Удосконалення економічного механізму залучення інвестицій в природоохоронну діяльність

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ РИНКУ ТА ЕКОНОМІКО-ЕКОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

УДОСКОНАЛЕННЯ економІчНого механІзмУ ЗАЛУЧЕННЯ ІнвестицІй в природоОХОРОННУ дІяльнІсть

спеціальність 08.08.01 - економіка природокористувания і охорони навколишнього середовища

жараманІ зукан нажиб

Одеса - 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Одеському державному екологічному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Ковальов Володимир Георгійович, Одеський державний екологічний університет Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри менеджменту природоохоронної діяльності

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Крижановський Ростислав Олександрович, Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, головний науковий співробітник відділу економіко-екологічних проблем світового океану і приморських регіонів

доктор економічних наук, професор Деречин Віктор Васильович, Одеський державний економічний університет Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри економіки, організації та обліку в агропромисловому комплексі

Провідна установа: Інститут регіональних досліджень НАН України, відділ регіональної екологічної політики (м. Львів)

Захист відбудеться “31” жовтня 2002 р. о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.41.177.01 в Інституті проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 65044, м. Одеса, Французький бульвар, 29.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 65044, м. Одеса, Французький бульвар, 29.

Автореферат розісланий “27” вересня 2002 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Тараканов М.Л.

АНОТАЦІЇ

Жарамані Зукан Нажиб. “Удосконалення економічного механізму залучення інвестицій в природоохоронну діяльність”. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.08.01 - Економіка природокористування і охорони навколишнього середовища. - Одеський державний екологічний університет, - Інститут проблем ринку та економіко-екологичних досліджень НАН України, Одеса, 2002.

Дисертаційна робота присвячена питанням удосконалення економічного механізму залучення інвестицій в природоохоронну діяльність в умовах ринкової економіки.

У роботі були розроблені концептуальні методологічні та науково-практичні основи удосконалення економічного механізму стимулювання інвесторів в інвестуванні природоохоронної діяльності, розроблена методика поглибленої оцінки економічного результату від природоохоронної діяльності.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розвитку та поглибленні існуючого економічного механізму залучення інвестицій в природоохоронну діяльність; в розробці практичних пропозицій щодо більш повного використання факторів ринкової економіки для залучення в процес інвестування природоохоронної діяльності підприємств малого й середнього бізнесу.

На основі диференційованого та багатоступінчатого економічного аналізу розроблено оригінальну методику поглибленої оцінки економічного результату, який отримується при реалізації природоохоронних заходів, а також відповідних проектів і програм.

На основі комплексного й системного підходу визначено умови залучення додаткових інвестицій в природоохоронну діяльність Лівану.

Ключові слова: економічний механізм, природоохоронна діяльність, економічний результат, економіко-екологічна стійкість, інвестиції.

Жарамани Зукан Нажиб. “Совершенствование экономического механизма привлечения инвестиций в природоохранную деятельность”. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.08.01 - Экономика природопользования и охраны окружающей среды.- Одесский государственный экологический университет- Институт проблем ринка и экономико-экологических исследований НАН Украины, Одесса, 2002.

Диссертация посвящена вопросам совершенствования экономического механизма привлечения инвестиций в природоохранную деятельность в условиях рыночной экономики.

Целесообразность данной научной разработки продиктована необходимостью развития и углубления теоретических, концептуальных, методологических и методических основ совершенствования экономического механизма привлечения дополнительных объемов инвестиций для осуществления природоохранных проектов и программ.

В результате проведенных научных исследований разработаны концептуальные, методологические и научно-практические основы совершенствования механизма экономического стимулирования инвесторов в инвестировании природоохранной деятельности, разработана методика углубленного анализа экономической результативности использования инвестиций в природоохранной деятельности.

Научная новизна полученных результатов состоит в развитии и углублении имеющегося экономического механизма привлечения инвестиций в природоохранную деятельность; в обосновании и в разработке ряда новых элементов этого механизма; в разработке на основе методов системного и комплексного анализа концептуальных, методологических и научно-практических основ совершенствования указанного выше экономического механизма; в разработке практических предложений по более полному использованию факторов рыночной экономики для привлечения в процесс инвестирования природоохранной деятельности предприятий малого и среднего бизнеса.

На основе углубленного экономико-экологического анализа эффективности использования инвестиций в природоохранных проектах и программах, а также в отдельных мероприятиях по охране окружающей среды разработаны концептуальные и методологические основы оценки влияния экономико-экологической ситуации в регионе на возможность привлечения дополнительных инвестиций в природоохранную деятельность.

Разработанные научно-практические предложения по совершенствованию экономического механизма привлечения инвестиций в разработку и реализацию природоохранных мероприятий обеспечивают более полный учет требований рыночной экономики, так как они обеспечивают более полную уверенность у инвестора в возможности возмещения сделанных им соответствующих затрат.

Совершенствование экономического механизма привлечения инвестиций в природоохранную деятельность основывается на разработке теоретических положений и практических предложений в виде методики анализа экономической эффективности использования уже имеющихся инвестиций в природоохранной деятельности региона, секторе экономики на основе определения тенденций в изменении основных экономики-экологических показателей в результате реализации соответствующих природоохранных мероприятий, программ и проектов.

Углубленная и более полная оценка экономического результата, получаемого при осуществлении природоохранной деятельности в данном регионе или каком-либо секторе экономики достигается на основе дифференцированного и многоступенчатого экономического анализа экономической результативности указанной деятельности.

Разработаны научные основы оптимального распределения уже имеющихся инвестиций между отдельными природоохранными мероприятиями.

