Розвиток промисловості на основі активізації трудового потенціалу

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ПРОМИСЛОВОСТІ

УДК: 331.104+338.45

Спеціальність 08.07.01 - Економіка промисловості

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

РОЗВИТОК ПРОМИСЛОВОСТІ НА ОСНОВІ АКТИВІЗАЦІЇ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ

Ревва Андрій Миколайович

Донецьк - 2002

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Інституті економіки промисловості НАН України (м. Донецьк) у відділі проблем регіональної економіки.

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор Булєєв Іван Петрович, Інститут економіки промисловості НАН України (м. Донецьк), завідувач відділу проблем регіональної економіки.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Берсуцький Яків Григорович, Обчислювальний центр Інституту економіки промисловості НАН України (м. Донецьк), заступник директора;

кандидат економічних наук, старший науковий співробітник

Орлова Неля Олексіївна, Інститут економіко-правових досліджень НАН України(м. Донецьк), завідувачка cектора відділу проблем демонополізації і змагальності в народному господарстві.

Провідна установа - Запорізька державна інженерна академія Міністерства освіти і науки України (м. Запоріжжя), кафедра менеджменту і економіки промисловості.

Захист відбудеться “27” грудня 2002 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11. 151. 01 в Інституті економіки промисловості НАН України за адресою: 83048, Донецьк, вул. Університетська, 77.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту економіки промисловості НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77.

Автореферат розісланий “25” листопада 2002 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Л.М. Кузьменко



Загальна характеристика роботи

продуктивний трудовий колектив середній

Актуальність теми. В умовах формування ринкових відносин в Україні, які суттєво змінили суспільство в цілому, його цінності, основоположні принципи економічної та соціально-політичної систем, обумовили структурні зміни промисловості і соціального життя регіонів, актуальною є проблема організації раціонального використання трудового потенціалу - головного чинника продуктивних сил. Державна власність, яка до 90-х років становила більш ніж 90%, трансформована в приватну, колективну, державну (акціонерну, корпоративну, загальнодержавну і комунальну). Зокрема, в Донецькій області із загальної кількості підприємств на 1 січня 2001 р. 75,7% були недержавними, ними вироблено 84,2% промислової продукції. Але економічні показники промисловості України за останні 10 років знизились. І лише з 1998 р. у промисловості країни спостерігається локалізація кризових деструктивних економічних процесів та тенденція стабілізації.

Водночас у постсоціалістичних країнах, у тому числі в Україні, йде процес зміни стану населення як основи трудового потенціалу. Частина робітників стають власниками, підприємцями, найманими робітниками держави і нових власників. На зміну повній зайнятості прийшов ринок праці із внутрішнє притаманним йому безробіттям традиційних професій і дефіцитом перспективних. Більшість підприємств у ході ринкових трансформацій знизили чисельність працівників, заробітну плату, яка сьогодні не забезпечує фізіологічно необхідного мінімуму споживання більшості населення. При надлишку робочої сили в цілому недостає необхідних для ринкової економіки фахівців, робітників наукоємних галузей.

Негативні тенденції демографічного відтворення населення, ускладнені кризовими явищами, призвели до його природного скорочення та міграційного відтоку майже на 4 млн. осіб. Взаємозв'язок сукупної чисельності економічно активного населення працездатного віку, задіяних у національне виробництво підлітків, осіб пенсійного віку та економічно неактивного населення працездатного віку з продуктивними силами і виробничими відносинами (трудовий потенціал) порушено, що негативно впливає на ефективність роботи промисловості регіонів.

Таким чином, використання трудового потенціалу на сучасному етапі трансформаційних перетворень в економіці та рівень вирішення соціальних протиріч у суспільстві не забезпечує досягнення кінцевої мети суспільного виробництва - підвищення його ефективності.

Нестабільність зовнішнього оточення підприємств і внутрішнього їх середовища, галузеві та регіональні проблеми промисловості потребують проведення подальших досліджень щодо організаційно-економічного механізму активізації трудового потенціалу, раціонального його використання.

Важливий внесок у розробку методологічних проблем підвищення ефективності промисловості, формування якісного складу, збереження і раціонального використання трудового потенціалу внесли вчені науково-дослідних інститутів НАН України: Інституту економіки, Інституту економічного прогнозування, Інституту економіки промисловості, Ради по вивченню продуктивних сил України; Науково-дослідного інституту праці і зайнятості населення Мінпраці України; вищих навчальних закладів МОН України; ряду галузевих науково-дослідних і проектних інститутів і організацій.

Водночас актуальним є подальший розвиток теоретичних і загальнометодичних питань підвищення ефективності промисловості регіонів шляхом вдосконалення економічного регулювання організації використання трудового потенціалу.

Наукова і прикладна актуальність зазначених проблем обумовили вибір теми дисертації, її цільову спрямованість, зміст і методи досліджень.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт Інституту економіки промисловості НАН України, в яких здобувач брав безпосередню участь. Теми: “Науково-методичні засади забезпечення пропорційного розвитку виробничих комплексів регіону” (1997-2000 рр., номер держреєстрації 0198U005797); “Методологічне обґрунтування сучасних форм економічного розвитку регіонів“ (2000-2003 рр., номер держреєстрації 0101U001126). У рамках цих тем автором проаналізовано вплив підприємництва як чинника використання трудового потенціалу і реального стратегічного ресурсу на ефективність промисловості. Розроблено науково-практичні рекомендації щодо: визначення ролі підприємців у реалізації функцій власника та представництва у виборчих органах через зміну менеджменту, структури і правового статусу підприємства, в формуванні трудових колективів як об'єктивного середовища використання трудового потенціалу; прогнозування і реалізації програми “Кадри” на підприємствах промисловості.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розробка методичних положень і практичних рекомендацій по підвищенню ефективності підприємств на основі удосконалення методів використання трудового потенціалу промисловості в трансформаційній економіці. Для досягнення поставленої мети вирішено такі задачі:

