Ринкова інфраструктура та її вплив на економічне зростання виробництва

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

Інститут регіональних досліджень

Маслак Вадим Олександрович

УДК 338.49:338.34.055.2(477)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

РИНКОВА ІНФРАСТРУКТУРА ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ ВИРОБНИЦТВА

Спеціальність 08.06.02 - Підприємництво, менеджмент та маркетинг

Львів - 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті регіональних досліджень НАН України.

Науковий керівник:академік НАН України, доктор економічних наук, професор Долішній Мар'ян Іванович, Інститут регіональних досліджень НАН України, директор.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Козак Володимир Євгенович, Інститут економіки НАН України, головний науковий співробітник;

кандидат економічних наук, Гомольська Наталія Іванівна, Інститут регіональних досліджень НАН України, старший науковий співробітник.

Провідна установа:Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, відділ дослідження проблем розвитку і розміщення галузей соціальної сфери, м. Київ.

Захист відбудеться "12" квітня 2002 р. о 15.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.154.01 по захисту дисертації на здобуття наукового ступеня доктора наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України.

Автореферат розісланий "8" березня 2002 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук Жовтанецький В.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах переходу до нових форм господарювання проблема формування ринкової інфраструктури є надзвичайно актуальною. Ефективно діюча сучасна ринкова інфраструктура, є важливим чинником формування конкурентоспроможної національної економіки.

Слід констатувати, що питання комплексного розвитку ринкової інфраструктури в умовах ринкової трансформації економіки, і особливо впливу інфраструктури на зростання виробництва, у вітчизняній практиці в недостатній мірі вивчені з теоретичних позицій і майже не використовуються в практичній діяльності.

При розробці проблеми формування оптимальної інфраструктури слід виходити з визнання того, що ринкова інфраструктура призначена для регулювання взаємодії елементів ринкової системи, оптимізує рух товарно-грошових потоків і забезпечує розвиток ринкових взаємовідносин, а вплив на виробництво через інфраструктуру є найбільш ефективним засобом регулювання економіки.

У вітчизняній науковій літературі дослідженню окремих складових ринкової інфраструктури приділяється велика увага. Однак проблема виявлення впливу ринкової інфраструктури на темпи економічного зростання ще не стала предметом глибокого дослідження, а окремі теоретичні розробки носять фрагментарний характер.

Недостатнє вивчення цих питань та їх важливість для забезпечення ефективного розвитку національної економіки зумовили вибір теми дисертаційної роботи та окреслили основні напрямки наукових досліджень.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з плановими науково-дослідними темами Інституту регіональних досліджень НАН України “Механізм реалізації регіональної політики в умовах реформування національної економіки” (номер державної реєстрації 0100V002572) та “Інфраструктура прикордонного регіону в умовах ринкової трансформації економіки” (номер державної реєстрації 0197V017643).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка економіко-математичних моделей впливу ринкової інфраструктури на економічне зростання виробництва та обґрунтування методичних підходів щодо прогнозування на цій основі зростання виробництва та шляхів його оптимального інвестиційного забезпечення. Основна увага в процесі дослідження було зосереджено на розв'язанні таких завдань:

дослідження суті та принципів формування ринкової інфраструктури;

визначення складу виробничої інфраструктури та взаємозв'язків її елементів з ринковою інфраструктурою;

обґрунтування провідної ролі інфраструктури як чиннику економічного зростання;

дослідження основних тенденцій та шляхів розвитку ринкової інфраструктури в нових індустріальних країнах та країнах з перехідною економікою;

аналіз стану ринкової інфраструктури України;

розробка економіко-математичної моделі впливу інвестицій у розвиток ринкової інфраструктури як інструменту дослідження та прогнозування зростання виробництва та зменшення безробіття.

Об'єктом дослідження вибрані підприємства машинобудівного комплексу України. Предметом дослідження є теоретичні та прикладні аспекти формування і розвитку ринкової інфраструктури та механізми її впливу на економічне зростання виробництва.

Теоретичну основу проведених досліджень становлять сучасні теорії ринкової економіки, теорії економічного зростання; наукові публікації вітчизняних і зарубіжних дослідників з питань формування та функціонування ринкової інфраструктури, чинне законодавство України, що регламентує діяльність суб'єктів господарювання та процеси формування окремих елементів інфраструктури.

Інформаційною базою дослідження були офіційні статистичні дані, які характеризують результати діяльності суб'єктів господарювання, аналітичні розрахунки автора, виконані в процесі дослідження.

При виконанні досліджень були використані методи системного підходу, економіко-математичного моделювання, прогнозування, статистичного та техніко-економічного порівняльного аналізу.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в поглибленні знань з питань формування та ефективного функціонування ринкової інфраструктури в умовах реформування економіки та посилення її впливу на економічне зростання виробництва.

До основних наукових результатів, що виносяться на захист, належать:

Визначення складу та ієрархічної залежності елементів сучасної ринкової інфраструктури, а також економічної суті і складу поняття “ринкова інфраструктура” як сукупності галузей, підприємств, видів діяльності, організаційно-правових та економічних відносин, які забезпечують функціонування, взаємодію та регулювання елементів економіки через інформаційні, фінансові та товарні потоки.

Визначення кореляційної залежності між інвестиціями в інфраструктуру і капітал та продуктивністю праці для розвинутих країн і країн з перехідною економікою.

