Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Економічна ефективність виробництва і формування ринку молока (на прикладі підприємств приміської зони м. Києва)

08.06.01 - економіка підприємства й організація виробництва

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Гуцул Тетяна Анатоліївна

Київ - 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів України

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор Руснак Петро Павлович,

Національний аграрний університет, завідувач кафедри аграрної економіки

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Зимовець Віктор Наумович, Інститут аграрної економіки, старший науковий співробітник кандидат економічних наук

Ільчук Микола Максимович, Національний аграрний університет, доцент кафедри організації агробізнесу, директор науково-дослідного інституту економіки і менеджменту агропромислового виробництва

Провідна установа - Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, відділ економіки харчової і переробної промисловості, м. Київ

Захист відбудеться 25 квітня 2002 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.004.01 в Національному аграрному університеті за адресою: 03041, Київ 41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус 3, ауд.65

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, Київ 41, вул. Героїв оборони, 13, навчальний корпус 10.

Автореферат розісланий "21" березня 2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Балановська Т.І.

Загальна характеристика роботи

Вступ.

Розділ 1. Наукові основи економічної ефективності виробництва і формування ринку молока.

1.1 Теоретичні аспекти економічної ефективності аграрного виробництва та її особливості в розвитку молочного скотарства.

1.2 Формування ринку молока

1.3 Методичні основи дослідження економічної ефективності виробництва молока у приміських зонах.

Розділ 2. Виробництво і формування ринку молока в приміській зоні м. Києва.

2.1 Ресурсний потенціал підприємств приміської зони м. Києва та його відповідність розвитку молочного скотарства.

2.2 Стан розвитку молочного скотарства на підприємствах суспільного сектора приміської зони м. Києва.

2.3 Економічна ефективність виробництва молока та молокопродуктів на підприємствах приміської зони і м. Києва.

Розділ 3. Шляхи підвищення економічної ефективності виробництва і поліпшення формування ринку молока та молокопродуктів в приміській зоні і м. Києві.

3.1 Перспективи розвитку молочного скотарства.

3.2 Оптимізація кормовиробництва на підприємствах приміської зони м. Києва.

3.3 Удосконалення економічного механізму та розвиток інтеграційних процесів у виробництві і переробці молока.

Висновки.

Список використаних джерел.

Додатки.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, формулюється мета, завдання, об'єкт, предмет та періоди дослідження, вказуються використані матеріали, виділяються елементи наукової новизни і практична цінність проведених досліджень, що виносяться на захист.

В першому розділі "Наукові основи економічної ефективності виробництва і формування ринку молока" - викладені основні етапи формування поняття та характеристики історико-економічного розвитку економічної ефективності в сільськогосподарському виробництві; розглянуто особливості економічної ефективності в молочному скотарстві, досліджуються теоретичні засади формування ринку молока та молочної продукції як частини продовольчого ринку.

Узагальнюючи трактування наукової літератури, вважаємо правомірним, що ефективність як економічна категорія виражає кількість необхідної суспільству продукції, яка отримана з кожного гектара землі, від однієї голови худоби при найменших затратах праці й коштів на її виробництво, а достовірне її вивчення може бути тільки при використанні системи показників.

Аграрна реформа покликана перевести на принципово нові засади розвитку найважливішу в економіці країни агропромислову сферу виробництва. Молокопродуктовий підкомплекс є важливою складовою частиною продовольчого ринку, від ефективного функціонування якого залежить рівень задоволення потреб населення важливими продуктами харчування.

Практичного значення система показників набуває в тих випадках, коли можна кількісно і пофакторно відобразити зміст ефективності виробництва і формування ринку молока і молокопродуктів.

Осмислення літературних джерел щодо економічних принципів організації ринку молока дало можливість зробити висновок, що основним із них повинен стати принцип біполяризація. Тому ринок молока в ідеальному варіанті повинен мати біполярну структуру: з одного боку - інтегрований виробник, а з другого - кінцевий споживач.

У другому розділі - "Виробництво і формування ринку молока в приміській зоні м. Києва" - на основі використання теоретичних положень проаналізовано сучасний стан розвитку молочного скотарства, молокопереробних підприємств і ринку молока, визначено основні тенденції їх зміни по виробництву, реалізації та переробці молока й фактори, що на них впливають, а також досліджено кількісну значимість цього впливу.