визначено роль підприємництва у розвитку промисловості та підвищенні її ефективності;

виявлено об'єктивні передумови розшарування суспільства в умовах ринкових відносин, визначено роль і обґрунтовано необхідність формування середнього класу для стабілізації економіки регіону, країни;

проаналізовано зміни стану людини як головної продуктивної сили в суспільстві та виробництві перехідного до ринкової економіки періоду;

розглянуто вплив структури виробництва регіону на формування трудових колективів;

аргументовано позитивну роль участі трудящих в управлінні виробництвом і підвищенні його ефективності;

обґрунтовано доцільність використання власності трудових колективів для підвищення мотивації праці, зростання ефективності промисловості;

запропоновано методи управління, що сприяють підвищенню ефективності використання трудового потенціалу регіону, мікрорайонів для розвитку виробництва;

виявлено позитивний вплив об'єднань трудящих на ефективність використання трудового потенціалу, підвищення ефективності промисловості регіону;

визначено основні принципи поєднання галузевих і регіональних інтересів трудящих як чинника зростання ефективності виробництва промислових підприємств;

визначено роль змагання і конкуренції в раціональному використанні трудового потенціалу регіону, підвищенні ефективності його промисловості.

Об'єкт дослідження - процес підвищення ефективності промисловості регіону на основі використання трудового потенціалу.

Предметом дослідження є питання теорії, методології, методичні і практичні проблеми організації використання трудового потенціалу в забезпеченні ефективності промисловості регіону в умовах ринкових трансформацій.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертаційної роботи прийнято діалектичний метод - метод пізнання загального, особливого, одиничного в саморозвитку, в самопосуванні, в єдності і боротьбі протилежностей, аналіз конкретних явищ у всіх їх зв'язках і взаємозалежностях, сучасні методи економічних досліджень.

Основні наукові положення, висновки і пропозиції дисертаційної роботи базуються на результатах ґрунтовних досліджень наукових центрів України, Російської Федерації, західних країн з питань політичної економії, теорії і практики вирішення питань раціонального використання виробничого та трудового потенціалу. У процесі досліджень було використано методи: комплексного аналізу і синтезу, формальної і діалектичної логіки (при аналізі суспільних явищ та уточненні економічної сутності категорій “трудовий потенціал”, “середній клас”); системного підходу (при вдосконаленні структури організаційно-економічного механізму підвищення ефективності промисловості); порівняння (при аналізі використання трудового потенціалу в сферах економіки, у галузях промисловості України та країн з розвинутою ринковою економікою); функціонально-вартісного аналізу, експертних оцінок, творчих нарад, аналогій (при проведенні аналізу систем управління трудовим потенціалом на промислових підприємствах, розробці пропозицій по їх раціональному використанню).

Джерелами інформації стали Закони України, Укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, регіональні та галузеві нормативно-правові документи, науково-дослідні звіти інститутів, матеріали органів статуправління, матеріали первинного обліку і статзвітності ряду підприємств Донецької області за період 1995-2001 рр.

Наукова новизна одержаних результатів. Науковою новизною одержаних результатів є:

у теоретичному плані:

розкрито роль підприємництва у розвитку та підвищенні ефективності промисловості регіону. Обґрунтовано, що підприємництво є революціонізуючою рушійною силою у розвитку продуктивних сил та виробничих відносин, яка розмиває застарілі форми господарювання та народжує прогресивні, сучасні;

визначено роль трудового колективу у підвищенні ефективності виробництва та його зв'язок із трудовим потенціалом регіону. Уточнено поняття трудового потенціалу як соціально-економічної категорії, що характеризує сукупну чисельність економічно активного населення у її взаємозв'язку з продуктивними силами і виробничими відносинами, а також містить реальні ресурси робочої сили за чисельністю та кваліфікацією;

розроблено методичні підходи до формування стабільних трудових колективів на етапі ринкових трансформацій у промисловості регіону, яка має у своєму складі підприємства різних форм власності, розмірів, організаційно-правових форм господарювання. Обґрунтовано доцільність формування середнього класу, одним з важливих напрямів якого є створення народних підприємств, трудової робітничої власності, участі трудящих в управлінні виробництвом, регіональних, громадських органах управління;

у методичному плані удосконалено:

уточнено поняття трудового колективу як групи людей, об'єднаних суспільними трудовими, мікросоціальними інтересами, виробничою (корпоративною) культурою та корпоративними цінностями. Доведено, що підприємства малих та середніх розмірів, засновані на власності робітників цих підприємств, або в яких переважає персоніфікована власність трудових колективів, працюють більш ефективно, зберігають більш високу стабільність;

науково обґрунтовано рекомендації поєднання галузевих і регіональних інтересів колективів підприємств, конкретних особистостей у підвищенні ефективності виробництва, відтворенні робочої сили суспільно необхідної кваліфікації, збереженні природного середовища;

надано рекомендації щодо формування робітника-власника в процесі реформування державної власності, а також використання особистих і колективних інвестицій;

розроблено систему стимулювання ефективності виробництва робітників промисловості, що передбачає формування джерела оплати за позитивними кінцевими результатами праці та індивідуальну оплату із колективного джерела, а також формування персоніфікованої власності на підприємствах за результатами колективної та індивідуальної праці;

