пр. - К.: І-т економіки НАН України. - 1996. - С.57-60.

34. Грішнова О. А. Удосконалення професійної підготовки кадрів в системі збалансування ринку праці // Формування ринку праці і реформа заробітної плати в Україні: Зб. наук. пр. - К.: І-т економіки НАН України. - 1995. - С.63-66.

Статті у інших наукових виданнях

35. Грішнова О.А. Людський капітал підприємства: його значення та методи оцінювання // Теоретичні та прикладні питання економіки. Зб. наук. пр. - К.: КНУ ім. Т.Шевченка. - 2002. - Вип. 1. - С. 322-329.

36. Грішнова О. А. Освіта як система формування людського капіталу // Рідна школа. - 2002. - № 4. - С. 3-5

37. Грішнова О. А. Ринкова адаптація вищої освіти: тенденції, проблеми та шляхи їх вирішення // Вища школа. - 2001. - №2-3. - С.22-33.

38. Грішнова О. А. Економічне значення освіти та професійної підготовки // Економіка і управління. - 2001. - №3. - С. 22-30.

39. Грішнова О.А. Підвищення заробітної плати як передумова економічного зростання та соціального розвитку економіки // Оплата праці: проблеми теорії та практики: Зб.наук. праць. - Луцьк: "Вежа", 2000. - С.84-88.

Матеріали наукових конференцій

40. Грішнова О.А. Формування й розвиток людського капіталу в організації // Матеріали Х міжнар. наук.-практ. конференції “Управління організацією: регіональні аспекти”. - К.: ІВЦ “Політехніка”. - 2002. - С.80.

41. Грішнова О.А. Податкова політика щодо підвищення якості робочої сили: зарубіжний досвід та можливості його застосування в Україні // Зб. наук. праць за матеріалами наук.-практ. конф. “Податкова політика в Україні та її нормативно-правове забезпечення”: В 2 ч. - Ірпінь: АДПС України. - 2001. - Ч. 1. - С.124-127.

42. Грішнова О.А. Значення економічної підготовки у формуванні конкурентоспроможності спеціаліста // Матеріали ІІ міжнар. наук.-практ. конф. “Економічна освіта: проблеми і перспективи”. - Черкаси: Українська рада з економічної освіти. - 2001. - С.16-18.

43. Грішнова О.А. Технократичні та гуманістичні моделі управління працею: принципи, умови застосування, наслідки функціонування // Матеріали VІІІ міжнар. наук.-практ. конф. “Теорія і практика управління організацією з погляду тисячоліть”. - Київ: Політехніка. - 2001. - С.76-78.

44. Грішнова О.А. Вища освіта як самостійна соціально-економічна цінність // Матеріали засідання круглого столу “Нова генерація і ринок праці”. - К.: “Слов'ян. Ун-т”. - 2001. - С.45-46.

45. Гришнова Е.А. Экономическое и социальное значение развития высшего образования в Украине // Тезисы Всероссийской науч.-практ. конф. "Высшее образование в России: достижения и перспективы". - Екатеринбург: Урал. гос. экон. ун-т. - 2001. - С.16-19.

46. Грішнова О.А. Проблеми оцінки і збереження освітнього потенціалу робочої сили // Сб.науч.трудов по материалам науч.-практ. конф. "Пути реформирования экономики Украины на современном этапе". - Приложение № 4(9) к научному журналу "Персонал". - К.: МАУП. - 2000. -С.178-180.

47. Грішнова О.А. Навчання та підвищення кваліфікації персоналу на вітчизняних підприємствах: тенденції, проблеми та шляхи їх вирішення // Соціальні пріоритети ринку праці в умовах структурної модернізації економіки. Наукові доповіді міжнар. наук.-практ. конф.: В 2 т. - К.: Мінпраці та соціальної політики України, РВПС України НАН України, Український інститут соціальних досліджень. - 2000. - Т. 1. - С.293-301.

