Організаційно-економічні методи забезпечення ефективності підприємства взуттєвої промисловості України

Размещено на http://www.allbest.ru

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

НГУЄН АНЬ КУАН

УДК: 67/68[65:331:101:3]

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ МЕТОДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ ВЗУТТЄВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ

Спеціальність 08.06.01 - Економіка підприємства і організація виробництва

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Київ 2002

Дисертація є рукописом.

Робота виконана на кафедрі менеджменту Київського національного університету технологій та дизайну (КНУТД) Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор технічних наук по спеціальності "Економіка, організація управління і планування", професор Іспірян Георгій Павлович

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, доцент Сологуб Олена Петрівна, завідувач кафедри маркетингу Національного університету харчових технологій, м. Київ.

кандидат економічних наук, доцент Свіщов Михайло Васильович завідувач кафедри економіки підприємства Київского національного університету технологій та дизайну, м. Київ.

Провідна установа: Житомирський інженерно-технологічний інститут Міністерства освіти і науки України.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Національного університету харчових технологій.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Марченко В. М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах перехідного періоду від планової директивної економіки до ринкової, в процесі проведення економічних реформ, в умовах гострої конкуренції з розвиненими зарубіжними фірмами, підприємства легкої промисловості опинилися в скрутному становищі. В результаті погіршилися техніко-економічні показники і різко впала ефективність підприємств. Організаційні методи управління, підвищення рівня мотивації і підвищення конкурентоспроможності, по суті, відносяться до організаційно-економічних методів забезпечення ефективності підприємства. Ці методи пов'язані взаємовпливом і загальною спрямованістю результативних дій на ефективність підприємства.

Підвищення рівня мотивації сприяє формуванню методів ефективного управління, і спільні їх дії підвищують конкурентоспроможність підприємства. Результативна дія організаційно-економічних методів це -- збільшення обсягів виробництва, об'ємів реалізації, доходів і прибутку підприємства. А це, в свою чергу, по лінії зворотнього зв'язку сприяє підвищенню рівня мотивації.

У зв'язку з цим представляє значний теоретичний і практичний інтерес порівняльна ефективність різних методів управління, методи кількісної оцінки рівня мотивації і методи кількісної оцінки конкурентоспроможності підприємства. ефективність мотивація конкурентний промисловість

Ця проблема, стосовно підприємств взуттєвої промисловості в умовах ринку, слабо вивчена -- є багато невирішених і відкритих питань.

Цій проблемі присвячена дана дисертаційна робота.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалася відповідно до тематичного плану госпрозрахункових науково-дослідних робіт Міністерства освіти і науки України до 2005 року, який реалізується в Державному університеті технологій і дизайну у напрямі "Розробка теоретичних основ економічного механізму розвитку підприємства легкої промисловості, автоматизованого проектування та управління виробництвом високоякісної продукції в умовах ринкової економіки" (номер державної реєстрації №0196U005499), рішення науково - експертної ради Міносвіти України, пр. №1 від 17.05.96.

Мета та завдання дослідження. Метою роботи є дослідження і вдосконалення організаційно-економічних методів забезпечення ефективності взуттєвих підприємств України.

Для досягнення цих цілей в роботі передбачається рішення таких задач:

- Огляд теорій щодо організаційно-економічних методів забезпечення ефективності підприємства і з'ясування стану питання.

- Дослідити питання, в якій мірі в підрозділах взуттєвих підприємств України застосовуються різні організаційні методи управління поведінкового і ситуаційного підходів; як застосовані методи управління поведінкового і ситуаційного підходів відповідають тим, які рекомендуються моделями; з'ясувати, чи є ефективним або неефективним застосування методів управління, які відповідають рекомендованим моделям поведінкового і ситуаційного підходів.

- Дослідити методологічний підхід і запропонувати методику і математичну модель для оцінки мотиваційної сили і рівня мотивації для двох теорій мотивації: змістовної і процесуальної.

- Дослідити методологічний підхід і запропонувати методику і математичну модель для:

визначення конкурентоспроможності товару (взуття) і підприємства.

визначення конкурентної позиції підприємства відносно меж місткості ринку і зони, небезпечної для виживання.

визначення конкурентної позиції підприємства на ринку по трьох параметрах.

визначення стратегії і тактики підприємства залежно від займаної конкурентної позиції.

Предмет та об'єкт дослідження. Об'єктом досліджень виступають підприємства взуттєвої промисловості України. Предметом дослідження є методи управління, методи кількісної оцінки рівнів мотивації і конкурентоспроможність товару (взуття) і підприємства.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою досліджень є об'єктивні економічні закони розвитку суспільного виробництва.