дістали подальшого розвитку положення, що в ринковій економіці головною продуктивною силою є людина, в міру розвитку індустріального суспільства, переходу до постіндустріального (постекономічного, інформаційного) суспільства значення якої зростає. Вага матеріальних форм власності поступово знижується, а роль інтелектуальної власності зростає, і та й інша мають тенденцію трансформування від приватної власності до колективної, в більшості випадків - персоніфікованої.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що висновки і пропозиції щодо підвищення ролі трудових колективів у розвитку промисловості регіону на етапі ринкових трансформацій потребують постійних відстежень, апробації та адаптації їх до конкретних умов виробництва, промисловості в цілому. Тенденції становлення і розвитку трудових колективів залежать від ряду чинників: переважної форми власності, галузевої та регіональної приналежності, нормативної культури та корпоративних цінностей. Конкретні пропозиції та рекомендації апробовані і використані на ряді підприємств і організацій, що підтверджено відповідними довідками й листами: виконкому Артемівської міської ради (№ 01/10 - 47 від 20.02.2001 р.), ДПО “Артемсіль” (№ 4/116 від 18.05.2001 р.), ВАТ “Артемівський завод по обробці кольорових металів” (№ 16-16/117 від 30.09.2001 р.). Економічний ефект від впровадження розробок складає 102 тис. грн., що підтверджено відповідними документами.

Особистий внесок здобувача. Представлені в дисертації висновки, положення і рекомендації обгрунтовано автором самостійно на засадах узагальнення теоретичних, методичних та практичних положень щодо удосконалення організації використання трудового потенціалу для підвищення ефективності промисловості регіону в трансформаційний період. У списку публікацій конкретизовано особистий внесок у колективні наукові роботи.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати роботи доповідались автором і були схвалені на науково-практичних конференціях: “Методические принципы формирования и реализации стратегии предприятия в условиях смешанной экономики” (Донецк - Артемовск, 1995 г.); “Проблемы территориального управления и поддержки предприятий в постприватизационный период” (Донецк, 1996 г.); “Проблеми постприватизації” (Хмельницький, 1996 р.); “Научно-методические и организационно-практические проблемы развития промышленных городов региона с максимальным использованием местных ресурсов” (Донецк - Артемовск, 1997 г.); “Стратегия управления социально-экономическим развитием региона на период до 2010 г." (Донецк, 1999 г.); "Экономика Украины на пороге третьего тысячелетия" (Донецк - Краматорск, 2000 г.); "Теорія та практика управління у трансформаційний період" (Донецьк, 2001 р.).

Публікації. Основні наукові положення, висновки і рекомендації автора опубліковано в 17 роботах загальним обсягом 10,8 д.а., з яких 8,4 д.а. належать особисто автору. В тому числі: особиста монографія автора обсягом 5,1 д.а., 14 статей у наукових журналах і збірниках наукових праць, 3 тези доповідей.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел зі 157 найменувань, додатків; викладена на 202 сторінках тексту, містить 23 таблиці, 23 рисунки, 1 діаграму і 4 додатки.



Основний зміст дисертації

У дисертаційній роботі розвинуто методичні положення і розроблено практичні рекомендації щодо підвищення ефективності промисловості, виходячи з організації використання трудового потенціалу промисловості регіону, міста, підприємств у трансформаційний період.

Розділ 1. Основні напрями формування потенціалу промисловості в трансформаційний період. У ході дослідження проаналізовано економічну суть та зміст підприємництва, яке поряд з трудовими і природними ресурсами, засобами виробництва і науково-технічним рівнем його, інформацією і капіталом виступає основним чинником сталого економічного розвитку промисловості, а також чинником використання трудового потенціалу.

Обгрунтовано, що в економіці перехідного періоду країн СНД (і України) значний вплив на формування виробничих відносин справили банки і небанківські структури. А міжнародні банківські монополії уособлюють ринкову економіку. Для останньої, таким чином, найбільш характерним є те, що в ній виступають не три, а чотири суб'єкти ринку: власник робочої сили, власник засобів виробництва, держава і власник фінансового капіталу (банки і небанківські структури).

Встановлено, що відставання розвитку підприємництва в українській економіці трансформаційного періоду від світового рівня є наслідком того, що класична економічна теорія реалізовувала доктрину, за якою економічна ринкова система самостійно оптимізує те, що існує, добиваючись рівноваги ресурсів і цілей. Підприємництво вона розглядає як зовнішній збурюючий чинник і не досліджує його. У колишньому радянському суспільстві підприємництво також сприймалось негативно.

При входженні до ринку промислові підприємства почали відмовлятися від багатьох функцій, які раніш виконувались їх внутрішніми підрозділами. Таким чином, виявилась тенденція (характерна і для країн Заходу) зменшення великих і середніх підприємств та формування конкурентного середовища.

У міру розвитку ринкових відносин конкуренція, необхідність боротьби за збереження свого місця на ринку все більш спонукають до підприємництва і новаторства великі підприємства. Підприємництво і новаторство у великих організаційно-господарських структурах виконують функції революційного починання (творчого руйнування в консервативному великому виробництві) - руйнування старого і відживаючого та створення нових секторів, ніш на ринку, перетворюючих матеріали-нересурси в ресурси виробництва. Такий діалектичний взаємозв'язок обумовлює (спонукає) великі структури підтримувати мале підприємництво. Останнє розвиває горизонтальні і вертикальні зв'язки та зростає часто до середнього підприємництва, яскраво виявляючи при цьому місцевий (регіональний) характер.

Узагальнення теоретичних положень дозволило визначити трудовий потенціал як сукупну чисельність громадян, які за ознаками стану здоров'я, психофізичних особливостей, освітнього, професійного та інтелектуального рівнів, соціально-етичного менталітету здатні та мають бажання здійснювати трудову діяльність. У роботі доведено, що систему трудового потенціалу утворює процес відтворення (формування, розподіл, перерозподіл, використання), який містить природно-біологічний, освітньо-професійний і соціально-споживчий компоненти. У дисертації розглянуто кількісні (природний приріст, міграційний рух, чисельність працездатних контингентів) і якісні (стан здоров'я, статево-вікова структура у взаємозв'язку з довготривалістю життя в робочому періоді, зайнятість населення, рівень освіти і кваліфікації, особисті якості робітника - інтелектуальний рівень, мотиви, ціннісні орієнтації, досвід, рівень соціальної зрілості) складові в єдності чинників, що віддзеркалюють, з одного боку, зміст праці (взаємодія людини зі знаряддями і предметами праці й виконання всіх трудових функцій), з іншого - її соціально-економічний характер.

