Мотиваційне управління малими підприємствами АПК

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ

УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

УДК 631.115(1.6)

МОТИВАЦІЙНЕ УПРАВЛІННЯ МАЛИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ АПК

Спеціальність 08.06.01 - економіка підприємства

і організація виробництва

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ГАЦУРА Володимир Ярославович

КИЇВ - 2002



Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті аграрної економіки Української академії аграрних наук.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент Парсяк Володимир Никифорович Інститут аграрної економіки УААН, старший науковий співробітник

Офіційні опоненти: доктор економічних наук Малес Володимир Микитович, Житомирський агроекологічний університет Міністерства освіти і науки України, професор кафедри маркетингу і зовнішньоекономічної діяльності

кандидат економічних наук Федієнко Павло Миколайович, Українська академія аграрних наук, заступник начальника Відділення аграрної економіки і земельних відносин

Провідна установа: Одеський державний економічний університет Міністерства освіти і наук України, м. Одеса

Захист відбудеться 27 березня 2002 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.350.02 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук в Інституті аграрної економіки УААН за адресою: 03680, м. Київ, МСП, вул. Героїв оборони, 10, 3-й поверх, конференц-зал.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту аграрної економіки УААН.

Автореферат розісланий “_23_” лютого 2002 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук,

старший науковий співробітник Пулім В.А.



АНОТАЦІЯ

Гацура В.Я. Мотиваційне управління малими підприємствами АПК. - Рукопис. управління менеджмент мотивація агропромисловий

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 - економіка підприємства і організація виробництва. - Інститут аграрної економіки УААН, Київ, 2002.

Викладені основні результати комплексного дослідження проблем мотивації на підприємствах малого та середнього бізнесу. Виявлено сутність мотивації, визначено її роль і місце в системі управління організаційними структурами, уточнено механізм дії мотиваційного менеджменту в умовах ринкової трансформації.

Розкриті особливості матеріальної й нематеріальної мотивації праці для малих підприємств агропромислової сфери економіки. Запропоновано алгоритм оптимізації структури мотиваційних пріоритетів.

Обґрунтовані та розроблені заходи щодо стимулювання праці найманого персоналу, в тому числі за рахунок участі останнього у прибутках фірми. Визначено напрямки, за якими реалізується державна мотивація розвитку підприємницької активності. Удосконалено методику внутрішньофірмового перерозподілу доходів малих підприємств з урахуванням інтересів власника та осіб, що залучені до впровадження бізнес-проектів.

Ключові слова: агропромисловий комплекс, малі та середні підприємства, менеджмент, мотивація, матеріальна та нематеріальна мотивація, державне регулювання.



АННОТАЦИЯ

Гацура В.Я. Мотивационное управление малыми предприятиями АПК. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 - экономика предприятия и организация производства. - Институт аграрной экономики УААН, Киев, 2002.

Диссертация посвящена исследованию организационно-экономических и научно-методических аспектов мотивации деятельности малых предприятий на макро- и внутрифирменном уровнях. Выявлена сущность мотивации, определена ее роль и место в системе управления предприятием, изложены принципы, соблюдение которых призвано повысить ее результативность.

На основе обобщения опыта внутрифирменной мотивации классифицированы группы методов ее осуществления.

Установлено, что расширение сферы применения мотивационного управления в условиях переходной экономики является закономерным явлением, поскольку рынок, по сути, предполагает персонификацию обращения к человеческой индивидуальности путем использования потребностей и интересов личности для достижения целей, как отдельных предприятий, так и экономической системы в целом.

Структурно-экономические преобразования, сопровождающие процесс продвижения к развитому рынку, существенно влияют на характер системы мотивации к труду. Исходя из ее специфической природы, следует выделить такие мотивы и соответствующие стимулы: материальные, обеспечивающие работнику получение необходимых жизненных благ; социальные, когда работа (ее значимость, содержание) определяют статус работника в обществе; духовные, которые доставляют удовлетворение благодаря реализации работником его интеллектуального потенциала

Доказано, что материальная мотивация труда представляет собой одно из центральных звеньев управления предприятиями агропромышленного комплекса. На малых предприятиях АПК и в их объединениях усиление стимулирующего влияния денежных выплат возможно благодаря внедрения двухуровневой (корпоративной и внутрифирменной) мотивации. Для этого в диссертационной работе предложена, в частности, процедура расчета доли персонального участия наемных работников в прибыли, которая создана фирмой.

В диссертационной работе разработана и рекомендована к использованию процедура определения размеров индивидуального вклада работника в достижение обобщающего результата осуществления предпринимательского проекта.

Стратегическая направленность мотивационного управления персоналом требует его системного оформления в виде соответствующих моделей или программ. Важной предпосылкой их осуществления является получение и обработка полной, своевременной и достоверной информации об объекте управления. Для этого предложена методика мотивационного мониторинга индивидуальных интересов работников малых предприятий, использование которой улучшает социально-экономические последствия принятия кадровых решений и обоснованность оценки деятельности руководителей исполнительных органов хозяйствующих субъектов.

Важное значение в развитие аграрного сектора экономики и становлении его многоукладности приобретает система межотраслевых и внутриотраслевых связей. Несоответствие экономических интересов собственников перерабатывающих и малых сельскохозяйственных предприятий вместе с объективным неравенством их позиций на рынке, приводит к существенному нарушение межотраслевого обмена. Это дает основание рассматривать усиление интеграционных процессов как необходимый и закономерный шаг на пути преодоления диспаритета между аграрным и иными секторами экономики.

Определена сущность государственного регулирования предпринимательской активности. Содержится вывод о существовании единого мотивационного пространства для субъектов социально ориентированной рыночной экономики. С этой точки зрения уточнена структура процесса переключения мотивации государства в предпринимательскую мотивацию.