Сформульовано зв'язок між обсягами інвестицій в інфраструктуру і та продуктивністю праці, обсягом продукції галузі або ВВП країни.

Створено економіко-математичну модель впливу розвитку ринкової інфраструктури на зростання виробництва, в якій враховано коливання кількості працюючих при зростанні виробництва.

Отримано вираз для граничного продукту інфраструктури, використання якого дало можливість формалізувати висновок так званого “Залишку Солоу” з неокласичної моделі економічного зростання, а також рівняння зв'язку між граничними продуктами інфраструктури, капіталу і праці.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці методичних підходів щодо удосконалення механізмів розвитку ринкової інфраструктури та посилення її впливу на зростання виробництва. Результати дисертаційного дослідження в частині обґрунтування напрямків покращання стану ринкової інфраструктури запроваджені в практику діяльності Львівської філії ВАТ Укрексімбанку (довідка про впровадження №60/757-8 від 28.02.2002 р.); Державного підприємства “Укроборонсервіс”, м. Київ (довідка №2910-0-1158 від 01.03.2002 р.); Державна акціонерна компанія “Укрресурси” (довідка № 15/03 від 05.03.02), м. Київ.

Висновки дисертаційного дослідження можуть бути використані при подальшій науковій та практичній розробці інвестиційної політики України.

Особистий внесок дисертанта. Усі наукові результати, які викладені в дисертації і виносяться на захист, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі використані лише ті ідеї та положення, які є результатом особистої роботи дисертанта.

Апробація роботи. Основні положення і результати роботи доповідались на наукових семінарах та міжнародних науково-практичних конференціях, зокрема, на Міжнародній науково-практичній конференції “Інвестиційна діяльність в Україні: проблеми та перспективи розвитку та регулювання”, м. Чернівці, 1997 р., на VI Міжнародній науково-практичній конференції “Теорія управління організацією: стан та перспективи”, Київ-Трускавець, 2000 р.; на Міжнародній науково-прикладній конференції “Менеджмент і міжнародне підприємництво”, Львів, 2001 р.

Публікації. Основні наукові положення, висновки і рекомендації автора опубліковані у 10 наукових працях, в тому числі у шести фахових виданнях України.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі роботи “Теоретичні аспекти розвитку ринкової інфраструктури в системі чинників економічного зростання” досліджується економічна суть та склад ринкової інфраструктури і така її складова, як виробнича інфраструктура. Обґрунтовано визначальний вплив ринкової інфраструктури на економічне зростання виробництва.

Оскільки в економічній теорії і практиці господарювання існують неоднозначні тлумачення щодо визначення економічної сутності та складу ринкової інфраструктури, її впливу на економічне зростання виробництва, в дисертації на основі аналізу і узагальнення існуючих в економічній літературі положень, автор пропонує власні підходи. Зокрема, ринкова інфраструктура розглядається як сукупність галузей, видів діяльності, організаційно-правових та економічних відносин, яка забезпечує функціонування, взаємодію та регулювання елементів економіки через інформаційні, фінансові та товарні потоки з метою подальшого зростання виробництва та забезпечення соціально-економічної стабільності в країні.

При визначенні суті поняття сучасної інфраструктури ринкового типу дисертант використовує системний підхід, розглядаючи ринкову економіку як соціально орієнтовану, складну структуровану систему. Як і система в цілому, окремі її підсистеми характеризуються своїми об'єктами, суб'єктами, способами їх взаємодії, а також сукупністю виконуваних цільових функцій. Автор зазначає, що функціонування національного ринку, який є сукупністю взаємопов'язаних, специфічних видів ринку (споживчих товарів і послуг; капіталу; цінних паперів; праці; інформаційний ринок; ринок науково-технічних розробок тощо), безпосередньо залежить від стану його інфраструктури та окремих її складових, які прискорюють та полегшують укладання і здійснення ринкових угод. Такими складовими є інфраструктура ринку товарів і послуг, інфраструктура ринку праці, науково-технічних розробок тощо. ринковий інфраструктура інвестиція економічний

Окремі елементи інфраструктури створюються державою, інші - самими підприємницькими структурами. При цьому держава повинна визначати основні правові умови функціонування інфраструктури та окремих її елементів, а ринок обумовлювати кон'юнктуру необхідних послуг - їх обсяг, види, вартість.

Серед принципів формування ринкової інфраструктури в умовах перехідної економіки в дисертації виділяються:

наявність ефективної системи інфраструктурного забезпечення, яка визначає господарські взаємозв'язки між суб'єктами господарювання та регулює потоки товарів, послуг, фінансів, робочої сили, є обов'язковою умовою успішного функціонування ринкової системи господарювання;

реформи, які відбуваються в Україні, мають на меті створення збалансованої ринкової економіки і одночасно сприяють розвитку усіх складових ринкової інфраструктури;

важливим принципом формування інфраструктури є принцип її стабільності, який передбачає забезпечення стабільності не тільки функціонування основних елементів інфраструктури, але і їх законодавчого забезпечення (податкового, фінансово-кредитного, валютного тощо);

кожний елемент ринкової інфраструктури повинен відзначатися чіткою цільовою спрямованістю на ефективний розвиток економіки, гнучкістю до умов ринкового середовища, максимально задовольняти потреби суб'єктів господарювання та відповідати міжнародним і державним стандартам якості обслуговування, взаємодії і керування;

при формуванні ринкової інфраструктури необхідно враховувати всезростаючу інтеграцію української економіки та суспільства у світові економічні та інформаційні системи при обов'язковому дотриманні національних інтересів.

