МЕРКТ ОЛЕНА ВІТАЛІЇВНА

УДК 658.56:656.615.071.3

МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ МОРСЬКИХ ТОРГОВЕЛЬНИХ ПОРТІВ У КОНКУРЕНТНОМУ СЕРЕДОВИЩІ

Спеціальність 08.07.04 - економіка транспорту і зв'язку

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

Київ - 2002

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі “Економіка підприємства і підприємництво” Одеського національного морського університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор Чекаловець Віктор Ігнатович, завідувач кафедри “Економіка підприємства і підприємництво” Одеського національного морського університету.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Загорулько Валентин Миронович, професор кафедри “Маркетинг і ресурсозабезпечення” Національного авіаційного університету;

доктор економічних наук, професор Шинкаренко Володимир Григорович, завідувач кафедри “Менеджмент” Харківського національного автомобільно - дорожнього технічного університету.

Провідна установа - Інститут проблем ринку і економіко-екологічних досліджень НАН України, відділ ринку транспортних послуг.

Захист дисертації відбудеться 21 червня 2002 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.062.02 у Національному авіаційному університеті за адресою: 03058, м. Київ, проспект Космонавта Комарова, 1.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного авіаційного університету за адресою: 03058, м. Київ, проспект Космонавта Комарова, 1.

Автореферат розісланий 17 травня 2002 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Д 26.062.02, кандидат економічних наук, доцент В.В. Жебка

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

конкурентний портовий морський торговельний

Актуальність теми. Рушійною силою в розвитку ринкових відносин в Україні повинна стати конкуренція між підприємствами. Морські торговельні порти, які є важливою ланкою економіки України і, зокрема, системи її зовнішньоекономічних зв`язків, стають активною частиною великого і дуже динамічного конкурентного середовища. Це пов`язано з виникненням великої кількості економічних проблем у діяльності морських торговельних портів України, розв`язання яких повинно сприяти їх інтеграції у світову транспортну систему ХХ1 сторіччя на базі нової стратегії розвитку та функціонування.

Питання розвитку та функціонування підприємств в ринковому конкурентному середовищі достатньо широко висвітлюються у наукових працях багатьох іноземних та вітчизняних економістів. Серед них слід відзначити І.Ансоффа, Ф.Котлера, М.Портера, Г.Черчилля, Г.Армстронга, А.Н.Романова, М.І.Книша, Г.Л.Азоєва, Б.В.Буркинського, Р.А. Фатхутдінова, П.Р. Диксона, С.Д.Хонта, В.Г. Шинкаренко, А.Г.Хомченко, В.Н.Осипова, В.Л.Диканя, А.Ю.Юданова та інших.

Але дослідження цих і багатьох інших науковців мають загальнотеоретичний характер і недостатньо враховують специфіку діяльності підприємств окремих галузей народного господарства, зокрема, таких як торговельні порти.

Питання особливостей розробки стратегії розвитку та функціонування українських морських торговельних портів в конкурентних умовах, взагалі залишилися поза увагою дослідників. Цим питанням присвячені тільки окремі статті в періодичній літературі, а системних наукових досліджень немає, що не сприяє адаптації портів України до ринкових умов господарювання і негативно впливає на рівень їх конкурентоздатності, ефективність розвитку та діяльністі.

Україна за своїми можливостями вважається великою морською державою і має дуже сприятливе геополітичне положення з точки зору забезпечення транзитних перевезень через свої торговельні порти. Ці можливості поки що не перетворилися у реальність. Потенціал використовується у неповному обсязі за багатьма причин, у тому числі за нерозробленністю питань розвитку та функціонування морських торговельних портів у конкурентному середовищі, що створює проблемну ситуацію, яка вимагає свого розв'язання.