Основные результаты исследования апробированы и используются на малых и средних предприятиях Украины, а также находят применение в учебном процессе при подготовке специалистов экономического профиля.

Ключевые слова: агропромышленный комплекс, малые и средние предприятия, менеджмент, мотивация, материальная и нематериальная мотивация, государственное регулирование.



SUMMARY

Gatsura V.Ya. Motivation Management of Small Agribusiness Enterprises. - Manuscript.

Thesis is for a Candidate of Economic Sciences degree by speciality 08.06.01 - Economics of Enterprise and Organization of Production. - The Institute of Agricultural Economics UAAS, Kyiv, 2001.

The main results of the complex research regarding the issues of motivation at the small and middle businesses as well as the essence of motivation, its role and place in the system of organization structures management have been described. The mechanism of motivation management operating at the conditions of the market transform has been explained.

The peculiarities of material and non-material motivating for small businesses in agricultural economics area have been shown. The algorithm for optimization of the motivating structure priorities has been suggested. The background and measures to stimulate the hired employees labor and productivity were shown with taking into account the participating of the hired employees in sharing company profit. The directions of motivation to be applied by the state in terms of the development of entrepreneuring activity have been figured out. The methodology of company internal profit sharing taking into consideration the owner interests as well as the interests of those who are involved in the business projects implementation.

Key words: Agribusiness complex, small and middle businesses, management, motivation, material and non-material motivation, state regulation.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Формування ринкової економічної системи є одним з головних завдань розбудови Української держави, що визначає зміст і вектори економічного розвитку суспільства. За своїми масштабом і складністю ця робота є виключно відповідальною, адже йдеться не тільки про докорінні зміни виробничих відносин, менталітету їх носіїв, кардинальні структурні перетворення, а й про принципово нові спонукальні чинники, які забезпечуватимуть високу результативність й ефективність функціонування нової системи, що в свою чергу є базисом підвищення життєвого рівня населення, повнішого задоволення його зростаючих матеріальних і духовних потреб, забезпечення прогресу суспільства.

Особливо гостро ця проблема постала для агропромислового сектора національної економіки. Складність ситуації зумовлена тим, що глибокі соціально-економічні перетворення виявилися занадто болючими і надмірно тривалими для сільського господарства. Практично ця галузь опинилася заручником надзвичайно великої політико-економічної помилки радянського періоду, внаслідок якої найродючіша у світі земля втратила господаря, селянам насильницьким чином були нав'язані штучні організаційні форми відбування трудової повинності, природні мотиваційні основи їх господарської діяльності були втрачені для суспільства. Тому, незважаючи на енергійні, принципово вірні і виважені кроки у реформуванні сільського господарства, результати цього процесу є не адекватними очікуваним.

Для розв'язання даної проблеми уявляється доцільним концентрація зусиль у двох напрямках. По-перше, агропромисловому сектору, як і всьому народногосподарському комплексу, вкрай необхідні структурні перетворення, які на основі докорінного реформування відносин власності і посилення підприємницької мотивації забезпечать ефективне становлення ринкової економічної системи. Господарська практика розвинутих країн світу доводить, що на це спроможні насамперед малі та середні підприємства. Отже, становлення і розбудова малого бізнесу є актуальним і невідкладним завданням реструктуризації агропромислового комплексу. По-друге, користуючись нагодою зміни організаційно-правових форм господарювання, варто порушити питання про застосування нової методології управління, побудованої на концепції мотиваційного менеджменту, тобто вивчення і використання індивідуальних потреб працівників, їх очікування отримати винагороду за свою працю, усвідомлення умов і обставин трудової діяльності для досягнення цілей певної організації. Перевірка цих попередніх робочих гіпотез вимагала проведення окремого дослідження, яке на відміну від попередніх передбачало б аналіз становлення мотиваційного менеджменту в АПК у контексті зростання значення малих та середніх підприємств.

Вітчизняні дослідники все більше зосереджують увагу на вивченні проблем мотивації як функції менеджменту. Особливо це стосується проблем мотивації трудової діяльності. Вагомий внесок у розвиток теорії і методології мотивації праці та мотиваційного менеджменту в агропромисловому комплексі зробили відомі українські вчені економісти-аграрники: О.Бугуцький, В.Дієсперов, Й.Завадський, В.Нелеп, В.Малес, М.Малік, М.Нижній, М.Поліщук, Л.Романова, П.Саблук, Є.Ходаківський. Між тим, низка питань і насамперед тих, що сконцентровані на мікроекономічних аспектах формування системи мотиваційного менеджменту та забезпечення ефективності її застосування, ще не знайшли свого вирішення, особливо коли йдеться про малі підприємства, що сформувалися як організаційно-правова реалія на селі у координатах останнього часу.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до реалізації положень Закону України “Про державну підтримку малого підприємництва” (2000 р.), Указу Президента України “Про заходи щодо забезпечення підтримки та подальшого розвитку підприємницької діяльності” (1999 р.), Цільової регіональної програми підтримки підприємництва у Миколаївській області та програми науково-дослідних робіт Інституту аграрної економіки Української академії аграрних наук “Наукові основи аграрної політики трансформації економічних відносин агропромислового виробництва в ринкові умови” та завдання “Розробити науково-методологічні та організаційні засади розвитку і функціонування підприємницьких структур АПК” (номер державної реєстрації 0196U016303).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є вивчення теоретико-методологічних і прикладних аспектів формування та функціонування системи мотиваційного менеджменту в малих підприємствах агропромислового комплексу України. Відповідно до поставленої мети в роботі вирішувалися такі завдання:

уточнити суть поняття і механізм дії мотиваційного менеджменту, його еволюцію та місце у системі управління підприємством в умовах ринкової трансформації;

визначити методологічні аспекти формування системи мотиваційного управління в агропромислових підприємствах в контексті здійснення аграрної реформи;

проаналізувати й узагальнити можливості та особливості матеріальної і нематеріальної мотивації праці для малих підприємств сфери АПК;

розробити систему матеріального стимулювання праці найманого персоналу малих підприємств АПК;

обґрунтувати сутність і характер управлінської діяльності керівників малих підприємств в умовах розвитку інтеграційних процесів.

