Організаційно-економічні механізми забезпечення конкурентоздатності підприємства (на прикладі швейної промисловості)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ РЕГІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

УДК 658:338.242.2:687.053(477)

Організаційно-економічні механізми забезпечення конкурентоздатності підприємства (на прикладі швейної промисловості)

Спеціальність: 08.06.01. Економіка, організація

та управління підприємствами

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Курганська Богдана Мирославівна

Львів - 2002

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті регіональних досліджень НАН України.

Науковий керівник:доктор економічних наук, професор Козоріз Марія Андріївна, Інститут регіональних досліджень НАН України, завідувач відділу соціально-економічних та правових проблем розвитку підприємництва

Офіційні опоненти:доктор економічних наук, професор Крикавський Євген Васильович, Національний університет “Львівська політехніка”, завідувач кафедри економіки енергетичних і хімічних підприємств та маркетингу;

кандидат економічних наук, доцент, Михайловський Василь Іванович, український державний лісотехнічний університет, доцент кафедри економіки та менеджменту деревообробних підприємств

Провідна установа: Ужгородський національний університет, кафедра економіки, менеджменту та маркетингу

Захист дисертації відбудеться 31 жовтня 2002 р. о 14⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.154.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.

Автореферат розісланий 30 вересня 2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук Жовтанецький В.І.

АНОТАЦІЯ

Курганська Б.М. Організаційно-економічні механізми забезпечення конкурентоздатності підприємства (на прикладі швейної промисловості). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю - 08.06.01 - Економіка, організація і управління підприємствами. - Інститут регіональних досліджень НАН України, Львів, 2002.

Дисертація присвячена дослідженню теоретичних основ та розробці методичних підходів до забезпечення конкурентоздатності підприємств швейної промисловості.

Основою для дисертаційного дослідження став комплексний підхід до конкурентоздатності підприємства, продукції та виробничих процесів. Конкретизоване саме поняття “ конкурентоздатність підприємства”.

Базуючись на комплексному підході до конкурентоздатності було запропоновано методику аналізу забезпечення конкурентоздатності підприємств швейної промисловості на основі п'яти груп показників.

Вивчений вітчизняний і зарубіжний досвід забезпечення конкурентоздатності підприємств. Проведений факторний аналіз конкурентоздатності та запропонована класифікація факторів, що впливають на забезпечення конкурентоздатності підприємств швейної промисловості, які розглядаються в роботі в декількох аспектах: за характером дії - економічні, організаційні, виробничі, науково-технічні, маркетингові, політичні, міжнародні, культурні, соціально-демографічні, психологічні, за формою впливу - прямі та непрямі, за сферою дії - зовнішні та внутрішні.

Розроблений механізм забезпечення конкурентоздатності підприємств швейної промисловості на основі інноваційного пошуку, вихідним пунктом якого стали тенденції розвитку споживчого попиту на продукцію підприємств. Запропоновано вважати моніторинг кон'юнктури ринку продукції, основним методом за результатами якого визначаються заходи для підвищення конкурентоздатності підприємств швейної промисловості.

Ключові слова: конкурентоздатність, швейна промисловість, моніторинг кон'юнктури ринку, маркетинг, комплексний підхід.

АННОТАЦИЯ

Курганская Б.М. Организационно-экономические механизмы обеспечения конкурентоспособности предприятия (на примере швейной промышленности ). - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 - Экономика, организация и управление предприятиями. - Институт региональных исследований НАН Украины, Львов, 2002.

Диссертация посвящена исследованию теоретических основ и разработке методических подходов к обеспечению конкурентоспособности предприятий швейной промышленности.

Основой для диссертационного исследования стал комплексный подход к конкурентоспособности предприятия, продукции и производственных процессов. На основании комплексного подхода разработана методика оценки конкурентоспособности предприятий швейной промышленности. Предложено конкурентоспособность предприятий рассчитывать с помощью пяти групп показателей.

Для того, чтобы успешно реализовать задание обеспечения конкурентоспособности необходимо умело организовать работу на рынке. Между собой конкурируют на только товары, но и рыночные стратегии предприятий, их управленческие системы, рабочие коллективы. Учитывая широкий спектр вопросов, с которыми сталкивается предприятие при выходе на рынок, предложено обеспечение конкурентоспособности предприятия рассматривать как систему, в состав которой входят следующие блоки: подготовительные работы; анализ, диагностика, в том числе анализ продукции, рыночных цен, исследование рынков, анализ форм и методов сбыта, анализ конкуренции, прогнозирование дифференциации продукции, инноваций, научно-технического развития, регулирование цен и издержек производства; стратегическое планирование; анализ финансового состояния предприятия; управление маркетингом. Управление маркетингом играет особую роль в системе обеспечения конкурентоспособности предприятия. Основной задаче маркетинга - изучению потребителя и мотивов его поведения на рынке должно уделяться особое внимание со стороны отделов маркетинга предприятий. В работе разработана и предложена анкета, с помощью которой определялось состояние внутреннего рынка швейной продукции. Швейная промышленность имеет свои особенности среди которых преобладание “мягких” характеристик товара над “твёрдыми”. Разработанная анкета предполагает на основании органолептических методов оценку потребительских характеристик швейной продукции.

Изученный мировой и отечественный опыт обеспечения конкурентоспособности предприятий дал возможность проведения факторного анализа конкурентоспособности. Для швейных предприятий предложено рассматривать факторы, которые влияют на конкурентоспособность с точки зрения характера действия - экономические, организационные, производственные, научно-технические, маркетинговые, политические, международные, культурные, социально-демографические, психологические; формы влияния - прямые и непрямые; сферы действия - внешние и внутренние.