Інформаційною базою стали праці провідних вітчизняних та зарубіжних вчених економістів з вирішення проблем підвищення конкурентно-спроможності підприємства.

У процесі досліджень використовувались методи математичного моделювання, експертної оцінки, статистичного оцінювання експериментальних даних.

Необхідні розрахунки були зроблені на ПЕОМ з використанням прикладної програми MS Excel 2000 for Windows.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна теоретичних та експериментальних досліджень полягає у таких результатах:

обгрунтована схема аналізу порівняльної ефективності методів управління, що застосовується на взуттєвих підприємствах. Доведено, що ситуаційні підходи, в порівнянні з поведінковими, забезпечують більш ефективні методи управління;

розроблені підхід, метод і математична модель кількісної оцінки мотиваційної сили робітників;

вперше розроблені метод і математична модель оцінки рівня мотивації окремого робітника та групи робітників;

вперше обгрунтовано необхідність розрізняти конкурентоспроможність взуття та конкурентоспроможність підприємства. Остання повинна враховувати конкурентоспроможність взуття та здатність підприємства своєчасно реагувати на зміни попиту ринку;

розроблений метод виміру конкурентоспроможності взуття, який базується на порівняльній характеристиці споживацьких властивостей взуття конкурентів;

розроблені метод та математична модель виміру конкурентоспроможності підприємства;

вперше розроблений метод визначення конкурентної позиції конкурентів відносно границі ємкості ринку і відносно зони, небезпечної для виживання;

запропонований метод визначення позицій підприємств в конкурентній боротьбі з урахуванням трьох параметрів: конкурентоспроможності взуття, маркетингових здібностей підприємств та долі ринку;

вперше розроблений підхід для формування стратегії та тактики взуттєвого підприємства залежно від конкурентної позиції, яку займає підприємство;

розроблена спрощена модель взаємозв'язку між мотивацією, управлінням та конкурентоспроможністю.

Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність роботи обумовлена прикладною спрямованістю теоретичних і експериментальних досліджень. Безпосередньо в практичних умовах можуть бути використані всі запропоновані методики і моделі з:

- дослідження порівняльної ефективності застосованих методів управління;

- вимірювання мотиваційної сили та рівня мотивації;

- визначення рівня конкурентоспроможності товару і підприємства;

- визначення конкурентної позиції підприємства відносно зони, небезпечної для виживання і конкурентної позиції на ринку по трьох параметрах;

- визначення стратегії підприємства у залежності від займаної конкурентної позиції.

Теоретичні і практичні результати дослідження використовуються в учбовому процесі в КНУТД.

Особистий внесок здобувача. Особистий внесок здобувача полягає у постановці і розв'язанні теоретичних проблем і експериментальних задач, в дослідженні порівняльної ефективності різних методів управління, розробці методики і моделі кількісної оцінки мотивації, розробці методики і моделі кількісної оцінки конкурентоспроможності товару (взуття) і підприємства.

Вірогідність та точність результатів. Достовірність і точність результатів забезпечена застосуванням сучасних методів дослідження (математичне моделювання, статистичні методи оцінювання результатів), достатнім об'ємом експериментальних робіт.

Апробація результатів дисертації. Розроблені методики і математичні моделі випробувані безпосередньо у виробничих умовах колективного виробничо-торгового взуттєвого підприємства "Київ". Результати апробацій свідчать про наукове обґрунтування розробок та про їх практичність. Це підтверджується висновком технічної ради даного підприємства.

Основні результати досліджень і розробок докладалися, обговорювалися і дістали позитивні оцінки на наукових конференціях молодих вчених і студентів Київського національного університету технологій та дизайну (КНУТД) в 1997--2000 рр.; та внутрішньому захисті на міжкафедральному семінарі (за участю двох інститутів і трьох кафедр).

Публікації. По темі дисертаційної роботи опубліковано 8 статей у наукових журналах та 5 тез доповідей на конференціях молодих вчених та студентів КНУТД у виданнях вузу загальним обсягом 2,1 д.а.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаної літератури, додатку.

Основна частина дисертації представлена на 157 сторінках, містить 17 малюнків і 45 таблиць. У переліку літературних джерел вказані 39 джерел і 190 посилань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтована актуальність теми, визначені мета і задачі дослідження, сформульована наукова новизна і показана практична значимість роботи.

У першому розділі - “Теоретичні та методологічні основи організаційно-економічних методів забезпечення ефективності підприємства” виділені три групи взаємопов'язаних напрямів забезпечення ефективності підприємства: застосування ефективних методів управління; підвищення рівня мотивації; підвищення рівня конкурентоспроможності підприємства. Огляд публікацій виконаний у всіх трьох напрямах забезпечення ефективності підприємства.