Виробництвом товарного молока в суспільному секторі економіки на території приміської зони м. Києва займалися 98 господарств. Молоко вироблялось і у фермерських та особистих господарствах населення. Але їх частка в загальній кількості молока, реалізованого переробним підприємствам, знаходиться на низькому рівні - відповідно 18 та 0,3 відсотка. Поряд з цим, заготівля молока від господарств населення характеризується стихійністю та неорганізованістю, тому що: по-перше, механізм збирання та доставки молока від населення до заводів не налагоджений належним чином; по-друге, реалізуючи молоко на переробні підприємства, приватні виробники часто отримували гроші за свою продукцію із запізненням, тоді як реалізація молока на ринку дає можливість отримувати гроші негайно і готівкою. Але в такому привілейованому становищі знаходяться лише особисті господарства населення наближені до м. Києва, а через територіальну розкиданість більшості господарств населення збільшуються транспортно-заготівельні витрати.

Негативні тенденції в розвитку молочного скотарства в приміській зоні м. Києва зумовили чітке зменшення поголів'я і обсягів виробництва молока, зниження продуктивності корів з певними відмінностями у зміні цих показників. З рис. 1 видно, що значне зменшення виробництва молока обумовлене, в першу чергу, зменшенням поголів'я корів внаслідок порушенням технологій утримання тварин та погіршення ветеринарного обслуговування і, як результат - зростання їх падежу.

Рис. 1. Показники розвитку молочного скотарства в суспільному секторі приміської зони м. Києва

Спад виробництва молока у різних формах господарювання зумовлює певні структурні зрушення в приміській зоні. Погіршення ринкової кон'юнктури неминуче призводить в господарствах суспільного сектора до зменшення виробництва молока, до збитковості і припинення виробництва взагалі.

Але не зважаючи на значне погіршення умов виробництва молока, в приміській зоні м. Києва є господарства з високоефективним веденням молочного скотарства. Так в ДПЗ "Плосківський" не зменшуючи поголів'я корів довели їх продуктивність до світових норм. В 1999 році середньорічний надій молока від однієї корови становив 6099 кг, а рівень рентабельності виробництва молока - 67,9 відсотка. Отже, найбільш прийнятною стратегією розвитку молочного скотарства повинна стати концентрація зусиль на збереженні поголів'я корів і підвищення їхньої продуктивності.

Ринок молока в приміській зоні є особливим ринком. Він сформувався в умовах території з найвищою густотою населення, що спрощує його функціонування. Молоко і продукти його переробки потребують щоденного товаропросування, в більшій мірі локалізовані, оскільки тут неможливі перевезення на великі відстані. Наявність особистих господарств населення по виробництву молока надає специфічних рис товаропросуванню, яке повинно бути пристосованим до дрібного товаровиробника. Оскільки вони базуються на малопродуктивній праці, то не можуть вистояти у конкурентній боротьбі із відповідною галуззю великих підприємств.

Формування попиту на молоко та його продукти і рівень їх споживання залежить від середньодушового сукупного доходу. Склалися негативні тенденції у споживанні населенням молока і молочних продуктів. Надзвичайно низька місткість їх ринку є одним з основних факторів руйнування галузі.

Ринок молока не може функціонувати без підтримання на ньому стабільної ситуації з боку держави. Основними підходами до переліку урядових заходів для нормалізації ситуації в переробній промисловості є виділення, в тому чи іншому вигляді, бюджетних коштів для поновлення і підтримки обсягів виробництва і підвищення ефективності молочного скотарства та молокопереробної галузі, диференційований підхід до встановлення податкових ставок: оподаткування прибутку залежно від витрат та результатів господарської діяльності, відновлення державних замовлень на молоко, гнучка система пільг, яку періодично потрібно переглядати, кредитування, інвестування, пільгові ціни на постачання техніки, прогресивних технологій, кормів тощо.

Виходячи із суті категорії економічної ефективності виробництва молока і каналів його реалізації, для її вивчення в таблиці 1 пропонується система показників.

Аналіз параметрів сегментів ринку показав, що вони різняться обсягами реалізації молока і рівнем рентабельності. За період з 1997 по 1999 рік реалізація молока заготівельним організаціям і переробним підприємствам зменшилась на 3,1%, при цьому його продаж через власні магазини, ларки і палатки залишається на високому рівні. Це є наслідком створення в багатьох господарствах міні-заводів, цехів, ліній по переробці незбираного молока. Але не дивлячись на те, що реалізаційна ціна по цьому каналу найвища - 42,70 грн. /ц, а рівень збитковості виробництва молока найнижчий (-35,3%), така практика має більше недоліків ніж переваг. При малій переробці виникають проблеми якості та асортименту продукції, на таких підприємствах встановлюють найпримітивніше обладнання, а високий рівень мотивації праці не забезпечує бажаного ефекту у зв'язку з серйозними організаційними й технічними проблемами. Тому сільськогосподарські підприємства суспільного сектора продовжують залишатися основними постачальниками сировини на виробництво молочних продуктів. Їх частка в загальній кількості молока, реалізованого переробним підприємствам становить 81,7 відсотка.