В работе проведен анализ предприятий швейной промышленности Украины, экспортно-импортные операции швейной промышленности стран СНГ в том числе Российской Федерации, других зарубежных стран. На основании анализа швейных предприятий Украины сделан вывод о том, что в большинстве они работают по давальническим схемам и отправляют свою продукцию за границу. Состояние внутреннего рынка швейной продукции стало основанием для разработки механизма обеспечения конкурентоспособности предприятий швейной промышленности. Исходным моментом данного механизма являются тенденции развития потребительского спроса. Мониторинг коньюнктуры рынка швейной продукции предложено использовать как основной метод по результатам которого определяются мероприятия повышения конкурентоспособности предприятия.

Ключевые слова: конкурентоспособность, швейная промышленность, мониторинг конъюнктуры рынка, маркетинг, комплексный подход.

ANNOTATION

Kurganska B.M. Organizational Economic-Mechanisms of Maintenance of Competitiveness of the Enterprise (on an Example of a Sewing Industry). - Manuscript.

Thesis on competing a candidate's degree of Economic sciences by speciality: 08.06.01 - Economy, organization and ruling of enterprises. - The Institute of Regional Investigations, National Academy of Sciences of Ukraine, Lviv, 2002.

The dissertation is devoted to research of theoretical bases and development of the methodical approaches to maintenance of competitiveness of the enterprises of a sewing industry.

Basis for the dissertation of research has become the complex approach to competitiveness of the enterprise, production and productions. On the basis of the complex approach the technique of an estimation of competitiveness of the enterprises of a sewing industry is developed. It is offered competitiveness of the enterprises to expect with the help of five groups of parameters.

The investigated global and domestic experience of maintenance of competitiveness of the enterprises has enabled realizations the factor of the analysis of competitiveness. For the sewing enterprises it is offered to consider competitiveness from the point of view of character of action - economic, organizational, industrial, scientific and technical, marketing, political, international, cultural, social - demographic, psychological; the forms of influence - direct and indirect; incidences - external and internal.

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. У сучасних умовах господарювання та формування конкурентного середовища зросла роль конкурентоздатності підприємств як основного критерію, що забезпечує ефективність виробництва та сприяє швидкому інтегруванню України в ЄС.

Країни пострадянського простору, в тому числі Україна, посідають останні місця за рівнем конкурентоздатності продукції, послуг, виробничих процесів. Причиною такого відставання є те, що питанням забезпечення конкурентоздатності в Україні не надавалось достатньої уваги. Були лише окремі проекти, пропозиції по окремих підприємствах, більшість з яких залишались нереалізованими. В новій економічній ситуації, що сформувалась в Україні в процесі переходу до ринку, актуальність питань, пов'язаних із забезпеченням конкурентоздатності вітчизняної продукції не тільки зросла, але вимагає пошуку нових шляхів їх вирішення. Особлива увага має приділятись проблемам забезпечення конкурентоздатності підприємств.

В умовах ринкової економіки забезпечення конкурентоздатності підприємства залежить від багатьох факторів зовнішнього та внутрішнього характеру, що зумовлює необхідність використання системного підходу в дослідженні характеру їх впливу. Системний підхід у сучасній інтерпретації дозволяє не тільки виявляти критичні фактори, що впливають на конкурентоздатність підприємств в умовах ринку, але й формувати відповідну стратегію управління їх розвитком.

Досліджуючи з цих позицій конкурентоздатність підприємств слід враховувати галузеві особливості, серед яких значну роль відіграє асортимент представлених на ринку виробів, правильний вибір цінової стратегії, маркетингова діяльність, відповідність представлених на ринку виробів “ринковій новизні” - моді, тощо.

В зарубіжній літературі питання забезпечення конкурентоздатності висвітлені в працях: Д. Баркана, Ф. Букереля, В. Вінтера, Г. Вютріха, М. Гальвановського, А. Дайана, В. Жуковської, М. Портера, Ю. Савінова, І. Спірідонова, Ю. Юданова, Д. Фатхутдінова та інших. У вітчизняній економічній літературі за останній час значно посилилась увага до забезпечення конкурентоздатності продукції та послуг. Окремі аспекти розв'язання цієї проблеми забезпечення конкурентоздатності вітчизняної продукції і підприємств знайшли відображення у наукових працях: П. Бєлєнького, О. Білоруса, Є. Бойка, С. Гаркавенка, М. Долішнього, М. Козоріз, Є. Крикавського, Є. Кузьміна, Є. Панченко, О. Тимоніна. Проте досі немає загальноприйнятого підходу до визначення стратегії забезпечення конкурентоздатності підприємств в умовах перехідного періоду; механізмів регулювання процесу забезпечення конкурентоздатності на регіональному рівні; системного підходу у визначенні кількісних параметрів, що характеризують конкурентоздатність підприємств. Наявність різних методологічних підходів до визначення конкурентоздатності підприємств і рекомендацій щодо їх використання у практиці ускладнює процеси вибору найбільш раціональних методів оцінки та забезпечення їх достовірності, порівняльності, а відтак і обгрунтування ефективних механізмів управління конкурентоздатністю підприємства. Необхідність поглиблення теоретичних і методологічних аспектів, пов'язаних з визначенням конкурентоздатності підприємницьких структур та їх ролі в розв'язанні проблем підвищення ефективності господарювання, обумовили актуальність дослідження, сформували мету та завдання дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Матеріали дисертації використані у наступних наукових програмах: “Становлення і розвиток фінансово-кредитних механізмів приватизованих об'єктів виробничої сфери” (1999) № держреєстрації 0198U002190, “Стимулюючі функції податкової системи та їх вплив на розвиток підприємництва” (2001) № держреєстрації 0100U000832.