Переліковане свідчить про високий рівень актуальності обраного дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалася в рамках досліджень за темами “Удосконалення системи управління морським транспортом на підставі використання маркетингу”, “Розробити теоретичні основи функціонування морського транспорту України в ринкових умовах (економічний аспект)” (№ держреєстрації 0101V001486) , “Організація стивідорних компаній в Ізмаїльському морському торговельному порту і формування умов, які необхідні для ефективної їх роботи” (№ держреєстрації 0101V001487), “Розробка методики оцінки ділової активності та класифікації підприємств морського і річкового транспорту України в умовах ринкового господарювання” (№ держреєстрації 0102V001023), які проводилися і проводяться на кафедрах “Менеджмент, маркетинг та економіка водного транспорту” і “Економіка підприємства і підприємництво” відповідно до планів науково-дослідних робіт Міністерства освіти і науки України, Одеського національного морського університету, на замовлення Ізмаїльського морського торговельного порту і Державного департаменту морського і річкового транспорту України.

Теми мають прямий зв'язок з державною програмою “Стабілізація і розвиток морського і річкового транспорту до 2005 року”, Цільовою комплексною програмою розвитку й удосконалення транспорту до 2005 року “Транспорт” та спрямовані на виконання вимог “Основних напрямків конкурентної політики на 2002 - 2004 роки”, які затверджені Указом Президента України від 19 листопада 2001 р. № 1097/ 2001.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертації є теоретичне обгрунтування методичних основ розробки стратегії розвитку морських торговельних портів у конкурентному середовищі і підготовка на цій базі рекомендацій щодо формування економіко-організаційного механізму її реалізації. Досягнення цієї мети повинно сприяти підвищенню конкурентоздатності українських морських торговельних портів і рівня економічної ефективності їх діяльності. Відповідно до цієї мети в дисертації поставлені і розв'язуються наступні задачі:

виявити основні тенденції розвитку світової портової системи;

визначити місце і роль морських торговельних портів у функціонуванні економічної системи України;

узагальнити стратегічні напрямки розвитку морських торговельних портів України в сучасних умовах;

розробити теоретичні положення формування конкурентного середовища морських торговельних портів;

удосконалити методичні засади визначення рівня конкурентоздатності морських торговельних портів;

виявити і систематизувати чинники, що впливають на рівень конкурентоздатності морських торговельних портів;

обгрунтувати концептуальну схему економіко-організаційного механізму конкурентної стратегії морських торговельних портів та визначити місце і роль портового маркетингу в її реалізації;

виявити основні напрямки реалізації економіко-організаційного механізму конкурентної стратегії морських торговельних портів.

Об'єкт і предмет дослідження. Об'єктом дослідження є процес адаптації морських торговельних портів України до функціонування в ринковому конкурентному середовищі. Предметом дослідження є методичні основи стратегії розвитку морських торговельних портів України в конкурентному середовищі, яке склалося у маргінальний період розвитку української економіки.

Методологія і методика дослідження. Теоретичною і методологічною базою дослідження є об'єктивні закони економіки, наукові праці вітчизняних та іноземних вчених-економістів. У дисертації застосований системний підхід до розв'язання проблемної ситуації, використовувалися теоретичні і емпіричні методи дослідження, такі як системний аналіз, аналогія, абстрагування, індукція і дедукція, побудова теорії, анкетні обстеження та експертні оцінки.

Наукова новизна отриманих результатів. Основним результатом дисертаційного дослідження є наукове узагальнення матеріалів про процеси переходу морських торговельних портів України до роботи в конкурентних умовах, розробка теоретичних і методичних положень, а також практичних рекомендацій з формування стратегії розвитку морських торговельних портів у конкурентному середовищі, які будуть сприяти їх адаптації до нових умов господарювання.