На основе комплексного и системного подхода определены условия привлечения дополнительных инвестиций в природоохранную деятельность Ливана, показано также, что проведение углубленного дифференцированного анализа эффективности использования природоохранных инвестиций в секторах экономики Ливана позволяет повысить экономическую заинтересованность инвесторов в инвестировании природоохранной деятельности.

Ключевые слова: экономический механизм, природоохранная деятельность, углубленный дифференцированный анализ, экономико-экологическая ситуация, экономический результат, экономико-экологическая устойчивость, оптимизация природоохранной деятельности, инвестиции.

економічний методологічний інвестування природоохоронний

Jaramani Zoukan Najeeb. “The economical mechanism innovation of the investments attraction into the nature-conservant activity”. - Manuscript.

The thesis for claiming the Ph. D. in economics degree, on speciality 08.08.01 - Economics of natural resource utilisation and environment conservation. - The state ecological university of Odessa- Instityte of Market Problems, Economic and Ecological Researches, NAS oi of Ukraine, Odessa, 2002.

The thesis is devoted to the problems on the economical mechanism innovation of the investments attraction into the nature-conservant activity under market economics conditions.

The economical mechanism of the additional investments attraction into the nature-conservant activity is the object of the investigations.

The novice of the obtained results is in the development and profounding of the existing mechanism of the investments attraction into the nature-conservant activity. It is in the elaboration of the practical propositions on the wholefull utilisation of the market economics factors for the attraction of the small and medium range businness into the investment of the nature-conservant activity.

The original methodic of the profound evaluation of the economical result which can be ontained under the nature-conservant activities realisation and the correspondent projects and programmes as well have been elaborated on the ground of the differential and multistage economical analysis.

The conditions of the additional investments attraction into the nature-conservant activity of Lebanon were determined on the ground of the complex and systematic treatment.

Key words: the economical mechanism, the nature-conservant activity, the economical result, the economical and ecological stability, investments.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Науково-технічний прогрес забезпечує збільшення обсягів матеріального виробництва на основі високих темпів зростання виробничих сил, інтенсифікації виробничих процесів, підвищення виробничості праці.

Розвиток виробничих сил та обсягів виробництва призвів до значного зростання ефекту діяльності людини, який за власними масштабами вже у теперішній час може бути поставлений в один ряд з планетарними природними процесами.

Глибокі зміни у розмірах та характері промислового виробництва, які відбулись за останні десятиріччя, виявились не підкріпленими необхідними удосконаленнями і змінами у технічному і технологічному забезпеченні сучасного виробництва, від якого безпосередньо залежить стан земної біосфери.

Недосконалість використовуваних людством виробничих сил призводить до негативного впливу з їх боку на навколишнє середовище, на усі види природних ресурсів. Існуючі у теперешній час технології виробництва при підвищенні інтенсивності сучасних технологічних процесів все у більшому ступені стають несумісними з необхідністю збереження природного оточення в його першоутвореному вигляді. Звідси виникнення нових й загострення уже існуючих проблем використання природних ресурсів.

До середини ХХ-го сторіччя не ставилось питання про необхідність обмеження обсягу матеріального виробництва на нашій планеті та не виникали припущення про відмову від недосконалих технологій. Головна мета була - більше виробити, більше добути, повніше забезпечити власне виробництво сировинними та енергетичними ресурсами. Така політика стала призводити до швидкого виснаження джерел сировини. З'явилася потенціальна загроза невідновлюваних і глобальних змін в механізмі життєзабезпечення на Землі.

Перед людством виникла необхідність вирішити цілу низку проблем природокористування:

вивчення наявних природних ресурсів та визначення їх запасів на нашій планеті;

обчислення періоду часу, на який цих ресурсів вистачить при існуючих темпах розвитку матеріального виробництва у світовому господарстві;

пошук можливості заміни дефіцитних ресурсів іншими, яких є достатньо;

розробка ресурсозберігаючих технологій та операцій;

захист природних ресурсів від негативного впливу з боку промислових підприємств, об'єктів сільського господарства, об'єктів культурно-побутового призначення;

відновлення природних ресурсів в їх кількісних та якісних характеристиках;

підвищення ефективності використання фінансових, матеріальних і трудових засобів, які спрямовано на вирішення зазначених проблем.

В теперішній час однією з найважливіших проблем є підвищення економічної ефективності використання інвестицій природоохоронного призначення, а також залучення у сферу природоохоронної діяльності широкого кола інвесторів.

В умовах ринкової економіки будь-який підприємець зацікавлений в одержанні певної величини прибутку за витрачені ним кошти. Таким чином, природоохоронна діяльність може бути привабливою для можливого інвестора тільки у тому випадку, коли він буде упевнений, що вкладені ним в природоохоронні програми й проекти інвестиції будуть повернені йому з певним прибутком.

Багатоплановість і складність зазначених проблем удосконалення економічного механізму залучення інвестицій в природоохорону діяльність послужили основою вибору теми, цілей і задач дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась в рамках держбюджетної теми “Вплив на стан природного середовища об'єктів народного господарства” ( державна реєстрація № 0198U009070 ), що розробляється на кафедрі менеджменту природоохоронної діяльності Одеського державного екологічного університету з 1997 року до теперішнього часу.

Автором дисертації на основі комплексного аналізу виконано оцінку економічної ефективності природоохоронних програм та проектів, які розробляються для південної частини України і розроблені практичні пропозиції щодо залучення додаткових інвестицій при їх реалізації, а також розроблено концептуальні та методичні основи удосконалення економічного механізму підвищення зацікавленості інвесторів в інвестуванні природоохоронної діяльності.