Предметом дослідження є економічні відносини, що складаються між власниками-роботодавцями малих підприємств в АПК та їх найманим персоналом стосовно використання індивідуальних потреб працівників і ринкових партнерів, їх очікування винагороди за свою працю, усвідомлення умов і обставин трудової діяльності з метою мотивації досягнення управлінських цілей підприємства.

Об'єктами дослідження є виробничі, переробні та комерційні малі підприємства агропромислового комплексу України. Більш детальний аналіз і обґрунтування основних пропозицій здійснено на матеріалах діяльності малих підприємств АПК Миколаївської області.

Методологія і методика дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є діалектичний метод пізнання та системний підхід до вивчення соціально-економічних явищ, положення економічної теорії ринкової трансформації агропромислового сектора, наукові розробки зарубіжних і вітчизняних вчених з питань мотиваційного менеджменту. У процесі написання дисертаційної роботи використовувалися історико-економічний, статистико-економічний, монографічний, соціометричний, абстрактно-логічний методи економічних досліджень. В процесі дослідження використані емпіричні та аналітичні матеріали щодо розвитку малого підприємництва в Україні і за кордоном, джерелами яких були статистична звітність, наукові публікації, інформація з всесвітньої комп'ютерної мережі “Internet”.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукову новизну дисертаційної роботи становить сукупність теоретичних і прикладних положень, що розкривають логічну послідовність становлення системи мотиваційного менеджменту в малих підприємствах АПК. Серед них найважливішими є:

уточнення суті поняття мотивації трудової поведінки як функції управління персоналом з урахуванням особливостей перехідної економіки та в контексті еволюції теорії управління, що обумовлюють необхідність індивідуалізації менеджменту організаційними системами;

визначення методологічних аспектів формування мотиваційного управління на агропромислових підприємствах та чинників, що йому сприяють: провідної ролі приватної власності, децентралізації управління, зміни господарського мислення, докорінних структурних перетворень, зокрема орієнтації на пріоритетний розвиток малих та середніх підприємств;

обґрунтування домінуючої ролі матеріальної мотивації праці в малих підприємствах АПК, яку слід здійснювати з позицій системного підходу, тобто використовуючи одночасно і у взаємозв'язку її основні складові (тарифікацію, форми і системи оплати праці, преміювання, участь найманого персоналу у прибутках, що отримують власники);

обґрунтування ролі нематеріальної мотивації праці шляхом запровадження норм та стандартів корпоративної культури, соціальних стимулів та чіткої організаційної структури;

ідентифікація факторів, що визначають зміст мотиваційного управління (організаційних, економічних, інформаційних, психологічних), розробка його алгоритму, адаптованого до особливостей малих підприємств та визначення критеріїв ефективності системи стимулювання праці (збільшення прибутку, обсягів виробництва, товарообігу, відносної ринкової частки);

розробка методичних підходів і нормативів стимулювання ефективної праці найманого персоналу та проектної схеми технології управління його діяльністю в малих агроформуваннях.

Практичне значення одержаних результатів полягає в обґрунтуванні і розробці системи мотиваційного управління для малих підприємств АПК. Основні положення дисертаційної роботи доведені до рівня методичних і практичних рекомендацій щодо формування системи матеріальної і нематеріальної мотивації трудової поведінки, які можуть бути застосованими малими та середніми підприємствами АПК, незалежно від їх географічного розташування і галузевої приналежності.

Запропоновані методичні підходи розглянуті і схвалені Миколаївським регіональним центром підтримки бізнесу. Результати дисертаційної роботи, які мають прикладний характер, апробовані і застосовуються рядом малих підприємств АПК, що підтверджено відповідними документами про впровадження. Окремі результати досліджень використовуються викладачами спеціальних дисциплін вищих навчальних закладів м. Миколаєва.

Особистий внесок здобувача полягає у проведенні комплексного дослідження формування системи мотиваційного менеджменту в малих підприємствах АПК, побудованої на новому методологічному підході, що враховує умови ринкової трансформації. Дисертантом вперше запропоновано для розгляду питання про матеріальну і нематеріальну мотивацію в малому бізнесі, досліджено можливості посилення індивідуальної спрямованості мотиваційного процесу на основі ведення мотиваційного моніторингу. Усі результати дисертаційного дослідження отримані автором особисто.

Апробація результатів дослідження. Результати дослідження апробовані в доповідях і виступах на науково-практичних конференціях:

міжнародній науково-практичній конференції “Стан та засоби підвищення ефективності підприємницької діяльності” (м. Миколаїв, 2001 р.);

міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми забезпечення економічної безпеки” (м. Донецьк, 2001 р.);

всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених економістів-аграрників (м. Київ, 2001 р.).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження знайшли відображення в 9 наукових публікаціях, в т. ч. в 6 одноосібних статтях у наукових фахових виданнях, визначених переліком ВАК України. Загальний обсяг публікацій 3,6 друк. арк.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 169 сторінках комп'ютерного тексту, складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (128 найменувань), містить 21 таблицю, 22 рисунки та 14 додатків.