Наукова новизна результатів, які отримані особисто автором дисертації, полягає у наступному:

отримала подальший розвиток класифікація морських торговельних портів шляхом виділення і обгрунтування наявності портів четвертого покоління;

вперше сформульовано поняття “порт четвертого покоління” і обгрунтований його зміст;

отримало подальший розвиток поняття “портова зона” за рахунок включення до неї території, на якій розташовані підприємства та організації, які створюють додану вартість товарів, які проходять через порт;

вперше сформульоване поняття “зона економічного впливу порта”, до якої відноситься місце розташування підприємств, продукцію яких з організаційною і економічної точки зору (своєчасність доставки вантажів, оперативна інформація про рух товарів, мінімальні транспортні витрати на всьому ланцюжку доставки товарів) доцільно переміщувати через данний порт;

вперше встановлені закономірність і умови формування конкурентного середовища морських торговельних портів, а також визначена сутність поняття “конкурентне середовище морського торговельного порту”;

отримав подальший розвиток методичний підхід до визначення рівня конкурентоздатності порту за рахунок використання інтегрованого показника, який враховує комплексний потенціал порту;

удосконалено класифікацію факторів, які впливають на конкурентоздатність українських портів, і визначений новий порядок пріоритетного впливу цих факторів на рівень конкурентоздатності портів;

вперше розроблена концептуальна схема економіко-організаційного механізму реалізації стратегії розвитку морських торговельних портів у конкурентному середовищі, яке складається у маргінальний період;

Теоретичне і практичне значення отриманих результатів. Результати дослідження сприяють розвитку теорії конкурентних відносин, як складової частини галузевої економіки - Економіки морського транспорту. Вони використовуються у навчальному процесі Одеського національного морського університету в дисциплінах “Економіка морського транспорту”, “Підприємництво”, “Менеджмент портової діяльності”, “Маркетинг на підприємствах морського транспорту” і “Вступ до дослідження операцій”.

На підставі результатів дисертаційного дослідження підготовлений навчальний посібник, який використовується в начальному процесі з підготовки кадрів вищої кваліфікації та їх перепідготовки з врахуванням нових вимог економіки галузі.

Практичне значення результатів дослідження полягає у тому, що вони дають можливість керівному складу морських торговельних портів більш ретельно розробляти стратегію їх розвитку і функціонування, приймати обгрунтовані управлінські рішення з врахуванням вимог ринкової економіки, кон'юнктури ринку транспортних послуг і стану конкурентного середовища.

Основні положення дисертації доведені до рівня методичних розробок і конкретних пропозицій, які готові до використання в морських торговельних портах та в органах керівництва галуззю. Вони використані в рекомендаціях науково-практичного семінару, проведеного у жовтні 2000 року в Одеському морському торговельному порту, у висновках НДР, що прийнята до впровадження в Ізмаїльському морському торговельному порту, прийняті до практичного використання керівництвом морського торговельного порту “Южний” та Іллічівського морського торговельного порту.

Особистий внесок здобувача. Усі результати, що викладені в дисертації та надруковані в наукових працях [1,2,3,4,9,11] за темою дисертації, отримані автором самостійно.

У статті [5] автором розроблені та сформульовані поняття “портова зона” і “зона економічного впливу порта”, а також уточнені методичні основи формування портового співтовариства; [6] автором розроблені стратегічні напрямки розвитку українських портів; [7] автором обгрунтоване місце портового маркетингу у підвищенні конкурентоздатності портів; [8,10] автором сформульовано поняття “конкурентне середовище морських торговельних портів” і визначені особливості його формування; [12] автору належить обгрунтування характеристик портів четвертого покоління.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження доповідалися, обговорювалися і отримали позитивну оцінку на 5-ій Українській науково-методичній конференції “Нові інформаційні технології в навчальних закладах України” (Одеса, 1997 р.), науково-практичному семінарі в Одеському морському торговельному порту “Конкурентоспроможність порту: загальні джерела її підвищення” (2000 р.), 5-ій науково-методичній конференції Київської державної академії водного транспорту (2001 р.), науковій конференції професорсько-викладацького складу Одеського державного економічного університету (2001 р.), наукових конференціях Одеського державного морського університету (2000 р.), Міжнародній конференції ”Cost effective infrastructure and systems to improve cargo and passenger transport in south eastern Europe” (Будапешт, 2001 р.), що проводилася Форумом з транспортних досліджень у Південно-східній Європі (SETREF), Міжнародній науково-практичній конференції “Шляхи підвищення конкурентоспроможності і ефективності роботи підприємств морського транспорту в умовах ринкової економіки” (Одеса, 2002 р.).