Мета і задачі дослідження. Мета даної дисертаційної роботи полягає у розробці й розвитку концептуальних, методологічних та науково-практичних основ підвищення економічної зацікавленості інвесторів, як внутрішніх, так і зовнішніх, в інвестуванні природоохоронної діяльності в Україні на прикладі Лівану.

Виходячи із зазначеної вище мети, у роботі було необхідно вирішити такі задачі:

використати комплексний й системний аналіз для виявлення основних напрямків удосконалення економічного механізму залучення додаткових інвестицій у природоохоронну діяльність;

розробка концептуальних, методологічних та науково-практичних основ економічного стимулювання інвесторів в інвестуванні природоохоронної діяльності на основі удосконалення відповідного економічного механізму;

розробка концептуальних та методологічних основ оцінки впливу економіко-екологічної стійкості регіону на залучення підприємств малого й середнього бізнесу до інвестування природоохоронної діяльності в даному регіоні;

розробка практичних пропозицій щодо удосконалення економічного механізму залучення інвестицій до розробки й реалізації природоохоронних заходів в умовах ринкової економіки;

розробка методики поглибленої оцінки економічного результату від природоохоронної діяльності на основі багатоступінчатого аналізу, одержаного від цього виду діяльності, додаткового прибутку;

використати комплексний й системний аналіз для визначення умов залучення додаткових інвестицій у природоохоронну діяльність Лівану;

показати на прикладі Лівану, що поглиблена оцінка економічного результату від природоохоронної діяльності забезпечує залучення підприємців до цього виду діяльності.

Об'єктом дослідження є економічний механізм залучення інвестицій у природоохоронну діяльність.

Предметом дослідження є методологічні й науково-практичні основи економічного механізму залучення інвестицій у природоохоронну діяльність.

Методи дослідження. В якості вихідної інформації використовувались дані, одержані в державних природоохоронних організаціях України, Лівану, а також ряду міжнародних організацій: ООН, Міжнародна екологічна спілка і т.ін. При обробці зазначеної інформації застосовувались методи економічної статистики для визначення тенденцій змінення додаткового прибутку при реалізації природоохоронних заходів в залежності від зміни економіко-екологічної стійкості в регіоні. При визначенні основних напрямків удосконалення економічного механізму залучення додаткових інвестицій в природоохоронну діяльність використовувався апарат системного й комплексного аналізу. При розробці концептуальних, методологічних та науково-практичних основ удосконалення економічного механізму залучення додаткових інвестицій в природоохоронну діяльність використовувались основні концепції загальної економічної теорії стосовно до ринкової економіки. Основні напрямки удосконалення економічного механізму залучення додаткових інвестицій в природоохоронну діяльність розроблялись з використанням апарату математичного програмування для створення методики поглибленого економічного аналізу природоохоронних заходів і для більш ефективного використання вже існуючих інвестицій природоохоронного призначення.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна одержаних результатів при виконанні даної дисертаційної роботи полягає у такому:

розроблений на основі методів системного та комплексного аналізу підхід до виявлення основних напрямків удосконалення економічного механізму залучення інвестицій в природоохоронну діяльність на відміну від використовуваних раніше підходів дозволяє найбільш повно й найбільш обгрунтовано визначити фактори, які впливають на вибір зазначених вище основних напрямків, ураховуючи при цьому найбільш повно економіко-екологічну ситуацію в регіоні або в країні;

розроблені концептуальні, методологічні та науково-практичні основи удосконалення економічного механізму залучення додаткових інвестицій в природоохоронну діяльність мають наукову новизну у тому, що вони на основі диференційованого аналізу можливостей одержання додаткового прибутку забезпечують поглиблений аналіз економічного результату від реалізації природоохоронних заходів;

розроблені концептуальні та методологічні основи оцінки впливу економіко-екологічної ситуації в регіоні на можливість залучення додаткових інвестицій в його природоохоронну діяльність, які відрізняються від тих, що вже є, тим, що вони забезпечують найбільш повну можливість урахувати зазначену ситуацію і тим самим забезпечити максимальну можливість залучення у цей вид діяльності підприємств малого й середнього бізнесу;

розроблені практичні пропозиції щодо удосконалення економічного механізму залучення інвестицій в розробку і реалізацію природоохоронних заходів забезпечують більш повне урахування вимог ринкової економіки, так як вони забезпечують максимальну упевненість інвестора в можливості покриття витрат зроблених ним, на природоохоронну діяльність;

розроблена методика поглибленої оцінки економічного результату від природоохоронної діяльності відрізняється від вже існуючих методик тим, що вона забезпечує диференційний й багатоступінчатий економічний аналіз як кожного заходу, так і програми або проекту в цілому, але й тим, що вона забезпечує оптимальний розподіл вже існуючих інвестицій між окремими заходами;

на основі комплексного й системного підходу визначені умови залучення додаткових інвестицій в природоохоронну діяльність Лівану, вперше для цього застосовані методи поглибленого та диференційованого аналізу економічного результату від цього виду діяльності;