Розшарування суспільства, перш за все, пов'язано з удосконаленням суспільного виробництва, у центрі якого є диференціація трудової діяльності, яка об'єктивно веде до відокремлювання і співіснування різних її видів відповідно до закону розподілу праці.

Планово-директивна економіка не змогла забезпечити ефективний розподіл ресурсів і досить високий рівень життя населення, ніж це зробила економіка ринкова. Тому вона і програла в змагальності з останньою. Однак і в сучасний момент перехідного періоду до ринку стан розшарування суспільства є дуже великим. На основі узагальнення даних зарубіжних та вітчизняних літературних джерел цю тенденцію показано на рис. 1.

Порівняльний аналіз процесів розшарування в країнах із розвиненою ринковою економікою і в Україні дозволяє зробити висновок, що відхід від “соціалістичної” форми організації суспільства докорінно змінив структуру власності, становище населення. Відбулася різка диференціація населення стосовно власності (від великих власників до дрібних), за прибутками (у постсоціалістичних країнах співвідношення досягає 1:40), стосовно засобів виробництва (власники і наймані робітники).

Дослідження показали, що диференціація прибутків після загальної зрівняльності найбільш сильно впливає на соціальні процеси в суспільстві: на якийсь термін сповільнюється розвиток економіки, виникають незвичні для постсоціалістичних країн труднощі. В Україні, як і в багатьох інших державах, відчутно загострилась демографічна криза. Населення країни при подальшому його старінні за період реформ зменшилось майже на 4 млн. Водночас зменшується кількість зайнятого населення. Ці та інші негативні економічні й соціальні чинники вже позначилися на кількісно-якісному складі трудового потенціалу продуктивності суспільної праці, стимулах до праці, прибутках населення, вартості робочої сили, її кваліфікаційно-культурному рівні.



Рис. 1. Рівень життя населення в країнах із соціально орієнтованою ринковою економікою (Р) і в Україні (П)

Аналіз діяльності промислових підприємств обумовив висновок про те, що у суспільному виробництві знизилась роль людини, що суперечить загальносвітовій закономірності, згідно з якою людина є головною відтворювальною силою і роль її в міру розвитку суспільства зростає. Все це свідчить про малоефективне використання трудового потенціалу. Дослідженням доведено, що саме даний чинник є передумовою формування середнього класу для розвитку промисловості і внутрішнього ринку.

Спираючись на закономірності природно-історичного і багаторівневого розвитку і пізнання реальних умов, автором узагальнено визначення середнього класу як соціально-економічної і соціально-психологічної спільноти, що складає значну чисельність (70%) економічно активного населення суспільства, як правило власників. Середній клас займає проміжне між класами крупних власників і малокваліфікованих і некваліфікованих робітників місце, усвідомлює свою мету і значущість як носія суспільного прогресу, має постійну зайнятість, що поділена між галузями і сферами діяльності, між окремими видами робіт і спільно бере участь у розповсюдженні знань та інформації. Його представники мають спільні цінності, етичні норми, соціально-психологічні погляди, прагнуть до соціального успіху, беруть участь у формуванні і діяльності органів державного і місцевого управління, підприємств за місцем своєї роботи. Отримання ними належних прибутків забезпечує неухильне зростання купівельної спроможності, добробуту, кількісного і якісного відтворення робочої сили.

Розділ 2. Етапи формування трудових колективів у промисловості. У дослідженні розкрито тезу про те, що в соціально орієнтованій ринковій економіці економічна структура змінюється під впливом стихійних сил ринкових відносин і регулюючої ролі держави. Між рухом пропорцій структури виробництва і рухом трудового потенціалу існує об'єктивний взаємозв'язок. У сучасних умовах розвиненої ринкової економіки посилюється соціальна спрямованість виробництва, що об'єктивно зумовлює прискорення розвитку сфери послуг.

Зрушення виробничої структури взаємно пов'язано на макро- і мікрорівні, оскільки відображають за тією чи іншою ознакою різне місце в економіці підприємства, де сукупний робітник виступає в формі виробничого трудового колективу. В роботі уточнено поняття “трудовий колектив” стосовно сучасних умов. Висвітлено основні етапи формування трудових колективів (створення, формування, стабілізація, удосконалення чи руйнування). Підприємства розглянуто як об'єкт дій підприємця і розкрито зміни їх структур стосовно потреб ринкової економіки.

На індустріальній стадії розвитку суспільства, коли концентрувались зусилля по створенню і формуванню машинного виробництва і нових галузей, характерним було створення великих підприємств. Коли стратегічною задачею стає інтенсифікація виробництва, суспільство переходить до вдосконалення економічних зв'язків та створення нових. В умовах ринкової економіки удосконалення великих форм промислових підприємств, що відбувається під впливом НТП, концентрації і централізації капіталу, веде до виникнення монополій. У конкурентному середовищі великі підприємства у складі компаній, фірм, національних і транснаціональних корпорацій, банківських і ринкових структур є міцним каркасом сучасної ринкової економіки. Він заповнюється розвиненими структурами середнього і малого бізнесу. Узагальнення досвіду формування і діяльності організаційних структур Донецького регіону свідчить, що зміни їх структур стосовно потреб перехідного періоду відбуваються за двома методами: диверсифікації і децентралізації (концерни “Стірол”, “АЗОВМАШ”, “АЗОМ”) та інтеграції (науково-виробниче об'єднання “Кольорметобробка”, корпорація “Укрметал”).