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано дванадцять наукових праць, з них 9, у спеціалізованих фахових виданнях, що входять до переліків ВАК України, загальним обсягом 7,6 д.а., з них автору належить 5,6 д.а., та навчальний посібник обсягом 1,9 д.а.

Обсяг і структура роботи. Дисертаційна робота складається з вступу, трьох розділів, переліку використаних джерел з 110 найменувань і додатків. У роботі, загальний обсяг якої складає 180 сторінок комп`ютерного тексту, наведено 5 таблиць, у тому числі 1 на окремому аркуші, 23 рисунка, у тому числі 3 на окремих аркушах.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі розглянута доцільність розробки наукової проблеми, обгрунтована її актуальність, сформульовані мета і задачі дослідження, наведені основні результати дисертаційної роботи та рівень їх наукової новизни, визначено теоретичне і практичне значення отриманих результатів.

Перший розділ - “Стратегічні напрямки розвитку морських торговельних портів у ХХІ столітті” - присвячений дослідженню еволюції світової портової системи, висвітленню місця і ролі морських торговельних портів в економіці України та визначенню стратегічних напрямків їх розвитку у конкурентному середовищі.

Еволюція світової портової системи свідчить про наявність трьох поколінь морських торговельних портів. Діяльність портів першого покоління, в основному, обмежується навантажувально-розвантажувальними роботами та тимчасовим зберіганням вантажів на своїх складах. Порти другого покоління дотримуються стратегії диверсифікації послуг. Вони виступають центрами транспортних, промислових та комерційних послуг, виконують роль ланок, які зв`язують магістральні (міжконтинентальні) напрямки перевезень різними видами транспорту, стають портами-дистриб`юторами.

Процес еволюції портової системи не закінчується формуванням портів третього покоління. Широка лібералізація міжнародної торгівлі, розповсюдження принципів відкритого ринку, глибока інтеграція господарських зв`язків і правовідносин сприяють появі портів четвертого покоління, діяльність яких базується на засадах нової концепції конкурентних відносин у портовій системі. У відповідності до цієї концепції найкраща на сьогодні форма конкуренції - співробітництво на основі системи міжнародного розподілу праці та організаційної інтеграції. Воно має форму портового товариства як неформального об`єднання організацій, що приймають участь у просуванні товарів через портову зону із зони його економічного впливу.

Більше 40% зовнішньоторговельних вантажопотоків України проходять через причали її портів, які в значній мірі впливають на формування позитивного сальдо зовнішньої торгівлі. З кожних 100 долл. США доходної частини платіжного балансу країни від експорту-імпорту послуг морського транспорту на портове господарство припадає 79 долл., але за рівнем ефективності діяльності ( терміни проходження вантажів через порт, обсяги та якість додаткових послуг, які надаються клієнтам, рівень портового менеджменту і маркетингу, ефективність праці з партнерами) українські порти значно поступаються багатьом іноземним портам, тому що не мають чіткої, достатньо обгрунтованої стратегії розвитку.

В дисертаційній роботі прийнято під стратегією розуміти засіб, який використовується для досягнення перспективної мети. Це положення дозволяє зробити висновок, що формування стратегії розвитку порта означає вибір пріоритетного напрямку розвитку, форму організаційного розвитку (ФОР) і форму менеджменту, які забезпечать досягнення перспективної мети порту.

Пропонується вибір пріоритетного напрямку здійснювати на підставі матриці І. Ансоффа (рис.1)

Рис. 1. Варіанти пріоритетного розвитку порту

В дисертації наведена інтерпретація цієї матриці стосовно морських торговельних портів.