Як провідний елемент ринкової інфраструктури в роботі розглянуто виробничу інфраструктуру (ВІС).

В процесі суспільного відтворення, яке передбачає постійний рух коштів в економічній системі, капітал проходить багато стадій, беручи участь у різних формах економічних відносин (придбання ресурсів для виробництва саме виробництво, продаж товарів і послуг). Тобто реалізація економічних відносин суб'єктів господарювання відбувається в ринковому середовищі, елементами якого є ринки товарів, ресурсів, фінансів тощо. Тому в роботі зроблено висновок про те, що діяльність цих ринків, нерозривно пов'язана з виробництвом та його виробничою інфраструктурою.

В дисертації визначено склад виробничої інфраструктури для машинобудівного комплексу (МБК) України, яка вміщує такі підсистеми, або інфраструктури (ІС): організаційно-технічну, інформаційну, ІС ринків товарів і послуг, ІС ринку капіталу, науково-дослідницьку ІС, ІС ринку праці (рис. 1). Розглянуто склад і запропоновано структурну схему кожної з цих ІС. Показано, що інформаційні потоки разом із потоками сировини, продукції і капіталів, за якими здійснюється оперативне і стратегічне керування галуззю, з'єднують усі ланки виробничої інфраструктури машинобудівного комплексу між собою, з МБК і зовнішнім середовищем.

Рис. 1. Виробнича інфраструктура машинобудівного комплексу : МБК - машинобудівний комплекс; ВІС МБК - виробнича інфраструктура машинобудівного комплексу; 1 - організаційно-технічна інфраструктура (ІС); 2 - інформаційна ІС; 3 - ІС ринків товарів і послуг; 4 - ІС ринку капіталу; 5 - науково-дослідницька ІС; 6 - ІС ринку праці; 7 - держава; 8 - державна інформаційна ІС; 9 - ринок постачання; 10 - ринок капіталу; 11 - ринок збуту; 12 - ринок праці; 13 - потоки інформації, сировини, продукції, капіталів; 14 - інші галузі господарства.

Базуючись на класичній теорії економічного зростання та активній ролі технології у цьому процесі, автор обґрунтовує визначальну роль інфраструктурного забезпечення у загальному процесі зростання виробництва. Світовий досвід показує, що наявність чинників виробництва (трудових ресурсів, капіталу, природних ресурсів) є важливою, але недостатньою умовою для економічного зростання та успішної конкуренції. З розвитком виробництва та науково-технічного прогресу конкурентоспроможність держави та її здатність до економічного зростання визначають чинники вищого порядку: інфраструктура країни, її науково-технічний потенціал, рівень освіти населення тощо. Крім того потрібні вимогливі споживачі, конкурентоспроможні постачальники і суміжники, відповідна стратегія підприємств щодо підвищення конкурентоспроможності, їх розвитку та економічного зростання. Істотну роль у їх забезпеченні відіграє держава, а саме державна політика, як система погоджених поглядів і заходів, спрямованих на створення сприятливого нормативно-правового поля для формування ринкових взаємовідносин в країні, конкурентного середовища та реалізації конкурентних переваг, які мають національні товаровиробники. Усе це - складові ринкової інфраструктури, важливість і зростаюче значення якої для розв'язання проблеми економічного зростання підтверджується тим фактом, що у розвинутих країнах сфера послуг все більше перетворюється на провідну сферу зайнятості населення, залишивши позаду за кількістю робітників та за часткою виробленого ВВП такі галузі, як промисловість і сільське господарство.

Структура і стан ринкової інфраструктури залежать від фінансування, і насамперед від державних інвестицій, розміри яких визначають темпи зростання продуктивності праці та обсягів виробленої продукції. В умовах інтенсивних динамічних змін макроекономічних умов господарювання у вітчизняній економіці, виконання завдань економічного зростання потребує застосування нових підходів у формуванні і реалізації стратегії інвестиційної діяльності. В дисертаційній роботі запропонований підхід, що базується на ранжуванні стратегічних завдань, передбачає послідовне здійснення таких заходів:

встановлення постійного нагляду за будь-якими змінами в навколишньому середовищі: ринковими, технічними, фінансовими, соціальними, політичними;

аналіз змін, а також оцінка терміновості прийняття рішень у міру їх виявлення;

прийняття рішення, розподіл цілей та завдань за категоріями;

передача термінових завдань для вивчення та розробки рішень у відповідні функціональні підрозділи підприємства;

контроль прийняття рішень та їх реалізація з огляду на можливі стратегічні наслідки для автобудівного підприємства в цілому;

перегляд складу завдань, що стоять перед підприємством, їх оновлення та ранжування.

У другому розділі “Дослідження основних тенденцій та шляхів розвитку ринкової інфраструктури та її впливу на розвиток виробництва” проаналізовано світовий досвід розвитку ринкової інфраструктури в нових індустріальних країнах і в країнах з перехідною економікою та її вплив на розвиток виробництва. Аналіз основних тенденцій у світовій економічній системі показав, що в останні 20-30 років лідерами є ті країни, які мають сучасну оптимальну ринкову інфраструктуру. Уповільнення темпів зростання продуктивності праці, яке мало місце в США у 70-80-і роки ХХ сторіччя, американські фахівці пояснюють передусім недостатніми державними капіталовкладеннями в інфраструктуру американської економіки.

