Перехідні процеси в економіці індустріального типу: зміст та методи структурування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський Національний Університет ім. В.Н. Каразіна

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук на тему: "Перехідні процеси в економіці індустріального типу: зміст та методи структурування"

Спеціальність 08.01.01 - Економічна теорія

Козуб Данило Анатолійович

Харків, 2002



Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному технічному університеті "Харківський політехнічний інститут" Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор

Гуревічов Маркс Михайлович,

Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут",

завідувач кафедри загальної економічної теорії

Офіційні опоненти - доктор економічних наук, доцент

Яременко Олег Леонідович,

Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна,

професор кафедри економічної теорії та економічних методів управління

кандидат економічних наук, доцент

Артьомова Тетяна Іванівна,

Харківський національний автомобільно-дорожній університет Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри економічної теорії та права

Провідна установа - Донецький національний університет ім. В.Стуса Міністерства освіти і науки України, кафедра економічної теорії, м. Донецьк

Захист відбудеться " 15 " лютого 2002 р. о 15¹⁵ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.01 Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна за адресою: 61077, Харків-77, площа Свободи, 4, ауд. V-67.

З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна за адресою: 61077, Харків-77, площа Свободи, 4

Автореферат розісланий " 15 " січня 2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Соболєв В.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Вихід економіки України з кризи пов'язаний з вирішенням проблем перехідного періоду, розвитком її державності і зміцненням економічного й інтелектуального потенціалу. Однією з умов проведення ефективної економічної і соціальної політики є чітке уявлення про те, що являє собою перехідна економічна система, якими є її властивості, особливості і методи прогнозування її поведінки та структурування перехідних процесів.

Перехідна економіка індустріального типу є економічною системою, за своєю внутрішньою природою принципово складнішою, ніж вихідна адміністративно-командна і цільова розвинута ринкова системи. Ця складність визначається як властивостями перехідних процесів як таких, так і багатогранністю соціальних перетворень, де економічна складова часто не є визначальної.

З одного боку, домінуючі економічні теорії свідомо обмежуються аналізом тільки економічних процесів, у той час як ключові для перехідної економіки неекономічні фактори залишаються без належної уваги. З іншого боку, інституціональний напрямок, що концентрує свою увагу на неекономічних факторах, обмежується якісним описом процесів і пошуком історичних аналогій.

Практика ринкових реформ вимагає органічної єдності теоретичних принципів і практичних механізмів їхнього впровадження і прогнозування наслідків. Таким чином, існує гостра необхідність у розробці теоретичних принципів і практичних методів, що дозволяють інтегрувати аналіз неекономічних факторів у математично формалізовану макроекономічну теорію.

Ступінь наукової розробки проблеми. Дана робота ґрунтується на дослідженнях вітчизняних і закордонних вчених у трьох напрямках. По-перше, загальні проблеми перехідності розробляють вітчизняні вчені М. Долішній, А. Гальчинський, В. Геєць, А. Гриценко, М. Гуревичов, І. Лукінов, А. Покритан, В. Тарасевич, а також закордонні вчені А. Бузгалін, А. Ілларіонов, Я. Корнаі, В. Мау, Р. Нурєєв. По-друге, у сучасних умовах особливу актуальність одержав розвиток інституціоналізму, як необхідної складової економічного аналізу в дослідженні перехідних процесів. У розвиток цього напрямку зробили великий внесок А. Городецький, В. Іноземцев, А. Колганов, І.С. Коропецький, Р. Капелюшніков, Р. Коуз, В. Маєвський, Д. Норт, А. Олейник, Ю. Ольсевич, В. Радаєв, А. Шастітко, О. Яременко.

По-третє, активно розвивається напрямок математичного моделювання. У ньому можна виділити напрямок, що заснований на використанні і розширенні балансових моделей, а також - нелінійного й імітаційного моделювання. Перший розвили і розробляють переважно вітчизняні і російські вчені Т. Бурлай, В. Геєць, В. Глушков, І. Кононенко, Б. Панасюк, Л. Шостак. Великий внесок в розвиток імітаційного моделювання зробили Б. Бергманн, Г. Ельясон, Т. Нейлор, Р. Шеннон.

У даній роботі, ґрунтуючись на досягненнях кожного з цих трьох напрямків, пропонується використання новітніх методів дослідження складних систем для інтеграції елементів різних теорій, зокрема інституціональної, у загальну модель системи перехідної економіки індустріального типу.

Дисертаційна робота виконувалась у відповідності з планом науково-дослідних робіт кафедри загальної економічної теорії Національного технічного університету "ХПІ" та є частиною наукових досліджень, проведених відповідно до ІNTAS-проекту "Реструктуризація промисловості в період української економічної трансформації зі спеціальною регіональною перспективою для Східної України"(№ державної реєстрації - ІNTAS-Ukraіne UA95-0280), що розробляється разом з факультетом економіки і менеджменту Університету Отто фон Герике, м. Магдебург (ФРН). Робота є частиною фундаментальної НДР (№ державної реєстрації 100U001082) "Дослідження процесів реструктуризації економіки України та їх впливу на покращення інвестиційного клімату".

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є аналіз проблеми перехідності, виявлення найістотніших характеристик перехідних процесів в економіці, розробка адекватних методів їхнього вивчення, структурування і прогнозування.