При виборі ФОР слід враховувати, що кожний порт по-своєму індивідуальний, має певну специфіку і характерні особливості. З врахуванням цього в дисертації проведена класифікація ФОР порту і розглянуті слідуючі її варіанти: централізований, регіональний, муніципальний, одеський, колективний, суспільний, приватний, прибалтійський, російський.

Вибрати форму менеджменту означає, що необхідно визначити тип правових відносин між суб`єктами менеджменту. У міжнародній практиці існує три принципових форми статусу порта, які характеризують тип цих відносин: порт-землевласник, порт-орендодавець і порт-оператор. Ці форми розглянуті в роботі.

Дослідження названої тріади, яка формує стратегію розвитку порту, привело до висновку, що цей процес має суб`єктивний та індивідуальний характер, залежить від конкретних економічних та політичних умов і реалізація його залежить від вищого керівництва порту.

Другий розділ - “Конкурентне середовище морських торговельних портів” - присвячений дослідженню теоретичних засад формування конкурентного середовища і методичних основ визначення рівня конкурентоспроможності морських торговельних портів, виявленню факторів, що впливають на конкурентоспроможність українських портів та їх ідентифікації.

Конкуренція, кон`юнктура і конкурентне середовище - це тріада економічних категорій, які складають основу ринкового механізму регулювання процесу суспільного виробництва і споживання.

У формалізованому вигляді процес конкуренції в сфері портових послуг можна подати у вигляді декартового добутку ринкової пропозиції і ринкового попиту , що реалізовуються на часовому відрізку . Процес цей реалізовується в напрямі оптимізації ефективності розвитку порту.

де i - індекс порту;

k - індекс користувача портових послуг (трейдера, вантажного клієнта);

t - індекс часового періоду (тиждень, декада, місяць, квартал, …)

Основними принциповими положеннями запропонованої моделі є:

безпосередня взаємодія портів і користувачів стивідорних послуг здійснюється на ринку портових послуг;

взаємодія реалізується у формі конкурентної боротьби, яку ведуть господарюючі суб`єкти, просуваючи на ринок свої вантажопотоки і стивідорні послуги;

конкуренція провадиться за обмежений попит споживачів портових послуг - вітчизняних та іноземних трейдерів;

конкуренція веде до перерозподілу вантажопотоків між портами;

конкуренція розвивається у межах відповідного номенклатурного сегменту ринку в тій мірі, в якій дозволяють це зробити бар`єри ринку і рівень концентрації на ньому конкурентів;

порти в конкурентній боротьбі намагаються отримати максимально можливий прибуток.

Розглядаючи різні підходи до характеристики конкурентоздатності підприємств, можна зробити висновок, що конкурентоздатність порту - це властивість порту як суб`єкта ринку портових послуг, яка:

характеризує ступінь відповідності ринкового потенціалу порта (організаційно-технічного, соціально-економічного і геополітичного) вимогам і запитам користувачів портових послуг;

визначає ринкові позиції (частку ринку) порта;

заважає перерозподілу ринку на користь конкурентів.

З цих позицій пропонується оцінювати конкурентоздатність порту на підставі інтегрованого показника, який враховує комплексний потенціал порту в динаміці його розвитку (рейтингова оцінка)

,

де rk - ранг порту відносно k-го виду ресурсів, k=1,…, h; h - число внутрішніх і зовнішніх ресурсів порту.

Розрахунки за цим показником по портам України наведені у дисертації.

Конкурентне середовище морських торговельних портів характеризується своїми чинниками, які формують конкурентоздатність порту. Для формування стратегії розвитку портів в умовах маргінальної української економіки необхідно виявити ці чинники та оцінити їх за ступенем впливу на конкурентоздатність.

В роботі ця задача розв`язується в чотири етапи. На першому здійснювався вибір і обгрунтування чинників, які впливають на конкурентоздатність українських портів.