вперше показано й науково обгрунтовано, що при оцінці економічного результату природоохоронної діяльності необхідно ураховувати такий фактор як економіко-екологічна стійкість окремих регіонів країни, що забезпечує більш повне використання залучених в природоохоронну діяльність додаткових інвестицій.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення виконаних в дисертаційній роботі досліджень полягає у тому, що проведений в роботі системний й комплексний аналіз економічного механізму залучення інвестицій в природоохоронну діяльність дозволив розробити концептуальні, методологічні та науково-практичні основи удосконалення зазначеного вище механізму, а також оптимального розподілу вже існуючих інвестицій між окремими заходами і напрямками природоохоронної діяльності. Розроблені методики забезпечують диференційований й більш глибокий аналіз економічного результату, який може бути одержаий при реалізації природоохоронних заходів. Одержані в дисертації результати наукових досліджень дозволяють визначити оптимальні умови приваблюваності природоохоронної діятельності в даному регіоні для інвесторів на основі його економіко-екологічної стійкості. Проведений в дисертації аналіз економічного результату природоохоронної діяльності в основних секторах виробничо-господарської діяльності Лівану дозволив виявити сектори економіки, які забезпечують одержання максимального додаткового прибутку, що, у свою чергу, забезпечує залучення в природоохоронну діяльність цих секторів додаткових інвестицій, насамперед, з боку малого й середнього бізнесу. Результати, одержані у цій дисертаційній роботі, дозволили підготувати ряд пропозицій для Міністерства економіки і охорони природного середовища Лівану щодо більш оптимального розподілу інвестицій природоохоронного призначення між окремими секторами економіки Лівану. Методичні й практичні результати, які одержані в даній дисертації, використовувались у ВАТ “Екотехніка”, що забезпечило цій організації залучення нових інвестицій для виробництва природоохоронного обладнання та середовищезахисних систем (акт впровадження від 8.04.2002р.вих 103).

Методичні й практичні результати, одержані в даній дисертації, використані при розробці програм та навчальних планів з курсів “Екологічний менеджмент”, “Менеджмент природоохоронної діяльності” і ряду інших дисциплін в Одеському державному екологічному університеті для спеціальності “Менеджмент організацій” зі спеціалізацією “Організація природоохоронної діяльності”.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійно виконаною науковою працею, в якій здійснено персональний авторський підхід і безпосередньо ним одержані теоретичні й практичні результати в області удосконалення економічного механізму залучення інвестицій в природоохоронну діяльність з урахуванням одержуваного економічного результату у вигляді додаткового прибутку від реалізації природоохоронних програм, а також економіко-екологічної стійкості регіонів. З наукових праць, що видані в співавторстві; в дисертації використані тільки ті ідеї і положення, що є результатом особистого дослідження здобувача (уточнення наведені у списку наукових публікацій автора за темою дисертації).

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційних досліджень доповідались і одержали позитивну оцінку на наукових і науково-практичних семінарах та конференціях: Конференція молодих вчених Одеського гідрометеорологічного інституту (Одеса, лютий 2000 р.); Конференція молодих вчених Одеського гідрометеорологічного інституту (Одеса, березень 2001 р.); Міжнародна науково-технічна конференція “Гідрометеорологія і охорона навколишнього середовища-2002” (Одеса, вересень 2002р.)

Публікації. По темі дисертації опубликовано 7 наукових праць загальним обсягом 24,1 друкованих аркушів. З них 3 статті у фахових виданнях України, 2 монографії (одна персональна і одна зі співавторами); 2 брошури в іноземних виданнях. Персонально автору дисертації належить 10,2 друкованих аркушів.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літературі (115 найменувань на 10 сторінках). Загальний обсяг дисертації складає 161 сторінку комп'ютерного тексту, у тому числі 12 таблиць на 7 сторінках та 5 рисунків на 4 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

економічний інвестування природоохоронний

У вступі обгрунтовано актуальність досліджень, які проводилися в межах цієї дисертації, показано наукову новизну результатів досліджень, теоретичну і практичну цінність одержаних результатів, зв'язок роботи з науковими темами, визначено персональний внесок дисертанта у виконанні дослідження.

У першому розділі “Розвиток світової економіки і проблеми інвестування природоохоронної діяльності” розглянуто основні напрямки розвитку світової економіки, досліджено її вплив на проблеми охорони навколишнього середовища. Показано, що у розвитку світової економіки діє утворювально-руйнівний процес, у якому домінують прагнення господарчих систем різних країн до інтеграції й взаємозв'язку. В результаті цих процесів економічні системи країн стають все більш взаємозалежними. Продовжується поглиблення міжнародного поділу праці. Інтенсивний розвиток кооперування між фірмами різних країн призвів до виникнення великих міжнародних виробничо-інвестиційних комплексів. Інтеграційні процеси, які відбуваються у світовій економічній системі, впливають на характер економічних проблем, що виникають та розвиваються в окремих регіонах. Водночас з'явилися нові можливості у міжнародному співробітництві при здійсненні природоохоронної діяльності. Посилилась роль міжнародних співтовариств при вирішенні цілої низки економічних проблем, з'явилась можливість у концентруванні засобів для практичної реалізації найбільш важливих природоохоронних проектів і програм.

Проведені дослідження показали, що в різних країнах питання інвестування природоохоронної діяльності вирішуються, як правило, по різному в частині достатнього їх інвестування. Обсяги цих інвестицій найчастіше є недостатніми. Причому в інвестиційній політиці більшісті країн переважає тенденція підвищення обсягів інвестицій в природоохоронну діяльність за рахунок власних коштів підприємств-природокористувачів. Вже сьогодні зрозуміло, що формування природоохоронних інвестицій за залишковим принципом неприпустимо. При оцінці пріоритетності основних напрямків розвитку, як виробничо-господарської, так й природоохоронної діяльності, необхідний комплексний і всебічний підхід до вирішення цього завдання. Вказані пріорітети повинні визначатись на основі системи техніко-економічних показників, які характеризують виробничу, господарську та природоохоронну діяльність об'єктів з технічного і економіко-екологічного боку.

