Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Донецька державна академія управління

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з державного управління

Спеціальність 25.00.04 - Регіональне управління

Удосконалення державного регулювання інвестиційною діяльністю в регіоні

Кірнос Інна Олександрівна

Донецьк 2002

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Донецькій держаній академії управління Міністерства освіти і науки України (м.Донецьк).

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор Дорофієнко Вячеслав Володимирович, Донецька держана академія управління Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри менеджменту у невиробничій сфері

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Козаченко Ганна Володимирівна, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Міністерства освіти і наук України, завідувач кафедри менеджменту (м. Луганськ);

кандидат економічних наук, доцент Лєтніков Микола Степанович, Донбаська державна академія будівництва і архітектури Міністерства освіти і наук України, доцент кафедри “Менеджмент організацій і право” (м. Макіївка)

Провідна установа - Хмельницький інститут регіонального управління та права (м.Хмельницький), кафедра регіонального та муніципального управління

Захист відбудеться “4” липня о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 11.107.01 Донецької державної академії управління Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м.Донецьк, вул. Челюскінців, 163 а.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Донецької державної академії управління Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м.Донецьк, вул. Челюскінців, 163 а.

Автореферат розісланий “31“ травня 2002 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Клейнер Я.С.

1. Загальна характеристика роботи

інвестиційний ранжування ризиковість

Актуальність теми. Низька адаптованість більшості підприємств до нових умов господарювання істотно стримує процеси реструктуризації вітчизняної економіки. Необхідність значних капітальних вкладень для подолання економічної кризи і забезпечення швидкого зростання надає особливої ваги питанням, пов'язаним з організацією планування, регулювання і управління інвестиційною діяльністю як на загальнодержавному рівні, так і на мікрорівні. Адже саме інвестиції сприяють зростанню бюджетних доходів, зниженню рівня залежності від імпорту і розвитку експортного потенціалу країни, прискоренню темпів структурної перебудови економіки, збільшенню рівня комплексного використання сировинних ресурсів, впровадженню сучасних технологій і "ноу-хау", збільшенню обсягів капіталовкладень і зростанню ефективності їх реалізації, підвищенню адаптації підприємств до умов конкурентного середовища, зростанню зайнятості і ін.

Теоретичним проблемам організації інвестиційної діяльності в умовах переходу до ринку та методичним питанням оптимізації інвестиційної діяльності на мікрорівні присвячено чимало праць.

Водночас масштаби і рівень наукової розробки таких проблем як закономірності трансформації економічного змісту інвестиційної діяльності у процесі переходу до ринку, механізми формування інвестиційного потенціалу підприємств і його ефективної реалізації в нових умовах господарювання, організація моніторингу інвестиційної діяльності, на нашу думку, є недостатніми з погляду методологічного забезпечення розвитку інвестиційної діяльності в Україні. Також суперечливими є підходи до реформування політики держави в галузі інвестицій і забезпечення її ефективності.

Необхідність зростання інвестиційної активності в Україні і зокрема в регіонах, підвищення ефективності роботи вітчизняних і іноземних інвесторів потребують пошуку нових шляхів і підходів до формування державної політики з організації управління, планування і регулювання інвестиційною діяльністю, чим і зумовлений вибір теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано у відповідності з тематикою науково-дослідних робіт Донецької державної академії управління, яку затверджено на засіданні Вченої Ради ДонДАУ 28.01.99 р., № 99.06.1 і 99.06.2 (номера держреєстрації 0199U003653 і 0199U003654), а також Договором про наукову і творчу співдружність між кафедрою менеджменту у невиробничій сфері та відділом проблем ефективного використання виробничого потенціалу Інституту економіки промисловості НАН України в 1999-2001 роках. Внесок автора полягає у визначенні концептуальних підходів до реформування державної інвестиційної політики, що включає в себе напрямки її структуризації для забезпечення основних економічних умов активізації інвестиційної діяльності, параметри, за якими необхідно здійснювати регулювання інвестиційних процесів в регіонах та заходи, спрямовані на створення сприятливого інвестиційного клімату в Україні.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обгрунтування необхідності реформування державної інвестиційної політики і можливості ефективної взаємодії (взаємозв`язків) державного та регіонального регулювання інвестиційною діяльністю у єдиному механізмі управління економікою.

Для досягнення поставленої мети дослідження вирішено такі наукові і практичні задачі:

проаналізовано сучасну державну політику організації управління і регулювання інвестиційною діяльністю в регіонах України, на підставі критеріїв задіяності інвестиційного потенціалу підприємств в умовах трансформації економічної системи;

проаналізовано існуючі підходи до класифікації інвестицій, які б відповідали вимогам сьогодення, і в зв`язку з цим розроблено класифікаційну схему;

обґрунтовано необхідність структуризації інвестиційної політики для забезпечення основних економічних умов активізації інвестиційної діяльності;

запропоновано параметри, за якими необхідно здійснювати регулювання інвестиційних процесів в регіонах;

запропоновано заходи, спрямовані на створення сприятливого інвестиційного клімату в Україні та її регіонах;

визначено функціональну роль моніторингу в регулюванні інвестиційної діяльності і розроблено механізм організації системи моніторингу інвестиційної діяльності;

запропоновано пріоритетні регіональні напрямки реалізації інвестиційної політики.