В країнах з перехідною економікою незадовільний стан інфраструктури в умовах нестабільності негативно впливає на розвиток економіки. Тому державна економічна стратегія в нестабільних економічних системах повинна відрізнятися від економічної стратегії розвинутих країн. В країнах, які реформують свої економіки, пріоритетами економічної стратегії повинні бути: інфраструктурне забезпечення економіки, грошова, фінансова, бюджетна стабілізації, економічна лібералізація, розвиток ринкових інститутів, приватизація, реструктуризація тощо.

Найефективнішою в нестабільних економічних системах вважається економічна стратегія, побудована так, що активне державне регулювання здійснюється на ранніх етапах економічних реформ, а потім поступово управлінські функції передаються суб'єктам господарювання. Основну увагу держава має приділяти інвестиціям у виробничу інфраструктуру з орієнтацією на високотехнологічні галузі виробництва, зокрема на такі, як машинобудування.

Проведений аналіз стану ринкової інфраструктури в Україні показав, що розвиток її йде незадовільними темпами. Існуюча інфраструктура недосконала: вона допомагає споживати власність, а не створювати її.

В країнах з перехідною економікою механізм оптимального поєднання державного регулювання з ринковими саморегуляторами економіки має забезпечувати значне зростання ВВП в розрахунку на душу населення. Про це свідчить досвід країн Центральної Європи - Польщі, Чехії, Угорщини. В Україні ж цей найважливіший показник відстає від показників згаданих країн більше ніж у 5 разів. Обсяги ВВП та виробництва промислової продукції у 1998 р. порівняно з 1991 р. в Україні скоротились більше як вдвічі, ще швидше занепадали машинобудування та високі технології. У 5 разів скоротилися обсяги капіталовкладень, майже припинилась інвестиційна діяльність. Платіжна криза заблокувала виробництво, кредиторська заборгованість перевищила обсяги ВВП.

Втрачено понад половину виробничого потенціалу, тому що не була врахована інерційність структурних інституційних перетворень.

У 1999-2000 рр. в Україні з'явилися ознаки стабілізації і зростання виробництва. Збільшено інвестиції в основний капітал і в РІС. На 14,2% зросли обсяги виробництва у верстатобудуванні та інструментальній промисловості, але частка машинобудування у структурі промислового виробництва в 1999 р. становила лише 13,8 % проти 30,7 % у 1990 р. На ринку капіталу ще не накопичено необхідного потенціалу економічного зростання. Низький рівень розвитку інфраструктури стримує надходження іноземних інвестицій.

Питома вага обсягу промислової продукції Львівщини в 1990 р. становила 5,3%, а в 1998 р. - лише 2,9% від обсягу промислової продукції України. В 1990 р. обсяги продукції машинобудування і металообробки Львівської області по відношенню до обсягів продукції всієї промисловості Львівщини становили 41,5%, а в 2000 р. - тільки 14,7%. Але в 1999-2000 рр. галузева структура загальнообласного виробництва покращилася завдяки збільшенню питомої ваги обсягу продукції машинобудівного комплексу (рис. 2).

Рис. 2. Динаміка обсягів продукції промисловості, машинобудування і металообробки Львівської області

Капітальні вкладення в промисловість Львівської області зменшилися в 1999 р. майже в три рази відносно 1990 р. Починаючи з 1999 р. капітальні вкладення почали зростати (рис. 3).

Рис. 3. Індекси обсягів капітальних вкладень по Львівській області (у відношенні до 1990 р.), %

Аналіз складових ринкової інфраструктури Львівської області та її впливу на виробництво дозволив встановити суттєвий кореляційний зв'язок між динамікою обсягів промислової продукції, продукції машинобудування та металообробки та індексами обсягів капітальних вкладень за 1995-2000 рр., коефіцієнт кореляції яких дорівнює 0,7-0,8.

Таким чином в дисертації зроблено висновки, що розвиток окремих складових інфраструктури забезпечує зростання виробництва промислової продукції. Цей висновок підтверджується і відомими з літературних джерел розрахунками значення коефіцієнта кореляції між темпами зростання державних інвестицій в ринкову інфраструктуру та динамікою продуктивності праці для семи розвинутих країн, яке виявилось таким, що дорівнює 0,9. Між динамікою продуктивності праці, а, отже, і зростанням виробництва та обсягом державних інвестицій в інфраструктуру існує майже прямолінійна залежність.

Проведений в дисертаційній роботі аналіз дав змогу зробити висновок, що Україні потрібна сучасна ринкова інфраструктура, яка б ефективно поєднувала елементи державного регулювання та конкуренцію, експортну орієнтацію виробництва, підтримку фінансів, освіти, науки та високих технологій та сприяла б формуванню високоефективної конкурентоспроможної економіки.

У третьому розділі “Вдосконалення шляхів розвитку ринкової інфраструктури та посилення її впливу на зростання виробництва” визначено напрямки покращання стану ринкової інфраструктури, розроблено економіко-математичну модель впливу ринкової інфраструктури на розвиток виробництва та методику використання цієї моделі для прогнозування зростання виробництва в Україні.

Розбудову ринкової економіки з розвинутою сучасною інфраструктурою автор вважає одним з найголовніших завдань країни на майбутнє. У зв'язку з цим економічна стратегія країни має бути скорегована в напрямку підсилення уваги до сфери послуг та пов'язаної з нею інфраструктури.