Природоохоронна діяльність в Україні характеризується тим, що основні фонди природоохоронного призначення здебільшого застаріли і найчастіше працюють в аварійному режимі, що часто призводить до залпових викидів шкідливих речовин до природних сфер. Щорічно автотранспортом в Україні до атмосфери викидається 1880 тис. тон забруднюючих речовин. Всього ж в Україні до атмосфери щорічно викидаються шкідливі речовини у кількості 150 кг у розрахунку на кожного мешканця. Обсяги інвестицій для вирішення проблем природоохоронного характеру явно недостатні. Так у 1999 році на реалізацію природоохоронних програм і проектів було спрямовано тільки 80,9 млн. гривень, а фактично профінансовано тільки 51,4 млн. гривень. Разом з тим, в Україні розпочато процес формування цілеспрямованих інвестицій для створення основ раціонального природокористування і охорони навколишнього середовища. В Одеській області у 1998 році загальні інвестиції природоохоронного призначення складали 31981,3 тис. гривень. Іноземні інвестори виявляють певну зацікавленість до розвитку економіки України, у тому числі і до вирішення її природоохоронних проблем, щоправда, цей інтерес поки що явно недостатній. Дуже часто зовнішні інвестиції носять суто адресний характер, причому не завжди у цій адресності передбачається можливість використання їх частини для природоохоронних цілей.

У другому розділі ”Oсновні напрямки удосконалення методів економічого механізму для залучення інвестицій у природоохоронну діяльність” розроблені концептуальні і методологічні основи удосконалення методів економічного механізму залучення інвестицій у природоохоронну діяльність.

Розроблені в дисертації зазначені концептуальні і методологічні основи грунтуються на таких положеннях:

якість природного середовища погіршується за рахунок розширення негативного впливу на неї з боку виробничої та господарської діяльності людини;

у зв'язку з обмеженістю природних ресурсів можливості природи в забезпеченні потреб у них людського суспільства весь час зменшуються;

в теперішній час суспільний прогрес досягається за рахунок регресивних змін природного середовища;

поліпшення екологічної ситуації у тому чи іншому регіоні може бути досягнуто тільки за рахунок спрямування в природоохоронну діяльність необхідного обсягу інвестицій;

інвестиції, які спрямовуються на природоохоронну діяльність необхідно використовувати для реалізації природоохоронних заходів, забезпечуючих максимальний економіко-екологічний ефект у даному регіоні;

при формуванні сукупності природоохоронних заходів необхідно враховувати в якості обмежень або початкових умов ряд факторів, які характеризують стан екологічних і техногенних систем, їх взаємний вплив, а також економічну, юридичну, політичну і соціальну ситуації у даному регіоні та в країні в цілому;

удосконалення економічного механізму залучення інвестицій у природоохоронну діяльність повинно бути спрямовано на появу зацікавленості інвесторів у збільшенні обсягів зазначених інвестицій;

до економічного механізму необхідно включити додаткові фактори, які сприяють підвищенню економічної зацікавленості інвесторів у розширенні природоохоронної діяльності;

при удосконаленні економічного механізму необхідно більш повно враховувати особливості ринкової економіки, можливості малих та середніх підприємницьких структур в інвестуванні природоохоронної діяльності;

доцільно використовувати в економічному механізмі для більш широкого залучення інвестицій в природоохоронну діяльність нових економіко-екологічних критеріїв та параметрів.

У цьому випадку особливу роль розпочинає відігравати такий показник як економіко-екологічна стійкість економіко-екологічної системи в регіоні. Економіко-екологічна стійкість природних сфер суттєво впливає на інвестиційну привабливість природоохоронної діяльності в регіоні через свій вплив на макро- та мікроекономічні показники господарської діяльності як в цілому у регіоні, так і на конкретному об'єкті. Тому, для одержання найбільшої оцінки інвестиційної привабливості природоохоронної діяльності, доцільно, у першу чергу, обирати об'єкти, що здійснюють природоохоронну діяльність у зв'язку з реконструкцією та реорганізацією технологічних процесів і господарських операцій із застосуванням нових прогресивних, ресурсозберігаючих і маловідходних технологій.

Методи економічного механізму залучення інвестицій у природоохоронну діяльність можна розподілити на такі групи:

методи, що забезпечують залучення інвестицій безпосередньо для фінансування суто природоохоронних заходів;

методи, що забезпечують інвестування заходів, які мають непряме відношення до природоохоронної діяльності;

методи, що забезпечують інвестування заходів щодо соціальних аспектів у даному регіоні.

Залученні зазначеними вище групами методів економічного механізму інвестиції дозволяють забезпечити:

зниження негативного впливу на природні сфери з боку промислових підприємств і господарських об'єктів;

підвищення економіко-екологічної стійкості природних систем;

прискорене і розширене застосування у виробничо-господарській діяльності ресурсозберігаючих, маловідходних технологій та прийомів роботи;

підвищення екологічної і природоохоронної освіти населення, поліпшення умов праці та життя населення, зниження рівня професійних та загальних захворювань населення в регіоні.

Удосконалення економічного механізму залучення інвестицій у природоохоронну діяльність необхідно здійснювати у напрямку залучення всіх можливих інвесторів для фінансування природоохоронної діяльності з урахуванням економіко-екологічної та соціальної ситуації, яка склалася у даному регіоні.