Таблиця 1

Ефективність виробництва і канали реалізації молока в господарствах приміської зони м. Києва

Слід зазначити, що в більшості сільськогосподарських підприємств суспільного сектору приміської зони м. Києва за досліджуваний період собівартість виробництва 1 ц молока перевищувала ціну реалізації в 1,5 - 1,8 разів і становила в 1997 році - 58,57 грн. /ц, а в 1999 році - 66,03 грн. /ц.

Для підвищення економічної ефективності виробництва молока першочергове значення має саме зниження собівартості виробництва одиниці продукції. Значно висока собівартість 1 ц молока з тенденцією щодо підвищення обумовлена тим, що розвиток виробничого потенціалу майже не регулюється, втратили стимулююче значення механізми оподаткування, кредитна, цінова і амортизаційна політика. Фінансова підтримка у вигляді державних замовлень, дотацій, субсидій, бюджетні позички, якщо і застосовуються, то в незначних розмірах. Зниження ефективності в галузі кормовиробництва призвело до порушення технології годівлі.

На рівень собівартості виробництва 1 ц молока суттєво впливає питома вага різних статей витрат. Використовуючи полярність із сукупності досліджуваних господарств нами виділено два сільськогосподарські підприємства - ДПЗ "Плосківський" з найменшою собівартістю виробництва 1ц молока та СГ ТОВ АФ "Хотівський" - з найбільшою. Вивчаючи структуру собівартості виробництва молока в цих господарствах встановлено, що в СГ ТОВ АФ "Хотівський" з підвищенням витрат на роботи та послуги і зниженням на корми і оплату праці, собівартість виробництва молока підвищується. В ДПЗ "Плосківський" витрати на оплату праці зростають, на корми та послуги - знижуються, а собівартість при цьому має тенденцію щодо зниження.

Поряд з високою собівартістю виробництва молока у збиткових господарствах, спостерігається значна тенденція її підвищення - на 65,3%, а щодо прибуткових, то в ДПЗ "Плосківський" вона становить лише 0,7 відсотка.

Господарства по виробництву молока тісно пов'язані з підприємствами по його переробці. Основними споживачами молока як сировини в приміській зоні і місті Києві є дев'ять переробних підприємств. Всі вони приватизовані. Потужності і асортимент виробництва готової продукції на молокопереробних заводах зони різний. За 1999 рік ці підприємства виробили 76 тис. тон цільномолочної продукції, 3 тис. тон масла, 1,3 тис тон сиру. Провідними з них є ВАТ "Галактон" та ВАТ "Київський міський молочний завод №3".

Серйозною проблемою для ефективного розвитку молокопереробних підприємств приміської зони м. Києва стало значне зменшення виробництва молока в регіоні, паралельно зменшуються і обсяги продажу молока переробним підприємствам, однак обсяги виробництва молочної продукції зростають, але тільки за рахунок доставки молочної сировини з господарств віддалених від м. Києва, що супроводжується підвищенням ціни на готову продукцію.

Аналіз собівартості виробництва 1ц молока і ціни реалізації молочної продукції у відкритому акціонерному товаристві "Галактон" за досліджуваний період показує (табл. 2), що при виробництві молока та сметани собівартість підвищувалась швидшими темпами ніж ціна їх реалізації, а при виробництві кефіру та масла - навпаки, що сприяло підвищенню рівня рентабельності.

Таблиця 2

Економічна ефективність виробництва 1 ц молокопродуктів у ВАТ "Галактон"

У процесі дослідження ринку молочних продуктів встановлено, що господарства приміської зони м. Києва не забезпечують молочною сировиною молокопереробні підприємства і тому дуже гостро стоїть проблема неповного використання їх виробничих потужностей. Це пояснюється, в першу чергу, нестачею сировини. Навіть для таких заводів-гігантів, як ВАТ "Галактон" і ВАТ "КММЗ №3", які ввозять молоко з віддалених господарств Київської, Житомирської, Чернігівської, Черкаської і навіть Полтавської та Одеської областей, ця проблема не знімається, особливо взимку.