Об'єктом дослідження є державне регулювання інвестиційною діяльністю в регіоні. Предметом дослідження є принципи, методи і практичні аспекти, щодо реформування державної інвестиційної політики.

Методи дослідження. Теоретичною основою досліджень є загальнонаукові принципи проведення комплексних досліджень. В роботі використано системний аналіз (при формуванні класифікаційних ознак, які дозволяють охопити найголовніші напрямки реалізації інвестицій, тим самим підводячи до можливості більш глибокого розкриття економічної суті самої інвестиційної діяльності, як категорії, що характеризує сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави, щодо реалізації інвестицій); метод ієрархічної декомпозиції і системно-структурний аналіз (при формуванні і характеристиці факторів, що визначають інвестиційний клімат в Україні); функціональний підхід (при розробці схеми контролю за ходом реалізації інвестиційних проектів в спеціальних економічних зонах та спеціальному режимі інвестиційної діяльності); метод імітаційного моделювання (при розробці схеми побудови інфраструктурної системи інвестиційної діяльності та механізму організації системи моніторингу інвестиційної діяльності).

Наукова новизна одержаних результатів. Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає в обгрунтуванні заходів щодо удосконалення державного регулювання інвестиційною діяльністю в регіоні.

Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає в такому:

удосконалено схему класифікації форм інвестицій, яка дозволяє охопити найголовніші напрямки реалізації інвестицій, тим самим підводячи до можливості більш глибокого розкриття економічної суті самої інвестиційної діяльності, як категорії;

визначено концептуальні підходи до реформування державної інвестиційної політики, що включає в себе напрямки її структуризації для забезпечення основних економічних умов активізації інвестиційної діяльності, параметри, за якими необхідно здійснювати регулювання інвестиційних процесів в регіонах, заходи, спрямовані на створення сприятливого інвестиційного клімату в Україні;

розроблено механізм організації системи моніторингу інвестиційної діяльності, зокрема, вказано шляхи інформаційно-аналітичного забезпечення процесу прийняття інвестиційних рішень на підставі формування інформаційного поля, моделювання стратегії розвитку і проведення оперативної оцінки альтернатив інвестиційних рішень і чинників зміни інвестиційного клімату;

запропоновано напрямки раціоналізації масштабів і структури іноземного інвестування в Україні, зокрема, визначено комплекс заходів щодо створення конкурентного ринкового середовища, забезпечення позитивного іміджу нашої країни в світі та налагодження ефективного державного регулювання руху і використання закордонних капіталів;

розвинуто механізм оптимізації інвестиційної діяльності підприємства в умовах переходу до ринку на підставі оцінки співвідношення ефективності і ризиковості інвестиційних видатків під час планування інвестицій.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблені в дисертації підходи, засоби й отримані результати являють собою методичну базу, щодо удосконалення державного регулювання інвестиційною діяльністю в регіоні, яка передбачає напрямки структуризації державної інвестиційної політики, параметри за якими необхідно здійснювати регулювання інвестиційних процесів в регіонах, та заходи спрямовані на створення сприятливого інвестиційного клімату в Україні та її регіонах.

До числа результатів, що мають найбільше практичне значення, належать пропозиції щодо:

обґрунтування і застосування нових класифікаційних форм інвестицій;

структурування факторів, що визначають інвестиційний клімат в Україні;

розробки схеми побудови інфраструктурної системи інвестиційної діяльності;

розробки механізму організації системи моніторингу інвестиційної діяльності.

Окремі результати та пропозиції стосовно організації системи моніторингу інвестиційної діяльності знайшли практичне застосування у процесі вдосконалення роботи головного управління економіки Донецької облдержадміністрації. Положення дисертаційної роботи про механізми підвищення ефективності організації інвестиційної діяльності в Україні було використано для розробки розділу Програми економічного і соціального розвитку з питань регіональної інвестиційної політики на 2000-2005 роки, формування концепції створення сприятливого інвестиційного клімату у Донецькій області (довідка 15-11/18-211 від 19.12.01 видана Головним управлінням економіки Донецької облдержадміністрації).

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки і висновки дисертаційної роботи є результатом самостійно проведених досліджень автора в області удосконалення державного регулювання інвестиційною діяльністю в регіоні. Внесок автора в колективно опубліковані роботи конкретизовано у списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Отримані результати наукових досліджень, висновки і пропозиції доповідалися, обговорювалися і схвалені на науково-методичній конференції “Інформаційні технології в освіті і управлінні” (м. Нова Каховка, 2000 р.), на науково-практичній конференції “Проблеми планування промислового виробництва в умовах ринкової економіки” (м. Алушта, 2000 р.), на науково-практичній конференції “Роль соціального менеджменту в інтелектуалізації суспільства” (м. Слав'яногірськ, 2001 р.).