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі - “Теоретичні засади мотиваційного управління та його особливості в АПК” розкрито роль і місце мотивації як функції управління підприємством, еволюцію мотиваційного управління та методологію і напрями дослідження теоретичних і прикладних засад управління малим бізнесом.

Ефективність управління підприємством значною мірою визначається особистою заінтересованістю управлінців та інших суб'єктів процесу управління в результативності своєї діяльності, їх ставленням до виконання покладених обов'язків, а також такими характеристиками трудової поведінки як сумлінність, ініціативність, наполегливість, комунікабельність, творчий підхід до справи тощо. З усіх відомих функцій управління (планування, організація, координація, контроль і мотивація) все більшу значимість набуває мотивація як система рушійних сил спонукального характеру, що визначають бажання дійсних та потенційних учасників економічних відносин діяти з метою досягнення цілей певної організації на основі одночасного задоволення своїх власних потреб. Пояснити цей феномен можна зростаючим значенням людського фактора в економічній діяльності, зокрема в сфері управління підприємством. Процес мотивації складається з конкретних етапів, які у своїй послідовності і комплексності утворюють систему спонукальних чинників впливу на економічну поведінку індивіда за певних умов.

Таким чином, посилення уваги до мотиваційної функції управління, розкриття та використання її численних можливостей є цілком логічним в умовах становлення ринкової економічної системи. Донедавна процес управління економічними інтересами людей зводився практично лише до стимулювання праці, при цьому роль особистості та рівноправність її інтересів не знаходила належного визнання. Ринкова трансформація відкриває перспективи докорінної зміни механізму управління економічними інтересами: визнає рівність і підносить роль індивідуальних інтересів людей, передбачає використання цих інтересів у розвитку виробництва і формуванні цивілізованого ринку, а отже, сприяє суспільному прогресу. Водночас формування мотиваційних систем і моделей повинно ґрунтуватися на теоретичних засадах, які сформувалися еволюційним шляхом. Аналіз і узагальнення етапів цього шляху дозволить наповнити конкретним змістом сучасний етап розвитку мотиваційного управління в агропромисловому комплексі України.

Проблема економічного спонукання людей до певних дій має глибокі історичні корені. Ретроспективний аналіз еволюції мотиваційного аспекту управлінської думки дає підставу стверджувати, що мотивація - поняття діалектичне. Це пояснює зміну й удосконалення форм мотивації, причинну зумовленість цього процесу економічним прогресом суспільства. Методи мотивації пройшли шлях розвитку від простої матеріальної винагороди за кращу працю до складних мотиваційних моделей, що враховують людські потреби, індивідуальність, внутрішнє сприйняття мотиваційного процесу, вплив зовнішнього середовища, ситуаційні обставини тощо. Отже, було доведено: мотивація не є простим елементом у ланцюгу причинно-наслідкових зв'язків. Вона є складним і детермінованим механізмом впливу на людські інтереси, закономірне зростання і розширення яких спричиняє її постійне оновлення та удосконалення.

Принциповим у дослідженні мотиваційного управління є з'ясування і висвітлення методологічних засад цього процесу. Інтерпретуючи це твердження до процесів радикальних змін в агропромисловому комплексі, слід зазначити, що поява і посилення місії таких базових складових ринкової економічної системи як приватна власність, пріоритет індивідуальних інтересів, свобода економічного вибору, конкуренція та обмежена роль держави вимагають відповідного наукового обґрунтування і запровадження нових механізмів забезпечення системного функціонування аграрного сектора економіки, перспективних моделей управління інтересами зростаючої кількості приватних товаровиробників-власників та використання цих інтересів у досягненні цілей суспільства.

Проте мотиваційний аспект управління на рівні підприємств часто зводиться лише до стимулювання праці, причому на тих же методологічних засадах, що існували за часів колгоспів та радгоспів і автоматично перейшли у деформованому вигляді до їх правонаступників - колективних сільськогосподарських підприємств, а від них - до реформованих організаційно-правових структур. Парадоксальним є той факт, що реструктуризація колективних сільськогосподарських підприємств здійснюється на новій методологічній основі, а такий важливий аспект ефективного функціонування новостворених формувань як мотиваційне управління все ще залишається прив'язаним зозастарілою методологічною базою. Це зумовлює необхідність більш детального вивчення даної проблеми й обґрунтування нових методологічних засад мотиваційного управління в агропромисловому комплексі з акцентуванням уваги на малих підприємствах, виникнення яких також є приводом і підставою для перегляду загальних методологічних підходів.

Аналізуючи процес переходу до ринкових відносин, логічно зробити висновок, що вирішення проблеми розроблення методології мотиваційного управління повинно відбуватися відповідно до умов, в яких здійснюється становлення малого підприємництва. В теоретичному плані мотиваційні моделі обумовлені загальною логікою дій сільськогосподарських товаровиробників на основі зміни форм власності, але характер цих дій, їх якісна характеристика залежить від подальшого розвитку докорінних аграрних перетворень, тобто від умов зовнішнього середовища, що змінюється.

У зв'язку з існуванням специфічних особливостей функціонування аграрного сектора та тенденції зростання значимості певних економічних факторів необхідне обґрунтування й експериментальна перевірка нової концептуальної основи мотиваційного управління в контексті якісних змін, що відбуваються в національній економіці, зокрема зростаючої ролі малих підприємств. Крім того, виходячи з особливостей реформування аграрного сектора в Україні, необхідно зробити цю концепцію достатньо гнучкою та забезпечити її зв'язок з іншими економічними перетвореннями, що мають вирішальне значення на сучасному етапі. Це означає, що методологічне обґрунтування повинно являти собою органічний синтез загальної логіки управління, конкретних напрямів реалізації політики реформ та доктрини розвитку малого підприємництва. Мотивація логічно має стати центральним елементом загальної організації ефективного функціонування малих підприємств.