Дослідження показали, що саме сировина має значний вплив на собівартість продукції (табл. 3). Довезення молока з віддалених господарств обумовлює підвищення питомої ваги сировини в структурі собівартості виробництва молочної продукції.

Таблиця 3

Структура витрат виробництва 1ц молокопродуктів у ВАТ "Галактон" в 1999 році, %

Переробна промисловість значно впливає на стан виробництва молока в суспільному секторі. Вона формує значну частину попиту на сировину: чим вище конкурентоспроможність молокопереробних підприємств, тим цей попит більший, і тим вищою повинна бути закупівельна ціна на молоко з боку переробних заводів. В той же час, значний спад в розвитку молочного скотарства, як постачальника молочної сировини, впливає на використання наявних виробничих потужностей в галузі переробки. Отже, високого розвитку молокопродуктового підкомплексу можна досягти лише при умові ефективного функціонування всіх його складових.

У третьому розділі - "Шляхи підвищення економічної ефективності виробництва і поліпшення формування ринку молока та молокопродуктів в приміській зоні і м. Києві" - визначено перспективні параметри підвищення ефективності виробництва молока в приміській зоні м. Києва на основі розвитку організаційних форм виробництва, вдосконалення годівлі тварин, поліпшення селекційно-племінної роботи на матеріалах високої генетики.

У роботі обґрунтовані пріоритети в системі переробки молока. Визначено напрями формування ринку молокопродукції. Окреслено вдосконалення внутрішньогосподарських відносин господарств-виробників молока із суб'єктами переробних підприємств і ринковими партнерами.

Зміст дисертаційного дослідження полягає в пошуку таких форм організації виробництва молока, які б відзначалися здатністю ефективно функціонувати в нових економічних умовах, були спроможні забезпечити сировиною переробні підприємства і заповнити всі ринкові ніші, що відображають запити споживачів. На практиці цей складний процес полягає в розвитку різних типів господарств, які відрізняються розмірами, ресурсним потенціалом, спеціалізацією, специфікою внутрішньогосподарських відносин.

Вивчення організаційних форм виробництва молока в умовах багатоукладності дає змогу зробити висновок, що технологічні переваги великих господарств в даний час не підкріплюються стимулюванням їх працівників. Доцільно звернути більшу увагу на удосконалення внутрішньогосподарських відносин у господарствах суспільного сектора. Однак тільки їх поліпшення не вирішить проблеми. Вони повинні узгоджуватись із сферою переробки, реалізації та агросервісним обслуговуванням. Протиріччя, які мають місце між ними, є серйозною проблемою, що ускладнює подолання кризових явищ. Розвиток міжгалузевої інтеграції повинен узгодити інтереси підприємств, між якими існують тісні технологічні й функціональні зв'язки.

У результаті дослідження одержано результати, які дають змогу зробити висновок, що пріоритетами в системі переробки молока повинні бути великі підприємства, а поряд з ними - функціонувати середні і малі. Особлива увага звертається на розвиток кооперативних відносин як дієвої форми взаємодії у сфері молокопродуктового підкомплексу на горизонтальному і вертикальному рівнях. Для побудови моделі розвитку молокопродуктових формувань в роботі пропонується досвід відкритого акціонерного товариства "Галактон". Такого типу молокопереробні підприємства в складі виробничих об'єднань, з тісним поєднанням на економічній основі із виробниками сировини, збалансованості попиту і пропозиції, спроможні заповнити потреби ринку задовольнивши запити споживачів.

Одним з найперспективніших варіантів інтегрованих формувань є асоціації, що об'єднують підприємства з виробництва, переробки і реалізації молока і молочної продукції.

Аналіз показав, що значний спад виробництва молока зумовив різке зниження використання виробничих потужностей з переробки молока. Оскільки регіональні поставки молока нормуються, то всі заводи працюють значно нижче межі завантаженості потужностей, що призводить до різкого збільшення амортизаційних витрат і прямих затрат праці на виробництво одиниці продукції.

У роботі розглядаються питання вдосконалення кормової бази та системи годівлі як важливого фактора формування продуктивності корів. Для успішного розвитку молочного скотарства на перспективу в роботі пропонується використати досвід, набутий в ДПЗ "Плосківський" Броварського району Київської області.