Визначено роль підприємців у формуванні трудових колективів як об'єктивного середовища використання трудового потенціалу через функції власника та представницькі у виборчих органах. Розроблено щодо цього відповідні рекомендації.

У дисертації розглянуто одну зі стадій відтворювальної моделі трудового потенціалу - організацію його використання, під якою слід розуміти: рівень зайнятості працездатного населення суспільно-корисною працею; розподіл працездатного населення щодо галузей, сфер господарювання та по території держави; раціональність використання трудового потенціалу безпосередньо на виробництві; серцевиною використання трудового потенціалу є зайнятість.

Організація у функціональному аспекті виглядає як управління. Потреба організації використання трудового потенціалу визначається такими головними передумовами, як необхідність ефективного використання інтелектуальних, організаційних, творчих можливостей працюючих через поліпшення соціально-економічного змісту праці, зростаючими потребами забезпечення безпеки і надійності виробничих процесів, створення нормальних умов життєдіяльності людини. Організаційно-правовими способами, умовами використання трудового потенціалу виступають форми зайнятості, які визначені Законом України “ Про зайнятість населення”. У теорії і практиці вживаються такі види зайнятості, як повна, продуктивна, соціально-корисна, раціональна, ефективна.

Дослідженням виявлено, що використання трудового потенціалу в Україні і Донецькому регіоні відбувається в умовах економічної і демографічної кризи. Так, на кінець грудня 2001 р. на ринку праці країни було зареєстровано 1008,1 тис. безробітних. У Донецькій області на кінець грудня ця цифра складала 72,1 тис. У 2001 р. економічна активність населення дещо зросла (у 2000 р. в Україні безробітних на обліку було 1188 тис., у Донецькій області - 93 тис.). На 1 незайняте робоче місце претендувало в області у 2001 р. 5 незайнятих (у 1999 р. їх було 10). Це зростання можна безпосередньо пов'язати зі зростанням заробітної плати (яка в промисловості області складала у 2001 р. 406 грн.) і поліпшенням інвестиційної політики. Однак позитивні передумови на тлі негативних соціально-демографічних чинників свідчать, що регіональний ринок праці знаходиться у стані нестійкої рівноваги.

Проведене узагальнення досвіду промислових підприємств області, зокрема міста Артемівська, підтверджує, що підвищення ефективності використання трудового потенціалу та ефективності виробництва досягається при створенні умов реалізації здібностей людей шляхом залучення робітників до об'єднань, заснованих на формах професійної ієрархічної підпорядкованості і демократичних формах, заснованих на стосунках партнерства. При цьому самоуправління має межу суверенітету об'єднань і не суперечить єдиноначальності.

Виконане дослідження використання трудового потенціалу із застосуванням традиційного співвідношення темпів зростання продуктивності праці і реальної заробітної плати підтвердило, що воно відбиває реальні економічні явища, а складові аналізу (структура продукції, виконання норм праці, ступінь механізації, співвідношення зростання продуктивності і заробітної плати) можуть бути використані при розробці щорічних програм розвитку підприємств, регіонів.

Розділ 3. Основні напрями вдосконалення організації використання трудового потенціалу промисловості регіону. Робітники підприємств водночас є мешканцями визначеного (певного) регіону і виступають, таким чином, носіями галузевих (професійних) інтересів та інтересів регіону. Чим краще працює підприємство, виплачує регулярно високу заробітну плату, має високий прибуток і своєчасно вносить платежі до бюджету всіх рівнів, тим повніше вирішуються соціальні проблеми міста, регіону.

Раціональне поєднання галузевих і регіональних інтересів у діяльності трудових колективів виступає рушійною силою зростання регіональної і національної економіки, забезпечує ефективне використання трудового потенціалу.

Економічні процеси, приватизація державної власності в теоретичній моделі реформ повинні сприяти підвищенню ефективності виробництва шляхом переборювання відчуження робітників від власності, що мало місце в колишніх соціалістичних державах. Однак перетворення державної власності в приватну, головним чином особисту, не створює автоматично ефективного власника, особливо на середніх і великих підприємствах. Формування робітника-власника швидше досягається шляхом створення колективних підприємств із персоніфікованою власністю (акціонерна власність робітників), яка розкриває нові творчі можливості приватної власності і є потужним стимулом в організації ефективного використання трудового потенціалу. Це теоретичне положення обгрунтовується в дослідженні й підтверджено практикою економічно розвинутих країн з соціально орієнтованою ринковою економікою. Дані положення використано в ході становлення ВАТ “Артемівський завод по обробці кольорових металів”, Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча та ін. Світове суспільство розвивається у напрямку створення ноосферо-космічного суспільства, в яке розвинуті країни увійдуть уже в першій половині ХХІ століття. В цьому суспільстві провідна роль належить інтелектуальній колективній власності. Дане положення свідчить на користь формування в цей час колективної персоніфікованої власності, яка в майбутньому легко трансформується в інтелектуальну колективну власність, носіями якої стануть високоосвічені індивіди, які об'єднані в колективи і безпосередньо беруть участь в управлінні виробництвом.

Основними чинниками рівня використання трудового потенціалу є:

багатоукладність економіки;

демонтаж адміністративно-командної системи;

переведення підприємств на ефективні форми господарювання;

стан системи мотивації праці.

У постсоціалістичних країнах система мотивації праці була малоефективною. За нашого часу важливим стає розробка і вдосконалення механізму мотивації праці. Під механізмом мотивації праці розуміється сукупність (система) економічних, адміністративних, соціально-психологічних методів (стимулів) впливу на індивіда, групи людей, колективи з метою досягнення позитивних результатів соціально-економічного розвитку. На рис. 2 показано удосконалений механізм мотивації праці.