Публікації. Основні результати досліджень опубліковано в 12 наукових працях, серед яких 1 навчальний посібник, 4 статті у наукових журналах, 4 у збірниках наукових праць, 3 публікації у матеріалах наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій 17,1 д.а., з яких автору належить 4,5 д.а.

Структура й обсяг роботи. Дисертаційна робота складається з вступу, трьох розділів, висновку, викладених на 171 сторінках машинописного тексту. Матеріали дисертації містять 19 рисунків, 12 таблиць, які наведено на 32 сторінках. Список використаних джерел із 207 найменувань приведено на 16 сторінках, 9 додатки - на 27 сторінках.

2. Основний зміст дисертаційної роботи

У дисертації захищаються нові теоретичні, методичні та практичні положення щодо удосконалення державного регулювання інвестиційною діяльністю в регіоні.

Розділ 1. Теоретичні основи організації інвестиційної діяльності в умовах зміни економічної системи держави.

Ефективне функціонування регіональної економіки, забезпечення високих темпів її розвитку в умовах ринкової трансформації методів управління в значній мірі визначено рівнем та діапазоном інвестиційної діяльності в державі. Перехід на ринкові методи господарювання істотно змінює теоретичні підходи та практичні шляхи вирішення народногосподарських проблем, а значить й тих з них, які стосуються інвестиційної діяльності.

Тому дослідження економічного змісту інвестиційної діяльності продиктоване необхідністю створення ефективного механізму її організації відповідно до нових умов господарювання і, зрозуміло, вимагає теоретичного осмислення суті та специфічного змісту ключової категорії "інвестиції" в перехідний період.

Аналізуючи структуру категорії "інвестиційна діяльність" в умовах становлення ринкової економіки, в дослідженні зроблено висновок, що інвестиції вже не центрально регульовані, які базуються на суспільній формі власності, але і не ринкові, саморегульовані, що стимулюються приватним інтересом підприємців. Сутність інвестицій як реальних і фінансових вкладень доходу, що заощаджується для забезпечення безперервного функціонування виробництва і одержання у майбутньому очікуваного економічного і соціального ефекту, виявляється в поточний момент через складну взаємодію відмираючих і народжуваних форм господарювання, що сприяють та протидіють цьому процесу. В цілому, економічний зміст інвестиційної діяльності в перехідний період визначає вплив як елементів планової, так і ринкової економіки. Для більш глибокого розкриття характеру і структури цієї категорії необхідно розширення сфери конкуренції, вдосконалення засобів оцінки величини інвестицій і аналізу їх ефективності у вартісній формі, наявність різноманітних джерел інвестиційного капіталу.

В роботі показано, що посилення регулюючого впливу ринкових важелів на фінансово-господарську діяльність підприємств зумовлює ситуацію, коли при організації інвестиційної діяльності особливого значення набуває процес прийняття інвестиційних рішень, невід'ємною частиною якого є якісна оцінка інвестицій. Будь-яка схема такої оцінки повинна базуватись на класифікації типів інвестицій. Існує декілька підходів щодо ознак і способів їх класифікації, але кожен з підходів повно не розкриває економічну суть інвестицій, не дозволяючи тим самим виявити системний зв'язок, який є між ними та іншими вартісними категоріями -- грошима, фінансами, кредитом, прибутком (доходами) і цінами. У цьому зв`язку у дисертації запропоновано систему класифікаційних ознак, яка дозволяє охопити найголовніші напрямки реалізації інвестицій, тим самим підводячи до можливості більш глибокого розкриття економічної суті самої інвестиційної діяльності як категорії, що характеризує сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій.

Кожна форма, в свою чергу, передбачає об'єднання інвестицій в окремі групи. При такій системі класифікаційних ознак розкриваються стимули, які спонукають до вкладення капіталу (мета інвестування), чого не розглядається у жодній із проаналізованих форм класифікації інвестицій. Крім того, стає можливим проведення аналізу ефективності інвестицій відносно поставленої мети і функціональних завдань простого чи розширеного відтворення фондів. Запропонована система класифікації форм інвестицій значно розширює поняття джерел походження інвестиційного капіталу, оскільки основну увагу зосереджено саме на каналах його надходження, а не просто на формі власності.

Зрозуміло, що даний підхід до класифікації інвестицій не є універсальним, а тому може бути безліч інших способів їх групування.

В дослідженні запропоновано формування оптимальної програми інвестиційної діяльності підприємства на основі принципу ранжування проектів за критеріями ефективності, ризику або їх поєднання. Оптимальна інвестиційна програма в цьому випадку буде визначена як сукупність упорядкованих інвестиційних проектів, накопичені інвестиційні затрати яких не перевищують наявних грошових засобів.

Сформовано пропозиції щодо виправлення негативних тенденцій у проблемі стимулювання іноземного інвестування в економіку України.

Розділ 2. Дослідження передумов формування інвестиційного клімату в регіоні.