Основними напрямками удосконалення ринкової інфраструктури визнано:

формування принципово нових інфраструктурних ланок, адекватних ринковій економіці;

розширення сфери послуг, що надаються суб'єктам господарювання;

оптимізація функціонування діючих інституцій інфраструктурного забезпечення;

удосконалення законодавчо-правового забезпечення функціонування ринкової інфраструктури.

Міжнародна конкуренція вимагає від українських підприємств трансформації у потужні транснаціональні промислові групи, корпорації, об'єднання, міждержавні промислові та торговельні угруповання, створення мережі холдингових та лізингових компаній, науково-технічних центрів, технополісів, технопарків, сприяти розвитку венчурного бізнесу, використовувати механізм вільних економічних та офшорних зон.

Для зростання виробництва вважається за необхідне розвивати такі елементи ринкової інфраструктури, як: лізингові компанії; інформаційні центри з питань виробничої кооперації, ринків збуту, нових технологій; спілки підприємців та промисловців; кредитні спілки; товариства взаємного кредитування і страхування та інші небанківські структури; систему гарантування і страхування інвестиційних ринків малого підприємництва шляхом формування регіональних гарантійних фондів; сервісну інфраструктуру на міжнародних трасах.

Як пріоритетні напрямки впровадження нових видів послуг запропоновано:

трастові операції, які передбачають управління майном та виконання інших послуг в інтересах і за дорученням клієнта на правах його довіреної особи;

консультаційно-інформаційні послуги з різноманітних аспектів управління фінансами та організації господарської діяльності;

аудиторські, гарантійні послуги; допоміжні операції, пов'язані із забезпеченням господарської діяльності клієнтів;

розширення лізингових операцій.

З метою удосконалення інфраструктури товарного ринку визнано за необхідне піднімати професіоналізм торгових посередників, рівень сервісу до і після продажу товару, покращувати умови транспортування і реалізації продукції. Сформульовано пропозиції щодо удосконалення податкового законодавства як складової інфраструктурного забезпечення: реформування чинної в Україні фіскальної системи оподаткування виробничої діяльності на інвестиційно-стимулюючу шляхом зменшення податкового тиску на товаровиробників та розширення бази оподаткування шляхом розробки та впровадження податкових важелів стимулювання розвитку виробництва.

В галузі податкової політики необхідне звільнення реінвестованої частини прибутку від податків; надання адресних податкових пільг підприємствам, які освоюють виробництво нової, конкурентоспроможної продукції; більш широкого застосовування пільгового оподаткування та зниження податків на платежі за імпортними технологіями. Для посилення стимулюючої функції податків в активізації інвестиційної діяльності доцільно поставити рівень ставки податку на прибутки комерційних банків та інших фінансових установ, що надають довготермінові кредити на розвиток виробництва залежно від їх частки в загальній сумі виданих кредитів.

Для більш глибоких аналітичних досліджень впливу інфраструктури на розвиток виробництва в роботі розроблено економіко-математичну модель залежності між зростанням ВВП, динамікою продуктивності праці та розміром інвестицій в інфраструктуру і капітал, теоретичною основою якої є відома модель економічного зростання (виробнича функція Коба-Дугласа).

Більшість сучасних економістів поділяє неокласичну теорію, за якою розподіл національного доходу описується виробничими функціями і залежить від цін (граничних продуктів) - чинників виробництва. Під граничним продуктом чинника розуміють додатковий обсяг продукції, який відповідає кожній додатковій одиниці цього чинника за постійних значень інших чинників. У виробничу функцію Коба-Дугласа нами введено коефіцієнт інфраструктури :

Y = ІKL^1- ,(1)

де: Y - продукція, яку виготовляє фірма, галузь виробництва або країна-виробник, в одиницях продукції або в одиницях вартості продукції;

І - коефіцієнт, який в функції Коба-Дугласа характеризує продуктивність технології виробництва фірми, а в нашій моделі буде характеризувати продуктивність, що забезпечується функціонуванням інфраструктури;

K - обсяг капіталу фірми, галузі виробництва або країни-виробника ;

- стала із значенням 0 1, яка показує частку капіталу в доході;

L - кількість найманих працівників (кількість праці).

При застосуванні виробничої функції Коба-Дугласа (1) для розрахунків по економіці України в цілому або по машинобудівному комплексу зокрема, ми виходили з тези, що виробнича інфраструктура економіки в цілому або галузі зокрема, - це настільки всеохоплююче поняття, що технологію виробництва можна уявити як її складову. Продуктивність фірми дійсно залежить насамперед від наявної технології виробництва, а продуктивність галузі виробництва - від значно ширшого кола чинників, які узагальнюються поняттям “виробнича інфраструктура”. Тому вважаємо коефіцієнт пропорційності І для машинобудівного комплексу України (або для усієї економіки України) коефіцієнтом виробничої інфраструктури відповідного рівня або скорочено - коефіцієнтом інфраструктури.

Якщо продиференціювати виробничу функцію за коефіцієнтом інфраструктури, то отримаємо новий граничний продукт інфраструктури (marginal product of infrastructure - MPI):

MPІ = = Y/I = KL^1- = kL,(2)

де:Y/I - середня продуктивність інфраструктури,

k= - капіталоозброєність праці.

Граничний продукт інфраструктури (MPІ) - це додатковий обсяг продукції Y, який отримає галузь, за умови, що модернізація інфраструктури приведе до зміни значення коефіцієнта І на одиницю (І=1) за незмінних значень інших чинників.