Для досягнення цієї мети були поставленні та вирішені такі задачі:

§ визначення сутності і змісту перехідного процесу в економіці;

§ типологія перехідних процесів в економічних системах;

§ дослідження перехідної економіки індустріального типу і виділення її найістотніших характеристик;

§ визначення теоретичних і практичних меж застосування методології різних економічних шкіл і напрямків;

§ аналіз інституціональних факторів, що істотно впливають на динаміку перехідної системи, але не враховуються в теоретичних моделях;

§ дослідження і розробка методів практичного використання багатокритеріального структурування економічної системи.

Предмет та об'єкт дослідження. Об'єкт дослідження - перехідна економіка індустріального типу. Предметом даного дослідження є перехідні процеси та методи їх структурування.

Методи дослідження. Для досягнення поставлених цілей використовуються системний підхід до аналізу економічних явищ, метод сходження від конкретного до абстрактного, аналіз і синтез категорій і понять, досягнення світової і вітчизняної наукової думки.

Робота базується також на використанні методу математичної абстракції, математичної моделі об'єкта дослідження. Крім того, використовуються методи математичної статистики для обробки макроекономічних даних, методи чисельної оптимізації. Дослідження базується на статистичних даних офіційних, незалежних і міжнародних організацій про Україну за 1995-2000 рр.

Наукова новизна результатів, що отримані особисто автором, полягає у наступному:

1. Встановлено, що існує тенденція інтеграції мікро-, макроекономічних і мегаскладових економічної науки в єдину теоретичну модель на розширеній методологічній базі, що включає в себе елементи різних економічних шкіл і напрямків(С.76).

2. Розкрито і досліджено тенденцію до відносного часового подовження й ускладнення перехідних станів в економічних системах, що актуалізує задачу їхнього вивчення(С.15).

3. Показано, що адекватний аналіз перехідної економіки в рамках існуючої наукової парадигми ускладнений такими особливими властивостями системи перехідної економіки як нестійкість, мінливість складу, нелінійність, зниження економічної ефективності (системна криза), внаслідок чого економічна наука змушена використовувати методологічний інструментарій інших наук (С.21).

4. Доведено, що збіг у часі процесів ринкової трансформації і постіндустріальних структурних зрушень визначає особливий статус перехідних економік індустріального типу як об'єкта економічного дослідження (С.26,31).

5. Доведено, що зростання трансакційних витрат і зміна їхньої структури обумовлені недостатнім розвитком інституціональних механізмів, і на цій основі зроблено висновок про пріоритетне значення інституціональних реформ для становлення ринкових механізмів оптимального розподілу і використання економічних ресурсів (С.34).

6. Показано, що необхідною умовою побудови адекватної теоретичної моделі перехідного стану є його комплексний аналіз на чотирьох рівнях: мікроекономічному, мезоекономічному, макроекономічному і мегаекономічному, що є взаємообумовленими, але не взаємопоглинаючими (С.91).

7. Обґрунтовано висновок про дестабілізуючий вплив низької частки доданої вартості як наслідку високої питомої ваги промислових галузей, і на цій основі доведено, що ефективним інструментом підвищення стійкості економічної системи може бути розвиток вертикально-інтегрованих, орієнтованих на кінцевого споживача, високотехнологічних виробництв, що сприяють збільшенню частки доданої вартості (С.31).

8. Розроблено метод багатокритеріального структурування в динамічній моделі шляхом інтеграції галузевої і регіональної структур національної економіки, який використано для дослідження перехідної економіки України (С.96,127).

9. Для використання в економічних дослідженнях і в економічній практиці розроблено методи відображення в моделі перехідної економіки зовнішньоекономічних факторів з урахуванням політики квотування й існування декількох основних валют (С.33,140).

Положення і висновки, викладені в пп. 2,4,6-9, сформульовані автором вперше, а пп.1,3,5 - істотно доповнюють ті, що існують в науковій літературі, та вносять в них часткову новизну.

Практичне значення отриманих результатів. Результати дослідження пояснюють залежності між факторами мікрорівня та мезо- й макроекономічними показниками, що може буди використано в процесах планування та прогнозування на регіональному та національному рівнях. Результати дослідження можна використати для викладання економічної теорії та інших економічних дисциплін, зокрема при читанні курсів "Макроекономіка", "Прогнозування і макроекономічне планування" на кафедрах економічної спрямованості, а також для підготовки спецкурсів з економічного моделювання.

Теоретичні та методологічні висновки можуть бути направлені до Держкомстату України для використання в моделюванні економічних процесів, в Харківську обладміністрацію як методичну основу для створення економічної моделі регіону.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження були повідомлені на конференції MіcroCAD'99 (Інформаційні технології: наука, техніка, технологія, освіта, здоров'я, м.Харків,1999р.) і на четвертій Всеукраїнській науково-методичній конференції з проблем економічної кібернетики (м. Харків, 2000р.)

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано сім статей загальним обсягом 1.83 д.а., у тому числі шість - у наукових фахових виданнях, обсягом 1.65 д.а.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури і додатків. Основний текст дисертації містить 172 сторінки машинописного тексту, 9 таблиць, 19 рисунків, список літературних джерел з 162 найменувань, а також 6 додатків.



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтована актуальність теми дисертації, визначена мета та задачі, предмет та об'єкт дослідження, сформульовані методологічні основи роботи, викладена наукова новизна отриманих результатів, їх теоретичне та практичне значення.