Теоретичні дослідження змісту і економічної суті інвестиційної діяльності і механізмів її організації в умовах ринкової трансформації економіки дозволили підійти до аналізу інвестиційних процесів, які відбуваються в Україні, і вже на його основі спробувати виробити оптимальні шляхи виходу із інвестиційної кризи. Звертаючись до світового досвіду, можна констатувати той факт, що інвестиційна активність на ринку знаходиться у прямій залежності від інвестиційного клімату в країні.

В дослідженні визначено чим визначається інвестиційний клімат. Проаналізовано ряд факторів, які засвідчують значний інвестиційний потенціал України. Перед усім це наявність високого природно-ресурсного потенціалу, насиченість та різноманітність якого створює базу для широкої інвестиційної діяльності в Україні. Не менш привабливими є рекреаційні ресурси, демографічні фактори, рівень освіти. За рівнем розвитку промислового виробництва Україна посідає одне із провідних місць у світі, зокрема, за видобутком залізної руди і виробництвом сталі. З часів колишнього Союзу наша країна володіє величезним економічним потенціалом у галузях ВПК, де криється можливість для розвитку інвестиційного співробітництва у конверсійному напрямку. Перспективними є чорна і кольорова металургія, які становлять майже чверть усього промислового виробництва, 75% якого зосереджено у Дніпропетровському та Донецькому регіонах. Таку ж частку у виробничому секторі посідають підприємства машинобудування. Великі можливості мають підприємства хімічного та нафтохімічного комплексу, легкої промисловості, будівельних матеріалів. Проте зрозуміло, що для реалізації цього інвестиційного потенціалу необхідні відповідні економічні умови, які включають в себе фінансову стабілізацію, розвинутість фондового ринку, стабільну і гнучку систему комерційного законодавства, ефективну податкову систему тощо. Продовжує залишатись цілий ряд факторів, вплив яких негативно позначається на інвестиційному кліматі України, що породжує цілу низку соціально-економічних та політичних проблем. Загострення економічної кризи супроводжується постійним погіршенням макроекономічних показників.

Аналізуючи основні недоліки фінансово-кредитної системи, визначено, що до сьогоднішнього дня в Україні не створено ефективного механізму акумулювання вільних грошових коштів. І навіть таке позитивне рішення Кабінету Міністрів як випуск державних облігацій для продажу фізичним особам так і не дало бажаних результатів, оскільки не забезпечено їх високу дохідність і надійність. Те ж саме стосується і інших фінансових вкладень населення і юридичних осіб. Необдуманість кредитної політики держави також суттєво знижує ефективність фінансово-кредитної системи. Фактором, що викликає серйозне занепокоєння, є система законодавства. Як і сім років назад їй притаманна риса повної непередбаченості через непостійність законів і нормативних актів, які приймає Верховна Рада України. Яскравим прикладом може бути хронологія законодавчого регулювання іноземних інвестицій. Непостійність законодавства доповнено його недосконалістю. Тут мова йде про відсутність податкової реформи, неврегульованість питань платежів, законодавство про амортизацію основних фондів підприємств, яке не відповідає вимогам часу і т. ін.

Питання податкової реформи сьогодні посідає головне місце серед пріоритетів економічної політики держави. Аналіз податкової системи в Україні переконує в тому, що ставки податків встановлюють переважно емпіричним методом на базі забезпеченості державних видатків. У розвинутих економіках, як правило, застосовують метод економіко-математичного моделювання, який орієнтований на виявлення впливу розміру податку на поведінку платників, тим самим забезпечуючи постійне зростання ефективності діяльності бізнесу у майбутньому.

Об'єктивність впливу зазначених факторів була підсилена досить незначною увагою держави на початкових етапах трансформації економіки України до питань створення цивілізованого фондового ринку, що зумовило різке відставання його формування, істотно знизило інвестиційну активність приватизації. Тому на практиці ми маємо ситуацію, коли з усього обсягу іноземних капіталів, які поступають на наш ринок, лише 2 % йде на купівлю пакету акцій українських підприємств.

Враховуючи все це, в дисертації зроблено висновок, що інвестиційна політика держави в галузі реструктуризації промислово-технічної бази економіки не виконує своєї функції адаптації господарських суб'єктів до роботи в ринкових умовах, тим самим значно знижуючи інвестиційний потенціал усього промислового комплексу, що також істотно впливає на погіршення інвестиційного клімату в Україні.

В дисертації проведено також дослідження передумов формування інвестиційного клімату в регіоні (на прикладі Донецької області). Обґрунтовано, що вирішення найбільш актуальних соціально-економічних проблем в області в значній мірі буде залежати від розвитку інвестиційних процесів. Залучення зовнішніх інвестицій в область - необхідна передумова для реконструкції та технічного переозброєння підприємств всіх галузей народного господарства, вирішення проблем зайнятості, розробки та розширення випуску конкурентоспроможної продукції.

З метою залучення зовнішніх інвестицій в регіон передбачається законодавчим шляхом надати статус територій пріоритетного розвитку містам і селищам, де відбувається ліквідація вугільних шахт або скорочується виробництво інших містоутворюючих галузей.