Мета і задачі дослідження полягає в розробці теоретико-методичних положень щодо визначення конкурентоздатності та вдосконалення організаційно-економічних механізмів її забезпечення на підприємствах швейної промисловості.

Досягнення поставленої мети обумовило необхідність вирішення наступних завдань:

аналіз основних понять, показників, методів які характеризують конкурентоздатність підприємства;

дослідження зарубіжного і вітчизняного досвіду з питань забезпечення конкурентоздатності підприємств;

класифікація факторів, що впливають на забезпечення конкурентоздатності підприємств;

формування маркетингової політики підприємств швейної промисловості;

розробка методики аналізу забезпечення конкурентоздатності підприємства;

визначення основних тенденцій в забезпеченні конкурентоздатності підприємства в умовах перехідної економіки України;

розробка методичних підходів до організації моніторингу кон'юнктури ринку продукції швейної промисловості на основі маркетингових досліджень та враховуючи особливості галузі;

розробка механізму забезпечення конкурентоздатності швейних підприємств на основі інноваційного пошуку;

визначення принципів побудови і вибору ефективної стратегії забезпечення конкурентоздатності швейних підприємств.

Об'єктом дослідження є процеси забезпечення конкурентоздатності на підприємствах швейної промисловості.

Предметом дослідження є теоретико-концептуальні, методологічні, методичні та прикладні аспекти управління процесом забезпечення конкурентоздатності підприємства.

Методи дослідження. Методологічну і методичну основу дослідження становлять сучасні теорії ринкової економіки, включаючи теорію ефективної конкуренції, системний підхід до забезпечення конкурентоздатності підприємств, економіко-математичне моделювання, порівняльний економіко-факторний аналіз.

В процесі дослідження використано наукові праці українських та зарубіжних вчених з питань оцінки конкурентоздатності, конкуренції, маркетингу, чинне законодавство України, дані Держкомстату та Львівського управління статистики, первинні статистичні показники швейних підприємств м. Львова.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

визначено нові напрями у ринковій стратегії підприємств швейної промисловості. На відміну від існуючої стратегії, яка спрямована на опанування зовнішніх ринків, в роботі обгрунтована доцільність розширення внутрішнього ринку на основі тенденцій розвитку споживчого попиту;

класифіковані фактори, що впливають на забезпечення конкурентоздатності підприємств швейної промисловості, які запропоновані розглядати в декількох аспектах: за характером дії економічні, організаційні, виробничі, науково-технічні, маркетингові, політичні, міжнародні, культурні, соціально-демографічні, психологічні, за формою впливу - прямі та непрямі, за сферою дії - зовнішні та внутрішні;

розробці методики аналізу конкурентоздатності підприємства швейної промисловості на основі комплексного підходу до конкурентоздатності підприємства, продукції та виробничих процесів і визначення на цій основі ключових коефіцієнтів конкурентоздатності ;

розробці методичних підходів до організації моніторингу кон'юнктури ринку виробів швейної промисловості, як ефективного механізму забезпечення конкурентоздатності на основі проведених маркетингових досліджень ринку аналогічних товарів, анкетування споживачів та особливостей галузі;

розробці організаційної та функціональної структури механізму забезпечення конкурентоздатності на основі інноваційного пошуку, визначення зв'язку тенденцій споживчого попиту з інноваційною діяльністю, а саме: технологічних інновацій, маркетингових інновацій, фінансових інновацій, інновацій в оргструктурі, інновацій в обліку та підготовці кадрів.

Практичне значення одержаних результатів полягає у застосуванні запропонованих рекомендацій та методичних підходів для вдосконалення забезпечення конкурентоздатності підприємств швейної промисловості регіону. конкурентоздатність маркетинговий швейний економіка

Розроблені на підставі дослідження рекомендації та пропозиції використані швейними підприємствами “Весна” (вих. № 346 від 28.05.02) та “Маяк” (вих. № 131 від 28.05.02) для забезпечення конкурентоздатності швейної продукції на внутрішньому ринку.

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, викладені в дисертації, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в роботі використано лише ті ідеї і положення, що є результатом особистої роботи здобувача. Конкретний внесок здобувача в ці праці вказаний в авторефераті.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження доповідались на міжнародних і всеукраїнських конференціях. Зокрема, на 16-й Всеросійській науковій конференції молодих вчених і студентів “Реформы в России и проблемы управления - 2001” (Москва - 2001), міжнародній конференції “Проблеми регулювання зайнятості та безробіття на регіональному ринку праці” (Львів - 2001).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 5 наукових робіт, загальним обсягом загальним обсягом 1,84 д.а., з них належить особисто авторові 1,53 д.а., всі публікацій у фахових виданнях.

Структура роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг роботи - 192 сторінки комп'ютерного тексту, в тому числі основний зміст - 164 сторінок, 17 таблиць, 18 рисунків, додатки на 17 сторінках. Список використаних джерел нараховує 121 позицію і займає 11 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертації на підставі проведених досліджень і особистих розробок автора захищаються теоретичні і практичні положення по застосуванню нових підходів в оцінці конкурентоздатності підприємств швейної промисловості та їх застосування при розробці маркетингової політики та завоювання внутрішніх і зовнішніх ринків.