Перший розділ "Феномен перехідності в економічній теорії" присвячений проблемам перехідності. Розглянуто основні властивості перехідної економіки взагалі й індустріального її типу зокрема. Досліджено моделі ринкової трансформації.

Показано, що в даний час економічна наука знаходиться на "лінійному" відрізку свого розвитку, виділяючи як свій предмет лише функціональну економіку і відкидаючи неекономічні прояви. Доведено, що перехідні процеси в економічних системах відносно подовжуються та ускладнюються, їхнє вивчення стає все більш актуальним із практичної точки зору. Встановлено, що в постсоціалістичних перехідних економіках спостерігається накладення двох процесів: ринкової трансформації та руху до постіндустріального суспільства. Одночасність цих двох типів перетворень принципово ускладнює вивчення та моделювання перехідних економік індустріального типу.

У дисертаційній роботі проведене дослідження структури трансакційних витрат, що характеризується одночасним ростом ринкової й адміністративної складових, а також аномально високою часткою витрат, пов'язаних зі страхуванням ризиків, бухгалтерським обліком та юридичним захистом. Установлено, що низька частка доданої вартості свідчить про високу чутливість економіки України до дестабілізуючих факторів.

Другий розділ "Методологія дослідження перехідних процесів" присвячений методології дослідження перехідних процесів в економіці. Її основою має стати системний підхід, що є конкретизацією загальних принципів діалектики. Перехідна економіка має розглядатися як єдина система, однак її цілісність ослаблена руйнуванням функціональних зв'язків між її елементами. Роль неекономічних факторів у забезпеченні системної цілісності перехідної економіки значно зростає в порівнянні з економікою сталою, функціональною.

Досліджено як теоретичні, так і практичні аспекти багатокритеріального структурування економічної системи, що є найбільш адекватним методом аналізу перехідних систем. Слабкість методичної бази істотно гальмує розвиток економічної теорії в цьому напрямку.

Зроблений висновок про необхідність створення чотирьохрівневого комплексу моделей, який включає в себе особливості мікро-, мезо-, макро-, мегарівнів економічної системи і побудований за принципом "знизу-догори".

Третій розділ "Практичні аспекти моделювання перехідної економіки індустріального типу" містить аналіз поводження прикладної моделі України, дослідження реакції на різні дестабілізуючі фактори, зокрема зміну обмінного курсу валют, середнього рівня реальної заробітної плати.

Розроблена модель містить у собі не тільки галузеву структуру економіки України, але і її регіональну структуру. Виділяються чотири регіони України, кожен з яких характеризується певною питомою вагою у промисловому і сільськогосподарському виробництві. Обґрунтовані і реалізовані методи інтеграції декількох структуруючих критеріїв на прикладі галузевої і регіональної структур. У розділі розглянуті шляхи збільшення точності моделі, а також перспективи практичного її застосування.



ПІДСУМКИ ТА РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

1. Встановлено, що існує тенденція інтеграції мікро-, макроекономічних і мегаскладових економічної науки в єдину теоретичну модель на розширеній методологічній базі, що включає в себе елементи різних економічних шкіл і напрямків.

Еволюція економічної теорії, як і більшість інших процесів, характеризується циклічним повторенням вже пройдених етапів на якісно новому рівні. Подібно маятнику, розвиток теорії проходить через крайності і поступово наближається до деякого проміжного, компромісного стану. Але її розвиток на цьому не зупиняється, а ніби переходить в іншу площину.

Дотепер переважав цикл "мікро-макро" (класична і кейнсіанська школи), у даний час стає актуальним рух від економічного імперіалізму до переважання соціальних аспектів (неокласика та інституціоналізм). У найближчому майбутньому можна чекати появи нових "площин" розвитку економічної теорії, пов'язаних з розвитком постіндустріального суспільства, між полюсами "реальне-віртуальне", "індивідуальне-соціальне" і тощо.

Питання взаємозв'язку мікро- і макропроцесів є одним із ключових в економічній теорії. З цього приводу можна виділити дві основних позиції з цього приводу. Кейнсіанство акцентує свою увагу на макрофеноменах і підкреслює принципову їхню незвідність до процесів мікроекономічних. З цим положенням не можна не погодитися, тому що будь-яка система по визначенню являє собою щось більше, ніж суму її елементів. Неокласики засновують свої висновки на дуже жорстких припущеннях про поведінку економічних агентів, що дозволяють створити досить просту, з математичної точки зору, мікроекономічну модель. Така проста ідеалізована модель фірми логічно і математично коректно вписується в модель макроекономічну. Власне, саме така ідеалізація фірми і властивостей ринку і є слабким місцем неокласичного підходу.

Прихильники інституціонального підходу використовують описовий метод, теорію ігор і, найчастіше, елементи неокласичної мікроекономічної моделі для того, щоб створити не ідеалізовану, а реальну модель фірм і домогосподарств.

Таким чином, можна говорити про тенденцію інтеграції мікро (інституціоналізм і неокласичний аналіз), макроекономічних (переважно кейнсіанство) і мегаскладових (як прояв тенденції глобалізації всіх процесів) економічної науки в єдину теоретичну модель на розширеній методологічній базі, що включає в себе елементи різних економічних шкіл і напрямків. Така інтеграція визначається як вимогами практики, так і логікою розвитку самої економічної науки. Головною перешкодою розвитку цієї тенденції є відставання методичної бази, як проміжної ланки між теорією та практикою.