Отже, мотиваційне управління є поняттям діалектичним, воно формується під впливом кількісних і якісних змін оточуючого середовища, змінюється через суперечності між своєю формою і зовнішніми обставинами. В агропромисловому комплексі нині такі зміни пов'язані з докорінними економічними перетвореннями, що стосуються відносин власності, плюралізму організаційно-правових форм економічної діяльності, демократизації виробничих відносин, економічного механізму господарювання, методології загального керівництва аграрним сектором. Ці якісні зміни є фундаментальною основою запровадження принципово нових мотиваційних моделей, адекватних умовам ринкової трансформації АПК.

У другому розділі - “Стан мотиваційного управління на малих підприємствах АПК” - висвітлено економічні умови формування та розвитку малих підприємницьких структур, розкрито зміст системи мотивації праці їх найманих працівників та проаналізовано мотиваційні передумови інтеграційних процесів у малому бізнесі.

Розбудова демократичного суспільства і ринкова трансформація народногосподарського комплексу обумовлює пріоритетність розвитку підприємництва, насамперед малого бізнесу, який повинен стати однією з основних складових економічної системи країни. Для України це явище відносно нове, тоді як світовою практикою нагромаджений вагомий досвід розвитку цього специфічного сектора національної економіки, його підтримки органами державної влади.

Аналіз розвитку малого та середнього бізнесу в Україні переконує, що наша країна, розпочавши формування цього важливого сектора національної економіки, вже досягла певних результатів. Очевидною є чітка динаміка зростання кількості малих та середніх підприємств, проте за окремими показниками спостерігається відставання від економічно розвинутих країн, а також від країн Центральної та Східної Європи. В Україні найстабільніше розвиваються малі підприємства у сфері торгівлі та громадського харчування, питома вага яких є найвищою у малому бізнесі. Набули поширення малі підприємства і в агропромисловому комплексі. Їх розвитку сприяє проведення аграрної реформи, зокрема приватизація землі і формування земельного ринку. Приватний сектор АПК, до якого належать і малі підприємства, є стабільно працюючим, його питома вага у валовому виробництві сільського господарства неухильно зростає. Безумовно, необхідне зростання абсолютних обсягів виробництва сільськогосподарської продукції у приватному секторі. Між тим, зростання результативності й ефективності малих підприємств АПК безпосередньо залежить від посилення мотиваційного управління ними.

Матеріальна мотивація праці є однією з центральних ланок системи управління підприємствами агропромислового комплексу. Вона безпосередньо виконує місію грошового і натурального забезпечення певного життєвого рівня працівників аграрної сфери шляхом визначення рівня особистих доходів, їх диференціації залежно від трудової участі, винагороди за особливі внески у досягненні цілей організації. Досвід роботи малих підприємств АПК підтверджує, що найвпливовішим засобом мотиваційного впливу є заробітна плата. Залишаючись однією з ключових економічних категорій, в умовах перехідної економіки вона дещо змінює своє понятійне наповнення. Заробітна плата поступово набирає ознак категорії ринкових відносин, оскільки стає складовою ринку робочої сили. Реальна ціна останньої відображає відносини між власником підприємства, який формує попит на працю, і найманим персоналом, від якого залежить відповідна пропозиція. Саме таким чином ринкові відносини визначають ціну робочої сили через рівень заробітної плати, тобто участь найманого персоналу у розподілу новоствореної вартості.

Водночас роботодавці не можуть не рахуватися з іншою, не менш важливою функцією заробітної плати - мотивуючою, адже рівень і диференціація заробітної плати несуть вагоме стимулююче навантаження (табл.1). По-перше, роботодавець-власник має розробити і використовувати мотиваційний механізм заробітної плати, через окремі елементи якого можливе досягнення цілей конкретного підприємства; по-друге, кожний працюючий має усвідомити, що повніше задоволення його різноманітних потреб має бути адекватним персональному трудовому внеску. Даний підхід покладений в основу договірного регулювання заробітної плати, за допомогою якого реалізується мотивуюча функція заробітної плати.

Це можна стверджувати, порівнюючи харчопереробні і торговельні малі підприємства. Водночас у сільському господарстві низька плинність кадрів пояснюється дефіцитом робочих місць у сільській місцевості, внаслідок чого працівники вище цінують свою зайнятість.

Встановлено, що на етапі становлення малих підприємств застосування таких елементів оплати праці як система окладів, тарифікація і нормування праці, форм і систем заробітної плати є доцільними. Водночас планування і формування фонду заробітної плати, як і фонду матеріального заохочення, як це мало місце за часів планово-централізованої системи, не є виправданим, адже лібералізація економічних відносин у процесі ринкової трансформації усуває обмеження щодо розміру коштів, витрачених на оплату праці (за винятком державного регулювання її мінімального рівня). У будь-якому випадку заробітна плата включатиметься до загальних витрат підприємства і не потребує спеціального розгляду та схвалення. Важливою тенденцією є також посилення індивідуалізації винагороди за працю (введення гнучких тарифів, диференціація та персоніфікація преміювання, застосування коефіцієнтів трудової участі).

Мотиваційне управління малими підприємствами стосується ще однієї важливої сфери. Адже новостворені малі формування мають забезпечити свої конкурентні позиції у ринковому середовищі. Вирішити цю проблему можна за рахунок структури, побудованої шляхом інтеграції підприємств у різних функціональних сферах. Посилення доцільності інтеграційного процесу визначається інституціональною структурою ринкового середовища, яка включає мотивацію учасників, зміст економічних відносин між ними, економічну самостійність, ініціативу і відповідальність.