Рис. 2. Механізм мотивації праці

У центр механізму мотивації покладено внутрішні потреби, які є спонуковним мотивом активності людини і, віддзеркалюючись у свідомості, діють як інтереси-мотиви.

Основним джерелом задоволення потреб виступають системи оплати праці. Вони є принциповими і встановлюють залежність розміру заробітної плати від одержаних результатів її праці.

Прискорення економічних процесів відповідно до інтересів здійснюється через систему стимулів (методів спонукання), яка підрозділяється на чотири групи: економічні методи спонукання, соціальні, психологічні, методи управління, які застосовуються посадовими особами.

У механізмі застосовано дві форми мотивації праці: заохочувальна та матеріальної і моральної відповідальності.

Використання розробленого механізму в ВАТ “Артемівський завод по обробці кольорових металів” сприяло сталому його розвитку. Останні три роки завод працює рентабельно. За цей час створено майже 300 нових робочих місць. У 2001 р., коли рівень заробітної плати перевищив прожитковий рівень, завод зумів створити умови для нормального відтворення трудового потенціалу.

Реалізація трудового потенціалу в ринковій економіці відбувається в умовах тотальної конкуренції, яка охопила відносини між трудовими колективами, їх структурними підрозділами, конкретними робітниками. Для поліпшення мікроклімату в трудових колективах їх внутрішню конкуренцію доцільно перевести в площину змагання.

У роботі доведено, що характерні особливості соціально-економічного розвитку регіонів потребують різних підходів до формування і організації використання трудового потенціалу і обумовлюють доцільність прийняття регіонального рівня як базового державної політики у цьому питанні. Суть організації використання трудового потенціалу полягає в об'єднанні взаємодій державного макроекономічного регулювання і приватного регулювання на мікрорівні з метою врівноваження якісних попиту і пропозиції та спільних дій у ефективному використанні трудового потенціалу, переборенні негативних тенденцій. Механізм організації використання трудового потенціалу в Донецькому регіоні, який має надто “важку” промислову спеціалізацію, обгрунтовано у вигляді, показаному в таблиці.

Господарський механізм організації використання трудового потенціалу промисловості регіону, який дозволяє забезпечити її сталий розвиток, може бути сформований лише через баланс між державною політикою та інтересами регіону, галузей, підприємств, громадян, економіки в цілому.

З метою раціонального використання трудового потенціалу доцільно підходити системно, комплексно до проблеми, яка зводиться до такого:

грунтуючись на місії і стратегії підприємства, розробляється прогноз розвитку підприємства на 10 - 15 років, який конкретизується в середньострокові (3 - 5 років) і річні плани;

складовою прогнозу і плану є розділ “Кадри” з програмою “Кадри”, яка базується на прогнозі і плані технічного переозброєння, реструктуризації, розвитку підприємства. В програмі відображаються кількісний і якісний склад кадрів, необхідних підприємству в даний час і на перспективу, структурні зміни, що прогнозуються;

оскільки намітилась тенденція до випереджаючого розвитку платної системи спеціальної та вищої освіти, населення повинно мати можливість сплатити і одержати спеціальну та вищу освіту чи то шляхом одноразової оплати її в процесі навчання, чи то шляхом погашення кредиту протягом 5 - 10 років після завершення навчання;

на базі програм підприємств “Кадри” розробляються регіональні програми зайнятості населення (регіональні програми реалізації трудового потенціалу).



Таблиця - Механізм організації використання трудового потенціалу промисловості регіону



Висновки

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення науково-практичної задачі підвищення ефективності промисловості регіону на основі удосконалення організації раціонального використання трудового потенціалу.

Проведене дослідження дозволило зробити ряд нових висновків, підтвердити деякі з наявних і визначити практичні заходи щодо вдосконалення організації використання трудового потенціалу в промисловості регіону, міста, підприємства. Відповідно до загальної мети і задач виконаної роботи сформульовано і обґрунтовано такі положення.

1. Процеси розшарування суспільства щодо власності і доходів в умовах переходу до ринкової економіки є об'єктивним явищем. При цьому рівень диференціації населення України за доходами значно перевищує аналогічний показник розвинених держав.

2. У соціально орієнтованій ринковій економіці головною продуктивною силою є людина. В міру розвитку індустріального суспільства та його трансформацій в інформаційне суспільство роль людини зростає. Значення матеріальних форм власності поступово знижується, роль інтелектуальної власності зростає. І та, й інша мають тенденцію трансформуватися з приватної власності у колективну, в більшості випадків - персоніфіковану.

3. Сучасний етап перехідного періоду суперечливий. З одного боку, розвиток суспільних відносин має направленість, характерну для ринкової економіки. З іншого боку, з об'єктивних причин і допущених помилок при реформуванні економіки виробничі відносини розвиваються в умовах невизначеності і не можуть самовідтворюватись. Такому динамізму суспільного розвитку відповідає сьогоднішній стан трудового потенціалу.

4. Головним напрямом у сучасному розвитку економіки стає організація раціонального використання наявного в країні та регіонах трудового потенціалу. У використанні трудового потенціалу як завершальної стадії його відтворення відбувається споживання трудового потенціалу і водночас в процесі виробництва, вдосконалення якості. Сутність раціонального використання трудового потенціалу повинна полягати в об'єднанні взаємодій державного макроекономічного регулювання, регулювання на рівні регіонів і приватного регулювання на мікрорівні з метою зрівняння якісного попиту і якісної пропозиції та спільних дій щодо переборення негативних тенденцій.

5.Територіально-галузеве формування трудових колективів в економіці регіонів відбувається під впливом структурних зрушень у суспільному виробництві. Структурні зрушення, які здійснюються під впливом закономірностей, загальних для різних економічних систем, стихійних ринкових сил і регулюючої ролі держави, в регіонах під тиском економічної кризи і непослідовності реформ відбувається хаотично.