2. Розкрито і досліджено тенденцію до відносного часового подовження й ускладнення перехідних станів в економічних системах, що актуалізує задачу їхнього вивчення.

Історичний аналіз показує, що перехідний період з прискоренням темпів економічного розвитку відносно подовжується. Так, промислова революція як перехідний стан від доіндустріального до індустріального суспільства за тривалості складала близько 5% терміну існування попередньої формації. Наступний глобальний стрибок, науково-технічна революція, мав меншу абсолютну, але більшу відносну тривалість - близько 20%.

З іншого боку, перехідні процеси в країнах третього світу характеризуються ще й абсолютним подовженням переходу, терміни завершення якого важко передбачити навіть зараз. Цей феномен, можна пояснити впливом постіндустріальних структурних зрушень в економічно розвинених країнах.

Можна припустити, що існує деяка відносна постійна величина, що визначає масштаб часу в соціальних процесах та не піддається впливу НТП і загальної тенденції прискорення соціальних процесів. Подібно квантовому ефекту у фізиці, відносно постійний період зміни поколінь у соціальних системах накладає цілочислові обмеження на функціональні взаємозалежності в економіці.

Як наслідок, соціальні процеси стають у перехідній економіці вирішальним фактором, що визначає темпи перетворень. Екстраполюючи тенденцію відносного, а інколи, і абсолютного подовження перехідних станів, можна припустити, що стан перехідності буде грати усе більшу роль у житті суспільства, що й актуалізує задачу його вивчення.

3. Показано, що адекватний аналіз перехідної економіки в рамках існуючої наукової парадигми ускладнений такими особливими властивостями системи перехідної економіки як нестійкість, мінливість складу, нелінійність, зниження економічної ефективності (системна криза), внаслідок чого економічна наука змушена використовувати методологічний інструментарій інших наук.

Виділення переходу в якості самостійного, унікального стану системи порушує питання про коректність інтерполяції законів функціонування вихідної і кінцевої систем на перехідний стан між ними. Досвід дослідження перехідних процесів у добре вивчених областях природничих наук показує, що перехідний стан неможливо описати методами не тільки вихідної чи кінцевої систем, але і їхньою комбінацією. Тобто, перехідний стан - це особливий стан системи, що має якісно нові властивості.

Виходячи з діалектичного визначення перехідності як фази якісних змін, можна визначити найбільш загальні властивості перехідного стану як такого:

§ нестійкість, тобто нездатність системи після зовнішнього впливу повернутися до первісного стану як наслідок ослаблення внутрішньої структури;

§ мінливість складу, що виявляється в появі нових видів елементів, зникненні існуючих, а головне, в існуванні специфічних, тимчасових елементів і форм, характерних тільки для перехідного періоду;

§ нелінійність, переривчастість, що розуміється як послідовність якісних стрибків і лінійних ділянок кількісних змін;

§ зменшення ефективності функціонування, криза, погіршення характеристик системи, її ефективності як наслідок порушення сталих функціональних зв'язків.

Загальні властивості перехідної системи повною мірою виявляються в умовах перехідної економіки індустріального типу. На наш погляд, саме ці властивості перехідної системи в найбільшій мірі ускладнюють адекватне теоретичне відображення трансформаційних процесів. Існуюча наукова парадигма ґрунтується на припущенні, що економічна система повільно, лінійно еволюціонує, не змінюючи своєї внутрішньої структури, а її динаміка добре описується функціональними економічними залежностями.

Відображення перехідних процесів методами сучасної економічної теорії досить обмежене та потребує методологічного збагачення з боку інших наук. Так, властивість нестійкості можна адекватно відбити лише в еволюційних, імітаційних моделях, що поки не знайшли значного поширення. Переривчастість перехідних процесів важко відтворити навіть з використанням нелінійних моделей, тому що передбачається використання гладких функцій, що диференціюються, а характерне для перехідних економік розщеплення траєкторій розвитку традиційними методами не допускається.

Однак найбільш істотним недоліком існуючої наукової парадигми є її самообмеження дослідженням тільки економічних процесів чи поширення методів економічної теорії на соціальні процеси (економічний імперіалізм). У перехідний період функціональна, економічна складова суспільства послабляється настільки (економічна криза), що можна говорити про міжсистемний стан економічної сфери.

4. Доведено, що збіг у часі процесів ринкової трансформації і постіндустріальних структурних зрушень визначає особливий статус перехідних економік індустріального типу як об'єкта економічного дослідження.

Процеси в перехідних економіках є результатом не тільки ринкової трансформації, але й наслідком загальносвітових тенденцій руху до постіндустріального суспільства. Таким чином, спостерігається накладення двох типів перетворень: ринкового і постіндустріального. Збіг у часі двох типів перехідних процесів представляється закономірним і неминучим. З одного боку, командна економіка принципово не здатна до сприйняття цінностей постіндустріального суспільства, тому що демократизація і гуманізація всіх сфер життя суперечать основним принципам побудови централізованої економіки. З іншого боку, успішність ринкової трансформації визначається рівнем конкурентноздатності економіки у світовому масштабі, що, у свою чергу, залежить від її просунення в області нових технологій, тобто ступеню "постіндустріальності".