На другому етапі чинникам, які були включені до базової сукупності з її деяким розширенням, була надана експертна оцінка. В ролі експертів, яким була направлена спеціальна анкета, виступали представники портів, залізничних і автотранспортних підприємств, експедиторських, агентських, судноплавних, торгових, промислових, консалтінгових, сюрвейєрських, страхових та інших організацій з усіх приморських регіонів України.

На третьому етапі були визначені групові ранги чинників Rj(g). З метою підвищення достовірності узагальнення думок експертів результати обробки оцінок перевірялися диференційовано по кожній групі експертів на узгодженість думок, а також на невипадковість їх одностайності. Для цього використовувалися коефіцієнт конкордації і критерій 2 -Пірсона.

На четвертому етапі був виконаний аналіз результатів дослідження базисної сукупності чинників. Мета його була в тому, щоб на перехресті думок експертів різних груп з`ясувати об`єктивність характеру впливу на конкурентоздатність порту всіх 15-ти чинників, що були включені до сукупності, яка розглядалася. Проведене дослідження свідчить про суттєві зміни у пріоритетності їх впливу, що склалася на сьогодення. Якщо до цього часу домінувала точка зору, що найбільший вплив на конкурентоздатність портів має вартість навантажувально-розвантажувальних робіт та інших портових послуг, то опитування і аналіз його результатів свідчать, що на цій точці зору залишилися тільки представники портів. Експерти інших груп на перше місце поставили якість портових робіт і послуг, серед елементів якої головна роль належить терміну проходження вантажів через порт та інформаційному забезпеченню цього процесу. Це свідчить про те, що для підвищення ефективності роботи портів і формування стратегії їх розвитку у конкурентному середовищі керівництву слід змінити акценти у своїй роботі приділяючи основну увагу фактору, який названий першим.

Третій розділ - “ Економіко-організаційний механізм формування конкурентної стратегії морських торговельних портів” - присвячений розробці концептуальної схеми економіко-організаційного механізму формування конкурентної стратегії морських портів, визначенню завдань портового маркетингу, як основного важеля реалізації цієї стратегії, та виявленню основних шляхів її реалізації.

Економіко-організаційний механізм формування конкурентної стратегії включає вибір генерального напрямку розвитку (стратегія розвитку) порту, організаційних форм його розвитку, системи правовідносин до майна порту, фінансових джерел розвитку та удосконалення системи маркетингу (маркетингова стратегія) порту.

Кожний з цих блоків економіко-організаційного механізму містить декілька альтернативних варіантів, за якими може йти розвиток порту.

Вибір перелікованих варіантів здійснюється керівництвом порту в залежності від ситуації, яка складається в конкурентному середовищі. В той же час існує важливий елемент в блоці портового менеджменту, який є одним з важливіших для реалізації конкурентної стратегії порту. Це портовий маркетинг, який в морських торговельних портах України практично не використовується. Головною маркетинговою метою стосовно розвитку порта є збільшення частки ринку, яка контролюється портом. В зв`язку з цією метою портовий маркетинг має стратегічну спрямованість і передбачає розв`язання тріади задач інформаційного, дослідницького і рекламно-пропагандистського характеру. В дисертації викладений зміст цих задач, адаптованих до специфічної діяльності порту і порядок їх розв`язання.

Вибір конкурентної стратегії, яка відповідає комплексному ринковому потенціалу, буде мати декларативний характер, якщо не будуть визначені умови, необхідні для реалізації її економіко-організаційного механізму. Головна умова полягає в тому, щоб керівництво порта поставило під особливий контроль чинники, які мають найбільший вплив на його конкурентоздатність. Кожний порт в залежності від його кадрового, організаційно-технічного і соціально-економічного потенціалу повинен визначити для себе ключові, головні чинники. Проведений в роботі аналіз чинників, які впливають на конкурентоздатність, дозволяє рекомендувати в якості пріоритетних слідуючі чинники: якість портових послуг, вартість портових послуг, портовий менеджмент, інформаційна система, психологічний клімат в порту, взаємовідносини з суміжними організаціями, компетентність персоналу.