В роботі проведено також дослідження інвестування в умовах дії Закону України “Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області”.

Розділ 3. Удосконалення державного регулювання інвестиційною діяльністю в регіоні.

Проведений аналіз інвестиційного клімату в Україні та її регіонах і сам процес розвитку інвестиційної діяльності підтверджують той факт, що сучасна політика держави не забезпечує ефективного механізму організації інвестиційної діяльності. Це зумовлює необхідність вироблення нових підходів до формування державної інвестиційної політики. У зв`язку з цим проведено уточнення основних її принципів. Враховуючи особливу важливість подолання подальшого падіння виробництва і нарощування інвестиційного потенціалу української економіки, в дисертаційному дослідженні запропоновано будувати інвестиційну політику за наступними принципами:

послідовна децентралізація інвестиційного процесу шляхом розвитку різноманітних форм власності, підвищення ролі внутрішніх (власних) джерел нагромаджень підприємств для фінансування їх інвестиційних проектів;

державна підтримка підприємств за рахунок централізованих інвестицій при перенесенні центру ваги із безповоротного бюджетного фінансування на кредитування на поворотній і платній основі. Збереження безповоротного бюджетного фінансування переважно для соціально-важливих об'єктів, які мають некомерційний (неприбутковий) характер і не володіють власними джерелами фінансування;

розміщення обмежених централізованих капітальних вкладень і державне фінансування інвестиційних проектів виробничого призначення здійснювати строго у відповідності із прийнятими державними цільовими програмами і виключно на конкурсній основі, відмовившись від практики пріоритету "чужих" перед "своїми". Обов'язковою умовою прийняття рішень про фінансування повинна стати попередня експертиза кожної інвестиційної програми (проекту) на предмет її відповідності цілям і пріоритетам соціальної економічної політики, окупності централізованих капітальних вкладень;

посилення державного контролю за цільовим витрачанням засобів державного бюджету, які направляються на інвестиції у формі безповоротного фінансування і кредитування;

значне розширення практики спільного (дольового) державно-комерційного фінансування інвестиційних проектів, в тому числі, із залученням капіталів із країн СНД і приватного бізнесу. Така практика повинна сприяти заміщенню недостатності централізованих засобів для виконання державних програм капітального будівництва;

використання частини централізованих інвестиційних (кредитних) засобів на реалізацію високо ефективних і швидко окупних інвестиційних проектів і об'єктів малого бізнесу, особливо у стратегічних галузях для прискорення структурно-технологічної перебудови виробництва;

вдосконалення нормативної бази з метою покращення інвестиційного клімату і створення ефективної ринкової інфраструктури.

Перехід на ці принципи формування інвестиційної політики вимагатиме посилення державного регулювання інвестиційною діяльністю. При цьому основну увагу слід зосередити на ринкових регуляторах, таких як податковий (зниження податків, податкові пільги, норми прискореної амортизації, її індексація), фінансово-кредитний (регулювання облікової і кредитних ставок банків), ціновий (зниження цін на енергоносії і зменшення транспортних тарифів) і митний (ліцензування імпортно-експортних операцій, зниження митних зборів). Уряд повинен відрегулювати динаміку співвідношення таких найважливіших макроекономічних показників як обсяги і структура ВВП з обсягом і структурою грошей і цінних паперів в економічному обороті. Це -- одна із першочергових функцій держави, без чого взагалі неможлива економічна стабілізація в умовах переходу до ринку.

Посилення державного регулювання інвестиційною діяльністю повинно передбачати введення тимчасового режиму інвестиційного контролю в державному і недержавному секторах економіки, який би був спрямований на підвищення норми накопичення за рахунок відповідної капіталізації господарських доходів і національного доходу та повного використання фінансових ресурсів, що залишаються у розпорядженні підприємств від зменшення податків (інвестиційний кредит, амортизація і т.п.) на визначені цілі -- інвестиції, поповнення оборотних коштів, збільшення заробітної плати і т. ін.

Враховуючи результати дослідження сучасного стану інвестиційного клімату в Україні та досвід організації інвестиційної діяльності за кордоном, запропоновано зосередитись, в першу чергу, на реформуванні інфраструктурного комплексу і системи законодавства.

При здійсненні інституційної реформи особливе місце повинно займати створення інфраструктурної системи інвестиційної діяльності, основу якої складатимуть два елементи: інституційні комплекси інвестиційного менеджменту і ринкового механізму.

В основу побудови системи покладено принцип комплексного поєднання нормативного, фінансового та інформаційно-аналітичного забезпечення інвестиційного процесу. В свою чергу, інституційний комплекс інвестиційного менеджменту запропоновано створити на основі моделі із трьох елементів. Основу першого елементу спадатимуть державні законодавчі і виконавчі інститути (Верховна Рада України, Кабінет Міністрів, Палата незалежних експертів з питань іноземних інвестицій при Президенті України і деякі інші).

Другим елементом інституційного комплексу інвестиційного менеджменту повинні стати банки довгострокового фінансування. Вони повинні виконувати функцію обслуговування інвестицій без здійснення деяких традиційних банківських операцій (торгівельне фінансування, розрахунки і платежі, обслуговування кредитних карток і т.ін.).