Таким чином, одночасність двох типів перехідних процесів є не випадковістю, а закономірністю: без ринкової трансформації неможливо перейти до нового технологічного укладу, але без зміни технологій результуюча ринкова система буде неконкурентоспроможною в рамках світового господарства.

З точки зору економічного аналізу, дослідження не одного процесу, а двох взаємопов'язаних означає необхідність використання принципово нового методичного інструментарію, що дозволив би перейти від одновимірного до багатовимірного наукового відображення процесів, що відбуваються в перехідній економіці.

5. Доведено, що зростання трансакційних витрат і зміна їхньої структури обумовлені недостатнім розвитком інституціональних механізмів, і на цій основі зроблено висновок про пріоритетне значення інституціональних реформ для становлення ринкових механізмів оптимального розподілу і використання економічних ресурсів.

Необхідність трансформації адміністративної економічної системи обумовлена, головним чином, її низькою ефективністю. Але, розглядаючи питання ефективності, необхідно виділити власне витрати ресурсів, обумовлені технологією виробництва, і трансакційні витрати, обумовлені, головним чином, інституціональними факторами. У цьому випадку ефективність різних економічних систем можна представити в наступному вигляді (див рис. 1):

Як випливає з рисунку, причина стійкості адміністративної економічної системи полягає в тому, що планове керування забезпечує менші трансакційні витрати, ніж розвинута ринкова система, а тим більше перехідна економіка. У той же час, планова економіка не може забезпечити настільки низький рівень сукупних витрат як в умовах ринкової економіки через такі причини як відсутність мотивації до більш ефективної, продуктивної праці через проведення політики соціального нівелювання; ресурсовитратна система ціноутворення і планування; розбіжність цінностей, цілей, пріоритетів керуючої системи і суспільства в цілому; придушення конкуренції в будь-яких формах як метод мінімізації трансакційних витрат через створення монополій, трестів, об'єднань тощо. перехідний економіка трансакційний витрата

Високий рівень трансакційних витрат в ринкових економіках (до 30-50%) є неминучою платою за функціонування ринкової інфраструктури і механізмів, що забезпечують, з одного боку, мінімізацію технологічних витрат, а з іншого боку, оптимальний розподіл ресурсів і максимізацію корисності (життєвого рівня). У довгостроковому плані комбінація високих трансакційних і низьких технологічних витрат є оптимальнішою, ніж властиве плановій економіці протилежне співвідношення.

Перехідна економіка характеризується одночасним ростом як трансакційних, так і технологічних витрат. Останні зростають через порушення традиційних планових потоків ресурсів, неповне завантаження потужностей, порушення технологічних процесів, їхнє відхилення від оптимального режиму тощо.

Трансакційна складова витрат зростає внаслідок існування двох протилежних механізмів економічної координації: адміністративного розподілу ресурсів і конкурентної ринкової інфраструктури, що формується. На відміну від сталих ринкових економік, де більша частина трансакційних витрат є платою за роботу конкурентного механізму, тобто витратами на рекламу, просування товарів, пошук партнерів, в перехідній економіці переважають витрати, пов'язані зі страхуванням ризиків і державним регулюванням. Таким чином, тягар трансакційних витрат лягає, головним чином, на дрібні та середні підприємства через відсутність кваліфікованих менеджерів, юристів та можливості лобіювати свої інтереси на державному рівні.

Таким чином, задачу оптимального плану реформ у скороченому вигляді можна представити як задачу мінімізації трансакційних витрат у перехідний період. Загальнотеоретичні і практичні дискусії в перехідних країнах переконують, що трансакційні витрати є надзвичайно важливою і динамічною складовою витрат більшості економічних суб'єктів. На жаль, звичайні макроекономічні моделі не містять у собі всі ті інституціональні фактори, що визначають механізм економічної координації і його ефективність. Трансакційний аналіз у вигляді детального відображення в моделі реальних економічних механізмів взаємодії та інституціональних факторів є найважливішої і невід'ємною складової моделювання перехідної економіки.

6. Показано, що необхідною умовою побудови адекватної теоретичної моделі перехідного стану є його комплексний аналіз на чотирьох рівнях: мікроекономічному, мезоекономічному, макроекономічному і мегаекономічному, що є взаємообумовленими, але не взаємопоглинаючими.

З погляду дослідника, економічна система у світовому масштабі може розглядатися як система складна і відкрита. Її складність полягає в тому, що усередині її можна виділити досить відособлені підсистеми, що мають свої унікальні властивості, закони поведінки, та, що найголовніше, не менш складну внутрішню структуру. Відкритість економічної системи виявляється в тому, що, як і будь-яка інша сторона людської діяльності, господарська, економічна активність знаходиться у взаємозв'язку і взаємозалежності з іншими її сторонами: соціальною, культурною, духовною тощо.

Охарактеризуємо економічну систему будь-якого рівня деяким набором показників, які можна згрупувати в такий спосіб:

1) випуск: обсяг перетворених ресурсів і вироблених благ;

2) ціни на вироблені блага й основні ресурси: сировина, робоча сила;

3) ціни на допоміжні ресурси;

4) соціальні змінні: рівень освіти, злочинності, безробіття;

5) екологічні змінні, ресурсозабезпеченість.

Продовжуючи думку вітчизняних вчених, формалізуємо чотири рівня економічних підсистем за впливом на ці групи показників.