Не всі аспекти підприємницької діяльності законодавчо врегульовано, не склалися відповідні суспільні цінності та корпоративна культура. Підприємець впливає своїми виробничими майновими можливостями (функціями власника) і представницькими інтересами у виборчих органах на стан підприємства (трудового колективу) через зміну структури, правового статусу, власника. Дане положення слід враховувати законодавчим і виконавчим органам, господарським організаціям та власникам при проектуванні нових, реструктуризації діючих підприємств.

6. В останні роки в Україні, її регіонах з'являються нові групи людей, які мають такі спільні ознаки, як класова, професійна приналежність, компактне місце проживання, роботи (громади, спілки, товариства), і спрямовують свої зусилля на підвищення ефективності виробництва з метою поліпшення якості життя. В умовах різноманітності форм власності виникає проблема забезпечення взаємодії безпосередніх виробників і їх об'єднань з органами господарського управління підприємством (регіоном, державою).

7. Чинником рівня використання трудового потенціалу є зростання ефективності виробництва на базі вдосконалення системи мотивації праці. В умовах одержавлення всіх відносин система мотивації праці була малоефективною. В ринкових трансформаціях механізм мотивації має більш широку базу, включаючи поряд з традиційними елементами відносини власності, участь в управлінні підприємством, у формуванні органів управління всіх рівнів. І ці процеси слід постійно досліджувати і вдосконалювати.

8. Реалізація трудового потенціалу в ринковій економіці відбувається в умовах тотальної конкуренції, яка охопила відносини між трудовими колективами, їх структурними підрозділами, конкретними робітниками. Конкуренція загострюється в умовах глобалізації, відкритості суспільства, структурного безробіття (недостача робітників наукоємних виробництв і професій, безробіття в традиційних професіях). Для поліпшення мікроклімату в трудових колективах необхідно розробляти та реалізовувати програми кадрового забезпечення, а внутрішню конкуренцію трудящих переводити в площину змагання.

У зв'язку з цим слід прийняти законодавчий акт, який врегульовував би взаємовідносини трудових колективів підприємств усіх форм власності з органами управління різних рівнів (від підприємства до держави в цілому).



Список опублікованих автором праць за темою дисертації

1. Ревва А.Н. Формирование трудящихся-собственников и привлечение их к управлению производством. - Донецк: ИЭП НАН Украины, 1999. - 82 с.

2. Ревва А.Н. К вопросу использования трудового потенциала в период перехода к рыночным отношениям // Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины. - Донецк: ИЭП НАН Украины. - 1997. - С. 134-138.

3. Булеев Е.И., Ревва А.Н. Особенности функционирования предприятий с государственной собственностью в рыночной экономике // Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины. - Донецк: ИЭП НАН Украины. - 1998. - С. 117-127. Особистий внесок: обгрунтовано необхідність розвитку економічної самостійності державних підприємств в умовах ринкової економіки.

4. Ревва А.Н. Анализ влияния структуры производства на формирование трудовых коллективов // Социально-экономические аспекты промышленной политики. - Донецк: ИЭП НАН Украины. - 1999. - С. 61 - 68.

5. Ревва А.Н. Роль объединений трудящихся в управлении производством и повышении его эффективности (на примере ОАО “Артемовский завод по обработке цветных металлов”) // Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины. - Донецк: ИЭП НАН Украины. - 1999. - С. 208 - 215.

6. Булеев И.П., Прокопенко Н.Д., Ревва А.Н. Диалектика развития отношений собственности и формирование трудящихся-собственников // Формирование условий пропорционального развития производственного комплекса региона. - Донецк: ИЭП НАН Украины. - 2001. - С. 245 - 279. Особистий внесок: удосконалено принципи залучення трудящих до управління виробництвом.

7. Ревва А.Н. Трудовой потенциал: сущность, состояние, организация использования // Социально-экономические аспекты промышленной политики. - Донецк: ИЭП НАН Украины. - 2001. - С. 335 - 345.

8. Агужен И.Г., Ревва А.Н. К вопросу о приватизации крупных предприятий региона // Материалы науч.-практ. конф. “Методические принципы формирования и реализации стратегии предприятия в условиях смешанной экономики”. - Донецк: ИЭП НАН Украины. - 1995. - С. 71-72. Особистий внесок: запропоновано варіант приватизації великих підприємств, які стимулюють участь робітників у капіталі й управлінні підприємством.

9. Ревва А.Н. Совершенствование системы контроля (на примере концерна “АЗОМ”) // Материалы науч. конф. “Направления развития экономики Украины в современных условиях”. - Донецк: ИЭП НАН Украины. - 1996. - С. 125 - 128.

10. Агужен Г.А., Ревва А.Н. Совершенствование структуры производства в постприватизационный период // Материалы Междунар. науч.-практ. конф. "Проблемы постприватизации" - Хмельницкий: Хмельницкий технологический университет. - 1996. - С.47-49. Особистий внесок: обгрунтовано необхідність удосконалення структури промисловості з подальшою її соціальною орієнтацією.

11. Ревва А.Н. Совершенствование экономико-правового механизма сочетания общегосударственных, региональных и личных интересов населения в процессе приватизации // Материалы науч.-практ. конф. “Научно-методические и организационно-практические проблемы развития промышленных городов региона с максимальным использованием местных ресурсов”. - Донецк: ИЭП НАН Украины. - 1997. - С. 134 - 138.



Анотація

Ревва А.М. Розвиток промисловості на основі активізації трудового потенціалу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.01 - Економіка промисловості. - Інститут економіки промисловості НАН України, Донецьк, 2002.