Третій елемент будуть складати структури, які формуватимуть потужну сітку консалтингових та інформаційних структур.

Ефективна організація інвестиційної діяльності в країні неможлива без наявної точної інформації про стан інвестиційного ринку, характер процесів, що відбуваються на ньому, про чинники інвестиційного клімату, які безпосередньо визначають напрямки розвитку інвестиційної діяльності і динаміку їх впливу. Тому при переході до ринкової економіки виникає потреба у організації системи моніторингу інвестиційної діяльності.

В дисертації запропоновано механізм організації системи моніторингу інвестиційної діяльності. В основу цього механізму покладено: інформаційне поле, моделювання стратегії розвитку та оперативний моніторинг.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1 Механізм організації системи моніторингу інвестиційної діяльності

Висновки

У дисертації досліджено комплекс проблем пов`язаних з удосконаленням державного регулювання інвестиційною діяльністю у регіоні. Сутність основних висновків та пропозицій полягає в наступному:

1. Встановлено, що непослідовна і суперечлива економічна політика уряду в умовах ринкової трансформації вітчизняної економіки створила несприятливий інвестиційний клімат, що стало найважливішим чинником різкого зниження інвестиційної активності та затяжного і глибокого спаду обсягу національного виробництва. Тому врахування у перехідному періоді впливу на характер і структуру інвестиційної діяльності як елементів адміністративної, так і ринкової економіки, а також значного незадоволеного попиту на інвестиційні ресурси потребує посилення державного регулювання інвестиційною діяльністю.

2. Неефективна організаційна структура і невисокий рівень управління на більшості вітчизняних підприємств зумовлюють потребу формувати власний інвестиційний потенціал через їхню реструктуризацію (санацію). Для ефективної реалізації цього потенціалу в умовах переходу до ринку запропоновано оптимізувати інвестиційні видатки не лише на основі критерію ефективності, а й також ступеня ризику. Це дасть змогу сформувати інвестиційний портфель як сукупність упорядкованих проектів з гранично прийнятим ступенем ризику, накопичені затрати яких не перевищують наявних грошових засобів.

3. Визначено, що інвестиційну політику уряду треба докорінно змінити. Вона повинна формувати сприятливе макроекономічне середовище для інвестиційного процесу. З цією метою доцільно запровадити структуризацію цієї політики за чотирма такими напрямками:

забезпечення фінансування пріоритетних для розвитку економіки України галузей і виробництв, чіткий розділ сфер інвестування між державними і приватними капітальними вкладеннями;

перехід від розподілу державних засобів до їх партнерського інвестування разом із приватним сектором;

державна підтримка реструктуризації суб'єктів господарювання;

вибіркове регулювання інвестиційною діяльністю в регіонах.

4. Встановлено, що нерівномірність регіонального розвитку економіки України потребує спеціального підходу до організації інвестиційної діяльності у кожному окремому регіоні. У регіонах з високим економічним потенціалом державне регулювання інвестиційною діяльністю можна обмежити пайовим інвестуванням і контролем проектів (програм), які мають стратегічне значення для вітчизняної економіки. Водночас державну інвестиційну політику у менш розвинутих регіонах потрібно структуризувати за такими параметрами, як ціноутворення, оподаткування і загальнодержавна бюджетна підтримка. Інвестиційну політику в них потрібно вести у комплексі з антикризовими заходами уряду -- загальним оздоровленням економічного середовища, створенням стійких передумов для ефективного функціонування ринкового механізму, забезпеченням умов для формування прогресивних територіально-галузевих пропорцій.

5. Для поліпшення умов роботи інвесторів на українському ринку запропоновано створити ефективну інфраструктурну систему інвестиційної діяльності, основними складовими якої повинні стати інституційні комплекси інвестиційного менеджменту і ринкового механізму. Функціонування такої системи повинно ґрунтуватися на принципі комплексного поєднання нормативного, фінансового та інформаційно-аналітичного забезпечення інвестиційної діяльності.

6. В умовах ринкової трансформації економіки, коли можливості мобілізації традиційних внутрішніх інвестиційних ресурсів вкрай обмежені, запропоновано за допомогою правових, адміністративних та економічних методів й інструментів розвивати нові для України, але традиційні для ринкової економіки джерела інвестиційного капіталу, такі як інвестиційні кредити, надходження від приватизації, інвестиційний лізинг тощо.

7. Для раціоналізації масштабів і структури іноземного інвестування в Україні запропоновано застосувати комплексний підхід, який, на наш погляд, повинен передбачати заходи, що сприяють створенню конкурентного ринкового середовища, забезпечують позитивний імідж нашої країни у світі і дають змогу державним органам ефективно регулювати рух та використання закордонних капіталів. При цьому слід забезпечувати суворий контроль за дотриманням паритету державних інтересів України та іноземних інвесторів.