Система мікрорівня - економічна система, цільова діяльність якої не впливає на економічну кон'юнктуру, соціальні й екологічні показники. Система мезорівня - регіональна економічна система, що характеризується залежністю соціальних і екологічних показників від цільової діяльності та відносною незалежністю цінових показників. Система макрорівня - відкрита національна економіка, у якій усі вищевказані показники є ендогенними, однак існують і екзогенні параметри, зокрема у вигляді кон'юнктури світового ринку. Система мегарівня - світова економічна система з дуже малою залежністю від зовнішніх факторів і внутрішньою визначеністю (ендогенністю) усіх показників.

Економічні системи різних рівнів мають принципово несхожі механізми функціонування і не можуть бути адекватно описані однією універсальною теорією чи моделлю. Рішення цієї проблеми бачиться в створенні комплексу моделей, що об'єднує в собі і координує більш-менш однорідні моделі економічних підсистем.

Актуальність такого підходу стосовно перехідної економіки полягає в тому, що на відміну від сталої ринкової системи, під час трансформаційного періоду не можна припускати, що показники однієї з систем не впливають на поведінку іншої. Таким чином, тільки адекватне відображення в моделі всієї сукупності зв'язків між процесами на мікро-, мезо-, макро- та мегарівнях дозволить наблизитися до економічних реалій трансформаційного процесу.

7. Обґрунтовано висновок про дестабілізуючий вплив низької частки доданої вартості як наслідку високої питомої ваги промислових галузей, і на цій основі доведено, що ефективним інструментом підвищення стійкості економічної системи може бути розвиток вертикально-інтегрованих, орієнтованих на кінцевого споживача, високотехнологічних виробництв, що сприяють збільшенню частки доданої вартості.

Використання методу міжгалузевого балансу, що базується на використанні коефіцієнтів проміжних витрат, показує, що більшість галузей української економіки мають дуже велику частку проміжних витрат і дуже низький, відносно розвинутих країн, рівень доданої вартості.

Частка проміжних витрат, у свою чергу, визначає довжину технологічного ланцюга, що використовується для виготовлення кінцевого продукту. Частка доданої вартості у 100%, і як наслідок відсутність проміжного споживання теоретично відповідають повністю автономному підприємству, що використовує власні ресурси і виробляє кінцеву продукцію. Частка доданої вартості на рівні 10% відповідає технологічному ланцюгу з десятків підприємств. Чим довше цей ланцюг, тим більш вразливою є галузь до дії дестабілізуючих факторів, таких як інфляція, коливання кон'юнктури, структурні зміни тощо. Для країн з розвинутою ринковою економікою є характерним створення так званих "вертикальних" корпорацій, що об'єднують весь технологічний процес не в останню чергу з міркувань економічної безпеки та стійкості.

Особливістю сфери послуг є велика частка доданої вартості, величина якої в Україні складає близько 70%, тоді як у галузях промисловості вона не перевищує 35%. Причиною такої різниці є той факт, що головним елементом витрат у сфері послуг є плата за людські ресурси, тобто, заробітна плата найманих робітників, що входить у суму доданої вартості.

Таким чином, значна питома вага промислових галузей та низький рівень доданої вартості в них робить економіку України менш стійкою в порівнянні з економіками постіндустріального типу.

З погляду економічного моделювання відносно низький рівень доданої вартості в цілому по всіх галузях підтверджує, що необхідно застосовувати модель міжгалузевого балансу для відображення матеріальних взаємозалежностей між галузями української економіки.

8. Розроблено метод багатокритеріального структурування в динамічній моделі шляхом інтеграції галузевої і регіональної структур національної економіки, який використано для дослідження перехідної економіки України.

Багатокритеріальне структурування є серйозною проблемою для більшості типів моделей. Мікроімітаційний підхід, що полягає в комп'ютерній імітації поведінки великої кількості економічних агентів, дозволяє достатньо просто структурувати модель за кількома ознаками, зокрема, за галузевою та регіональною.

Однією з головних переваг мікроімітаційних моделей є той факт, що вони, по суті, є синтезуючими, тобто результати моделювання являють собою підсумок узагальнення діяльності найнижчого рівня суб'єктів ринку. Звичайні макромоделі використовують зворотній підхід: макроекономічні показники (попит, пропозиція, інвестиції) розкладаються на складові по якомусь критерію (галузь, сектор, форма власності). Структуризація макроекономічної моделі за більш ніж одним критерієм призводить до вибухоподібного її ускладнення та труднощів інтерпретації результатів. Наприклад, моделі міжгалузевого балансу використовують математичний апарат матричної алгебри та, по суті, описуються лінійними залежностями. А динамічні макроекономічні моделі, навпаки, включають в себе лише кілька перемінних, але базуються на нелінійний диференційних залежностях. Поєднання ж в одній моделі як нелінійних залежностей, так і великої кількості перемінних є надзвичайно складною проблемою.

В мікроімітаційній моделі не існує проблеми дезагрегації, тому що кожний елемент моделі вже є нижчим рівнем економічної активності. Тому введення нового критерію зводиться лише до додавання до кожного елементу моделі додаткового атрибуту та наступному узагальненню даних за новою ознакою.

Для дослідження можливостей багатокритеріальної структуризації в мікроімітаційній моделі України був використаний не тільки галузевий, але й регіональний принцип структурування агентів. Для цієї мети кожна фірма отримала додатковий атрибут, що характеризує її приналежність до одного з чотирьох регіонів України. В модель також були внесені зміни, що дозволяють узагальнювати результати імітації в розрізі регіонів.