Огляд публікацій показав, що управлінська думка протягом всієї її еволюції знаходиться в безперервних пошуках ефективних методів управління. У ході цієї еволюції склалися різні концепції і підходи до побудови ефективних методів управління, серед яких особливу увагу дослідників і фахівців привертають до себе поведінковий підхід і ситуаційний підхід. Кожний з цих підходів об'єднує в одну групу різні методи управління.

У групі поведінкових підходів найбільший науково-практичний і дослідницький інтерес представляють наступні методи управління:

· Три стилі керівництва (авторитарний, демократичний і ліберальний);

· Чотири системи Лайкерта;

· Методи управління з управлінської решітки Блейка Моутона.

У групі ситуаційних підходів найбільший науково-дослідний і практичний інтерес представляють:

· Методи управління Фідлера;

· Методи управління Херси-Бланшера;

· Методи управління Врума-Йєттона.

Досі, як відмічається в літературі, не вдалося виявити універсальний метод управління, ефективний у всіх випадках життя. Одні й ті самі методи управління застосовуються ефективно на одних підприємствах і неефективно на інших. У ряді випадків на підприємствах, які не досягають успіху, застосовують такі ж методи управління, як і на тих, що досягають успіху. У доступній мені вітчизняній і зарубіжній літературі не вдалося зустріти публікацій з питання про те, в якій мірі на підприємствах поширені різні методи управління і яка їх порівняльна ефективність.

Представляється доцільним і актуальним проведення досліджень щодо порівняльної ефективності різних методів управління поведінкового і ситуаційного підходів, застосованих на підприємствах взуттєвої промисловості.

Новий погляд на проблему ефективного управління стверджує, що без урахування чинника мотивації не представляється можливим формувати ефективний метод управління.

На ефективність підприємства сильний вплив чинить і мотивація. Мотивація є однією з основних функцій управління. Ефективність управління знаходиться в безпосередній залежності від того, в якій мірі реалізовується трудовий потенціал колективу, підрозділів і підприємства в цілому. Мотивацією трудової діяльності необхідно керувати. У зв'язку з цим важливо вміти оцінювати рівень реалізації трудового потенціалу і рівень мотивації колективу, підрозділів і підприємства в рамках змістовної теорії мотивації і процесуальної. У літературі дуже слабо освітлені питання кількісної оцінки рівня мотивації і реалізації трудового потенціалу колективу. У зв'язку з цим представляється доцільним і актуальним проведення досліджень з розробки методу оцінки рівня мотивації і реалізації трудового потенціалу.

У ринковій економіці виняткове значення набуває конкурентоспроможність підприємства. Вона стає найважливішим чинником успіхів і виживання підприємства. Проблема конкурентоспроможності підприємства все в більшій мірі привертає до себе увагу дослідників, керівників і фахівців підприємств. Ще немає загальноприйнятого визначення конкурентоспроможності. Конкурентоспроможністю підприємства необхідно керувати. А для цього, передусім, необхідно вміти кількісно оцінювати конкурентоспроможність підприємства і його конкурентів. У літературі слабо освітлені питання кількісної оцінки конкурентоспроможності. Наявні методичні рекомендації щодо оцінки конкурентоспроможності мають вельми загальний характер і їх не адаптовано до конкретних галузей промисловості. Крім того, не розрізнюють конкурентоспроможність товару і конкурентоспроможність підприємства. Немає публікацій щодо визначення конкурентної позиції підприємства на ринку, на основі якої представляється можливим формування стратегії і тактики підприємства.

У зв'язку з цим представляється доцільним і актуальним проведення досліджень з розробки методу кількісної оцінки конкурентоспроможності товару і підприємства, методу оцінки конкурентної позиції підприємства і механізму формування стратегії і тактики підприємства в залежності від займаної позиції.

У висновку огляду літератури визначені цілі і задачі дослідження в дисертації.

У другому розділі - "Аналіз ефективності застосовуваних методів управління в підрозділах взуттєвих підприємств і методика кількісної оцінки мотиваційної сили та рівня мотивації робітників" досліджувались наступні питання:

1. В якій мірі в підрозділах взуттєвих підприємств України застосовують різні методи управління?

2. В якій мірі застосовані методи співпадають з тими, які рекомендуються ситуаційними моделями?

3. Порівняльний аналіз ефективності застосованих методів управління, які з них найбільш переважні?

4. Чи застосовуються такі методи управління, які є ефективними при всіх організаційних умовах?

Внаслідок проведених досліджень отримано відповіді на поставлені питання (див. табл. 1), які дозволяють зробити наступний висновок:

1. На взуттєвих підприємствах України застосовують різні методи управління поведінкового і ситуаційного підходів. Серед них переважають демократичні методи управління. На їх частку доводиться більше за 65 % підрозділів.