8. Для підвищення оперативності та якості ухвалення рішень з організації інвестиційної діяльності запропоновано створення системи її моніторингу. Комплексне дослідження параметрів інвестиційного ринку у поєднанні із оперативним аналізом альтернативних рішень і чинників зміни інвестиційного клімату забезпечуватиме потрібні дані для оцінки стану інвестиційної діяльності у вітчизняній економіці. Система моніторингу даватиме змогу моделювати і прогнозувати вплив на її інвестиційний рейтинг наслідків уведення того чи іншого нормативного акту або управлінського рішення.

Список опублікованих автором робіт за темою дисертації

1. Кирнос И.А. Пути мобилизации внутренних и внешних источников финансирования развития инвестиционной деятельности // Менеджер: Вестник ДонГАУ . - Донецк: ДонГАУ, 1999. - №5(7). - С.78-81.

2. Кірнос І.О. Механізм системи моніторингу інвестиційної діяльності // Економіка промисловості. - Донецьк: ІЕП НАН України, 1999. - С. 196-205.

3. Кірнос І.О. Закордонний досвід функціонування вільних економічних зон // Торгівля і ринок України: Тем. зб. наук. праць Донецького державного університету економіки і торгівлі. Вип. 10, Том 1. - Донецьк: ДДУЕТ, 2000. - С. 84-88.

4. Кирнос И.А. Теоретические основы управленческих решений в системе государственного управления // Збірник наукових праць Луганського аграрного державного університету. Вип.8. - Луганськ: ЛДАУ, “Элтон-2”, 2000. - С.33-35.

5. Кірнос І.О. Формування інвестиційного потенціалу і його реалізація в процесі інвестиційної діяльності підприємств // Вісник Харківського Національного університету ім. В.Н. Каразіна. - Харків: Основа, 2000. - №480. - С. 243-247.

6. Кирнос И.А. Государственная инвестиционная политика в рыночной экономике // Менеджер: Вестник ДонГАУ . - Донецк: ДонГАУ, 1999. - №2(9). - С. 23-29.

7. Кирнос И.А. и др. Рыночные модели оплаты труда: Учебное пособие / Под ред. Гончарова В.Н. - Харьков: Основа, 2000. - 247 с.

Особистий внесок автора: досліджені питання організації оплати праці в країнах з розвинутою ринковою економікою.

8. Кірнос І.О. Детермінанти інвестиційного клімату України // Сборник научных трудов ДонГАУ “Социальный менеджмент и управление информационными процессами”: серия “Государственное управление”, т.2, вып.4. - Донецк: ДонГАУ, 2001. - С.72-78

9. Кірнос І.О. Про деякі аспекти реформування інвестиційної політики в Україні // Збірник наукових праць ДонДАУ “Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами”: серія “Державне управління”, т. 3, вип. 8. - Донецьк: ДонДАУ, 2002. - С. 36-40.

10. Кірнос І.О. Застосування моделі САРМ для дослідження фондового ринку і формування інвестиційного портфелю // Матеріали науково-методичної конференції “Інформаційні технології в освіті та управлінні” (м. Нова Каховка). - Херсон: ХДТУ, 2000. - № 7. - С.75-77.

11. Кірнос І.О. Передумови функціонування ринкової економіки в Україні // Матеріали ІV міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми планування промислового виробництва в сучасних умовах” (м. Алушта). - Хмельницький: Технологічний університет Поділля, 2000. - №4 - С. 55-58.

12. Кирнос И.А. Социальное партнерство в условиях рыночных отношений // Материалы научно-практической конференции “Роль социального менеджмента в интеллектуализации общества” (г. Славяногорск) // Сборник научных трудов ДонГАУ “Социальный менеджмент и управление информационными процессами”: серия “Государственное управление”, т.2. вып.5. - Донецк: ДонГАУ, 2001. - С.161-163.

Анотація

Кірнос І.О. Удосконалення державного регулювання інвестиційною діяльністю в регіоні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.04 - Регіональне управління. - Донецька державна академія управління Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2002.

У дисертації викладено результати досліджень і апробації методичних підходів щодо розробки рекомендацій по удосконаленню державного регулювання інвестиційною діяльністю в регіоні.

У результаті аналізу існуючих підходів щодо класифікаційних ознак інвестицій запропоновано систему класифікаційних ознак, яка дозволяє охопити найголовніші напрямки реалізації інвестицій.

Запропоновано формування оптимальної програми інвестиційної діяльності підприємства на основі принципу ранжування проектів за критеріями ефективності ризиковості або їх поєднання. Оптимальну інвестиційну програму в цьому випадку буде визначена як сукупність упорядкованих інвестиційних проектів, накопичені інвестиційні затрати яких не перевищують наявних грошових засобів.

Сформульовано пропозиції щодо виправлення негативних тенденцій у проблемі стимулювання іноземного інвестування в економіку України.

Визначено, що покращення ситуації можливе за умови комплексного реформування економічної політики держави у напрямку формування як загальних умов розвитку цивілізованих ринкових відносин, так і специфічних, які стосуються залучення і використання інвестиційних ресурсів, що є прерогативою її складової - інвестиційної політики.