Серед інших, досліджувалося питання зміни об'ємів випуску продукції по регіонах в результаті зменшення енергоємності продукції. Було встановлено, що за таких умов темпи росту у промислових регіонах були б лише незначно вищі за темпи росту в аграрних регіонах.

Таким чином, використання додаткового критерію викликало лише кількісні зміни, але не призвело до корінною перебудови моделі. Отже, можливе включення і таких критеріїв, як форма власності, розмір підприємства, а також критеріїв для структуризації домашніх господарств по соціальним групам, демографічним ознакам їх членів тощо.

9. Для використання в економічних дослідженнях і в економічній практиці розроблено методи відображення в моделі перехідної економіки зовнішньоекономічних факторів з урахуванням політики квотування й існування декількох основних валют.

Національна економіка в сучасних умовах не може розглядатися як замкнута система, що не залежить від впливу зовнішніх факторів. Обсяги зовнішньої торгівлі України складають майже половину ВВП, отже, вплив світової кон'юнктури та політичних відносин з сусідніми країнами стає питанням економічної безпеки держави.

В представленій роботі пропонуються спеціальні методи детального відображення особливостей зовнішньої торгівлі України за двома основними напрямками. Перший напрямок зовнішньої торгівлі являє собою зв'язки з країнами СНД. Ці ринки характеризуються тим, що вони є, по-перше, сталими, тобто сформованими на базі старих коопераційних зв'язків, по-друге, їх обсяги зменшуються, по-третє, базовою валютою розрахунку є російський карбованець.

Другим напрямком зовнішньої торгівлі є ринки інших країн, так званого "далекого зарубіжжя", що характеризуються, по-перше, більш високим рівнем конкуренції та коливанням кон'юнктури, по-друге, високою привабливістю для вітчизняних виробників та перспективністю, по-третє, прив'язкою цін до твердих валют, зокрема, американського долара.

Для вирішення задачі реалістичного відображення зовнішніх економічних чинників запропоновано таке рішення. Зовнішня торгівля в моделі України структурована за ознаками галузі та регіону. Таким чином, для кожної галузі в моделі існує чотири агенти, кожен з яких втілює в собі імпорт чи експорт у країни СНД чи інші країни. Важливим атрибутом кожного такого агента є пропорції російського рубля та американського долару як базової валюти. Наприклад, імпорт російської нафти та газу розраховується в американських доларах, а експорт українського цукру прив'язаний до внутрішніх російських цін.

Встановлено, що диференціація зовнішньоекономічних потоків за напрямком торгівлі та базовою валютою, дає змогу детального аналізу політичних ризиків та коливань кон'юнктури на окремих ринках.

Для реалізації політики квотування, впливу антидемпінгових процесів, інших протекціоністських засобів в агентах, що реалізують зовнішньоекономічну діяльність, запропоновано використання таких механізмів формування попиту та пропозиції, що дозволяють за допомогою параметрів встановлювати максимум чи мінімум об'ємів ресурсів чи їхніх цін.



ВИСНОВКИ

У роботі досліджені особливості перехідної економіки індустріального типу, визначені причини неефективності застосування до неї традиційних методів моделювання. Проаналізовано роль трансакційних витрат ринкового і неринкового характеру, досліджені можливості відображення їх у прикладній моделі. Обґрунтовано необхідність застосування чотирьохрівневої системи економічних моделей з використанням мікроімітаційного підходу. Установлено, що низька частка доданої вартості свідчить про високу чутливість економіки України до дестабілізуючих факторів.

У представленій роботі розроблені методи структурування перехідної економіки індустріального типу; сконструйована базова модель економіки України, розроблені її структура і механізм; досліджена й інтегрована в модель галузева структура виробництва, споживання і зовнішньої торгівлі; перевірена відповідність поводження моделі теоретичним принципам і статистичним даним; досліджені обмеження, недоліки і перспективи подальшого розвитку моделі.

В дисертаційній роботі доведено, що для адекватного відображення перехідних процесів в економіці індустріального типу необхідно використовувати нові методичні підходи як для аналізу загальнотеоретичних проблем, так і нові методи формального відображення економічних процесів в математичних моделях.



СПИСОК РОБІТ, ЩО ОПУБЛІКОВАНІ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті, опубліковані у наукових фахових виданнях:

1. Козуб Д.А. Моделирование отраслевой и региональной структур Украины: микроимитационный подход// Технічний прогрес та ефективність виробництва: Вісник Харківського державного політехнічного універсітету.-№90.-Харків, 1999.- С.147-150.

2. Козуб Д.А. Перспективные направления моделирования переходной экономики //Технічний прогрес та ефективність виробництва: Вісник Харківського державного політехнічного універсітету.-№27.- Харків, 1999.- С.148-151.

3. Козуб Д.А. Микроимитационная модель Украины // Технічний прогрес та ефективність виробництва: Вісник Харківського державного політехнічного універсітету.-Випуск 91.-Харків, ХДПУ,2000.-С.55-58.

4. Козуб Д.А. Комплекс моделей переходной экономики//Технічний прогрес та ефективність виробництва: Вісник Харківського державного політехнічного універсітету.-№128.-Харків,2000.-С.119-123.

5. Козуб Д.А. Методы структурирования переходных процессов в экономике индустриального типа//Вестник Международного славянского университета. Серия "Экономика", т.4.- №3.- Харьков, 2001.- С.51-52.