Важливою сферою економічного рівня менеджменту інтегрованої організації, крім управління економічними взаємовідносинами учасників інтеграції, є взаємодія інтегрованої організації з ринковими суб'єктами. Слід зазначити, що економічна природа агропромислової інтеграції ґрунтується насамперед на такому об'єднанні її учасників, яке забезпечує вищий ступінь задоволення їх економічних інтересів, ніж те, яке може бути досягнуто, якщо б вони діяли самостійно. Важливою методологічною вимогою до організаційного дизайну інтегрованих формувань є забезпечення максимально можливого в рамках даних обсягів та функціональної структури господарської діяльності органічного типу взаємовідносин між суб'єктами інтеграції. Причому, ієрархічність менеджменту інтегрованого формування відноситься лише до функціонування виконавчого персоналу. В жодному разі взаємна підпорядкованість не може визначати відносини між суб'єктами інтеграції, оскільки вони повинні ґрунтуватися на економічній еквівалентності, в основі якої лежить еквівалентність організаційна. Ці принципи забезпечують формування спільної мотиваційної бази інтеграційного процесу (тобто спільних інтересів суб'єктів інтеграції), яка лежить в основі його економічного механізму. Головною складовою управління слід вважати економічну, а головним принципом її оптимізації - забезпечення еквівалентності міжгалузевого обміну. Із цієї основоположної вимоги випливає низка розроблених у процесі дослідження принципів економічної, організаційної й інформаційної складових.

Виходячи із пропонованої структури управлінського процесу інтеграції в агропромисловому виробництві, необхідно опрацювати механізм створення інтегрованих формувань, який би ґрунтувався на активізації підприємницької ініціативи учасників і посиленні його мотиваційної основи. Отже, встановлено, що система мотиваційного управління малими підприємствами у процесі формування інтеграційних структур містить три складові: а) інформаційну, яка створює технічну можливість взаємного обміну інформаційними потоками з метою виявлення і реалізації можливостей інтеграції; б) економічну, яка визначає зміст економічних взаємовідносин між учасниками; в) організаційну, яка забезпечує чіткі правила взаємодії між учасниками.

Принципами оптимізації мотиваційної системи управління в інтеграційних структурах є: еквівалентність міжгалузевого обміну, пріоритет інтересів індивідуальних учасників над інтересами об'єднання, економічна самостійність, ініціатива, відповідальність.

У третьому розділі - “Стратегія мотиваційного управління малими підприємствами” - обґрунтовано шляхи посилення матеріальної мотивації праці і нематеріальної мотивації найманого персоналу, а також його оцінки. Зосереджується увага на ролі держави у мотиваційному розвитку підприємництва.

Тенденція поступового зростання ролі підприємства як агента ринкових відносин (на відміну від господарства) стає характерною рисою сучасного етапу ринкової трансформації в АПК України. Однією з ідентифікаційних ознак, притаманних підприємству, як економічному феномену (включаючи таке, що за відомими ознаками відносяться до категорії малих), є використання найманої робочої сили. Таким чином, ефективність роботи підприємства, його адаптація до умов конкурентного середовища стає залежною не тільки від інтересів власників, але й від того, наскільки мотивованою є діяльність залученого персоналу.

В процесі дисертаційного дослідження розроблена схема участі в прибутках на прикладі групи малих підприємств, що входять до складу багатогалузевого концерну “Євросервіс”, передбачає наступне: а) в кожному господарському товаристві (підприємстві) емітуються дві групи корпоративних прав (власності і участі в прибутках); б) прибуток, що надходить в розпорядження трудового колективу, розподіляється у фонди економічного стимулювання (фонд матеріального стимулювання соціального розвитку - 46%; фонд розвитку виробництва - 46, резервний фонд - 8%). Фонд матеріального стимулювання поділяється на фонд стимулювання членів дирекції - 35%, фонд стимулювання менеджерів середньої ланки - 30, фонд стимулювання членів трудового колективу - 35%.

Відрахування до фондів здійснюється відповідно до нормативів, які щорічно встановлюються загальними зборами власників з урахуванням підсумків господарської діяльності кожного підприємства у звітному періоді та планів на найближчу перспективу. Використання коштів, що утворюють фонди, регламентується нормативними актами господарських товариств (підприємств).

Опрацьована в процесі дослідження і запропонована для впровадження в умовах малих підприємств схема передбачає збалансоване використання всіх видів мотивації, оскільки лише за взаємної дії вони дають синергетичний ефект, отже, одним із чинників розвитку малого підприємства є комбінування матеріальної і нематеріальної мотивації. В малому бізнесі дія нематеріальної мотивації є достатньо очевидною. До її найважливіших інструментів належать: збагачення змістовності праці, залучення працівників до управління виробництвом, визначення службової кар'єри, саморегулювання робочого часу тощо.

Різноманітність методів мотиваційного управління персоналом і стратегічна спрямованість цього процесу дозволяє поставити питання про його системне оформлення у вигляді певних мотиваційних моделей або програм. У свою чергу це вимагає особливої уваги до організації мотиваційного процесу і передбачає необхідність створення певних передумов ефективної його реалізації. Насамперед, це стосується інформаційного забезпечення, що потребує надходження й опрацювання повної та достовірної інформації про об'єкт управління. Така інформація повинна містити дані не тільки про виключно професійні та ділові якості працівника, а також про його матеріальні і духовні потреби, моральні цінності, переконання, уподобання, можливі реакції на дію різноманітних зовнішніх чинників. Це в свою чергу дає можливість визначити пріоритетність різних матеріальних потреб працівників, як індивідуальних, так і превалюючих у певних групах працівників.