В роботі одержано рівняння зв'язку між трьома граничними продуктами - інфраструктури, капіталу і праці:

MPІ = .

Виявлено причини, за якими відомі лінійні графіки емпіричних залежностей динаміки продуктивності праці від інвестицій в інфраструктуру і капітал проходять відповідно вище і нижче початку координат (рис. 4), в той час як рівняння за функцією Коба-Дугласа відповідає графіку, що перетинає початок координат. Тільки в тому випадку, коли враховується коливання числа безробітних і працюючих, теоретичні криві якісно співпадають з емпіричними залежностями.

Рис. 4. Залежності динаміки продуктивності праці y від інвестицій в інфраструктуру D і в капітал K

Використання граничного продукту інфраструктури MPІ дає можливість повністю формалізувати виведення відомого рівняння обліку економічного зростання і так званого "залишку Солоу" з неокласичної моделі економічного зростання Роберта Солоу. Проаналізовано, з якою похибкою в цій моделі робиться перехід від відносного приросту галузевої продукції до відносного приросту продуктивності праці на одного працюючого.

Якщо кожного року обсяг капіталу стабільно збільшується на K одиниць, то річне збільшення обсягу продукції дорівнює MPKK. При збільшенні кількості праці на L одиниць щорічно обсяг продукції збільшується приблизно на MPLL. Це відомий підхід до виведення рівняння обліку економічного зростання.

Але Р.Солоу не використовував граничний продукт інфраструктури MPІ. Тому додамо: збільшення коефіцієнта інфраструктури на І одиниць збільшує обсяг продукції приблизно на MPІІ. Отже, приріст трьох чинників збільшить обсяг продукції на

YMPKK+MPLL+MPІІ.(3)

Розділимо ліву і праву частини (3) на Y та підставимо значення граничних продуктів праці і капіталу. Дістанемо відоме рівняння обліку економічного зростання:

+(1-)+.(4)

Американський економіст А. Оукен виявив кількісну закономірність між збільшенням обсягу виробництва і зменшенням рівня безробіття:

= 0,5 ( - 0,03).(5)

Якщо темп приросту реального ВВП перевищує 3 %, то рівень безробіття знижується приблизно на 0,5 % на кожний відсоток цього перевищення, тому що зниження рівня безробіття на L - це збільшення чисельності працюючих на L. Але це збільшення чисельності працюючих відбувається не стрибкоподібно, а поступово протягом року. Якщо виходити з лінійного, рівномірного приросту кількості праці, то в середньому річну продукцію виробляли L+0,5L працівників. Тоді замість потрібно підставити в (4) праву частину рівності (5), помножену на 0,5. Виконавши ці дії, після простих алгебраїчних перетворень дістанемо нове рівняння обліку економічного зростання з врахуванням коливань рівня безробіття:

+ - 0,03.(6)

Після перетворень одержимо економіко-математичну модель, яка якісно відповідає відомим емпіричним залежностям (рис. 4):

+ - 0,03,(7)

де: - відносний приріст продуктивності праці на одного працюючого; - коефіцієнт пропорційності між і .

У дисертаційній роботі досліджено властивості розробленої економіко-математичної моделі (7). З її застосуванням знайдено і проаналізовано апроксимації емпіричних залежностей динаміки продуктивності праці від інвестицій в інфраструктуру (ІС) економіки та інвестицій в капітал для семи розвинених країн:

( % )= 0,478( %)+ 0,86( %).(8)

Одержано рівняння залежності обсягу інвестицій в ІС від обсягу інвестицій у капітал, яким відповідає однакове зростання продуктивності праці або однакове зростання ВВП:

( % ) = 0,65( % ) - 3,47 %.(9)

З рівняння (9) видно, що одне і те саме значення зростання продуктивності праці на одного працюючого досягається в розвинутих країнах значно меншим (приблизно в 2 рази) вкладанням коштів в ІС, ніж в капітал. Отже, інвестиції в ІС економіки дають значно більший ефект, ніж інвестиції в капітал.

В доповіді Президента України "Україна на порозі ХХІ сторіччя: уроки реформ і стратегії розвитку" поставлено завдання в 2002-2004 роках в Україні забезпечити середнє річне зростання ВВП на 6-7%. Підставивши значення річного зростання ВВП на 6,5% в рівняння (8), визначимо, що для цього потрібні річні інвестиції в ринкову інфраструктуру економіки України (%)=11,8% від ВВП. Підставивши останнє значення в рівняння (9), визначимо, що такий самий ефект одержимо при вдвічі більших інвестиціях в капітал: (%)=23,5% від ВВП.

Якщо ж інвестиції йдуть і в ІС, і в капітал, то щорічне зростання ВВП на 6,5% досягається щорічними інвестиціями в капітал з обсягом 10 % та інвестиціями в ІС економіки з обсягом 9 % від ВВП.

Таким чином, розроблена економіко-математична модель впливу ринкової інфраструктури на розвиток виробництва дає можливість прогнозувати зростання продукції підприємства, галузі або навіть ВВП країни на основі обсягів інвестицій у відповідну інфраструктуру або капітал підприємства, галузі чи господарства країни. Підсилення ролі ринкової інфраструктури в економічному зростанні виробництва продемонстровано на формальному рівні економіко-математичного моделювання не тільки якісно, але й кількісно.