2. За порівняльною ефективністю вони найбільш переважні. За ними слідують авторитарні і, далі, менш ефективні, ліберальні методи управління.

3. Ситуаційні підходи в порівнянні з поведінковими формують більш ефективні методи управління.

4. Серед методів управління поведінкових підходів за порівняльною ефективністю найбільш переважні методи Блейка -- Моутона.

5. Серед методів управління ситуаційних підходів найбільш переважні методи Врума - Йєттона.

6. Одні і ті самі методи управління застосовуються ефективно в одних підрозділах і неефективно в інших.

7. Частина застосованих методів управління відповідає ситуаційним моделям, а інша частина -- не відповідає.

8. Не зустрічається такий метод управління, який є ефективним у всіх випадках. Цей висновок співпадає з результатами досліджень, що наводяться в зарубіжній літературі з управління.

Таким чином, без урахування чинника мотивації не представляється можливим формування ефективних методів управління для всіх ситуацій.

Тому у другому розділі дисертації вводиться концепція про ідеальну систему мотивації, під якою потрібно розуміти таку мотивацію, за якої кожний працівник здійснює свою трудову діяльність з максимальною віддачею. Приймемо такі умовні позначення:

А -- трудовий потенціал -го працівника

Аф -- фактично реалізований трудовий потенціал -го працівника;

К -- чисельність в групі.

Тоді рівень мотивації (реалізації трудового потенціалу) окремого працівника (РМ) і групи працівників (РМг) відповідно складає:

Аф

РМ = ________ (1)

А

РМг = ________ (2)

Для двохфакторної теорії мотивації (змістової) автор дисертації пропонує математичні моделі для визначення мотиваційної сили і рівня мотивації окремого працівника.

Математична модель для визначення мотиваційної сили у окремого працівника:

МС= -BiSi +BjQj (3)

де i т j -- індекс, відповідно гігієнічного і мотиваційного чинника;

m і n -- кількість, відповідно гігієнічних і мотиваційних чинників;

Bi і Bj -- валентність, відповідно i-го негативного гігієнічного та j-го позитивного мотиваційного чинника.

Негативна дія демотиваційних чинників зменшує позитивну дію мотиваційних чинників.

Si і Qj -- міра присутності, відповідно i-го гігієнічного і j-го мотиваційного чинника.

Рівень фактичної мотивації окремого працівника:

- BiSi + BjQj (4)

РМС =__________________________

Вj

Рівень фактичної мотивації в групі:

- BiSi + BjQj (5)

РМг = ______________________________________

Вj

У разі ідеальної мотивації рівень фактичної мотивації окремого працівника РМ=1 і групи працівників РМг=1.

Всі математичні моделі, що пропонуються, є випробуваними.

Випробуванням були охоплені 30 працівників, у яких були визначені через анкетні опитування валентності по всіх гігієнічних чинниках і по всіх мотиваційних чинниках.

У якості ілюстрації наводимо результати випробування по трьох майстрах (див. таб. 2).

У середньому по 30-ти майстрах, охоплених дослідженнями, отримані наступні показники: МСср=14,3 бала, МСmax= 44,5 бала, РМср=42,7 %.

Отримані результати показують наявність значних можливостей посилення мотивації і, відповідно, підвищення ефективності підприємства.

Далі автор дисертації пропонує математичні моделі рівня мотивації за теорією очікувань Врума (процесуальної).

Для визначення мотиваційної сили окремого j-го працівника пропонується формула:

МСj=РjPij Bij (6)

Для групи працівників:

МСг= РjPij Bij (7)

де Рj -- ймовірність того, що зусилля j-ого працівника приведуть до очікуваних результатів;

Pij -- ймовірність, з якою j-ий працівник сподівається на і-у винагороду;

Bij - валентність і-ої винагороди для j-го працівника;

m -- кількість видів винагород;

к -- кількість працівників в групі.

Методика і математичні моделі були випробувані на взуттєвих підприємствах України. Дослідженнями було охоплено 30 майстрів. Як ілюстрацію наводимо результати по п'яти майстрах (див. табл. 3).

Рівень мотивації в середньому по групі майстрів складає 35, МСср=9,46 бала, МСmax=34 бала.

Отримані результати містять, в принципі, цінну інформацію для зацікавлених керівників вищої і середньої ланки управління. Вони дають керівникам знати про те, в якій мірі мотивовані працівники або яка частка трудового потенціалу фактично реалізується через сильні і слабкі сторони мотивації.