Ключові слова: інвестиції, інвестиційний клімат, державне регулювання інвестиційної діяльності, моніторинг інвестиційної діяльності, інвестиційний потенціал підприємств.

Аннотация

Кирнос И.А. Совершенствование государственного регулирования инвестиционной деятельности в регионе. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата наук по государственному управлению по специальности 25.00.04 - Региональное управление. - Донецкая государственная академия управления Министерства образования и науки Украины, Донецк, 2002.

В диссертации изложены результаты исследований и апробации методических подходов по разработке рекомендаций по совершенствованию государственного регулирования инвестиционной деятельности в регионе.

В результате анализа существующих подходов относительно классификационных признаков инвестиций предложена система классификационных признаков, которая позволяет охватить главные направления реализации инвестиций.

Предложено формирование оптимальной программы инвестиционной деятельности предприятия на основе принципа ранжирования проектов по критериями эффективности риска или их объединения. Оптимальная инвестиционная программа в этом случае будет определяться как совокупность упорядоченных инвестиционных проектов, накопленные инвестиционные затраты которых не превышают наличных денежных средств.

Сформулированы предложения относительно исправления отрицательных тенденций в проблеме стимулирования иностранного инвестирования в экономику Украины.

Предложены четыре основные группы областей народного хозяйства с точки зрения инвестиционных перспектив.

Определено, что улучшение ситуации возможно при условии комплексного реформирования экономической политики государства в направлении формирования как общих условий развития цивилизованного рыночного отношения, так и специфических, которые касаются привлечения и использования инвестиционных ресурсов.

Предложены рекомендации относительно наращивания необходимых темпов развития экономического потенциала, структурных преобразований, уменьшения социальной нагрузки в городах и районах для которых предложен специальный режим инвестиционной деятельности.

Определены подходы относительно организации инвестиционной деятельности в каждом отдельном регионе.

Неравномерность регионального развития экономики Украины требует специального подхода к организации инвестиционной деятельности в каждом отдельном регионе. В регионах с высоким экономическим потенциалом государственное регулирование инвестиционной деятельности можно ограничить паевым инвестированием и контролем проектов (программ), которые имеют стратегическое значение для отечественной экономики. Вместе с тем государственную инвестиционную политику в менее развитых регионах можно структурировать по таким параметрам, как ценообразование, налогообложение и общегосударственная бюджетная поддержка. Инвестиционную политику в них целесообразно вести в комплексе с антикризисными мероприятиями правительства -- общим оздоровлением экономической среды, созданием стойких предпосылок для эффективного функционирования рыночного механизма, обеспечением условий для формирования прогрессивных территориально-отраслевых пропорций.

Для улучшения условий работы инвесторов на украинском рынке предложено создать эффективную инфраструктурную систему инвестиционной деятельности, основными составляющими которой должны стать институционные комплексы инвестиционного менеджмента и рыночного механизма. Функционирование такой системы основывается на принципе комплексного объединения нормативного, финансового и информационно-аналитического обеспечения инвестиционной деятельности.

Повышение оперативности и качества принятия решений из организации инвестиционной деятельности потребовало создания системы ее мониторинга. Комплексное исследование параметров инвестиционного рынка в объединении с оперативным анализом альтернативных решений и факторов изменения инвестиционного климата в этом случае будет обеспечивать нужные данные для оценки состояния инвестиционной деятельности в отечественной экономике. Система мониторинга способна моделировать и прогнозировать влияние на ее инвестиционный рейтинг последствий введения того или другого нормативного акта или управленческого решения.

Предложено создать эффективную инфраструктурную систему инвестиционной деятельности, основными составляющими которой должны стать институционные комплексы инвестиционного менеджмента и рыночного механизма.

Ключевые слова: инвестиции, инвестиционный климат, государственное регулирование инвестиционной деятельности, мониторинг инвестиционной деятельности, инвестиционный потенциал предприятий.

Annotation

Kirnos I.A. Improvement of investment activity administration by the state in the region.- Manuscript.

The thesis for a candidate `s degree on state management by specialty 25.00.04- regional management. - Donetsk State Academy of Management of the Ministry of education and science of Ukraine,Donetsk 2002.

In the dissertation investigation results and methodical approaches toward improvement of investment activity administration in the region are stated.

As a result of analysis of existing approaches concerning investment classification attributes a system of classification attributes is offered. This one allows to describe the main directions of investment activity.

Optimum program of the enterprise's investment activity is offered to be developed. This program is based on the principle of ranging by risk efficiency criteria. The optimum investment program will be defined in this case as a set of ordered investment projects. Investment costs of these projects wouldn't exceed available resources.

Proposals concerning correction of negative tendencies in foreign investment stimulation in Ukrainian economy are made.

It has been defined that improvement of the situation is possible in case of complex reformation of the state economic policy in direction of development of both general and specific conditions for mature market relations. These conditions concern attraction and use of investment resources.

Key words: state regulation of investment activity, monitoring of investment activity, investment potential of the enterprise

Размещено на Allbest.ru

...