ВИСНОВКИ

Розбудова ефективної ринкової економіки неможлива без розвинутої сучасної інфраструктури, яка має визначальний вплив на ефективність ринкових перетворень, подальше зростання конкурентоспроможності виробленої продукції та національної економіки в цілому.

Дослідження показали, що створена в Україні ринкова інфраструктура недосконала і розвиток її йде незадовільними темпами. Однією з основних причин сучасного стану та низької ефективності функціонування існуючої ринкової інфраструктури є непослідовність державної політики, що стосується розвитку інфраструктури, включаючи недостатньо ефективне, особливо на початковому етапі реформ, державне регулювання економіки та переоцінка можливостей саморегулювання ринкової системи. Ситуація ускладнювалась тим, що законодавче поле щодо механізмів формування та ефективного функціонування окремих складових ринкової інфраструктури в країні було, і сьогодні залишається недостатньо врегульованим.

На основі аналізу сучасних тенденцій та шляхів розвитку ринкової інфраструктури в умовах ринкової трансформації економіки розроблено і запропоновано конкретні методичні підходи щодо вдосконалення механізмів функціонування ринкової інфраструктури та підсилення її впливу на економічне зростання виробництва. Зокрема визначено напрямки покращання стану ринкової інфраструктури та запропоновано рекомендації щодо вдосконалення законодавчого забезпечення чинної податкової системи; розроблено економіко-математичну модель впливу ринкової інфраструктури на зростання виробництва, подано методику прогнозування зростання виробництва на основі розробленої економіко-математичної моделі.

Розроблено економіко-математичну модель залежності між зростанням ВВП, динамікою продуктивності праці та інвестиціями в інфраструктуру і капітал, теоретичною основою якої є відома модель економічного зростання (виробнича функція Коба-Дугласа), враховано не тільки розвиток інфраструктури, а й коливання кількості працюючих та їх вплив на розвиток виробництва згідно з законом А.Оукена.

Одержане рівняння залежності обсягу інвестицій в інфраструктуру від обсягу інвестицій у капітал, яким відповідає однакове зростання продуктивності праці, підтверджує, що одне і те саме значення продуктивності праці досягається значно меншим вкладенням коштів в інфраструктуру, ніж в капітал. Доведено, що інвестиції в інфраструктуру значно ефективніші, ніж інвестиції в капітал.

Розроблена економіко-математична модель дає можливість прогнозувати зростання випуску продукції на основі передбачених обсягів інвестицій у відповідну інфраструктуру або капітал. Підсилення ролі розвитку ринкової інфраструктури в економічному зростанні виробництва продемонстровано на формальному рівні економіко-математичного моделювання не тільки якісно, але й кількісно.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Трач В.П., Кузь А.В., Маслак В.О. Інвестиційна підтримка інноваційної діяльності // Вісник Державного університету "Львівська політехніка" “Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку”. - Львів: Вид-во Державного університету "Львівська політехніка". - 1999. - № 368 - С. 153-160. Особистий внесок автора: побудовано структуру ринку цінних паперів та регулювання інфраструктурою ринку.

Маслак О.О., Трач В.П., Маслак В.О. Фінансове забезпечення зайнятості в автомобілебудуванні // Вісник Державного університету "Львівська політехніка" “Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку”. - Львів: Вид-во Державного університету "Львівська політехніка". - 1999. - № 369. - С. 37-40. Особистий внесок автора: запропоновано схему фінансового забезпечення зайнятості на автомобілебудівному комплексі регіону.

Маслак В.О. Інноваційна стратегія західних підприємств // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Інвестиції і реструктуризація економіки регіону: Щорічник наук. праць. - Львів: НАН України. Інститут регіональних досліджень. - 2000. - Вип. ХІ. - С. 247-256.

Маслак О.О., Кузь А.В., Маслак В.О. Вибір стратегії інвестиційної діяльності автобудівного підприємства в умовах невизначеності зовнішнього середовища // Вісник Державного університету “Львівська політехніка” “Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку”. - Львів: Вид-во Державного університету "Львівська політехніка". - № 348. - 2000. - С. 271-276. Особистий внесок автора: дано рекомендації щодо вибору стратегічних зон господарювання на основі матричних розрахунків.

Маслак О.О., Кузь А.В., Маслак В.О. Фінансове прогнозування як спосіб уникнення ризику під час здійснення виробничо-господарської діяльності підприємств // Вісник Державного університету “Львівська політехніка” “Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку”. - Львів: Вид-во Державного університету "Львівська політехніка" .- № 405 - 2000. - С. 58-62. Особистий внесок автора: запропоновано схему складання прогнозного балансу підприємства та прогнозної фінансової звітності.

Маслак В.О., Іващук Н.Л., Маслак О.О. Балансова модель кредитно-фінансової установи // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. - Львів. - Вип. ХХХІ. - 2001. С. 359-365. Особистий внесок автора: обґрунтовано доцільність балансової моделі та її використання в комерційних банках.

Маслак О.О., Тимко В.М., Маслак В.О. Фонди спільного користування: мета, завдання та необхідність їх створення на ринку України // Тези наукових доповідей Міжнародної науково-практичної конференції “Інвестиційна діяльність в Україні: проблеми розвитку та регулювання”. - Чернівці: Чернівецький Державний університет, 1997. - С. 72-73. Особистий внесок автора: обґрунтовано необхідність створення фондів спільного користування на території України.