48. Грішнова О.А. Посилення економіко-управлінського напряму професійної підготовки як засіб гуманітаризації вищої освіти // Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. “Вища освіта в Україні: реалії, тенденції, перспективи розвитку”: в 4 ч. - К.: АПН України. - 1996. - Ч.ІV. - С.52-54.

Навчальні посібники

49. Богиня Д.П., Грішнова О.А. Основи економіки праці: Навч. посіб.- К.: Знання-Прес, 2000. - 313 с. (автору належить 14 др. арк.) Особистий внесок: охарактеризовано особливості національного ринку праці; висвітлено теорію людського капіталу, методологію визначення ефективності інвестицій в освіту; розкрито економічну сутність освіти та професійної підготовки, їхню роль в інфраструктурі ринку праці; викладено сутність заробітної плати в сучасних умовах.

50. Економіка підприємства: Навч. посіб. / А.В.Шегда, Т.М. Литвиненко, М.П.Нахаба, Д.О.Баюра, Л.І.Воротіна, В.Ф.Горянський, О.А.Грішнова, М.В. Голованенко, М.М.Діденко, В.А.Євтушевський, Н.І.Ігнатович, А.В.Лагода, В.І.Савчук, Т.Б.Харченко; За ред. А.В.Шегди. - К.: Знання-Прес, 2001. - 335 с. (автору належить 2,5 др. арк.) Особистий внесок: охарактеризовано персонал як ключовий ресурс підприємства; висвітлено питання ефективності праці; розкрито економічну сутність і методику розробки безтарифної моделі організації заробітної плати в сучасних умовах.

51. Экономика предприятия: учебно-методическое пособие для студентов экономического факультета / Е.А. Гришнова, М.П. Нахаба, В.Н. Макоцеба. Под ред. Е.А. Гришновой. - Бердянск: БИП, 1997. - 96 с. (автору належить 6 др. арк.) Особистий внесок: висвітлено питання державного регулювання економічної діяльності підприємств, ефективного використання ресурсів підприємства, ціноутворення, організації заробітної плати.

52. Управление предприятием и организация производства: учебно-методическое пособие для студентов экономического факультета / Е.А. Гришнова, М.П. Нахаба, Н.Л. Неумытый. Под ред. Е.А. Гришновой. - Бердянск: БИП, 1997. - 187 с. (автору належить 8 др. арк.). Особистий внесок: висвітлено основні питання управління підприємством в сучасних умовах.

Анотація

Грішнова О.А. Формування людського капіталу в системі освіти і професійної підготовки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.09.01 - Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика. - Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, Київ, 2002.

У дисертаційній роботі досліджені науково-практичні особливості формування людського капіталу в перехідній економіці, розроблені теоретико-методологічні основи оцінювання освітньої та професійної складових людського капіталу, нові підходи до розрахунку ефективності інвестицій в освіту та професійну підготовку. Досліджено вплив нагромадження людського капіталу на стабілізацію соціально-економічного становища в Україні, зроблено прогноз відтворення людського капіталу.

Розроблено основні напрями вдосконалення організаційно-економічного механізму формування людського капіталу в перехідній економіці.

Ключові слова: людський капітал; інвестиції в людський капітал; людський розвиток; освіта; професійна підготовка; зайнятість; доходи; освіта дорослих; ефективність; соціальне партнерство.

Аннотация

Гришнова Е.А. Формирование человеческого капитала в системе образования и профессиональной подготовки. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора экономических наук по специальности 08.09.01 - Демография, экономика труда, социальная экономика и политика. - Совет по изучению производительных сил Украины НАН Украины, Киев, 2002.

В диссертационной работе разработаны теоретико-методологические основы исследования человеческого капитала переходной экономики и обоснованы практические рекомендации по повышению эффективности и усовершенствованию механизма формирования человеческого капитала в системе образования и профессиональной подготовки в Украине. Развито трактование экономического смысла категории человеческий капитал, впервые сформулированы основные определения для характеристики этого понятия на различных экономических уровнях анализа. Определено место этой категории в понятийном аппарате экономики труда, обосновано теоретическое и практическое значение её широкого применения в отечественной экономической науке и практике.