ВИСНОВКИ

Виконане у дисертації теоретичне узагальнення методичних засад стратегії розвитку морських торговельних портів у конкурентному середовищі дозволяє зробити слідуючі висновки:

В останні десятиріччя ХХ століття світове портове господарство притерпіло суттєві зміни, що здійснюють серйозний вплив на вибір і реалізацію стратегії його розвитку у ХХІ столітті.

Прийнята у світовій практиці класифікація етапів еволюційного розвитку портів потребує подальшого уточнення, зокрема виділення портів четвертого покоління, діяльність яких базується на новій концепції конкурентних відносин, яка передбачає новий підхід до визначення і змісту таких економічних понять, як “портова зона”, ”зона економічного впливу порта”, ”портове товариство”.

Для формування стратегії розвитку порту слід спиратися на висновок, що стратегія це засіб для досягнення перспективної мети і стосовно портів інтерпретується як вибір пріоритетного напрямку розвитку, форми організаційного розвитку і форми менеджменту, який включає розвинуту систему маркетингу.

У вітчизняній та іноземній економічній літературі питанням формування і розвитку конкурентного середовища морських торговельних портів приділяється дуже мало уваги. В дисертації обгрунтовується положення, що конкурентне середовище будь-якої організації - це сукупність суб`єктів і сил, що діють на одному і тому ж ринку за межами контролю господарюючого суб`єкта і впливають на реалізацію його ринкових можливостей.

При оцінці рівня конкурентоздатності порту слід спиратися на положення, що конкурентоздатність - це властивість порту як суб`єкта ринку портових послуг, яка характеризує ступінь відповідності ринкового потенціалу порту вимогам і запитам користувачів портових послуг, визначає ринкові позиції порта, перешкоджає перерозподілу ринку на користь конкурентів. Для оцінки рівня конкурентоздатності в роботі пропонується використовувати інтегральний показник, який враховує комплексний потенціал порту в динаміці його розвитку.

На рівень конкурентоздатності порту впливає велика кількість різноманітних чинників. Результати анкетного опитування представників-експертів портів та інших організацій свідчать, що для підвищення рівня конкурентоздатності портів їх керівництву слід змінити акценти у своїй роботі по формуванню стратегії розвитку, приділяючи основну увагу якості портових послуг, головним елементом якої виступають термін проходження вантажів через порт і розвинута інфоструктура.

Економіко-організаційний механізм формування конкурентної стратегії розвитку морських торговельних портів поки що не розроблений, як на теоретичному, так і на практичному рівні. В дисертації обгрунтована концептуальна схема такого механізму, яка включає п`ять блоків: вибір генерального напрямку розвитку порта, вибір організаційних засобів його розвитку, вибір правовідносин до майна порту, вибір фінансових джерел його розвитку та вибір напрямків маркетингової діяльності порту.

В умовах жорсткої конкуренції маркетинг виступає в якості важливішого важеля підвищення конкурентоздатності порту. В роботі обгрунтовуються основні напрямки портового маркетингу (дослідницька, інформаційна та рекламно-пропагандистська діяльність) та розкривається їх зміст стосовно специфіки роботи портів.

Для ефективної реалізації розробленого економіко-організаційного механізму формування конкурентної стратегії керівництво повинно поставити під особливий контроль чинники, які впливають на рівень конкурентоздатності порту. В роботі обгрунтована класифікація цих чинників і визначена їх пріоритетність.

Анотація

Меркт О.В. Методичні засади стратегії розвитку морських торговельних портів у конкурентному середовищі. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.04 - економіка транспорту і зв`язку . - Національний авіаційний університет, Київ, 2002.

Дисертація присвячена формуванню методичних засад стратегії розвитку морських торговельних портів України в перехідний період до ринкових відносин.