Проведені в дисертації дослідження показали, що економічний механізм залучення інвестицій у природоохоронну діяльність доцільно удосконалювати у таких напрямках:

оцінка інвестиційної привабливості з позицій її економіко-екологічної результативності;

більш докладне визначення можливих економічних результатів за рахунок більш поглибленого аналізу можливостей їх одержання;

оптимальний розподіл наявних інвестицій в природоохоронну діяльність між секторами економіки, між програмами і окремими природоохоронними заходами.

Втрати стійкості природних сфер призводить до тяжких наслідків як у короткочасній, так і у тривалій перспективі. Тому, при прийнятті рішення про інвестування природоохоронної діяльності в регіоні, необхідно прораховувати усі переваги та недоліки альтернативних варіантів як на короткочасний, так і тривалий період. В цьому випадку особливу роль відіграють методи прогнозування результатів природоохоронної діяльності. Прогнозування результатів природоохоронної діяльності в напрямку збереження і подальшого підвищення стійкості природних сфер до негативної дії на них з боку виробничо-господарських об'єктів у даному регіоні необхідно здійснювати з урахуванням можливих змін економічних показників окремих виробничих систем, секторів економіки як у даному регіоні, так і у державі в цілому. Заміна ресурсомістких підприємств на підприємства з ресурсозберігаючими технологічними процесами і з маловідходними технологіями, а також на підприємства, де передбачається повторне використання відходів, їх переробка, з одержанням додаткового готового продукту, - все це забезпечує поліпшення екологічної ситуації у регіоні, підвищує економічну та фінансову стійкість підприємств і, таким чином поліпшує їх інвестиційну привабливість. Знехтування ж вищезазначених факторів призводить до зниження цієї привабливості як окремих виробничо-господарських об`єктів, так і регіону в цілому.

Оцінка інвестиційної привабливості природоохоронної діяльності повинна здійснюватись через економічну оцінку негативного впливу виробничо-господарських об'єктів на природні сфери, а також через зміни тенденцій цієї оцінки за певний період часу.

В дисертації розроблено методику оцінки інвестиційної привабливості природоохоронної діяльності на основі аналізу тенденцій зміни негативного впливу на природні сфери, а також на основі аналізу тимчасової зміни цих тенденцій.

Напрямки вдосконалення економічного механізму залучення інвестицій у природоохоронну діяльність пов'язані з більш детальним визначенням можливого економічного результату і оптимізації розподілу природоохоронних інвестицій, тісно пов'язаних між собою (рис. 1).



Рис. 1. Детальний аналіз ефективності природоохоронної інвестпрограми і оптимізація її змісту

Такий детальний аналіз економічної ефективності використання інвестицій у природоохоронних проектах й програмах необхідно розпочинати з визначення економічної ефективності окремих заходів у кожному з напрямків проекту. Це дає можливість створити оптимальну сукупність заходів в кожному з напрямків.

Одержання оцінки економічної ефективності окремих напрямків в проекті або програмі дозволить оптимально перерозподілити обсяги інвестицій між окремими напрямками, що у свою чергу дозволить одержати найбільше значення числової оцінки загальної економічної ефективності всього природоохоронного проекту.

Запропонована в дисертації методика оптимального розподілу інвестицій між природоохоронними заходами та напрямками природоохоронної діяльності дозволяє сформулювати і вирішити це завдання як завдання математичного програмування.

У третьому розділі ”Eкологічна ситуація в Лівані та оптимізація розподілу інвестицій між напрямками природоохоронної діяльності” використані офіційні дані державних організацій Лівану, а також дані, наведені в дослідженнях ситуації в країні міжнародних організацій (ЮНІСФ, МЕТАР, Американський університет в Лівані), завдяки чому в дисертації була проведена оцінка економіко-екологічної ситуації в країні. Встановлено, що стан природоохоронної діяльності в Лівані багато в чому визначається економічними та політичними процесами, які відбуваються в державі. Так, військові дії на території Лівану і на розташованих поблизу кордону держави територіях призвели до різкого погіршення екологічної ситуації: великі площі (до 25% від загальної площі плодородних земель) земельних ресурсів виявилися виведеними з господарського обігу; зросли антропогенні навантаження на природні сфери, тому що частина очищувальних споруд була зруйнована або припинилася їх експлуатація, тому що вони опинились у небезпечній зоні; погіршились умови експлуатації обладнання через порушення в енергозабезпеченні та через погіршення якості вихідної сировини. Все це призвело до того, що зросли викиди забруднюючих речовин до атмосфери, збільшилась кількість забруднених стічних вод, які надходять до водоймищ та до прибережної морської акваторії. Щорічна загальна економічна шкода від погіршення екологічної ситуації в Лівані складає в середньому 226,8 млн. доларів США. Ураховуючи обмеженість коштів, які спрямовані на природоохоронні цілі, виникла необхідність оптимізувати їх розподіл між секторами економіки з тим, щоб залучити у цей вид діяльності додаткових інвесторів на основі визначення сукупності найбільш пріоритетних заходів природоохоронного напряму для більш швидкого створення екологічної інфраструктури, для розвитку екологічного підприємництва, використання потенціалу малого й середнього бізнесу.

Проведені дослідження показали, що розвиток секторів економіки і проблеми охорони навколишнього середовища у Лівані безперервно пов'язані і вони взаємно впливають одне на одного. В теперішній час в Лівані в багатьох регіонах склалася досить складна екологічна ситуація під впливом цілого ряду факторів як зовнішнього, так і внутрішнього характеру. Природні сфери стали частиною економіки країни і часто відіграють роль самостійних факторів, які рішуче впливають на розвиток того чи іншого сектору економіки. Так, погіршення стану зовнішнього середовища у теперішній час значно впливає на розвиток туризму та рекреації у країні.