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовані мета і завдання дослідження, розкрита наукова новизна і практичне значення отриманих результатів дослідження.

В першому розділі “Теоретико-методичні основи забезпечення конкурентоздатності підприємства” проаналізовано наукові підходи до визначення конкурентоздатності як загального показника ,який визначає стратегію просування продукції на ринках збуту, визначено та класифіковано фактори, що впливають на забезпечення конкурентоздатності, окреслено шляхи підвищення конкурентоздатності підприємств швейної промисловості.

Нова для вітчизняної економіки ситуація ставить задачу поглибленого осмислення такого універсального, комплексного поняття як конкурентоздатність. Складність та багатогранність предмету дослідження вимагають більш чіткого визначення самого поняття конкурентоздатності як важливої ринкової категорії, а також вироблення системи методів її адекватної оцінки, опису і аналізу її на всіх рівнях економічного аналізу.

Конкурентоздатність підприємства - це його здатність здійснювати прибуткову господарську діяльність в умовах конкуренції на ринках збуту продукції. В роботі використано підхід до забезпечення конкурентоздатності підприємства як системи в склад якої повинні входити наступні блоки: підготовчі роботи, дослідження ринків, аналіз середовища, в якому працює підприємство, аналіз конкуренції, прогнозування можливості диференціації продукції, інновацій, науково-технічного розвитку, перспектив ринків, потреб, цін, конкуренції, регулювання витрат виробництва, стратегічне планування, управління маркетингом.

Вирішальною передумовою конкурентоздатності підприємства є виробництво конкурентоздатних товарів. Саме цей підхід - зв'язок конкурентоздатності підприємства і продукції запропоновано в роботі.

Найбільш прийнятним є визначення конкурентоздатності товару як характеристики, в котрій відображається його відмінність від товара-конкурента як за рівнем відповідності конкретній суспільній потребі, так і за витратами на її задоволення . Для товару бути конкурентоздатним - значить не просто володіти здатністю протистояти конкуренції (інших товарів), а переважати у ній.

Головним оцінювачем конкурентоздатності продукції є споживач. Для нього створюються товари, його думка є найціннішою в оцінці товарів на ринку. З цих позицій в роботі виділений такий критерій в оцінці конкурентоздатності як привабливість продукції. Привабливість продукції для споживача є важливою і головною у визначенні її конкурентоздатності. Разом з тим автор вважає, що не слід розглядати конкурентоздатність виробу ізольовано від конкурентоздатності підприємства, галузі в цілому, оскільки ці показники є взаємозв'язані і взаємозалежні.

В роботі використана концепція комплексного підходу до визначення конкурентоздатності підприємств і продукції. Конкурентоздатність продукції та підприємства в роботі досліджуються як тісно пов'язані між собою поняття. Продукція не може бути конкурентоздатною при низькій якості оснащення підприємства, та при відсутності маркетингових служб, або їх неефективній діяльності. В роботі виділено дві групи показників, які характеризують конкурентоздатність підприємств. Перша - характеризує конкурентоздатність продукції, що випускається, включаючи номенклатуру, якість, упаковку, сервіс, рекламу, тощо. Друга група включає показники, що характеризують стан та використання живої праці, основних виробничих фондів, матеріальних затрат, оборотних засобів, та фінансовий стан підприємства.

У роботі проаналізовані фактори, що впливають на забезпечення конкурентоздатності виробничих систем та продукції та обґрунтовані найбільш раціональні умови їх використання.

Фактори забезпечення конкурентоздатності підприємств швейної промисловості запропоновано розглядати в декількох аспектах (рис. 1).

Для забезпечення конкурентоздатності вибраного для дослідження об'єкту, важливим є організаційно-економічні фактори. Вони включають: засади по підвищенню якості продукції; збільшення запасу конкурентоздатності, тобто зниження витрат виробництва; підвищення споживчих якостей товару; розширення ринку споживання; переорієнтацію на інші сегменти ринку; правильний вибір стратегії забезпечення конкурентоздатності; проведення різноманітних маркетингових заходів; стимулювання попиту та ін.

Для успішної реалізації конкурентоздатності товару як передумови конкурентоздатності підприємства необхідно правильно організувати роботу на ринку. Адже між собою конкурують не тільки товари, але і стратегії ринкової діяльності підприємств, їх управлінські та виконавчі системи і виграє той, хто вміє створити на ринку необхідні умови для успіху свого підприємства. Саме тому для забезпечення конкурентоздатності підприємства в роботі пропонується проводити ефективну маркетингову політику.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливе місце у забезпеченні конкурентоздатності продукції швейної промисловості займає асортимент. Автор особливу увагу приділяє “ринковій новизні” - моді, яка впливає на життєвий цикл, прискорює темпи заміщення товарів, що старіють новими, регулює оновлення, розсуваючи і одночасно звужуючи (уніфікуючи) межі попиту і споживання.

Другий розділ “Аналіз і оцінка конкурентоздатності підприємств швейної промисловості” висвітлює проблеми вибору методики аналізу конкурентоздатності підприємств та роботи підприємств швейної промисловості, результати діяльності котрих створять підґрунтя для побудови організаційно-економічних механізмів забезпечення конкурентоздатності швейних підприємств на внутрішніх та зовнішніх ринках.