Дисертацію присвячено розробці теоретичних і методичних положень по підвищенню ефективності промисловості за допомогою активізації трудового потенціалу на основі комплексного дослідження соціально-економічних процесів, які відбуваються в перехідній економіці. Обгрунтовано, що в сучасній ринковій економіці найбільш характерним є те, що в ній виступають не три (власник робочої сили, власник засобів виробництва і держава), а чотири суб'єкти ринку: власник робочої сили, власник засобів виробництва, держава, власник фінансового капіталу (банки). Розвинено положення про значення і зміст підприємництва як основної продуктивної сили, чинника виробництва, процесу створення підприємницького доходу та як якісно нового стану праці. Розкрито сутність структурних змін трудового потенціалу суспільства. Виявлено основні етапи формування трудових колективів. Узагальнено поняття “середній клас” і обґрунтовано методичний підхід до його організації. Розкрито тенденції напрямів виробництва на прискорення розвитку сфери послуг і розроблено рекомендації по їх безумовній реалізації. Визначено сутність трудового потенціалу і обґрунтовано напрями та механізм організації найбільш повного його використання.

Ключові слова: промисловість, підприємництво, трудовий колектив, організація використання трудового потенціалу, середній клас, форми власності, ефективність.



Аннотация

Ревва А.Н. Развитие промышленности на основе активизации трудового потенциала. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.01 - Экономика промышленности. - Институт экономики промышленности НАН Украины, Донецк, 2002.

Диссертация посвящена разработке теоретических и научно-методических положений по повышению эффективности промышленности при помощи активизации (формирования качественного состава, сохранения, распределения, перераспределения и рационального использования) трудового потенциала на основе комплексного исследования социально-экономических процессов.

Проанализирована экономическая сущность и содержание предпринимательства как основной производительной силы, фактора производства, процесса создания предпринимательского дохода и как качественно нового вида труда.

Обосновано, что в условиях перехода к рыночной экономике неизбежно объективное расслоение общества по отношению к собственности и доходам. При этом уровень дифференциации в несколько раз превышает аналогичный показатель государств с социально ориентированной экономикой.

Показано, что долговременный демографический спад, современный экономический кризис стали основными причинами уменьшения численности населения страны, в том числе Донецкого региона - основы трудового потенциала Украины.

Показано, что положение человека в обществе определяется ценностями общества, а положение в производстве - экономической системой. В качестве пути дальнейшего экономического развития была провозглашена социально ориентированная государственно регулируемая рыночная экономика, в центре которой находится человек. По мере общественного развития роль человека возрастает. Значение материальных форм собственности постепенно снижается, роль интеллектуальной собственности возрастает. И та, и другая имеют тенденцию трансформироваться от частной собственности к коллективной, в большинстве случаев персонифицированной.

Предложен методический подход к разрешению противоречия между конечной (экономическое развитие для всестороннего развития каждого человека) и непосредственной (извлечение прибыли собственником) целей с учетом необходимости формирования среднего класса. Опираясь на закономерности естественноисторического и многоуровневого развития и познания, обобщено понятие среднего класса.

Раскрыты положения о том, что в социально ориентированной рыночной экономике экономическая структура изменяется под влиянием рыночных сил и регулирующей роли государства. Состояние структуры общественного производства выражает возможности экономической системы. Между изменениями пропорций (структурой производства и движением трудового потенциала) существует объективная взаимосвязь. Для развитой социально ориентированной рыночной экономики характерна такая объективная тенденция, как направленность производства на ускоренное развитие сферы услуг. Сдвиги производственной структуры взаимосвязаны на макро- и микроуровне, они отражают по определенным признакам различное место предприятия в экономике (где совокупный работник выступает в форме производственного трудового коллектива) как первичного звена системы общественного разделения труда. Предприятие рассмотрено как объект деятельности предпринимателя, показаны основные этапы формирования трудовых коллективов. Уточнено применительно к условиям рыночных отношений понятие “трудовой коллектив”, его отраслевые и региональные аспекты.

В диссертации рассмотрены сущность трудового потенциала и одна из основных стадий его воспроизводственной модели - организация использования, ядром которой является занятость. В работе исследовано использование трудового потенциала по традиционному показателю - соотношению темпов роста производительности труда и реальной заработной платы, подтвердившее, что оно отражает реальные экономические явления применительно к настоящему времени.

Предложен механизм организации использования трудового потенциала, движущей силой которого является сочетание интересов личности, трудового коллектива, региона, отрасли, государства, с учетом влияния глубокого экономического и демографического кризиса, региональных особенностей, плюрализма форм собственности, необходимости формирования работника-собственника и среднего класса.

Ключевые слова: промышленность, предпринимательство, трудовой коллектив, организация использования трудового потенциала, средний класс, формы собственности, эффективность.



Summary

Revva A.N. Development of industry under activation of human resources. - Manuscript.

Thesis for the candidate of economic science degree in speciality 08.07.01 - Industrial Economics. - Institute of Industrial Economics under National Academy of Sciences of Ukraine, Donetsk, 2002.

The thesis is devoted to development of theoretical and methodical provisions for increasing the industrial efficiency under activation of human resources on the basis of a comprehensive analysis of socio-economic processes that are taking place in transitional economy. The aspect of existence of four market subjects (labour force owner, means of production owner, state, financial capital owner (banks)) instead of three ones (labour force owner, means of production owner and state) is grounded. The role and significance of entrepreneurship as the basic producing force, as factor of production, of the process of creation of income from business and as a new qualitative kind of labour is further developed. The nature of structural changes in human resources of society has been investigated. The main stages in formation of a work collective are shown. The notion “middle class” is generalized and the methodical appproach to its organization is grounded. The production trends are revealed which are oriented towards speeding up the development of service industries and the recommendations are given to realize them. The nature of human resources is defined as well as the directions and mechanism are motivated to employ them as much as possible.

...