Для більш повного виявлення впливу екологічної ситуації в даному регіоні на розвиток того чи іншого сектора економіки обов'язкова порівняльна еколого-економічна оцінка регіонів країни за рівнем сукупних навантажень на природне середовище; за рівнем виснаженості природного потенціалу території як за окремими видами природних ресурсів, так і за рівнем “зношеності” території. “Зношеність” території визначається накопиченням забруднюючих речовин на території та зниженням асимілюючої здібності природного середовища в процесі тривалої експлуатації природних ресурсів регіону. Сказане вище вимагає оптимізувати стратегію розвитку і визначити пріоритетні заходи з оздоровлення навколишнього середовища, розвивати екологічно орієнтовані галузі економіки та формувати ринок економічних послуг, спрямований на створення екологічної інфраструктури, розвиток екологічного підприємництва, створення індустрії охорони навколишнього середовища, ця стратегія використовує потенціал малого й середнього бізнесу, як ефективний шлях стабілізації екологічної ситуації з метою стійкого розвитку, що не вимагає додаткових бюджетних асигнувань. Державне регулювання й стимулювання природоохоронної діяльності шляхом проведення цілеспрямованої соціально-економічної, фінансової та податкової політики можуть бути використані при розробці екологічних програм різного рівня, визначенні перспективних напрямків міжрегіонального і міжнародного співробітництва у галузі охорони зовнішнього середовища, визначенні природоохоронних заходів.

Проведений економічний аналіз розвитку економіки Лівану встановив, що витрати на охорону навколишнього середовища можуть призводити, у певному розумінні, до гальмування темпів економічного зростання. В свою чергу, необхідність охорони навколишнього середовища передбачає створення нових видів економічної активності, сприяє створенню додаткових робочих місць, наприклад, за рахунок розвитку екологічно орієнтованої підприємницької діяльності. Таким чином, для забезпечення стійкого економіко-екологічного розвитку немає необхідності встановлювати обмеження економічного зростання, навпаки, розвиток економіки необхідний для вирішення загострившихся екологічних проблем. Екологічне і економічне благополуччя знаходяться у поєднанні й тісному взаємозв'язку. Стійкий розвиток дозволить забезпечити збалансоване вирішення завдань соціально-економічного розвитку на перспективу, збереження екологічного благополуччя і природно-ресурсного потенціалу з метою задоволення життєвих потреб населення країни.

Використовуючи розроблену в дисертації методику поглибленої і диференційованої оцінки економічного результату від реалізації природоохоронних програм і заходів в секторах економіки Лівану, а також методику оптимізації розподілу природоохоронних інвестицій були проведені дослідження можливості залучення додаткових інвесторів від зацікавлення їх одержанням прибутку від природоохоронної діяльності в обсягах, які повністю покривають обсяги необхідних інвестицій. Дослідження показали, що найбільш привабливою є природоохоронна діяльність, яка пов'язана з розвитком промислового сектора (при інвестиціях у розмірі 251 млн. доларів США додатковий прибуток від природоохоронної діяльності складає 447 млн. доларів США) і розвитком туризму та рекреації (при інвестиціях у розмірі 165 млн. доларів США прибуток складає 191,4 млн. доларів США). При цьому економічна шкода від негативного впливу на природні сфери знижується для промислового сектора на 49,7 млн. доларів США або на 80% від первинної шкоди, а для сектора туризму та рекреації - на 6,9 млн. доларів США, тобто на 76,6%. Поглиблений економічний аналіз показав, що застосовані раніше методи не ураховують 112,1 млн. доларів США додаткового прибутку.

Привабливість секторів економіки для інвестування природоохоронної діяльності визначалась при проведенні досліджень як відсоток покриття витрат інвестора при інвестуванні цього виду діяльності. Найбільш привабливою виявилася природоохоронна діяльність в секторі промисловості (178,1%), на другому місці виявився сектор туризму та рекреації (116,0%), на третьому місці виявився сектор, пов'язаний з військовими діями (101,1%). Необхідно також відзначити, що при проведенні поглибленого диференційованого аналізу економічного результату відсоток покриття витрат на природоохоронну діяльність зростає у середньому на 10 - 15%.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і вирішення наукової задачі удосконалення економічного механізму залучення інвестицій в природоохорону діяльність.

Розвиток виробничо-господарської діяльності потягнув за собою різьке посилення негативного впливу на усі природні сфери з боку виробничих та господарських об'єктів.

Реалізація природоохоронних заходів звичайно вимагає достатньо великих фінансових, матеріальних і трудових витрат, тому для практичного здійснення природоохоронних проектів і програм наобхідно залучити інвесторів, спроможних надати необхідні інвестиції.

Залучення для вирішення природоохоронних проблем в регіоні додаткових інвесторів можливо тільки у тому випадку, якщо зазначений регіон буде мати достатньо високу економіко-екологічну привабливість і він буде мати достатньо повну та достовірну інформацію про економічну ефективність зазначених інвестицій.

З метою більш докладного визначення економічної ефективності природоохоронних проектів та програм необхідно проводити її аналіз з системних позицій з деталізацією значень ефективності за окремими напрямками і заходами.

В дисертації вирішені питання розробки концептуальних, методологічних і методичних основ удосконалення економічного механізму залучення додаткових інвестицій в природоохоронну діяльність, що дозволило розширити та поглибити відповідні розділи теорії економіки природокористування і охорони навколишнього середовища.