В економічній практиці використовуються різні методичні підходи до аналізу забезпечення конкурентоздатності підприємств, що ускладнює процеси вибору найбільш доцільних з них у відповідності до поставлених мети й завдань. Завданням аналізу було виявлення “вузьких” місць та недоліків роботи підприємств з точки зору забезпечення конкурентоздатності продукції підприємств та визначення причин, які знижують конкурентоздатність вітчизняних підприємств швейної промисловості.

В роботі запропонована методика визначення конкурентоздатності підприємства.

Систему показників, що визначає конкурентоздатність виробничо-господарських структур, визначають п'ять основних груп. Перша - основна характеристика підприємства і результатів виробництва; друга - затрати виробництва; третя - ефективність виробництва; четверта - фінансовий стан підприємства; п'ята - маркетингова діяльність (рис. 2).

В дисертації представлено результати аналізу за визначеною системою оцінювальних показників підприємств швейної промисловості за період 1997 - 2000 рр. Перша група показників дає загальну характеристику підприємства, включаючи обсяги виробництва продукції, послуг або обсяги продажів, балансовий прибуток, чисельність працюючих, загальну величину капіталу, в тому числі акціонерного, активи, пасиви підприємства. Такі показники не потребують спеціальних розрахунків, вони приймаються на основі статистичної звітності.

Другу групу показників, що характеризують витрати виробництва диференційовано по видах витрат залежно від місця їх виникнення. Предметом аналізу виділені: матеріальні затрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи. На основі показників першої, другої груп розраховані показники третьої групи: матеріаломісткість продукції, виробничих процесів, показники ефективності виробництва, заробітної плати.

На основі показників, що характеризують фінансовий стан підприємства (четверта група), визначалась ефективність роботи підприємства, його стабільність у ринковому просторі, запас міцності в конкуренції з іншими виробниками. До складу показників віднесені: прибутковість, ліквідність, стабільність.

Узагальнюючими показниками, на основі яких оцінювалась конкурентоздатність підприємств швейної промисловості були виділені: рівень конкурентоздатності продукції, коефіцієнт конкурентоздатності виробничих процесів, коефіцієнт конкурентоздатності заробітної плати. В оцінку конкурентоздатності включений експорт продукції, так як це також є характеристикою конкурентоздатності продукції. Важливим фактором для оцінки конкурентоздатності продукції є визначення набору споживчих параметрів продукції. Необхідним є ці параметри визначити кількісно, що , на думку автора, важко зробити для підприємств швейної промисловості. В роботі виділена характеристика продукції на основі визначення “м'яких” параметрів. “М'які” параметри на відміну від “жорстких” не мають конкретного кількісного виміру і тому важко піддаються кількісній оцінці, але в достатній мірі визначають позицію споживачів.

Виходячи з цього, в роботі запропонована оцінка конкурентоздатності продукції на основі органоліптичного методу, що побудований на суб'єктивному сприйнятті людиною тої чи іншої властивості об'єкту. Проведено анкетування споживачів, на основі якого оцінювалась конкурентоздатність продукції на внутрішньому ринку.

Конкретні розрахунки за запропонованою автором методикою оцінки конкурентоздатності підприємств швейної промисловості були проведені для двох головних швейних фабрик Львівської області: спільного українсько-швейцарського акціонерного товариства закритого типу (СУШАТ) “Весна” та виробничого акціонерного товариства (ВАТ) “Маяк”. Проведений аналіз дозволив робити певні висновки про роботу даних підприємств та галузі.

У 2001 році, за даними Держкомстату України, обсяг виробництва в легкій промисловості зріс на 34,1% у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року (найбільший показник по країні). Причому за офіційною статистичною інформацією, у легкій промисловості більше 70% продукції виробляють роздержавлені промислові підприємства.

Дослідження результатів діяльності швейних підприємств “Маяк” та “Весна” показали, що основний прибуток підприємства отримують від продукції, що випускається з давальницької сировини. Саме тому великі швейні підприємства з добре налагодженою системою збуту за кордоном не ризикують виставляти великий асортимент своєї продукції на внутрішньому ринку з низькою платоспроможністю населення. Вигідніше та легше працювати із зарубіжними партнерами, що дають сировину на виготовлення виробів, фурнітуру та готові викройки і обумовлений асортимент, та й до цього ж вчасно розраховуються за одержану продукцію. Поступаючи таким чином, підприємства прагнуть вижити у складному ринковому середовищі.

Таку стратегію не можна вважати раціональною. Зарубіжні партнери використовують українські швейні фабрики для пошиття якісної конкурентоздатної продукції, собівартість якої в Україні набагато нижча, ніж за кордоном в першу чергу за рахунок низької заробітної плати. Маючи свої передові технології у пошитті одягу, випускаючи якісну продукцію українські швейні фабрики працюють в основному на зовнішній ринок, а внутрішній ринок насичений продукцією з Туреччини та Кореї. З точки зору державних інтересів таку ситуацію не можна вважати задовільною. Однак з точки зору інтересів вітчизняних товаровиробників на певному етапі вона є прийнятною. Це підтверджує аналіз середньомісячної заробітної плати одного працівника на підприємствах “Весна” та “Маяк”. Показовим є те, що середньомісячна заробітна плата на підприємствах “Весна” та “Маяк” є вищою ніж по галузі (рис. 3).

Рис.3. Рівень заробітної плати:1 - Сушат “Весна”;

2 - ВАТ “Маяк”; 3 - галузь.