Враховуючи досягнення цього господарства і спираючись на зоотехнічні норми годівлі худоби, за допомогою методів математичного моделювання розроблено раціон годівлі корів молочного напрямку для господарств приміської зони м. Києва. Цільова функція задачі оптимізації добового раціону має такий вигляд:

де x_{j -} кількість корму j-го виду, який входить до раціону;

C_j - вартість (собівартість) одиниці корму j-го виду.

Як свідчать розрахунки, коровам необхідно згодовувати 5,0-3,7 кг концентрованих кормів, 4,2-32,5 кг грубих кормів, в тому числі сіна - 1-3 кг, 20,8 кг соковитих кормів та до 55,4 кг зелених кормів в залежності від періоду годівлі. Потребу в грубих, соковитих та зелених кормах більшість приміських господарств в змозі забезпечувати за рахунок власного кормовиробництва, а в концентрованих - за рахунок купівлі у господарств, де виробництво таких кормів поставлено на промислову основу.

У роботі приділяється значна увага вивченню економічного механізму в молокопродуктовому підкомплексі, дієвість якого повинна досягатися шляхом розвитку внутрішньогосподарських товарно-грошових відносин і повної господарсько-економічної самостійності структурних підрозділів підприємства.

Концепція розвитку внутрішньогосподарських товарно-грошових відносин у колективних аграрних формуваннях зумовлюється законами товарного виробництва. Тому практична її реалізація можлива лише через виробника - власника та його інтереси. Для ведення розширеного відтворення, яке не порушує організаційно-технологічну цілісність господарства необхідно раціональне внутрішньо - господарське дроблення організаційних структур до оптимальних. В результаті може збільшуватися кількість суб'єктів господарювання і відповідно товарна маса на внутрішньогосподарському ринку, що відповідає вимогам економічних закономірностей товарного виробництва. Такий економічний механізм товарних внутрішньогосподарських відносин повинен стати основним вузлом реформування економічних відносин і мотиваційним фактором підвищення ефективності виробництва.

При формуванні ринку молока виникають економічні складності по забезпеченню ефективних взаємовідносин між виробниками молока та його переробки. Результатом здійснення реформування в молокопродуктовому підкомплексі повинно стати створення змішаної економіки, відмова від монополізму, створення умов для рівноправного існування всіх форм власності та організаційно-економічних форм господарювання.

Основною умовою налагодження ефективних взаємовідносин між підприємствами молокопродуктового підкомплексу є розробка економічного механізму з метою: забезпечити формування інтегрованих структур, орієнтованих на участь в кінцевих результатах відповідно до участі у їх виробництві; створити рівні умови між виробниками сировини, переробниками і торгівлею у забезпеченні підвищення ефективності виробництва на взаємовигідних умовах кооперування; удосконалити економічні важелі регулювання, зокрема системи економічного стимулювання і системи економічної відповідальності.

Функцію створення ринку молока має виконувати організаційно - економічний механізм, який повинен оптимально поєднувати економічні та адміністративно-правові методи державного регулювання і складатися з наступних елементів: інститути і структури державного регулювання, економічні методи прямого і непрямого стимулювання, систему ринкових стимулів.

На особливу увагу заслуговує державне регулювання ринку молока, функції якої спрямовані на стимулювання його виробництва, повного забезпечення власних потреб та зростання експорту. Головне завдання держави полягає в наданні рівних економічних умов товаровиробникам і захист внутрішнього ринку.

За даних умов необхідно ввести систему державної підтримки (квотування) конкретних господарств, які мають середньорічні надої молока не менше 1500 кг. На квотовану продукцію ввести гарантовані ціни на рівні нормативної собівартості і 10% рентабельності для забезпечення хоча б простого відтворення галузі. Однак така практика буде ефективна лише за умови відстрочки боргів, а дотаційні кошти будуть використовуватися лише на технологічні цілі виробництва продукції.

Однією з проблем, яку необхідно вирішувати в рамках інтегрованих систем у молочному підкомплексі є визначення рівня цін: закупівельної на молоко як сировину, оптової відпускної з переробного підприємства і роздрібної в торгівлі. При цьому в роботі запропоновані ціни на молоко та молочні продукти, за яким підприємства різних ланок єдиного циклу виробництва і просування товарів будуть мати однакові умови для відтворення капіталу. Такі умови можуть бути забезпечені з використанням коефіцієнта норми прибутку, який для товаровиробників, переробного і торгового підприємства має бути однаковими.

Висновки

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 - економіка підприємства й організація виробництва. - Національний аграрний університет, Київ, 2002.