В дисертації було з'ясовано, в якій мірі рівні мотивації узгоджуються з результативністю роботи цих же майстрів. Керівництво по 100-бальній шкалі оцінило роботу майстрів, прийнявши результати роботи кращого майстра за 100. Найвищий рівень мотивації майстра прийнятий за 100 і відносно цієї оцінки перераховані рівні мотивації інших майстрів. Оцінки, дані керівниками, виявились досить наближені до оцінок, розрахованих по моделі.

Отримані дані говорять про високу відповідність: чим вище рівень мотивації, тим вище результативність роботи майстрів. Впорядковане розташування рівнів мотивації по математичній моделі (по експерименту), з одного боку, і за оцінкою керівників, з іншого боку, добре співпадають.

Щодо матеріалів розділу в дисертації приводяться висновки.

Використання на підприємствах методики кількісної оцінки мотиваційної сили, рівня мотивації; розробка заходів з підвищення рівня мотивації безсумнівно буде сприяти зростанню продуктивності праці. У дисертації показано, що орієнтовний річний економічний ефект від впровадження розроблених методів складе 307692,00 грн.

У третьому розділі - "Підвищення конкурентоспроможності підприємств взуттєвої промисловості" розглядаються такі питання: методологічний підхід і методика кількісної оцінки конкурентоспроможності товару (взуття) і конкурентоспроможності підприємства; визначення конкурентної позиції підприємства; аналіз і вибір стратегії підприємства в залежності від займаної конкурентної позиції на ринку.

Розділ починається з аналізу додаткової літератури з конкурентоспроможності в тій мірі, в якій це доречно зробити в даному розділі. Внаслідок огляду зроблені такі висновки:

1. Немає єдиного загальноприйнятого визначення конкурентоспроможності;

2. Різні автори називають неоднакові чинники, що формують конкурентоспроможність;

3. Автори не проводять чіткої межі між конкурентоспроможністю товару підприємства і конкурентоспроможністю підприємства;

4. Потрібна методика оцінки конкурентоспроможності взуття, конкурентоспроможності взуттєвого підприємства, визначення конкурентної позиції підприємства на ринку.

Сформульовані вимоги, яким повинна відповідати методика кількісної оцінки конкурентоспроможності:

1. Можливість визначення сильних і слабких споживчих характеристик взуття у порівнянні з товарами конкурентів.

2. Можливість кількісної оцінки конкурентоспроможності взуття і конкурентоспроможності підприємства.

3. Показник конкурентоспроможності може бути в межах 0? КС ? 1.

4. Можливість визначення конкурентної позиції підприємства на ринку.

5. Бажано, щоб методика одночасно передбачала можливість визначення стратегії і тактики підприємства в залежності від займаної конкурентної позиції на ринку.

Така методика розроблена в дисертації. Вона складається з 4-х етапів:

1. Визначення конкурентоспроможності взуття.

2. Визначення конкурентоспроможності взуттєвого підприємства.

3. Визначення конкурентної позиції підприємства на ринку.

4. Визначення стратегії і тактики в залежності від займаної позиції.

Конкурентоспроможність взуття визначається за формулою:

КСиj= (8)

де Rмах -- максимальний середньозважений ранг взуття, який має одного з конкурентів (найбільший у аутсайдера);

Rjср -- середньозважений ранг взуття j-ого підприємств, для якого визначається конкурентоспроможність.

Параметр Rjср визначається за формулою:

Rjср= x Rij (9)

де і відносна значимість і-ой споживчої характеристики (ознаки) взуття, що привертає увагу покупців;

m -- число споживчих характеристик, у сукупності яких споживач приймає рішення про купівлю;

Rij -- ранг і-ої ознаки взуття j-ого підприємства, який призначається експертами, що мають в своєму розпорядженні взуття всіх конкурентів. Ранг Rij=1 призначається j-ому підприємству, якщо воно по ознаці перевершує всіх конкурентів, ранг Rij=n, якщо підприємство поступається всім конкурентам на і-ій ознаці;

n -- кількість конкурентів.

В основу конструкції формули (8) покладені такі міркування: в умовах гострої конкурентної боротьби в ринковій економіці щонайперша задача підприємства -- вижити, якомога далі відійти від зони, що містить загрози його виживанню. Показник КСиj показує, яка частка конкурентів фактично залишена позаду зацікавленого j-го підприємства по споживчих властивостях взуття в сукупності.

Конкурентоспроможність j-ого підприємства (фірми) визначається за формулою:

КСфj= КСиj х (ВШР)j (10)

де (ВШР)j -- відносна в порівнянні з конкурентами швидкість реагування (в днях) -- на зміну попиту і виходу на ринок з новим товаром.