Фірма “Весна” відома як за кордоном, так і на внутрішньому ринку. У структурі виробництва менше 0,5% продукції іде на внутрішній ринок. Асортимент представлений на внутрішньому ринку вузький. Для реалізації продукції споживачам у Львові відкрито фірмовий магазин “Весна”.

Відкрите акціонерне товариство “Маяк” має три фірмових магазини: “Товари для жінок”, “Мода” у Львові та “Маяк” в Дрогобичі.

Дослідження показали, що результати торгівлі на внутрішньому ринку продукцією підприємств “Весна” та “Маяк” в основному збиткові. Для визначення причин такого стану торгівлі на внутрішньому ринку в роботі був визначений коефіцієнт конкурентоздатності виробничих процесів. Це дало змогу порівняти ціни виробників даної продукції із цінами аналогічних товарів на ринку.

Коефіцієнт конкурентоздатності виробничих процесів (К_вир.пр.) визначався на основі зіставлення ціни виробництва продукції на даному підприємстві до середньої ціни реалізації аналогічної продукції на ринках збуту, яка складається за певний період часу.

, (1)

деЦ_вир.іj-ціна виробництва і-того виду продукції на j-му підприємстві;

Ц_реал.і-середня ціна реалізації на ринках збуту за визначений період часу.

Якщо ціна виробництва i-того виду продукції на j-му підприємстві дорівнює середній ціні реалізації такої (або аналогічної) продукції на ринках збуту або є меншою від неї, можна вважати, що виробничий процес даного підприємства є конкурентоздатним.

Таблиця 1

Показники для розрахунку коефіцієнту конкурентоздатності виробничих процесів (К_вир.пр )

Найменування	Ціна виробництва (Цвир.), грн.	Середня ціна реалізації (Цреал.), грн.	Квир. пр.
1.Пальто жіноче зимове	304,00	650	0,46
2.Пальто жіноче демисезонне	306,99	500	0,62
3.Плащ жіночий шовковий	113,66	150	0,76
4.Костюм жіночий вовняний	163,96	200	0,82
5.Костюм жіночий шовковий	119,42	140	0,85
6.Пальто чоловіче вовняне	289,85	350	0,83
7.Спідниця	59	80	0,74
8.Блузка	43	80	0,54
9.Сукня	108	130	0,83

Дослідження показали, що процес виробництва на підприємствах є конкурентоздатним. Коефіцієнт виробничих процесів є меншим одиниці. Перші шість показників були розраховані для ВАТ “Маяк”, решта - для “Весна”. За середню ціну реалізації приймалась середня ціна виробів, що пропонується українському споживачу в приватних магазинах та ринках.

Зростання замовлень з-за кордону дає підстави вважати продукцію підприємств швейної промисловості України конкурентоздатною. Разом з тим аналіз стану внутрішнього ринку швейної продукції регіону показав негативні тенденції в забезпеченні конкурентоздатності. Це, перш за все, збитковість магазинів фірмової торгівлі. Головним засобом досягнення успіху на внутрішньому ринку є застосування методів маркетингу, стратегічні рішення якого слід орієнтувати на зростання показника конкурентоздатності товару, підприємства, галузі, враховуючи сильні сторони і потенційні загрози. Причому, специфічні особливості продукції швейної промисловості обумовлюють такі ключові параметри конкурентоздатності: переважання “м'яких” споживчих параметрів над “жорсткими”, відповідність продукції моді, оптимальний асортимент представлених на ринку виробів. На думку автора, у посиленні конкурентоздатності значно більшу роль повинна відігравати держава, перш за все її податкова політика в сфері підтримки вітчизняного товаровиробника.

Третій розділ “Шляхи забезпечення конкурентоздатності” висвітлює методичні підходи до формування організаційно-економічних механізмів забезпечення конкурентоздатності підприємств швейної промисловості. Основою для розроблених механізмів став комплексний підхід до конкурентоздатності підприємства, який враховує зв'язок конкурентоздатності продукції, виробничих процесів і підприємства як господарської структури.

В роботі обгрунтована потреба у якісно нових підходах в управлінні забезпеченням конкурентоздатності підприємства на основі врахування державної політики, регіонально-галузевого управління, особливостей та потенціалу підприємств у завоюванні ринків збуту.

В умовах зростаючої конкуренції, а також розширення асортименту запропонованої споживачеві продукції швейної промисловості, споживачі стають все більш вимогливішими. Актуальними стають не тільки ціна та якість запропонованих виробів, а також “м'які” споживчі параметри виробів. З цих позицій тенденції розвитку споживчого попиту пропонується вважати структуроутворюючим елементом механізму забезпечення конкурентоздатності підприємства. Прагнення добитися переваг в конкурентній боротьбі змушує компанії пропонувати нові моделі виробів, що забезпечують споживачу підвищення степені задоволення потреби при незмінних витратах або витратах що зменшуються. Процес вдосконалення продукції швейної промисловості може в короткі терміни привести до помітних змін в параметрах виробу і викликати зниження конкурентоздатності моделей, що випускалися раніше.

В роботі пропонується використовувати моніторинг кон'юнктури ринку, як організаційно-економічний інструмент, що забезпечує своєчасну інформацію про зміни попиту і пропозицій на продукцію підприємств швейної промисловості і розглядати його як складову механізмів забезпечення конкурентоздатності продукції і підприємств.

Ефект моніторингу кон'юнктури визначається приростом прибутку П_м (від збільшення продажів) і відвернутим збитком З_м (за рахунок своєчасного коректування поведінки фірми), а ефективність витрат на його проведення Е_м у вигляді відношення:

, (2)

деВ_м -витрати на проведення та організацію моніторингу.