У дисертації розкриваються теоретичні основи формування економічної ефективності сільськогосподарського виробництва та ринку молока в приміських зонах. В роботі досліджено темпи розвитку економічної ефективності виробництва, переробки і формування ринку в приміській зоні і місті Києві. Вказано, що негативні тенденції у виробництві та переробці молока, які склалися в регіоні, можуть бути усунені внаслідок відновлення стійкої кормової бази молочного скотарства, покращення інвестиційного клімату в приміській зоні, вдосконаленню інтеграційних процесів в молокопродуктовому комплексі, запровадження внутрішньогосподарського ринку.

Ключові слова: економічна ефективність, приміська зона, кормова база, ринок молока, ціна, економічний механізм, інтеграційні процеси.

Гуцул Т.А. Экономическая эффективность производства и формирование рынка молока (на примере предприятий пригородной зоны г. Киева). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 - экономика предприятий и организация производства. - Национальный агарный университет, Киев, 2002.

В работе систематизированы теоретические, методологические и практические вопросы экономической эффективности сельскохозяйственного производства и формирования рынка молока в пригородной зоне города Киева.

В первом разделе освещены основные этапи формирования понятия и характеристики историко-экономического развития экономической эффективности в сельскохозяйственном производстве, рассмотрены особенности экономической эффективности в молочном скотоводстве, рассматриваются теоретические основы формирования рынка молока и молочной продукции как части продовольственного рынка в пригородных зонах.

Во втором разделе на основе теоретических положений проанализировано современное положение в развитии молочного скотоводства и молокоперерабатывающих предприятий региона, выявлены закономерности снижения экономической эффективности отраслей по производству и переработке молока и факторы, которые на нее влияют, а также прослежено количественную значимость этого влияния. Указано, что основное направление развития молочного скотоводства в пригородной зоне г. Киева - это сохранения поголовья коров при наращивании их производительности.

Значительное внимание уделено развитию молокоперерабатывающих предприятий пригородной зоны и г. Киева. Определено, что молочная промышленность формирует большую часть спроса на сырье, и чем этот спрос больше, тем лучше удовлетворяются потребности потребителя. В тоже время, спад в развитии молочного скотоводства, как поставщика сырья, влияет на использование производственных мощностей в сфере переработки. Высокого развития молокопродуктового подкомплекса можно добиться только при условии эффективного функционирования всех составных.

В третьем разделе определены перспективные параметры повышения экономической эффективности производства молока в пригородной зоне г. Киева на основе развития организационных форм производства, усовершенствования кормления животных, улучшения селекционно-племенной работы.

Приоритетами в системе переработки молока будут большие предприятия, рядом с которыми будут функционировать средние и малые. Особое внимание обращается на развитие кооперативных отношений как формы взаимодействия в сфере молокопродуктового подкомплекса на горизонтальном и вертикальном уровнях. Как пример в работе предлагается опыт работы ГПЗ "Плосковский" и ОАТ "Галактон". Такого типа молокоперерабатывающие предприятия в составе производственных объединений с производителями молока способны заполнить запросы ринка, удовлетворивши спрос потребителей.

Практическая значимость полученных результатов состоит в том, что они могут быть использованы аграрными предприятиями любой из форм собственности при планировании развития молочного скотоводства. Результаты исследований используются при разработке концепции реформирования организационно-экономического механизма молокопродуктового подкомплекса Министерством аграрной политики, а также в учебном процессе.

Ключевые слова: экономическая эффективность, пригородная зона, кормовая база, рынок молока, цена, экономический механизм, интеграционные процессы.

Gutsul T.A. Economic efficiency of production and formation of milk market (on the material of enterprises in suburban zone Kyiv). - Manuscript.

The thesis for the scientific degree the candidate of economic sciences on speciality 08.06.01 - economy of enterprise and production organizing. - National Agricultural University, Kyiv, 2002.

Dissertation deals with the theoretical foundations of economic efficiency in agricultural production and milk market in suburban zones. The development tempos of economic productive efficiency, processing and market formation in the surburbs of Kyiv are investigated in this paper. Negative tendences existing in the region according to the milk production and its processing can be declined in the case of renew firmed food base for milk animal husbandry, improving of the investment climate in the suburban zone; animating the integrating processes in the diary complex and inculcating of inner farming mechanism.

Key words: economic efficiency, suburban zone, food base, market of milk, price, economic mechanism, integrating processes.

Размещено на Allbest.ru