Розроблена в процесі дослідження і впроваджена система моніторингу мотивації трудової діяльності включає: а) набір індивідуальних пріоритетів працівників; б) порядок збору й узагальнення необхідної управлінської інформації; в) виявлення і аналіз впливу внутрішніх та зовнішніх чинників на мотиви трудової поведінки працівників; г) обґрунтування та імплементацію методів посилення мотивуючої функції управління. Оскільки об'єктивна оцінка персоналу вимагає розробки певних стандартів трудової поведінки, то це в свою чергу ще раз підтверджує необхідність застосування параметричних підходів у мотиваційній справі. Обґрунтовані і заздалегідь визначені кількісні й якісні параметри дозволяють уникнути конфліктних ситуацій між керівником підприємства і персоналом, а також безпосередньо між працівниками.

Важливим завданням мотиваційного менеджменту є підбір і розстановка кадрів. Безумовно, на малих підприємствах можливості підбору кадрів серед своїх працівників для висування на вищі посади досить обмежені. Тому ця робота потребує особливої ретельності, оскільки помилкова або недостатньо повна оцінка персоналу вкрай небажана через наявність невеликого кадрового резерву. Важливо, щоб позитивна оцінка працівників малих підприємств була підставою їх просування по службі і планування подальшої кар'єри. Така постановка роботи слугуватиме мотиваційною базою стабілізації кадрів. При підборі кадрів бажано створювати конкурентну атмосферу між працівниками підприємства, які прагнуть підвищення по службі, та альтернативними претендентами поза межами підприємства. Здорова конкуренція може справити також мотивуючий ефект.

Особливою проблемою мотиваційного менеджменту є оцінка роботи саме тих керівників і спеціалістів, хто має організувати мотиваційне управління. В якості критерію оцінки роботи вищих керівників рекомендовано застосовувати фінансовий результат роботи малого підприємства за рік. Щодо середньої ланки, то це може бути результативність роботи відповідного центру прибутку або центру витрат. Принципово важливо не обмежуватися статичними параметрами і характеристиками, а розглядати відповідні показники у динаміці, порівнюючи з планами, досягнутим рівнем, нормативами, середньогалузевим рівнем, роботою підприємств-конкурентів тощо. Відповідні динамічні показники повинні бути підставою вищої оцінки роботи керівників і спеціалістів.

На розвиток підприємницької діяльності малих організаційних структур суттєвий вплив має держава. З мотиваційного погляду роль держави полягає в оптимізації правових, політичних і організаційних механізмів. Через мотиваційну основу діяльності управлінця-власника, виробника і держави можна забезпечити максимально можливе ефективне поєднання суспільних інтересів і підприємництва. Мотивацію підприємницької діяльності можна назвати суспільно спрямованою, оскільки розвиток малого підприємництва збігається з інтересами держави.

Сутність державного регулювання мотивації розвитку підприємницької активності полягає в диференціації мотиваційних механізмів підприємництва, формуванні єдиного мотиваційного простору економічного розвитку, підвищенні мотиваційної ефективності соціально орієнтованих підприємницьких ініціатив, забезпеченні достатньої підприємницької свободи і самостійності.

Встановлено, що мотиваційний взаємозв'язок державних заходів і підприємницької діяльності має бути взаємним. Тобто реалізація державних цілей через мотиваційний механізм підприємництва повинна доповнюватись застосуванням підприємницьких методів у державному управлінні, за рахунок, зокрема, формування підприємницького мислення у державних службовців, наближення їх мотивації, характерної для приватного бізнесу.

Це положення має методологічне значення для визначення державних пріоритетів не як таких, що суперечать пріоритетам підприємництва, а навпаки, є їх узагальненнями і творчим продовженням. В рамках єдиної економічної системи, яка таким чином стає саморегульованою, об'єкт і суб'єкт регулювання співпадають, їх відносини набувають кооперативних рис, оскільки саме кооперація ґрунтується на поєднанні мотивів декількох функціональних ролей ринкових агентів. Ринкові інституції, тобто специфічна структуризація взаємодії держави і підприємницького середовища, впливають на структуризацію економічних інтересів підприємців, перерозподіл інтересів за сферами діяльності, розширення цих сфер, визначення ефективних прав власності та забезпечення їх дотримання.

Нарешті, інфраструктурне забезпечення підприємницької діяльності передбачає створення різних типів бізнес-інкубаторів, спрямоване на оптимізацію моделей конкретного середовища. Інформаційне, наукове та консультаційне обслуговування сприяє формуванню економічних мотивів управління. Державний вплив може і повинен забезпечувати досягнення узгодженості в процесі прийняття рішень і організації господарської діяльності створення передумов для підвищення прибутковості (за рахунок фінансово-кредитних, інституціональних заходів та інфраструктурно-технічного забезпечення); розуміння необхідності розробки стратегії, тобто привнести елемент планомірності в стихійну організацію процесу здійснення підприємницького задуму.



ВИСНОВКИ

1. Проблема забезпечення мотиваційної природи управлінських процесів набуває особливого значення в умовах динамічного поширення у суспільстві товарно-грошових відносин. Мотиваційне управління малими підприємствами грунтується на приватній власності, особистому інтересі підприємця в отриманні доходу і найманих працівників - в отриманні заробітної плати. Розвиток мотиваційного управління є закономірним явищем, оскільки ринкові умови передбачають персоніфіковане звернення до людської індивідуальності шляхом використання потреб та інтересів особи у досягненні цілей як окремих підприємств, так і всієї економічної системи в цілому.