З метою визначення причин збитковості магазину “Весна” було проведено моніторинг на основі запропонованої анкети, що заповнювалась відвідувачками фірмового магазину. Інформація отримана в результаті моніторингу, дала можливість виявити недоліки в роботі магазину і сформувати стратегію асортиментної політики швейної фірми. Завданням асортиментної політики є те, щоб в кожний даний момент (і розумній перспективі) набір товарів, що випускаються фірмою, оптимально відповідав потребам споживачів як за якісними характеристиками, так і у відношенні кількісних об'ємів. Загальна ціль асортиментної політики є похідною від стратегічних та тактичних цілей фірми.

За проведеними дослідженнями в роботі запропоновано ряд заходів для забезпечення конкурентоздатності продукції на внутрішньому ринку:

створення на підприємствах підрозділу маркетингу, який має забезпечувати ефективність торгівлі на внутрішньому ринку;

застосування основного принципу моніторингу - регулярне спостереження за станом попиту та пропозиції на внутрішньому ринку;

оптимальне розширення асортименту представлених виробів у фірмовому магазині у відповідності до моніторингу;

гнучке ціноутворення включаючи проведення розпродажів на несезонні товари.

Зміна попиту споживачів викликає відповідну перебудову інноваційної політики компаній, направляє її на покращення найбільш важливих споживчих характеристик продукції. На основі перспективних вимог виявляється коло інноваційних проблем, що вимагають вирішення.

Таким чином, для забезпечення конкурентоздатності підприємства до інновацій застосовується системний підхід, який пов'язаний із попитом на продукцію підприємства. Обгрунтована структура механізму забезпечення конкурентоздатності підприємства на основі інноваційного пошуку, що відображено на приведеній схемі (рис.4). Інновації повинні задовольняти ряд вимог, а саме:

Рис.4. Механізм забезпечення конкурентоздатності підприємства на основі інноваційної діяльності

1. Рівень ефективності витрат повинен бути вище середньофірмового і близьким до банківських ставок відповідних за термінами кредитів.

2. Інновації повинні носити системний характер і не допускати “провисання” окремих напрямків діяльності фірми. Наприклад, інновації, що приводять до росту об'ємів виробництва потребують відповідного вдосконалення в області транспорту, складського господарства. Якщо ж подібної системності нема, то ефект першочергової інновації може бути нереалізований. Виключенням є випадок наявності резервів у суміжних сферах діяльності.

3. Дотримання заданого характеру оновлення - інновації не повинні здійснюватись випадково і без попередньої постановки цілей. У зв'язку з цим в основу інноваційного пошуку слід положити принципи функціонально-вартісного аналізу (ФВА). При цьому можлива тендерна схема підбору розробників. В цілому алгоритм інноваційного пошуку у діючій фірмі може бути представлений схемою (рис.5). В результаті реалізації такого алгоритму створюється не просто інноваційний проект, а інновація, що вирішує певні завдання конкурентоздатності фірми, оскільки поняття “вузькі місця” враховує загрозу нестабільності і її наслідки, що впливає на

4. Для інноваційного пошуку важливо є його неперервність. Будь-яка зупинка буде негайно використана конкурентом. Крім цього необхідний органічний зв'язок інженерних рішень з економічними цілями. Його відсутність робить інноваційний пошук беззмістовним.

ВИСНОВКИ

1. Питання забезпечення конкурентоздатності вітчизняних підприємств набуває особливого значення на сучасному етапі розвитку суспільства.

Існування різних підходів до конкурентоздатності зумовило появу різних визначень самого поняття конкурентоздатності. Запропоноване в роботі визначення, на думку автора, найбільш повно характеризує це поняття. Конкурентоздатність підприємства - це його здатність здійснювати прибуткову господарську діяльність в умовах конкуренції на ринках збуту продукції підприємства. Виробництво конкурентоздатних товарів - вирішальна передумова конкурентоздатності підприємства. Таким чином пов'язуються в роботі два поняття конкурентоздатності підприємства і продукції.

2. Забезпечення конкурентоздатності підприємства пропонується розглядати як систему в склад якої входять наступні блоки: підготовчі роботи, аналіз і діагностика, в тому числі аналіз продукту, аналіз ринкових цін, дослідження ринків, аналіз форм і методів збуту, аналіз конкуренції, прогнозування диференціації продукції, інновацій, науково-технічного розвитку, перспектив ринків, потреб, цін, конкуренції, регулювання цін і витрат виробництва, стратегічне планування, завдання управління маркетингом, аналіз фінансового стану підприємства.

3. В роботі пропонується визначати конкурентоздатність підприємства як величину, що залежить від конкурентоздатності конкретних товарів на конкретних ринках збуту цих товарів. Конкурентоздатність підприємства прямо пропорційно залежить від конкурентоздатності товару. Для визначення коефіцієнта конкурентоздатності товару необхідно визначити корисний ефект кожного товару. Корисний ефект описується споживчими параметрами виробу, які поділяються на “жорсткі” та “м'які”. Для швейної промисловості в більшій степені характерними є “м'які” параметри, котрі характеризують естетичні властивості виробу. Визначення набору споживчих параметрів товару є вихідним для аналізу його конкурентоздатності. В роботі запропонована оцінка “м'яких” параметрів виробу на базі, так званих, органоліптичних методів, що побудовані на суб'єктивному сприйнятті людиною того чи іншого об'єкту. Для цього була розроблена анкета, яка пропонувалась жінкам-відвідувачкам фірмового магазину фабрики “Весна”. Результати анкетування були враховані при проектуванні заходів для підвищення конкурентоздатності підприємства.