Впервые разработана система показателей оценивания образовательной и профессиональной составляющих человеческого капитала на макро- (мезо-), микроэкономическом и личностном уровнях, осуществлены расчёты их значений на макроэкономическом уровне в Украине за 1990, 1995, 1999 и 2000 гг., выявлены тенденции их динамики и сделаны выводы относительно их воспроизводства. Определены и систематизированы факторы формирования человеческого капитала на мезоэкономическом уровне в переходный период в Украине, выявлена их специфика и тенденции развития, что позволило существенно конкретизировать задачи регионального уровня управления в области воспроизводства человеческих производительных сил.

Выявлено влияние прогрессивных и негативных тенденций развития высшего, профессионально-технического образования и профессиональной подготовки на производстве в переходный период на формирование человеческого капитала, на возможности реализации основных идей концепции человеческого развития. Предложены новые методологические подходы и новая комплексная методика определения экономической эффективности инвестиций в человеческий капитал, которая позволяет проводить достоверные расчёты в условиях ограниченной информации, быстрых изменений экономической ситуации, на отечественной статистической базе. Впервые проведены расчёты экономической эффективности инвестиций в образовательно-профессиональную составляющую человеческого капитала в Украине, выявлены факторы, влияющие на мотивацию граждан относительно инвестирования образования и профессиональной подготовки разных уровней, и сделаны выводы относительно усиления этой мотивации.

Впервые в отечественной экономической науке оценено влияние уровня образования и профессиональной подготовки на изменения в показателях занятости и безработицы населения, выявлены важные закономерности современной социально-экономической ситуации и сделаны выводы о приоритетных направлениях макроэкономической политики занятости и политики в области образования. Определена зависимость таких социально-экономических параметров как доход граждан и гендерные различия конкурентоспособности работников на рынке труда от их уровня образования и профессиональной подготовки, выявлены существенные особенности проявления основных закономерностей теории человеческого капитала в переходный период, которые обуславливают специфику инвестирования в человеческий капитал в Украине. На основе выявленных тенденций сделан прогноз воспроизводства образовательной и профессиональной составляющих человеческого капитала на макроэкономическом уровне до 2010 г.

Теоретически обоснованы и разработаны основные направления совершенствования организационно-экономического механизма формирования человеческого капитала, которые предусматривают новые подходы к государственному регулированию системы воспроизводства человеческих производительных сил, конкретные пути совершенствования высшего и профессионально-технического образования, создание эффективной системы образования взрослых и развитие социального партнёрства в вопросах обеспечения конкурентоспособности работников.

Ключевые слова: человеческий капитал, инвестиции в человеческий капитал, человеческое развитие, образование, профессиональная подготовка, занятость, доходы, образование взрослых, эффективность, социальное партнёрство.

Annotation

Grishnova O.A. The Forming of Human Capital in the System of Education and Professional Training. - Manuscript.

Dissertation for the degree of the Doctor of Economics, specialization: 08.09.01 - Demography, Labor Economics, Social Economics and Politics. - Research Council for Ukrainian Productive Forces, Ukrainian National Academy of Sciences, Kyiv, 2002.

In the dissertation scientific and practical peculiarities of forming of human capital under conditions of transitional economy are studied, theoretical and methodological basis of evaluation of educational and professional components of human capital are developed, new approaches in calculation of efficiency of investments in education and professional training. Influence of human capital accumulation upon stabilization of social-economic state in Ukraine was researched, prognosis of reproduction of human capital was done.

Main trends of improvement of organizational-economical mechanism of forming of human capital were worked out.

Key words: human capital, investments in human capital, human development, education, professional training, employment, incomes, adult education, efficiency, social partnership.

Размещено на Allbest.ru