За результатами досліджень, виконаних в рамках даної дисертаційної роботи, можна зробити такі висновки:

1. Розвиток світової економіки призвів до глобальних змін в стані усіх природних сфер. В результаті цього має місце зміна у співвідношенні сил в економіці: поява та зникнення цілих галузей, змінюються самі ідеї в розвитку національних економік. Явно спостерігається тенденція в інтеграції економік різних країн, вони стають все більше взаємозалежними. Важливою рисою в економічній політиці став розвиток енерго- та матеріалозберігаючих технологій, прагнення до поглибленої переробки сировини.

2. Інвестування природоохоронної діяльності вирішується, як правило, у відповідності з економіко-екологічною ситуацією, яка склалася в регіоні. Проте обсяги цих інвестицій найчастіше явно недостатні. Тому необхідно вдосконалювати економічний механізм для залучення в природоохоронну діяльність додаткових інвестицій.

3. В теперішній час в Україні робляться спроби створити сприятливий клімат для залучення в природоохоронну діяльність іноземних інвесторів. Так, вони мають право на покриття завданої шкоди, включаючи втрачену вигоду та моральну шкоду, які утворюються в результаті бездіяльності або при неналежному виконанні державними органами України чи посадовими особами зобов'язань перед іноземним інвестором, передбачених законодавством. Держава також гарантує переказ за кордон прибутків, одержаних на законних засадах в результаті здійснення іноземних інвестицій в реалізацію природоохоронних проектів і програм.

4. Для інвестування природоохоронних заходів в Україні необхідно залучати не тільки можливості бюджету, але й засоби виробничо-господарських об'єктів, різних екологічних та природоохоронних фондів, іноземних інвесторів і міжнародних екологічних та природоохоронних організацій, засоби малого й середнього бізнесу.

5. Методи економічного механізму залучення інвестицій в природоохоронну діяльність можна поділити на такі групи: методи, що забезпечують залучення інвестицій для реалізації безпосередньо природоохоронних проектів і програм; методи, що забезпечують залучення інвестицій для реалізації заходів, які мають непряме відношення до природоохоронної діяльності; методи, що забезпечують інвестування різного роду соціальних заходів. Розроблені в дисертації пропозиції забезпечують удосконалення усіх перелічених вище груп методів економічного механізму залучення інвестицій в природоохоронну діяльність в наступних напрямках: більш поглиблений аналіз економічної результативності природоохоронної діяльності в регіоні, на окремих об'єктах; більш повне урахування факторів, що забезпечують одержання додаткового прибутку об'єктами, секторами економіки при здійсненні природоохоронної діяльності; надання інвестору більш повної та об'єктивної інформації про можливість покриття йому понесених витрат; оптимізація розподілу інвестицій природоохоронного призначення між відповідними програмами, проектами, природоохоронними заходами, що забезпечує значне підвищення ефективності використання зазначених засобів.

6. Концептуальні, методологічні і методичні основи удосконалення економічного механізму залучення додаткових інвестицій у природоохоронну діяльність, що розроблені в дисертації, розширюють та поглиблюють цей механізм в напрямку визначення пріоритетних напрямків в охороні навколишнього середовища від негативного впливу на нього виробничо-господарських об'єктів на основі більш поглибленого визначення і аналізу економічних результатів, які можуть бути одержані від реалізації відповідних природоохоронних проектів і програм.

7. Підвищення стійкості екологічних систем забезпечує одержання додаткового прибутку від реалізації відповідних природоохоронних проектів і програм в обсягах, максимально покриваючих витрати інвесторів. Це у значному ступені підвищує інвестиційну привабливість регіону і зокрема природоохоронної діяльності в ньому.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Жарамани Зукан Нажиб. Совершенствование оценки экономической эффективности природоохранных инвестиций. - Одесса: Одесский государственный экологический университет, 2001. - 88 с.

2. Жарамани Зукан Нажиб. Экономико-экологическая привлекательность объекта и инвестиционный менеджмент / Б.В.Буркинский, В.Г. Ковалев, А.Л. Розмарина, Жарамани З.Н. и др. Проблемы инвестиционного менеджмента в природоохранной деятельности. - Одесса: Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины. - 2001. - С. 48-58 (Особистий внесок здобувача - розроблено теоретичні питання економіко-екологічної привабливості об'єктів при інвестиційному менеджменті).

3. Ковалев В.Г., Жарамани Зукан Нажиб Анализ эффективности природоохранной деятельности // Экономические инновации. - Одесса: Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины, 1999, Выпуск 6. - С. 26. (Особистий внесок здобувача - методичні основи аналізу ефективності природоохоронних заходів).

4. Жарамани Зукан Нажиб Вопросы инвестирования природоохранной деятельности // Економіка: проблеми теорії та практики. - Дніпропетровськ: Дніпропетровський національний університет, 2002, Вип. 144. - С. 3-9.

5. Жарамани Зукан Нажиб. Оценка инвестиционной привлекательности природоохранных программ // Економіка: проблеми теорії та практики. - Дніпропетровський національний університет,2002, віп.149.-с.15-25.

6. Jaramani Zoukan Najeeb. General assessment nature conservant state in Lebanon and its economic and social effects. - Beirut: Ministry of Education in Lebanon. Lebanese University. - 1998. - 44 p.

7. Jaramani Zoukan Najeeb Economic stimulation nature-conservant activity and its role in the ecological strategy in Lebanon. - Beirut: Ministry of Education in Lebanon. Lebanese University. - 1999 - 34 p.

Размещено на Allbest.ru

...