Показник (ВШР)j визначається за формулою:

(ВШР)j= (11)

де Тмах і Кмин -- максимальний /у аутсайдера/ і мінімальна /у лідера/ тривалість часу виходу на ринок з новим товаром у відповідь на зміну попиту (в днях).

Тфj --фактична тривалість часу виходу j-ого підприємства на ринок з новим товаром у відповідь на зміни попиту (в днях).

Пропорція (ВШР)j показує, в якій мірі j-е підприємство відстає від лідера і випереджає аутсайдера у швидкості реагування на зміну попиту і виходу на ринок з новим товаром.

Конкурентна позиція підприємства на ринку визначається по двох різних підходах і методиках. Вони доповнюють одна одну.

Перший підхід -- визначення конкурентної позиції підприємства відносно межі місткості ринку і зони, небезпечної для вживання по моделі (КСф/ГЕР).

Другий підхід -- визначення конкурентної позиції підприємства по трьох параметрах: конкурентоспроможність взуття (КСи), відносної швидкості реагування на зміни попиту (ВШР) і частки ринку (Ч).

Переходимо до випробування розроблених моделей і методик за матеріалами семи взуттєвих підприємств, які випускають жіночі чобітки, і є конкурентами на ринку.

Дев'ять експертів одного з підприємств виділили шість споживчих властивостей взуття (ознак), на які звертає увагу покупець під час купівлі взуття: ціна, силует, зовнішній вигляд, внутрішній вигляд, надійність і довговічність. Експертами було проведено ранжирування взуття всіх конкурентів за кожною ознакою окремо і потім визначені середньозважені ранги за формулою (9). Результати представлені в табл. 4.

Методами математичної статистики доведена достовірність результатів експертних оцінок в процесі ранжирування підприємств за кожною споживчою характеристикою взуття. Розраховані коефіцієнти конкордації (W) підтверджують достовірність результатів експертних оцінок (W> 0,65).

Конкурентну позицію підприємств визначили у просторі місткості ринку -- відносно межі місткості ринку і небезпечної зони (по моделі (КСи/ГЕР)).

Методологічний підхід і методика реалізуються у процесі побудови матриці (див. матрицю 1).

Місткість ринку становить 1800 тис. пар. Небезпечна зона: 20 % місткості ринку. У небезпечній зоні виявляються підприємства Г і В. Якщо лідери збільшать випуск взуття, підприємство В може бути витісненим з ринку. Частина випуску взуття в обсязі 2130-1800=330 тис. пар виявляється за межами місткості ринку. Це відноситься до підприємств Д і В.

Методологічний підхід і методика визначення конкурентної позиції підприємств на ринку по моделі (КСи/(ВШР)/ЧР) реалізуються в процесі побудови матриці (див. матрицю 2). Визначивши по кожному підприємству показники:

КСиj -- конкурентоспроможність взуття і (ВШР)j -- відносну швидкість реагування на зміни попиту, по цих координатах знаходимо місцезнаходження підприємства на матриці у вигляді точки. Таким чином визначаємо стільки точок, скільки існує підприємств-конкурентів. Потім навколо кожної точки проводимо кружальце, розмір якого відповідає частці ринку.

В дисертації показаний механізм визначення стратегії і тактики в залежності від займаної конкурентної позиції.

Підвищення конкурентоспроможності буде сприяти отриманню певного економічного ефекту, який буде залежати від того, з якої конкурентної позиції і на яку позицію переміститься підприємство. У висновках конкретизований взаємозв'язок між мотивацією, методами управління і конкурентоспроможністю, розроблена спрощена модель, яка відображає цей взаємозв'язок.

Матриця 1

Матрична модель визначення конкурентної позиції підприємства "КСф/ГЕР"

Прідпри-ємство КСф Вj Випуск з наростаю-чим підсумком тис.пар Частка місткісті ринку, Ер Частка Ер з нарос- таючим підсум-ком Простір місткості ринку

1 2 3 4 5 6 7

А 0.94 197 197 10.9 10.9 Місткість ринку за винятком небезпечної зони

Е 0.51 195 392 10.9 21.8

Б 0.33 584 976 32.5 54.3

Ж 0.28 514 1490 28.6 82.9 1440 тис. пар - Межа небезпечної зони

Г 0.22 86 1576 4.8 87,7 Небезпечна зона Межа місткості ринку (ЕР) За межами місткості Ринку

В 0.02 343 1919 19.1 106.8

Д 0.00 211 2130 11.8 118.6

Матриця 2

Конкурентні позиції підприємств на ринку (за моделлю “КСи/(ВШР)/ЧР”)

Конкурентоспроможність 1,00 0,66 0,33 0,00 1,00 0,66 0,33 0,00 Висока Середня Низка 0,00

А (1) (2) (5)

Е Б (3) (4) (7)

Ж (6) Г (8) В (9) Д

Висока 0,66 Середня 0,33 Низка

Відносна швидкість реагування на зміни попиту

ВИСНОВКИ

1. Огляд літератури в області управління показує, що немає універсальних методів управління, ефективних на всі випадки життя або для будь-яких умов організації.