Маслак О.О., Кузь А.В., Маслак В.О. Стратегічні аспекти реструктуризації підприємства // Матеріали VІ Міжнародної науково-практичної конференції “Теорія управління організацією: стан та перспективи”. - Київ-Трускавець. - 2000. - С. 126-127. Особистий внесок автора: обґрунтовано стратегічні напрямки при реструктуризації підприємств.

Маслак В.О. Застосування економіко-математичної моделі для прогнозування зростання виробництва // Зб. матеріалів Міжнародної науково-прикладної конференції “Менеджмент і міжнародне підприємництво”: / Відп. ред. О.Є.Кузьмін. - Львів: Вид-во НУ “Львівська політехніка”, 2001. - С. 66.

Маслак О.О., Григоренко О.В., Маслак В.О. Вплив розвитку інфраструктури машинобудівного комплексу при економічному зростанні виробництва // Зб. матеріалів Міжнародної науково-прикладної конференції “Менеджмент і міжнародне підприємництво”: / Відп. ред. О.Є.Кузьмін. - Львів: Вид-во НУ “Львівська політехніка”, 2001. - С. 67. Особистий внесок автора: розроблено ранжування стратегічних завдань при створенні нових елементів ринкової інфраструктури.

Анотація

Маслак В.О. Ринкова інфраструктура та її вплив на економічне зростання виробництва. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.02 - Підприємництво, менеджмент та маркетинг. - Інститут регіональних досліджень НАН України. - Львів, 2002.

В дисертаційній роботі досліджувались проблеми формування ринкової інфраструктури в складних умовах ринкової трансформації економіки та її впливу на економічне зростання виробництва. Основна увага приділена обґрунтуванню напрямків покращання стану ринкової інфраструктури; економіко-математичному моделюванню впливу ринкової інфраструктури на зростання виробництва та їх прогнозуванню на основі запропонованої економіко-математичної моделі.

Ключові слова: економічне зростання виробництва, ринкова інфраструктура, виробнича інфраструктура.

Annotation

Maslak V.O. “Market infrastructure and its influence economic production growth”. - Manuscript. Candidate's of economic sciences dissertation for receiving a scientific degree in speciality: 08.06.02 - “Enterprising, management and marketing”. - Institute of regional investigations of National Academy of Sciences in Ukraine. - Lviv, 2002.

The problems of market infrastructure creation in complicated conditions of market transformation of economy and its influence on economic growth of production were investigated in dissertation work.

A main consideration is given to substantiation of improving of market's infrastructure conditions; economic and mathematical modeling of market's infrastructure influence on production growth and its forecasting based on proposed economic and mathematical model.

Key words: economic growth of production, market infrastructure, production infrastructure.

Аннотация

Маслак В.А. Рыночная инфраструктура и ее влияние на экономический рост производства. - Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.02 - Предпринимательство, менеджмент и маркетинг. - Институт региональных исследований НАН Украины. - Львов, 2002.

В диссертационной работе исследованы механизмы влияния рыночной инфраструктуры на развитие производства в условиях перехода к рыночной системе хозяйствования.

На основе анализа современных тенденций и путей развития рыночной инфраструктуры и ее влияния на развитие производства обоснована ведущая роль инфраструктурного обеспечения в решении проблемы устойчивого экономического роста.

Проведенные исследования состояния элементов рыночной инфраструктуры Украины и Львовской области позволили сделать вывод, что Украине необходима современная рыночная инфраструктура, способствующая формированию высокоэффективной конкурентоспособности экономики. Эффективно объединяющая элементы государственного регулирования и конкуренцию, обеспечивающая экспортную ориентацию производства, поддержку финансов, образования, науки и высоких технологий.

Основное внимание в работе уделено совершенствованию механизмов функционирования рыночной инфраструктуры, экономико-математическому моделированию процессов влияния рыночной инфраструктуры и отдельных ее составляющих на экономический рост производства, прогнозированию на этой основе экономического роста производства.

Восстановление регулирующих функций государства в работе рассматривается как важное направление экономической стратегии развития, в котором действие рыночных механизмов саморегулирования экономики дополняется государственным регулированием экономических процессов.

В связи с этим экономическая стратегия страны должна быть скорректирована в направлении усиления внимания к сфере услуг и основанной на ней инфраструктуре.

Основными направлениями совершенствования рыночной инфраструктуры в работе признаны:

формирование принципиально новых инфраструктурных звеньев, адекватных рыночной экономике;

расширение сферы услуг, предоставляемых субъектам хозяйствования;

оптимизация функционирования действующих институций инфраструктурного обеспечения;

совершенствование законодательства, регламентирующего деятельность элементов рыночной инфраструктуры.

В разработанной экономико-математической модели влияния рыночной инфраструктуры на развитие производства, теоретической основой которой является производственная функция Коба-Дугласа, учтены не только уровень развития инфраструктуры, но и колебания количества работающих по закону А.Оукена. Использование предельного продукта инфраструктуры дало возможность формализовать вывод известного в экономике “остатка Салоу”. Расчеты, произведенные на основе разработанной модели, свидетельствуют, что одно и то же значение роста производительности труда достигается значительно меньшим вложением средств в рыночную инфраструктуру, чем в капитал. Разработанная модель дает возможность прогнозировать рост объемов продукции на всех уровнях управления (предприятия, региона, страны) на основе определенных объемов инвестиций в инфраструктуру или капитал.

Ключевые слова: экономический рост производства, рыночная инфраструктура, производственная инфраструктура.

Размещено на Allbest.ru

...