2. Методологія дослідження мотивації управління у сфері агропромислового комплексу в сучасних умовах формується під впливом фундаментальних економічних перетворень. Вони носять системний характер, оскільки докорінним чином і в єдиному комплексі якісно змінюють відносини власності, організаційно-правові форми підприємств, економічний механізм господарювання, управлінську психологію.

До критеріїв оцінки соціальної адекватності управління в цих обставинах слід віднести здатність менеджерів створити таку його систему на підприємстві та навколо нього, за якої можна було б забезпечити високу мотивацію праці найманих працівників та кооперацію ринкових партнерів.

3. Важливим напрямом структурних перетворень агропромислового комплексу країни є поширення та економічне зміцнення малих і середніх підприємств. Їх розповсюдження збільшує загальні обсяги виробництва та роздрібного товарообігу, сприяє економії та раціональному використанню ресурсів, посилює конкуренцію та усуває передумови монополізації підприємницької діяльності, забезпечує ефективну дію стимулів інноваційних процесів та високоефективної праці, створює прошарок підприємців-власників.

4. Структурно-економічні перетворення, що відбуваються в процесі просування до розвинутого ринку, істотно впливають на характер системи мотивації до праці. Виходячи з її специфічної природи, слід виділити такі мотиви і відповідні стимули: матеріальні, що забезпечують працівникові одержання необхідних життєвих благ; соціальні, коли праця (її зміст, значущість) визначає певний статус працівника у суспільстві; духовні, які дають відчуття задоволення завдяки реалізації працівником його інтелектуального потенціалу.

5. В сучасних умовах роль провідних засобів мотивації найманого персоналу до праці відіграють: рівень індивідуальних доходів, побоювання втрати робочого місця, почуття відповідальності, доброзичливі взаємовідносини з колегами, пануючий на підприємстві стиль управління, можливість самореалізації, визначеність щодо майбутнього. На малих підприємствах АПК та в їх об'єднаннях посилення стимулюючого впливу грошових виплат можливе завдяки впровадженню дворівневої (корпоративної та внутрішньофірмової) мотивації. З цією метою в дисертаційній роботі запропоновано, зокрема, процедуру розрахунку частки персональної участі найманих працівників у прибутку, який створено фірмою.

6. Стратегічна спрямованість мотиваційного управління персоналом вимагає його системного оформлення у вигляді відповідних моделей або програм. Важливою передумовою їх здійснення є надходження і опрацювання повної, своєчасної та достовірної інформації про об'єкт управління. Для цього запропоновано методику мотиваційного моніторингу індивідуальних інтересів працівників малих підприємств, використання якої поліпшує соціально-економічні наслідки прийняття кадрових рішень та обґрунтованість оцінки діяльності керівників виконавчих органів господарюючих суб'єктів.

7. Важливе значення в розвитку аграрного сектора економіки та становленні його багатоукладності набуває система міжгалузевих і внутрішньогалузевих зв'язків. Невідповідність економічних інтересів власників переробних і малих сільськогосподарських підприємств разом з об'єктивною нерівністю їх позицій на ринку спричиняє суттєве порушення міжгалузевого обміну. Це дає підстави розглядати посилення інтеграційних процесів як необхідний і закономірний крок у подоланні диспаритету між аграрним та іншими секторами економіки.

8. В умовах становлення нових економічних відносин суттєво змінюються принципи формування мотиваційного управління персоналом малих підприємств, зокрема: участь в прийнятті рішень, що забезпечують досягнення стратегічних цілей; турбота про підлеглих; ротація кадрів; соціалізація діяльності.

9. Державне регулювання підприємницької діяльності ґрунтується на створенні правового поля підприємницького середовища. З мотиваційного погляду, економічна ефективність та соціальний ефект державного регулювання полягають в оптимізації механізмів застосування і комбінування адміністративних та економічних методів прийняття рішень. Ефективність інституціонального середовища визначається трьома факторами: 1) мотивацією учасників, 2) складністю середовища, 3) здатністю учасників сприймати і трансформувати його в конкретні рішення. Ступінь ефективності поєднання адміністративних та економічних механізмів в будь-якій підприємницькій структурі визначається їх мотиваційним змістом.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Гацура В.Я. Державне регулювання розвитку малого бізнесу // Агроінком. - 2001. - №8-12. - С. 47-50.

Гацура В.Я. Мотиваційне управління в контексті посилення інтеграційних процесів // Економіст. - 2001. - №11. - С. 68-70.

Гацура В.Я. Розвиток малого підприємництва в АПК /Організаційно-економічні проблеми розвитку АПК. Ч. 1. - К.: ІАЕ, 2001. - С. 157-160.

Гацура В.Я. Матеріальна мотивація праці в малих підприємствах АПК //Економіка АПК. - 2001. - №12. - С. 103-106.

Гацура В.Я., Парсяк В.Н. Системний підхід до вирішення проблем мотивації персоналу на малих підприємствах //Стан та засоби підвищення ефективності підприємницької діяльності. - Миколаїв: МРЦПБ. - С. 44-55.

Гацура В.Я. Оплата і мотивація праці як чинники управління в малих підприємствах // Економіка: проблеми теорії та практики. - Дніпропетровський національний університет, вип. 116, 2001 р., с. 151-158

Гацура В.Я., В.Н.Парсяк. Заходи мобілізації ендогенних чинників забезпечення безпеки бізнесу // Проблеми забезпечення економічної безпеки. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. - Донецьк, 2001р., с. 140-143.

Гацура В.Я. Роль мотивації виробничої діяльності як функцій управління // Проблеми науки, № 12, 2001 р., с. 50-59.

Гацура В.Я. Методологічні засади мотиваційного управління малим підприємством // Вісник ЖІТІ, №17, 2001 р., с. 214-216.

Размещено на Allbest.ru

...