4. Єдиної методики визначення конкурентоздатності підприємства не існує. У існуючих методик є недоліки, серед яких відсутність наукових методів управління, комплексного аналізу проблеми. Кожний окремий підхід до оцінки конкурентоздатності розроблений для одного-двох підприємств. У роботі пропонується методика, яка розрахована для групи однорідних підприємств швейної промисловості і пов'язує показники конкурентоздатності підприємства і продукції.

5. З проведеного аналізу швейної промисловості України та двох швейних підприємств м Львова “Весна” та “Маяк” можна зробити висновок про те, що більшість швейних підприємств працює за давальницькими схемами. На такий стан швейної промисловості України вплинули ряд факторів. Серед них міжнародний фактор, який обумовив перекидання замовлень на пошиття одягу для провідних країн таких як Німеччина, Франція, Бельгія в країни колишнього СРСР, зокрема, Україну, перш за все через дешеву робочу силу у даних країнах.

Аналіз виробництва на двох підприємствах Львова “Весна” та “Маяк” показав високий технічний рівень виробництва. Рівень заробітної плати на цих підприємствах вищий середньогалузевого. Продукція, що випускається на зовнішній ринок є прибутковою. Цього не можна сказати про продукцію, що пропонується вітчизняному споживачеві. Фірмова торгівля цих підприємств є збитковою. Головним засобом досягнення успіху на внутрішньому ринку є застосування методів маркетингу, стратегічні рішення якого слід орієнтувати на зростання показника конкурентоздатності товару та підприємства.

6. Тенденції розвитку споживчого попиту пропонується вважати структуроутворюючим елементом механізму забезпечення конкурентоздатності підприємства. Прагнення добитися переваг в конкурентній боротьбі змушує компанії пропонувати нові моделі виробів, що забезпечують споживачу підвищення степені задоволення потреби при незмінних витратах або витратах що зменшуються. Складовою механізму забезпечення конкурентоздатності підприємства в роботі запропоновано використовувати моніторинг кон'юнктури ринку товарів. Результати проведеного моніторингу стали основою для пропозиції ряду заходів для забезпечення конкурентоздатності підприємства. Серед них: створення на підприємствах підрозділу маркетингу, який має забезпечувати ефективність торгівлі на внутрішньому ринку; застосування основного принципу моніторингу - регулярне спостереження за станом попиту та пропозиції на внутрішньому ринку; оптимальне розширення асортименту представлених виробів у фірмовому магазині у відповідності до моніторингу; гнучке ціноутворення включаючи проведення розпродажів на несезонні товари.

7. Попит на продукцію підприємств викликає відповідну перебудову інноваційної політики , направляє її на покращення найбільш важливих споживчих характеристик продукції. На основі вимог споживачів виявляється коло інноваційних проблем, що вимагають вирішення. Таким чином, для забезпечення конкурентоздатності підприємства до інновацій застосовується системний підхід, який пов'язаний із попитом на продукцію підприємства.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ РОБОТИ ВІДОБРАЖЕНІ В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

Курганська Б.М. Забезпечення конкурентоздатності як фактор виходу вітчизняних підприємств на зовнішній ринок // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Ринкова інфраструктура і зовнішньоекономічна діяльність регіонів (Щорічник наукових праць). Випуск V. - Львів: Інститут регіональних досліджень НАН України, 1998. - 288 с. - С. 211-216.

Курганська Б.М. Принципи стратегічного планування маркетингу на підприємствах / Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Щорічних наукових праць. Вип.VІІ. - Львів: Інститут регіональних досліджень НАН України, 1998. - C.210-215.

Курганська Б.М., Гірченко Т.Д. Фактори, що впливають на конкурентоздатність продукції швейної промисловості // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Економічні проблеми розвитку виробництва та інноваційної діяльності (Щорічник наукових праць). Випуск XІХ. - Львів: Інститут регіональних досліджень НАН України, 2000. - 583 с. - С. 352-358. Особистий внесок здобувача - розробка концептуальних підходів до визначення факторів, що впливають на конкурентоздатність продукції швейної промисловості, визначення та оцінка поняття конкурентоздатності підприємств.

Гірченко Т.Д., Курганська Б.М. Єдиний податок як засіб підтримки малого бізнесу // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Податкова та фінансово-кредитна політика держави і механізми її реалізації в регіонах України (Щорічник наукових праць). Випуск XХІV. - Львів: Інститут регіональних досліджень НАН України, 2001. - 601 с. - С. 179-185. Особистий внесок здобувача - визначення тенденцій та напрямів оподаткування, аналіз недоліків системи оплати єдиного податку.

Курганська Б.М. Конкурентоздатність підприємств швейної промисловості, як основний фактор забезпечення зайнятості в даній галузі // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Щорічник наукових праць. Вип.XXXIV (3). - Львів: Ін-т регіональних досліджень НАН України, 2002 - С. 276 - 284.

Додаткові публікації:

Гірченко Т.Д., Курганська Б.М. Інвестування регіональної економіки як необхідна умова підвищення її ефективності // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. (Щорічник наукових праць). Випуск VIІ. - Львів: Ін-т регіональних досліджень НАН України, 1998. - С. 243-248. Особистий внесок споживача - міжнародний порівняльний аналіз інвестування в українську економіку.

Размещено на Allbest.ru

...