6. Козуб Д.А. Інституціонально-інноваційно-інвестиційна модель перехідної економіки України//Економічний часопис.-2001.-№4.-С.20-24.

Інші статті:

7. Козуб Д.А. Микроимитационное моделирование в экономике //Информационные технологии: наука, техника, технология, образование, здоровье: Сборник научных трудов Харьковского государственного политехнического университета.-Вып.7, ч.4.-Харьков, ХГПУ, 1999.-С.215-218.



АНОТАЦІЯ

Козуб Д.А. Перехідні процеси в економіці індустріального типу: зміст та методи структурування. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01 - економічна теорія. - Харківський національний університет, Харків 2002.

У дисертаційній роботі здійснене узагальнення, теоретичне і практичне рішення актуальної задачі структурування перехідних процесів в економіці індустріального типу.

У роботі детально досліджені як теоретичні, так і практичні аспекти багатокритеріального структурування економічної системи, а також запропоновані нові методи. Проаналізовано роль трансакційних витрат ринкового і неринкового характеру, досліджені можливості відображення їх у прикладній моделі. Обґрунтовано необхідність застосування чотирьохрівневої системи економічних моделей з використанням мікроімітаційного підходу. Установлено, що низька частка доданої вартості свідчить про високу чутливість економіки України до дестабілізуючих факторів.

Ключові слова: перехідні процеси, структурування, галузева та регіональна структури, інституціоналізм.



ANNOTATION

Kozub D. A. Transition processes in industrial economy: content and methods of structuring. - Typescript.

The thesis for the scientific degree of candidate of economics, speciality 08.01.01. - economic theory.- Kharkiv National University, Kharkiv, 2002.

The thesis is devoted to the generalization, theoretical and practical solution of urgent problem of transition processes structuring in the industrial economy.

Theoretical and practical aspects of multicriterion structuring were investigated and some new methods were proposed. Transaction costs of market and non-market nature were analyzed and the possibility of their reflection in applied model was examined. It was proven that it is necessary to use four-level system of economic models having applied microsimulation method. It was established that low level of added value implies high sensitivity of Ukrainian economy to destabilizing factors.

Key words: transition, structuring, multicriterion, modeling, branch-wise and regional structures, institutionalism.



АННОТАЦИЯ

Козуб Д.А. Переходные процессы в экономике индустриального типа: содержание и методы структурирования. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.01.01 - экономическая теория. - Харьковский национальный университет, Харьков, 2002.

В диссертационной работе осуществлено обобщение, теоретическое и практическое решение актуальной задачи структурирования переходных процессов в экономике индустриального типа.

Показано, что в настоящее время экономическая наука находится на "линейном" отрезке своего развития, выделяя в качестве своего предмета лишь функциональную экономику и отбрасывая неэкономические проявления. Переходное состояние в экономике представляется не случайным явлением, а неизбежным этапом в развитии любой экономической систе-мы. В работе доказано, что переходные процессы в экономических системах относительно удлиняются, их изучение становится все более актуальным с практической точки зрения. Переходная экономика обладает такими свойствами как неустойчивость, непостоянство состава, нелинейность, снижение экономической эффективности (системный кризис). Эти свойства препятствуют адекватному анализу переходной экономики в рамках существующей научной парадигмы.

Установлено, что в постсоциалистических переходных экономиках наблюдается наложение двух процессов: рыночной трансформации и движения к постиндустриальному обществу. Одновременность этих двух типов преобразований определяет особый статус переходных экономик индустриального типа как предмета экономической теории.

В диссертационной работе проведено исследование структуры трансакционных издержек, характеризующейся одновременным ростом рыночной и административной составляющих, а также аномально высокой долей издержек, связанных со страхованием рисков, бухгалтерским учетом и юридической защитой. Установлено, что низкая доля добавленной стоимости свидетельствует о высокой чувствительности экономики Украины к дестабилизирующим факторам.

Установлено, что основой методологии исследования переходных процессов в экономике должен стать системный подход, являющийся конкретизацией общих принципов диалектики. Переходная экономика должна рассматриваться как единая система, однако ее целостность ослаблена разрушением функциональных связей между ее элементами. Роль неэкономических факторов в обеспечении системной целостности переходной экономики значительно возрастает по сравнению с экономикой функциональной.

В работе детально исследованы как теоретические, так и практические аспекты многокритериального структурирования экономической системы. Показано, что слабость методической базы существенно тормозит развитие экономической теории в этом направлении. В работе обобщены и предложены новые методы многокритериального структурирования экономических систем.

Дезагрегирование традиционных моделей связано со взрывообразным ростом их сложности, но обойтись без учета особенностей микро-уровня невозможно. В работе сделан вывод, что оптимальным решением этой проблемы является создание четырехуровневого комплекса моделей, включающего в себя особенности микро-, мезо-, макро-, мегауровней экономической системы и построенного по принципу "снизу-вверх".

Проведенное исследование расширяет набор доступных инструментов исследования переходной экономики и акцентирует внимание на тех ее особенностях, которые должны быть учтены в прикладных моделях. Часть результатов сформулирована в виде методических рекомендаций по созданию прикладной модели Украины.

Ключевые слова: переходные процессы, структурирование, отраслевая и региональная структуры, институционализм.

Размещено на Allbest.ru

...