2. У підрозділах взуттєвих підприємств України застосовують різні методи управління. Одні і ті ж методи застосовуються ефективно в одних підрозділах і неефективно в інших при однакових організаційних умовах.

3. На українських взуттєвих підприємствах явно переважають демократичні методи управління; вони застосовуються більш ніж у 65 % підрозділів.

4. Методи управління, які рекомендуються ситуаційними моделями більш ефективні.

5. Серед застосованих методів, одні співпадають із ситуаційними моделями, а інші не співпадають. У тих або інших випадках застосування їх в одних підрозділах ефективно, а в інших -- неефективно.

6. В ситуаційних моделях бракує важливої істотної ситуаційної змінної -- рівня мотивації. Без урахування цієї ситуаційної змінної не представляється можливим формувати ефективні методи управління.

7. Мотивацію, як чинник, що сильно впливає на ефективність підприємства, необхідно максимально використати. Для цього доцільно, насамперед, уміти кількісно оцінювати рівень мотивації і мотиваційну силу, яка спонукає працівника здійснювати свою трудову діяльність в напрямі досягнення цілей підприємства.

8. Введене поняття "ідеальної мотивації"; розроблені методологічний підхід, методика і математична модель для кількісної оцінки мотиваційної сили і рівня мотивації окремих працівників і групи працівників (по двох теоріях мотивації: змістовної і процесуальної). Математичні моделі експериментально випробувані і добре працюють.

9. В умовах конкуренції, що загострюється, особливе значення для забезпечення ефективності взуттєвих підприємств набуває необхідність безперестанного підвищення конкурентоспроможності. Для цього, передусім, необхідно вміти кількісно оцінювати конкурентоспроможність взуття і взуттєвого підприємства, вміти визначати конкурентну позицію підприємства на ринку і розробляти стратегію і тактику підприємства в залежності від конкурентної позиції підприємства серед конкурентів на ринку.

10. Розроблені методика і математична модель для визначення конкурентоспроможності взуття і конкурентоспроможності підприємства.

11. Розроблені методологічний підхід, методика визначення конкурентної позиції підприємства відносно межі місткості ринку і "небезпечної" зони, що містить загрози виживанню.

12. Розроблені підхід і методика для визначення конкурентної позиції підприємства на ринку з урахуванням трьох параметрів: конкурентоспроможності взуття; відносної швидкості реагування підприємства на зміни попиту; частки ринку.

13. Розроблено підхід та метод визначення стратегії і тактики підприємства в залежності від займаної конкурентної позиції.

14. Підвищення і забезпечення високого рівня мотивації дозволять підвищити продуктивність праці, і забезпечити орієнтовний річний економічний ефект в сумі більше 307 тис. грн.

15. Підвищення конкурентоспроможності також буде сприяти отриманню певного економічного ефекту, який буде залежати від того, з якої конкурентної позиції та на яку позицію переміщується підприємство.

16. Розроблена спрощена модель взаємозв'язку між мотивацією, управлінням і конкурентоспроможністю.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Нгуєн Ань Куан. Стосункові підходи до ефективного управління в підрозділах взуттєвих підприємств // Легка промисловість. - 1998. -№ 1. - С. 56.

2. Нгуєн Ань Куан. Ситуаційні підходи до ефективного управління в взуттєвих підприємствах // Легка промисловість. - 1998. - № 2. - С. 60-61.

3. Нгуєн Ань Куан. Мотивація та її вимірювання (На прикладі взуттєвого підприємства) // Легка промисловість. - 1998. - № 3. - С. 61.

4. Нгуєн Ань Куан, Іспірян Г.П. Аналіз методів управління, застосовуваних на взуттєвих підприємствах України // Легка промисловість. - 1998. - № 4. - С. 64.

5. Нгуєн Ань Куан, Іспірян Г.П. Методологічний підхід і методика визначення конкурентної позиції фірми на ринку // Легка промисловість. - 1999. - № 1-2. - С. 66-67.

6. Нгуен Ань Куан. Инновационный метод повышения конкурентоспособности предприятия. // Проблема науки. - 2002. - № 3. - С. 60-62.

7. Нгуєн Ань Куан. Застосування методів виміру мотивації і мотиваційної сили в умовах виробництва. // Науково--інформаційна діяльність. - 2002. - № 1. - С. 25-27 .