Розглядаються стратегічні напрямки розвитку світової портової системи у ХХІ столітті. Визначені теоретичні положення формування конкурентного середовища морських торговельних портів, досліджені методичні основи визначення рівня конкурентоздатності морських торговельних портів і запропонований новий підхід до його розрахунку, проведено анкетне обстеження в морських портах та суміжних підприємствах з метою визначення пріоритетності чинників, які впливають на рівень конкурентоздатності портів.

Розроблена і обгрунтована концептуальна схема економіко-організаційного механізму конкурентної стратегії портів, розглянуто місце і роль маркетингу в її реалізації, сформульовані основні напрямки реалізації цього механізму.

Ключові слова: морський торговельний порт, ефективність розвитку, конкуренція, конкурентне середовище, конкурентна стратегія, маркетинг.

Аннотация

Меркт Е.В. Методические основы стратегии развития морских торговых портов в конкурентной среде. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.04 - Экономика транспорта и связи. - Национальный авиационный университет, Киев, 2002.

Диссертация содержит результаты исследования методических основ стратегии развития морских торговых портов Украины в конкурентной среде, которая сложилась в стране в период перехода к рыночным отношениям.

Исследование стратегических направлений мировой портовой системы показало, что в ней происходят существенные изменения, которые влияют на характер и содержание деятельности портов. Эволюция этой системы свидетельствует о разделении портов на три поколения, причем в последние годы появились порты четвертого поколения, деятельность которых базируется на новой концепции конкурентной борьбы.

Порты играют существенную роль в обеспечении внешнеторговых связей Украины и перегрузке значительного объема транзитных товаров. В то же время установлено, что стратегия развития украинских портов носит консервативный характер, что существенно влияет на уровень их конкурентоспособности.

Конкурентная среда морских торговых портов недостаточно исследована, нет даже научно обоснованного понятия этого определения. Диссертационное исследование позволило сформулировать теоретические положения формирования конкурентной среды морских торговых портов, дать научное определение этому понятию как совокупности активных субъектов и сил, действующих на одном и том же рынке за пределами контроля хозяйствующего субъекта и влияющих на реализацию его рыночных возможностей.

Анализ методов оценки уровня конкурентоспособности порта показал отсутствие единства в методических подходах при его определении. В работе обоснована возможность применения для этих целей интегрированного показателя, учитывающего комплексный потенциал порта в динамике его развития. С помощью метода анкетного опроса выявлен характер и приоритетность влияния 15 факторов на уровень конкурентоспособности порта. При этом по оценкам экспертов, главным признан фактор “Качество портовых услуг”, среди элементов которого ведущее место принадлежит времени прохождения грузов через порт и информационное обеспечение этого процесса.

Ключевые слова: морской торговый порт, эффективность развития, конкуренция, конкурентная среда, конкурентная стратегия, маркетинг.

Summary

Merkt E.V. Methodical bases of strategy of commercial seaport's development in competition environment. -Manuscript.

Dissertation for obtaining scientific degree of the Candidate of Economics in specialty 08.07.04 “Economics of Transport and Communications”. National aircraft university, Kiev, 2002.

The dissertation is dedicated to the forming of methodical bases of Ukraine merchant seaport's development strategy in period of transition to market relations.

The paper deals with strategic directions of world port system development in ХХІ century. There was definite theoretical regulations of Merchant seaport's competition environment forming, explored the methodical bases of seaports competitiveness level determination and offered new approach to it's computation. With the purposes of location and determination of priority factors, which affect ports competitiveness level, there was conducted a questionnaire inspection in seaports and contiguous enterprises.

There was worked up and grounded conceptual model (scheme) of economic organizational mechanism of competition ports strategy, considered a place and role of marketing in it's realization, formulated basic directions of this mechanism construction.

Key words: seaport, development effectiveness, competition, competition environment, competition strategy, marketing.

Размещено на Allbest.ur