8. Нгуєн Ань Куан. Порівняльна ефективність методів керування. // Вісник Київського національного університету технологій та дизайну. - 2002. - № 3. - С. 52-56.

АНОТАЦІЯ

Нгуєн Ань Куан. Організаційно-економічні методи забезпечення ефективності підприємства взуттєвої промисловості України. -- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01. -“Економіка підпрємства та організація виробництва”. Київський національний університет технологій та дизайну, Київ, 2002.

В дисертації розглядаються теоретичні і методологічні питання організаційно-економічного забезпечення ефективності підприємства.

Конкретно розглянута така група питань:

- ефективність застосовуваних методів організації керівництва;

- покращання мотивації;

- підвищення конкурентоспроможності товару і підприємства.

Пропонується механізм формування стратегії і тактики підприємства залежно від конкурентної позиції, яку займає підприємство на ринку. Розроблені моделі і методи апробовані.

Ключові слова: методи організації керівництва, мотиваційна сила, рівень мотивації, конкурентоспроможність товару і підприємства, швидкість реагуван-ня на зміни попиту, конкурентна позиція фірми на ринку.

АННОТАЦИЯ

Нгуен Ань Куан. Организационно-экономические методы обеспечения эффективности предприятий обувной промышленности Украины. - Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01. - "Экономика предприятия и организация производства". - Киевский национальный университет технологий и дизайна, Киев, 2002.

В диссертации рассматриваются теоретические и методологические вопросы организационно-экономического обеспечения эффективности предприятия.

Конкретно рассматривается такая группа вопросов:

сравнительная эффективность применяемых методов управления;

улучшение мотивации;

повышение конкурентоспособности обуви и предприятия.

В первой группе исследуются такие вопросы: В какой мере в подразделениях обувных предприятий Украины применяют различные методы управле-ния? Сравнительный анализ эффективности применяемых методов управления, какие из них наиболее предпочтительны? В какой мере применяемые методы совпадают с теми, которые рекомендуются ситуационными моделями?

В подразделениях обувных предприятий применяют различные методы управления. Одни и те же методы управления при одинаковых условиях применяются эффективно в одних подразделениях и неэффективно в других. Среди применяемых методов управления на украинских обувных предприятиях явно преобладают демократические методы управления. Применяют методы, которые в одних подразделениях совпадают с ситуационными моделями, а в других не совпадают. В тех или других случаях применение их эффективно и неэффективно.

При формировании эффективного метода управления необходимо учитывать фактор мотивации.

Поскольку мотивация является фактором, сильно влияющим на эффективность управления предприятием, в первую очередь нужно уметь количественно оценивать уровень мотивации и мотивационную силу.

Для двух теорий мотивации Герцберга и Врума разработаны математические модели и методики количественной оценки мотивационной силы и уровня мотивации для отдельного работника и для группы работников.

Конкурентоспособность предприятий является решающим фактором в конкурентной борьбе за выживание, за повышение эффективности. Конкурентоспособность необходимо постоянно повышать. Для этого прежде всего необходимо уметь количественно оценивать уровень конкурентоспособности обуви, предприятия и конкурентную позицию предприятия на рынке, и, в зависимости от этого, разрабатывать стратегию и тактику предприятия.

В диссертации разработаны методологический подход, математические модели и методики определения: конкурентоспособности обуви; относительной скорости реагирования предприятия на изменения спроса; конкурентоспособности предприятия; конкурентной позиции предприятия на рынке.

Предлагается механизм формирования стратегии и тактики предприятия в зависимости от занимаемой конкурентной позиции на рынке.

Разработанные модели и методики апробированы. Ориентировочный годовой экономический эффект от улучшения мотивации производительности труда в сумме более 307 тыс. гр.

Ключевые слова: методы управления, мотивационная сила, уровень мотивации, конкурентоспособность обуви и конкурентоспособность предприятия, относительная скорость реагирования предприятия на изменения спроса, конкурентная позиция предприятия на рынке.

SUMMARY

Nguyen Anh Quan. Organizational -- economical methods of providing effectiveness for enterprises of shoe's industries Ukraine's). Manuscript.

Dissertation on economical candidate's degree competition on speciality 08.06.01.-- Enterprises Economy and Production Organization. -- Kiev State University of Technology an Design, Kiev, 2002.

In dissertation are explored theoretical and methodological questions of providing effectiveness enterprises.

Has given comparative analysis of different managing methods from behavior and situation accesses.

Had explored mechanism for process of making decisions in relative with appropriative strategies and tactics of company in depend of current competitive position.

Key words: organizing-managing methods, motivate strength, level of motivation, competitiveness of good and company, reacting speed on changes of demand, competitive position of company in the market.

Размещено на Allbest.ru

...